ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ НЕЙРОВіТАН У ЛіКУВАННі ЕНДОКРИННИХ ПОЛіНЕЙРОПАТіЙ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

 о ■ P ( ® Практикующему эндокринологу

imm /To Practicing Endocrinologists/

International journal of endocrinology

ВЛАСЕНКО М.В.1, ПАЛАМАРЧУК А.В.1, ГОЛОВАНЬ А.В.2

1 Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡м. М.1. Пирогова

2 Внницький обласний l<лiнiчний ендокринолопчний диспансер

ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ НЕЙРОВПАН У ЛкУВАНЫ ЕНДОКРИННИХ ПОЛНЕЙРОПАШ

Вступ

У практищ лшаря-ендокринолога часто зустрь чаються ускладнення з боку нервово! системи. Серед невролопчних ускладнень ендокринних за-хворювань провщне мiсце займають полiнейропатiï

[1, 4].

Цукровий дiабет (ЦД) е одним i3 соцiально значущих захворювань i все ще залишаеться акту-альним як для медично! науки, так i для охорони здоров'я практично вах кра!н свiту. Незважаючи на певш успiхи клiнiчноï та експериментально! дiабе-тологп', поширенiсть i захворювашсть на цукровий дiабет продовжуе зростати, i, за уточненими дани-ми експерпв ВООЗ (2007), до 2010 р. у свт буде налiчуватися бшьше нiж 239,4 млн, а до 2025 р. — 380 млн хворих на цукровий дiабет, iз яких близько 90 % — хворi на дiабет 2-го типу.

Дiабетична полiнейропатiя — найбшьш час-те та небезпечне ускладнення ЦД серед хрошчних ускладнень захворювання. Поширенiсть дiабетич-но! нейропати, за даними лиератури, становить 20—54 % та залежить вщ чутливостi та специфiч-ностi методiв, що використовують у дiагностицi. Важливим е той факт, що вже на момент машфес-таци ЦД близько 6 % хворих мають ознаки нейропатй', через 5 рошв захворювання — 15 % пащенпв, а через 15 рошв — 25 % хворих на ЦД (Andrew J.M. Boulton, 2007).

В останш десятииття захворювання щитоподiб-но! залози за своею сумарною частотою виходять на перше мюце серед ендокринно! патологи'. За даними колорадського популяцшного дослiдження, по-ширенiсть гшотиреозу варiюе вiд 4 до 21 % у жшок i вщ 3 до 16 % у чоловшв залежно вiд вiку. У вшовш групi 45—54 роки частота гшотиреозу в жшок ста-новила 10 %, у чоловшв — 5 % (Canaris G. et al. // Arch. Intern. Med. — 2000). Метаболiчнi зрушення, що виникають при гшотиреоз^ призводять до змш морфолопчного й функцiонального характеру в не-рвовiй системi. Невролопчш розлади при гшотире-озi част й рiзноманiтнi.

Нейротропний ефект вгтамшв групи В доведений давно й широко використовуеться при лшу-

ванш багатьох нозологiй. Вiтамiни групи В впли-вають на метаболiзм бiлкiв, жирiв i вуглеводiв, а також необхщш для функцiонування нервово! системи [5].

1з комплексних вiтамiнiв групи В видiляeться Нейровгган — унiкальний збалансований препарат, що мютить октотiамiн (комбiнацiя вiтамiну В1 та ль поево! кислоти) — 25 мг, виамш В2 (рибофлавш) — 2,5 мг, вiтамiн В6 (пiридоксин) — 40 мг, виамш В12 (цiанокобаламiн) — 250 мкг.

Октопамш — це комбiнований препарат, у про-цесi метаболiзму з якого утворюються тiамiн i лшо-ева кислота. Вiтамiн В1 (памш) бере участь у син-тезi нейротрансмiтерiв, що модулюють передачу нервового iмпульсу в синапсах, е одним iз складо-вих синтезу нукле!нових кислот i стимулюе плас-тичш й репаративнi процеси в нервовш тканинi [2, 3]. Лiпоeва кислота регулюе вуглеводний i жировий обмш, обмiн холестерину, покращуе детоксика-цшну функцiю печiнки при рiзних штоксикашях, SH-групи лшоево! кислоти обумовлюють антиок-сидантний ефект цього препарату.

Вггамш В2 (рибофлавiн) е каталiзатором клгган-ного дихання, вiдiграe важливу роль в окисно-вщ-новних процесах нервово! системи, регулюе обмш вуглеводiв, бшшв, жирiв, потенцiюe дiю шридок-сину i триптофану, стимулюе процеси регенерацi! тканин.

Вiтамiн В6 (пiридоксин) входить до складу фер-ментiв, що беруть участь у метаболiзмi амiнокислот i бiлкiв у клiтинах ЦНС, синтезi бiогенних амiнiв i нейромедiаторiв, бiосинтезi мieлiново! оболонки нервiв, знижуе рiвень холестерину i лiпiдiв у кров^ сприяе перетворенню фолieво! кислоти в активну форму.

Вггамш В12 (шанокобаламш) сприяе еритропо-езу, нормалiзуe процеси згортання кров^ активуе процеси обмшу вуглеводiв i жирiв, багатогранно впливае на функцш печiнки, нервово! i травно! систем, впливае на синтез РНК, ДНК, мieлiну,

© Власенко М.В., Паламарчук А.В., Головань А.В., 2014 © «Мжнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

№ 3(59) • 2014

www.mif-ua.com

73

Практикующему эндокринологу /To Practicing Endocrinologists/

iE!

формуе мieлiнову оболонку й забезпечуе нормаль-ну структуру нервового волокна [2, 3].

Таким чином, необхщшсть використання комп-лексних препаратiв, яш мiстять вiтамiни групи В, при ендокринних полшейропапях патогенетично обГрунтована.

