CC BY
14
4. Авраменко Ю. О. 1нвестищйна дiяльнiсть як шструмент пiдвищення конкурентоспроможноси фермерських господарств. Економжа АПК. 2018. № 1. С. 84-91.
5. УКАБ пщготував «дорожню карту» розвитку аг-росектору. 2018. URL: http://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/ novosti/ukab_pidgotuvav_dorozhnyu_kartu_rozvitku_agro sektoru.
6. Грицаенко Г., Грицаенко М. Iнвестицiйна привабливiсть Укра!ни. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2017. Vol. 3. No. 1. Pp. 80—93. URL: www.are-journal.com.
7. Прокопчук О., Усюк Т. бвропейська модель швестицшного забезпечення политики сшьського розвитку. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 149—160. URL: www.are-journal.com.
8. 1льчук В., Шпомер Т. 1нноващйно-швести-щйна дiяльнiсть АПК: сучасний стан i проблеми розвитку. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2017. Vol. 3. No. 1. Pp. 108—118. URL: www.are-journal.com.
9. Сохнич А. Я., Сохнич С. А. Методолопчш на-прями формування вартосп земельних ресурав. BicHUK економнног науки Украши. 2017. № 1 (32). С. 88—92.
10. Спаський Г. В. 1нвестицшна привабливють сшьського господарства Закарпаття. Економжа АПК. 2018. № 2. С. 30—39.
11. Гайдуцький А. П. 1нвестищйна конкуренто-спроможшсть аграрного сектора Украши. Ки!в: Нора-друк, 2004. 246 с.
12. Медведев В. В., Плюко I. В., Бпун О. М. Ощ-нювання швестицшно! привабливостi та вартостi земельно! дшянки. BicHUK аграрное' науки. 2012. № 12. С. 66—72.
13. Медведев В. В., Плюко I. В., Бпун О. М. 1н-вестицшна привабливiсть орних земель Укра!ни: методика визначення i картографо-аналiтичнi ощнки. Харк1в: Смугаста типографiя, 2014. 186 с.
14. Кучер А. В., Кучер Л. Ю. 1нвестищйна при-вабливiсть землекористування регiонiв. Сунаст еконо-
MiHHi, сощальт та екологiчнi детермшанти aKmuei3a^i розвитку крати та ii регютв: матер. М1жнар. наук.-практ. конф., 28—29 кв1тня 2017 р. Ужгород: Говерла, 2017. С. 22—25.
15. Янковий О. Г. Латентш ознаки в економщ: монограф1я. Одеса: Атлант, 2015. 168 с.
16. Kucher A. Development of rural areas based on rational agricultural land use: a case study of Ukraine. Strategies for the agri-food sector and rural areas — dilemmas of development: monograph; eds: M. Wigier, A. Kowalski. Warsaw: Institute of Agricultural and Food Economics — National Research Institute, 2017. Pp. 120—135.
17. Шипулша Ю. С. Критерп та методика дiагно-стики шновацшного потенщалу промислового тдп-риемства. Мехатзм регулювання економжи. 2008. № 3. Т. 1. С. 58—63.
18. Янченко З. Б. Ощнка достатноси шновацшного потенщалу аграрних тдприемств. БiзнесIнформ. 2013. № 6. С. 196—201.
19. Психолопя дiяльностi та навчальний менеджмент: навч. поетб.; за заг. ред. М. В. Артюшино!. Ки1в: КНЕУ, 2007. 370 с.
20. Федулова I. Пдходи до ощнки рiвня готовно-сп пiдприемства щодо iнновацiйного розвитку. BicHUK КНУiM. Тараса Шевченка. Економжа. 2011. № 124/125. С. 36—40.
21. 1гнатьева I. А. Методолопчш основи стратеп-чного управлшня пщприемством: автореф. дис. ... д-ра екон. наук. Ки!в, 2006. 40 с.
