CC BY
261
УДК 338.24 Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук;
студ. В.В. Цоньо - НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ОСОБЛИВОСТ1 М1ГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Дослiджено причини та наслщки мiжнародиоl м^аци населения. Охарактеризовано основш чинники, якi впливають на мкрацш. Видiлено центри, якi приваблюють мiгрантiв. Наведено краши з найбшьшою кiлькiстю мiграитiв. Охарактеризовано найпривабливiшi краши, до яких мiгрують украiнцi. Проан^зовано вплив грошових надходжень мiграитiв на економшу Украши. Наведено краши, в яких найбшьша укра-шська дiаспора. Визначено стратегiчнi прiоритети розвитку перспективних заходiв, якi сприяли б зменшенню ем^аци робочо! сили з Украши.
Ключовi слова: м^ащя, мiграити, ем^ащя, iммiграцiя, фактори впливу, причини i наслiдки мк-раци, украшська дiаспора.
Постановка проблеми. Протягом останнiх десятирiч мiжнародна м^а-щя стала невщ'емною складовою розвитку свiтовоí економiки, ввдгравала знач-ну роль у сусшльному розвитку. Однак сьогоднi, особливо в умовах кризи, вона ввшшла в яккно новий ршень та етап свого становления. Наприкшщ ХХ ст. мiжнародна мiграцiя стала однieю iз складових процесу глобалiзацií свiтовоí економжи. Вона охоплюе практично всi краши i континенти. Формування глобального ринку пращ е результатом зростання мiжнародноí мобiльностi трьох основних факторш виробництва - iнформацií, капiталу та пращ. Зростання об-сягiв мiжнародноí мiграцií вiдбуваеться не тiльки внаслвдок глобалiзацií, але е однiею з основних рушшних сил цього процесу. Для Украши е характерними стихшний характер трудово!' мiграцií i постшно зростаючi обсяги мiжнародноí трудово!' мiграцií та недосконалiсть мiграцiйноí полiтики.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблеми мiжнародноí мк-рацií населення вщображеш в працях вчених: Т. Андерсен, Б. Брубейкер, А. Вшьямс, А. Гайдуцький, Г. Глущенко, Ж. Зайончковська Р. 1редейл, С. Каслз, Е. Лiбанова, Ю. Макогон, О. Малиновська М. Мшлер, А. Поручник, А. Румянцев, В. Сатцевiч, О. Старк, Дж. Слот, I. Ольшевська, В. Орешин, К. Уоллес, Дж. Уолперт, I. 1вахнюк, В. 1онцев, I. Мельников, С. Метелев, А. Фь лшенко, I. Цапенко, Т. Юдша та iн. Труднощi пошуку на ринку пращ дослщжу-вали Даймонд, Мортенсен, Пiссарiдес. Вони створили економiчну модель БЫР, яка враховуе наявнкть неповно!' шформацп транспортних витрат та проблеми вибору серед безлiч рiзних постачальникiв i дае змогу зрозумгги як державне регулювання i економiчна полiтика впливають на формування щн, зарплату i безробiття. Однак, незважаючи на увагу дослiдникiв до проблем аналiзу й ощ-нювання мiжнародноí мiграцií, проблеми мiжнародноí мiграцií в умовах глоба-лiзацií залишаються недостатньо розкритими.
Постановка цiлей. Мета дослвдження - охарактеризувати актуальнi проблеми та причини мiграцií населення, висвiтлити сучасш тенденцп мiжна-родно!' мiграцií людських ресурсш в умовах глобалiзацií.
Виклад основного матерiалу. Зростання вiдкритостi украшського сус-пiльства неминуче приводить до дедалi бiльшого входження Украши в мiжна-родний обмiн робочою силою. Одшею з важливих рис становлення ринку працi
е р1зке зростання м1грац1йних процеив як у середиш краши, так 1 за ц межами. М1жнародна м1гращя робочо! сили - форма м1грацп населения, яка полягае в перемщент працездатного населения у межах свггового господарства в пошу-ках роботи, кращих умов життя в1дпов1дно до економ1чних закотв [1]. До ос-новних вид1в м1жнародно1 м1грацп населення вщносять: ем1грацда - вшзд (ви-буття 1з краши), мшграцда - в'вд (прибуття) у крашу, реем1грацда - повернен-ня ем1грант1в на батьювщину або репатр1ацда - повернення ем1граштв на бать-твщину з вщновленням громадянства, а також повернення штернованих ци-вшьних ос1б, депортованих, евакуйованих, полонених тощо [1].
