CC BY
29
УДК 316.334.55:338.43
Костирко 1.Г., д.е.н., професор®, Гром'як Т.Д., здобувач Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
СЫЬСЬКИЙ РОЗВИТОК ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я
Проведено науковий анал1з таких понять як «сталий розвиток села», «розвиток стъсъкш територ1й», «розвиток сглъсъко! м1сцевост1», «сшъсъкий розвиток», «сталий економгчний розвиток», «економгчнг вгдносини». Обгрунтовано / подано свое бачення визначення сыъсъкого розвитку з економгчно! точки зору.
Ключое1 слова: стъсъкий розвиток, об 'ект, економгчнг вгдносини, економ1чна категор1я.
Постановка проблеми. Дослщження проблем сшьського розвитку потребуе комплексного виршення на новш теоретико-методолопчнш основг Трансформации перетворення на сел1 \ входження його у ринков1 вщносини вказали на ряд нових проблем, виршення яких неможливе на основ! домшуючого сьогодш галузевого пщходу.
Для того, щоб змшити яюсть реформованих суспшьно-економ1чних вщносин на сел1, необхщно розглядати село як окрему сощально-територ1альну пщсистему суспшьства, в межах яко! реал1зуються економ1чш вщносини особливого змюту. Тут концентруеться потужний соцюеконом1чний потенщал, здатний забезпечити сталий людський розвиток та суспшьний добробут держави. Реал1зувати його можливо лише шляхом вироблення таких стратегш сшьського розвитку, яю здатш адекватно вщдзеркалювати потребу у оновленш змюту економ1чних вщносин. Розробка таких стратегш сшьського розвитку повинна базуватись на науковш основ! за рацюнального використання вс1х складових потенщалу села - у регуляторнш, аграрнш, сощально-гумаштарнш, бюджетнш, та шших сферах. Перехщ до багатофункцюнальност1 аграрного сектора \ диверсифжащя сшьськогосподарського виробництва та його еколопзащя е нагальною суспшьною потребою та стратепчним завданням для оргашв державного управлшня { мюцевого самоврядування.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Проблеми \ поняття сшьського розвитку сформувались в останш роки як результат наукового анал1зу трансформацшно! практики та внаслщок ознайомлення з аналопчним 1х виршенням в европейських крашах. Теоретико-методолопчш, прикладш, економ1чш, сощально-демограф1чш, управлшсью та шш1 аспекти розвитку села, сшьських територш вивчали П. Берез1вський, Д. Богиня, О. Бородша, П. Гайдуцький, В. Геець, Ю. Губеш, Т.Зшчук, А. Кочерга, Е. Л1банова, В. Липчук, М. Малк, О. Онищенко, М. Орлатий, О. Павлов, I. Прокопа, К. Прокопишак, П. Саблук, А.Третяк, Г. Черевко, Л. Шепотько, Д. Шиленко, О.Шубравська, В. Юрчишин та шш1 науковщ.
® Костирко 1.Г., Гром'як Т.Д., 2012
53
Мета статть Незважаючи на значну кшькють наукових роб1т з даного напрямку дослщжень, невиршеними ще залишаються питания розмежування змюту основних понять, яю вщтворюють цю складну проблематику - "розвиток села", "розвиток сшьських територш", "розвиток сшьсько! мюцевостГ', "сшьський розвиток" та шш1 поняття, що описують р1зш сторони цього складного для вивчення процесу, тому метою публжаци е провести науковий анал1з I викласти свое бачення з приводу трактування змкту поняття "сшьський розвиток" як економ1чно! категори.
Виклад основного матер1алу. В анал1з1 д1яльност1 аграрного сектора та проблем розвитку села переважае галузевий пщхщ, Однак ключовим у розумшш джерел сшьського розвитку, на наш погляд, е виявлення взаемозв'язку м1ж р1зними його складовими - економ1чною д1яльшстю, людським кашталом, соцюкультурними I еколопчними проблемами, яю залишаються поза сферою наукових штереав, що не дозволяе адекватно сформулювати змкт поняття сшьського розвитку I його економ1чного потенщалу.
