CC BY
11
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
СУДИННА Х1РУРГ1Я
УДК: 616.137.8
АУТ0Л1П0ТРАНСПЛАНТАЦ1Я, ЯК МЕТОД СТИМУЛЯЦП НЕ0АНГ10ГЕНЕЗУ ПРИ 1ШЕМП К1НЦ1В0К В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Нацюнальний ¡нститут xipyprii та трансплантологи ¡м. О.О.Шал1мова АМН УкраТни (КиТв) Домбровський Д.Б.
Розроблено й запропоновано новий cnoci6 моделювання irneMii кгнцгвок в encnepuMenmi 3i сполу-ченням екстра- i iнmpааpmepиалънoi оклюзп судинного русла, що дозволяе зменшити вплив опе-рацшноИ травми й досягти достатнъого piвня 0емизацп тканин ктщвки. На ocнoвi розробле-нoi eкcnepимeнmалънoi мoдeлi проведене до^дження впливу аутолтотрансплантацп на проце-си ангиогенеза de novo на mлi кpиmичнoi 0емп ктщвок в eкcnepимeнmi й доведена ктотна ак-тиващя ангиогенеза тсля використання даного методу нenpямoi реваскуляризацп.
Ключов1 слова: модель критично!' irneMii кЫ^вок, непряма реваскуляриза^я.
Вступ
Питания лкування ¡шемнних уражень шц1вок залишаеться актуальним \ до сьогодышнього дня. Досить часто в клнщ мае мюце ситуа^я, коли виконання реконструктивних операцм на артер1ях кнцвок не можливо через вщеутнють адекватних шлях1в вщтоку кровк Використання консервативно! терапи не завжди дае бажаы ре-зультати, особливо при розвитку глибоких ¡ше-мнних змн. Тому в тепершнм час важливу роль в лкуваны хворих з хроннною критичною ¡шемн ею нижых юнцвок придтяють непрямим методам реваскулярЬаци [1].
В комплексному лкуваны таких хворих широко застосовуеться аутотрансплантацт кютково-мозкового астрата [2, 3]. При вивчеы патогене-тичних мехаызмв лкувальноТ дм м1слотрансп-лантаци при хронннм ¡шеми тканин важливу роль вщводять мезенх1мальним стовбуровим кттинам, як1 входять до складу ретикулярноТ тканини кюткового мозку.
Вщомо, що пщ час органогенезу ¡де ¡нтенсивна м1грацт кл1тин ембрюнальноТ мезенх1ми, що за-безпечус формування кттинного каркаса (стро-ми) майбутых оргаыв \ випереджувальний роз-виток кровоносних \ л1мфатичних судин. Таким чином, стромальна основа вах оргаыв \ тканин виникае ¡з загального пула мезенх1мальних сто-вбурових кттин уже на стади органогенезу. В дорослому оргаызм1 частина мезенх1мальних стовбурових кттин збер1гаеться в стром1 рихлоТ з'еднувальноТ тканини [4]. Жирова тканина, схоже ретикулярнм тканиы юсткового мозку, явля-сться похщною ембрюнальноТ мезенх1ми \ мю-тить строму, яка може бути легко ¡зольована. Цей факт дае поставу вважати, що жирова тка-
нина може являти альтернативне джерело стовбурових кттин.
При вивчены цього питання з'ясувалось, що ¡з жировоТ тканини можуть бути отримаы кттини, яю, подано гастково-мозковим мезенх1мальним стовбуровим кттинам, мають ф1бробластну морфолопю, пщтримуються i розмножуються in vitro в стандартному середовищ1, зд1бы до муль-тилнмноТ диференцмовки [5, 6]. Аутолтотрансплантацп як метод досить вщомий в практик пластично!' xipyprii використовуеться для корек-ци KOHTypiв Tina. 1з жировоТ тканини nauicHTiB, отриманоТ при косметичнм операци лтосакци, отримана стромальна фрак^я i видтена попу-ляц1я допустимих стовбурових кл1тин [7, 8].