22. Васютюна Н. В. Методолопчш засади управлшня сталим розвитком авiаmдприемств: дис. ... д-ра екон. наук. Ки!в, 2015. 540 с.
23. Гршченко Т. О., Роман Б. В., Лепенша I. I. Мониторинг комплексно! ощнки родючосп Трунив Харк1всько! обласп 1966—2005 рр.; за ред. Т. О. Грш-ченка. Харюв: 13 друкарня, 2007. 212 с.
24. Мониторинг комплексно! ощнки родючосп Трунив Полтавсько! обласп 1971—2005 рр.; за ред. Т. О. Гршченка. Харюв: 13 друкарня, 2008. 186 с.
О. В. Латишева
канд. екон. наук
ДВНЗ «Донбаська державна машинобудгвна академгя»,
О. П. Лесова,
м. Краматорськ
ЗАТРЕБУВАН1 ПРОФЕСП В УКРА1Н1, КРА1НАХ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ ТА РОЗВИНУТИХ КРА1НАХ СВ1ТУ: НОВ1 ВИКЛИКИ I МОЖЛИВОСТ1 НА РИНКУ ПРАЦ1
Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку суспшьства характеризуемся усвiдомленням необхщ-ностi виршення глобальних, регiональних, локальних проблем на ринку пращ з урахуванням стр1мкого розвитку техшки. Через це будь-яка кра!на свиу, що прагне зберегти конкурентнi позищ! й отримати спри-ятливiшi умови для мгжнародно! спiвпрацi, повинна орiентуватися на нов! потреби на ринку пращ. У до-повщях Органiзацi! економiчного ствробггництва i
розвитку (ОЕСР, англ. — OECD, вщ "Organisation for Economic Cooperation and Development"), дослщжен-нях фахiвцiв Центру пiдприeмництва, малого i серед-нього 6i3Hecy, локального розвитку i туризму (англ. — Centre for Entrepreneurship, SMEs, Local Development and Tourism), в шших аналггичних роботах закордон-них вчених [5; 6] неодноразово вщзначалось, що "тех-нолопчний прогрес виступае одним iз найважливiших
чинниюв розвитку сфери зайнятоста, попиту i пропо-зицп пращ i професшно! структури робочо! сили" [5].
Впровадження нових технологш, розвиток автоматизации, машинного навчання, робототехтки i штучного штелекту неминуче сприятиме автоматизацп ви-робництва i зм1ш структури попиту на працю i л1кш-дацп деяких професш [5]. При цьому за ощнками ОЕСР [7-11; 5] автоматизащя торкнеться не лише сфери ф1зично! або ручно! пращ, небезпечних або мо-нотонних операцш, недарма п1д загрозою скасування багато штелектуальних, когштивних i аналггичних ро-бгг, пов'язаних 1з виконанням звичайних стандартних операцш, зокрема на транспорта, в офюах i у сфер1 по-слуг. За ощнками [7-10], у кра!нах — членах ще! орга-шзацп можуть бути повшстю автоматизоваш до 9% ро-бочих мюць, а 25% можуть ютотно змшитися внасл1-док автоматизацп 50-70% вщповщних виробничих операцш [7-11; 5].
Аналiз останн1х дослщжень. В Укра!ш все бшьш актуальним питанням стае проблема забезпечення умов розвитку кра!ни з урахуванням нових глобальних виклиюв на ринку пращ, якш i присвячено роботи ба-гатьох вщомих вчених-економютав, а саме: Г. Белово-льченко [1], С. Сандрин Кергроуч [5], E. Brynjolfsson, A. McAfee [6], M. Arntz, T. Gregory, U. Zierahn [7] та ш. [12-16]. У цих працях також значна увага придшя-еться питанням розкриття нових вимог до пращвниюв окремих галузей i конкретизацп перел1ку затребуваних професш. Вщдаючи належне внеску науковщв у роз-критта цих питань, необхщно вщзначити, що зараз особливий науковий штерес становить специфжа нових виклиюв та можливостей на ринку пращ в сучас-них реап1ях глобап1зацИ. Саме тому щ питання в контекста обраного европейського вектору розвитку кра-!ни потребують подальшого дослщження.
