Научная статья на тему 'Особливості зовнішньої трудової міграції населення в Україні в умовах кризи та виходу з неї'

Особливості зовнішньої трудової міграції населення в Україні в умовах кризи та виходу з неї Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
108
30
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
трудова міграція / теорії міграції / чинники трудової міграції / міграційний капітал / labor migration / theories of migration / factors of labour migration / migrational capital.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — М. М. Ватаманюк

Проаналізовано масштаби, структуру та наслідки трудової міграції в Україні; досліджено основні чинники, що поглиблюють міграційні процеси у період економічної кризи та виходу з неї.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The features of external labour migration in Ukraine in the period of economic crisis and post crisis years

The scale, structure and consequences of labour migration in Ukraine are analyzed; the main factors, which deepened migration processes in the period of economic crisis and post crisis years, are studied.

Текст научной работы на тему «Особливості зовнішньої трудової міграції населення в Україні в умовах кризи та виходу з неї»

12. Федоренко С.Г. Концепщя кластержй полiтики в Укра1'ш / С.Г. Федоренко, А.М. Тугай, А.Ф. Гойко, В. Д. Джабейло // Економжа та держава. - 2008. - № 11. - С. 5-15.

13. Промисловий потенщал Украши: проблеми та перспективи структурно-шнова-цшних трансформацш / вщпов. ред. Ю.В. Кiндзерський. - К. : 1н-т економiки та прогнозуван-ня НАН Украши, 2007. - 408 с.

14. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Towards world-class clusters in the European Union: Implementing the broad-based innovation strategy. - Brussels, 2008-11 p.

15. Крот А.В. Кластеризащя економжи Украши на прикладi будiвельноï ri^i / А.В. Крот. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcontact.com/2009_03_05/2_krot.htm.

16. 1льчук В.П. Фактори кластеризацп економжи регюну на прикладi будiвельноï галузi / В.П. 1льчук, А.В. Крот. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/ Vcndtu/2009_38/1.htm.

Бондарева Н.В. Государственная регуляция развития кластеров строительной сферы в Украине

Исследованы концептуальные подходы сущности кластеров, уточнены определения строительного кластера, определен перечень преимуществ использования кластеров в строительной сфере, отражены составляющие государственной строительной политики Украины, которые содействовали бы развитию кластерного подхода в строительной сфере, что можно рассматривать как один из возможных путей оптимизации деятельности строительства, ради обеспечения экономического и социального эффекта от данных внедрений.

Ключевые слова: строительство, строительный кластер, строительная сфера, государственная строительная политика, государственная регуляция, кластер, сетевая организация, финансово-экономический кризис.

Bondareva N.V. Government control of development of clusters in building in Ukraine

Investigational conceptual approaches of essence of clusters, it is specified determination build a cluster, certainly list of advantages of the use of clusters in a build sphere, the constituents of a public build policy of Ukraine are reflected, what would assist development of cluster approach in a build sphere, that it is possible to examine as one of possible ways of optimization of building activity, for the sake of providing of economic and social effect from these introductions.

Keywords: building, build cluster, build sphere, public build policy, government control, cluster, network organization, finance-economic crisis.

УДК 331.56.57 (477) Доц. М.М. Ватаманюк, канд. екон. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 ЗОВН1ШНЬО1 ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 НАСЕЛЕННЯ В УКРА1Ш В УМОВАХ КРИЗИ ТА ВИХОДУ З НЕ1

Проаналiзовано масштаби, структуру та наслщки трудово! м^раци в Украшц дослщжено основш чинники, що поглиблюють мшрацшш процеси у перюд еконо-мiчноi кризи та виходу з не!.

Ключовг слова: трудова м^ращя, теори м^рацп, чинники трудово! мшраци, м^рацшний каштал.

Укра!на, на жаль, належить до кра!н 1з складною демограф1чною ситу-ащею. Через стр1мке зниження народжуваносп 1 вщ'емне сальдо м1грацп (у 1994-2004 рр.) загальна чисельнють населення за 1991-2010 рр. скоротилась з

51,7 до 45,9 млн. oci6. Упродовж 2000-2011 рр. середнш темп скорочення на-селення становив 0,7 %, тобто 330 тис. oci6 щорiчно [1, с. 2, 3]. Демографiч-ний спад доповнюегься проблемою старшня, унаслiдок чого працездатна час-тина населення дедалi бiльше обтяжена забезпеченням економiчно неактив-них членiв суспшьства. Спiввiдношення мiж цими категорiями у 2010 р. ста-новило 1,75:1. За деякими прогнозами частка ошб пенсшного вжу (старших за 65 роюв) невдовзi зросте з 14 % до 20,5 % [1, с. 2]. У контекст згаданих проблем особливо актуальними постають дослщження мiграцiйних процесiв, якi значною мiрою впливають на якiсний стан найцшшшого економiчного ресурсу - людського потенщалу.

