CC BY
25
1НН0ВАЦ1ЙН0-1НВЕСТИЦ1ЙНА П0Л1ТИКА
середньостроковому nepiofli забезпечити глдвищення тех-н1чного piBHa виробництва, зростання пpoдуктивнoстi прац та отримання конкурентних переваг на свтових ринках.
Список використаних джерел
1. Бодров В.Г. Стратег1чн1 ор1ентири державного регулювання еко-ном1ки в умовах невизначеност1 // Ф1лософ1я ф1нансово'[ цив1л1за-цИ: людина у свт грошей: зб. наук. пр. / редколепя; в1дп. секретар З.Е. Скринник. - К.: УБС НБУ, 2014. - 451 с. (С. 21-25).
2. Геець В.М. 1нституц1йна обумовлен1сть 1нновац1йних процес1в у промисловому розвитку УкраТни / В.М. Геець // Економ1ка УкраТни. - 2014. - №12. - С. 4-19.
3. Затонацька Т.Г. Деяю аспекти фюкального стимулювання Ыно-вац1йних п1дприемств в УкраТы / Т.Г. Затонацька // Ф1нанси УкраТни. - 2014. - №6. - С. 19-29.
4. Зверяков М.1. У пошуках виходу з кризи / М.1. Зверяков // Еко-ном1ка УкраТни. - 2013. - №8. - С. 4-21.
5. Кругман П. Выход из кризиса есть! Перевод с англ. - М.: Азбуза Бизнес, Азбука- Аттикус, 2013. - 320 с.
6. Онищенко В.П. Онтолопчний аспект економ1чноТ кризи. / В.П. Онищенко // Економ1ка УкраТни. - 2014. - №4. - С. 4-18.
7. Офщмний сайт державноТ служби статистики УкраТни: [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua
8. Райнерт Э. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остались бедными. Перевод с англ. - М.: Издательский дом - Высшей школы экономики, 2011. - 384 с.
9. Стиглиц Дж. Ревущие девяностые / Дж. Стиглиц; пер. з англ. -М.: «Современная экономика и право». - 2005. - 424 с.
10. Тетчер М. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 620 с.
А.П. АНТОНОВ,
acnipaHT, Науково-доспдний економ1чний iнститут М1некономрозвитку i roprieni Украми
1нвестицп в людський каштал: джерела формування
Для розвитку людського Kanirany необядн значн затрати та piзнoмaнiтнi види pecypciB як з боку особи, так i з боку сус-пльства або niдnpиeмcтвa. Витpaти, що збльшують npoдyктивнi якост й xapaктepиcтики людини, е iнвecтицiями. npo^-си нвестування в людський капитал на рзних етапах життевого циклу мають сво'1' особливост i piзнi джepeлa фopмyвaння
Ключов! слова: нвестици, людський капитал, нвестування, poзвитoк.
А.П. АНТОНОВ,
acnиpaнт, Научно-исследовательский экономический институт Минэкoнoмpaзвития и тoproвли У^аины
Инвестиции в человеческий капитал: источники формирования
Для paзвития человеческого кanитaлa необходимы значительные зaтpaты и виды pecypcoв как со cтopoны человека, так и со cтopoны общества или npeдnpиятия. Расходы, paзвивaющиe npoдyктивныe качества и xapaктepиcтики человека, являются инвестициями. npo^ccbi инвecтиpoвaния в человеческий кanитaл на paзныx этanax жизненного цикла имеют свои особенности и paзличныe источники фopмиpoвaния
Ключевые слова: инвестиции, человеческий кanитaл, инвecтиpoвaниe, paзвитиe.
АР. ANTONOV, a graduate student SREI
Investment in human capital: sources of
For the development of human capital requires considerable costs and types of resources from both the person and of the society or company. Expenses increased productivity and quality characteristics of a person, is an investment. The process of investing in human capital at different stages of the life cycle has its own characteristics and different sources of
Keywords: investments, human capital, investment and development.
Постановка проблемы. В сучасый економлчый лiтеpaтуpi юнуе велика юльюсть визначень поняття «людський капггал», однак у сукупност вони можуть бути зведен до такого: людський капггал - це сформований у результат Ывестицм i на-копичений певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбнoстей, мотивацм, що використовуеться в ™ або Ышм сфеpi суспть-ного життя. 1нвестування в людський капрал доцтьно пер-шою чергою розглядати як систему вкладень, як посилюють здатнють людини до творчоТ прац з метою створення товару, послуг, доданоТ вартост тощо та покращення i'i якост життя.
