CC BY
19
termines the formation and spread of the association, is a long-time anthropogenic influence, insignificant at present.
Keywords: vegetation, Moshnogorsky mountain, Association Aegopodio-Parietari-etum officinalis.
УДК 712.42:581.9 Ст. викл. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук;
доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ ГАЗОН1В НА ТЕРИТОРИ БОТАН1ЧНОГО САДУ
НЛТУ УКРА1НИ
Дослщжено просторовi особливост формування газошв територи. Визначено видовий склад трав'яного покриву, бюеколопчш особливосп найбшьш поширених видiв рослин газонiв. Пдабрано рекомендований асортимент рослин, визначено ос-новнi проблеми формування газонiв територи.
Ключовг слова: газон, трав'яш рослини, асортимент, мошторинг.
Вступ. З кожним роком зростае попит на послуги у сфер1 зеленого гос-подарства. Дедал1 бшьше мешканщв мют та сш хочуть мати гарно, професшно сформований ландшафт бшя свое! осел1 чи у прогулянковш зош. Композици квтв, групи деревно-чагарниково! рослинносл набувають естетичного значения лише за наявносп контрастного, високо естетичного компонента - газону. Газон - один з найважливших елеменпв оформлення сад1в 1 парков 1з р1з-номаштними можливостями та тенденщями розвитку 1 вдосконалення.
Основш види, що формують газон - представники родини Роасеае, або просто злаки. Яюсть газошв залежить вщ складу застосовувано! травосу-мш1, режиму його подальшого використання, експлуатацп та догляду. 1сну-ють штучш та природш газони. Велике значення мае призначення газону, вщ цього 1 залежить склад та вид травосумшт
Мета та завдання дослвджень. Здшснити ощнювання та анал1з стану юнуючого газонного покриву на приклад! Боташчного саду НЛТУ Укра!ни по вул. Ген.Чупринки (м. Льв1в). Дослщити сум1жш територи зелених наса-джень у м. Львовь
Основними завданнями було:
• достдити просторов1 особливоси формування газонш у дослщжуваних наса-дженнях;
• з'ясувати особливоси найбшьш поширених видш трав'яно! рослинност тд час формування газонш;
• пщбрати асортимент рослин, дати характеристику щодо иридатност1 його для використання у травосумшах газонного покриття;
• визначити умови утримання трав'яних рослин на територи Боташчного саду та прилеглих територш, !х еколого-бюлопчш особливоси розвитку. Методика досл1джень. Щд час дослщжень використано загальноп-
рийняп боташчш, еколопчш та л1с1вничо-таксащйш методики [1, 3-5, 8, 11].
Структуру (видову, просторову, популяцшну) газонних ф1тоценоз1в дослщжували шляхом складання ф1тоценотичних опишв за загальноприйня-тою методикою (Ярошенко, 1961) [7]. Вивчаючи поширення дослщжуваних вид1в рослин, брали до уваги вплив р1зних фактор1в: антропогенного наванта-
ження, урбогенносп умов дослщження, режиму освiтлення (тд наметом дерев, чагарниюв, на галявинах, бiля дорiжок), значущiсть Грунтових умов, стiйкiсть до посухи, декоратившсть та життеву форму пропонованих i досль джуваних видiв трав'яних рослин.
За свгглолюбнютю газоннi трави подшяли на гелiоморфи: гелiофiти, гелiосцiофiти, сцюгелюфгга, сцiофiти. Дали характеристику життевих форм, що входять до складу складного фиоценозу, якi прийнято називати ценомор-фами за шкалою Браун-Бланке. Яюсть утримання газонiв вивчали за шкалами О.О. Лаптева, Б.А. Глазачева та А.С. Маяк [2, 7-11]. Еколого-бюлопчш властивосп конкретного виду на газонах встановлювали за результатами спостережень та доповнювали лиературними даними. Результати спостере-жень обробляли статистичними методами, трав'яш рослини групували за кла-сами постiйностi.
Результати досл1джень. Дослщження проводили на територп Бота-шчного саду НЛТУ Укра1ни по вул. Ген. Чупринки (м. Львiв) та окремих су-мiжних територiях протягом 2010-2012 рр.