Метою статл е визначення перел1ку затребуваних професш в Укра!ш, кра!нах пострадянського простору та розвинутих кра!нах свггу в умовах нових виклиюв та можливостей на ринку пращ в зв'язку з стр1мкими змшами у наущ, техшщ, системах управлшня та ш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. За да-ними сучасних дослщжень [1-5], аналггичних звтв та статистичних даних [2; 5-16] у 2017 р. в усьому свт залишався високим попит на л1кар1в, фармацевтав, ш-женер1в р1зних галузей, юристав, викладач1в, еконо-мютав, бухгалтер1в, а також 1Т-фах1вщв.
У дослщженш [1] зазначаеться, що так! спещаль сти затребуваш у випадку, коли вони мають досвщ роботи. У тренд1 також робоч1 професп: швачки, слюсар1, електромонтери, електрогазозварники, води, токар1, муляри тощо. У 2017 р. також затребуваш були пра-щвники сфери послуг (продавщ, кухар1, офщанти, пе-рукар1, охоронщ тощо). У сшьськогосподарському сектор — агрономи, трактористи та робггники з обслу-говування сшьськогосподарського виробництва. Серед найпростших професш найбшьш затребуваш тдсобш робггники, прибиральники, дв1рники, вантажники та ком1рники [1].
Далеко не вс1 щ професп е водночас i затребува-ними, i високооплачуваними. Так, у 2017 р. лщирував у сфер1 найвищо! зарплати ав1ацшний транспорт, де середня зарплата, згщно з даними Держстату [2], до-р1внюе понад 26 тис. грн. Також традицшно високу зарплату общяють в IT. Тут спещатсти можуть зароб-ляти у середньому 25 тис. грн на мюяць. Замикае тршку найбшьш високооплачуваних сфер — фшансова
та страхова дiяльнiсть, де можна отримати у середньому 11 тис. грн на мюяць. Далi йдуть iнформацiя i телекомушкацп — 10600 тис. грн. Т ж, хто працюва-тиме у науковш та технiчнiй дiяльностi, отримувати-муть у середньому близько 9 тис. грн. За ними йдуть пращвники сфери транспорту з окладом у 7 тис. грн, державного управлшня й оборони, торпвл^ ремонту авто — 6700 грн та промисловоста — 6600 грн. Замикае десятку сфера наземного i трубопровщного транспорту iз зарплатою 6 тис. грн [1].
Проведений нами аналiз останшх статистичних даних за мчень 2018 р. [2] дозволяе констатувати, що останшм часом (рис. 1) вщбулися певш змши в зарплата працiвникiв окремих галузей. Так, найвища зарплата зафiксована у таких галузях: фiнансова та страхова дiяльнiсть (15192,01 грн), на другому мющ — ш-формацiя та телекомушкацп з показником зарплати — 12247,51 грн.
Проведений аналiз затребуваних професш в Ук-ра!ш, у кра!нах СНД, розвинутих кра!нах та США (табл. 1) показав, що ситуащя на ринку пращ повь льно, але нестримно змiнюеться. Ще десятилитя тому найбшьшим попитом користувалися юристи та еконо-мiсти, а зовам недавно про спещальшсть "рекрутер" (еуеп1-менеджер) нiхто i не чув. Але час ще, i зараз найвигщнше положення на ринку пращ посши про-грамiсти, маркетологи i представники робiтничих про-фесiй [3].