Рiзноманiтнi аспекти зовшшньо! трудово! м^ацп проаналiзовано у працях вiдомих впчизняних учених, зокрема О. Гршново!, Е. Лiбановоl, Л. Лiсогор, О. Малиновсько!, С. Пирожкова, О. Позняка, I. Прибитково!, О. Хомри та ш. Грунтовш дослiдження проведено Укра!нським центром сощ-альних реформ [2] та 1нститутом демографп та соцiальних дослщжень iме-нi М.В. Птухи НАН Укра!ни [3]. Однак важливiсть yсебiчного аналiзy м^а-цiйних проблем особливо зростае сьогоднi, у перiод виходу вичизняно! еко-номiки з глибоко! кризи, що й зумовило мету ще! роботи.

Насамперед, представимо загальну картину масштабiв та структури зовшшньо! трудово! м^ацп в Укра!ш. 1снують рiзнi оцiнки чисельностi тру-дових мкранпв в Укра!ш (вiд 1,5 до 5 млн ошб) [2, 4, 5, с. 27-28]. 1стотш вщ-мiнностi даних зyмовленi передовым самим тлумаченням змiстy трудово! мкрацп. Пiд трудовою мiграцiею потрiбно розумгга перемiщення у просторi, що здшснюють iндивiди з метою пiдвищення життевого рiвня на основi бiльш випдного використання власно! робочо! сили без змши постiйного мю-ця проживання [3, с. 8].

Зпдно iз першим загальнонацiональним обстеженням з питань трудово! м^ацп, проведеним Укра!нським центром соцiальних реформ за участю Державного комiтетy статистики Укра!ни у 2008 р., до зовшшшх трудових м^анпв вiднесено громадян Укра!ни працездатного вжу, якi займалися оп-лачуваною економiчною дiяльнiстю постiйно, сезонно або тимчасово (зокрема тих, як працювали без офiцiйного статусу), о^м прикордонних маятни-кових трудових м^анпв. За даними обстеження, з початку 2005 р. до 1 чер-вня 2008 р. за кордоном працювали 1,5 млн украшщв, що становило 5,1 % працездатного населення Укра!ни. Натомють, вищi оцiнки обсяпв трудово! м^ацп наводять тi шформацшш джерела, що охоплюють ширший контингент ошб [2, с. 9, 25, 27]. Серед 1,2 млн домогосподарств бшьшють (83,7 %) мали одного м^анта, але доволi поширеним було явище "шмейно!" трудово! м^ацп (16,3 %), коли на заробгтки ви!жджали двое i бiльше члешв домогосподарств. 1з загально! кшькосп домогосподарств, залучених до трудово! м^-рацп, майже у кожному другому (!) проживали дгга.

Стосовно структури м^анпв, то у нiй переважали чоловiки, що ста-новили двi третини трудових мiгрантiв (62,3 %) i 6,7 % чисельностi чоловтв працездатного вiкy. Бiльше половини (54,4 %) трудових мiгрантiв - це мюью жителi, однак рiвень учасп сiльського населення у трудових м^ащях yдвiчi

вищий порiвняно iз мюьким, що пов'язано iз гiршими можливостями працев-лаштування на селi i залученням бшьшо! кшькосп членiв сiльських домогос-подарств [2, с. 27-28, 3, с. 114]. Як вважае Е. Лiбанова, на сьогодш чимало аг-рарних регюшв кра1ни потерпае вiд демографiчноl деградаци, оскiльки не-ефективно використовуеться найбшьш конкурентний для Укра1ни земельний ресурс [4].

