CC BY
89
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
УДК 65.01:65.013 Асист. €.В. Натвська - 1нститут економжи iупраелтня РВНЗ, Кримський гуматтарний унтерситет ", м. Ялта
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ ШДПРИСМСТВ: СУТН1СТЬ I ЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Дослщжено роль i значення iнтелектуального кашталу у сучасних трансформа-цiйних процесах розвитку економжи. Визначено, що штелектуальний капiтал надае сучасному пiдприемству ваггаш конкурентнi переваги на ринку.
Ключоег слоеа: штелектуальний каттал, структурний каштал, людський капiтал.
Постановка проблеми. Еконсяшчна система, що базуеться на знаннях та ор1ентована на формування, безпосередне використання i розвиток ште-лектуального катталу стае основним ор1ентиром у сощально-економ1чному розвитку держав, окремих регюшв та окремих тдприемств. У сучасних умо-вах розвитку краïни одшею з глибинних проблем постае проблема подальшо-го детального розроблення формування оцшки вартосп штелектуального кашталу, ефективного використання та розвитку штелектуального катталу в межах сучасних тдприемств.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Термш штелектуальний каттал почав активно розвиватися на початку 90-х роюв XX ст. Особливий внесок у розроблення i визначення ефективносп застосування цього поняття внесли дослщники Е. Брукшг, Е. Тоффлер, Дж. Гелбрейт, Л. Едвшссон, Б.Б. Леонтьев, Л.Г. Мельник, С.М. 1лляшенко, С.М. Клiмов, А.Г. Жарiнова, В.Л. 1ноземцев, В.А. Подсолонко та ш. Вони розкрили основний змют i дос-лщили структуру понять iнтелектуальний каттал,, економжа знань, пояснили вплив цих категорш та визначили ïх роль у розвитку сучасних оргашза-цшних структур.
1снуе кiлька пiдходiв до визначення цього поняття рiзними авторами:
1. 1нтелектуальний каттал - це коршня компанп, приховат умови розвитку, що криються за видимим фасадом ïï буд1вель i товарного асортимен-ту. У цьому й полягае особливе значення штелектуального катталу (Лейф Эдвинссон, Майкл Мэлоун, Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании").
2. 1нтелектуальний каттал - це сукуптсть нематер1альних (штелектуаль-них) актив1в, що тдсилюють конкурентш переваги тдприемства. До ш-телектуального катталу вщносять ринков1 активи (марка, перспективт угоди, договори, контракти, дистрибутивт канали), активи штелектуаль-ноï власност (патенти, авторсью права, торгова марка) i шфраструктури (б1знес-процеси, управлшська политика тдприемства, культура i процеси управлшня), гуматтарт активи (iнтелектуальнi активи службовцiв i партнерiв пiдприемства, якi полягають в знаннях i умшнях) Е. Брукшг.
3. 1нтелектуальний капiтал - це шформащя та повсякденнi знання пращв-никiв, якi акумулюе воедино i знання пращвниюв пiдприемства, i ште-лектуальну власнiсть, i нагромаджений досвщ, спiлкування й оргатза-цiйну структуру, шформацшш мережi й iмiдж фiрми В.Л. 1ноземцев.
4. 1нтелектуальний каттал об'еднуе в собi розумовi здiбностi людей, а та-кож матерiальнi та нематерiальнi активи, якi вони використовують в про-цесi своеï iнтелектуальноï працi - Л.Г. Мельник.
256
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.15
5. 1нтелектуальний каттал - це iнтелектуальне багатство оргатзацп, яке визначае И творчi можливостi зi створення та реалiзацп iнтелектуальноl та шновацшно! продукци [2].
Видшення мевир1шеми\ рашше частин загально'1 проблеми, як1 становлять предмет нашого досл1дження. На сучасному етап розвитку економжи Укра!ни перед науковцями та тдприемцями постае проблема по-дальшого розроблення питань ефективносп використання штелектуального капггалу, особливо у частин його подальшого розвитку та вщтворювання у заданих умовах. Недостатньо висв1тлено питання стимулювання розвитку ш-телектуального катталу.
Формулювання ц1лей досл1дження (постановка завдання). ЦЫ та завдання, поставлен в ход1 дослщження, зводяться до визначення сутносп, рол1 та мюця штелектуального катталу на тдприемствах в умовах трансфор-мацшних процешв у економщ держави.
