CC BY
11
32. GUnzl L. Ergebnisse aus Lärchen—Herkunftsversuchen // Österr. Forstztg , 1990. — № 12. —■ S. 28—30.
33. Haasemanii W. Untersuchungen zur Ökologie der Europaerlarche, Japanerlärche und ihrer Hybriden im Naß—Trockenfeld / Beitr. Forstwirtsch., 1986. — Bd 20. — № 4. — S. 184—188
34. Hunger W. Untersuchungen zur Wuchsleislung von Lärche (Larix decidua Mill) und Fichte (Picea abies (L.) KARST.) in standortsgleichen Plantagenbestünden // Beitr. f. Forstwirtsch, 1986a — Bd.20. — 11 f.3—S. 101 — 107.
35. Kotta II. O sienre nasion drzevv lesnych w ogölnoäci a \v seczegölnosci ideicowych // Tygodnik Rolniczno—Technologiczny. R V. — Warszawa, 1839.
36. Klcinschinit R. Einzelstainmabsaaten von Plusvarianten der europäischen l.ilrche (Larix decidua Miller) aus frei abgeblühten Saatgut als Hilfsmittel zur Beurteilung der Erbanlagen //Z.Forstgcn 1955.4 S 1—15
37. Leibundgut II. Erfahrungen beim L.ürchenanbau // Schweiz. Z. Forstw. 1985. — № 12. — S. 1039—1044.
38. I.ehotcky L. Racionalizäcia vychovy smrekovych porastov // l.es. 1977. — R.33. — № 4 — S. 157—162.
39. Mayer II. Natürliches Vorkommen und künstlicher Anbau der Lärche // Beihelt zum f. Zentralblatt, 1954. — №4.
40. Millich E. Das Lärchenrätsel als Rassenfrage. 2.Mitt. Die Lärche im Seeklima / Zeitschr. I Forst— und Jagtwesen. — 1935. — 67. — S. 421—442, 483—500.
41.I'all M. Fenyöft gyors termesztisenek IcheUtfegci // Erdö. — 1980. — № 6 — S. 275—278
42.1'iovarfi J. Posüdenie stanu uznanych porastov smrekovca opadaviho (Larix decidua Mill) na Slovensku // Ved. Pr. Vysk üstavu lesn. hosp. — Zvolene, 1975. — S. 55—80
43. Pintaric K. Studie zum Lärchenbau in Bosnien. — Sarajevo, 1958.
44. Rubner K. Zur Frage der Enstehung der alpiner Lärchenrassen // Forstgcnct und ForstptlanzenzuclU. — 1954 — № 3,— S. 29—35.
45. Schuber R. Ergebnisse von Lärchenart und Proveniensversuchen // Silvae Genetica — 1958.— Bd.7. — II f.5. — S. 135—154.
46. §iudeläf J. Prvnl vysledky ovSfovänf uznannych porostü modfinu evropskdho // Lesn 1'rAcc — 1978 — R. 57. — C. 11. — S. 477—484.
47. Tscliermak L. Die natürliche Verbreitung der Lärche in den Österreichs Ostalpcn. — Mitteilungen aus dem forstlichen Versuchswesen Österreichs. — Wien,. 1935. — II f 1.
48. Tyszkiewicz S. Z badan nad polsklm modrzewiem // Sylwan. — 1972. — № 5. — S. 15—21
49. Vincent G. Pokusnl provenienfin^ plochy modfinem // Prace VU1.I1M ÖSSR. — 1954. — R. 4. — S. 91—136.
50. Zakopal V. Vyznam modflnovö pfimisl pro zvyäeni producte dubo—bukovych porostü // Lesn. tas. — 1970 — № 1. — S. 35—51.
51. Zimmermann 11. Die Japanlärche in Hessen // Allg. Forstz. — 1987. — № 26. — S. 667—669.
УДК 630.182.47
ИГ. Лук'япчук
Укртнський державний лкотехшчний умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУИАПНЯ П1ДНАМЕТОНОГО РОСЛИННОГО ПОКРИВУ В СОСНОВИХ Л1САХ РОЗТОЧЧЯ ТА ЙОГО ОХОРОНА
Охарактеризовано особлнвост! потирення прав'яиистх рослии залежио вщ умов освггления Воображено спецнф1ку трапляиня та величину проективного покрнття цемопопуляиШ окрсмпх вид|в трав при р1зних значениях осв1 глсиия для л1состан1в з клас1в Уассиио-Ркее1еа та ()иегсо-Fagelea. Гендешп! змши видового складу трав можугь буш иокладе1н в основу дшгносшки ап-зропогенних траисформашй люв.