Незважаючи на принципов! трансформацшш змши у в1тчизняному аграрному сектор^ дотепер ще не сформовано принципово нових засад оргашзаци агропромислового виробництва у вщповщност1 до його сучасного функцюнального призначення, як це мае мкце у розвинутих крашах свпу. Мова йде насамперед про перехщ до багатофункцюнально! модел1 розвитку сшьського господарства 1 села на засадах соцюеконом1чного пщходу, з новим розумшням мюця I рол1 людини у цьому процесс
В зв'язку з цим необхщно вказати на поширення в науковому анал1з1 I збереження в практищ державного управлшня вщомчого (галузевого) пщходу та територ1ально! вщокремленост1 при комплексному виршенш проблем агропромислового виробництва та сощальних питань сшьських територш. Це обумовлено не тшьки шерцшшстю мислення, але насамперед е виявом домшуючого у суспшьств1 I науковому сшвтовариств1 певного св1тоглядного рецидиву та недооцшки рол1 людини як основно! цшносп, потреби яко! покликана забезпечувати економ1чна д1яльшсть.
Тому функцюнальна роль аграрного сектора у суспшьно-економ1чнш систем! держави випливае з такого його розумшня I ч1тко окреслена саме виробничою сферою, а результати його трансформацп - а вщтак 1 д1яльшсть влади I усшшшсть реформ, оцшюються вщповщно юльюсними I варткними показниками - гектарами, тонами, обсягами вироблено! валово! продукци тощо. Демонструючи цими показниками економ1чного росту ефектившсть свого пливу на стан справ, органи державного управлшня консервують цим самим свою шституцюнальну роль, успадковану вщ попередньо! адмшктративно-планово! системи. Виробництво заради максим1заци прибутку залишае поза сферою сво!х штерешв сощальш наслщки та перекладае сощальш проблеми на державу.
Виробничий потенщал сшьськогосподарського виробництва завжди мае конкретну територ1альну прив'язашсть I не може абстрагуватись вщ виршення сощальних проблем. Сшьська поселенська мережа, умови вщтворення робочо! сили I людського ресурсу, еколопчш наслщки виробничо! д1яльност1 е тими
54
складовими, як1 здшснюють свш зворотний вплив на функцюнування виробничого ресурсу \ таким чином е його доповненням та необхщною умовою функцюнування.
Реально в сучасних умовах вщповщальшсть за розвиток сшьськогосподарського виробництва несуть галузеве мшктерство \ його органи на мкцях, а за територ1альний розвиток сощально! сфери у сшьськш мкцевост1 вщповщають органи влади та мкцевого самоврядування, вплив яких на виршення виробничих проблем обмежений шституцюнально. В результат! економ1чш результати виробничо! д1яльност1 не можуть бути перетвореш у сощальш блага \ створювати належш умови для вщтворення сшьського населения та функцюнування сощально! сфери.
Ц1 важлив1 процеси - виробництво I сощальний розвиток - вщбувають вщокремлено I е слабо взаемоузгодженими, а 1х р1знонаправлешсть за останш роки стр1мко зростае. Це обумовлюе потребу у посиленш координуючо! I регулюючо! рол1 держави, основш зусилля яко! повинш бути направлен! на «переформатування» функцюнальност1 сшьського господарства та посилення взаемозв'язку м1ж новими для нього функщями I ролями у трьох взаемопов'язаних сферах - економ1чнш, сощальнш та еколопчнш - з метою забезпечення його багатофункцюнальност1, Ця суспшьна потреба випливае ¿з специф1чност1 сшьськогосподарського виробництва як особливо! сфери економ1чно! д1яльност1, де поряд ¿з виробництвом сшьськогосподарсько! продукци продукуються р1зномаштш продукти I суспшьш блага, що мають нетоварний характер - еколопчш надбання I послуги, збережешсть краевид1в I розвиток ландшафт1в, культурне середовище I етнонацюнальш послуги тощо.
Такий пщхщ до науково! оцшки рол1 сшьськогосподарського виробництва I рол1 села та запровадження його у практику державного управлшня потребуе детального теоретико-методолопчного обгрунтування нових понять та !х сшвставлення з уже напрацьованими теоретичними концепцшми I практичним методиками, створення оновленого понятшного апарату для вщтворення змюту цих пщход1в.
