CC BY
33
ЗДК [33:711.438](477)
О. I. Проиус,
кандидат економгчних наук, м. Одеса
ПРОБЛЕМЫ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ
ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Постановка проблеми. На сучасному еташ форму-вання сощально ор1ентовано1 економжи евроиейського типу в Укра!ш особливо! актуальноста набувае проблема сощально-еконолпчного розвитку сшьських поселень.
Глибока екожяуична криза 90-х р. \ сощальш втрати, якими супроводжувалося реформування аграрно! сфе-ри, зумовили таю негативш явшца, як низький р1вень зай-нятосп сшьських жител1в, занепад сощально! шфраструк-тури села, наростання депопулящ! населения, прискореиня обезлюднення й в1дмирання сш.
3 1993 р. чисельшсть сшьського населения щор1чно скорочувалась на 132 тис. ошб \ зменшення йош в1дбу-ваеться прогресуючими темпами. Лише за 3 останш роки чисельшсть сшьськош населения щор1чно зменшувалась в середньому на 200 тис. ошб. Темии його зменшення вшщ, шж усьош населения, у тому числ1 м1ськош. Вод-ночас зменшуеться частка сшьського населения в за-гальнш чисельност населения Украши. Якщо на 1 шчня 1991 р. сшьське населения становило 32,5 % вщ загально! кшькост населения, то на початок 2008 р. воно становить 31,7 %. Кшьюсть сшьських населених пункпв ¿з 1991 р. до 2008 р. зменшилась на 341одиницю, ¿з 28 845 одиниць у 1991 р. до 28504 одиниць станом на 1 квитм 2008 р. Ниш в Укра!ш нал1чуеться близько 8 тис. сш, що втратили мож-лив1сть самов1дтворення населения. Вжова структура сшьського населения деформована, частка ошб працез-датного в1ку становить лише 53 % [1].
У сво!й бшьшост селяни сьогодш живуть, як \ сто роюв тому: без централ1зованого газо- й водопостачання, канал1защ!, елементарних побутових послуг, квал1ф1кова-ио! медичио! допомоги. Усе це особливо контрастуе на тш сшьсько! м1сцевост1 економ1чно розвинутих кра!н Свро-ии чи Швшчно! Америки, де немае суттево! р!знищ в умовах проживания сшьських \ мюьких жител1в.
Свтова практика св1дчить, що иедостатня увага до социального розвитку села може призвести до лшввдащ! сшьського устрою, до зникнення села як особливого сощуму.
Проблема комплексного сощального розвитку ук-ра!нського села залишаеться надто гострою й такою, що мае стабшьну тенденщю до подалыного попршення. Тому сьогодш необхщно розробка та запровадження пер-шочергових заход1в щодо иокращення сощально-еконо-м1чних процешв розвитку села.
Аналпнауковихдослвджень. Рпшаспективиршен-ия проблем удосконалення економ1чного мехашзму уп-равлшня розвитком села, визначення стратепчних на-ирям1в сощально-економ1чного розвитку сшьських тери-торш висвпигеш в наукових працях впчизняних учеиих: В.Г. Андршчука, В.Я.Амбросова, В.В.Впвщького, П.1. Гайдуцького, О.1. Кочерги, В.1. Куцеико, Ю.О. Лупен-ка, М.И.Малжа, М.К.Орлатого, 1.В. Прокопи, В.П.Рябоко-ня, П.Т.Саблука, Л.О.Шепотько, В.В.Юрчишииа та ш. Ко-
жей з автор1в висвпипое иевш аспекти сощально-еконо-м1чного розвитку села й шдтверджуе важливу його роль у шдвшценш р1вня життя сшьського населения. Разом з тим сощальна сфера села, як економ1чна категор1я, е об-'ектом широкого сощально-економ1чного та демограф! -чного вивчення. Виршення ще! проблеми иотребуе ана-л1зу та впровадження негайних першочергових практич-иих заход1в. Незадовшьний стан сощально-економ1чного сфери впчизняних сшьських поселень, масштабшсть ще! проблеми, практичне значения й иедостатня теоретична розроблешсть зумовили актуальшсть теми.
