CC BY
227
для тих пщприемств, як впроваджують прогресивну техшку i технологи, а також займаються науково-дос-лщною дiяльнiстю.
В свiтi формуеться так звана економка, що фунтуеться на знаннях. Це актуалiзуe питання Ыновац^ноУ дiяльностi, яка, як з'ясувалося, е фактично неодмiнною умовою побудови ефективноУ економiки, конкурен-тоспроможноУ на свтових ринках. Таким чином, необхiднiсть переходу УкраУни на iнновацiйну модель ро-звитку е незаперечною.
Л1тература
1. Закон Украни "Про ¡нновацмнудяльнють"//Вщомост ВерховноiРади Украни. - 2002. - № 36. - С. 266.
2. Закон Украни "Про проритетн напрями розвитку науки i техн'ки" //Урядовий кур'ер. - 2001. - 8 серпня.
3. Бажал Ю. М. Eкономiчна теорiя технолопчних змiн. / Ю. М. Бажал - К., 1996.
4. Гаман М. В. Державне управлiння iнновацiями: Укра'1'на та заруб'жний досвд: монографiя / М.В. Гаман - К. : Вкторя, - 2004. - С. 104-131.
5. Коюда В. ¡ннова^йна дiяльнiсть в УкраЫ. / В. Коюда // Ф'шанси Украни. - 2002. - №10. - С. 99-102.
6. Лапко О. Iнновашйна дiяльнiсть в системi державного регулювання. / Лапко О. - К. : 1ЕП НАНУ, 2001.
7. Патон Б. 1нновашйний шлях розвитку економiки Укра'1'ни. / Б. Патон // Biсник НАН Украни. - 2001. -№ 2. - С. 11-12.
8. Стадник В. В. Eкономiка i органiзацiя iнновацiйноi дяльност!. Навч. посбник. / В. В. Стадник - М. : Ви-давничий центр "Академ'я", 2005 р. - 400 с.
9. Федоренко В. Г. Шляхи п'щвищення ефективност iнвестицiй в Украiнi / В. Г. Федоренко - К. : Науко-вий Свт, 2003.
УДК 330.35
Диба Л.М.,
старший викладач кафедри економ1чно1 теори та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен1 Григор1я Сковороди"
СУТН1СТЬ ПОНЯТЬ ШТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ТА ШТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ
КАП1ТАЛ ЯК ЕКОНОМ1ЧНИХ КАТЕГОР1Й
У роботi узагальнено ¡снуюч! пдходи до сутност! понять "¡нтелектуальний потенц!ал" та "¡нтелектуальний каптал". Досл!джено процес перетворення !нтелектуального потенц!алу економ!чного суб'екта в його !нте-лектуальний каптал.
Ключов1 слова: !нтелектуальний потенц!ал, каптал, !нтелектуальний каптал, економ!чне зростання, свi-това економ!ка, ринкова система, трансформац!я економ!ки.
В работе обобщены существующие подходы к сущности понятия "интеллектуальный потенциал" и "интеллектуальный капитал". Исследован процесс превращения интеллектуального потенциала экономического субъекта в его интеллектуальный капитал.
Ключевые слова: интеллектуальный потенциал, капитал, интеллектуальный капитал, экономический рост, мировая экономика, рыночная система, трансформация экономики.
In the artikle the paper summarizes existing approaches to the nature of the concepts of "intellectual capacity" and "intellectual capital". The process of converting intellectual potential economic entity in its intellectual capital.
Keywords: intellectual capacity, capital, intellectual capital, economic growth, global economy, the market system, the transformation of the economy.
Актуальшсть. Одшею з найскладшших проблем сучасноУ ринковоУ трансформаци економки УкраУни е проблема ефективного використання та подальший розвиток ¡нтелектуального потен^алу сусптьства. Перехщ вщ командно-адмтютративно'У до ринковоУ системи супроводжуеться скороченням обсяпв фтан-сування установ осв1ти i науки, видатюв на науково-дослщш та дослщно-конструкторсью роботи, зменшен-ням частки продуклв ЫтелектуальноУ прац у структурi нацюнального виробництва, вщпливом наукових-техшчних пра^вниюв за межi держави. Все це рiзко актуалiзуe дослщження процеав формування та розвитку Ытелектуального потен^алу сусптьства, причин i наслщюв спаду у сферi ЫтелектуальноУ дiяльно-сд а також шляхiв його подолання в умовах перехщно'У економки УкраУни.
Постановка проблеми. Сучасн тенденци розвитку свтово'У економки переконливо свщчать, що для УкраУни не може бути Ышого шляху прогресу, шж формування економки iнтелектуально-iнноваiцйного типу. Адже УкраУна завжди характеризувалася значним рiвнем накопиченого Ытелектуального потенцiалу, ефек-тивне використання якого могло б забезпечити зростання економки нашоУ держави, УУ входження в групу европейських краУн-лiдерiв за соцiально-економiчним розвитком. У вiтчизнянiй економiчнiй науцi проблеми
124 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/1
© Диба Л.М., 2011
eфeктивнoгo викopиcтaння тa poзвиткy iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy дocлiджeнi щe нeдocтaтньo.
Дocлiдники здeбiльшoгo пpидiляють yвaгy oкpeмим йoгo cклaдoвим, тaким як нayкa, ocвiтa, oб'eкти rn-тeлeктyaльнoï влacнocтi тoщo. Boднoчac зaлишaютьcя нeдocтaтньo вивчeними чинники фopмyвaння ^e-лeктyaльнoгo пoтeнцiaлy тa вплив нa цeй пpoцec мaкpoeкoнoмiчнoгo cepeдoвищa.
Caмe цi oбcтaвини зyмoвлюють пocилeння yвaги дo iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy тa йoгo тpaнcфopмaцiï в iнтeлeктyaльний кaпiтaл. Oднaк, для з'яcyвaння змicтy iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy нeoбxiднo poзглянyти йo-гo кoнцeптyaльнi вiдмiннocтi з Ышими eкoнoмiчними кaтeгopiями, зoкpeмa, iнтeлeктyaльним кaпiтaлoм.
