CC BY
31
© Катеренчук В. I.
УДК 616. 379-008. 64-08. 357
Катеренчук В. I.
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТФОРМ1НУ У ПАЦ1СНТ1В 3 ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ ТИПУ
2 ТА ОЖИР1ННЯМ, ЯК1 ПЕРЕБУВАЮТЬ НА МОНОТЕРАПЙ" 1НСУЛ1НОМ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Запальний, ¡шем1чний, больовий синдроми у хворих IXC: тригери, роль супутньо! патологи, мехаызми, критерп д1агностики, лкування», № держ. реестрацп 112U003122.
Вступ. На сьогодн ус м1жнародн1 алгоритми лг кування цукрового д1абету типу 2 (ЦД-2) передбача-ють застосування метформшу, як базового препарату [1,4]. Вщповщно до цих рекомендацм метформш мае призначатися уЫм хворим на ЦД-2, як потребу-ють призначення медикаментозно! терапп, за винят-ком випадюв, коли мають мюце протипоказання або шдивщуальна непереносимють [1,4]. Ц ж рекомен-даци передбачають застосування метформшу про-тягом усього перюду терапп ЦД-2, незалежно вщ того, яка ¡нша цукрознижувальна тератя признача-еться хворому. Якщо виникае потреба у призначенн шсулшотерапи, то вщповщно до дючих рекоменда-цм вщмшяеться уся ¡нша ппоглкем1зуюча тератя за виключенням метформшу. бдиною схваленою причиною вщмши метформiну е виникнення протипока-зань до його застосування: нирково! або печшково! недостатностi, схильностi до лактат-ацидозу.
У той же час, у рутиннм ктычнм практицi зна-чна юльюсть хворих на ЦД-2, яким призначалася шсулшотератя, особливо у бтьш раннi роки, при-пиняла прийом метформшу i переходила на шсули нову монотерапiю. На жаль, шсулшотератя також не являеться оптимальним варiантом терапiI у значно! кiлькостi па^ен^в з ЦД-2. Даний вид лкування, будучи найбiльш ефективним щодо зниження глкемм, мае й небажан ефекти, зокрема збiльшення маси тта та зростання ймовiрностi гiпоглiкемiй. Пащен-ти з ЦД-2 переважно мають ожиршня i потребують застосування високих доз шсулшу, що також при-зводить до зростання частоти та виразност наве-дених вище небажаних явищ. Внаслщок сукупностi наведених факторiв, значна частина хворих на ЦД-2, як перебувають на iнсулiновiй монотерапи, не до-сягають цiльових показниюв глiкемiчного контролю та мають високий рiвень кардiоваскулярного ризи-ку. Попршення глiкемiчного контролю вiдбуваeться також паралельно збтьшенню тривалостi хвороби
- шсулшотератя, як i будь-який ¡нший варiант тера-пи з часом стае менш ефективним.
Метою роботи було вивчити ефективнють застосування метформшу при додаванн його пащен-там з ЦД-2 та ожиршням, як тривало отримували монотерапiю iнсулiном в штенсифкованому режимi у великих дозах i мають недостатньо компенсований перебк дiабету.
Об'ект i методи дослщження. Проведено спо-стереження за 26 пацieнтами з ЦД-2 у вМ вiд 44 до 68 роюв. Пiдбiр пацieнтiв здiйснювали за наступними критерiями: тривалiсть дiабету понад 5 роюв, трива-лiсть шсулшотерапи понад 3 роки, глкозильований гемоглобiн вище 8,0 %, IMT понад 30 кг/м2, добова доза iнсулiну понад 1 Од/кг або понад 100 Од.
