CC BY
19
ния региона (ПЖНР) и бюджетными расходами, а также уровень влияния бюджетных расходов на показатели ПЖНР, что позволит повысить общую эффективность, точность и оперативность принятия управленческих решений, в частности сформировать приоритетные направления бюджетного финансирования отдельных сфер и объектов финансово-бюджетного регулирования.
Ключевые слова: бюджетные расходы, оптимизация, распределение бюджетных средств, потенциал жизнеобеспечения населения региона.
Kuz'minckuk N.V. Optimization of structure of charges of local budgets (on the example of the Kharkiv area)
The model of optimization of distributing of budgetary facilities is improved, which, unlike existing, individual character of functional dependence takes into account between the indexes of potential of life-support of population of region (PLPR) and budgetary charges, and also level of influence of budgetary charges on the indexes of PLPR, that will allow to promote general efficiency, exactness and operationability of acceptance of administrative decisions, in particular to form priority directions of the budgetary financing of separate spheres and objects of the financially-budgetary adjusting.
Keywords: budgetary charges, optimization, distributing of budgetary facilities, potential of life-support of population of region.
УДК 332.122 Доц. Н.Ю. Глинський, канд. екон. наук;
доц. О.Б. Гтрна, канд. екон. наук - НУ "Львгвська полтехнка "
ЗАСТОСУВАННЯ МАРКЕТИНГОВО1 КОНЦЕПЦП ДЛЯ П1ДВИЩЕННЯ ШВЕСТИЩЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 МАЛИХ М1СТ ЛЬВ1ВСЬКО1 АГЛОМЕРАЦН
Висв^лено критери визначення мюьких агломерацш, здшснено загальну еко-номiчну характеристику Львiвськоl агломераци загалом та малих мют, яга знаходять-ся в 11 межах, зокрема. Визначено основш бар'ери, що перешкоджають використан-ню можливостей сшвпращ в рамках агломераци. Сформульовано загальш пiдходи до застосування концепци маркетингу для пiдвищення швестицшно! привабливост малих мiст Львiвськоl агломераци.
Ключовг слова: Львiвська агломерацiя, економiчний розвиток, синерпчний ефект, комплекс маркетингу.
Постановка проблеми. Агломерування, урбашзащя е щораз бшьш за-гально застосовуваними термшами для визначення сощально-економ1чних процешв, що вщбуваються в сучасному свт. ЦивЫзацшний прогрес, котрий значною м1рою пов'язуеться сьогодш 1з глобал1защею економжи, збшьшеною м1жгалузевою та просторовою мобшьнютю катталу, товар1в 1 людей, щоразу бшьшою м1рою впливае на структуру та динам1ку процешв сощально-еконо-м1чних процешв. Яюсно нов1 процеси у користуванш територ1ею потребують вщ науки 1 практики пояснення причинно-наслщкових стввщношень 1 того, щоб сформулювати правила, як описували б щ процеси. Для опису цих явищ дедал1 частше вживають поняття урбашзацп, агломераци, яким часто припи-суеться, залежно вщ потреб, р1зномаштш значення. Це породжуе багато роз-б1жносп та контроверсш в середовищ1 науки 1 практики. Такий стан справ становить мотиващю до глибшого тзнання змш, що стаються, однак штер-претацшш розб1жност1 в цьому контексп вдаграють роль ютотного тзна-вального бар'еру.
Ситуацiю ускладнюють також загострення процесiв мiжтериторiаль-но! конкуренцн за обмеженi за своею природою швестицшш ресурси та ту-ристичнi потоки. Це, своею чертою, акту^зуе як для окремих населених пункпв, так i !хтх формальних та неформальних об'еднань (яким, зокрема, i е мiська агломерацiя) потребу вдосконалення концептуальних пiдходiв щодо територiального управлiння та приведення 1х у вщповщшсть до вимог зов-шшнього середовища, умови дiяльностi якого потрiбно описувати маркетин-говими категорiями.