Потоки трудово! мирацп мають доволi чiтку географiчну спрямова-нiсть. Переважно вони здiйснюються до найближчих кра!н або кра!н до бшьш вiддалених, але з приваблившими умовами. Серед трудових мiгрантiв близько половини (48,1 %) працювали у Росiйськiй Федерацп i майже стшьки ж - у кра!нах Свропейського Союзу, переважно в 1талп (13,4 %), Чеськiй Рес-публщ (11,9 %), Польщi (8 %), Угорщинi (3,2 %), 1спанп (2,7 %) та Португа-ли (2,6 %). Переважна бiльшiсть мiгрантiв-чоловiкiв ви!здила на заробiтки до Росп, тодi як жiнки становили бiльшiсть м^анпв в 1талп i близько половини - у Польщi та Португалп [2, с. 33].

Простежуються iстотнi вiдмiнностi рiвнiв м^ацшно! активносп насе-лення залежно вiд регюну проживання. Найактивнiшу участь у зовшшшх трудових мiграцiях беруть мешканцi Захщного регiону кра!ни, як становлять 57,4 % вщ загально! чисельностi трудових м^анпв. На заробiтках за кордоном перебувае 12,9 % працездатного населення захщних областей, що пояс-нюеться географiчним межуванням з кшькома европейськими кра!нами i ви-соким ступенем насичення ринку пращ у цьому регюш. Натомiсть, найменш залучеш до мiграцiйних процесiв жителi Двшчного регiону, частка яких серед трудових м^анпв - 5,7 %, що становить 1,7 % працездатного населення цих областей [2, с. 33-34]. За даними згаданого обстеження, освггнш рiвень трудових м^анпв значно нижчий, шж усього зайнятого населення. Бшь-шiсть з них (59 %) мали повну загальну середню освiту i лише 13,9 % оиб -мiгранти iз повною вищою освiтою, тодi як серед зайнятого населення в Ук-ра!ш цей показник становить 23,2 % [2, с. 31].

Учет 1нституту демографiчних та соцiальних дослiджень виокремлю-ють певнi тенденцп динамiки освггаього рiвня трудових мiгрантiв в Укра!ш [3, с. 121-122]. Так, до 1994 р. частка м^анпв з вищою освггою була досить високою (52-60 %) за незначно! питомо! ваги ошб з середньою та спещаль-ною освiтою. В умовах трансформацшно! кризи, катастрофiчного спаду ви-робництва i значних обсягiв заборгованостей iз виплати заробггао! плати за кордон з метою заробпшв насамперед м^ували фахiвцi високого профе-сiйно-квалiфiкацiйного рiвня. Наприкiнцi 1990-х рокiв трудова м^ащя в Ук-ра!ш охопила ширшi верстви населення, що призвело до зниження освггаього рiвня м^анпв за рахунок збiльшення частки ошб iз спецiальною та загаль-ною середньою освггою. Обстеження трудово! м^ацп у 2008 р. знову вказуе на зростання учасп осiб з вищою освиою i зменшення частки менш освiче-них мiгрантiв.

Найпоширешшими видами економiчноl дiяльностi трудових м^анпв е будiвництво (51,6 %) та робота домашньо! прислуги (16,3 %) [2, с. 39]. Роз-подш мiгрантiв за професiйними групами вщображае надзвичайно низьку

частку професюналiв, фахiвцiв, технiчних службовцiв (лише 6 %) та значну частку представниюв робiтничих професш, з яких майже третину становлять найпростiшi професп [2, с. 42]. Низький професiйно-квалiфiкацiйний рiвень робгт, що виконувались трудовими м^антами за кордоном, свiдчить про ду-же низьку ефективнiсть використання 1х трудового потенцiалу, адже багато з них в Укра!ш працювали на значно вищих посадах i виконували набагато складнiшу роботу [2, с. 43].

Дослщження основних причин та чинниюв, що зумовлюють трудовi мираци населення, представленi у численних теорiях вiтчизняних та зарубiж-них науковщв [3, 6]. Серед перших дослщниюв мiграцiйних процесiв слiд згадати Е. Равенштайна, котрий запропонував теорiю факторiв "притягання -виштовхування", згiдно з якою несприятливi умови на однш територп "виш-товхують" людей з 1х мiсця проживання, а сприятливi умови, створенi на ш-ших територiях, навпаки, "притягують" 1х. Вщповщно, усi чинники, якi обу-мовлюють мiграцiю, вiн подiлив на внутршш (чинники виштовхування) та зовнiшнi (чинники притягання) [7].