Cтyпiнь дocлiджeння. У в^чизняшй i зapyбiжнiй лiтepaтypi icнye чимaлo фyндaмeнтaльниx пpaць, пpиc-вячeниx вивчeнню piзнoмaнiтниx acпeктiв iнтeлeктyaльнoï дiяльнocтi, iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy тa ^e-лeктyaльнoгo гапталу. Iнтeлeктyaльнy дiяльнicть дocлiджyвaли тaкi eкoнoмicти кiнця XVII - cepeдини XIX ст., як B. Пeтi, A. Cмiт, Д. Piкapдo, Дж. C. MLn^ K. Mapкc, Ф. Лют; юнця XIX cт. - пepшoï пoлoвини XX cт., як A. Mapшaл, M. Tyгaн-Бapaнoвcький, Й.Шyмпeтep, M. Beбep.
Haпpикiнцi XX cт. eкoнoмiчнa нayкa знaчнy yвaгy пpидiляe aнaлiзy тaкиx cклaдoвиx iнтeлeктyaльнoгo пo-тeнцiaлy як ocвiтa, нayкa, iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï, iнтeлeктyaльний кaпiтaл. Baгoмий внecoк y вивчeння цieï пpoблeми зpoбили Д. Бeл, Дж. K. Гeлбpeйт, B. PocTOy, T. шульц, Г. Бeкep, Л. Typoy, Дж. Beйзi, M. Фiшep, M. Блayг, E. Дeнicoн, Ф. Maxлyп, E. Бpyкiнг, K. Cвeйбi, Л. Eдвiнcoн, M.Meлoyн, П. Caллiвaн, A. Toфлep, T. Cтюapт тa iншi. Питaння пoв'язaнi з iнтeлeктyaiьним пoтeнцiaтoм вивчaли y œo-ïx пpaцяx тaкi вiтчизнянi нayкoвцi як O.Бyтнiк-Ciвepcький, O. Гpiшнoвa, Б. Лeoнтьeв, B. Iнoзeмцeв, Л. Фeдy-лoвa, A. Чyxнo, I.Moйceeнкo, M. Дeмчишин, B. Гeйць, C. Boвкaнич, Л. Ceмiв, Ю. Гaвa, H. Ушeнкo, A. Гaпo-нeнкo, T. Бayлiнa, C. Злyпкo тa rnrni, якi кoмплeкcнo дocлiджyвaли кoнцeпцiю iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy.
Основний 3MicT. Cьoгoднi вce чacтiшe в пpaктицi гocпoдapювaння викopиcтoвyютьcя тepмiни '^ac-нicть" "пoтeнцiaл", "кaпiтaл" якi зa видaми тa oзнaкaми xapaктepизyють вiдпoвiднy мaйнoвy, фiнaнcoвy тa гocпoдapcькy дiяльнicть cyб'eктiв pинкy. Koжнoмy eлeмeнтy pинкy вiдпoвiдaють пeвнi xapaктepиcтики, зa-кoни poзвиткy, cпeцифiкa взaeмoдiï i взaeмoвпливy. Oднoчacнo, pинoк cтимyлюe poзвитoк твopчoï iнтeлeк-тyaльнoï пpaцi, впpoвaджeння y cycпiльнe виpoбництвo нoвiтнix тexнoлoгiй, винaxoдiв, кopиcниx мoдeлeй, пpoгpaмниx пpoдyктiв тoщo.
Cлiд зaзнaчити, щo eлeмeнтaми тoвapнocтi e нe лишe мaтepiaльнi peчi, пpeдмeти i пocлyги, a й peзyль-тaти iнтeлeктyaльнoï пpaцi - iдeï, yпpaвлiнcькi piшeння, винaxoди. Ocь чoмy, в pинкoвoмy cepeдoвищi пo вiднoшeнню дo peзyльтaтiв iнтeлeктyaльнoï пpaцi викopиcтoвyють тepмiни "iнтeлeктyaльнa влacнicть "тто-лeктyaльний пoтeнцiaл", "iнтeлeктyaльний кaпiтaл", тoщo.
Toмy, нa cyчacнoмy eтaпi pинкoвoï тpaнcфopмaцiï eкoнoмiки Укpaïни icнye пoтpeбa пoдaльшoгo дocлi-джeння iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy cycпiльcтвa. Ha пepший плaн пpи цьoмy виxoдять пpoблeми yдocкo-нaлeння iнcтитyцiйнoï бaзи фopмyвaння i зaxиcтy iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy, poзpoблeння пpoпoзицiй тa peкoмeндaцiй щoдo нaпpямiв cтимyлювaння йoгo poзвиткy в пepexiднiй eкoнoмiцi Укpaïни.
Ocнoвнi cклaдoвi iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy Укpaïни cфopмyвaлиcь в yмoвax кoмaнднo-aдмiнicтpa-тивнoï eкoнoмiки. Caмe тому дoдaткoвoï aктyaльнocтi дocлiджyвaнiй пpoблeмi нaдae нeoбxiднicть ïx вклю-чeння y cиcтeмy pинкoвиx вiднocин. Icнye пoтpeбa y глибшoмy дocлiджeннi мexaнiзмy цiнoyтвopeння нa pинкy iнтeлeктyaльниx пpoдyктiв, пpoблeми зaxиcтy oб'eктiв iнтeлeктyaльнoï влacнocтi тa впливу eкoнoмiч-нoï пoлiтики нa poзвитoк iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy Укpaïни.
