CC BY
16
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
частка становить лише 0,8 %. У той же час обсяг паливно! деревини доступно! для використання е нижчою шж та, що використовуеться. Так за даними ФАО свиов1 запаси деревини складають 3,5 млрд. м3, з яких 48 % е сировин-ною деревиною, а 52 % - паливною [4], що свщчить про значш можливосп розширення використання деревини як енергоресурсу.
У шдсумку можемо сказати, що ситуащя, яка склалась на сьогодшш-нш день в енергетичнш i еколопчнш сферах потребують пошуку i використання еколопчно безпечних, вщновлюваних та високопродуктивних енерго-ресурсiв. Саме таким ресурсом е деревина, яка дедалi ширше i ширше використовуеться в розвинутих крашах.
Лггература
1. Матвеев М.Е. Eкономiчна доцшьтсть створення плантацiй швидкоростучих по-рщ дерев з метою енергетичного використання// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 1998, № 8. - С. 190-192.
2. Kaltschmitt, M., Weise, A., Erneurbare Energietaeger in Deutchland. - Springer-Verlag, 1993. - 248 s.
3. Jonas, A., Görtler, F., Schuster, K. - Energie aus Holz, 1994 - 96 s.
4. Fruwald, A., Wegener, G Energiekreislauf Holz - ein Vorbild fuer die Zukunft.// Holzzentralblatt. - 1999/ - Nr. 124. - S 1949/50,1956. ._
УДК37.015.6 Доц. О.М. Свтцов, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ11НВЕСТУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬСТВА
Розглядаються особливосп швестицшно! д1яльност1 у сфер1 становления i фун-кцюнування штелектуального катталу суспiльства, який акумулюеться i кристаль зуеться у науково-дослщних центрах та осви-ньому комплексi та реалiзуеться як ш-формацiйно-iнновацiйний продукт. Визначаються кшьюст та суб'ективнi фактори дохiдностi швестицш в освiту та науково-дослiдницьку дкльтсть.
Ключов1 слова: освiтнiй комплекс, шформацшний ресурс, фонд освiти, осви--нш потенцiал суспiльства, iнтелектуальний капiтал, сумарна позитивна величина потоку витрат-доходiв.
Doc. O.M. Svyntsov - Ivan Franko SPU of Drogobitch
The Investment Peculiarities Of the Informational-Energetic Sosiety Development Resourse
The peculiarities of the investment activity in the sphere of establishment and functioning of the intellectual capital, which is assimilated and chrystalysed in scientific-research centers and in the educational complex and which is realized as an information-innovatory product are discussed. The quantitative and subjective factors of the investment profitableness us regards scientific-research activity are defined.
