CC BY
4
"Obsiahy kredytuvannia ahrosektoru znyzylys na 32%" [The volume of lending to the agricultural sector declined by 32%]. http://www.epravda.com.ua/news/2015/02/12/527916/
"Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2014 r. " [Statistical Yearbook of Ukraine for 2014]. http://ukrstat.org/uk/druk/publicat/ kat_u/publ1_u.htm
"Statystychnyi biuleten za 2015 rik" [Statistical Bulletin for 2015]. https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ1_u.htm
Sabluk, P. T. "Stan i napriamy rozvytku ahrarnoi reformy" [Status and trends of agrarian reform]. EkonomikaAPK, no. 2 (2015): 10-17.
"Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2010 r. " [Statistical Yearbook of Ukraine for 2010]. http://ukrstat.org/uk/druk/publicat/ Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm
"Stan kredytuvannia APK u 2015 rotsi" [State lending AIC in 2015]. http://minagro.gov.ua/node/17529
Shubravska, O. V. "Ahroprodovolchyi rozvytok Ukrainy v konteksti hlobalnykh vyklykiv" [Agri-food development of Ukraine in the context of global challenges]. Ekonomika APK, no. 7 (2014): 52-59.
Sabluk, P. T. "Problemy zabezpechennia dokhidnosti ahro-promyslovoho vyrobnytstva v Ukraini v postindustrialnyi period" [Problems of return on agricultural production in Ukraine in the post-industrial period]. Ekonomika APK, no. 4 (2008): 19-37.
"Ukraino-amerikanskiy agrarnyy kongress" [Ukrainian-American Agrarian Congress]. http://www.apk-inform.com/ru/confer-ences/ugc2014/usa/about
"10 zapominayushchikhsya faktov pro ukrainskiy agro-biznes" [10 memorable facts about the Ukrainian agribusiness]. http://latifundist.com/blog/read/756-10-zapominayushchihsya-faktov-pro-ukrainskij-agrobiznes
УДК 338.49:63-047.37
ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО П1ДХОДУ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1НФРАСТРУКТУРИ
С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
© 2016 ТАРАСЕНКО А. В., ТАРАСЕНКО 0. 0.
УДК 338.49:63-047.37
Тарасенко А. В., Тарасенко О. О. Застосування системного пщходу до дослщження iнфраструктури
сiльського господарства
У статт'1 застосовано системный nidxid до достдження нфраструктури с'тьського господарства. Зокрема, враховуючи наявн в наукових працях трактування категорП «система», визначено сутшсть категорП «система шфраструктури апьського господарства», 'дентиф'шовано основы! компоненты окреслено! системи, до складу яких в'днесено такi: виробнича, ф'шансово-кредитна, комер^йно-посередницька, 'шституцшна, техн'мно-сервкна, екопог!чна, науково-кадрова, соц!апьна, шновацшна, шформащйно-консупьтащйна, а також наведено опис 1х сутностi та специф!чш ознаки. Достджено основш функцПзазначено!' системи, до яких в'днесено таш: забезпечувапьна, стимупююча, iнформацiйна, обспуго-вуюча, посередницька, софпьна, наведено 1'х опис.
Ключов'! слова: система, 'тфраструктура, спьськегосподарство, 'тфраструктура спьського господарства, компонент. Рис.: 2. Ббл.: 10.
