CC BY
19
14. Мышкин 11.11. 1 кшдермоторные силы у поле излучающего источника// Журнал Русского физико-химического общества. - 1911, вып.6, с.371.
15. Kischbach К., Sudarskv I)., Szafcr Л., Talmadgc С., Aronson S.U. Long-Range Forces and Eotvos Experiment// Ann.Phys., - 1988, № 182, р. 1.
16. Iviipjnian С.Д., Кирлнаи li.V Фотографирование и визуальное наблюдение при посредстве токов высокой частоты// Журнал научной и прикладной фотографии и кинемакирафии 1961, т.6, №6.
17. Шноль С.Э. и др. Дискретные макроскопические флуктуации v процессах разной природы// Биофизика, - 1989, т.XXXIV, вып.4, с.711-722.
18. Голчин В.П. Инерцоид. Силы инерщш как источник поступательного движения
Пермь.-1977. _
УДК 630.182.47 Асист. Н.Г. Лук'янчук-УкрДЛТУ
ХАРАКТЕРИСТИКА П1ДНАМЕТОВОГО ТРАВ'ЯНИСТОГО ВКРИТТЯ У ЗАХИСНИХ Л1СОСМУГАХ ЗОН В1ДВЕДЕННЯ КОЛ1Й ЛЬВ1ВСЬК01 ЗАЛ13НИЦ1
Розглядаються особливостт формування трав'янистого шднаметового вкриття захисних насаджень вздовж заппничних кол!Й. Дослшжено р1зномажття трав'яиистих рослин та встановлено ïx peaKniio на ргзну стушнь осв1тлення пщ наметом дерево стану
N.G. Luk'yanchuk — USUFWT
Characteristic of under-canopy grassy cover in protective forest bells of Lviv
railway' allotment zones
The peculiarities of the under-canopy grassy cover forming in protective forest belts along railways have been considered. 1'he variety of grassy plants is investigated and their reaction on different grade of illumination under stand canopy is determined
Захисш насадження при зал!зничних юшях виконують ряд функцш, най-важливкиимн з яких е в1трозахисш та сшгозахисш (сшгозатримуюч]), а також протиерозшж, грунтозакршлююч1, водорегулююч1, сощально-еколопчш (сашта-pHO-ririeniMHi) та функцп озеленения |2|. Зпдно з! cboïm призначенням захисш насадження мають в1дповщну конструкгию, що визначасться, у першу чергу, характером в1трового режиму територп, i можуть бути продувними, непродувнпми чи ажурннми. Дослщження захисних смуг на дшянщ Льв1в-Цушв та Льв1в-Обро-шино заевщчили, що службою Льв1всько1 дистанцп захисних насаджень створю-ються непродувш смуги, в яких у залистеному стаж немае пом"|тного проевггку зверху донизу. Обстежеш смуги е односмужними та багаторядними, причому ряди складають як деревт породи, так i чагарники, яю ущшьнюють вертикальний профшь у приземнш частинк
Захисш л1сонасадження - це складне утворення, в якому деревш, чагарни-kobî та трав'янист1 види поеднуються ¡з тваринним cbîtom, мкрооргашзмами та оточуючою Vx неживою природою. Стан та склад ¡снуючих деревосташв у люо-сму3Ï мае велике значения для формування трав'янистого вкриття, що у своему розвитку е з ним бюлопчно взаемопов'язаним. Саме трав'янисте вкриття, площа иого проективного покриття, бюр1зномашття ¡ндикаторно характеризуют еколо-го-Смолопчннй стан захисноУ смуги.
Для вивчення характеру та видового р1зномажття трав'янистого вкриття дос.ллжуваних лкосмуг було проанал!зовано 393 дьтянки площею 1 м: вздовж
-h ЗЙфПИК H.l\ 111 ( i l L' \ H IЧ If 11 \ 11 ¡t.I [п.
