CC BY
36
18. " On Insurance" Law of Ukraine of 07.03.1996 number 85/ 96- BP http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-vr.
19. Motor Transport Insurance Bureau of Ukraine [ site ].http://www.mtsbu.ua/ru/about_us/general/
20. Evaluation of insurers. Motor Transport Insurance Bureau of Ukraine [ site ]. http://www.mtsbu.ua/ru/statistics/
21. European Insurance in Figures. Insurance Europe. Insurance Europe Statistics,46. http://expres.ua/auto/2016/02/22/174495-vidriznyayetsya-kilkist-avtomobiliv-dushu-naselennya-ukrayini-yes January 2013.
22. Results of Insurance Companies in 2011. http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/SK_IV_kv_ 2011.pdf
23. Results of Insurance Companies in 2012. http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/SK_IV_kv_ 2012.pdf
24. Results of Insurance Companies in 2013. http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_ 2013.pdf
25. Results of Insurance Companies in 2014. http://nfp.gov.ua/files/sektor/sk_ 2014.pdf
26. Results of Insurance Companies in 2015. http://nfp.gov.ua/files/DepFinMon/zvitni_dani/sk_ 2015.pdf
27. How different number of cars per capita in Ukraine and the EU. http://expres.ua/auto/2016/02/22/174495-vidriznyayetsya-kilkist-avtomobiliv-dushu-naselennya-ukrayini-yes
28. 7 direct settlement benefits for MTPL customers - new challenges for insurers. Forinshurer: claim settlement. http://forinsurer.com/news/ 15/12/10/33297
29. Direct claims settlement MTPL in Ukraine can be entered in January 2016. Forinshurer: Insurance. http://forinsurer.com/news/14/11/14/31753
30. Kamneva, A. V., 2011. Methodical approach for choosing the direction of civil liability insurance of vehicle owners. Biznesinform, 4, pp.119-122
31. The provisions of a single centralized database on compulsory insurance of civil liability of owners of vehicles 09.07.2010 N 566 . http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0691-10/print1389890191796144
32. Why do bu Polis voluntarily insurance of civil liability. Forinshurer: OSAGO in Ukraine. http://osago-insurance.com/review/205
33. Direct compensation for CTP : rules and exceptions. Prostobank.ua: http://www.prostobank.ua/finansovyy_gid/strahovanie
34. The Antimonopoly Committee of Ukraine[ site ]. http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/index
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 7(184): 14-20
УДК 316.35:330.43
JEL Classification: J16:C51
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/184-7/2
Н. Кочкша, канд. екон. наук, доц., А. Ставицький, канд. екон. наук, доц.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMern Тараса Шевченка, Кив
ГЕНДЕРН1 ЧИННИКИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1НИ
У статт i розглянуто вплив гендерноi асиметрп' на соцiально-економiчний розвиток кра/ни. Виявлено фактори, як/ з високо/ ймов/рн/стю визначають рiвень розвитку сустльства. Побудовано економетричн/ залежностi мiж рiвнем ВВП на душу населення за кутвельною спроможнстю та соцокультурними й гендерними чинниками. На основi регре-сйного аналiзу вид/лено 9 кластер/в кра/н. Розроблено рекомендац// щодо стимулювання економiчного зростання кра/ни через згладжування гендерних розривiв.
Ключовi слова: гендер, гендерна асиметрiя, соцiально-економiчний розвиток кра/ни, соцокультурю чинники за Х.Хофстеде, Gender Gap Index.
Постановка проблеми. Гендерна рiвнiсть е важли-вим компонентом соцiально-економiчного розвитку краТни. Числены дослщження доводять, що гендерний чинник прямо впливае на економiчне зростання краТни [1]. Це обумовлено в першу чергу зростанням ролi жь нок у сусптьств що знаходить свое вщображення у розширенш |'х участ у сусптьних процесах та бiзнесi.
В останн роки частка жЫок, задiяних в управлЫш компашями на вищому та середньому рiвнях, суттево зросла. У 2015 роц в середньому кожна п'ята жЫка у свт обммала позицп ТОП менеджера. У Латвп цей пока-зник склав 32%, Румунп, Польщу Угорщиш, Болгарп, Ли-тв^ Естонп, УкраТш та Китаю - 18-25%. Найменший вщ-соток жЫок у вищому керiвництвi бiзнесу спостер^ався у краТнах Середнього Сходу та ^вшчноТ Африки. Зросла також частка жЫок, що е стввласниками бiзнесу. Цкаво, що найвищi позицп за цим показником займали Китай (64%), Шве^я (53%), Угорщина та Румушя (47%). У Ту-реччиш цей показник склав 25%, у 1ндп - 11% [2].
Таким чином, збтьшення ЫтелектуальноТ та вольо-воТ активности жЫок призводить до пщвищення Тх кон-курентоспроможност на ринку пращ що стимулюе ви-рiвнювання гендерноТ асиметрп. Загалом гендерна рiв-нiсть сприяе збтьшенню людського капiталу та пщви-щенню продуктивностi працi. Добре освiчена жiнка мо-же приймати участь у бтьш економiчно-вагомiй активности та пiдвищувати конкурентнiсть ринку. З Ышого боку, вона розумiе доцтьнють iнвестицiй у людський капiтал своТх дiтей, що формуе пщфунтя для подаль-шого вiдтворення високоефективних людських ресурсiв краТни. Таким чином, гендерна рiвнiсть виступае ваго-мим чинником економiчного зростання краТни.
