CC BY
16
Сшвставляючи показники осв1тлення у табл. 2 з проективним покриттям та ïx частотою трапляния можна простежити так! тенденцн': • при низькому значснж освтгсння носпйними вилами с Geiim urbanum, Impatiens parviJJora, Polytrichum commune, Ranunculus repens, Rubus idaeus, Epilobium
• при зростанш склптлення постжними видами запишшоться Geum urbanum. Impatiens parviJJora, Oxalis acetosella, окр!м того исрсважаючими стають цснопо-пуляцм Alhynum Jilix-femina та Urtica dioica;
• при максимально можливому пщнаметовому освгглсшп поспйними стшоть цено-популяци Aegopodium podagraria, Stellaria holostea, Galeobdolon luteum, Carex pilosa, Majanthemum bifolium, Polygonatum multijloriun, Carex brizoides. Незмшно поегшними залишаються види Geum urbanum Impatiens parviJJora. Oxalis acetosella, Athyrium filix-femina.
Отже, обстежеш захисш насадження Льв1всько'1 зал1знищ задовольняють ochobhî вимоги, поставлен! до цих насаджень, як до nicie nepuioï групи л1сового фонду УкраТни. Проге u.i насадження виконують набагато вищу функщю - спри-яють повнощнному збереженню бюлопчного р1зномашття трав'янистого вкриття. На досшджуваних дшянках пщ наметом деревостану виявлено 124-трав'янистих вшйв вищих судинних рослин - достатньо високий показник бюр1зноманптя. Найбшьшу площу проективного покриття зайняли типов1 л1сов! рослини, hkî ¡н-дикаторно характеризують 6araTi умови мкцезростання смуг вщведення 3ani3-ниць. Змша видового р1зномажття вид1в за показником осв1тлення вщбуваеться под1бно до традицшного розпод1лу вид1в за градкнтами середовища. Слщ також вщзначити, що ¡снуюче трав'янисте пщнаметове вкриття € досить уразливе до дн антропогенних фактор1в середовища, про що ¡ндикаторно засвщчили видшеш асо-Luauiï рослинних ф1тоценоз1в за класиф1кашею Браун-Бланке.
1. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. - М:, 1991, ч.1,Н. - 248 с.
2. Рскомснданн проведения рубок догляду у захисних л1сонасадже1шях залпнинь Укрш-нн/ Бедринькнй A.C., Гузь ММ, Даншшшин Б.М - К.: Транспорт Украши, 2000. -73 с.
3. Соломаха U.A. Сшпаксони рослинпосп Украши за методом Браун-Бланкс та ix особли-востг-Иаукове видання бюлопчного факультету НКУ im. Т.Шсвчснка. - К.: -1995. - 116 с.
4. Сорока M.I. Синтаксоном1я рослинносп природного заповццшка "Розточчя"// Праш наук. товариства ¡м.Шсвчснка. - НТШ. - 1999, том III. -С. 45
5. Ьпиенснька H.A. Фиоценогична структура нарковнх насаджснь Львшщшш та шляхи п вдосконалення. Авторсф. дис. канд.с-г.наук -Льв1в, 2000, с.13
г ose um :
Лггература
УДК 581.5+581.9
ЗдоОувач С.Б. Марутяк - УкрДЛТУ
ВЕРТИКАЛЬНА СТРУКТУРА РОСЛИННОСП ГАЗОН1В ЛЬВШЩИНИ
Розглядасгься питания просторово! структур» газонних фпоценозш Льв1вщини. Ви-значено модифшуючий вплив THiry е/ш(|нкарно1 синузп на вертикальну структуру трав'я-
них угруповань газ ошв.
Та саДово-паркове господа рство
1Т"Ф в.П. к'учерявий. д.с.-г.н. - УкрДЛТУ
61
S.B. Marutyak - USUFWT Vertical Structure of Lawn Vegetation of Lviv Region
The question of spatial structure of lawn phytocoenoses of Lviv and some cities of the Lviv region is considered. Modifying influence of prevailing species on vertical structure of grass communities of lawns is determined.