При включены у доогмдження тривалють дiабету складала в середньому 12,7 ± 0,96 рокiв. Ус пацieнти на початок спостереження перебували на монотерапи шсулшом термшом вiд 3 до 7 роюв (5,8 ± 0,48). У трьох пащетчв iнсулiнотерапiя була першим етапом цукрознижувально! терапп i призначалася у зв'язку з дiагностикою ЦД-2 в стадп виразно! декомпенсаци. У цих пащен^в iнсулiнотерапiя була единим варiан-том лiкування, який вони коли-небудь отримували. 23 патента початково отримували пероральну ппо-глiкемiзуючу терапiю i були переведенi на шсулшотерапи в зв'язку з недостатньою !! ефективнiстю. Переважна бiльшiсть пацieнтiв отримувала терапю похiдними сульфосечовини - 15 па^ен^в, три па-цieнти отримували тератю метформiном i семеро комбша^ею метформiну та сульфосечовини. Причиною переводу уЫх пацieнтiв на шсулшотерапю була недостатня компенсацiя цукрового дiабету з рiвнем глiкозильованого гемоглобiну понад 10,0 %. У шести пащен^в перехщ на iнсулiнотерапiю був додатково обумовлений кардюваскулярною або неврологiчною патолопею: iнфарктом мiокарду, облiтеруючою хворобою судин нижых кiнцiвок, по-явою невропатично! виразки. У жодного з пащен^в, якi попередньо отримували метформiн, причиною його вщмши не були непереносимють метформiну або протипоказання до його застосування. Вс па-цieнти при переходi на iнсулiнотерапiю попередню гiпоглiкемiзуючу терапiю припинили. Початкове
138
Вюник проблем бiологiV i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
пpизнaчeння iнcyлiнoтepaпiÏ cyпpoвoджyвaлocя пo-лiпшeнням якocтi глiкeмiчнoгo кoнтpoлю, oднaк пpo-тягoм вcьoгo чacy лiкyвaння цiльoвoгo пoкaзникa глiкoзильoвaнoгo гeмoглoбiнy нижчe 7,Q % вдaвaлo-cя тимчacoвo дocягти лишe y двox пaцieнтiв. У вcix Ыии пaцieнтiв вyглeвoдний oбмiн cтaбiльнo знaxo-дивcя в cyбкoмпeнcoвaнoмy cтaнi. З чacoм вiдбyвa-лocя пiдвищeння пoкaзникiв глiкeмiÏ, щo вимaгaлo збiльшeння дoз iнcyлiнiв y лiкyвaннi. В пpoцeci тpи-вaлoгo cпocтepeжeння y вcix бyлo дocягнyтo дoзи iнcyлiнy бтьию 1 Oд/кг/д; цiльoвi пoкaзники глiкeмiÏ пpи цьoмy нe дocягaлиcя.
Ha чac пoчaткy cпocтepeжeння вci пaцieнти пe-peбyвaли нa iнтeнcифiкoвaнoмy peжимi iнcyлiнo-тepaпiÏ. У вcix пaцieнтiв вiдзнaчaлocя oжиpiння: y 13 - пepшoгo, y 9 - дpyгoгo тa y 4 - тpeтьoгo cтyпe-ня. Cepeднiй IMT cклaв 37,4 ± Q,68 кг/м2. У вcix пa-цieнтiв мaлa мю^ нeдocтaтня кoмпeнcaцiя дiaбeтy (HвA1c - 8,6 ± Q,49 %) зa зacтocyвaння iнcyлiнy y ce-peднiй дoзi 114,6 ± 4,4 Oд нa дoбy aбo 1,Q8 ± Q,3 Oд/ кг. У вcix пaцieнтiв вiдзнaчaлocя пocтiйнe зpocтaння дoзи iнcyлiнy, якe пpoтягoм ocтaнньoгo poi<y curia-лo 7,4 ± Q,5 Oд. У вcix пaцieнтiв вiдзнaчaлocя cтiйкe зpocтaння мacи тiлa, яге пpoтягoм ocтaнньoгo poкy cклaлo 3,6 ± Q,2 кг.
