ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБіВ МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ АНАЛіЗУ ГЕНДЕРНОї НЕРіВНОСТі У СФЕРі іНФОРМАЦіЙНИХ ТЕХНОЛОГіЙ В УКРАїНі ТА СВіТі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 305:[331.5:004] JEL: C13; C33; D63; J21; J71; M14; M15; M51

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБ1В МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ АНАЛ1ЗУ ГЕНДЕРНОТ НЕР1ВНОСТ1 У СФЕР1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УКРАТН1 ТА СВ1Т1

®2020 ЩЕП1ЛОВА О. I., КОРОЛЬ М. В.

УДК 305:[331.5:004]

JEL: C13; C33; D63; J21; J71; M14; M15; M51

Щепшова О. I., Король М. В. Застосування 3aco6iB моделювання для аналiзу гендерноТ HepiBHOCTi у сферi

iнфоpмацiйних технологш в УкраТш та CBiTi

Сьогодн iнформацiйно-технологiчна галузь е од^ею з найбльш чоловiчих та асиметричних на сотовому ринку пращ. Доведено факт наявностi чоловiкiв на бльш престижних i високооплачуваних посадах, у той час як жнки бльше представленi в малопри-буткових секторах економки (охорона здоров'я, освта, соцiальнi послуги тощо). Метою статтi е досл'дження стану гендерноi нер'тностi в 1Т-сферi на ринку прац як Укра'/ни, так i свiту за допомогою засоб'т моделювання. У роботi проанал'вовано сучасний стан гендерноi сегрегацп прац у сферi iнформац/'йних технологш у свiтi та в УкраМ. ОбГрунтовано актуальшсть досл'дження процесу для функцонування компанй, що здйснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть. З використанням статистичних даних найбльш технологiчних компан'ш свiту (Amazon, Microsoft та iн.) доведено, що середня частка ж/'нок у компан/'ях складае 30-40% в'д уах пра^вниюв. Гендерна нерiвнiсть, як це було доведено, шкодить бзнесу компанй уах кра'/н свiту. Замна прац/'внию'в-жшок, що звльняються через неможливiсть побудувати кар'еру, збльшуе витрати для бiзнесу та уповЛьнюе д'тьшсть окремих про-ектiв та/або компанпв цлому. На тепершнй час бiльшiсть великих м'жнародних компанй св'домо сприймають необхiднiсть досягнення гендерноiр'тноваги серед сво'/хпра^вниюв. Але попри численнiзаходи, що позитивно впливають на залучення жiнок на 1Т-ринок, на сотовому ринку прац наявн чинники, що посилюють гендерну дискримiнацiю, на що акцентовано у статтi. Побудо-вано економ'шо-математичшмоделi процесуз використанням множинноiрегресПз панельними даними. За допомогою вiдповiдних критерИвдоведенояксть побудованихмоделей. Наданоекономiчну нтерпрета^юотриманихрезультат'^. Описано перспекти-ви подальших доЫджень у даному напрямi.

Ключов/' слова: 1Т-галузь, гендерна нерiвнiсmь, гендерна сегрега^я, дискримна^я, математичне моделювання, моделi панельних даних.

DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-9-165-171 Рис.: 2. Б/'бл.: 16.

Щет'лова Ольга 1гор/вна - магiсmранmка факультету м'жнародних економiчних вдносин, Харювський на^ональний економiчний

унiверсиmеm iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харюв, 61166, Укра'/на)

E-mail: olha.shchepilova@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6054-7436

Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAV-5677-2020

Король Максим Володимирович -маг'ктрант факультетумiжнароднихекономiчнихвдносин, Харювський нацональний економ'м-

ний унiверсиmеm iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харюв, 61166, Укра'/на)

E-mail: maksimka.korol.98@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3349-672X

Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAV-5642-2020

UDC 305:[331.5:004]

JEL: C13; C33; D63; J21; J71; M14; M15; M51

Shchepilova O. I., Korol M. V. Applying the Data Modeling Tools for the Gender Inequality Analysis in the IT-industry in Ukraine and Worldwide

