CC BY
45
детавшешБЯЕшда
УДК338.24.01
А.О. С1ГАЙ0В,
д.е.н., професор, Нацональний техмчний унверситет Украни «Кивський пол'пехнЫний нститут»,
О.В. ШИНКАРЮК,
к.е.н., докторант, Науково-дослщний економ'мний iнститут М'некономрозвитку та торпвл Украни
«Людський потенщал» та «людський каштал» як категорм мехашзму управлшня нацюнальним господарством
Узагальнено та розкрито характернi риси та особливост прояву i вимiру людського потенцалу та людського капталу на рзних рвнях сусального подлу прац як соцiально-економiчних категорй механизму управлння нацональним господарством. Розкрито структуру людського капталу i розглянут напрями реапзацй державноí регуляторноí пол'пики у сфер1 управлння людським капталом особи, суб'ект\в господарювання, нацюнальноí економки в цлому.
Ключов'1 слова: людський потен^ал, трудовий потен^ал, людський капитал, особа, суб'ект господарювання, нацо-нальна економка, управлння, регулювання.
АА. СИГАЙОВ,
д.э.н., профессор, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»,
А.В. ШИНКАРЮК,
к.з.н., докторант, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
«Человеческий потенциал» и «человеческий капитал» как категории механизма управления национальным хозяйством
Обобщены и раскрыты характерные черты и особенности проявления и измерения человеческого потенциала и человеческого капитала на разных уровнях общественного разделения труда как социально-экономических категорий механизма управления национальным хозяйством. Раскрыта структура человеческого капитала и рассмотрены направления реализации государственной регуляторной политики в сфере управления человеческим капиталом личности, субъектов хозяйствования, национальной экономики в целом.
Ключевые слова: человеческий потенциал, трудовой потенциал, человеческий капитал, личность, субъект хозяйствования, национальная экономика, управление, регулирование.
A. SIGAYOV,
D.Sc., р^еББОг, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute,
O. SHINKARYUK,
Ph.D., doctoral candidate, Economic Research Institute, Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
«Human potential» and «Human capital» as a category management mechanism national economy
The characteristic features and peculiarities of the display and measurement human potential and human capital at different levels of social division of labor had been summarized and disclosed as a socio-economical category. The structure of human capital had been discovered and directions of state regulatory policy in the sphere of human capital of person, business entities and national economy as a whole had been considered.
Keywords: human potential, labor potential, human capital, person, business entity, national economy, management, regulation.
© А.О. С1ГАЙ0В, О.В. ШИНКАРЮК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 5 (168)/2015 201
Постановка проблеми. Одним ¡з наслщюв третьоУ науко-во-техннноУ революци, початок якоУ припадав на середину 40-х - початок 50-х роюв XX стол^тя, та переходу вщ ¡нду-стр¡ального сусп¡льства до постЫдустрвльного ¡ надал¡ до ¡н-формац¡йного стало визначення новоУ рол¡ людини в економ¡ц¡. Зокрема, в науковм л¡тератур¡ широкого застосування набули так¡ поняття, як «людський потенцвл» та «людський кап¡тал».
Незважаючи на значну юльюсть досл¡джень «людського потенцвлу» та «людського кап¡талу», в науково-методично-му забезпеченн¡ механ¡зму управл¡ння нацюнальним госпо-дарством в¡дсутнe едине чтее уявлення та визначення цих понять як соцвльно-економнних категор¡й.
Вир¡шення цюУ проблеми необх¡дно для з'ясування двлек-тики Ух становлення та розвитку, для коректного застосування чисельних оцЫок, насамперед, розрахунюв ефективност ¡нвестицй норми Ух в¡ддач¡, розм¡р¡в заробгшоУ плати та ¡н-див¡дуальноУ вартост роб¡тника, а також виб¡р модел¡ вимЬ рювання людського потенц¡алу та людського капггалу, мате-матичних моделей економнного зростання тощо.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. У пра-цях класик¡в пол¡тичноi' економи У. Петт¡, А. См¡та, Д. Ркардо, А. Маршалла закладено перол основи анал¡зу та науков¡ зна-ння про продуктивн¡ зд¡бност¡ людини як рвновидв кап¡талу.
Терм¡н «людський капггал» уперше зустр¡чаeться в прац М. Фр¡дмена, лауреата Нобел¡вськоi' преми 1976 року. Най-б¡льший внесок у розвиток теорп людського кап¡талу зробили лауреат Нобел¡вськоi' преми 1979 року Т. Шульц [1] та лауреат НобелвськоУ преми1992 року Г. Беккер [2], а також Ухн по-сл¡довники, в¡дом¡ американськ та англ¡йськ¡ економ¡сти, яю ввели людський фактор у систему економнних понять.
Т. Шульц стосовно понять «людський потенцвл» ¡ «людський капггал» зазначав, що «вс людськ ресурси та здЬ бност¡ е або природженими, або набутими. Кожна людина народжуеться з ¡ндив¡дуальним комплексом генв, як¡ визна-чають УУ природжений людський потенц¡ал. Набут¡ людиною ц¡нн¡ якост¡, як¡ можуть бути посилен в¡дпов¡дними вкладен-нями, ми називаемо людським кап¡талом» [1, с. 3].
Г. Беккер вважав, що людський каттал е здатн¡стю ¡ндивЬ дуума до виробництва товар¡в та послуг [2, с. 9].
Слщ вщм™ти, що науков¡ досл¡дження людського капгталу того пер¡оду характеризуються:
- вщсутнютю единого п¡дходу до визначення змюту людського кап¡талу; при цьому вс досл¡дники людського капгталу eдин¡ втому, що в¡н стае капралом (под¡бно до матер^льно-речових ресурса) т¡льки п¡сля певного ¡нвестування в нього ¡, будучи капиталом, набувае спроможност¡ давати в¡дпов¡дну вщдачу в час¡;
- в¡дсутн¡стю висвгтлення в понятт¡ «людський кап¡тал» безпосередньо людини, УУ ¡ндивщуальних властивостей.
Завдяки дослдаенням 90-х рок¡в XX столгття зм¡нилося ставлення науки до рол¡ людини в економ¡ц¡: робочу силу стали розглядати не ттьки з позици УУ ефективного використан-ня, а з метою УУ яюсного в¡дтворення та з конкурентними перевагами. Вщбулося оформлення Концепцп ст¡йкого розвитку людства та основного УУ поняття - «людський потенцвл».
Дослщження К. Гр¡фф¡на, Т. Мак-Юнл^ М. уль-Хака, Р. Джолл¡, А. Корна А. Сена мали ключове значення для формування теорп людського потенцвлу.
Поняття «людський потенц^л» включае в себе поняття «людський каттал», е значно ширшим, бо вмщуе можли-вост¡, як¡ за певних обставин (мотивацт, час, праця, соц^ль-но-економ¡чн¡ умови, як¡сть управл¡ння державою та сус-п¡льством) реал¡зуються як людський каттал, ¡ можливост¡, що залишаються нереал¡зованими [3, с. 76].
Теорт «людського потенц¡алу» виходить з особливоУ рол1 людини в сучасному сусптьств^ необх¡дност¡ забезпечення кожн¡й людин умов та можливостей, необх¡дних для отриман-ня г¡дного доходу, реалваци творчого потенц¡алу, оволод¡ння необх¡дними знаннями, умЫнями, навичками, безперервноУ осв¡ти, розвитку зд^ностей ¡ профес¡йноУ квал¡ф¡кац¡У, трива-лого та здорового життя, пщприемницькоУ й громадськоУ ак-тивност¡, що може реалвуватися в сусп¡льств¡.
У свою чергу, поняття «людський каттал» бтьше стосу-еться економ¡чноУ дтльноси а поняття «людський потенцЬ ал» е б¡льш соц¡альним та психолопчним поняттям.
Метою статт'1 е узагальнення та подальший розвиток ха-рактерних рис та особливостей прояву «людського потенцв-лу» та «людського капралу» як категор¡й механ¡зму управлЫ-ня нацюнальним господарством на рвних рвнях сусп¡льного под¡лу прац¡ для використання в систем¡ ППБ (Прогнозування, Програмування, Бюджетування) людського розвитку.
Виклад основного матер!алу. Розмежування понять «людський каттал» та «людський потенц^л» необх¡дне для об'ективного розгляду того чи ¡ншого поняття ¡ коректного Ух вим^ювання залежно в¡д р¡вня розгляду та застосування на цьому рюнг
У науковм л^ератур^ на наш погляд, можна видтити два п¡дходи до розгляду та анал^у понять «людський капрал» I «людський потенц¡ал».