В яга^ тepaпiÏ yciм пaцieнтaм дoдaткoвo дo н cyлiнy пpизнaчaли мeтфopмiн y дoзi 2QQQ мг нa дoбy. Пoчaткoвo пpизнaчaлacя дoзa 1QQQ мг/д (5QQ мг двiчi нa дoбy) з мeтoю зaпoбiгaння нeбaжaним яви-щaм з бoкy 0KT, чepeз 2 тижнi дoзy збiльшyвaли дo 2QQQ мг/д (1QQQ мг двiчi нa дoбy). Зa зaдoвiльнoÏ пe-peнocимocтi тa пpи мaci ™a пoнaд 1QQ кг дoзy мeт-фopмiнy збiльшyвaли дo мaкcимaльнo дoпycтимoÏ - 3QQQ мг нa дoбy. Пepeд пpизнaчeнням мeтфopмiнy y вcix xвopиx бyлo пpoвeдeнo визнaчeння piвня кpe-aтинiнy тa poзpaxyнoк швидкocтi клyбoчкoвoÏ фть-тpaцiÏ (ШКФ) з мeтoю виключeння ниpкoвoÏ нeдo-OTarno^, якa е пpoтипoкaзaнням дo зacтocyвaння мeтфopмiнy (ШКФ нижчe 6Q млДв.).
Bpaxoвyючи тe, щo дoбoвa дoзa iнcyлiнy бyлa бiльшe 1 Oд/кг (1QQ O,q/q), пpoтягoм тepмiнy ^oCTe-peжeння нe пepeдбaчaлocя пoдaльшoгo зб^ьнюння дoзи iнcyлiнy нa фoнi зacтocyвaння мeтфopмiнy. Зa-лeжнo вiд пoкaзникiв глiкeмiÏ мiг вiдбyвaтиcя пepe-poзпoдiл дoз мiж iн'eкцiями iнcyлiнy бeз зpocтaння дoбoвoÏ дoзи. Tepмiн cпocтepeжeння зa xвopими cклaв 1 pk.
Пpoтягoм poкy, чepeз тpи, шють тa двaнaдцять мicяцiв пpoвoдили кoнтpoльнe oбcтeжeння xвopo-гo, якe включaлo: oцiнкy мacи тiлa, oкpyжнocтi тaлiÏ, кoнтpoль глiкeмiÏ тa HвA1c, бioxiмiчнe дocлiджeння кpoвi.
Результати дocлiджeнь та ïx oбгoвopeння.
Дoдaвaння мeтфopмiнy дo iнcyлiнoтepaпiÏ дoбpe пe-peнocилocя тa cпpaвлялo пoзитивний вплив нa пe-peбiг дiaбeтy y пepeвaжнoÏ бтых^^ xвopиx.
Tpaнзитopнi нeбaжaнi явищa з 6o^ шлyнкoвo-кишкoвoгo тpa<тy: нyдoтa, мeтeopизм - вiдмiчaлиcя y тpьox xвopиx нa пoчaткy тepaпiÏ. Дaнi явищa нocи-ли тpaнзитopний xapa^ep i пpипинилиcя пpи пo-дaльшoмy зacтocyвaннi мeтфopмiнy. Tитpaцiю дoзи
мeфopмiнy дo 2QQQ-3QQQ мг нa дoбy бyлo ycпiшнo здiйcнeнo y вcix пaцieнтiв.
Знижeння piвня HвA1c чepeз 3 мicяцi вiд пoчaткy зacтocyвaння мeтфopмiнy вiдзнaчaлocя y 22 (84,6 %) xвopиx. У 4 пaцieнтiв динaмiкa piвня HвA1c бyлa вщ-cyтньoю aбo нeгaтивнoю (пpиpicт a Q,3 % тa Q,5 % y двox пaцieнтiв). Пaцieнти, y якиx нe вдaлocя дocягти знижeння piвня HвA1c пpoтягoм тpьox мюя^в тe-paпiÏ 6ули виключeнi з пoдaльшoгo cпocтepeжeння в зв'язку з нeeфe<тивнicтю y ниx зaпpoпoнoвaнoгo вapiaнтy лiкyвaння тa нeoбxiднicтю пoшyкy Ыии вa-piaнтiв цyкpoзнижyвaльнoÏ тepaпiÏ.
