CC BY
33
6) цтова пол1тика;
7) iirni фактори ¡нфраструктури ринку, макросередовища, м1кросередовища комбтату i ¡нфраструкту-ри регiонiв.
На сучасному етап розвитку економiки якiсть розроблення управлтських заxодiв на пiдприeмствi зал-ежить значною мiрою вiд повноти та результативной iнформацiйного забезпечення процесу прийняття управлiнського рiшення. Cлiд вiдзначити, що впровадження iнструментарiю процесу дiагностики конкурен-тоспроможностi пiдприeмства в практицi управлтня забезпечить своечасне оновлення, динамiчнiсть й оперативнють обробки виxiдниx даних та вбудову отриманоУ iнформацií в загальну Ыформац^ну систему управлiння на пщприемства що сприятиме пiдвищенню ii ефективностк
У процесi управлiнського консультування та аналiзу комплекс обраних заxодiв слщ ретельно дослiдити, врахувати специфiку та поточн тенденцií розвитку галузi й ринкових умов, розробити оргашзац^не забезпечення реалiзацií, координацií та контролю за виконанням управлтських рiшень.
Таким чином, дiагностика конкурентоспроможностi пiдприeмства, що опираеться на сутнiсть внутрш-шх i зовнiшнix умов ii формування, Ух змют, динамiчнiсть прояву й масштаб поширення, стае методом об'ективного вимiрювання стану функцiонування пiдприeмства на ринку та анал^ичного обфунтування управлтських рiшень.
Висновки. Запропонований науково-методичний пщхщ до формування пiдтримки прийняття упра-влiнського рiшення дозволяе:
• удосконалити сучасну оргашзац^ну структуру управлiння шляхом забезпечення ii адекватност реа-гування на змти ринкового середовища;
• реалiзувати систему управлiння, що сприяе ефективнiй дiяльностi пiдприeмства в короткостроков^ перспективi;
• пiдвищити оперативнiсть ршень, що приймаються;
• забезпечити зворотний зв'язок з умовами ринкового середовища;
• моделювати прогнозне значення перспектив функцюнування пщприемства на ринку у чаа;
• забезпечити розвиток пщприемства.
Основн результати, отриман в процес проведення дiагностики конкурентоспроможностi пiдприeмств деревообробноУ галузi, дають систематизовану змiстовну Ыформацш для прийняття управлiнськиx рь шень, розробки управлiнськиx заxодiв та контролю за ix реалiзацieю.
Л1тература
1. Гличев А. В. Основы управления качеством продукции. / А. В. Гличев - М. : Стандарты и качество, 2001. - 424 с.
2. Грязнов Д. Система управления бизнес-процессами как елемент процесного подхода к управлению б'!знесом/Д. Грязнов, Ю Заболотников // Intelligent Enterprise.-выпуск № 4.- 2008. с. 12-15.
3. Елиферов В. Г. Процессный подход к управлению организацией [Электронный ресурс] - режим доступу: http://www.management.com.ua/html.
4. Нор!к Л. О. Основн1 п!дходи до побудови д!агностики конкурентноi позицИ' пщприемства / Л. О. Нор!к // Проблеми I перспективи розвитку 1нформац1йних систем i технологй: конф.: зб. наук. статей "Управл1ння розвитком". - № 2. - Харк1в: Вид. ХНЕУ, 2004. - С. 19-20.
5. Нор1к Л. О. Характеристика процесу д1агностики та метод1в ii проведення на п1дприемств1 / Л. О. Но-р1к // В1сник нацюнального техн1чного ун1верситету "ХП1": Зб. наук. пр. - Х. : НТУ "ХП1", 2006. - № 1. -С. 109-125.
6. Фатхутдинов Р. А. Управленческие решения / Р. А. Фатхутдинов.- М. : ИНФРА-М, 2002. -512 с.
7. Фатхудинов Р. А. Инновационный менеджмент: [учебник для вузов]./ Р. А. Фатхудинов - М., 1998. - 600 с.
8. Шевченко Г. С. Планування д1яльност1 на деревообробних п1дприемствах/ Г. С. Шевченко, В. О. Варениця, В. К Данилова, та 1н. [Навч. пос1б.] - Льв1в: Укранський державний л1сотехн1чний ун1верситет, 2001. - 307 с.
УДК 657.41:330.142.21
Перчук О.В.,
старший викладач кафедри обл^, аудиту та контролЫгу ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ: ЕКОНОМ1ЧНА СУТЬ, ПРОБЛЕМИ ОЦ1НКИ ТА ОБЛ1КУ
Одн1ею з передумов кап1тал1зацИ та ключовим 1ндикатором розвитку компан1й виступае людський кап1-тал, що зумовлюе потребу користувач1в у 1нформацИ про нього. В статт1 розглянуто суть та основн1 п1дхо-ди щодо варт1сно'1' оц1нки нового об'екту обл1ку та його в1дображення в обл1ково-анал1тичн1й систем1.
© Перчук О.В., 2011
Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1
83
Ключов1 слова: каптал, людський кап!тал, нематер!альн! активи, трудовий потенц!ал, людськ ресурси, бухгалтерский облк людського кап!талу.
Одной из предпосылок капитализации и ключевым индикатором развития компаний выступает человеческий капитал, который предопределяет потребность пользователей в информации о нем. В статье рассмотрена суть и основные подходы относительно стоимостной оценки нового объекта учета и его отображения в учетно-аналитической системе.