Фактично мова йде про окрему сферу наукових знань, яка означена рядом автор1в пщ узагальненою назвою "сшьський розвиток". Достатньо вказати на науков1 публжаци в1тчизняних науковщв О.Бородшо! [1], Губеш Ю.Е. [2,3], Т.О.Зшчук [4,5], О.М. Онищенка та В.В.Юрчишина [6], О.Павлова [7,8,9,10], П.Т.Саблука [12], ГПрокопи [11], Е.Серова, [13], В.М. Якуб1в, Г.В.Черевка [14], та шших, як1 внесли значний внесок у створення концептуальних засад теорп сшьського розвитку та формування И понятшно-термшолопчного апарату.
В результат! узагальнень можна прийти до висновку, що в основ! визначення поняття сшьського розвитку назван! вчеш вщштовхуються вщ анал1зу об'екта розвитку, при цьому одш в ньому вбачають галузь сшьського господарства, шш1 -територш, однак недостатньо уваги придшяеться самому процесов1 розвитку.
Одними з перших всестороннш науковий анал1з I його теоретичну сутшсть представили вщом1 в1тчизняш вчеш-аграрники О.М.Онищенко та
55
В.В.Юрчишин. За ix переконанням, категор1я "сшьський розвиток" включае в себе сукупшсть знань про сучасне, близьке (середньострокове) та вщдалене (стратепчне) майбутне в1тчизняного села, селянства i всього сшьського сощуму та вказуе напрями i мехашзми виходу сшьського господарства на засади сталого розвитку [6]. У практичному значенш, вказують вчеш, сшьський розвиток можна трактувати як практичну реал1зацш системних загальнодержавних, регюнальних i мюцевих заход1в i практичних дш, яю виходять i3 TenepimHix у майбутшх iHTepeciB i потреб вщповщно! сшьсько! територп, сшьського поселения, конкретно! виробничо-господарсько! структури, кожного селянина чи сшьського жителя. [6, с. 10]. Таке всесторонне визначення охоплюе найширш1 аспекти сшьськогосподарського виробництва, сшьських територш i поселень, селян у ix д1алектичнш едност1 i взаемозв'язку.
Модель сшьського розвитку як його особливу парадигму глибоко розкрито у публжащях О. Павлова, де ч1тко окреслено сшьський розвиток як предмет наукового анал1зу [7,8]. Вчений вважае, що територ1альний аспект у розумшш сшьського розвитку е бшьш важливим у пор1внянш з галузевим [8, с.2].
Найбшьш сприйнятним, на наш погляд, слщ вважати трактування поняття сшьського розвитку, що його подае чл.-кор., д.е.н. О.М.Бородша у монографп "Теор1я, пол1тика та практика сшьського розвитку" де вказуеться, що " ... пщ сшьським розвитком ми розум1емо такий процес, при якому забезпечуеться гармоншний соцюеконом1чний прогрес сшьсько! м1сцевост1 на основ! самооргашзацп сшьських громад i3 максимально можливим використанням чинниюв ендогенного розвитку (мюцевих актив1в) при ix поеднанш i3 зовшшшми можливостями" [15, с. 21].
Ключовим тут е процесуальний пщхщ, при якому вщбуваеться змша одного стану сшьсько! мюцевост1 до шшого, бшьш яюсного, та вказано мехашзм i рушшш сили таких змш - за рахунок самооргашзац! сшьських громад, а умовами цих прогресивних змш е поеднання чинниюв внутршнього впливу з зовшшшми можливостями. У сукупност1 це забезпечуе гармоншшсть всього соцюеконом1чного процесу, робить його об'ективним.
Багато науковщв розглядають сшьський розвиток у контекст1 поняття сталого розвитку всього агропромислового виробництва та сшьсько! мюцевост1. Найбшьш поширеним е визначення сталого розвитку, що його розробила Комю1я ООН з розвитку i довкшля. Вщповщно до трактування ще! KoMicii' сталий розвиток (sustainable development) - це такий, який, забезпечуючи потреби нишшшх поколшь, одночасно не позбавляе прийдешш поколшня можливостей забезпечувати власш життево необхщш потреби.
Основний акцент тут зроблено на збереженш можливостей забезпечувати потреби людей, що накладае певш обмеження у економ1чнш д1яльност1 з метою рацюнал1зувати використання доступних сьогодш pecypciB. По вщношенню до об'екта наш ого дослщження ця вимога знаходить свое вщображення у розумшш нами дефшщи сшьського розвитку як складово! сталого розвитку, як бшьш ширшого за зм!стом поняття.