1снуе багато р1зних причин м1жнародно1 м1грацп робочо!' сили, що ство-рюе як позитивш, так 1 негативт наслвдки, а також впливае на сощально-еконо-м1чний розвиток залучених до нього краш. Причинами м1грацп можуть бути економ1чш та нееконом1чт чинники (табл. 1) [2].
Табл. 1. Фактори впливу на мiжнародну мйгращю населення [2]
I
Фактори "виштовхування"
Фактори "притягання"
Еконо)шчш
Низька заробiтна плата
Висока заробкна плата
Низька яюсть життя
Висока якiсть життя
Високий ршень безробiття
Наявшсть вiльних робочих мюць
Економiчна нестабiльнiсть
Стабмьний розвиток економши
Обтяжлива система оподаткування
Лiберальна система податкiв
Соцiальнi
Низька яюсть освгги
Висока якiсть освiти
Погаш умови працi
Гарнi умови пращ
Недопустима система охорони здоров'я
Доступна та високояюсна система охорони здоров'я
Вщсутшсть можливостей для професiйноi саморе^заци
Наявнiсть можливостей для професiйноi саморе^зацц
Культурнi
Релiгiйнi переслiдування
Свобода вiросповiдання
Етнiчна дискримшац1я
Вiдсутнiсть етнiчноi дискримшаци
Расова дискримшащя
Вiдсутнiсть расово'' дискримшаци
Полiтичнi
Вiдсутнiсть демократ!'
Розвинена демократя
Полiтична нестабiльнiсть
Стабiльнiсть полггично' системи
Корумповашсть владних структур
Вадсутшсть корупцц
Еколопчш
Забруднене навколишне середовище
Краща екологiчна ситуацк
Низька яюсть питно' води та 'ж!
Чиста питна вода та екологiчна безпечна 'жа
М1грацшт процеси припиняються, якщо економша розвиваеться усшш-но, створюються робоч1 мкця 1 можна знайти роботу. Прикладом може бути Япошя, ем1гращя громадян 1з яко! припинилася у 60-х роках XX ст., а в 90-х роках населення шших краш почало м1грувати в Японда.
Ощнюючи м1грацшт процеси, !х дослщники вважають, що м1гращя в найближчому майбутньому не припиниться. Вона не скоротиться до того часу, доки кнуватимуть ктотт вщмшносп в умовах 1 оплата пращ, в сощальному 1 культурному розвитку р1зних краш. У всьому свт станом на 01.01.2013 р., на-раховуеться 270-300 млн м1грант1в (загальна кшьккть сучасного населення Земл1 - 7 млрд ос1б). У 80-90-т1 роки м1гращя була переважно економ1чною,
трудовою, але, починаючи з 2011 р., у свт почала зростати так звана еколог1ч-на мггращя людей. Часта землетруси, виверження вулканiв, затоплення i паводки, торнадо, цунамi, тотальш лiсовi i торф'янi пожари, ввдсутнкть питно! води, спонукають людей шукати екологiчно безпечнi мiсця для проживания. При цьому в мiграцiйних процесах беруть участь представники середнього класу та вiдносно забезпеченi люди [2].
На сьогодш сформувалися такi основш напрями мiжнародноí мiграцií робочо! сили: мiграцiя з краш, що розвиваються, до промислово розвинених краш; мцращя в межах промислово розвинених краш; мiграцiя мiж крашами, що розвиваються; м^ащя наукових працiвникiв та квалiфiкованих фахшщв з промислово розвинених краш до краш, що розвиваються; мiграцiя з постсощ-алiстичних краш до розвинених краш Ще одним специфiчним напрямом мiж-народно! мiграцií робочо! сили е використання транснацiональними корпоращ-ями на сво!х закордонних фшалах значно! частки найманих працiвникiв. Так, на фшалах американських ТНК наприюнщ 90-х рокiв XX ст. було зайнято по-над 7 млн оаб. Навiть у США в шоземних компанiях працюе понад 3 млн оаб [2]. Видiляють чотири великих та п'ять малих центрш, якi приваблюють робочу силу (рис. 1)_
1 центр. США та Канада
2 центр. Краши Захадно! та Пiвнiчноí Свропи
3 центр. Нафтовидобувш краши Близького Сходу
4 центр. Латинська Америка
Малi центри:
- краши Пiвденноí та Центрально! Африки
- краши Швденно-Схщно! Ази
- Австралiя та Нова Зеландк
- 1зрашь
- Роск
Рис. 1. Центри притягнення робочоЧ сили [2]
I. Перший центр традицшно утворюють США та Канада, трудовi ресурси яких склалися вторично за рахунок iммiгрантiв з Свропи. США й надалi залишаеться крашою, яка притягуе емiгрантiв.