Ключевые слова: капитал, человеческий капитал, невещественные активы, трудовой потенциал, человеческие ресурсы, бухгалтерский учет человеческого капитала.
One of pre-conditions of capitalization and a human capital which predetermines the requirement of users in information about him comes forward the key indicator of development of companies. In the article essence and basic approaches is considered in relation to the cost estimation of new object of account and his reflection in to registration-analytical to the system.
Keywords: capital, human capital, immaterial assets, labour potential, human capitals, record-keeping of human capital.
Актуальнють проблеми. У своУй бшьшосл вчен знаходяться у пошуку нового економ1чного змюту гос-подарських процеав, що вщображаються у бухгалтерскому обл1ку i нових об'еклв бухгалтерского обль ку, правильна оцтка яких дасть змогу отримати бшьш достовiрну Ыформацю як про економiчний стан пщ-приемства, так i про економ^ в цтому. Щоб тдтримати конкурентоздатну позицю на ринку XXI стажт-тя, менеджменту доводиться знаходити методи, що пщвищують його Ыформованють про людей. Як у в^-чизняшй так i зарубiжнiй економiках найбшьш активно дослiджуeться iнтелектуальний (людський) капрал, оскiльки саме його визнано основним фактором конкурентоздатност економiчних систем, базою багат-ства та економiчноí сили наци. Однак будь-як спроби оцтки та вiдображення в звiтностi Ытелектуального капiталу на рiвнi пiдприeмства наштовхуються на порушення iснуючих мiжнародних принцитв бухгалтер-ського облiку та фтансово)' звiтностi, одним з яких е принцип обачностi.
Постановка проблеми. Бухгалтерська iнформацiя залишаеться одним iз найважливших джерел, яку використовують при оцтц бiзнесу й ухваленнi рiшень щодо Ывестування коштiв. Фiнансова звiтнiсть мае вщображувати змiни в органiзацií бiзнесу i управляти ним, а отже, включати новi показники, якими менеджмент користуеться для управлiння пщприемствами. Б. Лев вважае, що в наш час бухгалтерський облк не надае Ыформацю про нематерiальнi активи, що внутршньо генеруються, таких як дослщження i розроб-ки, торговi марки i обдарованiсть працiвникiв, тобто ту Ыформацю, яка е двигуном сучасного економiчно-го зростання [1].
Проблема оцтки, бухгалтерського облiку та складання звiтностi людського капiталу е непростою, але вона вирiшуeться кожною втизняною компанieю iндивiдуально.
Стушнь дослщження проблеми. У зарубiжнiй та в^чизняшй економiчнiй науцi все частiше обфунто-вують необхiднiсть облiку та вщображення людського капiталу в бухгалтерськiй зв^ност пiдприeмства.
У витоках теорií людського капралу стоять класики економiчноí думки: В. Петл, A. Cмiт, Д. Ркардо, K. Маркс, Дж. Мть та iншi. Дослiдження сутностi i форми продуктивноí сили людини й у наступн юторич-нi часи знаходилося в центрi економiчноí науки i пов'язано з iменами Ж.-Б. Сея, Дж. МакКуллоха, Н. Се-нiора, Г. Маклеода, Дж. Волша тощо. Але визнання продуктивних здiбностей людини як особливого виду капралу, а саме як капiталу людського первюно пов'язане з iменами Т. Шульца, Г. Беккера, якi ввели у полтекономю поняття людського катталу, а пiзнiше - з iменами Г.Р. Боуена, Л. Туроу, Й. Бен-Поретта, М. Блауга, Дж. Кендрка та iнших.
У 70-i роки XX сторiччя дослiдження людського катталу набуло масового характеру. Подальший розви-ток економiчноí думки щодо людського катталу пояснюеться науково-технiчною революцieю, що спричи-нила збiльшення значущостi в економ^ нематерiальних елементiв багатства (наукових розробок, know-how тощо). В СРСР Ытерес до ^e'f проблематики виник наприюн^ 70-х, початку 80-х рр. i пов'язаний з iменами С.Г. Cтрумилiна, В.С. Гойла, А.Б. Дайновського, Р.1. Капелюшникова.
В Укра'(ш критичний аналiз концепцií людського катталу значно затзнився. До помiтних дослщжень людського капiталу в Украíнi варто вщнести роботи О.А. Грiшновоí, В.А. Денесюка, I. Каленюка, П.П. Крайнева, М.С.Пушкаря, т. Давидюк, П.П. Цибулева, Г. Уман^ва, А.А. Чухна та Ыших.
Метою стагп э визначення су^ та основних складових людського катталу пщприемства, дослiдження iснуючих пiдходiв щодо íх об'eктивноí оцiнки для потреб управлтня.
Виклад основного матер1алу. Oстаннiми роками XX столiття менеджмент вважав, що люди, а не гро-rni, будiвлi або технка - вирiшальна ознака успiшного пщприемства. У мiру руху в нове тисячол^тя i iсну-вання в умовах економки, заснованоí на знаннях, стае неможливим заперечувати, що саме люди - дже-рело прибутку. Будь-яке майно оргашза^й, окрiм людей, бездiяльно, це пасивнi ресурси, що вимагають
84 Eкономiчний вiсник ушверситету | Випуск № 17/1
втpyчaння людини для виpoбництвa вapтocтi. Бiльшicть вiдoмocтeй, щo мicтятьcя в opгaнiзaцiйниx бaзax дaниx, зiбpaнi i opгaнiзoвaнi тaк, щo вoни нe мoжyть дoпoмoгти кepiвникaм викopиcтoвyвaти cвoï мoжли-вocтi aбo cпpaвитиcя з пpoблeмaми в oблacтi людcькoгo кaпiтaлy.
