CC BY
59
УДК: 364.48: 338.435
Синявська 1.М.
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ 1НФРАСТРУКТУРИ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Постановка проблеми. Сощальна шфраструктура сшьських територш як конкретний об'ект суспшьно! системи - надто складне та поки що маловивчене явище. У наукових розробках ще немае единого, вЫма визнаного поняття «сощальна шфраструктура», все ще продовжуеться процес його конкретизации
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Проблемам розвитку сшьських територш та 1х сощально! шфраструктури присвячено багато роб1т як в Укра!ш, так \ в шших крашах. Найбшьш вагомими е дослщження в працях таких учених: Г.1. Купалово!, О.Лукшова, М.Й. Малка, £.В. Мшенша, В.М. Нелепа, М.К. Орлатого, 1.В.Прокопи, К.В. Прокопишак, В.П. Рябоконь, П.Т. Саблука, Л.О.Шепотько, В.В. Юрчишина та ш. Разом з тим, комплексне дослщження та обгрунтування сощально-економ1чно! сутност1 шфраструктури сшьських територш не втрачае актуальности
Метою статт1 е обгрунтування сощально-економ1чно! сутност1 шфраструктури сшьських територш у сучасних умовах. Для цього сформульоваш наступи! завдання: обгрунтувати поняття «инфраструктура», «сощальна шфраструктура»; визначити особливост1 сощально! шфраструктури як економ1чно! категори; визначити склад об'екив сощально! шфраструктури сшьських територш; здшснити класифжащю сощально! шфраструктури.
Виклад основного матер1алу. Поняття «инфраструктура» в останш роки широко використовуеться в економ1чнш л1тератур1, але до цього часу не кнуе загальновизнаного його визначення. Це пояснюеться вщсутшстю едино! думки щодо найбшьш суттевих И ознак, сощально-економ1чно! сутност1 та функцш, яю вона виконуе у виробничих та сощальних процесах.
На думку А.1. Бурачас, пщ шфраструктурою слщ розум1ти те, що матер1ал1зуеться в основних фондах галузей [1], на думку шших вчених, це -комплекс шженерно-техшчних споруд [2]. При такому пщход1 шфраструктура визначаеться тшьки як техшко-економ1чний термш, який не вщображае економ1чних та виробничих вщносин, а тому, вщповщно, не е економ1чною категор1ею.
На нашу думку, тлумачення поняття «инфраструктура» лише як техшко-економ1чного терм1ну е необгрунтованим. Адже предметом економ1чного дослщження виступають не сам1 по соб1 шфраструктурш об'екти, а економ1чш та виробнич1 вщносини, що складаються в процеЫ функщонування цих об'ект1в.
Ж. Тощенко вважае, що пщ шфраструктурним об'ектом слщ розум1ти цшсний функщонуючий об'ект, д1яльшсть якого створюе загальш умови суспшьного виробництва та сощального розвитку, а не частину матер1ально-речово! бази [3, с.35].
Трактування шфраструктури як пщсистеми народногосподарського комплексу, що обслуговуе основне виробництво й населения, е фактично
307
загальновизнаною (при певних термшолопчних розходженнях, що не змшюе зм1сту поняття).
У нш можна виокремити дв1 сутшсних ознаки категори: И функщональне призначення - обслуговування основного виробництва й населения та форму, у якш виступають результати дшльносп пщсистеми - це послуги виробничого й сощального характеру. Проте даного трактування недостатньо для характеристики шфраструктури як економ1чно! KaTeropii'. Це тшьки вихщне загальне положения, що вимагае конкретизаци шляхом видшення додаткових сутшсних ознак i властивостей, що дозволяють ч1тко визначити меж1 KaTeropii' в господарськш та територ1альнш структурах економжи.
Вщокремлення з господарського комплексу шфраструктури за набором галузей, що надають послуги, приводить до ототожнення И з поняттями «сфера обслуговування» й «сфера послуг». Для з'ясування змюту KaTeropii' «шфраструктура», i зокрема «сощальна шфраструктура», насамперед, необх1дно розмежувати термши «невиробнича сфера», «сфера послуг» й «сфера обслуговування населения».
