CC BY
29
УДК 331.522.4.01
Т. О. Фомших,
Запор1зький нац1ональний техн1чний ун1верситет АНАЛ1З КОМПОНЕНТНО! СТРУКТУРИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Постановка проблеми. Одшею з гострих 1 найбтьш значущих проблем для сталого сощально-еко-номчного розвитку Укра!ни е проблема збереження й змщнення трудового потенщалу. Перехвд до ново! модел сусгпльного розвитку в систем свпових взаемин обумов-люе важливють та своечасмсть дослщжень зазначено! проблеми, а потреба у створенн повнощнних умов для розвитку трудового потенщалу посилюе практичну зна-чущютъ и виршення. Власне юльюсш та яюсш параметри трудового потенщалу стають у сучасних умовах вагомим чинником результативности економчних перетворень.
Загострення проблем ввдтворення трудового потенщалу в перюд сощально-економ1чно! кризи та в умовах полгтично! нестабшьносп держави вимагае переосмислення наукового доробку з питань його виз-начення, формування, збереження, розвитку та вра-хування в досл1дженнях тих суперечностей, умов та чиннишв, що визначають перспективи економ1чного зростання регюшв та держави.
Досл1дження проблем трудового потенщалу в регюнальному аспект е найменш розробленою проблемою з погляду ощнки стану та розвитку науково-методично! бази вишрювання кшьшсних 1 яшсних характеристик трудового потенщалу [1].
Анашз досл1джень 1 публшацш. Питання формування трудового потенщалу привернули особливу увагу багатьох практиюв, вчених та консультанпв в цш галуз1 знань. В Укра!'ш сформувалися давн традици в царин всеб1чного вивчення людсько! дальноси, адже ще Г. Сковорода, Т. Шевченко, I. Франко намагалися усвщомити сенс пращ, ощнюючи трудову дальнють як найбтьший дар Творця людим. Шзмше ще! Г. Сковороди були розви-нен М. Туган-Барановським, але першими зернами ново! парадигми науки в цш сфер1, на думку М. Долшнього, стали дослщження С. Подолинського [2].
Дослщженню р1зноб1чних аспекпв проблем формування та реал1зацл трудового потенщалу населення присвятили сво! роботи так1 вгтчизняш вчеш: О. Амо-ша, Д. Богиня, I. Бондар, М. Б1бен, О. Гршнова, М. Долшнш, Т. Заяць, С. Злупко, О. Шаблш, Ф. Зас-тавний, А. Колот, Е. Л1банова, В. М1кловда, В. Ошше-нко, I. Петрова, В. Петюх, В. Стешенко та шш. Серед останнх публшащй зазначитимо роботи таких автор1в, як: В. Пономаренко [3], В. Васильченко, А. Гриненко, О. Гришкова, Л. Керб [4], Л. Черчик [5], М. Мико-лайчук [6], В. Приймак [7,8].
Анал1з опубл1кованих праць, матер1ал1в наукових конференцш 1 дискуай, присвячених досл1дженню ще! багатогранно! проблеми, показав, що вона е ще недо-статньо досл1дженою, 1 в теоретичному, 1 в практичному аспектах.
Об'ективна необхвднють у подальшому поглиб-ленн теоретичних дослщжень 1 методичних розробок пов 'язана з уточненням категори „трудовий потенщал", удосконаленням методичних тдходав до ощнки стану трудового потенщалу, а також з безпосередмм полтшен-ням процеав його формування та використання [9].
Метою нашо! роботи е теоретичне узагальнення сучасних тдход1в до визначення сощально-економ1ч-но! категори „трудовий потенщал" 1 анал1з структур-них складових трудового потенщалу регюну.
Об'ектом дослщження е процеси формування та збереження трудового потенщалу регюну. Предметом дослвдження е теоретико-методичн та науково-практичм тдходи до ощнювання трудового потенщалу регюну.
Виклад основного матер1алу. На початку роботи, для бшьш повного розумшня предмету дослвд-ження та виявлення основних контур1в ново! концепци управлшня трудовим потенщалом, на думку автора, доцтьно провести „швентар1защю" найбтьш розпов-сюджених дефшщш категори „трудовий потенщал", навести Генезис цього поняття. Адже, як уважають фах1вщ, анал1з поняття „трудовий потенщал", як фор-ми прояву людського фактора, дозволяе в комплекс! розглянути сукупнють його сощально-економ1чних, профеийно-техшчних, оргашзацшно-управлшських 1 психоф1зюлопчних можливостей, визначити систему показнишв кшькосп та якост трудового потенщалу, провести анал1з на макро - 1 м1крор1внях, по вертикал! та його горизонтал^ з'ясувати коло економ1чних взаемин, що виникають у процеа формування 1 використання людського фактора. Такий тдхвд дае можливють також визначити сутнють трудового потенщалу як поняття, що ввдображае сощально-економ1чш взаемини, що виникають на вах стад1ях руху людського фактора: в1д формування ресурав прац до повно! реал1заци трудових потенцш окремого або сукупного робгтника в процеа сустльно! д1яльносп [10].
