CC BY
25
УДК 336.722.8:339.724.7
МОТИВИ Ф1НАНСОВИХ Р1ШЕНЬ М1ГРАНТ1В ПРО ЗД1ЙСНЕННЯ М1ЖНАРОДНИХ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗ1В
АР. Дуб1
Висвгглено мотиви прийняття трудовими мiгрантами ршенъ про переказування частини сво1х доходiв домогосподарствам у крашн 1х походження. Охарактеризовано чинники, якi визначають обсяги грошових трансфертiв у розрiзi конкретних мотив1в. Розглянуто основнi мотиви, як впливаютъ на прийняття фiнансових ршенъ членами украшсъких домогосподарств, зайнятих за кордоном, про здшснення грошових перека-зiв на батъкiвщину, виходячи iз напрямiв використання домогосподарствами отрима-них коштiв. На основi аналiзу причин переказування коштш украшсъкими мiгрантами, оцшено можливiстъ перетворення мiжнародних грошових трансферйв на швестицшш ресурси домогосподарств-реципieнтiв.
Ключовi слова: фшансов1 ршення, грошов1 перекази, мотив, м1гранти, домогос-подарство.
Постановка проблеми. Починаючи з кiнця 90-х ротв ХХ ст. i донинi, трудова мiграцiя члешв вiтчизняних домогосподарств за кордон була i зали-шаеться одним з iстотних джерел формування фiнансових ресурсiв 1х сшей на батьтвщиш. На макрорiвнi обсяги мiжнародних грошових трансфертiв, надк-ланих трудовими мiгрантами, часто порiвнюють iз сумами прямих iноземних iнвестицiй i розглядають як потенцiйний iнвестицiйний ресурс для национально!' економiки. З огляду на це, особливо актуальними в науковому планi е досль дження причин (мотивов), якi спонукають украшських трудових мiгрантiв приймати фiнансовi рiшення, пов'язаш зi здiйсненням переказш членам сво1х домогосподарств в Украíнi. Винятково!' гостроти цi питання набувають у сучас-них умовах економiчноí та политично!' нестабiльностi у краíнi.
Аналiз останшх публiкацiй та дослщжень. Проблематика трудово! мiграцií та мiжнародних грошових трансферов тривалий час е об'ектом досль дження сучасних зарубiжних науковцiв. У сво'х працях Л. Ансала [1], Д. Григорян та Т. Мелконян [2], Д. Кокс [3], Х. Лш [4], Р. Лукас та О. Старк [5], Х. Рапопорт та Ф. До^е [6], Е. Фанкхаузер [7], окрш дослвдження економiчноí приро-ди мiграцií та грошових переказш, розглядають також вплив зовнiшнiх чинни-кiв на поведшку мiгрантiв, 1хню схильнiсть та мотивацда до переказування коштiв свош домогосподарствам на батькiвщинi.
У вичизнянш економiчнiй науцi напрям дослiдження трудово1 мiграцií та дотичних до не1 питань е доволi молодим. Провщними украшськими теоретиками у щй царинi е А. Гайдуцький [8], I. Майдашк [9], О. Малиновська [10], М. Пiтюлич [11] та ш. Основнi акценти в 1хшх роботах торкаються стану зов-шшньо1 трудово1 мiграцií украшського населения, ц фiнансових та соцiальних наслiдкiв для окремих регiонiв та краши загалом. При цьому, практично поза увагою залишаються питання, пов'язанi з виявленням мотивiв, якi спонукають заробiтчан приймати фiнансовi рiшения про здiйснения грошових переказш своíм домогосподарствам в УкраМ.
1 доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук - Л^вський НУ ш. 1вана Франка
Мета роботи - виявити основнi причини (мотиви), що мають вплив на прийняття мiжнародними мiгрантами з числа члешв укра'нських домогоспо-дарств фiнансових ршень про переказ грошових коштш на батьтвщину, для оцiнювання можливостi перетворення мiжнародних грошових трансферов на швестищйш ресурси домогосподарств-реципieнтiв.
Основнi результати дослщження. У науковiй лiтературi з проблематики грошових переказiв мiжнародних трудових мiгрантiв видiляють два взаемо-залежш агрегованi мотиви, якi спонукають заробичан до здiйснення грошових переказiв домогосподарствам-рецишентам у кра'нах ''хнього походження та впливають на обсяги переказiв: альтру'стичний та корисливий [2, с. 5; 5, с. 902]. Шд альтру'стичним розумдать своерiдну неписану угоду (домовлешсть) мiж мiгрантом та членами його домогосподарства-рецишента про допомогу для за-безпечення повсякденних потреб останнього, а також компенсащю йому втрат внаслщок до форс-мажорних обставин (стихiйних лих, нещасних випадкiв то-що) [4, с. 5]. При цьому, Р. Лукас та О. Старк зазначають, що в моделi чистого альтру'зму (коли марант пересилае кошти, керуючись виключно альтру'стич-ним мотивом) сума переказш е бiльшою для домогосподарств-рецитеипв з низьким рiвнем доходов, за iнших умов - величина переказiв встановлюеться на основi домовленостей мiж мiгрантом та членами його домогосподарства [5, с. 906]. В остаточному результата кошти, надклаш шд впливом альтру'стичних мотив1в, повнiстю використовують на поточне споживання домогосподарства-ми-реципiентами.