Однак останшм часом з'являються новi ризики гендерноТ асиметрп. Суп^ зрушення у сучасних бiзнес-
моделях, обyмовленi руйна^ею звичних методiв виро-бництва, споживання, лопстики та маркетингу, змЫю-ють yсталенi конфiгyрацiï ринку працi. В результат зро-стають гендернi розриви у традицмно "жiночих" сферах, у той час як можливост зайнятост вiдкриваються у галузях з зазвичай високою часткою чоловiкiв. Дан те-нденцiï обумовлюють необхiднiсть врахування тендерного чиннику при формуванш соцiально-економiчних прогнозiв розвитку сyспiльства. Однак, незважаючи на об'ективну необхiднiсть, гендерний чинник залишаеться недостатньо дослiдженим. Отже метою даноТ' роботи е виявлення взаемозв'язку мiж показниками гендерноТ нерiвностi та економiчним зростанням краТни.
Aналiз ocтаннiх дocлiджeнь i пyблiкацiй. Питання гендерноТ асиметрп останшм часом пщшмаються до-статньо часто. На регулярнш основi виходять звiти щодо гендерних питань. До них можна вщнести "The Global Gender Gap Report", що розробляеться Всесв^-шм економiчним форумом. Дане дослiдження охоплюе 145 краТ'н та розподiляe Тх за Ыдексом гендерних розри-вiв (Gender Gap Index). До першоТ п'ятiрки рейтингу входять lсландiя, Норвепя, Фiнляндiя, Швецiя та 1рлан-дiя. УкраТ'на займае 67 мiсце [2].
Оргашза^я Об'еднаних Нацiй видае "Human Development Report", у якому розраховуються 2 показ-ники: Ыдекс гендерного розвитку (Gender Development Index) та Ыдекс гендерноТ нерiвностi (Gender Inequality Index). За останшм показником очолюють рейтинг 5 краТ'н: Словешя, Швейцарiя, Нiмеччина, Данiя та Авс-трiя. УкраТна посiдаe 57 мiсце серед 188 краТн свiтy [3]. Аналопчний iндекс по краТнах еС розраховуе Свропей-ський iнститyт гендерноТ рiвностi [4].
Miжнародна органiзацiя працi випускае зв^ "Women in Business and Management", який мiстить данi щодо © Кочкша H., Ставицький А., 2016
дiловоí активност жiнок CBiTy [5]. Центр розвитку OECD розраховуе iндекс соцiaльних iнститyцiй та гендеру (Social Institutions and Gender Index), визначаючи piBeHb дискримiнaцií жiнок у 160 кражах св^у. Слiд зазначити, що Укража мае достатньо низький ждекс SIGI [6].
Вищезгaдaнi звп"и мiстять лише статистичну жфор-мацю щодо гендерно1 aсиметрií й не враховують еконо-мiчноí складово' питання. Проте час вщ часу з'являються прaцi, присвяченi деяким аспектам економiчного ефекту вiд гендерно' нерiвностi. До таких робп" можна вiднести дослщження Дж.Ворда, Б.Лi, С.Бабтиста та Х.Джексона "Gender Equality and Economic Growth", у якому автори розглядають вплив переважно демогрaфiчних гендерних чинниюв на економiчне зростання кражи [1]. Це обумов-люе необхiднiсть проведення власного дослщження з урахуванням широкого кола соцюкультурних чиннигав на основi застосування економетричних методiв.
Методологiя. Ключовим економiчним показником розвитку кражи е рiвень ВВП на душу населення. Саме вж характеризуе yспiшнiсть чи неуспшнють економiчноí та соцiaльноí полiтики в кражк Нaрaзi у свiтi кражи сут-тево вiдрiзняються за рiвнем цього показника, що вима-гае знаходження причин тако1 вiдмiнностi. Серед оче-видних фaкторiв вченi видшяють нaявнiсть вiдповiдних ресyрсiв, вдале геогрaфiчне розташування, економiч-ний стан краш-сус^фв, тощо. Проте цей перелiк не по-яснюе, чому бaгaтi кражи не зосереджен саме в одному регюы, й чому серед бщних кран геогрaфiчно роз-ташован достатньо зaможнi. Слiд вiдзнaчити, що при економiчномy aнaлiзi упускаеться достатньо важлива соцiaльнa складова розвитку сусптьства, яка не просто визначае принципи юнування народу, а й напрями ви-
користання ресyрсiв, ефективнiсть 1х розмiщення, тощо. Вагоме значення при цьому вiдiгрaе гендерна рiвнiсть.
Для виявлення взаемозв'язку мiж гендерними показ-никами та соцiaльно-економiчним розвитком кражи нами було обрано для aнaлiзy 16 показнигав (див. табл. 1). Першi 6 з них - соцюкультурш показники за Х.Хофстеде, а саме: дистан^я влади, iндивiдyaлiзм, маскулЫнють, зaпобiгaння невизнaченостi, довгострокова орiентaцiя та Ыдульген^я, якi автор оцiнив за шкалою вщ 0 до 100 [7]. Наступна група чиннигав - показники дтово1 aктивностi жiнок у сусптьства а саме [2]:
• частка компашй з жiночим ТОП-менеджментом;
• частка компашй, стввласниками яких е жжки;
• частка жжок на вищих та середнiх управлжських ланках;
• частка жiнок серед вах менеджерiв у бiзнесi.