104 Охорона öiopiiiiuManiriH: теоретичн! та прмкладш аспект
Науковий вкиик, 2000, вип. 10.3
Lukyanchuk N.G.
Formation features of shadowy hcrbaccous cover in pine forests in Knztochchya region
Expansion of forest grassy plants via conditions of lighting has been studied on the basis of pine forests investigations in Roztochchya region. Constant species at dilTcrent values of light with maximum projective covcr for selected forests of Vaccinio-Piceetca and Qucrco-Fagetca classes have been found. Considered tendentious of species diversity can be the basis of diagnostics of the forests anthropogeneous transformation relatively indigenous forest types and pliytocenotic associations
Голопиими сучасними л1сотвфними породами на Розточ'М е дуб, бук та I раб, а ¡3 шпилькових — сосна. Сформован! ними дсрепостани рпного складу с серелопищетnipimio осиопою для формупаиня piniopijuioro шднамстового трав'япистого вкрнття. Ц|капими у флорнстнчиому ni;iiiouiciiiii с cocttoni л1си pi-juoi структур« i складу. Нашими лоанлженнямн тд Ух наметом заф1ксова-по 81 пид пшцпх судииних рослип (табл. I). Залежно пiд локальних екотошч-них умов, зокрема шд умоп осп1тленпя, пони формуют!, орипналып угрупо-вання, то в1др1зняк)ться характером синуз1алыю'| структури. Ипиамия струк-туриих особлипостей них угруповань i було метою наших дослшжеш».
Методи та об'ектн досл1джень. Для пияплеппя пиливу р1вня ocBiTJienocTi на формупаиня трав'яною нокриву нами застосоваио метод закладки облжових Jti-лянок розм1ром Iх I м (Корчагин, 1976), на яких проводились зам1ри всличини осштлсння за доиомогою люксметра 1С)-115. Pinein. оевгглеипя кожноТ лишжи пстановлювався у вшносиих одиницях (%) залсжио в1д значения оевгглеипя в дании час на шдкритШ територи. Аналп та узагальнепня з1браного матер1алу здЬЧсшовалп за принципами еколого-флористичноТ школи Й.Праун-Блапке. Ма-тсматичну обробку Marepiaflin виконупали у ссредопини СУКД Access.
Досл1дження особливостен формувапня трав'яного нокриву проводили в сос-повнх л1сах запов!дника „Розточчя" та у Шклшському JiicuiniTni Рава-Руського де-ржл1сгосну. Обстеженнямн були охоплсш внеоконродуктивш ccpejun,oniKoni сос-HOBi (з доммнкою граба, дуба, осики, бука та берези) пасаджеиня такого складу:
I. Грабово-сосновий деревостап (8С2Г од.Кк+Д). Трав'яиий покрпв середиьоУ густоти, його загяльие нроективне покрипя — до 80 %; флористичнс ядро (при максимум! трапляння на 20 облшопих д!ляиках) формують raKi внди як: Сагех pilosa Scop. (20]', O.ialis acelosella L (I6|, Lalhyms vermis (L.) Bernh. [16], Aegopodium podagraria L. [13], Asarum europaeum I,. [II]. Galium odoratum (L.) Scop. [111. Polygonalum mullijlnruni (I .) All. ]l I], Slellaria Iwloslea I.. [ 111, Ritbus caesius L. |9|, Majanthemum bifolium (I,.) P. W. Schmidt. [7|. Pulmonaria obscura Duniort. [5], Impatiens parvijlora DC. [5|, Anemone nemarosa L. [5], Dryopteris fitix-mas (L.) Scliott. [4], Carer brizoides I.. [3|. Dryopteris carlhusiana (Vill.) II.P.Fucks. [3]. Hepalica nobilis Mill. [2], Sanicula europaea L, [2|. KpiM вказаннх nocTiiiiiiix трав'яиистих вид1в, на облжових лишжах зр!дка також трапляються: Ajuga replans L., Chaerophyllum aromalicum L, Circaea lutetiana L., Geum urbanum I,., Viola odorala I... Paris quadrifolia L., Pteridium aquilinum (L) Kuhn, llrlica dioica L... Geranium roberlianum L. Огже, у склад! травостою переважають типов! Jiicofli мег атрофи-мезофпн. Це даг шдстави л!агносгуваги дане угруно-ваиня як вториниий сосняк на Micni вологоТ грабовоУ бучини; за класифжашего
' У квадраших дужках позмачеио часто iy трапляння.
