CC BY
23
ного комплексу: вщповщно на 29 й 32 %; запаси гумусу на 14 й 19 %. Виходячи з 3anaciB гумусу у верхньому mapi Грунту, потреба Грунлв в азотних добривах на пробнш площ1 - дуже сильна, на контрол1 - сильна [10]. Стушнь насичення основами, запаси фосфору й калж> у культурах виявились нижними лише у верхньому mapi Грунту. Особливо разюче зменшилися запаси калж> - на 58 % - це бшьш, шж удв1ч1!
Суцшьне рубання л1су й подальше л1совирощування призводить до norip-шення родючоста л1сових Грунлв. .Шшвники мають подбати про штереси прийде-шшх поколшь i вжити заход1в з вщновлення родючостг Тому у р1внинних л1сах, що тдлягають штенсивному л1сокористуванню, необхщно шдвищити цши на деревину на кореш та вносити таку кшьюсть оргашчних i мшеральних добрив у Ki-лькостях, яю перекривають винесення поживних речовин з 6ioKpyroo6iry разом з деревиною.
Лггература
1. Агрохимические методы исследования почв/ Под ред. A.B. Соколова, Д.Л. Аскинази. -Изд.4. - М.: Наука, 1965. - 436 с.
2. Александрова Л.Н., Найденова O.A. Лабораторно-практические занятия по почвоведению. - Л.: Колос, 1976. - 280 с.
3. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во Моск. унта, 1962. - 490 с.
4. Вернандер Н.Б. Грунти, ix походження та заходи до полшшення. - К.: Радянська школа, 1951. - 32 с.
5. Вернардер Н.Б. Географ1я rpyHriB з основами Грунтознавства. - К.: Радянська школа, 1965. - 180 с.
6. Волкова Г.В., Баркова Л.И., Седова В.В. Практикум по почвоведению с основами агрохимии. - М.: Агропромиздат, 1987. - С.13-14.
7. Голубец М.А. Актуальные вопросы экологии. - К.: Наук. думка, 1982. - 158 с.
8. Городний Н.М. Агрохимия. - К.: Вища школа, 1990. - 288 с.
9. Полякова О.Г. До питания про причини виникнення стихшних явищ у Карпатському perioHi Укра1ни// Науковий в1сник НАУ. - К.: НАУ. - 2000, №25. - С. 204-210.
10. Смольянинов И.И., Мигунова Е.С., Гладкий A.C. Почвенная лаборатория лесхоза. -М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 144 с.
11. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню. - К.: Урожай, 1984. - С. 308.
УДК 630* 182.47 I.M. Попадинець - ДЛГО "Тернопыьлк"; Г.1. Олшр -
природный запое1дник "Медобори "; О.Б. Михайлгв - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТРАВ'ЯНОГО ПОКРИВУ ДУБОВО-БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
"МЕДОБОРИ"
Описано видовий склад трав'яного покриву, його загальне проективне вкриття та вкриття кожного виду трав у дубово-букових насадженнях на сх1дн1й меж1 ареалу бука ев-ропейського. Наведено характеристику виявлених вид1в трав'янистих рослин за вщно-шенням до еколог1чних чинник1в: вологосп i родючост1 Грунту, його сольового режиму i кислотност1 та режиму затшення.
I.M. Popadynec, G.I. Olijar, O.B. Myhailiv
Ecological peculiarities of oak-beech plantations' herbage in circumstances of Natural Reserve "Medobory"
Species' structure of herbage, its general project covering, covering of each grass species in Oak-Beech plantations in boarder of European Beech natural habitat are described. The charac-
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4_
teristic of grass species in accordance with ecological factors: humidity and land productivity, land' salt regime and acidity, regime of shading is shown.
Рослинний покрив з давна-давен використовували для шдикацп природного середовища. Значишсть рослинного покриву як шдикатора стану екосистем полягае в тому, що вш досить чутливо реагуе на зм1ну еколопчних фактор1в i така реакщя в багатьох випадках фжсуеться в1зуально. Видовий склад трав'яного покриву, кшьюсне стввщношення окремих вид1в не випадкове, а законом1рне явище, ¿сторично пов'язане з певними кл1матичними, Грунтово-гщролопчними умовами i з певним складом насадження.
Найбшьш важливими факторами середовища, яю впливають на формуван-ня трав'яного покриву, е ктматичш умови, родюч1сть та волопсть Грунту, осв1т-лення.