56
Однак проф. Г.В.Черевко вказуе на некоректшсть застосування термшу "сталий розвиток" по вщношенню до розвитку сшьських територш, вважаючи при цьому бшьш прийнятним по вщношенню до сшьсько! територи застосування термшу "зр1вноважений" - тобто такий, що передбачае збалансований розвиток трьох сфер сшьсько! територи - економ1чно!, сощально!, еколопчно! [14].
Вартуе на увагу комплексний пщхщ О.В.Шубравсько! до визначення сутност1 I змюту поняття сталост1 агросфери як вщкрито! системи, якш властиво реагувати на сигнали, яю надсилають И внутршш складов! I зовшшш впливи, як1 генерують шш1 системи, що взаемопов'язаш з аграрним сектором, зокрема, еколопчна, сощальна, шституцюнальш впливи тощо. На пщстав1 такого розумшня автор вказуе, що "... сталий економ1чний розвиток галуз1 визначаеться нами як И здатшсть забезпечувати власне зростання в умовах дотримання оптимальних пропорцш свого внутршнього розвитку I збалансованост1 з розвитком перел1чених вище систем (агроеколопчна, демограф1чна 1 сощальна), що взаемодшть з нею" [15]. Недолгом такого визначення е, на наш погляд, обмеження поняття сталост1 рамками галуз1, та виокремлення демограф1чно! складово!, яка бшьшктю науковщв вщноситься до складу сощально! системи.
Бшьш змктовним е визначення поняття сшьського розвитку I його сталосп у колективнш монографи "Виклики I шляхи агропродовольчого розвитку" заредакщею академка УААНБ.Й.Пасхавера [14, С.67].
Разом з тим у проанал1зованих нами визначеннях поняття сшьського розвитку не знаходить свого вщображення важлива сутшсна сторона, яка характеризуе його як економ1чну категорш.
Бшьшкть дослщниюв небезпщставно вказують, що об'ектом у процес11х анал1зу виступае село, сшьська територ1я як сощально-територ1альна пщсистема суспшьства. Це означае, що ця пщсистема е складовою шшо!, бшьш складно! системи, якою виступае вся система суспшьних I економ1чних вщносин в державг Тому лопчним буде припустити, що категор1альшсть поняття сшьського розвитку теж випливае ¿з бшьш загального поняття, яким е суспшьно-економ1чш вщносини як всеохоплююча система, а отже, сшьський розвиток - це специф1чний споЫб реал1заци цих вщносин у межах конкретно! сощально-територ1ально! пщсистеми. Його специф1чшсть полягае у окресленост1 сшьською територ1ею, И поселенською мережею, прив'язщ до основного ресурсу, яким е земля, та виключним способом виробництва товар1в I благ, в основ! яких лежать бюлопчш процеси та природш умови.
У цих умовах сшьський розвиток уявляеться нами як змша об'екта -тобто стану дано! сощально-територ1ально! пщсистеми, ввд сьогодшшнього до наступного, майбутнього, коли виникае яюсно новий стан ще! системи. Оскшьки розвиток пщпорядкований певним законам, то вияви 1х прояву I також е завданням нашого дослщження. Наслщки трансформацшних процеав у аграрному сектор! економжи за весь перюд незалежност1 вказують на значш втрати економ1чного I сощального ресурав, людського катталу, егроеколопчну деградащю тощо. Це означае, що процес сшьського розвитку у цей перюд
57
вщбувався як хаотичний рух взагал1, розпорошуючи ресурси та декомпонуючи сконцентровнаий у попередш перюди потенщал.
Такий характер процесу прив1в до змш самого об'екта (сощально-територ1ально! пщсистеми) i його структури. Це пщтверджуеться багатьма показниками - змшою оргашзацшно! структури аграрного сектора, коли основним виробником багатьох вид1в продукцп е особист! селянсью господарства, змшою галузево! структури сшьськогосподарського виробництва та переважанням рослинництва над тваринництвом, домшування експортно ор1ентованих вид1в продукцп (pinaK, соняшник) в структур! валово! продукцп, руйнуванням сощально! шфраструктури та стр1мким розшаруванням населения за р1внем доход1в.
