Научная статья на тему 'Проблемы методологии исследования устойчивого развития региона в контексте экономической безопасности'

Проблемы методологии исследования устойчивого развития региона в контексте экономической безопасности Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
263
82
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕТОДИКА ОЦіНКИ / СТАЛИЙ РОЗВИТОК / ЕКОНОМіЧНА БЕЗПЕКА / РЕГіОН / іНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК / іНДИКАТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ / МЕТОДИКА ОЦЕНКИ / УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ / ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ / РЕГИОН / ИНТЕГРАЛЬНЫЙ ПОКАЗАТЕЛЬ / ИНДИКАТОРЫ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ / SUSTAINABLE DEVELOPMENT / REGION / INDICATORS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT / METHODS OF ASSESSMENT / ECONOMIC SECURITY / INTEGRAL INDICATOR

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Бабець І. Г., Сергієнко С. В.

Метою статті є виявлення проблем методології дослідження сталого розвитку та обґрунтування методичних підходів до оцінки сталого розвитку відповідно до критеріїв економічної безпеки. Обґрунтовано сутність сталого розвитку регіону в контексті економічної безпеки; проаналізовано методичні підходи до оцінки рівня сталого розвитку регіону та окреслено напрями їх удосконалення на засадах теорії економічної безпеки. Виявлено невідповідність рейтингових оцінок регіонів України за рівнем сталого розвитку та станом економічної безпеки, що зумовлено проблемами: використання для розрахунку індикаторів абсолютних статистичних показників; застосування експертних оцінок при визначенні вагових коефіцієнтів для розрахунку інтегральних показників за окремими індикаторами та складовими сталого розвитку; оцінка інституціональної складової сталого розвитку на основі експертних оцінок. Для удосконалення методології дослідження сталого розвитку запропоновано: використання відносних показників для розрахунку індикаторів сталого розвитку з урахуванням критеріїв економічної безпеки; визначення вагових коефіцієнтів за методом головних компонент; оцінка інституціонального складника сталого розвитку з урахуванням показників ефективності реалізації регіональних програм. Результати дослідження дозволяють удосконалити методику оцінки рівня сталого розвитку на регіональному рівні та можуть бути використані для розробки рейтингу регіонів України.Целью статьи является выявление проблем методологии исследования устойчивого развития и обоснование методических подходов к оценке устойчивого развития в соответствии с критериями экономической безопасности. Обосновано сущность устойчивого развития региона в контексте экономической безопасности; проанализированы методические подходы к оценке уровня устойчивого развития региона и определены направления их совершенствования на основе теории экономической безопасности. Выявлено несоответствие рейтинговых оценок регионов Украины по уровню устойчивого развития и состоянию экономической безопасности, что обусловлено такими проблемами: использование для расчета индикаторов абсолютных статистических показателей; применение экспертных оценок при определении весовых коэффициентов для отдельных индикаторов и составляющих устойчивого развития; оценка институциональной составляющей устойчивого развития на основе экспертных оценок. Для усовершенствования методологии исследования устойчивого развития предложено: использование относительных показателей для расчета индикаторов устойчивого развития с учетом критериев экономической безопасности; определение весовых коэффициентов по методу главных компонент; оценка институционального составляющей устойчивого развития с учетом показателей эффективности реализации региональных программ. Результаты исследования позволяют усовершенствовать методику оценки уровня устойчивого развития на региональном уровне и могут быть использованы для разработки рейтинга регионов Украины.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Проблемы методологии исследования устойчивого развития региона в контексте экономической безопасности»

}«ш«]м тгшм

УДК 330.342:332.14

ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ В КОНТЕКСТ! ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ

Бабець 1.Г., CeprieHKO С.В.

Метою cmammi е виявлення проблем методологи досл1дження сталого розвитку та обфунтування методичних nidxodie до ощнки сталого розвитку вiдповiдно до критерив економiчноi' безпеки. Обфунтовано сутнсть сталого розвитку регону в контекстi економiчноi' безпеки; проаналiзовано методичнi пiдходи до оцнки рiвня сталого розвитку регону та окреслено напрями ix удосконалення на засадах теори економiчноi' безпеки. Виявлено невiдповiднiсть рейтингових оцнок регомв Украни за рiвнем сталого розвитку та станом економiчноi' безпеки, що зумовлено проблемами: використання для розрахунку iндикаторiв абсолютних статистичних показниюв; застосування експертних оцнок при визначеннi вагових коефiujентiв для розрахунку нтегральних показниюв за окремими ндикаторами та складовими сталого розвитку; о^нка iнституuiональноí складовоi сталого розвитку на основi експертних оцнок.