Щодо корисливого мотиву здiйснення грошових переказш мiгрантами та !х величини, то Р. Лукас i О. Старк видалили три основнi причини, ят поясню-ють його сутнiсть: 1) прагнення спадщини (полягае в тому, що мiгранти надси-лають кошти для шдтримки свое!' сiм'í та особливо батьюв з метою отримання спадщини. При цьому, автори вказують на пряму корелящю мiж сумами пере-казiв та можливiстю отримати батьювську спадщину); 2) здiйснення швестищй у кра'ни походження мiгранта (в цьому разi у домогосподарствi-реципiентi повинна бути особа, пдна довiри мiгранта щодо здiйснення операцiй з його активами. Розмiр трансферов залежатиме, передусiм чергу, вiд вщданосп та послуху члешв родини мiгранта); 3) намiр мiгранта повернутися додому (який зумов-люе вкладення надiсланих кошт1в в об'екти нерухомосп та витрачання на бла-годшництво для пiдтримки або пiдвищення свого сощального статусу, а також з метою вщновлення стосункiв з ам'ею та друзями) [5, с. 904].
Рапопорт Х., Доквiе Ф. та Ансала Л. наводять бшьш скрупульозний по-дiл спонукальних мотивiв здайснення грошових переказ1в трудовими м^ранта-ми: альтру'стичний, обмiнний, отримання спадщини, стратепчний, ^ести-цiйний, страховий [6, с. 11-39; 1, с. 14-36; 2, с. 5]. Першi чотири визначаються ш-дивiдуалiзмом мiгранта, а останш два - домовленiстю в межах сш'!' [6, с. 11-36].
На основi емпiричних дослiджень [6, с. 11-39] встановлено, що суми грошових переказш залежать ввд багатьох чинникiв, серед яких: доходи та освгга мiгранта, час його перебування за кордоном, вiддаленiсть кра'ни перебування мiгранта вiд кра'ни розмщення домогосподарства-реципiента трансферов, кiлькiсть трудових мiгрантiв з одного домогосподарства, тенденция щодо зрос-
тання доходiв реципiентiв трансферов, наявнiсть несприятливих короткостро-кових шокових ситуацiй у доходах рецитенов, величина активiв домогоспо-дарств-рецишенов (земельних дiлянок, буддвель, худоби тощо) та ш. Домдну-вання конкретного мотиву зумовлюе вардювання кореляцц зазначених фактордв дз сумами грошових переказдв трудових мДгрантдв. Далд розглянемо тд чинники, якд мають найвагомдший вплив на прийняття фднансових рдшень про здайснення грошових трансферов та 'х обсяги, у розрдзд зазначених вище мотивдв.
Альтру'стичний мотив вважають, у бшьшосо випадкдв, визначальним у прийнято рдшення про переказування кошов. Зокрема, Л. Ансала вказуе на те, що мдгранти, як правило, вддчувають безкорисливу потребу шдтримувати сво!' сдм'!', з чого випливае, що грошовд перекази е досить стабдльним джерелом дохо-ддв для родин мдгранов, д, ймовдрно, залишатимуться таким д в майбутньому [1, с. 15].
Альтру'стичний мотив лежить в основд багатьох емшричних дослдджень, якд торкаються як ймовдрносо зддйснення грошових переказдв, так д !'х сум. Результата засвддчують, що: а) мдгранти з вищими заробдтками, зумовленими ле-гальним статусом зайнятосо та професдйними навичками, переказують бдльше коштдв, ндж заробдтчани дз меншими сумами доходдв; б) домогосподарства-ре-цишенти з нижчими доходами у краЫ походження мдгранта отримують бдльшд суми грошових переказдв; в) сума грошових переказдв мдгранта членам домогос-подарства-реципдента залежить вдд мдцностд сдмейних стосункдв та намдру заро-бдтчанина повернутися додому; г) грошовд перекази мдгранта негативно коре-люють дз збшьшенням кшькосо осдб, що мдгрують з цього ж домогосподарства, та з дншими джерелами доходдв домогосподарства; д) часова характеристика грошових переказдв залежить вдд величини та характеру доходдв мдгранта (нап-риклад, якщо заробдтна плата мдгранта зростае з набуттям досвдду роботи на ринку пращ кра'ни перебування то д сума грошових переказдв домогосподар-ствам-реципдентам матиме тенденцдю до зростання через деякий час; якщо ж мдгрант цднуе власне споживання у майбутньому вище, ндж пддтримку домогос-подарства-реципдента в перспективд, то сума грошових переказдв буде з часом знижуватися) [7, с. 139]
Грошовд перекази, що скеровуються домогосподарствам-рецишентам для поверненням позик днвестованих в освдту та/або мдгращю, тдсно пов'язаш з угодами сдмейно!' позики, якд захддш науковщ, зокрема Х. Рапопорт та Ф. Док-вде, трактують як днвестицшний мотив [6]. Тобто йдеться про те, що через обме-жений доступ домогосподарств до кредитного ринку, вони позичають кошти в днших домогосподарств на умовах повернення д, доволд часто, платносо. Зде-бдльшого, основною метою позики е фднансування освдти та оплата послуг, пов'язаних з ви'здом члена домогосподарства на заробдтки за кордон. У цьому вимдрд, вихддним моментом у прийнято рдшення про зддйснення мджнародних грошових трансферов повинно бути шдвищення доходдв сдм'!', а не зниження невизначеносо в майбутньому [6, с. 28].