Загальна площа Боташчного саду НЛТУ по вул. Ген. Чупринки стано-вить 6,2 га. У складi насаджень значну частку займае площа газонiв у складi м'якого покриття, що становить 2,6 га. На територп дослiджуваного парку на-явнi усi види газону: декоративш, спортивнi, спецiального призначення; представлен рiзноманiтнi Грунтовi, орографiчнi умови; сформован декора-тивнi групи iз рiзними деревно-чагарниковими видами та рiзними режимами освилення дернового покриття.
Дослiджуванi дшянки Ботанiчного саду було проаналiзовано зпдно з вказаними особливостями та подшено на групи.
I. Види газошв
1. Декоративнi газони:
1.1. Партер з квиниками перед першим навчальним корпусом.
1.2. Газон iз гашниками у "Сад першокурсника".
1.3. Газон навколо бюгрупи великих псевдотсуг.
1.4. Газон колекцшних дiлянок (мiж адмшкорпусом та адмшютра-цiею Ботсаду, схили вщ бiблiотеки до вул. Ген. Чупринки, схили до корпусу 4, колекцп кизильниюв).
1.5. Схили дшянки лiан.
1.6. Спуски та схили до стадюну НЛТУ.
1.7. Газон бшя гуртожиткiв 3, 4 та майстерень.
1.8. Тершо^я навколо корпусу 4.
1.9. Газони вздовж вуличних насаджень (смуги).
1.10. Прибудинковий газон корпуив.
2. Спортивш газони:
2.1. Газон стадюну.
2.2. Дшянки навколо бтевих дорiжок та вздовж стадюну.
3. Спещального призначення:
3.1. Схили навколо стадюну та вздовж вул. Сметани.
3.2. Частина схилу дшянки лiан.
II. Дшянки з особливими грунтовими та орограф1чними умовами
1. Типовий Грунтовий профшь (партер).
2. Газон на схилах без ерозп (схили до стадюну, вщ бiблiотеки до вул. Ген. Чупринки, бшьшють схилу дiлянки лiан).
3. Газон i3 ознаками ерозп (схил до корпусу 4).
4. Газон iз значною ерозiею та безструктурним Грунтом (схили навколо стадюну, частина схилу дшянки лiан).
5. Дшянки iз значним ущшьненням (частина схилу до корпусу 4).
6. Дшянки iз значним шаром тдстилки (яр, де заготовляють листову землю).
7. Дшянки iз постшним пiдтопленням та потенцiйним тдвищеним вмiстом солей (територiя навколо корпусу 4, вздовж дорiжок та дшянка стадi-ону).
III. Газон р1зних бюгруп i3 р1зним режимом осв1тлення
1. Затшеш дiлянки листяних бiогруп (до корпусу 4, схили стадюну).
2. Затшеш дшянки змшаних бюгруп (за адмшкорпусом, вщ бiблiотеки до вул. Ген. Чупринки).
3. Затшеш дшянки хвойних бюгруп (бшя псевдотсуг).
4. Освгглеш дшянки листяних бюгруп (бюгрупа гшкго-пбюк).
5. Освiтленi дiлянки змшаних бiогруп ("Сад першокурсника", партер пер-шого навчального корпусу).
6. Освгтлеш дiлянки хвойних бюгруп (схил до стадюну).
7. Нашвосвггаеш дшянки листяних бюгруп (схил до смгшика).
8. Нашвосвггаеш дшянки змшаних бюгруп (партер корпусу 4).
9. Нашвосвггаеш дшянки хвойних бюгруп (дорiжка до корпусу 4).
Отже, на територп було видшено 14 дшянок, як варто роздшяти як окрем1 види газошв. Зпдно з 1х призначенням, потр1бно оргашзувати i вщпо-вщний догляд та утримання в належному станi. Але, крiм того, е дiлянки з рiзними Грунтовими та орографiчними умовами (7 видiв), зумовленими рiз-ною стрiмкiстю, експозищею схилiв, процесами ерозп, рекреацiйного впливу. На цих дшянках, на наш погляд, частково можна здiйснити перепланування стежково1 мережi, органiзувати будiвництво тдпорних стiнок, замощених дь лянок, видалити частину дерев, що не дають змогу нормально розвиватися трав'яним рослинам, як сповiльнюють розвиток ерозiйних процешв. За складом бiогруп (листяш-хвойш) та освiтленiстю Грунту було видшено 9 груп, що також потребують рiзних пiдходiв щодо утримання в належному сташ та реконструкцп.
