CC BY
186
УДК 332.012.2:352(477.62)
О. I. Благодарний,
кандидат економ!чних наук,
I. О. Коршикова, G. А. Плужникова,
1нститут економ1ко-правових досл1джень НАН Украгни, м. Кигв АГЛОМЕРАЦП ДОНЕЦЬКО! ОБЛАСТ1
Науковий iнтерес до проблем розвитку мюько1 агломераци викликаний необхiднiстю вирiшення соцiально-економiчних проблем, пов'язаних з поси-ленням диспропорщй у рiвнi i умовах життя населения регюшв, а також з деформащею вузлових еле-менпв опорного каркаса розселення i територiаль-но! структури господарства.
Застарiлою проблемою Украши залишаеться слабка розвиненiсть горизонтальних зв'язшв, якими i мскрiпляетьсям простiр. Найважливше завдання розвитку агломерацп - стимулювання горизонтальних зв'язкiв для ухвалення узгоджених рiшень по розвитку територп.
Побiчними наслiдками ст^мко1 урбашзацн i агломерацп е збiльшення внутрiшнiх диспропорщй у рiвнях соцiально-економiчного розвитку цеш^в i перифери. Як вiдзначае А. Транш, «збшьшення рай-онiв з високою концентращею, якi формуються як на базi окремо1 агломерацп, так i на основi злиття останшх у великi утворення мегаполiсного типу, приводить до поступово1 деградацп периферп» [1, с. 39].
Агломерацiя населених пунктiв - скупчення на-селених пунктiв, головним чином мiських, що мю-цями зростаються, об'еднаних в одне цше iнтенсив-ними господарськими, трудовими i культурно-побу-товими зв'язками [2].
Агломеращя складаеться з ядра (крупного мь ста) i перифершно1 зони. Розрiзияють моноцент-ричнi (що сформувалися навколо одного крупного мюта-ядра), i полiцентричнi агломерацп (що мають декiлька мiст-ядер) [3; 4].
Ознаки агломерацп очевиднi - це наявнють мь ста-ядра i декiлькох мют, що оточують його, висока щшьнють мiського населення, iнтенсивнi зв'язки, у тому чи^ i маятникова м^ащя мiж поселеннями. Проте не юнуе загальноприйнятих критерпв видь лення мюько1 агломерацп i тому кiлькiснi дат про них бшьш умовнi, шж в цiлому по мiстах.
Основоположником тдходу до дослiдження суп поняття "агломеращя" в економiчному розу-мiннi е М. Руже, який обгрунтував можливiсть кон-центрацп мiських видiв дiяльностi за межами адмь нютративних територiй. Вiн уточнив традидiйний тдхвд до розгляду агломерацп як форми територь ального поеднання промислових тдприемств i до-
BiB, що мюька агломеращя е новою формою розселення населення i розмiщення видiв економiчноl дь яльност!
Питаниями розвитку агломерацш займались такi вченi, як П.1. Дубровiн, М.Д. Лесечко, А.А. Не-щадин, Н.В. Петров, П.М. Полян, Т. Селиванова та
[2-10].
Конурбащя - мiська агломеращя полщентрич-ного типу, що мае як ядра декшька бiльш менш од-накових за розмiром i значущiстю мiст за вщсутно-сп явно домiнуючого, синонiм мюько! агломерацп. Конурбащею називають за кордоном i агломерацiю з декшькома бiльш менш однаковими за розмiром i значущютю мiстами-ядрами, а також агломерацiю, в якш одне мiсто-центр слабшше за iнше, але росте швидше [5].
Надалi вiдбувався розвиток уявлень про мюьку агломерацiю, як про прогресивну i iнтегральну форму розселення, що дозволяе ефективно використо-вувати наявний природно-ресурсний i економiчний потенщал територiй з метою оргашзацп процеив життедiяльностi населення мiст. У середин 80-х ро-кiв. сформувався комплексний пiдхiд [6; 7; 8], зпдно якому мiська агломерацiя розглядалася як компактна i вiдносно розвинена сукупнiсть взаемозв'я-заних мiських i сiльських територiй, сконцентрова-них навколо одного або декшькох крупних мют-ядер i об'еднаних iнтенсивними зв'язками в складну i динамiчиу систему, яка забезпечуе можливiсть рiвноваги мiж гетерогенними економiчними, сощ-альними i екологiчними умовами життедiяльностi суспiльства.