Вкладення в людський капрал дають значний за обсягом, тривалий за часом та Ытегральний за характером еконо-мiчний i со^альний ефект. 1нвестування в людський капрал е ознакою усвщомлення виршальноТ poлi людини в еконо-мiчнiй системi сусптьства. Витрати, як сприяють пщвищен-ню продуктивности також можна розглядати як Ывестици, осюльки поточн витрати здмснюються з тим розрахунком,
що Тх буде багаторазово компенсовано зростаючим потоком дoхoдiв у майбутньому.
Лнал!з дослщжень та публкацш з проблемы. К. Мак-конел та С. Брю пропонують таке визначення Ывестицм в людський капрал: «1нвестицп в людський капгтал - це будь-яка дiя, яка пщвищуе квaлiфiкaцiю та здiбнoстi i, тим самим, продуктивнють прац пpaцiвникiв» [1]. Анaлoгiчнoгo пiдхoду до поняття такого виду Ывестици дотримувалися Г. Беккер, I. Бен-Порет, Д. МЫцер, Т. Шульц. Нapaзi наукова думка ви-вчае шляхи та засоби Ывестування в людину, осюльки ка-пiтaл набуваеться i збтьшуеться шляхом iнвестувaння i дае тривалий екoнoмiчний ефект. Так, за розрахунками вщомо-го американського теоретика Е. Денюона, iнвестицiT в людський капрал дають вiддaчу в 5-6 paзiв бiльшу, нiж вкладення в мaтеpiaльне виробництво. Свiтoвий банк на пpиклaдi обстеження 192 краТн дiйшoв висновку, що лише 5% еко-нoмiчнoгo зростання в краТнах з пеpехiднoю екoнoмiкoю зу-
© А.П. АНТОНОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 8 (171)/2015 61
IHHOBAÔIÉHO-IHBECTÈÔIÉHA ÏOËITÈKA
мoвленo фiзичним кaпiтaлoм, 20% - пpиpoдним кaпiтaлoм, a 64% - пoв'язaнi з людcьким i coцiaльним кaпiтaлoм [2].
Мета стаrri. С^чтя мae зa метy дocлiдження теopетич-ниx acпектiв тa питaнь opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнoгo меxaнiз-му фopмyвaння iнвеcтицiй в людcький кaпiтaл.
Виклад основного матеpiалy. Специф^ iнвеcтицiй в люд^кий кaпiтaл, пеpш зa вм, зyмoвлюeтьcя тим, щo Ыве^ тyвaння немoжливе без пpямoï безпocеpедньoï yчacтi люди-ни, це cтocyeтьcя як мaтеpiaльниx витpaт, тaк i витpaт чacy i poзyмoвoï тa фiзичнoï енеpгiï. Eфективнicть iнвеcтyвaння oзнaчae не ттьки poзpaxyнки щoдo oтpимaння певниx «ди-вiдендiв» y виглядi дocвiдченocтi, пpoфеcioнaлiзмy, виcoкoï квaлiфiкaцiï ocoби, пoкpaщення здopoв'я тoщo, a й немaте-piaльнoï вiддaчi вiд iнвеcтyвaння.
Люд^кий кaпiтaл cтвopюeтьcя в cycпiльнoмy œ^opi ега-нoмiки (нaпpиклaд, y cфеpi ocвiти] як зa paxyнoк деpжaвниx i пpивaтниx iнвеcтицiй, тaк i нa ocoбиcтicнoмy piвнi в тому po-зyмiннi, щo витpaти чacy тa пpaцi для caмopoзвиткy й caмo-вдocкoнaлення мaйбyтньoгo влacникa людcькoгo кaпiтa-лу aбcoлютнo неoбxiднi для йoгo нapoщyвaння. Ц пpивaтнi витpaти пoтiм oбoв'язкoвo включaютьcя в cy^^m витpa-ти вiдтвopювaльнoгo пpoцеcy, o^^^ нaкoпичений зaпac знaнь, yмiнь тa iншиx пpoдyктивниx pиc людини мoже pеaлi-зyвaтиcя i 6ути oцiненим лише в cycпiльcтвi зaвдяки aктивнiй дiяльнocтi йoгo влacникa.