Обстеження трав'яного покриву з метою фигандикацп еколопчних факто-piB ми проводили в дубово-букових насадженнях природного заповщника "Медо-бори", тобто в л1состанах, яю знаходяться на схщнш меж1 ареалу поширення Fagus silvatica L.
Дослщження проводили на шести пробних площах, закладених у насадженнях р1зного в1ку, повноти i з1мкнутост1 та з р1зним сшввщношенням порщ (табл. 1). Облж трав'яно! рослинност1 проводили на 25 облжових площадках роз-MipoM 4 м2, розмщених паралельними рядами в межах кожно! пробно! площг
Лгшвничо-типолопчш та геоботашчш дослщження проводили за стандар-тними методиками [1, 2, 4]. На кожнш облжовш площадщ встановлювали видову насичешсть, оком1рно визначали загальне проективне вкриття трав'яного покриву та вкриття кожного виду зокрема. Проективне вкриття виражали в процентах вщ загально! площ1 дшянки. Сума проективного вкриття окремих вид1в трав школи була дещо бшьшою за загальну за рахунок так званого ярусного перекриття, тобто перекриття окремими видами один одного.
Як видно з табл. 1, деревостан обстежуваних дшянок формують три основн1 породи - бук, дуб i граб.
Табл. 1. Ха оактеристика насаджень на пробних площах
№ пробно! площ1 .Шсництво Квартал/видш Тип nicy Склад деревостану BiK, pOKiB Повнота
1 Вжнянське 32/5 Б2-г-бкД 6Бк3Д1Г+Кл 51 0.79
2 Вжнянське 21/1 Б2-г-6кД 8Бк1Д1Г 66 0.69
3 Вжнянське 32/7 Б2-г-6кД 5Д3Бк2Г 96 1.18
4 Городницьке 29/6 Б2-г-6кД 7Д1Г1Б1Лп+Бк 112 0.94
5 Вжнянське 32/9 Б2-г-6кД 10Бк+Д,Г,Яс 150 1.0
6 Краснянське 31/2 Б2-г-6кД 6Бк3Д1Г 96 1.0
За даними П.С. Погребняка [5], дуб - порода св1тлолюбна, його крона вщ-носно негуста, ажурна. Бук - дуже тшевитривала порода, яка створюе з1мкнут1 ть нист1 деревостани, тд наметом яких через недостатшсть свила трав'яний покрив може бути повшстю вщсутшм. Граб належить до тшевитривалих порщ. Тшевит-ривал1сть граба бшьша, шж дуба, але менша пор1вняно з буком.
Кр1м географ1чно зумовлених ктматичних [ Грунтово-пдролопчних умов, тд наметом деревних порщ формуеться власний ф1токл1мат, зокрема св1тловий режим. На щ чинники особливо чутливо реагуе трав'яний покрив, що проявляеть-
ся у змш його проективного вкриття. Загалом на пробних площах вщзначено 28 вид1в судинних рослин - сшьванлв ¿з л1тнього аспекту (табл. 2). Пщ наметом з1-мкнутих деревосташв з участю широколистяних порщ спектр рослин представлений в основному тшевитривалими [ тшелюбними видами [2]. В умовах ПП 2, де намет л1состану формуе бук середнього вжу стиглоста, процент проективного вкриття трав становить лише 5 %.
Табл. 2. Проективне вкриття трав на пробних площах, %
Види рослин
№№ пробно! площ1
3
4
s
Asarum europaeum L.
is
Galeobdolon luteum Huds.
32
Galium odoratum (L.) Scop,
Sanicula europaea 1.
Urtica dioica L.
Geum urbanum L.
Paris quadrifolia L.
Lathyrus vernus (L.) Bernh
Pulmonaria obscura Dumort.
i2
Aegopodium podagraria L.
20
Circaea intermedia Ehrh.
Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau-
Polygonatum latifolium Dest
Polygonatum multiflorum (L. All.
Dryopterisш filix mas (L.) Schott.
Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs
Athyrium filix femina (L.) Roth.
Ranunculus cassubicus L..
Carex sylvatica Huds-
Stachys sylvatica L.
Geranium robertianum L.
Fragaria vesca L
Stellaria holostea L-
Actaea spicata L-
Majanthemum bifolium (L.) F,W.Schnidt
Mycelis muralis (L.) Dumort
Impatiens noli tangere L.
Geranium sylvaticum L.
