CC BY
26
Complex in the Field of Services]. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky, vol. 5, no. 4 (2017): 116-120.
Savytska, N., and Dzhhutashvili, N. "Kontseptualna model upravlinnia kliient-oriientovanistiu servisu hoteliu" [Conceptual Model of Management by Customer Orientation of a Hotel Service]. Yevropeiskyi zhurnal eko-nomiky ta menedzhmentu. 2020. https://eujem.cz/ wp-content/uploads/2020/eujem_2020_6_3/14.pdf
Schmitt, B., and Rogers, D. Customer Experience Management: A Revolutionary Approach to Connecting With YourCustomers. New York: Wiley, 2003.
Solis, B. "The Digital Transformation of Guest Experience". https://www.prophet.com/2018/04/the-digital-trans-formation-of-guest-experience/ Tabulin, S. "Novyye instrumenty upravleniya kliyentskim opytom - vse radi kliyenta" [New Customer Experience Management Tools - All for the Customer]. https://www.comnews.ru/digital-economy/con-tent/117621/2019-02-11/novye-instrumenty-uprav-leniya-klientskim-opytom-vse-radi-klienta Veloso, B. M. et al. "A 2020 perspective on "Online guest profiling and hotel recommendation"". Electronic Commerce Research and Applications, art. 100957, vol. 40, no. C (2020).
DOI: https://doi.org/10.1016/jj.elerap.2020.100957
УДК 334.02:005 JEL: J16; M12; M54
Ж1НКИ В УПРАВЛ1НН1: УКРДТНСЬКИЙ ДОСВ1Д I СУЧАСН1 РЕАЛ1Т
®2020 ЖИЛ1НСЬКА О. I., ГОРБАСЬ I. М., ПРИЛУЦЬКА Т. Ю.
УДК 334.02:005 JEL: J16; M12; M54
Жилшська О. I., Горбась I. М., Прилуцька Т. Ю. Жшки в управлiннi: укра'шський досвщ i cy4acHi реалй'
Стаття присвячена рол'> жнок в управлшш. Особлива увага прид'шяеться непропорцшному представництву жнок i чоловжв у сферi прийняття ршень та на кер'вних посадах. Мета статт'> полягае в розкриттi проблематики гендерноiнер'жостi у професшнш управл'шськш д'тльностi в УкраМ. Завдання дотдження полягають у: розкриттi суттсних рисгендерного розвитку та гендерноiнер'жостi в контекстiлюдського роз-витку; дослдженш стану гендерноi нер'жостi в УкраЫ та свт; статистичному анал'в'> гендерних аспект'в зайнятост'> в управлiнськiй сфер'>; розкритт'! сучасного представництва жнок на р'вних рюнях управл'шня як у державному, так i в приватному секторах. Використано загально-науков'> та специфiчнi методи дотдження, зокрема: анал'в законодавства, науково'1' та фаховоiлтератури, узагальнення, систематиза^я, класифка^я. Показано, що частка ж'шок в управл'шш у ХХI ст. тяж'к до паритету з чисельнстю чоловжв, проте жночел'дерство здеб'шьшого обмежуеться середшм i нижчим р'внями менеджменту. Доведено, що розпод'ш кер'вних посад м!ж статями в'дображае гендерш стереотипи щодо традицшно'!'д'тльност'> чоловжв iжнок. Вид'шено галузi, в якихпревалюютьжшки-кер'вники, та окреслено найменш гендерно-диверсиф'шо-ванi сфери д'тльност'и Визначено, що нер'вшсть м!ж жнками та чолов'шами в доступ до нститутв пол'тично'? та економiчноi? влади iл'дер-ства е проявом со^ального диспаритету та гендерного дисбалансу, що е серйозним со^альним протирiччям, проблемою, яка наразi мае стати основою для проведення подальших дотджень наукового та прикладного характеру. Зроблено висновок, що забезпечення гендерноiр'>вност'1, паритету та розширення прав i можливостей ж'ток мае фундаментальне значення для сталого розвитку сустльства. Кпючов'1 слова: збалансований розвиток, гендерна нер'втсть, гендертрозриви, гендерна сегрега^я, управл'тська д'тльтсть, жночел'дерство. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-245-250 Рис.: 1. Шл.: 11.