У нayкoвiй лiтepaтypi пoняття "iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл" тa "iнтeлeктyaльний кaпiтaл" чacтo викopи-cтoвyютьcя як взaeмoзaмiннi. З мeтoю визнaчeння cпiльниx i вiдмiнниx pиc мiж цими пoняттями дeтaльнi-0e зyпинимocя нa ïx cyтнicнiй xapaктepиcтицi тa yмoвax, зa якиx iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл eкoнoмiчнoгo cyб'eктa (пiдпpиeмcтвa, peгioнy, дepжaви) здaтний пepeтвopитиcя в йoгo iнтeлeктyaльний кaпiтaл.
Aнaлiз лiтepaтypниx джepeл iз дaнoï пpoблeмaтики дoзвoляe видтити тpи пiдxoди дo тpaктyвaння пo-няття "iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл": pecypcний, фyнкцioнaльний тa цiльoвий пiдxoди; i тpи пiдxoди дo тpaк-тyвaння пoняття "iнтeлeктyaльний кaпiтaл": cyкyпнicть цiннocтeй, пpoцec, peзyльтaт.
Пpeдcтaвники pecypcнoгo пiдxoдy (Б. Дaнилишин, B. Kyцeнкo, O. Гpiшнoвa, I.Kaлeнюк, O. Бyтнiк-Ciвep-cький, A. Kpacoвcькa, A. Гaдзaлo, B. З^в тpaктyють iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл як cy^mc^ iнтeлeктy-aльниx pecypciв: знaння, здiбнocтi нaceлeння, cиcтeмa ocвiти, кoмп'ютepнe зaбeзпeчeння, cиcтeмa зв'яз-ку, бaзи дaниx (бiблioтeки тa eлeктpoннi cиcтeми), cиcтeмa нayки тa iнтeлeктyaльнy влacнicть.
У paмкax фyнкцioнaльнoгo пiдxoдy дocлiджyють дaнy кaтeгopiю тaкi нayкoвцi, як Ю. Kaнигiн, K. Maтyce-вич, C. Boвкaнич, б. Пaнчeнкo, B. Opищeнкo, M.Дoлiшнiй, O.Янoвcький. Cyтнicть iнтeлeктyaльнoгo пoтeн-цiaлy згiднo дaнoгo пiдxoдy пoлягae у здaтнocтi eкoнoмiчниx cyб'eктiв викoнyвaти пeвнi дiï з мeтoю вiдтвo-peння ïx iнтeлeктyaльниx pecypciв.
Пpeдcтaвники цiльoвoгo пiдxoдy (C. Moчepний, B. Пpoшaк, O. Дoвгaнь, I.Moйceeнкo, M. Дeмчишин, O. Keндюxoв, M. Гypeвичoв, O. Cтeфaнишин, H.Гopoдянcькa, B. Гуньщ B. Mypaшкo) пpи визнaчeннi ^e-лeктyaльнoгo пoтeнцiaлy aкцeнтyють yвaгy нa здaтнocтi cyкyпнocтi iнтeлeктyaльниx pecypciв дocягaти пo-cтaвлeниx цiлeй [3, c.222].
Звaжaючи нa вищe зaзнaчeнi пiдxoди, cфopмyeмo влacнy дeфiнiцiю пoняття "iнтeлeктyaльний пoтeн-цiaл". Пiд iнтeлeктyaльним пoтeнцiaлoм бyдeмo poзyмiти пeвнi мoжливocтi eкoнoмiчнoгo cyб'eктa cтвopю-вaти, нaкoпичyвaти тa eфeктивнo викopиcтoвyвaти iнтeлeктyaльнi pecyp^ з мeтoю зaбeзпeчeння ви^га-ro piвня йoгo poзвиткy тa кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Щoдo дpyгoï кaтeгopiï, тo з пoзицiï cyкyпнocтi цiннocтeй iнтeлeктyaльний кaпiтaл poзглядaeтьcя як a^ тив, щo вoлoдie здaтнicтю пpинocити дoxiд (пpeдcтaвникaми дaнoгo пiдxoдy e B. Caдoвcький, б. Cтeцeн-кo, Б. Лeoнтьeв, C.Kлiмoв, B. Iнoзeмцeв, K. Teйлop, Л. Meльник, Л. Чyxнo тa iн.).
Iз пoзицiï пpoцecy cy^ic^ iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy пoлягae в йoгo здaтнocтi дo вiдтвopeння, у мoжли-вocтi зaлyчeння iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy в пpoцec кpyгooбiгy, в якoмy здiйcнюeтьcя йoгo виpoбничe cto-живaння (у paмкax дaнoгo пiдxoдy дocлiджyють дaнy кaтeгopiю тaкi нayкoвцi, як O. Бyтнiк-Ciвepcький, Л.Eдвiнcoн, C.Aлбepт, K. Бpeдли, Д. Бeлл тa iн.).
Cy^ic^ iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy як peзyльтaтy пoлягae у йoгo здaтнocтi дo пpиpocтy тa зaбeзпeчeн-ня кoнкypeнтниx пepeвaг cyб'eктa (пpeдcтaвникaми дaнoгo пiдxoдy e E. Бpyкiнг, T. Cтюapт, Д. Kлeйн, Л. Пpycaк, Ю. ^a, X. Maкдoнaльд тa iн. [3, c. 225-226].
Зocepeдимo yвaгy нa бiльш дeтaльнoмy poзкpиттi eкoнoмiчнoгo змюту пoняття "iнтeлeктyaльний кaпiтaл".
Iнтeлeктyaльний кaпiтaл - цe знaння, якi мoжyть бути пepeтвopeнi в пpибyтoк тa oцiнeнi. Taкe шиpoкe визнaчeння, нa думку pociйcькиx фaxiвцiв, oxoплюe будь-як тexнoлoгiчнi, yпpaвлiнcькi тa pинкoвi нoвини, якi мoжyть бути iннoвaцieю, тобто пpинocити дoдaткoвий пpибyтoк[2]. Aлe пoняття "кaпiтaл" i, зoкpeмa, "rn-тeлeктyaльний кaпiтaл" в yмoвax pинкy мaють дeщo iншy eкoнoмiчнy пpиpoдy.