Тарасенко Артем Валерйович - асистент, кафедра фiнансiв, баншвсьт справи та страхування, Черншський нацюнальний теxноnогiчний уш-верситет (вуп. Шевченка, 95, Чернов, 14027, Украна) E-mail: t_a_v88@mail.ru
Тарасенко Олена Олександрiвна - асистент, кафедра фiнансiв, банювськоi справи та страхування, Черншський нацюнальний технолог'тий ун'верситет (вуп. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Украна) E-mail: prokopenkolena22@gmail.com
УДК 338.49:63-047.37 Тарасенко А. В., Тарасенко Е. А. Применение системного подхода к исследованию инфраструктуры сельского хозяйства
В статье применен системный подход к исследованию инфраструктуры сельского хозяйства. В частности, учитывая имеющихся в научных трудах трактовки категории «система», определена сущность категории «система инфраструктуры сельского хозяйства», идентифицированы основные компоненты данной системы, к которым отнесены следующие: производственная, финансово-кредитная, коммерческо-посредническая, институциональная, технично-сервисная, экологическая, научно-кадровая, социальная, инновационная, информационно-консультационная, а также приведено описание их сущности и специфические признаки. Исследованы основные функции указанной системы, к которым отнесены такие: обеспечительная, стимулирующая, информационная, обслуживающая, посредническая, социальная, приведено их описание. Ключевые слова: система, инфраструктура, сельское хозяйство, инфраструктура сельского хозяйства, компонент. Рис.: 2. Библ.: 10.
Тарасенко Артем Валерьевич - ассистент, кафедра финансов, банковского дела и страхования, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: t_a_v88@mail.ru
Тарасенко Елена Александровна - ассистент, кафедра финансов, банковского дела и страхования, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: prokopenkolena22@gmail.com
UDC 338.49:63-047.37 Tarasenko A. V., Tarasenko O. O. Applying System Approach to the Studying Agricultural Infrastructure
The article applies system approach to the studying agricultural infrastructure. In particular, considering the interpretations of the category of «system» available in scientific writings, essence of the category of «system of agricultural infrastructure» has been defined, the core components of this system have been identified, which include: producing, finance-credit, commercial-mediation, institutional, technical-servicing, environmental, scientific-personnel, social, innovation, informational-consulting, descriptions of their essence and specific signs has been provided. The main functions of the indicated system have been examined, which include: enforcing, stimulating, informative, serving, mediation, social, their descriptions has been provided as well. Key words: system, infrastructure, agriculture, agricultural infrastructure, component. Fig.: 2. Bibl.: 10.
Tarasenko Artem V. - Assistant, Department of Finance, Banking and Insurance, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: t_a_v88@mail.ru
Tarasenko Olena O. - Assistant, Department of Finance, Banking and Insurance, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: prokopenkolena22@gmail.com
Розвиток скьського господарства е важливою
складовою поступового економ1чного вцроджен-
ня Укра!ни. На сьогодн1 окреслена галузь зайняла досить важливе м1сце в розвитку в1тчизняного нацю-нального господарства 1 демонструе позитивш тенден-ц!! функцюнування. Потенц1ал розвитку скьського господарства в УкраМ ще дос1 не використаний, 1 наша кра!на мае значш можливост1 в розвитку ще! галуз1 та виробництва скьсько! продукц!! загалом.
Однак подальший розвиток ще! галуз1 пов'язаний безпосередньо з модерн1зац1ею юнуючо! шфраструк-тури та створенням нових 1нфраструктурних об'ект1в, реал1зац1я яких сприятиме формуванню сприятливих умов ведення б1знесу у дан1й галуз1. Перех1д скьського господарства на як1сно новий р1вень свого розвитку не-можливий без оновлення юнуючо! 1нфраструктури. Це й обумовлюе важлив1сть проведення досл1джень у данш галуз1, поглиблення теоретичного та методичного базису функцюнування шфраструктури скьського господарства як складно! системи.
Досл1дження особливостей функц1онування шфраструктури скьського господарства проводилися в межах наукових роб1т таких вчених: Васильц1в Т. Г., Гуменюк О. О., 1ванова А. М., Савощенко А. С., Старь ков О. Ю.,Чуницька I. I., Шмига О. О.
Зокрема, питання вивчення шфраструктури як окремого економ1чного об'екта розглядалися у працях таких вчених: Брунець Б. Р., Дубина М. В., Морозова Г. С., Т1марцев О. Ю., Рекуренко I. I.