Стушнь розроблення проблеми. Питання формування мюьких агло-мерацт, соцiально-економiчних процешв, що в них вiдбуваються як на нащ-ональному, так i на мiжнародному рiвнi, детально висвiтлюють таю вчет та практики, як: О. Гладкий, I. Русанова, I. Склярова, Т. Дробишевська, Т. Маршал, Т. Марковсю. Дослщжено можливостi застосування маркетингово! кон-цепцн у практищ територiального управлiння у працях Карого О., Котлера Ф. Окландера М. та шших. Однак, у працях цих авторiв недостатню увагу придшено проблемi iмплементацi! маркетингових пiдходiв тд час управлш-ня агломерацiйними утвореннями. Мета досл1дження:
• обгрунтування можливостей та напрям1в взаемовипдно! спшпращ мгст Льв1всько! агломерацп на основ1 концепци маркетингу;
• визначення загальних тдходш до застосування концепци маркетингу для тдвищення швестицшно! привабливоста малих мгст Львшсько! агломерацп. Основний матер1ал дослвдження. Зазначена тематика дослiдження
охоплюе окремi сфери зацiкавлення економiчно! науки, в межах яких i досi юнують своерiднi "бiлi плями". До таких сфер вщносимо: можливостi застосування маркетингово! концепци в мунiципальному управлшт й ту пiдгалузь регюнально! економжи, котра пов'язана з вивченням тенденцш, норм та правил, за якими вщбуваеться взаемовплив на соцiально-економiчний розвиток населених пунктiв у рамках агломерацшних утворень.
Щодо першо! сфери, то такими "бшими плямами" залишаються як уз-годжене розумiння сутност маркетингово! дiяльностi на рiвнi мюта, так i точка зору стосовно шструментарт маркетингу мiста. З огляду на вагомiсть заз-начених вище питань та задля уникнення рiзночитань, дотримуватимемось пiдходу, описаного у [2], зпдно з яким тд маркетингом мiста варто розумiти комплексну дiяльнiсть з управлiння економiчним розвитком мюта, метою яко! е тдвищення ефективносп дiяльностi економiчно! системи мюта шляхом створення кращих, порiвняно з тшими населеними пунктами, умов для дiяль-ностi економiчних суб'ектiв. При цьому такого роду дiяльнiсть здшснюеться в рамках комплексу маркетингу в класичнш його конструкцi!, яка передбачае використання товарно!, цiново!, збутово! та комуткацшно! полiтик.
Стосовно iншо! сфери, то особливу увагу (з огляду на мету дослщжен-ня) звертають на себе неузгодженосп, що стосуються визначення критерiаль-ного комплексу, необхщного для дефтщн компактного скупчення населених пункпв як агломерацiйного утворення та подальшо! делiмiтацi! його кордо-шв. Агрегуючи пiдходи, запропонованi в рiзних наукових джерелах, як прин-
ципово тотожш критерп визначення агломерацiй виокремимо таю, як наяв-нiсть практики масових по!здок у трудових, навчальних, побутових, рекре-ацiйних та iнших цшях; географiчна близькiсть населених пунктiв, вимiрюва-на у часовiй доступностi наявними транспортними коридорами (передуим автошляхами та залiзницею); наявнiсть регулярного транспортного сполучен-ня. При цьому стверджуемо, що наявшсть тiсних господарських зв'язкiв тд-приемств, розташованих в рамках агломерацшного утворення (зокрема у рамках формування економiчних кластерiв), е значною мiрою iманентно при-таманною органiзацi! економжи такого роду територi!, однак при цьому не е необхщною умовою для формування !! меж.
Зпдно з перелiченими вище критерiями та грунтуючись на працях ук-ра!нських вчених [1, 4, 8], в рамках Львiвсько! агломерацi! (окрiм тих, ко^ адмiнiстративно належать до Львiвсько! мiсько! ради) потрiбно розглядати населен пункти Городоцького, Жовкiвського, Кам'янки-Бузького, Микола-!вського, Перемишлянського, Пустомитiвського та Яворiвського районiв. Во-на належить до моноцентричних агломерацшних утворень кра!н з перехщ-ною економiкою, що активно розвиваються завдяки висококвалiфiкованим трудовим ресурсам, шноващям i ринковiй iнфраструктурi. Однак !! агломера-цiйний потенцiал перебувае на стадп формування, чому сприяе прикордонне розташування, активiзацiя торговельно-економiчних вщносин з державами Свросоюзу та дифузiя iнновацiй, розвиток пiдприемництва та ринково! ш-фраструктури.
