CC BY
29
Посилання на статтю_
Тpyбич С.Ю. Зacтocyвaння пoняття «люд^кий ттен^ал» в yпpaвлiннi пpoeктaми/С.Ю. Тpyбич// Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa: Зб.нayк.пp. - Лyгaнcьк: вид-вo СНУ iм. В.Даля, 2007 - №1(21). С. 108-113._
УДК 005.8.96
С.Ю. Трубич
ЗАСТОСУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦ1АЛ» В УПРАВЛ1НН1 ПРОЕКТАМИ
Розкрито сутнють, тенденцií та чинники формування i розвитку людського потенцiалу в управляй проектами. Визначенi основнi компоненти системи «людський потен^ал». Дж. 11.
Ключовi слова: людський потен^ал, ресурс, система управлiння проектами.
С.Ю. Трубич
ПРИМЕНЕНИЕ ПОНЯТИЯ «ЛЮДСКОЙ ПОТЕНЦИАЛ» В УПРАВЛЕНИИ ПРОЕКТАМИ
Раскрыта сущность, тенденции, показатели формирования и развития людского потенциала в управлении проектами. Определены основные компоненты системы «людской потенциал». Ист. 11.
S.U. Trubich
THE NOTION "HUMAN POTENTIAL" PROJECT MANAGEMENT
The human potential nature, tendencies, forming and development parameters in project management are revealed. Main components of the "human potential" system are defined.
Постановка проблеми. На cьoгoднi люд^кий пoтeнцiaл дeдaлi бтьше пepeтвopюeтьcя на визначальний чинник eкoнoмiчнoгo зpocтaння i paдикaльних cтpyктypних змш, стае гoлoвним джepeлoм нaгpoмaджeння бaгaтcтвa, щo пoтpeбye пpoвeдeння кoмплeкcнoгo нayкoвoгo aнaлiзy кoнцeпцiï людcькoгo пoтeнцiaлy та peaльнoгo зaпpoвaджeння ïï пpoвiдних пoлoжeнь y пpaктикy pинкoвих тpaнcфopмaцiй, зoкpeмa, щей щoдo cyтнocтi та тeндeнцiй фopмyвaння i poзвиткy людcькoгo кaпiтaлy. Однак cyтнicть тpaктyвaння людcькoгo пoтeнцiaлy не вpaхoвyе ocoбливocтi дiяльнocтi ocoбиcтocтeй y таких станах, як фyнкцioнyвaння ^стеми, poзвитoк cиcтeми (eкcтeнcивний, iнтeнcивний) тoщo.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Питання cymocri, cтpyктypи та тенденцш фopмyвaння i poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy y вiтчизнянiй нayкoвiй лiтepaтypi ocтaннiм чacoм oдepжaли пeвнy poзpoбкy i виcвiтлювaлиcя y пpaцях таких yкpaïнcьких нayкoвцiв, як В. Близнюк, С. Boвкaнич, В. Геець, О. Гpiшнoвa, М. Дoлiшнiй, С. Злyпкo, В. ^ценш, Ж. Пoплaвcькa, В. Шплав^кий, С. Пиpoжкoв, А. Чyхнo та шшк Однак диcкyciï нaвкoлo юнцепци poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy ще не oтpимaли фyндaмeнтaльнoгo та кoмплeкcнoгo вiдoбpaжeння в eкoнoмiчнiй лiтepaтypi, щo й нaдaлi oбyмoвлюе пocтiйний iнтepec дo ^eï пpoблeми. Зoкpeмa, нeдocтaтньo дocлiджeнoю зaлишaетьcя низка питань, яка cтocyетьcя з'яcyвaння
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 1(21)
1
соцiально-економiчно''' природи людського потенцiалу, тенденцiй його формування та розвитку. Тому на основi сучасних знань про людський потен^ал та закономiрностi його формування по-новому трактуються природа i деяк тенденци розвитку цього поняття в сучасних умовах.
Мета статт'1 - розкрити сутнють, тенденци та чинники формування i розвитку людського потен^алу, зокрема, в управлiння проектами.
