CC BY
50
Чушак-Голобородько А.М., Онишкевич Х.О. Бюджетное обеспечение социальной сферы в Украине: оценка эффективности и подходы к обоснованию
Проанализированы объемы финансирования социальной сферы в Украине, рассмотрены проблемы финансирования социальной сферы в Украине, приведены направления реформирования структуры социальной сферы. Выявлены и охарактеризованы диспропорции, возникающие между минимальной заработной платой и потребительской корзиной населения.
Ключевые слова: социальная сфера, социальные расходы, социальная защита, социальное обеспечение, бюджетное финансирование, проблемы финансирования.
Chushak-Goloborodko A.M., Onyszkiewicz K.O. Budget provision of social services in Ukraine: evaluation and approaches to ground
Analysis of funding social sector in Ukraine considered the problem of financing social services in Ukraine are directions restructuring of the social sphere. Detected and characterized disparities that arise between the minimum wage and the consumer basket population.
Keywords: social, social spending, social security, social security financing, the financing problems.
УДК331.556.4(477+100) Maeicmp Р.О. Рудзтська;
доц. C.I. Кудин, канд. екон. наук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ЗОВН1ШНЯ ТРУДОВА М1ГРАЦ1Я В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: ПЕРЕДУМОВИ, ЧИННИКИ ТА НАСЛ1ДКИ
Висв^лено передумови виникнення, чинники та тенденци зовшшньо! трудово! м^раци в Укра!ш, класифжовано позитивш та негативш економiчнi, сощальш та де-мографiчнi наслщки зовшшньо! трудово! м^раци за кра!нами ви!зду i кра!нами в'!зду пращвнигав.
Ключовг слова: зовшшня трудова м^ращя, трудовий марант, чинники зовшшньо! трудово! м^раци, екож^чш, сощальш та демографiчнi наслщки зовшшньо! трудово! м^раци.
Постановка проблеми. Проблема трудово! м1грацп на сьогодш в Ук-ра!ш е актуальною, оскшьки кшьюсть ви!жджаючих за кордон для працев-лаштування з кожним роком збшьшуеться, а частина 1з тих, хто залишив нашу кра!ну, не хочуть повертатися. Унаслщок цього в1тчизняний ринок пращ втрачае економ1чно активне населення, квал1фжованих пращвниюв, людей, як можуть шдшмати економ1ку держави. Ланцюгова реакщя на трудову м1г-ращю виявляеться у попршенш демограф1чно! ситуацп, яка i без того мае не-найкращий стан. Саме тому виникае потреба в дослщженш масштаб1в, чин-ниюв, наслщюв та шлях1в подолання негативних рис м1грацшного процесу, який значно впливае на економ1ку Укра!ни.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Р1зномаштш аспекти трудово! м1грацп дослщжували у сво!х наукових працях I. Гнибщенко, В. Куцен-ко, Е. Л1банова, О. Малиновська, О. Осауленко, Т. Петрова, С. Пирожков, О. Позняк, I. Прибиткова, М. Романюк, М. Семикша, О. Хомра, О. Ярова та ш. Проблему зовшшньо! трудово! м1грацп населення Укра!ни також висвгг-лено у працях заруб1жних дослщниюв, таких як С. Годшгс, М. Левш, Н. Поп-
сон, Ж. Сершк, А. Счепашкова, К. Циммер та ш. Однак, незважаючи на проведет дослщження особливостей зовшшньо! трудово! мираци населення Ук-ра!ни, зазначена проблема все ще залишаегься маловивченою та гостро пос-тае перед укра!нським суспiльством. Необхiдно зазначити, що питання зовшшньо! трудово! тграци е недостатньо висвiтленим у наукових виданнях, тому юнуе чимало не виршених проблем.
Мета роботи. Метою дослщження е висвiтлення передумов виник-нення зовшшньо! трудово! мираци; визначення показникiв динамiки та тен-денцiй зовшшньо! трудово! мираци населення Укра!ни. За допомогою наукових дослщжень рiзних науковцiв е змога виявити позитивш та негативнi нас-лiдки зовшшньо! трудово! мираци.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Згiдно зi ст. 1 Закону Ук-ра!ни " Про Державну мiграцiйну службу Укра!ни", трудова мiграцiя визна-чаеться як перемщення особи, пов'язане з перетинанням державного кордону, з метою виконання робгт, надання послуг на платнш основi чи провадження будь-якого виду шдприемницько! дiяльностi, не забороненого законодавством держави працевлаштування й мае на це вщповщний дозвiл державного органу [1]. Мiжнародними трудовими м^антами стають не лише безробiтнi, а й час-тина працюючого населення, для яких рушiйним мотивом м^аци е пошук вигiднiших умов пращ та вищо! заробино! плати. Нацюнальш вiдмiнностi в заробiтнiй платi е об'ективним чинником трудово! м^аци.