Подш територп, крiм представлених категорiй, зумовлений однотип-ним складом та зовшшшм виглядом травостою. Так, пiднаметовi дшянки та дшянки з участю хвойних видiв, iз значним рекреацiйним навантаженням в ушх варiантах подiлу мали низькодекоративний вигляд та мiнiмальний пере-лiк видiв, або ж були мертвопокрип, подекуди з оголеним Грунтом. Щд кронами хвойних видiв створюються специфiчнi умови для розвитку трав'яних рослин. Грунт мае бшьш кислу реакцiю, i досить часто трав'яш види потерпа-ють вщ цих критичних умов, а у тшистих умовах газон тут взагалi вiдсутнiй.
На дослщжуванш територи це, наприклад, територiя тд великими псевдотсугами, групою туй та кипарисовиюв.
Тiнистi дiлянки газошв досить часто "захоплюють" мохи (за адмшю-тративним корпусом). Потрiбно усунути причини 1х утворення: заглибини, де застоюеться вода, вирiвняти землеванням iз пiском, аерувати дiлянки, на кис-лих Грунтах провести вапнування, а на бщних - комплексне шдживлення. Потрiбно також обрати для перевишвання тiньовитривалi види (тонконiг луч-ний, кострицю червону). На дiлянках, де поширюеться мох, стрижка газону не мае бути низькою. Якщо мох поширений на значнiй площi, то тут варто використати спещальш газонш сумiшi iз сульфатом амонiю, сульфатом заль за, пiском без вапна. Можна використати рщю хiмiчнi препарати на основi дихлофену. За два тижш мох мае почорнiти, i його обережно збирають граблями. Згодом на знищеш дiлянки шдшвають швидкопроростаючi сорти.
Газонний покрив досить часто пошкоджували комахи та тварини (му-рахи, собаки, кроти, миш). На дослiджуванiй територи не можна використо-вувати високотоксичних хiмiкатiв та спещальш пристро1. На територи юнуе одна складна дiлянка (частина схилу дшянки лiан), де затiнений схил пос-тiйно оголюеться. Доречним може бути використання готового тшьовитрива-лого рулонного газону або ж нанесення Грунту i закршлення пагонами плюща звичайного, шдсаджуванням барвiнку малого.
Утримання газонного покриву територи у належному станi зведено до прибирання смггтя та викошування партерних дшянок та дiлянок вздовж до-ри1 та стежок., що е недостатшм. Окремi дiлянки не скошували i не прополю-вали нiколи, а в райош смiтникiв та на схилах мiсцевi жителi влаштовують стихшш звалища, зокрема iз виполотих бур'яшв. Серед найбiльш проблемних та ерозшно небезпечних потрiбно зазначити дiлянку у торщ скляного корпусу та схил над стадюном, на вершиш якого е багатоповерховий будинок та приватш садиби. Покращення догляду потребують ус газони, реконструкцп - 8 дшянок загальною площею 0,7 га. Вщповщно до усiх перерахованих особливостей, потрiбно вживати вiдповiдних заходiв та здшснити низку пос-лiдовних операцш догляду та реконструкцп.
Представлений класифжащйний пiдхiд дае змогу утримувати будь-яку частину територи згiдно з призначенням, вщповщно до рельефу та режиму навантаження, складу деревостану та затшення травостою. Цi ключовi мо-менти спостерiгали у мошторингових дослiдженнях. Пiд час вивчення стану газошв парку НЛТУ та сумiжних територш було закладено 7 пробних площ, зокрема чотири в межах парку, на яких простежувалася рiчна динамiка розвитку рослин у травосто1. Пiд час аналiзу ми охопили значну кiлькiсть варь анпв створення газонного покриття та його асортименту. Виняток становлять приводш, тимчасово затоплюваш дiлянки, що не представлен на територи парку. Пiд час дослщжень територи було виявлено найпоширен^ види зла-кових видiв та шших трав'яних рослин.