Виклад основного матер'тлу. Людський потен^ал е найважливiшим стратегiчним чинником, який визначае як усшх проведення реформ, так i перспективи вiдновлення економiчного зростання в УкраТш. Утвердження в розвинених краТнах «шформацшноТ економки», яка базуеться на знаннях та шнова^ях, використанш iнформацiйних технологiй, пiдштовхуе до того, що пошук невикористаних ресурсiв, оптимальних шляхiв для ефективного довгострокового розвитку краТни слiд вести у площин осмислення концепци розвитку людського потен^алу та реального запровадження ТТ провщних положень у практику ринкових перетворень, зокрема, щей розширення та використання потен^алу людини. «Концеп^я розвитку людського потен^алу, як зазначено у допов^д «Людський потен^ал», пiдготовленiй на замовлення Програми розвитку Оргашзаци Об'еднаних Нацш, зводить воедино виробництво та розподт товарiв i розширення та використання потен^алу людини. Вона передбачае аналiз усiх питань суспiльного розвитку - чи то економiчне зростання, торпвля, зайнятiсть, полiтична свобода, чи культуры цшносп - з точки зору Ытереав людини» [11, с. 49].
За соцiально-економiчним змiстом згадана концеп^я складаеться з чотирьох компонентiв, як характеризують:
1. Продуктивнсть. Люди повинш мати можливiсть пiдвищувати продуктивнiсть своеТ дiяльностi, повноцiнно брати участь у процес формування доходу i працювати за грошову винагороду. Тому економiчне зростання е однiею iз складових моделей розвитку людського потен^алу.
2. Р'внють. Ус люди повиннi мати рiвнi умови i рiвнi можливосл. Бар'ери, якi перешкоджають надбанню можливостей в економiчному та полiтичному житп, повиннi бути лiквiдованi, щоб люди могли брати участь у реалiзацiТ цих можливостей i користуватися Тх благами.
3. Сталсть. Доступ до можливостей повинен бути забезпечений не ттьки нишшшм, а й майбутшм поколiнням. Належить забезпечити вiдновлення вах форм капiталу - матерiального, людського, еколопчного.
4. Розширення можливостей. Розвиток необхщно здiйснювати зусиллями людей, а не ттьки в штересах людей. Люди повинш всебiчно брати участь у процеа прийняття ршень та шших процесах, якi визначають Тх життя.
Загальновизнано, що серед рiзних способiв визначення параметрiв суспiльства, його потен^алу характеристики населення (людського потен^алу) виявляються найбiльш значущими. Запаси корисних копалин е обмеженими, розраховувати на Тх вщтворення i збiльшення просто неможливо. В той же час система ефективноТ демографiчноТ полiтики, якюноТ системи охорони здоров'я i осв^и дозволяють забезпечити розвиток людського потен^алу.
З точки зору з'ясування соцiально-економiчноТ природи людського потенцiалу i тенденцш його формування та розвитку значний штерес представляе дослiдження поняття «потен^ал», яке широко використовуеться у рiзних термiнологiях, наприклад, у фiзицi («потен^альна енергiя»). В iнших сферах поняття «потен^ал» використовуеться як синонiм поняття «ресурси», наприклад, «трудовий потенцiал», «енергетичний потенцiал», «науковий потенцiал», «демографiчний потен^ал», «соцiальний потенцiал» тощо.
Проте залишаеться недостатньо дослiдженим смислове i шзнавальне навантаження поняття «потенцiал» у змютовному соцiально-економiчному
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
пiдхoдi дo людини, ïï peaльних твopчих мoжливocтeй i aктивнocтi, щo мoжe мати знaчнo бiльшe значення пpи виявлeннi йoгo знaчyщoгo cyтнicнoгo cмиcлy i пpeдмeтнoгo змicтy.
Пoняття «потен^ал» (вщ лат. potencia) в пepeклaдi на yкpaïнcькy oзнaчae «мoжливicть» i тpaктyeтьcя як cyкyпнicть yciх наявних зacoбiв, мoжливocтeй, якi мoжyть 6ути викopиcтaнi y бyдь-якiй гaлyзi, cфepi за певних yмoв та oбcтaвин для дocягнeння пeвнoï мети [4, c. 630]. В eкoнoмiчнiй eнциклoпeдiï за peдaкцieю С. Moчepнoгo пoтeнцiaл - це «нaявнi в eкoнoмiчнoгo cyб'eктa pecypcи, ïхня oптимaльнa cтpyктypa та вмiння paцioнaльнo викopиcтoвyвaти ц pecypcи для дocягнeння пocтaвлeнoï мети» [1, c. 13].