Трудова м^ащя е важливим аспектом глобатзацп, вона створюе новi випробування та перспективи для вироблення державами полиики щодо уп-равлiння мiграцiйними потоками. Великомасштабна мiграцiя е потенцiйно складною для регулювання, але держави, що бажають залишатися конкурен-тоспроможними, не можуть iгнорувати необхiднiсть змш. Кра!ни удоскона-люють як походження, так i призначення для м^анпв, регулюють трудову мiграцiю з урахуванням iнтересiв держави, суспiльства та м^анпв. Так, 30 травня 2011 р. Указом Президента Укра!ни було схвалено Концепщю державно! м^ацшно! полиики, а 12 жовтня 2011 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни затвердив План заходiв з реалiзацu ще! Концепци. Однак неповнота та вщ-сутнють системного пiдходу в збираннi статистично! шформацп щодо трудово! м^аци в Укра!ш iстотно ускладнюють здшснення ефективно! державно! полiтики в цш сферi.
Основним джерелом вiдомостей про м^ащю населення е державна статистика, яка включае облiк м^ацп i матерiали переписiв населення; крiм того, проводять вибiрковi обстеження, мета яких, зазвичай, - вияв причин i мотивiв м^аци. Проте вони не надають достовiрних вiдомостей про цей процес, тому дуже важко аналiзувати реальш розмiри i структуру трудово! м^ацп стосовно Укра!ни. Дiйснi розмiри м^ацп можуть удвiчi перевищу-вати офщшш данi [2].
Зовнiшня трудова м^ащя виникае та розвиваеться разом зi станов-ленням й еволющею мiжнародноl м^ацп капiталу, мiжнародноl торпвл^ Вона зумовлюеться внутрiшнiми та зовшшшми чинниками економiчного розвитку кожно! кра!ни, станом мiжнародноl економiки загалом та економiч-
ними зв'язками мiж державами. У neBHi перюди рушiйними силами зов-шшньо! трудово! мобiльностi можуть бути i iншi чинники, зокрема: полггач-ш, вшськов^ релтйш, нащональш, культурш, сiмейнi тощо.
До основних передумов зовшшньо! трудово! м^ацп належать такi: 1) рiзниця мiж рiвнем економiчного розвитку кра!н; 2) нерiвномiрнiсть темпiв i обсяпв нагромадження капiталу на рiзних дшянках свiтового господарства; 3) нацiональнi вщмшносп у розмiрах заробино! плати; 4) дiяльнiсть ТНК i пов'язана з нею мiжнародна мобiльнiсть капiталу; 5) масове безробгтся у слабко розвинених кра!нах. До цих передумов останшм часом долучилися й iншi: полггачна та економiчна кризи; поглиблення регюнально! та свиово! економiчноl штеграцп; зростання попиту з боку лiдерiв свиово! економiки на iнтелектуальну робочу силу; стрiмкий розвиток сучасних засобiв зв'язку, ко-мунiкацiй та транспорту; шформацшний фактор, а також чинники нееконо-мiчного характеру: вiйськовi та релтйш конфлiкти, розпад федеративних держав, нащональш, сiмейнi та етнiчнi проблеми [3].
Специфiчною ознакою зовшшньо! трудово! мирацп населення Укра-!ни е те, що вона починае набувати характеру "безповоротносп". Якщо у 90-х роках XX ст. бшьшють громадян Укра!ни, якi ви!жджали за кордон на заро-бiтки, сприймали це як тимчасове явище, сподiваючись, що, як тшьки еконо-мiчна ситуащя в Украш покращиться, вони повернуться, то тепер значна частина тих, хто ви!хав на заробики, повертатися не збираеться. Також заг-розливою тенденцiею розвитку сучасно! трудово! м^ацп е той факт, що батьки, яю ви!хали та працюють за кордоном досить тривалий час, почина-ють залучати до таких по!здок дiтей.