Проте, враховуючи вже зроблеш науков1 напрацю-вання, зауважимо, що в науковому простор! на сьогодш досить дискусшним залишаеться питання визначення !нфраструктури скьського господарства як окремо! системи, центифжац!! '!! основних елемент1в, компоненпв та з'ясування функц1онального Г! призначення.
Метою стати е застосування системного шдходу з метою 1дентиф1кацГ! сутност 1нфраструктури с!ль-ського господарства, досл1дження цього економ1чного об'екта як складно! системи.
Розглянемо шфраструктуру скьського господарства як окремо функцюнуючу в економ1чному простор1 держави систему, використовуючи в1дпов1дн1 науков1 п1дходи до Г! досл1дження. Для цього спочатку розглянемо сутшсть системи як ушверсально! категорГ! теорГ! п1знання. У науковому простор! шд означеною дефшщ-ею загалом прийнято розглядати таке:
1) система - множина елемент1в, що складають едн1сть !х зв'язк1в 1 взаемодш м1ж собою 1 зовншшм се-редовищем, що створюють властиву данш систем! цшс-н1сть, яюсну визначен1сть 1 цкеспрямовашсть [5];
2) система - множина взаемозв'язаних, взаемо-залежних елемент1в будь-яко! природи, яю поеднан1 за деякими системоутворюючими ознаками, утворюють едине ц!ле та шдпорядковаш певн1й спкьнш мет1 [6];
3) система - це сукупшсть взаемопов'язаних 1 роз-м1щених у належному порядку елемент1в певного цшс-ного утворення [1];
4) система - це сукупшсть елемент1в, яка мае нов1 властивосп, в1дсутн1 у кожного елемента окремо [4];
5) система - порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв'язане цке [3].
Отже, враховуючи окреслеш трактування дефш-цГ! «система», у межах дано! науково! роботи шд кате-гор1ею «система шфраструктури скьського господарства» (ОСГ) будемо розглядати складну та динам1чну систему, яка мае спкьну мету функцюнування, котра полягае у створенш для галуз1 скьського господарства необх1дних умов ефективного розвитку, складаеться з низки компоненпв, що об'еднаш за певною системоут-ворюючою ознакою, та взаемод1е 1з зовн1шн1м середови-щем. Тобто, фактично нами застосований юбернетич-ний шдх1д до досл1дження 1нфраструктури скьського господарства, який дозволяе:
1) визначити структуру системи шфраструктури скьського господарства, що дае можливють описати !! компонентний та елементний склад, детал1зувати !х роль у розвитку шфраструктури скьського господарства, визначити ¡ерархш таких складових;
2) детал1зувати мету функц1онування тако! системи 1 чггко окреслити на цш об'еднуюч1й баз1 вс1 компонента системи шфраструктури скьського господарства, що входять до складу тако! системи;
3) центифжувати зв'язки тако! системи 1з зовшш-н1м середовищем, що сприяе поглибленню науково! бази !! вивчення через !дентиф!кац1ю фактор1в та чин-ник1в, що можуть позитивно та негативно впливати на функцюнування означено! системи;
4) визначити базов1 властивосп такого об'екта до-сл1дження через !х !дентиф!кац!! та опис змкту;
5) !дентиф1кувати принципи формування, функцю-нування та розвитку тако! системи, що дае можливють поглибити методичну складову досл1дження тако! системи через !х визначення, опис, пояснення та обгрун-тування доцкьносп дотримання з позиц!! ефективного розвитку тако! системи;
6) визначити функц!! окреслено! системи, що дае можливють сформулювати призначення тако! системи та !! важлив1сть з позиц!! розвитку нацюнально! еконо-мжи загалом.
На рис. 1 наведено модель системи шфраструктури скьського господарства.
Враховуючи даш рис. 1, проанал!зуемо бкьш детально компонентний склад наведено! системи. Зокрема, у межах тако! системи нами видкено таю !! компоненти.