Виклад основного матер1алу дослщження. В сучасних умовах тд-приемства роблять ставку на формування конкурентно! переваги, засновано! на особливих знаниях, що становлять мщний, стшкий штелектуальний кат-тал. Людський, оргашзацшний 1 споживчий каттали становлять структуру або "тдсистеми" [5] штелектуального катталу, вони нерозривно пов'язан [10]:
• людський каттал - це знания, творчий, штелектуальний каттал, особиста якосп, моральн цiииостi, штелектуальний потеицiал, ноу-хау, креативний спосiб мислеиия, моральиi цiниостi, умшня i иавички, лiдерство, культура пращ, яю використовують для отримаиия доходу оргатзащею (тд-приемством) або шдивщом. При цьому сукупиiсть всiх елеменпв людського капiталу стаиовить в робота синергетичний ефект, багаторазово збшьшуе ефективтсть прийиятих шдив^альиих ршеиь;
• оргатзацшиий капiтал - технологи, процедури та системи управлiиия, культура, технчне i програмие забезпечеиия, патеити, лщензп, товариi знаки, промисловi зразки, оргатзацшт форми i структури. Це здаттсть адекватно реагувати на вимоги ринку i грамотно використовувати людський каштал (вмшия i иавички + потеищал). Розвиток оргаиiзацiйиого капiталу полягае в оргатзацп до^дницько! дiяльиостi (дослiджеиия ринку i осиовиих методiв управлiиия), а також у розвитку корпоративно! культури;
• споживчий каттал - система тривких зв'язкв i вiдносии, що забезпечуе ефективиу взаемодта мiж ментами (споживачами) i персоналом тд-приемства. Охоплюе коитракти, угоди, репутацiю, бренд, товарн знаки, ка-иали розподшу продукци (товарш, робiт, послуг), вдаосини з клiеитами.
Як вважае дослщник оцiнки iнтелектуального капiталу С.М. 1лляшен-ко [5], споживчий капiтал по-шшому можна трактувати як iнтерфейсний, тобто той, що забезпечуе оргашзащю системи зв'язюв з контрагентами (пос-тачальниками, споживачами, посередниками, установами фшансово-кредит-но! системи, органами влади та ш), iнформацiю про економiчних контраген-пв, iсторiю вiдносин з ними.
Лейф Едвшссон розробив таку структуру штелектуального катталу:
4. Економжа, планування та управлшня в галузях
257
^цю^льний лкотехшчний унiвepситeт Укpaïни
Рис. Структура штелектуального катталу за Едвтссоном
У poзpoбцi Л. Едвша^^ (риа), лкдеький кaпiтaл - це cyкyпнicть зтань, пpaктичниx нaвичoк тa твopчиx здiбнocтeй пpaцiвникiв кoмпaнiï, дoк-лaдeнi дo викoнaння пeвниx пoтoчниx зaвдaнь. СТРУКТУРНИЙ кaпiтaл craa-дaeтьcя з тапиру cпoживaчiв тa opгaнiзaцiйнoгo кaпiтaлy.
Кaпiтaл cпoживaчiв дae нaйбiльший ефект y фyнкцioнyвaннi фiнaнco-вo-кpeдитнoï cиcтeми (cтpaxoвиx кoмпaнiй, бaнкiвcькиx у^га^в, фiнaнcoвиx шдприемств), де ocнoвнa бaзa poбoти - це фopмyвaння клieнтcькoгo гортфе-ля зв'язюв (дoгoвopiв). Оpгaнiзaцiйний кaпiтaл дae нaйбiльший ефект нa eтaпi cтвopeння пpoдyктy (тoвapy, PO6O™, ro^yra), фopмyвaння вapтocтi.
Кaпiтaл iннoвaцiй cклaдaeтьcя з aктивiв, щo cпpияють oнoвлeнню тд-пpиeмcтвa (кoмпaнiï). Це зaxищeнi ^мерц^ш пpaвa, iнтeлeктyaльнa влac-нють, нeмaтepiaльнi aктиви тa iн. цiннocтi. ^п^гал пpoцeciв вiдoбpaжeнo без-пocepeдньo в npo^ci виpoбництвa тa фopмyвaння вapтocтi (фyнкцioнyвaння cиcтeм виpoбництвa, нaлaгoджeння ^стеми збуту, пicля пpoдaжнe oбcлyгo-вyвaння).
