Научная статья на тему 'Екологічна характеристика газонотвірних трав'яних рослин паркової зони Львова'

Екологічна характеристика газонотвірних трав'яних рослин паркової зони Львова Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
269
30
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
газон / паркова зона / екологічні фактори / життєвість ценопопуляцій / декоративність / lawn / parkland / ecological factors / vitality of cenopopulation / decorativeness

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — О. М. Гриник, Н. Є. Горбенко

Наші дослідження стосуються особливостей використання звичайних травосумішей в озелененні паркової зони Львова, а також встановлення конкретної приуроченості газонотвірних видів рослин до умов місцезростання, їх приналежності, життєвості та декоративності окремих ценопопуляцій.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Ecological description of lawning grassy plants of Lviv parkland

Our researches defined the features of the use grassy-mix in planting of greenery of Lviv parkland and also to set concrete depending of lawning grassy plants to the terms of place of growing, their belonging, vitality and decorativeness of separate cenopopulation.

Текст научной работы на тему «Екологічна характеристика газонотвірних трав'яних рослин паркової зони Львова»

18. Лескин А.А. Системы поддержки управленческих и проектных решений / А. А. Лес-кин, В.Н. Мальцев. - Л. : Изд-во "Машиностроение". Ленингр. отд-е, 1990. - 167 с.

19. Лисенко Л.А. Пщхщ до ощнки ефективносп шновацшно'1 дiяльностi пiдприeмства / Л. А. Лисенко // Коммунальное хозяйство городов : науч.-техн. сб., 2007. - № 78. - С. 94-100.

20. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент : учебник / В.Г. Медынский. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2004. - 295 с.

21. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра1'ш / Держкомстат. - К. : Вид-во "Либщь", 2007. - 360 с.

22. Одрех1вський М. Маркетинroво-орieнтоване управлшня рекреацшними шновацшни-ми пщприемствами / Микола Васильович Одрехiвський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.

23. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 400 с.

24. Хар1в П.С. Активiзацiя шновацшно'1 дiяльностi промислових пiдприeмств регiону / П.С. Харiв, О.М. Собко. - Тернопiль : Вид-во ТАНГ, 2003. - 180 с.

25. Шейко В.М. Оргашзащя та методика науково-дослщноi дiяльностi : пщручник / Шейко В.М. - К. : Вид-во "Либщь", 2003. - 295 с.

26. Эффективность муниципальных социальных программ: возможность и необходимость оценки / А.Л. Александрова, З.Л. Садовская, Д.Р. Страйк, К.Г. Чагин. - М. : Изд-во "Меркури", 2003. - 352 с.

27. Яковлев А.1. Методика визначення ефективносп швестицш, шновацш, господарсь-ких ршень в сучасних умовах / А.1. Яковлев. - Х. : Вид-во '^знес-1нформ", 2001. - 56 с.

Одрехивский М.В. Эффективность нововведений в рекреационных инновационных предприятиях

Осуществлен анализ экономического, научно-технологического, оздоровительного, финансового, социального, ресурсного и экологического эффектов нововведений в рекреационных инновационных предприятиях, где оздоровительный и экономический эффекты обуславливают друг друга, а интегральным предложено считать экономический эффект.

OdrekhivskyiM.V. The efficiency of novel introductions into the Recreational Innovation Enterprises

The paper presents the analysis of economic, scientific-technical, health, financial, social, resource and ecological effects of novel introductions into the recreational innovation enterprises where the health and economic effects mutually cause each other, but it is suggested that economic effects are integral._

УДК635*928:712*252 Ст. викл. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук;

ст. викл. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук НЛТУ Украти, м. Львiв

ЕКОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЗОНОТВ1РНИХ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН ПАРКОВО1 ЗОНИ ЛЬВОВА

Нашi дослщження стосуються особливостей використання звичайних травосу-мшей в озеленены парково! зони Львова, а також встановлення конкретно! приуро-ченосп газонотвiрних видiв рослин до умов мюцезростання, !х приналежносп, життевосп та декоративносп окремих ценопопуляцш.

