CC BY
12
BÎCHÈK Укртнсъксп медично1' cmoмamoлoггчнoï академШ
hoi регенераци мязово! тканини, що дозволяе визнати перспективним напрямок дослщження аутолтотрансплантаци, як методу непрямо!' ре-васкуляризаци при критичнм ¡шемп у хворих ¡з обл1теруючими захворюваннями судин шц1вок.
Л1тература
1. Wahlberg E. Angiogenesis and arteriogenesis in limb ishemia // J.Vasc.Surg. - 2003. - Vol. 38. - P. 198-203.
2. Kuznetsov S.A., Friedenstein A.J. and Robey P.G. Factors required for bone marrow fibroblast colony formation in vitro // Brit. J. Haematol. - 1997. - Vol. 97. -P. 561-570.
3. Caplan A.I., Bruder S.P. Mesenchtmal stem cells: building blocks for medicine in the 21st century // Trends in Molecular Medicine. - 2001. - Vol. 7. - P. 259-264.
Peôepa^
Gimble J.M. Adipose tissue-derived therapeutics // Expert Opin. Biol. Ther. - 2003. - Vol. 3(5). - P. 705-713. Zuk P.A., Zhu M., Mizuno H. et al. Multilineage cells from human adipose tissue: implications for cell-based therapies // Tissue Eng. - 2001. - Vol. 7. - P. 211-226. Mizuno H. Versatility of adipose tissue as a source of stem cells // J. Nippon. Med. Sch. - 2003. - Vol. 70(5). -P.428-431.
Mizuno H., Zuk P.A., Zhu M. at al. Myogenic differentiation of human processed liposuction aspirates // Cytotherapy. - 2004. - Vol.109. - P. 199-209.
Katz A.J., Liull R., Hedrick M.H., Futrell J.W. Emerging approaches to the tissue engineering of fat // Clin. Plast. Surg. - 1999. - Vol.26. - P.587.
Ochsenbein-Kolble N., Bilic G., Hall H. et al. Inducing proliferation of human amnion epithelial and mesenchymal cells for prospective engineering of membrane repair // J. Perinat. Med. - 2003. - Vol. 31(4). - P. 287-294.
АУТОЛИПОТРАНСПЛАНТАЦИЯ, КАК МЕТОД СТИМУЛЯЦИИ НЕОАНГИОГЕНЕЗУ ПРИ ИШЕМИИ КОНЕЧНОСТЕЙ В
ЭКСПЕРИМЕНТЕ.
Домбровский Д. Б.
Ключевые слова: модель критической ишемии конечностей, непрямая реваскуляризация.
Разработан и предложен новый способ моделирования ишемии конечностей в эксперименте с сочетанием екстра- и интраар-териальной окклюзии сосудистого русла, которое позволяет уменьшить влияние оперативной травмы и достичь достаточного уровня ишемизации тканей конечности. На основе разработанной экспериментальной модели проведено исследование влияния аутолипотрансплантации на процессы ангиогенеза de novo на фоне критической ишемии конечностей в эксперименте и доказана существенная активация ангиогенеза после использования данного метода непрямой реваскуляризации.
6
7
УДК - 616.136/.137-07-08
ЗАСТ0СУВАННЯ 030Н0ТЕРАПИ I ДЕСИМПАТИЗАЦП В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧН1 0БЛ1ТЕРУЮЧ1 ЗАХВ0РЮВАННЯ АРТЕР1Й НИЖН1Х К1НЦ1В0К
Вшницький нацюнальний медичний университет ¡м.. М.Широгова Катковсъкий O.G., Сандер C.B., Андросов C.I., Луговий A.A., Чеботарьов B.E.
