CC BY
27
Л.В. Кузнецова
СКЛАДОВ1 СИСТЕМИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НДИКАТОР1В СТАЛОГО РОЗВИТКУ М1СТА
Процес розв'язання проблеми забезпечення сталого економiчного розвитку передбачае формування системи показникiв, яю, з одного боку, деталiзуватимуть фактори впливу на кшцевий результат i в такий спосiб визначатимуть доцшьш напрями
регулюючого впливу, а з шшого -дозволятимуть оцiнити ефективнють заходiв, здiйснених з цiею метою.
По суп таю показники являють собою iндикатори сталостi розвитку економiчно! системи. У сво!й сукупностi вони утворюють соцiально-економiчну модель, реалiзацiя яко! не повинна виходити за рамки сфери еколопчно! сталостi. Це означае, що кожне економiчне рiшення, яке приймаеться органами державного управлiння на вшх його рiвнях, мае бути вивiрене на вiдповiднiсть конкретним екологiчним обмеженням. Наявнi та потенцiйно досяжнi засоби й можливост для здiйснення впливу на характер розвитку сощально-економiчно! системи визначають напрями та темпи змши показникiв, а отже, i рамки сфери 11 сталостi.
У сучасних умовах вiтчизнянi науковцi придiляють постшну увагу проблемам дослщ-ження соцiально-економiчноl сфери. Зокрема, деякi окремi проблеми теоретичного дослщження сутностi соцiально-економiчного сталого розвитку, визначення iндикаторiв соцiального, економiчного та екологiчного сталого розвитку мюта проводили такi в> домi науковцi, як I. Ансофф, М. Володькша, I. Круш, О. Лясовська, Г. Лреховський, С. Са-мофалова, I. Федiв, В. Цюник, О. Осщач, С. Богачов, I. Амоша та iн.
Водночас малодослiдженими
залишаються питання, пов'язанi iз формуванням системи сощально-економiчних iндикаторiв сталого розвитку мюта, а також застосування визначених iндикаторiв на практищ.
Методологiя прогнозування
економiчного, соцiального та екологiчного
розвитку мюта е оргашчною еднiстю загальносв^оглядних,
загальнометодологiчних принципiв,
загальнонаукових методiв шзнання i специфiчноl, приватно! методологи.
Це дозволяе бачити в теоретико-мето-долопчнш основi три структурних елементи. Перший з них - теорiя i методологiя фшософи, сощологи й економши. Вiн е загальним i головним теоретико-методо-логiчним елементом прогнозування економiчного i соцiального сталого розвитку мюта. Другий елемент- це загальнонаукова методолопя; третiй - локальна система методологи економiчного i соцiального сталого розвитку мюта.
До основи першого структурного елемента входять: теорiя шзнання, дiалектика i теорiя функцiонування економши.
Другий структурний елемент мiстить у собi систему загальнонаукових методiв, таких як: спостереження, аналiз i синтез, ш-дукцiя i дедукцiя, традици, аналоги, сполу-чення iсторичного i логiчного, моделювання соцiально-економiчних процесiв, сходження вщ абстрактного до конкретного.
Тре^м елементом е система принципiв i засобiв оргашзаци i побудови теоретично! i практично! дiяльностi, пов'язано! з розробкою проектiв управлiнських рiшень у формi стратегiчних прогнозiв, програм i планiв економiчного i соцiального розвитку. У цьому структурному елемент знаходять свою конкретизащю i розвиток загальна методологiя суспiльних наук, теорiя шзнання i система загальнонаукових методiв стосовно прогнозування процешв економiчного i сощального розвитку [6, 22 ].
Теорiя прогнозування економiчного i сощального розвитку - частина економiчно! науки, що виходить з основних висновюв дiалектичного й iсторичного матерiалiзму, загально! економiчно! теорi! (полiтично! економi!), використовуе теоретичш i
© Кузнецова Людмила BiKTopiBHa. Донбаська нацiональна академiя будiвництва i архiтектури, Макивка.