Ключов1 слова: газон, паркова зона, еколопчш фактори, життевють ценопопуляцш, декоратившсть.

З року в рш зелене господарство набувае значного розвитку та вдоско-налення. Композицп квтв, групи деревно-чагарниково! рослинносп не бу-дуть мати естетичного значення без наявност газону. Газон - один з найваж-ливших елеменпв \ оформлення сад1в \ парюв 1з р1зномаштними можливос-тями та функщями.

Культура газошв юнуе бiльше двох тисячолiть. OKpiM арх^ектурно-художньо!' функци, вони виконують спортивно-рекреацiйну, саштарно-ri-пешчну, мелiоративну, оздоровчу, естетично-виховну тощо. У pa3i збшьшен-ня трав'яного вкриття, зменшуеться загазовашсть використовуваних терито-рiй, тому можна стверджувати, що газон свого роду е потужним фшьтром у зелених зонах мегаполiсiв.

Газонознавство за тривалий час отримало значний практичний досвщ [2-4, 6, 8, 12]. Однак практичш рекомендаци iз створення газошв не завжди враховують еколого-динамiчнi аспекти, яю все ще недостатньо вивчеш на цей час. Особливо це стосуеться дернового вкриття, що створене на основi синантропно!' рослинностi або газошв, що зазнають iнтенсивного антропогенного навантаження. Таю газони потребують цшьово! оптимiзащl структури рослинного покриву та врахування приуроченост до тих чи шших умов зрос-тання (кшматичних, грунтових та екологiчних чинниюв).

Практика створення газонiв показала, що зi значно! кiлькостi трав'яних рослин для створення газошв найвищо! якост придатнi тiльки ок-ремi 1'х види та сорти. Той чи iнший газоноутворювальний вид не може роз-глядатись як унiверсальний, бо мютить тiльки певний набiр притаманних лише йому потрiбних властивостей. Тому для влаштування газонiв застосову-ють сумiшi декiлькох видiв трав, яю разом дають змогу отримати довговiч-ний травостiй з певними корисними ознаками [8]. Зазвичай, газонш трави по-виннi вiдповiдати певним вимогам щодо 1'хньо1 експлуатаци - швидке вкорь нення пiсля поЫву, здатнiсть до конкуренци з рудеральною рослиннiстю, ут-ворення щшьно! дернини, повшьне i рiвномiрне вiдростання тсля скошуван-ня, декоративнiсть листово!' маси, стшюсть до рiзних екологiчних та антропо-генних чинникiв.

Залежно вщ призначення газонiв, травосумiшi мають певну спещаль зацiю. Тому на основi характерних властивостей трав розроблено спещальш сумiшi насiння для посiву газошв, основу яких становлять таю види [1, 2, 5, 8, 9, 10-12]: Festuca rubra L. s.str. (форми: з чисельними розгалуженнями -шдвид genuina Hack, з короткими розгалуженнями - шдвид trchophylla (Gaud.), кущова (пучкова) без розгалужень - пiдвид commutata (Gaud.)); Festuca ovina (форми: щетиниста - шдвид duriuscula (L.) Koch., нитковидна - шдвид tenuifolia Sibth); Agrostis tenuis Sibth.; Poapratensis L.; Lolium perenne L.

Проте навiть шд час використання згадуваних видiв у створенш газо-нiв все ще актуальною залишаеться проблема подальшого 1'х функцiонування у зонах iнтенсивного антропогенного навантаження та змши родючостi грунту. Такими зонами е здебшьшого райони щшьно! житлово!' забудови та масо-вого вiдвiдування (центральна частина парюв), де газони зазнають сильного витоптування та шшого механiчного пошкодження.

Вивчаючи поширення дослiдних видiв рослин, звертали увагу на вплив рiзних факторiв: антропогенного навантаження, урбогенностi умов дослщження, режиму освiтлення (пiд наметом дерев, чагарниюв, на галяви-нах, бшя дорiжок), значущiсть грунтових умов, стшюсть до посухи, декора-тившсть та життеву форму пропонованих i дослiджуваних видiв травистих рослин. Здебшьшого це газони, створеш шляхом покращення iснуючого

2. Екологiя довкiлля

59

трав'яного рослинного покриву за допомогою нерегулярних скошувань або пiдсiвання окремих видiв трав (зокрема Роа pratensis L., P. compressa, P. ne-moralis).

