CC BY
29
URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264229358-en. На-зва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
9. OECD (2015b) Non-standard work, job polarisation and inequality // In It Together: Why Less Inequality Benefits All. Paris: OECD. Р. 135-208. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264235120-7-en. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
10. OECD (2016) Science, Technology and Innovation Outlook 2016. Paris: OECD. URL: http://dx.doi. org/10.1787/sti_in_outlook- 2016-end. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
11. OECD (2017) Going digital: The future of work for women. The Pursuit of Gender Equality: An Uphill Battle. Paris: OECD. Р. 269-282. URL: http://dx.doi. org/ 10.1787/9789264281318-26-en. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
12. Goos M., Manning A., Salomons A. (2009) Job polarization in Europe. American Economic Review: Papers & Proceedings. Vol. 99. № 2. Р. 58-63. URL: http://dx.doi.org/10.1257/aer.99.2.58. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
13. Autor D.H., Dorn D. (2013) The growth of low-skill service jobs and the polarization of the US Labour market. The American Economic Review. Vol. 103. № 5.
Р. 1553-1597. URL: http://economics.mit.edu/files/ 1474. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
14. Kenney M., Zysman J. (2016) The Rise of the Platform Economy. Issues in Science and Technology. Vol. 32. № 3 (Spring 2016). URL: http://issues.org/32-3/the-rise-of-the-platform-economy. Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
15. Frey C.B., Osborne M.A. (2013) The future of employment: How susceptible are jobs to computerisation? Oxford, UK: University of Oxford. URL: https:// www.oxfordmartin.ox.ac.uk/.../The_Future_of_Empl... Назва з екрану (мовою оригшалу), дата звернення: 26.11.2017.
16. Олександр Кубраков. IT-потенщал Украши та швестицп: скшьки потрiбно i скшьки можна / Елект-ронний журналютський бiзнес-портал. "MIND.ua", вип. вщ 23.01.2018 р. URL: https://mind.ua/ru/open mind/20180838-it-potencial-ukrainy-i-investicii-skolko-n uzhno-i-skolko-mozhno. Назва з екрану (мовою орип-налу).
17. Гриневська С. М. Економжа державних сощ-альних стандарта. Ekohomíhhuü всник Донбасу. 2016. № 1 (43). С.150-154.
В. I. Ляшенко
академк АЕН Украти, м. Кив,
Н. В. Осадча
академж АЕН Украти, м. Днтро,
О. В. Галясовська
астрант, м. Днтро
РИНКИ МАЛИХ РОЗВИНУТИХ КРА1Н АФРИКИ: ОЦ1НКА МАРКЕТИНГОВИХ ПЕРСПЕКТИВ ДЛЯ ТРАДИЦ1ЙНОГО ЕКСПОРТУ З УКРА1НИ
Вступ. Украша вщноситься до краш, яким необ-х1дно розвивати прискореними темпами виробництво, що орieнтовано на експорт та акгивiзувати мгжнацю-нальну дiяльнiсть у напряму пошуку нових ринюв збуту. У зв'язку з тим, що Украша втратила ринки СНД та мае складшсть проникнення на ринки 6С !й необх1дно опановувати iншi ринки, де iснуe потреба у продукцп, що виробляеться в Укра'ш та на яких не юнуе нетарифних обмежень. Вiдповiдно до Нацюна-льно! стратеги розвитку експорту Укра'ш необхiдно орieнтуватись на налагодження бшьш тiсних вiдносин з крашами Африки, Ази, Латинсько! Америки i це може бути важливим напрямком в проведенш зовнш-ньо! полiтики Украши [10]. Вибiр ринюв Африки як стратепчних партнерiв для Украши обумовлюеться процесом реабшиаци нацiонального промислового та аграрного виробництва, модершзаци шдустр1ально1 бази. Опанування ринюв Африканського континенту означатиме для украшських пiдприeмцiв можливiсть виходу на один iз найбшьших економiчних регiонiв з населенням близько 1 млрд чол., яке, за оцшками фа-хiвцiв до 2035 року — подво'йъся, а до 2050 року — про-
тро!ться, а також на пов'язаш з ним торговельш й морськi шляхи.
Оговтавшись пiсля економiчних потрясiнь 2014 року, Укра!на мусить виконати подвiйне завдання: до-битися стiйкого економiчного зростання та знайти свое мiсце в глобальнш економiцi. Судячи з офщшно! риторики, Ки!в покладае великi надп на iноземнi iн-вестицИ: про них постшно кажуть i Петро Порошенко, i Володимир Гройсман. 1нвестори й справдi прихо-дять, зокрема, для того, щоб вiдкривати в кра!ш новi виробництва. Це тдживлюе над!!, що Укра!на може стати «европейським Китаем» — мюцем, де закордоннi iнвестицil зустрiчаються з дешевою робочою силою. Такий варiант не видаеться повн!стю фантастичним, принаймш у виро6ництв! лиж i сноуборд1в вона навiть випередила Пiднебесну. У ситуацп, коли власна про-мисловють давно потребуе модернiзацil (а частково ще й окупована), цей сценарш може дати краlнi певнi ви-годи, щоправда, лише ситуативнi. З огляду на свггов1 тенденцИ та деяю осо6ливост! економiчноl глобалiзацil без власно1 !ндустр11 Украlнi не обштися. I схоже, що свою ншу доведеться не шукати, а створювати само-тужки: 1ншого способу вибратися з периферП немае.
«Haприкiнцi 2017-го мшстр iнфрaсгрyкгyри Во-лодимир Омелян зaявив про нaмiр знлучити до крякни виробникiв елекгромобiпiв. 3a словaми посaдовця, по-тенцiйнi iнвестори вже готсш прaцювaти й чекнють лише деяких зaконодaвчих змiн. А поки тривaють пе-ремовини, в Укрaïнi як гриби ростуть iноземнi зaводи
3 виготовлення aвтомобiльних компонентiв. У Стрию тa Коломт прaцюють зaводи нiмецькоï компaнiï Leoni, у Львовi тa Hемировi отaборилaся японськн Fujikura, у Кожичaх нa Львiвщинi — шмецький Bader, у Чортковi — японськн Sumitomo, у Бродaх — фрянцу-зький Nexans, a в Луцьку тн Житомирi — нвстршський Kromberg & Schubert. Тнкож до Укряши переносить потyжностi Klingspor — Фрннцузький виробник нбря-зивних мaтерiaлiв i низкн пiдприeмств iншого про-фiлю. Усе це дae привщ для оптимiстичних мiркyвaнь про «нову шдус^нтзнщю» Укряши тощо. Очевидно, ïï iнвестицiйнa привaбливiсть (незвaжaючи нн вшну!) зростae, aле переоцiнювaти це не слщ. 3 $1,9 млрд, яю отримaпa крaïнa у 2017 рощ, у промисловють було спрямовнно менше нж 30%. До того ж зaгaльний об-сяг iнвестицiй все ще не вийшов нн довоeнний рiвень ($4,5 млрд у 2013-му). Але окрiм цих коштiв слщ 6рнти до увнги й зaгaльний контекст, у якому «новн шдуст-рiaлiзaцiя» не нaстiпьки 6лискучн.
Те, що Укр^шн стae реципieнтом промислового офшорингу (перенесення виробничих потужностей зн кордон), безумовно, свiдчить про яюсть ïï трудових ре-сyрсiв i достигаю стaбiпьнiсть держнвних структур. Але, крiм того, це тнкож вкaзye нн нaшi економiчнi слaбкостi, оскльки головним мотивом офшорингу e оптимiзaцiя видaткiв, тобто можливiсть знощндити нн оплни прaцi. Причому знрплнтнн полиикн деяких ком-пaнiй не привнблк^ нaвiть укряшських безробiтних. 3 тнкою проблемою зiткнyлaся, ннприклнд, немирiвськa Fujikura: як виявилося, 7 тис. грн — недосгатня виня-городн зн досить нелегку прнцю. Про склядш умови роботи нн зaводi Kromberg & Schubert нн Волиш ширяться не лише чутки тн легенди, a й свщчення мюце-вих журнолютав. Одннк це тшьки вершинн нйсбергн проблем, пов'язнних з офшоринговими виробницт-внми. 3a днними торiшнього дослiдження Clean Clothes Campaign, близько 220 тис. укряшських швя-чок виготовляють одяг для тнких свiтових брендiв, як Tommy Hilfiger, Adidas, Zara, Benetton, Esprit тощо. I хочн ця продукщя вiдпрaвляeться нн експорт тн мae високу доднну вaртiсть, прaцiвники знзвичнй отриму-ють мiзернy знрплнту й змушеш прнцювнти в неняле-жних умовнх.
По сyтi, офшоринг виробництв до Укряши e пя-рaзитyвaнням ня няших проблемнх, що змушують чя-стину ннселення погоджувнтися ня пропозицп ощяд-ливих компaнiй. Звичнйно, у вгтчизняних реaлiях пе-ребирнти не доводиться: тав^ь тaкi iнвестицiï допомя-гяють ням утримувнтися ня плнву. Одняк будувнти дов-гострокову стрятепю економiчного розвитку нявколо офшорингу не можня. Як свiдчить свiтовa прнктикн, це вкряй ненaдiйний ресурс: щойно рiвень життя тя продyктивнiсть прящ починяють зростяти, iнвестори беруться переводити виробництвя до «рентябельш-ших» (читяй бiдних) кряш. Сяме це сьогодш вщбувя-eться з тякими монстрями офшорингу, як Iндiя тя Ки-тяй. Ще 10 рокiв тому ня iндiйський IT-сектор iз його
4 млн прящвниюв припядяло 33% швестицшних вли-вянь у кр^ну, a сьогоднi вiн стрiмко всихae. Лише впродовж 2017-го iндiйським компяшям довелося
звiльнити 56 тис. прящвниюв, a протягом няступних чотирьох роив, зя прогнозями aнaлiтикiв, ня вyлицi опиняться ще 700 тис. I це тшьки в однш гялуз^ Ки-тяй, позицiï якого здявялися непохитними, тякож пе-рестae бути свiтовою мннуфнктурою. У 2011-му ви-дяння Financial Times оголошувяло це неможливим, яле процес тяки зяпустився: стяном ня минулий рж, зя дяними Америкннсько1 торговельно'1 пяляти, близько 25% компaнiй США вже вивели сво'1 виробничi по-тужноси з Пiднебесноï ябо плянують це робити незя-бяром. Причиня простя: i в Iндiï, i в Китях рiвень зяр-плят зрю няслльки, що рiзниця перестнлн покривяти видятки ня логiстикy тя iншi офшоринговi витряти.
I все це стосyeться не лише згядяних двох кряш: решоринг, себто повернення промисловосп до пере-дових кряш свиу, e глобяльним трендом, який знчшн-тиме й Укрн'шу. Тяк, ще недявно Ford Motor Company плaнyвaлa вклясти $1,6 млрд у бущвництво зяводу в Мексицi, яле торж скнсуволн проект, перекинувши кошти ня розширення влясного виробництвя в Мiчи-гaнi. Це тiльки один прикляд iз бнгнтьох: зя пщряхун-кями Reshoring Initiative, у 2000-2003 рокнх через офшоринг США щороку втрнчяли по 240 тис. робочих мюць, яле у 2016-му темп сповшьнився до 50 тис. Ha-томiсть iнтенсивнiсть решорингу зросля бшьш нiж уп'ятеро — iз 12 тис. до 77 тис. мюць ( зокремя, зявдяки прямим шоземним iнвестицiям). Зягялом зя остaннi етм рокiв осiб, зяйнятих в aмерикaнськiй промислово-стi, побiльшaло мяйже ня 1 млн, a решоринг може по-вернути США 3-4 млн робочих мюць. Taкi сaмi про-цеси вiдбyвaються й у 6С: зя дяними бврофонду, втрятн робочих мюць yнaслiдок офшорингу з 2003-го по 2016-й сповшьниляся з 7 до 3%, i тенденщя дос зберiгaeться. Няприклнд, у 2017 рощ бритянськн ком-пaнiя Vodafone повернуля додому 2,1 тис. робочих мюць, бритянський Jaguar Land Rover — 1,3 тис., шмецький Siemens — 1 тис., лнтвшський Atlas Dynamics — 1 тис. i тяк дяль Зягялом у бaзi дяних бврофонду, що охоплюe 2015—2017-й, мiстяться вiдомостi про 177 ви-пaдкiв решорингу.