Для удосконалення методологи дослiдження сталого розвитку запропоновано: використання вiдносниx показниюв для розрахунку iндикаторiв сталого розвитку з урахуванням критерив економiчноi' безпеки; визначення вагових коефiujентiв за методом головних компонент; о^нка нститу^онального складника сталого розвитку з урахуванням показниюв ефективностi реалiзаuií регональних програм. Результати дослiдження дозволяють удосконалити методику оц1нки рiвня сталого розвитку на регональному рiвнi та можуть бути використан для розробки рейтингу регомв Украни.

Ключов'1 слова: методика оц1нки, сталий розвиток, економiчна безпека, регон, нтегральний показник, ндикатори сталого розвитку

ПРОБЛЕМЫ МЕТОДОЛОГИИ ИССЛЕДОВАНИЯ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА В КОНТЕКСТЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Бабец И.Г., Сергиенко С.В.

Целью статьи является выявление проблем методологии исследования устойчивого развития и обоснование методических подходов к оценке устойчивого развития в соответствии с критериями экономической безопасности. Обосновано сущность устойчивого развития региона в контексте экономической безопасности; проанализированы методические подходы к оценке уровня устойчивого развития региона и определены направления их совершенствования на основе теории экономической безопасности. Выявлено несоответствие рейтинговых оценок регионов Украины по уровню устойчивого развития и состоянию экономической безопасности, что обусловлено такими проблемами: использование для расчета индикаторов абсолютных статистических показателей; применение экспертных оценок при определении весовых коэффициентов для отдельных индикаторов и составляющих устойчивого развития; оценка институциональной составляющей устойчивого развития на основе экспертных оценок.

Для усовершенствования методологии исследования устойчивого развития предложено: использование относительных показателей для расчета индикаторов устойчивого развития с учетом критериев экономической безопасности; определение весовых коэффициентов по методу главных компонент; оценка институционального составляющей устойчивого развития с учетом показателей эффективности реализации региональных программ. Результаты исследования позволяют усовершенствовать методику оценки уровня устойчивого развития на региональном уровне и могут быть использованы для разработки рейтинга регионов Украины.

Ключевые слова: методика оценки, устойчивое развитие, экономическая безопасность, регион, интегральный показатель, индикаторы устойчивого развития.

PROBLEMS OF METHODOLOGY RESEARCH FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF REGION IN THE CONTEXT OF ECONOMIC SECURITY

Babets I.H., Sergienko S.V.

The purpose of the paper is to identify the problems of sustainable development research methodology and justification of methodological approaches to assessing sustainable development in accordance with the criteria of economic security. The essence

© Бабець I.Г., Серпенко С.В., 2014

Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 22/1

121

of sustainable development in the context of economic security, analyzes the methodological approaches to the assessment of sustainable development and outlines areas of improvement based on the theory of economic security. Inconsistency of ratings regions of Ukraine in terms of sustainable development and economic security, because of the problems is found: the use of indicators to calculate the absolute statistical indicators, the use of expert estimates in determining the weighting coefficients for calculating integral parameters for individual components and indicators of sustainable development, evaluation of the institutional component of sustainable development on the basis of expert opinion.

The survey results can be used to improve the evaluation method of sustainable development at the regional level and develop a ranking of Ukraine regions.

Key words: methods of assessment, sustainable development, economic security, region, integral indicator, indicators of sustainable development

Постановка проблеми. Основою сталого розвитку як на piBHi держави, так i на репональному piBHi, е гармоызащя економлчноТ, сощальноТ та еколопчноТ складових. Важливою умовою для забезпечення цього процесу е перехщ до «Ыформацмного» суспiльства та знанневоорiентованоТ економiки, що дозволяе забезпечити економiчне зростання в умовах економного використання обмежених природних ресурав, покращення екологiТ та досягнення, на цм основi, iнтересiв сощального розвитку. Поглиблення глобальних проблем цив^зацмного розвитку обумовлюють посилення зовнiшнiх загроз економiчнiй безпецi i загострення внутршых суперечностей на регiональному рiвнi, що супроводжуеться посиленням впливу на соцiально-економiчний розвиток внутрiшнiх загроз внаслiдок невщповщносп процесiв використання ресурсiв та модерызацп промисловостi, галузевоТ структури iнвестицiй та якост iнституцiонапьного середовища. Взаемозв'язок та взаемообумовленють економiчних, соцiальних, екологiчних проблем, Тх вплив на рiвень економiчноТ безпеки регiону актуалiзують необхiднiсть удосконалення методологи доо^дження процесу сталого розвитку з урахуванням критерпв економiчноТ безпеки.