У м^рацшних потоках, спрямованих до США i Канади, зменшилася час-тка мiгрантiв з Свропи, проте зросла íх кiлькiсть iз Латинсько! Америки та Азп (китайцi, японцi, iндонезiйцi, фшпшнщ). Серед емiгрантiв, яш вшжджають до США, значна частина вчених та висококвалiфiкованих спецiалiстiв. Так, емк-рантами е 23 % члешв Нащонально! академií наук i 33 % лауреапв Нобелiвсь-ко! премií у США. Загальна кiлькiсть iноземних пращвникш (трудових м^ан-тiв) у США станом на 2013 р. е 45785,1 тис. оаб. Найважлившим напрямом 1м-мiграцiйноí полiтики США i Канади е заохочення припливу закордонних мене-джерiв, елiтних фахiвцiв, пращвниюв з високою квалiфiкацiею, а також ^есто-рiв (iммiграцiя дозволяеться за умови швестування в економiку ще! краши виз-начено! суми).
II. Другим центром, який приваблюе миранлв, е крайни ЗахщноУ та Швшчно! Свропи. Важливу роль для використання шоземно! робочо1 сили вiдiгpaло створення СС, одним з елементiв якого е сптьний ринок робочо1 сили. З 1992 р. ввдмшено будь-якi обмеження щодо мкраци робочо1 сили в межах СС, а отже, сформовано единий ринок робочо1 сили (унiфiкaцiя освiти, взаемне визнання дипломiв про закшчення навчання, едина професшно-трудова документащя, право будувати власне житло на територй шшо1' кра-1ни, едине европейське громадянство тощо).
III. Третш центр притягування - кра'ши Близького Сходу, якi займаються до-буванням нафти. Основними крашами-рецишентами е Об'еднаш Аpaбськi Емipaти, Катар, Кувейт, Оман, Бахрейн, Сауадвська Аpaвiя. Мкрацшш потоки до цього регюну почали формуватися ще в 1940-1950 рр. внаслвдок розробки нафтових родовищ у Сaудiвськiй Аравп i Кувейт! Нaйбiльших мaсштaбiв вони набули шсля нафтового буму 1973 р. У розбагатших на нaфтi державах було створено багато робочих мкць переважно в буодвель-ному сектоpi й у сфеpi обслуговування. Оск1льки населення цих кра1н не-чисельне, залучення шоземно! робочо1 сили стало природним виршенням проблеми нестaчi трудових ресуршв.
На початку XXI ст. структура зайнятосп iноземних робiтникiв у близь-косхiдних крашах змiнилася. Очевидним i3 цих змш е збiльшення частки зайня-тих у сферi туризму (готельне обслуговування, розважальт заклади, ресторани, кафе тощо), а також постшно зростаюча потреба в домашнiй прислуз^ внаслiдок чого збшьшуеться попит на жшочу працю. Саме для жшок-м^ранпв найближ-чим часом працевлаштування в цьому репош буде найперспективнiшим.
IV. Четвертий центр - Латинська Америка. 1нтенсивними е мкрацшш потоки м1ж латиноамериканськими кранами. Значна частина робочо1 сили перемь щуеться з КолумбИ, Бол1вн, Парагваю, Чил1, Уругваю, Сальвадору до Ар-гентини, Бразилп, Венесуели. У перюди економiчного п1дйому шоземна робоча сила в цих кра1нах досягае 15-20 % в1д загального числа зайнятих. Чоловiки-мiгpaнти прш'жджають працювати на цукрових i бавовняних плантащях, на виро6ництв1 вовни й нафти, на буадвництв!, а ж1нки - до-машньою прислугою. Уряди Аргентини i Венесуели, стуpбовaнi нестачею квал!фшованих кaдpiв для розвитку нацюнально! економ!ки, ще на початку 90-х роив XX ст. звернули свою увагу на кра'ши Схщно!' Свропи з метою залучення квал!ф!кованих пращвниыв середньо1 ланки для роботи в нафто-в1й, х1м1чн1й, електpоннiй, пеpеpобнiй i до6увн1й промисловост1. Заохочу-валася як тимчасова робота необхщних мiсцевiй економщ фaхiвцiв за контрактом, так i переселення 1х для постшного проживання (рис. 2-3) [4].