Дослщжешш тя »хороня Jiiconnx гкпспстсм 105
Браум-Бланке — це штучш cociiobí jiích, що вшюсяться до класу Querco-Fagetea, до антропогенно деградованоУ acouiauií Carica (pilosae)-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. Et Jahn. 1967.
2. Cociiobí монокультури (ЮС). На 13 облжових дшянках гид наметом дерево-стану внявлено 10 bhaíb рослин ¡3 високою частотою трапляння: Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. [12], Rubus caesius L. [12|, Festuca ovina L. |9J, Vaccinium myrtillus L. [9], Fragaria vesca L. [7], Majanthemum bifolium (I,.) F. W. Schmidt. [5|, Lamium maculatum (L.) L. [5), Veronica officinalis L. [4], Polylrichum commune Hedw. |3], Oxalis acelosella L. [3]. Зршка зустр1чаються гакож TaKi видн, як: Galium mollugo, Ranunculus acris, Trienlalis europaea, Viola canina, Thymus serpyllum, Hieracium pilosella, Achillea submillefolium, Mycelis muralis, Senecio fuchsii, Rumex acetosa L., Hieracium serratifolium Jord. ex Boreau., Rhodococcum vitis-idaea (I,.) Avror., Dryopteris filix-mas (L.) Schott., I'tilium crista-castrensis 1.., Calluna vulgaris (L.) Hull, Dryopteris cristala (L.) A.Gray., Potentilla erecta (L.) Raeusch., Dryopteris carthusiana (Vill.) 11.1'.Fucks., C.hamaerion angustifolium (L.) Holub., Taraxacum officinale Webb, ex Wigg., Impatiens parviflora DC. Переважаючими в угрунованш г типов) Jiicoui олпотрофн-мезофпи. Це дае нам право дтгностувати даниН фпоце-ноз як умовпо KopiiiHitii сосняк, що сформувався в умовах пологого бору. За кла-сифшащею Браун-Бланке це cociiobí jiích, що витосяться до класу Vaccinio-Piceetea Br.-BI. 1939, до acouiauií Vaccinio (uliginosi) -Pinetum Kleist. 1929.
3. Культури соснн з домцнкою дуба (ЮС +Д). Грав'яний покрив (за дани-ми опису 15 д1лянок), як правило середньоУ густоти.
ГПд наметом деревного яруса переважають: Rubus caesius L. |I3|, Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. [9], Vaccinium myrtillus L. [9|, Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks. [7]. KpiM них зрщка трапляються також Polytrichum commune Hedw., Trientalis europaea L., Veronica chamaedrys L., Fragaria vesca L., Hieracium pilosella L., Agrostis tenuis Síbtli., Festuca gigantea (L.) Vill., Calluna vulgaris (L.) Hull., Majanthemum bifolium (L.) I". W. Schmidt., Ptilium crista-castensis De Not., Carex hirta L., Chamaerion angustifolium (L.) Holub., Hypericum perforatum L., Linaria vulgaris Mill., Euphorbia cyparissias L., Potentilla alba L., Dryopteris filix-mas (I,.) Schott, Lysimachia nummularia L., Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Ranunculus acris L., Oxalis acetosella L., Sempervivum hirtum Jusl., Urtica dioica L., Viola canina L., Plantago lanceolata L., Chelidonium majus L., Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror., Plantago major L., Taraxacum officinale Webb, ex Wigg. Or-же, переважаючим у шд наметовому iiokphbí цього ф1тоценозу е tuiiobí для чорницевих cociihkíb aícobí oaíiотрофи-мезоф1ти. Тому це насадженпя соснн звичайно! з ;i0MÍuiK0i0 дуба теж сл1д в1днести до acoiiiauii Vaccinio (uliginosi) - Pinetum Kleist. 1929, uto належить до класу Vaccinio-Piceetea Br.-BI. 1939.