Фopмyвaння людcькoгo кaпiтaлy е пpoцеcoм вiдтвopення пpoдyктивниx здiбнocтей людини зa дoпoмoгoю iнвеcтицiй у кoнкpетнi пpoцеcи iï життeдiяльнocтi. Пpи цьoмy iнвеcтyвaн-ня здiйcнюeтьcя двoякo: як вклaдення кoштiв тa pеcypciв i як витpaти чacy тa cили, тoбтo як певн види людcькoï дiяльнocтi.
Iнвеcтицiï в люд^кий кaпiтaл мaють ocoбливocтi, i^o вщ-piзняють ïx вiд ^ix^x видiв iнвеcтицiй. Biддaчa вiд Ывестифй у людcький кaпiтaл зaлежить безпocеpедньo вiд теpмiнy йo-гo викopиcтaння, тoбтo визнaчaeтьcя чacoм, щo зaлишивcя дo зaкiнчення пpaцездaтнoгo пеpioдy життя людини. Чим pa-нiше зpoбленo iнвеcтицiï в людину, тим дoвше, зa iншиx piв-ниx yмoв, вoни дaвaтимyть вiддaчy. Aле ^д вpaxoвyвaти, щo якicнiшi тa тpивaлiшi iнвеcтицiï пpинocять, як пpaвилo, бть-ший i тpивaлiший ефект.
Пopiвнянo з iнвеcтицiями в iншi фopми кaпiтaлy iнвеcтицiï в людcький ^п^тал, зa oцiнкaми бaгaтьox екoнoмicтiв, е нaйви-гiднiшими як для oкpемoï людини, тaк i для cycпiльcтвa в цiлoмy.
Xapaктеp, мacштaби i види Ывестифй у людину зyмoвле-нi icтopичними, нaцioнaльними, кyльтypними ocoбливocтями тa тpaдицiями cycпiльcтвa, ментaлiтетoм нapoдy. Haпpиклaд, piвень ocвiти i вибip пpoфеciï дiтьми знaчнoю мipoю зaлежaть вiд ciмейниx тpaдицiй, пpoфеciï тa piвня ocвiти ïxнix бaтькiв.
G ocoбливocтi тaкoж у фiзичнoмy тa мopaльнoмy знoшy-вaннi людcькoгo кaпiтaлy. Boнo визнaчaeтьcя, пo-пеpше, мЬ porci пpиpoднoгo cтapiння (фiзичнoгo знoшyвaння] людcькoгo opгaнiзмy тa пpитaмaнниx йoмy пcиxoфiзioлoгiчниx фyнкцiй, a пo-дpyге, мipoю екoнoмiчнoгo cтapiння (мopaльнoгo знo-шyвaння] внacлiдoк cтapiння знaнь чи вiднocнoгo зменшен-ня цiннocтi здoбyтoï кoлиcь o^i™. Ocoбливicтю людcькoгo кaпiтaлy е тaкoж те, щo у пpoцеci викopиcтaння вiн не лише знoшyeтьcя, a й збaгaчyeтьcя зa paxyнoк нaдбaння людинoю пpoфеciйнoгo дocвiдy нaвiть без cпецiaльниx iнвеcтицiй. To-му знoшyвaння людcькoгo кaпiтaлy вiдбyвaeтьcя (у paзi пpa-
вильнoгo йoгo викopиcтaння] знaчнo пoвiльнiше пopiвнянo з фiзичним кaпiтaлoм. Якщo ж у пpoцеci викopиcтaння люд-cькoгo кaпiтaлy пocтiйнo poблятьcя дoдaткoвi iнвеcтицiï у безпеpеpвнy o^bry, здopoв'я тoщo, тo йoгo якюы й кiлькicнi xapaктеpиcтики (oбcяг, цЫнють, якicть] мoжyть пoлiпшyвa-тиcя пpoтягoм мaйже вcьoгo життя людини.
Ывестифйний пеpioд фiзичнoгo кaпiтaлy (у cеpедньoмy 1,5-2 poки] знaчнo кopoтший пopiвнянo з людcьким кaпiтa-лoм. Haпpиклaд, iнвеcтицiйний пеpioд тaкoï фopми вклaдень у людину, як ocвiтa, тобто тpивaлicть нaвчaння, мoже cягaти 12-20 po^.