Анашз ocTaHHix дослiджень i публшацш. У працях вiтчизняних та зарубiжних вчених дослiджуються проблеми сталого розвитку та покращення його еколопчноТ складовоТ [1]; визначаеться сутнють поняття сталого розвитку [2]; обфунтовуеться методика оцЫки сталого розвитку на регiональному рiвнi та подаеться рейтинг регiонiв УкраТни за iндексом сталого розвитку [3]; визначаеться взаемозв'язок процеав забезпечення сталого розвитку та змщнення економiчноТ безпеки репону [4, с. 33]; розглядаються iнституцiонапьнi засоби реапiзацiТ концепцiТ сталого розвитку та пропонуються методичнi пщходи до оцiнки рiвня сталого розвитку та його моыторингу на локальному та репональному рiвнях [5; 6]; розглядаються напрями розвитку людського капралу та формування екологiчноТ свiдомостi як чинниюв рiвноважного розвитку на локальному рiвнi [7, s. 73-91]. При цьому юнук^ пiдходи до визначення поняття та оцЫки рiвня сталого розвитку репоыв не враховують критерпв економiчноТ безпеки, що на нашу думку не дозволяе коректно оцЫювати слйкють регiонального розвитку.

Метою статт визначимо виявлення проблем методологи дос^дження сталого розвитку та обфунтування методичних пiдходiв до оцiнки сталого розвитку з урахуванням критерпв економiчноТ безпеки. Вщповщно до мети окреслимо наступи завдання: обфунтувати сутнiсть сталого розвитку репону в контекст економiчноТ безпеки; проана^зувати методичнi пiдходи до оцЫки рiвня сталого розвитку регiону та окреслити напрями Тх удосконалення, базуючись на засадах теорп економiчноТ безпеки.

Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. В науковм лiтературi сталий розвиток визначають як гармонiйний (рiвномiрний, збалансований) розвиток, процес змЫ з метою змщнення ниншнього та майбутнього ресурсного потенщалу для забезпечення належноТ якостi життя людей, при якому узгоджуються: експлуатащя природних ресурав, галузева структура Ывестицм, орiентацiя науково-технiчного розвитку, розвиток особистосп; iнституцiональне середовище [1, с. 7].

Вчен вiдзначають неточнiсть украТнського перекладу англмського термiну «sustainable development», фунтуючись на алогiчностi поеднання «сталостi», яка передбачае рiвновагу, та «розвитку», який можливий за умови виходу системи iз рiвноважного стану [1, с. 7; 2, с. 362].

Застосовуючи системний пщхщ, обфунтуемо правомiрнiсть застосування термiну «сталий розвиток» для со^ально-економiчноТ системи, яка характеризуемся взаемозалежнiстю елементiв системи; наявнiстю взаемовщношень мiж елементами системи, мiцнiших за зв'язки з елементами iнших, зовншых систем; iнтеграцiйними (системними) властивостями, притаманними цтюнм системi, а не жодному з ТТ елементiв окремо.

Будь-яка економiчна пiдсистема е вiдкритою i обов'язково взаемодiе з iншими подiбними вiдкритими економiчними системами. Вказанi властивост системи забезпечують трансформацiю ТТ структури у випадку змiни, вилучення чи введення окремих елемен^в або порушення взаемозв'язкiв мiж ними. Тобто, адекватна реакщя на змiни зовнiшнього середовища, здатнють не лише адаптуватися до змЫних умов взаемодiТ з Ышими системами, а й перетворювати загрози на можливост розвитку е передумовою переходу системи до вищого рiвня ефективностi функцiонування.

Вiдповiдно, розвиток системи характеризуеться переходом вщ одного рiвноважного стану до iншого - якюно вищого, при якому вiдбуваеться покращення якюних характеристик певних елементiв, змщнення взаемозв'язгав мiж елементами системи та елементами Ыших систем. Отже, сталий розвиток з позицм системного пщходу будемо розглядати як процес системного перетворення, перехщ до новоТ структури об'екта, що забезпечуе якiсно новий, бтьш високий рiвень ефективностi використання ресурсного потенщалу системи. Згiдно такого пщходу, сталий розвиток асоцюеться з переходом ктькюних змiн в якюы, а соцiапьно-економiчна система характеризуеться змЫою одного якiсного стану iншим.