Ще одна важлива група фaкторiв - показники Gender Gap Index, що розраховуеться за шкалою вщ 0 до 1 (де 1 - повна гендерна рiвнiсть): економiчнa актив-нють та можливостi; достyпнiсть освiти; здоров'я та тривалють життя; участь у полiтичномy життi сусптьст-ва. Нарешт остaннi два фактори - середшй вiк зaмiжжя та ВВП на душу населення за паритетом кутвельно! спроможност (у дол. США) [8].
Отже метою нашого дослiдження було виявлення фaкторiв, якi з високою ймовiрнiстю визначають рiвень розвитку сусптьства. З ^ею метою застосовано коре-ляцiйний та регресiйний aнaлiз для визначення економетричних залежностей мiж рiвнем ВВП на душу населення за кутвельною спроможнiстю та певним набором соцюкультурних характеристик з табл. 1.
КраТна Показники за Х. Хофстеде [7] Показники дшово'Г активност жшок [2; 5] и к о р я, ж И s а з 'm 'i : е р е О Показники Gender Gap Index [2] ВВП на душу населення за паритетом кyпiвельноТ спроможност1, дол. США [8]
Дистан^я влади s со 'с а > ч: 'm и ч: I .о т 0 'х 1 'с с а Запобтання невизначеност ГС а т н (D о а в о ^ о О. т с о г в о Д ГС н е г .0 л > : I Частка компанш з жшочим ТОП-менеджментом, % вщ ycix фiрм и м а к и н ° s ra o. s с -S ü & fS ra s s" о ^ ^ i S <D £ -то ^ 3" rc Частка жшок на вищих та середжх управлЫських ланках, % еж ч: е н е м X о в : <u CP е с% ï-n * ï io Ь « ra .S Чр Економiчна активнють та можли-вост1 s Im с о ь Б I п £ с о Д Здоров'я та тривалють життя Участь у полiтичномy житт сустл-льства
Австрiя 11 55 79 70 60 63 n/a n/a 27 30 31 0.705 1.000 0.980 0.246 47249.89
Бельгiя 65 75 54 94 82 57 n/a n/a 31.7 32.4 31 0.762 1.000 0.974 0.275 43584.99
Болгaрiя 70 30 40 85 69 16 24 39 35.5 36.4 26 0.701 0.992 0.979 0.215 19097.26
Великобритaнiя 35 89 66 35 51 69 n/a n/a 32.2 34.2 32 0.724 1.000 0.974 0.335 41158.91
бгипет 70 25 45 80 7 4 n/a 34 n/a 9.7 23 0.441 0.935 0.971 0.048 11849.63
РФ 93 39 36 95 81 20 20 29 n/a 39.1 24 0.731 1.000 0.979 0.066 25410.92
Естонiя 40 60 30 60 82 16 25 36 32.4 32.8 25 0.711 0.999 0.980 0.308 28591.85
77 48 56 40 51 26 9 11 n/a n/a 20 0.383 0.896 0.942 0.433 6161.62
1ран 58 41 43 59 14 40 n/a n/a n/a 14.6 24 0.357 0.954 0.971 0.037 17251.25
lтaлiя 50 76 70 75 61 30 n/a n/a 22 25.8 31 0.603 0.995 0.974 0.331 35708.31
lспaнiя 57 51 42 86 48 44 n/a 34 28.4 30 29 0.674 0.998 0.972 0.326 34819.45
Канада 39 80 52 48 36 68 n/a n/a n/a 36.2 27 0.773 1.000 0.969 0.218 45552.63
Китай 80 20 66 30 87 24 18 64 n/a 16.8 25 0.657 0.988 0.919 0.162 14107.43
Лaтвiя 44 70 9 63 69 13 32 36 44.6 45.7 30 0.784 1.000 0.980 0.246 24712.17
Литва 42 60 19 65 82 16 21 36 35.5 38.8 29 0.759 0.994 0.979 0.227 28359.10
Нiдерлaнди 38 80 14 53 67 68 n/a n/a 28.4 29 32 0.732 1.000 0.970 0.401 49165.83
Нiмеччинa 35 67 66 65 83 40 n/a 20 28 31.1 32 0.737 0.987 0.979 0.413 46893.17
Норвепя 31 69 8 50 35 55 n/a n/a 31.2 32.2 32 0.868 1.000 0.974 0.559 68430.18
Польща 68 60 64 93 38 29 21 40 35 37.8 25 0.667 1.000 0.979 0.213 26455.27
Рyмyнiя 90 30 42 90 52 20 20 47 31.1 31.4 27 0.708 0.994 0.979 0.090 20786.86
Словаччина 100 52 100 51 77 28 16 30 30.4 33.1 29 0.638 1.000 0.973 0.087 29720.06
Таблиця 1. Соцiально-економiчнi характеристики деяких кра'Гн CBiTy, 2015 piK
Закнчення табл. 1
КраТна Показники за Х. Хофстеде [7] Показники дшово'Г активност жшок [2; 5] [2] и к о р я, ж И s а з 'm д е р е С Показники Gender Gap Index [2] ВВП на душу населення за паритетом куп1вельно'1' спроможност1, дол. США [8]