Сьогодш структура сощально-територ1ально1 пщсистеми як об'екта сшьського розвитку - з кнуючими всередиш не! взаемозв'язками м1ж И окремими частинами - не спроможна забезпечити збереження основних властивостей i характеристик економ1чного (за вс1ма видами матер1альних pecypciB), сощального, людського, природоохоронного потенщал1в для майбутнього використання у штересах всього суспшьства. Для збереження цшсносп пщсистеми, переведения И з стану некерованого руху у режим прогресуючого розвитку необхщш зовшшш впливи, яю б спонукали до внутршшх змш та переструктуризаци.
Тому, на наше переконання, мова повинна йти не стшьки про впливи з метою змшити структуру об'екта (сощально-територ1альноу п1д систему), деформовану в результат! невдалих чи незавершених трансформацш, а про змшу способу його (об'екта) функцюнування. Змкт функцюнування, функцюнальшсть, е обумовлеш насамперед комбшащями економ1чного, ресурсного, виробничого, сощального та шшими складовими потенщалу об'екта, яю реал1зуються у процес1 здшснення об'ектом cboix функцш -економ1чних, сощальних, природозбер1гаючих. Cnoci6 здшснення цих функцш залежить не стшьки вщ поелементного i структурного складу потенщалу, сконцетрованого у пщсистем1 (ендогенна д1я), скшьки вщ зовшшшх (екзогенних) чинниюв i сили !х вплив1в.
Очевидним, наприклад, е те, що нав1ть за ¿снуючого стану економ1чного потенщалу та сощально! шфраструктури, якщо належним чином змшити шституцюнальне середовище, зменшивши, зокрема, впливи ол1гарх1чних груп на розподш бюджетних кошт1в, та переадресувавши ix на сощальш потреби -тобто змшивши cnoci6 здшснення економ1чних вщносин в аграрному ceKTopi -сшьський розвиток може стати бшьше сощально зор1ентованим, людиноцентричним. Бшьш кардинальш змши функцш сшьськогосподарського виробництва, обмеження його продовольчозабезпечуючо! скерованост1 та перехщ до багатофункцюнальност1 i еколопчност1, спрямування на перерозподш доходу у штересах сшьського населения, тобто змша самих властивостей сощально-територ1ально1 пщсистеми як об'екта сшьського розвитку вимагатиме значно бшьших i тривалших зусиль.
58
Це вказуе на те, що ендогенш чинники можуть бути зад1яш в цшях саморозвитку об'екта (сшьсько! соц1ально-територ1ально! пщсистеми) за умови иершочергових вилив1в екзогенного характеру, що сироможне привести до змши вектора руху всього процесу сшьського розвитку та сформувати нову яккть економ1чних i суспшьних вщносин на селг Така взаемод1я екзогенних вплив1в i ендогенних чинниюв, постшно вдосконалюючись i змшюючись, здатна розвивати всю сощально-територшьну пщсистему, надаючи !й ново! якосп, оскшьки цей процес у свош основ! мае перш за все змшу стану економ1чних вщносин - вщ юнуючих до бшьш справедливих, результатом чого повинен бути picT добробуту сшьського населения.
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що зм1ст об'екту нашого дослщження, яким е соц1ально-територ1альна пщсистема села, вщображае cnoci6 реал1зац11 сусп1льно-економ1чних вщносин, що й характеризуе це поняття як економ1чну категорш. На п1дстав1 цього можна сформулювати наступне визначення cyTi цього поняття.
Сшьський розвиток - це специф1чний cnoci6 здшснення суспшьно-економ1чних вщносин i i'x конкретний стан, за якого товари i суспшьш блага, що !х продукуе економ1чний потенщал аграрного сектора, за даних шституцюнальних умов i механ1зм1в розподшяються м1ж суб'ектами цих вщносин у штересах бшьшоси сшьського населения та забезпечують стале зростання його добробуту i покращення умов проживания.
