CC BY
40
УДК 353:338.46:364
Назаркевич М.Р., здобувач® Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийушеерситет
СОЦИАЛЬНА 1НФРАСТРУКТУРА СЕЛА: ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ
У статт1 проведено анал1з сучасного розвитку сощально! тфраструктури сы Лъвгвсъко! област1. Визначено основт напрями його вдосконалення.
Ключое1 слова: сощалъна тфраструктура, село, населения, регюн, добробут.
Постановка проблеми. Р1вень життя сшьського населения складаеться пщ визначальним впливом розвитку сощально! шфраструктури. Якщо р1вень життя визначити як стутнь задоволення потреб населения, то для його забезпечення необхщна вщповщна сощальна шфраструктура, тобто певна сукупшсть матер1альних об'ект1в, як1 розмщуються в населених пунктах I функцюнальне призначення яких полягае саме в задоволенш цих потреб. Коли ж розвиток сощально! шфраструктури недостатнш, то I р1вень життя не можна вважати високим. Адже в закладах сощально! шфраструктури формуеться I р1вень осв1ти населения, I якють його медичного обслуговування, I забезпечення товарами та послугами, I багато шшого.
Кожна людина чи с1м'я формуе свш добробут шдивщуально. В сшьськш мюцевост1, наприклад, р1вень харчування члешв родини - одна з важливих складових р1вня життя - здебшьшого складаеться в залежност1 вщ трудових зусиль працездатних в особистому господарствг Разом з тим, бшьшють компонент р1вня життя можуть реал1зовуватися лише через сусшльно оргашзоваш форми - заклади сощально1 шфраструктури.
Анал1з останшх дослщжень. Проблему розвитку сощально1 шфраструктури села, зокрема в контекст! розвитку сшьських територш дослщжують багато в1тчизняних учених. Серед них видшимо пращ Орлатого М.К.[1], Л1сового А.В.[2], Павлова 0.1.[3],Славково! О.Д.[4], Талавир1 М.П.[5]. У них знайшли вщображення основш аспекти дослщжувано! проблеми. Однак недостатньо дослщженим е И регюнальний аспект.
Мета статт1 полягае у виявленш тенденцш розвитку сощально1 шфраструктури села на регюнальному р1вш та окреслення основних напрям1в И подальшого розвитку.
Виклад основного матер1алу. Термш "сощальна шфраструктура" в заруб1жнш економ1чнш наущ застосовуеться з середини 50-х роюв минул ого стол1ття. Активне И вивчення в нашш кра!ш розпочалося в 70-х роках. Бшьшкть дослщниюв видшяють два види сощально! шфраструктури:
®НазаркевичМ.Р., 2012
395
сощально-побутову \ сощально-духовну. Ланками першо! е торпвля, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населения, транспорт \ зв'язок з обслуговування населения, кредитування \ обслуговування населения. Ланками сощально-духовно! шфраструктури е народна осв1та, культура \ мистецтво, охорона здоров'я, ф1зкультура 1 спорт, сощальне забезпечення, охорона навколишнього середовища, культов! споруди. Цшком зрозумшо, що подш сощально! шфраструктури на сощально-побутову та сощально-духовну умовний, тому що в багатьох ланках функци перепл1таються. Так, наявшсть в с1м'1 житла не лише покращуе побутов1 умови й позитивно впливае на здоров'я, але й пщвищуе устшшсть д1тей у школ1, розширюе потреби в товарах тривалого користування тощо. Але для спещальних дослщжень такий подш часто дозволяе поглибити анал1з тих процешв, яю вщбуваються у цш сфер1 народного господарства.
Кожна з ланок сощально! шфраструктури виконуе сво! специф1чш функци. Ефектившсть И функщонування виражають при допомоз1 вщповщних показниюв. Але поряд з тим кожна з цих ланок е складовою частиною единого цшсного утворення - сощально! шфраструктури. Комплексний характер потреб населения неминуче вимагае комплексного розвитку сощально! шфраструктури.
В розвитку сощально! шфраструктури си Льв1всько! област1 в останш роки продовжувалися вщчутш негативш тенденци, яю розпочалися в 90-х роках минулого стол1ття. Поглиблюеться процес не лише попршення якост1 функщонування окремих об'екив та якост1 наданих послуг, але й руйнування мереж1 сощальних заклад1в. В першу чергу це стосуеться заклад1в побутового обслуговування населения, шших сфер платних послуг. Це попршуе умови проживания сшьських жител1в, знижуе !хнш р1вень життя.