ISSN 1562-109X
методолопчш результати загально1 теори управлiння, галузевих економiчних наук, соцiально-економiчноl статистики,
юбернетики, математичного моделювання соцiально-економiчних процесiв. Теорiя прогнозування визначае змiст прогнозування як систему прийняття рiшень про майбутне економiчного, соцiального та екологiчного розвитку, засоби реатзаци економiчноl i сощально! полiтики, розмiщення продуктивних сил на територп краши та !х узгоджене використання з екосистемою.
Мета прогнозування полягае в створенш наукових передумов, що включають: науковий аналiз тенденцш розвитку економiки i соцiальних процешв сталого розвитку кожного мiста зокрема; варiантне (сценарне) передбачення майбутнього розвитку, враховуючого як сформованi тенденци, так i намiченi цiлi; оцiнку можливих наслiдкiв прийнятих рiшень; обгрунтування напрямюв
економiчного i соцiального сталого розвитку для прийняття управлшських рiшень.
У процес прогнозування вирiшуються такi основш завдання:
визначення соцiально-економiчних потреб i виявлення можливостей !хнього ресурсного забезпечення;
обгрунтування найбiльш рацiональних напрямкiв використання ресуршв вiдповiдно з поточними i перспективними потребами (вщповщно концепцп сталого розвитку);
забезпечення збалансованостi розвитку мiж окремими галузями i сферами господарського комплексу (матерiальним виробництвом i невиробничою сферою), галузями i видами виробництва, мiж суб'ектами господарсько! дiяльностi;
пiдвищення рiвня ефективного використання усiх видiв ресуршв для досягнення максимально можливих результатiв у розвитку сощально-економiчних процесiв, зважаючи на чинники сталого розвитку.
У перюд переходу економiки до фази шдйому необхiднiсть забезпечення сталого економiчного розвитку вимагае залучення сучасних наукових основ прогнозування, удосконалення його форм i методiв.
Розматсть використовуваних у
практичнiй дiяльностi прогнозiв утворюе визначену систему. Пiд системою сощально-економiчного прогнозування традицiйно розумдать визначену еднiсть методологи, оргашзацп i розробки прогнозiв, що забезпечуе 1хню узгодженiсть зi сталим розвитком, наступнють i безперервнiсть. Залежно вiд характеру дослщжуваних об'ектiв видiляють такi види прогнозiв: економiчнi, природних ресурсiв, науково-технiчнi, демографiчнi i соцiального розвитку [4,17].
Проте прогнозування економiчного i соцiального сталого розвитку мюта мае деякi специфiчнi особливостi. По-перше, воно засновано на прогностичних методах. Подруге, прогнозування юнуе як самостшна галузь знань, тому що ряд сощально-еко-номiчних процесiв не шддаються плануванню i е винятково об'ектом прогнозування. По-трете, прогнозування характеризуе визначений, вiдмiнний вщ iнших шлях1в пiзнання сощально-економiчноl дiйсностi ступiнь вивчення дослiджуваного об'екта, а також самостшш, хоча i взаемозалежнi з ними форми передбачення його майбутнього стану.
Основними функщями прогнозування економiчного i соцiального сталого розвитку мюта е:
науковий анатз економiчних i сощ-альних процешв i тенденцiй, який враховуе еколопчну безпеку розвитку мiста;
дослiдження об'ективних зв'язкiв соцiально-економiчних явищ сталого розвитку мюта в конкретних умовах у визначеному перюдц
оцiнка об'екта прогнозування; виявлення об'ективних альтернатив економiчного, сощального та екологiчного розвитку;
нагромадження наукового матерiалу для обгрунтованого вибору визначених управлiнських рiшень;
ефективне функцiонування системи збору, обробки, сшвставлення та реагування на змiни з використанням методики I. Ан-соффа управлiння мютом на пiдставi "слабкого сигналу"[ 1, 289].