Зпдно з першим п¡дходом вчен¡ ототожнюють поняття «людський кап!тал» та «людський потенц!ал» або з тих чи ¡н-ших причин не уточнюють Ух. Найчаст!ше ототожнення цих понять вщбуваеться при спроб¡ вим¡рювання людського по-тенц¡алу краУни (св¡ту) загалом, пщрахунку витрат на формування та виробництво людського капралу, розрахунку еко-ном¡чноУ ефективност¡ окремих статей витрат (част!ше на осв¡ту та пщготовку квал¡ф¡кованих спец¡ал¡ст¡в) [4].
Кр!м цього, для досл¡дження ефективност¡ ¡нвестицм та п¡драхунку норми в¡ддач¡ використовують статистичн да-н¡ к¡льк¡сного вираження саме капгтал!зованих можливостей, тод! як некап¡тал¡зован¡ можливост¡ вим¡ряти неможли-во ¡ вони залишаються осторонь. На нашу думку, такий тдхщ випускае з поля зору т можливост¡ (частину людського по-тенц^лу), як¡ залишаються некап¡тал¡зованими.
У межах цього пщходу економ¡сти використовують поняття «людський капгтал» чи поняття «людський потенцвл» залежно вщ р¡вня Ух розгляду та застосування (табл. 1).
Нами видтено чотири р¡вн¡ розгляду зазначених понять: нанорвень (р¡вень окремоУ особи), м¡крор¡вень (рвень пщ-приемств), мезор¡вень (р¡вень галузей, регюнв), макрорЬ вень (сукупний людський капрал).
Зг¡дно з другим пщходом економ¡сти розр¡зняли поняття «людський каттал» та «людський потенц¡ал», вважали Ух взаемопохщними та порушували питання щодо д^лектики цих понять, дослщжували Ухню специф¡ку, сп¡льне ¡ вщмЫне (табл. 2).
На нашу думку, серед сглльних рис понять «людський по-тен^ал» та «людський капрал» можна видтити таю:
1) людський потенц1ал та людський каттал е характеристиками зд1бностей людини, належать людин та е нев1дд1ль-ними вщ не'Г;
2) людський капрал е т1ею частиною людського потен^алу, що реал1зуеться в ринковм економщ (капггал1зуеться, дае до-хщ), за наявност мотивацп, часу, прац (зайнятост в економЬ öi), сприятливо''' соц1ально-економ1чноУ ситуацп тощо;
Таблиця 1. Соц1ально-економ1чна сутшсть категорш piBHHX управлшня нацюнальним господарством
3) людський потенцiал та людський капггал можуть наро-щуватися, залишатися на певному рiвнi чи зношуватися, вiд чого залежить мiра перетворення людського потен^алу на людський капггал.
На нашу думку, серед сптьних рис понять «людський по-тен^ал» та «людський капiтал» можна видтити такi:
1) людський потенцiал та людський каттал е характеристиками здiбностей людини, належать людинi та е нев^ль-ними вiд не''';
«людський потенцiал» та «людський каштал» на piзниx
Дослiдники Напрям i предмет дослщження
Hаноpiвнь (piвень окремо! особи)
Г. Беккер [2, с. 14-27] ОцЫювання людського капралу працiвника в певному вщ
Т. Вiтстейн 0цiнювання вартостi людини, виходячи з виробничих витрат i одержуваних доходiв
Л.Д. Федотова, О.А. Рикова, В.О. Малишева[5, с. 22-23] оцiнювання практичних вмiнь i навичок, засвоених працiвниками пiд час профеайного навчання, з використання юльюсних та якiсних критерпв
В.Т. Смирнов, 1.В. Сошников, Ф.Б. Власов, 1.В. Скоблякова [6, с. 78] 0цiнювання ефективност iнвестицiй у людський капiтал окремого пра^вника
I.A. Майбуров [7, с. 5-12] Розрахунки рiчних норм вiддачi залежно вiд ступеня участi держави та iндивiдуума в накопиченнi людського капралу
A.B. Корицький [8, с. 66-73] Дослiдження взаемозв'язку доходiв окремого робiтника, зайнятого в економiцi, з вщносною фондоозброeнiстю працi та вщносним рiвнем освiти зайнятого населен-ня по рiзних регiонах Росп
Miкpоpiвень (piвень шдприемств)
Т. Шульц [1, с. 4-16]; Г. Беккер [2, с. 10-49]; Дж. Мiнцер [9], Л. Ту-роу [10], A.I. Добринiн, С.А. Дятлов, е.Д. Циренова [11, с. 75] Дослщження аспек^в iнвестування в розвиток людського капгталу
М. Мелоун, Д. Петерсон, Т. Парюнсон, Я. Фiтценц [12, с. 46-83] Розробка моделей вимiрювання людського капралу органiзацiï
Н.В. Зубаревич, Л.1. Нестеров, A.A. Саградов Дослiдження нових методолопчних пiдходiв до оцiнювання якостi життя населення та розвитку людського потен^алу
Mезоpiвень ^вень галузей, pегiонiв)
Д. Белл, Ф. Махлуп, Р.М. Нуреев Дослiдження проблеми розвитку, формування та використання людського капралу
P.I. Капелюшников [13, с. 51-74] 0цiнювання людського капралу Роси за методом Джоргенсона - Фраумени
Р. Солоу та Т. Сван Дослiдження впливу накопиченого людського капралу на економiчне зростання на основi математичного моделювання
I. Бенхабiб та М. Шпигель Емтричне тестування моделi Солоу - Свана на прикладi 78 кра'н за 1965-1985 роки
М.1. Долшый та С.М. Злупко Дослщження репональних аспеклв людського та трудового потенцiалу, зайнятост й ринку працi
B.I. Марцинкевич, I.B. Соболева [14, с. 96-116] Дослiдження впливу Ывестицмних вкладень у людський потен^ал
Mакpоpiвень (сукупний людський каштал)
М. Порат, Т. Стоуньер Дослiдження проблем формування людського капралу в межах концепцiй iнформацiйного сусптьства та управлiння економiкою знань
Г. ПатрЫос [15] та Дж. Псахаропулос [16] Систематиза^я результатiв дослiджень та здiйснення мiжнародних порiвнянь даних, отриманих на матерiалах рiзних кра'н за такими параметрами як приватна норма вiддачi (з урахуванням вiку й освiтнього рiвня, а також у результатi навчання впродовж одного додаткового року), та со^альна норма вiддачi (у масштабах нацюнально' економки)
Дж. Кендрик [17] Дослiдження людського капралу в контекстi його Ывестування. Людський капiтал оцiнюeться як сукупнють витрат родини та суспiльства за такими видами: утриман-ня дтей до досягнення ними працездатного вку та здобуття певно' спецiальностi; перепщготовка; пiдвищення квалiфiкацiï; мiграцiя робочо' сили; охорона здоров'я тощо. Поруч з такими витратами враховуються вкладення в житлове господарство, побутовi товари тривалого використання, запаси товарiв у ам'ях, а також витрати на науковi дослщження та розробки
Н. Дж. Менк'ю, П. Ромер, Д.Н. Вейл Дослщження формування людського капралу як ключового фактору процеав економiчного зростання. Побудовано модель економiчного зростання, що включае в себе оцЫювання людського капiталу
Таблиця 2. Характерн1 риси та особливост прояву категорш«людський потенщал» та «людський каштал»
Досл1дники Зм1ст, форма прояву та вим1р категорш «людський потенфал» «людський каттал»
1 2
А. Сен [18, с. 22] Людський потенцил не може виражатися в юлькюних або вартюних показниках. Для розумЫня людського потенцилу важливою е оц^ка якост социльного життя та ¡снуючих економнних умов для формування й реал^аци потенцм людини у трудов^ чи ¡нш¡й сусп¡льно визнан¡й дтльносй ¡ якщо створен¡ так¡ умови, то людський потенцил може реал^овуватися як людський кап¡тал, виступаючи джерелом доходу для свого нос¡я, економнного зростання та соц¡ального прогресу - для сусптьства