4. Насадженпя сосни ¡з значною домцнкою бука. Склад деревостапу — 8С2Бк+Г,Б. Висока частота трапляння та значке ироективне покриття (за даними 3aMÍpÍB на 12 дмянках) властнее таким видам як : Galeobdolon luteum lluds. [1 lj, Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt. [10], Rubus caesius L. [9], Oxalis acetosella L. [9], Ajuga reptans L. [8], Fragaria vesca L. [8], Milium effusum 1,. |7], Dryopteris filix-mas (L.) Schott. [6], Hypericum perforatum L. [6]. Püiuie noiinipeiii тут Galium odoratum (L.) Scop., Geum urbanum L., Equisetum sylvaticum L., Stellaria holostea L., Pulmonaria obscura Dumort., Urtica dioica L., Orlhilia secunda (L.) House., Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks., Vaccinium myrtillus L., Viola canina
106 Oxopona 6iopÍ3iioManiiTH: тсорсгнчш та приклад1м аспект
Науковий вкник, 2000, вип. 10.3
L„ Lysimachia nummularia L., Pleurozium schreberi (Uriel.) Mitt.. Polylrichum commune lledw., Aegopodium podagraria l... Athyrium fili.x-femina (L.) Roth., Ranunculus repens I,., Epilobium roseum Schreb., Trienlalis europaea L., Care.x hrizoides 1,., Hieracium serratifolium .lord, ex Morcan., Polygnnalum verticillaluni (I,.) All., Pymla rotundifolia I,., Galeopsis speciosa Mill., Polygonatum odoralum (Mill.) Druce, Veronica officinalis L. Огже, нереважают i, tiihobí для пологих сугрутив aícobí мегатрофи — мезофгги. Це лас шдставу ;пагностувати ланий тип jiicy як втории-ннй буковий сосняк, то сформувався в умовах полого! cociionoí субучини. За кла-сифжашсю Браун-Бланке — не BTopmnii cociiobí jiícii. mo вшносяться до класу Querco-Fagetea Br.-HI. Et Vlieg. 1937, зокрема до acoiiianií Dentario (glandulosae)-Fagetum K.iika 1927 emend W. Mat. 1964.
5. Змiшане сосново-дубове насадження (6Д4С+-'I он.,Б). Харак1ерризусться таким складом домшанпв нокриву на 10-ти дитжах: Majanthemum bifolium (I,.) Г. W. Schmidt. [8], O.xalis acetosella b. |5|, Rubus caesius L. [4|, Vaccinium myrtillus L. [4], Galium odoratum (L.) Scop. | 4], Hypericum perforatum I,. 13 J. Ajuga reptans L. |3|. Pulmonaria obscura Duinort. |3|, Geum urbanum L. |3]. Puine иоши-peni —Lycopodium clavatum L., Unica dioica I,., Impaliens noli-tangere L., Aegopodium podagraria L., Galeopsis ladanum I,., Polygonatum verticillatum (L.) All., Sanícula europaea L,., Galeobdolon luteum Muds., Paris quadrifolia L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Ranunculus repens I., Impaliens parviflora DC., Latliyrus vermis (L.) Bernh,, Rracltypodium svlvatica (Muds.) Beauv., Glechoma hederacea L., Fragaria vesca L., V'eratrum lobelianum Bernh., Mycelis muralis (L.) Dumort. Иереважання типовых jiiconiix мезо- i мегптроф1п мезофтв лас шдставу д1агиостувати даиий тип л1су як вгориниий сосновий дубняк, то сформувався в умовах вологоУ cociioboí суд(брови. За класифжашпо Браун-Бланке — це вто-pniiiii cociiobí лки, що вишосяться до класу Querco-Fagetea Br.-BI. F.t Vlieg. 1937, до aconiaitií Dentario (glandulosae)-Fagetum Klika 1927 emend W. Mat. 1964.
Характер трапляння вшив па пробних площадках в1дображаготь таблиш 1 i таблиц! 2.
3 иаведепих у таблиц! I biwb найбип.ншм серелньоквадратичним вщхи-ленням проективного покрпття вигзиачаюгься: Rubus caesius, I'acciniunt myrtillus, Pleurozium schreberi, Care.x pilosa. 3 nocTiftniix вил1в апл вданачи-ти i рослини, шо характеризую!ься пезпачним ссрсдпьоквадратичннм в)дхи-ленням проективного покрпття: Latliyrus vermis, Fragaria vesca. Pulmonaria obscura, Stellaria liolostea. Dryopteris carthusiana.