Звичяйно, кнзяти про згортяння виробничо'1 гло-бaлiзaцiï зяряно: у сучясному свiтi тяке нявряд чи мо-жливо, вiдстaлi кр^ни зявжди зможуть претендувяти ня чястину офшорингового пирогя. Щопрнвдя, зоголь-ний його обсяг стявятиме дедaлi меншим через техно-логiчний прогрес. Няприкшщ 2015 року компaнiя Adidas нярешп вiдкрилa нову фябрику вдомя, у Hi-меччинi. Одняк робочих мюць додялося небнгято: фу-нкцiонyвaння високотехнолопчного роботизовяного пiдприeмствa зaбезпечye тiльки 160 оетб, зяйнятих прогрямувянням тя контролем якость I хочя родиколь-них пляшв компaнiя не озвyчye, для мшьйоня прaцiв-никiв зaводiв Adidas в Ази це не просто дзвiночок, a цiлий ннбят. А от фшськя Nokia вже знявиля про нaмiр iти до юнця. Ha фaбрицi в мiстi Оулу пряцк^ лише троe осiб, що стежять зя фyнкцiонyвaнням роботизо-вяних систем. У тякому сямому нaпрямi фiни пляну-ють перебудувяти вет 12 зaводiв компянй, ня яких ок-рiм фiнiв нинi пряцюють брaзильцi, китaйцi тя iндyси. Тяк що в мяйбутньому привaбливiсть недорого'1 тя вiдносно квaлiфiковaноï укрн1нсько1 робочо'1 сили тiльки пядятиме. I це спрявя не тнко'1 дялекох перспек-тиви, як може здявятися сьогодш. Тож стрятепчне зя-вдяння Укряши — створення влнсно'1 промисловостi, якя стяне основою економiчного зростяння кр^ни.
Таку риторику свого часу активно використову-вали олЬархи з оточення В^ора Януковича, вибива-ючи собi державнi дотацп, проте не всi галузi однаково корисш. Украïнi конче треба зробити вщхщ вщ сиро-винно'1 та низькотехнолопчно1 промисловостi в бiк ви-робництв i3 високим iнновацiйним потенщалом, яю цаватимуть найбшьшу вщдачу. Звичайно, поряц i3 по-мираючими радянськими гiгантами заводи тieï ж таки Fujikura цосить виграшнi й перспективна Але, по сутi, це цосить низькотехнолопчш виробництва, праця на яких навiть не потребуе профшьно1 освгги. Очiкувати вiц iнвесторiв чогось большого не варто, бо така лопка виробничого офшорингу: хоч би яю обсяги роботи ви-конувалися в шших крашах, юнцевим бенефiцiаром (i, що важливiше, власником iнтелектуального продукту) завжди залишатиметься компанiя. А отже, украшсь-кий уряд, залучаючи iнвесторiв, мусить вести поцвiйну гру, одночасно стимулюючи появу власних вироб-ництв i добиваючись кнього виходу на свiтовi ринки. Саме таку политику останнiми роками веде Китай, який сьогоцнi штурмуе ринок iз власними смартфонами й навгть автомобилями. Власне, таким Китаем, мовою аналогш, i мае стати Украша. Питання лише в тому, насюльки точно вгтчизняному уряду вдасться визначити вектор стимулюючих захоцiв. Не останньою чергою це залежатиме вiц того, насюльки вш буде вшьним вiц впливу олiгархiчного лобi. Але це вже питання полгтичне» [29].
Передумовою розширення торгiвлi саме з кра'1-нами Африки е чинники, яю випливають на пiцставi аналiзу еволюцп GVCs (глобальних ланцюжюв варто-сп), а саме: «1) вiцносно низький стартовий рiвень се-редньодушових доходiв в африканських крашах в умовах урбашзаци й циверсифiкацiï економiк веде до швидкого зростання попиту на продукти харчування для населення i промисловi товари, необхщш для розвитку шфраструктури; 2) низький рiвень доходiв у крашах Африки визначае попит на вщносно дешевi недиференцiйованi товари, яю Украша може експор-тувати негайно; 3) товари/продукщя, яю поставля-ються на ринки краш Африки, вщповщають нижчим стандартам продуктiв i процеетв, нiж товари/продук-цiя, що експортуються на ринки 6С i це надасть змогу украшським товаровиробникам отримати певний пе-рехiдний перiод для гармошзацп продукцiï за свгго-вими стандартами; 4) украшська економiка, яка про-дукуе товар, мае структуру господарства i траекторп розвитку промисловосп, аналогiчнi товароспоживачам в крашах Африки» [23, с. 23-24]. Таким чином, розви-ток економiки Украши та розвиток економж краш Африки будуть стимулювати один одного.
Це зумовило необхщшсть здiйснити аналiз торп-вельних зв'язюв Украши та Африки з метою визна-чення найбшьш надшних торгових партнерiв серед краш Африканського континенту [25; 26; 28].
«Як змшити професiю Украши, що сьогодш е ви-знаним експортером сировини, умiв та фiнансiв. У кожно'1 краши, як i в людини, е своя спецiалiзацiя — певний набiр дiяльностей, у яких вона спецiалiзуeться й цим заробляе кошти. Якщо двi третини (точнiше — 68%) европейського товарного експорту становить промислова продукщя, то для европейсько'1 ж держави Украша — це сировина або продукти з мшмальним рiвнем переробки. Тобто 6С сьогодш спецiалiзуeться на виробництвi, а ми — на експорп сировини для чи-йогось успiшного виробництва. В цьому полягае го-
ловна причина нашого фантастичного вiдставання вщ розвинених краш. I наздогнати к неможливо, не змь нивши кардинально цю ситуацiю. Отож потрiбнi змiна економiчноï моделi та енергiя молодих талановитих людей, яю вiзьмуться це зробити.
Принаймш так вважають в Украшсьюй асоцiацiï Римського клубу, яка виступила iнiцiатором прове-дення конференцiï науково'1 молодi «Економiчне май-бутне Украши». Погодьтеся, це ж виглядае парадоксально, коли газета, що видаеться в самому цен^ Ев-ропи — The Brussels Time, — вщкривае в Киeвi корпункт, аби популяризувати украшських виробниюв у бврот, а Украша на 27-му рощ свое'1 державносп ледь спромоглася започаткувати експортно-кредитне агентство, та й то поки що тшьки на паперi. Що вже казати про iншi державнi iнституцiï, вкрай необхщш для цивМзовано'1 експортно'1 краши! Хочемо бути в бврога й шчого для цього не робимо?
«На жаль, на рiвнi державно'1 полiтики я не бачу програм, заходiв i певно'1 системи просування за кордоном Украши як бренду, а також просування украшських товарiв та украшського бiзнесу. Все, що сьогодш вщбуваеться в цьому напрям^ — робиться силами самого бiзнесу, бiзнес-асоцiацiй, частково — наших за-кордонних партнерiв. I це iстотний недолiк, — сказав Вжтор Галасюк, президент Украшсько'1 асоцiацiï Римського клубу, народний депутат Украши, тд час конференций "Економiчне майбутне Украши", що вщбу-лася минулого тижня в Киевь — З одного боку, ми маемо пропонувати привабливi умови для iнвесторiв, а з шшого — маемо показувати, як1 в Украш е успiшнi виробництва, успшш компанiï. Ми маемо створювати компанИ — нацiональнi чемпiони i на державному рiвнi допомагати к просувати за кордоном. Напри-клад, через безкоштовну участь у виставках, створення реально'1, а не номшально'1 системи торговельних представництв. Вщповщш поправки ми зараз вносимо до законодавства. Безумовно, це дуже важливо. Адже ми хочемо, щоб Украшу у свт знали як партнера, як майданчик для розмщення швестицш i виробництва експортних товарiв у бвропу в режимi безмитно'1 тор-гiвлi, а не як жертву або позичальника, який постшно потребуе закордонних порад, опiки чи навгть ультима-тумiв».
Сировина в обмш на «скляне намисто». Чи варто в таюй ситуацп дивуватися, що Украша, за показником ВВП на душу населення, вщстае вщ США у 7 разiв, а вщ краш 6С — у 5 разiв. Саме спецiалiзацiя на екс-порп сировини — безпосередня причина цього. Сьогодш вже не е секретом, що крашу просто використо-вують як сировинну колошю, в яко'1, кр1м суто сировини, забирають талановитих людей i навгть виручеш грошь Ми втрачаемо украшщв навiть фГзично, адже наш стввггчизники мшьйонами втжджають за кордон на зароб^ки i задля самореалiзацiï.
Ось просте, але дуже наочне порГвняння, яке ви-користав шд час свое'1 доповда на конференций Вжтор Галасюк: 1) в абсолютних значеннях, украшський i ш-мецький експорти рГзняться в 40 разiв; 2) на одного украшця припадае експорту в 20 разiв менше, н1ж на одного шмця.
За структуру украшського експорту взагалi соромно. Саме в нш i полягае розгадка тако'1 глибоко'1 економiчноï прГрви, — шмщ, на вщмшу вщ нас, спе-цiалiзуються на високотехнологiчному виробництвь А в нас, навгть на rai сьогодншнього загального зрос-
тання швестицш у переробну промисловють, швести-Ц11 у високотехнологiчнi гапузi зменшуються. Так, якщо у 2016 роцi катталовкладення в низькотехноло-гiчнi гапузi зросли з 41 до 45%, то у високотехнолоп-чш — зменшилися з 4,4 до 3,4%.
Ми дос радieмо, що експортуемо зерна пшенищ майже на 3 млрд дол. США на рж (приблизно за щною
5 дол./кг). При цьому примудряемося iмпортувати в крашу борошно пшеничне за цiною 10 грн/кг, мака-рони за 20 грн/кг чи, примiром, глютен пшеничний за 50 грн/кг ... Ще бшьш разюча рiзниця м!ж щнами на експорт необроблено! деревини чи металобрухту i щ-нами на iмпортну готову продукцiю з ще! сировини (див. табл. 1).
Цши на сировину та продукцпо
Таблиця 1
Експорт 1мпорт
Борошно пшеничне 10 грн/кг
Пшениця 5 грн/кг Макарони 20 грн/кг
Глюттен пшеничний 50 грн/кг
Пап1р 400 дол./т
Л1с-кругляк 80 дол./т Фанера 450 дол./т
Мебл1 4000 дол./т
Металобрухт 300 дол./т Вантажы вагони 1800 дол./т
Заготовка 600 дол./т Цистерни 4000 дол./т
Щоб зупинити це економiчне безглуздя, в Укра!ш й були прийнятi так! непопулярш за кордоном: 1) за-борона експорту люу кругляку; 2) потроення вивiзного мита на металобрухт. Але тшьки цих заходiв замало. Вони призупинили вкрай невигщний обмiн сировини на «скляне намисто», але ж завдання полягае ще й у збшьшенш експорту готово! продукцп з високим рiв-нем переробки.
«Немае жодного сенсу експортувати сировину, щоб потам iмпортувати, наприклад, цистерни по 4 тис. дол./т (тодi як цiна металобрухту 300 дол./т), — пере-конаний В. Галасюк. — Якщо ви вiзьмете торгiвельну статистику Укра!ни, з деталiзацieю до чотирьох знаюв, там 1200 позицш. За 900 з них у нас вщемне торгове-льне сальдо, тобто ми купуемо больше, нiж продаемо. Я був просто шокований, побачивши цю статистику. Ми з вами iмпортуeмо навиъ сiрники. Яку б галузь ви не взяли, ситуащя майже аналопчна».
Ми за безцiнь вщдаемо нашу сировину, щоб потам втридорога щось iмпортувати. На превеликий жаль, державш закуткт тут теж не е винятком. У результата, до вщпливу сировини i робочо! сили дода-еться ще й неефективний вщплив коштiв з кра!ни. Тобто, фактично, такою економiчною политикою ми створюемо робочi мiсця за кордоном. Там платимо по-датки i створюемо добробут. Момент ютини настае тодi, коли внаслщок тако! бездарно! торгiвлi нам еле-ментарно бракуе коштiв на iмпорт чергово! парт!! то-варiв, i ми просимо ... кредит у МВФ або шшо! фшан-сово! шституц!!. Коло замкнулося. А тут ще й виявля-еться, що кредитори просто так грошей не дають. Вони виставляють нам сво! умови на кшталт вiдмови вiд тдвищення вивiзного мита на металобрухт чи ска-сування мораторiю на експорт люу кругляку. В результата, пiд великим питанням опиняються таю необхщш починання у сферi промислово! полiтики Укра!ни i розвиток економiки в целому. Справдi, ми для наших сусдав дуже комфортнi як постачальник сировини й талантiв, але при цьому Укра!на потрапляе в еконо-мiчний (колонiальний) полон.
Змшити економiку. Державнi шституц!!, котрi сприяють цивЫзованому експорту, — одна зi складо-вих успiху в зовшшнш торгiвлi. Проте уряд ще й дос не спромiгся налагодити роботу хоча б одше! з них. Примiром, ще й досi не почало працювати експортно-кредитне агентство (ЕКА). В результатi, укра!нськ1 ви-сокотехнологiчнi виробники не отримують дешевших кредитв, страхування i таке шше. Звiдки ж зростання експорту? Але не лише про це мова. Змшити еконо-мiку Укра!ни можна тшьки з допомогою комплексного пщходу: на додачу до ЕКА, потрiбнi шдус^альш парки (для надання податкових стимулiв), безкошто-вне приеднання до iнженерних мереж для iнвесторiв у виробничi об'екти...