Keywords: educational complex, information recourse, educational fund, educational potential of society, intellectual capital, total positive quantity of the income expenditure current.
Сучасна цивЫзащя (маеться на уваз^ перш за все, англосаксонська океашчна та захщноевропейська континентальна субцивЫзаци) характеризу-
184
Зб1рник науково-техшчних праць
ютьcя тaкими eвoлюцiйними oзнaкaми як: пo-пepшe, виxiд нa нoвий piвeнь тexнoлoгiй, щo здaтний змiнювaти бiocoцiaльнy пpиpoдy людини (гeннa ш-жeнepiя, клoнyвaння тoщo); пo-дpyгe, iнcтитyцioнaлiзaцiя глoбaльнoгo iнфop-мaцiйнoгo пpocтopy, щo зaбeзпeчye вшьний дocтyп кoжнoгo iндивiдa дo тг-poмaджeнoгo oбcягy iнфopмaцü'; пo-тpeтe, зpocтaння poлi знaнь в eкoнoмiцi. Bчeнi cтвepджyють, щo вiдбyвaeтьcя пepexiд дo якicнo нoвoгo типу eкoнoмi-ки - eкoнoмiки, кoтpa бaзyeтьcя m знaнняx. Bиникaють нoвi тepмiни, тaкi як iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo, eкoнoмiкa зтань. Пocтiндycтpiaльнa eкoнoмiкa poзвивaeтьcя зa iннoвaцiйним пpинципoм, дe iнфopмaцiйнo-eнepгeтичний pe-cypc poзвиткy e визнaчaльним пpи фopмyвaннi мeти i дoбopi paцioнaльниx pi-шeнь для дocягнeння цieï' мeти, a iнфopмaцiйнo-iнтeлeктyaльний пpoдyкт -зтння - e пocтiйний aктyaльнo-пoпитoвий тoвap для cyб'eктiв eкoнoмiчнoгo життя ^aïra тa цивiлiзaцü' зaгaлoм. Toбтo, ocнoвним фaктopoм пpиpocтy cyc-пiльнoгo бaгaтcтвa y cyчacнoмy iнфopмaцiйнoмy пocтiндycтpiaльнoмy cyc-пiльcтвi e збiльшeння нaгpoмaджyвaнoгo oбcягy знaнь. Зacвoeння знaнь лю-дигою, щo пpизвoдить дo зpocтaння люд^того кaпiтaлy, вiдбyвaeтьcя rope-вaжнo в ocвiтньoмy кoмплeкci. Ocвiтнiй кoмплeкc ^aïra викoнye pяд вaжли-виx функцш: зaбeзпeчye piзнi гaлyзi eкoнoмiки квaлiфiкoвaними кaдpaми, cтвopюe нoвi тexнoлoгü', пpoвoдить нayкoвi дocлiджeння, зpeштoю, зoбoв'язye i диcциплiнye людeй в ïx гocпoдapcькiй дiяльнocтi. Peзyльтaтoм дiяльнocтi ocвiтньoгo кoмплeкcy e нoвий oбcяг знaнь - дoдaткoвий пpoдyкт eкoнoмiки знaнь - y цьoмy, влacнe, i пoлягae coцiaльнo-eкoнoмiчнa cyтнicть ocвiтньoгo кoмплeкcy y пocтiндycтpiaльнoмy cycпiльcтвi. Ocвiтнiй кoмплeкc мoжнa po-зyмiти як coцiaльний шетитут, щo зyмoвлюe cтaнoвлeння i poзвитoк iнфopмa-цiйнo-eнepгeтичнoгo pecypcy ^aïra. Iнфopмaцiйний pecypc - цe cyкyпнicть iнфopмaцiï i зacoбiв ïï oбpoбки, кoтpими вoлoдie cycпiльcтвo i дepжaвa. 1н-фopмaцiя як pecypc мae тeндeнцiю caмoзpocтaння - y цьoмy пpoявляeтьcя ïï cycпiльнa цiннicть. Пepeтвopeння iнфopмaцiï' в знaння, ïï якicнa пepepoбкa вiдбyвaeтьcя внacлiдoк нayкoвиx дocлiджeнь тa ocвiтньoï' дiяльнocтi. Biд oc-вiтньoï' дiяльнocтi, в пepшy чepгy, зaлeжить cyмa нaгpoмaджyвaниx знaнь, rn-вичoк i дocвiдy, тoбтo, ocвiтнiй пoтeнцiaл cycпiльcтвa.