Загальне проективне покриття
48
i0
s6
i8
i
2
6
7
3
i
i
i
7
2
4
2
3
3
4
8
i
i
3
2
2
i
i
i
i
i
2
i
s
3
2
s
Примтка: п - трапляються окрем1 екземпляри виду; у - трапляються один-два екземпля-
ри виду
Дещо краще розвинутий трав'яний покрив у букових насадженнях пере-стшного в1ку (ПП 5). Тут спостер1гаеться [ найбшьша видова насичешсть трав (19 вид1в). Незважаючи на високу повноту деревостану (1.0), просторова структура насадження на цш пробнш площ1 неоднорщна. Шсля вщмирання окремих дерев утворились прогалини, яю штенсивно заростають трав'янистою рослиншстю. Дещо краще розвинутий трав'яний покрив у букових насадженнях у букових насадженнях перестшного вжу (18 %). Тут спостер1гаеться [ найбшьша видова насичешсть трав (19 вид1в).
Значно вищим е проективне вкриття трав'янистих рослин тд наметом де-ревосташв, у склад1 яких переважае дуб звичайний або е його значна домшка (ПП 1,4,6), в1дпов1дно 48 %, 56 % та 32 %.
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4_
Для оцшки еколопчних особливостей реакцп рослин на показники ф1ток-л1мату шд наметом деревосташв нами використано ф1тошдикацшш шкали Д.В. Воробйова та Д.М. Циганова [1, 2, 6]. Для фигандикацп важливим е знания меж толерантное^ вид1в до тих чи шших еколопчних фактор1в, а саме д1апазон м1ж еколопчним мшмумом [ еколопчним максимумом (табл. 3).
Табл. 3. Розподт трав'янистихрослин за ф1тотдикацшними еколог1чними
показниками
BHflH poenHH Еколопчш групи за В.Воробйовим Ф1тошдикацшна шкала еколопчню режим1в за Д.М. Цигановим
родючють Грунту волог1сть Грунту Tr Re Nt Lc
A Ac A Ac A Ac A Ac
Asarum europaeum L. C,D 2,3,4 3-9 6 7-11 9 5-9 7 .5-9 7
Galeobdolon luteum Huds. C,D 1,2,3,4 3-9 6 5-11 8 3-9 6 3-9 6
Galium odoratum (L.) Scop, C,D 1,2,3,4 3-9 6 1-11 6 3-9 6 5-9 7
Sanícula europaea 1.. D 1,2,3 5-9 7 7-11 9 5-9 7 3-9 6
Urtica dioica L. D 2,3,4 3-9 6 1-11 6 5-11 8 1-7 4
Geum urbanum L. C,D 1,2,3,4 3-9 6 1-11 6 5-11 8 1-7 4
Paris quadrifolia L. C,D 2,3,4 3-9 6 5-11 8 5-9 7 3-9 6
Lathyrus vernus (L.) Bernh C,D 2,3,4 5-9 7 7-11 9 3-7 5 1-3 2
Pulmonaria obscura Dumort. C,D 2,3 3-9 6 7-11 9 5-9 7 1-9 5
Aegopodium podagraria L. C,D 1,2,3,4 1-9 5 7-9 8 7-9 8 1-7 4
Circaea intermedia Ehrh. (C),D 3,4 1-9 5 7-9 8 5-9 7 5-9 7
Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau- B,C,D 2,3,4 3-9 6 7-11 9 1-9 5 3-7 5
Polygonatum latifolium Dest D 1,2,3 -
Polygonatum multiflorum (L. All. C,D 2,3 5-9 7 5-11 8 3-7 5 3-9 6
Dryopteris filix mas (L.) Schott. C,D 2,3,4 1-9 5 3-9 6 5-9 7 3-9 6
Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs C,D 3,4 1-9 5 3-7 5 1-7 4 3-9 6
Athyrium filix femina (L.) Roth. C,D 3,4 3-9 6 1-11 6 5-9 7 3-9 6
Ranunculus cassubicus L.. C,D 2,3,4,5 5-9 7 5-11 7 3-9 6 3-7 5
Carex sylvatica Huds- C,D 3,4 1-9 5 7-9 8 3-9 6 5-9 7
Stachys .sylvatica L. D 2,3,4 5-9 7 5-11 8 5-9 7 3-9 6
Geranium robertianum L. C,D 2,3,4 5-9 7 1-11 6 5-11 8 3-7 5
Fragaria vesca L B,C,D 1,2,3 1-9 5 1-11 6 5-9 7 •i-тг 4
Stellaria holostea L- C,D 2,3 3-15 9 5-13 9 3-9 6 3-7 5
Actaea spicata L- C,D 2,3,4 5-9 7 5-9 7 7-9 8 3-7 5