Nowadays, the information-technology industry is one of the most masculine and asymmetrical in the world labor market. The fact of having male workers in more prestigious and highly paid positions is proved, while female workers are more represented in low-profitable sectors of the economy (healthcare, education, social services, etc.). The article is aimed at researching the status of gender inequality in the IT sphere in the labor market of both Ukraine and the world by means of modeling tools. The publication analyzes the current status of gender segregation of labor in the sphere of information technology worldwide and in Ukraine. The relevance of the research on the process of functioning of companies engaged in foreign economic activity is substantiated. Using statistics of the most technological companies in the world (Amazon, Microsoft, etc.) it is proved that the average share of women in the companies comprises 30-40% of all employees. Gender inequality, as it has been proven, harms the business of companies around the world. Replacing female employees who resigned from a job because of the inability to build a career increases business costs and slows down the activities of individual projects and/or companies in general. At present, most large international companies deliberately perceive the need to achieve gender equilibrium among their employees. Despite numerous measures that have a positive impact on the involvement of women in the IT market, there are factors in the global labor market that increase gender discrimination, as emphasized in the article. Economic-mathematical models of the process are built up using multiple regression with panel data. With the help of the appropriate criteria, the quality of the built up models has been proven. Economic interpretation of the results is provided. Prospects for further research in this direction are described.

Keywords: IT industry, gender inequality, gender segregation, discrimination, mathematical modeling, panel data models. Fig.: 2. Bibl.: 16.

Shchepilova Olha I. - Graduate Student of the Faculty of International Economic Relations, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: olha.shchepilova@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6054-7436 Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAV-5677-2020

Korol Maksym V. - Graduate Student of the Faculty of International Economic Relations, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: maksimka.korol.98@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3349-672X Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAV-5642-2020

Одним iз чинниюв, що суттево впливають на нерiвномiрну оргашзащю ринку пращ Украши та сви-у, е гендерна сегрегацiя) яка зосереджуе чоловшв i жшок у рiзних профе-сшних сферах. 1снування гендерно1 дискримь нацп сприяе тому, що чоловiки займають бiльш високооплачуванi та престижнi посади, у той час як жшки представлен в малоприбуткових дер-жавних секторах економки (охорона здоров'я, освгга, соцiальнi послуги).

Стрiмкий науково-технiчний прогрес остан-нiх рокiв породжуе величезну потребу у фахiвцях iнформацiйно-технологiчноi галузь яка вважа-еться однiею з найбкьш перспективних i високо-оплачуваних по всьому свггу. Працевлаштування в IТ-сферi вiдкривае широкi можливостi в^дале-но виконувати завдання, у будь-якому мкщ, де е доступ до мережi 1нтернет, самостiйно оргашзо-вувати свш робочий процес, усього за деккька рокiв зробити кар'еру та багато шшого. Подiбнi умови пращ е досить прийнятними для жшок, беручи до уваги можливкть вдало поеднувати робочi та сiмейнi обов'язки, бути фшансово не-залежними, а також не залишати роботу на час декретноi' в^пустки. Але в дiйсностi шформа-цшно-технолопчна галузь е однiею з найбмьш чоловiчих та асиметричних на ринку пращ з точки зори гендерноi рiвностi.

Метою роботи е досл^дження стану гендер-ноi нерiвностi в IТ-сферi як ринку пращ Украши та сви-у за допомогою засобiв моделювання.

О. П. Шестаковський серед причин неба-жання наймати на роботу жшок репродуктивного вшу називае ризик можливого перериван-ня робочого процесу декретною в^дпусткою та ризик накладання державою обмежень щодо залучення жiнок з диъми до певних видiв робiт. Науковець впевнений, що в^пов^дно до цьо-го жiнки молодого вiку е вразливими на ринку

пращ та часто вимушеш погоджуватися на менш високооплачуванi посади та гiршi кар'ерш мож-ливостi [3].

I. В. бфанова та Т. О. Марценюк у своему до-слiдженi подтвердили наявнiсть горизонтально! та вертикально'1' гендерно'1' сегрегацп, гендерних патернiв поведiнки та позици IT-галузi в УKраiнi, превалювання чоловiкiв у сферi iнформацiйних технологш. З'ясувалося, що чоловiки займають бкьш престижнi посади, якi передбачають вищу заробiтну плату, бiльшу технiчну компетенщю та виконання бiльш складних завдань. Натомшть жiнки бiльшою мiрою виконують обов'язки, що пов'язаш з комунiкацiями та людськими ресурсами. Крiм цього, виявлено певний розрив у за-робiтних платах та очшуваннях чоловiкiв i жiнок. Автори пояснюють це необх^дшстю особисто! мотиваци до кар'ерного зростання (за св^дчен-нями респонденпв-жшок), наявнiстю гендерно! сегрегацп ще! сфери, а також стереотипами по-ведiнки, через що жiнки зазначають значно ниж-чу заробiтну плату у сво'х резюме [1].