У 2011 р. не було введено в експлуатащю жодно! сшьсько! лжарш, клубу та будинку культури (табл. 1). У сфер1 розвитку сощально-духовно! шфраструктури села процес деградаци продовжуеться. Покращувалися лише показники забезпечення д1тей дошкшьними навчальними закладами.
Водночас нам1тилися позитивш тенденци в розвитку окремих ланок сощально-побутово! шфраструктури. Покращувалися показники забезпечення сшьського населения житлом, а також показники забезпечення комунальними благами.
Розвиток сощально1 шфраструктури села тюно пов'язаний з системою сшьського розселення. Сшьсью поселения розмщуються на територп до певно! м1ри р1вном1рно. На вщмшу вщ промислово!, сшьськогосподарська праця не мае здатност1 до концентрацп у зв'язку з нездатшстю до концентрацп сшьськогосподарських угщь. Система сшьського розселення, яка склалася в регюш, стала стихшно визначеним оптимальним вар1антом такого розмщення населения на територи, при якому можливе найкраще використання сшьськогосподарських угщь, забезпечення мммального р1вня матер1ального достатку населения I надання йому послуг сощально-культурними об'ектами.
396
3 розширенням функцш села за меж1 виробничо-сшьськогосподарсько! значения кожного сшьського населеного пункту не зменшуеться. Суспшьш взаемовщносини стають бшьш тюними { значения кожно! ланки в них зростае. Кожне село е сощальною одиницею \ ефектившсть його функцюнування вим1рюеться далеко не одними м1ркуваннями матер1ального характеру. Тому бшьшкть вчених схиляеться до думки про необхщшсть збереження в майбутньому юнуючо! мереж1 сшьських населених пункт1в. Це означав, що нормальш умови проживания, вщповщний р1вень життя повинш бути забезпечеш в кожному з них.
Таблиця 1
Показники розвитку сощально! ¡нфраструктури села у Льв1вськш облает!
Показник 2000 р. 2011 р. 2011р. до 2000р., %
Сшьський житловий фонд у
середньому на одного мешканця, м2 загально! площ1
20,7 24,8 119,8
Кшькють сшьських населених
пункт1в
3 них мають:
Водопровщ 156 179 114,7
Канал1защю 40 44 110,0
Постачання природним,
природним та зр1дженим газом 803 1295 161,2
Тшьки зрщженим газом 811 231 28,5
Кшькють дитячих дошкшьних
заклад ¿в 191 360 188,5
Охоплення д1тей закладами, % 7 20 285,7
Введено в експлуатацш:
житлових будинюв, тис. м2
загально1 площ1 124,2 238,2 191,8
Середшх навчальних заклад1в,
М1СЦЬ 1484 276 18,6
Дошкшьних заклад1в осв1ти, - 50 -
М1СЦЬ
Лжарень, л1жок - - -
Амбулаторно-полжлмчних
заклад1в, в1дв1дувань за змшу - 200 -
Клуб1в та будинк1в культури, - - -
М1СЦЬ
Розселення е базою, на якш формуеться весь сощально-економ1чний розвиток краши. У в1тчизняному мютобудуванш вже давно визрша концепцш формування едино! штегрально! системи розселення "мюто-село". В цш концепци синтезовано основш переваги як мюько!, так I сшьсько! форм розселення. Вона передбачае поступове подолання !х функционально! та
397
територ1ально1 вщособленосп. За щею концепщею, до яко! схильш бшьшють учених, необхщне збереження не лише великих \ середшх, але й малих та найменших сш для виконання ними виробничих, рекреацшних та шших функцш. В цих селах можливе створення нормальних житлово-комунальних умов проживания населения. Основною проблемою е розвиток сощально! шфраструктури.
Осюльки для сшьсько! мюцевост1 характерш низька щшьшсть розселення, розосереджешсть сш, низька насичешсть Ыткою дорщ то оргашзащя мереж1 культурно-побутового обслуговування сшьського населения мае сво1 особливостг Однаковий р1вень такого обслуговування забезпечити у вс1х селах практично неможливо. Тому об'екти сощально! шфраструктури розмщуються за принципом стутнчасто! побудови, тобто обслуговуюч1 пщприемства та заклади за частотою попиту на послуги диференцшються на ступеш, а рад1уси !х впливу встановлюються за зростаючою часовою доступшстю. За таким принципом сформовано систему обслуговування не лише в Укра!ш, але I в шших крашах.