Виклад основного матер ¡а. IV. Чисельшсть сшьських жител1в на початок 2009 р. складае 14,7 млн. ошб [ за останш 15 роюв скоротилася на 1,8 млн., або на 12 %, а чисельшсть д1тей шкшьного в1ку в сшьськш м1сцевосп зменшилась на третину [ складае лише 1,3 млн. ошб. За межею бщност! знаходиться 15,5% загально! кшькост селянських госиодарств, у 25% — сукупш витрати не перевищують р1вень прожиткового мшмуму [2].
Зниження народжуваност1, попршення стану здо-ров'я та штенсивна м!гращя сшьського населения, у тому числ1 маятникова трудова м1гращя до м1ст Украши, тру-дова м!гращя жител1в захщних [ ирикордонних репошв до ¿нших держав — 1талп, 1с пани, Португалп, Роси — помино иопршують прогноз формування його структури за ос-новними в1ковими трупами, а вщтак перспекгиви збере-жеиня не лише демограф1чного, але й трудоресурсного потенщалу сшьсько! м1сцевост1 як значущо! складово! нащонального людського кашталу.
Через масове безробптя й безнад1ю, нестерпн1 умо-ви життя найбшьш активна частина селян вшхала ¿з сш у пошуках кращо! дол1, унасл1док чого розпадаються шм'!, д1ти зростають без надежного догляду й виховання. Р1зко посилилась деформащя в1ково! структури сшьського населения. Сьогодш на кожну тисячу працездатних в сел1 припадае близько 760 пенсюнер1в [ непрацездатних [3].
Розруха в аграрному сектор! призвела до того, що сшьське господарство стало для сшьсько! молод! неперспективною сферою даяльносп. За незначними винятками, в селах або неможливо отримати роботу в сшьськогоспо-дарському шдприемств!, або пропоиований розм1р оплати пращ неирийнятний для молодо! й активно! людини. Невтпнш й персиективи оргашзащ! чи успадкування фер-мерського господарства: важю умови функцюнування бшьшост! цих госиодарств стримують розвиток фермерсь-кого укладу. За даними сощолопчних досл!джень, лише 9% молодих селян оргашзували власне фермерське господарство або збираються це зробити. Не влаштовуе молодь ! важка малопродуктивна праця в особистих селянських гос-иодарствах, де практично неможливо оргашзувати ефек-тивие товарне виробництво. Попршуеться яюсть та р1веиь осв1ти сшьсько! молод!, збшьшуеться частка тих, хто мае
лише базову загальну та початкову освпу, причому найв-¿дчутшше це виявляеться серед 15—19-р1чних селян. Це ■псно пов'язано з незадовшьними матер1альними умова-ми життя бшыносп сшьських жител1в та критичним станом мереяа сшьських загальноосвтих заклад1в [4].
Сього дш 71 % сш не мають дошюльних установ, 41 % — клуб1в [ будинюв культури, 50% — середшх навчальних заклад1в. Дшьничш лнсарш е в 2% сшьських населених пункпв, амбулаторно-пстюпшчш установи — в 12%, фельдшерсько-акушерсью пункта — в 57% сел. Газопро-води е тшьки в 36% сш, дороги ¿з твердим покриттям — в 58%), а централ1зованим водопостачанням забезпечене всього 22%о населених пункпв [1].
Вщбуваеться послщовне згортання мереж1 установ культури на сел1. Це приводить до того, що сього дш половина сшьських населених пункпв взагал1 не мае ш стащо-нарних, ш пересувних форм культурного обслуговуван-ня. Практично припинила свое ¿снування на сел1 сфера побутового обслуговування.
Попршення матер1альних умов життя [ пращ бшыносп селян, згортання ф1зкулыурно-масово! та оз-доровчо! роботи спричинило негативний вплив на ф1зич-не здоров'я молодо II психоемоцшний стан, стимулювало поширення негативних в1дхилень у поведшщ, уживання алкоголю, наркотичних та психотропних речовин.