Жилшська Оксана 1вашвна - доктор економiчних наук, професор, проректор з науковоiроботи, Ки/вський нацональний унверситет 'мен Тараса
Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кив, 01033, Украна)
E-mail: zhylinska@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8366-0474
Research ID: http://www.researcherid.com/I-2729-2018
Scopus Author ID: 57200616055
Горбась 1рина Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту iнновацiйноi та iнвестицiйноiд'тльност'>, Кив-
ський нацональний ун'верситет 'шен Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кив, 01033, Украна)
E-mail: gorbasira@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1326-5572
Research ID: http://www.researcherid.com/X-6811-2018
Scopus Author ID: 57200146012
Прилуцька Тетяна ЮрПвна - магшрантка кафедри менеджменту нновацшно! та нвестицшноi д'тльност'>, Кивський нацональний ушверситет 'тен Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кив, 01033, Украна) E-mail: tprilut@gmail.com
UDC 334.02:005 JEL: J16; M12; M54
Zhylinska O. I., Horbas I. M., Prylutska T. Yu.Women in Management: Ukrainian Experience and Modern Realities
The article focuses on the role of women in management. Particular attention is paid to the disproportionate representation of women and men in decisionmaking and at leadership positions. The article is aimed at covering the problematics of gender inequality in the professional management activities in Ukraine. The objectives of the research are: disclosure of the essence of gender development and gender inequality in the context of human development; study on the status of gender inequality in Ukraine and the world; statistical analysis of gender aspects of employment in the sphere of management; disclosure of modern representation of women at different levels of management both in the public and private sectors. The authors use both general scientific and specific methods
of research, in particular: analysis of legislation, scientific and professional literature, generalization, systematization, classification. It is shown that the proportion of women in management in the XXI century tends to parity with the number of men, but female leadership is mostly limited to medium and lower levels of management. It is proven that the distribution of leadership positions between the sexes reflects gender stereotypes about the traditional activities of men and women. The sectors in which female leaders prevail are allocated and the least gender-diversified areas of activity are outlined. It is determined that inequality between women and men in access to institutions of political and economic power and leadership is a manifestation of social disparity and gender imbalance, which is a serious social contradiction, a problem that should now become the basis for further research of scientific and applied nature. It is concluded that ensuring gender equality, parity and women's empowerment is of fundamental importance for the sustainable development of society. Keywords: balanced development, gender inequality, gender gaps, gender segregation, managerial activity, female leadership. Fig.: 1. Bibl.: 11.
Zhylinska Oksana I. - D. Sc. (Economics), Professor, Vice-Rector for Scientific Work, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv,
01033, Ukraine)
E-mail: zhylinska@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8366-0474
Research ID: http://www.researcherid.com/I-2729-2018
Scopus Author ID: 57200616055
Horbas Iryna M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Innovation and Investment Activities, Taras
Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
E-mail: gorbasira@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1326-5572
Research ID: http://www.researcherid.com/X-6811-2018
Scopus Author ID: 57200146012
Prylutska Tetiana Yu. - Master's degree Student, Department of Management of Innovation and Investment Activities, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: tprilut@gmail.com
Усучасних глобалiзацiйних умовах стрiмкого розвитку практики менеджменту гостро акту-алiзуeться проблематика гендерно! взаемоди представнишв рiзних статей. Упровадження гендер-них стандарпв набувае особливого значення у свт та нашш кра'М зокрема. бвропейськ кра!ни стали на шлях розвитку рiвностi прав жшок i чоловшв у 1970-х рр. Одним iз перших правових акпв був Закон «Про рiвнi права жшок i чоловшв», прийнятий у Швеци у 1972 р. Наступними кра!нами, як прийняли в^ддов^-ш документи, були Норвепя (1978 р.) 1 Дашя (1978 р.), Франщя (2000 р.) та Шмеччина (2001 р.). Серед держав колишнього СРСР першою кра!ною, яка впрова-дила таи закони, стала Литва (1998 р.).