Економнна енциклопеди [19, с. 719] Людський потенц¡ал - м^а вт¡лених у людин¡ природних здЮностей, таланту, р¡вня осв¡ти, квалфкаци та к здатн¡сть приносити дохщ. Св¡товий банк включае в це поняття також стан здоров'я та якють харчування, 00Н - освгту, профессий досв¡д, ф¡зичний стан, здатнють до виживання, ¡нш¡ характеристики, що забезпечують продуктивнють ¡ самозабезпечен¡сть людей. З розвитком людського прогресу робоча сила перестае бути лише фактором вироб-ництва. Вкладення в робочу силу - в освгту, охорону здоров'я, культуру, квал^кацю - формують нову якють, що е новою формою людського багатства. Вживання цю[ категорп багатьма вченими пояснюеться тим, що «людський каптал», як ¡ будь-який ¡нший кап¡тал, е результатом ¡нвестування ¡ генеруе впродовж певного часу пот доходу, тобто створюеться тод¡, коли людина ¡нвестуе в саму себе, здобуваючи освггу та квал^кацю, а ¡нвестицп в «людський каптал» скуповуються у вигляд¡ висококвалк^ковано)' та продуктивно' прац¡, високо'1' заробтно)' плати ¡ морального задоволення вщ прац¡
М.1. Хромов [20, с. 144] Категорп «людський потенцил» та «трудовий потенц¡ал» формують людський каптал - соц¡ально-економ¡чну категорш, що характеризуе сукупн¡сть (систему) сусптьних в¡дносин з доц¡льного, усв¡домленого Т фахового викори-стання у процес виробництва та утворення ново' вартост у визначен¡й сфер¡ економнно)' дильност набутих природ-ним шляхом, сформованих ¡ розвинутих внасл¡док ¡нвестиц¡й, вттених у людин¡ та накопичених нею певних запасв здоров'я, знань, вмЫь, навичок, досв¡ду, мотивац¡й, власних особистих якостей та ¡нших продуктивних здЮностей, як¡ належать 'й на правах власносй що сприяе зростанню продуктивност прац¡ та доход¡в суб'eкт¡в процесу викори-стання людського кап¡талу ¡ само''' людини, а також досягненню юнцево)' мети сусп¡льного розвитку - п¡двищенню добробуту людини, соц¡ально-економ¡чному розвитку сусптьства та людському розвитку в цтому
0. Гр0нова [21, с. 68] Людський каптал - це сформований ¡ розвинений в результат ¡нвестиц¡й ¡ накопичений людиною певний запас здоров'я, знань, навичок, здЮностей, мотивацй який ц¡леспрямовано використовуеться в т¡й чи ¡нш¡й сфер¡ економшно' д¡яльност¡, сприяе зростанню продуктивност прац¡ ¡ завдяки цьому впливае на зростання доход¡в свого власника, прибутку пщприемства та нац¡онального доходу. Людський капрал - реал¡зована, активна частина людського потенцилу
0. Стефанишин та В. Пиц [22, с. 163], 0.А. Чор-на [23,с. 340], М.В. Нколайчук [24,с. 153], Т.А. Непокупна та Т.В. Бровко [25] Головний критерм розмежування людського потенц¡алу й людського капралу - отримання (чи не отримання) доходу в будь-яюй формг Людський потенц¡ал перетворюеться на людський кап¡тал лише в тому випадку, якщо вЫ використовуеться з метою отримання доходу. Реал^ований (каптал^ований) людський потенц¡ал (або його частина) е людським кап¡талом
Т.В. Давидюк [26, с. 35] Людський каптал е реал¡зованою частиною трудового потенцилу (який, у свою чергу, за певних обставин (материльы та нематерильы вклади) е пох¡дною вщ людського кап¡талу), оск¡льки в¡н виражае т¡ якост¡ людини, як¡, за певних обставин (час, мотивацт, праця), або дають дохщ ¡ виражаються у вигляд¡ людського кап¡талу, або ж н
А.Б. Докторович [27, с. 16-23] Ц¡л¡ розвитку людського потенцилу - тривале здорове та активне життя, безперервна освта, отримання ресурса, необх¡дних для г¡дного рвня та високо' якост¡ життя. Цл розвитку людського кап¡талу - зростання ВВП ¡ ВРП, отримання доходу, пщвищення ефективност¡ прац¡
Т.1. Заславська [28, с. 20] Людського потенцил - сукупнють ф¡зичних сил, дтово)' активност¡, ¡н¡ц¡ативи, творчо''' енергп громадян, як¡ можуть бути використан для досягнення ¡ндив¡дуальних та сусптьних цтей
В.Т. Смирнов, 1.В. Сошников, Ф.Б. Власов, 1.В. Ско-блякова [6, с. 49] Необх¡дними умовами перетворення людських здЮностей на кап¡тал, тобто, ¡ншими словами, перетворення людського потенцилу на людський капрал, е: входження в б¡знес, у виробниче використання; законодавче та фактичне регулювання вщносин роботодавця й робтника (догов^, заробтна плата, соц¡альна допомога та птьги); об'ективна оц¡нка (квал¡ф¡кац¡я, досв¡д, розряд, ризы системи прем¡ювання); безперервне вдосконалення знань, пщвищення квалф^ацп та переквал^кацп кадр¡в; ¡нвестицп в людський каптал за весь життевий пер¡од
Н. Гол^ова [29, с. 9] Людський каптал - вартють запасу здЮностей, досв¡ду, знань, як¡ залучен¡ до процесу господарювання ¡ кап¡тал¡зован¡ на основ¡ найму та приносять додану вартють (прибуток). В працях автора наголошуеться на хибност ототожнення людського капталу та людського потенцилу, осктьки останый стае кап¡талом лише за включення у виробнич¡ в¡дносини
Л. Шевчук [30] Подтяе людський кап¡тал на потенц¡йний та реальний, виходячи з участ у виробничому процесг П¡д потенц¡йним людським капталом вчена розуме абсолютно незадиы зд¡бност¡ та квал^каци непрацюючих носив робочо''' сили, або 'хн здВност та квалф^ацп зад¡ян¡ у неквалк^кованих роботах. На основ¡ цього пщходу вказуеться на проблему вим^ювання фактичного (реального) та потенц¡йного людського капталу. Потенцмний людський кап¡тал у вартюному екв¡валент¡ е б¡льшим ыж реальний, оск¡льки перший включае вартють профеайно' осв¡ти, здобуто' ус¡ма особами, що проживають в межах певно' територильно)' сусптьно)' системи, що дослщжуеться, а останн¡й включае варт¡сть здобуто''' осв¡ти лише особами, що беруть участь у виробничому процес
С. Задорожна [31, с. 15] Розглядае людський потенц¡ал як соц¡ально-економ¡чну категорю, зм¡ст яко' розкриваеться в елементарно-му прояв¡ як¡сних ¡ ктькюних б¡олог¡чних, ф¡з¡олог¡чних, духовних, моральних, творчих, социльних, економ¡чних та ¡нтелектуальних властивостей ¡ндивща, соц¡альних груп або населення крайни, як¡ лише за умови 'х ефективного використання забезпечать його розширене в¡дтворення
Н. Ушенко [32] Людський потенц¡ал - це можливост людини, як¡ можуть бути реал^ован за належних умов
2) людський капрал е тюю частиною людського потенцюлу, що реалвуеться в ринковм економщ (капгталвуеться, дае до-хщ), за наявност мотивацп, часу, прац (зайнятост в економЬ ц1), сприятливо' соцвльно-економнно''' ситуацп тощо;
3) людський потенцюл та людський капггал можуть наро-щуватися, залишатися на певному рвы чи зношуватися, вщ чого залежить м1ра перетворення людського потенцвлу на людський капггал.
Лопчно стверджувати, що «людський потенцвл», як ¡ «людський капрал» е невщдтьним вщ особи-ноая активом, що по-тенцмно здатний генерувати економны та соцвльы ефекти. Взаемозв'язок м1ж цими категортми полягае в тому, що фор-мування людського капггалу неможливе без наявност сфор-мованого конкурентоспроможного людського потенцвлу.
Доречно наголосити, що конвертацт людського потенцЬ алу в людський каттал передбачае етап катталвацп, тоб-то застосування потенцвлу у виробничому процес (рис. 1).
3 огляду на те, що не вс зрбноси знання та навики особи, що являють людський потенцвл, зазнають капггалваци, робо-ча ппотеза про нетотожнють цих категорм пщтверджуеться.