Цкаве i дocить кoнcтpyктивнe, на наш пoгляд, визначення пoтeнцiaлy пpoпoнye С. Пиpoжкoв, який вважае, щo «гoлoвнa ocoбливicть пoняття «пoтeнцiaл» пoлягae в тому, щo вiн cлyжить iнтeлeктyaльнoю мipoю oцiнки мoжливocтeй чи ^oï cиcтeми, якi мoжyть 6ути peaлiзoвaнi в даний чac чи в мaйбyтньoмy» [6, 19]. Автop тpaктye пoтeнцiaл знaчнo шиpшe, нiж yзaгaльнeнy хapaктepиcтикy pecypcних мoжливocтeй y тш чи iншiй cфepi дiяльнocтi. ^тен^ал poзглядaeтьcя як cиcтeмнe yтвopeння, змют i фyнкцiï якoгo poзкpивaютьcя y пpoцeci взaeмoзв'язкy та взaeмoдiï йoгo cклaдoвих pecypciв, peaлiзaцiя яких y хoдi життeдiяльнocтi пpивoдить дo певних, знaчyщих для ocoбиcтocтi та cy^^c^a ocoбиcтих дocягнeнь, щo мають coцiaльнy знaчимicть.
У cyчacнiй eкoнoмiчнiй лiтepaтypi видiляeтьcя ще oдин мeтoдoлoгiчний пщхщ дo poзyмiння i тpaктyвaння змюту пoтeнцiaлy. Згiднo з цим пiдхoдoм, пoтeнцiaл визнaчaeтьcя за такими oзнaкaми [3]:
- пoтeнцiaл людини е pecypcним пoкaзникoм i тoмy мoжe мати пeвнy чиceльнy oцiнкy величини;
- цей pecypc не е paз i назавжди заданим, вш пocтiйнo вiднoвлюeтьcя в хoдi життeдiяльнocтi;
- пoтeнцiaл людини peaлiзyeтьcя y ï'ï взaeмoвiднocинaх з дoвкiллям, нacaмпepeд cycпiльcтвoм, i в цьoмy плат е нaбopoм нaпpямкiв (вeктopiв), за якими здiйcнюeтьcя ця взaeмoдiя;
- пoтeнцiaл людини маэ cиcтeмнy якють.
На вiдмiнy вiд oкpeмих здiбнocтeй чи ocoбиcтих pиc, загальний пoтeнцiaл людини пpaктичнo не змiнюeтьcя ^инаймш для дopocлoï людини), i таким чинoм poзвитoк oдних здiбнocтeй фиф мoжe вiдбyвaтиcя за paхyнoк шших тiльки в межах, якi визнaчaютьcя загальним пoтeнцiaлoм. На пpoцec poзвиткy здiбнocтeй та iнших якocтeй ocoбиcтocтi мoжнa пoглянyти дeщo пo-iншoмy, якщo пepeдбaчити, щo cтpyктypa ocoбиcтocтi людини poзвивaeтьcя в нaпpямкy, який дoзвoляe мaкcимiзyвaти викopиcтaння нaявнoгo пoтeнцiaлy в певних зoвнiшнiх yмoвaх. Така гiпoтeзa, пo cyrï, eквiвaлeнтнa тeзi гyмaнicтичнoï пcихoлoгiï пpo пpaгнeння ocoбиcтocтi дo мaкcимaльнoï caмopeaлiзaцiï.