Про необхщшсть розмежування ¿нфраструктури як економ1чно! KaTeropii' i як структурного елемента народногосподарського комплексу зробили висновок А.1.Кочерга та А.А.Мазарам [4]. Питаниям розвитку сощально! сфери села присвяченА прац1 B.I. Куценко, М.К. Орлатого, I.B. Прокопи, В.В. Юрчишина, Л.О. Шепотько та ¿и. На думку вчених, шфраструктура е складовою частиною функц1онально! i територ1ально! структури народногосподарського комплексу. Р1вень та характер розвитку народногосподарського комплексу, його функц1ональна та територ1альна структури визначаються ступенем розвитку промислового й с1льськогосподарського виробництва. У цьому значенш п1дприемства промисловост1, с1льського господарства, як1 виробляють матер1альн1 блага, виступають структуровизначальними.
1нфраструктуру К.Ф. Беркита под1ляе на два види: виробничу i сощальну [5, с. 64]. Проте вш не обгрунтовуе i'x розмежування, а дотримуеться тих же принцип1в, яю використовуються при под1л1 сусп1льного виробництва на сферу матер1ального виробництва i невиробничу сферу, тобто залежно вщ рол1 окремих структурних п1дрозд1л1в народного господарства у створенш сусп1льного продукту та нацюнального доходу.
За функцюнальним призначенням й галузевим складом сощальна шфраструктура наближаеться до поняття «сфера обслуговування населения». На думку вчених, шфраструктура характеризуемся використовуваними ресурсами (основними фондами й витратами прац1), тод1 як сфера обслуговування - вЫма к1льк1сними i як1сними показниками д1яльност1 складових И п1дрозд1л1в. I якщо предметом економ1ки сфери обслуговування виступае досл1дження Bcix стор1н д1яльност1 галузей, що надають послуги, вся сукупшсть виробничих в1дносин i3 приводу виробництва й споживання послуг, то дослщження проблем ¿нфраструктури припускае т1льки розгляд питань розвитку матер1ально-техн1чно1 бази об'ект1в i забезпечення !хньою робочою силою. Але шфраструктура, i зокрема сощальна, е самост1йним ц1л1сним об'ектом управлшня й нормативно-правового регулювання, хоча кожна И галузева складова мае свою специф1чну систему управл1ння й господарський
308
мехашзм розвитку. Це особливо очевидно в сучасних умовах, коли проходять процеси трансформаци старого й формування нового мехашзму розвитку сощально! шфраструктури, що вимагае иоглиблених наукових дослщжень.
Основною особливютю сощально! шфраструктури як економ1чно! категори, у пор1внянш з1 сферою обслуговування населения, е И ирив'язка до госиодарського комплексу певно! територи, населеного пункту тауправлшня на основ 1 оргашчного сполучення територ1ального й галузевого принцишв. Головну роль у цьому ввдграе територ1альне управлшня, а на сшьських територ1ях - сшьське господарство. Галузев1 набори об'ект1в обслуговування за складом дуже розр1зняються залежно вщ р1вня територ1ально-адмшктративного розподшу - держава, область, район, велике, середне, мале мкто, центральна садиба господарства, центр виробничого шдроздшу, мале село. Хоча сфера обслуговування також мае територ1альну прив'язку, насамперед, розглядаеться як галузева цшсшсть - сукупшсть галузевоутворюючих шституцшних одиниць (господарюючих суб'екив), що надають послуги населению.
К.В. Прокопишак вважае, що сощальна шфраструктура - це система галузей з виробництва послуг, яю забезпечують нормальш умови життя \ трудово! д1яльност1 людини та сприяють вщтворенню И робочо! сили [6].
Згщно з трактуванням, запропонованим 1.В. Прокопою, сощальна шфраструктура розглядаеться як економ1чна категор1я, що виражае вщносини м1ж суспшьством I його членами щодо споживання послуг (матер1альних та нематер1альних), необхщних для вщтворення сукупно! робочо! сили та гармоншного розвитку кожно! людини. При такому пщход1 до визначення сощально! шфраструктури стае цшком зрозумшо, що предметом економ1чного дослщження виступають не сам1 по соб1 шфраструктурш об'екти, а й економ1чш та виробнич1 вщносини, яю складаються в процеЫ функщонування цих об'ект1в [ 7, с.9 ].