1. Виробнича тфраструктура - даний компонент е найважлившим елементом вс1е! системи орга-н1зац!йного-1нфраструктурного забезпечення скьського господарства, осккьки безпосередньо пов'язана з вироб-ничою функц1ю дано! галуз1. Призначенням цього виду !нфраструктури е формування передумов для ефективного процесу виробництва скьськогосподарсько! про-дукц!!. Окреслена система за своею природою е також складноструктурованим економ1чним об'ектом. До ще! системи варто в1днести мехашзоваш знаряддя прац1, як1 безпосередньо зад!яш у процей виробництва продукц!!.
2. Фтансово-кредитна тфраструктура - являе собою сукупшсть фшансово-кредитних установ, що
i 2
s w
e з o i "o
IO U>
NJ O
СП
Стьськогосподар-
cbK¡ суб'вкти господарювання (споживачО
ВХОДИ
1нформацшш ресурси
TpyflOBi ресурси
OiHaHCOBi ресурси
Сировиннп ресурси
Ihluí галуз1 нацюнального господарства
Держаbh¡ та м1сцев1 органи влади
CaMoperyn¡BH¡ оргаьпзаци
Ihluí суб'вкти
Складна та динам'щна система, яка мае ептьну мету функцюнування, котра полягае у створенн/' для галуз '! альського господарства необяднихумов ефективного розвитку, складаеться з низки компонент'!в, що об'еднашза певною системоутворюючою ознакою, та взаемодк'в зовн/шн/'м
середовищем
Виробнича ¡нфра структура
Фшансово-кредитна ¡нфра структура
Комерцшно-посередницька тфраструктура
1нституцшна тфраструктура
1нформацмно консультацмна ¡нфраструктура
Внутр'шшвзаемозв'язки м'жокремимикомпонентами
Техшчно-сервкна тфраструктура
1нновацмна тфраструктура
Соц1альна тфраструктура
Науково-кадрова тфраструктура
Еколопчна тфраструктура
Мета функцюнування
Створення комплексу умов рвнобтного характеру для розвитку системи альського господарства
виходи
Ыформацшьп ресурси
TpyflOBi ресурси
(DmaHCOBi
ресурси
Сировинш ресурси
Un
Рис. 1. Модель системи шфраструктури сшьського господарства
Джерело: складено авторами зурахуванням [2; 3; 9; 10].
EKOHOMIKA
ЕК0Н0М1КА СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I АПК
здшснюють опосередковану дшльшсть у процесi руху фь нансових активш з метою задоволення потреб суб'екпв аграрного ринку у вГдповГдних фiнансових послугах. До них належать: фондовi та валютт бiржi, комерцiйнi банки, страховi компанГ!, iнвестицiйнi компанГ!, кредитнi кооперативу кредитнi спкки.
3. Комерцшно-посередницька шфраструктура -система посередницьких структур, що забезпечують взаемодю товаровиробникiв та покупцш у процесi ку-швльпродажу скьськогосподарсько! продукцГ!, надають умови для просування 11 на ринок на найбкьш вигiдних умовах для вск суб'eктiв аграрних вГдносин. До таких по-середникгв належать: оптовi ринки скьськогосподарсько! продукцГ!, оптово-роздрiбнi ринки скьськогосподарсько! продукцГ!, магазини роздрГбно! торгiвлi, товарнi бiржi, ярмарки, аукцiони, дилерськi фiрми, брокерськi фiрми, дистриб'юторськi оргашзацй, торгово-промисловi палати, споживспкки, продовольчi корпорацГ!, постачальницько-збутовi кооперативи, споживчi кооперативи.