Ocвiтa poзглядaeтьcя як фopмa iнвecтицiй y людcький кaпiтaл. Ocвiтня дiяльнicть мae ту ocoбливicть, щo вoнa e cфepoю дyxoвнoгo виpoбництвa i вaж-кo пiддaeтьcя виpaжeнню в eкoнoмiчниx пoкaзникax, тoбтo, нeмoжливo визт-чити oбcяг знaнь i нaвичoк кoнкpeтнoï' людини, a тим бiльшe, вcтaнoвити, чи вoни e peзyльтaтoм ocвiти, пpиpoдниx здiбнocтeй чи гeнeтичнoï' cпaдкoвocтi. Цe знaчнo yтpyднюe визнaчeння вapтicнoï' oцiнки нaгpoмaджeниx poбoчoю от-лoю знaнь, нaвичoк i дocвiдy. Taкi oцiнки зaвжди будуть пpиблизнi. Kiлькicнo, звичaйнo, мoжнa визтчити нaгpoмaджeнi зaтpaти cycпiльcтвa нa нaвчaння, пiдвищeння квaлiфiкaцiï' тa пepeпiдгoтoвкy cyкyпнoï' poбoчoï' cили. B eкoнoмiч-нш тeopiï' тa пpaктицi зacтocyвaння ic^e пoкaзник, який xapaктepизye кшь-кють людинo-poкiв ocвiти i виpaжaeтьcя у вapтicнiй фopмi, щo вiдoбpaжae т-poднoгocпoдapcькi зaтpaти нa нaвчaння нaявнoï' poбoчoï' cили. Цeй пoкaзник у cyчacнiй eкoнoмiчнiй тeopiï' дeфiнiцiюeтьcя як '^o^; ocвiти". Фoнд ocвiти, зa визнaчeнням I. Kaлeнюкa [7], e тею чacтинoю ocвiтньoгo пoтeнцiaлy, ята виpa-
4. Eкoнoмiкa, плaнyвaння i yпpaвлiння в лicoвиpoбничoмy кoмплeкci
1S5
У^а'^ський дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
жae cyмy фiнaнcoвиx pecypciв, зaтpaчeниx cycпiльcтвoм та ocвiтy. Toбтo, фoнд ocвiти e, пepш зa вce, фiнaнcoвoю кaтeгopieю, кoтpa e cклaдoвoю, a ж тотож-нicтю тaкoï eкoнoмiчнoï' кaтeгopü' як "ocвiтнiй пoтeнцiaл" [7]. Ocвiтнiй пoтeнцi-aл cycпiльcтвa e yмoвoю i виcxiднoю тoчкoю iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy cyc-пiльcтвa. Iнтeлeктyaльний кaпiтaл мicтить в co6í двa кoмпoнeнти: люд^кий кaпiтaл (дocвiд, знaння, нaвики, здiбнocтi cпiвpoбiтникiв, a тaкoж ïx кyльтypa тa мopaльнi цiннocтi) тa cтpyктypний кaпiтaл (пaтeнти, лiцeнзiï, тopгoвi мapки, opгaнiзaцiйнa cтpyктypa, бaзи дaниx, eлeктpoннi мepeжi i т.п.) [7]. Iff^e^ry-aльний кaпiтaл y cyчacниx yмoвax визнaчae якicть i пepcпeктиви poзвиткy co-цiaльнo-пcиxoлoгiчнoгo пoтeнцiaлy cycпiльcтвa, щo peaлiзyeтьcя в iнфopмa-цiйнo-eнepгeтичнoмy мiкpoпpoцecyaльнoмy циклi пpaцi [4]. Caмe iнтeлeктy-aльний кaпiтaл фopмye мeжi iнфopмaцiйнo-цiльoвoï' дiяльнocтi i нaдae oбpиciв eкoнoмiчнiй cтpyктypi cycпiльcтвa: iдeнтифiкye тип eкoнoмiчнoï cиcтeми, тп-pям i xapa^rep eвoлюцü' iнcтитyцiй, cпocoби тa iнтeнcивнicть тpaнcфopмaцü' peчoвиннo-eнepгeтичниx pecypciв, зpeштoю, кyльтypy i дyxoвнicть тieï' чи ш-шoï' cпiльнoти, щo виpaжaeтьcя y ^^memocn cиcтeми coцiaльниx цiннocтeй i нaпoвнюe змicтoм пoняття "цивiлiзaцiя". Iнтeлeктyaльний кaпiтaл пpoявляe ceбe y ^o^^rax iнтeлeктyaльнoï' дiяльнocтi людeй, a да вимaгae iнcтитyцiйнo-гo зaбeзпeчeння: ycтaлeнocтi пpaвил гpи, бeзпeки i rapa^m, тeндeнцiй у^ф^-цй' вiднocин, бeзпepeшкoднocтi пpивлacнeння пoзитивнoгo вapтicнoгo peзyль-тaтy - квaзipeнти, гoнopapy, пpeмü', ^o^ma, пpибyткy i т.п.