Отже, проблема лкування хворих на критичну irneMira юнцвок залишаеться досить актуальною, особливо при BiflcyTHOCTi у хворого дистального артер1ального русла та неможливост1 виконання реконструктивних оперативних втручань. Сди-ними можливими i ефективними методами лку-вання даноТ категори хворих залишаеться консервативна тератя та непрям! реваскуляризуюч1 операци. Ефективнють консервативно! терапи, нав1ть ¡з використанням сучасних npenapaTiB, залишаеться досить дискутабельною. В pa3i в1д-сутност1 ефекту вщ медикаментозноТ терапи втрачаеться дорогоцшний час, критична ¡шемт переходить в стад1ю гангрени з наступною втра-тою кнцвки. В такому випадку непрям! реваску-ляризуюч1 операци залишаються единою надюю хворого на збереження шц1вки.
Матер1али та методи досл1дження
Для вивчення процеав анпогенезу та характеристики MexaHi3MiB його розвитку досить давно
Актуальт проблеми сучасно! медицини
проводяться експерименталы-м дослщження. На сьогодышнм день вщом1 р1зы модел1 ¡шеми юн-ц1вок. Одними з самих вщомих е модел1 пов'язаы з перев'язкою або видаленням частини судинного русла на р^них р1внях. Також вщом1 модел1 ендоваскулярно! окпюзп артер1ального русла, але вони потребують складного оперативного обладнання ¡з застосуванням рентгенен-доваскулярних методик операци [9]. Проблема створення модел1 хроннно! ¡шеми заключасться в р^них пщходах до створення даноТ модел1 па-толопчного процесу. При застосуваны видален-ня значно! частини судинного русла, або його перев'язки на р^них р1внях одночасно, призво-дить до значно! операцмно! травми з наступним вщтенням велико!' ктькост1 цитоюыв, бюлопч-но-активних речовин та фактор^ росту. Також не слщ забувати, що потужна запальна реакця на операцмну травму е фактором, який сам по соб1 стимулюе процеси анпогенезу в ураженм кнцвц Подана ф^юлопчна реакця оргаызму на операцмну травму негативно вщображасться на результатах проводимих експеримент1в. За-стосування пщходу м1н1мал1зацИ оперативно!' травми, коли дослщники обмежуються перев'язкою судинного русла на одному р1вы, при-зводить до швидкого вщновлення кровоплину в цм дтянц за рахунок значно виражених компе-нсаторних мехаызмв захисту вщ ¡шеми у експе-риментальних тварин. Тому створення адекватно! модел1 ¡шеми юнцвок залишаеться не вир1-шеною проблемою експериментально!' медицини.
Метою нашо!' роботи було змоделювати на лабораторних тваринах (кролях) критичну ¡ше-м1ю кнцвок \ дослщити вплив аутотранспланта-цп лтоастрату на процеси анпогенезу в умовах ¡шеми в експериментк
Для пор1вняння адекватное^ модел1 була ви-конана модель ¡шеми к1нц1вки шляхом перев'язки артер1ального русла - 10 крол1в. Моде-лювання критично! ¡шеми за власною методикою було проведено на 10 лабораторних кролях. Вага експериментальних тварин скпадала 2,5-3,2 кг. Експеримент проходив пщ комбнованим вну-тр1шньом'язовим кетамшовим в доз1 40 мг/кг та внутр1шньовенним тюпенталовим в доз1 10мг/кг наркозом. Пюля обробки операцмного поля ¡з лнмного розр^у в проксималы-мй частиы л1вого стегна видтялась загальна стегнова артер1я. В першм груп1 тварин виконувалась перев'язка за-гально! стегново! артерп, пюля чого операцмна рана пошарово ушивалася.
В друг1й грут дослщних тварин теля перев'язки стегново! артерп дисталы-мше вводилось внутр1шньоартер1ально 0,5 мл бюнертного гелю (який використовуеться в естетичнм х1рур-
ги для корекци контур^ тта) Власна методика посднус екстра- та ¡нтраартер1альну окпюз1ю, що зменшус тривалють операци, р1вень оперативно! травми та забезпечуе адекватну окпюзп судинного русла на р^них рвнях.