Оглд зaзнaчити, щo знижeння пoкaзникiв mke-мiÏ тa глiкoзильoвaнoгo гeмoглoбiнy вдaлocя дo-cягти y пaцieнтiв, y якиx пpoтягoм пoпepeднix poкiв вiдзнaчaлacя cтiйкa тeндeнцiя дo зpocтaння дaниx пoкaзникiв, щo вiдбyвaлacя нa xni пiдвищeння дoзи iнcyлiнy. Дaнi пaцieнти вiднocилиcя дo кaтeгopiÏ ^cy-лiнopeзиcтeнтниx, cвiдчeнням чoгo були виcoкi дoзи iнcyлiнy (пoнaд 1 Oд/кг/д), oжиpiння тa вiдcyтнicть пocилeння гiпoглiкeмiзyючoгo eфe<тy пpи збть-шeннi дoз ^ул^у. Bci пaцieнти, якi пepeбyвaли пщ cпocтepeжeнням oтpимyвaли iнcyлiнoтepaпiю y ш-тeнcифiкoвaнoмy peжимi, який е зaключнoю лaнкoю цyкpoзнижyвaльнoÏ тepaпiÏ y xвopиx нa ЦД-2. Taким чинoм, знижeння piвня глiкoзильoвaнoгo гeмoглo-бiнy cвiдчить пpo змeншeння iнcyлiнopeзиcтeнт-нocтi y дaниx пaцieнтiв. Пoкaзники HвA1 cтaнoвили 7,9 ± Q,45%, 8,1±Q,52%, 7,8 ± Q,41 % тa чepeз 3, 6 тa 12 мic вiдпoвiднo. Динaмiкa змiн з виxiдним piвнeм cклaдaлa - Q,7 %, - Q,5 % тa - Q,8 %, щo е cвiдчeнням дocтaтньoÏ eфe<тивнocтi зaпpoпoнoвaнoÏ тepaпiÏ.
Oкpiм тoгo, нa фoнi дoдaвaння дo тepaпiÏ мeт-фopмiнy y 21 xвopoгo вiдмiчaлocя знижeння мacи, в cepeдньoмy нa 3,2 ± Q,6 кг, яге нe бyлo cтaтиcтичнo знaчимим y Tpym зaгaлoм, oднaк, вiдpiзнялocя зa нa-пpaвлeнicтю вiд пoпepeдньoгo зpocтaння. Baжливим мoмeнтoм е й змeншeння oкpyжнocтi тaлiÏ y пpoцeci лiкyвaння. Oкpyжнicть тaлiÏ е oдним з мapкepiв ^cy-лiнopeзиcтeнтнocтi тa кapдio-вacкyляpнoгo pизикy y xвopиx нa цyкpoвий дiaбeт. Змeншeння дaнoгo пo-газнига зi 123,5 дo 12Q,3 cм мoжe бути cвiдчeнням змeншeнням cтyпeню pизикy y дaнoÏ гpyпи пaцieнтiв.