Дослщження сталого розвитку мюта грунтуеться на аналiзi та прогнозуванш
характеристик рiзних систем на певний перюд. Складовими таких систем е: статистичш, соцiальнi, економiчнi та екологiчнi показники; iндикативнi показники, якi вiдображають динамiчнiсть та структурнiсть соцiоеколого -економiчних показниюв; системи iнформацiйного забезпечення (вiддiли статистичних даних, вщдши мунiципальних служб); органи мюцево!, регюнально! та державно! влади.
Отже, шд системою слiд розум^и сукупнiсть окремих об'ектiв з наявшстю невiд'емних зв'язкiв мiж ними.
Економiчнi та екологiчнi системи воло-ддать змiнними структурами, тобто рухомi, i формуються залежно вiд умов функщонуван-ня. Соцiальна пiдсистема характеризуеться бшьшою стабiльнiстю, вона менш рухома.
Соцiоеколого-економiчну систему можна охарактеризувати як нестшку, тому що досягти балансу штерешв у пiдсистемах, що складають загальну систему, дуже складно, а може i зовсiм неможливо. Об'ективно завжди iснуе суперечнiсть мiж державними штересами та iнтересами окремих мiст. Теоретично можливий момент стало! рiвноваги системи в статищ. У динамiцi соцiоеколого-економiчна система завжди знаходиться в сташ наближення або вiддалення вiд стану стало! рiвноваги, коли дотримуеться паритет економiчних, екологiчних i соцiальних штерешв.
Простежуючи зв'язки мiж
пiдсистемами впродовж тривалого перiоду, можна виявити закономiрностi розвитку систем. Перемiщення сьогоднi на перший план еколопчного трактування сталого розвитку можна вважати закономiрним, оскшьки в бiльшостi випадкiв досягнення економiчно! ефективностi стае неможливим через негативш екологiчнi змiни.
Сталiсть системи - здатшсть динамiчно! системи зберiгати рух за намiченою траекторiею, незважаючи на зовшшш дi!. У планi сталосп системи можна пiдроздiлити на : нестшю, гiперстiйкi, глобально стiйкi, приблизно стiйкi, абсолютно стiйкi [3,124].
Сталють соцiоеколого-економiчно! системи досягаеться не в абсолютному
розумiннi, а як наближення до стану сталого розвитку, який залежить вщ досягнення балансу штерешв усiх структурних елементiв мюта.
Центральним елементом системи е iндикатор - iнтегральний показник, що кшьюсно визначае якiснi характеристики тiе! або шшо! подi!, процесу, явища. У процес зi-ставлення даних розробляеться система взаемозв'язаних iндикаторiв, вщповщних соцiально-економiчнiй системi, якi, у свою чергу, характеризують сталiсть !! розвитку.
Пщ iндикатором слiд розумiти параметри меж, у яких система, що включае оргашзацшш механiзми, технологiчнi зв'язки, матерiальнi i фiнансовi потоки, може стабiльно функщонувати i саморозвиватися. 1ндикатор не може бути заданий "точково"; на вiдмiну вiд "показника", що дае лише кшьюсну констатацiю, iндикатор носить векторний, тобто направлений в чаш характер. 1ндикатори повинш бути взаемозв'язанi i адаптивнi, тобто регулярно корегуватися в процес iндикативного управлiння.
1ндикатори можуть мати сенс граничних меж (мшмальних i максимальних) обсягiв випуску або рiвнiв прибутковостi для окремих шдсистем (регiону, мiста, окремих пiдприемств), меж податкових ставок, характеристик рiвноважних (збалансованих) режимiв розвитку багаторесурсних систем i т.п. Недотримання граничних значень перешкод-жае нормальному ходу розвитку рiзних елементiв вiдтворення, призводить до формування негативних, руйнiвних тенденцш в економiцi. Найвищий ступiнь сталосп та ефективностi досягаеться за умови, що вся сукупшсть iндикаторiв знаходиться в рамках допустимих меж сво!х граничних значень, а граничш значення одного шдикатора досягаються не за рахунок шшого.