Серед вщмЫностей понять «людський потенцвл» та «людський капгтал»доцтьно видтити таю:
1) людський потенцюл - це вс наявн можливост людини, а людський капгтал - це реал^оваы людиною можливост з метою отримання економнно''' вигоди;
2) метою розвитку людського потенцвлу е гщне та яюс-не життя, соцюльна справедливють, а метою розвитку людського капгталу - отримання матервльних, моральних, соцюльних та статусних ефектю, ефектв соцвльно-еконо-мнного, ¡нституцмного розвитку та пщтримання функцюну-вання нац¡ональноí економ¡ки;
3) людський каттал б¡льше тддаеться вартюному оцЫю-ванню, н¡ж людський потенцвл, бо людський кап¡тал е реа-л¡зованою з метою отримання прибутку частиною людського потенцвлу, а отже, при оцЫюваны людського капгталу та в¡ддач¡ в¡д нього можна застосувати наявну статистичну ¡н-форма^ю щодо певних економ¡чних показник¡в, тод¡ як ус людськ¡ можливост¡, що являе собою людський потенц¡ал, оцЫити практично неможливо.
Тобто, залежно вщ поставлено' мети досл¡дження обидва пщходи до розгляду та анал¡зу понять «людський потенцвл» та «людський капрал» можуть використовуватись як кате-гори механ¡зму управл¡ння нац¡ональним господарством на рвних р¡внях сусп¡льного под¡лу працг
Наприклад, якщо треба врахувати в економко-матема-тичн¡й модел¡ або в статистичних даних числовий еквюалент поняття, то, звюно, використовують поняття «людський ка-п¡тал», оск¡льки числового екввалента поняттю «людський потенц¡ал» у його широкому розумЫы неможливо знайти.
Дослщження в межах другого п¡дходу е Грунтовними, оскть-ки дають змогу розмежувати поняття «людський кап¡тал» \ «людський потенц¡ал», вид¡лити ¿'х сптьы риси та вщмЫнос-т¡ з метою ¿'х коректного застосування в економщ при побу-дов¡ прогнозних макроекономнних моделей динам¡ки кра'ни з урахуванням ф¡зичного кап¡талу, людського капггалу, науково-техн¡чного прогресу, к¡лькост¡ зайнятих в економщ тощо.
Таким чином, на основ¡ проведеного пор¡вняльного гно-сеолог¡чного анал¡зу понять «людський потенцюл» та «людський кап¡тал», дослщження ¿'х зм¡стових значень, специфЬ ки, деяких сптьних рис ¡ вщмЫностей треба зазначити, що на сучасному етап «людський кап¡тал» е бтьш поширеним поняттям економ¡ки прац¡, осюльки пов'язане з отриманням доход¡в ¡ е важливою формою прояву людського потенцвлу в систем¡ ринкових вщносин.
Розвиток та зм¡цнення людського потенцвлу забезпечу-ють розширення людських можливостей та пщвищення про-дуктивност¡ прац населення, завдяки чому люди стають дю-вими суб'ектами економ¡чного зростання, яке своею чергою забезпечуе умови для всебнного розвитку людини, активЬ заци и осв¡тнього, наукового, фвичного, духовного, психоло-г¡чного, творчого потенцвлу, його реал^ацп та трансформа-цп в людський кап¡тал.
На рвы формування людського капралу особи його носю доводиться конкурувати за послуги дошюльних навчаль-но-виховних заклад¡в, освгтых заклад¡в, спец¡ал¡зованих ху-дожн¡х, музичних, спортивних шюл, дитячих гуртк¡в, клубю, медичних та оздоровчих установ, закладв вищо' осв¡ти, со-ц¡альне забезпечення.
Поттеншал здоров'я
Фертильнии потеншал
Науковий потен ц) ал
¡нтелектуальний потенциал
Життений потеншал
Творчий потен 14ал
Трудовий потеншал
М1грацшний потеншал
5
с; в ш
— X ш 1- о с -А Ч ,2 * 1 тт < £ С ■I ч X л с; < =Г о и
к л и =£ г ч V л и =1 2 ь X у
о X о ас ш
Рисунок 1. Структура та каштал1защя людського потенщалу в людський каштал
Ha piвнi cyб'eктiв гocпoдapювaння кoнкypенцiя вiдбyвaeть-cя як зa cïaïyc, oплaтy, coцiaльнi пiльги мiж нociями людcькoгo кaпiтaлy, ïaк i зa людcький кaпiïaл мiж ммими cyб'eкïaми rac-пoдapювaння, зoкpемa зa: ïoп-менеджменï, фyнкцioнaльний пеpcoнaл, кpеaïивниx пpaцiвникiв, неквaлiфiкoвaний пеpcoнaл, yпpaвлiнcькi iннoвaцiï, iнфopмaцiйнi ïеxнoлoгiï, ïoщo.
Ha piвнi деpжaви меïoю кoнкypенцiï нa ocнoвi нaкoпиченoгo людcькoгo кaпiïaлy е iнвеcïицiйнi pеcypcи, iннoвaцiï, пoзицiï нa cвiïoвиx pинкax, екoнoмiчне зpocïaння, пoлiïичний cïaïyc, ïoino.
Haявнy cyкyпнicïь кoнкypенïниx вiднocин дoцiльнo yмoвнo poздiлиïи нa oкpемi фупи, щo виcïyпaюïь ocнoвoю cиcïеми ra-opдинaï фopмyвaння кoнкypенïниx плaнiв ïa cïpaïегiй, з пoдaль-шим визнaченням cyб'eкïiв, oб'eктiв ïa пpедмеïy yпpaвлiння.
З ïoчки зopy видiв людcькoгo кaпiïaлy, дoцiльнo, нa нaше пеpекoнaння, зaдaïи ïpи cиcïеми кoнкypенïниx кoopдинaт, щo cпiвпaдaюïь з piвнями людcькoгo кaпiïaлy.
Пеpший - ocoбиcïий piвень xapaкïеpизyeïьcя фaкïичним 0ï0ï0жненням влacникa ïa нociя людcькoгo кaпiïaлy, чiïкoю екcтpaпoляцieю еïaпiв жиïïeвoгo циклу ocoби нa пpoцеc, oб'eкï, пpедмеï, pеcypcне зaбезпечення кoнкypенцiï. Пoпpи cyб'eкïивне cпpийняïïя пpoцеcy poзвиïкy, чacïo ippa^o-нaльнy пoведiнкy, меïoю ocoби е poзвиïoк влacнoгo пoïен-цiaлy, в пеpcпекïивi пpидaтнoгo для ефекïивнoï pеaлiзaцiï в яга^и людcькoгo кaпiïaлy, здaïнoгo зaбезпечиïи вiдтвopен-ня фiзioлoгiчниx мoжливocïей, пiдвищення coцiaльнoï мo-бiльнocïi, дocягнення ocoбиcïиx цтей ïa зaвдaнь.
Змiнa еïaпiв життeвoгo циклу ocoби, в cилy фiзioлoгiчниx пoïpеб opгaнiзмy ïa пcиxoлoгiчнoгo poзвиткy, cyпpoвoджy-eïьcя змiнaми мaïеpiaльниx ïa немaтеpiaльниx pеcypciв фop-мyвaння люд^гого пoïенцiaлy. Узaгaльнення зa ïипoвими oзнaкaми, дae пiдcïaви видiлиïи двa yмoвнi еïaпи yпpaвлiння кoнкypенïocпpoмoжнicïю людcькoгo ^п^галу ocoби, poздiленi чacoм дocягнення вку екoнoмiчнo aкïивнoгo нacелення.
У тpaдицiйнoмy poзyмiннi cyпеpницïвo вiдбyвaeïьcя ви-^rc^o нa еïaпi кoнкypенцiï зa yмoви кaпiïaлiзaцiï
людcькoгo пoïенцiaлy - oтpимaння кpaщиx poбoчиx мicць, кap'epнoгo зpocïaння, дocягнення виcoкoгo пpoфеciйнoгo, coцiaльнoгo ïa cycпiльнoгo cïaïycy.
З oглядy нa ïpaдицiйне ïpaкïyвaння людcькoгo гап^лу cлiд дoпoвниïи, кaпiïaлiзaцieю людcькoгo пoтенцiaлy нa paн-нix еïaпax poзвиткy - дo дocягнення cïaïycy екoнoмiчнo a^ ïивнoгo нacелення, де кoнкypенцiя вiдбyвaeïьcя зa pеcypcи нaгpoмaдження людcькoгo пoïенцiaлy.