Мюька агломеращя - компактне скупчення населених пунктов, головним чином мюьких, таких, що мiсцями зростаються, об'еднаних у складну бага-токомпонентну динамiчну систему з iнтенсивними виробничими, транспортними, трудовими i куль-турно-побутовими зв'язками. Особлива вщмшнють агломерацп - маятниковi трудовi i культурно-побу-товi по1'здки, що припускае достатнiй розвиток у межах агломерацп рiзних видiв пасажирського транспорту [9].
Агломеращя формуеться природним чином, знижуючи витрати бiзнесу i забезпечуючи кращi умови для задоволення попиту споживачiв. Держава здатна допомогти формуванню агломерацп', вклада-
ючи pесypси в iнфpaстpyктypнi пpоекти, стимулю-ючи iнтегpaцiю економiки i pинкiв npa^ довколиш-rnx мiст. Для цього не пот^бно об'eднyвaти теpито-piï в якусь aдмiнiстpaтивнy мaгломеpaцiюм, потpiбно тальки понизити бap'epи, що зaвaжaють економiчнiй iнтегpaцiï.
По piзних пiдpaхyнкaх в Укpaïнi сфоpмyвaлося вiд 18 до 50 мюьких aгломеpaцiй. М. Лесечко пpиво-дить тpи особливост aгломеpaцiï: теpитоpiaльнa близьшсть нaселених пунктов i наявшсть тенденцiй до ïx подaльшого збiльшення; високa щiльнiсть на-селення в межax aгломеpaцiï; зменшення вiльниx те-pитоpiй, особливо в цен-ipi aгломеpaцiï [10, с. 48].
Ефект aгломеpaцiï (зовнiшнiй ефект масш-тaбy) - yкaзye нa те, що сеpеднi витpaти в^обниц-твa зaлежaть вiд об'eмiв виpобнищ•вa цшо1' гaлyзi, a не окpемого пiдпpиeмствa.
Незвaжaючи нa велику кiлькiсть до^джень з питaнь pозвиткy мiськоï aгломеpaцiï, невиpiшеною зaлишaeться пpоблемa методiв pозpaxyнкy агломе-paцiйного ефекту для вибpaниx теpитоpiй.
Метою статт e aнaлiз aгломеpaцiй Донецько1' облaстi тa визначення aгломеpaцiйного ефекту.
Близьшсть нaселениx пункпв дae тaк звaний аг-ломеpaцiйний ефект - економiчнy i соцiaльнy ви-году зa paxyнок зниження витpaт вiд пpостоpовоï концентpaцiï в^обнидтв й iншиx економiчниx об'екпв y мюькш aгломеpaцiï.
Для визначення aгломеpaцiйного ефекту мiж мiстaми Донецько1' облaстi було узято нaстyпнi аг-ломеpaцiï: Донецько-Мaкiïвськa, Дзеpжинсько-Гоp-лiвсько-Снaкiïвськa, Шaxтapсько-Тоpезько-Снiж-нянська, Слов'янсько-Кpaмaтоpсько-Костянтинiв-ськa.
Донецько-Мaкiïвськa aгломеpaцiя - могутне пpомислове yтвоpення в центpaльнiй чaстинi Доне-цько1' облaстi з ш^око pозгaлyженою меpежею за-лiзничниx i aвтомобiльниx мaгiстpaлей, що с^ияе зpyчномy сполученню мiж пpомисловими цент-paми.
Дpyгим кpyпним центpом aгломеpaцiï е м. Ма-кiïвкa. Тут pозвиненa вyгiльнa, метaлypгiйнa, коксо-xiмiчнa гaлyзi.
Покaзники економiчного pозвиткy по Доне-цько-Maкiïвськiй aгломеpaцiï пеpевищyвaли анало-гiчнi сеpеднi покaзники облaстi, окpiм iндексy се-pедньоï номiнaльноï зapобiтноï плaти в 2001 p.