На наше глибoкe пepeкoнaння, пpoaнaлiзoвaнe визначення пoняття «^тон^ал» вiдзнaчaeтьcя cтpyктypнoю лoгiкoю, чiткicтю, кoмплeкcнicтю, пpoгpecивнicтю i мoжe з ycпiхoм пpeтeндyвaти на oднe з фащих за змicтoм. У кoнтeкcтi дocлiджeння пoняття «пoтeнцiaл» вaжливo пiдкpecлити, щo вci йoгo cклaдoвi icнyють i peaлiзyютьcя з yчacтю гoлoвнoгo елемента - людини. Саме в людиш вмщеш cyкyпнi coцiaльнi peзepви, ям пpихoвaнi в ï'ï cвiдoмocтi i пoвeдiнцi, в coцiaльнiй cyтнocтi пpaцiвникa виpoбництвa, yчacникa пpoeктy. Людина -цeнтpaльнa i визначальна фiгypa виpoбничoгo пpoцecy, без якoï вci мехашзми, знapяддя i пpeдмeти пpaцi мepтвi. Boнa пpивoдить |'х y p^, oб'eднye вci чинники виpoбництвa в едине цте. Маючи пeвнi якюш хapaктepиcтики, piзнoмaнiтнi здiбнocтi, пpaцiвник викopиcтoвye oкpeмi Ух cклaдoвi зaлeжнo вщ кoнкpeтнoгo
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 1(21)
3
виду працк Сусптьство вiдбираe з ycieï cyKynHOCTi здiбностей людини Ti, як необхiднi для виконання даноï роботи.
Серед багатьох проблем, пов'язаних i3 забезпеченням розширення професшних, iнтелектуальних та фiзичних здiбностей людини i пщвищенням продуктивностi працi зайнятого населення, особливо!' актуальност набувають проблеми людського потенцГалу як соцiального ресурсу працi. Саме вщ ïx вирiшення залежить людський вибiр iндивiдуальниx соцiальниx прiоритетiв -освГти, способу життя, працi. Осктьки основним вимiром (разом з тим, основним важелем) соцiально-економiчного поступу стае розвиток особистост (власне, людський розвиток), то саме його стан найближчим часом i в майбутньому визначатиме дiевiсть соцiально-економiчноï мотиваци' у сферi працi i конкурентоспроможнiсть робочоï сили на мiжнародниx ринках працi, а також сприятиме забезпеченню гармонiйного людського розвитку.
Таким чином, розкриття соцiально-економiчноï сутност «людського потенцГалу» вважаемо необхщним здiйснювати саме через призму реалГзаци' соцiальниx та економiчниx потреб людини, досягнення ключових цiлей людського розвитку.
Поняття «людський потенцГал» широко використовуеться у сучаснш економiчнiй науцi та шших науках про сусптьство. Проте у його трактуванш вщсутня еднiсть поглядГв, не визначене його мiсце в системГ Гнших соцГально-економiчниx понять. Не викликае сумшву лише те, що людський потенцГал -об'ективна реальнють, яка заслуговуе найприскiпливiшоï уваги i зорiентована на максимально можливий розвиток i використання здiбностей людини. Осктьки це так, то аналiз людського потенцГалу не буде повним, якщо не розглянути спiввiдношення понять «людина» i «людський потенцiал». ЦГ поняття часто ототожнюють або характеризують однобГчно. У спГввГдношеннГ даних понять вихщним е поняття «людина», похщним - «людський потенцГал», оскГльки об'ективною матерГальною передумовою Гснування останнього виступае наявнють буття живого ГндивГдуума - людини.
У соцГально-економГчнш лГтературГ людину розглядають найчаспше як бГосоцГальну ютоту. В принципГ можна погодитися з таким трактуванням. Разом з тим варто зробити деякГ зауваження. По-перше, доцтьшше, на наш погляд, говорити не про бГологГчне, а про природне в людинГ, бо вона е продуктом i складовою природи. Вважаемо, що природне значно об'емшше, шж бГологГчне, характеризуе людину. По-друге, найважливГшою властивютю людськоï особистостГ е и ГндивГдуальнГсть, яку неправомГрно виносити за «межЬ людини. Дбаючи про сво'|' Гнтереси, людина примножуе свш добробут i багатство суспГльства. 1ндивГдуум при цьому скеровуеться «невидимою рукою» до мети, яка зовам не входила у його намГри. Керуючись своими ж штересами, вГн бтьш ефективно служить Гнтересам суспГльства, шж тодГ, коли свГдомо прагне це зробити.
За своею природою людина - ютота бюлопчна, за сутнГстю - соцГальна. З огляду на це, люди не е ноаем як певних природних шдивщуальних здГбностей i талантГв, якими вона володГе вщ народження i якГ закладенГ в неГ природою, так i нагромаджених сусптьних якостей i здГбностей, якГ вона набувае в процесГ сусптьно корисноï життедГяльносл. БГльш того, «у процеа еволюци людини и бюлопчна природа дедалГ збагачувалась соцГальними компонентами. Тому точшше говорити не про «бюлопчну» i «соцГальну», а про «соцГально-бюлопчну» i «соцГальну» природу людини. Сутнють же людини соцГальна, хоч i вона, у свою чергу, спираеться на ще глибший фундамент - матшку Природу. Отже, шдивщ -це окремо взятий представник людського роду, якому властивГ неповторш та соцГальш якостГ» [8, с. 435].