Пiд час дослщжень пробних площ виявлено 155 видiв рослин. Зафж-совано назагал 24 види злакiв (лучних i лiсових видiв) - представники роди-ни Роасеае. Решта видiв належать переважно до родин Equisetaceae (25), ¥а-
baceae (26-37), Lythraceae (39), Onagraceae (40-41), Caryophyllaceae (42-47), Ranunculaceae (48-52), Papaveraceae (53), Rosaceae (54-60), Geraniaceae (6164), Balsaminaceae (64), Apiaceae (65-69), Primulaceae (70-71), Amaranthaceae (72), Chenopodiaceae (73-78), Plantaginaceae (79-80), Rubiaceae (81-84), Con-volvulaceae (85), Boraginaceae (86-90), Scrophulariaceae (91-92), Polygonaceae (93-99), Hypericaceae (100), Violaceae (101-104), Asteraceae (105-127), Lami-aceae (128-135), Brassicaceae (136-142), Resedaceae (143), Malvaceae (144), Solanaceae (145), Urticaceae (146-147), Liliaceae (148-149), Juncaceae (150153), Cyperaceae (154-155). Усього виявлено представниюв 32 родин.
Отже, тд час дослщження газошв найбшьшу кшьюсть видiв фжсува-ли в родинах Poaceae - 24, Asteraceae - 23, Fabaceae - 12, Lamiaceae - 8, Rosaceae - 7, Polygonaceae - 7, Brassicaceae - 7, Chenopodiaceae - 6, Ranunculaceae - 5, Apiaceae - 5. Значна кшьюсть представниюв рудерально! рослин-носп пов'язана, на наш погляд, i3 сприятливими умовами для поширення та розвитку бур'яшв на цих територiях. Серед таких чинниюв варто зазначити похилий рельеф мюцевосп, близьюсть територп гаражiв, майстерш, а також постшне внесення рослин i насшня iз Грунтом тд час садiння нових рослин експозицп Ботсаду.
У коло дослщжень потрапили види, як належить вщносити до люо-вих та тднаметових. 1х частка на дослiдних площах була незначна, i трапля-лися лише поодиною !х екземпляри. Таю види були приурочен до меж газошв та захаращених дшянок узлюь бiогруп, до несформованих заростей, неви-кошених заростей трав'яно! рослинносп. Тому, на наш погляд, тд час прове-дення агротехнiчних заходiв на паркових територiях потрiбно не тшьки вико-шувати газон та обрiзати гiлки дерев, а i формувати перехiднi елементи вiд дерев до газону, що тдкреслить охайшсть насадження, впорядкуе його ком-позицшну будову.
На основi спостережень було встановлено основний видовий склад, життевють та декоративнють зростаючих видiв трав'яних рослин в газонному покривi дослщжувано! територп. Значна кiлькiсть аналiзованих рослин (17 видiв iз основних 25) мають II категорiю ступеня життевост рослин (се-редня). Однi з найвищих оцiнок декоративностi мають, наприклад, Phleum pratense L., Poa pratensis L., Poa annua L., Polygonum aviculare L. Також було дослщжено ставлення видiв до низки чнниюв, якi впливають на !х рют, роз-виток. Екологiчна характеристика охоплювала аналiз вибагливостi до Грунту, ставлення до свила, ощнювання посухостiйкостi, життеву форму.
Бшьшють основних газонних рослин територп за вибагливютю до Грунту належать до мезотрофiв (Lolium perenne L., Potentilla anserina L., Phleum pratense L.); за життевою формою до лучних видiв рослин (Trifolium pratense L., T. repens L.); за ставленням до светла - облiгатнi свiтловi рослини та факультативш тiньовi рослини (Elytrigia repens (L.) Nevski, Leontodon autum-nalis L., Poa pratensis L.). Найвищий бал посухостiйкостi мав лише один вид - Festuca pratensis Huds., але вiн мав низький стутнь трапляння, i був включений у додатковий рекомендований асортимент.
За даними дослщження, аналiзуючи стан i якiсть видiв трав'яних рослин у газонних угрупованнях, вказанi особливосп територп можна пiдбирати
заходи з догляду та реконструкцп, склад газонних сумшей. Внаслщок спос-тережень, облжу та аналiзу лiтературних джерел ми обрали види територи, яю е переважаючими на територи, i таю, що варто вважати бажаними для де-коративних мюьких газонiв м. Львова, зокрема для територи парку НЛТУ по вул. Ген. Чупринки. Перелж 1х представлено у табл. 1.