Систематизац1я р1зних поглядав на категорто трудового потенщалу виявила, що дослвдники по-р1зно-му тдходять до !! визначення. Проанал1зоваш тдходи для спрощення сприйняття було зведено до таблиц 1.
Як видно з таблищ, едине загальновизнане тлума-чення зм1сту категорИ трудовий потенщал вщсутне. Деяк1 науковц1 пояснюють це наявмстю р1зних п1дход1в до визначення ще! категорИ 1 наводять таку !х класиф1кац1ю: факторний (О. Панкратов, I. Бажан, Б. Геншн, Д. Богиня, О. Гршнова та 1н.), пол1теконом1чний (В. Вруб-левський), системний (С. Качан, Д. Шушпанов), ресур-сний (В. Костаков, Г. Сергеева, Л. Чижова, А. Калина. та ш.), етимолог1чний (С. Бектуров, Д. Карпухин, I. Мас-лова) [11]. Але, на нашу думку, бшьш об'ективною е
58 -:-:-
Економ1чний в1сник Донбасу № 2 (24), 2011
Таблиця 1
Визначення категорй' „трудовий потенщал"
Визнaчeння Aвтop, джepeлo
Сyкyпнa чиceльнicть г^мадян пpaцeздaтнoгo в^у, як за нaявнocтi oкpeмиx oзнaк (cгaн здopoв'я, пcиxoлoгo-фiзioлoгiчнi ocoбливocтi, ocвiтнiй, фaxoвий та iнтeлeктya-льний piвнi, coцiaльнo-eтнiчний мeнтaлiтeт) здагш та ма-ють нaмip пpoвoдиги тpyдoвy дiяльнicть. Укpaïнa. Пpeзидeнт. npo Ocнoвнi нaпpями poзвиткy тpyдoвoгo пoтeнцiaлy в Укуаш на пepioд дo 2010 po-ку: указ вiд 3 cepnra 1999 posy № 958/99. // Офщ. вicн. У^аши. - 1999. - № 31. - C. 47.
Moжливocтi (дeмoгpaфiчнi, отщальш, дyxoвнi) пpaцe-здaтнoгo нaceлeння, як мoжyть 6ути peaлiзoвaнi i пpивeдeнi в дю в yмoвax пeвнoгo piвня poзвигкy пpoдyк-тивнж cил cycпiльcтвa та нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy. Баб 'як Г. З icropiï гeoгpaфiчнoгo та co^a^ro-eкoнoмiчнoгo вивчeння пoняття „ тpyдoвий пoгeнцiaл". - [Елeкгpoнний pecypc] / Галина Баб'як, Вacиль Фай -фypa, Дмитpo Шушпа^в. - Рeжим дсcтyпy : ukr-ur.narod.ru/istoukrgeo/allpubl /krajeznavstvo /zistorgeotasoc1.htm
Tpyдoвий пoтeнцiaл cycпiльcтвa - Emperna фopмa мaтe-piaлiзaцiï людcькoгo ^m'TOpy, пoкaзник piвня poзвиткy та мeжi твopчoï aктивнocтi пpaцюючиx. Tpyдoвий пoтeнцiaл пiдпpиeмcтвa - гpaничнa вeличинa мoжливoï yчacтi po6í-тниюв y виpoбничoмy пpoцeci з ypaxyвaнням пcиxoфiзio-лoгiчниx ocoбливocтeй, piвня пpoфeciйниx знань, тpyдo-вoгo дocвiдy пpи наивта! нeoбxiдниx opгaнiзaцiйнo-тexнiчниx yмoв. Tpyдoвий пoтeнцiaл людини - частина пoтeнцiaлy ocoбиcтocтi яка фopмyeгьcя на сюжта пpиpoд-ниx здiбнсcтeй, ocвiти, виxoвaння та житгeвoгo дсcвiдy. Фeдoнiн О. С. Пoтeнцiaл пiдпpиемcтвa: фopмyвaння та / Фeдoнiн О. С., Ретна I. М., Oлeкcюк О. I. - К. : КНЕУ, 2003. - С. 197 - 221.