Актуалы-лсть проблеми змiцнення економiчноТ безпеки зумовлена необхщнютю забезпечення стабiльностi розвитку в умовах обмежених ресурав репоыв, пщ дiею несприятливих чинникiв глобального середовища. Саме тому розглянемо репональну компоненту економiчноТ безпеки держави та ТТ взаемозв'язок з концепцию сталого розвитку. Роайсьга вченi визначають економiчну безпеку регiону як стан сукупностi умов i факторiв, що характеризують стабтьнють, стiйкiсть i можливiсть поступального розвитку в межах його Ытеграцп у нацюнапьну економiку [4, с. 28-29]. Д. Буркальцева пiд економiчною безпекою репону розумiе такий стан економки, що дае змогу забезпечити сталий соцiапьно-економiчний розвиток i базуеться на таких засадах: економiчна незалежнiсть, спйкють i стабiльнiсть розвитку, здатнiсть до саморозвитку i прогресу [9, с. 175].

Отже, економiчна безпека на репональному рiвнi розглядаеться як стан економки регiону в певний момент часу та як сукупнють таких властивостей репонапьноТ економiчноТ системи, яга забезпечують стабтьний соцiально-економiчний розвиток та досягнення Ытереав регiону в межах нацюнапьноТ економiки. Враховуючи аспекти сталого розвитку можна сказати, що економiчна безпека репону - це його сталий розвиток, який сприяе подальшому вдосконаленню соцiально-економiчноТ та еколопчноТ сфер i узгоджуеться iз загапьнонацiональними Ытересами, та мае дiевий, ефективний мехаызм виявлення i протистояння зовнiшнiм та внутршым загрозам.

Як i процес забезпечення сталого розвитку, змщнення економiчноТ безпеки репону передбачае якюы змЫи в усiх ресурсних складниках структури процесу (виробництва продукцп i послуг, Ывестування i фiнансування, розробки i впровадження iнновацiй, зовнiшньоТ торгiвлi, державного управлЫня), що впливають на економiчний розвиток i стан безпеки. Вщповщно, незадовтьний стан, погiршення чи недосягнення необхщного рiвня розвитку окремих складниюв соцiально-економiчноТ системи унеможливлюють виконання стратепчних завдань i досягнення iнтересiв репону. Таким чином, економiчна безпека репону

може розглядатися як послщовна 3MiHa CTaHiB eK0H0Mi4H0ï системи, що характеризуюсь його здатнiсть протистояти внутршым i зовнiшнiм дестабiпiзуючим чинникам з метою забезпечення реапiзацiï iнтересiв регюну на основi ефективного використання конкурентних переваг.

Розглянувши визначення категорiй «сталий розвиток» та «економiчна безпека» регюну, перейдемо до аналiзу методичних пiдходiв до оцiнки стану регiону за цими показниками. Згщно з метрикою для вимiрювання процесiв сталого розвитку сталий розвиток оцшюеться за допомогою вiдповiдного iндексу (Isd) в просторi трьох вимiрiв: економiчного (Iec), еколопчного (le) та соцiапьно-iнституцiонапьного (Is). Цей шдекс е вектором, норма якого визначае рiвень сталого розвитку, а його просторове положення в системi координат характеризуе мiру «гармонiйностi» цього розвитку (ступЫь гармонiзацiï сталого розвитку - G) [3, с. 6-7].

Зупинимося детальнее на особливостях оцЫки економiчноï скпадовоï сталого розвитку регюну, яка здмснюеться за допомогою Ыдексу конкурентоспроможностi, який визначаеться за категс^ями попiтики «Базовi потреби» та «Пщприемницька дiяпьнiсть» i включае вiдповiдно тага ключовi параметри:

1) валовий регюнальний продукт (ВРП) на одну особу, обсяг промислово!' продукцiï, продукцiя стьського господарства, введення в експпуатацiю житла, дiяльнiсть пiдприемств сфери послуг, виробництво електроенергп, довжина автомобiпьних дорiг загального користування, довжина запiзничних копiй загального користування;

2) вартiсть основних засобiв, ступiнь зносу основних засобiв, обсяги експорту товарiв i послуг, обсяги iмпорту товарiв i послуг, обсяги реалiзованоï продукцiï малими пiдприемствами, гальгасть суб'ектiв СДРПОУ, оборот роздрiбноï торпвщ кiпькiсть малих пiдприемств, кредиторська заборгованють, дебiторська заборгованiсть.