Наразi ООН взносить проблему досягнення гендерно! рiвностi у свт загалом i в окремих кра!-нах зокрема до категори глобальних, рекомендуючи державам змшювати шнукш суспiльно-полiтичнi й економiчнi модел^ орiентованi на шдтримку системи нерiвних щнностей i можливостей. Попри те, що к> нування гендерно'! дискримшаци визнано бкьшштю сусшльств та активно досл^жуеться представника-ми свито!' науково!' сшльноти, багато з !"! форм i про-явiв залишаються в тШ та доа не е предметом емш-ричного аналiзу.
Актуалiзацiю гендерно! проблематики в сучас-ному свт було започатковано роботами шоземних досл^нишв, серед яких сл^д зазначити Ш. М. Берн, Р. Столлера, Д. Мктона, Дж. Пра, С. Бурке, К. М. Ко-лшза, К. Веста, Н. Чодороу та ш.
Особливостям становлення та розвитку ген-дерного шдходу на пострадянському просторi та в УкраШ зокрема присвячеш роботи 6. 1ль!на, М. Бо-
ровцово!, А. Колота, Ю. Ситниково!, О. Пищулшо!, О. Коваля, Г. Герасименко, Я. Радиша, Н. Грицяк, В. Ярошенка, Г. Захарчина, О. Миханця та ш. Сутшсть гендерного шдходу до суспкьства та сенс поняття «гендер» як особистшного дискурсу (засобу означен-ня стаи, !"! висловлення, вираження чи поведшкового здiйснення), культурного (символiчне, фантазматич-не уявлення про дiйснiсть мiжстатевих стосункiв) та когнiтивного (мисленневого) феномену висвгглено в численних роботах сучасних практишв i науковцiв. Особливо! уваги заслуговують гендерш студГ!, де гендер розглядаеться як сощальний феномен, що вко-бражае дiйснiсть мiжстатевих стосункiв у контекстi мiжособистiсних, соцiально-економiчних, правових, полiтичних вiдносин. Таи аспекти вкображеш в роботах Н. Абубшрово!, Т. Бендас, Д. Воронцова, Н. Городново!, Н. Лавриненко, О. Лосево!, Т. Мельник, Р. Петрово!, Р. Столера та шших досл^ниюв.
Водночас, незважаючи на гостру защкавлешсть питаннями гендерного рiвноправ'я та досягнення паритету мiж чоловшами та жiнками, недостатньо до-слкженою залишаеться проблематика iмплементацГ! гендерного шдходу в досл^ження управлiнсько! проблематики на рiзних рiвнях i в рiзних сферах суспкь-ного життя.
Метою статт е розкриття проблематики гендерно! нерiвностi у професшнш управлiнськiй дiяль-ностi в УкраШ. Основну увагу придкено: розкриттю сутшсних рис гендерного розвитку та гендерного паритету в контекст людського розвитку; досл^дженню стану гендерно! нерiвностi в Укра!нi; статистичному аналiзi гендерних аспекпв зайнятостi у сферi менеджменту; висвиленню сучасного представництва
жшок на pi3HMx ргвнях управлiння як у державному, так i в приватному секторах.
Украша, як цивiлiзована держава, активно проводить гендерну полiтику та iмплементуe пе-редовий свГтовий досвiд, в основi якого лежать загальновизнаш мiжнароднi норми, зафксоваш, зо-крема, в Загальнiй декларацц прав людини, Конвенци про полГтичнГ права жГнок, Конвенци про лшвГдацш усГх форм дискримiнацii. Закон «Про забезпечення рГв-них прав та можливостей жшок i чоловГкГв» був при-йнятий Верховною Радою Украши 8 вересня 2005 р., набравши чинносп лише з 1 ачня 2006 р. Закон мк-тить правове визначення таких категорш, як «рГв-нГсть прав жГнок i чоловГкГв», «рГвнГ можливостГ жь нок i чоловГкГв», «гендерна рГвнГсть», «дискримшац1я за ознакою статГ». Правила цього Закону i до сьогоднГ е основою забезпечення рГвних прав чоловГкГв i жГнок у рГзних сферах сусшльного й особистого життя [1].