4. 1нституцшна шфраструктура - мае на мет здшснення регулювання та контролю за дшльшстю суб'ектiв аграрних вГдносин з нормативно-правово'1 точки зору. До дано'1 пiдсистеми належать державнi та мунщипальт органи влади, правовi шститути та юри-дичнi фiрми, у тому числГ обласнi та районш управлiння скьського господарства, фiскальнi шспекци, шспекцй з торгiвлi, шспекцй iз працi, пожежнi 1нспекцГ1, санетдна-гляд, митш служби.
5. Технiчно-сервiсна шфраструктура - сукуп-нГсть структур, яю здГйснюють надання послуг технч-ного та сервкного характеру з метою обслуговування скьськогосподарського виробництва. Такими техшчно-сервiсними посередниками е ремонтно-технiчнi станцГ!, транспортно-експедиторськi компанГ!, спецiалiзованi сервiснi центри, оргашзацй, що надають в оренду неру-хомГсть, склади, елеватори (загойвельш та перевалочнi), ветеринарнi служби, служби захисту рослин, пГдприем-ства водо-, газо- та електропостачання.
6. 1.'нформацшно-консультацшна тфраструкту-ра - передбачае надання консультацгйно! допомоги в пи-таннях оргашзацй та розвитку аграрного бГзнесу, прове-дення аналiтичних дослГджень у процесi обробки шформа-цГ1 про стан аграрного ринку, сприяння вГдкритого доступу до повно! та правдиво! iнформацi!, необхiдно! суб'ектам аграрних вГдносин для ефективного здшснення свое! дшльност1 До суб'ектiв дано! пГдсистеми входять: кон-салтинговi компанГ!, рекламнi агентства, шформацшно-консультацiйнi центри, маркетинговi агентства та компа-нГ1, аудиторськi компанГ!, iнформацiйно-довiдковi служби, лопстичш центри та юридичн фГрми.
7. 1нновацшна шфраструктура - забезпечуе ефек-тивну сшвпрацю суб'ектiв аграрних вГдносин у сферi iнновацiй, тим самим шдвищуючи технологiчнiсть та продуктившсть процейв скьськогосподарського виробництва, заохочуючи скьськогосподарських товаро-виробниюв до активного використання нових наукових розробок у процей здiйснення !х дшльносй та нарощен-ня !х конкурентних переваг. Суб'ектами шновацшного простору в скьському господарствi е бiзнес-iнкубатори,
технопарки, iнновацiйно-технологiчнi центри та комп-лекси.
8. Соцшльна шфраструктура - даний вид шфра-структури е визначальною базою формування ефектив-но! системи розвитку скьського господарства, осккьки в межах соцiально! сфери вГдбуваються процеси забез-печення належними умовами життедшльносп персоналу пiдприемств скьського господарства. У рамках дано! компоненти вГдбуваеться формування надежного рГвня сощального забезпечення населення мкт, ск, селищ рГз-них регюшв кра!ни.
9. Науково-кадрова шфраструктура - покликана надавати кадрове забезпечення для процейв сГль-ськогосподарського виробництва вГдповГдно до потреб квалГфжацшного рГвня пращвниюв, що передбачае шд-готовку та перешдготовку фахГвщв, а в науковому про-сторГ - розробку шдходГв та шляхГв шдвищення ефек-тивност функцюнування сГльгоспвиробництва та сГль-ського господарства в цГлому.
10. Екологiчна шфраструктура - призначення да-ного виду шфраструктури полягае в забезпечент еколо-пчного розвитку шдприемств скьського господарства. Окреслена компонента дуже ткно пов'язана з шнова-цшною шфраструктурою, осккьки в рамках останньо! розробляються сучасш технологи впровадження еколо-пчних шструменпв, яю дозволяють шдвищити рГвень еколопчного стану на певнш територГ! та забезпечити прийнятш умови життедшльностГ населення.
Найгрунтовнше сутшсть системи шфраструкту-ри сГльського господарства можна розглянути через дослГдження функцгй окреслено! системи, через яю фактично вона Г реалгзуе свое призначення. У науковш лггературГ е ршнобГчт шдходи до ¡дентифшацц та групування функцгй шфраструктури загалом та функ-ц1й шфраструктури сГльського господарства зокрема.
