CC BY
29
• проведения профшактичних природоохоронних po6iT, як забезпечують еко-
логiчну безпеку дiючих виробництв.
Уникнути повшстю цих процеЫв неможливо, але запо61гти, попереди-ти i призупинити - це i е першочерговим завданням природоохоронно!' д1яль-носи, що мае загальнодержавний характер. Нагромаджеш i зpостаючi еколо-гiчиi проблеми розмщення теpикоиiв вiдиосяться до таких, як можна i необ-хщно виpiшити. Зокрема здiйсиеиия !х рекультиваци надасть можливiсть покращити загальний стан довкшля.
Питання фiиаисуваиия займае особливе мюце у ствоpеииi pацiоиальио оргашзованих елемеитiв культурних лаидшафтiв, покращення умов навко-лишнього середовища, Одним з ефективних чиииикiв у комплексi заходiв, спрямованих на збереження лаидшафтiв i пiдвищеиия pодючостi земель, е створення лiсових насаджень. Вилучення заболочених угщь пiд захисиi люо-вi насадження, зиачиi тpудовi та гpошовi затрати на !х створення, i догляд зу-мовлюють иео6хiдиiсть екоиомiчио обгрунтовано виpiшувати питання захис-ного люорозведення [4].
Перебудова оpгаиiзацiйиих i економiчних основ ведення господарства в УкраАт викликае иео6хiдиiсть 6iльш активного використання захисних ль сових насаджень та зменшення шкiдливого впливу прничодобувно1 промис-ловостi, для полiпшеиия умов сшьськогосподарського виробництва та збереження родючост грунту.
Виpiшальиу роль повинно вщграти запровадження у виpо6иичiй дь яльност системи iитегpоваиого екологiчиого менеджменту, зокрема екоауди-ту, екологiчиого моиiтоpиигу, еколопчного звiтуваиия, системи екоиомiчиих iистpумеитiв еколопчно! полiтики (Mining and natural environment, 2002) [5].
Лггература
1. Гусев Н.А., Туманов Н.Н., Чекалина В.Н. Научно-техническая стратегия еколо-гической работы в угольной промышленности// Уголь Украины - № 3-2000.
2. Дриженко А.Ю. Восстановление земель при горных разработках. - М.: Недра, 1985.
3. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Львов: издательство Львовского государвенного университета, 1989.
4. Бровко Ф.М. Люов1 культури на вщвалах Стpижiвського буровупльного родови-ща// Наук. вюник Нащонального аграрного ушверситету -№ 17. К., - 1999.
5. Mining and natural environmental. Prepared by UNCTAD and L.R. Binkler, UNED, 2002.
УДК 635*928:712*252 Асист. С.Б. Марутяк1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ФОРМУВАННЯ ГАЗОН1В У ЗОНАХ 1НТЕНСИВНОГО АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Дослщжено газонну рослиннють в м1мцях штенсивного рекреацшного наванта-ження. Вивчено залежшсть м1ж видовим 6юр1зномашттям, ущшьненням грунту та його агроном1чними властивостями. Запропоновоно тдходи до прогнозування роз-витку газонно! рослинносп та оптим1зацп li структури.
1 кафедра екологй' та ландшафтно! архггектури УкрДЛТУ (Department of Ecology and Landscape Architecture of the UkrSUFWT)
Assist. S.B. Marutyak - USUFWT The lawn forming in the places with intensive man-made loading
The question of the lawn vegetation in the places with strong man-made loading has been investigated. Also the dependences between species diversity, consolidation of soil and its agrochemical features were studied. Approaches to the forecast of lawn vegetation development and the optimization of its structure have been proposed.
Культура газошв юнуе бшьше двох тисячол^ь. OKpiM арх^ектурно-художньо! функци, вони виконують спортивно-рекреацшну, сашгарно-ri-пешчну, мелюративну тощо. Газонознавство за тривалий час отримало знач-ний практичний доcвiд [2-4, 6, 8]. Однак, практичш рекомендаци iз створення газонiв не завжди враховують еколого-динамiчнi аспекти, якi все ще недос-татньо вивченi. Особливо це стосуеться дернового вкриття, що створене на оcновi синантропно! роcлинноcтi або газошв, що зазнають iнтенcивного антропогенного навантаження. Таю газони потребують цшьово! оптимiзацil структури рослинного покриву.