У сучаснш Укра'Ы курс на европейську ште-грацГю визначено головним напрямом державно! полГтики. Так, шдписана у 2014 р. Угода про асоща-цГю мГж Украшою та 6С передбачае прийняття цГлей сталого розвитку, як е всеосяжними, неподГльними та забезпечують баланс ус1х трьох напрямшв сталого розвитку: економГчного, соцГального та еколопч-ного. «Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development» [9] визначае гендерну рГвшсть не лише як основне право людини, а як необ-хГдну основу для мирного, процвГтаючого та сталого розвитку свГту. У ратифГкованих Украшою щлях сталого розвитку гендерна рГвшсть Гнтегрована у 10 Гз 17 цГлей, 25 Гз 86 завдань i 45 Гз 172 показниюв [9]. Таким чином, Украша взяла на себе ключове мГжнародне зобов'язання забезпечити рГвш можливостГ для жГнок i чоловГкГв у сферГ зайнятостГ, освГти, навчання, економГки, суспГльства та прийняття рГшень.
Гендерна рГвшсть означае бГльше, нГж рГвне представництво жшок i чоловГкГв, оскГльки досягнен-ня гендерно! рГвностГ унеможливлюе гендерну дис-кримГнацГю та усувае гендерш стереотипи в усГх сферах життя. Паритет мГж чоловГком i жГнкою - це од-ночасно i цГннГсть, i привГлей сучасного суспГльства.
Враховуючи неймовГрнГ результати забезпечення гендерного паритету у ХХ1 ст. як каталГзатора сталого розвитку, дискримшащя жГнки все ще кнуе у свГтГ та проявляеться в таких аспектах:
f нерГвний доступ до економГчних (зокрема зе-
мельних) ресурав та управлГння ними; f дискримГнац1я жГнок на ринку працГ (розриви
в оплатГ працГ); f непропорцГйне навантаження в частинГ нео-
плачувано! працГ (домашне господарство); f низький рГвень участГ у прийняттГ рГшень; f фГзичне, психологГчне та моральне насиль-ство тощо.
ОсобливостГ гендерно! проблематики в Укра'М загалом вГдображають розбГжностГ (розриви) та не-вГдповГдностГ у становищГ представникГв рГзних статей, що властивГ розвиненим крашам свГту. Зокрема, вГдсутнГ суттевГ гендернГ розриви в доступностГ осно-вних (базових) суспГльних послуг, можливостях для навчання й освГти, економГчно! дГяльностГ. Укра'ш-ськГ жГнки в середньому мають обмежений доступ до участГ у вищих рГвнях управлГння, отримують нижчГ доходи, порГвняно з чоловшами, i виконують значно бГльше неоплачуваних домашшх справ (догляд за дь тьми, людьми похилого вшу та хворими членами родин, амейш обов'язки тощо). На особливу уваги за-слуговуе проблема непропорцшного представництва жшок у сферГ прийняття рГшень та на управлшських посадах в оргашзащях рГзних типГв.
Серед ключових показникГв, якГ використову-ють для вимГрювання гендерно! рГвностГ/нерГвностГ, варто видГлити:
1) глобальний Гндекс гендерних розривГв (The Global Gender Gap Index), що дослГджуе роз-рив мГж чоловГками та жГнками в чотирьох основних категор1ях: економГчна участь i можливостГ, досягнення освГти, охорона здо-ров'я та виживання, полГтичне розширення можливостей;
2) Гндекс гендерно! нерГвностГ (Gender Inequality Index), який вГдображае нерГвнГсть у можливостях досягнень мГж чоловГками та жГнками в трьох вимГрах: репродуктивне здоров'я, розширення прав i можливостей, участь на ринку пращ.
ВГдповГдно до Глобального шдексу гендерних розривГв (The Global Gender Gap Index) у 2017 р. Украша поадала 61 зГ 144 краш, у 2018 р. - 65 мшце зГ 149 кра!н, а у 2020 р. - 59 зГ 153 кра!н, що значно переви-щуе середнГй рГвень у свт [8]. Упродовж 2015-2020 рр. Гндекс гендерно! нерГвностГ в нашГй краШ змГнився з 83 позици зГ 150 краш у 2015 р. до 61 позици зГ 160 краш у 2017 р., до 61 позици зГ 160 краш у 2018 р. та шдвищився до 60 позици зГ 162 кра!н свГту у 2020 р. вГдповГдно [7; 9].