Наведет у таблиш I пили ио-рпному рсагуюп. на умопи шлпаметовою освиленпя, що наочно виюбражас таблиц) 2.
Сшвставлягачи показпики осштлення та проективного вкрипя рослин, а також частоту Тх трапляння на дЬянках, можпа зробити ihkí висиовки:
1. При низькому значешм осriгления иоспйними видами ¡з максималышм проективним нокриттям с: O.xalis acetosella L.. Majanthemum bifolium, Rubus caesius, Care.x pilosa, Galium odoratum, l.athyrus vermis.
2. При зростанш оевплення мостШпими i иерепажаючимн стають ценопо-поиуляцн Rubus caesius, Pleurozium schreberi, Vaccinium myrtillus.
4. В mipy зростання оевгглеиня ноступово випадаюп. ненопопуляцп таких ха-рактерних для тшистих л1с1п biijiíb, як: Dryopteris fili.x-mas, Care.x pilosa, Galium odoratum, Aegopodium podagraria, Galeobdolon luteum, Ajuga reptans, Stellaria liolo-stea, Sanícula europaea, Hypericum perforatum, Asarum europaeum, Geum urbanum,
Дпслтжспми та охоропа Jiiconnx ckociicicm 107
Hieracium serratifolium, Lathyrus vernus, Pulmonaria obscura, Anemone nemorosa, Lycopodium clavatum, Equisetum sylvalicum, Orthilia secunda, Milium effusum.
Табл. 1. Статистична характеристика представництва ценопопуляцш видт рос лип nia наметом дослшжених соснових jiícíb
Назва виду Частота трапляння Проективне покрит -гя (%)
середне максим альне и X j 5 s 'Её 's середне квад-ратичне вш-хилення
1 2 3 4 5 6
Rubus caesius L. 47 30,4 100 1 29,52
Oxalis acetosella L. 34 10,5 40 1 11,31
Majanlhemum bifolium (L.) F.W. Schmidt 33 9,7 30 1 8,35
Vaccinium myrtillus L. 25 25,7 80 1 21,70
Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. 23 75,7 100 10 33,38
Fragaria vesca L. 20 6,0 15 4,26
Carex pilosa Scop. 20 16,2 70 1 19,75
Galium odoratum (L.) Scop. 18 12,3 50 1 12,24
Aegopodium podagraria L. 17 8,0 30 1 9,21
Lathyrus vernus (L.) Bernh. 17 3,5 10 1 2,79
Stellaria holostea L. 15 5,9 20 1 5,60
Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks 14 12,3 30 7,29
Galeobdolon luteum Huds. 13 15,0 50 11,73
Polygonatum multiflorum (L.) All. 12 6,2 30 1 9,39
Dryopteris ftlix-mas (L.) Schott 12 26,2 50 1 18,32
Ajuga replans L. 12 8,5 60 1 16,30
Pulmonaria obscura Dumort. 12 5,7 15 4,58
Asarum europaeum L. 11 9,0 25 1 8,60
Hypericum perforatum L,. 11 7,5 30 1 8,44
Polytrichum commune Hedw. 9 33,3 100 К) 31,22
Geum urbanum L. 9 5,6 10 1 4,39
Trientalis europaea L. 9 7,6 40 1 12,50
Festuca ovina L. 9 26,6 40 17,98
Urtica dioica L. 8 16,5 50 1 20,96
Impatiens parviflora DC. 7 4,1 15 1 5,43
Milium effusum L. 7 9,3 15 5 3,45
Viola canina L. 7 4,6 10 2 2,76
Hieracium pilosella L. 6 10,7 20 2 8,07
Galeopsis speciosa Mill. 5 2,4 5 1 1,52
Lamium maculatum (L.) L,. 5 5,2 10 3 2,86
Anemone nemorosa L. 5 1,0 1 1 0,00