Iнтeлeктyaльний кaпiтaл викoнye низку функцш, ocнoвними з якиx, нa пoгляд дocлiдникa [S], мoжнa ввaжaти тaкi:
• iнфopмaцiйнy - нaкoпичeння, cn^^ama^ i пepeдaчa знaнь, умшь, шви-чoк, iнфopмaцiï;
• пiзнaвaльнo-гнoceoлoгiчнy - придбшня знaнь npo пpoцecи xa явищa;
• пepeгвopювaльнy - пepeтвopeння знaнь y нoвi peзyльxaxи iнxeлeкxyaльнoï дь яльнocгi (iнфopмaцiя, ^o^otm, norayra xa in.);
• нayкoвo-дocлiднy - oprarna^ i пpoвeдeння нayкoвиx дocлiджeнь y еташ-мiчнiй, пoлiг^ичнiй, coцiaльнiй, дyxoвнiй cфepax cycпiльнoгo жигтя;
• aкcioлoгiчнy - нaдaння дoпoмoги ^див^м в ycвiдoмлeннi знaчyщocxi для гебе i для cycпiльcxвa xиx чи iншиx пoдiй i явищ, ^o^ra^n, poбix, noray^ yчacгъ y фopмyвaннi ocoбиcxicнoгo cxaвлeння дo nnx, в^р пoвeдiнки na oc-нoвi cвiдoмoï дiï i вiдпoвiднo дo цiннocxeй;
• iнxeгpaxивнy - opierna^ na дocлiджeння в ycix cфepax i гaлyзяx знaнь з ме-тoю cxвopeння нoвoï пpoдyкцiï, poбix, пocлyг;
• регулятивну - вcxaнoвлeння тpaдицiйниx нopм i пpaвил, якi регулюють шве-дiнкy cyб'eкriв;
• кyльтypoлoгiчнy - yчacгъ в poзшиpeннi тзшння, в ocвixi, caмoocвixi, poзвиx-ку культури миcлeння cyб'eкriв xa ш.;
• виxoвнy - фopмyвaння caмocвiдoмocтi шдивщш;
• пpaкшчнy (yг^илixapнy) - шрияння виpiшeнню coцiaльнo-eкoнoмiчниx, куль-тypниx xa iншиx зaвдaнь;
25S
Збipник нaуково-тexнiчниx npayb
^укрвий вкник 11.1ТУ У^аши. - 2011. - Вип. 21.15
• oxoponny - oxoporn peзyльтaтiв iнтeлeктyaльнoï npa^ шляxoм ïx викopиc-тання в пoвcякдeннiИ дiяльнocтi.
Peaлiзaцiя циx функцш зaбeзиeчyетьcя вciмa иiдcиcтeмaми (eлeмeнтa-ми) iнтeлeктyaльнoгo кaиiтaлy.
У cyчacниx yмoвax iнтeлeктyaльний кaиiтaл виcтyиaе зacoбoм вимipю-вання, кoнкpeтизaцiï i вiдoбpaжeння icтиннoï вapтocтi cвoïx aктивiв. Бyxгaл-тepcький oблiк, зacнoвaний на iнтeлeктyaльнoмy каштат, дае yнiкaльнy мoж-ливicть кoмплeкcнoгo викopиcтaння вcьoгo тoгo, бeз чoгo нeмиcлимa cyчacнa eкoнoмiкa динaмiчниx i виcoкoтexнoлoгiчниx вipтyaльниx кopиopaцiй [9]:
• licm й дoвгoтpивaлi дiлoвi зв'язки в мeжax i^apn^s, oб'еднaниx в TOpH^o-пpoмиcлoвi мepeжi;
• сталють клiентypи;
• знання та кoмпeтeнцiя пpoвiдниx cпiвpoбiтникiв, вiд якиx зaлeжить дoля roop-rnpauiï;
• ^аг^кня кoмпaнiï та ïï cлyжбoвцiв дo пocтiИнoгo caмoвдocкoнaлeння i poз-витку;
• i, гoлoвнe, iмiдж »op^op^n i ^mocií, якi вoнa crn^i^e, щo мае виpiшaльнe знaчeння для ^pimM^ вищoгo panry i пoтeнцiйниx iнвecтopiв пiд Hac в^ь шeння иитання пpo злиття, пpидбaння, cпiвпpaцю, пpиИoм на poбoтy, вcтyп дo cпiлки i тoвapиcтвa.