Натомiсть у нас проникнення iмпорту в держза-купiвлi сягае 30% (для порiвняння: у США цей показ-ник — 5%, у бврот — 7%.). Тобто через так! держза-купiвлi Укра!на, фактично, фiнансуe виробник1в з ш-ших кра!н, навiть виробниюв тих товарiв, як1 ми здатш випускати самостiйно. Вiдповiдно, напрошуються заходи з розумного iмпортозамiщення (вщдавання переваги при держзакупiвлях укра!нським товарам). По-трiбна нова економiчна полiтика i енергiя людей, яю здатнi !! втглити в життя. Розраховувати на допомогу ззовш не варто, тим бшьше що багато сусдав еконо-мiчно зацiкавленi в тому, аби потршне донорство Ук-ра!ни для !хнiх виробництв тривало й далi. Хто ж собi робитиме гiрше?
Жертва чи архгтектор майбутнього? Так, сьогоднi стан нашо! економiка на 95% визначаеться щнами на сировину. Це дуже надшш гальма для економiчного зростання, коли хочете — гарантiя того, що ми школи не наздоженемо бвропу. Але це не фатум. В Укра!ни е шанс перетворитися з сировинного експортера на виробника-iнноватора, що дозволить !й подолати той шалений розрив у рiвнях доходiв з бвросоюзом та ш-шими успiшними кра!нами. Цей оптимiзм пiдтверджу-еться досвiдом кра!н, котрi змогли змiнити свою еко-номiчну модель, що збiльшило залучення iнвестицiй, надходження до державного бюджету i зменшило за-лежнiсть вщ зовнiшнiх запозичень.
Наприклад, Туреччина понад 40 роив була пози-чальником МВФ (найдовше в юторп МВФ). Постшш змши уряду, вщсутшсть iстотного економiчного роз-витку, висока шфлящя, нестабшьшсть... Але пiсля за-провадження ново! економiчно! полiтики вона за 10 роив повернула вс борги МВФ i навiть сама у 2013 рощ запропонувала надати 5 млрд дол. фондов! Туреччина змогла, а Укра!на чим прша? Слiд нарештi стати, як казав вщомий американець Рiчард Бакмшс-тер Фуллер, архiтекторами майбутнього, а не його жертвами.» [30].
Якщо порiвняти економiки кра!н Схщно! Аз!!, як1 досягли високих темтв економiчного зростання, та кра!н Африки, що демонструють протилежний еконо-мiчний результат, то найбшьш глибинною вщмшшстю е рiвень накопичень та швестування. Якщо для перших з них типовим е рiвень вище 25%, часто навиъ вище 30% вщ ВВП, то для шших цей рiвень не досягае навиь 10%. Хоча за iнерцieю мислення бшьшють людей в Укра!ш ще вважае, що взiрцем для економiчно! полiтики мають бути кра!ни Схiдно! бвропи, але точка бiфуркац!!, коли Укра!на могла пiти таким шляхом, уже далеко в минулому. Зараз економ^ нашо! кра!ни е типовою економжою кра!ни третього свиу, ще не африканського рiвня, але значно ближче до африкан-ського, н!ж до европейського.
За останш три десятирiччя процес економiчного занепаду Укра!ни зайшов так далеко, що порiвняння з Африкою стали публщистичною та риторичною бана-льнiстю. «Якщо брати показники рiвня економiчного розвитку, то типова африканська кра!на (наприклад Зiмбабве або Ефiопiя) мае в кшька разiв нижчий ду-шовий ВВП, н!ж Укра!на. За цим показником нас ви-переджають лише шють кра!н чорно! Африки (Еква-торiальна Гвiнея, Габон, Ботсвана, ПАР, Свазшенд i Намiбiя) i три кра!ни Пiвнiчно! Африки — Алжир, Тушс та бгипет, тобто континентальна Африка в се-редньому все ще значно бщнша за Укра!ну (багатi ма-леньк! острiвнi кра!ни Сейшели i Маврикш не розгля-датимемо, бо це специфiчнi випадки). А якщо брати не просто економiчнi iндекси, а соцiально-економiчнi, наприклад шдекс людського розвитку, то ми були б серед перших (за цим iндексом у континентальнш Аф-рицi у 2016 роцi тшьки Алжир мав показник, кращий за наш). Але якщо дивитися не на економiчний рiвень, а на економiчну динамiку за кшька десятирiч, то картина дещо шша: Укра!на виглядае значно гiрше вщ се-реднього африканського рiвня» [28].
Коли в 1960-х роках почався розпад колошальних iмперiй, i десятки кра!н Африки здобули незалежнiсть, було загальне сподiвання, що в африканських кра!нах почнуться економiчне зростання i соцiальний розви-ток. Натомiсть в Африщ вiдбулося те, що отримало назву «економiчна трагедiя ХХ сторiччя» — замiсть скорочення вщставання вщ свiтового економiчного рiвня вщбулося його збшьшення. У той час, як шша частина свггово! економiки зростала на щорiчному рiвнi приблизно 2% з 1960 по 2002 рж, темпи зростання в Африщ були невтшними. З 1974 року i до се-редини 1990-х роив зростання було нульовим або навиъ вщ'емним, досягнувши середнього рiчного па-дiння 1,5% у 1990—1994 роках. Як наслщок, сотш мь льйонiв африканських громадян стали бщняками: половина африканського континенту опиналася за ме-жею бiдностi. Це просто катастрофiчний результат трьох десятирiч незалежностi.
Як виглядае майже тридцятирiчний результат не-залежностi Укра!ни? З повним правом ми можемо його назвати «економiчною трагедiею к!нця ХХ — початку ХХ1 стор!ччя». От як описуе ситуацiю Сергш Кораблiн у статгi «Велика депреетя. Укра!на», надру-кованiй у DT.UA у 2015 рощ: «За роки суверештету !! реальний ВВП скоротився на 35%. Згщно з даними Свггового банку, це — найпрший результат у свiтi за останш 24 роки (!). 1з 166 кра!н, як1 мали й розкрили повну статистику ВВП за 1991—2014 роки, вш знизи-вся лише в п'яти випадках. Укра!на в цьому мартирологу випередила Молдову (-29%), Грузж> (-15,4%), Зiмбабве (-2,3%) i Центральноафриканську Республiку (-0,94%)» [Цит. по: 28].
Порiвнюючи нашу економiчну трагедiю з афри-канською, бачимо, що ми за майже три десятирiччя незалежносп впали в три рази глибше за Африку. Тшьки рiзнi базовi рiвнi початку падшня дають нам можливiсть ще зберегти вищий поточний економiчний рiвень. Результат такого «економiчного розвитку» Ук-ра!ни точно такий самий, як у Африки: зростаюче в!д-ставання вщ свiтового рiвня.
Спочатку африканську трагедда пояснювали просто «колонiальним минулим», але той факт, що за колошальних чаетв у середин минулого стор!ччя еконо-мiчний розвиток Коре! та Сьерра-Леоне був однако-вим, а зараз вони опинилися на протилежних к1нцях свiтового економiчного рейтингу, змушуе шукати глибших пояснень. Ряд авторiв, аналiзуючи африканську економiчну iсторiю, використовували визнанi економетричш моделi та визначили найважливiшi чинники трагед!!. Найсуттевiшим фактором виявився величезний брак швестицш. За останш 40 роив мину-лого стор!ччя темпи швестування в Африщ впали. М!ж 1975 i 2000 роками рiвень швестицш знизився до 8,5% вщ ВВП на всьому континент!, тод! як показник iнвестицiй для середньостатистично! економ!ки ОЕСР був в!д 20 до 25%, а для кра!н Схщно! Аз!! — 30%. Бшьш того, переважна частина швестицш в Африщ була спрямована у неефективний державний сектор.
В Укра!ш за час!в незалежност! нжоли не було африканського р!вня !нвестування, !нвестиц!! в ос-новний кап!тал нижче 13% ВВП не падали, тому ми не в такому жахливому стан!, як Африка. Але з 1992 року лише раз р!вень швестування був б!льшим за 25% ВВП, тому ми (як i Африка) дедал! сильнше вщстаемо в!д решти св!ту. Наш середн!й р!вень !нвестиц!й в ос-новний кап!тал за останш 25 рок!в був 17—18%, тобто для того, щоб наздоганяти решту св!ту, який дедал! б!-льше i б!льше в!ддаляеться в!д Укра!ни, не вистачае м!н!мум 10% ВВП кожного року. Нин! в доларовому екшвалени це приблизно 9 млрд на рж, з 2008 до 2013 року це було б десь 12—18 млрд дол.
Якщо набрати слова "швестиц!!" та "Укра!на" в Google, то 70% шформац!! буде про шоземш швести-ц!!, хоча !х частка в загальних прямих кап!тальних !н-вестиц!ях в нашш кра!н! становить 2-3%. 1нтернет в!-дображае спотворене сприйняття дшсносп сусп!ль-ством, бо вир!шальна роль внутршшх !нвестиц!й характерна не тшьки для Укра!ни, а й для бшьшоси кра!н. А де ж взяти щ кошти? Звершмося до досл!-джень Global Financial Integrity, де вивчаються обсяги незаконного виведення кошт!в з кра!н третього св!ту. С 2004 по 2013 рж у середньому щор!чно з Укра!ни незаконно виводилося 12 млрд дол. Висновок виникае
сам по собк якби з Украши не виводили грошГ в оф-шори, то ми могли б припинити зубожшня та почати наздоганяти свГтову економГку.
Насправдi незаконне виведення кошпв з Украши масштабнiше, н1ж це засвщчено дослiдженням Global Financial Integrity, бо це дослщження враховуе виведення кошпв через манiпуляцiï з товарними потоками з допомогою трансфертних щн. Але е ще й шш1 за-соби. Наприклад, у 2012-2014 роках виплати з Украши роялп та сплати за дгловГ послуги та послуги, пов'язанi з фшансовою дГяльшстю, становили 2-3 млрд дол. на рж. Я не зустрГчав аналiтику цих потоюв, яка дала б можливють виокремити з них незаконне виведення коштав, але знайомство з нашою деловою практикою дае пщстави вважати переважну частку цих платеж1в прихованим виведенням катталу з Украши.
Про зберiгання грошей за межами банювсько'1 системи, що виключае можливють кнього використання для фшансування економiки, годГ й говорити, особливо тсля зухвало'1 демонстраций цього в декларацiях нашо'1 полггично'1 верхiвки. Скорiше за все, мова тут може йти про десятки мгльярдГв доларiв.
Якщо проаналiзувати практику ' 'азiйських тигрГв", то можна побачити ще й шш засоби збгльшення на-копичень i ресурав для внутршнього iнвестування. З одного боку, цьому сприяе макроекономiчна стабгль-шсть, перш за все невисока i стабильна шфлящя. З ш-шого — полiтика державного контролю банювського сектора, спрямована передуам на забезпечення його надiйностi i довГри (надзвичайно актуальна для Украши проблема, бо згщно з The World Competitiveness Report 2016—2017 Украша посщае останне, 138-ме, мюце в свт за рiвнем здоров'я банювсько'1 системи). А також припинення фшансових репресiй, стимулю-вання проникнення банювських послуг до всГх верств населення, податки на розюш, обов'язковГ фонди зао-щаджень ( застосовувалися в Японп, Сiнгапурi, Малай-зп), заохочення реiнвестування прибутку. Не ва щ ш-струменти зможуть прижитися в Украш, але навгть частина з них спроможна забезпечити ресурсами висок! темпи зростання економГки, що попм приведе до припливу швестицш ззовш.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Теоре-тичш та практичш аспекти ощнки стану зовншньо-торговельних вщносин краш наведено в працях шо-земних вчених. К. Чен вивчав проблемы питання ви-ходу на зовншш ринки [1]. За його твердженням ком-панп, яю працюють на ринках, що розвиваються, ма-тимуть бгльшГ конкуренты переваги, н1ж компанп, яю працюють в розвинених крашах, де вимоги до конку -рентних переваг стандартизоваш. Тобто юнуе бгльше можливостей для компанш Украши, яю займаються зовшшньоекономГчною дГяльшстю, щодо реалГзацп к штереетв та розширення ринюв збуту. Дослщженням захисту штереетв швесторГв та усуненню небезпеки для них присвятив свою роботу африканський вчений Thabang Mokoaleli-Mokoteli [2]. За його твердженням на ринках, що розвиваються, вщхилення м1ж дотри-манням правил захисту швесторГв взагалГ та дотриман-ням правил на р1вш фГрм може бути значним, i тому фГрми, що працюють на таких ринках, шукають пере-вГрку ззовш. Це дасть можливють украшським ауди-торським компашям надавати сво'1 послуги африкан-ським фГрмам. ОлаумГ Д. Аволус в своему дослщженш займався пошуком впливу прямих шоземних швести-цш на розвиток краш Африки [3]. Р. Сафаров i О. Па-
нищев займались численним моделюванням в рамках модел1 Раша [6]. П. Кругман анал1зував модел1 торг1вл1 та вивчав проблеми економ1чно1 географп [7]. Линвуд Т. Гайгер займався питаннями досягнення економ1ч-ного ефекту в умовах перех1дно1 економ1ки, а також вивчав проблеми поеднання ринкового та державного регулювання у процес1 реформування [8]. Г. Раш роз-робив в своему досл1дженн1 новий пщхщ до вир1шення психометричних проблем. В1н не використовуе жодну з класично1 психометрИ, а скор1ше застосовуе алгебру до ймов1ршсно1 модел1. Все, що розроблено Г. Рашем, трактуеться мовою математики, а тому не мае конкретно! прив'язки до педагог1ки 1 психологи, так само як 1 до вим1рювання будь-яко1 одно1 властивост1 особис-тост1. Його метрична система може бути застосована до досл1дження будь-якого об'екта, що щкавить — чи то знання, штелект, 1нвестори, ринки збуту, керуюч1 компанп. За допомогою запропоновано1 Г. Рашем мо-дел1 можна здшснити оц1нку привабливост1 ринюв кра1н [9]. Ч. Г1л присвятив свое дослщження анал1зу сучасних тенденц1й розвитку економ1чних систем та торг1вельних в1дносин переважно кра1н Африки та ш-ших краш «третього св1ту», 1 яку роль у цьому процес1 вдаграють високорозвинут1 держави [11]. Теор1ю вим1-рювання латентних зм1нних, що дозволяли виршувати конкретн1 завдання мон1торингу ситуацп при анал1з1 соц1ально-економ1чних систем, вивчали так! видатн1 вчен1, як: С. Баркалов, Ю. Киреев, С. Мо1сеев [12, 13]. Таким чином заруб1жш та в1тчизнян1 науковц1 не при-д1ляли уваги питанням торг1вельних вщносин Укра1ни з кра1нами Сх1дно1 Африки та доцшьносп використання модел1 Раша для визначення пр1оритетних партнер1в торг1вельних в1дносин Укра1ни та краш Схщно1 Африки.