На сьогодш бiльша частина великих мiж-народних компанiй свiдомо сприймають необх^шсть досягнення гендерноi рiв-новаги серед сво'х працiвникiв (органiзовуються тренiнги з лидерства та проводяться заходи для залучення жшок в 1Т-шдустрш, формуються гранти для жшок на опанування техшчних спе-цiальностей), серед виконавчих директорiв 1Т-бiзнесу зустрiчаються також i жiнки.

Але попри вищезгадаш заходи, що позитивно впливають на залучення жшок у 1Т-ринок, шнуе багато чинникiв, якi провокують гендерну сегрегащю в 1Т, а саме:

+ соцiальне конструювання 1Т-сфери як до-мiнантно чоловiчоi;

+ органiзацiйнi чинники: компани вису-вають гендероваш вимоги до можливих кандидат i створюють внутрiшнiй кль мат, у якому складно знаходитися жшкам; + наявнiсть вертикальноi гендерноi сегре-гаци (ефекту «скляно'' стелi»), що зосе-реджуе жiнок на позищях середнього рiв-ня та не дозволяе 'м просуватися вище по кар'ерних щаблинах; + нерiвномiрна винагорода за виконання

однакових обов'язюв; + вiдсутнiсть рольових моделей i культу-ри професiйного розподiлу в техшчних освiтнiх програмах; + психологiчний дискомфорт, пов'язаний з частою появою сексуального контенту (толерування жшкою сексизму); + конфлiкт сiм'я - робота, соцiальнi очiку-вання;

+ чинники персонального рiвня (особли-востi iндивiдуальних преференцiй чоловь кiв та жiнок).

Удослiдженнi Британсько'' ради мiжнарод-но'' органiзацГi Великобританп з питань культурних вiдносин та освгтнк можли-востей «Стан та просування рiвних можливос-тей для жшок та чоловiкiв у культурних та креа-тивних iндустрiях в Азербайджану ВiрменГi, Гру-зй та УкраШ» вiд 2018 р. [2] наведено даш щодо гендерного представництва в рiзних пiдгалузях.

«Зазвичай в основних командах розроб-никiв програмного забезпечення бмьше чоло-вiкiв, а в ^ентськш пiдтримцi - жшок. Жшки обирають роботу, де е важливими комушкативш навички. Опитуванi розпов^дали, що серед пра-цiвникiв iз забезпечення якостi (тестерiв) бкь-ше жiнок. Зважаючи на розрив у зарплатнях мiж розробниками програмного забезпечення та до-помiжним персоналом (включно з QA), жiнки та чоловши в украiнськiй IТ-iндустрГi мають дуже рiзнi заробiтки», - йдеться про стан гендерного представництва в IT-галузi Укра'ни [2].

«В Азербайджанi ця галузь мае найшвид-ше зростання, i в нiй домiнують чоловши. На-вiть аналiзуючи загальнi списки студенев на IТ-спецiальностях, легко побачити чихе перева-жання чоловiкiв» [2].

«У ВiрменГi жiнок в !Т сприймають серйоз-но, бо вважаеться, що якщо вони вже пройшли цей шлях в шдустри, де домiнують чоловiки, то вони достатньо розумш. Нашi опитуваш знали

лише декГлькох жiнок-тiмлiдiв (керiвниць про-ектних команд) або тих, хто посГдае вищi KepiBHi посади в IT. IT сприймаеться як справжня та добре оплачувана робота» [2].

«Нашi опитуваш не змогли назвати жод-но! жшки на високш посадi в грузинських IT-компанiях. Бiльшiсть персоналу на вГдповГдаль-них посадах - чоловши, у той час як жшки ро-блять для них аналiз i приймають рiшення на се-редньому рiвнi. Вiдсутнiсть жiнок-програмiсток е результатом стереотишв, що не дають жiнкам навiть замислитися про роботу в галузЬ [2].