У Донецько-Maкiïвськiй aгломеpaцiï iндекс pе-aлiзaцiï пpодyкцiï з pозpaxyнкy нa 1 зaйнятого збшь-шився в 25,2 paзiв, зpостaння iндексy зapобiтноï плати склало 10 paзiв, зpостaння iндексy pоздpiб-ного товapообiгy - 17 paзiв. Це свiдчить пpо те, що aгломеpaцiйний ефект но цих теpитоpiяx за до-слiджyвaний пеpiод посилився.
Дзеpжинсько-Гоpлiвсько-Снaкiïвськa агломе-paцiя - охоплюе тaкi кpyпнi центpи, як: Гоpлiвкy, Снaкieве, Дзеpжинськ. Нaйбiльшого pозвиткy отни-
мали вyгiльнa, метaлypгiйнa, мaшинобyдiвнa, xi-мiчнa й електpоенеpгетичнa галузг
Показники економiчного pозвиткy Дзеpжин-сько-Гоpлiвсько-Снaкiïвськоï aгломеpaцiï пеpеви-щували сеpедньо обласн покaзники y pозpaxyнкy но 1 зайнятого (для деяких покaзникiв y pозpaxyнок бе-pеться число неявного населення) тальки в 2001 p. по показнику об'ему pеaлiзовaноï пpодyкцiï, pештa до-слiджyвaниx показнишв нижче сеpедньо обласного piвня.
Пpоте, за о^емими показниками цieï aгломеpa-цп в динaмiцi вiдбyлося збтьшення: шдекс pоздpiб-ного товapообiгy з pозpaxyнкy на 1 людину збшьши-вся в 16,2 paзiв, iндекс сеpедньоï номiнaльноï зapо-бiтноï плати - y 10,3 paзiв й iндекс pеaлiзовaноï пpо-дyкцiï з pозpaxyнкy на 1 зайнятого збтьшився в 5,8 paзiв. Тому можна вважати, що aгломеpaцiйний зв'язок не слабшае.
Шaxтapсько-Тоpезько-Снiжнянськa aгломеpa-цiя - сфоpмyвaлaся y сxiднiй частит Донецько1' области i видiляeться, пеpш за все, вугшьною пpомис-ловiстю (видобуток aнтpaцитy), машинобудуван-ням, легкою пpомисловiстю i виpобництвом бyдiве-льниx мaтеpiaлiв.
Пpи aнaлiзi показнишв економiчного pозвиткy Шaxтapсько-Тоpезько-Снiжнянськоï aгломеpaцiï спостеpiгaлися нaстyпнi тенденцп: показники цieï aгломеpaцiï значно нижче сеpедньо облaсниx (ïx ш-декси складали вiд 0,17 до 0,96 вiдповiдниx показнишв по обласп). Збiльшення iндексy pеaлiзовaноï пpодyкцiï склало 11,2 paзiв за дослiджyвaний rop^, iндекс сеpедньоï номiнaльноï зapобiтноï плати -в 11,5 paзiв, шдекс pоздpiбного товapообiгy - в 15,2 paзiв.
Слов'янсько-Кpaмaтоpсько-Костянтинiвськa aгломеpaцiя - об'еднуе мiстa Слов'янськ, ^ама-тоpськ, Костянтимвка. Ця aгломеpaцiя спецiaлiзy-еться на машинобудуванш, чоpнiй i кольоpовiй ме-тaлypгiï, xiмiï, електpоенеpгетицi i пpомисловостi бyдiвельниx мaтеpiaлiв. За головними показниками pозвиткy пpомисловостi Слов'янсько-Кpaмaтоp-сько-Костянтинiвськa aгломеpaцiя е одним з пpовiд-нж пpомисловиx yтвоpень Донецького paйонy i вае1' Укpaïни. Пpомисловa пpодyкцiя aгломеpaцiï вивозиться y всi paйони ^аши.