Мета статтi. Провести ощнку зовшшньоеконо-м1чних в1дносин Украши з крашами Сх1дно1 Африки, розробити прогноз щодо актив1заци торг1вельних вщносин за допомогою адаптовано1 модел1 Раша.
Викладення основного матерiалу дослщження. На свгговому ринку Укра1на й африкансью кра1ни не кон-курують, 1хш економ1ки можуть взаемно доповнювати одна одну. Украша вже мае статус держави-спостер1-гача в Африканському Союз1 [14], мае попит на про-дукщю африканських кра1н, а вони, в свою чергу, вщ-чувають потребу в украшських товарах, а саме: машинах, устаткуванш, р1зномаштних послугах.
Анал1зуючи данн1 за 2016 р1к загальний обсяг то-рг1вл1 Укра1ни з кра1нами Африки становив 4,42 млрд дол. США, з яких експорт украшських товар1в склав 3,87 млрд дол. США. Украша продовжуе збер1гати значне позитивне сальдо у торг1вл1 з Африканським континентом — 3,2 млрд дол. США. Актившсть екс-портно-1мпортних операцш товар1в та послуг м1ж Ук-ра1ною та кра1нами Африканського континенту мае негативну тенденщю до спаду (рис. 1, 2). Це пов'язано з економ1чною та пол1тичною кризою в Украшь
Наведена на рис. 1 та 2 шфограф1ка експорту/ 1мпорту товар1в св1дчить про те, що вщносна величина динам1ки ^дин — це в1дношення фактично досягнутого р1вня у числових одиницях до базового р1вня) [17], а саме коефщент росту експорту/1мпорту товар1в Украши до краш Африки, мав тенденщю до зниження з 2012 по 2016 р. Вщносна величина динамжи експорту Украши в 2016 рощ по вщношенню до 2015 року ста-новила dдин = 1,02 1 це свщчить про те, що експорт товар1в з Украши до краш Африки мав тенденщю до
збшьшення, але, розглядаючи вщносну величину динам!™ експорту товар1в в 2016 рощ по вщношенню до 2012 року, то вона мала тенденщю до зменшення 1 ста-новила ёдин = 0,69. З 1мпортом вщбуваеться така ж сама картина: вщносна величина динам1ки товар1в посту-пово знижуеться, вщповщно ёдин 1мпорту товар1в у стввщношенш 2016 до 2012 року дор1внюе 0,65. Отже,
пор1внюючи обсяг товарообНу за 2016 р1к з 2015 роком, можна зробити висновок про позитивну тенден-щю експортноДмпортних операцш Укра1ни до краш Африканського континенту, але з 2012 року вщбува-лась негативна динам1ка товарообНу, про що також свщчить 1 динамжа експорту-1мпорту послуг.
6000 5000
<
=3 4000 <5 3000
г
е;
2000 1000 0
5094,7
3865,1
851'3 749,8 679,9
553,9
2012 2013 2014 2015 2016
О Експорт □ 1мпорт
Рис. 1. Обсяги експортно^мпортних операцш товарами Украти до крат Африканського континенту за 2012-2016 роки (побудовано за даними [16])
118,1
37,5 31,32 39,4 39,3
§ 100 ч
I 80 е;
^ 60 40 20
0 -1-1-1-1-1-1-1-1-1-
2012 2013 2014 2015 2016 О Експорт □ 1мпорт
Рис. 2. Обсяги експорту Импорту послуг Украти до крат Африканського континенту за 2012-2016 роки (побудовано за даними [16])
Завдяки с^мкому зростанню чисельносп спо-живачiв африканськ! краши на твдень вщ Сахари е одним i3 найперспективнiших ринюв збуту для украшських виробниюв. Африканськ1 краши, у бiльшостi украшських громадян асоцiюються переважно з чи-мось далеким та екзотичним. Проте змiни, як1 вщбу-ваються в цьому регюш впродовж останнiх десятилть i мають усi пiдстави тривати принаймш до середини нинiшнього столитя, перетворюють його на один i3 найперспективнiших ринюв збуту для украшських то-варiв.
По-перше, кра'1ни Субсахарсько'1 Африки (ССА) уже тривалий час демонструють найвищi темпи зрос-тання населення, вщ яких суттево вщстае мiсцеве ви-робництво низки продовольчих та шших товарiв. Ще твстолитя тому жодна кра'1на Африки не мала населення, большого вщ Украши. У найнаселенiшiй ШгерН у 1960 рощ проживало 41,5 млн чол. (в Укра'1ш тсда було 42,5 млн), проте у 2015 рощ '1хня юльюсть пере-вищила 185 млн i вже у 2030 рощ, за прогнозами ООН, зросте до 262 млн. 138 млн на той час очiкуеться у другш за кшьюстю житетв кра'1ш континенту — Ефь опН (на сьогоднi понад 100 млн), ще 120 млн — у Демократична Республiцi Конго (зараз 78 млн). 83 млн чол. прогнозуеться в Танзанп (зараз 53,5 млн), по 6065 млн — у ПАР, Угандi та Кенп. Зютавними або й большими за Украшу на той час за чисельшстю населення мае бути ще низка держав Субсахарсько'1 Африки: Мозамбж — 41 млн, Ангола — 39 млн, Гана — 37 млн, Шгер — 36 млн, Камерун — 33 млн, Кот-д'1вуар — 32 млн. Прирют населення цих i решти менших держав Африки здатен забезпечити необхщний попит на вгтчизняш продовольчi товари, виробництво яких очь кувано зростатиме в найближчi десятилiття.
По-друге, збiльшення чисельностi житетв вщбу-ваеться за одночасно'1 швидко'1 урбашзацп — випе-
реджаючого зростання населення м1ст, особливо великих портових 1 столичних агломерацш. У Субсахарсь-к1й Африщ вже нал1чуеться понад твсотш агломерацш, у яких проживае бшьше н1ж 1 млн чол. Деяю з них е значно большими за будь-яю в бврот, поступа-ючись лише деяким мегаполюам АзИ та Америки. На-приклад, у найбшьшому портовому м1си ШгерН Лагос проживае понад 13 млн чол. (у 1991 рощ — 5,2 млн), а в його агломерацИ — понад 21 млн. Кр1м нього в кра!ш е ще принаймш 12, чисельшсть населення яких пере-вищила 1 млн жител1в, хоча в 1991 рощ таких було лише 3. Ще десяток мют мае понад 0,5 млн жител1в, а на початку 1990-х роив у багатьох 1з них мешкало у ш1сть-вю1м раз1в менше. У ДР Конго 6 мшьйонниюв, а в столищ Кшшас1 проживае понад 10 млн (у 1991 рощ — 3,8 млн) 1 понад 13 млн в агломерацИ.
У ПАР понад 8 млн мешкае в агломерацИ Йоган-несбурга, 4 млн — Кейптауна й дещо менше — Дурбана. Тод1 як за загальною кшьюстю мешканщв (56 млн чол.) ця краша е не набагато большою за Украшу. По 6,5 млн мешкае в агломеращях столищ Кенп Найроб1 та столищ Анголи Луанд1, понад 4,5 млн — столищ ЕфюпН Ад1с-Абеб1 з передмютями, понад 4 млн — найбшьшого мюта Танзанп Дар-ес-Салама (у 1988 рощ — 1,4 млн), лише дещо менше в агломерацИ Акри в Ган! Навиъ у пор1вняно невеликих кранах, у яких усього мешкае до 10-12 млн чол., столичш агломерацИ вже мають понад 1 млн жител1в, як-от столищ Того, Беншу та Руанди. Наприклад, у столичнш агломерацИ Руанди, краши, що постраждала вщ громадян-сько! вшни та геноциду в середиш 1990-х рок1в 1 мала в 1991 рощ лише 140 тис. жител1в, зараз нал1чуеться близько 1 млн. Велик! агломерацИ задовольняють зна-чну частину попиту на продовольство за рахунок 1м-порту, адже агровиробництво в сшьських районах вщ-повщних кра!н зазвичай залишаеться архашним 1 ма-
лопродуктивним 1 з об'ективних, 1 з суб'ективних причин.
По-трете, африканцям е чим розплачуватися за дедал1 больший 1мпорт товар1в, зокрема й продоволь-чих. Адже темпи економ1чного зростання в Субсахар-ськ1й Африц1 стабильно випереджають швидюсть приросту населення. Щор1чне п1двищення ВВП кра1н ССА останшм часом у середньому становить 4-5%. При цьому в низщ переважно менш розвинених кра!н воно сягае 7-10% 1 бшьше. Наприклад, в Ефюпп — 8,511,5%, Танзанп та Мозамб1ку — понад 7, у КенП — 6-7%. За даними МВФ, номшальний ВВП кра'ш Чорно! Африки в 2015 рощ дор1внював €1,33 трлн проти €0,72 трлн у 2008 рощ. А криза 2008-2009 роив, в1д яко! дос1 не може оговтатися Укра!на, у кра1нах ССА проявилася лише тимчасовим гальмуванням темтв зростання з понад 7,5 до 4%. Але спаду не вщбулося. У 2015 рощ реальний ВВП кра!н ССА був вищим на 39%, ашж у 2008 рощ, а в регюнального л1дера еконо-м1чного зростання — Еф1оп!! — майже вдв1ч1, ан1ж у 2008 рощ, й у 3,7 раза, ан1ж у 2000 рощ (рис. 3).
Найбшыш покупщ украТнських товар1в в Субсахарськш Африц!
млн евро, 2015 р1к
Ефюшя Н1герш Джибуп ПАР Сенегал Кен ¡я Гана
Кот-Д'1вуар I У\Л Мавритажя Ьщг\ ГНвденний Судан [ _1_1_1_
О 25 50 75 100 125 Розрахунки автора за даними Держсгату
Рис. 3. Найбiльшi покупщ товарiв з Украти
Вщповщно до доручення Уряду вщ 27.07.2016 р. № 27893/0/1-16 за тдсумками зустр1ч1 Прем'ер-мш1с-тра Укра!ни В. Гройсмана з послами арабських держав 27.06.2016 р. Мшстерством економ1чного розвитку 1 торг1вл1 Укра!ни сп1льно з М1н1стерством закордонних справ Укра!ни нараз1 опрацьовуеться можлив1сть про-ведення у 2017 р. Укра!нсько-арабського б1знес-фо-руму.
Тож, навиъ попри стр1мк1 темпи зб1льшення к1-лькост1 африканц1в, вони все одно стають 1з кожним роком дедал1 платоспроможн1шими. У середньому в регюш ВВП за паритетом кутвельно! спроможносп (ПКС) на особу зр1с 1з $2,5 тис. ПКС у 2005 рощ до $3,06 тис. у 2009 рощ та $3,8 тис. у 2015 рощ (для по-р1вняння: середньоукра!нський показник у 2015 рощ — $8 тис.). До 2050 року, за ощнками, валовий на-ц1ональний продукт Чорно! Африки може збшьши-тися щонайменше у п'ять-с1м раз1в як завдяки нинш-ньому низькому р1вню розвитку, так 1 завдяки оч1ку-ваному подвоенню чисельносп населення. А в1дтак м1сцев1 жител1 мають дедал1 б1льш1 можливост1 закут-вл1 деф1цитних товар1в ззовн1.