Докладно формулюе поняття П.Т. Саблук сощально! сфери села. На його думку, сощальна сфера являе собою сукупшсть структурних елемент1в сшьського поселения, покликаних забезпечити сшьське населения належними умовами пращ I вщпочинку, створити сприятливе, комфортне та гармоншне життеве середовище. Це мережа р1зних за формами власност1 пщприемств, установ, заклад1в оздоровчого, освп-янського, культурного, побутового призначення, транспорту, зв'язку тощо [8, с.312].
Сощальна шфраструктура - це багатор1вневий, пол1функщональний пщкомплекс ¿з яскраво вираженим територ1альним характером I територ1альними особливостями. 1! територ1альш ланки вщповщають адмшктративно-територ1альному й поселенському розподшу краши [9].
Так, за типом поселень (мюью, сшьсью), у яких розмщуються об'екти, слщ розр1зняти м1ську та сшьську шфраструктури. Ряд вчених проводить лшш м1ж шфраструктурою мюта та села за суб'ектом - споживачем послуг. В одних випадках це обслуговування здшснюеться стащонарними пщприемствами та установами, в шших - у мобшьних формах, яю оргашзуються мюькими базовими пщприемствами та установами.
Досить часто до сшьсько! сощально! шфраструктури вщносять об'екти, яю розташоваш не тшьки в селах, але й у районних центрах, що дещо розширюе И меж1 за рахунок тих райцентр1в, яю мають статус селища мюького типу або
309
м1ста. При всш вагомост1 рол1 районних центр1в, шших малих i середшх MicT в оргашзаци суспшьного обслуговування сшьського населения, на нашу думку, критер1ем видшення сшьсько! сощально! шфраструктури повинна бути И локал1защя на кордонах сшьських територш, яю визначаються мюцевими органами влади. Таке розмежування важливе для прийняття ефективних управлшських ршень, осюльки саме сшьська частина сощально! шфраструктури найменш розвинена та найбшьше постраждала за останш десятил1ття, а тому саме ш потр1бна першочергова увага.
Сшьська сощальна шфраструктура вщр1зняеться ввд мкько! також i за складом об'екпв. На сшьських територ1ях розмщеш, в основному, низов1 ланки шфраструктурних галузей, що надають повсякденш послуги та перюдичного попиту (магазини змшано! торпвл1, щальш, дитяч1 садки, загальноосв1тш школи, фельдшерсько-акушерсью пункти, заклади клубного типу, б1блютеки, пщприемства побутового обслуговування).
Ряд об'екив сощально! шфраструктури сшьських територш пов'язаний i3 задоволенням специф1чних потреб сшьського населения, наприклад допомога з ведения особистого селянського та домашнього господарства.
Для шфраструктури сшьських територш характерна бшьш низька, у пор1внянш з мкькою, питома частка забезпеченост1 населения основними невиробничими фондами й обслуговуючими пщприемствами (установами), прший яккний склад матер1ально-техшчного та кадрового потенщалу.
У зв'язку з низькою територ1альною доступшстю об'ект1в сощально! шфраструктури сшьсью жител1 несуть бшьш1 тимчасов1 витрати на одержання послуг. В сшьських поселениях майже вщсутня можливють вибору якост1 обслуговування, у тому числ1 шляхом отримання послуг на платнш основ! [10].
Бшьшкть дослщниюв 90-х pp. XX ст. подшяла сощальну шфраструктуру залежно вщ функщонального призначення на дв1 групи. Першу групу утворюють сфери д1яльност1, яю задовольняють сощально-побутов1 потреби населения: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населения, торпвля i громадське харчування, пасажирський транспорт та зв'язок, до друго! належать галуз1 сощально-культурного призначення: освп-а, культура та мистецтво, охорона здоров'я, ф1зична культура i спорт, сощальне забезпечення.
Такий пщхщ дае змогу розмежувати задоволення матер1альних та духовних потреб населения. Згщно з вищезазначеною класифжащею сощальну шфраструктуру можна визначити як певною м1рою автономну структуровану та цшкну систему.