Показники економiчного pозвиткy Слов'ян-сько-Кpaмaтоpсько-Костянтинiвськоï aгломеpaцiï пеpевищyвaли сеpедньо обласний piвень також тальки в 2001 p. по одному показнику - iндексy pоз-дpiбного товapообiгy (пеpевищення складае 9%). За всiмa iншими показниками спостеpiгaлося збшь-шення значень y динамщ, окpiм показника щшьно-ст населения. Так, iндекс pеaлiзовaноï пpодyкцiï збiльшився y B,4 paзiв, iндекс номiнaльноï зapобiт-но1' плати - y 8,2 paзiв, iндекс pоздpiбного товapоо-бiгy - y 10 paзiв. Результати aнaлiзy нaзвaниx показнишв свiдчaть пpо те, що на теpитоpiï цieï aгломеpa-
цл ввдбулося ослаблення економiчних зв'язшв, але агломеращйний ефект не знизився.
Порiвняльнi ощнки змiн (приростiв) основних питомих показниив у реальнiй економiцi (табл. 1), свiдчать про наступне:
По-перше, незважаючи на те, що щiльнiсть населенна по вибраних мiських агломеращях iстотним чином перевищувала И середню величину в цiлому по обласп, за аналiзований перiод (2001-2012 рр.) спостер^алося И зменшення. Понад усе цей показ-ник зменшився у Шахтарсько-Торезько-Сшжнянсь-кiй мiськiй агломерацп (16,8%) i у Дзержинсько-Го-рлiвсько-Снакilвськiй мюькш агломерацп (16,7%).
По-друге, незважаючи на ютотне зростання об'-емiв реалiзованоl продукцп як в цiлому по економщ обласп, так i по окремих економiках мiських агло-мерацш, лише у Донецько-Макпвськш мiськiй агломерацп спостерiгалося перевищення вказаного по-казника над середньою його величиною, тодi як по решт мюьких агломерацiях мало мiсце значне ввдс-тавання (причому як на початку аналiзованого перь оду, так i в його кiнцi).
Отже, можна припустити, що, оскiльки агломеращйний ефект спостерiгався лише в Донецько-Ма-кпвськш мiськiй агломерацп (де впродовж всього розглянутого перiоду часу мало мюце певне переви-щення величин вибраних показнишв над !х серед-нiми величинами в цiлому по економщ Донецько1 обласп), а по решт мiських агломерацiях такого пе-ревищення не спостерiгалося, тодi така обставина е свiдченням того, що лише Донецько-Маклвська
По-трете, незважаючи на значне зростання се-редньо1 номшально1 заробгтно1 плати як по еконо-мщ областi, так i по економшах окремих мiських аг-ломерацiях, лише у Донецько-Макпвськш мiськiй агломерацil мало мюце перевищення цього показ-ника над його середньою величиною. По решт! мiських агломерацiях спостерiгалося деяке ввдста-вання, за винятком Слов'янсько-Краматорсько-Кос-тянтинiвськоl, де таке вiдставання було значним i склало 8,33 тис. грн/особу.
По-четверте, незважаючи на значне зростання об'емiв роздрiбного товарообiгу як по економщ области у цшому, так i по економшах окремих мiських агломерацiях, лише у Донецько-Макпвськш мюькш агломерацп мало мюце перевищення названого по-казника над його середньою величиною. По решт! мюьких агломеращях спостер^алося деяке вщста-вання, за винятком Шахтарсько-Торезько-Снiжнян-сько! мiськоl агломерацil, де таке вщставання було бiльш, нiж двократним.
Таблиця 1
мюька агломерацiя вiдповiдае основним ознакам моноцентрично1 мiськоl агломерацil, а решта груп мiст вiдрiзняеться полщентричною структурою i може бути вщнесена до полiцентричноl мiськоl аг-ломерацл або конурбацil.