Домднування позикового елемента у прийнято рдшення про зддйснення грошових трансфертдв передбачае виконання трьох умов: 1) домогосподарство-рецишент не може використовувати грошовд перекази для зддйснення кашталь-
них швестищй; 2) перекази повинш здiйснюватись регулярно без тенденцп до зниження через деякий час (поки позики не будуть повнктю повернет); 3) сума переказш повинна позитивно корелювати iз величиною отримано1 позики [6, с. 32], тобто, чим вишд початковi iнвестицií в мiгранта, тим бшьшими будуть суми грошових переказш, якi повиннi компенсувати вкладенi кошти [1, с. 20].
Розглядаючи швестищйний мотив, також вважаемо, що його не варто обмежувати тальки рашше здiйсненими iнвестицiями (тобто компенсацiею раш-ше вкладених позикових коштiв). Виходячи з корисливих мiркувань, мiгрант (однооабно або ж за домовленiстю iз членами домогосподарства-реципiента) може прийняти ртення про здiйснения мiжнародних грошових трансфертав з метою 1х iнвестувания (у започаткування власного бiзнесу, вкладення коштав у фiнансовi iнструмеити тощо) у краЫ розташування такого домогосподарства. При цьому, вихвдним моментом прийняття ртення е максимiзацiя майбутнього добробуту домогосподарства-рецишента коштав. Водночас, такий ^ести-цшний мотив може характеризуватися варiативнiстю сум та нерегулярнктю здiйснения переказ^в, ^ майже напевно, вiдображатиме намiри маранта повер-нутися додому i взяти участь в управлшш iнвестованими активами.
Наступним мотивом здiйснения грошових переказiв мiжнародними тру-довими мiгрантами е своерiдний обмiн мiж мiграитом та домогосподарством-реципiентом, суть якого зводиться до "кутвлГ за переказанi заробичанином кошти певного набору послуг, таких як турбота про його активи (будiвлi, землю, iнвестицií тощо) або рвдних (датей, лiтнiх батьтв) удома. Х. Рапопорт та Ф. До^е зазначають, що розмiр грошових переказш при обмiнi залежатиме вщ ринково1 вартостi отриманих послуг. Так, за отку рiдними сума трансфертав буде визначатися ринковою щною таких послуг та витратами, як1 здайснили ре-ципiенти коштiв, надаючи таю послуги [6, с. 13]. Д. Кокс же доводить, що зрос-тання доход1в осiб-надавачiв послуг може спричинити до зменшення 1хнього бажання пiклуватися активами та родичами мiгранта, а це, своею чергою, шд-вищуе вартiсть послуг, а отже, зумовлюе збшьшення сум трансфертiв. У зв'язку з цим, виходячи з мотиву обмшу, до надання послуг найiмовiрнiше залучати-муться особи з низькими доходами, що дасть змогу зменшити переведет ш суми [3, с. 515, 532].
Ще одним мотивом переказування мiжнародними трудовими мiгрантами грошових кошт1в додому може бути бажання отримати спадщину. Йдеться про те, що батьки можуть заохочувати здшснення диьми переказiв, пропонуючи за це своерiдну винагороду у формi земельних д1лянок та шшого майна. Виходячи з цiеí точки зору, грошовi перекази можна вважати стратепею iивестувания в майбутню спадщину з боку м^антав, та планом забезпечення грошових надхо-джень у ам'ю з боку домогосподарства. Щодо обсягiв трансферт1в, то спочатку можна очжувати зростання суми грошових переказш мiграита, але iз збiльшен-ням кiлькостi мiгрантiв з числа члешв домогосподарства, цi суми можуть змен-шуватись, оскiльки ефект конкуренцií супроводжуватиметься зниженням ймо-вiрностi отримання спадщини кожним мiграитом. На зростання сум грошових переказiв також можуть вплинути: активи i доходи самого домогосподарства; ймовiрнiсть отримання мiграитом спадщини (що залежить вiд вiку батькiв,
кiлькостi братш та сестер тощо); добробут та доходи мiгранта у краЫ перебу-вання. До зменшення ж обсяпв переказiв може спричинити зростання ступеня ризику отримання спадщини [6, с. 33-34]. Отже, здшснення грошових переказш мiгрантами може стати конкурентною перевагою в боротьбi за спадщину, а можливе позбавлення прав на спадок - загрозою íх майбутнього повернення та перебування в домогосподарствi, з якого вони походять.