Упродовж рокiв мiграцiйний рух робочо! сили у визначених напрямах iстотно змiнювався. Найпривабливiшими для трудових мiгрантiв були краши, для яких бажаним був !х притiк, якi залучали м^антш для задоволення влас-них потреб, створювали новi робочi мiсця i дбали про зростання рiвня життя населення. Серед краш, в ят спрямованi потоки трудово! мiграцií з Украши, е 1та-лк, Нмеччина, Росiя, Чехiя, 1зра!ль, !спашя, Польща, США, Грецiя, Португа-лiя, Iспанiя та iншi розвиненi краши (табл. 2).
Рис. 2. КЫьтсть мЬгрантЬв за основними територ1ями [4]
Рис. 3. Крални з найбтьшою ктьтстю мигрант1в [4]
Табл. 2. Десять крат, до яких лйгрують укратщ [5]
Краши
1т^я
Шмеч-чина
Роая
Чехiя
1зрашь
1спашя
США
Грещя
Португа-лiя
Канада
Кiлькiсть населення осiб.
208796
159308
126374
116371
97617
77217
59917
50081
48022
43000
Мнрацш робочо! сили для Украши - це негативне явище, адже мiгрують зазвичай, перспективы та амбiцiйнi люди, якi одержали на батьювщиш необ-хiдну освггу i квалiфiкацiю, або молодь, яка погоджуеться на будь-яку роботу i низьку зарплату без будь-яких гарантш. Головна проблема полягае в труднощах реалiзувати свiй потенцiал в умовах нестабшьно! пол^ично! ситуацп в кра'М, невпевненостi в завтрашньому днi, що i формуе мотивацгю сучасно! мнраци. Бiльш нiж на п'яту частину всiх емiгрантiв складають науковцi, лшар^ виклада-чi, якi внаслiдок збагачують людський капiтал розвинених кра!н, що негативно позначаеться на економiчному стат Украши, темпi його вiдновлення. М^ац1я негативно впливае на демографiчну ситуащю. Кра!ни зазвичай супрово-джуеться вимушеним розривом, хоч не рiдко й неостаточним, амейних зв,язкiв i послаблення [6].
За даними Державного комггету статистики Украши, за пiдсумками 2012 р. з Украши вибуло 629372 оаб, мпрацшний прирiст становив 13447 оаб. Найбiльше мiгрантiв було з таких регютв: Автономна Республiка Крим -25727 особи (прирют 3470 особи), Волинська обл. - 18975 (приркт 78 оаб), Одеська обл. - 33045 оаб (прирiст 6619 оаб) та м. Киева - 32256 особи (при-рiст 23400 особи) [7].
1з 1996 по 2011 рр. Украшу залишили 1622 вчених, серед яких 1290 кан-дидатiв наук i 332 докторiв наук. Найбiльше вчених залишили крашу в 1996 р. -267. Як свщчать офщшт данi, з 2003 р. кшьюсть вчених-емiгрантiв значно ско-ротилася. Лiдером серед кра!н, на якi змiнили мiсце проживання украшсью дос-лiдники, е США. У Штати за цей перюд вшхали 343 кандидатiв наук i 77 докто-
piв наук. На дpyгомy мiсцi за ^^абл^^тю стала Рос1я, де пpaцевлaштyвaлися 388 дiячiв науки. Замикае тpiйкy Шмеччина - цю кpaïнy обpaв 251 вчений з Ук-païни. Kpiitf того, чималий вiдтiк нayковиx кaдpiв - у Iзpaïль (171), Канаду (109) i Польщу (52). У 2012 p. ктьюсть науковщв, яю емiгpyвaли за коpдон, зpослa майже втpичi [7].