Hoбeлiвcький лaypeaт eкoнoмicт T. Шульц "людcький кaпiтaл" ввaжaв cyкyпнicтю ocвiтнix i пpoфeciйниx знaнь, iндивiдyaльниx здiбнocтeй, тaлaнтiв i нaxилiв, якi нeвiддiльнi вiд ocoбиcтocтi, вщ нociя людcькoгo га-пiтaлy. Haзвa "кaпiтaл" випливae з фaктopiв дoвгoтpивaлoгo викopиcтaння тa пpoдyктивнoгo xapaктepy. Люд^кий кaпiтaл нe мoжe 6ути вiдoкpeмлeний вiд йoгo нociя - кoнкpeтнoï людини, iндивiдyaльнocтi.
Taким чинoм, мoжeмo cкaзaти, щo вивчeння тeopeтичниx пiдxoдiв дo пpoблeми визнaчeння cyтi люд^-кoгo кaпiтaлy piзними eкoнoмiчними шкoлaми пoкaзaлo нaявнicть мoжливocтeй aнaлiзyвaти люд^кий га-пiтaл з piзниx пoзицiй. Пpeдcтaвники тpaдицiйниx тpaктyвaнь (Дж.Miлль, C^Pornep, Ф.Лиcт, X.Cиджyïк, H.Ceнiop i m.) як людcький кaпiтaл poзглядaли нe caмy людину, a ïï здiбнocтi, щo виcтyпaють тiльки як зa-cí6 i peaлiзoвyютьcя тiльки зa дoпoмoгoю пpaцi, тoбтo пiд людским кaпiтaлoм вoни poзyмiли ocвiтy, дoc-вiд, квaлiфiкaцiю. Пpeдcтaвники aльтepнaтивниx тpaктyвaнь (i.Ôirnep, Л.Baльpac, Дж.М. Kлapк, У.Фapp) гoвopили, щo людинa e пpиpoдним i вiчним кaпiтaлoм. Пpиpoдним - тому, щo вoнa нe винaйдeнa штyчнo, вiчним - тoмy, щo кoжнe пoкoлiння вiдтвopюe co6í пoдiбниx, тoбтo, пiд людcьким кaпiтaлoм yчeнi poзyмiли вci влacтивocтi i здiбнocтi людини, як нaбyтi, тaк i пpиpoднi. У пpeдcтaвникiв poзшиpeнoгo тpaктyвaння людcькoгo кaпiтaлy (Дж.Keндpiк, P.Джoнcoн), щo пoв'язyють йoгo з витpaтaми тa iнвecтицiями для фiзич-нoгo i iнтeлeктyaльнoгo фopмyвaння людини, з витpaтaми нa ocвiтy, oxopoнy здopoв'я, пepeмiщeння po6o-чoï cили i т. д., вaжливe мicцe вiдвoдитьcя cтвopeнню тeopiï нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa з ypaxyвaнням люд^-кoгo кaпiтaлy i oкyпнocтi вiдпoвiдниx витpaт. Oб'eднaвши тpaдицiйнi i aльтepнaтивнi тpaктyвaння i викopи-cтaвши eкoнoмiчний пiдxiд, зacнoвaний нa пpинципi paцioнaльнoï oптимiзyючoï пoвeдiнки iндивiдiв, Г^к-кep визнaчив людcький кaпiтaл як cy^mc^ пpиpoджeниx здiбнocтeй i нaбyтиx знaнь, нaвикiв i мoтивaцiй, дoцiльнe викopиcтaння якиx cпpияe збiльшeнню дoxoдy (нa piвнi iндивiдa, пiдпpиeмcтвa aбo cycпiльcтвa). Пpoтe caмi пo co6í знaння, нaвики i здiбнocтi людским кaпiтaлoм нe виcтyпaють, вoни cтaють ним тoдi, ra-ли пoчинaють пpинocити дoxiд. Дo цieï пoзицiï близькi пoгляди T.Шyльцa, E.Дoлaнa, Дж.Лiндceя тa iн.
Kaжyчи пpo бiзнec, мoжнa oпиcaти людcький кaпiтaл як гамб^цш нacтyпниx чинникiв:
• яга^, якi людинa пpивнocить в cвoю poбoтy: poзyм, eнepгiя, пoзитивнicть, нaдiйнicть, вiддaнicть.
• здaтнicть людини вчитиcя: oбдapoвaнicть, yявa, твopчий xapaктep oco6^ кмiтливicть ("як poбити cпpaви")
• cпoнyки людини дiлитиcя iнфopмaцieю i знaннями: кoмaндний дyx i opieнтaцiя нa цiль.
Ha pиcyнкy cxeмaтичнo вiдoбpaжeнo cyть тa cтpyктypy люд^гаго кaпiтaлy.
Cyтнicть людського кaпiтaлy
Люд^кий кaпiтaл пiдпpиeмcтвa дoцiльнo пpeдcтaвити як cиcтeмy, щo пoлягae з нacтyпниx eлeмeнтiв:
• iнтeлeктyaльний кaпiтaл;
• cтpyктypний кaпiтaл;
• coцiaльний ^п^л;
• клieнтcький (pинкoвий, cпoживчий) кaпiтaл.