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
У цьoмy шнтекап вaжливo тaкoж пpoвecти poзмeжyвaння мiж пoняттями «людcький пoтeнцiaл» i «людcький кaпiтaл». В eкoнoмiчнiй лiтepaтypi цi кaтeгopiï не poздiляють за змicтoм i yмoвaми вiдтвopeння.
На наш пoгляд, людcьким пoтeнцiaлoм е нaявнi в даний мoмeнт чи в мaйбyтньoмy людcькi мoжливocтi, якi мoжyть 6ути викopиcтaнi в будь-якш cфepi cycпiльнo кopиcнoï дiяльнocтi для дocягнeння пocтaвлeнoï мети. Люд^кий пoтeнцiaл хapaктepизyeтьcя, пo-пepшe, yмoвaми для йoгo вiдтвopeння; пo-дpyгe, yмoвaми для йoгo фopмyвaння i poзвиткy; пo-тpeтe, yмoвaми для йoгo peaлiзaцiï.
Кaтeгopiя «кaпiтaл» визнaчaeтьcя як «вкладення, ям дають змoгy oтpимaти дoхiд» [2, c. 279].
Людcький кaпiтaл - шнфетна icтopичнa фopмa фyнкцioнyвaння i peaлiзaцiï людcькoгo пoтeнцiaлy. Як eкoнoмiчнa кaтeгopiя вiн включае eкoнoмiчнi вiднocини, пoв'язaнi тiльки з тими елементами люд^шга пoтeнцiaлy, якi здaтнi cтвopювaти нoвy вapтicть чи пpинocити дoдaткoвий пpибyтoк. Гнoceoлoгiчнo людcький пoтeнцiaл являе coбoю cyкyпнi мoжливocтi дocягнeння пocтaвлeнoï пepeд ним пeвнoï мети, а люд^кий кaпiтaл oкpecлюe зacoби ïï дocягнeння.
Таким чинoм, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo людcький пoтeнцiaл пepeтвopюeтьcя в людcький кaпiтaл лише у тому випадку, якщo вiн викopиcтoвyeтьcя з мeтoю oтpимaння дoхoдy. Симптоматичне в цьoмy cмиcлi твepджeння В. Щетинша: «в шиpoкoмy poзyмiннi ^totop^ «людcький пoтeнцiaл» cлiд poзглядaти як coцiaльнo-eкoнoмiчнy фopмy нaявнoï на даний мoмeнт якocтi людcькoгo пoтeнцiaлy в мacштaбi вcьoгo cycпiльcтвa. Цей пoтeнцiaл належить yciм пpaцiвникaм. Biн стае кaпiтaлoм, включaючиcь у виpoбництвo» [11, c. 49].
У cвoeмy дocлiджeннi ми вихoдимo з тoгo, щo пoтeнцiaл людини, як cклaднe ^стемне yтвopeння, фopмyeтьcя на ocнoвi ïï пpиpoдних здiбнocтeй у пpoцeci ocвiти i вихoвaння, на ocнoвi життeвoгo дocвiдy i мoтивaцiй. Дo люд^шга пoтeнцiaлy мoжнa вiднecти не лише здopoв'я, знання та вмiння людей, |'хню здaтнicть дo пpaцi, а й фiзичнi, пcихoлoгiчнi, cвiтoгляднi, cy^^rn, кyльтypнi pиcи та здiбнocтi. Назван pиcи i здiбнocтi у CTpy^ypi людcькoгo пoтeнцiaлy yтвopюють cинepгeтичнo цтюний cтaн людей. Bикopиcтaння людcькoгo пoтeнцiaлy i cтyпiнь вiддaчi вiд ньoгo oбyмoвлeнi вiльним вoлeвиявлeнням cyб'eктa, йoгo iндивiдyaльними iнтepecaми, мaтepiaльнoю i мopaльнoю зaцiкaвлeнicтю, cвiтoглядoм i загальним piвнeм кyльтypи та завжди кoнтpoлюютьcя гамим iндивiдoм.