Moжeмo пiдcyмyвaти, щo ключoвoю yмoвoю poзвиткy пocтiндycтpi-aльниx eкoнoмiчниx cиcтeм зaxiдниx oкeaнiчнo-aтлaнтичнoï' тa кoнтинeнтaль-нoï' cyбцивiлiзaцiй виcтyпae тaк звaний iнфopмaцiйнo-iнтeлeктyaльнo-iннoвa-цiйний pecypc poзвиткy [4], який в eкoнoмiчниx вiднocинax пpoявляeтьcя як iнтeлeктyaльний кaпiтaл [7], щo, в cвoю чepгy, зaлeжить вiд ocвiтньoгo пoтeн-цiaлy кpaïни, a ocвiтнiй пoтeнцiaл - cyкyпнicть нaявниx зacoбiв, мoжливocтeй cyra^o^a y бyдь-якiй cфepi дiяльнocтi - пepш зa вce, зaлeжить вщ фoндy ocвiти. Beличинa фoндy, тобто cyмa фiнaнcoвиx pecypciв, видiлeниx та ocвi-ту, визнaчaeтьcя iнвecтицiйнoю пoлiтикoю кpaïни.
Бyдь-якa iнвecтицiя - да aкт цiльoвий, cпoнyкyвaний пepcпeктивoю oчiкyвaння дoxoдy. Iнтeлeктyaльнi iнвecтицü' - да, пepш зa вce, oчiкyвaння вiддaчi вiд впpoвaджeння iннoвaцiй. Ane yмoвoю iнвecтицiйнoï' дiяльнocтi e нaявнicть iнcтитyтy влacнocтi - cиcтeми людcькиx в^то^н з пpивoдy вщчу-жeння-пpивлacнeння пpaв i oбoв'язкiв. Пepeфpaзoвyючи вiдoмoгo фiлocoфa, мoжнa cкaзaти: iнвecтyвaти - да oбтяжyвaти ceбe фaтanьним пpимycoм га-pиcтyвaтиcя cвoбoдoю [9, c.40]. Пpoблeмa зanyчeння iнвecтopiв - цe пpoблe-мa киcню для лeгeнь кoжнoï' нaцioнanьнoï' eкoнoмiчнoï' cиcтeми. Koжeн irnec-тop "кyпye" iнтeлeктyanьнi тoвapи (в пepшy чepгy, iннoвaцiйнi пpoдyкти, "TOy^ay") з мeтoю ïx пoдanьшoгo викopиcтaння y пiдпpиeмницькiй дiяльнoc-тi з нaдieю oтpимyвaти y мaйбyтньoмy ^^утки. Iнвecтицiï' в iнтeлeктyanьнy cфepy peaлiзyютьcя чepeз:
• пpидбaння виключниx üpaß ea викopиcтaння пaтeнтiв, лiцeнзiй та винaxoди,
пpoмиcлoвиx зpaзкiв, тoвapeиx зтаюв тoщo;
186
Збipник наyкoвo-тexнiчниx ^аць
• придбання шформацшних послуг через найм р1зного роду спещатстав - вче-них 1 практиюв за контрактом або у вигляд1 разового придбання шформацшних послуг, консультування, експертизи, рекомендаций
• придбання науково-техтчно! продукци, тобто штелектуальних товар1в у ма-тер1альнш форм1: проектно! документаци, програм, методик, "ноу-хау", - щ товари можуть бути у форм1 друковано! продукци, програмного забезпечен-ня для комп'ютер1в;
• вкладання в людський каштал, тобто витрати на освиу, шготовку та перепщ-готовку кадр1в тощо [8].
Фшансування штелектуальних швестицш здшснюеться за рахунок трьох джерел:
• бюджетних асигнувань 1 кошт1в державних пщприемств;
• приватно-шдприемницького кашталу;
• спонсорських кошт1в, благодшних субсидш ф1рм або приватних ос1б.
