ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПОРТНОї ДіЯЛЬНОСТі В АГРАРНОМУ СЕКТОРі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.43; 339.14

1НФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕНЕННЯ ЕКСПОРТНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 В АГРАРНОМУ СЕКТОР1

© 2016

КАРАСЬОВА Н. А.

УДК 338.43; 339.14

Карасьова Н. А. 1нфраструктурне забезпечення експортноТдiяльностi в аграрному ceKTopi

Цлями cmammi е дотдження функцональних характеристик шфраструктури експортоор'кнтовано! д'тпьностi аграрного сектора та формування концептуальних принципiв модеркзацП в'дпов'дного структурного елементу национально! економки. Анал'вуються основт складовi ринковоi та товарноi нфраструктур, стан i перспективы! напрямки розвитку. Визначено функцшнальн характеристики 'тфраструктури в контекст'! експортоор'кнтовано! д!яльностi, систематизовано неприбутковi та спец!ал!зованi центри сприяння експорту в аграрному секторi, визначено основнiпроблемнаспекти функцонування виробникiв-експорmерiв крзьпризмуневiдповiдногор'внярозвиткуiнфрасmрукmури. Охарактеризовано головн принципи формування та розвитку сучасно! iнфрасmрукmури для забезпечення експортоор'кнтовано! дiяльносmi аграрного сектора, серед яких: акmивiзацiя б'ржово! дiяльносmi mоргiвлi, модеркза^я логстичних мереж, забезпечення розвитку смьськогосподарсько!' обслуговуючо! кооперацИ, розвиток нацонально! серmифiкацiйно! системи тощо. Ключов'! слова: iнфрасmрукmура ринку, аграрний сектор, експорmоорiенmована дiяльнiсmь. Рис.: 3. Ббл.: 16.

Карасьова Наталiя АнатолИвна - кандидат економiчних наук, докторант Нацонального наукового центру «1нститут аграрно! економки» (вул. Геро!в Оборони, 10, Ки!в, 03680, Украна) E-mail: nkarasyova@rambler.ru

УДК 338.43; 339.14 Карасева Н. А. Инфраструктурное обеспечение экспортоориентированной деятельности в аграрном секторе

Целями статьи является исследование функциональных характеристик инфраструктуры экспортоориентированной деятельности аграрного сектора и формирование концептуальных принципов модернизации соответствующего структурного элемента национальной экономики. Анализируются основные составляющие рыночной и товарной инфраструктур, состояние и перспективные направления развития. Определены функциональные характеристики инфраструктуры в контексте экспортоориентированной деятельности, систематизированы неприбыльные и специализированные центры содействия экспорту в аграрном секторе, определены основные проблемные аспекты функционирования производителей-экспортеров сквозь призму несоответствующего уровня развития инфраструктуры. Охарактеризованы главные принципы формирования и развития современной инфраструктуры для обеспечения экспортоориентированной деятельности аграрного сектора, среди которых: активизация биржевой деятельности торговли, модернизация логистических сетей, обеспечение развития сельскохозяйственной обслуживающей кооперации, развитие национальной сертификационной системы и др. Ключевые слова: инфраструктура рынка, аграрный сектор, экспор-тоориентированная деятельность. Рис.: 3. Библ.: 16.

Карасева Наталия Анатольевна - кандидат экономических наук, докторант Национального научного центра «Институт аграрной экономики» (ул. Героев Обороны, 10, Киев, 03680, Украина) E-mail: nkarasyova@rambler.ru

UDC 338.43; 339.14 Karasova N. A. Infrastructural Ensuring the Export-Oriented Activity in the Agrarian Sector

Objectives of the article is studying the functional specifications of infrastructure of the export-oriented activities of the agrarian sector and formation of the conceptual principles of modernization of the corresponding structural element of the national economy. The main components of both the market and the product infrastructure, status and the future directions of development are analyzed. The functional characteristics of infrastructure have been identified in the context of the export-oriented activities, the unprofitable and specialized centers for promoting exports in the agrarian sector have been systematized, the main problematic aspects of functioning of the producers-exporters have been determined through the prism of an inappropriate level of infrastructure development. The main principles of formation and development of the contemporary infrastructure to ensure activities of the export-oriented agrarian sector have been characterized, among which are: enhancing the trade exchange activities, modernization of the logistics networks, ensuring the development of agrarian servicing cooperatives, development of a national certification system, etc.