Так, К.В. Прокопишак подшяе сощальну шфраструктуру на види, яю включають ланки, об'еднаш м1ж собою за функщональним призначенням: сощально-побутову (побутове обслуговування, ресторанне господарство, торпвля, житлово-комунальне господарство); сощально-оздоровчу (охорона здоров'я, ф1зична культура i спорт, рекреащя); сощально-духовну (освп-а, культура та мистецтво, культов! споруди); сощально-економ1чну (сощальне забезпечення, транспорт, зв'язок, кредитування i державне страхування) [11].
I.B. Прокопа видшяе побутову шфраструктуру (житлово-комунальне господарство, торпвля i ресторанне господарство, служба побуту, транспорт i зв'язок в частиш обслуговування населения) та сощально-економ1чну, яка складаеться i3 галузей, що беруть участь у формуванш та розвитку робочо! сили
310
(освп-а, культура,охороназдоров'я) [12].
Подш сощально! шфраструктури на галуз1, пщгалуз1, об'екти може бути умовним, оскшьки 1х функци ткно пов'язаш м1ж собою. Так, комфортне житло окремо! с1м'1 сприяе покращенню побуту, стану здоров'я тощо. Склад социально! шфраструктури в розр1з1 населених пункт1в непостшний \ дуже вщр1зняеться наявшстю окремих об'екив.
Сощальна шфраструктура сшьських територш е частиною сощально! шфраструктури краши або регюну, яку в щлому складають житлове \ комунальне господарство, осв1та, культура \ мистецтво, охорона здоров'я, ф1зична культура, сощальне забезпечення, кредитування та страхування; служба побуту, транспорт \ зв'язок в частиш, пов'язанш з обслуговуванням населения, шш1 галуз1 невиробничо! сфери, а також торпвля та громадське харчування. Кожнш галуз1 сощально! шфраструктури притаманш власна оргашзацшна структура, форми обслуговування населения, мехашзм функцюнування тощо. Все це зумовлюе надзвичайну р1зномаштшсть \ складшсть проблем розвитку сощально! шфраструктури населених пункт1в, тим бшьше в сучасних умовах [13].
До сощально1 шфраструктури сшьських територш входить значна кшьюсть штегрованих галузей та пщгалузей. Зокрема, до не! вщносяться так1 галуз1 та пщгалузк
- житлово-комунальне господарство (житлове господарство, тепло-, електро-, водо-, газопостачання, шляхове господарство, благоустрш та ¿и.);
- службу побуту (пщприемства, майстерш, пральш,перукарш тощо);
- транспорт та зв'язок у частиш пов'язанш з обслуговуванням населения (пасажирський транспорт, вщдшення зв'язку, телефонна мережа);
- торпвлю 1 ресторанне господарство (магазини, щальш, кафе, ресторани, продуктов! та речов1 ринки тощо);
сощально-культурного призначення:
- осв1ту (дитяч1 дошкшьш заклади, загальноосв1тш школи, профтехучилища та шш1 заклади осв1ти);
- культуру та мистецтво (б1блютеки, будинки культури, заклади клубного типу тощо);
- охорону здоров'я та сощальне забезпечення (амбулаторно-пол1клш1чш заклади, лкарш, фельдшерсько-акушерсьм пункти, аптеки, будинки-штернати для швалвдв та ос1б похилого вшу);
- ф1зичну культуру, спорт, туризм I вщпочинок (спортивш зали, спортивш майданчики, стадюни, табори вщпочинку, туристичш бази та ¿и.) [14].
Дана класифкащя сощально! шфраструктури е певною м1рою умовною, оскшьки вс1 И галуз1 забезпечують створення нормальних умов життед1яльност1 населения, для чого необхщне задоволення ус1х його потреб.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, на нашу думку, сощальна шфраструктура - це система галузей з виробництва послуг, яю забезпечують нормальш умови життя I трудово! д1яльност1 людини та сприяють вщтворенню И робочо! сили.
Ми вважаемо, що в основ! класифжаци шфраструктури сшьських територш повинно лежати функщональне призначення об'екив. Об'екти виробничо! шфраструктури обслуговують основш види матер1ального виробництва, а сощально! - забезпечують матер1альш та духовш потреби
311
людини.
Сощально-економ1чна сутшсть шфраструктури сшьських територш виражаеться у забезпеченш нормальних умов життед1яльност1 населения. Розвиток сшьсько! сощально! шфраструктури сириятиме створенню додаткових робочих мкць на сел1, в тому числ1 в освт, oxopoHi здоров'я, торпвл1, ресторанному господарств1 та сириятиме нарощуванню обсяпв й иокращенню якост1 И послуг.