Для флоронаселення газошв велике еколопчне пристосувапьне значения мае його 010метр1я. Вщ бюметричних особливостей бюмаси рослин залежнть Ух здатшеть споживати життево важлив1 ресурси середовища, а також конкурентш властивост1, специфика еколого-ценотичноУ стратеги [5|.
Бюметричш особливогп флористичних компоненте газошв внзначають характер розвитку просторово'Г структури Yx рослинних угруповань. На приклад1 Львова та ¡нших MicT облаем (Буськ, Жовква, Городок, Моршин) дослщжувапась вертикальна структура рослинносп газошв.
Методика та матер!али дослщження. Описи ф!тоценоз1в здшснювалися у xofli маршрутних дослщжень шляхом закладання тимчасових пробних площ [1,2, 4|. Видовий склад вищих рослин ф!тоценоз1в встановлювали вщповщно до втш-зняно'[ номенклатурм назв |3, 6|. Для Bcix ценопопуляцш чи ценоелемент^в (груп або окремих особин) встановлювали середню висоту. Враховуючи представницт-во конкретних ценопопуляцш в угрупованнях, утворених певними едиф1каторами (табл. 1), збудовано схеми i"x вертикально'1 структури (рис. 1-4).
В1зуальний анал!з цих схем дае змогу зробити висновок, що загальною особливютю Bcix рослинних угруповань газошв с Vx виразна вертикальна ярус-шеть, що дозволяс видшити:
• 1 ярус (пршемнин). Висота до 30 см. Максимальна видова насичешсть. Максимальна пнлынегь бюмаси. Переважають стебла i листки, а також генеративш органи низькорослих i дуже низькорослих рослин;
• 2 ярус (середнш). Висота 30-70 см. Середня видова насичешсть. Присутш riepe-важно лише пизько-середньоросли серсдньоросл"! i випп вщ них рослини. Щшь-nicTb бюмаси низька. Переважають стебла та генеративш органи низькорослих i вшцих Bi;i них рослин;
• 3 ярус (верхнш). Висота понад 70 см i зазвичай сягае 120-170 см. В окремих ви-падках може бути i бшьшою. Низька видова насичешегь. Зустр1чаються переваж-но представники вид1в середньо- i високорослих рослин. ЦДпьшсть бюмаси дуже мала. 11ереважають генеративш органи рослин.
На фош таких загальних тенденцш вертикально'1 будови травостою газошв noMi™i i 4iTKi Vx особливост! залежно в!д едифкаторноУ синузи.
Так, в угрупованнях, де едиф1катором е Agrostis stolonifera L. (рис. 1), його супутш субедифкатори творять густу надземну ф1томасу, зокрема це властиве для Trifoliimi repens L. Под1бно i Dactylis glomerata L. формуе хоч i пухку, зате густу дернину. Taraxacum officinale Webb, ex Wigg. та Achillea submillefolium Klok. et Krytzka насичують нижн1й ярус прикореневими розетками листов.
Под1бну до попередшх випадк^в вертикальну структуру рослинностп газошв формують й ¡нш1 едифкатори, таю як Festuca rubra L. s.str., Leontodon autumnalis L., Planlago major L., Polygonum avictilare L., Ranunculus repens L„ Taraxacum officinale, Trifolium repens i I'oa annua L. (рис. 2-4).
В угрупованнях, де едиф^атором е Achillea suhmillefolium, у нижньому яруа не простежуеться значна чпльшеть ф1томаси (рис. 1), що зумовлено значно меншим представництвом ценопопулящУ Trifolium repens.
62 ЗГнрпнк Ma\Koiio-ie\ui4iin\ npitiu.