Практика створення газошв показала, що зi значно! кiлькоcтi трав'яних рослин для створення газошв найвищо! якост придатнi тiльки ок-ремi ix види та сорти. Кожен конкретний газоноутворюючий вид не може розглядатись як ушверсальний, бо мicтить тшьки певний набiр потрiбних властивостей. Тому, для влаштування газонiв застосовують cyмiшi декiлькох видiв трав, якi разом дозволяють отримати довговiчний травоcтiй з певними корисними ознаками. Як правило, газонш трави повинш вiдповiдати певним вимогам (рис. 1):
Повшьне ввд-ростання теля скошування
Утворення густо!" соковито-зеле-но1 поверхш
Декоратившсть листово! маси
стшкють до захворювань та екстремальних еколопчних умов
Рис. 1. Основш вимоги до газоноутворюючих eudie
Залежно вщ призначення ra30HÍB TpaBoeyMrni мають певну спецiалiза-цiю. Тому, на ootobí характерних властивостей трав розроблено спещальш сумiшi нaсiння для пошву гaзонiв, основу яких становлять наступш види [1, 2, 5, 9, 10]: Festuca rubra L. s.str. (форми: з чисельними розгалуженнями -
3. Ф^омелшращя
327
пiдвид genuina Hack, з короткими розгалуженнями - шдвид trchophylla (Gaud.), кущова (пучкова) без розгалужень - шдвид commutata (Gaud.)); Festuca ovina (форми: щетиниста - шдвид duriuscula (L.) Koch., нитковидна - шдвид tenuifolia Sibth); Agrostis tenuis Sibth.; Poapratensis L.; Lolium perenne L.
Проте навт при використанш вказаних видiв при створеннi газонiв все ще актуальною залишаеться проблема подальшого ix функцiонування у зонах штенсивного антропогенного навантаження. Такими зонами е здебшь-шого райони mira^i' житловоi забудови, де газони зазнають сильного витоп-тування та iншого мехашчного пошкодження.
Нашi дослiдження стосуються звичайних садово-паркових газошв, ос-кiльки вони е найбшьш поширеним типом дернового вкриття у населених пунктах. У переважнш бшьшосп випадкiв це газони, створеш шляхом покра-щення юнуючого трав'яного рослинного покриву за допомогою нерегулярних скошувань.
Нами дослiджено 190 звичайних садово-паркових газошв м. Львова, бшьша частина яких перебувае у незадовшьному сташ, а також грунтовi субстрати, на яких цi газони створеш. Низька декоратившсть цих газошв спричинена не тшьки iснуючим асортиментом, низьким проективним вкрит-тям, але й неврахуванням бiологiчниx особливостей газонних трав та нена-лежною шдготовкою грунту, що власне i е причиною змши видового складу та попршення у процесi експлуатаци дернового вкриття.
У складi дослiджениx газошв виявлено 186 видiв трав'яних рослин, що належать до 33 родин i 122 родiв. Найчастiше у складi травостою присут-нi представники наступних родин: Apiaceae, Asteraceae, Brassicaceae, Car-yophyllaceae, Fabaceae, Geraniaceae, Juncaceae, Lamiaceae, Plantaginaceae, Poaceae, Polygonaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Rubiaceae, Scrophulariaceae. Найбшьш поширеними виявились рослини, що належать до родин Asteraceae, Brassicaceae, Poaceae, Fabaceae та Polygonaceae (рис. 2).
□ кшьюсть видв
□ кшьюсть родв
40 35 30 2520 15 10 5 0
и
Ihn
съ.
Ii сь S Ь Й ь
назви родин
Рис. 2. Розподт флористичних meMeHmie за родинами та родами
Рослиннi угруповання ra30HÍB знаходяться у постшнш 3míhí. На píbhí угруповання змшюеться видовий склад, спiввiдношення рясностi видових по-пуляцiй, екологiчних груп i життевих форм. Особливу роль вщграе людина. Витоптування, як один з видiв антропогенного впливу, е потужним чинником трансформаци рослинного середовища газошв. Характерною особливютю генезису газонних культурфiтоценозiв у зонах з штенсивним антропогенним навантаженням е 1х синантрошзащя.
Внаслiдок iнтенсивного антропогенного навантаження зростае густи-на грунту (1,2-1,6 г/см ), що е причиною поширення на газонах рослин, як витримують витоптування та можуть зростати на ущшьнених грунтах. У складi газошв, що зазнають сильного витоптування, едифжаторами виступа-ють такi види, як Plantago major L., Trifolium repens L., Potentilla anserina L., Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Leontodon autumnalis L., Poa annua L., Polygonum aviculare L. Вони приурочеш до грунтiв, що характеризуются наступними агрохiмiчними показниками: pH (KCl) - 6,5-7,0, гумус (%) -0,15-1,5, NO3 (мг/100 г грунту) - 0,2-1, P2O5 (мг/100 г) - 0,3-10, K2O (мг/100 г) - 10-20. Очевидним е те, що щ рослини задовольняються низьким вмютом елементiв живлення у груни, слабо-кислою та нейтральною реакцiею грунтового середовища та малою кшьюстю оргашчно! речовини (гумусу). Також необхщно брати до уваги бiологiчнi особливост цих рослин. Деякi з них е розетковими, що запоб^ае 1х знищенню пiд час скошувань. Iншi встигають висипати насiння вже до першого скошування навеснi.
Щоб передбачити формування стшкого травостою газону, необхщно враховувати локальнi едафiчнi особливостi, а особливо гранулометричний склад грунту та його вологозабезпечення. Так, за нашими дослщженнями, на сухих сушщаних грунтах варто враховувати едифшаторну, або субедифжа-торну роль у складi травостою Festuca rubra, на свiжих суглинкових - Festuca pratensis Huds., на вологих суглинкових - Agrostis stolonifera, Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.