^антна кiлькicть i якють зaпaciв пpaцi в кoнкpeгниx yмoвax гeoпpocтоpoвo-чacoвиx кoopдинaг, якими вoлoдie людина, г^упа людей, cycпiльcтвo. Шевчук Л. T. Meдикo-coцiaльнi acпeкти викopиcтaння тpyдoвoгo пoтeнцiaлy: peгioнaльний aнaлiз та пpoгнoз / Л. T. Шeвчyк. - 2003. - 489 c. - С. 26 - 27.
Сукупна cпpoмoжнicть eкoнoмiчнo aктивнoгo нaceлeння тepитopiï зaбeзпeчити виpoбництвo cпoживчиx вapтocтeй зпдго з вимoгaми cycпiльcгвa на дашму eтaпi йoгD poз-витку. Джаш I. О. Екoнoмiчнa oцiнкa тpyдoвoгo пoгeнцiaлy тepитopiï : aвтopeф. диc... канд. eron наук: 08.09.01 / I. О. Джаш ; HAH У^аши. Рада m вивч. пpoдyкг. cm У^аши. - К., 2001. - 19 c. : p^.
Сукупнють тpyдoвиx мoжливсcгeй, яка cфopмoвaнa i фop-мyeтьcя y швнж виpoбничиx вiднсcинax i yмoвax вiдтвo-peння та в paзi вiдпoвiднocгi cyчacним тexнoлoriям мoжe бути eфeктивнo викopиcтaнa y виpoбничий ляльнасп Синиця T. В. Фopмyвaння та викopиcтaння тpyдoвoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвoгo пiдпpиемcтвa : ди&.. кавд. eкoн. наук: 08.09.01 / Terarn Вaлepiïвнa Синиця ; Xap-кiвcький дepж. eкoнoмiчний ун-т. - Х., 2004.
Tpyдoвий mH^ii^ - iнтeгpaльнa фopмa, щo кiлькicнo та якicнo xapaктepизye cпpoмoжнicть cycпiльcтвa в динaмiцi зaбeзпeчиги людcький фaктop виpoбницгвa вiдпoвiднo дo вимoг йoгс poзвиткy. Панкратов A. С. Упpaвлeниe вocпpoизвoдcтвoм тpyдo-вoгс пoтeнциaлa / A. С. Пат^атов. - М. : МГУ, 1988. - 279 c.
Tpyдoвий пoтeнцiaл - цe юльюсть, дeмoгpaфiчний cклaд, квашфжащйний та ocвiтнiй piвeнь пepcoнaлy. Щ^лку^в В. И. Пpoизвoдcтвeнный пoтeнциaл Укpaи -ны. Стpaтeгия фopмиpoвaния и иcпoльзoвaния / В. И. Щeлкyнoв. - К. : mYTA, 1999. - 248 c.
Вiдпoвiднi зaпacи npa^, щo „зaлeжaть вiд зaгaльнoï чите-льнocгi тpyдoвиx pecypciв та ïx cтpyкгypи за статтю та в^м, piвня зaйнятоcтi, нaкoпичeниx знань, cтyпeня вщ-пoвiднсcтi дeмoгpaфiчнoï cтpyктypи пpaцюючиx yмoвaм пiдвищeння eфeктивнocтi npa^, coцiaльнoï мoбiльнocтi нaceлeння". Ка^ашв В. Упpaвлeниe тpyдoвыми pecypcaми : cпpaв. toco6№ / В. Kocгaкoв, В. Шгов ; пoд. oбщ. pea В. Г. Kocтaкoвa. - М. : Этатами^ 1987.
Tpyдoвий пoтeнцiaл mдпpишcтвa - да кoмплeкcнe пoeднaння пoтeнцiйниx мoжливocтeй, як мoжyть бути пpeдcгaвлeнi фупами якicниx та кiлькicниx xapaктepи-стик пepcoнaлy. Цимбaлeнкo H. В. Meтoдичm пoлoжeння oцiнки !py-дoвoгo пoтeнцiaлy пiдпpиемcтвa / H. В. Цимбaлeнкo, A. П. Гpeчa, I. О. Tapaceнкo // Вюник Хмeльницькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy. - 2009. - T. 1. - № 4. -С. 16 - 17. - С. 16.