Здiйснения грошових переказiв, в основi яких лежить страховий мотив, насамперед, пов'язаний зi специфiкою формування доходiв домогосподарств, основним джерелом яких е сiльськогосподарська даяльшсть. Зумовлено це нес-табiльнiстю доходов через сезонний характер сшьськогосподарського виробниц-тва, природно-клшатичними умовами, iммобiльнiстю земельних ресурсов, ввд-носною техиологiчною стабшьнктю виробництва, високою вартiстю отримання шформацц. Недоступнiсть сiльськогосподарського страхування для бшьшосп домогосподарств у крашах, що розвиваються, через недосконалiсть страхового ринку та високу варткть послуг, зумовлюе потребу в додаткових джерелах кош-тав, якими можуть стати саме грошовi перекази трудових мiграитiв. При цьому, дiяльнiсть мiграитiв, пов'язана з отриманням доходiв, як правило, не повинна корелювати з ризиками, притаманними його домогосподарству [6, с. 19-20].
Сума грошових переказiв для домогосподарств може збшьшуватись в разi настання критичних (шокових) ситуацiй та потреби в коштах для запобь гання ризикам, та зменшуватися в разi виникнення ризиюв, пов'язаних з робо-тою та перебування мiгранта у краЫ перебування. Емпiричнi дослiджения зас-вдаили, що в умовах настання шокових для домогосподарства ситуацш, мк-ранти як iз заможнiших сiмей, так i з бiднiших - намагаються надсилати достат-ню кiлькiсть кошпв для шшмшцп можливих негативних наслвдюв таких шо-кiв. Звiдси випливае, що грошовi перекази, зумовленi страховим мотивом, прямо не залежать нi вiд доход1в мiграита, аш вiд доходiв домогосподарств-реци-пiентiв. Проте, на вщмшу вiд альтру1стичного мотиву, страховий зумовлюе до-сить нерегулярне надсилання коштiв, але поруч з тим - стабiльнiсть сум пере-каз1в у перiод !х здшснення (за альтру1стичного мотиву суми переказ^в можуть зменшуватись, якщо з плином часу зникають почуття альтру1зму) [1, с. 27].
Побутуе й шша гшотеза щодо сутi страхового мотиву: м^анти можуть здiйснювати грошовi перекази для страхування свого майбутнього в умовах не-визначеностi доходiв. У цьому разi перекази можуть виступати як своерiдна прем1я, яка гарантуватиме пiдтримку мiгранта домогосподарством, в разi ви-никнення в нього потреби повернутися додому; або вони можуть бути нагрома-дженнi як страховi заощадження, призначенi для повернення додому. Вихвдним моментом при цьому е те, що чим вишi рiвнi ризику отримання мiгрантом дохо-д1в, тим бшьше вiн нагромаджуватиме коштiв для страхування свого майбутнього [1, с. 27].
Суть стратепчного мотиву базуеться на припущенш, що роботодавщ у краЫ перебування, не мають достатньоí iнформацií щодо квалiфiкацiйних на-вичок м^аипв, внаслiдок чого заробiтна плата встановлюеться виходячи iз се-редньозваженого рiвня по всiй сукупностi мiграитiв. За таких умов прац1вники бшьш високоí квалiфiкацií втрачатимуть [1, с. 28].
Вто^^чи iз стpaтегiчного мотиву, для отримання належно!' зapобiтноï плати мiгpaнти формують групи на основi квaлiфiкaцiйниx навичок, i тшьки бiльш квaлiфiковaнi пpaцiвники повинш мiгpyвaти. Це позитивно вплине на зниження iнфоpмaцiйноï асиметрп, i цим самим сприятиме pеaльнiй оцiнцi ква-лiфiкaцiï трудовик мiгpaнтiв. Варто зазначити, що формування груп за квал!фь кaцiйним piвнем е нaйефективнiшим за умови, коли iснye значний розрив y за-pобiтнiй плaтi високо- i низькоквaлiфiковaниx пpaцiвникiв, а також, якщо шди-вiдyaльний piвень квaлiфiкaцiï мiгpaнтiв y кpaïнi перебування визначаеться по-вiльно. Проте може бути ситуация, коли пращвники з низькою квaлiфiкaцieю за певну платню ("xaбap") можуть потрапити до групи висококвaлiфiковaниx м!г-paнтiв. А це з часом може негативно вплинути на заробггау плату тpyдовиx м!г-рантв. Тому, в межax певноï громади пiд час формування груп намагаються за-побiгaти iснyвaнню подiбниx явищ [1, с. 29].