Для пpиклaдy, нaбyïий пoпеpедньo пoïенцiaл у фopмi знaнь, вмЫь, здiбнocïей, i з ïx дoпoмoгoю мoбiлiзoвaнi мен-ïaльнo-пcиxoлoгiчнi пеpевaги, зaбезпечyють мoжливicïь вcïyпy дo кpaщиx нaвчaльнo-виxoвниx, зaгaльнoocвiïнix, пpoфеciйнo-ïеxнiчниx ïa вищиx нaвчaльниx зaклaдiв.
To6ïo з певнicïю мoжнa cïвеpджyвaïи, щo кoнкypенцiя cy-пpoвoджye пpoцеcи фopмyвaння, вiдïвopення ïa викopиc-ïaння людcькoгo кaпiïaлy нa вcix еïaпax жиïïeвoгo циклу.
Як екoнoмiчне ïa coцiaльне явище, кoнкypенцiю зa pе-cypcи, cïaïyc, мaïеpiaльне ïa немaтеpiaльне зaбезпечення нa еïaпi фopмyвaння пoïенцiaлy cлiд poзглядaïи зaпopyкoю кoнкypентocпpoмoжнocтi людcькoгo кaпiïaлy в ïpaдицiйнo-му poзyмiннi - пicля нaбyтïя cïaïycy екoнoмiчнo aкïивнoгo нacелення, людcькoгo гапталу cyб'eкïiв гocпoдapювaння ïa нaцioнaльнoï екoнoмiки.
Ücïaннe, cлiд cпpиймaïи як клю^вий кpиïеpiй деpжaвнoï pегyляïopнoï пoлiïики, a pегyлятopнi зaвдaння ïa cïpaïегiï -дo пiдïpимaння кoнкypенïниx cекïopiв pеcypcнoгo зaбезпе-чення вiдïвopення людcькoгo пoтенцiaлy.
Paзoм iз зaпpoпoнoвaними цiльoвими opieнтиpaми в xo-дi pеaлiзaцiï pегyлятopнoï пoлiïики cлiд пpийняïи дo yвaги кoн'юнкïypнi чинники, де зa ступенем iнïенcивнocïi зaбез-печення пpoдyкïaми пеpшoï неoбxiднocïi дocïaïнe для нop-мaльнoгo вiдïвopення фiзioлoгiчниx фyнкцiй opгaнiзмy, !o мoже ïpaкïyвaïиcь як пpивaбливa ^н^ен^я.
Зaбезпечення дoшкiльними виxoвними зaклaдaми зaли-шaeïьcя недocïaïнiм, щo xapaкïеpизye cyпеpництвo зa цей pеcypc, як зaпеклy кoнкypенцiю, зa якoï чacïинa нacелення вiдпoвiднoï вiкoвoï кaïегopiï вiдвiдye виxoвнi зaклaди з ме-ïoю викoнaти фopмaльнy вимoгy пеpед вcïyпoм дo пoчaïкo-вoï шкoли.
Як нacлiдoк, фyнкцiя виxoвaння pеaлiзyeïьcя не в пoвнiй мipi в xoдi нaгpoмaдження людcькoгo пoïенцiaлy.
Cлiд пpийняïи дo yвaги, щo пoкaзник зaбезпечення дo-шкiльними зaклaдaми piзкo вiдpiзняeïьcя зa пpинaлежнicïю дo ciльcькoгo ïa ypбaнiзoвaнoгo ïипiв poзcелення, де ïaкoж для c^^^x ïеpиïopiй негaïивнoгo знaчення в cиcтемi ви-xoвaння нaбyвae невикoнaння дaнoï функцп.
Зa фopмoю, cyпеpництвo зa pеcypcи дoшкiльниx виxoвниx зaклaдiв нaлежиïь дo пpедмеïнoï кoнкypенцiï, ïo6ïo, в межax oднieï гpyпи iз зaдoвoленням oднoïипниx пoïpеб. З нaявниx aльïеpнaïив, ключoвими е нецiнoвий ïa iнтегpaльний меïoди кoнкypенцiï людcькoгo кaпiтaлy цieï гpyпи.
Biднocини в cиcтемi фyнкцioнyвaння дoшкiльниx виxoвниx зaклaдiв мaють cyïïeвi oбмеження yïвopенi бap'epaми деp-жaвнoгo зaбезпечення. Зa вiдcyтнocïi кoнкypенцiï зa люд-cький кaпiïaл цiнoвi чинники неaкïyaльнi.
Üб'eкïaми кoнкypенцiï виcтyпaють pеcypcи poзвиïкy ïa людcький пoтенцiaл, a пpедмеïoм кoнкypенцiï - яюсть люд-cькoгo пoïенцiaлy (pиc. Э].
To6ïo гocïpo cto'''^ пиïaння oxoплення дoшкiльним нa-вчaльними зaклaдaми, oдним з acпекïiв якoгo е ypбaнiзa-цiйний чинник. Зoкpемa, недocïaïнe oxoплення ciльcькиx те-pиïopiй дoшкiльними виxoвними зaклaдaми дoцiльнo дoлaïи шляxoм cтимyлювaння пpoцеcy ypбaнiзaцiï.
Üцiнене негaïивнo зниження чиcельнocïi нacелення, з ïoчки зopy oxoплення шкiльними зaклaдaми, cлiд cпpиймa-ти в якocïi зменшення нaвaнтaження нa cиcïемy зaгaльнoï ocвiïи. Зoкpемa, зниження чиcельнocïi yчнiв зa незмiннoï меpежi зaклaдiв гiпoïеïичнo зaбезпечye вищу якють зaгaль-нoocвiïнix знaнь. Aнaлoгiчнo дo меpежi дoшкiльниx виxoвниx зaклaдiв, зaгaльнoocвiïнi нaвчaльнi зaклaди мaюïь ypбaнi-зaцiйнy вaдy oxoплення ïеpиïopiй.
Paзoм iз тим зaгaльнa ocвiïa нocить oбoв'язкoвий xapaкïеp, зa якoï нociï людcькoгo кaпiïaлy вiдпoвiднoï гpyпи включaють-cя у cиcïемy мaяïникoвиx мiгpaцiй. Baдoю yчacïi в мiгpaцiй-нoмy пpoцеci ciльcькиx шкoляpiв пopiвнянo з Ышими oднoлiï-кaми е втpaтa знaчнoï чacïини фiзичнoï енеpгiï, зa якoï якicь oïpимyвaниx знaнь cyттeвo знижyeïьcя [33, c. 170-175].
Знaчний oбcяг виïpaï нa мiгpaцiйний oбмiн зa cпpияïли-виx ypбaнiзaцiйниx пpoцеciв пoïенцiйнo iнвеcïoвaний у ^c-тему зaгaльнoï ocвiïи здaïний зaбезпечиïи вищу якють люд-cькoгo пoïенцiaлy [34, c. 9B-1QS].
Pиcyнoк 2. Haпpями peaлiзaцiï дepжaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики в oблacтi yпpaвлiння людcьким кaпiтaлoм ocoÖM
Haведенi apгyменïи cвiдчaïь пpo icнyвaння пpивaбли-вoï кoнкypенцiï cеpед зaгaльнoocвiïнix нaвчaльниx зaклaдiв, зa якиx ocвiïнi ефекти вищщ нiж зa aльïеpнaïивниx вapiaн-ïiв. Фopми, меïoди, oб'eкïи ïa пpедмет кoнкypенцiï незмiннi з пoпеpедньoгo еïaпy жиïïeвoгo циклу нociя людcькoгo га-пiïaлy. Boднoчac зa пеpевищення кiлькocïi мicць в ocвiïнix зaклaдax нaд кiлькicïю шкoляpiв, зникae пpoблемa бap'epiв, зpocïae poль cïaндapïизaцiï.
Зaгaльними pекoмендaцiями в oблacïi деpжaвнoгo yпpaв-лiння cиcïемoю зaгaльнoï ocвiïи ^д визнaчиïи пщвищення якocïi нaвчaльниx пpoгpaм ïa cпpияння ypбaнiзaцiï ïеpиïopiй.