Тваринам третьо! групи - 10 крол1в пюля мо-делювання ¡шеми за власною методикою на 3 добу п1сля моделювання ¡шеми виконувалась аутолтотрансплантаця. Власна жирова тканина видтялась пщ мюцевою анастез1ею за допомо-гою голки для бюпеи розм1ром 18Р була отрима-на з передньо! черевно! стЫки. Лтоастрат вво-дився ¡н'екцмно в пщфасц1альний прост1р рань ше ¡шемЬовано! к1нц1вки на гомтцк
Заб1р дослщного матер1алу, а саме м'яз1в л1во! к1нц1вки, виконувався через 3, 7, 14 та 18 д1б пю-ля моделювання пщ загальним знеболенням. П-столопчы препарати консервувались в 10% фо-рмалЫ1 з фосфатною буферною системою, пюля чого проводились пстолопчы дослщження отриманих препарат^.
Результати дослщження та 1х обговорення
Встановлено, що в першм груп1 тварин пюля перев'язки артерм на 3 добу виникають незначы трофны змши тканин у вигляд1 дезоргаызаци м'язових волокон та незначних вщкпадень солей кальц1ю в м'язах, на 7 та на 14 добу вищезазна-чеы змЫи майже зникають, що пов'язано з компенсацию артер1ального кровотоку в ураженм кнцвц за рахунок розширення артер1альних су-дин, а також включения в кровотк раыше не функцюнуючих м1жм'язових артер1ол (Рис. 1).
У друпй груп1 тварин на 3 добу пюля перев'язки артер1й та введения гелю розвиваються б1льш глибою зм1ни тканин у вигляд1 вогнищево-го некрозу м'язово! тканини, дезор1ентаця м'язових волокон, внутр1шньо судинне тромбо-утворення та в1дкладання солей кальц1ю в м'язах к1нц1вки (Рис 2). На 7 добу пюля моделювання некробютичы зм1ни м'яз1в поглиблюва-лись (Рис 3), залишаючись такими \ на 14 добу.
1шемны прояви в дан1й груп1 тварин носили бтьш глибокий та поширений характер, значна частина судин шцвки м1стила ознаки, що характеры для процес1в внутр1шньосудинного згор-тання кров1, що посднувалось з процесами м1к-ротромбоутворення в кап1лярному руелк На в1д-м1ну в1д тварин першо! групи, де активац1! мкро-тромбоутворення в кап1лярах не спостер1галось.
Також в друг1й груп1 тварин спостер1галось па-ретичне розширення каптярв, стази, набряк ¡н-терстиц1альноТ тканини. До цих зм1н приеднува-лись м1крокрововиливи, лейкод1апедез \ скопи-чення лейкоцит1в по перифер1! зони ¡шеми. М'язов1 волокна втрачали зчерчен1сть, позбав-лялись гл1когену.
Том 7, Выпуск 1-2
261
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног академИ
Рис 1, 2. Морфолопчы змпниу тваринМ II труп на 3 добу моделювання.
Рис 3. Морфолопчн1 змши у тварин II групи на 7 добу моделювання.
У тварин третьоТ групи, яким на фоы розвитку е прояви локально! запальноТ реакцп. На 7 добу
¡шем1чних процеав проводилась аутолтотранс- мае мюце утворення окремих ендотел1альних
плантац1я, встановлено, що вже на 3 добу пюля кттин каптяр1в, як1 дезорган1зован1 в простор!.
виконання аутолтотрансплантацп мають мюце Зона ¡шем1чного ураження дещо зменшувалась,
вщмшносл в1д дослщного матер1алу тварин II про що свщчило зменшення ¡нтерстиц1ального
групи. Характерним для даного перюду дослав набряку, лейкоцитарного д1апедезу (Рис 4).
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Рис 4. Морфолопчьн змши у тварин III групи на 7 добу глсля аутолтотрансплантацм.
На 14 та 18 доби пюляоперацмного перюду вщм1часться структурна орган1зац1я ендотел1а-льних кл1тин з утворенням первинних ендотелн альних канальц1в. В деяких бюптатах 18 доби мае мюце утворення функцюнуючих каптяр1в з ч1тко сформованою гютолопчною структурою
(Рис. 5,6).
В той час, як протягом всього перюду дослн дження у тварин II групи прол1феративы проце-си м'яз1в були значно сповтьнеы, не вщбува-лось вщновлення структурно! орган1зац1Т м'язовоТ тканини.