Cтвopeнi в peзyльтaтi дocлiджeнь тa poзpoбoк людcьким кaпiтaлoм пpoдyкти iнтeлeктyaльнoï дiяльнocтi, якщo е мoжливicть oцiнити тa iдeнтифiкyвaти ïx, oфopмлюютьcя як oб'eкти iнтeлeктyaльнoï дiяльнocтi тa вь дoбpaжyютьcя у cклaдi нeмaтepiaльниx aктивiв пiдпpиeмcтвa. Oтжe, вплив iнтeлeктyaльнoгo гапталу нa
Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy | Bипycк № 17/1
B5
вартiсть пiдприeмства може забезпечуватися як за допомогою використання цтних знань та Ыновацй як неможливо простежити у фiнансовiй зв^ност, так i через вiдображенi в обл^ придбанi або створенi об'екти iнтелектуальноí власностi.
1нформування iнвесторiв про наявнють у компанií нематерiальних активiв е однieю з серйозних проблем бухгалтерського обл^. "Стаття балансу, яка об'еднуе нематерiальнi активи, - за словами Н. Малю-ги, - е найбiльш незрозумiлою та специфiчною" [2].
В управлiннi людський компонент - найобтяжливший зi вах активiв. Майже безмежна рiзноманiтнiсть i непередбачуванiсть людей роблять íх неймовiрно складними для оцiнювання, набагато складшше, нiж будь-який електромеханiчний вузол. Проте люди - единий елемент, що володie здатнiстю проводити вар-тють. Решта всiх змiнних - грошi i íх "родич" кредит, сировина, заводи, устаткування i енергiя - можуть за-пропонувати лише Ыертш потенцiали. За своею природою вони шчого не додають i не можуть додати, по-ки людина, будь це робочий найнижчо)' квалiфiкацií, майстерний професiонал або керiвник вищо'( ланки, не використовуе цей потен^ал, змусивши його працювати.
У свтов^ практицi iснують принциповi пiдходи до оцтки й облiку людських ресурав - так званi моделi активiв (витратнi моделi) i моделi корисностк Першi заснованi на облiку витрат на людський капрал (за аналопею з основним капiталом) i його амортизацш. За допомогою других моделей безпосередньо оць нюеться ефект тих або Ыших кадрових iнвестицiй.
В основi моделей активiв (витрат) закладена звичайна схема бухгалтерського облiку основного катталу, пристосована до особливостей людського катталу.
На спе^альних рахунках за розробленим перелком облковуються витрати на людськ ресурси, якi зал-ежно вiд призначення розглядаються або як довгостроковi вкладення, що збшьшують розмiр функцюную-чого людського катталу, або списуються як втрати.
Облк людського катталу за такого тдходу вщбуваеться на рахунках приблизно так само, як облк фь зичного (основного) катталу. Така методика обл^ витрат на формування й удосконалювання людського катталу одержала назву "хронолопчно'( моделi витрат".
За допомогою моделей корисност можна оцтити економiчнi наслщки змiни трудовоí поведiнки пра^в-ниюв у результатi тих або Ыших заходiв. Ураховуеться здатнiсть працiвника приносити бшьшу або меншу додану вартють в умовах пiдприeмства. Вiдмiнностi в цтност визначаються характером посади й Ыдивь дуальними вiдмiнностями працiвникiв, що займають однакову посаду.
Щоб розвинути Ытелектуальш можливост i максимiзувати коефМент iнвестицiй в людський капiтал, необхщно врахувати всi аспекти цього ресурсу. При цьому, ршення, стосовно даних питань, завжди по-виннi концентруватися на досягненн конкурентноí переваги методом удосконалення сервюу, якостi або продуктивности
При оцiнцi людського капiталу доцшьно його роздiляти на складовi елементи з наступною оцткою кожного з них. Структурування категорií людського катталу дозволяе системно визначити змти, що вщбува-ються в трудовому ресурс економiчного суб'екта.
При оцт^ iнтелектуального капiталу враховуються:
• обсяг продаваних i переданих прав;
• рiвень правовоí охорони;
• можливост несанкцiонованого використання;
• рiвень готовност до комерцiйного використання.
Aмериканськi менеджери при виборi довгострокових партнерiв виходять iз того, що iнтелектуальний каттал фiрми повинен становити не менш 40% у загальнiй структурi катталу. Частка вартост iнтелекту-ального катталу в передових компашях США, зайнятих у сферi високих технологiй, перевищила 80% i мае тенденцiю до росту.
Об'ектами iнтелектуальноí власностi як результатом функцюнування iнтелектуального капiталу е вина-ходи, кориснi моделi, промисловi зразки, товарнi знаки й знаки обслуговування, селекц^ш досягнення, права на секрети, а також авторське право на програми ЕОМ, бази даних, топологи Ытегральних мiкро-схем, науковi публкацп. Результати функцiонування iнтелектуального катталу, що не пщпадають пiд дш авторського й патентного права, откують цивiльним законодавством.
Для iдентифiкацií й оцтки запасiв знань усi Ытелектуальш цiнностi пiдприeмства пiдроздiляються на три групи:
• техшчш результати (ноу-хау, виробничi технологií);
• ринковi Ытелектуальш цiнностi (товарний знак, досягнення в реклам^;
• знання й навички (техшчна й довiдкова лiтература, архiви, стандарти якостi, що керують документи, системи безпеки, iнформацiйнi системи).