Keywords: market infrastructure, agrarian sector, export-oriented activity. Fig.: 3. Bibl.: 16.

Karasova Nataliia A. - PhD (Economics), Candidate on Doctor Degree of the National Science Centre «Institute of Agricultural Economy» (10 Heroiv Obo-rony Str., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: nkarasyova@rambler.ru

Нарощування продуктивност й обсяпв експорту аграрного сектора нацюнально! економжи, а також шдвищення рiвня штегрованост у свь тову господарську систему розкривають перед Укра!ною широю можливост у реалiзащ! експортного потенщалу. Однак одшею з нагальних проблем швидко'1 адаптащ! та освоення нових ринюв збуту е нерозвинешсть ринково! та транспортно'1 шфраструктури, що призводить до збкьшення вартост виробництва, високих втрат продукщ! шд час транспортування або збертання, втрат часу й ресурйв шд час пошуку контрагенпв тощо. Акту-альшсть теми зумовлена важливютю

У наукових колах протягом певного перюду вже ведеться конструктивний дискурс вцносно проблеми

розвитку шфраструктури аграрного рику. Так, у роботах С. Майстро [8], О. Шмиги [15] визначаються теоретичш засади функцюнування шфраструктури аграрного сектора. В. Черемис [14] дослцжуе шфраструктуру як чинник нарощування виробничого потенщалу регюну, а М. Те-рещов [12] ощнюе и як шлях шдвищення конкуренто-спроможност аграрних шдприемств. О. Алейшкова [1], О. Головачова [4] займаються вивченням проблем та ме-ханiзмiв формування ринково! шфраструктури. На нашу думку, ефектившсть функцюнування ринково! та тран-спортно! шфраструктури е одшею з детермшант розвитку експортоорiентованоl дшльносп, i тому метою до-слцження е визначення функцюнальних характеристик шфраструктури експортоорiентованоl дшльносп аграр-

ного сектора та формування концептуальних принцишв модершзаци вiдповiдного структурного елементу.

1нфраструктуру аграрного сектора доцГльно розгля-дати в контекст единого агропромислового комплексу. Зокрема, О. Шмига визначае шфраструктуру АПК як сукупнiсть допомiжних ланок i установ, якi за-безпечують ефективне функцiонування аграрно! еконо-мiки. До iнфраструктури АПК автор взносить установи оптово! торгiвлi (товарш бiржi, оптовi ринки, торговi доми, ярмарки, аукцюни), пiдприемства роздрГбно! реа-лГзацГ! продукцГ! АПК (мiськi та сГльсью ринки, мага-зини роздрГбно! торгГвлГ, пiдприемства громадського харчування), транспортнi пiдприемства, складськi гос-подарства, шдприемства зв'язку, органи стандартиза-цГ1, сертифжаци, фiнансовi установи, науково дослГднГ шститути [15, с. 7]. У даному контекст iнфраструктура включае широке коло рГзних ГнститутГв, переважно вну-трГшнього масштабу, що обслуговують основне вироб-ництво. Основними проблемами iнфраструктурного за-безпечення експортних операцiй суб'ектiв аграрно! сфе-ри науковцi визнають: вГдсутшсть конкурентного ринку збуту с/г продукцГ! особистих селянських Г фермерських господарств, яка становить понад 80% виробництва; вГдсутшсть цГльових програм, що фГнансуються з мк-цевих Г державного бюджетГв для закупГвлГ обладнання, технГки та причГпного знаряддя, що дало б можливГсть дшти Г розвиватися новоствореним аграрним шдприем-ствам, яю надають послуги; недостатня забезпеченГсть обладнанням заготГвельнозбутових Г переробних шд-

приемств, сервкш кооперативи потребують оновлення Гснуючо! матерГально! бази, яка сформована за рахунок зношено! технГки, що часто виходить з ладу та потре-буе ремонту [9, с. 159]. Автор Л. Климюк наголошуе, що формування шфраструктури аграрного ринку повинне здГйснюватися за умови синхронного розвитку трьох його складових: маркетинговой фшансово-кредитно! та шформацшно-консультацшно!, якГ, залишаючись само-стГйними Г маючи власну функцюнальну спрямованГсть, постГйно взаемодГють та взаемно доповнюють одна одну [7, с. 6]. Така позицш е достатньо обгрунтованою, особливо в межах внутрГшнього ринку. Однак виклики су-часного мГжнародного ринку потребують вГдповГдного високотехнГчного та фахового забезпечення просуван-ня експортного потоку, що додатково акцентуе вагому функцюнальну значущГсть Гнфраструктури (рис. 1).