Отже, аналiзуючи результати представле-ного дослiдження, можна зробити ви-сновок, що у крашах пострадянського простору у сферi IT спостерiгаеться загально-свiтова тенденщя превалювання чоловiкiв над жiнками.

Хоча сфера високих технологш може пи-шатися тим, що мае вагомий вплив на свГтовий ринок пращ, сама ж технолопчна галузь, як ми вже згадували рашше, ще далека вiд досягнення гендерно! рiвностi мiж IT-робiтниками.

За останнi десятилГття в Америцi вiдсоток жiнок серед усГх робiтникiв зрiс до 46,8%, проте частка жшок в IT-галузi все ще залишаеться най-нижчою серед iнших наявних у кра!ш сфер дГ-яльностi. За даними найбГльших американських технологiчних компанiй (група GAFAM) пра-цiвники-жiнки складають вГд 28% (Microsoft) до 42% (Amazon) вГд загально! кiлькостi працюючих у компани. Серед технiчних спецiалiстiв жшки складають менше четверто! частини (рис. 1).

Зпдно з останнiми доступними даними жшки в американських компанiях займають 26,5% керiвних посад на всГх рiвнях iерархГí. На-вГть 5% усГх компанiй Fortune 500 (щорГчний список журналу Fortune п'ятиста найбГльших американських корпорацш, впорядкованих за валовим доходом) не мають жшок на керГвних посадах. Станом на 2017 р. 32 жшки займали керГвш посади у 500 компанГях Fortune. У травш 2018 р. лише 24 жшки залишили за собою мксце лГдера [16]. Частка жГнок у радах директорiв найбiльших пу-6лГчних укра!нських компанiй за 2019 р. складае 10,6% [6].

У останньому звт ВсесвГтнього економГч-ного форуму за 2019 р. йдеться про неможли-вксть подолати розрив у гендернш рГвностГ що-найменше ще 100 роив [7]. Так, Укра!на опини-лася на 59 мкщ зГ 153 кра!н свГту в рейтингу за

Google

Частка жшок у компанп

Частка жшок на кертних посадах

Частка жшок серед технтних спец1ал1спв

Microsoft

Рис. 1. Частка пращвниюв-жшок у найбшьших американських технологiчних компанiях, %

Джерело: складено на 0CH0Bi [5].

<

CQ 2

о

=Г

I

о

о

<

Ш

рiвнем гендерного розриву. У нашш краiнi дуже низьке представництво жшок у полiтицi й у сфе-рi керiвництва та прийняття ршень.

Iсландiя) Норвегiя та Фiнляндiя - краiни) що, за шдрахунками Всесвiтнього економiчно-го форуму, найбкьше наблизилися до повного «гендерного паритету», тодi як Пакистан, 1рак та бмен вважаються найбiльш вiддаленими (рис. 2).

В^сутшсть рiзноманiтностi в американ-ському технологiчному секторi - явище не нове. Технологiчнi компанii вск розмiрiв визнають, що 'iхня робоча сила продовжуе прибу-вати в основному з невеликого сегмента таланов -переважно бких та азшських чоловiкiв з елгг-них навчальних закладiв. Щоб зрозумiти масш-табшсть проблеми, слiд врахувати той факт, що

1сландт (1) Норвег1я (2) Фшляндт (3) Швец1я (4) Ыкарагуа (5) США (53) УкраТна (59) РФ (81) Пакистан (151) 1рак (152) бмен (153)

серед ycix студентiв лише 23% жiнок складають iспити з iнформатики в середнш школi) 19% здо-бувають стушнь бакалавра з комп'ютерних та шформацшних наук i 26% пов'язують свою про-фесiйнy дiяльнiсть з обчислювальною теxнiкою.

Ситyацiя гiрша для жшок з кольором шюри, вiдмiнним в^д бiлого: незважаючи на приблизно 16% загально! сyкyпностi) такi жiнки займають лише близько 4% теxнiчниx позицш у теxнiчниx компанiяx i майже повшстю вiдсyтнi на рiвнi ви-щого керiвництва) з нульовим показником чор-ношкiриx або латиноамериканок, керiвникiв теx-нiчниx компанiй Fortune 500.