Нaйбiльш населеними у^аш^ми, згiдно зi статистичними даними, ви-явилися 1тал1я (офiцiйнa ктьюсть гpомaдян Укpaïни в кpaïнi становить 208 796 оаб), Нмеччина (159 308 yкpaïнцiв) i Рос1я (126 374 стввггчизниюв). У пеpшiй п'я^щ також опинилися Чеxiя, де кшьюсть пpиïжджиx з Укpaïни до-сягла 116 371, i bpa'tra. (97 617 у^аш^в). KpiH того, досить багато ^омадян Укpaïни легально ^оживають в 1спанп* - 77 217 оаб, США - 59 917 оаб, ^е-цй' - 50 081 у^аш^в, Поpтyгaлiï (48 022 yкpaïнськиx гpомaдян) i Kaнaдi, де ïx число становить 43 000. Домшуючими видами економiчноï дiяльностi сеpед ук-païнськиx тpyдовиx мiгpaнтiв е бyдiвництво, нaйпошиpенiше сеpед чоловiкiв, i домашнш догляд, що пеpевaжae сеpед жiнок. За оцiнкaми, пpиблизно одна чвеpть yсix мiгpaнтiв, якi ^ац^ють за коpдоном, мають невpегyльовaний статус фис. 4-5) [2].
закшчена середня, 59%--¡R^x-— Буд1вництво, 54%
-Домашнш догляд, 17%
/ Сшьськогосподарський сектор, 9%
закончена вища, 14 / \ V^^íf/ 0пт°ва 1 РОЗДр1бна
/ \ торпвля, 9%
початкова або У \ ьбЯш^^ Промисловють, 6%
незакшчена середня, - Ihiiií види po6ÍT, 5%
Puc. 4. Отовт cфepи Puc. S. Рiвeнь oœimu yKpamcbKux
пpaцeвлaштyвaння yкpaïнcькuх тpyдoвuх мiгpaнтiв [2J
тpyдoвuх мiгpaнтiв [2J
Мпрац1я мае i позитивний вплив на економшу У^ашу. Зо^ема, мпран-ти пеpекaзyють гpошовi кошти на Бaтькiвщинy i цим самим pоблять чимaлi внески в ïï економiкy. Пеpекaзи, якi пpизнaченi не лише для особистого спожи-вання, можна pозглядaти як зовнiшнi швестицп. У 2011 p. обсяги ^ивата^ гpошовиx пеpекaзiв з-за коpдонy збшьшилися на 19,6 % до 7,0 млpд дол. США. Ця сума майже е^валентна pозмipy коштiв, що надшшли в Укpaïнy як пpямi iноземнi iнвестицiï 7,2 млpд дол. США. Вщношення обсягiв гpошовиx пеpекaзiв до ВВП майже не змшилося, поpiвняно з попеpеднiм pоком, i становило 4,3 %, зовнiшня допомога pозвиткy для Укpaïни - 0,667 млpд дол. США (pис. 6) [7].
Зпдно з дослiдженнями вченж, yкpaïнськa економiкa втpaтилa б ^иб-лизно 7 % свого потенщалу без стимулювального впливу гpошовиx пеpекaзiв мiгpaнтiв, а 10-вiдсоткове збтьшення гpошовиx пеpекaзiв на одну особу ^иве-де до зменшення частки населення, яке ^оживае у злидняx, на 3,5 %. Найбшь-ша частина гpошовиx пеpекaзiв витpaчaeться на ^оживання (73 %) та товapи ш^окого вжитку (26 %), тодi як лише 3,3 % викоpистовyються для ствоpення власного бiзнесy. Зниження вapтостi гpошовиx пеpекaзiв на 1 % с^иятиме тд-вищенню загального обсягу пеpекaзiв на 14-23 %. У^аша отpимye нaйбiльшy частку гpошовиx пеpекaзiв iз Росп*, США, Нiмеччини, Гpецiï, 1талп, Великобpи-танп, що св^ить i пpо те, що гpошовi пеpекaзи здiйснюють не тiльки y^arn^-
У
Г///]
kí тpyдовi мiгpaнти, aле й тaкож дiaспоpa (pис. 7) [2]. Укpaïнa Mae одну з тйбшьших дiaспоp y свт, бaгaто пpедстaвникiв яко'1 збеpiгaють кyльтypнi Ta економiчнi зв'язки з бaтькiвщиною.
3 500 ООО 3 ООО ООО 2 500 000 2 000 000 1 500 000 1 000 000 500 000 0
g-!"
г^п—!"