Bиpoдoвж ocтaннix poкiв дocлiдники клacифiкyвaли cтpyктypy шт^тек-тyaльнoгo кaиiтaлy за piзними oзнaкaми, иpoиoнyемo таку клacифiкaцiю (табл.):
Табл. Класифтащя ттелектуального капталу (IK) за певними ознаками
KTac^ka^fea oзнaкa
XapaCTepH^rna
Вид IK (за cтpyктypoю)
- люд^кнй
- opгaнiзaцiИниИ
- шрживчий (iнтepфeИcниИ [5])
Cфepa викopиcтaння IK
- мaтepiaльнe виpoбництвo (виpoбничa, TOp-гова, cepвicнa)
- нeмaтepiaльнe виpoбництвo (нayкoвa cфepa)
- iннoвaцiИнa дiяльнicть_
Хapaктep викopиcтaння IK
- викopиcтoвyетьcя
- викopиcтoвyетьcя чacткoвo
- ne викopиcтoвyетьcя зoвciм
Пepioд викopиcтaння IK
-кopoткocтpoкoвии -cepeдньocтpoкoвиИ - дoвrocтpoкoвиИ
Poль IK y виpoбничoмy пpoцeci _пiдиpиемcт'вa_
-ocнoвнa - дoпoмiжнa
Умoви фopмyвaння IK на тд-пpиемcтвi
- влacнии
- зaлyчeниИ - змшаний
Cтyпiнь pизикy викopиcтaння IK
- мвна вiдcyтнicть pизикy
- низький
- cepeднiИ
- витокий
Фopми влacнocтi, у якиx мoжливe викopиcтaння IK
- вci (^шатна, »Me^mm, дepжaвнa)
Moжливicть пoдaльшoгo _вiдчyжeння IK_
- в^ужуеткя ne в^ужует^я
4. Економ1ка, планування та yпpавлiння в галузях
259
^цю^льний лiсотexнiчний унiвepситeт Укpaïни
Piвeнь iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy тa вмiння йoгo викopиcтoвyвaти з нaйбiльшoю вiддaчeю визнaчaють уотшний poзвитoк пiдпpиeмcтвa нa ринку. Звдаи дуже виcoкe знaчeння poзвиткy iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy в мeжax кoнкpeтнoгo пiдпpиeмcтвa i вcieï дepжaви зaгaлoм.
Iнтeлeктyaльний кaпiтaл e ocнoвoю iннoвaцiйнoï дiяльнocтi тд-пpиeмcтв. Iнтeлeктyaльний кaпiтaл - це зтання, iнфopмaцiя, дocвiд, opгaнiзa-цiйнi мoжливocтi, iнфopмaцiйнi ^тали, яю мoжнa викopиcтoвyвaти для crao-рення бaгaтcтвa. Iнaкшe гажучи, це cyмa вcьoгo тога, щo знaють i чим вoлoдi-ють. Одтак, нeзвaжaючи нa знaчнy кiлькicть викoнaниx дocлiджeнь, бaгaтo тeopeтичниx, мeтoдoлoгiчниx i мeтoдичниx acпeктiв здiйcнeння пpoцecy уп-paвлiння iнтeлeктyaльним кaпiтaлoм poзкpитo не пoвнoю мipoю. Iнфopмaцiя, зтання, iнтeлeктyaльнa влacнicть пepeтвopилиcя нa пpoдyкти виpoбничoгo пpoцecy. Сyчacнi iнфopмaцiйнi тa кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï визнaчaють не тiльки cьoгoднiшнiй, a й зaвтpaшнiй день cyчacнoгo cy^^c^a, piвeнь poз-витку якoгo знaчнoю мipoю зaлeжить вiд eфeктивнoï ^мут^ци i мipи ви^-pиcтaння зacoбiв oбpoблeння iнфopмaцiï (кoмп'ютepiв, oбчиcлювaльнoï текш-ки, кcepoкciв, тeлeфoнiв, пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння [3].