Сдино! системи соцiально-економiчних iндикаторiв сталого розвитку мiста не юнуе. На це впливае багато перешкод, починаючи з банально! невистаченостi даних для аналiзу i закiнчуючи особливостями розвитку мют, якими вони використовуються.
Проанатзувавши статистичш данi, вивчивши ряд наукових робщ у рамках яких зустрiчаються всiлякi показники та iндикатори соцiально-економiчного розвитку держав, регiонiв, мiст, усвщомивши необхiднiсть унiфiкацi! i практично! апробацп узагальнених показникiв та iндикаторiв з метою виявлення взаемозв'язку мiж ними, регулювання !х критичних значень, пропонуемо визначити взаемодда соцiально-економiчних показникiв,
використовуючи найбшьш оптимальнi iндикатори соцiально-економiчного розвитку на приклад мiста Донецька (див. таблицю).
Таблиця
Соц1алъно-економ1чт Шдикатори сталого розвитку м1ста Донецька_
1ндикатори Роки Значимють Критичне I
2006 2007 2008 показника значення 2006 2007 2008
1 Загальний ршень народжуваностi 8,00 8,20 9,20 0,10 12,10 0,066 0,068 0,076
2 Загальний ршень смертностi 14,80 15,20 15,00 0,09 25,50 0,052 0,054 0,053
3 Коефшдент мшрацшного приросту (скорочення) населення 1,40 -0,40 -0,60 0,11 13,7 0,011 -0,003 -0,005
к 4 Середньомгсячна номшальна заробiтна плата 1275,00 1666,00 2206,00 0,14 3039,00 0,059 0,077 0,102
а о ё и 5 Темп зростання (зменшення) заборгованостi ¿в виплати заробпно1 плати 30,68 -2,37 446,40 0,12 738,00 0,005 0,000 0,073
к ч 6 Ршень зареестрованого безробiтгя 0,70 0,60 1,00 0,13 5,20 0,018 0,015 0,025
.53 'я л 7 Кiлькiсть пенсiонерiв до середньорiчноl кiлькостi постшного населення 28,00 28,00 22,60 0,08 35,20 0,064 0,064 0,051
§ 8 Забезпеченiсть населення житлом 19,90 20,20 20,60 0,07 29,30 0,048 0,048 0,049
а о О 9 Темп зростання (зменшення) заборгованост з оплати населенням житлово-комунальних послуг 111,80 107,70 106,30 0,06 158,90 0,042 0,041 0,040
10 Чисельшсть потерпiлих на виробництт, пов'язаних з виробництвом 4,00 4,40 3,10 0,05 33,40 0,006 0,007 0,005
11 Рiвень злочинностi 11,84 10,84 10,27 0,05 16,00 0,037 0,034 0,032
Сумарш шдикатори 0,407 0,403 0,501
1 Темп зростання (зменшення) обсягш продукци промисловост 105,80 110,70 89,20 0,12 148,80 0,085 0,089 0,072
к & 2 Обсяг реалiзованоl промислово1 продукци (робгг, послуг) на одну особу 28228,00 35836,50 46987,70 0,11 203371,00 0,015 0,019 0,025
и и ч Я 3 Частка обсягу шновацшно1 продукци в загальному обсязi реалiзованоl промислово1 продукци 4,00 2,40 4,30 0,05 15,80 0,013 0,008 0,014
4 Темп зростання (зменшення) обсягш введення в експлуатащю житла 161,80 89,00 165,80 0,06 403,30 0,024 0,013 0,025
'я 5 Темп зростання (зменшення) швестицш в основний капiтал 123,20 128,70 106,60 0,04 815,70 0,006 0,006 0,005