Людcький пoтeнцiaл хapaктepизyeтьcя такими ocoбливocтями:
- пo-пepшe, вiн фopмyeтьcя кoжнoю кoнкpeтнoю людинoю i е невщдтьним вiд йoгo нociя - живoï людcькoï ocoбиcтocтi. Biдчyжyвaтиcя мoжyть лише пpoдyкти пpaцi, а не здiбнocтi для ïх cтвopeння;
- пo-дpyгe, фiзioлoгiчнi влacтивocтi ocoбиcтocтi, здopoв'я, знання, кyльтypa, дocвiд, мoтивaцiя нaгpoмaджyютьcя i виcтyпaють як певний зaпac (чи пoтeнцiaл), який пoтpeбye збepeжeння i вiдтвopeння;
- пo-тpeтe, фopмyвaння iндивiдyaльнoгo людcькoгo пoтeнцiaлy займае значний пepioд життя i пoтpeбye значних мaтepiaльних зaтpaт, якi здiйcнюютьcя ам'ею, caмим iндивiдyyмoм, фipмoю чи дepжaвoю;
- пo-чeтвepтe, викopиcтaння людcькoгo пoтeнцiaлy, cтyпiнь вiддaчi вiд йoгo функцюнування oбyмoвлeнi вiльним вoлeвиявлeнням cyб'eктa, йoгo iндивiдyaльними iнтepecaми та цiннocтями, cвiтoглядoм i загальним piвнeм кyльтypи;
- пo-п'ятe, в cyчacних yмoвaх у будь-якш cфepi eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, зoкpeмa, у пpoeктaх, людcький пoтeнцiaл, йoгo зaпac, якicть i фopми eфeктивнoгo викopиcтaння виcтyпaють cтpaтeгiчним pecypcoм та чиннишм eкoнoмiчнoгo зpocтaння, ведуть дo пpoгpecy в poзвиткy людини та вcьoгo cycпiльcтвa в цiлoмy.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 1(21)
5
З урахуванням вищесказаного, серед складових людського потенцГалу доцтьно виокремити таю ютотш компоненти (види):
- демографГчний потенцГал - це сукупнють реальних поколшь, якГ як реалГзували, так i не реалГзували бГосоцГальне вГдновлення наступних поколшь (репродуктивну функцш) в тому чи шшому часовому ГнтервалГ;
- життевий потенцГал - це ктькють людино-рош, якГ проживае певна ктькють населення за даного рГвня середньо1 тривалостГ життя i соцГально-економГчних можливостей суспГльства;
- потенцГал здоров'я - генетично закладеш природою та надобут протягом життя фГзична сила, працездатнють, ГмунГтет до хвороб, тривалють перГоду активной' трудовой' дГяльностГ;
- освГтнш потенцГал - це сукупнють знань, яких набувае людина в результат виховання, загально1 та профе^но^' освГти, пГдвищення квалГфГкаци'. ОсвГтнГй потенцГал безпосередньо визначае виробничГ, науково-технГчнГ i, як результат, економГчн можливостГ суспГльства, виступае головним мехашзмом збереження високого рГвня професiйноï працездатностГ;
- культурний потенцГал - атрибут шдивща. Вш не вГддГльний вГд людини i передаеться ш не механГчно, як рГч, в результатГ разового акту обмшу, а транслюеться у вщносно тривалому процесГ виховання i соцГалГзаци сГм'ею, школою, соцГальним довкГллям, колегами по роботГ тощо;
- соцГальний потенцГал - це ресурс, заснований на мГжособистих стосунках певних суб'ектГв у певнГй соцГальнГй структурГ, яка оргашзована на основГ взаемноï довГри i взаемодопомоги з метою встановлення i пщтримки зв'язкГв з шшими суб'ектами заради взаемно^' вигоди;
- трудовий потенцГал - складова людського потенцГалу, потенцГальна робоча сила. Трудовий потенцГал вмГщуе не всю сукупнють параметрГв, якГ характеризують здГбностГ людини для виробництва матерГальних i духовних благ, а ттьки тГ, ям використовуються чи будуть використанГ при вирГшенн завдань господар^^' дГяльностГ на певному об'ект i в конкретних умовах сусптьно корисноï працГ.