Серед обмежувальних чинникiв формування Львiвсько! агломерацi! видiляють такi:
• саме мгсто-ядро агломераци Льв1в не досягло показниюв мшьйонного насе-лення, що значно ослаблюе його агломерацшний вплив на навколишш тери-тори;
• в агломерованих м1стах подекуди простежуеться недостатня зосереджен1сть висококвал1ф1кованого промислово-виробничого персоналу та ресурс1в кап1та-лу, що обмежуе можливост1 формування агломерацшного ефекту територй [1]. 1сторично, економiчна база мiст цих районiв формувалася на пiдставi
рiзних чинникiв, зумовлених !х географiчним розташуванням, близькiстю транспортних шляхiв, сировинною забезпеченiстю навколишнiх територш тощо. При цьому природно, що протягом усього перюду !х розвитку тiе! чи iншою мiрою, у них юнували тiснiшi соцiально-економiчнi зв'язки iз Львовом як найближчим до них великим мютом, анiж з шшими вiддаленiшими мiста-ми, регюнами. З часом розвиток соцiальних, культурних потреб населення, пiдвищення рiвня його мобшьносп, змiни в органiзацi! економжи регiону поступово спричинялися до бшьшого ущiльнення взаемозв'язкiв мiж такими мютами, як Городок, Жовква, Кам'янка-Бузька, Микола!в, Пустомити та iншi з мютом-ядром Львiвсько! агломерацi! - Львовом.
Щ процеси е вiдображенням того, що й саме поняття "мюто" ютотно трансформувалося. Будучи формою розселення людей на територп, мiсто здавна асощюеться не лише з мiсцем, де зосереджуеться несiльськогоспо-дарська дiяльнiсть (шдус^я, торгiвля, транспорт тощо), але i з мiсцем, у яко-му скупчуеться населення, зосереджена житлова площа, схрещуються доро-
ги. Поняття "мюто" нерозривно пов'язaне з предсгавленням його як певного центрy y фyнкцiонaльномy, поселенськомy чи iншомy aспектi. Виконaння рiзних фyнкцiй тaкого центру e не менш типовою для мют, нiж ïx, донедaвнa мйбшьш вaжливa, iндyстрiaльнa роль. У цьому сенсi мiстa як центр здaвнa виявлялися тaк би мовити "в фокуи" територiaльноï структури розселення, aле рaзом з тим зaлишaлися лише окремими, xочa i фокусними точгами нa певнiй територiï.
Сyтнiсть нових видозмш, привнесених у розвиток мют, полягae в тому, що та змiнy мiстy як точковоï форми розселення приходять мiськi aгло-мерaцiï. Виробничi, трyдовi, кyльтyрнi зв'язки мiж мiстом i його оточенням m певному, досить високому рiвнi розвитку продуктивних сил стaють тaки-ми тiсними, що нi мюто-ядро, нi прилеглi до нього територп один без одного iснyвaти не можуть.
Сaме тaкa змiстовнa цшюнють спiвiснyвaння мiст Львiвськоï aгломе-рaцiï спонyкae до пошуку пiдxодiв тa рiшень, якi сприяли б подолaнню бaр'eрiв тa використaння можливостей зовшшнього середовищa для еконо-мiчного розвитку цих мют у рaмкax спiльноï плaтформи iнтересiв. Беручи до yвaги той фaкт, що одним з основних джерел тaкого економiчного розвитку e iнтенсифiкaцiя процесу зaлyчення швестицшних ресyрсiв (як зовнiшнix вщ-носно ща територiï, тaк i внутршшх), взaeмоyзгодження iнтересiв територь aльниx громaд окремих мiст Львiвськоï aгломерaцiï у цш сферi e особливо ax-тyaльним. Потенцiйний "iнвестор" у цьому витдку, при виборi мiсця реaлi-зaцiï iнвестицiйного проекту, вистyпaтиме вщносно певноï територiï у вигля-дi споживaчa/покyпця, котрий приймae рiшення про "кутвлю" нa пiдстaвi комплексу ïï об'eктивниx тa сyб'eктивниx xaрaктеристик як своeрiдного "то-вaрy" [3, 5-7]. Сaм же сyб'eкт пропонyвaння цього "товaрy" (нaскiльки вaж-ким не було б його окреслення у цьому витдку) повинен використовyвaти весь "нaбiр зaсобiв впливу нa цшьовий ринок (див. - потенцiйниx швесто-рiв - уточнення aвторa), мaючи нa метi домогтися бaжaного реaгyвaння з його боку (див. - локaлiзaцiï iнвестицiйниx ресyрсiв у визгаченш мюцевос-тi - уточнення aвторa)" - комплекс мaркетингy [3].