Ключовим у цьому визначенш е концентрац1я уваги на економ1чних вщносинах, яю повинш видозмшюватись у вщповщноси з прюритетами i цшями сшьського розвитку. Саме економ1чн1 вщносини i i'x зм1ст е визначальним способом розпод1лу доход1в, що i'x може генерувати eKOHOMi4Hnft пoтeнцiaл села i сшьсько! територи, 3MiHa якого може краще i noBHime задовольняти штереси сшьського населения та вщповщати загальнодержавним штересам.
Л1тература
1. Бородша О, Прокопа I. Сшьський розвиток в Укра!ш: проблеми становления //Економка Укра!ни. - 2009. - №4. -С.74-85, №5. -С.59-67.
2. Губеш Ю.Е. Концептуальш засади системно! розбудови ciльcькoгo розвитку //EKOHOMiKa АПК. - 2007. -№9.- С.7-14.
3. Губеш Ю. Розвиток сшьських територш: деяю аспекти европейсько! Teopii' i практики / Ю. Губеш // Економша Укра!ни. - 2007. - №4. - С. 62-70.
4. Зшчук Т.О. Свропейська штегращя: проблеми адаптаци аграрного сектора економки: монографАя Т.О.Зшчук. - Житомир: ДВНЗ «Державний агроеколопчний ушверситет». 2008. - 384 с.
5. Зшчук Т.О. Роль програми «LEADER» у формуванш захщноевропейсько! модел! сшьського розвитку //Украшський сощум. -2007. -№7. -С.5-6. - 5-6. - С.112-115
6. Онищенко О. М. Сшьський розвиток: основи методолог!! та оргашзацп [Текст] / О. М. Онищенко, В. В. Юрчишин // Економка Укра!ни. - 2006. - № 10. - С. 4-13.
59
7. Павлов О. Парадигма сшьського розвитку // Економжа Украши. -2006. -№7.- С.41-48.
8. Павлов O.I. Модель сшьського розвитку в Укра1ш та И вщповщшсть стандартам Свропейського Союзу Сттистика Украши. - 2006. -№3. -С.96-100
9. Павлов О. Пол1тика сшьського розвитку: сутшсть, складов!, прюритети //Вкникдкержавно! служби Украши. -2006. -№1. -С.6-11.
10. Павлов O.I. Сшьський розвиток Украши: теор1я, пол1тика, управлшня. Монограф1я. - Одеса: Астропринт, 2008. - 208 с.
11. Прокопа I.B. Перехщ до пол1тики сшьського розвитку як головна передумова подолання занепаду села: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2008-124/index.html
12. Саблук П.Т. Розвиток сшьських територш в контекст1 забезпечення економ1чно1 стаб1льност1 держави / П.Т. Саблук // Економка АПК. - 2005. -№11. - С. 4-12.
13. Серова Е. Обзор политики сельского развития в Европейском Сообществе и в США // Аналитический центр «Агропродовольственная экономика». -М., 2007. -С.2 [Электронный ресурс]. -Режим доступа: <http: //www.iet.ru>.
14. Черевко Г.В. Зр1вноважений розвиток с1льських територ1й /Г.В.Черевко, Г.М.Черевко // Аграрна економ1ка. - Льв1в. Льв1вський нац. аграрнийун-т. №1-2.,Т.3.- С.57-66.
15. Шубравська О.В. Сталий економ1чний розвиток: поняття i напрям досл1джень //Економ1ка Укра1ни. - 2005. - № 1.
16. «Виклики i шляхи агропродовольчого розвитку / Пасхавер Б.Й., Шубравська О.В., Молдаван Л.В. та ¿н.; за ред акад. УААН Б.Й.Пасхавера; НАНУкра1ни; 1н-т екон. та прогнозув. -К., 2009. - 432 с.
17. Теор1я, пол1тика та практика с1льського розвитку / за ред.д-ра екон. наук, чл.-кор.НАНУ О.М.Бород1но1, д-ра екон. наук, чл. кор.УААН 1.В.Прокопи; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 376 с.
Summary Kostyrko I.G., Gromiak T.D.
Lviv national agrarian university
RURAL DEVELOPMENT AS ECONOMIC CATEGORY
Is conducted scientific analysis of such concepts as "steady development of village", "development of rural territories", "development of rural locality", "rural development", "steady economic development", "economic relations". Reasonably and the vision of determination of rural development is given from the economic point of view.
Key words: rural development, object, economic relations, economic category.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
60