6 Частка збиткових пiдприемств у загальнiй кшькосп пiдприемств 34,1 31,2 36,5 0,1 50,60 0,067 0,062 0,072
о я 7 Темп зростання (зменшення) обсягу експорту товарш 97,10 140,00 135,00 0,07 4477,10 0,002 0,002 0,002
и м 8 Темп зростання (зменшення) обсягу iмпорту товарш 131,40 216,60 106,10 0,07 7913,80 0,001 0,002 0,001
9 Темп зростання (зменшення) обсягу експорту послуг 132,70 145,40 111,10 0,07 14100,00 0,001 0,001 0,001
10 Темп зростання (зменшення) обсягу iмпорту послуг 179,60 169,30 108,30 0,07 15498,10 0,001 0,001 0,000
11 Приргст (зменшення) прямих шоземних швестицш до початку року 37,30 37,70 30,80 0,04 142,80 0,010 0,011 0,009
12 Обсяг реалiзованих послуг у розрахунку на одну особу 6240,30 8123,80 10479,50 0,09 10479,50 0,054 0,070 0,090
13 Темп зростання (зменшення) роздрiбного товарообцу пiдприемств 135,80 128,10 119,40 0,08 243,10 0,045 0,042 0,039
14 Кiлькiсть малих тдприемств у розрахунку на 10000 населення 130,00 138,00 125,00 0,03 138,00 0,028 0,030 0,027
Сумарш шдикатори 0,352 0,356 0,382
1 Темп зростання (зменшення) виквдв шквдливих речовин в атмосферу вiд стацюнарних джерел забруднення
82,90 89,90 80,80 0,40 174,40 0,190 0,206 0,185
Загальний шдикатор 0,949 0,964 1,068
Сyмapнi соцiaльно-економiчнi мaють оптимaльнi знaчення з точки зоpy
iндикaтоpи стaлого pозвиткy мiстa Донецькa стaлого pозвиткy (див. p^yro^.
0,6 0,5 И 0,4
ш
i0,3
m
0,2 0,1 0
0,501
0,407 0,403
0 352 щ - 0,356 -0,382
0,19 а— 0,206 ----* 0,185
1 1 1 1
2006
2007
2008
pоки
• сyмapний соцiaльний iндикaтоp ■ сyмapний економ1чний iндикaтоp
— ^г - сyмapний еколопчний iндикaтоp
Рисунок. Сумарт соцгально-економгчт тдикатори сталого розвитку м. Донецька
1. Сyмapнi сощельш iндикaтоpи пpотягом УСЬОГО пеpiодy зpостaють. У цiломy зpостaння вiдбyлося нa 23%. ЦЬОМУ с^ияло зpостaння: зaгaльного piвня нapоджyвaностi, сеpедньомiсячноï номiнaльноï зapобiтноï плaти, зaбезпеченостi шселення житлом, темпiв зменшення зaбоpговaностi з оплaти нaселенням житлово-комyнaльниx послуг. Негативу динaмiкy вiдобpaжae зpостaння: коефiцieнтa мiгpaцiï нaселення, piвня зapеeстpовaного безpобiття.
2. Сyмapнi економiчнi iндикaтоpи тaкож поступово зpостaють. У 2008 p. темп pостy склaв 8,5% поpiвняно з 2006 p. Ця тенденцiя вiдбyлaся зa paxyнок збiльшення: обсягу pеaлiзовaноï пpомисловоï пpодyкцiï (pобiт, послуг) m одну особу, чaстки обсягу iнновaцiйноï пpодyкцiï в зaгaльномy обсязi pеaлiзовaноï пpомисловоï пpодyкцiï, обсягу pеaлiзовaниx послуг у pозpaxyнкy нa одну особу. Негативш змши пpостежyвaлися в дишмшд: чaстки збиткових пiдпpиeмств у зaгaльнiй кiлькостi пiдпpиeмств, темпiв зменшення обсягу iмпоpтy послуг, зменшення пpямиx шоземних iнвестицiй до почaткy pокy, темшв зменшення pоздpiбного товapообiгy пiдпpиeмств, кшькост мaлиx пiдпpиeмств у pозpaxyнкy m 10000 нaселення.