BV5 - -Г -
V ) л 1 > 1 ' ~ в* ^
-у ^
* i Я
а. ^ - ^ • J ^ * -V ^
! ч ™ лМ г /
-'к- 1 ~ - ^
^ i " > у, * Вт , J. ч
- " : ' : ▼ А * *
Рис. 5, 6. Морфолог1чн1 змши у тварин III групи на 14 та 18 доби
У випадках, коли вщбувалося зам1щення ушкодженоТ тканини сполучнотканинними еле-ментами, гютолопчно не виявлялось, характерна для даного процесу, компенсаторна rinep-троф1я структурно-функцюнальних елемент1в м'яз1в. В м'язовм тканны тварин пюля аутолто-трансплантацп вщм1чен1 процеси репаративноТ регенерацп, з вщновленням структури тканини та и функцюнальноТ' здатност! Под1бн1 змни, на нашу думку, пов'язаы з активац1сю кттинних ре-cypciB стовбурових простор1в, як власно м'яз1в, так i за рахунок додаткового стовбурового мате-piany ninoacnipaTy.
п1сля аутолтотрансплантацп.
Висновки.
1. Запропонована методика моделювання кри-тичноТ ¡шемп юнц1вок з комбнац1сю екстра- та ¡н-траартер1альноТ окпюзп е досить адекватною моделлю, при яюй отримано значну ¡шем1ю м'язовоТ тканини та суттево зменшений вплив операцмноТ' травми на експериментальне дослн дження.
2. Застосування аутолтотрансплантацп в екс-перимент1 на фоы ¡шем1чного ураження юнц1вки призводить до актив1зацп процеав ангюгенезу в 30Hi ¡шемп та прискорення процеав репаратив-
Том 7, Випуск 1-2
263
BÎCHÈK yKpaïucûKoï Medu4Hoï cmoмamoлoггчнoï anadeMiï
hoi регенераци мязово! тканини, що дозволяе визнати перспективним напрямок дослщження аутолтотрансплантаци, як методу непрямо!' ре-васкуляризаци при критичнм ¡шемп у хворих ¡з обл1теруючими захворюваннями судин шц1вок.
Л1тература
1. Wahlberg E. Angiogenesis and arteriogenesis in limb ishemia // J.Vasc.Surg. - 2003. - Vol. 38. - P. 198-203.
2. Kuznetsov S.A., Friedenstein A.J. and Robey P.G. Factors required for bone marrow fibroblast colony formation in vitro // Brit. J. Haematol. - 1997. - Vol. 97. -P. 561-570.
3. Caplan A.I., Bruder S.P. Mesenchtmal stem cells: building blocks for medicine in the 21st century // Trends in Molecular Medicine. - 2001. - Vol. 7. - P. 259-264.
Peôepa^
Gimble J.M. Adipose tissue-derived therapeutics // Expert Opin. Biol. Ther. - 2003. - Vol. 3(5). - P. 705-713. Zuk P.A., Zhu M., Mizuno H. et al. Multilineage cells from human adipose tissue: implications for cell-based therapies // Tissue Eng. - 2001. - Vol. 7. - P. 211-226. Mizuno H. Versatility of adipose tissue as a source of stem cells // J. Nippon. Med. Sch. - 2003. - Vol. 70(5). -P.428-431.
Mizuno H., Zuk P.A., Zhu M. at al. Myogenic differentiation of human processed liposuction aspirates // Cytotherapy. - 2004. - Vol.109. - P. 199-209.
Katz A.J., Liull R., Hedrick M.H., Futrell J.W. Emerging approaches to the tissue engineering of fat // Clin. Plast. Surg. - 1999. - Vol.26. - P.587.
Ochsenbein-Kolble N., Bilic G., Hall H. et al. Inducing proliferation of human amnion epithelial and mesenchymal cells for prospective engineering of membrane repair // J. Perinat. Med. - 2003. - Vol. 31(4). - P. 287-294.
АУТОЛИПОТРАНСПЛАНТАЦИЯ, КАК МЕТОД СТИМУЛЯЦИИ НЕОАНГИОГЕНЕЗУ ПРИ ИШЕМИИ КОНЕЧНОСТЕЙ В
ЭКСПЕРИМЕНТЕ.