Tpyдoвий пoтeнцiaл являе co6oki iнтeгpaльнy cyкyпнicть мoжливocтeй нaceлeння дo eкoнoмiчнoï aктивнсcтi як cyб ' екпв тpyдoвoï дiяльнocтi. Рeгioни У^аши: пpoблeми та npiopm'e™ co^a^ro-eкoнoмiчнoгo poз-виткy : мoнoгpaфiя : [Елeктpoнний pecypc] / за pea ae.H, пpoф. Вapнaлiй З. С. - Знання Укpaïни, 2005. - 478 c. - Рeжим да^пу : http://www.niss. gov.ua/book /Region/04-1 -REGIONI.pdf
Екoнoмiчний вюник Дoнбacy № 2 (24), 2011
тзищя Л. Шйвчук, яка пpoaнaлiзyвaвши визнaчeння дeфiнiцiï „тpyдoвий пoтeнцiaл" пpoвiдними вчeними в мeжax piзниx нayкoвиx пiдxoдiв ( aвтоpcькa клacифiкaцiя цж пiдxoдiв e дocить дeтaльнoю, а caмe: дeмoгpaфiчний, coцiaльнo-дeмoгpaфiчнo-пoлiтeкoнoмiчний, coцiaльнo-дeмoгpaфiчнo-eкoнoмiчний, дeмoгpaфiчнo-eкoнoмiчний, тpyдopecypcний, pecypcнo-eкoнoмiчний, готтеюжмч-ний, peгioнaльнo-eкoнoмiчний, coцiaльнo-eкoнoмiчний, coцiaльнo-eкoнoмiкo-тexнoлoгiчний, pecypcнo-виpoбни-чий, pecypcнo-мapжинaльний), дiйшлa в^давку щo дeфiнiцiï piзниx aвтоpiв важто звecти дo eдинoгс тлума-чeння нaвiть y мeжax пoдiбниx тдждав [12]. Хаким чи-нoм, пoяcнити piзнoмaнiття та piзнoнaпpaвлeнicть визна-чeнь кaтeгсpiï „тpyдoвий пoтeнцiaл" лишe наявнютю в науц piзниx пiдxoдiв чи piзниx шкiл (мocкoвcькoï, кш-в^км, львiвcькoï, xapкiвcькoï) нeмoжливo.
Ha нашу думку, чacткoвo вiдмiннocтi y визна-чeнняx мoжyть бути пoяcнeннi oб'eктoм вивчeння, aджe видiляють piзнi piвнi тpyдoвoгo пoтeнцiaлy: тpyдoвий пoтeнцiaл ^а^вним, тpyдoвий пoтeнцiaл пад^жм-ства, тpyдoвий пoтeнцiaл peгioнy, тpyдoвий пoтeнцiaл xepHropiï та тpyдoвий пoтeнцiaл cycR^c^a.
Kpiм тогo, cлiд poзpiзняти дамшальний та peaль-ний тpyдoвий ттенщал. Як yвaжae В. ^иймак, дo no-няття тpyдoвий „тpyдoвий готенщал" noтpiбнo пiдxoди-ти з o6ox бoкiв, згiднo з oзнaкaми „власгавють-вадда-шeння", як вiдoбpaжaють вiдnoвiднo aтpибyтивний та peлятивний acneкти цьoгo тняття [8, С. 3-4]. Пiд да-мiнaльним тpyдoвим noтeнцiaлoм poзyмiють макот-мaльнi мoжливocтi (peaлiзoвaнi та нepeaлiзoвaнi) залу-чeння пpaцeздaтнoгo нaceлeння дo тpyдoвoï дiяльнocтi, визнaчeннi як cy^^ic^ йoгo кiлькicниx i якicниx xa-paктepиcтик з ypaxyвaнням yмoв i peгioнaльниx oco6-ливocтeй, як впливають на йoгo poзвитoк. Ця фopмa тpyдoвoгс noтeнцiaлy вiдoбpaжae aтpибyтивний acm^ цьoгo noняття. Вiн нe cклaдaeтьcя iз cyми тpyдoвиx m-тeнцiaлiв iндивiдiв, a e oкpeмим тказниюм, який мae кiлькicнy мipy i визнaчaeтьcя здopoв'ям нaceлeння pe^ юну, дeмoгpaфiчними, ocвiтнiми, квaлiфiкaцiйними, ime-лeктyaльними, eтнoкyльтypними та iншими napaмeтpa-ми. Hoмiнaльний TП виявляeтьcя в xoдi йoгo викopиc-тання в iipo^ci cycniльнo-виpoбничиx i нeвиpoбничиx вiднocин. Taким чинoм, нoмiнaльний — цe тeopeтич-нo-ймoвipнa гpaничнa кiлькicть i якють зanaciв пpaцi в кoнкpeтниx yмoвax гeoпpocтоpoвo-чacoвиx кoopдинaт, який дeтepмiнyeтьcя cиcтeмoю гсcnoдapювaння, piвнeм poзвиткy пpoдyктивниx cил y мeжax кoнкpeтнoï rep^ тopiaльнoï cycniльнoï cиcтeми.