Отже, аналiзyючи сyчаснi тенденци гендер-но! нерiвностi на ринку пращ, можна дшти ви-сновку, що вона е одним iз на^у^евш^ чин-никiв, що шкодить бiзнесy компанiй yсix кра'ш

0,1 0,1 0,1 0,1

0,1 0,1 0,1

Рис. 2. Рейтинг краТн за piBHeM гендерного розриву

Джерело: складено на 0CH0Bi [7].

свггу. Зокрема, жiнкам у технолопчних компа-нiях важче будувати свою кар'еру. Саме через брак кар'ерних можливостей вони можуть зали-шити свое мксце роботи. Замiна цих пращвниюв збiльшуе витрати для бiзнесу) осюльки компанй змушенi залучати iнформацiйнi технологи для пошуку нових спецiалiстiв) що, своею чергою, потребуе часу та уповкьнюе дiяльнiсть окремих проектiв, у яю була залучена колишня ствробгг-ниця, та/або компанй' в щлому. Тому iснуе необ-хiднiсть досл^ити процес гендерно'' нерiвностi для функщонування органiзацiй, що здiйснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, за допомогою засобiв моделювання.

Побудуемо економiко-математичну модель процесу з використанням множин-но'' регреси з панельними даними за допомогою статистичного пакета EViews [4].

Основними джерелами релевантно'' ста-тистично'' шформаци щодо обраного процесу виступили офщшний сайт ОрганiзацГi економiч-ного сшвробггництва та розвитку {Organisation for Economic Co-operation and Development) [6] та офщшш публiчнi звiти Всесвiтнього економiч-ного форуму {World Economic Forum) за 20112018 рр. [8-15].

Статистичнi данi було обрано за 8 роюв {2011-2018 рр.) за 37 кра'нами свiту, де залеж-ною змiнною (у) виступае частка зайнятих жшок, що е керiвниками, % {MAN{w)). Незалежними змiнними виступають показники:

x1 - зайнятiсть, % жшок в^д усiх зайнятих, EMP(w);

x2 - рiвень безробiття {чоловiки, %), UNM{m);

x3 - частка зайнятих чоловшв, що е керiв-никами, %, MAN{m);

x4 - середня тривалксть безробiття (чоловь ки, мксящв), D.UNM{m);

x5 - середня ккьюсть годин на тиждень, в^дпрацьованих жiнками на основнiй роботi (ч), H(w);

x6 - середня кiлькiсть годин на тиждень, вiдпрацьованих чоловшами на основнiй роботi (ч), H(m);

x7 - вiдсоток жiнок, яю зазнали фiзичного та/або сексуального насильства з боку штимно-го партнера в певний час свого життя {%), VLN;

x8 - сшвв^дношення середнього часу жшки та чоловша, витраченого на неоплачувану хатню роботу, догляд i волонтерську роботу протягом доби, HR;

x9 - частка самозайнятих жшок, що е робо-тодавцями (%), SLF.EMP(w).

Побудована модель панельних даних з фш сованими ефектами дае нам змогу зробити ви-сновок, що для залежно! змшно! MAN(w) (частка зайнятих жшок, що е керiвниками, %) у моделi з фiксованими ефектами значущими факторами е: x2 (рiвень безробггтя (чоловiки, %)), x3 (частка зайнятих чоловшв, що е керiвниками), x9 (частка самозайнятих жiнок, що е роботодавцями), адже значення !х ймовiрностей (probability value) мен-ше за 0,05.

Модель з випадковими ефектами св^чить про наявнiсть п'яти значущих факторiв моделi:

лл лл лл лл лл

x2, x3, x^, x^, x9.

Проведемо тест Хаусмана (Hausman Test), який допоможе виявити, яку з двох моделей сл^ використовувати. Нульова гтотеза: модель з випадковими ефектами е оптимальною. Альтернативна гтотеза: модель панельних даних з фшсованими ефектами е оптимальною.

Отже, оскльки ыфакт > x\pUm (а, m), 23,27 > 9 (0,05,10) та PV моделi з випадковими ефектами становить 0,0056, що менше за 5%, нульова ппо-теза про оптимальшсть моделi з випадковими ефектами вiдxиляеться.

Отримаш результати свiдчать про оптимальшсть моделi з фiксованими ефектами.