Veronica officinalis L. 5 9,6 25 1 10,24
Sanícula europaea L. 4 5,5 10 2 3,32
108 Охоропа бшрппомапгпя: теоретнчш та прикладам аспект
Ilayk'OBiiii bíchhk, 2000, Bun. 10.3
llpodooweimn madjiwfi I
1 2 3 4 5 6
.Igroslis tenuis Sibth. 4 6.8 15 2 5,68
1 crónica chamaedrys 1 4 8,8 10 5 2,50
Calhtna vulgaris (L) Hull 4 26.3 50 5 22,13
Carex brizoides L. 4 10,0 15 5 4,08
Fquisetum sylvaticum 1,. 4 16,0 50 2 22,98
Ranunculus acris L. 4 6,8 15 2 5,68
Achillea submillefolium Klok. et Krytzka 3 11,7 15 10 2,89
Chamaerion angustifolium (1..) Holub 3 5,7 10 2 4,04
Festuca gigantea (I,.) Vill. 3 36,7 50 20 15,28
Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror. 3 3,0 5 2 1.73
Galium mollugo L. 3 6,7 10 5 2,89
Ranunculus repens I 3 10,0 20 5 8,66
Orthilia secunda (L.) House 3 13,3 15 10 2,89
Mycelis muralis (L.) Dumort. 3 4,7 10 2 4,62
I'nlygonatum verticillatum (L.) All. 3 10.0 10 10 0,00
Lysimachia nummularia L. 3 31,7 50 5 23,63
Hieracium seiratifolium .lord, ex Motean 3 5.0 10 2 4.36
Taraxacum officinale Webb, ex Wigg. 2 1,0 1 1 0,00
Taris quadrifolia L. 2 30,0 50 10 28,28
T hymus serpyUum 1,. 2 32,5 50 15 24,75
Athyriumßlix-femina (L.) Roth 2 6,0 10 2 5,66
Carex hirta 2 10.0 10 10 0,00
l.ycopodium clavalum 1,. 2 55,0 80 30 35,36
Ptilium crista-castensis l)e Not. 2 25,0 40 10 21,21
Senecio fuchsii C. C. G m e 1. 2 3,5 5 2 2.12
Fpilobium roseum Schreb. 2 3,5 5 • 2 2,12
Galeopsis ladanum L 2 12,5 20 5 10,61
F.uphorbia cyparissias L 2 3,5 5 2 2,12
Impatiens noli-tangere L. 2 50,0 50 50 0.00
Totentilla alba 1,. 2 3.5 5 2 2,12
Ilepatica nobilis Mill. 2 5,5 10 1 6.36
Rumex acetosa L. 2 3,5 5 2 2,12
Linaria vulgaris Mill. 2 5,0 5 5 0.00
Pyrola rotundifolia 1,. 1 5.0 5 5 0,00
Plan/ago major L. 1 2,0 2 2 0.00
Glechoma liederacea !.. 1 10,0 10 10 0.00
Vcratrum lobelianum Met nil. 1 3.0 3 3 0.00
Pteridium aquilinum (L.) Kuhn 1 10,0 10 10 0.00
Geranium robertianum L. 1 1.0 1 1 0,00
Rrachypodium sylvatica (lluds.) Beauv. 1 10.0 10 10 0,00
Polygonatum odoralum (Mill.) Druce 1 1.0 1 1 0.00
1 'iola odorata L. 1 3.0 3 3 0,00
/locjiia-Kcimii ra oxopmia jiicmuix ckociicicm 109
Продовжеипя таблш¡i I
1 2 3 4 5 6
Chaerophyllum aromaticum L. 1 5,0 5 5 0,00
Chelidoniitm majus L. 1 5,0 5 5 0,00
Circaea lutetiana L. 1 1,0 1 1 0,00
Plantago lanceolata L. 1 5,0 5 5 0,00
Dryopleris cristata (L.) A.Gray 1 10,0 10 10 0,00
Potentilla erecta (L.) Raeusch. 1 5,0 5 5 0,00
3. При максимальному ишиаметовому осв1тленш вш 7 до 15 % статусу nocTiüiiocTÍ i иереважаиня за проективним покрнттям набувають jiico-лучш види Festuca ovina, Veronica officinalis, Fragaria vesca, puuiie лучио-•larapiiUKOBi — Thymus serpyllum, Hieracium pilosella, Vaccinium myrtillus, Achillea submillefolium.