Науковий líkiniK. 2001, вип. 11.4
Продовження табл. I.
Galeopsis tetrahit /.. 1 7,3 1 15 4,6
Lamium maculatum (L.) L. 7 5,5 1 15 5.0
Aposeris foetUla (L.i Less. 7 5.4 2 10 4,3
Xanthoxalis dillenii (Jacq.) Holub 7 4,6 1 10 4,0
Deschampsta caespitosa (L.) Beauv. 6 25.8 5 50 19.6
Agroslis tenuis Sibth. 6 20.0 5 40 13.0
Chelidoniit/n majus L. 6 11.0 1 30 13,2
Chamaerion an^ustifohum fI..) Holub 6 3.8 1 10 3.8
Equisetum arvense L. 6 j?T~ 1 10 3.4
Pulmonaria obscura Dumort. 5 16,6 5 40 14,2
Hederá helix L. 5 16,0 10 30 8,2
Arctium lappa L. 5 13.0 10 20 4,5
Polygonum hvdropiper L. 5 8,8 1 20 10,2
Chaerophvllum aromaticum L. 4 32,8 1 50 23,2
Circaea lutetiana L. 4 26,3 5 80 36,1
Festuca gigantea (L.) lrill 4 22,5 10 50 18,9
Galium aparine L. 4 18,0 2 40 17,9
Prunella vulgaris L. 4 12,3 4 25 9,8
Galeopsis iadanum L. 4 11,3 5 15 4,8
Hypericum perforatum L. 4 9,5 1 30 13,8
Gcilinsoga parviflora Cav. 4 3,0 2 5 1,4
Stachvs sylvatica L. 3 12,3 2 30 15,4
Xfelampvrum nemorosum L. 3 5,7 2 10 4,0
Equisetum svlvaticum L 3 4,3 1 10 4,9
Pteridium aquiiinum (L.) Kuhn 2 50,0 50 50 0,0
Milium effusum !.. 2 20,0 10 30 14,1
Paris quadrifolia L. 2 7,5 5 10 3,5
Tussilago [arfara L 2 7,5 5 10 3,5
Poa nemoral is L. 2 7,5 5 10 3,5
Chamomilla suaveolens (Pursh) Rvdb. 2 5,5 5 6 0,7
Trientalis europciea L. 2 1,5 1 2 0,7
Одинично зустр1чаються Convallaria majal is, Trifolium repens, Betónica officinalis, Vinca minor, Polygonum aviculare, Artemisia vulgaris, Lencanthemnni vulgare, Achillea submillefolium, Rumex confertus, Alliaria petiolata, Senecio fuchsii, Chenopodium urbicum, Filipéndula vulgaris.
Як видно з табл. 1, найчаспше зустрНаються синантропш трав'янисп види Geum urbanum, Impatiens parviflora, Oxalis acetosella, Aegopodium podagraria, Athyrium filix-femina, Stellaria holostea, Urtica dioica, Galeobdolon luteum, Polytrichum commune, Carex pilosa, Ranunculus repens, Rubus idaeus, Epilobium roseum. Це дае нам право д1агностувати даний тип насаджень за класифжащею Браун-Бланке як асошащю Geum urbaneti-Aceretum pseudoplatanoides [5|, яка фак-тично видшяеться у штучно створених насадженнях, зокрема, у мкьких парках.
Аналпуючи проективне покриття трав, можна вщзначити домшантш види ¡3 середшм проективним покритгям: Pteridium aquilinitm [50,0j, Carex brizoides |38,5j, Chaerophyllutn aromaticum |32,8|, Viola odorata |32,0|, Oxalis acetosella [27,4[, Lysimachia nummularia |27,3|, Circaea lutetiana [26,3|, Veronica officinalis [26,01. Це TnnoB¡ лков1 види мегатрофи-мезофт), hkí св!дчать про 6araT¡ умови м!сцезростання даних насаджень, проте наявшсть у трав'янистих синуз1ях рослин-синантрошв засвщчуе i достатньо велнке антропогенне втручання на даних дшян-
58
iói pu и к пауково-i exui'iiiHX ир;шь
Науковий внпик. 2GG1, вип. 11.4
yKpaiHCbKHH .:K'pH;aiíiinií mcoTexHiHHMM yHÍBepcHTeT
ripodo«3iceiiim tntiójt. 2.