Л1тература
1. Бурачас А.И. Региональное развитие социльной инфраструктуры: Тематический сборн. / А.И. Бурачас. - [Под ред. А.И. Бурачаса]. - Вильнюс, 1984. - 250 с.
2. Региональные проблемы развития социальной инфраструктуры. - М.: Наука, 1987. -240 с.
3. Тощенко Ж.Т. Социальна инфраструктура: сущность и пути развития / Ж.Т. Тощенко. - М.: Мысль, 1980. - 206 с.
4. Кочерга А. И. Народнохозяйственный комплекс и социальные проблемы / А.И. Кочерга, А.А. Макаразаки. - М.: Мысль, 1981. - 217с.
5. Беркита К.Ф. Методика анал1зу розвитку сощально! сфери села / К.Ф. Беркита, Б.П. Ярема // Фшанси Украши. - 2002. - №2.- С. 63-68.
6. Прокопишак КВ. Розвиток сощально! сфери села в умовах становления ринкових вщносин (на приклад! Карпатського perioHy). - Автореф. дис... док. екон. наук: 08.09.01. - Льв1в, 2003. - 39 с.
7. Прокопа I.B. Сощальна шфраструктура села: формування нового мехашзму розвитку / I.B. Прокопа. - К.: 1ЕНАНУ, 1996. - 172 с.
8. Саблук П.Т. Реформування та розвиток пщприемств агропромислового виробництва / П.Т. Саблук. - [Заред. П.Т. Саблука]. - К.: IAE УААН, 1999.362 с.
9. Глосарш ¿з трудового права та сощально-трудових в1дносин (з посиланням на досв1д Свропейського Союзу). - К.: - Видавничий д1м «Стилос». - 2006. - 260 с.
10. Барановський М.О. Про методичш п1дходи до оц1нки р1вня розвитку сфери обслуговування населения Украши / М.О. Барановський // Економ1чна та сощальна географ1я. - № 47. - 1995. - С. 92-96.
11. Прокопишак К.В. Регулювання розвитку сощально! сфери села в умовах становления ринкових вщносин: Монограф1я / К.В. Прокопишак. - Льв1в: Укра!нськ1 технолог11, 2002. - 264 с.
12. Прокопа I.B. Виробнича сфера села i с1льське життеве середовище / I.B. Прокопа, Д.О. Мотрушч, Л.О. Шепотько. - К.: 1нститут економ1ки, 2001. - 119 с.
13. Орлатий М.К. Розвиток сощально! ¿нфраструктури села / М.К. Орлатий, Ю.О.Лупенко // Наук.-практ. зб. «Продуктившсть агропромислового виробництва». - № 4. - 2006. - С.102-111.
14. Орлатий М.К. Розвиток галузей сощально-культурного призначення у сшьськш м1сцевост1 / М.К. Орлатий. - К., 2003. - 60 с.
312
Анотащя
У cmammi дослгджено сощально-економгчну суттстъ шфраструктури сшьських територш. Зокрема, обгрунтовано поняття «сощальна шфраструктура», визначено особливост1 сощально! шфраструктури сшьських територш як економгчно! категорп, визначено склад об'ектгв та здшснено класифжащю сощальног шфраструктури.
Ключов1 слова: шфраструктура, сощальна шфраструктура, сшьсьт mepumopii, класифшащя, об'екти.
Аннотация
В статье исследовано социально-экономическую сущность инфраструктуры сельских территорий. В частности, обосновано понятие «социальная инфраструктура», определены особенности социальной инфраструктуры сельских территорий как экономической категории, определен состав объектов и осуществлена классификация социальной инфраструктуры.
Ключевые слова: инфраструктура, социальная инфраструктура, сельские территории, классификация, объекты.
Summary
This article explores the social and economic infrastructure of rural nature. In particular, proved the concept of «social infrastructure», defines the peculiarities of the social infrastructure of rural areas as an economic category, determine the composition of objects and the classification of social infrastructure.
Key-words: infrastructure, social infrastructure, rural areas, classification,
objects.
313