Загалом, у контекст визначення сутностГ функцш повшстю шдтримуемо позицш Рекуренко I. I., який за-уважуе, що функцГ! взагалГ - це спосГб прояву суп системи або !! окремих пГдсистем. 1снуе цГльова функц1я вйе! системи, що виражае загальну спрямовашсть 'й розвитку, та ГншГ важливГ функцГ!, що характеризують 'й кнування Г розвиток як единого цкого. Водночас окре-мГ пГдсистеми дано! системи виконують сво! специфГчнГ функцГ!, залежно вГд ГерархГ! '1х взаемодГ! з системою в цГлому та мГж собою. Система характеризуеться наяв-нГстю сво!х об'ектГв, суб'ектГв та !х взаемодГ!, яка забезпечуе вГдтворення Г розвиток системи. Якщо говорити про функцГ! системи, то можна сказати, що це прояв й сутносп в дГ1, тобто вираження и суспГльного призначення [2, с. 245].
На наше переконання, до функцш системи, що до-слГджуеться, насамперед варто вГднести функцГ!, що на-веденГ на рис. 2. Розглянемо !х сутшсть.
ОсновнГ економГчнГ взаемовГдносини в сГльському господарствГ формуються мГж товаровиробниками та споживачами скьськогосподарсько! продукцГ!. Товаровиробниками виступають скьськогосподарсью пГдпри-емства, у тому числГ фермерськГ, та особисп селянськГ господарства. Споживачами продукцГ! е населення та
^ забезпечувальна^
^ обслуговуюча^
Рис. 2. Функци iнфраструктури сiльського господарства (1СГ)
Джерело: складено авторами.
суб'екти господарювання, якi здебгльшого формують попит на сировину. Поряд з цим, невгд'емним суб'ектом економiчних вiдносин у аграрному секторi е держава.
1нфраструктура сгльського господарства виступае своерiдним буфером у системi вiдносин та рiзного роду потоюв, що виникають мiж суб'ектами аграрного ринку. Однак, враховуючи сучасш умови, значення iнфраструктури неможливо зводити лише до виконан-ня нею допомiжних функцiй обслуговуючого характеру, оскгльки вона бгльшою мiрою не обслуговуе, а забезпе-чуе функцюнування суспiльно-економiчних процесiв у сгльському господарствЬ
1. Забезпечувальна - сутнiсть функци полягае у формуванш умов ргзного характеру для розвитку шдпри-емств скьського господарства, серед яких насамперед не-обхiдно видкити забезпечення фгнансовими ресурсами, нормативно-правовою базою функцiонування, створення сировинно! основи. У результатi реалшац!! дано! функци скьське господарство, як одна з найважливших галузей нацюнально! економгки, забезпечуеться прийнятними та достатшми для ефективного розвитку засобами.
2. Обслуговуюча - на вгдмшу вгд попередньо!, за-безпечувально! функци, змкт обслуговування системи скьського господарства полягае вже не у створенш умов для його розвитку, а у формуванш заходГв для при-швидшення функцГонування пГдприемств окреслено! галузГ. Дана функщя дозволяе прискорити реалГзацГю економГчних вГдносин мГж виробниками та споживача-ми сгльськогосподарсько! продукц!!.
3. Посередницька - дана функцгя полягае в реалГ-зац!! посередницько! ролГ спещальних шфраструктур-них елементГв, д1яльшсть яких дозволяе шдприемствам сгльського господарства швидше вирГшувати важливГ питання !х функцГонування з позиц!! операцшно! д1яль-ност1 Зокрема, до окремих суб'ектГв цього компонента Гнфраструктури сгльського господарства можна вгдне-сти кредитнГ установи (банки та небанювсью фшансово-кредитнГ установи, товарш бГржГ, фондовГ бГржГ та ш.).