НайважливГший аспект гендерних студГй поля-гае в розумГннГ того, що гендерна нерГвнГсть Гснуе у глобальному масштабу незважаючи на важливГ нацГональнГ та м1жнароднГ заходи, як вжива-ються з метою забезпечення паритету мГж чоловГка-ми та жГнками. У межах однакових сфер зайнятостГ чоловГки та жшки мають зовсГм рГзнГ перспективи просування, тобто статуснГ наслГдки певних видГв дГяльностГ рГзнГ для чоловГкГв та жГнок. НайбГльших проявГв це набувае у сферГ управлГння - чим вищий соцГальний статус посади, тим менша ймовГрнГсть, що !! обГйматиме жГнка. Обмеження прав жГнок у сферГ управлГння пов'язанГ з Гсторичними традищями патрГархально! культури, укорГненими як у д1яльнос-
тг соцiально-полiтичних iнститутiв, так i у свгдомостг людей.
Мiжнародна органiзацiя пращ розрiзняe чотири основнi пiдгрупи професГ! менеджера [6]:
1) головнi керiвники (законодавцi) та старшi управлiнськi (посадовГ) особи;
2) адмiнiстративнi та комерцшш менеджери;
3) виробники та спецiалiзованi службовi менеджери;
4) менеджери шших послуг.
Зазвичай, частка жшок в управлiннi вищого рГв-ня е меншою, нiж !х частка як керiвникiв середнiх i низових ланок [4]. У бГльшост кра!н (40 iз 47 дослГ-джуваних) частка жiнок-керiвникiв, законодавцiв i старших посадових (управлшських) осiб е меншою, шж для керiвникiв середньо! ланки [5].
Участь у вищому менеджмент на всх рiвнях вiдображае сшввГдношення жiнок i чоловiкiв, за-йнятих на вищих посадах (посади, як впливають на планування, координацiю, законотворчкть, оцiнку загально! дiяльностi в урядi та iнших органiзацiях чи оргашзацшних пiдроздiлах) [6]. Важливо розумiти, що цей показник не кюструе розподк за галузями економiки, а також за впливовктю посад, отже, особливо! уваги заслуговують проблеми непропорцш-ного представництва жiнок у прийнятт рiшень i на керiвних посадах в установах, оргашзацшх i на шд-приемствах.
Роль жiнок у полiтицi е гострою темою в Укра'М упродовж багатьох рокiв. Зламним став 2014 р., коли вГдбулися достроковi парламентськi вибо-ри. Станом на початок 2014 р. представництво жшок у державних органах на мкцевому рiвнi становило 10% в обласних радах, 23% у районних радах, 14% у мкьких, 43% у селищних та 51% у скьських [2]. Новий Парламент був найбкьш збалансованим за гендер-ною ознакою в штори, у Верховнiй Радi Укра!ни була найбiльша чисельнiсть жiнок-парламентарiв в iсторii незалежно! Укра!ни: у складi 423 народних депутатiв Укра!ни налiчувалося 47 жiнок [10].
Аналiз структури державних службовцiв у 2016 р. засвГдчив, що понад три чверт з них були жшками -76,7%. Так, серед лiдерiв першо! категорГ! жiнки ста-новили 14,2%, друго! категорГ! - 30,3%, третьо! категорГ! - 41,7% [2].
За даними 2017 р. лише 12,3% мкць у парламент займали жГнки (12% у 2016 р.). Ниш за законодавчою нормою 30% члешв партшного списку мають бути жшками, але лише 20,5% г 24% нащональних парламентарий були жГнками станом на 2018 р. Г листопад 2019 р. вГдповГдно [3; 10; 11].
ВГдсоток жшок-депутапв у мГсцевих радах дещо вищий - 46,9%. Станом на 2018 р. жшки складали 12,1% Верховно!' Ради Украши; 12,5% Кабшету МшГ-стрГв Укра!ни та 16,7% державних службовщв найви-щого рГвня [3].