Табл. 1. Основш види рослин газотв НЛТУ УкраТни (вул. Ген. Чупринки)
№ зп .HaTHHCLKa Ha3Ba Трапляння, % Участь
1 Lolium perenne L. 87 Бажана
2 Agrostis canina L. 72 Бажана
3 Festuca rubra L. s str. 41 Бажана
4 Festuca fallax Thuill. 6 Не обов'язкова
5 Poa pratensis L. 40 Бажана
6 Poa annua L. 83 Бажана
7 Dactylis glomerata L. 92 Бажана
8 Agrostis stolonifera L. 12 Бажана
9 Agrostis tenuis Sibth. 4 Бажана
10 Phleum pratense L. 42 Бажана
11 Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. 8 Бажана
12 Calamagrostis epigeios (L.) Roth 4 Не бажана
13 Elytrigia repens (L.) Nevski 79 Не бажана
14 Aegopodium podagraria L. 57 Не бажана
15 Glechoma hederacea L. 76 Бажана
16 Ajuga reptans L. 7 Не обов'язкова
17 Achillea submillefolium Klock.et Krytzka 82 Не обов'язкова
18 Arctium lappa L. 12 Не бажана
19 Arctium tomentosum Mill. 14 Не бажана
20 Bellis perennis L. 72 Бажана
21 Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb. 31 Не бажана
22 Stenactis annua Nees 47 Не бажана
23 Leontodon autumnalis L. 23 Не бажана
24 Taraxacum officinale Webb ex Wigg. 67 Не бажана
25 Artemisia vulgaris L. 28 Не бажана
26 Galium mollugo L. 18 Не обов'язкова
27 Plantago major L. 80 Не бажана
28 Potentilla anserina L. 5 Не обов'язкова
29 Polygonum aviculare L. 64 Не бажана
30 Rumex confertus Willd. 5 Не бажана
31 Veronica chamaedrys L. 14 Бажана
32 Veronica filiformis Smith 4 Бажана
33 Trifolium repens L. 34 Бажана
34 Trifolium pratense L. 59 Бажана
35 Vicia cracca L. 28 Не обов'язкова
36 Medicago lupulina L. 6 Не обов'язкова
37 Urtica dioica L. 7 Не бажана
38 Capsella bursa pastoris (L.) Medik. 38 Не бажана
Як свщчать дат табл. 1, на дослщжуваних дшянках найчаспше трап-ляються 38 видiв трав'яних рослин. Види Í3 траплянням 3 i менше не пред-ставленi. Найбiльше трапляння було виявлене у Dactylis glomerata L., Lolium perenne L., Poa annua L., Achillea submillefolium Klock.et Krytzka, Plantago
major L. (вщповщно 92, 87, 83, 82 та 80 %). Участь виду (бажану, не бажану, обов'язкову) ощнювали з погляду декоративного газону, догляд за яким ста-новить приблизно 5-8 скошувань на вегетацiйний сезон. Такий газон буде складатися iз видiв iз найвищою стiйкiстю, декоратившстю, потребуватиме мiнiмального догляду, i, вщповщно витрат. Цей аналiз враховував рiзнi бiоекологiчнi особливостi (висота, здатнiсть до кущування, вiдновлення, стiйкiсть) а також декоративш властивостi виду (кiлькiсть пагошв, листкiв, властивостi квiток). Представленi види можуть бути базовими для формуван-ня усiх газонiв м. Львова.
Додатковий асортимент рослин газошв (о^м мавританських) був зведений внаслiдок дослщжень парку, сумiжних територiй а також рекомен-дацiй провiдних спецiалiстiв м. Львова. Рекомендований додатковий асортимент наведено у табл. 2 [1, 2, 4, 7, 11].