Серед функцюнальних характеристик Гнфраструктури експортно! д1яльностГ суб'ектГв аграрного сектора варто видГлити шформацГйно-консуль-тацГйне забезпечення, експертний супровГд, маркетинг, транспортне та фГнансове забезпечення. У частиш ГнформацГйно-консультацГйного забезпечення суб'екти ЗЕД потребують шформаци щодо можливостей вихо-ду на ГноземнГ ринки, аналГтичних дослГджень у межах конкретного товаропотоку, особливостей мГжнародних контрактГв, Гснування пГльг, квот, митних платежГв, лЬ-цензГй, умов мшткостГ зовнГшнГх ринкГв, !х асортименту та особливостей торгГвлГ Г т. Гн. Експертний супровГд ви-користовуе кожен з учасникГв експортно! дшльност у

Рис. 1. Функцiональнi характеристики шфраструктури в контекст експортооркнтованоТ дiяльностi Джерело: розроблено автором.

зв'язку з необхГдшстю дотримання вимог мГжнародного права Г узгодження ГнтересГв сторш. Маркетингове забез-печення використовуеться з метою систематичних дослГ-джень цГльових мГжнародних ринкГв та внесення коректив у номенклатуру товару згГдно з актуальними потребами. Транспортне забезпечення у переважнГй бкьшосп ви-падкГв покладаеться на транспортнГ та логГстичнГ шдпри-емства, якГ здГйснюють перевезення товару та беруть на себе вГдповГдш зобов'язання згГдно з обраними умовами 1нкотермс. ФГнансове забезпечення залежить вГд обрано! страхово! й кредитно! програм, обслуговуючого банку та форми мГжнародних розрахункГв, яю використовуються контрагентами експортно! операци.

У процесГ пГдготовки Г провадження експортних операцГй Гнфраструктурне забезпечення може бути як послГдовним (попереднш аудит, сертифжац1я Г тдго-товка документГв, а потГм транспортування Г здшснення розрахункГв), так Г постшним (маркетинговГ дослГджен-ня, консультаци, юридичний супровГд тощо). Проте, незважаючи на послГдовшсть обслуговуючих операцш, Гнфраструктурне забезпечення залишаеться суцГльним Г систематичним протягом усього перюду експортування.

Експортна дшльшсть суб'ектГв аграрного сектора здГйснюеться у площиш особливих умов, тому просування продукцГ! на експорт мае здшснюва-тися за сприяння низки специфГчних установ, якГ, пе-редусГм, е компетентними у мГжнародних вГдносинах, мають вГдповГдш повноваження, володГють достатнГми ресурсами та здатш забезпечити ефективнГ експортш потоки. НауковцГ традицГйно видкяють таю основш ГнфраструктурнГ елементи експорту скьськогосподар-сько! продукцш аграрнГ товарнГ бГржГ, оптовГ ринки, аг-роторговГ доми, аукцюни, виставки ярмарки, транспортнГ шдприемства, складськГ господарства, логГстичнГ та експедиторсью компани, обслуговуючГ кооперативи, органи стандартизацГ! та сертифжаци, фГнансовГ установи, науково-дослГдш центри, ГнформацГйнГ та освггш установи тощо. НеобхГдно вГдмГтити, що, зважаючи на

системну неплатоспроможшсть суб'екйв господарю-вання аграрно! сфери, цкком виправданою альтернативою окремих iнфрастрyктyрних установ е неприбyтковi центри сприяння експортно! дшльност!, якi створюють-ся i фyнкцiонyють з шщативи самих експортерiв, дер-жави чи громадських органiзацiй (рис. 2).