Таким чином, простежуемо чГтку закономГр-нГсть: чим вищим в ГерархГчнш вертикалГ е орган державно! влади, тим менш представлен жГнки в його персональному складГ. Хоча жГнки скла-дають переважну бГльшГсть державних службовцГв -як керГвнишв, так Г спецГалГстГв, але з прогресом у кар'ерГ !х частка зменшуеться.
Водночас е й позитивш зрушення, оскГльки зростання участГ жГнок у пГдприемницькГй дГяльнос-т е однГею з характеристик, притаманних сучаснГй УкраМ. Упродовж 2010-2020 рр. украшсьш жГнки ак-тивГзували свою участь у створенш нових компанш, фГрм та органГзацГй.
ТодГ як на мГжнар одному рГвш дослГдження МГжнародно! органГзацГ! працГ [5] засвГдчили, що у 2019 р. 10% компанш у регюнах, що розвиваються, взагалГ не мали жГнок-керГвникГв на вищому рГвш, Г лише 16% компанш сповГдували гендерну рГвновагу на топ-рГвш На рГвнГ середнього керГвництва вГдсо-ток компанГй був подГбний до рГвня вищого керГвництва, де жшки представляли менше 10%. Що стосу-еться нижчого рГвня управлшня, то 21% компанГй не мали жшок-керГвниюв на ньому. Загалом майже 40% компанГй взагалГ не мали жшок-керГвнишв на своему шдприемствГ [6].
Сьогодш жГнок у бГзнесГ бГльше, нГж будь-коли, але в деяких сферах все ще Гснують суттевГ диспро-порцГ!. Гендерний дисбаланс е значним серед найма-них менеджерГв та майже вГдсутнГй серед шдивГду-альних (приватних) пГдприемцГв. Загальне сшввГдно-шення чоловГкГв Г жГнок серед керГвниюв органГзацГй Г пГдприемцГв становить 60% проти 40%. У 2018 р. вГд-соток жшок-менеджерГв становив приблизно 40%, Г, головним чином, цей рГвень був досягнутий за раху-нок шдивГдуальних пГдприемцГв (ФОП), яш складали 63% усГх суб'ектГв господарювання: жГнки становили 46% серед ФОП та 30% серед керГвнишв юридичних оаб (пГдприемств та органГзацГй) [10].
1ндивГдуальне (приватне) пГдприемництво в УкраМ наближаеться до гендерного балансу (46% -жшки), але жшки складають лише 30% серед менеджерГв юридичних оаб [8; 9]. Це означае, що в УкраМ жшки можуть вести власний бГзнес як шдивГдуальш шдприемщ майже нарГвш з чоловшами, проте набага-то рГдше жГнки очолюють юридичну особу [10].
В УкраШ е сектори економши, де бГльшГсть ке-рГвнишв складають жГнки. ПерелГк цих секторГв вГд-ображае стереотипи щодо традицшно! дГяльностГ жГнок у домашньому господарствГ та громадГ: освГта (68% керГвниюв - жГнки) та догляд за диъми (91%); соцГальна допомога, готелГ та ресторани (62%); роз-дрГбна торгГвля продуктами харчування та одягом (60-76%); косметичне лшування (92%); туризм (65%); мистецтво та вГдпочинок (66%); бухгалтерський облГк та аудит (82%). При цьому лише у двох секторах керу-ють переважно жшки: освГта (60-71% менеджерГв -жшки) та «Надання послуг перукарнями та салонами краси» (77-94% менеджерГв - жшки) [10].
Лидерство серед «жшочих» професiйних галу-зей у 2017 р. поадали таю сфери: адмiнiстративний персонал (78% жшок), управлiння персоналом (75%), наука та освгта (75%), бухгалтерський облiк та бiзнес-фiнанси (75%) [3].
Традицшно «чоловiчими» професiями, в яких жшки складають менше 10% персоналу, виявилися охорона (3% жшок), автомобкьний бiзнес (9%), видо-буток сировини (8%), техшчний i робочий персонал (11%), а також шформацшш технологи (18%) [3].