Чинники виникнення зовшшньо! трудово! м^ацп можна проаналiзу-вати на основi використання положень теорп "притягання - виштовхування" (theory of pushpull factors). Теорто факторiв "притягання - виштовхування" розробив англшський вчений Ернест Равенштайн. На основi даних перепису населення в Англп та Уельш вiн сформулював у 1889 р. "Закони м^ацп населення". Равенштайн зробив висновок, що м^ащю населення можна пояс-нити дiею чинниюв "притягання - виштовхування": несприятливi умови на однш територп (жорстке законодавство, надмiрнi податки i т.iн.) "виштовху-ють" людей з !х мюця проживання, а сприятливi умови, створеш на iнших те-риторiях, "притягують" !х. Вiдповiдно всi чинники, яю обумовлюють м^а-цiю, вiн подшив на внутршш (чинники виштовхування) та зовшшш (чинники притягання). Закони м^ацп, сформульованi Равенштайном, полягали в такому: основною причиною м^ацп населення е те, що на шшш територп кращi економiчнi умови, шж на тiй, де живе людина; масштаби м^ацп ско-рочуються зi збiльшенням вiдстанi; мiграцiя частiше вщбуваеться в декiлька етапiв; мiграцiя населення е двосторонньою; мобшьнють людей визначаеться !х особистiсними характеристиками (стать, вш, належнiсть до певного сощ-ального класу тощо) [4].
Укра!на продовжуе залишатися кра!ною походження трудових м^ан-тiв як для кра!н СНД, так i для €С. Трудова ем^ащя стала в нашiй державi об'ективною реальнiстю, вона неухильно зростае. За деякими даними, трудо-
ву м^ащю ощнюють в 1,5 млн oci6, що становить приблизно 5 % населення працездатного BiKy. А, зпдно з даними соцiологiчного монiторингу 1нституту соцюлогп НАН Укра!ни, на роботу ви!жджали хоча б раз закордон близько 10 % дорослого населення Укра1ни. Мiграцiя населення е одним iз шдикато-рiв кризового стану економжи. Укра1нщ намагаються знайти можливосп покращити свое матерiальне становище, а, як свщчить статистика, рiзниця в доходах м^анпв i не ем^анпв е iстотною - середня заробггаа плата мш-рантiв за кордоном yтричi вища нiж в Укра!ш [5].
Сальдо м^ацп з початку 2012 р. становить 14065 ошб проти 7025 оиб у минулому роцi. Переважно мiграцiйна активнiсть залишилась у прикордонних, зокрема з Рошею регiонах. Як бачимо, активнiсть м^ацшних процесiв збiльшилася порiвняно з попередшм роком (табл. 1) [6].
Табл. 1. Зовншня мкращя населення УкраТни у 2011- 2012 рр.
Рк Кiлькiсть прибулих Кшьюсть вибулих Сальдо мпрацп
2011 208811 201786 7025
2012 218799 204731 14068
Серед вибулих з Укра1ни 43,4 % ви1хали до кра1н СНД i 56,6 % - до ш-ших кра1н. Найчастiше нашi земляки таки вибирають кра1ни з високим рiвнем життя. Велику кiлькiсть украшщв зосереджено в кра1нах з найбшьшим вало-вим внyтрiшнiм продуктом на душу населення, скоригованого вщповщно до паритету кутвельно! спроможностi. Як свщчать статистичнi данi МВФ, iз 2002 р. по 2012 р. ВВП на душу населення зрю з 4002 дол. до 7598 дол., але навпъ з таким зростання Укра!ш не вдаеться ввшти в сотню вшх кра!н свiтy. Отже, до списку кра!н, до яких емiгрyють укра1нщ потрапили: Iталiя - кшь-кiсть громадян Укра!ни, як проживають офiцiйно - 208796, вщповщно ВВП на душу населення там $32596; друге мюце посiдае Шмеччина - 159308, ВВП на душу населення - $39414; трете мюце Рошя - 126374 украшщв, $21358; четверте мюце Чехiя - 116371 украшщв, $25949; п'яте мiсце 1зра!ль -97617 украшщв, $28007; шосте мiсце Iспанiя - 77217 наших земляюв, $32701; сьоме мiсце США - 59917 украшщв, $48442; восьме мюце Грещя - 50081 украшщв, $26892; дев'яте мюце Портyгалiя - 48022 украшщв, ВВП на душу населення $25444; десяте мюце Канада - 43000 украшщв, $40541 [7].