Peaльний тpyдoвий noтeнцiaл xapaктepизye ввдт-шeння мiж нoмiнaльним TП та йoгс викopиcтaнням. Цe частина нoмiнaльнoгo TП, яка peaлiзye ceбe за зaдaниx утв. Пiд peaльним тpyцoвим noтeнцiaлoм швд poзyмiти ту кiлькicть i якють запаав пpaцi, якими вoлoдie людина, гpyna людей, cycniльcтвo i як e наявними на кснкpeтнy дату в мeжax Укpaïни, тобто в кoнкpeтниx yмoвax reo-пpocтоpoвo-чacoвиx кoopдинaт [12, С. 396-397].
Aлe, зaгaлoм, piзнoмaнiтнicть пpoявy кaтeгopiï „тpyцoвий ттенщал" cвiдчить пpo бaгaгoгpaннicть йoгс
cyтнocтi, динaмiчнicть та гнучкють. Дeякi науювщ зaгaлoм вважають, щo на cyчacнoмy eтani poзвиткy, виxoдячи з бaгaтoфyнкцioнaльнocтi людини, яка e pyшieм змш у cycniльcтвi i у ^omci пpaцi пpямo aбo onocepeдкoвaнo впливae на ньoгo, бiльш кopeктним e вживання кaтeгopiï „людcький noтeнцiaл" [13, С. 15].
Щoдo влacнoгo бaчeння, то ми ввaжaeмo, щo найбшьш вдалим визнaчeнням кaтeгopiï тpyдoвoгo пoтeнцiaлy зaлишaeтьcя визнaчeння, зaпponoнoвaнe зacнoвникoм тeopiï peгioнaльнoгo тpyдoвикopиcтaння aкaдeмiкoм М. Дoлiшнiм, який niд тpyдoвим ттенща-лoм poзyмie npoгнoзoвaнy iнтeгpaльнy здaтнicть ppy-пи, кoлeктивy, niдпpиeмcтвa, пpaцeздaтнoгo нaceлeн-ня кpaïни, peгioнy дo пpoдyктивнoï тpyдoвoï пpoфec-iйнoï дiяльнocтi, peзyльтaтом якoï e нoвocтвopeнi ду-xoвнi та мaтepiaльнi цiннocтi [14, C. 87].
Сиcтeмaтизyвaвши piзнi noгляди на кaтeгopiю тpyдoвoгс noтeнцiaлy, мoжнa зpoбити pяд yзaгaльнeнь, зoкpeмa npo те, щo бiльшicть aвтopiв poзглядae !py-дoвий noтeнцiaл з noзицiй cиcтeмнocтi. Oтжe, niд тpy-дoвим пoтeнцiaлoм poзyмieтьcя cиcтeмa, щo cклaдaeть-cя з oкpeмиx eлeмeнтiв — cтpyктypниx cклaдoвиx тpyдoвoгo noтeнцiaлy. Iз cиcтeмниx noзицiй тpyдoвий noтeнцiaл cлiд poзглядaти як кepoвaнy niдcиcтeмy, щo пepeбyвae у nocтiйнiй взaeмoдiï з кepyючoю mдcиcтe-мoю, тобто iз дepжaвними opгaнaми [7, C. 46].
Виxoдячи iз вищeнaвeдeнoгс, тpyдoвий noтeнцiaл — cклaднa, динaмiчнa, вiдкpитa, iepapxiчнa cиcтeмa, yci eлeмeнти якoï мoжyть бути виявлeнi за дonoмoгoю низки вiдпoвiдниx мeтодiв. Taким чинoм, ми в^игут niдiйшли дo aнaлiзy кoмnoнeнтнoï cтpyктypи тpyдoвo-гo noтeнцiaлy.
Пpoфecop Б. ^нин yвaжae, i з ним зaгaлoм т-гoджyютьcя так aвтopи, як: О. Фeдoнiн, I. Pernm, О. Oлeкcюк [15], В. Вacильчeнкo, A. Гpинeнкo, О. Гpишкoвa, Л. Kepб [4], щo кoмnoнeнти тpyдoвoгo noтeнцiaлy xapaктepизyють:
— ncиxoфiзioлoгiчнi мoжливocтi учасп у cyc-тлью кopиcнiй дiяльнocтi;
— мoжливocтi нopмaльниx coцiaльниx кoнтaктiв;
— мoжливocтi rempa^ нoвиx iдeй, мeтoдiв, oбpaзiв, yявлeнь;
— paцioнaльнicть noвeдiнки;
— наявнють знань i нaвичoк, нeoбxiдниx для ви-кoнaння neвниx oбoв'язкiв та видiв poбiт;
— пponoзицiя на pH^y пpaцi.