За минул1 роки в основному були сформован! так зваш первинш, м1сцев1, м1жрайонш та м1жобласш центри обслуговування населения. В первинних центрах розмщено об'екти, яю надають послуги першо! необхщност1 (виховання I навчання д1тей, продаж товар1в першо! необхщност1, харчування, саштарно-ппешчш та ремонтно-вщновш побутов1 послуги, амбулаторна медична допомога, стандартна культурно-видовищна шформащя). В мюцевих (кущових) центрах обслуговування цей перел1к доповнено закладами, яю надають виб1рков1 послуги переважно матер1ального характеру (спещал1зоваш пщприемства громадського харчування, культурно-просв1тницького призначення, торгово-побутов1 пщприемства масового користування, стацюнарш заклади охорони здоров'я). В м1жрайонних та м1жобласних центрах розмщено заклади, яю надають виб1рков1 послуги переважно духовного характеру. Зачатки ¿ерарх1чно1 мереж1 об'ект1в сощально! шфраструктури вже закладено. Зараз найважливше завдання - припинити процес руйнування системи I покращити И функщонування.
Але нав1ть при бездоганному функщонуванш стушнчаста система оргашзаци мереж1 сощально-культурних заклад1в не може бути високоефективною. Вона значно обмежуе часов! можливост1 отримання послуг сшьськими жителями в пор1внянш з мкькими. Вихщ з тако! ситуацп в розвинутих крашах шукають у широкому розповсюдженш мобшьних форм обслуговування населения. До них можна вщнести посилкову форму торпвл1 за попередшми замовленнями з використанням каталопв та зразюв, впровадження р1зних форм техшчних засоб1в навчання в учбових закладах I забезпечення дистанцшних форм, мобшьних форм д1агностики та мобшьних форм медичного обслуговування населения тощо. Саме в розвитку таких мобшьних форм закладеш значш резерви пщвищення ефективност1 функщонування сощально! шфраструктури.
398
Одшею з основних проблем у сшьському розселенш е скорочення вщсташ часово! доступноси м1ж населеними пунктами. Тому необхщно динам1зувати весь сшьський cnoci6 життя через значне розширення Ытки сшьських дорщ шших вид1в комушкацш. Стратепчним напрямом повинен стати розвиток шдив1дуального транспорту i створення можливостей для забезпечення ним бшьшосл Ымей. Лише в такому pa3i можливе сощальне вщродження села.
Розширення мереж1 об'екив сощально! ¿нфраструктури в сшьськш мкцевост1 вимагае величезних кошт1в. До недавшх nip основними сощальними забудовниками села були колишш колгоспи i радгоспи; в бшьшост1 випадюв держава вщшкодовувала i'xHi витрати на сощально-культурне буд1вництво. Сшьськогосподарсьм пщприемства виступали замовниками i забезпечували фшансування бшьшо! частини об'екив сощально-культурного призначення на селг Вони ж проводили поточне фшансування витрат на утримання значно! частини сощально-культурних заклад1в, у першу чергу дитячих дошкшьних установ, заклад1в ф1зкультури i спорту, яю, як правило перебували на !хньому баланс!. В бшьшост1 випадк1в за рахунок сшьськогосподарських пщприемств проводився ремонт шкш, клуб1в, заклад1в охорони здоров'я в селах. Але загальний р1вень витрат на розвиток сощально! ¿нфраструктури не був достатшм, адже принцип И фшансування був залишковим. Кер1вники господарств прагнули бшьшу частину кошт1в вкладати у розвиток виробництва.
В сучасних умовах аграрний каштал вже не може бути основою для социального вщродження села. Його необхщно вишукувати за межами сшьськогосподарського виробництва. Одним з основних джерел повинен стати державний бюджет. Буд1вництво дорщ розвиток транспорту у Bcix крашах е прерогативою держави. У в1тчизняному бюджет! не вистачае кошт!в на ц! ц!л! не тому, що в!н консол!дуе надто малу частину новостворено! вартост!. BiH переважно е дефщитним у зв'язку з неправильною структурою витрат та наданням податкових пшьг багатьом пщприемствам. Необхщно звшьнити бюджет вщ невластивих йому функцш, перш за все вщ фшансово! пщтримки неефективних виробництв. Бюджет повинен використовуватися, головним чином, на сощальш цш. Тшьки у такому випадку стане можливим зниження податкового тиску на виробниюв i вистачить кошт1в на буд1вництво в сшьськш мюцевост1 дор1г, розвитку транспорту тощо.