Нейровпан може виступати як препарат вибо-ру при реалiзацi! комплексно! нейротропно! тераш! вiтамiновмiсними засобами при ендокринопапях.

Мета дослiдження — вивчення ефективност вь тамiнного препарату Нейровiтан у комплексному лшуванш ендокринних полiендокринопатiй.

Матер1али i методи

Нами були обстежеш 18 хворих на цукровий дiабет та 15 хворих на ппотиреоз. У 16 осiб був цукровий дiабет типу 1, у 2 — цукровий дiабет типу 2, вш хворих коливався вщ 14 до 55 рокiв, тривалють дiабету — вiд 3 до 15 рошв. У всiх хворих було дiа-гностовано дiабетичну дистальну полiнейропатiю нiг. В 11 хворих дiагностовано явну стадiю, у 7 — початкову стадш полшейропатп. Хворих на ппотиреоз було 15, вш пашенпв — вiд 29 до 62 рошв, тривалiсть захворювання — вiд 4 до 10 роыв. У всiх хворих було дiагностовано дистальну полшейропа-тiю рук та шг.

Препарат Нейровiтан приймали вс пацieнти по

1 табл. 4 рази на добу протягом 2 мюящв.

Улм пацieнтам до прийому препарату та через

2 мюящ шсля лiкування для оцшки невролопч-ного статусу проводили кл^чне неврологiчне обстеження, оцiнювали рiзнi види чутливосп (тактильно!, больово!, температурно! та вiбра-цiйно!), а також колшш й ахiлловi рефлекси. Та-кож проводили динамiчне обстеження пацieнтiв за спешальними клiнiчними опитувальниками (шкали): шкалою нейропатичного симптоматичного рахунку (Neuropathy Symptomatic Score), за якою визначаеться наявшсть таких симпто-мiв нейропатп, як поколювання, печiння, ош-мшня, ниючий бiль, судоми, гiперестезiя, шкалою загального симптоматичного рахунку (Total Symptomatic Score), що враховуе штенсившсть i частоту симптомiв. За шкалою невролопчних розладiв (Neuropathy Disability Score) оцшюеться ступiнь збереження вiбрацiйно!, температурно! й больово! чутливосп, а також колшного та ахшло-вого рефлексу.

Результати та Тх обговорення

Перед застосуванням препарату Нейровiтан усi пащенти були в станi компенсацi!. Хворi на цукровий дiабет на початку лшування скаржилися на печшня, онiмiння, ниючий бiль, судоми в ногах. У 72 % хворих спостер^алося зниження колшного й ахшлового рефлекив. У бшьшосп хворих була знижена чутливють: тактильна — у 22 %, больова — у 33 %, температурна — у 61 %, вiбра-цшна — у 88 %.

Результати дослщження свщчать про ефектив-нiсть застосування препарату Нейровгган у хворих на цукровий дiабет. У бiльшостi хворих пiсля дво-мiсячного курсу лiкування спостерiгалося значне полшшення самопочуття, зменшились або зникли бiльшiсть неврологiчних скарг, наявних перед за-стосуванням препарату.

Так, вщповщно до шкали нейропатичного симптоматичного рахунку симптоматика нейропати до лшування була оцшена в 5,61 ± 0,71 бала, шсля ль кування — 1,44 ± 0,35 бала, Р < 0,01.

За шкалою загального симптоматичного рахунку штенсившсть симптомiв нейропатп значно змен-шилась на тлi лшування Нейровiтаном (до лшуван-ня 5,68 ± 0,59 бала, пiсля лiкування — 1,42 ± 0,40 бала, Р < 0,01).

Також за шкалою невролопчних розладiв по-лшшилися показники чутливостi та сухожилко-вих рефлекав: 5,83 ± 0,82 бала — до лшування та 3,61 ± 0,58 бала — пiсля лiкування, Р < 0,05.

У хворих на ппотиреоз, як отримували препарат Нейровгган, також спостерiгалася позитивна дина-мiка в неврологiчному статуск зменшилися поколювання, печiя та ошмшня в ногах, iнтенсивнiсть невролопчних проявiв, полiпшилась чутливiсть.

Препарат Нейровгган хворi добре переносили. Його побiчних ефектiв ми не спостерiгали.

Висновки

1. Застосування препарату Нейровгган у комплек-снiй терапи хворих на цукровий дiабет та гiпотиреоз може запобити порушенням, що е наслщком полшейропатп.

2. Препарат Нейровгган може застосовуватися для лiкування як у стащонарних, так i в полклШчних умовах.

Список лiтератури

1. Балаболкин М.И. Диабетическая нейропатия: патогенез, диагностика, классификация, прогностическое значение, лечение: Учебно-методическое пособие / Балаболкин М.И., Чернышова Т.Е., Трусов В.В., Гурьева И.В. — М.: Экспертиза, 2003. — С. 3-105.

2. Лукаш Н.В., Крючкова О.Н. Опыт лечения Нейровита-ном диабетических невропатий // Проблемы, достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета. — 2002. — С. 8-63.

3. Луцкий И.С., Гончарова Я.А., Евтушенко С.К. и др. Сравнение эффективности инъекционных и таблетирован-ных форм витаминов группы В при лечении полиневропатий // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2009. — № 1(25). — С. 90-95.

4. Прихожан В.М. Поражение нервной системы при сахарном диабете/В.М. Прихожан. — М.: Медицина, 1973. — 199 с.

5. Фадеенко Г.Д. Эффективность нового комплексного витаминного препарата Нейровитан // Фармакологiчний в^ сник. — 1997. — № 4. — С. 44-46.

Отримано 13.04.14 В

74

Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721

№ 3(59) • 2014