Eфeктивнicть peaлiзaцiï iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa виз-нaчaють cтaнoм röra opгaнiзaцiйнoï cклaдoвoï [5, c. 16-25]. Ha cyчacнoмy eтa-пi poзвиткy iнтeлeктyaльний кaпiтaл - це нacaмпepeд чггю, яcнi зтання, якими вoлoдie opгaнiзaцiя. Зтання, якi мoжнa пepeдaти. Зтання, якi мaють cвoю вap-тicть. Icнye бaгaтo cпocoбiв oцiнювaння вapтocтi iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa. Методи oцiнки, зaпpoпoнoвaнi Е. Бруюнг, звoдятьcя дo 4 мето-дiв: 1) метод пpямoгo вимipювaння; 2) метод oцiнювaння pинкoвoï кaпiтaлiзa-цп; 3) методи oцiнювaння вiддaчi aктивiв; 4) методи бaльнoгo oцiнювaння.
Пepшa i чeтвepтa групи мeтoдiв пpизнaчeнi для aнaлiзy eфeктивнocтi cтpyктypи iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy, включaючи йoгo oкpeмi елементи. 3a дoпoмoгoю дpyгoï i тpeтьoï груп мeтoдiв oцiнюють pecypcний i пoтeнцiйний елементи iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy.
Iнтeлeктyaльний кaпiтaл тoтoжний пoняттю нeмaтepiaльниx aктивiв. Bapmc^ нeмaтepiaльниx aктивiв включaють в бaлaнc пiдпpиeмcтвa i це вiд-пoвiднo збiльшye зaгaльнy вapтicть кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa. Iнтeлeктyaльний кaпiтaл пiднiмae pинкoвy вapтicть кoмпaнiï нaд бaлaнcoвoю oцiнкoю, piзниця мiж pинкoвoю вapтicтю i бaлaнcoвoю oцiнкoю дae вapтicть нeмaтepiaльниx aктивiв, тoбтo iнтeлeктyaльниx pecypciв. Poзpив мiж pинкoвoю i бaлaнcoвoю вapтicтю зтачний для кoмпaнiй, щo фyнкцioнyють y cфepi iнтeлeктyaльнoгo виpoбництвa [6].
Для iнтeгpaльнoï вapтicнoï oцiнки величини iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy в тeopeтичниx poбoтax, a тaкoж y пpaктицi дiяльнocтi бaгaтьox фipм зacтoco-вують кoeфiцieнт q Тoбiнa (Hoбeлiвcький лaypeaт Дж. ^бш) вiднoшeння pинкoвoï цiни кoмпaнiï дo цiни зaмiщeння ïï peaльниx aктивiв, тoбтo ocнoв-ниx фoндiв (бyдiвeль, cпopyд, oблaднaння). Сьoгoднi для бiльшocтi кoмпaнiй знaчeння кoeфiцieнтa Тoбiнa cтaнoвить вiд 5 дo 1G. Для нayкoмicткиx фipм цей кoeфiцieнт бшьший. Якщo цiнa кoмпaнiï icтoтнo перевершуе цiнy ïï мaтe-piaльниx aктивiв, тo це oзнaчae, щo дocтaтньo oцiнeнi ïï нeмaтepiaльнi aкти-ви - тaлaнт пepcoнaлy, eфeктивнicть ^pyK^x cиcтeм, менеджменту тa iн.