Kaпiтaл - цe aвaнcoвaнa вapтicть, щo в пpoцeci cвoгo pyxy пpинocить дoдaткoвy вapтicть, тoбтo "caмoзpoc-тaючy" вapтicть. Зa cвoïм coцiaльнo-eкoнoмiчним змютом кaпiтaл нe е мaйнoм. Bчeння пpo дoдaткoвy вap-тicть е ocнoвoю eкoнoмiчнoï тeopiï K.Mapкca. Якщo poзглядaти кaпiтaл з пoзицiï peчoвиx фaктopiв виpoбниц-твa, тoбтo як cy^^c^ зacoбiв виpoбництвa, якi пpинecyть дoxoд ïx влacникoвi, тo, нaпpиклaд, A.Cмiт poз-глядaв кaпiтaл як зaпac, щo викopиcтoвyeтьcя для гocпoдapcькиx пoтpeб i пpинocить дoxoд [2]; Д. Piкapдo -як ту чacтинy бaгaтcтвa, щo зaйнятa у виpoбництвi i нeoбxiднa для пpoвeдeння в дiю пpaцi; Дж.C.Miль - як пo-пepeдньo нaкoпичeний зaпac пpoдyктiв минyлoï пpaцi; A. Mapшaлл - як cyкyпнicть peчeй, бeз якиx виpoбниц-твo нe мoглo б здiйcнювaтиcь з piвнoю eфeктивнicтю, aлe якi нe е бeзплaтними дapaми пpиpoди [2].
Якщo poзглядaти кaпiтaл як пeвнe вклaдeння, щo дae змoгy oтpимyвaти дoxoд, то дo ньoгo тpeбa вiднe-сти i вклaдeння у poбoчy ^лу (Г. Бeккep, Дж. Miнcep). ^й пiдxiд мae нaзвy "кoнцeпцiя люд^гаго кaпiтaлy".
З пoзицiï П. Caмyeльcoнa, кaпiтaл cклaдaeтьcя з тaкиx фaктopiв виpoбництвa: пpиpoднi pecypcи; pecyp-^ людcькoï пpaцi; кaпiтaльнi блaгa, виpoблeнi caмoю eкoнoмiчнoю cиcтeмoю [5, c.147].
Як бaчимo, пepeтвopeння звичaйниx гpoшoвиx знaкiв нa кaпiтaл включae як чиcтo тexнiчнi, тexнiкo-opгaнi-зaцiйнi мoмeнти, тaк i coцiaльнo-eкoнoмiчнi. Kaпiтaл як тaкий мoжe icнyвaти лишe зa пeвниx coцiaльнo-eкo-нoмiчниx yмoв, дo якиx вiднocять: 1) виcoкopoзвинeнe тoвapнe виpoбництвo i o6ít; 2) нaявнicть тaкoï мoтивa-цiï дiяльнocтi виpoбникa, як ocoбиcтe збaгaчeння; 3) зocepeджeння у чacтини гocпoдapчиx aгeнтiв знaчнoï чacтки зacoбiв виpoбництвa, тoбтo пeвний cтyпiнь кoнцeнтpaцiï виpoбництвa i кaпiтaлy; 4) вiдcyтнicть влac-ниx зacoбiв виpoбництвa у чacтини гocпoдapчиx aгeнтiв, щo змушуе ïx нaймaтиcя [5, c. 206-207].
Якщo вce oзнaчeнe пpo кaпiтaл пiдcyмyвaти, тo мoжнa визнaчити зaгaльнi влacтивocтi кaпiтaлy, як звo-дятьcя дo тaкиx yзaгaльнeнь:
- кaпiтaл мae вapтicнy oцiнкy i e "caмoзpocтaючa" вapтicть;
- ^п^л виcтyпae як eкoнoмiчнa кaтeгopiя i зa cвoïм coцiaльнo-eкoнoмiчним змютом нe е мaйнoм;
- ^п^л icнye лишe зa пeвниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx yмoв, влacтивиx pинкoвoмy cepeдoвищy;
- ^п^л poзглядaeтьcя як aвaнcoвaнa вapтicть i пicля зaвepшeння кpyгooбiгy пoвepтaeтьcя з дoдaткo-вим дoxoдoм;
- ^п^л е чacтинa бaгaтcтвa (фiнaнcoвиx pecypciв) пiдпpиeмця (cyмa вapтicнoï oцiнки мaйнa тa гаш-тiв), мoжe бути iннoвaцieю.
Iнтeлeктyaльний кaпiтaл - цe oдин з piзнoвидiв гапталу, який мae вiдпoвiднi oзнaки гапталу i вiдтвopюe, oднoчacнo, xapaктepнy лишe йoмy (iнтeлeктyaльнoмy кaпiтaлy) cпeцифiкy i ocoбливocтi. Biн мae нaдзви-чaйнo cклaднy cyтнicть тa бaгaтoвeктopнicть пpoявy, щo визнaчaeтьcя мexaнiзмoм йoгo фyнкцioнyвaння. Дo iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy вiднocитьcя пpoдyкт poзyмoвoï, iнтeлeктyaльнoï пpaцi, пpoдyкт твopчиx зу-cиль. ùo6 глибшe ycвiдoмити пoняття тa мexaнiзм фyнкцioнyвaння iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy, cлiд пoдiли-ти йoгo нa oкpeмi cклaдoвi eлeмeнти з нacтyпним гpyпyвaнням зa oднopiдними oзнaкaми, тoбтo зд^ни-ти йoгo к^^ф^^ю.
Kлacифiкaцiю видiв iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy зд^нюють зa piзними oзнaкaми зaлeжнo вщ цiлi тa зaв-дaнь, як пpи цьoмy виpiшyютьcя. Зayвaжимo тaкoж, щo питaння клacифiкaцiï iнтeлeктyaльнoгo гапталу е диcкyciйним i нeдocтaтньo виcвiтлeним у cпeцiaльнiй лiтepaтypi[2].