Найменш гендерно-диверсифiкованими е таи професшш сфери, як страхування, банйвська справа та право.
Опитування 2019 р. шдприемств Мiжнародноi органiзацГi працi у кра!нах, що розвивають-ся, пiдтверджуе тенденци, якi ранiше були виявленi в низцi свiтових соцiологiчних дослiджень (рис. 1): бкьшшть компанiй мае понад 50% жшок у таких трьох сферах управлшня: НК-менеджмент, РК-менеджмент i фiнансовий менеджмент. У таких функ-цiональних сферах управлiнськоi дiяльностi, як мар-кетинговi дослiдження, операцшний та iнновацiйний менеджмент, переважають чоловши, частка жiнок по-рiвняно з ними е досить низькою [6].
ВИСНОВКИ
Представлене досмдження дало змогу визна-чити таке:
1. Проблема гендерно! нерiвностi - це проблема взаемовкносин, яку неможливо викорши-ти, зосереджуючи увагу лише на однш стать Перегляд гендерних ролей i взаемов^дносин можливий т1льки за умови учасп в цьому про-цесi обох статей. Принцип рiвностi повинен мштити в собi право на вкмшшсть. Суспкь-ство не повинно сприймати певш роботи чи ролi бкьш доречними для жiнок чи чоловшв. Жiнки можуть виконувати роботи, традицшно повязан з чоловiками, так само, як чоло-вiки можуть виконувати роботи, традицшно пов'язаш з жшками. Розподк працi мiж жш-ками та чоловiками не вкповкае !х вродже-ним можливостям чи уподобанням.
2. Дотримання гендерного паритету та розши-рення прав i можливостей жiнок мають фун-даментальне значення для забезпечення ста-лого розвитку людства.
3. За результатами дослкжень у рiзних сферах доведено, що впродовж останшх 20 роив в1д-стежуеться тенденцiя до зростання частки
Частка, %
80--
Ищи
ОУ -Л4
/ ^ # ^
¿Л
¿Л
Г *** >
л?
„-у
Г
«Г
Жшки Чоловки
Рис. 1. Спiввiдношення чоловiкiв i жiнок у рiзних функцiональних сферах менеджменту у кражах,
що розвиваються Джерело: складено авторами за даними Мiжнародноí органiзацií працi.
Таким чином, усталеного характеру набувае рiзний темп динамки активiзацГi дiяльностi жiнок: якщо жiнки отримують бiльшi можливостi для еконо-мiчно! самореал1заци, то !х доступ до використання та розпорядження ресурсами та ухвалення управлш-ських ршень майже не змiнюеться. Гендерна рiвнiсть досягаеться в чiтко визначеному колi професiй i у в1д-повiдних посадових категорiях.
жiнок у системах управлшня на ршш як при-ватних компанiй, так i державних установ та органiзацiй. Чисельшсть жiнок в управлiннi у ХХ1 ст. прагне до паритету з чисельшстю чо-ловiкiв, а в деяких сферах навиъ перевищуе чисельний склад чоловшв.