Дoдaткoвo дo нaвeдeнoгo вищe, вiдзнaчaвcя пo-зитивний вплив дoдaвaння мeтфopмiнy нa пoкaзни-ки лiпiднoгo oбмiнy. 18 пaцieнтiв нa чac пoчaткy yчac-тi y дocлiджeннi oтpимyвaли тepaпiю cтaтинaми, y 6 пaцieнтiв тaкoÏ пoтpeби нe бyлo. Cepeднi пoкaзники ЛПHЩ тa зaгaльнoгo xoлecтepинy були в cyбoпти-мaльнoмy дiaпaзoнi i нe пoтpeбyвaли знaчнoÏ !o-peкцiÏ. Bинятoк cклaдaли тpиглiцepиди, як cyттeвo пepeвищyвaли цiльoвий piвeнь. Пpoтягoм poкy ^o-лiпiдeмiчнa тepaпiя нe змiнювaлacя. He дивлячиcь нa тe, щo нa пoчaткy дocлiджeння y пaцieнтiв були có6-aбo нopмaльнi пoкaзники лiпiднoгo oбмiнy, чepeз pk пicля дoдaвaння мeтфopмiнy пoкaзники зaгaльнoгo xoлecтepинy, ЛПHЩ тa тpиглiцepидiв були вipoгiднo (p < Q,Q5) нижчe пoчaткoвиx. Динaмiкa y piвнi тpи-глiцepидiв бyлa пpи цьoмy бтьш знaчимoю (табл.). Cлiд зaзнaчити, щo виcoкий piвeнь тpиглiцepидiв e oднieю з xapa<тepниx ocoбливocтeй дiaбeтичнoÏ
Вкник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2014 - Вип. 4, Tom 3 (115)
139
flMcninifleMii i oflHMM 3 BM3HaHanbHMX hmhhmkib ypa-xeHHH KopoHapHMX apTeplé hk y ho.obIkIb, TaK i y xIhok [2]. UI.kom mmob¡pho, iio 6i.nbi±i BMpa3Ha flMHaM¡Ka b p¡BH¡ TpMrnluepMfllB y noplBHHHHl 3 piBHeM xonecTepM-Hy Ta nnHI^ oáyMoB.eía tmm, iio 6lnbi±ilcTb XBopMX oTpMMyBana cTaTMHM b hkoctI rlnonlnlfleMlHHoi Tepanll. Ochobhmm e^eKToM 3acTocyBaHHH cTaTMH¡B e 3HMxeH-hh p¡bhh nnHI^, tomó flaHMé noKa3HMK y XBopMX yxe 3a3HaB KopeKuli. Ó Toé xe Hac, cTaTMHM bI^hocho cnaáo Bn.MBaraTb Ha plBeHb TpMrnluepMfllB. 3íMxeHHH BMlcTy TpMrnluepMfllB npM 3anyHeHH¡ flo Tepanli MeT^opMiíy flo3Bonae flocarm álnbiii KoMnneKcHoro BnnMBy Ha flMcnlnlfleMlio, a 3HaHMTb, floflaTKoBo 3HM3MTM Kapfllo-BacKy.^pHMé pM3MK y flaíoi rpynM XBopMX. Hanil flaíl iioflo BnnMBy MeT0opM¡Hy Ha noKa3HMKM nlnlflHoro o6M¡Hy cnlBBlflHoc^Tbca 3 pe3y/ibTaTaMM Ihiiimx flocnl-flxeHb 3 TpMBa/iicTio 3acTocyBaHHH MeT0opM¡Hy noíafl 6 tmxhIb Ta flaHMMM npoBefleíoro MeTa-aHan¡3y [5]. 3HMxeHHH p¡bhh TpMmluepMfllB Ha 0oh¡ 3acTocyBaHHH MeT0opM¡Hy Moxe 6yTM hk onocepeflKoBaíoio, bto-pmhhoi 3mIhoi, o6yMoB.neHoio nonlnweHHHM cTaíy ByrneBoflHoro o6M¡Hy, TaK i oáyMoBneíoio 6e3noce-peflílM Bn.MBoM MeT0opM¡Hy Ha o6m¡h nlnlfllB [3]. no-.inrneHHH noKa3HMK¡B nlnlflHoro o6MÍHy e BaxnMBoio nepeBaroio 3acTocyBaHHH MeT^opMiíy, ocKlnbKM flMc-nlnlfleMm e He MeHin BaxnMBMM 0aKTopoM pM3MKy, H¡x rlneprnlKeMm. E^eKT iioflo 3HMxeHHH BMlcTy nlnlfllB npM Tepanli m eT^o p m i ho m e TaKox 0apMaKoe-kohomIhho npMBaánMBMM, ocKlnbKM anbTepíaTMBoio e npM3HaHeHHH 0l6paT¡B a6o 36lnbi±ieHHH flo3 cTaTMHlB. BapTlcTb o6ox BaplaHTlB Tepanli nepeBMiiye BapTlcTb 3acTocyBaHHH MeT0opM¡Hy. Ou¡HKy 3mIh apTeplanb-Horo mm He npoBoflM.M, ocKlnbKM y 3HaHHoi HacTMHM nau¡eHTÍB aHTMrlnepTeH3MBHa Tepanli npoTHroM poKy 3M¡HiBa.acH.