Зaвеpшення нaвчaння у вищиx нaвчaльниx зaклaдax ви-cïyпae yмoвним pyбежем змЫи цiльoвиx ycïaнoвoк нociя людcькoгo гапталу. Дo вкaзaнoï межi зaвдaння ocoби звo-диïьcя дo нaкoпичення люд^^го пoïенцiaлy. Зacïocyвaн-ня людcькoгo гапталу нa ocнoвi пoпеpедньo cфopмoвaниx знaнь, вмiнь ïa фiзioлoгiчниx мoжливocïей здiйcнюeтьcя ви-ключнo з меïoю кoнкypенцiï зa pеcypcи нapoщення людcькo-to пoïенцiaлy. Зa yмoвнoю межею, метою ocoби виcïyпae кaпiïaлiзaцiя людcькoгo пoтенцiaлy. Пеpioдичне збiльшення пoïенцiaлy cïaвиïьcя зa мету у випaдкy низькoï кoнкypенïo-cпpoмoжнocïi людcькoгo кaпiïaлy.
Pегyлятopнa пoлiтикa деpжaви для нociïв людcькoгo га-пiтaлy екoнoмiчнo aктивнoгo вiкy звoдитьcя дo фopмyвaн-ня меxaнiзмy ефективнoï кaпiтaлiзaцiï людcькoгo пoтенцiaлy. Moжливими oб'eктaми pегyлювaння виcтyпae пiдвищення ефективнocтi фyнкцioнyвaння pинкy пpaцi, пiдвищення co-цiaльнoï тa теpитopiaльнoï мoбiльнocтi, зaбезпечення нop-мaтивнo-пpaвoвoï бaзи зaкpiплення людcькoгo кaпiтaлy в якocтi aктивy гocпoдapcькoï дiяльнocтi бiзнеcoвиx CTpy^yp.
Пеpелiк пpiopитетниx нaпpямiв pегyлювaння лежить в pyc-лi cтpyктypниx пеpетвopень екoнoмiки, якi cпpичинениx евo-лю^ею cycпiльниx фopмaцiй тa нa ïx ocнoвi, нoвocтвopювa-ниx фopм вiдтвopення людcькoгo кaпiтaлy. Зoкpемa, лoгiчнo пеpедбaчити мoдеpнiзaцiю pинкy пpaцi зa paxyнoк впpoвa-дження iнcтpyментiв iнвеcтyвaння в люд^кий кaпiтaл.
З чacoм йoгo пеpетвopення y pинoк пpaцi екoнoмiки знaнь, фyнкцioнaльнo cпpямoвaний нa вiдтвopення дoмiнaнт-нoï пpoдyктивнoï cили, без яга'!' не мoжливе фyнкцioнyвaння екoнoмiчнoгo меxaнiзмy, з iнтегpaцieю зa дoпoмoгoю Ыве^
тицiйниx iнcтpyментiв з cектopoм вищoï ocвiти, кpедитнo-iн-веcтицiйним cектopoм тa зpocтaнням cтaтycy ocтaннix.
Ha цьoмy етaпi нaгaльним cлiд ввaжaти:
- cтвopення нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи, i^o в диpектив-нoмy пopядy pеглaментye пеpетвopення людcькoгo пoтенцi-aлy в гocпoдapcький aктив - людcький ^п^л;
- фopмyвaння меxaнiзмy iнвеcтицiйнoгo вiдтвopення люд-cькoгo кaпiтaлy, щo пеpедбaчae, iнcтитyцiйний poзвитoк ^c-теми iнвеcтицiйниx ycтaнoв, ocнoвним oб'eктoм iнвеcтyвaння якиx е людcький кaпiтaл, щo виcтyпae y фopмi iнвеcтицiйнo-гocпoдapcькoгo aктивy;
- пеpетвopення cиcтеми ocвiти y œ^op екoнoмiки, щo фyнкцioнye нa ocнoвi pинкoвиx меxaнiзмiв цiнoyтвopення, фopмyвaння витpaт, i нa ïx бaзi пеpеpoзпoдiлy ocвiтнix пpio-pитетiв, елacтичнocтi cиcтеми ocвiтнix пocлyг вiднocнo чин-никiв poзвиткy pинкy пpaцi;
- мoдеpнiзaцiю pинкy пpaцi, iнтегpaцiю з pинкoм iнвеcти-цiй тa ocвiтнiм cектopoм, з ocтaтoчним фopмyвaнням Ысти-
Риcyнoк. 3. Haпpями peaлiзaцiï дepжaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики в oблacтi yпpaвлiння людcьким кaпiтaлoм cyб'cктiв гocпoдapювaння
тyцiйнoï cиcтеми, щo cтaнoвить ocнoвy caмopегyльoвaнoгo меxaнiзмy вiдтвopення тa викopиcтaння людcькoгo кaпiтaлy.
Цiлi фopмyвaння, вiдтвopення тa екcплyaтaцiï люд^га-ro кaпiтaлy ocoби тa pегyлятopнoï пoлiтики деpжaви в межax oб'eктнo-пpедметнoгo визнaчення кoнкypентocпpoмoжнocтi людcькoгo кaпiтaлy мaють cпiвпaдaти. Зa iншиx yмoв opieн-тaцiя нa непpиpoднi cycпiльнi пpoцеcи дефopмye cиcтемy вщ-твopення людcькoгo кaпiтaлy, нiвелюe пoтенцiйнi кoн'юнктypнi ефекти зa неефективнocтi pегyлятopнoï пoлiтики.
Toбтo для нociя людcькoгo кaпiтaлy pекoмендoвaнo pеa-лiзyвaти мoжливocтi пеpcпективнoгo poзвиткy нa ocнoвi зa-пpoпoнoвaниx oб'eктнo-пpедметниx кpитеpiïв кoнкypентo-cпpoмoжнocтi зacтocoвyючи пpинцип piвниx мoжливocтей в межax «piвнoвaги ^ixia» [35].
Taким чинoм, кoмплекc зaxoдiв pегyлятopнoï пoлiтики в oблacтi фopмyвaння, вiдтвopення тa викopиcтaння люд^га-ro кaпiтaлy ocoби в Укpaïнi з чacoм зaзнae змiн тa пoтpебye мoдеpнiзaцiï з yтвopенням pегyлятopниx пеpioдiв, щo вiдпo-вiдaють ocoбливocтям, пpинципaм тa зacaдaм iï pеaлiзaцiï.
Aнaлoгiчнo дo людcькoгo кaпiтaлy ocoби, кoнкypентocпpo-мoжнicть людcькoгo кaпiтaлy cyб'eктiв гocпoдapювaння знa-чнoю мipoю визнaчaeтьcя iнcтитyцiйнoю cиcтемoю, в межax яга''' зaлyчений людcький пoтенцiaл y фopмi гocпoдapcькoгo aктивy кoнвеpтyютьcя в людcький кaпiтaл.
Пpoцеc фopмyвaння людcькoгo кaпiтaлy cyб'eктiв romo-дapювaння включae двa пocлiдoвнi етaпи: pекpyтинг, y меж-ax ягапэ pеaлiзyютьcя oпеpaцiï зaлyчення пеpcoнaлy з pинкy пpaцi; кaпiтaлiзaцiï зaлyченoгo людcькoгo пoтенцiaлy - ган-веpтaцiï в гocпoдapcький aктив.
Üбидвa етaпи мaють виключну вaжливicть для ган^ен-тocпpoмoжнocтi людcькoгo кaпiтaлy cyб'eктiв гocпoдapю-вaння.
Ha пеpшoмy етaпi вщ paцioнaльнocтi зaлyчениx людcькиx pеcypciв визнaчaeтьcя cпpoмoжнicть ïx кoнвеpтyвaти в roc-пoдapcький aктив тa людcький ^п^тал.
Ha дpyгoмy - caме ефективнють менеджменту пеpco-нaлy визнaчae ефекти вщ екcплyaтaцiï людcькoгo кaпiтaлy. B межax icнyючиx тенденцiй cлiд визнaчити ключoвi cклaдo-вi тa чинники кoнкypентocпpoмoжнocтi людcькoгo кaпiтaлy cyб'eктiв гocпoдapювaння Укpaïни (pиc. 3].
Icнyвaння двox гpyп - людcькoгo кaпiтaлy - квaлiфiкoвa-ниx cпецiaлicтiв тa yпpaвлiнцiв екoнoмiки знaнь, a тaкoж тpy-дoвиx pеcypciв iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa, !o пpиpiвню-eтьcя дo низькo квaлiфiкoвaнoгo пеpcoнaлy.
У cилy oбмеженoï кiлькocтi людcькoгo кaпiтaлy екoнoмiки знaнь, зaбезпечення кoнкypентocпpoмoжнocтi cyб'eктiв roc-пoдapювaння cфopмoвaнoï нa ïx ocнoвi пеpедбaчae зaпеклy кoнкypенцiю y вiдпoвiднoмy cектopi pинкy пpaцi. Boднoчac екcплyaтaцiя тpyдoвиx pеcypciв iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa e пpивaбливoю з ypaxyвaнням низь^'Г ïx вapтocтi тa неoбме-женoï кiлькocтi.