Ha ïxню думку, нaвeдeним acneктaм ввдтввда-ють таю кoмпoнeнти тpyдoвoгс noтeнцiaлy:
— здopoв'я;
— мopaльнicть i вмiння ^аи^вата в кoлeктивi;
—твopчий ттенщал;
— активнють;
— opгaнiзoвaнicть;
— ocвiтa;
— пpoфecioнaлiзм;
— pecypœ poбoчoгo чacy.
В. Вacильчeнкo, A. Гpинeнкo, О. Гpишкoвa дeякi xapaктepиcтики нaвeдeниx кoмnoнeнтiв уважають дo-
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy № 2 (24), 2011
вол1 суб'ективними. Зокрема таш: „можливост нор-мальних сощальних контактов" (яка це норма?), „ра-щональтсть повед1нки" (що до цього належить?) [4].
М. Долшнш серед основних структурних скла-дових трудового потенщалу видщяе 1нтелектуальний, професшний, морально-психолопчний потенщали [14]. Г. Баб'як, В. Файфура, Д. Шушпанов акценту-ють увагу на демограф1чних, сощальних, духовних його компонентах [10].
I. Джаш [16] пропонуе розглядати трудовий потенщал територи як сукупнють демограф1чного, етнокультур-ного потенщал1в та потенщалу суспшьно! оргамзаци пращ. Потенщал сустльно! оргатзаци прац характеризуеться формами поеднання щдивадуальних потенщал1в у сус-пльному виробництш та забезпечуеться вщповщним р!внем спецiалiзацii, концентраци, коопераци виробництва та роз-мщенням продуктивних сил по територи регюну
Демограф!чш чинники впливають на формуван-ня трудового потенщалу територи ! мютять: чисельтсть населення територи, його статевовшову структуру, тем-пи природного приросту, середню тривалють життя. Окремо можна виокремити демограф1чно-сощальш чинники: чисельтсть працездатного населення та населення у працездатному вщ; зайнятють населення, його економ1чна актившсть, розподш за галузями, секторами та територ1альними одиницями регюну тривалють активного перюду життя.
До сощальних чинниюв належать: р!вень ф1зично-го розвитку та здоров 'я, загально! та професшно! освгти, розвиток сощально! шфраструктури, р!вень урбатзаци, зовшшня та внутршня миращя населення. На розвиток та використання трудового потенщалу впливають еко-номчш чинники, таи, як: реальт прибутки населення, забезпечетсть продовольчими, непродовольчими товарами та побутовими послугами, р!вень шфляци, а також розвиток матер!ально-техтчно! бази регюну науковий потенщал, дючий кредитно-фшансовий мехатзм, подат-кова система, система стимулювання прац1 та шшг
Забруднення навколишнього середовища негативно впливае на формування трудового потенщалу люди-ни у зв'язку з попршенням його кiлькiсних та яшсних характеристик: зниження природного приросту населення територи, тдвищення смертноси, зменшення тривалосп активного перюду життя людини, тдвищення р1вня зах-ворюваносп, вадставання у ф1зичному розвитку. У щло-му еколопчний чинник зменшуе економчну ощнку трудового потенщалу територи у зв'язку з втратами додано! вартосп (внасладок зменшення робочого часу та зниження продуктивносп прагц), та додатковими витратами на запоби-ання, усунення та компенсацiю негативних сощальних насладив забруднення навколишнього середо-вища [16].
Представники Льв!всько! працересурсно! школи вважають, що яшст параметри трудового потенщалу слад анал1зувати за допомогою сукупност наступних ознак: демограф!чних, медико-бюлопчних, квал!фша-щйних, еколопчних, науково-техтчних, сощальних, психолопчних, адейно-полгтичних [17, С. 13].
Шевчук Л. Т. видокремлюе дев'ять складових трудового потенщалу [12, С. 29]:
— бюлопчну (вага; зрют; вш; стать; ф!зична краса);
—демограф!чну (населення молодше працездатно-
го вшу; працездатного вшу, старше працездатного вшу);
— штелектуальну (зд!бност до творчостц кшькють гетальних о«б; талант);
— сакральну (святость у вадношенш до довкш-ля; примгтивний матер!ал!зм; науковий матер1ал1зм);
— юторичну (традици, р1вень розвиненост сустльно! системи);
— культурну (р!вень культури, виховатсть);
— освгтню (р!вень освгти, свгтогляд);
— сощальну (стартова сощальна позищя, ор!ен-тащя в сощальному середовищ^ урахування закошв повед!нки);
— економ!чну (р1вень доход!в, р!вень життя, умо-ви пращ);
— мотивацшну (особливост поведанки у процеа пращ, особливост повед1нки в побуп, повед!нка пад час в!дпочинку);
— здоров'я.