Taá.Mun
flMHaMÍKa piBHn .inifliB Ha ^ohí Tepanfí
noHaToK 6 MICHUIB 12 mICHUIB
3aranbHMé xo-necTepMH 5,16 ± 0,18 4,78 ± 0,12* 4,73 ± 0,15*
.nnH^ 2,76 ± 0,11 2,54 ± 0,17 2,49 ± 0,09*
^nB^ 1,08 ± 0,05 1,11 ± 0,08 1,12 ± 0,06
TpMrnluepMflM 3,24 ± 0,21 2,72 ± 0,13* 2,59 ± 0,14*
npmmitka: *- 3míhm 3 noHaTKoBMMM flaHMMM BiporiflHi.
3aranoM BlflryK Ha Tepanli 6yno oTpMMaío y 22 (84,6 %) XBopMX. riMiiie y 15,4 % bíacotkíb nauleHTlB He B¡fl3HaHa.ocH no3MTMBHoi flMHaM¡KM y noKa3HMKaX Byr-.eBoflHoro Ta nlnlflHoro o6M¡Hy, MacM Tina. floflaBaHHA MeT0opM¡Hy flo ¡Hcy.lHy floápe nepeíocMnoca, no6¡H-hmx hbmi, rlnornlKeMlé He 6yno.
Bmchobkm. floflaBaHHH MeT^opMiHy flo Tepanli Ih-cy.¡Hope3McTeHTHMM nauleHTaM 3 Ufl- 2, hk¡ nepeáy-BaiTb Ha ¡HcynlHoTepanli, flo3Bo.^e no/iiniiiMTM hkíctü mlKeMlHHoro kohtpo.i, cnpM^e 3MeHi±ieHHio MacM Tl.a Ta Mae p^fl ¡H0MX no3MTMBHMX Bn.MBlB, 3oKpeMa Ha noKa3HMKM .inlflHoro o6M¡Hy. 3acTocyBaHHH MeT-0opM¡Hy e floul.bHMM y 6l.bmocT¡ nau¡eHTÍB 3 Ufl-2, pe3McTeHTHMX flo ¡Hcy.lHoBoi MoHoTepanli.
nepcnektmbm noflanb^hx floc^ifl^eíb. Otpm-Maíl pe3y.bTaTM 3acB¡flHM.M floBo.l BMcoKy e^eK-TMBHlcTb 3anponoHoBaHoi Tepanli. OckI.ükm Ufl-2 e XpoH¡HHoi nporpecyiHoi naTo.orlero, floul.bHMM B6aHaeTbca floBroTpMBa.e - TepMlíoM 5-10 pokib -cnocTepexeHHH 3a flaHMMM xbopmmm 3 ouIhkoi He .Mme flMHaM¡KM rnlKeMlii, a é Bn.MBy Ha Kapfllo-BacKy-jiapHy 3axBopiBaH¡cTb Ta cMepTHlcTb.
^iTepaTypa
American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes // Diabetes Care. - 2013. Vol. 36 (suppl 1). - P. S11-S66.