Найпопуляршшою на сьогодш е неокласична макроекономiчна теорiя дослiдження трудово1 м^ацп [3, с. 11], зпдно з якою остання зумовлена ге-ографiчною рiзницею попиту та пропозицп робочо1 сили. Зпдно з щею кон-цепцiею, для кра1н з надлишком робочо1 сили характерний низький рiвень за-робггао! плати, тодi як кра1ни, у яких робочо! сили бракуе, вщзначаються ви-сокою заробiтною платою. Таким чином, величина заробино! плати е основ-ним фактором виштовхування у кра!нах походження мiгрантiв i основним фактором притягання у кра!нах прибуття.

Зпдно з синтетичною теорiею м^ацш [3, с. 21], мiграцiйнi процеси виникають унаслщок соцiальних, полiтичних та економiчних трансформацiй, що супроводжуються поширенням ринкових вiдносин на неринковi суспшь-ства. Перебудова у суспiльствi формуе мобiльнi групи населення, якi шука-ють новi шляхи досягнення економiчного добробуту. Однак, згiдно з щею те-орiею, рiзниця у заробггаш платi не е единим i найважливiшим мотивацiйним фактором. Домогосподарства використовують трудову м^ащю передовсiм з метою захистити себе вщ ризикiв неповно! зайнятосп i безробiття, якi супро-воджують трансформацiйнi процеси в економщ.

З iншого боку, синтетична теорiя вказуе на iснування сегментованих ринюв працi у крашах-рецитентах робочо! сили. Вторинний сектор ринку пращ таких кра!н характеризуеться наявнютю низькооплачуваних та малоп-ривабливих вакансiй, якi вщштовхують нацiональну робочу силу i породжу-ють структурний попит на пращвниюв-м^анпв. Трудова мiграцiя як бага-тогранне явище супроводжуеться численними позитивними i негативними наслiдками. Найпомiтнiшими негативними наслщками трудово! м^ацп е:

• небезпека демограф1чних втрат населення через перетворення трудово! тг-рацп у постшну;

• втрата найкращих трудових ресурсш, коли найбшьш продуктивна частина населення не створюе ВВП свое! краши;

• попршення яюсних характеристик трудового потенщалу кра!ни через зни-ження квал!ф!каци пращвниюв, яю зайнят за кордоном на низькоквал1фжо-ваних роботах;

• послаблення имейних зв'язюв, поширення сощального сиргтства, що негативно впливае на розвиток им'! фундаментально! "клгтини" суспшьства;

• зростання цш на внутршньому ринку унаслвдок збшьшення валютних ресур-ав мцрацшно! частини домогосподарств без в1дпов1дного тдвищення кут-вельно! спроможносл переважно! бшьшосл населення, що посилюе сощаль-не розшарування в сустльствц

• нелегальний статус значно! частини мцранпв, що ускладнюе !х сощальний захист та попршуе стан !хнього здоров'я.

Серед позитивних аспекпв трудово! мирацп варто виокремити:

• зниження напруги на впчизняному ринку пращ (за неможливост працювати за кордоном ргвень безробптя в Украш у першш половин! 2008 р. був би у 1,57 раза бшьшим [8, с. 221];

• набуття трудовими мирантами ринкового досв!ду, засвоення ними цшностей та норм цив!л!зованого сусп!льства;

• створення значного м!грац!йного кап!талу, спрямованого на тдвищення доб-робуту имей мцранпв, розширення !х можливостей щодо одержання осв!ти ! як!сного медичного обслуговування, сприяння розвитку п!дприемництва через вщкриття власно! справи в Укра!ш за рахунок зароблених коштв. 1стотна вiдмiннiсть в оцiнках обсяпв мiграцiйного капiталу (вiд

1,3 млрд до 19,3 млрд евро [2, с. 60, 5, с. 32]) зумовлена передовым рiзними ощнками чисельност трудових мiгрантiв. Стосовно структури використання м^ацшних коштiв, що надходять в Укра!ну, то бiльшiсть з них використо-вуеться для задоволення щоденних потреб сiмей мiгрантiв (72,0 %) та прид-бання ними товарiв тривалого користування (39,3 %). Лише на третьому мю-цi використання м^ащйного капiталу (29,1 %) е швестування у житло. Значно рщше мiграцiйнi кошти спрямовуються на швестицп у людський капiтал (оплату навчання родичiв - 12,4 %) i на заощадження (9,7 %) [3, с. 193]. Для стимулювання швестування м^ацшного капiталу в економ^ Укра!ни та сприяння зворотностi м^ащ! потрiбно розробити спецiальну програму тд-тримки пiдприемництва для осiб, котрi повертаються пiсля трудово! дiяль-носп за кордоном.