Такий значний розрив у показниках ВВП на душу населення мiж Ук-ра!ною та шшими кра!нами Свропи й свпу е одним з об'ективних чинниюв, який поряд з iншими впливае на м^ацшш процеси. Розглянемо наступний чинник. Це рiзниця в середньому розмiрi оплати працi в рiзних кра!нах свiтy. Характерними особливостями розвитку ринку працi в Украш на сучасному етапi залишаються: низький рiвень заробино! плати в державному секторi економiки, обмеженi можливостi отримати досить високооплачувану роботу, поширення безробiття, низька ефективнють заходiв державно! полiтики щодо пiдтримки самозайнятостi та малого шдприемництва [4].
Мiнiмальна заробiтна плата з 1 кв^тня 2012 р. встановлена у розмiрi 1094 грн., що становила 37,2 % середньо! заробггао! плати за квггень (2942 грн.), та у доларовому еквiвалентi дае змогу витрачати в середньому у кв^ш на одну особу майже $4,5 на добу, що дещо бшьше вiд мiжнародного
критерiю бщносл ($2 США або $4,3 США за паритетом кушвельно! спро-можносп на добу). Порiвняeмо рiвень мшмально! заробино! плати в деяких кра!нах европи (табл. 2) [6].
Табл. 2. Мтшальна ЗП в деяких краТнах Свропи на 1.12.2012
Кра!на Мiн ЗП (евро) Кра!на Мiн ЗП (евро) Кра!на Мш ЗП (евро) Краша Мiн ЗП (евро)
Люксембург 1801 Францiя 1398 Португалiя 485 РФ 113
Iрландiя 1499 Австрiя 1000 Естонiя 290 Укра!на 95
Бельгiя 1499 Грецiя 751 Румунiя 160 Бшорусь 90
Шдерланди 1447 Iспанiя 642 Болгарiя 150 Молдова 72
Наведет дат свщчать про те, що Укра!на за розмiром мшмально! зарплата значно програе державам европи. Як бачимо, у таких кра!нах, куди спрямувались основнi потоки мират1в з Укра!ни: Грецiя, Iспанiя, Португалiя, Росiя - мiнiмальна заробiтна плата значно вища. За iншими джерелами шфор-маци рiвень укра!нсько1 мшмально! зарплати демонструе все бiльшу вщповщ-нiсть африканським стандартам. В абсолютних розмiрах укра!нська "мшмал-ка" менша, нiж в таких кра!ни африканського континенту, як Алжир, Габон, Ботсвана, Кабо-Верде тощо [6]. За кордоном трудовий м^ант отримуе наба-гато менше за свою працю, ашж громадянин вщповщно! кра!ни пе! ж квалiфi-кацп, i ще менше, якщо вiн працюе нелегально. Проте ця сума все одно значно перевищуватиме ту, яку громадянин отримував би, працюючи в Укра!ш.
Ще одним чинником, який значно впливае на збшьшення кшькосп зовнiшнiх трудових м^анпв в Укра!ш, е бщшсть i високий рiвень безробгт-тя, що особливо тдвищився з поглибленням свггово! фiнансово-економiчноi кризи. За шформащею укра!нського вiддiлення ООН, за межею прожитково-го мiнiмуму (тотально! бщносп) в Укра!ш проживае 15,2 % населення. При цьому в перюд з 2010 по 2011 р. рiвень абсолютно! бiдностi скоротився на 3,3 % [8]. Кшьюсть безробгтних у вiцi 15-70 рокiв у I пiврiччi 2012 р., порiв-няно з I пiврiччям 2011 р., зменшилася на 100,2 тис. ошб або на 5,5 % та ста-новила 1,7 млн ошб. Серед безробиних двi третини становили мешканцi мюьких поселень (1,2 млн осiб), решту - сiльськi жителi. Статистичнi дат доводять, що найбiльший вiдтiк м^анпв вiдбуваеться саме з тих областей Укра!ни, у яких зареестровано найвищi рiвнi безробiття, а саме з Дншропет-ровсько! й Донецько! областей, де рiвень безробiття, вiдповiдно, 112,4 i 181,2 тис. осiб [9].