Емпipичнi дослщження засвдаують, що може виникнути i протилежна ситyaпiя, за якоï через асиметричний pозподiл iнфоpмaпiï мiж роботодавцями та мiгpaнтaми, праця бiльш квaлiфiковaниx пpaпiвникiв буде недооцшена, через приналежшсть до групи з нижчою середньою ощнкою квaлiфiкaпiйниx навичок [6, с. 18]. Загалом же, перекази, здайснюваш виxодячи iз стpaтегiчного мотиву, xapaктеpизyються такими ознаками: 1) висококвaлiфiковaнi пращвники надси-лають кошти, керуючись виключно власними iнтеpесaми, з метою за^стити свою зapобiтнy плату вiд зниження через наплив пpaпiвникiв з низькою квал!фь кaпieю; 2) гpошовi перекази будуть здiйснювaтися не тiльки свош домогоспо-дарствам, але i тим, xто на бaтькiвщинi мiгpaнтa мае владу i може загрожувати його участ! y тpyдовiй мiгpaпiï (своepiднa компенсащя за втpaченi кошти, отри-мaнi вщ неквaлiфiковaниx пpaпiвникiв y вигляда xaбapiв). Окpемi мiгpaнти можуть переказувати кошти пpaпiвникaм, яш залишились удома, керуючись стра-тепчним мотивом (а зовсш не альтруютичним); 3) перекази можуть припинись з часом, коли роботодавщ визначать професшш навички пpaпiвникiв, i на ïxню зapобiтнy плату не матимуть впливу мiгpaнти з низькою квaлiфiкaпieю [1, с. 30].
У реальному житп на фшансов! piшення мiжнapодниx трудовж м!гран-пв про здшснення грошовж переказ!в впливають одночасно кшька мотивато-р!в. Тобто, наявний т. зв. змтаний мотив. У науковш лиератур! [6, с. 35], зок-рема, зазначено комбшащю тaкиx мотив!в, як альтруютичного та обмшного, альтруютичного та взаемного стpaxyвaння, альтруютичного та стратепчного. Виxодячи з цього, можна зробити висновок, що альтру1зм переважно домшуе y прийнятп ршення про здшснення гpошовиx переказ!в, ба навиъ бшьше, вш може пpиxовyвaти rnmi мотиви, швелюючи ïx вплив. Наприклад, перекази на основ! альтру1зму сприяють шдвищенню р!вня споживання домогосподарства-рецишента i, таким чином, зменшують потребу в ïx стpaxyвaннi.
Напередодш свiтовоï фiнaнсовоï кризи м!жнародш грошов! перекази становили понад половину y структур! сукупнж доxодiв 41,3 % yкpaïнськиx домогосподарств-рецишеипв тaкиx кошпв [12, с. 102]. За результатами обсте-ження тpyдовоï мiгpaпiï, пpоведеноï в 2012 р., частка домогосподарств-отриму-вач!в мiжнapодниx грошовж трансферов, y структур! сyкyпниx доxодiв якиx
2. Продyктивнi cили
59
тaкi кошти стaновили понaд 5Q %, стaновилa вже 53,8 %, причому з нж тiльки 1Q,9 % домогосподapств оцiнювaли piвень свого добробуту як середнш, 57,4 % - нижче середнього, a 31,7 % вщносили себе до бвдник тa дуже бiдниx [13, с. б2, 94].
Звaжaючи нa виклaдене, a тaкож виxодячи з aнaлiзy нaпpямiв викорис-тaння yкpaïнськими домогосподapствaми коштiв, отря^нт y вигляд мiжнa-pодниx грошовж тpaнсфеpтiв, можнa дiйти висновку, що в основi прийняття вiтчизняними зapобiтчaнaми piшень про пеpекaз коштiв лежить сaме aльтpyïс-тичний мотив. Шдтвердженням цього e левовa чaсткa домогосподapств-pеци-пieнтiв (77,5 %), якi викоpистовyвaли отpимaнi кошти нa зaбезпечення щоден-ного споживaння (пpидбaння пpодyктiв xapчyвaння, речей першо!' необxiдностi, одягу, оплaти комyнaльниx послуг тощо). Вapто зaзнaчити, що зa пеpiод з 2QQS по 2Q12 рр. пто^ вaгa тaкиx домогосподapств зpослa нa 5,5 % [13, с. 93; 12, с. 53-54]. Окрш цього, 4Q,9 % домогосподapств витpaчaли отpимaнi суми мiжнapодниx грошовик пеpекaзiв нa пpидбaння товapiв довгострокового вико-pистaння (aвтомобiлiв, побутово!' теxнiки, комп'ютеpiв тощо), a 29 % домогос-подapств (серед домогосподapств-pеципieнтiв пеpекaзiв y сiльськiй мкцевосп -Зб %) - m пpидбaння, ремонт тa pеконстpyкцiю жш^. 3a цими нaпpямaми ви-коpистaння сум мiжнapодниx гpошовиx тpaнсфеpтiв упродовж 2QQS-2Q12 рр. к-тотниx змш не вiдбyлося [13, с. 93; 12, с. 53-54].