Зa фopмoю влacнocтi iнтeлeктyaльний кaпiтaл мoжe бути пpивaтним, кoлeктивним тa дepжaвним в зaл-eжнocтi вiд cyб'eктa, який вoлoдie, кopиcтyeтьcя i poзпopяджyeтьcя peзyльтaтoм iнтeлeктyaльнoï твopчoï
дiяльнocтi. Зaзнaчeнi пoзицiï зaкpiплeнi в Koнcтитyцiï Укpaïни (cт.41).
B ocнoвy iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy вxoдить iнтeлeктyaльнa влacнicть - цe peзyльтaт iнтeлeктyaльнoï твopчoï дiяльнocтi, peзyльтaт влacнoгo твopчoгo пoшyкy, який мae 6ути пeвним чинoм oб'eктивний, вт^-ний y пeвнy oб'eктивнy фopмy тa мae бути здaтним дo вiдтвopeння [б, c. 7].
Ùo cтocyeтьcя пpивaтнoï aбo кoлeктивнoï (гpyпa пpивaтниx ocí6) фopми влacнocтi, тo зpoзyмiлo, як-щo мaeтьcя нa yвaзi, гаму нaлeжить peзyльтaт влacнoгo твopчoгo пoшyкy. Ùo ж cтocyeтьcя дepжaвнoï фop-ми iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, тo дo нeï вiднocять пpoдyкт iнтeлeктyaльнoï пpaцi, cтвopeний нa зaмoвлeння дepжaвниx opгaнiв влaди зa paxyнoк бюджeтниx гашт. A6o, зa тpaдицieю, пpoдyкт iнтeлeктyaльнoï пpaцi нaлeжить cyб'eктy гocпoдapювaння (пiдпpиeмcтвy, oб,eднaнню тoщo), який yтвopeний opгaнaми дepжaви (мicцeвoгo caмoвpядyвaння; Kaбiнeтoм Miнicтpiв Укpaïни, зa нaкaзoм мiнicтepcтв i вiдoмcтв), щo вiдпoвi-дae зaкoнaм Укpaïни "Пpo влacнicть" , '^po пiдпpиeмcтвa в Укpaïнi" тoщo.
Bлacний iнтeлeктyaльний кaпiтaл мoжe бути нa бaлaнci cyб'eктa гocпoдapювaння, нaпpиклaд, y фopмi кaпiтaльниx iнвecтицiй, тoбтo нa cтaдiï cтвopeння (poзpoбки) нeмaтepiaльниx aктивiв. Ùo cтocyeтьcя CTpo-кoвoгo iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy, тo нa бaлaнci cyб'eктa гocпoдapювaння тaкий кaпiтaл знaxoдить вдоб-paжeння y виглядi нeмaтepiaльниx aктивiв, якi в зaлeжнocтi вiд виду мaють вiдпoвiдний тepмiн знaxoджeн-ня згiднo зaкoнoдaвcтвa Укpaïни пpo oxopoнy iнтeлeктyaльнoï влacнocтi. Taк, нaпpиклaд, пpaвoвa oxopoнa cyб'eктiв iнтeлeктyaльнoï влacнocтi нaдaeтьcя з пeвниx yмoв нa кoнкpeтнo визнaчeний cтpoк: винaxiд - нa 2G poкiв, кopиcнa мoдeль - нa б poкiв, пpoмиcлoвий зpaзoк - нa 1G poкiв тoщo[2].
Чинним зaкoнoдaвcтвoм тaкoж пepeдбaчeнo здiйcнeння, нaпpиклaд, щopiчнoï (для винaxoдiв) пiдтpим-ки ïx дiï, шляxoм cплaти збopiв зa дiï, якi пoв'язaнi з oxopoнoю пpaвa нa oб'eкти iнтeлeктyaльнoï влacнo-cri[1, c.187].
Bиxoдячи з клacифiкaцiï видiв iнтeлeктyaльнoгo гапталу зa piзними oзнaкaми дoцiльнo poзглядaти Ы-тeлeктyaльний кaпiтaл з зaгaльниx пoзицiй, з пoзицiï фiлocoфcькoï ^erapi^^ i з пoзицiï кoнкpeтнoï нayки -як eкoнoмiчнy кaтeгopiю.
З пoзицiï фiлocoфcькoï кaтeгopiï, iнтeлeктyaльний кaпiтaл poзглядaeтьcя як здaтнicть дo миcлeння, тз-нaння, ocoбливo дo йoгo вищиx тeopeтичниx piвнiв, щo влacтивo iнтeлeктy. Пo вiднoшeнню дo гапталу, в цьoмy випaдкy, iнтeлeктyaльний ^п^л poзглядaeтьcя як нaкoпичeння нayкoвиx, тeopeтичниx i пpaктичниx знaнь людcтвa, cy^L^^a пpo вiдпoвiднi дiï, пpoцecи, пpoблeми виpiшeння. Öe е кaтeгopiaльнa ^pyicry-pa миcлeння, якa фopмyeтьcя нa бaзi cycпiльнoгo пiзнaння в пpoцeci yдocкoнaлeння, пoшyкy нoвoгo нa oc-нoвi yнiвepcaльниx фopм миcлeння.
Iнтeлeктyaльний кaпiтaл мoжнa poзглядaти i як cиcтeмy знaнь, якa бaзyeтьcя нa cиcтeмнoмy xapaктepi людcькoгo миcлeння, з мeтoю oпepyвaти ними (знaннями) дiaлeктичнo, тoбтo як взaeмoпoв'язaними, pyx-ливими, cyпepeчливими, тaкими, щo пepexoдять oднa в oднy aбo yзaгaльнюютьcя, викpиcтaлiзoвyютьcя, cтвepджyютьcя [7, c. 2б7].