Фyнкцioнyвaння людcькoгo кaпiтaлy, вiддaчa вiд йoгo зacтo-cyвaння зyмoвленi вoлею людини - влacникa цьoгo кaпiтaлy, iï iндивiдyaльними iнтеpеcaми тa пеpевaгaми, iï зaцiкaвленic-тю, вiдпoвiдaльнicтю, cвiтoглядoм i зaгaльним piвнем культу-pи, зoкpемa й екoнoмiчнoï. ^му кaпiтaлoвклaденням у людину пpитaмaнний вищий, нiж для звичaйниx кaпiтaлoвклaдень cтyпiнь pизикy тa невизнaченocтi, a змЫи в oбcязi людcькoгo кaпiтaлy зaлежнo вiд витpaт пpинципoвo немoжливo oцiнити з тieю caмoю точнютю, щo й вiднocнo фiзичнoгo кaпiтaлy.
Бiльшicть екoнoмicтiв видiляють aктиви людcькoгo кaпiтaлy:
- витpaти нa o^rry - в тoмy чиcлi зaгaльнy тa cпецiaль-ну, фopмaльнy i нефopмaльнy, a тaкoж пiдгoтoвкy нa po6o-чoмy мicцi (вiд oœi™ зaлежить якicть poбoчoï cили тa iï пpo-дyктивнicть];
- витpaти нa oxopoнy здopoв'я, якi cклaдaютьcя з витpaт нa пpoфiлaктикy зaxвopювaнь, медичне oбcлyгoвyвaння, пo-кpaщення житлoвиx yмoв;
- витpaти нa мoбiльнicть, зaвдяки яким, пpaцiвники мiгpy-ють з мюць з низькoю пpoдyктивнicтю пpaцi в мicця з вiднoc-нo виcoкoю, дoлaючи безpoбiття;
- дiлoвi i cycпiльнi pиcи; вoлoдiння екoнoмiчнo знaчимoю iнфopмaцieю.
Iнвеcтицiï у пpoфеciйнo-теxнiчнy i вищу ocвiтy cпpияють фopмyвaнню виcoкoквaлiфiкoвaниx poбiтникiв тa cпецia-лicтiв, виcoкoпpoдyктивнa пpaця якиx нaйбiльше впливae нa темпи екoнoмiчнoгo зpocтaння.
Äo ocнoвниx aктивiв людcькoгo кaпiтaлy нaлежaть yci тi елементи, в як зpoбленo iнвеcтицiï.
Бiльшicть екoнoмicтiв видiляють aктиви людcькoгo пoтенцiaлy:
- витpaти нa ocвiтy - в тому чиcлi зaгaльнy тa cпецiaль-ну, фopмaльнy i нефopмaльнy, a тaкoж пiдгoтoвкy нa po6o-чoмy мicцi (вiд ocвiти зaлежить яюсть poбoчoï cили тa iï пpo-дyктивнicть];
- витpaти нa oxopoнy здopoв'я, якi cклaдaютьcя з витpaт нa пpoфiлaктикy зaxвopювaнь, медичне oбcлyгoвyвaння, пo-кpaщення житлoвиx yмoв;
- витpaти нa мoбiльнicть, зaвдяки яким, пpaцiвники мiгpy-ють з мюць з низькoю пpoдyктивнicтю пpaцi в мюця з вiднoc-нo виcoкoю, дoлaючи безpoбiття;
- дiлoвi i cym^^ pиcи; вoлoдiння екoнoмiчнo знaчимoю iнфopмaцieю.
Iнвеcтицiï у пpoфеciйнo-теxнiчнy i вищу o^^y cпpияють фopмyвaнню виcoкoквaлiфiкoвaниx poбiтникiв тa cпецia-лicтiв, виcoкoпpoдyктивнa пpaця якиx нaйбiльше впливae нa темпи екoнoмiчнoгo зpocтaння.
Як пoкaзaнo нa pиcyнкy, cyб'eктaми-iнвеcтopaми мoжyть виcтyпaти деpжaвa, гpoмaдcькi фoнди, пoлiтичнi пapтiï, pе-
62 Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi № В (171)/2015
IHHOBA^ÉHO-IHBECTÉ^ÉHA ПOЛITИKA
лiгiйнi opгaнiзaцiï, cyб'eкти гocпoдapювaння, пpивaтнi фoнди, дoмoгocпoдapcтвa тoщo.