Наскiльки таке твердження вiрне, повиннi по-казати результати порiвняльного аналiзу цих же основних питомих показнишв в розрiзi окремих мют кожно1 iз мюьких агломерацш
Основнi питомi показники мкьких агломерацiй у Донецькiй областi
Щiльнiсть Об'ем реалiзованоl Середня Роз^бний
Агломеращя населення, тис. осiб/км2 продукцп у розрахунку на 1 зайнятого, тис. грн/особу номшальна заробгтна плата у розрахунку на 1 зайнятого тис. грн/особу товарообк-у розрахунку на 1 людину, тис. грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Донецька обл. 0,183 0,165 33,35 576,49 4,59 41,95 0,64 8,60
Донецько-Макпв-ська 1,472 1,366 41,29 1041,30 4,24 42,28 0,92 15,79
Прирiст 1,289 1,201 7,94 464,81 -0,35 0,33 0,28 7,19
Дзержинсько-Гор-лiвсько-Снакilвська 0,62 0,529 40,66 235,00 3,97 41,09 0,35 5,79
Прирiст 0,437 0,364 7,31 -341,49 -0,62 -0,86 -0,29 -2,81
Шахтарсько-Торе-зько-Снiжнянська 0,726 0,617 8,52 95,36 3,47 40,10 0,26 4,02
Прирiст 0,543 0,452 -24,83 -481,13 -1,12 -1,85 -0,38 -4,58
Слов'янсько-Крама-
торсько-Костянти-
нiвська 0,924 0,832 18,06 151,06 4,12 33,62 0,70 7,07
Прирют 0,741 0,667 -15,29 -425,43 -0,47 -8,33 -0,06 -1,53
Основними допущениями наявност моноцент-рично! мюько1 агломераци або полщетрично1 мюь-ко! агломераци (або конурбацп) повиииi стати: а) присутнють (вiдсутиiсть) значного дiапазоиу у величинах аналiзованих питомих показнишв; б) при-
рости основних питомих показнишв по мiськiй агломераци щодо середшх по областi.
По Донецько-Макпвсьшй мiськiй агломераци (табл. 2) проввдну роль грае економiка м. Донецька.
Таблиця 2
Основнi питомi показники Донецько-Макi'l'всько'l' _ мiсько'l' агломеращ!'_
Щiльнiсть Об'ем Середня Роз^бний
населення, реалiзованоl номшальна товарообк
осiб/км2 продукцп заробгтна плата у у розрахунку на
Агломеращя у розрахунку на розрахунку на 1 людину,
1 зайнятого, 1 зайнятого грн/особу
грн/особу грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Донецько-Маклвська 1472 1366 41296,64 1041306,0 4248 42288 929,62 15795,3
у тому числi
Донецьк 1810 1698 46773,0 1177040 4800 45156 1272 17964
Макивка 1018 921 21689,4 443406,3 3696 39420 442 10362
Основнi показники розвитку Донецько-Маклв-сько! мюько1 агломераци дуже часто на порядок вище (наприклад, 14,6% - по показнику середньо! номшально! заробгтно1 плати, 1,7 рази - по показнику роз^бного товарооб^ i 2,7 рази - по показнику об'емiв реалiзованоl продукцп), що вiдповiдае головнiй вiдмiтнiй агломеращйшй ознацi моноцент-
рично1 мюько1 агломераци, а саме, домiиуваиню одного мюта-центра при здiйснеииi виробничих, тру-дових, культурно-побутових й iнших зв'язшв.
У той же час по решт мiських агломерацiй у Донецьшй областi тако1 диференщацп в основних показниках не спостерiгаеться (табл. 3 - табл. 5): в« вони е однопорядковими величинами.