В умовах сучасно! економiчно! кризи трудовi мiгранти, на думку ба-гатьох науковцiв, на жаль, не повертатимуться в Укра!ну. Значна !х частина задiяна у сферах, на яю вплив кризи незначний (домашш послуги, а також тшьовий сектор). Окрiм того, криза в кра!нах м^ацп, як це не парадоксально, е менш болючою ашж економiчна ситуацiя в Укра!ш, що характери-зуеться статистикою нестшкого зростання. Тому трудовi м^анти намагати-муться у будь який спошб залишитись у кра!ш перебування. При цьому чима-ло легальних м^анпв намагатимуться забрати до себе ще й сiм'ю i, таким чином, осюти за кордоном на постшно [9, с. 38]. Ключовим чинником, що спонукае громадян Укра!ни ви!жджати на заробiтки, е низький рiвень дохо-дiв: сьогоднi зарплата в Укра!ш - не лише одна з найнижчих у Сврот, а й найнижча серед ушх 15 республж колишнього СРСР. Заборговашсть iз !! вип-лати становить понад 1,3 млрд грн лише за офщшними даними [10].

За даними Держкомстату piBeHb зареестрованого безробiття в Укра!ш на кiнець лютого 2011 р. становив 2,2 % населення працездатного вжу, а на-вантаження на 10 вшьних робочих мюць - 87 чоловiк [11]. Однак, за ощнка-ми 1нституту економiчних дослiджень та полiтичних консультацш, зробле-них на базi методологи МОП, реальний рiвень безробiття в Укра!ш на кiнець 2010 р. становив 8,1-8,3 %, тобто 1,9 млн оиб [11]. Водночас експерти ствер-джують, що наявнiсть тшьового безробiття занижуе реальний показник у три - чотири рази [12]. Прийняття нового Податкового кодексу не покращи-ло, а ютотно попршило позицп малого бiзнесy. Аналiтичнi дослщження Свь тового банку "Податковi платежi - 2011" показали, що за простотою сплати податюв Укра1на перебувае на 181-му мющ серед 183-х держав, а за кшьюс-тю (135!) податкових платежiв та зборiв вiтчизняних пiдприемств та грома-дян до бюджету наша держава - свиовий рекордсмен [13].

У загальносвгговому рейтингу якосп життя у 2010 р., який щороку у ичш пyблiкyе iрландський журнал International Living, Укра1на опустилася з 68 на 73 мюце [14]. Зниження рейтингу вщбулось за рахунок того, що ютотно погiршився стан справ в економщ (рейтинг зменшився на 15 балiв), у навко-лишньому середовищi (-31 бал) та iнфрастрyктyрi (-13 балiв) [15]. За еконо-мiчним критерiем Укра1на потрапила до тршки найгiрших кра1н поряд iз Зiм-бабве i Сомалi. Натомiсть вартють життя в Укра!ш е значно вищою, шж у США [14].

За рейтингом економiчних свобод, який обчислюе американська не-урядова оргашзащя Heritage Foundation i органiчно пов'язаний iз станом про-зоростi та доброчесносп державних iнститyцiй, регуляторно1 та податково! полiтики, у 2011 рощ Укра!на посiла останне мiсце серед европейських держав i одне з останшх мiсць у свт - 164-е мiсце серед 179 кра!н свiтy [16]. От-же, в Укра!ш на сьогоднi значною мiрою проявляеться дiя факторiв виштов-хування найбiльш продуктивних громадян з свое! кра!ни. На тлi позитивного сальдо м^ацн, що фiксyеться, починаючи з 2004 р. й до тепер, кра!ну зали-шають найбшьш яюсш працiвники. За даними представницького соцюлопч-ного опитування найвищу мобЫзацшну готовнiсть та мотивованiсть де-монструють високоосвiченi професiонали, якi дуже часто знижують свiй по-тенцiал, працюючи на низькоквалiфiкованих роботах за кордоном [17, с. 37].