Torilis japónica 1 21,7 1 13.3 1 5,0 1 30,0
Pxrola rotundifoliu 1 16,8 1 27,3 1 12,8 1 5,0
Galium mollugo 1 10,7 1 6,8 1 7,3 1 40,0
Drvopteris carthusiana 1 14,0 I 12,5 1 8,3 1 20,7
Asa rum etiropaeum 1 10,1 1 20,0 1 3.0 1 8.3
Caleopsis tetrahil 1 7,3 1 8.8 1 1.0 1 7.5
Lamiam maculatura 1 5,5 1 5,0 1 7.3 1 1.0
A poser is foetida 1 5,4 1 4,0 I 10,0 1 2,0
Xanthoxalis dillenii 1 4.6 1 10,0 1 3,3 1 4,0
Deschampsia caespilosa 1 25,8 1 10,0 1 10,0 1 33,8
Chelidonium ma/us 1 11.0 1 1,0 1 1 14,3
Arctium lappa 1 13,0 1 12,5 1 15,0 1 10,0
Circaea lutetiana 1 26,3 1 47,5 1 5,0 1 5,0
Hypericum perforatum 1 9,5 1 1.0 1 30,0 1 3,5
Galinsoga parviflora 1 3,0 1 5,0 1 2,0 1 3,0
Agrostis tenuis 1 20,0 1 5,0 1 23.0
Chamaerion angustifolium 1 3.8 1 1.0 1 4,5
Pulmonaria obscura 1 16,6 1 7,7 1 30,0"
Festuca gigantea 1 22,5 1 10,0 1 35,0
Galium apar ine 1 18,0 1 40,0 1 10,7
Chamomilta suaveolens 1 5,5 1 6.0 1 5,0
Hederá helix 1 16,0 1 12,5 1 30,0
Chaerophyllum aromaticum 1 32,8 1 15,5 1 50,0
Prunella vulgaris 1 12,3 1 14,7 1 5,0
Stachvs sylvatica 1 12,3 1 3,5 1 30,0
Melampyrum nemorosum 1 5,7 1 2,0 1 7,5
París quadrifolia 1 7.5 1 10,0 1 5,0
Pteridium aquilinum 1 50,0 1 50,0
Milium effusum 1 20,0 1 20,0
Trientalis europaea 1 1,5 1 1,5
Betónica officinalis 1 15,0 1 15,0
Trifolium repens 1 15,0 1 15,0
Artemisia vulgaris 1 10,0 1 10,0
Leucanthemum vulgare 1 10,0 1 10,0
Polygonum aviculare 1 10,0 1 10,0
Achillea submillefolium 1 5,0 1 5,0
Rumex confertus 1 3,0 1 3,0
Alliaria petiolata 1 2,0 1 2,0
Filipéndula vulgaris 1 1
l'eronica officinalis 1 26,0 1 27.5 1 20,0
Glechoma hederacea 1 13,9 1 12,9 1 17,5
Dactylis glomerata 1 13,1 1 10,4 1 20,0
Equisetum arvense 1 3,7 1 5,5 1 2,8
Polygonum hvdropiper 1 8,8 1 1,3 1 20,0
Galeopsis ladanum 1 11,3 1 10,0 1 12,5
Equisetum svlvaticum 1 4,3 1 2,0 1 5,5
Poa nemoralis 1 7,5 1 7,5
Tussilago farfara 1 7.5 1 7,5
Convallaria ma/alis 1 20,0 1 20.0
Vinca minor 1 10,0 1 10,0
Chenopodium urbicum 1 1,0 1 1,0
SenecioJuchsii 1 1.0 1 1,0
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
Сшвставляючи показники осв1тлення у табл. 2 з проективним покриттям та ïx частотою трапляння можна простежити так! тенденцн': • при низькому значснж освтгсння иоспйними вилами с Geiim urbanum, Impatiens parviflora, Polytrichum commune, Ranunculus repens, Rubus idaeus, Epilobium
• при зростанш освш1ення иоспйними видами запишшоться Geum urbanum. Impatiens parvijlora, Oxalis acetosella, окр!м того исрсважаючими стають цсноно-пуляип Athynum Jilix-femina та Urtica dioica;
• при максимально можливому пщнаметовому ocBiuicinii иоспйними стають цено-иопуляци Aegopodium podagraria, Stellaria holostea, Galeobdolon luteum, Carex pilosa, Majanlhemum bifolium, Polygonatum multijloriun, Carex brizoides. Незмшно поспииими запишаються види Geum urbanum Impatiens parvijlora. Oxalis acetosella, Athyrium fiHx-femina.