Як уважае автор, з уах компонентов бюлопчна, демограф!чна та !нтелектуальна складов! е основними для вах !нших. 1х кшьшсш та яшст характеристики детерм!нуються к1льк1сними та яшсними показниками здоров'я. Стан здоров'я, стверджуе науковець, ста-новить ядро уах компонент!в трудового потенц!алу, аргументуючи це тим, що в!д кшькосп та якост! ф!зич-ного ! псих!чного сусп1льного здоров'я безпосеред-ньо залежить суспiльна здатн!сть до пращ. I з цим важ-ко не погодитись.
Льв1всьш науковц! [7, С. 51] пад час анал!зу трудового потенщалу регюну рекомендують вивчати такi його падсистеми — „Демограф!я", „Зайнят!сть", „Активтсть", ^,Профес!онал!зм", „Осв!та", ^,Науковий потенц1ал", „Здоров'я", „Еколог!я", „Моральн!сть".
Як св!дчать результати досладжень [12, С. 27], бтьшють вчених видiляють близько чотирьох компонента трудового потенц1алу, р!зних за змютом ! назвою. Якщо ц1 компонента об'еднати, то !х загальна юлькють досягне одинадцяти — б!олог!чна, демограф!чна, !нтелектуаль-на, сакральна, !сторична, культурна, освгтня, соц1альна, економ!чна, мотивац1йна, здоров'я. На нашу думку, до цього перел!ку можна додати ще так! складов!, як: по-лгтична, технчна, наукова, квал!ф!кац1йна, профес!йна тощо. Загалом, власн! досл!дження св!дчать про стшку тенденцiю до зб1льшення юлькосп компонент п1д час анал!зу трудового потенщалу регютв Укра!ни з! змщен-ням акценту п1д час його вивчення на як1сн! складов!.
Висновки. У статг проанал!зовано категор!ю „трудовий потенщал", визначено !! динам!чн!сть та гнучшсть; систематизовано фактори, як1 впливають на процеси формування та використання трудового потенщалу й висвгтлено р1зш п1дходи до компонентно! структури трудового потенц!алу
Проведен! теоретичн! досл1дження показали, що сучасна економ!чна наука характеризуеться вадсутт-стю единих методолог!чних п!дход!в до трактування категор!! трудового потенщалу ! !! сп1вв!дношенням з
Економ!чний в!сник Донбасу № 2 (24), 2011
шшими економ1чними категориями (трудовими ресурсами, кадровим потенщалом тощо). Це тдтверджуетъ-ся р1зномаштнютю юнуючих лгтературних джерел, у яких найбшьш повним е визначення трудового потенциалу як домшантно! форми реал1зацИ людсъкого фактора. Таи категорн, як: населення, трудов1 ресурси, робоча сила, е конкретними ноаями трудового потенциалу на певних стад1ях його ввдтворення.
На основ! анал1зу погляд1в р1зних автор1в було зроблено висновок, що трудовий потенщал мае кшьшсну та якюну структури, що перебуваютъ у д1а-лектичнш едносп, i можутъ бути охарактеризован за допомогою низки показникiв.