Ывестици в змiцнення здopoв'я людей мaють велике знa-чення з кiлькox пpичин: пo-пеpше, cтaн здopoв'я зyмoвлюe мoжливocтi i теpмiн ефективнoгo викopиcтaння нaдбaнoгo людcькoгo кaпiтaлy, a тaкoж мoжливocтi oтpимaння дoxoдiв тa екoнoмiчнoгo зpocтaння; пo-дpyге, cтaн фiзичнoгo i п^-xiчнoгo здopoв'я людей визнaчae мoжливocтi здoбyття o^i-ти тa пpoфеciйнoï пiдгoтoвки, мiгpaцiï тoщo, тобто визнaчae ефективнicть iншиx видiв iнвеcтицiй у людcький кaпiтaл; пo-тpетe, здopoв'я людей, як нociïв певнoï генетичнoï iнфopмaцiï, зyмoвлюe якicть люд^^го кaпiтaлy нacтyпнoгo пoкoлiння.
Hayкoвi дocлiдження cвiдчaть, щo здopoв'я людини лише нa 8-10% зaлежить вiд ^стеми oxopoни здopoв'я, нa 20% - вщ екoлoгiчниx yмoв, нa 20% визнaчaeтьcя генетичними чинникaми i нa 50% - зaлежить вiд íí cпocoбy життя (pa^-oнaльний pежим пpaцi тa вiдпoчинкy, гiгieнa, paцioнaльне xapчyвaння, вiдcyтнicть шкiдливиx звичoк, нopмaльнa мaca тiлa, пpoфiлaктикa cтpеciв, зaгapтoвyвaння тoщo]. Cлiд вщ-мiтити, !o е й iншi дaнi нayкoвиx дocлiджень, якi вiднocять нa paxyнoк генетичниx чинникiв знaчнo бiльшy чacтинy нaшoгo здopoв'я, oднaк нixтo не зaпеpечye великoгo знaчення здo-poвoгo cпocoбy життя. Toмy витpaти, як пoв'язaнi з yпpoвa-дженням здopoвoгo cпocoбy життя, тaкoж неoбxiднo зapaxo-вyвaти дo iнвеcтицiй у люд^кий кaпiтaл.
Ocoбливo cлiд видiлити фупу витpaт нa ocвiтy дopocлиx як cклaдoвy безпеpеpвнoï ocвiти, ocнoвнy чacткy в якиx cтaнoв-лять витpaти нa нaвчaння тa пiдвищення квaлiфiкaцiï нa ви-poбництвi. Hинi в бaгaтьox poзвинyтиx ^ai^ax cyкyпнi витpa-ти вcix пiдпpиeмcтв нa poзвитoк пеpcoнaлy мoжнa пopiвняти з деpжaвними витpaтaми нa cиcтемy ocвiти. Haйчacтiше op-гaнiзaцiя безпеpеpвнoï ocвiти нa пiдпpиeмcтвax не виxoдить
зa межi внyтpiвиpoбничoгo нaвчaння. Ta в нaш чac cтae oче-видним, !o cфеpa пoшиpення cиcтем внyтpiвиpoбничoгo нa-вчaння oбмеженa paмкaми великиx кopпopaтивниx cтpyктyp i зaвдaннями лише cyro cпецiaльнoï (cпецифiчнoï] пpoфеciйнoï пiдгoтoвки. Boднoчac пocтiйнo зpocтaють вимoги, щo виcyвa-ютьcя не лише дo вмЫь, пoтpiбниx для yчacтi у певниx виpoб-ничo-теxнoлoгiчниx пpoцеcax, a й дo зaгaльнoгo piвня гампе-тентнocтi, здaтнocтi пpиймaти piшення, бaчити пеpcпективy, тoбтo дo знaнь i вмЫь, якi зaбезпечyютьcя зaгaльнoю пщга-тoвкoю. Для дocягнення пoтpiбнoгo cинтезy циx двox acпектiв квaлiфiкaцiï неoбxiдне нaвчaння пpaцiвникa як у межax ^сте-ми ocвiти, тaк i безпocеpедньo нa poбoчoмy мicцi.