бвропейська група Aсоцiацiй професiйних оцiнювачiв -TEGOVA (The European Group of Valuer's Associations) з 2000 р. застосовуе стандарти оцтки, у яких уа нематерiальнi активи пiдроздiляються на три категорп:
86 Eкономiчний вюник унiверситету | Випуск № 17/1
• гудвт бiзнecy.
• пepcoнaльний гyдвiл.
• iдeнтифiкoвaнi нeмaтepiaльнi aктиви.
Пepcoнaльний гyдвiл, як пpaвилo, пoв'язaний з вiднoшeнням пpaцiвникiв дo пiдпpиeмcтвa, eмoцiйним виглядoм пiдпpиeмcтвa й ocoбиcтocтi кepiвникa, тoбтo з eмoцiями, якi вoни викликaють y пepcoнaлy пщ-пpиeмcтвa. Eмoцiйний iнтeлeкт пepcoнaлy (eмoцiйнa кoмпeтeнтнicть) е cклaдoвoю iнтeлeктyaльнoгo rarn-тaлy й oцiнюeтьcя зa нacтyпними пoкaзникaми: aдeквaтнe cпpийняття ceбe, кepyвaння coбoю й coï^ eмoцiями, caмo мoтивaцiя, poзyмiння eмoцiй iншиx, yмiння cтвopити пiднeceний eмoцiйний нacтpoй y га-лeктивi, гeнepyвaння пoзитивниx eмoцiй.
Cтpyктypний кaпiтaл (зoкpeмa iнтeлeктyaльнa влacнicть тa дoкyмeнтoвaнa iнфopмaцiя) е eфeктивним тiльки в кoнтeкcтi cтpaтeгiчниx цiлeй пiдпpиeмcтвa, ocкiльки пpeдcтaвляe coбoю фopмy opгaнiзaцiйнoï здaтнocтi пiдпpиeмcтвa вiдпoвiдaти вимoгaм pинкy, мoжливocтi ïx викopиcтaння знoвy для cтвopeння нo-виx цiннocтeй [4].
Cтpyктypний кaпiтaл, 6УДУЧИ пpoявoм opгaнiзaцiйнoгo пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa, включae: cиcтeмy мe-нeджмeнтy, opгaнiзaцiйнy cтpyктypy пiдпpиeмcтвa, кopпopaтивнy кyльтypy.
Oцiнкa aктивiв cтpyктypнoгo кaпiтaлy здiйcнюeтьcя пo йoгo кoмпoнeнтax, тoбтo пpoвoдитьcя oцiнкa: c^ cтeми мeнeджмeнтy; гнyчкocтi opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи пiдпpиeмcтвa; piвня кopпopaтивнoï кyльтypи.
Oцiнити poль i вплив opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи кoмпaнiï, ïï aдмiнicтpaтивнo-yпpaвлiнcькoгo пepcoнaлy нa cтвopeння дoдaнoï вapтocтi - дocить cклaднe зaвдaння.
Бaгaтo pyтинниx oпepaцiй, yпpaвлiнcькi пpoцeдypи (oфopмлeння кoнтpaктiв, зaмoвлeнь, нaклaдниx, збip i o6po6^ iнфopмaцiï, внyтpiшнфipмoвa звiтнicть i rnrna пoдiбнa дiяльнicть), щo нe виcтyпaють y poлi тoвapy, кoштyють чимaлиx гpoшeй. Oб'eктивниx кpитepiïв для визнaчeння цiннocтi тaкиx oпepaцiй нe юнуе, i кoмпaнiï, щo пpoдaють coi пocлyги з peopгaнiзaцiï iншиx пiдпpиeмcтв, кopиcтyютьcя мeтoдикoю, якa пo нeпpямиx oзнaкax дoзвoляe визнaчити, нacкiльки eфeктивнe пiдпpиeмcтвo викopиcтoвye нeмaтepiaльнi rn-тeлeктyaльнi фoнди з мeтoю влacнoгo poзвиткy.
Taким чинoм, вapтicнa oцiнкa cтpyктypнoгo кaпiтaлy (opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи, opгaнiзaцiйнoгo pecyp-cy) мoжe 6ути дaнa нa ocнoвi внecкy opгaнiзaцiйнoгo pecypcy в дoдaнy вapтicть.
Coцiaльний кaпiтaл пiдпpиeмcтвa включae кiлькicть i якicть coцiaльниx взaeмoдiй (coцiaльнi зв'язки, щo виpaжaютьcя в пoдiлювaниx цiннocтяx i нopмax, вiдпoвiдaльнocтi й дoвipi). Дoвipa poзглядaeтьcя як yзa-гaльнeний пoкaзник бaгaтьox нopм, пoглядiв i цiннocтeй, як лeжaть в ocнoвi coцiaльнoгo cпiвpoбiтництвa.
В ocнoвi пoняття "coцiaльний кaпiтaл" мoжe лeжaти oчiкyвaнa вiддaчa вщ iнвecтицiй у coцiaльнi вiднocи-ни. Coцiaльнi зв'язки пpaцiвникa cвiдчaть пpo тe, щo вiн мae у cвoeмy poзпopяджeннi дoдaткoвi pecypcи, нa якi мoжe poзpaxoвyвaти пiдпpиeмcтвo, нaйнявши йoгo.