Анатз затребуваних професiй за кордоном i в кра!нах СНД (табл. 1, табл. 2) показав, що в бврот i США рейтинг популярних i високооплачуваних спе-щальностей частково вiдрiзняеться. Американцi i ев-ропейцi дозволяють собi подорожi, i тому за кордоном сфера туризму процвггае, а з нею i менеджери, гiди, працiвники готелiв i кафе. Крiм того, заможнi шоземщ витрачають чималi суми на послуги медичного персоналу, нянь, косметолопв, стилютав, дiетологiв i трене-рiв з фiтнесу. На перших мюцях майже у всьому свiтi — програмюти, бiотехнологи, iнженери, лiкарi, хiмiки та енергетики, при цьому досвщчеш менеджери, журна-лiсти, фахiвцi з реклами отримують не менше "айтш-ник1в", що також слiд враховувати [4].
Додатково проведений аналiз розвитку 1Т-ринку Укра!ни за даними [2; 16] дозволяе констатувати по-зитивш прогнози перспектив розвитку насамперед 1Т-сектору. Якщо не з'явиться непередбачених регуля-торних бар'ерiв, а пол^ична ситуацiя всерединi кра!ни буде стабильною, укра1нський ринок 1Т-послуг за даними [16] у наступи 2-3 роки чекають розвиток i зро-стання iноземних iнвестицiй у сектор шформацшних технологiй.
Варто вiдзначити, що вже зараз фахiвцi дають по-раду звертати увагу на вщдалеш прогнози [3; 4]. Так, аналгтики вважають, що в наступнi п'ять-ам рок1в по-вернеться попит на «технар1в», що впав пiсля розвалу СРСР [4]. Це пов'язано з тим, що для розвитку промисловоста потрiбнi iнженери, особливо з нафтовидо-бутку та альтернативно! енергетики, машинобуду-вання i металургГ!. Саме тому вважаемо, що варто май-буттм абiтурiентам перед вступом у ВНЗ ознайоми-тися з профеаями майбутнього. Так, наприклад, за даними [3; 4] та за прогнозом бiзнес-школи «Сколково» бiологи, хiмiки i геннi iнженери будуть затребуваш у всьому свт. Крiм того, гуманiтарiям рекомендують фахiвцi вступати на перекладача зi схiдних мов або комп'ютерного лiнгвiста [4].
Рис. 1. Середня заробтна плата в Украгт за видами економнног дiяльноcтi за сНень 2018р. (у розрахунку на одного штатного пращвника)
Джерело: побудовано авторами на тдстав1 опрацювання статистичних даних [2].
Таблиця 1
Перелж затребуваних професш в 2017 р. та fx характеристики_
Перелж топ-професш та !х характеристика
У кра!нах СНД У розвинутих кра!нах та США
1 2
1Т-фах1вщ — лщери за кшькютю ваканс1й i розм1ру зарплат. Кращ1 «айтшники» часто працюють на 1ноземних замо-внитв i отримують зарплату в доларах, тому тшьки ви-грають п1д час криз. Мюячний дохщ програмюта-почат-твця становить вщ 300 долар1в. Комп'ютерш технолог!! дозволяють весь час розвивати навички i пщшматися ка-р'ерними сходами. Найбшьш популярн1 напрямки в IT — веб-розробка i дизайн, програмування на мов1 JAVA, те-стування програмного забезпечення Data scientist — вчет по обробщ даних. Заробляють вони в1д $110,000 на р1к. Ц1 люди вм1ють узяти вели-чезний обсяг даних, проанал1зувати !х, зробити висновки i знайти шляхи р1шення, стратег!! розвитку тощо
Менеджери й пращвники торг1вл1. Робота сп1вроб1тника кол-центру, торпвельного предста-вника або супервайзера здаеться нескладною. Але щ посади вимагають величезного терп1ння, чар1вноси та л1-дерських якостей DevOps Engineer — люди, ят розум1ють i знають, як ав-томатизувати конкретн! процеси, зробити так, щоб вони проходили автоматично. Пропонують для цього вщповь дт алгоритми i програми. Середня зарплата на р1к: $110,000, треба мати освиу, пов'язану з !нформатикою