Цiкaвим e той фaкт, що y 2QQS р. б,5 % домогосподapств-pеципieнтiв мiжнapодниx гpошовиx пеpекaзiв викоpистовyвaли отpимaнi кошти m оплaтy лiкyвaння свох^ члешв, a вже зa дaними обстеження 2Q12 р. - ця CTarra не виок-pемлювaлaся [13, с. 93; 12, с. 54]. Проте y 2Q12 р. y^a^^m тpyдовi мiгpaнти, якi пеpебyвaють y ^aikax GC понaд S pокiв, скеpовyвaли гpошовi пеpекaзи нa оплaтy лiкyвaння для понaд 3Q % домогосподapств-отpимyвaчiв [1Q, с. 29]. От-же, це можш ввaжaти ще одним свдаення домiнyвaння aльтpyïзмy y прийнятп piшення про здiйснення мiжнapодниx грошовж пеpекaзiв.
3 бaгaтьоx чинникiв (вщсутносп вiдповiдниx нaвичок, незнaчниx сум тpaнсфеpтiв, обмеження доступу до дешевиx кредштв, особистiсниx xapaкте-ристик мiгpaнтiв тa ш.) не мaли iстотного впливу нa piшення yкpaïнськиx зapо-бiтчaн про пеpекaзyвaння коштiв мотиви, пов'язaнi з можливiстю примноження aктивiв домогосподapствa y мaйбyтньомy, себто iнвестицiйнi. Як до^, тiльки 1Q-15 % домогосподapств, якi отpимyвaли мiжнapоднi гpошовi пеpекaзи, вклa-дaли цi кошти в зaпочaткyвaння чи розвиток влaсного бiзнесy, зокpемa й y мaлi форми господapювaння нa селi [1Q, с. 9]. Maйже aнaлогiчний вплив мaли i моти-вaцiйнi чинники, пов'язaнi з iнвестицiями в людський ^rn^, тобто ф^нсу-вaння нaвчaння члешв домогосподapствa мiгpaнтa. Ha тaкi цш викоpистовyвa-ли кошти мiжнapодниx тpaнсфеpтiв тiльки 12,4 % домогосподapств y 2QQS р. тa 11,б % - y 2Q12 р. [13, с. 93; 12, с. 53-54].
Вapто зayвaжити тaкож i вплив швестицшного мотиву - y тpaктyвaннi Х. Рaпопоpтa i Ф. Док^ (повернення позик iнвестовaниx в освиу тa/aбо мiгpa-ц1ю) - m прийняття piшень про здiйснення грошовт пеpекaзiв yкpaïнськими мiгpaнтaми. Пiдтвеpдженням цього e чaсткa домогосподapств-pеципieнтiв, якi
використовували мджнародш грошовд трансферти на повернення боргдв. Так, у 2008 р. вона становила 10,4 % всдх домогосподарств, що отримували перекази дз-за кордону, за даними обстеження 2012 р. ця стаття членами домогоспо-дарств-рецитенов окремо не виддлялась [13, с. 93; 12, с. 53-54]. Проте, за дн-формащею обстеження довгострокових укра'нських трудових мдгрантдв, яш пе-ребувають на заробдтках у кра'нах 6С понад 8 рокдв, грошовд перекази для повернення боргдв використовували 13 % домогосподарств-рецишенов [10, с. 29].
Ми не вддносимо до днвестицшного мотиву мдгранта чи його домогоспо-дарства рдшення про витрачання сум мджнародних грошових трансфертдв на придбання житла, оскшьки переважно метою такого вкладання коштдв було ви-рдшення житлових проблем д забезпечення члешв домогосподарства окремим помешканням, а не отримання доходдв вдд здавання житла в оренду чи його перепродажу з метою отримання прибутку. А за таких умов вддсутня економдчна природа днвестицдй - отримання прибутку. Тому можна припустити, що в осно-вд зазначеного рдшення лежать знову ж таки альтру'стичш чинники, навдть нез-важаючи на те, що внаслддок покращуеться добробут домогосподарства.