Табл. 2. Додатковий рекомендований асортимент трав 'яних eudie газошв
№ з.п. Назва виду Походження виду
украшська ^aTHHCbKa автохтон-ний штроду-кований
1 Гребшник звичайний Cynosurus cristatus L. +
2 Житняк гребшчастий Agropyron pectinatum (Bieb.) Beauv. +
3 Лисохвют лучний Alopecurus pratensis L. +
4 Тонкошг болотний Poa palustris L. +
5 Тонкошг стиснутий Poa compressa L. +
6 Тонкошг звичайний Poa trivialis L. +
7 Костриця овеча Festuca ovina L. +
8 Костриця рiзнолиста Festuca heterophylla Lam. +
9 Костриця лучна Festuca pratensis Huds. +
10 Костриця попелясто-сiра Festuca cinerea Vill. +
11 Костриця схщна Festuca orientalis (Hack.) V. Krecz. et Bobr. +
12 Костриця шорстколиста Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina +
13 Осока твердувата Carex duriuscula C.A. Mey. +
14 Осока весняна Carex caryophyllea Latourr. +
15 Осока низька Carex humilis Leys. +
16 Осока сусщня Carex contigua Hoppe +
Як видно Í3 табл. 1 та табл. 2, для використання рекомендуютья види категорш бажаних та не обов'язкових, а також види додаткового асортимен-ту, вщповщно 23 та 16 видiв. Загальна кшьюсть рекомендованих видiв без врахування внутршньовидових таксошв (тобто сорпв, вщмш, пiдвидiв) ста-новить 39. На територп парку НЛТУ зростають, окрiм злакiв види Í3 декора-тивними квiтками, Í3 високими декоративними властивостями, якi також представлено у табл. 1. Вони належать до категорп бажаних та не обов'язкових. Для дшянок формування мавританського газону можливе 1х використання Í3 злаками (Veronica chamaedrys L., Trifolium repens L., Vicia cracca L.) [7].
Особливютю трав'яного покриву територп e дотичнють до колек-цiйних дiлянок та квиниюв, що зумовлюе поширення колекцшних видiв на газонах [2]. Так, протягом 2010-2012 рр. було зафжсовано Ajuga reptans var.atropurpurea, Duchesnea indica (Andr.) Focke, Plantago major var atropurpúrea, Geranium phaeum L., Viola odorata 'Alba'. У 2012 р. тшьки 2 останнi види фжсували усi роки дослiдження.
Висновки та рекомендаци. Загальна площа Ботанiчного саду НЛТУ по вул. Чупринки становить 6,2 га. У складi насаджень значна частка припа-дае на площу м'якого покриття, зокрема газошв, що становить 2,6 га. Представлений класифжацшний тдхвд територiï дасть змогу утримувати дiлянки згiдно призначення, рельефу та навантаження, складу деревостану та затшен-ня травостою.
Пщ час вивчення стану газонiв парку НЛТУ та сумiжних територiй було закладено 7 пробних площ, зокрема 4 в межах парку. Оцшювання якост стану газонiв показало, що вони перебувають у задовшьному станi. Дослщжу-ванi рослини ощнено з погляду ставлення до светла, Грунту, посухостiйкостi, життевоï форми, ступеня життевосп ценопопуляцiй, декоративностi.
Аналiз зiбраних даних показав, що значного впливу на трав'яний пок-рив мае сама дiяльнiсть людини, регулярнiсть вщвщування тiеï чи iншоï територи парку. Загальна кiлькiсть трав'яних рослин, виявлених на територи, становить 155 види, зокрема 24 види злаюв. Найчаспше трапляються 38 ви-дiв трав'яних рослин. Найбiльше трапляння було виявлене у Dactylis glomerata L., Lolium perenne L., Poa annua L., Achillea submillefolium Klock.et Krytzka, Plantago major L. (вщповщно 92, 87, 83, 82 та 80 %). Найбшьшу кшьюсть ви-дiв зафжсовано з родин Poaceae - 24, Asteraceae - 23, Fabaceae - 12, Lami-aceae - 8, Rosaceae - 7, Polygonaceae - 7, Brassicaceae - 7, Chenopodiaceae -6, Ranunculaceae - 5, Apiaceae - 5. Наявшсть великоï юлькосп представниюв рудеральноï рослинност пов'язана iз сприятливими умовами для поширення та розвитку бур'яшв.
Для використання у трав'яному покривi рекомендовано 23 та 16 видiв основного та додаткового асортименту. Загальна кшьюсть рекомендованих видiв без врахування внутршньовидових таксошв становить 39.
Для покращення загального стану газонiв на дшянках потрiбно прово-дити пiдсiв рiзних видiв рослин, подiбних за боташко-господарським значен-ням, залежно вiд призначення та вщвщуваносп проводити сезоннi доглядовi роботи (скошування, пiдживлення, прополювання). Особливу увагу потрiбно придiляти пошкодженням газошв кротами та мурахами.