Таким чином, найгостр!шими проблемами сшьських поселень залишаються вщсутшсть мотивацп до пращ, безробптя, трудова мшращя, тяжкий психоемощйний стан, бщшсть [ занепад сощально! шфраструктури.
Шдоад, що застосовуеться до розвитку сшьсько! мюцевосп в Сврош й Америщ, принципово в1др1зняеть-ся вщ впчизняного. Так, у США система пшьгового кре-дитування для села була запроваджена ще на початку минулош стор1ччя, коли Департамент сшьського госпо-дарства, заснований з шщативи Авраама Лгнкольна, роз-робив курс фшансово! шдтримки др1бного й середнього фермерства.
Сього дш фермер у США мае широкий доступ до розвинено! мереж1 кредитування ¿з приватних, коопера-тивних [ державних фшансових джерел. Однак одним з найважливших ресуршв е Федеральна система кредитування ферм, що складаеться ¿з трьох груп банюв, кожна з яких надшена специф1чними функщями: кредитування придбання нерухомост1, кредитування закушвель сшьськогосподарського швентарю та насшного фонду, кредитування кооператив1в [5].
Розвиток сшьсько! шфраструктури у США здшснюеться шляхом кредитування кооператив1в, яи фун-кщонують як громадська оргашзащя: не платять податюв, не заробляють прибутки для швестор1в, працюють винят-ково на себе й на збереження низьких тариф1в для особи-стош користування члешв кооперативу. Пшьшв1 кредита значно дешевше позичок комерщйних банюв [ надаються на тривалий строк — до 35 роюв шд 3,5%о р1чних, коли простий банювський кредит на розвиток сощально! шфраструктури видають шд 8—9%о р1чних. Застава для одер-жання кредиту — повний обсяг майна кооперативу, тому люди прагнуть сплатити заборшвашсть вчасно. За допо-могою планово! реал1защ! програм кредитування елект-ромережами забезпечено 99%о сшьсько! мкщевосп, по-
криття з водопостачання й канал1защ! становить приблиз-но 80—85%о. Доступ до телекомушкащйнош серв1су становить 92—95%о для базового покриття [ 58% — для штер-нет-ресурмв. Для пор1вняння: в Укра!ш всього 8 сш мають сво! сайта в мереж11нтернет [5].
У ряд1 розвинених захщноевропейських кра!н, таких як Франщя, Великобриташя, Голланд1я, 1рланд1я, Шмеч-чина, 1спашя невщ'емною складовою програми комплексного сощально-економ1чного розвитку села е заняття сшьським туризмом. У розвинених кра!нах туристичш по!здки в села й у сшьську м1сцев1сть посщають уже друге м1сце теля в1дпочинку на море. Свпова практика шдтверджуе, що сшьський туризм активно сприяе ршен-ню основних сощально-економ1чних проблем села. Розвиток сшьськош туризму впливае:
— на вирпнення сощально-економ1чних проблем села;
— на зменшення р1вня безробптя на сел1 та розши-рення кола самозайнятосп сшьськош населения, особливо молодц для прикладу: одне л1жко-мюце забезпечуе ро-ботою у середньому 6-7 м1сцевих жител1в;
— на розширення можливостей реал1защ! продукцп особистого селянського господарства, причому реал1-защ!!! на м1сщ;
— на покращання благоустрою сшьських садиб, вулиць, у цшому сш; стимулюе розвиток сощально! шфраструктури;
— на вщродження, збереження й розвиток мюцевих народних промисл1в, пам'яток юторико-культурно! спад-щини;
— на шдвищення культурно-осв1тнього р1вня сшьськош населения.
Явними перевагами сшьськош туризму е таю:
— не вимагае значних швестицш [ використовуе переважно приватш джерела ф1нансування, яи швидко окупуються;
— сприяння залученню ¿ноземних [ нащональних !нвестор1в у розвиток сшьськош туризму;
— створення умов для сощально! стабшьност1 в сшьських репонах;
— розширення сфери зайнятосп сшьського населения й створення нових робочих мюць;
— збереження й в1дродження в сшьських репонах культурно! спадщини.