У 69 хворих на xpoHÎHHi облтеруючими захворювання apmepiü нижтх ктщвок оцтювали ефе-ктивтстъ непрямог реваскуляризацп шляхом застосування у комплексному лтувант озоноте-paniï i десимпатизацп. У хворих iç II ступенем хротчног 0емп за 7-10 дтв вiдмiчaли виражене суб'ективне i об'ективне покращення. Шсточково-плечовий тдекс збыъшувався з 0,82±0,03 до 0,92±0,05, pеoгpaфiчний тдекс - з 0,26±0,04 до 0,45±0,06, дистанщя проходження - з 200 м до 450 м. При хротчнт 0емп III ступеня у хворих вiдмiчaли незначне покращення. У хворих з IV ступенем хротчног 0емп на фот покращення гемодинамти гомыки вiдмiчaли прогресування деструктивно-некротичних змт стопи.
Ключов1 слова - хрошчш окпюзуюч1 захворювання артерш нижых кш^вок, озонотератя, десимпатизащя.
Це робить актуальним пошук нових i удоско-
Вступ
Хронны оклюзуюч1 захворювання артерм ни-жых кнцвок за розповсюдженютю, ростом за-хворюванност1, тимчасовм непрацездатност1 та ¡нвалщизац1ею становять важливу соц1ально-економнну проблему. Вони зустрнаються у 2-4 % населения. Частота випадюв критично! ¡шеми становить до 10 на 10 тис населения в рк [8, 9, 10].
Часто виникае необхщнють у виконаы ампута-ци. Нав1ть при лкуваны в умовах спец1ал1зова-ного стацюнару частка ампутацм сягае 10 - 31% (бтьше половини у першм рк п1сля операц||), а леталы-мсть -15%. Частота ампутац1й обумовле-них ¡шем1ею нижн1х к1нц1вок становить (в т.ч у розвинених кранах) 1,6-4,6 на 10 тис населения. Через 5 роюв пюля ампутац|| вмирае до 6075% хворих [1, 2, 3, 4, 5, 6].
налення вщомих метод1в Л1кування хрон1чних оклюзуючих захворювань артерм нижых kíhuíbok Мета досл1дження - оцшка ефективност1 непрямо! реваскуляризаци нижн1х kíhuíbok шляхом застосування озонотерапп ¡ десимпатизацп' в комплексному лкуваны хворих на xpoH¡4H¡ оклю-зуюч1 захворювання артер1й нижн1х k¡h4¡bok
Матер1али i методи досл1дження n¡fl нашим спостереженням знаходилось 69 хворих. Чоловшв було 66, ж1нок - 3. B¡k хворих становив b¡a 62 до 82 pokíb. Обл1теруючий атеросклероз артерм нижых kíhuíbok був д1агнос-тований у 57 пац1ент1в; д1абетична анг1опат1я - у 12 nau¡CHT¡B.
Пац1ентам проводили ретельне фЬикальне обстеження, кл1н1ко-лабораторне; 6¡ox¡M¡4He об-стеження, реовазограф1ю (з визначенням peor-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
рафнного ¡ндексу), УЗ-дуплексне сканування артерм, осцилометр1ю (з визначенням юсточко-во-плечового ¡ндексу).
За даними обстеження хроннну ¡шем1ю нижых к1нц1вок II ступеня було встановлено у 37 хворих, III ступеня - у 18 хворих, IV ступеня - у 14 хворих. Умови для проведения реконструктивно-вщновлювальних операцм були вщсуты у 47 хворих. У решти 22 хворих вщ оперативного втручання утримувались у зв'язку з наявнютю декомпенсованих сукупних захворювань (rinep-тоннна хвороба, IXC).
XBopi, як1 мали II CTyniHb хроннноТ ¡шеми ниж-Hix к1нц1вок, вщмнали стмке вщчуття тепла у CToni. При осцилометрп кюточково-плечовий ¡н-декс становив 0,7 - 0,9. Реографнний ¡ндекс знаходився в ¡нтервал1 0,21 - 0.35. Дистанц1я проходження була порядка 200 м. При хронннм ¡шеми нижых кнцвок III ступеня XBopi вщмнали бть у спокою. Шфа стопи у них була багровою, холодною. При осцилометрп юсточково-плечовий ¡ндекс становив 0,4-0,6. Реографнний ¡ндекс знаходився в ¡нтервал1 0,08 - 0,19. Диста-нц1я ходьби не перевищувала 20 м. У хворих з IV ступенем хроннноТ ¡шеми були скарги на постм-ний, переважно ннний бть у CToni i м'язах гомт-ки, постмну мерзлякуватють стопи. При осцилометри кюточково-плечовий ¡ндекс не перевищу-вав 0,3 (у 11 хворих близько 0). Реографнний ¡ндекс не перевищував 0,1 (у 12 хворих близько 0). Дистанц1я ходьби не перевищувала 15 м (6 хворих взагал1 не могли самостмно ходити).