Таблиця 3
Основш питомi показники Дзержинско-Горлiвсько-€накil'вськоl' мкько!' агломеращ!'_
Щшьшсть Об'ем реалiзованоl Середня Роздр1бний
населення, продукцп номшальна заро- товарообк
оаб/км2 у розрахунку на бгтна плата у розрахунку на
Агломеращя 1 зайнятого, грн/особу у розрахунку на 1 зайнятого 1 людину, грн/особу
грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Дзержинсько-Горлiв-сько-Снаклвська 620 529 40662,48 235001,2 3976 41092 356,86 5796,3
у тому числГ
Дзержинськ 1407 1189 10592,9 42088,47 3780 42864 136 1865
Горлiвка 746 656 54868,7 415384,6 4068 38868 390 6912
Снашеве 381 306 30203,8 537050,9 4080 41544 411 5530
Таблиця 4
Основш питомi показники Слов'янсько-Краматорсько-Костянтитвсько! мкькоТ агломераци
Щшьнють населення, оаб/км2 Об'ем реалiзованоl продукцп Середня номшальна заро- Роздр1бний товарообк
у розрахунку на бгтна плата у роз- у розрахунку на
Агломеращя 1 зайнятого, грн/особу рахунку на 1 зайнятого грн/особу 1 людину, грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Слов 'янсько -Краматор -
сько-Костянтишвська 924 832 18067,7 151063,4 4124 33628 701,22 7070,0
Зактчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9
y тому числi
Слов'янськ 6G8 556 24675,5 172528,1 5976 36588 958 9348
Кpaмaтоpськ 1978 1857 9716,3 122291,1 3480 33912 560 4885
Костянтимвка 1442 1168 13522,9 137963 2916 30384 356 5007
Таблиця З Oсновнi питомi показники Шаxтарсько-Торезько-Cнiжнянськоï мiськоï агломераци
Агломеpaцiя Щшьнють населення, осiб/км2 Об'ем pеaлiзовaноï пpодyкцiï y pозpaxyнкy на 1 зайнятого, грн/особу Сеpедня номшальна зapобiтнa плата y pозpaxyнкy на 1 зайнятого ^н/особу Роз^бний товapообiг y pозpaxyнкy на 1 людину, ^н/особу
2001 p. 2012 p. 2001 p. 2012 p. 2001 p. 2012 p. 2001 p. 2012 p.
Шaxтapсько- Тоpезько- Снiжнянськa 726 617 8525,G4 95366,1 3476 40108 264,59 4021,6
y тому чи^
Шaxтapськ 1404 1195 8571,9 87166,33 3888 38676 367 5712
Тоpез 915 773 10099,3 147951,2 3324 42696 225 3708
Снiжне 438 374 6700,0 44761,21 3216 38952 191 2884
Якщо по Донецько-Макпвськш мюькш агломе- pештi мiськиx aгломеpaцiй - негативну, тобто мало paцiï (табл. 6) за ан^зований пеpiод часу пpиpiст мiсце ïx зниження y поpiвняннi з сеpеднiми показни-основн^ питомиx показнишв впpодовж всього ана- ками по области лiзовaного TOpm^ носив позитивну динaмiкy, то по
Таблиця б
Прирости основних питомих показнишв мкькоУ агломераци у Донецькiй областi
Щiльнiсть Об'ем Сеpедня Роз^бний
населення, оаб/км2 pеaлiзовaноl пpодyкцiï y номшальна зapобiтнa плата y товapообiг y pозpaxyнкy на
Агломеpaцiя pозpaxyнкy на 1 зайнятого, ^н/особу pозpaxyнкy на 1 зайнятого ^н/особу 1 людину, гpн/особy
2012 - 2001 2012 - 2001 2012 - 2001 2012 - 2001
Донецько-Макив-
ська -0,106 1000,01 38,04 14,87
Рiзниця -0,088 456,87 0,68 6,91
Дзеpжинсько-Гоp-лiвсько-Снaкiïв-
ська -0,091 194,34 37,12 5,44
Рiзниця -0,073 -348,8 -0,24 -2,52
Шaxтapсько-Тоpе-зько-Сшжнянська -0,109 86,84 36,63 3,76
Рiзниця -0,091 -456,3 -0,73 -4,2
Слов'янсько-Kpa-
мaтоpсько-Костя-нтишвська -G,G92 133 29,5 6,37
Рiзниця -0,074 -410,14 -7,86 -1,59
Цю обставину пiдтверджуе теза про те, що основною ознакою Дзержинсько-Горлiвсько-Снакilв-сько!, Слов'янсько-Краматорсько-Костянтишвсько1 i Шахтарсько-Торезько-Стжнянськох мiських агло-мерацiй виступае наявнiсть полiцентричних власти-востей, якi характернi для конурбацп.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що серед мiських агломерацiй Донецько! областi в однiй (Донецько-Макпвська) присутш основнi ознаки моноцентрично! мюько1 агломераци, а в ш-ших - спостер^аються полiцентричнi структуры i вони можуть бути ввднесеш до полщентрично1 мюь-ко! агломераци або конурбацп.