Табл. 2. Особливосп трапляиия внд1в рослин шд наметом дослщжеиих дерево-сташв в залежиостч вщ pimiH освп-лении (К — клас moctíííiioctí виду; РР — ироек
тмвне мокриття, %)
Пазва виду Середне значения Pieeiib освплеиня у %
<2 2—7 7 —15
К РР К РР К РР К РР
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Rubus caesius 4 30,4 3 21,4 4 43,3 5 25,0
Oxalis acetosella 3 10,5 4 10,2 2 13,3 1 2,0
Majanthemum bifolium 3 9,7 4 8,9 2 13,1 2 7,5
Vaccinium myrtillus 2 25,7 2 16,9 3 36,0 2 13,7
Pleurozium schreberi 2 75,7 1 10,7 3 78,5 5 98,6
Carex pilosa 2 16,2 3 14,2 1 24,3
Fragaria vesca 2 6,0 2 4,8 2 6,0 3 8,8
Galium odoratum 2 12,3 3 12,5 1 10,0
Aegopodium podagraria 2 8,0 2 7,9 1 8,5
Lathy rus vernus 2 3,5 3 3,6 1 2,0
Stellaria holostea 2 5,9 2 5,9 1 5,0
Dryopteris carthusiana 1 12,3 1 10,0 14,0
Galeobdolon luteum 1 15,0 2 15,8 1 5,0
Dryopteris ftlix-mas 1 26,2 2 26,1 1 26,5
Ajuga reptans 1 8,5 2 8,8 1 5,0
Polygonatum multiflorum 1 6,2 2 5,8 1 10,0
Pulmonaria obscura 1 5,7 2 6,0 1 2,0
Asarum europaeum 1 9,0 2 10,3 1 3,0
Hypericum perforatum 1 7,5 2 8,8 1 4,3
Polytrichum commune 1 33,3 1 32,5 1 34,0
Festuca ovina 1 26,6 1 40,0 1 21,0 4 26,2
Trientalis europaea 1 7,6 1 1,3 1 14,3 2 3,5
Geum urbanum 1 5,6 1 6,3 1 3,0
110 Охорона бшршюмашття: теоретнчш та прмкладш аспект
HayKOBHH BicmiK, 2000, bhïï. 10.3
lJpodofíMceimH maônmfi 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Urlicu dioica i 16.5 ~5T 1 33,7 ' 1 10.0
Milium effusiim 1 9.3 1 9.3
Viola canina 1 4,6 1 5.5 1 2,0 2 4.0
Impatiens parviflora 1 4.1 1 4.0 1 8.0 1 1.0
llieracium pilosella 1 10,7 1 6,0 2 20,0
1 crónica officinalis 1 9.6 1 1.0 3 11,8
Lamium macutatum 1 5.2 1 6,0 2 4.0
(îaleopsis speciosa 1 2,4 1 5.0 1 1.5 2 2.0
Anemone nemorosa 1 1,0 1 1,0 1 1,0
Calluna vulgaris 1 26.3 1 33,3 1 5.0
Equisetum sylvaticum 1 16.0 1 16.0
Care.x brizoides 1 10.0 1 8.3 1 15,0
Veronica chamaedrys 1 8.8 1 10.0 1 7.5 1 10,0
Agroslis tenuis 1 6.8 1 6.8
Ranunculus acris 1 6.8 1 5,0 2 7,3
Sanícula europaea 1 5,5 1 5,7 1 5,0
Festuca gigantea 1 36.7 1 36.7
l.ysimachia nummularia 1 31,7 1 22.5 1 50,0
Orthilia secunda 1 13.3 1 13.3
Achillea suhmillefolitim 1 11.7 1 10.0 2 12,5
Polygonatum verticillatum 1 10,0 1 10,0 1 10,0
Ranunculus repetís 1 10,0 1 5,0 1 20,0
Galium molluga 1 6.7 2 6,7
Chamaerion angustifolium 1 5.7 1 5.0 1 10,0 1 2,0
lHeracium serratifolium 1 5.0 1 10,0 1 2.5
Mycelis muralís 1 4.7 1 2.0 1 2.0 ■ 1 10,0
Rhodococcum vitís-idaea 1 3.0 1 2,0 1 5.0 1 2,0
l.ycopodium clavatum 1 55,0 1 55,0
Impatiens nnli-langere 1 50.0 1 50.0
Thymus serpyllum 1 32.5 2 32.5
( "are.r hirta 1 10.0 1 10.0 1 10,0
Linaria vulgaris 1 5.0 1 5.0 1 5,0
Euphorbia cyparissias 1 3.5 1 2.0 1 5,0
l'otentilla alba 1 3.5 1 2,0 1 5.0
Rumex acetosa 1 3,5 2 3,5
5. lia oficroKeimx /lijiHHKax F iieniia kíjii.kícii, cunanrpoiiimx mutin, hkí cni;i-'iari. upo 3iia'iTinii ainponoi ennnii niuinn un oficroKciii jiicn.