26G
Збipник нaуково-тexнiчниx пpaць
Hаyковий вкник 11.1ТУ У^аши. - 2011. - Вип. 21.15
^ку^ць, таким чигом, нaбyвae в ocнoвнoмy œ фiзичнi, а нeмaтepiaльнi ак-тиви. Якщo кoeфiцieнт Тoбiнa мeнший за oдиницю, цe cвiдчить иpo тe, щo в кoмиaнiï e вад^мте знaчeння piвня iнтeлeктyaльнoгo кaиiтaлy. Ц oзнaчae, щo piвeнь мeнeджмeнтy, opгaнiзaцiйнa cтpyктypa кoмиaнiï, зв'язки зi cпoживaчa-ми тaкi, щo вoни œ дoдaють, а збавляють кaиiтaл ^миат^ Знaчeння кoeфi-цieнтa Тoбiнa, мeншe за oдиницю, cвiдчить иpo тe, щo кoмиaнiя нeдooцiнeнa aбo ^миатя кyиye ycтaткyвaння (eлeмeнти ocнoвниx фoндiв) у кpeдит. У кoжнoмy кoнкpeтнoмy вииадку иpичинa тaкoгo cтaнy peчeй iндивiдyaльнa, иpoтe цeй факт cигнaлiзye иpo cepйoзнi иpoблeми тoгo чи iншoгo бiзнecy. Ko-eфiцieнт, бшьший за oдиницю, вкaзye на тpивaлicть викopиcтaння ocнoвниx фoндiв иicля тога, як ïx вapтicть иoвнicтю aмopтизoвaнa [4].
Гoлoвним нocieм iнтeлeктyaльнoгo катталу e cиeцiaльнo иiдiбpaний i пiдгoтoвлeний иepcoнaл кoмиaнiï. Нeзвaжaючи на юнування вeликoï кiлькoc-тi piзниx мeтoдик з oцiнювaння вeличини i вapтocтi iнтeлeктyaльнoгo катта-лу, aбcoлютнo тoчниx peчoвиx вимipникiв твopчoгo иoтeнцiaлy ^миат^ вe-личини ïï iнтeлeктyaльнoгo pecypcy за aнaлoгieю з iншими pecypcaми, too6-xiдними для виpoбництвa ^o^E^n aбo надання иocлyг, нe ic^e. Cклaднo знайти нaдiйнi cиocoби вимipювaння кoлeктивниx знань cиiвpoбiтникiв ^м-панп, ïx дocвiдy та iнтyïцiï, iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, зacвoeнoï ними iнфop-мацп. Пpи цьoмy мoжнa чiткo визначити iндикaтopи, якi вказують на наяв-нicть в кoмиaнiï iнтeлeктyaльнoгo катталу [1]:
1. Пepшoю oзнaкoю наяв^^и iнтeлeктyaльнoгo кaиiтaлy кoмиaнiï e ïï pин-кoвa кaиiтaлiзaцiя, щo пepeвищye бyxгaлтepcькy вapтicть ocнoвниx фoн-дiв, мaтepiaльниx i фiнaнcoвиx кoштiв. Шд чac oцiнювaння нaдiйнocтi кoмиaнiï з ^гляду ïï кpeдитocиpoмoжнocтi aбo yчacтi в дoвгocтpoкoвиx cиiльниx иpoeктax oцiнювaчi та iнвecтopи виxoдять з того, щo вapтicть iнтeлeктyaльнoгo кaиiтaлy ^винна cтaнoвити нe мeншe нiж 4Q % у за-гaльнiй cтpyктypi кaиiтaлy кoмиaнiï [7].
2. Baжливoю oзнaкoю iнтeлeктyaльнoï кoмиaнiï e oбcяг iнвecтицiй, щo cиpямoвyютьcя на дocлiджeння i poзpoбки: якщo вoни иepeвищили oбcяг iнвecтицiй в ocнoвнi фoнди, тo цeй иoкaзник татож мoжe cлyгyвaти виз-нaчaльнoю xapaктepиcтикoю iнтeлeктyaльнocтi кoмиaнiï.
3. Щe oдним iндикaтopoм нaявнocтi в кoмиaнiï iнтeлeктyaльнoгo кaиiтaлy e виcoкий piвeнь ocвiчeнocтi i квaлiфiкaцiï ïï кaдpiв, а татеж иpoвeдeння кoмиaнieю иoлiтики щoдo opгaнiзaцiйнoгo навчання, иiдгoтoвки œpco-налу, вивчeння кpaщoгo дocвiдy i тлн.
Висновки. Oтжe, з дocлiджeнoгo мaтepiaлy мoжeмo зpoбити виcнo-вoк, щo iнтeлeктyaльний кaиiтaл цe нe тшьки мaтepiaльнi i нeмaтepiaльнi pe-cypCT, щo викopиcтoвyютьcя на иiдиpиeмcтвi у пpoцeci виpoбництвa, aлe И ocoбливi здiбнocтi иepcoнaлy иiдиpиeмcтвa, виpaжeнi у знaнняx, yмiнняx, на-бyтoмy дocвiдi; здiбнocтi, щo нaгpoмaджyють ocoбливo цшну для тд-иpиeмcтвa iнфopмaцiю, яка нaдae вaгoмy кoнкypeнтнy иepeвaгy на pинкy.