Дистанция влади м со 'с а у чд 'm и д I .о т 0 'х 1 'с у к с а Запобтання невизначеност ГС а т н (D о а в о к о р т с о г в о Д ГС н е г .0 л у д I Частка компанш з жшочим ТОП-менеджментом, % вщ уах фiрм и м а к и н ° s га o. s с .2 ü £ ra S s" о ^ I m S (D £ -ГО ^ :x rc Частка жшок на вищих та середжх управлЫських ланках, % еж д е н е м X о в д <u a. е с% ï-п * Ï со io Ь « га .S Чр Економiчна активнють та можли-восл s Im с о ь Б I п ту с о Д Здоров'я та тривалють життя Участь у полiтичному житп суспь льства
США 40 91 62 46 26 68 n/a n/a n/a 42.7 27 0.826 0.999 0.975 0.162 55805.20
Туреччина 66 37 45 85 46 49 5 25 14.3 12.2 24 0.459 0.957 0.980 0.103 20437.79
Угорщина 46 80 88 82 58 31 20 47 35.7 38.6 31 0.685 0.991 0.979 0.035 26221.99
УкраТна 92 25 27 95 55 18 19 32 39.9 39.9 23 0.731 1.000 0.979 0.098 7970.75
Фiнляндiя 33 63 26 59 38 57 n/a n/a 29.7 29.7 30 0.815 1.000 0.980 0.607 41120.01
Франтя 68 71 43 86 63 48 n/a n/a 39.3 39.4 32 0.699 1.000 0.980 0.365 41180.70
Чеxiя 57 58 57 74 70 29 12 31 23.1 26.2 30 0.636 1.000 0.979 0.134 31549.49
Швецiя 31 71 5 29 53 78 13 53 34.4 35.5 31 0.836 0.996 0.974 0.486 47922.24
Японiя 54 46 95 92 88 42 n/a n/a n/a 11.1 30 0.611 0.988 0.979 0.103 38054.20
Прим1тки: n/a - дан вiдсутнi.
Джерело: складено авторами на ochobî [2; 5; 7; 8].
Результати. Проведений аналiз показав, що далеко не вс фактори мають суттевий вплив на обраний еко-номмчний показник. Як видно з рис. 1, пряму лшшну за-лежнють з ВВП на душу населення мають таю соцюку-
льтурн1 чинники як 1ндивщуал1зм, 1ндульгенц1я, економь чна активнють та можливост1 ж1нок та ïx участь у поль тичному житт сусп1льства. Дистанц1я влади навпаки мае обернену залежнють з р1внем ВВП.
ВВП надушу населения за ПКС. доп. США
•
—У -461fßx + 58Ï72 R'=0,47
■
ша
*
• '
]» ш
днстанцтвпади
ВВП надушу населенняэаПКС.доп. США
•
•
•j
t - К y = 5S1.26x»H0SS RJ= П.5Я41
ё"""
9 * _
» n JE « »
ю »
1ндульгенц(я
ВВП на душу населения заПКС.доп. США
y«64e,5ïx + n95 R' = 0,54W •
•
*
* .
• ........ "» *l
..I " • p •
* •
1ндив{дуал1эм
ВВП на душу населения за ПКС. дол. США
y = 764311 -19536 •
B,4272 *
' ...
•
41 Ci> 0.3 ÎJ •>'.■ с йт an «з 1
еконсмшна ачтивн!стъ таможливосл
ВВП надушу населения за ПКС, дол. США
• y = -47,505*+ 34805 R' = 0,0065
........ M............ •
•
• •
m lu
маскул!нн1сть
Рис. 1. Кореляцiйна залежнiсть мiж соцiокультурними та гендерними чинниками та ВВП
Джерело: власы розрахунки на основ! [2; 5; 7; 8]
Незважаючи на не завжди висок значення коефiцiе-
нта детермЫацп И , майже вс моделi е адекватними, а залежност значущими. Сдиним фактором, що не сут-тево пов'язаний зi зростанням економiки, виявився показник маскулЫностк Це означае, що високого рiвня життя можна досягти як у сурових тоталп"арних режимах, так i у м'яких втьних суспiльствах. Однак з iншими факторами проявляеться ч^ка залежнiсть. Зокрема, збтьшення дистанцп мiж владою та людьми невпинно
знижуе р1вень життя. Наприклад, дистанц1я влади в УкраТы становить 92, а в Австрп всього 11. Р1зниця у 81 пункт спричиняе розрив у ВВП на душу населення у 81*461.8=37405.8 дол. США. з 39279.1 дол. США фак-тично ¡снуючо'1' р1зниц1. З Ышими кражами р1зниця, зви-чайно, менша.
Надзвичайно важливим виявився показник Ыдивщу-ал1зму: зростання на 1 пункт цього фактору в1дпов1дае за зростання ВВП на душу населення на 546,5 дол.