B цьoмy пpoцeci - людинa, яга yдocкoнaлюe, yзaгaльнюe, е винaxiдник. Boнa шyкae нoвi piшeння, poзв'язye зaвдaння i poзглядaeтьcя як нociй iqe'í, poзpoбник iнтeлeктyaльнoгo пpoдyктy. Aлe цe нe е щe людcьким кaпiтaлoм, xoчa ïй (людинi) влacтивi cy^mc^ знaнь, нaвичoк, твopчиx здiбнocтeй, тому щo людcький pecypc пoвинeн ceбe peaлiзyвaти в iнтeлeктyaльний пpoдyкт. A цe мoжливo дocягти в пpoцeci poзpoбки, пoшyкy, yзaгaльнeння зa пeвниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx yмoв, дo якиx нaлeжaть нaявнicть мoти-вaцiï, кoнцeнтpaцiя poзyмoвиx зycиль, cпoживчa зaцiкaвлeнicть, кopиcнicть для cy^l^^a тoщo.
Людcький кaпiтaл - цe cкopiшe вapтicнa oцiнкa po6o™ cyкyпнocтi пpaцюючиx нa вiдпoвiднoмy фaxoвo-му piвнi, як poзглядaють як пoтeнцiйнi нociï iдeï, cпpямoвaниx нa пpoцec poзpoбки iнтeлeктyaльнoгo пpo-дукту кopиcнoгo для cycпiльcтвa. B цьoмy випaдкy eфeктивнicть живoï пpaцi бyдe визнaчaтиcя кiлькicтю cтвopeнoгo iнтeлeктyaльнoгo пpoдyктy нa oдиницю poбoчoгo чacy. ^й пoкaзник мoжe xapaктepизyвaти людcький пoтeнцiaл, якщo визнaчaти пoтeнцiйнi мoжливocтi cтвopювaти iнтeлeктyaльний пpoдyкт зa вiдпo-вщний тepмiн.
Як eкoнoмiчнa кaтeгopiя, iнтeлeктyaльний кaпiтaл poзглядaeтьcя з пoзицiï aвaнcoвaнoï iнтeлeктyaльнoï вapтocтi, щo в пpoцeci cвoгo pyxy пpинocить бшьшу вapтicть зa paxyнoк дoдaткoвoï вapтocтi. Tara тpaктy-вaння iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy мoжe бути визнaчeнe як coцiaльнo-eкoнoмiчнe[2].
Bикopиcтaння iнтeлeктyaльнoï влacнocтi в гocпoдapcькiй дiяльнocтi з eкoнoмiкo-фiнaнcoвиx пoзицiй е ïï кoмepцiaлiзaцiя. Пpoблeмa кoмepцiйнoгo викopиcтaння peзyльтaтiв iнтeлeктyaльнoï дiяльнocтi cьoгoднi щe нe дocтaтньo вивчeнa. Öe кoмплeкcнa, бaгaтoгpaннa пpoблeмa, щo мicтить в co6í пpaвoвi, тexнoлoгiчнi, eкoнoмiчнi виpoбничi тa rnrni питaння[4, c. 147].
Mexaнiзм кoмepцiaлiзaцiï е вiдтвopeння pyxy iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy з мeтoю oтpимaння пpoдyктy. Ha думку pociйcькиx фaxiвцiв, для мeнeджepa iнтeлeктyaльний кaпiтaл мae дв1 ocнoвнi кoмпoнeнти: людcький га-птал тa iнтeлeктyaльнi pecypcи. Людcький кaпiтaл чи iнтeлeктyaльнa cилa cтвopюють iннoвaцiï i тe, щo мoж-нa oпиcaти i iдeнтифiкyвaти, cтae iнтeлeктyaльними pecypcaми. Дeякi iнтeлeктyaльнi pecypcи звичaйнo д щo мaють бшьший кoмepцiйний пoтeнцiaл, oтpимyють пpaвoвy oxopoнy i ^ють iнтeлeктyaльнoю влacнicтю [2].
З oзнaчeниx пoзицiй в чиcтoмy виглядi iнтeлeктyaльний кaпiтaл - цe cтвopeний aбo пpидбaний iнтeлeк-тyaльний пpoдyкт, який мae вapтicнy oцiнкy, oб'eктивoвaний тa iдeнтифiкoвaний (вiдoкpeмлeний вiд пщ-пpиeмcтвa), yтpимyeтьcя пiдпpиeмcтвoм (cyб'eктoм гocпoдapювaння) з мeтoю ймoвipнocтi oдepжaння пpи-бутку (дoдaткoвoï вapтocтi). Bapтicть iнтeлeктyaльнoгo пpoдyктy (тoвapy), щo cтвopeний зa yмoв зacтoc-yвaння нaймaнoï пpaцi, oпиcyeтьcя вciм вiдoмoю фopмyлoю K. Mapкca, a caмe як cyмa пocтiйнoгo, змiннo-ro кaпiтaлy тa дoдaткoвoï вapтocтi. Bapтicнa oцiнкa iнтeлeктyaльнoï влacнocтi е iнтeлeктyaльний кaпiтaл, який oб'eктивoвaний тa iдeнтифiкoвaний з пoзицiï cтвopeнoгo aбo пpидбaнoгo iнтeлeктyaльнoгo пpoдyктy, який нaбyв пpaвo iнтeлeктyaльнoï влacнocтi.
Пpи викopиcтaннi cтвopeнoгo iнтeлeктyaльнoгo пpoдyктy бeзпocepeдньo нa caмoмy пiдпpиeмcтвi, дo-дaткoвa вapтicть cклaдaeтьcя з двox cклaдoвиx, a caмe, з чacтини дoдaткoвoï вapтocтi, яга вxoдить дo cклaдy iнтeлeктyaльнoгo гапталу, oтpимaнoгo в чиcтoмy виглядi, i з pern™ дoдaткoвoï вapтocтi, яга oтpи-мaнa пpи peaлiзaцiï пpoдyкцiï з викopиcтaнням iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy в чиcтoмy виглядi, тoбтo нa yмo-вax викopиcтaння вжe oнoвлeниx aбo yдocкoнaлeниx зacoбiв i пpeдмeтiв пpaцi, нaймaнoï poбoчoï cили.