Маркетологи i бухгалтери. Будь-яка компан1я потребуе талановитого маркетолога, а можливо, i бренд-менеджера. Найвищ1 оклади отримують фах1вц1 з Штернет-маркетингу i реклами, просу-вання сайт1в, роботи у соц1альних мережах Data engineer — людина, яка ум1е створювати алгоритми, як генеруватимуть, створюватимуть, обробляти-муть велику кшькють даних. Зарплата на р1к близько $106,000. Для ще! профес!! треба мати освггу, пов'язану з комп'ютерною сферою. На даний момент вшьт бшьше 2600 ваканс1й
HR-менеджери. Працевлаштування — це тривалий i трудом1сткий про-цес. Менеджери з персоналу (в англомовному середо-вищ1 — human resources) вибирають найдостойтших пре-тендент1в на вакансп i пщтримують приемну атмосферу в колектив1 Tax manager — менеджер з оподаткування. Середня зарплата на р1к складае $110,000. Це люди як1 мають б1знес осв1ту, ум1ють оптим1зувати податки, як i у великих ком-пан1ях, так i !ндив1дуальн1 податки. Вщкрит бiльше 3300 ваканс1й
Медичн1 прац1вники. На жаль, отримати посаду пед1атра у мюькш пол1кл1н1ц1 не так вже й просто. Зате приватн1 орган1зац1! вщкрива-ють двер1 для квал1ф1кованих л1кар1в i медичного персоналу. Попитом користуються косметологи, дерматологи, офтальмологи. Спещальносп медичного представника, фармацевта i пров1зора також входять до числа найпопу-лярн1ших i високооплачуваних Analytics manager — людина, яка анал1зуе щ компан!!, анал1зуе що вщбуваеться на даний момент, i робить !з цього висновки. Наприклад, анал1зуе !нстаграмм-акаунт i говорить Вам, коли часпше Ваш1 публ1кац!! дивляться передплатники. Наприклад — у п'ятницю ввечерг Середня зарплата таких менеджер1в складае $112,000 на р1к. На цю посаду доступт б1льше 2000 вшьних вакансш
Джерело: згруповано авторами на пщстав1 опрацювання джерел [1; 3; 4].
Зактчення табл. 1
1 2
Прац1вники обслуговування. Ця сфера в1дкривае двер1 для студенпв та молод1 без дос-вщу роботи. Левова частка випускник1в починае кар'ер-ний шлях з посади офщанта, бар1сти або хостес. Робота кухаря вимагае спещальних навичок 1 оплачуеться б1льш щедро. Додамо до списку затребуваних професш такк перукаря, майстра з ман1кюру та финес-тренера. HR Manager — людина, яка займаеться управлшням персоналу, а також навчанням, анал1зом i наймом ств-роб1тник1в. Середня зарплата на р1к: $85,000. Доступн1 бшьше 4300 вакансш для ц1е! посади
Аграрп. Сiльське господарство — не найпривабливша 1 високо-оплачувана галузь. Але попит на менеджер1в з продажу аграрного обладнання, лог1ст1в, агроном1в 1 ветеринар1в зростае. Як 1 оклади цих фах1вц1в Database administrator — адмшютратор баз даних. Середня зарплата на р1к: $93,000. Адмшютратори баз даних спостер1гають за програмами баз даних для корпорацш у найр1зноман1тн1ших галузях. Прац1вники в цш сфер1, як правило, мають освиу в галуз1 комп'ютерних наук, ш-формац1йних технолог1й або сум1жних областях, а також досвщ роботи з програмами баз даних
Адм1н1стративний персонал. Ус1 компанп потребують вод1!в, охоронщв, секретар1в, кур'ер1в, асистент1в кер1вник1в, оператор1в комп'ютер-ного набору та оф1с-менеджер1в. Часто прац1вник поед-нуе деклька посад. Зарплати адм1н1стративних пращв-ник1в невисок1, але попит на них стшкий Strategy manager — менеджер з1 стратегш. Середня зарплата: $130,000. Щ менеджери працюють з корпорац1ями для виршення стратег1чних питань i росту б1знесу. Вони стежать за трендами, анал1зують продаж! компанп i го-ворять, куди !й краще рухатися для росту