Таким чином, Укра!на у перюд демографiчноl кризи втрачатиме найбшьш щнш трyдовi ресурси. Без активно! i розумно! м^ащйно! полiтики держави, спрямовано! на зменшення дп факторiв виштовхування i активне сприяння поверненню мiгрантiв, ефективне використання м^ащйного катта-лу, поза сумшвом, демографiчнi деформаци вiтчизняного ринку пращ неминучг

Л1тература

1. М1гращя в Укра1ш: факти i цифри / М1жнародна оргашзащя з м1граци (МОМ). Представництво в Укра1ш. - Вересень, 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iom.org.ua.

2. Зовншня трудова м1гращя населення Укра!ни : обстеж. / Укра!нський центр со-щальних реформ. Держком. статистики Укра!ни. - К., 2009. - 120 с.

3. Населення Укра!ни. Трудова мшращя в Укра1ш / Е.М. Л1банова, О.В. Позняк, О.А. Малиновська та ш. / за ред. Е.М. Л1баново1. - К. : 1н-т демографи та сощальних дослщжень ¡м. М.В. Птухи НАН Укра!ни, 2010. - 233 с.

4. Войтюк О. Трудова мпрацш укра!нщв за кордон i роль мiграцiйного катталу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrslovo.org.ua.

5. Гайдуцький А.П. Мшрацшний капiтал в Укра!ш / А.П. Гайдуцький // Фiнанси Ук-ра!ни. - 2007. - № 5. - С. 24-37.

6. Brettell C. Migration Theory: Talking Across Disciplines / C. Brettell, J.F. Hollifield. - New York : Routledge, 2007. - 304 p.

7. Кизима 1.С. Чинники зовншньо! трудово! м^рацп населення Укра!ни / 1.С. Кизима. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua.

8. Сощально-екож^чний стан Укра!ни: наслiдки для народу та держави: нащональна доповiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш. - К. : Вид-во НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.

9. Малиновська О. Мшрацп в умовах глобально! фшансово-екож^чно! кризи / О. Ма-линовська // Укра!на: аспекти працi. - 2010. - № 3. - С. 34-40.

10. Профспiлковi вютг - 10.03.2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. psv.org.ua.

11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.newsru.ua.

12. Екож^чна правда. - 28.04.2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. minprom.ua.

13. Коробейченко Г. Профстлка трудящих м^ранпв в Укра!ш та за !! межами анашзуе податкове законодавство / Г. Коробейченко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. migrant.org.ua.

14. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. tyzhden.ua.

15. Пщсумковий мошторинг розвитку сощально! сфери Укра!ни за 2010 рж // Центр перспективних соцiальних дослiджень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. cpsr.org.ua.

16. Маркеева О. Актуальнi проблеми антикорупцшно! полiтики Укра!ни (Аналiтична записка) / О. Маркеева. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua.

17. Бщак В. Мшрацшш ризики трудоресурсного забезпечення регюнального ринку ште-лектуально! працi / В. Бщак // Укра!на: аспекти працi. - 2010. - № 2. - С. 35-40.

Ватаманюк М.М. Особенности внешней трудовой миграции населения в Украине в условиях кризиса и выхода из него

Проанализированы масштабы, структура и последствия трудовой миграции в Украине; исследованы основные факторы, углубляющие миграционные процессы в период экономического кризиса и выхода из него.

Ключевые слова: трудовая миграция, теории миграции, факторы трудовой миграции, миграционный капитал.

Vatamaniuk M.M. The features of external labour migration in Ukraine in the period of economic crisis and post crisis years

The scale, structure and consequences of labour migration in Ukraine are analyzed; the main factors, which deepened migration processes in the period of economic crisis and post crisis years, are studied.

Keywords: labor migration, theories of migration, factors of labour migration, migra-tional capital.

УДК339.137.2 Магiстрант Ю.В. Гаврилюк;

доц. В.М. Чубай, канд. екон. наук - НУ "Львгвська полтехтка "

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ЯК ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1

промислових пвдприемстВ

Розглянуто основш шдходи до трактування конкурентно! переваги та на !х ос-новi вдосконалено визначення дослщжуваного об'екта. Видшено етапи формування та реалiзацi! конкурентних переваг. Запропоновано критерп ощнювання конкурен-тних переваг.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.