На Заход1 цей вид д1яльност1 давно й усшшно розви-ваеться й приносить стаб1льний вагомий дохщ сшьсько-му населению поряд з основною д1яльшстю.
На сьогодш основними районами сшьського зеленого туризму в Укра!ш е Крим та Карпати. Особливо штен-сивно вш розвиваеться в Карпатському репош — 1вано-Франк!вськ1й, Закарпатськ1й [ Льв1вськ1й областях. Збшьшуегься юльюсть «зелених» садиб у Чершвецьк1й та Волинсьюй областях.
Укра!на вже розпочала свш шлях до свиових стан-дарпв сшьського туризму, яи юнують у розвинених кра!-нах. Державна Програма розвитку туризму на 2002 — 2010 р. визначае перспективу стр1мкого шдвищення рол1 туристично! галуз1 в розвитку економжи й сощально! сфери Украши та надае прюритетне значения розвитку безного [ внутр1шнього туризму, як важливих чинниюв шдвищення якосп життя населения. Пунктом 55 ще! Програми
визначено для Держтурадшшстрацп, Мшагрополпики, Мшекоресурмв, Держшдприемництва, а також за зшдою Спшки сприяння сшьському зеленому туризму в Укра!ш передбачено розробити окрему Програму розвитку сшьського зеленого туризму в Укра!ш. На жаль, це зав-дання дош ще не реал1зовано [6].
Сшьський зелений туризм — це реальна можлив1сть диверсифжацп сшьсько! економжи, шдтримання стшкого розвитку держави, збереження культурно! та ¿сторично! спадщини. Але в Укра!ш е вашм1 перешкоди на шляху до розвитку сшьськош зеленого туризму, найбшыними з яких е несформовашсть сприятливого нормативно-правового поля, вщсутшсть нормативного врегулювання статусу надавача його послуг, вщсутшсть державно! шдтрим-кита брак шформацп. Тому необхщно передушм здшснити законодавчо-нормативне врегулювання основ функцю-нування сшьського туризму. Ниш ильки окрем1 аспекти д1яльност1 сшьського зеленого туризму регулюються Законами Укра!ни «Про туризм», «Про особисте селянське господарство», «Про шдприемництво». Разом з тим, прийнята 19 вересня 2007 р. Кабшетом М1шстр1в Укра!ни Державна цшьова програма розвитку укра!нського села на перюд до 2015 р. [7], на жаль, не передбачае жодних заход1в щодо розвитку сшьського зеленого туризму.
Таким чином, комплексний [ послщовний шдхщ до проведения регюнально! пол1тики в сфер1 розвитку сшьського туризму приведе до ршення сощальних проблем населения в сшьськш мюцевост1, шдвищенню р1вня зайнятосп й залученню до шдприемницько! д1яльност1 незайнятих сшьських жител1в.
Слщ в1дм1тити, що в Укра!ш програми, яи стосують-ся фшансування шфраструктури сшьсько! м1сцевост1, здшснюються вдаовдао до закошв Укра!ни про держав-ний бюджет на ввдповдаий р1к Закошв Украши «Про прю-ритетшсть социального розвитку села та агропромислово-го комплексу в народному господарст», «Про державну шдтримку сшьського господарства», «Про стимулювання розвитку вичизняного машинобудування для агропромис-лового комплексу», «Про основш засади державно! аграр-но! поттики на перюд до 2015 року», ¿нших законодавчих акпв [3]. Слвд вщзначити, що ва вони досить розр1знеш, ними займаються переважно профшьш ввдомства, м1ж яки-ми не завжди е ефективна сшвпраця. Наприклад, електри-фжащею сшьських райошв займаються енергетичш ком-пани, водопостачанням — мюцев1 водоканали, телекомун-¿кащ! й дороги — це компетенщя Мшстерства транспорту й зв'язку. Та навпъ затверджеш програми через ¿стотне скорочення фшансування в селах практично не шдгриму-ються, тому необхщно розробити антикризове вдоскона-лення програм, ураховуючи обмежеш бюджетш можли-воста, [ запровадити низку заход1в.