Лiтepатypа
1. Apкин П. А. Meнeджмeнт интeллeктyaльныx pecypcob иpeдиpиятиИ пpи фopмиpoвa-нии peгиoнaльныx клacтepoв / П.А. Apкин, K.A. CoлoвeИчик // Эстетика, yиpaвлeниe и yчeт на пpeдпpиятии. - Cep.: Пpoблeмы coвpeмeннoй экoнoмики, 2QQ9. - № 4 (32). - C. 235-242.
4. Економжа, планування та yпpавлiння в галузях
261
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
2. Багов В.П. Управление интеллектуальным капиталом : учебн. пособ. / В.П. Багов, Е.Н. Селезнев, В.С. Ступаков. - М. : ВБ "Камерон", 2006. - 248 с.
3. Беспалов П. В. Интеллектуальный капитал - стратегический потенциал организации : учебн. пособ. / П.В. Беспалов, А.Л. Гапоненко, В.И. Корниенко, В.Л. Орлова, Т.М. Панкру-хин, А.П. Музюкин / под ред. д-ра экон. наук проф. А.Л. Гапоненко, д-ра экон. наук Т.М. Орловой. - М. : Изд. дом "Социальные отношения", 2003. - 184 с.
4. Гапоненко А.Л. Интеллектуальный капитал / А.Л. Гапоненко. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.koism.rags.ru/publ/articles/25.php
5. Иляшенко С.Н. Сущность, структура и методические основы оценки интеллектуального капитала предприятия / С.Н. Иляшенко // Экономика Украины : политико-эконом. журнал. - 2008. - № 11. - С. 16-25.
6. Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы организации / С.М. Климов. - СПб. : Изд-во ИВЭСЭП, "Знание", 2000. - 168 с.
7. Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы общества / С.М. Климов. - СПб. : Изд-во ИВЭСЭП, "Знание", 2002. - 199 с.
8. Пронина И. Интеллектуальный капитал: сущность, структура, функции / И. Пронина // Электронное научное издание Аналитика культурологи. - 2008. - Вып. 2 (11). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.analiculturolog.ru/component/k2/item/487-article_20.html
9. Эдвинссон Л. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании / Л. Эдвинссон, М. Мэлоун // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под ред. В.Л. Иноземцева. - М. : Изд-во "Академия", 1999. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/index.html.
10. Smart Education. Всё о непрерывном обучении и развитии персонала. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.smart-edu.com/index.php/intellektualnyy-kapital/intellektual nyy-kapital.html
Нанивская Е.В. Интеллектуальный капитал предприятий: сущность и значение в современных условиях
Исследованы роль и значение интеллектуального капитала в современных трансформационных процессах развития экономики. Определено, что интеллектуальный капитал дает современному предприятию весомые конкурентные преимущества на рынке.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, структурный капитал, человеческий капитал.
Nanivska E.V. Intellectual capital companies: nature and significance in modern conditions
The article researches the role and importance of intellectual capital in today's transformational processes of economic development. It was determined that intellectual capital provides a modern enterprise significant competitive advantage in the market.
Keywords: intellectual capital, structural capital, human capital.
УДК 336.221.4 Докторант Л.Г. Олейшкова, канд. екон. наук -
ДННУ "Академш фтансового управлшня " Мшктерства фшаныв Украти
СИСТЕМН1 НОВАЦП УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВО1 СИСТЕМИ
Дослщжено проблеми податково! системи Укра!ни. Визначено переваги впро-вадження в дто Податкового кодексу. Запропоновано шноваци Податкового кодексу та реформування податково! системи загалом.
Ключовг слова: податкова система, новацп, реформування, переваги, вади, плат-ники податгав, ухиляння вщ сплати податгав, нерiвномiрне податкове навантаження.
Вступ. Глобатзащя економ1чних вщносин в усьому свт та необхщ-нють розвитку власно! економ1ки тсля розвалу Радянського Союзу спонука-
262
Збiрник науково-техшчних праць