Majanthemum bifolium (L.) F, W.Schnidt B,C,D 2,3,4 1-7 4 1-7 4 1-7 4 3-9 e
Mycelis muralis (L.) Dumort D 2,3 3-9 6 1-11 6 5-9 7 3-7 5
Impatiens noli tangere L. D 3,4 5-9 7 5-11 6 5-9 7 3-9 6
Geranium sylvaticum L. C,D 2,3,4 3-11 7 5-11 6 5-9 7 3-9 6
Примьтка: А - еколопчш ампл1туди вид1в у балах. Ас - середнш бал оцшки еколопч-них режим1в. Тг - шкала загального сольового режиму Грунпв: 1 - особливо бщш на сол1 сильно вилуговаш мшеральш пщзолист1 Грунти; 3 - бщш сильно вилуговаш Грунти; 5 - небагап на сол1 пщзолисп Грунти; 7 - досить багат1 на сол1 вилуговаш чорноземи; 9 - багат1 на сол1 чорно-земш та каштанов! Грунти; 11 - слабозасолеш солончакувап чорноземш Грунти; 13 - середньо-засолеш Грунти; 15 - сильнозасолеш Грунти; 17 - р1зкозасолеш Грунти; 19 - злюш солончаки, покрип солями. Кс - шкала кислотност1 Грунпв: 1 - дуже кисл1 Грунти (рН=3-5); 3 - досить ки-сл1 Грунти (рН=3.5-4.5); 5 - кисл1 Грунти (рН=4.5-5.5); 7 - слабокисл1 Грунти (рН=5.5~6.5); 9 -нейтральш Грунти (рН=6. 5-7.2); 11 - слаболужш Грунти (рН=7.2-8.0); 13 - лужш Грунти (рН=8.0-10.0). N1 - шкала вмюту м1нерального азоту в Груш: 1 - безазотш Грунти; 3 - дуже бщ-
Hi на мшеральний азот Грунти; 5 - бщш мшеральним азотом Грунти; 7 - досить забезпечеш азотом Грунти; 9 - 6araTi азотом Грунти; 11 - надлишково 6arari азотом Грунти. Lc - шкала ocbît-леностг 1 - рослини вщкритого простору; 3 - рослини шввщкритих npocropiB; 5 - рослини cbî-тлих лгав; 7 - рослини тшистих лгав; 9 - рослини особливо тшистих лгав. Бали 2,4,6 i т.д. вщ-повщають пром1жним типам.
Як видно з табл. 3, Bci рослини за вимоглив1стю до загально! родючосп Грунту належать до мегатроф1в i характерш для трофотошв C,D. Лише декшька вид1в, зокрема Fragaria vesca (L,).,Majanthemum bifolium (L.) G.W.Sehnidt, належать до групи мезотроф1в та можуть рости в умовах B,C,D. Наявшсть у видовому cneKTpi рослин, яю е типовими мегатрофами (Sanicula europaea L., Urtica dioica L., Mycelis muralis (L.) Dumort., Stachys sylvatica L., Circaea intermedia Ehrh., Impatiens noli tangere L) ще раз тдтверджуе приналежшсть обстежених насаджень з участю бука до грудових тишв.
Трав'яний покрив е добрим показником вологоста Грунту та вщображае не тшьки короткочасш змши вологоста, яю в1дбуваються шд впливом затяжних до-щ1в чи засух, але й тривалу дта пдролопчних фактор1в (грунтових вод, опад1в та iH.). В обстежених насадженнях пашвною е група мезофтв - рослин пом1рного зволоження, характерних для св1жих i вологих тишв л1сорослинних умов [1,2]. На пробних площах 1, 3, 5 у трав'яному покрив1 характерними е також мезопгрофггш види - Carex sylvatica Huds., Circaea intermedia Ehrh., Athyrium filix femina (L.) Roth., Dryopteris filix mas (L.) Schott., Impatiens noli tangere L., Dryopteris carthusi-ana (Vill.) H.P.Fuchs. Тому щ насадження необх1дно вщнести до вологих груд1в. На шших дшянках (ПП 2,4,6,7) на фот мезофтв можна зустрии характерш мезоксерофп'и - Fragaria vesca L, Polygonatum latifolium Dest., Pulmonaria obscura Dumort. Це тдтверджуе приналежшсть даних дшянок до св1жих груд1в.