Ключовим елементом iнфрастрyктyри експортно! дiяльностi в аграрномy секторi е yстанови, яю за-безпечyють пошук каналiв 36yry. Передyсiм, це ярмарки, аyкцiони й виставки, а також аграрш товарнi бiржi, агроторговi доми й зовншньоторпвельш фiрми. Однак Мiнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни оприлюднюе iнформацiю про 5-7 мiжнародних виставок щороку [3], що для держави з потужним аграрним потен-щалом е вкрай недостатнiм. Водночас, як стверджують експерти, на вiтчизняномy товарному бiржовомy ринку досi вiдсyтнi система вкповкальност! та механiзм захис-ту законних прав та iнтересiв iнвесторiв, система гаранту-вання виконання зобов'язань за угодами, сyчаснi бiржовi технолог!! та об!г довгострокових контрактiв [13, с. 250]. Вцтак, обсяг продукц!!, що реал!зуеться через щ шститу-ц!!, незначний (фактично працюе половина з ус!х створе-них агроторгових дом!в, майже не проводять аукцюнно! торпвл! живою худобою, обмежена ккьюсть форвардних та ф'ючерсних угод на б!ржах) [9, с. 158].

Важливим елементом експортно! дшльност! е лопстика та транспортна шфраструктура. На глобальному р!вн! яюсть транспортно! шфраструктури оцшю-еться за допомогою 1ндексу ефективност лопстики, який включае ефектившсть митно! адмшстращ!, яюсть шфраструктури та своечасшсть в!двантаження товару i розраховуються у межах в!д 0 до 5. Зпдно зв!ту МБРР «Connecting to Compete 2014» [16] Укра!на за даною оцшкою зайняла 61 мксце у рейтингу з шдексом 2,95 серед 160 кра!н та знаходиться у топ-10 нижче середнього. Проблемним е в!дставання в!д кра!н-лкер!в за яюстю порт!в, зал!зничного сполучення, автошлях!в, масштабами використання шформацшних технологш, що до-

I

ярмарки, аукцюни и виставки arpapHi товарн1 б1рж1 агроторгов1 доми зовншньоторпвельш фipми лоriстичнi та експедиторськ компани

органи стандартизацГ'' та сертифГкацГ'' аудиторськГ фГрми консалтинговГ фГрми страховГ компани фГнансово-кредитнГ установи науково-дослГднГ установи тощо

Неприбутков1 центри сприяння експортно!' д1яльност1

Л

асофаци виробникГв та експортерГв

спГлки виробн икГв та експортерГв громадсьм спГлки обслуговуючГ кооперативи

фонди пщтримки пщприсмництва

Спец1ал1зоваш ¡нфраструктурш установи

J

V

Рис. 2. Основш елементи шфраструктури експортно! дiяльностi аграрного сектора Джерело: розроблено автором.

зволяе створювати ефективнi TpaHcnopTHi мережi. Сут-тевого вдосконалення потребуе дiяльнiсть транспортних onepaTopiB та митних брокерiв, адже низька якiсть ïхнiх послуг негативно впливае на ефективнiсть процесу вцстеження вантажу та вчасно'1 його доставки до пункту призначення [2]. На рис. 3 наведеш складовi шдексу ефективностi логiстики в УкраМ та ïx оцiнка.

Митниця 4.

Вчаснкть доставки

Можливкть трекЫгу вантаж1в

1нфратруктура

Доступнкть та цЫа м1жнародних ...

Компетентнкть персоналу

—•— 2010 р.

■ 2014 р.

Рис. 3. Ефектившсть лопстики в УкраУш, 2010-2014 рр. Джерело: сформовано автором.

З рис. 3 видно, що динамiцi пiдвищення флектив-ност логiстики в Украïнi притаманнi повкьш темпи. В умовах xронiчного дефщиту бюджету державна по-лiтика повинна взяти курс на змщнення та розвиток державно-приватного партнерства. З точки зору правового забезпечення в УкраМ зроблено важливий крок вперед з прийняттям Закон Украши «Про державно-приватне партнерство» та Концепца розвитку державно-приватного партнерства в УкраМ на 2013-2018 рр., що забезпечуе рамки взаемоди держави та бiзнесу. По-зитивним моментом е шдписання меморандуму мiж Украшою та Китаем про сшвпрацю з шдтримки прю-ритетних проектiв у скьському господарствi [6], згiдно з яким сума китайських iнвестицiй в украМький АПК становитиме понад 2,6 млрд дол. США. Цей фундамент може бути використаний, передуам, для модершзаци та розвитку портово'1 iнфраструктури, мереж холодиль-них, складських та шших перевалочних примiщень. Однак, незважаючи на високу защкавлешсть бiзнесу в участ у проектах державно-приватного партнерства, активно'1 спiвпрацi з боку влади не вцбуваеться вна-слiдок дефiциту бюджетних коштiв та складностi меха-шзму ïx видкення, наявнiсть проблем у вцносинах мiж органами державно'1 влади i приватним сектором шд час проведення погоджувальних процедур, низького рiвня захисту прав власностi iнвесторiв та довiри громадян до органiв державно'1 влади, неналежне кадрове забезпечення оргашв виконавчо'1 влади та оргашв мiсцевого са-моврядування фаxiвцями у сферi державно-приватного партнерства тощо.