У 2015 роц1 1мпорт товар1в кра!нами Субсахарсько! Африки подолав позначку €300 млрд (для пор1в-няння: РФ, ринок яко! для Укра!ни поступово закри-
ваеться, за той самий час 1мпортувала товар1в лише на €164 млрд). При цьому тшьки €40-45 млрд — закутвл1 в шших кра!н рег1ону, а на понад чверть трильйона !х 1мпортують 1з-за меж континенту. Водночас за серед-н1ми по рег1ону показниками криються суттев1 вщмш-ност1 м1ж р1зними кра!нами. Адже тод1 як 1мпорт до пор1вняно заможних кра!н стагнуе, до бщнших, але динам1чних стр1мко зростае (на 40-50% щороку). I вщбуваеться це значною м1рою за рахунок продоволь-ства та споживчих товар1в. Нарешт1, переважно неви-сок1 доходи б1льшост1 жител1в кра!н ССА призводять до того, що левова частка !хшх витрат припадае на недорог! продовольч1 товари, у виробництв1 яких Укра-!на мае велик! конкуренты переваги над шшими пос-тачальниками.
Попри потужний потенц1ал Африки, нараз1 при-суттсть наших постачальник1в там м1зерна. Ц1кавий анал1з цього ринку зроблений О. Крамарем [24]. На-ведемо з нього деяк1 цифри.
Нав1ть коли пор1внювати африканськ! кра!ни з арабськими кра!нами на п1вн1ч в1д Сахари. До остан-н1х у 2015 рощ було поставлено в1тчизняних товар1в на €2,8 млрд, 1 цей показник виявився на 3/4 большим, атж п'ять рок1в тому (€1,6 млрд у 2010 рощ). А от до Субсахарсько! Африки вш лишився фактично на тому самому р1вш й становив т1льки €0,64 млрд. Основними статтями укра!нського експорту до ССА, як 1 ранше, е прокат з1 стал1 (на €262,9 млн), натвфабрикати з не! (€31 млн) та пшениця (€180 млн), на як! припадае майже 3/4 всього вивозу до цих кра!н. Водночас за останш кшька рок1в пом1тн1 зм1ни: укра!нськ1 вироб-ники значно зменшили поставки металопрокату й особливо м1неральних добрив — колись одного з ос-новних товар1в нашого експорту до кра!н Чорно! Африки.
Основними споживачами украгнсько! продукцИ е чотири поряд розташоваш кра!ни на п1вн1чному сход1 рег1ону: Еф1оп1я (€125 млн у 2015 рощ), Джибуп (€53,9 млн), Кешя (€45 млн) та Швденний Судан (€20,1 млн). Проте й щ обсяги не вщповщають потенщалу назва-них кра!н 1 можуть бути в рази збшьшеш. Ще г1рша ситуац1я з присутшстю в1тчизняних товар1в на ринках двох найбшьших економ1к Субсахарсько! Африки, як-от Н1гер1я (€108,3 млн) 1 ПАР (€49,2 млн). Окр1м названо! п'ят1рки, пор1вняно великими споживачами ук-ра!нсько! продукц1! залишаються захщноафрикансью Сенегал (€47,9 млн), Гана (з $37,5 млн) та Кот-д'1вуар (€21,4 млн), як1 й дал1 купують чимал1 обсяги укра!н-ського металопрокату. А завдяки значним поставкам пшенищ тдвищилася присутн1сть укра!нсько! про-дукцп на ринку Мавритан!! (€21,2 млн).
До решти кра!н Субсахарсько! Африки, зокрема й до одних 1з найбшьших, поставки укра!нських това-р1в або зовс1м не зд1йснюються, або дуже незначн1, а саме: Танзанп (€12,5 млн), Гв1не! (€12,0 млн), Мозам-б1ку (€11,3 млн), Камеруну (€9,8 млн), ДР Конго (€8,3 млн), Нам1б1! (€5,8 млн), Уганди (€5,7 млн), Мал1 (€5,4 млн), Анголи (€5,3 млн), Л1бер1! (€4,6 млн), Того (€3,6 млн), Беншу (€3,1 млн) та Сомал1 (€2,8 млн).
За останш роки зниження цш та втрата конку-рентоспроможноси укра!нських металург1в та вироб-ниюв м1ндобрив на св1товому ринку призвели до па-д1ння поставок до низки кра!н Чорно! Африки, переважно в райош Гв1нейсько! затоки. Так, ще в 2011 рощ до Шгерп було продано наших товар1в на €153,3 млн, Гани — на €81 млн, Сенегалу — на €66 млн, Кот-д'1ву-
ару — на €53,6 млн, Уганди — на €39,2 млн, Бешну — на €29,2 млн, Того — на €10,6 млн. Тобто в 1,5-10 разГв бшьше, нгж у 2015 рощ.
Втрата мюцевих ринкгв металопрокату на користь китайських постачальникгв е наслщком об'ективно нижчо! конкурентоспроможносп застарглих украшсь-ких металургшних пщприемств порГвняно зГ створе-ними в останш 10-25 роив сучасними потужностями в КНР. Вщновити, а тим бшьше наростити присут-шсть на цьому ринку вже не вдасться. Втрата ринку мшдобрив також е закономГрним наслщком подорож-чання газу для украшських пщприемств. Але е ва можливоси не лише компенсувати означеш втрати, а й у рази збгльшити експорт до регюну за рахунок низки «нових» потенцшно конкурентоспроможних там украшських товарГв.
Насамперед щеться про зерно. ОчГкуване в се-редньостроковш перспективГ зростання його виробни-цтва в Украш до 100-120 млн т i щонайменше подво-ення експорту потребуватимуть нових мютких ринкгв. I регюн ССА з його стрГмким зростанням попиту може стати тут ключовим. Тим бшьше що його ниншнш потенщал використовуеться мшмально.
У 2015 рощ краши Субсахарсько! Африки лише пшенищ придбали на €3,7 млрд, зокрема НГгерГя — на €0,98 млрд, ПАР — на €0,43 млрд, Ефютя — на €0,39 млрд, Кешя — €0,25 млрд, Танзатя — на €0,16 млрд, Мозамбж — на €0,13 млрд. Однак експорт украшсько! пшенищ туди становив лише 0,78 млн т (на €0,18 млрд), переважно до ПАР, Кенп, Ефюпп, МозамбГку, Джибуп, Мавританп, НамГбп i Танзанп. Таким чином, украшська пшениця становила менш як 5% Гмпорту. До того ж ïï, по-сутГ, не було на ринку найбгльшого Гмпортера — Шгерп. Попри нинГ незначну присутшсть на ринках регГону, зростають обсяги поставок (i роз-ширюеться географГя) й укра'1нсько1 кукурудзи, хоча наразГ гхш обсяги е, так би мовити, пробними. Так, у
2015 р. ïï було експортовано 16,5 тис. т (на €2 млн) до Кот-д'1вуару й 2 тис. т (на €0,25 млн) до Анголи, а за першГ чотири мюящ 2016 р. — 37,5 тис. т (на €5,1 млн) до ПАР i Камеруну.
Краши ССА е великим Гмпортером м'яса птищ — ще одного виду украшсько1 продукцп, яка мае високу конкурентоспроможтсть i потенщал нарощування експорту. У 2015 рощ ïï було завезено до регГону на €1,33 млрд. Найбгльшими Гмпортерами були Швденна Африка (€330 млн), а також Бенш, Ангола, Конго, Гана (на €100-200 млн кожна). Незважаючи на по-тужш позицИ на ринку поряд розташованоï Бразилп, основну його частку займають усе ж краши 6С (бли-зько 58% Гмпорту ПАР, понад 76% Бешну, що е другим за обсягом Гмпортером). А з ними, як вщомо, ук-рашськг постачальники устшно конкурують навГть на самому европейському ринку.
НаразГ експорт украïнськоï курятини до краïн ССА хоч i стрГмко зростае, але все ще мае вкрай не-значнГ порГвняно з мюткгстю ринку обсяги: 8,3 млн кг (на €7,9 млн) за 2015 рГк i 6,3 млн кг (на €5 млн) за першГ чотири мюящ 2016 року. З одного боку, це при-близно стгльки само, як до ЙорданИ, яка в 100 разГв менша вщ Чорноï Африки. З шшого — уже зараз до Субсахарськоï Африки збуваеться м'яса птищ лише у 1,5 раза менше, нгж до 6С (9,1 млн кг за чотири мюящ
2016 р.), хоч середня цша майже вдвГчГ нижча (вщпо-вщно €0,76/кг проти €1,8/кг).
При цьому в1дрив в1д 6С, поставки до якого об-межен1 квотами, швидко зменшуеться. Тож можна оч1кувати, що вже незабаром спочатку за ф1зичними обсягами (у кшограмах), а пот1м 1 за виторгом в1д продажу укра!нського м'яса птиц1 ринок Чорно! Африки стане для Укра!ни бшьшим, ан1ж 6С. Врешт1, це зако-ном1рно: у ССА проживае принаймн1 удв1ч1 больше споживач1в, для яких привабливим е саме дешеве м'ясо птищ, плюс там спостер1гаеться дефщит влас-ного виробництва.
Перспективы нiшi. Африканський ринок мае також чимал1 перспективи як компенсащя втраченого рос1йського ринку свинини, якому поки що не знай-дено альтернативи. На в1дм1ну в1д м'яса птищ !! не ку-пують в арабських державах, а от кра!ни ССА у 2015 рощ 1мпортували загалом на €245 млн (для по-р1вняння: обсяги поставок укра!нсько! свинини до РФ перед ембарго становили €47,5 млн у 2015 рощ). Тож щеться про досить м1сткий ринок, який до того ж мае перспективу зростання. Основними покупцями тут е кра!ни на твдш континенту: Ангола (€72,1 млн), ПАР (€66,9 млн), Конго (€18,4 млн), ДР Конго (€15,8 млн), Габон (€13,2 млн) 1 Нам1б1я (€8,2 млн).
Це з1ставно, а то й бшьше пор1вняно з ниншшми поставками до них ус1х укра!нських товар1в. А в1двою-вання нав1ть 20-25% ринку здатне сповна компенсувати втрати в1д ембарго на вщповщну продукц1ю з боку РФ. До реч1, нещодавно Посольство Укра!ни в ПАР звернулося з пропозищею про налагодження туди експорту укра!нсько! свинини. Як 1 з м'ясом птищ, 40% 1мпорту Анголи та понад 80% ПАР 1 Конго займають постачальники з 6С, 1з якими укра!нськ1 цшком можуть конкурувати за важливим для регюну цшовим параметром. Кра!ни ССА е значним 1мпорте-ром молочно! продукц!!. У 2015 роц1 вони 1мпортували на €1,1 млрд згущених молока та вершк1в (Н1гер1я — на €295 млн, Ангола — на €85 млн, Сомал1, Кот-д'1вуар, Маврик1й, Камерун, Гана, Сенегал — на €40-60 млн кожна). Однак на сьогодш частка Укра!ни на цьому ринку становить менш як 0,5% (€4,7 млн) 1 в рази чи нав1ть десятки раз1в поступаеться частц1 Поль-щ1, значно в1ддален1шо! Малайз!! та нав1ть Сауд1всько! Арав1!, яка не мае власного значного виробництва аш молока, аш цукру. Ще на €183 млн кра!ни Чорно! Африки 1мпортують сир1в. З огляду на невисою доходи м1сцевих мешканщв може виявитися перспективним постачання сюди з Укра!ни недорогих сирних проду-кт1в, як1 донедавна збувалися лише в пострадянських кра!нах 1 експорт яких дуже постраждав в!д обмежень з боку РФ.
Перспективним е нарощування експорту на ринок Чорно! Африки й низки шших продовольчих то-вар1в з Укра!ни. Вони постачаються до р1зних кра!н рег1ону вже й сьогодн1, хоча переважно в незначних, пробних обсягах.
У 2015 рощ до ССА було експортовано 16,8 млн кг укра!нського продовольчого гороху (на €5,3 млн), за с1чень-кв1тень 2016 року — уже 7,9 млн кг (на €2,5 млн). Однак нараз1 вш постачаеться лише до Сомал1, Камеруну та ПАР. Ширшою е географ1я поставок укра!нського борошна (Ангола, Сомал1, Бенш, Сьерра-Леоне, Руанда, Н1гер1я, Ефютя, Гана, Того), однак поки що теж у незначних обсягах: у 2015 рощ — 11,2 млн кг на €2,2 млн. У 2015 рощ до Анголи, Гвше! й Того поставлено майже 500 тис. кг укра!нського маргарину. До Кот-д'1вуару та Мавриюю — кшькасот
тисяч кшограм украшських круп, до ПАР — 205 тис. кг вiвсяних пласивщв, до Гани — 140 тис. кг крох-малю. Поставки украшських яець до Субсахарсько'1 Африки за першi чотири мюящ 2016 року становили €0,48 млн (у 2015 р. — €1,4 млн). У натуральному ви-мiрi це 12,8 млн шт., зокрема до Л1берп (8,5 млн шт.), Конго (1,35 млн шт.), Сьерра-Леоне (1,35 млн), Мав-ританп, Шгерп та Гамбп (по 0,4-0,5 млн шт.).
Ц1 поставки можуть бути плацдармом для укра'1н-ського експорту в майбутньому, а незначш ниншш обсяги лише збшьшують потенцiал його нарощування.