США. Майже на цьому piBHi (551,3 дол. США) знахо-диться вплив iндульгенцií. Як i очiкувалося, частка жiнок на керiвних посадах не мае суттевого впливу на piBeHb життя краíни, а тому можна вважати, що в абсолютна бтьшост розглянутих краш керiвникiв вибирають до-статньо об'ективно, вщповщно до здiбностей кандида-тiв. Проте робота жшок не залишаеться непомiченою: чим бiльше вони працюють до замiжжя, тим багатшою е
кра'Ша, а кожен рiк до заммжжя приносить в добробут суспiльства в середньому 3294 дол. США (див. рис. 2). Оскшьки це достатньо значна сума, то з економiчних мiркувань слiд очiкувати зростання вку одруження для жiнок, особливо в кра'Шах з традицiйними раннiми браками. Можна зробити висновок, що економiчно виправ-даний вiк одруження для жшки складае за рiзних со^а-льних обставин вiд 27 до 32 роюв.
ВВП на душу населения за ПКС.дап. США
v = 518.64s +24472
R= = 0,0956
• «
л __----рр-
♦ • _ 1
.— ■
• ■
9 S W 15 Я Ü » Я
частка жмок серед менеджера
ВВП на душу населения за ЛКС, доп. США
•
V = 3294* ■ 9941 ! '
R' = 0,5B3J ' ! • '
■ .
9
*
и |т и г* в а 31 а и и
середн!й в!к зампюпй
Рис. 2. Кореляцiйна залежнiсть мiж дiловою активнiстю жiнок та ВВП
Джерело: власн розрахунки на основi [2; 5; 7; 8]
Також важливим показником е економiчна актив-нiсть та можливостi жшок в крашк Зростання на 1 пункт цього фактору призводить до зростання ВВП на душу населення на майже 765 дол. США. НарешД зростання полiтичних прав та можливостей жшок на 1 пункт пов'я-зане зi зростанням ВВП на душу населення на 520 дол. США. Таким чином, можна стверджувати, що зростання економiчноí та полiтичноí активности жшок у суспшьст^ позитивно впливае на економiчну ситуацю у кра'ы за-галом. Зважаючи на низькi показники участi украшських жiнок у полiтичному життi суспшьства, слiд звернути особливу увагу на розширення 'х представлення в органах влади вах рiвнiв. Загалом за рахунок змши мен-талп"ету укра'нського народу можна досягти достатньо великого та поспйного зростання рiвня життя. Окрему увагу слiд придшити розвитку iндивiдуалiзму населення, яке в свою чергу призведе до зростання економiчноí
активности, захисту прав через полiтичну боротьбу, зменшення дистанцп до влади. Всi ц змши мають сприяти поверненню Украши до складу конкурентних за рiвнем життя краш свiту.
Для бiльш точного моделювання необхiдних змiн у менталп"ет народу розглянемо взаемозв'язок мiж рiз-ними соцiокультурними та гендерними чинниками (рис. 3). Цшком очевидним е те, що зростання дистанцп влади та маскулшност суспшьства спричиняе незначне зменшення економiчноí активности та можливостей жь нок, а збiльшення iндивiдуалiзму навпаки стимулюе 1х економiчну активнють. Повнiстю аналогiчний вплив показники мають на участь у полiтичному житт сусптьст-ва. Таким чином видно, що в першу чергу необхщно розвивати в людях iндивiдуалiзм та стимулювати кон-куренцiю мiж ними.
екднаикчнв актив н|стыа можпивосл
я
■j ........
.. » R' = 0.1515
*
» » »
дистанц1я влади
економ1чна активн1стьта иожливост!
ф . : .«V.....
•
• • у = 0,0031x + 0.5033
• * Rl = 0.2368
гадиащуалЁзм
економ1чна активнють та можливост!
• •
••
*.......
l -0.001&X + 0.7597
• * Rz = 0.1059
участь у пйл1тичномужитт1сусп1льства
•
• = -0,0038« ♦ 0,4503
•
• • • •V
дистанцш влади
участьу пол1гичномужигт1сусп1пьства
. v v
• • 0,0031K + 0.5033
. • R> = 0.2368
шдишдуалЬм
участь у полличному*итт1сусп1льстеа
•
* • R* я 0,1834
* Ф ,
•
* ••
маскул1нн!сть
Рис. 3. Кореляцшна залежнiсть мiж соцiокультурними чинниками та гендерною асиметрieю
Джерело: власнi розрахунки на основi [2; 5; 7; 8]
Наступним кроком дослiдження е визначення набору найважливiших факторiв для моделювання ВВП на душу населення у краТнах свiту. З ^ею метою проведе-
ний покроковий в^р змiнних для визначення регресс оптимального вигляду. Пiсля всiх необхщних тестiв для аналiзу обрана регреая у такiй формi:
у, = -23508 + 333.33 • х1(
-211.44 • х2, - 621.92 • х3,
■70283.21 • х4,, И2 = 0.92,
де у - рiвень ВВП на душу населення у краТн ^ х1 - рiвень iндивiдуалiзму за Х.Хофстеде у краíнi i; х2 - рiвень н дульгенци за Х.Хофстеде у краТн i; х3 - частка жiнок серед вах менеджерiв у бiзнесi у краТн i; х4 - iндекс економiч-ноТ активностi та можливостей у краТн i.