_s_ и
й- -Î-
8— — Э — и
Рис. 7. Ущагнська дiаспopа [2]
Гротов! Пря\п ÍH03eMHÍ Зовшшня допомога перекази ¡нвсстицп для розвитку Украши
Рис. б. Гpoшoвi надходження в Ущату (млpд дол. США), 2010 р. [7]
Соцiaльно-економiчнi таслщки мiжнapодноï тpyдовоï мiгpaцiï нaведенi m pис. S.
Рис. S. C0^mbH0-eK0H0MÍ4HÍ на^дки мiжнаpoднoï mpудoвoïм^аци
До основних чинниюв, якi стимулюють тpyдовy мiгpaцiю з Укpaïни, можнa вщнести: неpозвинений внyтpiшнiй pинок пpaцi з високим piвнем безpо-бiття, неpiвномipнiсть соцiaльно-економiчного pозвиткy pегiонiв, низькa чaсткa оплaти пpaцi у ВВП Kpaim, високий piвень бiдностi Ta неpiвностi в сyспiльствi; стpyктypнi зpyшення в економщ, якi обумовлюють витiснення pобочоï сили з одних гaлyзей i додaтковy потpебy ïx в iнших, вiдмiнностi мiж кpaïнaми в мож-ливостях i yмовax пpофесiйного зpостaння.
Укpaïнa нa мiжнapодниx pинкax пеpевaжно вистyпae як деpжaвa-експоp-теp pобочоï сили, xочa кiлькiсть iноземниx гpомaдян, якi пpaцюють в Укpaïнi, теж зpостae. Сyкyпнa кiлькiсть емiгpaнтiв з Укpaïни - 6,5 млн (стaном нa 01.01.2013 p. нaселення Укpaïни стaновить 45,5 млн осiб, Укpaïнa e 29 шйбшь-шою кpaïною у свiтi) [2]. Мiгpaцiя може виникaти внaслiдок кpитичноï OTiya^'í: екологiчнa кaтaстpофa, стиxiйне лихо, етшчш вiйни.
1снуе кшька напрям1в державно!' пол1тики, ят нормал1зують проблему зайнятосп [8]:
1. Максимальне сприяння розвитку сфери послуг.
2. Для збереження i пiдвищення рiвня компетентностi свого персоналу як умови зайнятост керiвництво повинно придшяти особливу увагу профе-сiйно-квалiфiкацiйному зростанню кадрового потенцiалу.
3. З метою запобкання зростанню рiвня безробгття серед працiвникiв з низь-кою квалiфiкацieю, уряд мае передбачити збереження кшькост робочих мiсць, як1 не потребують високо' квалiфiкацi'i (державнi сощальш роботи).
4. Для прискорення процесу створення робочих мкць необхiдно провадити полгтику наступально' конкурентоспроможностi, використовувати при цьому кооперацш на ринку пращ [8].
Необхщно здшснити глибоку реформу всх служб зайнятосп в напрям1 децентрал!зацц полиики зайнятосп та забезпечення кращо! взаемодц сощаль-них партнер1в.
Основними прюритетними напрямами державно!' полиики Укра!ни, ят допомогли б ктотно зменшити емкращю з Укра!ни:
• створення робочих мкць, розширення шоземного швестування;
• забезпечення цивiлiзованоi' форми вт'зду працiвникiв за кордон та можливкть 1х вiльного повернення;
• ввезення валюти, а також гарантн громадянам нашо! кра1ни захисту 1х трудових прав за кордоном [6].
Поряд з наведеними вище заходами дощльно спрямувати зусилля на забезпечення пдних умов прийому ммгранпв 1 полггичних б1женц1в, усунення причин, ят спонукають людей до нелегально!' мграцц. Вирiшения цих завдань, своею чергою, крiм економiчних передумов, потребуе наявностi вiдповiдноí нор-мативно-правово!' бази. Ситуацiя, яка склалася в Укрш'ш, потребуе вiд уряду зва-жених законотворчих i органiзацiйних i господарчих заходав у сферi демограф!ч-но!' полiтики, спрямованих на створення нових робочих мiсць з належною заро-бiтною платою та вщповщною соцiальною захищенiстю, вдосконалення iснуючоí системи освгги, пiдвищення рiвня охорони здоров'я i якост! життя населення.