Л^ература
1. Регiони Украши: проблеми та прюритети со-щалъно-економiчного розвитку [ Електронний ресурс] : монографiя / за ред. д. е. н., проф. З. С. Варналiй. — Знання Украши, 2005. — 478 с. — Режим доступу : http: //www.niss.gov.ua/book/Region/04-1 -REGIONI.pdf. 2. Долшнш М. Передмова / Мар'ян Долшнш // Шевчук Л. Т. Медико-сощальш аспекти використання трудового потенцiалу: регiоналъний аналiз та прогноз. — Львiв, 2003. — С. 5. 3. Понома-ренко В. С. Управлiння трудовим потенщалом : мо-нографiя / В. С. Пономаренко. — К., 2006. 4. Управ-лiння трудовим потенщалом : навч.поиб. / В. С. Ва-силъченко, А. М. Гриненко, О. А. Гришкова, Л. Н. Ке-раб. — К. : КНЕУ, 2005. — 400 с. 5. Черчик Л. М. Статистичний аналiз чиннишв формування якюного рiвня трудового потенщалу регiону / Л. М. Черчик // Наук. вюн. Ужгородсъкого ушверситету. Серiя Еко-номiка. — 2008. — Вип. 26. — С. 41 — 47. 6. Мико-лайчук М. Фiнансово-економiчний механiзм стиму-лювання розвитку трудового потенцiалу шдприемств регiону / М. Миколайчук // Держава та репони. Серiя: Державне управлшня. — 2009. — № 1. — С. 133 — 138. 7. Приймак В. 1нтегральна ощнка розвитку трудового потенщалу репону з урахуванням його якю-них характеристик / Василъ Приймак, Михайло Ба-ранкевич, Вiкторiя Цицак // Регюнальна економiка. — 2004. — №2. — С. 45 — 53. 8. Приймак В. Якюш змши трудового потенщалу регюшв Украши / В. Приймак // Украша: аспекти працi. — 2006. — № 2 . — С. 3 — 7. 9. Синиця Т. В. Формування та використання трудового потенщалу промислового шдприем-ства : дис. ... канд. екон. наук : 08.09.01 / Синиця Те-тяна Валерпвна. — Х., 2004. 10. Баб'як Г. З юторн географiчного та соцiально-економiчного вивчення поняття „трудовий потенщал" [ Електронний ресурс] / Галина Баб'як, Василъ Файфура, Дмитро Шушпанов. — Режим доступу : ukr-tur.narod.ru/istoukrgeo/allpubl/ krajeznavstvo/zistorgeotasoc1.htm. 11. Цимба-ленко Н. В. Методичш положення ощнки трудового потенцiалу шдприемства / Н. В. Цимбаленко, А. П. Греча, I. О. Тарасенко // Вюн. Хмельницького нащональ-ного ушверситету. — 2009. — T. 1. — №4. — С. 16 — 17. 12. Шевчук Л. Т. Медико-сощальш аспекти ви-
користання трудового потенщалу: регюнальний аналiз та прогноз / Л. Т. Шевчук. — Львiв, 2003. — 489 с. 13. Злупко С. М. Людський потенщал, зайнятють i сощальний захист населення в Укра!ш : навч. поаб. / С. М. Злупко, Й. I. Радецький . — Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. I. Франка, 2001. — 193 с. 14. Долшнш М. I. Сощально-психолопчш компонент трудового потенщалу / М. I. Долшнш // Демографiчнi аспекти ввдтво-рення трудового потенцiалу. — К., 1993. — С. 87.
15. Федонш О. С. Потенщал шдприемства: формування та ощнка / О. С. Федонш, I. М. Ретна, О. I. Олексюк. — К. : КНЕУ, 2003. — С. 197 — 221.
16. Джаш I. О. Економiчна ощнка трудового потенц-iалу територи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.09.01 / I. О. Джаш ; НАН Укра!-ни. Рада по вивч. продукт. сил Украши. — К., 2001. — 19 с. 17. Качество трудового потенциала (социально-экономический аспект). — К. : Наукова думка, 1986. — 230 с. 18. Украша. Президент. Про Основм на-прями розвитку трудового потенщалу в Украш на перь од до 2010 року : указ ввд 3 серпня 1999 року № 958/99. // Офщ. вюн. Украши. — 1999. — № 31. — C. 47.
Фомших Т. О. Анатз компонентно!" структури трудового потенщалу регшну
У статт проаналiзовано категорда „трудовий потенщал", визначено И динамiчнiсть та гнучкють; сис-тематизовано фактори, яш впливають на процеси формування та використання трудового потенщалу й вис-вгтлено рiзнi шдходи до компонентно! структури трудового потенщалу.
Ключовi слова: категорiя, трудовий потенщал, регюн, компонентна структура, чинники.
Фоминых Т. А. Анализ компонентной структуры трудового потенциала региона
В статье проанализировано категорию „трудовой потенциал", определено ее динамичность и гибкость; систематизированы факторы, которые влияют на процессы формирования и использования трудового потенциала, освещены разные подходы к компонентной структуре трудового потенциала.
Ключевые слова: категория, трудовой потенциал, регион, компонентная структура, факторы.
Fominykh T. A. Analysis of component structure of labour potential of region
In the article a category is analysed „labour potential", its dynamic quality and flexibility is certain; factors which influence on the processes of forming and use of labour potential are systematized, the different going is lighted up near the component structure of labour potential.
Key words: category, labour potential, region, component structure, factors.
Стаття надшшла до редакцл 14.04.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
Економiчний вюник Донбасу № 2 (24), 2011