Всi коефiцiенти моделi е значимими, а сама модель адекватна. Вона досить точно пояснюе, як саме рiвень ВВП на душу населення у краТш залежить вщ обраних показнигав. Зокрема, зростання рiвня iндивiдуалiзму в краТнi на 1 пункт сприяе вищому рiвню ВВП на душу населення на 333 дол. США. При збшьшенн рiвня Ыдуль-генци на 1 пункт спостер^аеться вищий рiвень ВВП на душу населення на 211 дол. США. У той же час, зростання частки жшок серед менеджерiв вах фiрм не сприяе збагаченню краТни: навпаки кожен додатковий вщсо-
ток жшок при керiвництвi вiднiмае 622 дол. США вщ ВВП на душу населення. НарешД надзвичайно важливим е Ыдекс економiчноТ активностi та можливостей у краТш: кожне його збшьшення на 0,01 пункт призводить до зростання ВВП на душу населення на 702 дол. США.
Не менш цкавим е дослщження того, як саме один з соцюкультурних показниюв пов'язаний з ВВП на душу населення краТни. На рис. 4 показана структура чоти-рьох со^альних складових краТн св^у у порiвняннi з ВВП на душу населення.
Рис. 4. Структура соцюкультурних показнимв та ВВП на душу населення
Джерело: власн1 розрахунки на основ! [2; 5; 7; 8]
^м того, за допомогою отриманоТ моделi розрахо-вано значення вибiрковоТ регресiйноТ функци, яке пока-зуе, яким мав би бути рiвень ВВП на душу населення, якби вш визначався лише 4 соцюкультурними показника-ми. Наприклад, в УкраТнi вiн мае становити 15193,5 дол. США, хоча реальне значення майже у два рази менше (7970,75). У той же час для Литви модельне та реальне значення майже не в^зняються (28359,10 та 29089,39 дол. США вщповщно). Аналопчш розрахунки проведен для вах розглянутих краТн, пюля чого розрахований коефь цiент використання соцюкультурного та гендерного по-тен^алу краТни, який показуе вiдхилення модельного значення ВВП вщ реального за формулою: у,
К,
у
де
мо-
у- рiвень ВВП на душу населення у краТш ^ у,
дельне значення за регресiею.
Всi значення коефiцiентiв розподiленi на промiжку вщ 0.52 (УкраТна) до 1.31 (Норвепя) й показують, наскь льки краТна використовуе свiй соцiокультурний та ген-дерний потенцiал. За допомогою номшального значення коефiцiенту з'явилася можливють роздiлити всi краТни на групи. До першоТ групи увшшли краТни, для яких
значення коефiцiенту менше 0.80. Цi краТни характеризуются достатньо високою тiньовою економкою (УкраТна, Китай, Угорщина) й заниженим рiвнем життя населення. До другоТ групи вiднесено краТни, значення кое-фiцiенту для яких знаходиться в межах вщ 0.8 до 0.9 (Велика Бриташя, Латвiя, Фiнляндiя, Туреччина, Шве-цiя). Третя група мютить краТни, якi мають коефiцiент вiд 0.9 до 1: Канада, Бельпя, Нiдерланди, Естонiя, Литва, lндiя, Румунiя. Четверта група краТн характеризуемся трохи завищеним рiвнем ВВП на душу населення. Для них коефiцiент знаходиться в межах вщ 1 до 1.1: Польща, lталiя, Японiя, Чехiя, США. П'ята група краТн мае коефiцiент вщ 1.1 до 1.2: 1спашя, Сгипет, Болгарiя, Францiя, 1ран, Ымеччина. Нарештi три краТни попали до сьомого кластеру, у якому рiвень ВВП сильно завище-ний по вщношенню до модельного рiвня (коефiцiент бiльший за 1.2): Австрiя, Роайська Федерацiя, Словач-чина, Норвегiя. Ц краТни повною мiрою використовують свш соцiокультурний та гендерний потенцiал.
НарешД для кращого розумiння подiлу краТн на групи, було побудовано матрицю, у яш дослщжено залежнiсть мiж рiвнем ВВП краТни та досягнутим коефь цiентом використання соцiокультурного та гендерного потен^алу. Всi краТни, що мали вВп на душу населення
менше 20 тис. дол. США потрапили до першоТ групи, вщ 20 до 40 тис. дол. США - до другоТ, бтьше 40 тис. дол. -до третьоТ. Аналогiчно, краТни з коефiцieнтом меншим за 0.9 попали до першоТ групи, вiд 0.9 до 1.1 - до другоТ, бтьше 1.1 - до третьоТ. Таким чином, краТни з низь-ким коефiцieнтом недостатньо використовують потенць ал, що формуеться со^ально-культурною та гендерною
Джерело: власн1 розрахунки на основ! [2; 5; 7; 8]
Як видно з рис. 5, УкраТна належить до краТн з низьким коефiцiентом. Профть краТни формуеться низьким рiвнем iндивiдуалiзму, Ыдульгенцп та залучення жiнок до поль тичного життя суспiльства, середнiм показником економiч-ноТ активностi, раннiм вком укладення шлюбу (див. табл. 1). Як було визначено ранше, зазначен чинники мають пряму кореляцiйну залежнють з ВВП на душу населення (див. рис. 1 та 2). Це означае, що для зменшення розриву мiж реальними та потенцмними показниками економiчно-го росту УкраТн слiд прагнути до збiльшення рiвня Ыдивь дуалiзму та iндульгенцiТ, бтьшоТ участi жiнок у полiтицi та перегляду прюрите^в щодо кар'ери та шлюбу.