Причиною трудово! м^ацп населення Укра!ни в iншi кра!ни е також:
• нестабшьшсть економiчноl ситуаци;
• полгшчна нестабiльнiсть та напруженiсть у крашц
• зневiра в можливють влаштувати власне майбутне й майбутне дггей у сво!й крат;
• вщсуттсть можливостi реалiзувати сво! права, свш потенцiал збiльшуе вiдтiк штелектуально! та висококвалiфiкованоi частини працездатного населення. Трудова м^ащя веде й до загострення багатьох соцiальних проблем,
зокрема:
• негативш демографiчнi наслщки, що призводить до зменшення народжува-ностi, старшня нацп;
• руйнащя амейних вщносин;
• проблема сощального сирггства, коли один чи обое батьюв дитини знахо-дяться на заробгжах, а вихованням займаються родич^ а школи виникае потреба й державно! отки.
Водночас украшсью трудов1 м1гранти е важливим джерелом надхо-джень кошпв з-за кордону до Укра!ни. 1хш грошов1 перекази майже дор1вню-ють обсягу прямих шоземних швестицш до Укра!ни та у 8 раз1в б1льш1 за зовшшню допомогу розвитку для Украши [5]. 1снують також чинники гума-штарного, культурного, еколопчного, психолопчного, правового та полггач-ного порядку. До полггачних можна вщнести: стутнь розвитку демократа в кра!ш, стабшьнють пол1тично! системи, поширешсть корупцп тощо; до еко-лопчних - несприятлива еколопчна ситуащя, наявнють доступу до чисто! питно! води та яюсних продукпв.
Варто також вщзначити високий р1вень корумпованосп укра!нського суспшьства. За тдрахунками Heritage Foundation, Укра!на в 2012 р. посщае 144-е мiсце зi 176-ти кра!н, охоплених дослiдженням, набравши при цьому 26 балiв зi 100 можливих... Будь-який результат, менший за 30 балiв, на пог-ляд Transparency International, вважають "ганьбою для нацi!". Загалом, за ш-дексом економiчно! свободи, який, о^м свободи вiд корупцi!, включае в себе ще цiлу низку шших свобод (свободу ведення бiзнесу, свободу торгiвлi, фiскальну, монетарну, швестицшну, фiнансову свободу тощо), Укра!на пось дае 161 мiсце, цей показник у нашш державi становить 46,3 бали зi 100, що також слугуе вагомим чинником "виштовхування" укра!нських громадян за кордон [10].
Щодо наслiдкiв зовнiшньо! трудово! мiграцi!, то !х не можна розгляда-ти з погляду лише однiе! кра!ни, оскiльки сама по собi вона е формою взаемо-дi! принаймш двох кра!н. На основi аналiзу наукових дослiджень можна скласти класифжащю наслiдкiв зовнiшньо! трудово! мiграцi! для кра!н-доно-рiв робочо! сили та для краш-рецишенпв.
Економ1чн1 насл1дки трудово'1 м1грацп КраТна ви'1зду трудових м1грант1в
Позитивнi:
• скорочення дефщиту платажного балансу за рахунок грошових переказiв вiд мггрантш з-за кордону;
• збшьшення можливостi впровадження працеощадних технологш без нега-тивних на^дюв для ринку пращ;
• стимулювання росту деяких галузей промисловостi (здебiльшого тих, що ви-робляють товари повсякденного попиту) i будшництво;
• збшьшення вливань до бюджету за посередницью послуги в працевлашту-ваннi за кордоном;
• створення умов для розвитку малого бiзнесу. Негативна
• посилення залежностi вiд шоземного попиту не лише на товари, але i на ро-бочу силу;
• вщбуваеться переорiентацiя капiтальних вкладень з освоення виробничих ре-сурсш на вживання;
• зростання шфляци, неприродне змiцнення нацюнально! валюти за рахунок зовнiшнiх чинникiв (трансфер™ iз-за кордону);
• посилення навантаження на соцiальний фонд внаслiдок ввдтоку працездатно-го населення;
• посилення вiдтоку катталш з кра!ни;
• унаслiдок "витоку мiзкiв" гальмуеться розвиток науки, промисловостц
• зростають цiни на житло за рахунок збiльшення попиту;
• перехвд до економiчно-пасивного населення частини осiб, якi нагромадили необхадт для життя кошти шляхом трудових мцрацш.