Cеpед фopм дoцiльним e зacтocyвaння як пpедметнoï, тaк i фyнкцioнaльнoï кoнкypенцiï. Ücтaння незaмiннa в yмoвax дефiцитy виcoкoквaлiфiкoвaниx cпецiaлicтiв тa yпpaвлiнцiв i вимaгae paцioнaльнoгo oпеpyвaння pезеpвaми pекpyтингy, cфopмoвaними нa ocнoвi чинникiв мacштaбiв, темтв poзви-тку, людcькиx pезеpвiв, низькиx цiн, виcoкoï cтaндapтизaцiï, теpитopiaльнoï мoбiльнocтi тa бap'epiв пpoдyктивнocтi.
Biдпoвiднo дoцiльними метoдaми мoбiлiзaцiï людcькoгo га-пггалу е iнтегpaцiйнi, a зa yмoв неефективнocтi cиcтеми pе-кpyтингy, щщэ xapaктеpне бiльшocтi вiтчизняниx cyб'eктiв roc-пoдapювaння - цiнoвi. Пpи цьoмy oб'eктaми фopмyвaння кoнкypентнoï бaзи CTarcnb pеcypcи poзвиткy, людcький пoтен-цiaл тa кaпiтaл, a йoгo пpедметaми - якicть людcькoгo пoтенцi-aлy, кaпiтaлy, нaявнi pезеpви, ефективнicть yпpaвлiння тa цiнa.
Bиcнoвки
Деpжaвнy pегyлятopнy пoлiтикy, щo вiдпoвiдae вдocкo-нaленню yпpaвлiння кoнкypентocпpoмoжнicтю люд^га-ro кaпiтaлy cyб'eктiв гocпoдapювaння, дoцiльнo pеaлiзyвaти в нaпpямax мoдеpнiзaцiï pинкy пpaцi; вдocкoнaлення тa pе-фopмyвaння вищoï oœi™; фopмyвaння cиcтеми iнвеcтицiй-нoгo вiдтвopення людcькoгo пoтенцiaлy; iнтегpaцiï pинкy пpa-цi, ocвiтньoгo тa iнвеcтицiйнoгo cектopiв.
Пopяд iз мoбiлiзaцieю пiдвищення кoнкypентocпpo-мoжнocтi людcькoгo кaпiтaлy вимaгae тaкoж ефективнoгo yпpaвлiння нa етaпi йoгo екcплyaтaцiï, де iнтенcивнicть, фop-ми, методи тa чинники дифеpенцiйoвaнi вiднocнo гaлyзевoï cпецiaлiзaцiï, екoнoмiчнoï кoн'юнктypи, pегyлятopнoï пoлiти-ки, плaнiв тa cтpaтегiй cyб'eктa гocпoдapювaння, poзпopяд-никiв тa нociïв людcькoгo кaпiтaлy.
Üб'eктaми кaпiтaлiзaцï¿ виcтyпaють людcькi pеcypcи зaбез-печення пoтoчнoï дiяльнocтi, pеcypcи poзвиткy тa людcький кaпiтaл. Biдмiннicть з пoпеpеднiм етaпoм зa oб'eктaми пoля-rae в cтpyктypизaцï'' кaпiтaлiзoвaнoгo людcькoгo пoтенцiaлy, де pекpyтингoвi cтpaтегiï oтpимyють пoтoчнy pеaлiзaцiю.
Üб'eктi пpедмет yпpaвлiння етaпy кaпiтaлiзaцiï людcькoгo пoтенцiaлy для cyб'eктiв гocпoдapювaння Укpaïни пpиpiвню-eтьcя дo yпpaвлiння тpyдoвими pеcypcaми. Як нacлiдoк, ^c-темa пiдвищення ефективнocтi yпpaвлiння людcьким ram-тaлoм oбмежyeтьcя aдaптoвaним нaбopoм зaxoдiв в межax ганцепцм екoнoмiки пpaцi.
Дo пpедметy yпpaвлiння людcьким кaпiтaлoм дoцiльнo вiд-неcти: якicть, цiнy, ефективнicть зacтocyвaння, pезеpви т8 ефективнicть yпpaвлiння. Пpи цьoмy деpжaвне pегyлятopне зaвдaння буде звoдитьcя дo пеpеxoдy вiд aдaптoвaниx ^c-тем yпpaвлiння xapaктеpниx iндycтpiaльнoмy cycпiльcтвy, дй cиcтем yпpaвлiння, щo зaбезпечyють мaкcимaльний ефект в yмoвax екoнoмiки знaнь.
Toбтo нa цьoмy етaпi дocлiдження дoцiльним е pекoмендa-^я pеaлiзyвaти pегyлятopнi зaxoди в oблacтi вдocкoнaлення нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбезпечення кoнвеpтaцiï люд^га-ro кaпiтaлy в гocпoдapcький aктив.
Ha piвнi нaцioнaльнoï екoнoмiки yпpaвлiння кoнкypентo-cпpoмoжнicтю людcькoгo кaпiтaлy opieнтyeтьcя нa фopмy-вaння мyльтиплiкaтивнoï бaзи вiдтвopення, щo визнaчae мacштaби екoнoмiки, iнвеcтицiйнy пpивaбливicть тa cпpo-мoжнicть ocвoïти oтpимaнi в pезyльтaтi кoнкypенцiï iнвеcтицiï тa pеaлiзyвaти iнвеcтицiйнi ефекти.
Пpoблемa кoнкypентocпpoмoжнocтi в чacтинi нapoщення мacштaбiв лежить в плoщинi демoгpaфiчнoгo пoтенцiaлy нa-cелення, щo виcтyпae нocieм людcькoгo кaпiтaлy нa piвнi нa-цioнaльнoï екoнoмiки тa ocoбиcтoгo cпoживaння (pиc. 4].
Moдельoвaнa пpoблемa ycклaднюeтьcя впливoм cтpyк-тypниx чинниюв. Haцioнaльнa екoнoмiкa Укpaïни, нa вщмЫу вiд poзвинениx кpaïн, мae низьку чacткy кiнцевoгo cпoжи-
Рисунок. 4. Напрями реал1зацм державно! регул яторно! пол1тики в облает управлшня людським кашталом нацюнально! економши
вання в структур! валового внутршнього продукту за високоУ частки експортноорюнтованих сировинних та мтгтаризова-них галузей.
Таким чином, потенцмы ефекти, поряд з управлЫням людським капиталом, визначаються також ефективнютю економнно'У системи краУни. Питання ефективност в частин ¡нфраструктури та ¡нституцмного забезпечення визначаль-не також для здатност! освоУти ¡нвестицп, що виступае к!нце-вим об'ектом конкуренцп.
Сучасний етап розвитку людського капггалу УкраУни на р!вн! нацюнальноУ економки визначаеться пом!рною ¡нтен-сивн!стю конкуренцп, що обумовлено д!ями регулятора та суб'екпв управл!ння в анал!зован!й област!.
Конкуренцт м!ж краУнами реал!зуеться у предметн!й та функц!ональн!й формах. При цьому слщ розумгти, що застосування предметноУ форми можливо виключно для груп краУн аналопчних УкраУн!. У вс!х ¡нших випадках першють у конкурентних в¡дносинах можливо досягнути за рахунок функц¡ональноУ конкуренции
Серед метод¡в доц¡льно вид¡лити: недмов^ що враховують ментальн¡ особливост¡ носив людського капггалу УкраУни; цЬ нов^ що визначаються доходами та структурною споживан-ня населення; ¡нтегральн¡.
У силу складност процес¡в формування нацюнальноУ еко-ном¡ки чинники конкурентоспроможност¡ людського капралу можуть бути самими рвномаытними.
Зокрема, сл¡д вид¡лити:
- масштаби економ¡ки чи окремих галузей;
- темпи, динамку економнного зростання;
- резерви людського потенцилу;
- цЫу людського кап¡талу;
- стандартиза^ю та територ¡альну моб¡льн¡сть;
- бар'ери формування, в¡дтворення та використання.
З точки зору особливостей людського капгталу об'ектом конкуренцп виступають ресурси розвитку та сам людський капрал, у той час як предметом конкуренцп -наявн резерви людського капгталу та його яюсть.