1ншим перспективним сегментом укра'1нського експорту до кра'1н ССА е фармацевтичний. З одного боку, регюн е великим iмпортером лiкiв, обсяги заку-твель яких стрiмко зростають (€6,9 млрд у 2015 рощ проти €4,1 млрд у 2011 рощ). Найбшьше '1х завозять Швденна Африка (€1,5 млрд), Нiгерiя (€0,8 млрд), Ефютя (€0,5 млрд), Кенiя (€0,4 млрд), а також Уганда, Танзанiя, Мозамб1к, Гана та ДР Конго (кожна на €0,2-0,3 млрд). З шшого — Украша вже зараз е значним експортером фасованих медпрепаратiв (на €126 млн у 2015 рощ), чимало з яких спрямовуеться до кра'1н зi схожим до африканського ктматом, як-от Узбекистан (€33,6 млн), Бразитя (€5 млн), В'етнам (€4,2 млн), Таджикистан (€2,3 млн), Туркмешстан (€1,5 млн).
Поки що поставки л1юв з Укра'1ни до краш ССА символiчнi (на €140 тис. за мчень-кытень 2016 року) i здiйснювалися лише до Уганди (€70 тис.), Сомат (€42,2 тис.) та Нам1бп (€27 тис.). Проте й щ показники свiдчать про динамiчне зростання порiвняно з 2015 роком, коли за весь р1к 1х у регiон було продано лише на €234 тис. А потенщал розширення в майбутньому ще больший. Проте його реалiзацiя потребуе вiдповiдних зусиль украшських компанiй, особливо в крашах, як1 свого часу активно ствпрацювали з нашою крашою в медичнiй галузi, зокрема з навчання 1хшх студенив-медиюв в украшських вишах.
Уже зараз регюн е одним iз основних ринюв збуту нашо! ав1апродукцп. У 2015-2016 роках до Африки експортували украшських лиальних апаратiв та 1хшх частин на €28,3 млн (переважно до Пiвденного Судану, Уганди, Конго та Л1берп). Утiм, це менш як 1% iмпорту регiону у 2015 рощ, який становив €4,2
млрд. Ще на €4,3 млн продано украшських двигушв до них (ДР Конго, Екваторiальна Гвшея, Ангола, ЦАР, Швденний Судан та Уганда). У 2016 рощ поставки останшх забезпечили в1тчизняним постачальникам €2,6 млн лише за першi чотири мюящ. Однак це також усе ще менш як 1% iмпорту турбодвигушв крашами Субсахарсько! Африки, який у 2015 рощ сягнув €1,18 млрд. На понад €20 млн у 2015 рощ було продано до краш ССА рiзноманiтних украшських електричних машин та обладнання, зокрема рацарiв (переважно до Ефюпп, а також до Чаду, ДР Конго, Швденного Судану та ПАР).
У 2015 рощ краши Субсахарсько1 Африки прид-бали на €1,55 млрд тракторiв i на €4,9 млрд вантаж1-вок. Проте на вщмшу вщ бгипту, що на твшч вiд Сахари, куди вщповщно1 продукцп з Укра1ни постача-еться щороку на десятки мiльйонiв евро, П експорт до кра1н ССА обмежився символiчними обсягами: до Ефюпп та Конго в 2015 рощ було продано на €0,45 млн тракторiв, до Анголи — на €1 млн рiзних сшьсь-когосподарських машин та обладнання. А поставки вантажiвок узагалi не здiйснювалися (у 2014 рощ !х було продано лише на €2 млн до Шгерп та на юлька-сот тисяч до Анголи й Ефюпп). Незначш обсяги й куца географiя на тл1 того, що Ефютя в 2015 рощ 1м-портувала !х на €955 млн, ПАР — на €710 млн, Кешя — на €374 млн, Намiбiя — на €323 млн, Мозамб1к — на €293 млн, Нiгерiя — на €267 млн. Найрiзноманiтнiша украшська техшка здатна знайти свого покупця в ре-гiонi. Наприклад, у 2015 рощ до Шгерп та Ефюпп продали на €7,2 млн украшсько1 спецтехшки, до Гвше1 — на €0,66 млн 11 саморозвантажувальних вагошв, туди ж, а також до Мавританп та Танзанп реалiзували на понад €0,73 млн комплектуючих i запчастин до ваго-нiв, до Конго — автобуров! За першi чотири мюящ 2016 року до Ефюпп на €1,8 млн збули украшських двигушв внутршнього згоряння.
У 2016 рощ основними споживачами украшських товарiв в африканських кра1нах були бгипет (питома вага якого становить 58,44% усього украшського експорту до краш Африки), Алжир (6,07%), Лiвiя (6,43%), Марокко (6,94%), Туню (5,76%) [16]. У 2016 рощ ос-новш статтi укра1нського експорту до краш Африки наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Основш статп експорту Укра?ни до краж Африканського континенту_
Код товару Пщгрупа товару Тис. дол. США Питома вага експорту, %
02 М'ясо та 1сивт субпродукти 62148,67 1,61
04 Молоко та молочш продукти, яйця птищ; натуральний мед 27425,91 0,71
10 Зернов1 культури 1521600,91 39,37
11 Процукцiя борошномельно-круп'яно! промисловостi 26984,56 0,7
15 Жири та ол11 тваринного або рослинного походження 240393,87 6,22
17 Цукор i концитерськi вироби з цукру 61527,66 1,59
27 Палива м1неральн1; нафта i продукти ll перегонки 10258,33 0,27
30 Фармацевтична продукц1я 424,57 0,01
31 Добрива 35536,3117 0,92
72 Чорн1 метали 1223325,93 31,65
73 Вироби з чорних метал1в 9870,53 0,26
76 Алюм1н1й i вироби з нього 2508,29 0,065
84 Реактори ядерш, котли, машин 23180,34 0,6
85 Електричнi машини 42390,51 1,1
88 Лиальт апарати 8413,93 0,22
Складено за даними [16].
Питома вага експорту становила за такими кодами товар!в: зернов! культури (39,37%), чорш метали (31,65%), «жири та олп тваринного або рослинного по-ходження (6,22%) тощо.
Головну частину iмпорту у 2016 роцi складали так! товарнi групи: «руди, шлаки i зола», яку складають переважно гвшейсью боксити та «палива мшеральш; нафта i продукти ïï перегонки», яку складають переважно твденноафриканське високояюсне низькоетр-чисте енергетичне вугшля, нафта [18, 159]. За обсягом товарiв цих товарних груп Швденна Африка та Гвiнея займають одне з перших мюць серед краш Африки (на Гвшею припадае 17,2%, а на Швденну Африку 21,3% украшського iмпорту) (табл. 3) [16].
Таблиця 3 Основш статл iMnopTy Украши з краш _Африканського континенту _
Код товару Пщгрупа товару Тис. дол. США Питома вага !м-порту, %
08 1ст1вн1 плоди та го-р1хи 26800,75 4,84
09 Кава, чай 13464,45 2,43
18 Какао та продукти з нього 80461,09 14,53
24 Тютюн 1 промислов1 замшники тютюну 60097,304 10,85
26 Руди, шлаки 1 зола 191787,53 34,63
27 Палива мшеральш; нафта 1 продукти П перегонки 49521,06 8,94
Складено за даними [16].
Краши Африканського континенту активно на-рощують експортно-1мпортний потенщал. Тому, вони е потенщальними торговельними партнерами для Украши. Украша мае можливють експортувати до краш Африки машини, обладнання, транспорты засоби. Так Шгер1я вже оч1куе пщписання прямих договор1в
про реконструкцiю японського нафтового заводу, що був вщкритий 40 роив потому, це дасть змогу Укра'ш збшьшити експорт не тшьки обладнання, а й послуг [19].
На пiдставi аналiзу динамiки експорту/iмпорту Украши до краш Африканського континенту, можна визначити позитивну динамiку торгiвельних вщносин та зазначити, що краши Африканського континенту е перспективними для торговельних вщносин. Але для подальшого розвитку торговельних зв'язюв проведемо аналiз показниюв маркетингово! привабливостi перспектив розвитку ринюв краш Африканського континенту, що можуть бути перспективними торговель-ними партнерами для нашо! краши.
Для дослщження маркетингово! привабливостi необхiдно обрати найбшьш перспективнi та розвинутi краши. За даними журналу Global Economic Prospects, краши Африканського континенту, яю бшьшу частку iмпортують, визначимо таю: Джибута, бгипет, Ерiтея, Лесото, Лiберiя, Маврик1й, Сейшельськ1 острови, Ту-шс [19]. А на пiдставi даних, наведених М!жнародним валютним фондом [20], проаналiзуемо iндикатори ди-намiчного розвитку потенцшних товарних iмпортерiв краш Схщно! Африки за допомогою економiчних ме-тодiв моделювання (табл. 4). Для проведення оцшки маркетингово! привабливостi потенцшних товарних iмпортерiв краш Африканського континенту викорис-таемо два методи: аналiз iнтенсивностi розвитку (ви-користовуеться за допомогою вщносно! величини ди-намiки (традицiйного методу)) та адаптовану модель Раша оцiнки латентних змiнних (латентш змiннi — це так! показники, як1 не можуть бути вимiрянi в явному виглядi, а можуть бути тшьки оцшеш через матема-тичн! моделi, на пiдставi вимiрювання спостережува-них зм!нних) [9], що дасть змогу перетворити вим1рю-вання, зроблеш в дихотом!чних i порядкових шкалах, в лшшш вимiрювання, i в результата яюсш данi про-аналiзувати за допомогою к1льк1сних методiв. По за-вершенню проведення оцшки привабливоста пор!вня-емо отриманi результати вищезазначених методiв.
Таблиця 4
1ндикатори динамiчного розвитку потенцiйних iмпортерiв украшських TOBapiB ___серед краш Африканського континенту ___
Фактори впливу на маркетингову привабливють Рж Джибуп бгипет Лесото Л!берш Маврикш Сейшель- сью острови Тушс
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Критерш економiчного зростання, % 2010 3,49 5,14 6,25 6,1 4,38 5,95 3,51
2011 4,47 1,82 7 8,2 4,08 7,89 -1,92
2012 4,84 2,19 5,47 7,99 3,5 6,61 4
2013 5 2,11 2,02 8,7 3,36 6,05 3
2014 6 2,23 4,54 0,7 3,74 3,32 2,87
2015 6,5 4,2 1,61 0,0 3,47 3,5 0,99
2016 6,5 3,8 2,4 2,0 3,5 4,9 1,5
^цин 1,86 0,74 0,38 0,33 0,8 0,82 0,43
ВВП на душу населення за паритетом кутвель-но1 спроможност!, дол. США 2010 2699,23 10102,1 2405,31 697,91 15938,42 20365,12 10437,09
2011 2782,97 10071,21 2545,4 732,63 16561,77 22556,58 10123,12
2012 2879,2 10067,08 2652,73 770,32 17093,32 23812,88 10409,21
2013 2982,99 10050,03 2672,86 817,18 17628,83 24791,39 10600,0
2014 3120,04 10048,57 2659,63 803,66 18255,87 25218,41 10782,1
2015 3279,12 10249,96 2770,2 784,58 18864,11 25524,96 10769,93
2016 3351,62 12113,09 3085,41 881,8 20442,57 27230,0 11651,96
^дин 1,2 1,2 1,21 1,2 1,23 1,21 1,15
Зактчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 l 8 9
I^qe^ iнфляцïï, % 2010 4 11,3 3,6 l,3 2,9 -2,4 4,4
2011 5,1 10,1 5 8,5 6,5 2,6 3,5
2012 3.l l,1 6,1 6,8 3,9 l,1 5,1
2013 2,4 9,4 4,9 l,6 3,5 4,3 5,8
2014 2,9 10,1 5,3 9,8 3,2 1,4 4,9
2015 2,1 10,4 3,2 l,l 1,3 4,0 4,9
2016 3,0 10,23 8,6 8,6 1,5 -0,8 3,l
dдин 0,75 0,91 2,39 1,18 0,52 0,33 0,84
Чи^льтс^ насeлeння, млн чол. 2010 0,83 82,04 2,01 3,96 1,25 0,9 10,55
2011 0,84 83,l9 2,03 4,08 1,25 0,9 10,6l
2012 0,85 85,66 2,06 4,19 1,26 0,9 10,l8
2013 0,86 8l,61 2,08 4,29 1,26 0,9 10,89
2014 0,88 89,58 2,11 4,4 1,26 0,9 11,0
2015 0,89 91,51 2,14 4,5 1,26 0,9 11,11
2016 0,99 92,81 1,94 4,4 1,26 0,93 11,22
dдин 1,2 1,13 0,97 1,1 1,01 1,03 1,06
I^íe^ вiльноï торгiвлi (0-100) 2010 31,9 l4 63,5 53,8 85,6 33,4 53,5
2011 59,6 l4 63,6 53,8 88,0 33,4 53,5
2012 59,6 l4 69,1 53,8 8l,9 33,4 58,1
2013 59,6 l3,8 69,1 61,4 8l,9 33,4 58,1
2014 54,8 l1,4 68,6 64,1 88,6 33,4 61,8
2015 54,8 l0,0 64,6 l4,4 88,4 44,0 61,2
2016 54,6 l0,6 85,8 l2,8 88,6 83,4 62,2
dдин 1,71 0,95 1,35 1,35 1,04 2,5 1,16
I^^^ ризику угод, (вiд 1 — низький ризик до l — високий ризик) 2010 5 5 5 5,l 2,l 4 5
2011 5 5 5 5,l 2,l 4 5
2012 5 5,5 5 5,l 2,l 4 5
2013 5 6 4,8 6 2,8 4 4,l
2014 5 6 4 l 2 6 4
2015 5 5 4 l 2 6 3
2016 5 5 4 6 2 5 4
dдин 1 1 0,8 1,05 0,74 1,25 0,8
C^^eTO за даними [20].