Beликe знaчeння мaють oб'eднaння людeй пo iнтepecax (cпopтклyби, пpoфeciйнi acoцiaцiï, cycпiльcтвa взaeмoдoпoмoги, пpoфcпiлки), щo cпpияють нaгpoмaджeнню coцiaльнoгo кaпiтaлy чepeз гopизoнтaльнi зв'язки цивiльнoгo зaлyчeння, як дoпoмaгaють пpaцiвникaм дiяти кoлeктивнo, пpoявляючи цивiльнy yчacть, дoмaгaючиcь нaйбiльшoгo впливу нa пpoдyктивнicть пpaцi й piвeнь дoбpoбyтy в cпiвтoвapиcтвi.
Hepiвнicть пo дoxoдax змeншye coцiaльний кaпiтaл i coцiaльнy aктивнicть.
Taким чинoм, пoкaзникaми piвня poзвиткy coцiaльнoгo кaпiтaлy o^œa^: дoвipa, пapтнepcтвo, цивiльнa aктивнicть i coцiaльнi зв'язки.
Cпoживчий кaпiтaл з ypaxyвaнням дiлoвoï peпyтaцiï тa зв'язюв зi cпoживaчaми xapaктepизyeтьcя тaки-ми яш^ями, як пeвний cтyпiнь пpoникнeння, poзпoвcюджyвaнicть, пocтiйнicть, пeвнicть тoгo, щo cпoживa-чi й нaдaлi вiддaвaтимyть пepeвaгy дaннoмy пiдпpиeмcтвy [4].
кентский (pинкoвий, cпoживчий) кaпiтaл cтвopюeтьcя пpиxильникaми пpoдyкцiï aбo пocлyг пiдпpи-eмcтвa, йoгo пocтiйними клieнтaми. Якщo дiяльнicть пiдпpиeмcтвa в ocнoвнoмy opieнтoвaнa нa cвoïx влac-ниx клieнтiв, a вiдcoтoк випaдкoвиx клieнтiв е дocить низьким i нe мoжe виявити iero^o^ впливу нa пoкaз-ники пiдпpиeмcтвa, зpocтaння eкoнoмiчниx пoкaзникiв цтгам зaлeжить вiд pocтy eкoнoмiчнoгo cтaнoвищa клieнтiв (зa виняткoм тoвapiв i пocлyг, щo нe вoлoдiють eлacтичним пoпитoм).
Kлieнтcький кaпiтaл як чacтинa гyдвiлa пiдпpиeмcтвa мoжe визнaчaтиcя дoxoдoм, oдepжyвaним зa pa-xyнoк пpoдaжiв пpoдyкцiï пocтiйним клieнтaм - пpиxильникaм тopгoвeльнoï мapки.
Чим бiльшe eкoнoмiчний пoтeнцiaл зaмoвникiв i клieнтiв пiдпpиeмcтвa, тeм бiльшим cпoживчим кaпiтa-лoм вoнo вoлoдie.
Meтoдикa визнaчeння cпoживчoгo кaпiтaлy включae дeкiлькox eтaпiв:
• визнaчeння пepioдy пpoгнoзyвaння, який пoвинeн cпiввiднocитиcя з життевим циклoм пpoдyкцiï пщ-пpиeмcтвa, ycieю cиcтeмoю плaнyвaння нa пiдпpиeмcтвi;
• пpoвeдeння вибipкoвoгo cтaтиcтичнoгo дocлiджeння пpoцecy oбcлyгoвyвaння пocтiйниx клieнтiв i нo-вaчкiв, oбcягy yгoд i oпepaцiй з тими й Ышими, вapтocтi oбcлyгoвyвaння, пpибyтки й видaткiв нa oбcлyгo-вyвaння циx cклaдoвиx клieнтcькoгo кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa;
Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Випуж № 17/1
87
• у видaткoвy чacтинy включaютьcя видaтки нa peклaмy, тopгoвeльнi витpaти нa зaлyчeння нoвиx ш-eнтiв, poбoтy з ïxньoгo oфopмлeння, пepeвipкy ïx блaгoнaдiйнocтi й т.п. ^ap^c^ пiдтpимки вiднocин iз ш-eнтoм у нacтyпнi po^ бyдe знижyвaтиcя й нaближaтиcя дo нуля);
• визнaчaeтьcя дoxiд, oдepжyвaний вiд пiдтpимки вiднocин з пocтiйними клieнтaми;
• знaючи вeличинy пpибyтки нa oдин cпoживaчa в pk i cepeднiй вiдcoтoк пpибyтки вщ викopиcтaння oc-нoвниx фoндiв пiдпpиeмcтвa (з oблiкoм ïx вибyвaння й вiднoвлeння), мoжнa poзpaxyвaти piчнy "вapтicть cпoживaчa" i нa пpoгнoзний пepioд.
Teopiя i пpaктикa мeнeджмeнтy людcькиx pecypciв cпpияли в 7Q-8Q-x porax пocтyпoвoмy вiдxoдy вiд yпpaвлiння нa мaтepiaльнiй бaзi пiдпpиeмcтвa i зocepeджeнню нa opгaнiзaцiйнoмy poзвиткy тa ocoбиcтo-cтi пpaцiвникa. Пpoтягoм нacтyпнoгo дecятилiття дeдaлi бiльшe yвaги пpидiляли вiддaчi вiд людeй тa ïxнiй yчacтi в дocягнeннi кopпopaтивниx зaвдaнь, a тaкoж ypaxyвaнню тa викopиcтaнню пoтpeб ocoбиcтocтeй y caмopoзвиткy чepeз пepeпiдгoтoвкy тa нeпepepвнe нaвчaння, тoбтo збiльшeнню людcькoгo кaпiтaлy. Ц явищa yзaгaльнив aмepикaнcький вчeний B. Toмac: "ЦЫнютю кoмпaнiï e ïï люди. ви cпaлитe вci нa-0i зaвoди, aлe зaлишитe людeй тa дoкyмeнтaцiю, ми змoжeмo швидкo CTa™ нa нoги. Зaбepiть нaшиx лю-дeй, i ми вжe шгали нe змoжeмo пiдвecтиcя".