4. Сощальна - дозволяе стимулювати соцГальний розвиток територГй, у межах яких функцюнують шд-приемства сгльського господарства, через формування попиту на квалГфжоваш трудовГ ресурси, що приводить до активного розвитку системи шдготовки квалГфжова-них працГвникГв. Також у межах окреслено! функци вгд-буваються процеси пГдвищення якостГ життя населення, яке безпосередньо зад1яне в процесГ виробництва сгльськогосподарсько! продукцГ!.
5. 1.нформацшна - суть функци полягае у проду-куванш в межах системи Гнфраструктури сгльського господарства значного масиву ргзних даних щодо функцГонування сгльськогосподарських пГдприемств. Також у межах окреслено! функци вгдбуваеться обробка таких даних, !х аналгз та представлення тако! шформаци су-спгльству, що сприяе формуванню рГвня прозоростГ дГ-яльностГ всГе! галузГ сгльського господарства, дозволяе реалгзовувати аналГтичний пГдхГд до '!! дослгдження Г на цГй основГ формувати заходи щодо вдосконалення меха-шзмГв подальшого розвитку цГе! галузГ.
6. Стимулююча - окреслена функцГя приводить до активГзацГ! процесГв якГсного розвитку сГльського господарства, оскгльки в межах Гнфраструктури сгльського господарства створюються передовГ технолог!!, що до-зволяють ефективнГше використовувати ресурси та сти-мулювати виробництво бгльш якГсних товарГв. З шшого боку, Гнколи в межах системи Гнфраструктури сГльського господарства створюються такГ ГнновацГ!, якГ в подаль-шому використовуються в дГяльностГ сГльськогоспо-дарських пГдприемств, якГ досить часто не виступають ГнГцГаторами розробки таких шновацш. Тобто шфра-структурн! об'екти досить часто стають гнститутами формування попиту на ГнновацГйнГ технологГ!, який по-т!м передаеться до сгльськогосподарських пГдприемств.
Реалгзуючи забезпечувальну та посередницьку функцГ!, Гнфраструктура сГльського господарства дозво-ляе оптимГзувати рух товарних та фгнансових потокгв, що дае змогу досягнути вГдповГдност! м1ж потребами спожи-вачГв у якГсних товарах за доступною цГною та у необхГд-
нш для них юлькостЬ Отже, стае можливим досягнення пропорцшносй в розподш ресурсш, що сприяе скорочен-ню витрат, пов'язаних з розподком ресурав Г товарГв.
ВИСНОВКИ
У межах стати застосовано системний шдхГд до дослГдження шфраструктури скьського господарства. Зокрема, враховуючи наявш в наукових працях трак-тування категорГ! «система», у межах стати категорш «система шфраструктури скьського господарства» за-пропоновано розглядати як складну та динамГчну систему, яка мае спкьну мету функцюнування, котра полягае у створенш для галузГ скьського господарства необхГд-них умов ефективного розвитку, складаеться з низки компоненив, що об'еднан за певною системоутворюю-чою ознакою, та взаемодГе Гз зовншшм середовищем.
Системний шдхГд дозволив Гдентифжувати основ-т компоненти окреслено! системи, до складу яких вГд-несено таю: виробнича, фшансово-кредитна, комер-цшно-посередницька, шституцшна, техшчно-сервкна, еколопчна, науково-кадрова, сощальна, шновацшна, шформацшно-консультацшна. Наведено опис !х сут-ност та специф1чш ознаки.
З позицГ! поглиблення теоретично! платформи ви-вчення шфраструктури скьського господарства дослГ-джено основш функцГ! тако! системи, до яких вГднесено таю: забезпечувальна, стимулююча, шформацшна, обслу-говуюча, посередницька, сощальна. Наведено !х опис. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Економнчна теорiя: Полiтекономiя : пщручник / За ред.