Бiльшicть eкoнoмicтiв cтвepджyють, щo iнтeлeктyaльний кaпiтaл - цe eфeктивнo викopиcтaний в eкoнo-мiчнiй дiяльнocтi iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл. Зoкpeмa, у кoлeктивнiй пpaцi вiтчизняниx нayкoвцiв "Укpaïнa: iнтeлeкт нaцiï нa мeжi cтoлiть" iнтeлeктyaльний кaпiтaл визнaчaeтьcя як iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, який aктивнo викopиcтoвyeтьcя у пpoцecax eкoнoмiчнoгo poзвиткy [7, c 69].
Дaлi нeoбxiднo визнaчити зв'язoк мiж ключoвими пoняттями - iнтeлeктyaльнi pecypcи, iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл тa iнтeлeктyaльний кaпiтaл.
Iнтeлeктyaльнi pecypcи - цэ cyкyпнicть людeй, якi мaють нeoбxiднy пpoфeciйнy пiдгoтoвкy, нeoбxiднi знaння i вмiння тa cyкyпнicть peзyльтaтiв ïx iнтeлeктyaльнoï пpaцi у виглядi пpoгpaмниx, тexнiчниx, тexнoлoгiчниx, op-гaнiзaцiйнo-cтpyктypниx зacoбiв, iнфopмaцiï i нaлaгoджeниx кoмyнiкaцiйниx зв'язкiв, якi мoжyть бути викopи-cтaнi як джepeлa дoxoдiв. Iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл - цe мoжливocтi, ^opern iнтeлeктyaльними pecypcaми. Iнтeлeктyaльний кaпiтaл - цe peaлiзoвaний (eфeктивнo викopиcтaний) iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл.
Oтжe, iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл e yзaгaльнeнoю xapaктepиcтикoю iнтeлeктyaльниx pecypciв, вiдпoвiд-нo дo мicця i чacy. Iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл мoжe xapaктepизyвaти cyчacнe з пoглядy пpaктичнoгo вига-pиcтaння нaявниx eкoнoмiчниx мoжливocтeй, щo дae змoгy poзмeжyвaти peaлiзoвaний i нepeaлiзoвaний пoтeнцiaл. Oчeвиднo, щo iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл e зa вeличинoю бiльшим, шж iнтeлeктyaльнi pecypcи, тoмy пoмилкoвo oтoтoжнювaти iнтeлeктyaльнi pecypcи тa iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, тoмy щo iнтeлeктy-aльний пoтeнцiaл - цe мoжливocтi, нaдaнi iнтeлeктyaльними pecypcaми у пeвний чac i у мaйбyтньoмy, якi мoжyть бути викopиcтaнi для дocягнeння пeвнoï мeти.
Biдмiннicть iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy тa iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy нaйлeгшe зpoзyмiти, poзглядaю-чи дaнi пoняття нa piвнi Ыдивда. Piзницю мiж цими двoмa пoняттями мoжнa дocлiдити чepeз пpизмy зaлy-чeння ïx в eкoнoмiкy. Iнтeлeктyaльний кaпiтaл нa piвнi ocoбиcтocтi - цe фopмaлiзoвaнi здiбнocтi людини, як cтaли oб'eктaми iнтeлeктyaльнoï влacнocтi: знaння, вмiння, нaвички, нaбyтi людинoю у пpoцeci нaвчaння (caмoнaвчaння), винaxoди, як зaпaтeнтoвaнi aбo твopи миcтeцтвa i кyльтypи, нa якиx пoшиpeнo aвтopcь-кe пpaвo тoщo.
Taким чинoм, iнтeлeктyaльний кaпiтaл мoжнa визнaчити як ттьки тi здiбнocтi людини, як пepcoнiфiкo-вaнi пeвним чинoм i викopиcтoвyютьcя для виpoбництвa eкoнoмiчниx блaг. Iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл нa piвнi ocoбиcтocтi - цe здiбнocтi людини взaгaлi, якi нe зaлeжaть вiд ïx викopиcтaння у виpoбництвi. Oчeвид-нo, щo iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл е знaчнo шиpшим пoняттям, нiж iнтeлeктyaльний кaпiтaл. Якщo poзгля-дaти cтpyктypy iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy, тo iнтeлeктyaльний кaпiтaл е oдним з йoгo eлeмeнтiв, який a^ тивнo викopиcтoвyeтьcя у pинкoвiй eкoнoмiцi [3, c 227].
To6to iнтeлeктyaльнi pecypcи cтвopюють пeвнi мoжливocтi, якi мoжyть бути як peaлiзoвaнi, тaк i нepe-aлiзoвaнi, бaзoвa ж фyнкцiя iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy - cтвopeння нoвoï вapтocтi шляxoм peaлiзaцiï нaдa-ниx iнтeлeктyaльними pecypcaми мoжливocтeй, тoбтo шляxoм викopиcтaння iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy.
Taким чинoм, тepмiн "iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл" викopиcтoвyeтьcя, фaктичнo, для визнaчeння pecyp-ciв, якi мoжyть бути викopиcтaнi cyб'eктoм для фopмyвaння iнтeлeктyaльнoгo гапталу. Tiльки чepeз пpиз-му дiяльнocтi виoкpeмлюютьcя кoнцeптyaльнi мeжi iнтeлeктyaльниx pecypciв, iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy тa iнтeлeктyaльнoгo гапталу. Taк, лишe eфeктивнe викopиcтaння iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy пpaктичнo oтoтoжнюe йoгo з iнтeлeктyaльним кaпiтaлoм, a нeвикopиcтaний iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл зaлишaeтьcя iнтeлeктyaльним pecypcoм.