Табл. 1. Представництво найбиыи поширених субедифшаторних синузш у poaiuHHocmi газошв (К — клас nocmiüiiocmi виду, РР—
Найбшьш поширсш вили >4 X о a Едифкаторна синуз1я виду:
Achillea submillefolium Agrostis stolonifera Dactylis glomerata Festuca rubra Leontodon autumnalis Plantago major Plantago lanceolata Poa annua Polygonum aviculare Potentilla anserina Ranunculus repens Taraxacum officinale Trifolium repens
К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP К PP
Lolium perenne 4 16.5 4 15,4 4 15,2 4 15,3 4 13,6 4 17,7 4 17,5 4 15,7 4 18,4 4 21,1 4 16,3 4 15,2 4 16,9 4 17,8
Taraxacum officinale 4 4,9 4 5,1 4 4,3 4 4,7 4 4,2 5 6,2 4 4,8 4 5,4 4 3,9 3 3,7 4 4,7 4 4,5 5 4,9 4 5,3
Trifolium repens 3 9,3 3 8,3 4 8,5 3 10,2 4 10,6 4 9,1 3 10,7 3 8,5 3 11,9 3 12,0 3 10,0 4 9,8 3 9,7 5 9,3
Dactylis glomerata 3 8,5 4 8,4 3 8,0 5 8,5 4 8,7 4 9,5 3 8,8 4 8,8 3 6,3 3 9,2 3 10,9 3 9,4 3 8,9 3 7,4
Achillea submillefolium 3 5,1 5 5,1 4 3,6 4 4,6 4 4,7 4 4,3 3 4,0 5 5,5 2 2,3 3 4.3 3 5,5 3 4,6 3 4,6 3 4,9
Plantado major 3 4,5 3 2,9 3 3,6 3 3,1 3 2,7 3 4,0 5 4,5 2 2,9 5 6,2 4 6,7 4 4,0 4 4,2 3 4,7 4 3,9
Poa annua 2 12,3 1 8,8 1 4,3 2 12,7 1 7,4 2 8,6 3 13,1 1 6,0 5 12,3 4 16,3 2 12,1 2 12,2 2 12,8 2 11,7
Trifolium pratense 2 6,1 3 6,8 3 7,1 3 7,5 3 4,9 4 7,1 3 6,2 4 6,7 2 2,5 1 2,1 3 5,4 2 4,2 3 5,7 3 6,8
Ranunculus repens 2 5,0 2 2,6 3 4,0 2 4,5 3 3,1 3 2,6 3 3,9 2 3,0 3 4,1 2 2,2 3 4,7 5 5,0 2 5,3 3 3,1
Plantado lanceolata 2 4,8 3 4,5 2 2,4 2 3,5 3 4,0 3 5,2 2 4,0 5 4,8 1 6,4 1 2,2 2 4,9 2 5,1 2 5,1 2 3,7
Glechoma hederacea 2 4,6 2 2,3 2 2,4 2 4,0 2 1,0 2 2,4 2 2,9 2 5,1 2 5,5 2 4,2 1 3,7 2 2,9 2 5,0 2 2,3
Polentilla anserina 2 4,3 2 3,1 3 3,7 2 3,2 3 2,2 3 3,3 3 3,0 2 3,1 3 2,8 2 2,2 5 4,3 3 4,9 2 3,9 2 4,5
Leontodon autumnalis 2 1,8 3 1,5 2 1,7 2 1,8 2 2,4 5 1,8 2 1,5 3 2,0 2 0,9 2 0,3 2 1,4 2 1,8 2 1,9 3 1,6
Agrostis stolonifera 1 18,7 2 17,2 5 18,7 1 18,3 2 19,9 2 13,3 1 19,5 1 13,1 1 23,2 1 15,9 2 24,2 2 18,3 1 14,5 2 21,0
Festuca rubra 1 24,1 2 23,3 2 21,9 2 22,4 1 28,8 2 24,2 1 26,3 2 23,3 1 13,9 1 10,2 1 18,2 1 20,4 1 23,1 1 25,4
Aegopodium podagraria 1 20,5 1 9,3 2 11,3 2 22,7 1 14,0 1 9,3 1 12,5 1 13,5 1 14,5 1 6,0 1 16,0 2 14,9 1 17,4 1 8,2
Polygonum aviculare 1 6,2 1 2,0 1 3,5 1 3,18 1 1,5 1 3,7 2 7,2 1 0,9 3 6,7 5 6,2 2 6,1 1 3,6 1 3,5 1 3,7
листюв та густу приземну ф1томасу. 3 точки зору загальноУ естетики та стабшьно-ст! нижпього ярусу газонноТ рослинностц Ух юльюсна присутжсть у ф!тоценозах бажана максимальна. На вщм1ну вщ них висою рослини, що не утворюють густий трав'яний килим, е малопридатними для створення газошв, як1 передбачасться регулярно скошувати.