Одне з найважливших значень в iнфраструктурi експортних операци належить органам стандартизаци i сертифiкацiï, адже 60% в структурi нетарифних обме-жень займають теxнiчнi вимоги, санiтарнi та фгтосаш-тарнi норми, тому на нацюнальному рiвнi повинна функцiонувати ефективна сертифжацшна система з

оптимальною кiлькiстю уповноважених сертифжацш-ниxорганiзацiй i аудиторських фiрм (бажано мiжнарод-ного масштабу (Deloitte, PwC, EY, KPMG)), що шдтвер-джують дотримання умов виробництва та фшансового стану контрагентiв. Як показуе свгтова практика, най-бкьш проблемною та важкодоступною процедура сер-тифжаци та аудиту стае для фермерських господарств. Однак, враховуючи реала Украши, коли майже 70% скь-ськогосподарських товарiв на внутрiшньому рику ви-робляеться саме господарствами малих i середнк роз-мiрiв, а один з основних акцентiв Державно'1 стратеги реформ аграрного сектора «3 + 5» ставиться на малих та середнк фермерiв, державна сертифжацшна система повинна формуватися на принципах найбкьшого спри-яння та врахування особливостей ведення дрiбного пiд-приемництва. Основними принципами формування та функцiонування нацюнально'1 сертифiкацiйноï системи, на нашу думку, е:

1) повнота та доступшсть шформацшного та нав-чально-тренiнгового забезпечення iмплементацiï стан-дартiв, необxiдниx виробникам для здшснення експор-тоорiентованоï дiяльностi;

2) розробка меxанiзму просування шформаци вiдносно стандартiв переробних пiдприемств, великих агрохолдингш та агротрейдерiв до фермерських господарств для адаптаци закупiвельноï продукци та ство-рення можливостей непрямого експорту для малих i середнк фермерiв;

3) гарантування доступно'1 вартостi процедур сертифжаци та маркування. Для малих i середнк господарств це може бути реалiзовано через проекти гру-пово'1 сертифiкацiï для фермерiв, якi, наприклад, працю-ють в одному регюш, що дасть можливкть скоротити виробничi витати

Важливою складовою в iнфраструктурному забезпечення експортоорiентованоï дiяльностi е консалтинг для суб'екпв ЗЕД, який включае: проект-ний менеджмент експорту; бiзнес-планування; п^д^р пiдрядникiв i профкювання контрактiв; решжишринг бiзнесу; розробка концепцiй i стислих презентацiй про-ектiв для покупщв тощо.

Стосовно фiнансово-кредитного обслуговування, то в^чизняш банкiвськi установи, лiзинговi та факто-ринговi компани активно переймають свгговий досвiд та накопичили достатню практику для здшснення експортних i супутнк 1м операцiй: зарахування та обмiн валют, розрахунки за допомогою шкасо та акредитивiв, здшснення передоплат, видача гарантш, мiжнародне кредитування, мiжнародний факторинг тощо. Однак аграрна сфера потребуе пкьгових умов фшансування i кредитування, тому доцкьним е запровадження пкьгових програм у практику фшансового обслуговування зовнiшньоекономiчниx операцш.

Беззаперечно важливим елементом шфраструктури, що забезпечуе експортоорiентовану дiяльнiсть аграрного сектора, е науково-дослцш установи, яю по-кликанi гармонiзувати в^чизняне та мiжнародне за-конодавство, оргашзовувати, постiйну розробляти та вдосконалювати iснуючi меxанiзми i системи вироб-

ництва, просування Г збуту продукцГ!, шдготовку висо-коквалГфГкованих Г компетентних кадрГв (наприклад, РегГональний центр мГжнародних проектГв Г програм, м. ХаркГв, який створено Харювським нацГональним унГверситетом Гмеш В. Н. КаразГна, ХаркГвською облас-ною державною адмГнГстрацГею, ХаркГвською обласною радою та Асощаци органГв мГсцевого самоврядування Харювсько! областГ [10]). Ця складова Гнфраструктури е непрямою в ланцюгу експортно! операцГ!, але потребуе вагомо! державно! пГдтримки Г стимулювання з метою сприяння експорту скьськогосподарсько! продукцГ! згГдно стратегГчних напрямГв розвитку держави.