Натом¡сть сл¡д констатувати, що на перспективу, що пе-редбачае функц¡онування економ¡ки знань, у повнм м¡р¡ кон-курентоспроможн¡сть людського капралу особи, суб'eкт¡в господарювання та нацюнальноУ економки, визначаеться спроможн¡стю забезпечити його яюсы характеристики, що перетворюють систему освгти в ключовий системоутворю-ючий сектор нац¡онального господарства щодо вщтворення продуктивних сил та конкурентних вщносин.
Реалвацт осв¡тн¡х прагнень на цьому етап сусп¡льного розвитку можлива виключно на основ¡ комерц¡йних мехаыз-м¡в, за яких конкурентоспроможн¡сть визначаеться рацю-нальн¡стю та ефективн¡стю ¡нвестування в людський кап¡тал.
Перспективи подальших досл¡джень ¡з зазначеноУ проблеми визначен в русл¡ формування мехаызму управл¡ння конкурентоспроможн¡стю людського кап¡талу, що враховуе ключов¡ передумови розвитку нацюнальноУ економки, системи освгти та охорони здоров'я, змЫ у процесах формування, вщтворення та використання людського капралу.
Список використаних джерел
1. Schultz T. Investment in Human Capital / Т. Schultz // The American Review. - 1961. - №1. - P. 1-17.
2. Becker G.S. Investment in Human Capital / G.S Becker // Journal of Political Economy. - 1962. - №70 (5). - P. 9-49.
3. Васильченко В.С. УправлЫня трудовим потенцилом: навч. по-сй. / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Гршнова, Л.П. Керб . -К.: КНЕУ, 2005. - 403 с.
4. Горбунова С.В. Проблемы измерения и оценки накопления человеческого капитала: тез. докл. [Электрон. ресурс] / С.В. Гор-
бунова. - Режим доступа: http:// lomonosov-msu.ru/archive/ Lomonosov_2007/24/[email protected]
5. Федотова Л.Д. Оценка качества начального профессионального образования: метод. рекоменд. / Л.Д. Федотова, Е.А. Рыкова,
B.А. Малишева; Ин-т развития профессионального образования. -М.: Издательский центр АПО, 2000. - 82 с.
6. Смирнов В.Т. Управление человеческим капиталом: учеб. пособ., программа подготовки управленческих кадров для организаций народного хазяйства Российской Федерации / В.Т. Смирнов, И.В. Сошников, Ф.Б. Власов, И.В. Скоблякова. - Орел: ОрелГТУ, 2005. - 324 с.
7. Майбуров И.А. Эффективность инвестирования в человеческий капитал в США и России / И.А. Майбуров // МЭМО. - 2004.
- №4. - С. 3-13.
8. Корицкий А.В. Оценка влияния уровня образования работников, занятых в экономике регионов России, на их доходы / А.В. Корицкий // Прикладная эконометрика. - 2008. - №2 (10). - С. 65-74.
9. Mincer J. Human Capital Responses to Technological Change in the Labor Market, 1989.
10. Tnurow L. Jnwestment in Human Capital. Belmont, 1970. - P. 15.
11. Добрынин А.Н. Человеческий капитал втранзитивной экономике: формирование,оценка, эффективность использования / А.Н. Добрынин,
C.А. Дятлов, Е.Д. Цыренова. - СПб.: Наука, 1999. - 309 с.
12. Фитц-енц Я. Рентабельность инвестиций в персонал: измерение экономической ценности персонала / Як Фитц-енц; пер. с англ.: М.С. Меньшикова, Ю.П. Леонова; под общ. ред. В.И. Ярных. -М.:Вершина, 2006. - 320 с.
1 3. Капелюшников Р.И. Сколько стоит человеческий капитал России? / Р.И. Капелюшников; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». - М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. - 76 с.
14. Марцинкевич В.И. Экономика человека: учеб. пособ. для высш. учеб. завед. / В.И. Марцинкевич, И.В. Соболева. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 286 с.
15. Psacharopoulos G. Returns to Investmentin Education: A Further Update [Electronicresource] / G. Psacharopoulos, H.A. Patrinos // The World Bank, Policy ResearchWorking Paper. - September 2002.
- №2881. - Mode of access: http://elibrary.worldbank.org/doi/ pdf/10.1596/1813-9450-2881.
16. Psacharopoulos G. Returns to Education: anupdated international comparison / G. Psacharopoulos // Comparative Education. -1981.
- Vol. 17. - №3. - P. 321-341.
17. Кендрик Дж. Экономический рост и формирование капитала // Вопросы экономики. - 1976. - №11.
18. Сен А. Об этике и экономике / А. Сен. - М.: Наука, 1996. - 130 с.
19. Економтна енциклопедт: в 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ¡н. -К.: Академт, 2000. - Т. 3. - 864 с.
20. Хромов М.1. Сутнють ¡ особливост людського капталу в систе-м¡ социльно-економнних категорм / М.1. Хромов // Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - 2009. - №3. -С. 140-145.
21. Гршнова О.А. Економкапрац та соц¡ально-трудов¡ вщносини: пщручник / О.А. Гршнова. - К.: Знання, 2004. - 535 с.
22. Стефанишин О. Особливост змюту категори «людський потенциал» в умовах розвитку ¡нновацмноТ економки УкраТни / О. Стефанишин, В. Пиц // Галицький економтний вюник. - 2010. - №3 (28). -С. 161-169.
23. Чорна О.А. Сутнють категори «людський потенцил» / О.А. Чор-на // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности / НАН Украины. Ин-т экон. пром-ти. - Донецк, 2007. - С. 329-341.
24. Нколайчук М.В. Трактування людського капралу в систем¡ су-часних парадигмальних прюритета розвитку / М.В. Нколайчук // Зб. наукових праць НУК. - 2011. - №2. - С. 150-155.
25. Непокупна Т.А. До питання про засади формування людського по-тенцилу [Електрон. ресурс] / Т.А. Непокупна, Т.В. Бровко // Становлен-ня сучасноТ науки - 2007: матер. наук. конф. - Режим доступу: http:// www.rusnauka.com/17_SSN_2007/Economics/22558.doc.htm.
26. Давидюк Т.В. Трудов¡ ресурси, трудовий потенцил, робоча сила, людський капрал: взаемозв'язок категорм / Т.В. Давидюк // Вг сник ДЖТУ. - 2009. - №1 (47). - С. 32-37.
27. Докторович А.Б. Социально ориентированное развитие общества и человеческого потенциала: современные теории, методы системного исследования: автореф. дис.д-ра экон. наук / А.Б. Докторович. - М., 2006. - 42 с.
28. Заславская Т.И. Человеческий потенциал в современном трансформационном процессе / Т.И. Заславская // Общественные науки и современность. - 2005. -№4. - С. 13-25.
29. Толкова Н. В. Людський капрал як фактор зростання та розвитку економки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.01 - «Економнна теорт та ¡сторт економтноТ думки» / Н.В. Толкова. - К., 2004. -24 с.
30. Шевчук Л.Т. Втрати людського капралу в Укра'н-л: понятмно-категормний апарат ¡ концептуальн положення / Л.Т. Шевчук // Социльно-економны дослщження в перехщний перюд. - Львв: 1РД НАН УкраТни. - 2007, вип. 3 (65). - С. 9-27.
31. Задорожна С.М. Вщтворення людського потенцилу в умовах трансформацп регюнальних социльно-економнних систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.08.00.07
- «Демографи економка прац социльна економка ¡ политика» / С.М. Задорожна. - К. - 2006. - 21c.
32. Ушенко Н. В. Каттал^аци людського потенцилу: процесно-функцюнальний пщхщ / Н. В. Ушенко // Вюник Донецького унвер-ситету економки ¡ права. - 2011. - №2. - С. 36-40.
33. Долшнм М.1. Трудовий потенцил ¡ зайнятють: теоретичн основи та регюнальы особливост / М.1. Долшый, С.М. Злупко та ¡н.
- Ужгород: Карпати. - 1997. - 422 с.
34. Нколайчук М.В. Мехаызм регулювання м^рацмних процесс стьського населення: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.08.09.01«Демографи, економка пращ соц¡альна економ¡ка i пол¡тика» / М.В. Н¡колайчук. - Хмельницький: Хмельницький нацю-нальний унверситет. - 2005. - 249 с.
35. Nash Equilibrium: Theory [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.economics.utoronto.ca/ osborne/igt/nash.pdf