Робоч1 спещальностъ Буд1вельник, пращвник техобслуговування, ком1рник, вантажник — професи, потр1бн1 скр1зь 1 завжди Solutions architect — IT-спещалист. Середня зарплата на р1к: $125,000. Так1 фах1вц1 з технологш працюють над розробкою i документуванням техн1чних проект1в, як правило, для компанп або !! кл1ент1в. Техтчний досв1д мае важливе значення, як i хорош1 навички м1ж особи-ст1сного спшкування, оскльки такт люди працюють з р1зними командами людей як усередит, так i за межами сво!х компан1й. 1снуе близько 2200 вакансш для IT-фах1вщв на даний момент
Marketing manager — менеджер з маркетингу визначае, як просуватиметься компатя, допомагае компан1ям розро-бляти i зд1йснювати маркетингов1 плани, як1 можуть ва-р1юватися вщ стратег1й по залученню кл1ент1в до запуску програм для соц1альних мереж. У середньому зарплата на р1к: $90,000. Робота зазвичай вимагае ступеня бакалавра i бажано досв1ду у маркетингу. Бшьше 3800 вакан-с1й вщкрита для ц1е! професй, яка мае попит у р1знопла-нових компан1ях
Таблиця 2
Аналггики вважають, що з розвитком мютобуду-вання зростае потреба в урбашстах i мюьких екологах [4]. За !х даними до списку «професш майбутнього»
увiйшли посади: дизайнер в1ртуальних всесвiтiв, м1сь-кий фермер, проектувальник 3D-друку, молекулярний дieтолог, космобюлог i косметолог, iнженер медичних робота, консультант з генетики i здорово! старосп, майнд-тренер (iнструктор з розвитку розумових зд1б-ностей) [4].
Отже, якими б екзотичними не сприймались цi посади зараз, майбутне покаже, наскшьки вiрним був цей прогноз. Напевно, що вже в найближчий час нам належить жити в зовам шших свiтових реaлiях i щд-лаштовуватися пiд умови, що швидко змiнюються. У той же час виникнення i розвиток нових продукив, процесiв i бiзнес-моделей будуть сприяти появi робо-чих м1сць нового типу. Наприклад, так звана "цифро-в1зац1я" i великий масив даних для обробки стимулю-ють попит на фaхiвцiв з аналггичними навичками, який нинi перевищуе не лише фактичну пропозицiю, але i вiдповiдний потенцiaл систем освiти i професш-но! пiдготовки [5].
Професшна структура вже зазнала змiни у бага-тьох кра!нах; процес створення нових робочих м1сць поляризуеться по високо- i низько квaлiфiковaних групах, а лжвщовуються, у першу чергу, робочi мiсця, що вимагають середнього рiвня квaлiфiкaцi! i вико-нання рутинних операцш [12; 13]. Проте яких кон-кретних сфер, яких мaсштaбiв i мiри досягне майбутне
Порiвняльна таблиця перелiку затребуваних професш в _2017-2018 рр._
Топ-10 професш в Росп Топ-10 професш в Укра'!ш
■ Гнформацшш технологи i розробка ПЗ. ■ Маркетинг i продажь ■ Медицина. ■ 1нженер1я i Архггек-тура. ■ Фшанси. ■ Бухгалтер1я. ■ HR-менеджмент. ■ Лшгвютика та переклади. ■ Робоч1 спещальносп. ■ Сервю та обслугову-вання ■ Юристи, економюти i бухгалтери. ■ ГГ-фах1вщ. ■ SMM-спецiалiсти — це люди, яю просува-ють певний товар або щею через сощальш мережь ■ Архггектори, 1нжене-ри i проектувальники. ■ Фах1вщ з пщбору персоналу. ■ Ризик-менеджери. ■ Квал1ф1коваш робгг-ники
Джерело: угруповано авторами на пщстав1 опрацювання [1; 3; 4].