За результатами обстеження трудово!' мдграцп населення Украши 2012 р., питома частка домогосподарств-рецитенов грошових переказдв, якд використовували отриманд кошти на заощадження, становила понад 22 % (у 2008 р. - 9,7 %). При цьому, серед домогосподарств захвдних областей цей по-казник сягав майже 30 %. Варто також зазначити, що домогосподарства сдльсь-ко!' мдсцевостд, пордвняно з мдськими, бшьш схильнд до заощаджень. Виходячи з того, що заощадження - це перенесене на майбутне споживання, можна зроби-ти висновок про вплив на фднансовд рдшення мдграштв страхового мотиву. На жаль, немае даних про форми зддйснення заощаджень (органдзованд чи неорга-ндзованд), за якими можна було б стверджувати про присутндсть днвестицдйного мотиву. Поряд з тим, майже чверть трудових мдгрантдв приймають рдшення про здшснення заощаджень у краЫ перебування. Якщо виходити з вищого ступеня довдри до фшансово!' системи зарубджних кра'н пордвняно з укра'нською, то можна припустити, що кошти збердгаються на депозитах (найбдльш зрозумдлий д простий спосдб збереження коштдв, щоправда для легально зайнятих мдгран-тдв), а отже, наявний вплив швестицшного мотиву на фднансовд рдшення мдгран-тдв [10, с. 23].
Важко оцшити значення обмшного мотиву на прийняття рдшень трудо-вими мдгрантами про здшснення переказдв. Але абсолютно логдчно припустити його наявндсть, оскдльки обов'язки мдгранта щодо ведення домашнього госпо-дарства за його вддсутностд хтось повинен виконувати (чоловдк/дружина, ддти-шдштки, лттш батьки). Отже, частина отриманих членами домогосподарства переказаних коштдв, яка використовуеться виходячи виключно з 'х власних мдр-кувань, може розглядатися як своерддна плата (компенсацдя) мдгранта за вико-нання його ролд в домогосподарствд на батькдвщинд. Тобто, можна стверджува-ти, що обмднний мотив супутндй дншим визначальним мотивам зддйснення ук-ра'нськими заробдтчанами грошових трансферов.
Доволд складно визначити вплив на фднансовд рдшення члешв домогос-подарств з числа мдгрантдв можливостд отримання спадщини, а також стратегдч-
ного мотиву, оскшьки даних, яш б ix шдтверджували, не знайшли. На жаль, не-мае iнформацií про використання мiжнародних грошових переказ1в домогоспо-дарствами в умовах сучасних кризових явищ у нацiональнiй економiцi. Але вва-жаемо, що частка мiжнародних грошових трансферов у склада сукупних доходов домогосподарств-реципiентiв аж нiяк не зменшилась, а навiть навпаки, зва-жаючи на 1х надходження у вшьноконвертованш валютi та значно!' девальвацц гривнi (в три рази), - зросла.
Суперечливим питаниям у проведеному аналiзi може стати вплив маранта на використання кошов грошових переказiв домогосподарством-реци-пiентом. Але дослщження засвiдчують, що серед довгострокових м^ранов, якi перебувають у крашах Захадно!' бвропи понад 8 рокiв, майже третина визначала напрями використання трансферов, у 40 % випадкiв таю ртення приймали спiльно мiгрант та члени його домогосподарства на батьювщиш, а в 28 % - рь шення приймали члени домогосподарства самостшно без погодження з вщправ-ником переказу [10, с. 29]. Це дае шдстави припустити, що вплив короткостро-кових (сезонних) трудових мiгрантiв на використання надiсланих ними кошов, е значно вищим.
Висновки. На основi викладеного вище можна стверджувати, що прийняття украшськими трудовими мiгрантами фiнансових ртень про розпо-дш зароблених за кордоном кошов (на особисте споживання та здшснення пе-реказiв домогосподарствам на батьювщину) здiйснювалось, виходячи iз змта-ного мотиву, за домiнування альтру!зму (у трьох iз чотирьох випадкiв), що зу-мовлено важким матерiально-побутовим становищем домогосподарств-реци-пiентiв. Альтру1зм доповнювався iнвестицiйним та страховим мотивами (у кожному сьомому - у поверненш рашше використаних позикових коштiв та у кожному п'ятому випадку - у здайсненш заощаджень), яш, через брак необхiдноí для аналiзу iнформацií, доволi важно ввдокремити один вiд одного. I нарешо ще однiею складовою частиною змтаного мотиву була своерiдна плата членам домогосподарства на батьк1вщиш за виконання обов'язкiв мiграита за його ввдсут-ностi, т. зв. обмшний мотив.
Отже, проведене до^дження довело, що нинi мiжнароднi грошовi пере-кази заробiтчан з числа члешв украшських домогосподарств недоцшьно розгля-дати як iнвестицiйний ресурс ш для окремо взятого домогосподарства, аш для держави загалом, оскiльки вони практично повшстю скеровуються на поточне споживання. Для трансформацп грошових трансфер™ в швестицп потрiбно створити сприятливi умови для 1х реалiзацií в УкраМ, що, на нашу думку, сприятиме змiнi мотиваторiв у прийнято рiшень про переказування кошов.