Необхiдно тдбирати вiдповiдний асортимент газоносумiшей iз враху-ванням впливу усiх чинникiв (кшматичних, екологiчних, антропогенних), що дасть змогу надалi покращити загальний стан газошв та ïхню якiсть, зеконо-мити час i витрати, створити вщповщний контраст у ландшафтних групах рослин. Це дасть змогу вщновити та зберегти трав'янi Грунтовi покриви в мю-тах, якi покращать циркулящю кисню у найбiльш забруднених територiях, а також - збагатити видовий склад зелених насаджень.
Л1тература
1. Бельград О. Л. Определитель растений лесов Украины / А. Л. Бельгард. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 343 с.
2. Каталог рослин Боташчного саду Нацюнального люотехшчного ушверситету Укра-ши: Довщник / за ред. П.Р. Третяка. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська жштехнжа", 2006. - 60 с.
3. Коваленко Н.К. Эколого-физиологические исследования газонных трав в связи с их засухоустойчивостью / Н.К. Коваленко // Газоны. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - С. 57-58.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Cbît", 2005. - 456 с.
5. Кучерявий В.П. Урбоеколопя : тдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Cbît", 2001. - 443 с.
6. Кучерявий В.П. Фггомелюративна ефектившсть рослинного покриву м. Львова / В.П. Кучерявий, В.М. Скробала // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.11. - С. 26-30.
7. Лаптев А.А. Газоны / А.А. Лаптев. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 176 с.
8. Лаптев О.О. 1нтродукщя та акшматизащя рослин з основами озеленення / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2001. - 128 с.
9. Марутяк С.Б. Особливосп формування газошв в умовах Львiвщини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "^iœBi культури та фггомелюращя" / Софiя Богдашвна Марутяк; УкрДЛТУ. - Львiв, 2002. - 17 с.
10. Марутяк С.Б. Формування газошв у зонах штенсивного антропогенного навантажен-ня / С.Б. Марутяк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Проблеми ур-боекологп та фггомелюрацп. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 326-331.
11. Мележик О.В. Структура та динамжа рослинних угруповань дернових покритпв м. Киева : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - "Боташка" / Ольга Вiкторiвна Мележик; Кшв. НУ iм. Т. Шевченка. - К., 2006. - 21 с.
Горбенко Н.Е., Гриник Е.Н. Формирование газонов на территории Ботанического сада НЛТУ Украины
Изучены пространственные особенности формирования газонов территории. Определен состав травяного покрытия, биоэкологические особенности наиболее распространенных видов растений газонов. Подобран рекомендованный ассортимент растений, определены основные проблемы формирования газонов территории.
Ключевые слова: газон, травяные растения, ассортимент, мониторинг.
Horbenko N.Ye, Hrynyk O.M. Formation of the lawns of the NUFWT of Ukraine Botanical Garden
The dimensional features of the lawn area formation have been studied. The composition of the herbaceous cover, biological and ecological features of the most common types of the lawn plants have been identified. The recommended range of plants has been matched. The basic problems of the lawn area forming have been identified.
Keywords: lawn, herbal plants, assortment, monitoring.
УДК 582.091/. 093:581.54 1нж. Н.З. Кендзьора;
доц. ЮА. Мельник, канд. с.-г. наук; ст. наук. сптроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук; тж. А.С. Мельник - НЛТУ Украти, м. Львгв
ОСОБЛИВОСТ1 ФЕНОРИТМ1КИ ВЕГЕТАЦИ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ РОСЛИН ДЕНДРОПАРКУ БОТАН1ЧНОГО САДУ НЛТУ УКРА1НИ
Внаслщок математико-статистичного опрацювання даних б^чних фенолопч-них спостережень за 169 таксонами деревно-чагарникових рослин дендропарку Бота-шчного саду НЛТУ Украши встановили низку особливостей проходження перюду 1х вегетаци. Термш початку вегетування рослин залежить як вщ погодно-^матичних умов, так i вщ географiчного походження видiв. 96 % таксошв уах дослщжуваних деревно-чагарникових рослин належать до груп короткого, середнього та тривалого перюду вегетаци, i лише 4 %% - до груп дуже короткого та дуже довгого перiодiв вегетаци. Рослини половини таксошв належать до групи середньо! тривалост перюду вегетаци. Статистичш показники фенолагу тривалост вегетаци рослин е досить ста-бшьними.