«Творче руйнування», поки невщомо. Нов1 робоч1 мюця можуть не вщповщати стандартнш модел1 пов-но! зайнятоси; можливо, вони прийматимуть нетради-цшш форми (неповний робочий день, робота за вимо-гою 1 т.п.). Технолог!!, яю виникають, дозволяють роздшити робочий процес на др1бн1ш1 операц!! у рамках глобального цифрового виробництва [5].
В умовах нових виклиюв найбшьш уразливими групами населення стають низькоквал1ф1кован1 групи, за даними [9] саме вони, швидше за все, опиняться в невигщному становищ1 на ринку пращ, а !х можливо-сп щодо тдвищення квал1ф1кац!! 1 доступ до систем сощального захисту будуть обмежеш [9; 5].
Розвиток цифрових платформ дозволяе реоргаш-зувати ринок пращ 1 перетворити мехашзми зайнятоси [14]. Працедавщ 1 прац1вники усе част1ше зустр1ча-ються в 1нтернет1. Останн1ми роками з'явилися рекру-терсью он-лайн-серв1си, що сполучають тих, хто шу-кае роботу (у тому числ1 фршансер1в) з тими, хто шу-кае виконавц1в для виконання широкого кола р1зно-ман1тних завдань [14; 5].
У цьому контексп нов1 робоч1 м1сця зажадають нових навичок 1 компетенцш. 1х наб1р, необх1дний для успшно! роботи в сучасному суспшьств1, пост1йно ускладнюеться 1 продовжить ускладнюватися у м1ру розвитку технолог1чною виробничого середовища. Як насл1док, майбутн1м поколшням прац1вник1в дове-деться опановувати цифров1 навички у дуже ранньому вщ1 1 вчитися упродовж усього життя. До числа таких, що найпрше тддаються автоматизац!!, сьогодн1 належать: ршення проблем, 1нту!ц1я, творч1сть 1 умшня пе-реконувати [15; 5].
Так1 особист1 навички як самооргашзащя, менеджмент, робота в команд! або спшкування, в майбу-тньому, в1рог1дно, в!д1граватимуть важлившу роль. Зм1на проф1л1в осв1ти зажадае перегляду осв1тньо! по-л1тики ! розробки нових п1дход1в до навчання викла-дач1в. Компан!! розвиватимуть людський кап1тал на баз! нових професшних навичок, реоргашзовувати-муть роботу ! впроваджуватимуть нов! методи управ-лшня для максимально ефективного використання сво!х нематер1альних актив1в [5].
У цшому нер1вн1сть ! соц1альне розшарування, до котрих можуть привести поточш технолопчш зм1ни, викликають серйозне занепокоення. Породжують !х не лише л!кв!дац1я робочих мюць ! поляризац1я ринку пращ, але також зниження соц1ально! мобшьносп ! поглиблення цифрового розриву [5; 11].
Поляризащя ринку прац1, ймов1рно, хворобливо вдарить по середньому класу (так званим "б!лим ко-м1рцям"). Швидше за все, посилиться ! соц1альне розшарування, яке розшириться на нов! галуз1, рег1они ! профес1йн1 групи у м1ру розширення цифрово! пр1р-ви м1ж тими, хто вписуеться в технолопчний прогрес ! хто не встигае за ним [5; 11].
Хоча жшки юторично скромн1ше представлен! в науковш ! технолог1чн1й сферах, цифров1зац1я може сприяти скороченню гендерно! нер1вност1 на ринку пращ. Цифров1 платформи дозволять використовувати гнучкш! механ1зми зайнятост! ! сприятимуть нормаль зац!! балансу «робота — с1м'я», зниженню культурних бар'ер1в ! вир1внюванню професшного поля для чоло-в1к1в ! ж1нок. Схоже занепокоення викликае потен-ц1йна вщмова в1д основно! модел1 зайнятост! ХХ ст., яка виникла в ход! розвитку масового виробництва ! базуеться на трудових договорах, що передбачають виплату зарплати ! соц1альне забезпечення [5].