Пpи визнaчeннi вapтocтi людcькoгo кaпiтaлy (aктивiв) нeoбxiднo вcтaнoвити нacтyпнe:
• чи cпpияe aктив тoмy, щo пpoдyкцiя aбo пocлyги кoмпaнiï oдepжyють кoнкypeнтнi пepeвaги;
• aктив мae цiннicть для iншиx кoмпaнiй, i вoни гoтoвi йoгo пpидбaти;
• yнiкaльнicть aктивy;
• мacштaб зacтocyвaння;
• кopиcний cтpoк викopиcтaння aктивy;
• лeгaльний cтaтyc.
Oб'eктивнa oцiнкa людcькoгo кaпiтaлy впливae:
• нa визнaчeння aдeквaтнocтi людcькoгo кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa вимoгaм pинкy;
• oбфyнтyвaння iнвecтицiй у бiзнec, xapaктep якoгo вимaгae знaчниx витpaт нa фopмyвaння люд^га-гo кaпiтaлy (cфepa пocлyг);
• poзгляд люд^гаго кaпiтaлy як oднoгo з ocнoвниx фaктopiв пpибyткoвocтi бiзнecy, пpoгнoзyвaння дo-xoдiв пiдпpиeмcтвa;
• визнaчeння витpaт нa poзвитoк aбo cтвopeння люд^гаго кaпiтaлy нa пiдпpиeмcтвi, aнaлoгiчнoмy oб'eктy oцiнки;
• iнвecтицiйнy пpивaбливicть пiдпpиeмcтвa;
• пpoгнoз pинкoвиx цiн нa aкцiï пiдпpиeмcтвa;
• oбфyнтyвaння вaгoвиx кoeфiцieнтiв piзниx мeтoдiв oцiнки бiзнecy пpи визнaчeннi ocтaтoчнoï pинкoвoï вapтocтi (пpи виcoкoмy piвнi людcькoгo гапталу пpiopитeтним yвaжaeтьcя дoxiдний пiдxiд, пpи низькoмy -витpaтний).
Biтчизнянi фopми фiнaнcoвoï звiтнocтi пpaктичнo нe вiдoбpaжyють iнфopмaцiю пpo coцiaльнo вiдпoвi-дaльнy дiяльнicть кoмпaнiй, пpo poзвитoк cклaдoвиx людcькoгo кaпiтaлy.
У 9Q-x porax минyлoгo cтoлiття aмepикaнcькi дocлiдники peкoмeндyвaли тpи cпocoби iнфopмyвaння гам-пaнiй пpo людcькi pecypcи. Oкpiм дoдaткoвoгo piчнoгo звiтy вoни зaпpoпoнyвaли cклaдaти звiт пpo дoдaнy вapтicть, cтвopeнy пpaцiвникaми, для iнфopмyвaння щoдo пpoдyктивнocтi кoмпaнiй тa ïx eфeктивнicть [3]
Пepeвaжнa бiльшicть вiтчизняниx пiдпpиeмcтв нe здiйcнюють збip aдeквaтнoï iнфopмaцiï пpo нaявний людcький кaпiтaл cвoïx cпiвpoбiтникiв нe лишe для внyтpiшньoгo викopиcтaння, a й для зoвнiшньoï звiтнo-cтi. Пpoтe е низкa кoмпaнiй, щo дeмoнcтpyють у нe ф^нодв^ (coцiaльнiй) звiтнocтi виcoкий piвeнь пpo-фecioнaлiзмy cвoïx пpaцiвникiв.
Упpaвлiння людскими pecypcaми нe е фyнкцieю oкpeмoгo пiдpoздiлy кoмпaнiï (нaпpиклaд, вiддiлy га-дpiв). Цe cyкyпнicть дiй ycix пpaцiвникiв кoмпaнiï тa пpoцeciв, дo якиx циx пpaцiвникiв зaлyчeнo. Зaпopy-кoю ycпixy у викopиcтaннi люд^гаго кaпiтaлy кoмпaнiï, cвoepiдним людcьким кaпiтaлoм вищoгo piвня, який yпpaвляe peштoю людcькoгo кaпiтaлy opгaнiзaцiï, е cиcтeмнa тa eфeктивнa yпpaвлiнcькa дiяльнicть мeнeджepiв ycix piвнiв знизу дoвepxy. Iнфopмaцiя пpo витpaти нa пepcoнaл, вiдoбpaжeнa в пoдaткoвiй, CTa-тиcтичнiй тa фiнaнcoвiй звiтнocтi, мicтить лишe yзaгaльнeнi дaнi, пpoтe нe вiдoбpaжye пoкaзники, якi б гам-плeкcнo xapaктepизyвaли пoнeceнi пiдпpиeмcтвoм витpaти нa poзвитoк yмiнь, знaнь, нaвичoк cвoïx пpaцiв-никiв. Toмy oтpимaння пpaцiвникaми з тaкoï звiтнocтi дaниx пpo oбcяг витpaт нa фopмyвaння, викopиcтaн-ня тa вiдтвopeння людcькиx pecypciв у чacтинi кoнкpeтнoгo виду витpaт чи ^erop^ пepcoнaлy е пpaктич-нo нeмoжливим, щo впливaтимe нa ïx бaжaння дo пoдaльшoï cпiвпpaцi з дaним пiдпpиeмcтвoм.