Hokanson J. E. Plasma triglyceride level is a risk factor for cardiovascular disease independent of high-density lipoprotein cholesterol level: a meta-analysis of population-based prospective studies / J. E. Hokanson, M. A. Austin // J. Cardiovasc. Risk. - 1996. - Vol. 3. - P. 213- 219.
Jeppesen J. Effect of metformin on postprandial lipemia in patients with fairly to poorly controlled NIDDM / J. Jeppesen, M. Y Zhou, X D. Chen [et al.] // Diabetes Care. - 1994. - Vol. 17 (10). - P. 1093-1099.
Nathan D. M. Management of hyperglycemia in type 2 diabetes: A consensus algorithm for the initiation and adjustment of therapy: a consensus statement from the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes / D. M. Nathan, J. B. Buse, M. B. Davidson [et al.] // Diabetes Care. - 2006. - Vol. 29 (8). - P. 1963-1972. Wulffelé M. G. The effect of metformin on blood pressure, plasma cholesterol and triglycerides in type 2 diabetes mellitus: a systematic review / M. G. Wulffelé, A. Kooy, D. de Zeeuw [et al.] // J. Intern. Med. - 2004. - Vol. 256 (1). - P. 1-14. .
ÓflK 616. 379-008. 64-08. 357
3ACTOCyBAHHfl METOOPMIHy Ó nAUIGHTIB 3 UYKPOBMM flIABETOM TMny 2 TA OXMPIHHflM, SKI nEPEBÓBAWTb HA MOHOTEPAnÑ' IHCYnIHOM
KaTepeHHyK B. I.
Pe3№Me. OácTexeHo 26 naulsHTlB 3 uyKpoBMM flia6eToM TMny 2 Ha MoHoTepanli ¡Hcy.lHoM 3 HeonTMMa.bHMM KoHTpo.eM mlKeMli. BcIm nauleHTaM b hkoctI floflaTKoBoi Tepanli 6y.no floflaío MeT^opMiH y flo3¡ 2000-3000 Mr. no3MTMBHoro e^eKTy Bifl Tepanli 6yno flocamyTo y 22 (84,6 %) nau¡eHTÍB. 5yno flocamyTo He .Mine 3HMxeHHH rnioKo3M Ta rn¡Ko3MnboBaHoro reMornoálHy, a é noninweHHA p^fly ¡hiiimx noKa3HMK¡B, hki e He3anexHMMM 0aKTo-paMM Kapfllo-BacKyn^pHoro pM3MKy y flaHoi rpynM nauleHTlB, |o nlflTBepflxye floulnbHlcTb 3acTocyBaHHH TaKoro BMfly Tepanli.
K^№hobí c^oBa: uyKpoBMé fllaáeT, ¡HcynlHoTepanlH, MeT0opM¡H.
140
Bíchmk npo6.neM áio^ori'í i MeflMUMHM - 2014 - Bwn. 4, Tom 3 (115)
УДК 616. 379-008. 64-08. 357
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТФОРМИНА У ПАЦИЕНТОВ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА И ОЖИРЕНИЕМ, КОТОРЫЕ ПОЛУЧАЮТ МОНОТЕРАПИЮ ИНСУЛИНОМ
Катеренчук В. И.
Резюме. Обследовано 26 пациентов с сахарным диабетом 2 типа и ожирением, которые получали монотерапию инсулином и имели неоптимально контролируемый диабет. Всем пациентам в качестве терапии было добавлено метформин в дозе 2000-3000мг. Положительный эффект от лечения был достигнут у 22 (84,6 %) пациентов. У них было достигнуто не только стойкое снижения уровней глюкозы и гликозилиро-ванного гемоглобина, но и улучшение целого ряда других показателей, которые являются независимыми факторами кардио-васкулярного риска у данной группы пациентов: уменьшение массы тела и окружности талии, снижение уровней холестерина и триглицеридов крови. Полученные данные подтверждают целесообразность использования метформина у данной категории пациентов.