Порiвняльнy характеристику краш доцшьно про-водити за такими критeрiями: кригерш eкономiчного зростання; ВВП на душу насeлeння за паритeтом ку-пiвeльноï спроможностi; iндeкс iнфляцiï; чисeльнiсть насeлeння; iндeкс вольно! торгiвлi; iндeкс ризику угод.
У мeжаx дослiджeння подшимо краши за групами вiдповiдно до ВВП на душу насeлeння за паритетом кyпiвeльноï спроможностi — до I групи вщносяться краши, дe ВВП складаe бiльшe 10000 дол. США, до II групи — краши, дe ВВП складаe мeншe 10000 дол. США. Так, до I групи входять: вштет, Маврикш, Ceйшeльськi острови, Тyнiс. Ix ВВП маe тeндeнцiю до зростання, ате вiдповiднi краши мають eмний ринок з бшьшою к1льк1стю насeлeння. До II групи входять: Джибуп, Лeсото, Лiбeрiя. За останнi l роив 1х ВВП мав тeндeнцiю до зростання при низьюй чисeльностi насeлeння (табл. 4). За даними iндикаторiв динамiч-ного розвитку провeдeмо анатз на маркeтинговy при-вабливiсть обраних краш.
Основними критeрiями обрання краш, з якими будуть здiйснювати торговeльнi вiдносини, e зростання показниюв, що вiдображають тeмпи eкономiч-ного росту та спад показниюв шфляцп.
Aналiз iнтeнсивностi розвитку краш проводиться за допомогою вiдносноï вeличини динамiки коeфiцi-eнтy росту за формулою: d„m= y1/yo^ max. У мeжаx дослiджeння було обрано показники 2016 року вщ-носно до показниюв 2010 року.
У 2016 рощ порiвняно з базовим 2010 роком кри-тeрiй eкономiчного зростання Джибуп збшьшився в 1,86 раза; бгипту — змeншився на 0,l4; Лeсото — змe-ншився на 0,38; Лiбeрiï — змeншився на 0,33; Маври-к1ю — змeншився на 0,8; Ceйшeльськиx островiв — змeншився на 0,82; Тyнiсy — змeншився на 0,43. На пiдставi аналiзy iнтeнсивностi розвитку за шiстьма критeрiями та добутку по кожнiй краш вщносних вe-личин динамiки отримаeмо данi, що навeдeнi в табл. 5.
Таблиця 5
Показники MapKeraHroBQÏ пpивaбливостi KpaÏH-iMnopTepiB на ochobí aнaлiзу iнтенсивностi зpостaння_
Краши Джибуп бгитет Лeсото Лiбeрiя Маврикш Ceйшeльсью острови Тушс
Йдин(2016 р./2010 р.) 7,72 5,93 7,1 6,23 5,33 7,14 5,45
На шдстав1 анал1зу штенсивносп зростання найбшьш перспективними торговельними партнерами ви-значеш так! краши: за I групою Сейшельсью острови, за II групою — Джибуп, Лесото (переважна бшь-ш1сть — це краши Схщно! Африки).
Ц1 ринки вже почав штенсивно освоювати Китай. Зокрема, КНР вже створюе, можливо що в межах глобального суперпроекту «Один пояс — один шлях», свою першу закордонну вшськову базу в Африщ. По-ява пункту матер1ально-техшчного забезпечення ВМС КНР у Джибуп, кр1м очевидного бажання Китаю тд-кршити економ1чну експанс1ю на Африканському континент!, може означати прагнення Пекина контро-лювати стратег1чну Баб-ель-Мандебську протоку, з да-лекосяжними планами.
Св1тов1 ЗМ1, з посиланням на командуючого Африканського командування США генерала Девща Род-р1геса, пов1домили, що Китай пщписав з урядом Джибуп десятир1чний контракт на створення пункту мате-р1ально-техшчного забезпечення корабл1в ВМС КНР, що беруть участь в операщях ООН проти тратав в Аденськш затощ. Як випливае 1з заяви представника МЗС Китаю Ю Ц1аня, пункт постачання з1грае пози-тивну роль у виконанш Китаем сво1х м1жнародних зобов'язань 1з пщтримки миру та безпеки. Китай ще у 2014 рощ почав розгортати миротворчий контингент п!д егщою ООН у Швденному Судан!.
Американсью експерти вважають, що пункт ма-тер1ально-техшчного забезпечення китайського флоту в Джибуп матиме у своему розпорядженш аеродром, який дозволить Китаю ефективнше вести розвщку в регюнах Персько! затоки, Близького Сходу i Африки. Не виключено, що китайська вшськова шфраструк-тура в Джибуп вдаграватиме роль лопстичного центру, пункту базування та ремонтно! бази для корабл1в китайського ВМФ, що проводять операцп у зон! Пер-сько'1 затоки, бшя берепв Адена й Сомаль Можливо, база прийматиме i вшськово-транспортт л1таки.
Мотиви посилення присутносп Китаю в Африщ лежать на поверхш. Економ1чна експанс1я КНР в Африщ набирае оберпв. Ще 2009 року Китай став найб1-льшим торговим партнером краш Чорного континенту, випередивши США. У 2013 рощ торговельний оборот м1ж КНР i африканськими крашами переви-щив 210 млрд дол., а китайсью прям! швестицп збшь-шилися з 500 млн дол. 2003 року до майже 20 млрд дол. у 2013 рощ.
Африка щкавить Китай з1 зрозумших причин. Ве-личезн1 запаси природних ресурс1в, перспективний с1льськогосподарський потенц1ал, масштабний внут-р1шн1й ринок, куп1вельна спроможшстю якого зрос-тае, — все це робить Африку надзвичайно привабли-вою для закордонних 1нвестиц1й. Важлива також на-явн1сть потужного низькооплачуваного трудового ресурсу.
За останн1 30 рок1в доведен! запаси нафти в Аф-риц1 зб1льшилися на 120%: з 57 млрд барел1в у 1980 рощ до 130 млрд — у 2013 рощ. Постшно зростають доведен! запаси природного газу. Причому саме 1м-порт природних ресурс1в залишаеться основною скла-довою китайсько-африкансько! торг1вл1. Загалом, у 2013 рощ 1мпорт сиро! нафти з Африки покрив 23% потреби Китаю. При цьому нафта становить 64% в1д загального 1мпорту Китаю з африканських краш. Кр1м того, Африка забезпечуе 6% китайського 1мпорту за-
л1зно1 руди (в основному з Швденно! Африки) i 8,3% 1мпорту м1д1 (головним чином 1з Замбп).
Тим часом китайська в1йськово-морська база створюеться не просто в однш з африканських краш, а в однш 1з найважливших стратег1чних точок — у Баб-ель-Мандебськш протоц1, м1ж п1вденно-зах1дним краем Арав1йського п1вострова й Африкою. I хоча йде-ться, очевидно, про невеликий шфраструктурний об'ект, його вшськово-стратепчне значення важко пе-реоц1нити. Китайська база в цьому райош, можна ска-зати, на однш з1 «стулок» вор1т Баб-ель-Мандебсько! протоки, через яку щодоби проходять 3,8 млн барел1в сиро! нафти i де вже м1стяться в1йськов1 бази США та Францп, насправд1 зм1нюе стратег1чний розклад сил у регюш.
Китай уперше забезпечуе постшну в1йськова при-сутн1сть за кордоном i, фактично, заявляе про нам1р ув1йти в клуб «справжн1х» морських держав, готових використовувати в1йськову силу для забезпечення свои штерес1в у вщдалених районах Св1тового океану. До останнього часу Китай принципово не прагнув бу-дувати сво'1 в1йськов1 бази за кордоном, i об'ект у Джибуп може свщчити про те, що кер1вництво КНР справд1 вир1шило зм1нити ставлення до застосування вшськово! сили для забезпечення реал1зацп свои м1ж-народних штерес1в.
Буд1вництво закордонних пункт1в матер1ально-техшчного забезпечення флоту означае, що Китай го-туеться до значного нарощування в1йськово-морських сил у ключових районах Св1тового океану. Адже, попри те, що на самому пункп МТЗ може базуватися лише невеликий контингент, так! об'екти дають змогу багатократно збшьшити угруповання вшськово-мор-ських сил у регюш й р1зко змшювати баланс сил на свою користь у потр1бний час.
За останш роки ВМС КНР зробили ютотний ри-вок у своему розвитку. Фактично, можна говорити, що Китай уже створив один 1з найсильнших флот1в у св1т1, здатний проектувати в1йськову силу в тому рег1-он1, де це потр1бно для реал1зацп 1нтерес1в КНР. В1д-так, можна припустити, що пол1тика створення пунк-т1в матер1ально-техн1чного забезпечення та шших в1й-ськових об'екпв для ВМС КНР триватиме.
Ба бшьше, враховуючи св1тову тенденц1ю загаль-но1 мшггаризацп зовшшньо! пол1тики, яку активно просувае, зокрема, Рос1я, закордонна вшськова екс-панс1я Китаю може розвиватися все активнше. Адже насправд1 глобальн1 турбулентност1, за вс1ма прогнозами, тшьки набирають оберт1в, вщкриваючи в1кно можливостей для нових претенденпв на звання «св1-тових полюс1в» та «св1тових держав».
У такш обстановц1 час матиме критичне значення — хто першим займе стратепчш точки, на зра-зок Баб-ель-Мандебсько'1 протоки, той зможе за потреби продемонструвати силу конкурентам. Китай, схоже, це чудово розум1е, користуючись, зокрема, i вщсутшстю будь-яко! реакцп на активн1сть Пек1на ни-шшньо! адмшютрацп США. Як мшмум, до початку 2017 року, коли в Б!лий д1м прийде новий господар, Китай мае вс1 можливосп розширювати пост1йну в1й-ськово-морську присутшсть у район1 Близького Сходу та Латинсько! Америки. У кожному раз1, як би не розвивалася надал1 стратег1чна обстановка у св1т1, невелик! пункти забезпечення флоту в р1зних регюнах Св1тового океану Китаю не зашкодять» [27].
Для моделювання торпвельних вщносин Укра!ни та краш Схщно! Африки використаемо модель Раша. В межах дослiдження адаптуемо модель Раша для ощнки маркетингово! привабливоси потенцiйних то-варних iмпортерiв краш Африканського континенту. В подальшому, 11 можна буде використовувати для аналiзу зовнiшньоторговельних вiдносин з iншими кра1нами.
Вибiр моделi Раша обГрунтований тим, що вона мае деяк! переваги перед шшими моделями оцiнки якостi об'екив в рiзних галузях науки, в тому чи^ й оцiнки привабливосп наявних об'ектiв, а саме потен-цiйних товарних iмпортерiв кра!н Африканського континенту. Модель Раша перетворюе вимiрювання, зробленi в дихотомiчних i порядкових шкалах, в ль нiйнi вимiрювання, i в результатi якiснi дат аналiзу-ються за допомогою кшьюсних методiв. У випадку, коли модель Раша е лшшною, це дозволяе використовувати широкий спектр статистичних розрахунюв для проведення аналiзу даних. Модель Раша е ймовiрнiс-ною. Оцiнка привабливостi кра!н не залежить вiд набору критерпв ощнювання, вона е iндивiдуальними характеристиками само! краши. Результати вимiрю-вань е об'ективними, тобто не залежать ш вщ того, хто
вимiрюе, ш вiд того, який вимiрювальний шструмент (тест або опитувальник) використовуеться.
Разом з ощнками привабливостi кра'1н модель дозволяе отримати ще й ощнку виконуваностi критерпв, за якими проводиться оцiнка кра'1н. Причому оцшки критерпв не залежать вщ безлiчi оцiнюваних роив дано! кра!ни, самих кра!н i е шдивщуальними властиво-стями критерпв [20].
У нашому випадку для адаптац!! моделi Раша до оцiнки привабливостi потенцшних iмпортерiв кра!н Африканського континенту видшимо об'екти, за якими буде проводитись ощнювання (перюд з 2010 по 2016 рж), введемо iнцикативнi змшш (критер!!), а та-кож опишемо взаемозв'язок м!ж об'ектами. Спочатку проведемо ощнку по кожнш кра!нi окремо, просуму-емо отриманi результати за критерiями i к1нцеву ощн-ку кожно! кра!ни порiвняемо. Оскшьки в нашому випадку розрахунок проводиться до мiнiмiзацi! критерпв, то чим менше показник, тим бшьше рiвень привабли-востi суб'екта.
Схема пошуку показник1в маркетингово! приваб-ливостi кра!н представлена на рис. 4. Процес побудови моделi доцшьно розглядати як схему сукупноси при-ведених у вщповщшсть та контрольованих дiй, що здшснюються для досягнення мети.