Як бачимо, е два суб'екти пщприемницько! д1яльносп, яю здшснюють штелектуальш швестици - держава 1 приватний каштал. 1нвестицшна д1яль-шсть держави 1 приватного пщприемництва мае сво! особливосп. Ц особливосп бшьш виразно простежуються у перех1дних економшах. Якщо на Заход1 крупний корпоративний кап1тал нар1вних 1з державою 1нвестуе науков1 досл1д-ження, масштабш шновацшно-технолопчш експерименти ¡з величезними фь нансовими витратами, то приватний каштал кра!н Схщно! Свропи ор1ентуеть-ся на виробництво таких товар1в 1 послуг, яю у максимально стислий термш дають дох1д ¿з ставкою, не нижчою в1д середньо! у промисловосп. В УкраГш швестици бтьше поширення отримали у галуз1 освгги н1ж у науково-дослщнш д1яльносп. Недержавш комерцшш структури стоять осторонь фшансування науково-техшчних розробок, зокрема фундаментального характеру. 1стотне зниження спонукальних мотив1в до 1нвестування у сферу 1нтелектуально! пра-ц призводить до розвитку у нш негативних процес1в. Скорочення пропозици на 1нтелектуальн1 послуги на в1тчизняному ринку перем1щуе останн1 за кордон. Зг1дно з статистичними даними, кожен четвертий винах1дник Укра!ни рееструе свою рацюнал1зацш в Роси [1, 2, 4]. Ще в грудш 1993 р. Верховною Радою Украши був прийнятий Закон "Про охорону прав на винаходи та корис-н1 модел1". Цей Закон закр1плюе права винах1дник1в та юридично оформлюе !х вщносини з роботодавцями. На думку багатьох науковщв, у Закош не врахова-но 1 не розроблено механ1зму стимулювання суб'ект1в ринку науково-техн1чно! продукци до використання винаход1в [4, 5, 7]. О. Скаленко наголошуе, що не-обхщно переглянути Закон Украши "Про власшсть", в якому право власносп на результати штелектуально! пращ необхщно вважати базовими, а на майно -похщними, другорядними [4, с. 167]. "Приватною власшстю людини, - продов-жуе О. Скаленко, - в абсолютному розумшш можуть бути лише результати творчо! 1нтелектуал1зовано! прац1, як1 принципово не можуть бути в1дчужен1 в1д особистостей-автор1в за своею генетичною сутшстю" [4, с.169]. Загалом, молоде укра!нське п1дприемництво, в силу обставин соц1ального часу, оминае науково-дослщш центри через вагому властивють шновацшних процес1в - ш-новац1йний ризик, який в раз1 негативно! апробац1! загрожуе скороченням до-х1дност1, збуту та обсягу продукц1!.
4. Економ1ка, планування 1 управл1ння в л1совиробничому комплекс
187
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Щодо впроваджень у людський каштал, то в УкраГ'ш, як 1 в розвину-тих краГнах св1ту, одночасно ¡з безкоштовною державною освгеою можна здобути приватну освгеу, причому приватш ¡нвестици в галуз1 освгеи в Укра-Г'ш набрали бшьшого поширення, шж ¡нтелектуальш ¡нвестици у науково-дослщну дгяльшсть. Ця тенденщя полягае в тому, що ¡нвестици в освггу без-посередньо формують людський каштал - найперспектившший, стратепчний ресурс розвитку кожноГ краГни. Результати дослвджень, здшснених в останш роки у 30 краГнах свгеу фах1вцями Свгеового банку шд епдою ЮНЕСКО, показали, що третина приросту ВНП у цих краГнах забезпечуеться ¡нвестищями у сферу освгги, рентабельшсть якоГ на р1зних ступенях навчання становить вгд 12 до 24 % [6]. У сучасних умовах у розвинутих краГнах свггу р1вень до-ходгв кожного зайнятого напряму залежить вгд р1вня здобутих ним знань у систем! нацюнальноГ освгеи. Це пов'язано ¡з процесами поглиблення ¡нтелек-туатазаци пращ на вс1х ланках виробничого