Системи зайнятост!, пенсш, охорони здоров'я i соц1ального забезпечення тюно взаемопов'язан!. По-датки з доход1в складають значну долю державних ре-сурс1в i забезпечують бюджетну ст1йк1сть. Тому досяг-нення стшкосп, адаптивност! i ефективност! ринку пращ не лише припускае задоволення кадрового по-питу, що породжуеться новою виробничою револю-щею, але й е передумовою сощально! стабшьносп i консолщац!! [5].
Висновки. Отже, найближчим часом питання вра-хування нових виклиюв i можливостей св1тових тен-денцш зм1н ринку прац1 обов'язково виникнуть при формуванн! нових програм розвитку та реформ у тих кра!нах свиу, як1 прагнуть завчасно шдготуватися до можливих ризик1в та загроз i розробити заходи зниження негативних наслщюв. Саме тому до цих виклиюв, як! виникають унаслщок модершзац!! глобально! економ1ки, нашш кра!н1 необх1дно готуватися зазда-легщь.
Список використаних джерел
1. Ганна Беловольченко. Яю профес!! будуть за-требуван! i де платять найбшьше в Укра!н1 (1нфогра-ф1ка) / Шформацшна агенц1я «Дивись.info»: електрон-ний журнал, роздш: анал1тичн1 матер1али, випуск в1д 26 кв1тня 2017. URL: https://dyvys.info/2017/04/26/ yaki-profesiyi-budut-zatrebuvani-i-de-platyat-najbilshe-v-ukrayini-infografika/. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 27.03.2018.
2. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://ukrstat.gov.ua/.
3. Топ-10 найзатребуван1ших професш в США 2018 / Сайт "EnglishTop" , розд1л: анал1тичн1 матер1али. URL: https://www.englishtop.com.ua/ 2018/01/25/top -10 - samyh - vostrebovannyh - professij - v - ssha - 2018/. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 27.03.2018.
4. Найзатребуванш1 профес!! 2018 в Укра!ш i 6в-роп1. Яку спещальшсть обрати в 2018 роц1? / Сайт "Novij-rik.pp.ua": аналгтичш матер1али. URL: http: //novij-rik.pp.ua/8974-sam-zatrebuvan-profesyi-2018-v-u krayin-yevrop-yaku-specalnst-obrati-v-2018-roc-noviy-rk-2018.html. Назва з екрану (мовою оригшалу).
5. Kergroach S. (2017) Industry 4.0: New Challenges and Opportunities for the Labour Market. (Сандрин Кергроуч. Индустрия 4.0: новые вызовы и возможности для рынка труда) / Foresight and STI Governance, vol. 11, no 4, pp. 6—8. URL: https://cyberleninka.ru/.../ industriya-4-0-novye-vyzovy-i-vozmozhnosti-dlya-rynka-tr... . Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звер-нення: 27.03.2018.
6. Brynjolfsson E., McAfee A. (2011) Race Against the Machine: How the Digital Revolution is Accelerating Innovation, Driving Productivity and Irreversibly Transforming Employment and the Economy. Lexington, MA: Digital Frontier Press. URL: b1ca250e5ed661ccf2f1-da4c182123f5956a3d22aa43eb816... Назва з екрану (мо-вою оригшалу), дата звернення: 27.03.2018.
7. Arntz M., Gregory T., Zierahn U. (2016) The Risk of Automation for Jobs in OECD Countries: A Comparative Analysis. OECD Social, Employment and Migration Working Paper № 189. Paris: OECD. URL: http://dx.doi.org/10.1787/5jlz9h56dvq7-en. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
8. OECD (2015a) Data-Driven Innovation: Big Data for Growth and Well-Being. Paris: OECD Publishing.