BciM хворим проводили комплексне лкування: фармакотератя (реопол1глюк1н, симвастатин, н1котинова кислота, енелбн, в1там1ни В1, Вб, В12, аспекард, алпростан, берлтон, пентоксифтлн), десимпатизацт (введения в дтянку стегнового нерву новокаТну 1% 20 мл i етанолу 2-4 мл), озонотератя (8-10 ceaHciB внутр1шньовенного введения 200 мл ф^юлопчного розчину в neprni 30 хвилин пюля насичення його озоном (концен-траця 5,5 мг/л) за допомогою медичного озонатора „ОзонУМ-80").
Результати i ix обговорення
У хворих, як1 мали II ступшь хрон1чноТ ¡шеми нижых кнцвок, за 7-10 дыв комплексного лку-вання вщмнали виражене суб'сктивне (стмке вщчуття тепла у CToni) i об'ективне покращення. Кюточково-плечовий ¡ндекс збтьшувався з 0,82 ± 0,03 до 0,92 ± 0,05 (р<0,05), реографнний ¡н-декс - з 0,26 ± 0,04 до 0,45 ± 0,06 (р<0,05), листания проходження - з 200 м до 450 м.
У хворих з критичною ¡шем1ею результати л1-кування були пршими. При хроннну ¡шем1ю ниж-Hix кнцвок III ступеня XBopi вщмнали зменшен-ня (7 хворих) або зникнення (11 хворих) болю. Забарвлення шфи стопи з багрового переходило у блщо-рожеве. Кюточково-плечовий ¡ндекс збтьшувався з 0,52+0,04 до 0,72+0,05, реогра-фнний ¡ндекс - з 0,11 ± 0,02 до 0,24 ± 0,03 (р<0,05). Дистанц1я ходьби збтьшувалась з 20
м до 75 м.
У хворих з IV ступенем хроннну ¡шем1ю нижых к1нц1вок (14 oci6) вщмнали певне покращення гемодинамки гомтки (поява вщчуття тепла, зникнення болю у м'язах, збтьшення наповнен-ня пщшюрних вен). Кюточково-плечовий ¡ндекс та реографнний ¡ндекс у 9 хворих мали тенден-ц1ю до збтьшення.
Проте, на piBHi стопи ознаки покращення кро-Boo6iry були вщсутнк Покращення кровооб1гу i оксигенацп на piBHi гомтки супроводжувались прогресуванням деструктивних змЫ на piBHi стопи (в кращому випадку вщсутнють Тх регресу). Дистан^я ходьби не збтьшувалась. Спромож-HicTb до самостмного пересування не розширю-валась. У 7 хворих виникала необхщнють у проведены високоТ ампутаци к1нц1вки.
Heycnix лкування у хворих з IV ступенем хро-ннну ¡шем1ю нижых кнцвок ми пов'язуемо з не-зворотними ¡шемнними пошкодженнями мкро-циркуляторного русла дистальних вщдтв ниж-
HiX КЖЦ|ВОК.
На нашу думку, поступове вщновлення мкро-циркуляци в дистальних вщдтах зумовило ycni-шне комплексне лкування у хворих з ¡шемюю II i III ступеня.