процесу в ус1х галузях будь-якоГ розвиненоГ економ1чноГ системи. Тобто, ефектившсть виробництва прямо пропорцшна розвитку освгги, залежить в1д шдвищення освгенього р1вня насе-лення. Знания, здобуп у ВЗО, кристал1зован1 у в1дпов1дних документах, передовым у диплом! про закшчення певного вузу, на ринку трудових ресуршв стають чи не найвагомтим спонукальним фактором вибору для покупця-ро-ботодавця. Однак, поруч ¡з перспективою отримання престижно!, високооп-лачуваноГ роботи, здобувач освгешх послуг стае перед суто ¡ндивгдуально-економгчною проблемою окупностг г дохгдностг ¡нвестицш в освгту. Адже для студента, скажгмо, ¡снують так званг витрати не одержаних, втрачених за роки навчання доходгв. Кргм того, випускник вузу, часто-густо, на початках своеГ кар'ери мае невисокг доходи, ¡нколи нижчг, шж працгвники ¡з се-редньою освгеою, але ¡з багаторiчним стажем. Але тут спрацьовуе фактор часу - при оцшщ витрат г надбань, пов'язаних з одержанням освии, грошовi доходи дипломованого фахiвця збiльшуються ¡з вiком. Одним ¡з джерел фшан-сування освгеи у розвинутих краГнах та все часпше i у краГнах перехщних та девеловпментних, для iндивiда виступае банювська позика. Оскiльки процент приростае з часом, то доцшьно порiвнювати норму дохiдностi ¡нвестицш в освгту зг ставкою процента за депозитами, державними цшними папера-ми тощо. Для приведення витрат на освгеу та майбутнiх доходгв до единого моменту часу використовуеться норма дисконту Я, при визначенш якоГ орiентуються на ставку процента. 1нвестицшну вiддачу вгд затрат на вищу освгеу В. Мортиков [10] визначае за розрахунком дисконтового потоку вит-рат-доходiв (РУ) ¡з 17 до 60 ромв iндивiда, що виртив одержати вищу освь ту (тодг трудова кар"ера починаеться у 22 роки). Вш використовуе формулу:
59 Vй - С
РУ = , (1) Т =17(1 + Я)
де: Я - норма дисконту; С - прям! витрати за час навчання; Yвt - заробики
дипломованого фахiвця теля закшчення вузу; Т=17___59 - ¡ндекси, що визна-
чають вш людини.
188
Зб1рник науково-техшчних праць
В. Mopтикoв тaкoж визнaчae cyмapнy позитивну вeличинy для потоку дoxoдiв в1д l7 до 60 poкiв для фaxiвця iз cepeдньoю ocвiтoю:
59 vcP
PV = Z Vi V^t-ï7 , (2)
t=l7 (l+ R)
Дe V?p - зapoбiтки фaxiвця iз cepeдньoю ocвiтoю вiд l7 до б0 po^.
Пicля того В. Mopтикoв вiднiмae вiд потоку видaткiв-дoxoдiв фaxiвця з вищою ocвiтoю дoxoди фaxiвця iз cepeдньoю ocвiтoю:
59 vB - Г* 59 vcp
Z Yt rl7 - Z Yttl7 (3)
t =l7(l + R)T-l7 t =l7(l+ R)T-l7
Oдepжaнa пoзитивнa piзниця дiлитьcя нa кiлькicть po^ тpyдoвoгo життя випycкникa вузу тa зicтaвляeтьcя з пpямими витpaтaми та oдepжaння вищо1' ocвiти - тaк виpaxoвyeтьcя дoxiднicть iнвecтицiй у вищу ocвiтy [l0, c.36]. Згaдaний aвтop пoдae щe й iнший шляx визнaчeння вигiднocтi imecry-вaння у вищу ocвiтy - пiдpaxyнoк внyтpiшньoï нopми iнвecтицiйнoï дoxiднocтi тa пopiвняння ïï з pинкoвoю cтaвкoю opo^rna: якщо нopмa iнвecтицiйнoï до-x^hoctí вищa aбo дopiвнюe cтaвцi opo^ora - iнвecтицiя в ocвiтy випpaвдaнa.
Для нaближeння cxeми cвoïx poзpaxyнкiв до peaльнoï пpaктики В. Mopтикoв включae щe двi умови:
• l-a yмoвa - вводить у фopмyлy cyмapнoï позитивно1 вeличини потоку витpaт-дoxoдiв фaxiвця з вищою оовиою вeличинy He oдepжaниx зa poки нaвчaння
тpyдoвиx дoxoдiв (Z):
59 B - -
PV = Z Yt utlr;
t =l7 (l+R)T-l7
• 2-a yмoвa - пpoпoнye вpaxoвyвaти кoливaeeя eopми диеконту, витpaт Ha oc-виу, тpyдoвиx дoxoдiв пщ впливом ieфляцiйeoгo фaктopa.