К^м мехашчного складу грунту та особливостей зволоження вирь шальне значення для рослинност газонiв мае кислотшсть та вмiст гумусу.
В умовах високо! кислотностi грунту необхiдно надавати перевагу кострищ червонш (Festuca rubra), рщше - мiтлицi пагоноутворюючш (Agrostis stolonifera). В умовах нижчо! кислотностi грунту (pH 5,1-6,5) найбшьш перспек-тивними i конкурентноздатними е Lolium perenne, Agrostis stolonifera i Poa annua. В умовах лужно! реакци грунту перевагу треба надавати Lolium perenne.
Для доброго розвитку газонного травостою виключне значення мае достатне забезпечення газонних трав поживними речовинами. За нашими спостереженнями доцшьно штучно формувати добре забезпечеш гумусом слабо-ки^ грунтовi субстрати. Високий вмют NO3 сприятиме формуванню травостою з перевагою Lolium perenne, Trifolium pratense L., Trifolium repens, Elytrigia repens (L.) Nevski, Agrostis stolonifera. Такий видовий склад харак-терний для звичайних садово-паркових газошв, що знаходяться по вул. Ко-зельницькш, Любшськш, 1в. Чмоли, газошв у парку "Погулянка" Цi види е особливо бажаними у складi рослинност газонiв.
3. Фiтомелiорацiя
329
Найбiльш оптимальною вважаемо концентрацiï Р205 10-20 мг/100 г грунту. За TaKOÏ умови у складi травостою переважають цшт для ra30HiB ви-ди Agrostis stolonifera, Poapratensis.
Бажаними е, очевидно, грунти з низьким вмютом калда. За тaкоï умови набувають переваги в рослинних угрупованнях тaкi види, як Agrostis stolonifera, Trifolium pratense. Деякими практиками встановлено, що велик норми калшних добрив негативно впливають на формування бaгaторiчних травосто-ïb через те, що на кореневищш злаки вони впливають як гербщиди [6].
Важливе значення для гaзонiв у випадку ïx рекреaцiйного призначен-ня мае утворення густо", м,якоï i щiльноï нaземноï фiтомaси. Для досягнення такого ефекту на звичайних садово-паркових газонах м. Львова, що зазнають штенсивного антропогенного навантаження, найбшьш придатш таю низько-ро^ трав'яш рослини, як розмножуються вегетативно, а також ri, якi добре переносять стрижку: Juncus tenuis Willd., Poa annua, Potentilla anserina, Trifolium repens, Trifolium medium L., Agrostis tenuis Sibth., Achillea submillefolium, Polygonum aviculare. Вищенаведеш види мають неоднaковi декоративш особ-ливост^ тому ïx використання повинно мати цшьове обгрунтування.
У випадку самочинно сформованого травостою варто шдЫвати насш-ня Poa pratensis, Festuca rubra, та Agrostis stolonifera. Ц види мають високий генеративний та вегетативний вщновний потенщал. Окрiм того, вони добре переносять дда зовтшшх екологiчниx чинникiв. При подальшому дотриман-нi належного догляду цi види забезпечать поступову змшу видовоï структу-ри, витiснення небажаних рудеральних видiв.
Змiнa видового складу полягае також в усуненш небажаних бaгaторiч-них трав. Цього можна досягти шляхом системaтичноï низь^ стрижки, внaслiдок я^ вкaзaнi види випадатимуть з травостою, а також застосовуючи прополювання газону.
Лггература
1. Абрамашвили Г.Г. Устойчивые газоны для спорта и отдыха. - М.: Госстройиздат,
1970. - 102 с.
2. Доусон Р.Б. Создание и содержание газона. Перевод с англ. Сигалова Б.Я. - М.: Минкомхоз РСФСР, 1957. - 220 с.
3. Лаптев А.А. Газоны. - К.: Наук. думка, 1983. - 176 с.
4. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. Дерновий покрив техногенних територш. - Дншропет-ровськ: Вид-во ДДУ, 1997. - 92 с.
5. Научно-производственная корпорация НК ЛТД, 1999. - www.ncseeds.ru.
6. Сигалов Б.Я. Долголетние газоны. Биологические основы культуры. - М.: Наука.,
1971. - 311 с.
7. Султанова С.Я., Коротков В.Н. Вербейник монетчатый - перспективное почво-покровное растение// Бюлл. гл. ботан. сада РАН, № 163, 1992. - С. 34 - 37.
8. Хессайон Д.Г. Все о газоне. Перевод с анг. О.И. Романовой. - М.: Кладезь - Букс, 1999. - 128 с.
9. Ochiat T. Present status of turfgrass and its management and associated problems in Ja-pan// Jap. Pest. Inf. - 1991, № 59. - Р. 3 - 5.
10. Ondrej Jan, Opartna Milada. Trawniki i trawy ozdobne. - Warsz.: Elipsa. 1997. - 128 s.