Литература
1. Андреев Н.Г., Тюльдюков. Теория и практика луговодства. М.: Россельхозиздат, 1977.
-270 с.
2. Вальтер Г. Общая геоботатгка: Пер. с нем./ Перевод и предисловие Еленевского А.Г. -М.: Мир, 1982.-264 с.
3. Визначник рослин УкраТни// За ред. Д.К. Зерова - К: Урожай, 1965. - 878 с
4. Летняя практика по геобота пике: Практическое руководство - Л: Изд-во ЛУ, 1983. -
176 с.
5. Мирьсин Б.М., Розенберг Г.С., Наумова Л.Г. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. - М.: Наука, 1989. - 223 с.
6. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М И , Прокудин
Ю Н. и др. - К.: Наук, думка, 1987. - 548 с._
Доц. В.В. Сеник, к.тм.; В.М. Ф/рмаи, к.т.н. -JIIBCМВС УкраТни ПРОБЛЕМИ ЖИТТеДШЛЬНОСТ1 РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ТЕРИТОР1Й
Розглядаеться проблема юридично! вщповщальност! за порушення еко.чопчного за-конодавства, скоеш на рекреащйних територ1ях.
V. V. Sertyk, V,M, Firman Problems of ability to live of recreational territories
The problem of the legal responsibility for infringement of the ecological legislation accomplished in recreational territories is considered.
Охорона навколишнього природного середовища, рацюнальне використан-ня природних pecypcie i забезпечення еколопчноУ безпеки передбачають дотри-мання встановленого порядку використання природних pecypciB. BiH забезпечу-сться низкою державно-правових 3aco6iB - оргашзацшних, управлшських, регу-лятивних, контрольних, як1 зобов'язують суб'екти еколопчних правовщносин до виконання певних, покладених на них у рамках цих 3aco6iB, обов'язюв.
Держава, будучи зашкавленою у забезпеченш законности i правопорядку, у тому числ1 i у галуз{ еколопУ, застосовус для цього Bci необхщш заходи, зокрема, встановлюючи юридичну вщповщальшсть за не виконання припиав закону.
Як 3aci6 реал1защУ еколопчного права юридична вщповщальшсть у галуз1 еколопУ проявляеться i функцюнуе у рамках еколопчних правовщносин, яю ви-никають м1ж державою (в oco6i и оргашв) i правопорушником, який шдпадае за скоене шд д1ю правових санкщй. Для юридичноУ вщповщальносп у rany3i еколо-ri'f характерним е те, що до числа оргашв, як! виступають одшею ¡з CTopiH у мра-вовцшосинах, KpiM загальних державних оргашв (суду, прокуратура мшцм) вхо-дять спешальш органи, яким надане право розгляду справ про еколопчш право-порушення (наприклад, Державний колптет УкраУни з земельних pecypciB, органи державноУ служби з карантину рослин, органи л1сового господарства та in.).
68 ЗГн|Ши|с п^укиво-1cviii'iiuix ир:)ць