Наш1 даы узгоджуються з результатами досль дження С.В.Лгана (2007), який вщмнас подину тенденц1ю при застосуваны реваскуляризаци у хворих з р1зними стадтми хрон1чноТ ¡шеми ниж-Hix к1нц1вок [7]. За його даними при IV ступеы хроннноТ ¡шеми нижых кнцвок покращення кро-вопостачання, формування в^уально життсзда-тних клапт1в м'яких тканин у Bcix випадках вело до поширення зони некрозу, не дивлячись на pi-зке збтьшення притоку артер1альноТ KpoBi.
Посилення притоку KpoBi покращус оксигена-ц1ю дтянки тканини з нестабтьними мембранами i блокус подальше посилення розпаду. В бтьш проксимальних тканинах поступово про-гресують явища розпаду.
Ми погоджусмось ¡з думкою С.В.Лгана (2007) про необхщнють виконання у хворих ¡з IV ступенем xpoHNHo'i ¡шеми нижых к1нц1вок сануючих втручань. Але, на вщмЫу в1д нього, некректом1ю при гангрен пальц1в i дистальноТ частини стопи ми прагнули виконувати раыше, ыж через 30 дн1в п1сля вщновлення кровоточу. За звичай ¡н-тервал м1ж початком реваскуляризуючих заход1в i проведениям некректомИ" становив 7-10 дн1в. Некректом1ю проводили в д1лянц1 межи житте-здатних i нежиттсздатних тканин. Така тактика дала можлив1сть уникнути високоТ ампутацИ" KiH-ц1вки у 50% хворих (7 oci6).
Висновки
1. Непряма реваскуляризац1я i оксигена-ц1я ¡з застосуванням озонотерап1| i де-симпатизац|| е ефективним методом л1-кування хворих ¡з хроннною ¡шем1сю нижн1х к1нц1вок II - III ступеня i може бути запропоновано як cnoci6 лкування
Том 7, Выпуск 1-2
265
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
при неможливоси прямо1 реваскуляри-заци.
2. Застосування комплексно!' терапи, що включае озонотератю i десимпатиза-ц1ю, при хронннм ¡шеми нижых кнцвок IV ступеня потребуе подальших дослн джень з метою визначення оптимального термшу i методу (зокрема р1вня) виконання некректоми.
Л1тература
Абалмасов К.Г., Бузиашвили Ю.И., Морозов K.M. Результаты реконструктивных операций у больных с атеросклеротическим поражением артерий дисталь-нее паховой складки (анализ 7-летнего опы-та)//Анналы хирургии. - 2003. - № 2. - C. 47-51. Асланов А.Д., Михайлов И.П., Жулин Д.В. Сравнительная оценка различных способов лечения хронической критической ишемии нижних конечностей у больных пожилого и старческого возраста // Вестник хирургии - 2003. - № 4. - C. 83-86.
Гавриленко A.B., Скрылев С.И. Хирургическое лечение больных с критической ишемией нижних конечностей при поражениях артерий бедренно-подколенно-берцового сегмента //Хирургия- 2004- N8-C. 22-26
10.
Протяженная эндартерэктомия при дистальных формах поражения артерий нижних конечностей/ Леменев
B.Л. , Кошелев Ю.М. Варнавских В.И., Камыдо Н.И., Демьянов A.M., Беляков Г.А //Хирургия. - 2005. - N1. -
C. 13-17
Савельев B.C., Кошкин B.M. Критическая ишемия нижних конечностей. - M.: Медицина, 1997.- 160 с. Скугарь Ю.А., Логуш Н.О., Фоменко В.П. Зависимость сохранности конечности от метода реконструктивной операции на бедренно-подколенном артериальном сегменте // Хирургия.-2004.- N4. - C. 16-19 Лисин C.B. Санирующие и пластические вмешательства у больных с хронической артериальной недостаточностью нижней конечности IV стадии // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2007. - №1. - С.133 - 137. Лисин C.B., Латонов В.В., Прямиков А.Д. Атеросклеро-тическая деструкция нижней конечности/ //Российский медицинский журнал. -2005. -N5. -C. 52-56 Пятко В.Э., Сухотин C.K. Химическая поясничная де-симпатизация у больных с хронической ишемией нижних конечностей // Анестезиология и реаниматология. - 2004. - №4. - С.31 - 34
Шор H.A., Тютюнник A.A. Изменения регионарной гемодинамики и микроциркуляции у больных облитери-рующими атеросклерозом в стадии хронической ишемии нижних конечностей до и после выполнения восстановительной операции //Кл1н1чна xipyprifl.- 2004. -N6. - C. 24-27
Реферат
ПРИМЕНЕНИЯ ОЗОНОТЕРАПИИ И ДЕСИМПАТИЗАЦИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ОБЛТИЕРИРУЮЩИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ АРТЕРИЙ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ Каниковский О.Э., Сандер C.B., Андросов С.И. Луговой A.A., Чеботарев В.Е.