Серед усiеï множини показниюв, лише Ыдикатори «ВРП на одну особу» та «ступЫь зносу основних засобiв» е вiдносними показниками. Вс решта показникiв е абсолютними, яга виражають розмiр (обсяг) гальгасних ознак доспiджуваних явищ у певних одиницях вимiру. У зв'язку з цим рейтинг регюыв Украïни за рiвнем сталого розвитку не можна вважати коректним.

Також спiд зауважити, що показники, яга дозволяють оцЫити розвинен фактори конкурентоспроможностi регiону, зокрема науково-техычний потенцiап, винесенi в окрему групу iндикаторiв категорiï попiтики «1нновацмночнвестицмы можпивостi» для визначення iндексу Ыновацмно-кадрового потенцiапу. Але iстотним недопiком методологи розрахунку цiеï скпадовоï iндексу сталого розвитку також залишаеться застосування не вщносних, а абсолютних показникiв.

Застосування саме вщносних показнигав для розрахунку Ытегрального iндексу е важливим, що пщтверджуеться розрахунками рiвня сталого розвитку для воеводств Польщ у пращ Я. Короля. Методопогiчною основою цього дослщження також е оцiнка економiчноï, соцiапьноï та екопогiчноï складових, але для 1х характеристики використовуються вщносы показники, наприклад, для оцiнки науково-технiчноï скпадовоï: витрати на iнновацiйну дiяльнiсть у промисповостi у розрахунку на одного мешканця, витрати на науково-дослщну дiяпьнiсть у розрахунку на одного мешканця [6, s.85-86]. У той час, як при складанн рейтингу регюыв Украïни для оцiнки рiвня iнновацiйностi використовувалися такi показники: обсяг iнновацiйноï продукцiï (тис. грн), освоення нових видiв продукцiï у промисловост (одиниць), впровадження прогресивних технопогiчних процеав у промисповостi (одиниць) [3, с. 33].

1ншою, не менш вагомою, проблемою юную^: методики розрахунку Ытегрального показника сталого розвитку регiону е «визначення вагового коефщента за кожним параметром на основi обсягiв надходжень у грошовому виразi вiд чи iншоï сфери дiяпьностi» та застосування «для Ыдикатора принципу Парето (стввщношення 20:80) або 1:1:3 залежно вщ важпивостi та кiпькостi складових» [3, с. 18]. При цьому, незважаючи на те, що значення розрахункових вагових коефщенлв за грошовим виразом вщображають певний дисбаланс за категс^ями попiтики («Базовi потреби» - 27,0%; «Пщприемницька дiяльнiсть» -57,5%; «Ринок працi» - 13,0%; «1нновацмночнвестицмы можпивостi» - 2,5%), автори методики оцЫки рiвня сталого розвитку регюыв Украши вважають зазначенi категорп полiтики однаково важливими для розвитку адмiнiстративно-територiальноï одиницi, а тому приймають для вах категорiй попiтики однаковi вагс^ коефiцiенти. Такий пiдхiд, на нашу думку, спотворюе результати розрахунгав та висновки щодо мiжрегiонапьних порiвнянь, осгальки в рiзних регiонах вплив ключових чинникiв соцiапьно-економiчного розвитку може ютотно вiдрiзнятися.

Для оцiнки рiвня економiчноï безпеки регiонiв Украïни можна застосувати модифковану методику, яка базуеться на методик розрахунку економiчноï безпеки держави. На регюнальному рiвнi методика оцЫки рiвня економiчноï безпеки вiдрiзняеться вщ методики, що застосовуеться на макрорiвнi, перепiком iндикаторiв, який мiстить показники розвитку регюну за сферами життедiяльностi (Ывестицмна, зовнiшньоекономiчна, науково-технопогiчна, виробнича, фЫансова, енергетична, екопогiчна, соцiапьна). Також важливою вiдмiннiстю, як було показано у [10], е застосування пщходу до нормування фактичних показникiв, що передбачае використання у якост нормувального значення максимального (для показника-стимулятора безпеки) чи м^мального (для показника-дестимулятора безпеки) значення статистичного показника, вибраного серед уах регюыв Украши за доспiджуваний перюд. 1нтегральний показник для кожноï складовоï економiчноï безпеки для регiону розраховуеться за методикою, аналопчною розрахункам на рiвнi держави [11], як сума добутгав нормапiзованих значень iндикаторiв на 1х ваговi коефiцiенти у рк t. При цьому, ваговi коефщенти визначаються не на основi експертних оцЫок, а з використанням моделi головних компонент програми «Статистика» у модулi «Факторний анапiз», що дозволяе мiнiмiзувати суб'ективнiсть оцiнювання рiвня економiчноï безпеки.