Висновки та дискуая. Проведене дослщження показало, що економiчний розвиток суспiльства суттево пов'язаний з со^ально-культурними та гендерними факторами вщповщного народу. У роботi розглянут рiзно-манiтнi соцiальнi параметри (соцюкультурш показники за Х.Хофстеде, показники дтовоТ активностi жiнок у суспiльствi, тощо). Виявлено, що принаймн частина з цих параметрiв суттево корелюе з рiвнем ВВП на душу населення. Зокрема показано, що зростання Ыдивщуа-лiзму в краТнi на 1 пункт сприяе вищому рiвню ВВП на душу населення на 333 дол. США, Ыдульгенци -211 дол. США. У той же час, зростання частки жЫок серед менеджерiв вах фiрм не сприяе збагаченню краТни: навпаки кожен додатковий вщсоток жiнок при керiв-ництвi вiднiмае 622 дол. США вщ ВВП на душу населення. НарешД надзвичайно важливим е шдекс еконо-мiчноТ активностi та можливостей у краТн: кожне його збтьшення на 0,01 пункт призводить до зростання ВВП на душу населення на 702 дол. США.
Важлива роль виявлених вагомих факторiв вказуе на те, що доцтьно стимулювати змЫу менталiтету
сферою. В результат показники Тх економiчного розви-тку виявляються заниженими. Середнiй та високий ко-ефiцiент свiдчить про рацюнальне та максимальне ви-користання гендерно-культурного потен^алу. Внасль док цього - нульова або позитивна розбiжнiсть мiж фа-ктичними та розрахованими за регресшною моделлю показниками ВВП (див. рис. 5).
украТнського народу, значно пщвищуючи рiвень його iндивiдуалiзму. Очевидно, що необхiдно стимулювати конкуренцию у рiзних сферах життя. Взаемозв'язок мiж соцiокультурними показниками вказуе, що зростання iндивiдуалiзму та iндульгенцiТ сприятиме збтьшенню участi жiнок у економiчному та полiтичному життi суспь льства, що в свою чергу, як показуе розроблена модель, веде до зростання рiвня життя. КраТн слщ також стимулювати перегляд прюрите^в щодо кар'ерного зростання та укладення шлюбу, адже зрта ам'я здатна у бiльшiй мiрi сприяти добробуту суспiльства.
Список використаних джерел
1. Ward J., Lee B., Baptist S., Jackson H. (2010) Evidence for Action.Gender Equality and Economic Growth. Chatham House. The Royal Institute of International Affairs.
2. The Global Gender Gap Report (2015) World Economic Forum // http://reports.weforum.org/global-gender-gap-report-2015/.
3. Human Development Report (2015) United Nation Development Program // http://hdr.undp.org/sites/default/files/2015_human_development_report.pdf.
4. Gender Equality Index 2015. Measuring gender equality in the European Union 2005-2012. Report (2015) European Institute for Gender Equality // http://eige.europa.eu/sites/default/files/documents/mh0215616enn.pdf.
5. Women in Business and Management (2015) International Labour Organization // http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgreports/— dcomm/—publ/documents/publication/wcms_334882.pdf.
6. Social Institutions % Gender Index. Ukraine (2014) OECD Development Center // http://www.genderindex.org/sites/default/files/ datasheets/UA.pdf.
7. Geert Hofstede. Research // https://geert-hofstede.com/research.html.
8. Global Competitiveness Report 2015-2016 (2015) World Economic Forum // http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/.
Надшшла до редколегп 22.05.16 Date of editorial approval 03.06.16
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
к г
i я
'S E n с о кии
3. 0.2
о X Я"
£ а-х
s £ СО t-
-fl о
5Н
'5-.2 О
«и о ф о я;
íí г
Середшй
Низьким
Египет 1ран Болгар1я РФ Словаччина Франщя f-Пмеччина Abctpís Норвепя
|НД№ Румужя Польща Литва Ectohíh Чехга 1тал'|я Япония Бельпя Канада Нщерланди США
УкраГна Китай Латв1я Угорщина ФЫпякд1я Великобритания Швеция
Низькии Середшй Високий
ВВП на душу населения за ПКС
Рис. 5. Кластеризащя краТн
Н. Кочкина, канд. экон. наук, доц., А. Ставицкий, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ГЕНДЕРНЫЕ ФАКТОРЫ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СТРАНЫ
В статье рассмотрено влияние гендерной асимметрии на социально-экономическое развитие страны. Определены факторы, с высокой долей вероятности определяющие уровень развития общества. Построены эконометрические зависимости между уровнем ВВП на душу населения по покупательной способности и социально-культурными и гендерными факторами. На основе регрессионного анализа выделено 9 кластеров стран. Разработаны рекомендации относительно стимулирования экономического роста страны посредством сглаживания гендерных разрывов.
Ключевые слова: гендер, гендерная асимметрия, социально-экономическое развитие страны, социально-культурные факторы по Х.Хофстеде, Gender Gap Index.
N. Kochkina, PhD in Economics, Associate Professor, A. Stavytskyy, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
GENDER FACTORS OF SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF A COUNTRY
The article discusses the impact of gender asymmetry on the socio-economic development of the country. Authors detected factors that determine with high level of the probability social development of the society. Econometric relationship between the level of GDP per capita in comparative prices and the socio-cultural and gender factors are developed and estimated. The analysis showed that the level of individualism, indulgence, economic participation, and political empowerment of women in the society have direct linear correlation with GDP per capita. Power distance has opposite inverse correlation with the level of GDP. Application of regression analysis gave the possibility to divide all countries into 9 clusters with similar features. Two-dimensional matrix included GDP per capita and coefficient of implementation of a country gender and socio-cultural potential. The recommendations for stimulating economic growth by smoothing gender gaps are proposed.