B. Д. Базилевича. - 6-те вид., перероб. i доп. - К. : Знання-Прес, 2007. - 719 с.
2. Гуменюк О. О. 1нфраструктурне забезпечення функцн онування агропромислового ринку / О. О. Гуменюк // 1ннова-цшна економiка. - 2013. - № 3. - С. 56-61.
3. Майстро С. В. Формування та напрямки державного регулювання розвитку шфраструктури аграрного ринку [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне будiвни-цтво. - 2007. - № 2. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ йеБи_2007_2_21
4. Рекуренко 1.1. Функцп шфраструктури фшансового ринку / I. I. Рекуренко // Актуальш проблеми економки. - 2011. -№ 9. - С. 244-249.
5. Словник шшомовних шв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://slovopedia.org.ua/36/53409/248133.html
6. Сорока К. О. Основи теорп систем та системного ана-лiзу : навч. поабник / К. О. Сорока. - ХНАМГ, 2004. - 291 с.
7. Чернышов В. Н. Теория систем и системный анализ : учеб. пособие [Электронный ресурс] / В. Н. Чернышов, А. В. Чернышов. - Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2008. - 96 с. -Режим доступа : http://window.edu.ru/resource/188/64188/files/ chernyshov.pdf
8. Шарапов О. Д. Економiчна юбернетика : навч. поаб. / О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. £. Семьонов. - К. : КНЕУ, 2004. -231 с.
9. Шмига О. О. Формування ефективно!' шфраструктури ринку стьськогосподарсько! продукцп / О. О. Шмига // Науковi записки Терноптьського державного педагопчного уыверситету iм. В. Гнатюка. Серiя: Економка. - 2005. - № 18. -
C. 185-188.
10. Dubyna M. The scientific approach to the identification of the essence of the category «infrastructure» / M. Dubyna // Problems and prospects of economics and management / Chernihiv National University of Technology. - Chernihiv : Chernihiv National University of Technology, 2015. - No. 1 (1). - 242 p. (P. 31-36).
REFERENCES
Chernyshov, V. N., and Chernyshov, A. V. "Teoriia sistem i sistemnyy analiz" [Systems theory and systems analysis]. http:// window.edu.ru/resource/188/64188/files/chernyshov.pdf
Dubyna, M. "The scientific approach to the identification of the essence of the category «infrastructure»". Problems and prospects of economics and management / Chernihiv National University of Technology, no. 1(1) (2015): 31-36.
Ekonomichna teoriia: Politekonomiia [Economics: economics]. Kyiv: Znannia-Pres, 2007.
Humeniuk, O. O. "Infrastrukturne zabezpechennia funktsion-uvannia ahropromyslovoho rynku" [Infrastructure software for the agricultural market]. Innovatsiina ekonomika, no. 3 (2013): 56-61.
Maistro, S. V. "Formuvannia ta napriamky derzhavnoho re-huliuvannia rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku" [Formation and directions of state regulation of agricultural market infrastructure]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2007_2_21
Rekurenko, I. I. "Funktsii infrastruktury finansovoho rynku" [Functions of financial market infrastructure]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 9 (2011): 244-249.
"Slovnyk inshomovnykh sliv" [The dictionary of foreign words]. http://slovopedia.org.ua/36/53409/248133.html
Sharapov, O. D., Derbentsev, V. D., and Semyonov, D. Ye. Ekonomichna kibernetyka [Economic Cybernetics]. Kyiv: KNEU, 2004.
Shmyha, O. O. "Formuvannia efektyvnoi infrastruktury rynku silskohospodarskoi produktsii" [Building an effective infrastructure of agricultural products]. Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Hnatiuka. Seriia "Ekonomika", no. 18 (2005): 185-188.
Soroka, K. O. Osnovy teorii system ta systemnoho analizu [Basic theory of systems and system analysis]. Kharkiv: KhNAMH, 2004.