Ущлому усГ зазначенГ елементи вГтчизняно! Гнфраструктури експортних операцш наразГ досягли певного рГвня свого розвитку Г використовують-ся експортерами для супроводження !х господарсько! дшльностГ, однак !х послуги Гнколи непомГрно дороп, а якГсть наданих послуг не завжди виправдана. У зв'язку з цим, з метою сприяння розвитку експорту в УкраМ, створюються та функцюнують рГзш об'еднання шдпри-емств Г фГзичних осГб у виглядГ асоцГацГй, спкок, фондГв, кооперативГв. Сприяння експорту такими асощацшми охоплюе консультування, шдготовку аналГтичних дослГ-джень, виставкову дГяльнГсть, вивчення торговельних обмежень та техшчних бар'ерГв, фГнансову пГдтримку та шшГ умови операцГ!. ЗареестрованГ в УкраМ асощаци за ступенем уваги до проблем експорту можуть бути кла-сифГкованГ таким чином:

а) асоцГацГ! товаровиробникГв, що мають на метГ стимулювання продажГв як на внутрГшньому, так Г на зовнГшньому ринках (наприклад, АсоцГацГя виробникГв тютюнових виробГв «Укртютюн»);

б) асоцГацГ! пГдприемств сфери зовнГшньоеконо-мГчно! дшльносй (ЗЕД), якГ здГйснюють шформацшну та Гншу пГдтримку зовншньоекономГчних операцш (напри-клад, Укра!нська асоцГацГя ГмпортерГв та експортерГв);

в) безпосередньо асоцГацГ! експортерГв (напри-клад, Укрм'ясомолекспорт).

За рГвнем спецГалГзацГ! асоцГацГ! подГляються на галузевГ (наприклад, Асощацш виробникГв, експортерГв та ГмпортерГв керамГки) та мГжгалузевГ (сприяють розвитку зовшшньо! торгГвлГ пГдприемств будь-яко! галузГ, як, наприклад, Торговельно-промислова палата Укра!-ни) [11, с. 172].

Окремо! уваги заслуговуе практика створення обслуговуючих сГльськогосподарських кооперативГв за зразком зарубГжного досвГду. Зокрема, як зазначае Т. ЗГньчук, шведсью кооперативи практично на 100 % по-кривають вГтчизняний експорт молока Г молочних про-дукйв, а також бкьше, як на 75 % - зерна та яець, а у Ш-меччинГ всГ сГльськогосподарськГ кооперативи входять до складу НГмецько! РайфазенГвсько! спГлки - найпо-тужшшого кооперативного об'еднання кра!ни, мережа якого охоплюе практично всГх сГльськогосподарських товаровиробникГв [5]. При цьому, вГтчизняний коопера-тивний рух наразГ знаходиться у станГ вГдродження.

ВИСНОВКИ

Таким чином, Гнфраструктурне забезпечення роз-витку експортно! дГяльностГ аграрного сектора мае здГйснюватися сукупнГстю мГжнародних, державних, пГдприемницьких Г громадських органГзацГй, якГ за-безпечуватимуть обслуговування суб'ектГв зовнГшньо! торгГвлГ скьськогосподарською продукцГею. 1х функ-цГональним завданням е маркетингове, ГнформацГйно-консультацГйне, транспортне забезпечення та забезпе-чення та експортний супровГд.

Головними принципами формування та розвитку сучасно! Гнфраструктури для забезпечення експорто-орГентовано! дГяльностГ аграрного сектора повиннГ бути:

+ активГзацш бГржово! торгГвлГ скьськогосподар-ською продукцГею на основГ сучасних бГржових механГзмГв електронно! торгГвлГ з використан-ням деривативГв (ф'ючерсних контрактГв Г опцГ-онГв) з метою страхування (хеджування) цГно-вих ризикГв;

+ формування системи форвардно! торгГвлГ з ви-користанням оптимально! системи гарантова-ного виконання зобов'язань за вГдповГдними контрактами; + розвиток системи аграрних розписок та Гнших товаророзпорядчих документГв, що фГксують зобов'язання боржника, яке забезпечуеться заставою;

+ розбудова мережГ оптових с!льськогосподар-ських ринкГв, що сприятиме прискоренню про-цесу реалГзацГ! та забезпечить можливГсть фор-мування великих партГй однорГдного товару для експорту; + модернГз ацш логГстичних мереж Г транспортно! Гнфраструктури на основГ державно-приватного партнерства; + розвиток нацГонально! сертифкацшно! систе-ми та системи контролю за безпечнГстю екс-портно! продукцГ! та його адаптацГя до мГжна-родних вимог; + забезпечення розвитку скьськогосподарсько!