Ó витpaтax нa caмoвдocкoнaлення i дoдaткoвy o^^y cлiд ocoбливo видiлити викopиcтaння для цьoгo вiльнoгo чacy людини, який е oдним з нaйдopoжчиx людcькиx блaг. Ó будь-якoмy нaвчaльнoмy пpoектi знaчнa чacтинa знaнь здoбyвa-eтьcя зa paxyнoк caмocтiйнoгo нaвчaння у вiльний чac. Ó cy-чacниx yмoвax, кoли caме пpaцiвник iнтелектyaльнoï cфеpи дiяльнocтi cтae yocoбленням i гoлoвним чинникoм екoнoмiч-нoгo пpoгpеcy cycпiльcтвa, витpaти кoштiв i чacy нa caмo-cтiйне нaвчaння неoбxiднo видiлити як oкpемий кoмпoнент у cтpyктypi iнвеcтицiй у люд^кий кaпiтaл.
Bитpaти нa виxoвaння cпpияють фopмyвaнню тa poзвиткy тaкиx гyмaнiтapниx cклaдoвиx людcькoгo кaпiтaлy, як цЫнюы opieнтaцiï, вмiння пiдтpимyвaти нopмaльнi cтocyнки тa нaлa-гoджyвaти дiлoвi кoнтaкти, пoлiтичнa i coцiaльнa лoяльнicть, вiдпoвiдaльнicть людини, i'í кopпopaтивнicть, мopaльнicть то-щo, якi в cyчacнoмy œm дедaлi бiльше нaбyвaють пpoдyк-тивниx влacтивocтей.
Пopяд зi здaтнicтю дo poбoти cтpyктypa людcькoгo ram-тaлy пpaцiвникa пеpедбaчae i бaжaння пpaцювaти. Toмy як кoмпoнент iнвеcтицiй у люд^кий кaпiтaл cлiд poзглядaти i
J L
ДЖЕРБЛА ШВЕСТИЦШ В ЛЮДСЬКИИ КАШТАЛ
МАКРОЕКОНОМ1ЧНИИ PIBEHb
л
Державнi та тромадськ!
J L
Державный
бюджет
M ЕЗОР1 ВЕН Ь (галузц репони)
__tr
Кошти громадських фондов та органйацш (полтичних, релшйних тощо)
SZ
MIKPOPIBEHb
Доходи окремих Приватт фонды
cyö'eicmie (кошти приватных
господарювання oció)
V
ОСОБИСТ1СНИИ
Доходи домогосподарств: заробтна плата, сощалът выплати тощо
Цжерела швестицш в людський KaniTaë за piвнeм фiнaнcyвaння
Джерело: розроблено автором.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № В (171)/2015 63
1НН0ВАЦ1ЙН0-1НВЕСТИЦ1ЙНА П0Л1ТИКА
витрати, пов'язан з мотивацию працвниюв до пщвищення якост свое'!' працг Результати заруб1жних дослщжень свщ-чать про зростання значення внутршых стимула (можли-вють самореалваци, задоволення вщ успмв у робот тощо) порвняно ¡з зовншыми стимулами, надто для висококвалЬ фкованого персоналу. У зв'язку з цим велика частина робо-ти з персоналом на прогресивних пщприемствах Грунтуеть-ся на непрямому вплив¡ на внутр¡шн¡ стимули (проектування робочих мюць, можлив¡сть професмного розвитку, участь в управл¡нн¡, соцвльний м¡крокл¡мат на робочому м¡сц¡ тощо).
Частка окремих суб'eкт¡в у джерелах ¡нвестиц¡й на кожному етап життевого циклу людини суттево змЫюеться. На першому етап¡ витрати на виховання та розвиток дитини в основному несуть домогосподарства. Держава також фЬ нансуе цей процес через систему дошктьних навчальних закладю (дитячих садк¡в).
Можна вид¡лити п'ять основних етатв життевого циклу, ¡ на кожному з них переважае те чи ¡нше джерело ¡нвестиц¡й.
1. Утримання та виховання дитини до початку шктьного перюду (0-6 роюв).
2. Пер¡од навчання у середый школ¡ (7-18 рок¡в).
3. Перюд здобуття первинно! профес¡йноí осв¡ти (19-20 або 19-23 роки).
4. Перюд трудово'!' дтльност (21-24 - 55-65 роюв).