Аналiзуючи коефiцiенти детермiнацГi отри-маних моделей, можна зробити висновок, що R2 = 0,98 моделi панельних даних з фшсованими ефектами е значущим за крт^ем Фiшера, що свiдчить про дощльшсть використання дано! моделi.

Дамо економiчну iнтерпретацiю отриманих результатiв за моделлю з фiксованими ефектами. Модель з фксованими ефектами мае вигляд:

y = 1,13 - 0,049x2 + 0,427x3 + 0,357x9.

Отже, як не дивно, зi збкьшенням без-робiття серед чоловiкiв на 1% частка зайнятих жшок, що е керiвниками, перед-бачувано зменшуеться в середньому на 0,049% за умови незмшносп iншиx незалежних змiнниx, i навпаки, зi збкьшенням частки зайнятих чоло-вiкiв, що е керiвниками, на 1%, частка зайнятих жшок, що е керiвниками, також збкьшуеться на 0,427%. Це пояснюеться тим, що науково доведено, що в збалансованш за статтю командi легше та бкьш продуктивно працювати, а оскiльки ста-тистичнi данi було взято з найбкьших компанiй

усього свггу, не дивно, що вони використовують найкращi практики для шдвищення свои резуль-тативностi.

3i збмьшенням частки самозайнятих жiнок, що е роботодавцями, частка зайнятих жiнок, що е керiвниками, безумовно, збiльшуеться. У наяв-нiй моделi цей показник зi збiльшенням на 1%, збкьшуе результативну ознаку на 0,357% за умо-ви незмiнностi iнших незалежних змшних.

ВИСНОВКИ

Отже, проблемою свггового, зокрема укра-шського ринку пращ, е гендерна асиметричшсть: зосередження жшок у малоприбуткових секторах економiки та обмеження гхньо! висх^дно! профе-сшно! мобiльностi. Гендерна нерiвнiсть, як це було доведено, шкодить бiзнесу компанш усiх кра'ш свiту. Замiна пращвниюв-жшок, що звкьняють-ся через неможливкть побудувати кар'еру, збкь-шуе витрати для бiзнесу та уповiльнюе дiяльнiсть окремих проектiв та/або компани в цкому.

Тому iснуе необхiднiсть продовжувати до-слiдження процесу гендерно! нерiвностi для функцiонування органiзацiй, що здшснюють зо-внiшньоекономiчну дiяльнiсть, оскiльки подо-лання гендерноi нерiвностi на ринку пращ:

f забезпечить вищу ефективнiсть ринкiв працi;

f збiльшить юльюсть зайнятих жiнок, що сприятиме шдвищенню конкуренци;

f зумовить зростання основи для оподат-кування прибутковим податком;

f сприятиме збiльшенню показникiв наро-джуваностi. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. бфанова I. В., Марценюк Т. О. Гендерна сегре-гацiя на ринку прац УкраТни у сферi шфор-мацiйних технологiй. BicHUK Льввського унi-верситету. Серiя cоцiологiчна. 2014. Вип. 8. С. 69-81. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/4097/Martseniuk_henderna_ sehrehatsiia.pdf?sequence=1&isAllowed=y

2. Стан та просування рiвних можливостей для жн нок та чоловiкiв у культурних та креативних ш-дус^ях в Азербайджанi, ВiрменiТ, Грузи та Укра-Т'н!. Дослiдження БританськоТ' ради. 2018 р. URL: https://www.britishcouncil.org.ua/sites/default/ files/gender-equality-and-empowerment-ukr_0.pdf

3. Шестаковський О. Гендерна нерiвнiсть на ринку працi УкраТни: структуры передумови i трив-кi стереотипи. BicHUK Кивського нацонально-го унiверcитету '/мен'1 Тараса Шевченка. Сер'я

«Соцiоfiогia». 2013. № 4. C. 49-53. URL: https:// sociology.knu.ua/sites/default/files/library/elopen/ visnyk.04.49.pdf

4. EViews 11. Full Installer Download. URL: http:// www.eviews.com/download/downloadfull.shtml

5. Richter F. GAFAM:Women Still Underrepresented in Tech // Statista. Business Data Platform. 19.02.2020. URL: https://www.statista.com/chart/4467/female-employees-at-tech-companies/

6. Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: http://www.oecd.org/

7. The Global Gender Gap Report 2020. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf

8. The Global Gender Gap Report 2018. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf

9. The Global Gender Gap Report 2017. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/WEF_GGGR_2017.pdf

10. The Global Gender Gap Report 2016. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/GGGR16/WEF_Global_Gender_Gap_ Report_2016.pdf

11. The Global Gender Gap Report 2015. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/GGGR2015/cover.pdf

12. The Global Gender Gap Report 2014. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3. weforum.org/docs/GGGR14/GGGR_CompleteRe-port_2014.pdf

13. The Global Gender Gap Report 2013. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/WEF_GenderGap_Report_2013.pdf

14. The Global Gender Gap Report 2012. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/WEF_GenderGap_Report_2012.pdf

15. The Global Gender Gap Report 2011. Insight Report by World Economic Forum. URL: http://www3.wefo-rum.org/docs/WEF_GenderGap_Report_2011.pdf

16. These Are the Women CEOs Leading Fortune 500 Companies. URL: https://fortune.com/2017/06/07/ fortune-500-women-ceos/

HayKOBMM KepiBHUK - PacBHCBa 0. B., goKTop eKOHOMNHMX HayK, npo^ecop, 3aBiflyBan Ka^eflpu CTaTMCTMKM Ta eKOHOMN-Horo npomo3yBaHHa XapKiBCbKoro Ha^oHanbHoro eKOHOMN-Horo yrnBepcuTeTy iM. C. Ky3He^

REFERENCES

"EViews 11. Full Installer Download". http://www. eviews.com/download/downloadfull.shtml

"Organisation for Economic Co-operation and Development". http://www.oecd.org/

Richter, F. "GAFAM: Women Still Underrepresented in Tech". Statista. Business Data Platform. February 19, 2020. https://www.statista.com/chart/4467/ female-employees-at-tech-companies/

"Stan ta prosuvannia rivnykh mozhlyvostei dlia zhinok ta cholovikiv u kulturnykh ta kreatyvnykh indus-triiakh v Azerbaidzhani, Virmenii, Hruzii ta Ukraini. Doslidzhennia Brytanskoi rady. 2018" [Status and Promotion of Equal Opportunities for Women and men in the Cultural and Creative Industries in Azerbaijan, Armenia, Georgia and Ukraine. British Council Study. 2018]. https://www.britishcouncil.org.ua/ sites/default/files/gender-equality-and-empower-ment-ukr_0.pdf Shestakovskyi, O. "Henderna nerivnist na rynku pratsi Ukrainy: strukturni peredumovy i tryvki stereotypy" [Gender Inequality in the Labor Market of Ukraine: Structural Preconditions and Persistent Stereotypes]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universyte-tu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Sotsiolohiia». 2013. https://sociology.knu.ua/sites/default/files/ library/elopen/visnyk.04.49.pdf "The Global Gender Gap Report 2011. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GenderGap_Report_2011.pdf "The Global Gender Gap Report 2012. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GenderGap_Report_2012.pdf "The Global Gender Gap Report 2013. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GenderGap_Report_2013.pdf "The Global Gender Gap Report 2014. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum.

org/docs/GGGR14/GGGR_CompleteReport_2014. pdf

"The Global Gender Gap Report 2015. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/GGGR2015/cover.pdf "The Global Gender Gap Report 2016. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/GGGR16/WEF_Global_Gender_Gap_Re-port_2016.pdf "The Global Gender Gap Report 2017. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GGGR_2017.pdf "The Global Gender Gap Report 2018. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf "The Global Gender Gap Report 2020. Insight Report by World Economic Forum". http://www3.weforum. org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf "These Are the Women CEOs Leading Fortune 500 Companies". https://fortune.com/2017/06/07/fortune-500-women-ceos/ Yefanova, I. V., and Martseniuk, T. O."Henderna sehrehat-siia na rynku pratsi Ukrainy u sferi informatsiinykh tekhnolohii" [Gender Segregation of the Labor Market of Ukraine in the Sphere of Information Technologies]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia sotsi-olohichna. 2014. http://ekmair.ukma.edu.ua/bit-stream/handle/123456789/4097/Martseniuk_hen-derna_sehrehatsiia.pdf?sequence=1&isAllowed=y

<C

QQ 2

o

-j-

o

o

<

o

U