3. Знaчення еколопчного iндикaтоpa спочaткy зpосло у 2007 p. m 8,4% у
поpiвняннi з 2006 p., a по^м скоpотилося нa 10,2%. Тобто iндикaтоp змiнився пpиблизно нa 2%.
Встановлення подiбниx iндикaтоpiв мae певне opa^m^ знaчення: по-пеpше, дaнi для ïx pозpaxyнкy e сеpед стaтистичниx покaзникiв соцiaльно-економiчного
pозвиткy; по-дpyге, в цшому цi покaзники достaтньо шиpоко xapaктеpизyють змiни, що вiдбyвaються нa piвнi мiст; по-тpетe, вони вiдобpaжaють pеaльнy кapтинy зaлежностi гpaничниx знaчень як мaлиx, тaк i дуже великих мют.
Викоpистaння iндикaтоpiв дозволить: визнaчaти меж pежимiв вiдтвоpення i сталого збaлaнсовaного pозвиткy бaгaтоpе-сypсноï та бaгaтогaлyзевоï економiчноï системи;
оцiнювaти ефективнiсть економiчниx меxaнiзмiв взaeмодiï пiдпpиeмств, об'eднaнь, гaлyзей у paмкax мiстa;
склaдaти ^огнози pеaлiзaцiï стpaтегiчниx цiлей мiстa i системи в цшому;
pозpобляти тайбшьш ефективнi стpaтегiï piзниx мiст з ypaxyвaнням конкpетниx, тaкиx, що e в дaний пеpiод чaсy, i пpогнозовaниx нa мaйбyтнe покaзникiв.
Висновки. Тaким чином, зa бaзовий piвень можнa пpиймaти piзнi покaзники: ноpмaтиви, iншi paцiонaльнi ноpми, a ^и ïxнiй вiдсyтностi - сеpеднi чи кpaщi
(максимальш чи мшмальш) досягнутi показники в окремих мiстах. Для позитивних явищ (стимуляторiв) кращим доцiльно вважати максимальне значення, а для негативних (дестимуляторiв) - мiнiмальне. У тих випадках, коли аналiзуються негативнi явища й ощнюеться !хнiй вплив на швестицшш переваги в регiонi (мiстi чи райош певного регiону), частковi показники, що характеризують рiвень розвитку окремих аспекпв iнвестицiйних переваг, або факторiв, що впливають на цей процес, повиннi виступати зворотними величинами, тобто розраховуватись вiдношенням мiнiмального значення (нормативу) до фактичного. У такому випадку буде дотримана порiвняннiсть коефщенпв, що
розраховуються.
Якщо встановлений iндикатор показуе критичне значення, органи мiсцево! влади мають негайно вщреагувати на це включенням регуляторiв i здiйсненням керуючих дiй, якi його скорегують.
Л^ература
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. - М.:Экономика, 1989.-519 с.
2. Круш П.В. Мунщипальне управлiння: навч. посiбник / П.В. Круш, О.О. Кожемяченко. - К.: Центр навчально! лггератури, 2006. - 168 с.
3. Лясковська О.О. Переваги та недолши збалансовано! системи показниюв / О.О. Лясковська // АПЕ. - 2008. - №7. -265 с.
4. Ореховский Г.П. Анализ и социально-экономическое прогнозирование развития города / Г.П. Ореховский // Городское управление. - 1997. - № 9.
5. Самофалова Е.В. Государственное регулирование национальной экономики: учеб. пособие / Е.В. Самофалова; под. ред. д-ра экон. наук, проф. Э.Н. Кузьбожева. -М.:КНОРУС, 2005. - 272 с.
6. Устойчивое развитие региона: модель, основные направления, концепция: моногр. / М.И. Умаханов, Р.Д. Шахпазова. -М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2006. -143 с.
7. Федiв I. Основш економiчнi та сощальш показники мюта Львова за 19992000 роки: Зб. / I. Федiв, В. Цюник, О. Осщач та ш. / !нформацшно-консультативна агенщя реформ "ЖАР-Украша". - Львiв, 2002. -167 с.