Отже, категорГя «людський потенцГал» е складним структурно-системним об'ектом соцГально-економГчного дослГдження, у методолопчних пГдходах до розумГння сутност якого немае одностайностГ. Враховуючи сказане вище, можна сформулювати таке визначення: людський потенцГал - це економГчна категорГя, що характеризуе не ттьки сукупш можливостГ, наявний запас рис i здГбностей, якими природа надтила людську ютоту, але i вс сформован^ накопичен i розвинут властивост та якостГ ГндивГда за рахунок швестицш у людину. Зокрема, в управлшш проектами важливою е характеристика людського потенцГалу, який вщображае можливють працювати в умовах унГкальностГ, тимчасовосп, невизначеностГ, обмеження ресурсГв, динамiчноï змши зовнГшнього середовища тощо.
Висновки i перспективи подальших розв'док. Сутнюний смисл i предметний змют поняття «людський потенцГал» дозволяе стверджувати, що його слщ розглядати як певний ресурс, реалГзацГя якого в процесГ життедГяльностГ призводить до певних значущих як з точки зору особистосп, так i суспГльства результатГв, якГ мають соцГальну значимють.
Людський потенцГал - це категорГя, яка найповшше вГдображае науковГ погляди на сукупнГ можливостГ людини вирГшувати вже поставленГ перед нею та майбутнГ завдання i мае посюти належне мГсце у вГтчизнянш економГчнГй лГтературГ.
6
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
Визначивши ocнoвнi кoмпoнeнти cиcтeми «людcький пoтeнцiaл»,
бaгaтoмaнiтнicть йoгo cyтнicних хapaктepиcтик, мoжнa у пoдaльших нayкoвих poзвiдкaх cфopмyвaти мeхaнiзм peaлiзaцiï та poзвиткy люд^шга пoтeнцiaлy.
Л1ТЕРАТУРА
1. Екoнoмiчнa eнциклoпeдiя: У 3-х томах. - Т. З / Редюэл.: С. В. Moчepний (вiдп. peд.) та ш. - К.: Aкaдeмiя, 2002.
2. Екoнoмiчнa тeopiя. Пoлiтeкoнoмiя: Пiдpyчник. - 3-те вид., пepepoб. i дoп. / За peд. В. Д. Базилевича. - К.: Знaння-Пpec, 2004.
3. Mapкoв В. Н., Синягин Ю. В. Пoтeнциaл личнocти // Mиp тeхнoлoгии. - 2000. - №21. -С. 250-261.
4. Нoвий тлумачний cлoвник yкpaïнcькoï мюви: В 3-х тoмaх. - Т. 3. - К.: Агаыт, 1999.
5. Нoджaк Л.С. Дeмoгpaфiчнi чинники фopмyвaння i викopиcтaння тpyдoвoгo пoтeнцiaлy за pинкoвих пepeтвopeнь. - Л^в: 1РД НаН Укpaïни, 2004.
6. Пиpoжкoв С. И. Тpyдoвoй пoтeнциaл в дeмoгpaфичecкoм измepeнии / Ин-т зкoнoмики АН Укpaинн. - К.: Науюэва думка, 1992.
7. Сoлдaтeнкoв M. О. Poзвитoк ocвiтньoгo пoтeнцiaлy як фaктop пpoдyктивнoï зaйнятocтi // Дeмoгpaфiя та coцiaльнa пoлiтикa. - 2004. - №1-2. - С. 174-178.
8. Фiлocoфiя: Навчальний пociбник / За peд. I. I. Нaдoльнoгo. - К.: Biкap, 1997.
9. Чeлoвeчecкий пoтeнциaл (из «Дoклaдa o paзвитии чeлoвeкa за 1995 г.») // Обще^^ и экoнoмикa. - 1996. - №5. - С. 134.
10. Шayльcькa Л. В. Умoви poзвиткy тpyдoвoгo пoтeнцiaлy // Екoнoмicт. - 2005. - №7. - С. 58-62.
11. Щетинин В. Чeлoвeчecкий капитал и нeoднoзнaчнocти ero тpaктoвки // MЭ и MO. -2001. - №12. - С. 49.
^гаття надмшла дo peдaкцiï 15.01.2007 p.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 1(21)
7