6. BiiKjia/ieni Riime Tcn/ienniï MOJKyn, 6yi n iiomia/ieni n ocnonv aiai iiocthkii aurponoreniinx ipanc(|)opMan¡¡! Jiicin ni/inocuo Kopimmx rniiin jiicy.
Jliieparypa
I. I rpyniiMici.Kiill lO. Tniiojioiis nicie yKpaïlici.Kiix Kapnar —Jli.nin: IlipaMina, 1996. — 208 c. jl,ocjim>Keiimi ja nxopona Jiicnniix eKocncicM 111
2. Сорока М. I. Сшпаксонокня рослmmocii природного заповшиика „Розточчя" // llpaui пау-ккового товариства ím. Шевчеика. — Т. III. — Еколопчний зб|рннк на ношану А С Лазаренка — Льв1в: ИТШ, 1999.
3. Третяк II. Р., С.'идоровнч Я. М., Сеичииа В. В. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ для ландшафтно-геобоганических исследований — Львов, 1986. — 32 с.
4. lzdebski К., Czarnecka В., Grqdzicl Г. i in. Zbiorowiska roélinne Roztoczanskiego Parku Narodowego na tie warunków siedliskowych. — Lublin: Wydawnictwo uniwersytetu Marii Cyrie-Sklodowskiej, 1992. — 268 s.
УДК 581.5
1.1. Козаровсъкий
Украшськчй науково-досл1дний iiicmumym ¿¡рського яШвництва ш. П. С. Пастернака
ПРИ РОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СМЕРЕКИ У ВОЛОГОМУ СМЕРЕКОВОМУ СУБОР1IOPI AH
Проведено облж та оцйнка природного ноновлення смерекн в Бологому смерековому cy6opi Горган на прнклаш Осмолодського та Брошшвського дсрзклicrocniв Подано узагальнений фпо-ценон флористнчиих елсменпв /исових угруповаиь даного типу jiicy.
Kozarovsky 11.
Natural renewal of spruce in wet spruce forest types in the Gorgany Mts.
On the example of Osmoloda and Broshniv Forest State Enterprise the inventory and assessment of natural renewal of spruce has been made in wet spruce forest types in the Gorgany Mts. Phytocoenon of floristic elements of forest communities for this forest type has been generalized.
У Горганах смереков1 л1си щлковнто виповшають тиново карнатськнм. Вони детально описаш у працях багатьох дослщшшв: С.А. Шевченка (1957), С.А. ГенЫрука (1957), ГЛ. Тишкевича (1962), М.А. Голубця (1978), Я.О. Сабана (1982), J. Kosina (1911) та in. У Горганах вище 1200 м н.р.м. вони утво-рюють cyuiльний висотний пояс, верхпя межа якого сягае 1450—1600 м над р!внем моря. Звичайно вона мае постугювий характер переходу до прсько-соснового крннолкся, але локально по вв1гнутих формах рельефу може бути сильно знижена (до висоти 1200—1000 м н.р.м.) шд д1ею citiroBnx лапин.
Локально природш смереков1 jiicii можуть зростати на кам'янистих роз-сипах на нижчих висотних рiн11ях (600—800 м). 1х називають л1тогенними смеречинами [6].
У межах висотного поясу прських смеречин (формац1я — Piceetae abietea) у Горганах поширеш досить ршюмашгш грунтово-едафотон1чн1 умови, що сформувались на переважно твердих грубошаруватих шсковнках, що особливо xapaKTepni для суто горганського тину ландшафту. 11 а и б i л ыи поширеш тут волоп ол1готрофн1 чист1 смереков1 л1си, то представлен! мохо-вими, брусницево-чорницевимн, чорницево-куничннковими, чорницево-моховоми асошащями. За л1с1вничою тинолог1ею — це переважно волог! чи-crocMepeKoui субори або иерех1дн1 тини з участю ялши i бука [4]. 'Гак! тини
112 Охоропа бшршюмашття: Tcopcnriiii та прпклал1П аспсктп