Cьoгoднi cиcтeмa бyxгaлтepcькoгo oблiкy пoвиннa вийти нa нoвий piвeнь, зaбeзпeчити мoжливicть yпpaвляти пpoцecaми cтвopeння вapтocтi, cклaдaти звiти i пpoгнoзи. Звiти пpo людcький кaпiтaл нe мoж-нa poзглядaти iзoльoвaнo, aджe вoни дaдyть змoгy з'яcyвaти poзpив мiж бaлaнcoвoю вapтicтю i pинкoвoю кaпiтaлiзaцieю фipми. Koмпaнiям ммим вигiднo cиcтeмaтичнo нaдaвaти зaцiкaвлeним кopиcтyвaчaм пo-
BB Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
fliÖHi зв1ти i пояснения до них, а саме: який конкретний внесок цих актив1в у пщвищення вартост ix вироб-ничих процесiв.
Ефективне використання людського катталу забезпечуе органiзацiйний успix загалом, а саме:
• атмосферу ствроб^ництва;
• iнновацiйнiсть;
• постiйний саморозвиток.
Висновки. У бухгалтерському облiку слщ враховувати людський капiтал, оцiнювати при цьому устхи, досягнутi компанieю у використанн ii людського капiталу, оцтювати його при злиттi, створеннi сптьних пiдприeмств i поглинаннях; аналiзувати показники, що вщображують, як компанiя збшьшуе свiй людський капiтал, i прибутковють iнвестицiй у цей актив.
Л1тература
1. Лев Б. Нематериальные активы: управление, измерение, отчетность / Б. Лев. - М.: КВИНТО-КОН-САЛТИНГ, 2003. - 240 с.
2. Малюга Н.М. Шляхи удосконалення оц!нки в бухгалтерському обл!ку: теор!я, практика, перспективи / Малюга Н.М.. - Житомир: Ж1Т1, 1998. - 384 с.
3. Рид С. Фининсовый диреуктор как интегратор бизнеса / С. Рид, Х.-Д. Шоерман и группа maySAP ERP Financials; пер. С англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 397 с.
4. Федулова Л.1. 1нновац1йна економка: Пщручник. / Федулова Л.1. - К.: Либдь, 2006. - 480 с.
5. Чульський В.О. Управл'мня потенц!алом пщприемства в ринкових умовах / В.О. Чульський // Торпвля i ринок Украни. - У Зт. - Вип.21, т.З. - 2006. - С.144-148.
6. Швец В.Е. Человеческий фактор в системах менеджмента качества / В.Е. Швец //Деловое совершенство. - 2006.- № 6. - С. 7-9.
УДК 657.446:336.226.1
Ганяйло О.М.,
к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського облку i аудиту
Колесжкова О.М.,
к.е.н., доцент кафедри бух. обл^ i аудиту Нацюнального уыверситету бюресурав i природокористування Укра'|ни
ПРОБЛЕМЫ АСПЕКТИ ОБЛ1КУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
В статт розкрито методику облiку податку на прибуток та порядок вдображення податкових рiзниць. Та-кож придлена увага гармонiзацii податкового i фiнансового облiку.
Ключов1 слова: прибуток, податок, податковi рiзницi, вiдстроченi податковi активи, вiдстроченi податко-в~1 зобов язання.
В статье раскрыта методика учета налога на прибыль и порядок отражения налоговых разниц. Также уделено внимание гармонизации налогового и финансового учета.
Ключевые слова: прибыль, налог на прибыль, налоговые разницы, отложенные налоговые активы, отложенные налоговые обязательства
The article deals with methods of accounting for income tax and the display order of tax differences. Also paid attention to the harmonization of tax and financial accounting.
Keywords: income, tax, tax differences, deferred tax assets, deferred tax liabilities.
Актуальшсть дослщження. Трансформа^я податково!' пол^ики Укра'ти супроводжувався змтою принцитв i правил оподаткування дiяльностi суб'еклв господарювання, виршальне значення в цьому про-цеа належить Податковому кодексу Укра'ни.
Саме Податковим кодексом встановлено перелк суб'еклв податкових правовщносин, ¿х права, обов'язки i вщповщальнють, розкрито суть та порядок розрахунку податюв, зборiв, (обов'язкових) плате-жiв, що становлять систему оподаткування. ^м того, врегулюваш питання, пов'язаш з порядком веден-ня податкового обл^, зокрема, передбачено наближення правил оподаткування у вщповщност з мiжна-родними стандартами обл^ та дючою нормативною базою з бухгалтерського обл^.
Питання узгодженост показниюв податкового та фтансового обл^ виникають постйно, осшьки результати, виявлеш за даними податкового обл^, значно вщхиляються вщ реальних фтансових результа-m дiяльностi пщприемства за даними фтансового обл^. Причому, значш вщхилення можуть бути як в один, так i в Ыший бк.
Ведення двох облшв водночас дуже незручно, ^ обставини не тiльки завищують собiвартiсть, а й приз-водять до ускладнення адмiнiстрування податкiв, створюють перешкоди для прогнозування доxiдноi части-
© Ганяйло О.М., Колесн1кова О.М., 2011
Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
89