Першочергов1 заходи (2010 — 2011 рр.):
— скорочення числа посередницьких ланок м1ж сшьгоспвиробником та юнцевим споживачем його про-дукцп;
— стимулювання розвитку р1зномаштних вид1в не-сшьськогосподарсько! д1яльносп та збшынення робочих мюць на сел1;
— заохочення молод! до оргашзацп та ведения фермерских господарств шмейного типу;
— упровадження енергозбер1гаючих технологш електрооб1гр1ву житлових примщень заметь газового опалення;
— забезпечення умов щодо формування й розвитку ф1зично! культури та спорту серед сшьських мешканщв;
— сприяння розвитку в сшьськш м1сцевост1 шдприемств р1зних форм власност1, що спещал1зуються на виробництв1 буд1вельних матер1ал1в;
— стимулювання збшынення обсяпв виробництва й постачання на зовшшшй ринок еколопчно чисто! орга-шчно! продукцп особистими та фермерськими селянсь-кими господарствами;
— створення туристично-рекреащйно! мережи через розвиток особистих селянських господарств — «зеле-них» садиб;
— комп'ютиризащя сшьських навчальних заклад1в, !х доступу до 1нтернету;
— створення позанавчально! виховно! роботи в сшьських навчальних закладах р1зного р1вня з метою розвитку особистоси учшв, !х громадянського, патрютично-го виховання;
— формування системи пшьгового кредитування молодих с!мей на придбання товар1в тривалого користу-вання;
— удосконалення системи сезонного оздоровления сшьських дней [ молод! з метою охоплення вшх, хто цього потребуе, полшшення умов [ якосп оздоровления;
— обов'язкове щор1чне медичне обстеження, забезпечення суцшьно! диспансеризащ! вмх громадян на сел1.
Стратепчш заходи (2011 —2012 рр.):
— установления конкретних адресних заход1в у кожному з сшьських регюшв з урахуванням особливостей демограф1чних показншав;
— залучення в сшьське господарство кашталу шдприемств, фшансових структур обласних та районних цешрив;
— створення умов для ефективного використання трудового потенщалу людей пенсшного в1ку в сшьсьюй м1сцевост1;
— шдтримка державою профес1йно-техшчних, сере дшх [ вищих навчальних заклад1в для шдготовки кадр1в аграрного проф1лю;
— пшьги та надання житла для молодих фах1вщв, яи виявили бажання працювати на сел1;
— вщновлення дошкшьних дитячих установ;
— створення районних центр1в оздоровления сшьських жител1в;
— налагодження оргашзащ! обслуговування населения, включаючи торпвлю, громадське харчування, роз-ширення послуг зв'язку;
— державне стимулювання дшово! тщативи населения за рахунок власних фшансових, майнових, трудо-вих, ¿нтелектуальних ресуршв репону;
— реал1защя на мющ продукщ! особистого шдсобно-го господарства, зокрема готових продукг1в харчування;
— шдвищення культурно-освинього р1вня сшьського населения;
— максимальне об'еднанне штерешв населения й шдприемницько! д1яльност1 ф1зичних ос1б з ¿нтересами в!дпов1дних адм!шстративно-територ1альних одиниць;
— широке використання системи гранив для фшан-сування мюцевих сощальних шщатив, що дозволяе вра-хувати сиецифжу потреб населения й мобЫзувати ре-сурси лпсцевих сшвтовариств;
— незалежний мошторинг програм сшьського розвитку;
— державна та репональна шдтримка молодих фер-MepiB.