обслуговуючо! кооперацГ!; + пГдтримка розвитку асоцГацГй, спкок та фондГв експортерГв як основного активно дГючого еле-мента Гснуючо! в Укра!нГ Гнфраструктури екс-портних операцГй. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Алейнiкова О. В. Мехашзми формування шфра-структури аграрного ринку Укра'ни / О. В. Алейшкова // 1нве-стицГГ: практика та досвщ. - 2010. - № 24. - С. 144-148.

2. Як реалiзувати експортний потен^ал Укра'ни за умов глобалiзацiГ': пропозицп щодо полiтики сприяння розвитку укра'нського експорту [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://platforma-msb.org/wp-content.

3. Виставково-ярмаркова дiяльнiсть в УкраГ'ш [Електронний ресурс]. - МЫстерство економiчного розвитку i торгiвлi УкраГ'ни. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua/

4. Головачова О. С. Проблеми та перспективи розвитку шфраструктури аграрного ринкуУкраГ'ни / О. С. Головачова // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 5. - С. 178-183.

5. Зшчук Т. О. Роль европейськоТ асоцiацií стьськогос-подарських KoonepaTMBiB COPA/COGECA у досягнення аграр-ноТ справедливой [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://ir.znau.edu.Ua/bitstream/123456789/1002/1/Cooperative_ marketing_39-45.pdf

6. Китай прошвестув 2,6 млрд долари в украТнський агро-сектор / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://project. ukrinform.ua/news/42692/?lang=ru

7. Климюк Л. М. Формування та функцioнувaння шфраструктури аграрного ринку: регюнальний аспект : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.07.02 / Л. М. Климюк. - Держ. агро-екол. ун-т. - Житомир, 2003. - 20 с.

8. Майстро С. В. Формування та напрямки державного регулюваннярозвитку шфраструктури аграрного ринку [Електронний ресурс] / С. В. Майстро. - Режим доступу : http://www. nbuv.gov.ua/old_jm/e-joumals/DeBu/2007-2/doc/2/08.pdf

9. Назарова Л. В. Необхщшсть розвитку шфраструктур-ного забезпечення зoвнiшньoeкoнoмiчнoТ дiяльнoстi аграрних пщпривмств / Л. В. Назарова // Бiзнeс 1нформ. - 2012. - № 11. -С. 158-161.

10. Регюнальний центр мiжнapoдних проекпв i програм [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.intprog. kh.ua/about-us/

11. Сайкевич М. I. Асо^ацп eкспopтepiв / М. I. Сайкевич, О. Д. Сайкевич // Актуальн проблеми економки. - 2010. - № 3 (105). - C. 171-178.

12. Трещов М. М. Розвиток шфраструктури аграрного ринку в регуляторному сepeдoвищi держави як один з осно-вних шляхiв Шдвищення конкурентоспроможност аграрних пщпривмств / М. М. Трещов // Екoнoмiчний проспр. - 2009. -№ 24. - С. 73-82.

13. Томчук О. В. Сучасний стан, особливост функцюнування та перспективи розвитку бipжoвoТ дiяльнoстi в УкраТн [Електронний ресурс] / О. В. Томчук. - Режим доступу : http:// econjournal.vsau.org/files/pdfa/2154.pdf

14. Черемис В. А. 1нновацмш основи формування та розвитку шфраструктури аграрного ринку регюну [Електронний ресурс] / В. А. Черемис. - Режим доступу : http://ird.gov.ua/ irdd/d20151114_a805_Chemerysa.pdf

15. Шмига О. О. 1нфраструктурне забезпечення ефек-тивного розвитку ринку продукци АПК : дис. ... канд. екон. наук : 08.07.02 / О. О. Шмига. - Терноптьський держ. eкoнoмiчний ун-т. - Тернопть, 2005. - 20 с.