Враховуючи бюеколопчш особливост дослiджуваних видiв та 1хню приналежнiсть до певних умов зростання, ми проводили класифшащю де-яких видiв трав'яних рослин за низкою показниюв. Вiдповiдно: за вщношен-ням до свiтла, газоннi трави можна подшити на такi гелюморфи: гелiофiти (Не) - облiгатнi свiтловi рослини; гелiосцiофiти (НеБе) - факультативш свгг-ловi рослини; сцiогелiофiти (БеНе) - факультативнi тiньовi рослини; сцюфгги (Se) - облiгатнi тiньовi рослини) [2].

Для характеристики видiв рослин, що зростають в рiзних еколопчних умовах, розроблено екологiчну шкалу, яка враховуе вiдношення того чи ш-шого виду не тiльки до визначеного еколопчного фактора, але й до перемш-ностi цих факторiв, внаслiдок чого змшюеться чисельнiсть цих видiв у вщпо-вiдних ценозах та 1хня життева форма (Антипин, Цаценкин, Чижов, 1967) [7].

Життевi форми, що входять у склад складного фггоценозу, прийнято називати ценоморфами. Серед ценоморф розрiзняють: сшьванти (Sil) - лiсовi види; степанти (St) - степовi види; протанти (Pr) - лучнi види; палюдани (Pal) - болотист види; галофiти (Hal) - види, що пов'язаш iз засоленими грунтами; дезертанти (Ds) - пустельнi види, тундранти (Td) - тундровi види; руде-ранти (Ru) - бур'яни та ш. [2].

Якiсть утримання газошв вивчали за шкалами О.О. Лаптева, Б.А. Гла-зачева та А.С. Маяк (1984) [5-8]. Загальну декоратившсть газонних трав'яних рослин та ix засухо-стiйкiсть (Коваленко, 1977) визначали за п'ятибальною шкалою [5, 7, 8]. Зпдно з даними С.Б. Марутяк, iз дослiджениx 190 звичай-них садово-паркових газошв у м. Львов^ бшьша частина перебувае у незадо-вiльному станi, що е наслщком невiдповiдностi грунтових субстратiв, де щ газони створенi. Низька декоративнiсть цих газошв спричинена не тшьки ю-нуючим асортиментом, низьким проективним вкриттям, але й неврахуванням бiологiчниx особливостей газонних трав та неналежною шдготовкою грунту, що власне i е причиною змши видового складу та попршення у процесi експлуатацiï дернового вкриття.

Внаслщок iнтенсивного антропогенного навантаження зростае густи-на грунту (1,2-1,6 г/см3), що е причиною поширення на газонах рослин, яю витримують витоптування та можуть зростати на ущшьнених грунтах. У складi газошв, що зазнають сильного витоптування, едифжаторами е таю види, як Plantago major L., Trifolium repens L., Potentilla anserina L., Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Leontodon autumnalis L., Poa annua L., Polygonum aviculare L.

Щоб передбачити формування стiйкого травостою газону, необхщно враховувати локальнi едафiчнi особливосл, а особливо гранулометричний склад грунту та його вологозабезпечення. Зпдно з даними дослщжень С.Б. Марутяк (2002), на сухих сушщаних грунтах варто враховувати едифжа-торну, або субедифжаторну, роль у складi травостою Festuca rubra, на свiжиx суглинкових - Festuca pratensis Huds., на вологих суглинкових - Agrostis sto-lonifera, Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.

Для доброго розвитку газонного травостою виключне значення мае достатне забезпечення газонних трав поживними речовинами. Доцшьно штучно формувати добре забезпечеш гумусом слабо-ки^ грунтовi субстра-ти. Високий вмiст NO3 сприятиме формуванню травостою з перевагою Lolium perenne, Trifolium pratense L., Trifolium repens, Elytrigia repens (L.) Nevski, Agrostis stolonifera. Такий видовий склад характерний для звичайних садово-паркових газонiв, що знаходяться по вул. Ген. Чупринки, Любшськш, газошв у дендропарку Ботанiчного саду НЛТУ Украши. Цi види е особливо бажани-ми у складi рослинностi газонiв.