Виздовки. Bce вищeвиклaдeнe визнaчae пoтpeбy в yзaгaльнeнi, пoдaльшoмy дocлiджeннi тeopeтичниx ac-пeктiв фopмyвaння, eфeктивнocтi викopиcтaння iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy як ocнoви нapoщyвaння iнтeлeк-тyaльнoгo кaпiтaлy. Aqœe oдним iз визнaчaльниx пpiopитeтiв для ycпiшнoгo poзвиткy дepжaви е cтвopeння yмoв i мexaнiзмiв для eфeктивнoгo пepeтвopeння ïï iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy нa iнтeлeктyaльний шп^л.
Taким чинoм, iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл e знaчнo шиpшим пoняттям пopiвнянo з iнтeлeктyaльним rarn-тaлoм. Iнтeлeктyaльний кaпiтaл являе coбoю iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, який aктивнo тa eфeктивнo вига-
ристовуеться в економ1чн1й д1яльност1 задля досягнення певноУ мети.
Якщо Ытелектуальш ресурси активно використовуються у процесах економ1чного розвитку, то ¡нтелек-туальний потен^ал трансформуеться в ¡нтелектуальний каттал. На пщтвердження сказаного вище, мож-на навести твердження науковця Я. Ширмера, який називае УкраУну единою з1 ста краУн, в яюй ¡снуе най-бУпьша рiзниця мiж економiчним потенцiалом та його реальним функцюнуванням. У термiнологií економiч-ноУ теорií це означае, що наявн ресурси кражи, у тому чиож iнтелектуальнi, ефективно не використовуються ¡ економiка "розташована набагато нижче криво!' своУх виробничих можливостей" [8, с.20].
Тобто, ресурснi складовi iнтелектуального потенцiалу ще не гарантують отримання додатковоУ варто-стi, яка створюеться при здiйсненнi руху катталу в iнновацiйнiй дiяльностi економiчних суб'еклв або вико-ристаннi у соцiально-економiчнiй системi. Базова ж функцiя капралу - створення ново!' вартостi - реалiзу-еться як результат використання Ытелектуального капiталу.
Л1тература
1. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена / Г.А. Андрощук // Стратепя еко-ном1чного розвитку Укра'ни: Наук. Зб. - Вип. 7/Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001 С.183-193.
2. Бутн'к-С'терський О.Б. Iнтелектуальний кап!тал. (Теоретичний аспект). /Бутн'к-С'терський О.Б. [Елек-тронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.ipdo.kiev.ua/files/articles/butniksiverskiy_intelektu-al_capital_theoretical_aspect.doc
3. Махомет Ю.В. Сутн!сна характеристика та структура ¡нтелектуального капталу п!дприемства. /Ю.В. Махомет // Економ'нний прост!р: Зб'рник наукових праць. - Дыпропетровськ: ПДАБА. - 2009. - №25. - С.221-229.
4. Мойсеенко 1.П. Регреайний анал!з ¡нтелектуального потенц!алу. / 1.П. Мойсеенко, М.Я. Демчишин // Актуальна проблеми економки. - 2008. - №10. - С.142-148.
5. Основи економiчноí теорИ': полiтекономiчний аспект: [Пдручник] /Г.Н.Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Канiщенко та ¡н.; за ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. - К.: Вища шк., 1994.
6. Пдопригора О. Проблеми системи законодавства Укра'ни про ¡нтелектуальну власмсть. / О. Пдопри-гора // 1нтелектуальна власнсть - 2000, № 3, С. 3-14.
7. Укра'на: ¡нтелект наци на межi столiть. Колективна монографiя / Ке^вник авт. кол-ву В.К.Врублев-ський. - К.: 1нформашйно-видавничий центр "1нтелект", 2000. - 516 с.
8. Ширмер Я. Людський каптал важить бiльше, нж грошi, технологчи iншi ресурси. / Я. Ширмер // Еко-номст. - 2000. - № 3. - С 20-29.
УДК 33.5(477)
Дрок П.В.,
викладач кафедри економки пщприемства та ¡нновацмного розвитку ННФЕ1 ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Н1
У статт! досл!джено проблему ринку працi, проанал!зовано його тенденцИ', зд!йснено пошук перспектив розвитку ринку працi в Укра '1'нi.
Ключов1 слова: ринок працi, зайнят!сть населення, робоча сила, заробтна плата, ц!на працi.
В статье исследована проблема рынка труда, проанализированы его тенденции. Осуществлен поиск перспектив развития рынка труда в Украине.
Ключевые слова: рынок труда, занятость населения, рабочая сила, зароботная плата, цена труда.
In the article investigational problem of labour-market, his tendencies are analysed. The search of prospects of market of labour development is carried out in Ukraine.
Keywords: labour-market, employment of population, labour force, wages, cost of labor.
Актуальшсть дослщження. Одшею з найбУпьших проблем УкраУни е неповна зайнятють населення. Причиною цього е нерацюнальне використання робочоУ сили й вщсутнють економ1чних умов, яю дали б змогу людям застосовувати своУ навички у продуктивна робот1 за пристойну плату. Тому в загальному плат i до-сить ясно проводиться економiчний аналiз поведтки роботодав^в i взаемовщносин мiж ними i пра^вника-ми викладаються загальноекономiчнi поняття, даеться короткий огляд проблем попиту i пропозици на ринку прац^ що дозволяе побачити взаемовщносини головних сил, дючих на ринку прац^ як працюють мехашзми формування поведтки на ринку прац^ а також визначити наслщки ^еУ поведтки для державноУ пол^ики.
Стушнь дослщження проблеми. Проблему ринку пра^ вивчають вченьекономюти: Г.Т.Завтовська, Л.И.Хуков, С.М.Алупко, Е.М^анова та rnmi. Однак, дана проблема для УкраУни залишаеться актуальною
© Дрок П.В., 2011
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1 129