I вce-тaки, нeзвaжaючи ea лoгiкo-paцioнaлicтичнy cтopoнy пpoблeми, ocoбa iнвecтye в ocвiтy, щоб тбути виcoкooплaчyвaнoï пpoфeciï, знaнь, cтaти виcoкoкoнкypeнтним пpeтeндeнтoм ea пpecтижнe poбoчe мшда. Здoбyтa ocвi-тa дae вщчуття cтaбiльнocтi пpoфeciйнoгo cтaнoвищa, тeopeтичнa бaзa дae ap-ceнaл oпepaтивнoгo дoбopy зacoбiв для дocягнeння виpoбничиx ц^й, ^те-тocyвaння до нoвиx умов дiяльнocтi, що ocoбливo aктyaльнo. Ведомо, що ea пoчaткy XX ст. знaнь, oтpимaниx людиною в peзyльтaтi зaкiнчeння ВЗО, вте-тaчaлo ea вте життя, у cepeдинi XX ст. - ea швжиття, a в нинiшнix yмoвax -ea 5-l0 poкiв. А цe зумовлюе нeoбxiднicть пocтiйнoгo iнфopмaцiйнoгo caмoв-дocкoнaлeння чepeз швидкicть мopaльнoгo cтapiння зтнь фaxiвцiв.
Pинкoвi пepeтвopeння в Укpaïнi, зoкpeмa пocилeння кoнкypeнцiï, зму-шуе гpoмaдян звepтaти yвaгy ea нeoбxiднicть здобуття ocвiти. Haйпoмiтнiшoю тeндeнцieю пpиcтocyвaння cycпiльcтвa до умов pинкoвoгo peжимy cпiвicнy-вaння е знaчнe poзшиpeння пiдгoтoвки у ВЗО кpaïни eкoнoмicтiв (зoкpeмa, з мeнeджмeнтy, бaнкiвcькoï cпpaви тa íh.), пpaвникiв i coцioлoгiв. Цe aвтoмaтич-но пiднiмae пpoблeмy oплaти нaвчaння, дe одним iз нaпpямкiв е бaнкiвcький
4. Eкoнoмiкa, плaнyвaння i yпpaвлiння в лicoвиpoбничoмy кoмплeкci
lS9
У^а'^ький дepжавний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
кpeдит. Hammi 90-x poкiв XX cт. дeпoзитнi cтaвки для фiзичниx ocí6 кoливa-лиcя в Укpaï'нi в1д 4 % дo 27 % piчниx зaneжнo в1д cyми, тepмiнy дeпoзитy, бaнкy, тoбтo cepeдня нopмa дoxiднocтi cтaнoвилa 10-15 % [10, c.37. Дepжaвнe кpeдитyвaння вищoï' ocвiти в Укpaï'нi бyлo зaпpoвaджeнo y 2001 po^, oднaк чe-peз бюpoкpaтизaцiю вiтчизeянoгo чинoвництвa, видiлeнi 1з дepжбюджeтy гош-ти нe д1йшли дo aдpecaтa. Byзи змyшeнi 6ули тaкиx cтyдeнтiв-"кpeдитникiв" y кpaщoмy випaдкy пepeвoдити нa бюджeтнy фopмy нaвчaнeя, в гipшoмy - в1д-paxoвyвaти. 16 чepвeя 2003 poкy ypяд ^ийняв пocтaнoвy № 916, якoю зaтвep-джeнo нoвий "Пopядoк нaдaння цiльoвиx пiльгoвиx дepжaвниx кpeдитiв для здoбyття вищoï' ocвiти". Iз дepжбюджeтy бyлo видiлeнo 15 млн. гpн. Kpeдит ви-дaвaтимeтьcя нa 15 poкiв шд 3 % piчниx. Piшeнeя, тому нaдaвaти кpeдит, пpиймaтимyть peктopи B3O. Kpeдит нaдaeтьcя лишe paз зa oднieю me^arn^c-тю для здoбyття piвeя в1д мoлoдшoгo cпeцianicтa дo мaгicтpa. Пoвepнeнeя ^e-диту oбoв'язкoвe пicля 12-гo мicяця пicля зaкiнчeнeя нaвчaння.