Бажаними е, очевидно, грунти з низьким вмiстом калш. За тако1 умо-ви набувають переваги в рослинних угрупованнях таю види, як Agrostis stolonifera, Trifolium pratense. Деяк практики встановили, що велик норми ка-лшних добрив негативно впливають на формування багаторiчних травосто1в через те, що на кореневищш злаки вони впливають як гербщиди [1, 2, 5, 6].

Важливе значення для газошв у випадку \х рекреацшного призначен-ня мае утворення густо", м'яко1 i щiльноï наземно1 фiтомаси. Для досягнення такого ефекту на звичайних садово-паркових газонах м. Львова, що зазнають штенсивного антропогенного навантаження, найбшьш придатш такi низько-рослi трав'яш рослини, якi розмножуються вегетативно, а також ri, якi добре переносять стрижку: Juncus tenuis Willd., Poa annua, P. compressa, P. nemora-lis, Potentilla anserina, Trifolium repens, Trifolium medium L., Agrostis tenuis Sibth., Achillea submillefolium, Polygonum aviculare. Наведет вище види ма-ють неоднаковi декоративш особливостi, тому ïx використання повинно мати цiльове обгрунтування.

У випадку самочинно сформованого травостою варто шдЫвати насш-ня Poa pratensis, Festuca rubra, F. ovina, Lolium perenne та Agrostis stolonifera. Ц види мають високий генеративний та вегетативний вщновний потенщал. О^м того, вони добре переносять дда зовнiшнix екологiчниx чинникiв. За подальшого дотримання надежного догляду цi види забезпечать поступову змшу видовоï структури, витiснення небажаних рудеральних видiв.

Змша видового складу полягае також в усуненш небажаних багаторiч-них трав. Цього можна досягти шляхом систематичноï низь^ стрижки, внаслiдок якоï зазначеш види випадатимуть з травостою, а також застосову-ючи прополювання газону. Серед мюько" спонтанноï рослинностi сегетальш угруповання посiдають незначне мiсце. На ïï мiсце приходить рудеральна рослиншсть, яка значно бiльше полюбляе вщкрит умови зростання та не-займаш територи за умови повного вщмежування людини вiд сприяння формування надгрунтового покриву газонних видiв рослин. 1з зазначених вище типiв газошв ми зус^чали найчастiше декоративнi, iншi два типи - лише на присадибних дшянках.

У табл. 1. наведено ощнку та мiсцезнаxодження пробних площ, на яких проводились дослщження. На пробних площах проводили детальний опис рослинносл, ïï боташко-господарська характеристику, декоратившсть та яюсть покриття, життевють. За допомогою опису проективного вкриття та його анадiзу проводили групування юнуючих травосумiшей в типи за пашв-ними видами.

Табл. 1. ÄHrni3 та характеристика пробних площ

№ ПП Мшцезнаходження пробно! площ1 Тип газону Оцшка якост1

1 вул. Ген. Чупринки, 103 ввдкрита мшцевшть Пажитницево-подорожниковий (Lolio-Plantaginetum) з додаванням бобових 2

2 вул. Ген. Чупринки, 103 стадюн Кострицево-метлюгов1 (Festuco-Aperatalia) з природтм ввдновленням пирш повзучого та рудерально! рослинност1 2

3 вул. Ген. Чупринки, 103 дендропарк Кропиво-яглицев1 (Urtico - Ageopodium) та тдмаренниково-кропивов1 (Galio-Urticeteae) 3

4 вул. Ген. Чупринки, 83 райадмшстращя Кострицево-метлюгово-пажитниценв1 (Festuco-Aperatalia -Lolium) з природтм ввдновленням пирш повзучого та стокроток багатор1чних 4