Сощальна шфраструктура села е конгломератом пщприемств i заклад1в р1зних галузей народного господарства. Значна И частина може розвиватися за рахунок власних фшансових pecypciB. Тому при плануванш розвитку сощально! ¿нфраструктури в perioHi залежно вщ джерел фшансування И слщ подшяти на таю блоки: об'екти сощально! ¿нфраструктури, яю повшстю фшансуються за рахунок бюджету (мюцевого чи державного) - дитяч1 дошюльш, культурно-осв!тш та медичш заклади, спортивш об'екти, будинки-штернати для л1тшх людей та швалвдв тощо; об'екти сощально! ¿нфраструктури, що функщонують на основ! самоокупност1 та частково фшансуються за рахунок бюджету i споживач1в - житловий фонд, включаючи гуртожитки й готел1, мереж1 електро-, газо- i водопостачання, бойлерш, котельш, автомобшьш дороги у межах
399
сшьських поселень i благоустрш ix територш, rnmi шженерш буд1вл1 та споруди; об'екти сощально! шфраструктури, яю працюють на комерцшнш основ! - Ымейш дитяч1 садки, лще!, вузькопрофшьш медичш установи, вщеосалони, магазини, щальш, кафе, бари, пщприемства иобутового обслуговування, лазш тощо. Буд1вництво та иоточне фшансування об'екпв сощально! шфраструктури, яю належать до перших двох блоюв, повинно повшстю або частково здшснюватися за рахунок бюджету. Щодо сощальних об'ект1в третього блоку, то вони повинш розвиватися за рахунок прибутюв вже дшчих пщприемств, позик комерцшних банюв, позабюджетних фонд1в, разових збор1в з населения, благодшних фонд1в сощального розвитку села.
Висновки. Проблеми сощального вщродження сш повинш вир1шуватися насамперед на регюнальному piBHi. Вщповщш управлшсью функци з мшютерств i вщомств повинш бути передан! мюцевим органам управлшня. Саме вони здатш проводити яюсний сощальний мошторинг в сшьсьюй м1сцевост1, формувати вщповщш регюнальш цшьов1 сощальш програми та контролювати ix виконання. Для ix фшансування повинш використовуватися кошти мкцевих бюджет1в, сформован! за рахунок доход1в вщ мунщипально! власност1, прямих податкових надходжень, кошт1в вщ надання додаткових послуг та спещал1зованих дотацш.
Л1тература
1. Сощальна шфраструктура села: сучасний стан та перспективи: монограф1я / Авт.-упоряд.М.К.Орлатий, 1.Ф.Гнибщенко, 1.М.Демчак та ш.; за ред. М.К.Орлатого. - К.: «Украгропродуктившсть», 202. - 250 с.
2. Люовий А.В. Державне регулювання розвитку сшьських територш : монограф1я / А.В.Лковий. - К.: Д1я, 2007. - 400 с.
3. Павлов O.I. Сшьсью територи Украши: функщонально-управлшська модель : монограф1я / 0.1.Павлов. - Одеса: Астропринт, 2009. - 344 с.
4. Славкова О.Д. розвиток сшьських територш: теор1я, методолопя, практика : монограф1я / О.Д.Славкова. - Суми Вид-во Сум. нац. агр. ун-ту, 2010 - 330 с.
5. Талавиря М.П. Шляхи удосконалення оргашзацшно-економ1чного мехашзму державно! пщтримки розвитку сшьських територш: монограф ¿я / М.П.Талавиря. - Ижин: ПП Лисенко М.М., 2009. - 424 с.
Summary Nazarkevych M.R. Lviv National Agrarian University
SOCIAL INFRASTRUCTURE OF THE VILLAGE: IMPROVE THE DEVELOPMENT
This article provides an analysis of the current development of the social in frastructure of villages in Lviv region. The main areas of improvement.
Key words: social infrastructure, the village population, region, wealth.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
400