КраУна в'Узду трудових м1грант1в
Позитивна
• стимулювання росту виробництва i додатково! зайнятостi шляхом створення додаткового попиту на товари та послуги;
• унаслщок "притоку мiзкiв" економiя витрат на освiту та наукову дiяльнiсть;
• полегшуеться можливiсть регiональних зрушень в економiцi за рахунок роз-селення мiгрантiв у потрiбних регюнах;
• зниження вартостi робочо! сили та пов'язанi з цим загальш витрати;
• гальмування зростання цш завдяки схильностi iноземних працiвникiв до за-ощадження коштiв;
• трудовi мiгранти е певним амортизатором у випадку кризи та безробiття;
• збшьшення збирання податкiв вiд заробпно! плати мiгрантiв i надходження до сощальних фондiв;
• збiльшення платежш за користування мiгрантами житлом i комунальними послугами;
• зменшення витрат на виплату пенсiй та на реалiзацiю рiзного роду соцiаль-них програм;
• економiя витрат на освiту та професшну тдготовку;
• тдвищення конкурентоспроможностi товарш, якi виробляються крашою, що пов'язано з бшьш низькою цiною шоземно! робочо! сили.
Негативнi:
• скорочення рiвня заробпно! плати за рахунок збшьшення пропозицй працi;
• трудовi мiгранти займають робочi мiсця коршного населення;
• збiльшення витрат на сощальну допомогу безробiтним мiгрантам;
• блокування можливостi впровадження працеощадних технологш.
Соц1альн1 насл1дки трудовоУ м1грац1'1 КраУна виУзду трудових м1грант1в
Позитивнi:
• тдвищення квалiфiкацii;
• скорочення бдаосп та розриву в доходах населення;
• деяка частка коштiв, нагромаджених трудовими мiгрантами, витрачаеться на освпу;
• покращення житлових умов населення;
• створення нових робочих мюць за рахунок розвитку пiдприемницькоi дiяль-ностi;
• засвоення ринково! сввдомоста, цiнностей та норм цивiлiзованого суспшь-ства;
• набуття знань, навичок, досвщу, знайомство з iншими культурами.
Hегaтивнi:
• втpaтa квaлiфiковaниx пpaцiвникiв;
• вiдбyвaeтьcя деквaлiфiкaцiя пpaцiвникa в деякиx пpофеciяx (y paзi невщпо-вiдноcтi pодy дiяльноcтi);
• пpоблемa aдaптaцiï тpyдового мiгpaнтa пicля повеpнення до новж для нього УМОВ;
• зaгpозa нiвелювaння cоцiaльноï знaчимоcтi зaйнятоcтi в y^aïm;
• фоpмyвaння звички до шотобу життя тpyдового мiгpaнтa.
KpaiHa в'Узду тpудовиx мiгpaнтiв
Позитивнi:
• зaйнятicть мiгpaнтiв у "непpеcтижниx" cфеpax cпpияe веpтикaльнiй мобшь-ноcтi мюцевж пpaцiвникiв;
• зaйнятicть мiгpaнтiв у домaшньомy гоcподapcтвi cпpияe зaйнятоcтi жшок;
• пiдвищення якоcтi pобочоï шли штаком вiдбоpy молодиx i квaлiфiковaниx пpaцiвникiв;
• пiдвищення зaйнятоcтi в мaломy бiзнеci тa пiдпpиeмництвi. Hегaтивнi:
• ycклaднення cитyaцiï нa внyтpiшньомy pинкy пpaцi (в окpемиx pегiонax);
• зpоcтaння бiдноcтi (внacлiдок втpaти pоботи).
Дeмогpaфiчнi нacлiдки тpудовоï Mirpa^Y Kpafaa вшзду тpудовиx мiгpaнтiв
Позитивна
• виïзд нacелення з ^arn з виcокими темпaми зpоcтaння нacелення cкоpочye нapоджyвaнicть i чacтково cтaбiлiзye чиcельнicть нacелення.
Hегaтивнi:
• cкоpочення чиcельноcтi нacелення, поcилення депопyляцiï;
• дефоpмyвaння cтaтевовiковоï cтpyктypи нacелення;
• зниження кiлькоcтi yклaдaння шлк^в, збшьшення вipогiдноcтi pозлyчень, зниження вipогiдноcтi нapодження дiтей внacлiдок виïздy жiнок дiтоpодного вiкy;
• збiльшення кiлькоcтi дтей, якi зpоcтaють без бaтькiв;
• погipшення aбо втpaтa здоpов'я внЕгащок шкiдпивиx умов npaui, неноpмовa-ного pобочого дня, неcвоeчacного лiкyвaння.