5 вул. Стрийська, 24 паркова зона Кострицево-метлюгово-пажитниценв1 (Fes-tuco-Aperatalia -Lolium), Пажитницево-подо-рожниковий (Lolio-Plantaginetum) з дом1ну-ванням прчака звичайного, пвдмаренниково-кропивов1 (Galio-Urticeteae). 2-4

Анашз даних табл. 1 св^ить про те, що iснуюча рослиншсть зеленого покриття рiзних територiй парюв та садiв знаходиться у задовшьному станi. За п'ятибальною шкалою, найкращий стан у Стрийському парку. Стадюн Нащ-онального лiсотехнiчного унiверситету, з його покриттям, знаходиться у вкрай задовшьному сташ через вiдсутнiсть дренажно!' системи. Спортивний газон абсолютно специфiчний i не вщповщае вимогам щодо його призначення та наяв-но!' травосумiшi. Вiн повинен характеризуватися повiльним ростом трав та !х пiдвищеною стiйкiстю до витоптування, чого, на жаль, нема на цш територи.

У процесi антропогешзаци внаслщок прискорення еволюцiйних пе-ретворень на змшу природним автогенним угрупованням приходять спонтан-нi, здатнi заповнити опустш нiшi мiських екосистем. Але цей процес не вЫх задовольняе, тому з кожним роком виникають новi технологи утворення га-зонiв та травосумшей з бiльш потужними можливостями щодо стiйкостi рiз-ним кшматичним та антропогенним факторам.

Життевiсть ценопопуляцш характеризуеться ступенем розвитку та процвганням рiзних видiв у фiтоценозi. У лiтературi трапляються рiзнi шд-ходи до визначення показниюв ценопопуляцiй або життевого стану виду у фггоценозь Багато вчених вважають, що вишд рослини лише там стiйкi в це-нозi, де воно може цвюти i плодоносити.

За темпами розвитку в онтогенезi види газоноутворювальних трав по-дiляються на повшьно- i швидкорослi, а також види з промiжним типом розвитку. За комплексом показниюв життевостi ценопопуляцш в газонних культурах ми навели в табл. 2. 1х роздшили на три категори: I - вища, II - середня i III - низька.

Аналiз даних табл. 2 свiдчить про те, що значна кшьюсть рослин (82 %) мають II категорш ступеня життевостi рослин. Найвищий стушнь ма-

ють Agropyron dertorum Fisch. ex Link, Festuca ovina L., Festuca cinerea Vill. та Paspalum paspaloides Michx., Phleum pratense L. Характеристику стосовно

низки фактор1в, як впливають на рicт, розвиток р1зних вид1в газонних трав, наведено у табл. 3.