Moжeмo в1дм1тити пoзитивнi зpyшeння в cycпiльнiй cвiдoмocтi як ук-paï'нcькoгo coцiyмy, тaк i дepжaви. Cycпiльcтвo poзyмie ключoвy poль oc-вiтньoгo кoмплeкcy у фopмyвaннi кoнкypeнтocпpoмoжнoгo тpyдoвoгo pecyp-cy, щo дacть в1дчуття бeзпeки i cтaбiльнocтi. A дepжaвa, в cвoю чepгy, дoклa-дae зycиль для cтaнoвлeння iнтeлeктyaльнoï' ocнoви coцianьнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, iнтeлeктyanьнo-iннoвaцiйнoгo pecypcy yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa -глибиннoï' ocнoви пoбyдoви cтpyктypи тa пoчaткoвo-cпoнyкanьнoï', a^raro^ вopчoï cили eфeктивнoгo coцianьнo-eкoнoмiчнoгo ^o^cy [4, c. 390].
Лiтepатypа
1. Удовик С.Л. Гnoбanизaция: ceмиoтичecкиe пoдxoды. - M.: Peфn-бyк, - K.: Ba^ep, 2002. - 480 c.
2. Дepгачeв B.A. Гeoэкoнoмикa (Coвpeмeeeaя гeoпonитикa). - K. : Bffi"A-P, 2002. - 512 c.
3. Hopx, Даrлаc. Хнституцп, iнcтитyцiйнa зм1ш i фyeкцioeyвaнeя eкoнoмiки. - K.: Oc-нoви, 2000. - 198 c.
4. Скалена O. Глoбaльнi peзepви пocтyпy. - K.: Ocœœ^ 2000. - 394 c.
5. ФИтен^ A.C. Цивiniзaцiйнi вимipи eкoнoмiчнoгo poзвиткy. - K.: Знaнeя Укpa-1ни, 2002. - 190 c.
6. Пат^а P. Pинoк ocвiти в cиcтeмi кaдpoвoгo зaбeзпeчeнeя cтpaтeгiчнoгo poзвиткy кpaïeи. - Льв1в: НУ "Львiвcькa пoniтexeiкa", 2002. - 338 c.
7. Kалeнюк I.C. Ocвiтa в eкoнoмiчнoмy вимipi: пoтeнцiaл тa мexaнiзм poзвиткy. K.: TOB "Kaaptf", 2001. - 326 c.
S. Пepecада A.A. Ocнoвы инвecтициoннoй дeятenьнocти. - K., 1996.
9. Opxera - i - Гагет. Bибpaнi твopи. - K.: Ocœœ^ 1994. - 420 c.
10. Mopтикoв B.B. Oкyпнicть i дoxiднicть iнвecтицiй в ocвiтy// Фiнaнcи Укpai'ни. -1998, № 5. - C. 34-41. _
УДК 330.14 1нж. Ю.1. Турянський - Львiвcькa KA
IHTEPПPETAЦIÏ TA TИПOЛOГIЗAЦIЯ ЛIБEPAЛIЗAЦIЙHИX ПPOЦECIB B EKOHOMIЦI
Oкpecлюютьcя iнтepпpeтaцiï niбepaniзaцiï як cпeцифiчнoгo eкoнoмiчнoгo npo-цecy тa oкpeмoï' пpoдyктивнoï cиnи cycпinьcтвa. Здiйcнeнa типonoгiзaцiя eкoнoмiч-ниx cиcтeм зa cтyпeнeм ïx лiбepaлiзaцiï тa виoкpeмneнi мacштaбнi (мeтpoлoгiчнi) ти-пи niбepaniзaцlï eкoнoмiчниx cиcтeм.
190
Збipник наyкoвo-тexнiчниx пpаць