KpaiHa в'Узду тpудовиx мiгpaнтiв
Позитивнi:
• збшьшення ^бо компенcaцiя) чиcельноcтi ^^лення;
• омолодження вiковоï cтpyктypи нacелення;
• пiдвищення кiлькоcтi шлюбiв;
• можливють зacелення мiгpaнтaми недоcтaтньо зacелениx pегiонiв. Hегaтивнi:
• нaдмipнa концентpaцiя нacелення у великиx мicтax;
• зpоcтaння вipогiдноcтi фiктивниx шлюбiв з метою в'Ьду тa пеpебyвaння в кpaïнi;
• пошиpення деякиx видш зaxвоpювaнь [4].
Висновки. Передушм варто зазначити, що мiграцiйнi рухи е так зва-ним Индикатором" реакцн населення на змiни в економiчному, полiтичному, соцiальному життi будь-якого суспшьства. Розмiр, напрямки та масштаби таких процесiв певно! мiрою свiдчать про стабiльнiсть або, навпаки, про неста-бiльнiсть суспiльного розвитку. Процес трудово! мираци в Укра!ш мае тен-денцiю до зростання. Саме тому необхвдно для бшьш ефективного викорис-тання трудових ресуршв варто запровадити систему монiторингу м^ацшних потокiв населення й удосконалити законодавче забезпечення тощо, оскшьки просто зупинити трудову мирацш неможливо, то варто використовувати !! позитивш наслiдки та намагатися зменшити негативш.
Л1тература
1. Проект ЗУ "Про Державну мшрацшну службу" вщ 06.09.2011. - 3692-V.
2. Кравченко В.Г. Тенденци трудово! мираци в Укра!ш / В.Г. Кравченко // Часопис Ки-!вського ушверситету права. - 2012. - № 2. - С. 125-129. - С. 126.
3. Пуригша О.Г. М1жнародна миращя : навч. поабн. / О.Г. Пуригша, С.Е. Сардак. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2007. - 432 с.
4. Федосова В.1. Передумови, чинники та наслщки зовншньо! трудово! мираци в Укра-!ш // Зб1рник наукових праць ЛНТУ. - Ч. 2. - Луцьк : Вид-во ЛНТУ, 2010. - Вип. 7 (28).
5. Укра!на 2020: демограф1чш та мирацщш вим1ри безпеки. Аналггачна записка / Укра-!нський ш-т публ1чно! поливки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://old.uipp. org.ua/in-dex.php?page=publications&id=41
6. Мошторинг ситуацi!' у сощальнш сферi Укра!ни за червень 2012 року / Центр пер-спективних сощальних дослiджень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://cpsr.org.ua/in dex.php?option=com_content&view=article&id=206:-2012-&catid=17:2010-06-44-31&Itemid=24
7. Топ-10 кра!н, куди емшрують укра!нщ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://scandalissimo.kiev.ua/top-10-krajin-kudy-emihruyut-ukrajintsi.htm
8. Протягом останнього року р!вень абсолютно! бщносп.... [Електронний ресурс]. -
Доступний з http://fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=8732 %3A------
33-&catid=71 %3A2009-08-01 -15-59-55&Itemid=37&lang=uk
9. Держком. статистики Укра!ни. Статистична iнформацiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua/
10. Укра!на в рейтингу економ!чно! свободи Heritage Foundation.. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://rbc.ua/ukr/top/show/ukraina-v-reytinge-ekonomicheskoy-svobody-heri-tage-foundation-zanyala-10012013094000.
Рудзинская Р.О., Кудын С.И. Внешняя трудовая миграция в современном украинском обществе: предпосылки, факторы и последствия
Отражены предпосылки возникновения, факторы и тенденции внешней трудовой миграции в Украине, классифицированы позитивные и негативные экономические, социальные и демографические последствия внешней трудовой миграции по странам выезда и странами въезда работников.
Ключевые слова: внешняя трудовая миграция, трудовой мигрант, факторы внешней трудовой миграции, экономические, социальные и демографические последствия внешней трудовой миграции.
Rudzinska R.O., Kudyn S.I. External labor migration in contemporary Ukrainian society: pre-conditions, factors and consequences
In the article pre-conditions of origin, factors and tendencies of external labour migration, are reflected in Ukraine, the positive and negative economic, social and demographic consequences of external labour migration are classified after countries - importers and by the countries - exporters of workers.
Keywords: external labour migration, factors of external labour migration, economic, social and demographic consequences of external labour migration.