4. Гендерш перетворення в полiтико-право-вiй системi та суспiльствi загалом - процес
Q_ <
< £
ш
складний i тривалий. Водночас забезпечен-ня piBHoro доступу до процесу прийняття ршень для чoлoвiкiв i жiнoк е oднieю з важ-ливих умов розвитку сучасно! Укра!ни, яка вже зробила пеpшi кроки щодо зменшення дискpимiнацii жiнoк. Дiевi важелi для забез-печення паритету мiж чоловшами та жiнками лежать у площиш ефективного застосування гендерного законодавства на практищ з ура-хуванням досв1ду заpубiжних кра!н на засадах сталого розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни «Про забезпечення piBHMX прав та можливостей жiнок i чоловшв» вiд 08.09.2005 р. № 2866-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2866-15#Text
2. Гендерна рiвнiсть i розвиток: погляд у контекст европейськоТ стратегГГ УкраТни (2016). URL: http:// razumkov.org.ua/novyny/vidbulas-preskonferentsiia-na-temu-henderna-rivnist-i-rozvytok-pohliad-u-konteksti-ievropeiskoi-stratehii-ukrainy
3. Comparative Gender Profile of Ukraine 2018-2019. URL: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/en/ home/gender-equality/comparative-gender-profile-of-ukraine-.html
4. Desvaux G., Devillard-Hoellinger S., Meaney M. C. A business case for women. 2008. URL: https:// www.alumniweb.ox.ac.uk/obasecure/document. doc?id=294
5. Worldwide Index of Women as Public Sector Leaders. Ernst & Young, 2013. 32 p. URL: http://www.ey.com/ Publication/vwLUAssets/EY_-_Worldwide_Index_of_ Women_as_Public_Sector_Leaders/$FILE/EY-World-wide-Index-of-Women.pdf
6. Global report by International Labour Organization: Women in Business and Management: The business case for change. 2019. URL: https://www.ilo.org/ global/publications/books/WCMS_700953/lang--en/ index.htm
7. Global Gender Gap Report 2020 : Insight report / World Economic Forum (2020). URL: http://www3.we-forum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf
8. Marin F. Let's Speak Gender. 10 Principles of Gender-responsive Communications For Development (2018) / United Nations Development Programme (UNDP). URL: https://www.undp.org/content/dam/rbec/ docs/10%20principles%20of%20gender-respon-sive%20communications.pdf
9. United Nations Development Program in Ukraine (Goals). URL:https://www.ua.undp.org/content/ukraine/ en/home/sustainable-development-goals.html
10. Women and Men in Leadership Positions in Ukraine. A Statistical Analysis of Business Registration Open
Data (2017). URL: http://www.un.org.ua/images/docu-ments/4554/Women_Men_Leadership_Ukraine_ EN.pdf
11. The Global Gender Gap Report 2018 : Insight report / World Economic Forum (2018). URL: http://www3. weforum.org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf
REFERENCES
"Comparative Gender Profile of Ukraine 2018-2019". http:// www.ua.undp.org/content/ukraine/en/home/gen-der-equality/comparative-gender-profile-of-ukraine-. html
Desvaux, G., Devillard-Hoellinger, S., and Meaney, M. C. "A business case for women". 2008. https://www.alum-niweb.ox.ac.uk/obasecure/document.doc?id=294
"Global Gender Gap Report 2020 : Insight report". World Economic Forum. 2020. http://www3.weforum.org/ docs/WEF_GGGR_2020.pdf
"Global report by International Labour Organization: Women in Business and Management: The business case for change". 2019. https://www.ilo.org/global/ publications/books/WCMS_700953/lang--en/index. htm
"Henderna rivnist i rozvytok: pohliad u konteksti ievro-peiskoi stratehii Ukrainy" [Gender Equality and Development: A View in the Context of Ukraine's European Strategy]. 2016. http://razumkov.org.ua/novyny/vid-bulas-preskonferentsiia-na-temu-henderna-rivnist-i-rozvytok-pohliad-u-konteksti-ievropeiskoi-stratehii-ukrainy
[Legal Act of Ukraine] (2005). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2866-15#Text
Marin, F. "Let's Speak Gender. 10 Principles of Gender-responsive Communications For Development". United Nations Development Programme (UNDP). 2018. https://www.undp.org/content/dam/rbec/ docs/10%20principles%20of%20gender-respon-sive%20communications.pdf
"The Global Gender Gap Report 2018 : Insight report". World Economic Forum. 2018. http://www3.weforum. org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf
United Nations Development Program in Ukraine (Goals). https://www.ua.undp.org/content/ukraine/en/home/ sustainable-development-goals.html
"Women and Men in Leadership Positions in Ukraine. A Statistical Analysis of Business Registration Open Data".2017. http://www.un.org.ua/images/docu-ments/4554/Women_Men_Leadership_Ukraine_ EN.pdf
"Worldwide Index of Women as Public Sector Leaders". Ernst & Young, 2013. http://www.ey.com/Publication/ vwLUAssets/EY_-_Worldwide_Index_of_Women_as_ Public_Sector_Leaders/$FILE/EY-Worldwide-Index-of-Women.pdf