Домбровский Д. Б.
Ключевые слова: модель критической ишемии конечностей, непрямая реваскуляризация.
Разработан и предложен новый способ моделирования ишемии конечностей в эксперименте с сочетанием екстра- и интраар-териальной окклюзии сосудистого русла, которое позволяет уменьшить влияние оперативной травмы и достичь достаточного уровня ишемизации тканей конечности. На основе разработанной экспериментальной модели проведено исследование влияния аутолипотрансплантации на процессы ангиогенеза de novo на фоне критической ишемии конечностей в эксперименте и доказана существенная активация ангиогенеза после использования данного метода непрямой реваскуляризации.
б
7
УДК - 616.136/.137-07-08
ЗАСТ0СУВАННЯ 030Н0ТЕРАПИ I ДЕСИМПАТИЗАЦП В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧН1 0БЛ1ТЕРУЮЧ1 ЗАХВ0РЮВАННЯ АРТЕР1Й НИЖН1Х К1НЦ1В0К
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м.. М.Широгова Катковсъкий O.G., Сандер C.B., Андросов C.I., Луговий A.A., Чеботарьов B.E.
У 69 хворих на xpoHÎHHi облтеруючими захворювання apmepiü нижтх ктщвок оцтювали ефе-ктивтстъ непрямог реваскуляризацп шляхом застосування у комплексному лтувант озоноте-paniï i десимпатизацп. У хворих iç II ступенем хротчног 0емп за 7-10 дтв вiдмiчaли виражене суб'ективне i об'ективне покращення. Шсточково-плечовий тдекс збыъшувався з 0,82±0,03 до 0,92±0,05, pеoгpaфiчний тдекс - з 0,26±0,04 до 0,45±0,06, дистанщя проходження - з 200 м до 450 м. При хротчнт 0емп III ступеня у хворих вiдмiчaли незначне покращення. У хворих з IV ступенем хротчног 0емп на фот покращення гемодинамти гомыки вiдмiчaли прогресування деструктивно-некротичних змт стопи.
Ключов1 слова - хрошчш окпюзуюч1 захворювання артерш нижых кш^вок, озонотератя, десимпатизащя.
Це робить актуальним пошук нових i удоско-
Вступ
Хронны окпюзуюч1 захворювання артерм ни-жых кнцвок за розповсюдженютю, ростом за-хворюванност1, тимчасовм непрацездатност1 та ¡нвалщизацюю становять важливу соц1ально-економнну проблему. Вони зустрнаються у 2-4 % населения. Частота випадюв критично! ¡шемп становить до 10 на 10 тис населения в рк [8, 9, 10].
Часто виникае необхщнють у виконаы ампута-ци. Нав1ть при лкуваны в умовах спецалЬова-ного стацюнару частка ампутацм сягае 10 - 31% (бтьше половини у першм рк теля операци), а леталы-мсть -15%. Частота ампутацм обумовле-них ¡шемюю нижых кнцвок становить (в т.ч у розвинених кра!'нах) 1,6-4,6 на 10 тис населения. Через 5 роюв пюля ампутацм вмирае до 6075% хворих [1, 2, 3, 4, 5, 6].
налення вщомих метод1в Л1кування хрон1чних оклюзуючих захворювань артерм нижых юнцвок Мета дослщження - оцшка ефективност1 непрямо! реваскуляризацп нижых кнц1вок шляхом застосування озонотерапп ¡ десимпатизацп в комплексному лкуваны хворих на xpoH¡4H¡ оклю-зуюч1 захворювання артерм нижых юнцвок
Матер1али i методи дослвдження Пщ нашим спостереженням знаходилось 69 хворих. Чоловшв було 66, жшок - 3. B¡k хворих становив вщ 62 до 82 pokíb. Обл1теруючий атеросклероз артерм нижых юнцвок був fliamoc-тований у 57 пац1ент1в; д1абетична анпопат1я - у 12 nau¡eHT¡B.
Патентам проводили ретельне фЬикальне обстеження, клнко-лабораторне; 6¡ox¡M¡4He об-стеження, реовазограф1ю (з визначенням peor-