Ключевые слова - хронические оккпюзирующие заболевания артерий нижних конечностей, озонотерапия, десимпатизация.
У 69 больных хроническими облитерирующими заболеваниями артерий нижних конечностей проводили оценку эффективности непрямой реваскуляризации путем применения озонотерапии и десимпатизации в комплексном лечении. У больных со II степенью хронической ишемии через 7-10 дней отмечали значительное субъективное и объективное улучшение. Ладыжечно-плечовой индекс увеличивался с 0,82±0,03 до 0,92±0,05, реографический индекс - с 0,26±0,04 до 0,45±0,06, дистанция ходьбы - с 200 м до 450 м. При хронической ишемии III степени отмечали незначительное улучшение. У больных с IV степенью хронической ишемии на фоне улучшения гемодинамики голени отмечали прогрессирование деструктивно-некротических изменений стопы.
УДК:616.147.3-036.12-092
Л1КУВАННЯ ТР0Ф1ЧНИХ ВИРА30К НИЖН1Х К1НЦ1В0К ПРИ XP0HI4HIÏ BEH03HIÏ НЕД0СТАТН0СТ1
Кафедра xipypriï медичного факультету №2 Вшницького нацюнального медичного уыверситету ¡м. M.I. Пирогова
Катковсъкий O.G., Сандер C.B., Андросов C.I., Луговий A.A., Павлик I.B.
Лтування троф1чних виразок - е важливою медико-сощалъною проблемою сучасного сустлъства. Застосування озонотерапп в комплексному лгкуваннг троф1чних виразок гомшки венозног етго-логп забезпечуе широкий спектр мкцевих i системних лгкувалъних ефект1в, що покращуе ре-зулътати аутодермопластики i дозволяе в быъш рант термти провести хiрургiчне лгкування. Застосування етапного хiрургiчного лтування дозволяе скоротити час лгкування i тдвищити яшстъ життя хворих.
Ключов1 слова: варикозна хвороба, троф1чн1 виразки, ПТХ
Варикозна хвороба та хроннна венозна недо-статысть (ХВН) яка розвиваеться на ïï фоы - од-не з найпоширеыших захворювань, яким страж-дае до 20% населения економнно розвинутих краТн. Частота виникнення троф1чних виразок при декомпенсаци венозного кровооб1гу у хворих, що не отримували спец1ального л1кування, досягас 90%. Не менше 1% всього дорослого населения CBiTy страждас троф1чними виразка-ми при ХВН, тому ïx л1кування е важливою ме-дико-соц1альною проблемою [8, 10, 11]. Враховуючи патогенез ХВН, першочерговими
л1кувальними заходами повинн1 бути дм, направлен! на усунення або зниження до безпечного р1вня флебог1пертенз1|[6, 9]. В патогенез! трофн чних порушень при ХВН основну роль грае гори-зонтальний рефлюкс через неспроможн1 перфо-рантн1 вени. Натом1сть клапанна недостатн1сть п1дшк1рних вен не мае суттевого значения для прогресування даноТ патологИ". Отже, основною точкою х1рурпчного втручання при ХВН у стади троф1чних розлад1в повинна бути дисекц1я пер-форантних вен. Невщ'емним компонентом комплексно! противиразковоТ терап1| при ХВН е