Вид Стутнь життевоcтi ценопопу- Деко-ратив-ншть, Характеристика

ляцш бал

I II III

Achillea submillefolium + 2 швидко розвиваеться, недовговiчний

Agropyron dertorum Fisch. ex Link + 4 нестшкий у травосумiшi

Agrostis alba Sp.ampl. + 3 нестшкий у травосумiшi

Agrostis canina L. + 3 нестшкий у травосумiшi

Agrostis stolonifera L. + 2 недовговiчний

Agrostis tenuis Sibth. + 3 швидко розвиваеться, недовговiчний

Elytrigia repens (L.) Nevski, + 3 дернинний вид

Deschampsia caespitosa (L. ) Beauv. + 3 недовговiчний

Festuca ovina L. + 3 погано уживаеться з шшими видами

Festuca cinerea Vill. + 4 формуе добру дернину

Festuca pratensis Huds. + 2 дернинний вид

Festuca rubra L. s.str. + 4 погано уживаеться з шшими видами

Juncus tenuis Willd., + 3 задернювач

Leontodon autumnalis L. + 3 недовговiчний

Lolium perenne L. + 3 недолюблюе часту стрижку

Paspalum paspaloides Michx. + 4 задернювач

Plantago major L. + 1 недовговiчний

Poa annua L. + 5 задернювач

Poa pratensis L. + 4 недолюблюе часту стрижку

Poa compressa L + 4 добре виносить стрижку

Poa trivialis L. + 3 добре виносить стрижку

Polygonum aviculare L. + 4 недовговiчний

Potentilla anserina L. + 2 добре виносить стрижку

Phleum pratense L. + 5 недовговiчний

Trifolium medium L. + 3 часто випадае iз травосумiшi

Trifolium pratense L. + 3 недовговiчний

Trifolium repens L. + 3 недовговiчний

Анашзуючи даш табл. 3, варто зазначити, що найбшьшу кiлькicть ви-д1в роcлин, що належать до газонних трав за вибагливютю до грунту, вщно-cять до мезотроф1в; за життевою формою - до лучних вид1в роcлин. Bci види кострищ вiдзначаютьcя найвищим балом поcyхоcтiйкоcтi. Згщно з наведени-ми даними у табл. 2 i 3, можна проаналiзyвати стан i яюсть видiв трав'яних роcлин у доcлiджyваних газонних угрупованнях, та вщповщно пiдбирати за однаковими вимогами до тих чи шших еколого-кшматичних чинникiв.

Табл. 3. Екологiчна характеристика найбтьш використовуваних

газоноутворювальних eudie

Ha3Ba pocnHH Вибагли-вшть до грунту Вiдношeння до свiтлa Оцшка посу-хостшкосп Життева форма

Achillea submillefolium мeгaтрофи He 2 St

Agropyron dertorum Fisch. ex Link мeгaтрофи He 3 Pr

Agrostis alba Sp.ampl. мeзотрофи ScHe 2 Pr

Agrostis canina L. мeзотрофи ScHe 2 Pr

Agrostis stolonifera L. мeзотрофи ScHe 2 Pr

Agrostis tenuis Sibth. мeзотрофи ScHe 2 Pr

Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. мeгaтрофи He (ScHe) 3 Sil

Elytrigia repens (L.) Nevski, мeгaтрофи He 4 Pr

Festuca ovina L. мeзотрофи ScHe З St

Festuca cinerea Vill. мeзотрофи ScHe З St

Festuca pratensis Huds. мeзотрофи ScHe З St

Festuca rubra L. s.str. мeзотрофи ScHe З St

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Juncus tenuis Willd., мeзотрофи He (ScHe) 4 St

Leontodon autumnalis L. мeзотрофи He (ScHe) 4 Pr

Lolium perenne L. мeзотрофи ScHe З Pr

Paspalum paspaloides Michx. мeзотрофи He 2 Pr

Plantago major L. олiготрофи He 2 Pr

Poa annua L. мeгaтрофи He (ScHe) 4 Sil

Poa pratensis L. мeгaтрофи He (ScHe) 4 Sil

Poa compressa L. мeгaтрофи He (ScHe) 4 Sil

Poa trivialis L. мeгaтрофи He (ScHe) 4 Sil

Polygonum aviculare L. мeзотрофи He (ScHe) 3 Pr

Potentilla anserina L. мeзотрофи He 2 Sil

Phleum pratense L. мeзотрофи He (ScHe) 3 Pr

Trifolium medium L. мeгaтрофи He 2 Pr

Trifolium pratense L. мeгaтрофи He 2 Pr

Trifolium repens L. мeгaтрофи He 2 Pr

Аналiз зiбраних даних показав, що значний вплив на трав'яний покрив мае сама дiяльнiсть людини, регулярнiсть вiдвiдування то! чи шшо! територи парку. Для покращення загального стану газонiв треба проводити шдЫв рiз-них видiв рослин подiбних за ботанiко-господарським значенням, залежно вщ призначення та вiдвiдуваностi проводити сезонш доглядовi роботи (ско-шування, шдживлення, прополювання). Пiдбирати вiдповiдний асортимент газоносумшей iз врахуванням впливу усiх чинниюв (клiматичних, еколопч-них, антропогенних), що дасть змогу надалi покращити загальний стан газо-нiв та покращити !хню якiсть, зекономити час i витрати, створити вщповщ-ний контраст у ландшафтних групах рослин. Це дасть змогу вщновити та збе-регти зеленi покриття в мютах, якi покращать циркуляцiю кисню у найбшьш забруднених територiях, а також збагатити видовий склад.