З до^джуваних територiй посилення агломе-рацiйного ефекту вiдбулося тальки на територп До-нецько-Макивсько1 агломераци. На територп Слов'-янсько-Краматорсько-Костянтишвсько1 агломераци ввдбулося ослаблення агломерацiйного ефекту, що привело до локалiзацil територп. На територп решти агломерацiй, охоплених цим до^дженням, разом iз зростанням рiвия роз^бного товарообiгу i серед-ньо! номшально1 заробггно1 плати, вiдбулося зни-ження рiвня об'ему реалiзованоl продукцп у ввдпо-вiдному показнику областi, що дозволяе зробити ви-сновок про ослабления економiчних зв'язшв на цих територiях.
Лiтература
1. Транин А.А. Административно-территориальная организация капиталистического государства / А.А.Транин. - М.: Наука, 1984. - 145 с. 2. Дубровин П.И. Агломерация городов (генезис, экономика, морфология) / П.И.Дубровин // Вопросы географии. Сб. 45: География городских и сельских поселений. - М.: Мысль, 1959. - С. 20-65. 3. Агломерация [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ dic_fwords/2423/. 4. Агломерация [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://poiskslov.com/word/. 5. Лаппо Г.М. География городов / Г.М. Лаппо. - М.: ВЛАДОС, 1997. - 478 с. 6. Петров Н.В. Городские агломерации: состав, подходы к делимитации / Н.В. Петров // Проблемы территориальной организации пространства и расселения в урбанизированных районах. -М.: АН СССР, ИГАН, 1988. - С. 6-25. 7. Полян П.М. Методика выделения и анализа опорного каркаса расселения / П.М. Полян. - М.: ИГ АН СССР, 1988. - Ч. 1. - 220 с. 8. Селиванова Т. Агломерации России в XXI веке / Т. Селиванова // Региональное
развитие: Вестник Фонда регионального развития Иркутской области. - 2007. - № 1. - С. 45-52. 9. Не-щадин А. Городские агломерации как инструмент инамичного социально-экономического развития регионов России [Електронний ресурс] / А.Нещадин // Общество и экономика. - 2010. - № 12. - Режим доступу: http://www.pandia.ru/text/79/269/13145.php. 10. Лесечко М.Д. Методолопчш тдходи до управ-лiння розселенням / М. Д. Лесечко // Репон. полгтика Украши: науковi основи, методи, мехашзми: зб. наук. пр. з матерiалами доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Львiв, 21-23 трав. 1998 р.) / НАН Украши, 1н-т репон. дослвдж.; редкол.: вщп. ред. М.1.Долш-ний. - Львiв, 1998. - Ч.П. - С. 43-51.
Благодарний О. I., Коршикова I. О., Плужникова С. А. Агломераци ДонецькоТ обласп
У статп до^джено тдходи до визначення понять «агломеращя», «мюька агломеращя». Проана-лiзовано економiчний розвиток чотирьох найбшь-ших агломерацш Донецько! област за обраними по-казниками. Зроблено висновки про посилення агло-мерацiйного ефекту або його послаблення на окре-мих територгях.
Ключовi слова: агломерацiя, агломерацiйний ефект, локалiзацiя територiй.
Благодарный А. И., Коршикова И. А., Плужникова Е. А. Агломерации Донецкой области
В статье исследованы подходы к определению понятий «агломерация», «городская агломерация». Проанализировано экономическое развитие четырех крупнейших агломераций Донецкой области по выбранным показателям. Сделаны выводы об усилении агломерационного эффекта либо его ослаблении на отдельных территориях.
Ключевые слова: агломерация, агломерационный эффект, локализация территорий.
Blagodarniy A. I., Korshikova I. A., Pluzhni-kova E. A. Аgglomerations of the Donetsk Region
Approaches to the definition of "agglomeration", "urban agglomeration" were investigated in this paper. Analyzed the economic development of the four largest metropolitan Donetsk region on selected indicators. The conclusions on the strengthening of agglomeration effect or its weakening in some areas.
Key words: agglomeration, agglomeration effect, localization territories.
Стаття надшшла до редакци 04.05.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