Висновки. Посилення уваги до виршення держав-ними та репональними органами влади основних соц-¿ально-економ1чних проблем життед1яльност1 селян по-м1тно покращить перспективи розвитку аграрного сектора впчизняно! економши, сприятиме пом'якшенню настдвав i запобшанню вщтоку працездатного та найбшын осв1ченого населения, змщнить иотенщал сталого розвитку Украши в цшому. Розвиток сшьських територш с одним ¿з найважливших напрям1в аграрно! полггики, спря-мовано! на шдвшцення життевош р1вия сшьськош населения, створення комфортних умов мешканцям украшсь-кош села. BiH передбачае яюсш змши й у продукгивних силах та виробиичих вщносинах, i в сощальному розвитку, забезпечуючи необхщний р1вень життя, духовне зба-гачення, гармошйний розвиток людини.
Таким чином, виршенням проблем сощально-еко-ном1чного розвитку сшьських територ1й мають займати-ся yci оргаии державно! влади та м!сцевого самовряду-вання. Лише спшьними зусиллями можливо створити умови пращ та проживания людей у сшьськш м!сцевост! в!диов!дно до европейських стандарт!в, зберегги нащо-нальну й мовну ¿дентичшсть, духовшсть, самобутшсть i культурш традищ! укра!иськош села.
ЛИтература
1. Шмщт Р. Сощальний розвиток сшьських територ!й / Р. Шмщт // Нащональна асощац!я сшьськогосподарсь-ких дорадчих служб Укра!ии. — 2008. — № 9. — www.dorada.org.ua. 2. Мтшстрество аграрно! полиики. Офщшний сайт. — Режим доступу : — http:// www.minagro.kiev.ua. 3. Мельник Л.Ю. Стан i перспективи розвитку аграрного сектору економжи Украши / Л.Ю. Мельник, Ю.С Осацька // Держава та репони. Сер1я: Еко-номжа та шдириемництво. — 2007. — №1. — С. 218 — 224. 4. Павлов О. Парадигма сшьськош розвитку / О. Пав-
лов //ЕкономкаУкраши. —2006. —№7. —С. 41—48. 5. Полищук А. Американская мечта в украинских реалиях. Почему у нас ничего не получается с развитием инфраструктуры села? / А. Полищук // Электронная версия общественно-политического еженедельника «Клевскш ТелеграфЪ». — 2009. — № 28 (478). — http:// telegrafua.com/478/economics/10098/. 6. Биркович B.I. Сшьський зелений туризм — прюритет розвитку турис-тичио! галуз1 Украши / B.I. Биркович // Стратепчш npio-ритети : науково-аналггичний щоквартальний зб1рник. — 2008. — №1 (6). — С. 138 — 143. 7. Про затвердження державно! цшьово! програми розвитку украшського села на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету MimcTpiB Украши вщ 19 вересня 2007 р. № 1158 // Офщшний вкшик Украши. — 2007. — № 73. — С. 7.
Проиус O.I. Проблеми соц1ально-економ1чного розвитку сшьських поселень та шляхи l'x виринения
Виявлено та проанал1зовано основш проблеми со-щальио-економ!чиого розвитку сшьських поселень. Зап-ропоновано комплекс заход1в щодо покращення сощаль-но-економ!чнош стану сшьських поселень.
Ключов1 слова: сшьське поселения, криза, деградащя села, сощально-екоиом!чний розвиток, шфраструкгура.
Продиус О.И. Проблемы социально-экономического развития сельских поселений и пути их решения
Выявлены и проанализированы основные проблемы социально-экономического развития сельских поселений. Предложен комплекс мероприятий по улучшению социально-экономического состояния сельских поселений.
Ключевые слова: сельское поселение, кризис, деградация села, социально-экономическое развитие, инфраструктура.
Prodius O.I. The problems of sozial-eonomic development of rural settlements and the ways of their rise
The principal problems of sozial-eonomic development of rural settlements are analyzed. The complex of measures of improvement of sozial-eonomic development of rural settlements is proposed.
Key words: rural settlement, crisis, countryside decay, sozial-eonomic development, infrastructure.
Стаття надшшла до редакцп 06.11.2009 p.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