Key words: gender, gender asymmetry, socio-economic development, socio-cultural factors on H.Hofstede, Gender Gap Index.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription:
1. Ward J., Lee B., Baptist S., Jackson H. (2010) Evidence for Action. Gender Equality and Economic Growth. Chatham House. The Royal Institute of International Affairs.
2. The Global Gender Gap Report (2015) World Economic Forum. Available at:http://reports.weforum.org/global-gender-gap-report-2015/.
3. Human Development Report (2015) United Nation Development Program. Available at:http://hdr.undp.org/sites/default/files/ 2015_human_development_report.pdf.
4. Gender Equality Index 2015. Measuring gender equality in the European Union 2005-2012. Report (2015) European Institute for Gender Equality.Available at:http://eige.europa.eu/sites/default/files/documents/mh0215616enn.pdf.
5. Women in Business and Management (2015) International Labour Organization. Available at:http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgreports/— dcomm/—publ/documents/publication/wcms_334882.pdf.
6. Social Institutions % Gender Index. Ukraine (2014) OECD Development Center.Available at:http://www.genderindex.org/sites/default/ files/datasheets/UA.pdf.
7. Geert Hofstede. Research. Available at:https://geert-hofstede.com/research.html.
8. Global Competitiveness Report 2015-2016 (2015) World Economic Forum.Available at:http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 7(184): 20-27 УДК 330.8
JEL Classification: B 300
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/184-7/3
О. Процишин, канд. екон. наук, доц., П. Скотний, канд. екон. наук, доц. Дрогобицький державний педагопчний ужверситет iMem 1вана Франка, Дрогобич
ПУБЛ1ЦИСТИКА 1ВАНА ФРАНКА: ЕВОЛЮЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОГЛЯД1В ТА ÏXHG ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОСТ1 (ДО 160-Р1ЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАШСЬКОГО МИСЛИТЕЛЯ)
"Я переконаний,
що економ1чний стан народу - се головна тдстава и/лого його життя, розвою i поступу"
I. Франко
Лист до О. Рошкевич, 20 вересня 1878
У статт/' nроаналiзовано основн напрями економ/'чних до^джень у раннх i ni3Hix публщистичних творах 1вана Франка та простежено еволюцю економiчного свтогляду украТнського досл/'дника.
Висвтлено економ/'чн/' погляди мислителя на соцiально-економiчний розвиток Галичини, проблеми б/'дност i, мграци населення, фскально/ та грошово-кредитноï полтики, економ/'чно/ статистики. Об^рунтовано роль i значення публщистич-но/ спадщини економ/'чного спрямування I. Франка для формування украУнськоï та свтовоï економ/'чно/ думки.
Ключовi слова: укра'/нська економiчна думка; економiчна публцистика I. Франка; економiчнi погляди I. Франка; ево-люц я економ чного св тогляду I. Франка.
Постановка проблеми. Постать 1вана Франка е знаковою для украТнського народу не лише тому, що вш був видатним письменником, поетом, мислителем та науковцем, але й внаслщок всебiчного вщображення та глибокого осмислення в його публщистичних творах складних та суперечливих процеав полiтичного та со-цiально-економiчного розвитку тогочасного суспшьства. Багатогранний талант украТнського гешя пщкреслюють не тшьки вп"чизняы франкознавц та науковщ але й зарубiжнi дослщники його творчоТ спадщини.
Провщне мюце серед усього творчого доробку 1вана Франка належить публщистицк За даними 1нституту франкознавства ЛНУ iменi 1вана Франка публщистична спадщина дослщника налiчуе 2150 творiв [1], у т.ч. еко-номiчного спрямування, далеко не вс з яких вщобра-жен в двох книгах 44-го тому 50-томного видання його творiв. Поряд з тим, до економiчноТ публщистики вчено-го слщ зарахувати i його статп, рецензп та кореспонде-нцп в численних тогочасних газетах i журналах украТн-
ською, польською та шмецькою мовами. Цкаво, що пщбиваючи пщсумки своeï прац за перюд до 1890 року, I. Франко з певним здивyванням повiдомляe, що iз май-же 900 пyблiкацiй, що побачили свп" за чверть столбя, 525, тобто значно бшьше половини, - це публщистичш та наyковi статтi та ще понад 80 рецензш [2]. Важливо зауважити, що економiчнi роздуми дослщника, пред-ставленi в циx твораx, базуються на осмисленнi актуа-льниx питань тогочасноТ' економiчноï теори та господаре^ практики в тюному зв'язку з проблемами юто-рiï, полiтики та моралi.
Актуальнють дослiдження творчого внеску I. Франка у формування та становлення украш^ко^ економiчноï думки, виявлення причин та напрямiв еволюцiï науко-виx поглядiв дослiдника важко переоцiнити. Незважаю-чи на те, що вш жив i творив за умов со^ально-економiчниx, та полiтичниx трансформацiй Свропи та свiтy кiнця XIX - початку ХХ столггтя, здiйснений ним глибокий аналiз соцiально-економiчного поступу украш-
© Процишин О., Скотний П., 2016