У цьому контексп вaрто зaзнaчити, що вироблення спшьного пiдxодy мiст Львiвськоï aгломерaцiï в рaмкax iнтегровaного комплексу мaркетингy нaтикaeться як нa об^ктивш, тaк i сyб'eктивнi бaр'eри: вщсутнють нaлежноï зaконодaвчоï бaзи, iснyючa системa aдмiнiстрaтивно-територiaльного подiлy крaïни, нестaчa фaxовиx знaнь тa вiдповiдниx компетенцiй прaцiвникiв, зaм-кненiсть оргaнiв мiсцевого сaмоврядyвaння виключно нa iнтересax влaсниx мют, низький рiвень взaeмноï довiри, брaк громaдськоï пiдтримки iнiцiaтив мiсцевоï влaди й iн.
Зрозyмiло, що кожне мюто, як окремa aдмiнiстрaтивно-територiaльне одиниця, не лише мae змогу (в рaмкax влaсниx компетенцiй), aле й зобов'язa-не плaнyвaти тa реaлiзyвaти влaснy дiяльнiсть iз зaлyчення швестицш в мiсце-ву економiкy. Проте органи мiсцевоï влaди цих мют повинш тaкож yсвiдом-лювaти й ту довгострокову вигоду, якa rodae вiд усунення aнтaгонiстичниx принципiв спiвiснyвaння сyсiднix територiй. Очевиднiсть вигоди вщ спiвпрa-цi, зyмовленa об'eктивнiстю ситyaцiï взaeмноï зaлежностi мiст aгломерaцiï од-
не вщ одного, повинна, на думку автора, слугувати переконливим аргументом для вщповщних оргашв мiсцевого самоврядування щодо потреби прийняття консенсусного ршення в рамках формування концептуального проекту комплексу маркетингу Льв!всько1 агломерацп як цшюного утворення.
Додатковим аргументом тако1 вигоди (на думку автора - основним) е той факт, що жодне з малих та середшх мют (як, зрештою, значною мiрою i мiсто-ядро Льв!всько1 агломерацп - Львiв) не е самодостатнiм у формуванш комплексних пропозицiй для потенцiйних iнвесторiв, оскiльки пiд час реаль зацп iнвестицiйних проектiв практично завжди пею або iншою формою, по-рушуються iнтереси територiальних громад сусiднiх населених пункпв: сш, селищ, мiст. Щдтвердженням тому може бути аналiз соцiально-економiчного профiлю вибiрки п'ятьох малих мют агломерацп: Городка, Жовкви, Кам'янки-Бузько1, Миколаева та Пустомит. У таблиц представлено загальну характеристику дослщжуваних мiст.