Процес урбашзаци супроводжуеться руйнуванням природного фггоце-нотичного покриву, замшою високодекоративно! рослинностi низькою трав'яною (культурною, сегетальною, рудеральною) iз невисоким ф^омель оративним ефектом. Тому потрiбно бiльше придiляти уваги еколопчнш при-уроченостi трав'янистих, газоноутворювальних рослин шд час створення де-

коративного покриття - це забезпечить оптимальшсть та стшюсть бшьшосл травосумiшей на об'ектах садово-паркового господарства.

Л1тература

1. Абрамашвили Г.Г. Устойчивые газоны для спорта и отдыха / Г.Г. Абрамашвили. -М. : Госстройиздат, 1970. - 102 с.

2. Бельград О.Л. Лесная растительность Юговостока УССР / О. Л. Бельград. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1950. - 264 с.

3. Доусон Р.Б. Создание и содержание газона : пер. с англ. Б.Я. Сигалова. - М. : Мин-комхоз РСФСР, 1957. - 220 с.

4. Коваленко Н.К. Эколого-физиологические исследования газонных трав в связи с их засухоустойчивостью / Н.К. Коваленко // Газоны. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - С. 57-58.

5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 455 с.

6. Кучерявий В.П. Ф1томелюративна ефективнють рослинного покриву м. Львова / В.П. Кучерявий, В.М. Скробала // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.11. - С. 26-30.

7. Лаптев А. А. Газоны / А. А. Лаптев. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 176 с.

8. Марутяк С.Б. Формування газошв у зонах штенсивного антропогенного наванта-ження / С.Б. Марутяк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 326-331. - Сер.: Проблеми урбоекологп та фггомелюраци.

9. Мицик Л.П. Дерновий покрив техногенних територш. / Л.П. Мицик, Ю.В. Лихолат -Дншропетровськ : Вид-во ДДУ, 1997. - 92 с.

10. Хессайон Д.Г. Все о газоне. : пер. с англ. О.И. Романовой. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 1999. - 128 с.

11. Ochiat T. Present status of turfgrass and its management and associated problems in Japan // Jap. Pest. Inf. - 1991. - № 59. - P. 3-5.

12. Ondrej Jan, Opartna Milada. Trawniki i trawy ozdobne. - Warszawa : Elipsa, 1997. - 128 s.

Гриник Е.Н., Горбенко Н.Е. Экологическая характеристика газо-нообразующих травянистых растений парковой зоны Львова

Наши исследования касаются особенностей использования обычных травосмесей в озеленении парковой зоны Львова, а также установления конкретной приуроченности газонообразующих видов растений к условиям местопроизрастания, их принадлежности, жизненности и декоративности отдельных ценопопуляций.

Ключевые слова: газон, парковая зона, экологические факторы, жизненность ценопопуляций, декоративность.

Hrynyk O.M., Gorbenko N.E. Ecological description of lawning grassy plants of Lviv parkland

Our researches defined the features of the use grassy-mix in planting of greenery of Lviv parkland and also to set concrete depending of lawning grassy plants to the terms of place of growing, their belonging, vitality and decorativeness of separate cenopopulation.

Keywords: lawn, parkland, ecological factors, vitality of cenopopulation, decorativeness.

УДК 630*431:630*11 Доц. А.Д. Кузик, канд. фн.-мат наук -

Львiвський ДУ БЖД; проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук -

НЛТУ Украти, м. Львiв

ЗНАЧЕНИЯ КЛ1МАТОП1В У ПОЖЕЖН1Й БЕЗПЕЦ1 Л1С1В

Розглянуто зв'язок кшматотв з пожежною безпекою лiсiв. Запропоновано що-рiчне обчислення ктматичних показниюв. Проаналiзовано зв'язок термiчного, воло-гюного кшматичних показниюв та показника континентальносп з кшьюстю та пло-щею пожеж у Львiвськiй, Херсонськш, Харювськш, Запорiзькiй та Вшницькш об-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.