16. Connecting to Compete 2014. The International Bank for Reconstruction and Developmen [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/ document/Trade/LPI2014.pdf

REFERENCES

Aleinikova, O. V. "Mekhanizmy formuvannia infrastruktury ahrarnoho rynku Ukrainy" [Mechanisms of formation of infrastructure of the agrarian market of Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dos-vid, no. 24 (2010): 144-148.

Cheremys, V. A. "Innovatsiini osnovy formuvannia ta roz-vytku infrastruktury ahrarnoho rynku rehionu" [Innovative basis of formation and development of agrarian market infrastructure in the region]. http://ird.gov.ua/irdd/d20151114_a805_Chem-erysa.pdf

"Connecting to Compete 2014. The International Bank for Reconstruction and Developmen". http://www.worldbank.org/ content/dam/Worldbank/document/Trade/LPI2014.pdf

Holovachova, O. S. "Problemy ta perspektyvy rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku Ukrainy" [Problems and prospects of development of infrastructure of the agrarian market of Ukraine]. BiznesInform, no. 5 (2013): 178-183.

"Kytai proinvestuie 2, 6 mlrd dolary v ukrainskyi ahrosektor" [China to invest $ 2.6 billion in the Ukrainian agribusiness]. http:// project.ukrinform.ua/news/42692/?lang=ru

Klymiuk, L. M. "Formuvannia ta funktsionuvannia infrastruktury ahrarnoho rynku: rehionalnyi aspekt" [The formation and functioning of agrarian market infrastructure: a regional perspective]. Avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.07.02, 2003.

Maistro, S. V. "Formuvannia ta napriamky derzhavnoho re-huliuvannia rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku" [Formation and directions of state regulation of development of agrarian market infrastructure]. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e-journals/ DeBu/2007-2/doc/2/08.pdf

Nazarova, L. V. "Neobkhidnist rozvytku infrastrukturnoho zabezpechennia zovnishnyoekonomichnoi diialnosti ahrarnykh pidpryiemstv" [The necessity of development of infrastructural support of foreign economic activities of agricultural enterprises]. Biznes Inform, no. 11 (2012): 158-161.

Rehionalnyi tsentr mizhnarodnykh proektiv i prohram. http://www.intprog.kh.ua/about-us/

Saikevych, M. I., and Saikevych, O. D. "Asotsiatsii eksporteriv" [Exporters Association]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 3 (105) (2010): 171-178.

Shmyha, O. O."Infrastrukturne zabezpechennia efektyvnoho rozvytku rynku produktsii APK" [Infrastructure ensure the effective development of the market of agricultural products]. Dys.... kand. ekon. nauk: 08.07.02, 2005.

Treshchov, M. M. "Rozvytok infrastruktury ahrarnoho rynku v rehuliatornomu seredovyshchi derzhavy yak odyn z osnovnykh shliakhiv pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ahrarnykh pidpryiemstv" [Development of agricultural market infrastructure in the regulatory environment of the state as one of the main ways of improving the competitiveness of agricultural enterprises]. Eko-nomichnyi prostir, no. 24 (2009): 73-82.

Tomchuk, O. V. "Suchasnyi stan, osoblyvosti funktsionuvannia ta perspektyvy rozvytku birzhovoi diialnosti v Ukraini" [Current state, features of functioning and prospects of development of exchange activity in Ukraine]. http://econjournal.vsau.org/files/ pdfa/2154.pdf

"Vystavkovo-yarmarkova diialnist v Ukraini" [Exhibition and fair activity in Ukraine]. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i to-rhivli Ukrainy. http://www.me.gov.ua/

"Yak realizuvaty eksportnyi potentsial Ukrainy za umov hlo-balizatsii: propozytsii shchodo polityky spryiannia rozvytku ukrain-skoho eksportu" [How to realize the export potential of Ukraine in conditions of globalization: proposals for policy to promote the development of Ukrainian export]. http://platforma-msb.org/wp-content

Zinchuk, T. O. "Rol yevropeiskoi asotsiatsii silskohospo-darskykh kooperatyviv COPA/COGECA u dosiahnennia ahrarnoi spravedlyvosti" [The role of the European Association of agricultural cooperatives COPA/COGECA in the achievement of agrarian justice]. http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/1002/1ZCooperative_ marketing_39-45.pdf

1= <C

<C

QQ I— О CL

<c

о 1= о о

о

_Q О _Q

о С

О

<

о

ш