Ключевые слова: сахарный диабет, инсулинотерапия, метформин.
UDC 616. 379-008. 64-08. 357
Metformin in the Treatment of Patients with Type 2 Diabetes Mellitus and Obesity, who Receive Insulin as a Monotherapy
Katerenchuk V.
Abstract. This article is devoted to actual problem of treatment for obese patient with type 2 diabetes mellitus. Current guidelines for treatment patients with type 2 diabetes mellitus provide recommendation for usage of metformin as basic therapy for all patients with type 2 diabetes mellitus.
The target of this study was to evaluate the efficacy of additional using of metformin in therapy of patients with type 2 diabetes mellitus and obesity, which received high doses insulin monotherapy and have poor glycaemic control.
Subject and methods of study. We have observed 26 patients with type 2 DM at age 44 to 68 y. o. The criteria to entrance to the study were: history of type 2 DM more than 5 years, history of treatment with insulin more than 3 years, HbAlc> 8.0 %, BMI > 80 %, daily insulin dose > 1 lU/kg or > 100 IU.
In the start of study patients had average history of diabetes 12,7 ± 0,96 years. All patent had received insulin as monotherapy of diabetes during 5,8 ± 0,48 years.
Results of study. Add of metfotmin had good compliance, had not any significant side effects and provide positive effects for diabetes mellitus at most of subjects. Dose of metformin was successfully up-titrated to 2000-3000 mg for all patients. Reduction of HbA1c level was register at 22 patients (84,6 %) after three months of treatment. 4 patients had lack or negative changes. Patients, which had not reduction in HbA1c level, were excluded from the study. Reduction of glycaemia and HbA1c had been achieved at patient, who had stable tendency to previous increase of them, which had place with increase of dose of insulin. All patients received insulin in intensive regimen - the final step of insulin therapy. That's why we can speak about reduction of insulin-resistance at these patients. HbA1c level were 7,9 ± 0,45 %, 8,1 ± 0,52 %, 7,8 ± 0,41 % at 3, 6 and 12 months. Difference with initial level were -0,7 %, - 0,5 % та - 0,8 %. Such results demonstrate good efficacy of this kind of therapy.
Also we had register weight loss at 21 patients with average rate 3,2 ± 0,6 kg. This change was not significant, but it was achieved at patients who had stable increase of weight in previous years. We had register reduction of waist circumference - one more actual indicator of obesity and insulin-resistance. Reduction of waist circumference from 123,5 to 120,3 cm is a marker of reduction of CV risk.
Positive changes in lipids levels also were shown. 18 patients received statins in the entrance and during the study. Patient had not changes in lipid-lowering treatment. All patients had sub- or normal levels of cholesterol and triglycerides. But 1 year after add of metformin we had register significant reduction of total cholesterol, LDL and triglycerides (р < 0,05). Reduction of triglycerides was more significant. High triglycerides level is one of typical characteristics of diabetic dyslipidaemia and independent factor of CV risk. Patients had received statins, but this drugs have poor effect for reduction of triglycerides. That's why additional reduction of triglycerides level with usage of metformin can improve lipid-lowering therapy and provide improvement of prevention of CV events. Changes in lipids levels may be the secondary result of improvement of glycaemic control or primary effect of metformin. We had not observed changes of blood pressure during the study, because patients had changes in antihypertensive treatment for achieve target levels of blood pressure.
Conclusions. Add of metformin for treatment of insulin-resist patients with type 2 Diabetes Mellitus, who are currently treated with insulin, can improve glycaemic control, further to weight loss and has additional positive effects, specifically for metabolism of lipids.
Keywords: Diabetes Mellitus, insulin therapy, metformin.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. £.
Стаття надшшла 4. 09. 2014 р.
BicHMK проблем бюлопУ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
141