Отже, обстежеш захисш насадження Льв1всько'1 зал1знищ задовольняють ochobhî вимоги, поставлен! до цих насаджень, як до nicie nepuioï групи л1сового фонду УкраТни. Проге u.i насадження виконують набагато вищу функщю - спри-яють повнощнному збереженню бюлопчного р1зномашття трав'янистого вкриття. На досшджуваних дшянках пщ наметом деревостану виявлено 124-трав'янистих вшйв вищих судинних рослин - достатньо високий показник бюр1зноманптя. Найбшьшу площу проективного покриття зайняли типов1 лков! рослини, як1 ¡н-дикаторно характеризують 6araTi умови мкцезростання смуг вщведення 3ani3-ниць. Змша видового р1зномажття вид1в за показником осв1тлення вщбуваеться под1бно до традицшного розподьзу вид1в за градкнтами середовища. Слщ також вщзначити, що ¡снуюче трав'янисте пщнаметове вкриття € досить уразливе до дп антропогенних фактор1в середовища, про що ¡ндикаторно засвщчили видшеш асо-uiauiï рослинних ф1тоценоз1в за класиф1кашею Браун-Бланке.
1. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. - М:, 1991, ч.1,Н. - 248 с.
2. Рскомсилацм проведения рубок догляду у захисиих л1сонасаджс1шях зздшннць Укрш-нн/ Бедрииькнй A.C., Гузь ММ, Даншшшин Б.М - К.: Транспорт Украши, 2000. -73 с.
3. Соломаха U.A. Сшпаксони рослшшосп Украши за методом Браун-Бланкс та ix особли-востг-Иаукове видання бюлопчного факультету НКУ im. Т.Шсвчснка - К.: -1995. - 116 с.
4. Сорока M.I. Си!ггаксоном1я роспинносп природного заповццшка "Розточчя"// Праш наук. товариства ¡м.Шсвчснка. -1-mil. - 1999, том III. -С. 45
5.1мшепснька H.A. Фиоценотичпа структура паркових насаджснь Львшщшш та шляхи п вдоскоиалення. Авторсф. дис. канд.с-г.наук -Льв1в, 2000, с.13
г ose um ;
Лггература
УДК 581.5+581.9
Здобувач С.Б. Марутяк - УкрДЛТУ
ВЕРТИКАЛЬНА СТРУКТУРА РОСЛИННОСП ГАЗОН1В ЛЬВШЩИНИ
Розглядасгься питания просторово! структур» газонних фпоценозш Льв1вщини. Ви-значено моднф1куючий вплив THiry едифжарно! синузп на вертикальну структуру трав'я-
них угруповань газ ошв.
Та саДово-паркове господа рство
1Т"Ф в.П. Кучер»вий. д.с.-г.н. - УкрДЛТУ
61