Лггература
1. Ansala L. Motives, Channels and Migration for Remittances: Evidence from Uganda, Senegal and Nigeria / L. Ansala // Master Thesis in Economics. - Finland : School of Economics, Aalto University, 2012. - 175 р.
2. Grigorian D. Microeconomic Implications of Remittances in an Overlapping Generations Model with Altruism and Self-Interest / D. Grigorian., T.A. Melkonyan // IMF Working Papers. - Janurary, 2008. - No. 08/19. - Pp. 1-41. [Electronic resource. - Mode of access http://ssrn.com/abstract=1089685.
3. Cox D. Motives for private transfers / D. Cox. // Journal of Political Economy. - June, 1987. -Vol. 95. - No. 3. - Pp. 508-546.
4. Lin H.H. Determinants of Remittances: Evidence from Tonga / H.H. Lin // IMF Working Paper. - 2011. - No. 11/18. - Pp. 1-17. [Electronic resource. - Mode of access http://www.imf.org/exter-nal/pubs/ft/ wp/2011/wp1118.pdf.
5. Lucas R.E.B. Motivations to remit: Evidence from Botswana / R. E.B. Lucas, O. Stark // Journal of Political Economy. - 1985. - Vol. 93. - No. 5. - Pp. 901-918.
6. Rapoport H. The Economics фof Migrants' Remittances / H. Rapoport, F. Docquier // IZA Discussion Paper. - March. - 2005. - No. 1531. - 81 р. [Electronic resource. - Mode of access http://ftp.iza.org/dp 1531.pdf.
7. Funkhouser E. Remittances from international migration: a comparison of El Salvador and Nicaragua / E. Funkhouser // Review of Economics and Statistic. - 1995. - Vol. 77. - No. 1. - Pp. 137-146.
8. Гайдуцький П.А. Мкрацшний каттал: теорш, методологш, практика : монографш / А.П. Гайдуцький. - К. : Вид-во ТОВ "1нфосистем", 2010. - 446 с.
9. Майдашк 1.П. Украшська молодь на ринках пращ зарубiжних держав / 1.П. Майдашк. -К. : Вид-во 1н-ту демографи та соц. дослщжень ш. М.В. Птухи НАН Украши, 2010. - 176 с.
10. Малиновская Е. Трудовые мигранты из Украины в странах ЕС и их переводы на родину в посткризисный период. Отчет об исследовании / Е. Малиновская // Сообщество специалистов и практиков в сфере миграции и денежных переводов. - 2013. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://mirpal.org/files/files/Malynovska's_report_rus_final_w%20cover.pdf.
11. Штюлич М.1. Проблеми трансформацл грошових переказгв трудових мкранпв у швес-тпцшш ресурси / М.1. Штюлич, Т.Ю. Ковач // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.10. - С. 232-239.
12. Зовшшня трудова мкрацш населення Украши / Украшський центр сощальних реформ, Держком. статистики Украши. - К. : ДП "1нформацшно-анал^ичне агентство", 2009. - 120 с.
13. Звгг щодо методологи, оргашзаци проведення та результатов модульного вибiркового обстеження з питань трудово! мкраци в Украiнi / Мiжнародна оргашзащя працi. Група техшчно! пiдтримки з питань одно! працi та Бюро МОП для кра!н Центрально! та Схщно! Свропи. - Будапешт МОП, 2013. - 98 с.
Надшшло до редакцп 04.02.2016 р.
Дуб А.Р. Мотивы финансовых решений мигрантов об осуществлении международных денежных переводов
Раскрыты мотивы принятия трудовыми мигрантами решений о переводе части своих доходов домохозяйствам в страны их происхождения. Охарактеризованы факторы, определяющие объемы денежных трансфертов в конкретных мотивах. Рассмотрены основные мотивы, влияющие на принятие финансовых решений членами украинских домашних хозяйств, занятых за рубежом, об осуществлении денежных переводов на родину, исходя из назначений использования домохозяйствами полученных средств. Исходя из анализа причин перевода средств украинскими мигрантами, дана оценка возможности преобразования международных денежных трансфертов на инвестиционные ресурсы домашних хозяйств-реципиентов.
Ключевые слова: финансовые решения, денежные переводы, мотивы, мигранты, домашние хозяйства.
Dub A.R. Some Motives of Taking Migrants' Financial Decisions on International Remittances
The motives for decision-making of labour migrants about remitting part of their income to households in their native countries are described. The factors that determine the volume of money transfers in the context of specific motives are characterized. The main reasons that affect financial decisions of Ukrainian migrants to remit money to their native countries are shown based on the uses of funds by recipient households. The possibility of transforming international remittances for investment resources of recipient households are evaluated based on the analysis of reasons for remitting money by Ukrainian migrants.
Keywords: financial decisions, remittances, motives, migrants, household.