5. Пер¡од пюлятрудово'!' дтльностг
У пер¡од дошк¡льного виховання переважають витрати до-могосподарств, у перюд навчання в середнм школ¡ - витрати держави, здобуття профеайно!' освгги переважно фЫан-суеться також домогосподарствами ¡ державою, в той час як пщприемства б¡льше витрачають коштв на розвиток люд-ського капралу в пер¡од трудово'' дтльност прац¡вник¡в.
На другому етап¡ основну частину ¡нвестицм у формування людського капралу зд¡йснюe держава шляхом бюджетного фЫансування середньо'' осв¡ти. Домогосподарства несуть в основному не прям^ а побны витрати на здобуття осв™ та забезпечують ¡нш¡ елементи розвитку людського капггалу. Роль благод¡йних органвацм незначна.
На третьому етап¡ основними ¡нвесторами е домогосподарства та держава, при цьому роль домогосподарств посилюеть-ся, осктьки зростала частка студентв, як¡ змушен¡ отримувати профеайы знання за власн¡ кошти. Роль благодмних органва-ц¡й незначна, однак виникае, хоч ¡ незначне, джерело ¡нвести-ц¡й п¡дприeмств. Цей етап пов'язаний з найзначншими розмЬ рами ¡нвестицм в осв¡тню складову людського капггалу.
На четвертому етап суттево зростають ¡нвестици пщпри-емств, як здеб¡льшого пов'язан¡ з формуванням специфн-
ного людського кап¡талу та пщтримкою працездатност¡ на-йманих прац¡вник¡в.
Висновки
1нвестування в людський потенц¡ал розрвняеться вщпо-в¡дно до р¡вн¡в впливу на економнне зростання: макроеко-номнний, мезо-, м¡кро- (п¡дприeмства) та ¡ндивщуальний (домогосподарства, громадськ¡ органвацп).
На ¡ндивщуальному р¡вн¡ зб¡льшення продуктивност¡ прац¡ е передумовою для зростання добробуту, зокрема, шляхом збтьшення зароб¡тноí плати або ¡нших вигод (наприклад, матер¡ального стимулювання й заохочення), що зумовлюе збтьшення споживчих витрат ¡, в¡дпов¡дно, ринкового попи-ту, виступаючи, таким чином, додатковим стимулом розвитку виробництва ¡ прискорення економнного зростання. На мкрорвы зб¡льшення продуктивност¡ прац¡ внаслщок зростання ¡нвестиц¡й у людський потенц^л стимулюе працедав-ц¡в до подальшого 'х зб¡льшення з метою посилення ефек-ту зростання продуктивност прац¡, що зумовлюе додатковий прирют людського кап¡талу ¡ приводить до економнного зростання. На макроекономнному рвы при збтьшены про-дуктивност¡ прац та ¡ндив¡дуальних див¡денд¡в в¡д людського капралу посилюються стимули ¡нвестування в людський по-тенц¡ал, що зумовлюе зростання людського капгталу за до-помогою залучення б¡льшоí к¡лькост¡ ¡ндиврв у процес ¡н-вестування ¡ приводить, зрештою, до зростання сукупного людського капгталу кра'ни ¡ збтьшення ВВП.
Список використаних джерел
1. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. - Экономикс: принципы, проблемы и политика http://review3d.ru/makkonnell-k-r-bryu-s-l-ekonomiks-principy-problemy-i-politika
2. Denison E. The Sources of Economic Growth in the United States and the Alternatives before us. N.Y., 1962. - P. 69-70.
3. Гршнова O.A. Людський розвиток: навч. посВ. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 62.
4. Статистичний щорнник Укра'ни за 2012 р!к. [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Рахункова палата Укра'ни: http:// www.ac-vada.gov.ua/
6. Савченко В.А. УправлЫня розвитком персоналу: Навч. посВник / В.А. Савченко. - К.: КНЕУ, 2002. - 351 с., с. 94-95.
7. Инвестиции: Учебник / Под ред. В.В. Ковалева, В.В. Иванова,
B.А. Лялина. - М.: 000 «ТК Велби», 2003. - 440 с., с. 232.
9. Бородка 0. Людський капгал як основне джерело економнного зростання / 0. Бородка // Економка Укра'ни. - 2008. - №7. -
C. 48-53.
64 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (171)/2015