Табл. Характеристика досЛджуваних малих м1ст Льв1вськог агломераци
№ з/п Мгсто Коротка характеристика Кшьюсть меш-канщв, тис. ос. Вщстань до Львова, км Рж заснування || Рж надання статусу мюта
автошляхами - .2 § § я за
1 Городок Районний центр. Мсто з туристичним потенциалом. Промисловють мста диверсифжова-на: 11 основу складають щдприемства, що спе-щал!зую,п>ся на виробницти потетиленових та пластикових труб, будвельних, швейних виробiв, продукцц машинобудування, рiзних видiв продукцц харчово! промисловост!. 15,8 28 32 1213 1387
2 Жовква Районний центр. Мюто - вагомий турис-тичний центр. Основш галуз! промисло-вост - харчова та деревообробна. 13,5 24 32 1597 1603
3 Кам'ян-ка-Бузька Районний центр. Переважаючими галузя-ми промисловост в тсп е лгсоперероб-на, харчова. 10,9 39 40 1411 1448
4 Миколагв Районний центр. Важливий промисло-вий центр Льв!всько! области Основни-ми працедавцями мюта е тдприемства галуз! буд!вельних матер!ал!в. 14,8 40 - 1570 1940
5 Пусто-мити Районний центр. Виробнича база мюта представлена тдприемствами галуз! бу-д!вельних матер!ал!в, машинобудування, харчово! промисловоста. 9,0 19 22 1441 1988
Доповнюючи дат таблищ, соцiально-економiчний профшь мiст Льв!всько1 агломерацп можна описати такими характеристиками:
• Залежшсть значно! кшькосп мгсцевих тдприемств вщ мгсцево! сировини: практично ва тдприемства харчово! промисловост використовують потен-щал прилеглих територш, не завжди обмежуючись кордонами райошв, адмь
нiстративними центрами яких вони е. Водночас, лише деяю з них здшсню-ють збут власно! продукци не лише в локальних межах, але й у нацюнально-му масштабi (ТзОВ "Яблуневий дар", ТзОВ "Галфрост"). Також практично 100 % е залежшсть вщ мiсцевих корисних копалин таких великих тд-приемств, як ПАТ "Микола!вцемент" i ВАТ "Пустомитшське заводоуправ-лшня вапнових заводш".
• Скеровашсть вагомо! частини збутового потенцiалу мюцевих пiдприемств на ринок Львова. Зрозумшо, що ця характеристика не е беззаперечною, про що св^ать приклади, окрiм iншого, "Яблуневого дару", "Галфросту" та iнших фiрм. Однак ринок збуту бiльшостi пiдприемств дослiджуваних мют в умо-вах сьогодення доволi часто окреслюеться географiчними межами Львшсько! обл. загалом та м. Львова зокрема.
• Високий ршень зайнятостi мюцевого населення на пiдприемствах та устано-вах м. Львова. Таку ситуацта iз зайнятютю населення малих мют Львшсько! агломераци зумовлюють i низький ршень пропозицп на мiсцевому ринку пращ, i певний !! ршень на ринку працi Львова. При чому складаеться, з пер-шого погляду, парадоксальна ситуацiя, за яко! на багатьох пiдприемствах дослiджуваних мют працевлаштовуються не мiсцевi мешканцi, а мешканщ прилеглих сш. Водночас, змога отримання вищо! заробггао! плати спонукае перших до пошуку працi за межами мюта: з огляду на найпростшу геогра-фiчну доступнiсть - передусш у Львовi ("маятникова мгращя").
Таким чином, вважаючи доведеним факт взаемно! залежностi еконо-мiчних процешв, що вiдбуваються у мiстах Льв1всько! агломераци, логiчним кроком у цьому випадку е розроблення пропозицiй i рекомендацiй щодо фор-мування комплексу маркетингових заходiв впливу на потенцшного iнвестора таким чином, який дозволив би гармошзувати зовнiшнiй образ агломераци як цшюносп за рахунок ефекту синерги сильних сторiн, якими характеризуемся економiка кожного з мют, котре до не! належить.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. У наукових пра-цях з регюнально! економiки дедалi частiше можна натрапити на обговорен-ня проблематики передумов формування мiських агломерацiй та дослщження процесiв, що в них вщбуваються. Хоча у вiтчизняних умовах щ питання об-говорюють наразi майже виключно на теоретичному рiвнi, однак дедалi бiльш вiдчутною стае актуальнють питання взаемоузгодження iнтересiв насе-лених пункпв у межах агломерацiйного утворення та управлшня ним як щ-лiсним територiальним утворенням. Зокрема це стосуеться тако! сфери, як формування швестицшно привабливого iмiджу агломераци, дiяльностi, спря-мовано! на придiленнi уваги потенцшних iнвесторiв щодо привабливостi мю-цево! економiки як мiсця локалiзацil iнвестицiй. Тому перспективним напря-мом для наукових дослщжень е обгрунтування можливостей формування ор-ганiзацiйно економiчного механiзму впровадження ринково-орiентованих пiдходiв управлшня мюькими агломерацiями.