Висновки i перспективи подальших розвщок. Мiграцiйна полiтика Укра!'ни мае опиратися на мiждержавнi угоди з кра!'нами, як! е потенцшними користувачами нашо!' робочо!' сили. Основними завданнями украшсько!' держа-ви е: забезпечення та створення для населення необхщних сощально-економ!ч-них умов, повернення трудових м!грат1в в Украшу, де потр!бш сощально ак-тибн громадяни та висококвал!фшован! пращвники, створення нових робочих мкць, здшснення програм благоустрою та розвитку регюшв, захист прав гро-мадян, як! працюють за кордоном, забезпечення !м легального працевлаштуван-ня шляхом шдписання ввдповвдних м!ждержавних угод, спрощення в!зового режиму. Подальш! дослiджения дощльно проводити у напрямку окреслення пер-спективних заходш, як! сприяли б зменшенню емграци робочо!' сили з Украши.
Лiтература
1. Сайт Свггового Банку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.worldbank.org/
2. Мирацшш процеси в свт, 'х причини i наслiдки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ubs-nashe.com.ua/docs/migration.pdf
3. Сучасш мкрацшт процеси: cBiTOBi тенденци, европейськ та украшсью особливостi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2007 / 69-56-19.pdf
4. Мкрацш робочо! сили. Суть, причини i наслiдки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pidruchniki.ws/18000102/politekonomiya/migratsiya_robochoyi_sili_sut_prichini_naslidki
5. Гринкевич С.С. Мiжнародна мкрацш робочо! сили та й розвиток в Украгт / С.С. Грин-кевич, 1.Р. Груй. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tourlib.nbuv.gov.ua/portal/chem_bi-ol/nvnltu/ Grynkiewycz_ 16_3 .pdf.
6. Школа 1.М. Мiжнароднi економiчнi вщносини : навч. посiбн. / 1.М. Школа, В.М. Козмен-ко. - Чершвщ : Вид-во "Рута". - 1996. - 250 с.
7. Мкрацш в Украшк цифри i факти. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sli-deshare.net/presscvua/factsfigures-b5-uaf
8. Мкрацш населенна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pidruchni-ki.ws/1376112038581/rps/migratsiya_naselennya
Савицкая О.П, Цонё В.В. Особенности миграционных процессов населения в условиях глобализации
Исследованы причины и последствия международной миграции населения. Охарактеризованы основные факторы, которые влияют на миграцию. Выделены центры, которые привлекают мигрантов. Приведены страны с наибольшим количеством мигрантов. Охарактеризованы наиболее привлекательные страны, к которым мигрируют украинцы. Проанализировано влияние денежных поступлений мигрантов на экономику Украины. Приведены страны, в которых наибольшая украинская диаспора. Определены стратегические приоритеты развития перспективных мероприятий, которые бы способствовали уменьшению эмиграции рабочей силы из Украины.
Ключевые слова: миграция, мигранты, эмиграция, иммиграция, факторы влияния, причины и последствия миграции, украинская диаспора.
Savitska O.P., Tsonio V. V. Features population migration in the process of globalization
Investigational reasons and consequences of international migration of population. Basic factors which influence on migration are described. Selected centers which attract migrants. The resulted countries are with most of migrants. The most attractive countries which Ukrainians migrate to are described. The analysed influence of money receipts of migrants is on the economy of Ukraine. Resulted countries which the most Ukrainian diaspore is in. Certainly strategic priorities of development of perspective measures which would be instrumental in diminishing of emigration of labour force from Ukraine.
Keywords: migration, emigration, immigration, factors of influence, reason and consequences of migration, Ukrainian Diaspora.
УДК 336.62(330.45) Acnip. Г. С. Стоянов1 -
Днтропетровський НУ iM. О. Гончара
РАЦЮНАЛЬНА ТА КРИТИЧНА МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СП1ЛОК В ОБГРУНТУВАНН1 ШДВИЩЕННЯ IX ЕФЕКТИВНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Питания стилю розвитку установ кредитно! коопераци на фшансовому ринку в умовах нестабшьносп та значно! конкуренци з банками е достатньо актуальним, ос-кшьки депозити баншв гарантоваш ФГВФО, а кредиты ресурси е дешевшими, на вщмь ну вщ аналопчних послуг кредитних спшок (КС). Загалом КС покликан сприяти шдви-щенню загального р1вня кушвельно! спроможносй, дшовш активност й зайнятост на-
1 Наук. кергвник: проф. О.К. Слюеева, д-р екон. наук