Окр1м цього, проведено анал1з розподшу трав'янистих рослин за шкалами, складеними Д.М.Цигановим [6]. Тут враховано амплггуди толерантное^ рослин за вщношенням до фактор1в: сольовий режим Грунту (Тг), кислотшсть Грунту (Rc), багатство Грунту (кшьюсть азоту Nt), режим затшення (Lc). Зпдно 3i шкалами, кожен еколопчний фактор характеризуется певними типами режишв i ощ-нюеться балами (табл. 3).
3 табл. 3 видно, що практично Bci трав'яниста рослини можуть ¿снувати при досить широких амплпудах коливання еколопчних умов. Проте за середшм балом оцшки еколопчних режишв можна зробити таю висновки. Як в1домо, типовими шдикаторами умов середовища е, в першу чергу види, яю займають пашвне положения у склад1 трав'яного покриву. Значна участь у склад1 трав'яного ярусу Asarum europaeum L., Galeobdolon luteum Huds., Galium odoratum (L.) Scop. вказуе на те, що Грунти обстежуваних насаджень займають пром1жне становище м1ж не-багатими i довол1 багатими на сол1 Грунтовими р1зновидностями.
Трав'яниста рослини, яю трапляються в обстежених насадженнях, мають дуже широю меж1 вимогливосп до кислотноста Грунпв (вщ дуже кислих до сла-болужних). Але анал1з поширення (рясноста) рослин на пробних площах дозволяе стверджувати, що кислотшсть Грунпв тут коливаеться в межах вщ слабокислих до нейтральних.
У дубово-букових фиоценозах ПЗ "Медобори" штенсивно вщбуваються процеси штрифжацп, що е причиною велико! юлькоста азоту в Грунтг Це вплину-ло i на формування трав'яного ярусу - пашвт види у cneKTpi трав'янистих рослин,
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4
що ростуть в насадженнях, е досить вибагливими до азоту [ поширюються на зба-гачених и багатих азотними сполуками Грунтах.
Як видно ¿з табл. 3, найбшьша вар1абельшсть рослин спостер1гаеться за показником осв1тленостт В дубово-букових ф1тоценозах трапляються рослини тввщкритих простор1в, св1тлих л1мв [ тшистих л1мв. У зв'язку з тим, що наса-дження бука формують тшистий густий намет, пашвне становище у трав'яному покрив1 займають рослини тшистих л1шв [ лише поодиноко трапляються рослини св1тлих л1мв та рослини тввщкритих простор1в.
Отже, склад [ характер живого надГрунтового покриву визначаеться кл1ма-тичними, Грунтово-гщролопчними умовами, складом та структурою насадження. Трав'яний ярус формуеться разом ¿з деревостаном та вщображае напружешсть рь зномаштних еколопчних чинниюв.
Лггература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. -
450 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. -
388 с.
3. Определитель растений лесов УССР/ Под.ред. А.Л.Бельгарда. - К.: Выща школа, 1984.
- 344 с.
4. Полевая геоботаника. -М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1964, т.3. - 524 с.
5. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Изд-во сельхозлитературы, 1963. - 400 с.
6. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широколист-венных лесов. - М.: Наука, 1983. -198 с.
УДК 630*1:630*81 1нж. I.M. Сопушинський;
доц. I.C. Binmonie, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
БУДОВА ТА Ф13ИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ БУКА ЗАЛЕЖНО В1Д ВИСОТНО-ЕКОЛОГ1ЧНОГО ГРАД16НТА
Наведено залежное™ будови та ф1зичних властивостей деревини бука люового вщ висотно-еколопчного град1ента, який об'еднуе у co6i град1енти висоти, температури, кшь-KOCTi р1чних опад1в, трофотошв та rirpoToniB.
I. Sopushynskyy; doc. I. Vintoniv - USUFWT
Balding dependence and physical properties of beech tree-frog from height-
ecological gradient
In article directed to building dependence and physical properties of beech tree-frog woodsy from height-ecological gradient, which leagues in oneself height gradients, temperature, amount of annual downfalls, trofotrops and gigrotrops.
Для встановлення залежностей будови та ф1зичних властивостей деревини бука л1сового вщ висотно-еколопчного град1ента нами було закладено 10 пробних площ в Украшських Карпатах на таких висотах: 250, 400, 550, 650, 750, 850, 900, 1000, 1100, 1250 м н.р.м..
Л1с1вничо-таксацшш та еколопчш показники букових деревосташв евщ-чать, що висотний профшь його зростання на швденно-захщному мегаехкт Укра!-нських Карпат характеризуется в1дмшностями морфологи та титв л1су (табл. 1).