Л1тература
1. Гладкий О. Особливост дел1м1тац11 територи Льв1всько1 промислово! агломераци / О. Гладкий // Вюник Льв1вського иац1онального ушверситету ¡м. 1вана Франка. - Сер.: Геог-раф1чна. - льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2009. - Вип. 36. - С. 73-80.
2. Глинський Н.Ю. Маркетингов1 чинники впливу на розвиток малого г середнього мю-та / Н.Ю. Глинський // Вюник Нацюнального ушверситету "Льв!вська полиехика". - Сер.: Логютика. - льв1в : Вид-во НУ "Льв!вська полiтехнiка". - 2010. - № 669. - С. 16-25.
4. Дробышевская Т.В. Городская агломерация - актуальный формат функционирования и развития города или новый ракурс прикладного градоведения / Т.В. Дробышевская // Еко-номiчний вюник Донбасу : наук. журнал. - 2012. - № 1 (27). - С. 56-58.
5. Карий О.1. Стратепчне планування розвитку мюта / О.1. Карий. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2007. - 318 с.
6. Котлер Ф. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы / Ф. Котлер, К. Асплунд, П. Рейн и др. -СПб. : Изд-во СШЭ, 2005. - 378 с.
7. Окландер М.А. Проблеми формування маркетингово! системи кра!ни / М.А. Оклан-дер. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 167 с.
8. Русанова I. Львiвська агломеращя в теритс^альнш оргашзацп обласп / I. Русанова, I. Склярова // Досвщ та перспективи розвитку мют Укра!ни. - 2011. - № 20. - С. 86-95.
Глинский Н.Ю., Гирна О.Б. Применение маркетинговой концепции для повышения инвестиционной привлекательности малых городов Львовской агломерации
Отражены критерии определения городских агломерацш, осуществлена общая экономическая характеристика Львовской агломерации в целом и малых городов, которые находятся в ее пределах, в частности. Определены основные барьеры, препятствующие использованию возможностей сотрудничества в рамках агломерации. Сформулированы общие подходы к применению концепции маркетинга для повышения инвестиционной привлекательности малых городов Львовской агломерации.
Ключевые слова: Львовская агломерация, экономическое развитие, синергич-ный эффект, комплекс маркетинга.
Hlynskyy N. Yu., Girna O.B. Application of marketing conception for increase of investment attractiveness of small cities of Lviv agglomeration
In the article the criteria of determination urban agglomeration are reflected, general economic characteristics of the Lviv agglomeration on the whole and small cities which are in her limits, in particular, is carried out. The main barriers which hinder to the use of possibilities collaboration in the agglomeration are certain. The general approaches to the application of marketing conception for the increase of investment attractiveness of small cities of the Lviv agglomeration are formulated.
Keywords: Lviv agglomeration, economic development, synergistic effect, marketing mix.
УДК 658.017.132 Доц. М.Ф. Гончар, канд. екон. наук;
магктр Л.Ю. Холявка - НУ "Лъвгвсъка полгтехтка "
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧИМИ ВИТРАТАМИ НА В1ТЧИЗНЯНИХ ШДПРИЕМСТВАХ
Висв!тлено теоретичш засади щодо визначення поняття "витрати виробництва" та структури витрат виробництва. Окреслено основш етапи та особливост управлш-ня виробничими витратами на шдприемствах. Запропоновано напрями вдосконален-ня управлшня виробничими витратами на в!тчизняних шдприемствах.
Ключовг слова: витрати виробництва, управлшня витратами виробництва, напрями вдосконалення управлшня витратами виробництва.
Постановка проблеми i 17 зв'язок п найважлившими науковими та практичними завданнями. Д!яльнють будь-якого тдприемства пов'язана з витратами, як! виступають головним обмежувальним фактором тд час формування прибутку. Розвиток ринкових вщносин потребуе вщ тдприемств оновлення 1х системи управлшня витратами, зокрема виробничими, з ураху-