Рис. 4. Схема етатв побудови моделi отримання показника привабливостi крати (побудовано авторами)
На I етат визначаються та описуються об'екти ощнювання.
На II етат визначаються критер!! для ощнювання кра!н на привабливють. Визначаемо, що N — кра!ни для ощнювання: А1, А2, ..., АN та Ь— критер!!, за якими проводиться ощнка: К^ К2, ... Кь Позначимо Лу — ощнку 1-го об'екта по у-му критерiем. Цi критер!! мо-жуть бути рiзно1 природи i мати рiзну розмiрнiсть. Для приведення оцiнок до едино! шкали проводять процедуру нормалiзащ1, в результатi яко! ва нормалiзованi оцiнки альтернатив за критерiями щ приймуть зна-
чення з штервалу (0; 1). В якоси алгоритму нормаль зацi! використовуемо мiнiмiзацiю критер!!в (чим менше показник, тим бшьше мiра привабливостi об'екта) [13]:
и =
т,ах(Цу) - и
тах(и) - тт(Ц..)
(1)
Припустимо, що суб'екта влаштовуе и-й об'ект по у-му критерда на рiвнi иу (у результата нормалiзащ1, цей показник приймае значення вщ 0 до 1). Найпрос-
тший показник привабливоси цього об'екту можна розраховуеться за формулою [13]:
Ь
Хп = ^П . (2)
]=1
Дапi будемо використовувати iмовiрнiсний пiдхiд, де ймовiрнiсть Р'„д обчислюемо за формулою Г. Раша, яка була отримана ним при ощнщ латентних змiнних [13].
Цi ймовiрностi штерпретуемо як нормапiзованi оцiнки об'ектiв за критерiями ид.
Для застосування на практищ необхiдно знайти оцiнки привабливоси об'ектiв по перiоду в i ступеня виконання критерпв вд на пiдставi вiдомих оцiнок об'ектiв за критерiями ид, як1 отриманi емтрично за допомогою експертного оцiнювання суб'ектами.
Якщо розглянути модель Раша ощнки латентних змiнних [9], то вщповщно до не! оцiнки в i вд знахо-дяться методом максимально! правдоподiбностi (МП-метод). Однак в дихотсмчнш моделi Раша ймовiрностi Рд можуть приймати лише два значення — 0 або 1, що не вщповщае представленiй у робот моделi, коли ймо-вiрностi Рд можуть набувати значень з безперервного спектра вщ 0 до 1. В силу цього, пропонуеться використовувати для цих щлей метод найменших квадра-тав, застосування якого для виршення подiбних за-вдань описано в роботах С. Баркалова, Ю. К1реева i С. Мо!сеева [12, 13]: параметри в. i вд обираються так,
щоб сума квадратав вiдхилень емпiричних даних ид вщ розрахункових ймовiрностей була найменшою. Надалi математично зводимо до мшiмiзащ! залишково! суми:
* (Щ в)=Ни -P )2
¿=1 j=i
m n
=z z
i=1 j=1
-в \
y 1+
(3)
^ min.
Оцiнки Щ i вд, отримаш за цieю моделлю, будуть вимiрюватися за лiнiйним шкалами i початок вщтку в них буде невизначеним.
Наступним кроком, на III етат, буде розробка прогнозу привабливоси кра!н для торгових вiдносин, де для пщрахунку показника привабливостi викорис-таемо нормувальнi умови, а саме невщ'емшсть оцiнок. Можливим варiантом е застосування запропоновано! автором формули (4), в якш пiдсумувавши оцiнки Щ, вд отримаемо показник привабливостi прогнозова-но! кра!ни для проведення з нею зовншньоторговель-них вiдносин:
Ппр = ((Z Щ) + (Z в>)) * 0. (4)
¿ J
Представлена модель (2) припускае, що вет критерий мають однакову важливiсть для суб'екпв. Однак в реальних ситуащях при експертному оцiнюваннi, важливiсть критерпв, як правило, рiзна, та !! потрiбно враховувати при оцiнцi привабливоси об'екпв. Кла-сичнi моделi експертного ощнювання враховують важливiсть критерпв для суб'екпв шляхом введення показниюв ваги кожного критерда.
Розрахунок задач (3) i (4) можна проводити з ви-користанням рiзних програмних продукпв, напри-клад, в MSExcel за допомогою надбудови «Пошук рь шень» (Solver) [12]. Далi розрахуемо для кожно! кра!ни критерп привабливостi по рокам, просумуемо !х та по-рiвняeмо. В разi мiнiмiзащ! критерпв чим менше показник, тим бшьше мiра привабливостi об'екта, та зютавимо з показниками кра!н, отриманими на основ1 аналiзу iнтенсивностi розвитку.
У наведенiй табл. 3 першою у списку е кра!на Схщно! Африки — Джи6ут1. Для наочноста розглянемо розрахунки для Джи6ут1 покроково.
Як об'екти (А) обраш роки з 2010 по 2016, для яких вщом1 критерп, що були вищезазначеш, а саме:
К1 — ВВП на душу населення за паритетом ку-твельно! спроможност1, дол. США;
К2 — Критерiй економiчного зростання, %;
К3 — 1ндекс шфляцп, %;
К4 — Чисельшсть населення, млн чол.;
К5 — 1ндекс вшьно! торг1вл1, бали;
К6 — 1ндекс ризику угод, бали.
У табл. 6 наведено результати ощнки маркетин-гово! привабливостi краши^мпортера Джи6ут1.
Результати оцiнки маркетингово? привабливосп кра'шиммпортера Джибутi
Таблиця 6
К1 К2 К3 К4 К5 К6
2010 А1 2699,23 3,49 4 0,83 31,9 5
2011 А2 2782,97 4,47 5,1 0,84 59,6 5
2012 А3 2879,2 4,84 3,70 0,85 59,6 5
2013 А4 2982,99 5 2,4 0,86 59,6 5
2014 А5 3120,04 6 2,9 0,88 54,8 5
2015 А6 3279,12 6,5 2,1 0,89 54,8 5
2016 Ау 3351,62 6,5 3 0,99 54,6 5
У подальшому проведемо нормалiзацiю даних, в результата яко! отримаемо таблицю з вихщними да-ними, яю необхщш для розрахунку за моделлю. Вс1 показники вим1рюються за одиничною шкалою та вс1 критерп м1н1м1зуються (чим менше показник, тим 6í-льше мiра привабливостi об'екта).
Вих1дн1 дат вносимо до електронно! таблицi MSExcel та визначаемо ощнки об'екпв по рокам 0" , оц1нки критерпв вда. Розраховуемо ймов1рност1 Рд.
Квадрати вiдхилень суми визначаемо за форму-
m n
лою ZZ(Uj -P )2 .
i=1 J=1
Сума, що мiнiмiзуeться (3), а саме цшьова функ-ц1я знаходиться в ком1рщ D32 у вигляд1 формули =СУММ(С26:Н32).
Пот1м для розрахунку критерпв викликаемо над-будову «Пошук ршення» (Solver).
Як цшьову функщю зазначаемо ком1рку D34, ставимо завдання П м1н1м1зацИ, як змшюванш 3míhhí за-даемо д1апазони С12-Н12 та 15-111, вказуемо умову невщемноста, н1як1 обмеження не вводимо, запускаемо надбудову.
Надап1 просумуемо критерп по роках та ощнки критерпв за побудованою моделлю (4) i отримаемо по-казник, який буде в1дображати приваблив1сть дано! кра!ни. Так1 розрахунки проведемо по кожнш обран1й
Порiвнюючи кра!ни, що отримали оцiнки при-вабливостi на основi аналiзу iнтенсивностi розвитку кра!ни, а саме Джибуи, Лесото, Сейшельсью острови, можна з упевненiстю сказати, що кра!ни Джибутi та Сейшельськ1 острови мають кращi оцiнки привабли-воста i з даними кра!нами Укра!ш доцшьно активiзу-вати спiвпрацю. На даний момент Джибуи мае гостру потребу в продуктах харчування, нафтопродуктах, хь м^тах та транспортних засобах [4], у професшних спiвробiтниках та консультативних послугах [5], в яких також мають гостру потребу Сейшельсью острови [22].
Отже, наведена модель пошуку показника марке-тингово! привабливостi кра!ни за допомогою моделi Раша може бути апробована для рiзних груп кра!н з метою виявлення !х привабливостi.
Висновки. За результатами проведеного аналiзу динамiки експортно^мпортних операцiй та емкостi ринку кра!н Африканського континенту можна зро-бити висновок, що вони е перспективними торговель-ними партнерами для Укра!ни та м1ж Африкою та Ук-ра!ною розширюеться товарообмш.
Нами пропонуеться створення «Торгового Дому Укра!на—Африка» в якосп пилотного проекту змши експортно! структури, переорiентацii промислових прюритетав Укра!ни на нову географда — на кра!ни Африканського континенту загалом, та малi зокрема, з використанням сучасних iнтегрованих шформацш-них технологш. Таким чином, природний потенщал створюе передумови для отримання ключовою екс-портною продукдiею Укра!ни конкурентних переваг як на африканському ринку загалом, так i на малих ринках, що штенсивно розвиваються, за умови залу-чення значних iнвестицiй у розвиток виробництва, зокрема, в оновлення устаткування, запровадження iнновацiйних технологш, заходiв з енергозбереження, переорiентацii на новi ринки збуту та замовлень (в тому чист державних), в тому чи^ в харчовiй та лег-к1й промисловостi та забезпечення квалiфiкованими кадрами тощо.
На пiдставi аналiзу детермiнантiв економiчного розвитку та адаптовано! моделi Раша визначено най-бшьш перспекгивнi торгiвельнi партнери серед малих кра!н Африки, що штенсивно розвиваються. Так, перспективними партнерами для Укра!ни за першим методом (аналiз iндикаторiв детермiнантiв економiч-
кра!ш — потенщйному 1мпортеру Африки. На основ1 отриманих даних побудуемо таблицю для пор1вняння з показниками привабливост1 на основ1 анал1зу штен-сивност1 зростання та бшьш привабливу кра!ну обе-ремо для торговельних вщносин. Найб1льш привабли-вими (табл. 7) для торпвельних в1дносин визначен1 кра!ни: в I грут — Тун1с, Мавриюй, Сейшельсью острови, в II грут — Джибуи.
Таблиця 7
ного розвитку): Джибуи, Лесото, Сейшельсью острови. За другим методом (модель Раша) е Тушс, Маврикий, Джибуи, Сейшельсью острови. Отже, Джибута та Сейшельсью острови е найбшьш стшкими торпве-льними партнерами для Укра!ни. Основними потребами, яю може задовольнити Укра!на е продукти харчування, нафтопродукти, х1м1кати та транспорта за-соби, профес1йн1 ствробггники та консультативн1 по-слуги.
Список використаних джерел
1. Chen K., Z. Chen, and J. Wei. (2009). Legal Protection of Investors, Corporate Governance, and the Cost of Equity Capital. Corporate Finance, 15(3), 273-289. URL: https://scholar.google.com/citations?view_op= view _citation&hl=ru&user=Jp0XlkMAAAAJ&citation_for_vie w=Jp0 XlkMAAAAJ:d1gkVwhDpl0C.
2. Thabang Mokoaleli-Mokoteli and George Emmanuel Iatridis (2017). Big 4 auditing companies, earnings manipulation and earnings conservatism: evidence from an emerging market. Investment Management and Financial Innovations, 14(1), 35-45. URL: https://businessperspectives. org/journals/investment-management-and-financial-inno vations/issue-247/big-4-auditing-earnings-manipulation-and-earnings-conservatism-evidence-from-an-emerging-market.
3. Olawumi D. Awolusi and Olufemi P. Adeyeye (2016). Impact of foreign direct investment on economic growth in Africa. Problems and Perspectives in Management, 14(2-2), 289-297. URL: https://businessperspectives.org/ journals/problems-and-perspectives-in-management/issue -2-cont-3/impact-of-foreign-direct-investment-on-econo mic-growth-in-africa.
4. Экономика Джибути. URL: http://iformatsiya. ru/ africa/ 493-yekonomika-dzhibuti.html.
5. Новости Джибути (2017). URL: http://polpred. com: 81/?cnt=50.
6. Сафаров Р.Х., Панищев О.Ю. Численное моделирование инвариантности оценки знания относительно тестовых заданий в рамках модели Г. Раша / Казанский национальный исследовательский технологический университет (Казань), 424-435. URL: http://ifets.ieee.org/russian/depository/v15_i1 /pdf/3. pdf.
7. Krugman P. R., Obstfeld M. International Economics: Theory and Policy. 1988. 8-е изд.: Prentice Hall, 2008. 712 p.
Ощнка краш-ÍMnopTepÍB маркетингово! привабливостс, що розрахована _за допомогою адаптовано! моделi Раша_
Кра!ни, дослщжуваш на маркетингову привабливють Джибута Сгипет Лесото Лiберiя Маври-юй Сейшельськi острови Тушс
Ощнка 346,4 6309,04 852,0 7116,4 162,7 438,5 148,4