Таким чином, оцiнка економiчноï безпеки регiону здiйснюеться з урахуванням концептуальних принцитв сталого розвитку i враховуе не лише економiчнi складов^ а й соцiапьну та еколопчну. При цьому, нами виявпенi ютоты недопiки у iснуючих методичних пщходах до оцiнки рiвня сталого розвитку регюну. Вщповщно, результати розрахунку рiвня сталого розвитку за результатами дослщжень фахiвцiв Свiтового центру даних [8] та нашоï оцiнки стану економiчноï безпеки регiонiв Украïни у 2012 р. вiдрiзняються (рис. 1, 2).

Як видно з рис. 1, за оцЫками Свсового центру даних у 2011-2012 рр. перше мюце у рейтингу регюыв Украïни посщае мiсто Киïв - значення Ыдексу сталого розвитку становить 1,073. Такий стан у столиц забезпечуеться першою позищею за компонентою якостi життя, зокрема за економiчним вимiром спостер^аеться високий рейтинг головних категорiй полiтики - за всiма м. Кшв посiдае перше мiсце [8]. Вщзначимо економiчнi скпадовi, значення яких у м. Киевi е найбiпьшими в Украшк валовий регiонапьний продукт на одну особу, дiяльнiсть пiдприемств сфери послуг, вартють основних засобiв, обсяги реа^зацп продукцiï малими пiдприемствами, обсяги експорту та iмпорту, кiпькiсть суб'екпв господарювання, оборот роздрiбноï торгiвпi, гальгасть малих пiдприемств, рiвень попиту на робочу силу, середньомюячна заробiтна плата, наявний дохщ i витрати на одну особу i окремi параметри категорп попiтики «lнновацiйно-iнвестицiйна дiяпьнiсть».

Зауважимо, що м. Кшв за Ыдексом еколопчного вимiру опинився на 26 мюц рейтингу регiонiв Украïни, щороку погiршуючи свою позицiю, i, таким чином, належить до регiонiв з низькою еколопчною стапiстю. Столиця знаходиться на 6 мюц у рейтингу за со^альноннституцюнальним вимiром сталого розвитку. Розташування Киева за категерями полiтики е досить контрастним: так, мюто займае першi позицiï за «Розвитком людського потенцiапу» i «Суспiпьством, заснованим на знаннях», а останне мюце за категс^ею попiтики «lнституцiонапьний розвиток» [8].

Рисунок 1. Рейтинг регюыв УкраТни за рiвнем сталого розвитку у 2012 р.

Складено за: [8]

Проте, перше мюце м. Киева, незважаючи на певн визначен нами недолiки методики розрахунку Ытегрального iндексу сталого розвитку i побудови рейтингу регюыв УкраТни, певною мiрою узгоджуеться з його другим мюцем у рейтингу регiонiв за Ытегральним показником економiчноТ безпеки (рис. 2) та значенням цього показника, яке знаходиться в межах оптимальних значень. Для Ыших репоыв результати Тх розмiщення в цих рейтингах ютотно вiдрiзняються.

Рисунок 2. Рейтинг регюыв УкраТни за рiвнем економiчноí безпеки у 2012 р.

Розрахунки автор1в

Так, за нашими розрахунками Житомирська область, яка за Ытеграпьним показником економiчноТ безпеки (0,499) знаходиться на третьому мюц в груп репоыв з оптимальним значенням цього показника (поряд з КиТвською областю та м. Киевом), за Ытегральним Ыдексом сталого розвитку (0,829) посiдае передостанне мюце в рейтингу сталого розвитку репоыв УкраТни, складеному фахiвцями Св^ового центру даних. Для ЛьвiвськоТ, ЧерывецькоТ, lвано-ФранкiвськоТ, ХмельницькоТ областей, якi посщають провiднi мiсця в рейтингу репоыв УкраТни за iндексом сталого розвитку, Ытегральний показник економiчноТ безпеки знаходиться в межах нижых порогових значень i становив вiдповiдно: 0,413; 0,396; 0,368; 0,408. ^м цього, низка репоыв з досить високими значеннями Ыдексу сталого розвитку, зокрема, Харювська область (1,001), Запорiзька область (0,920), Терноптьська область (0,915), Черкаська область (0,900), за нашими розрахунками знаходяться в груп репоыв з нижым граничним станом економiчноТ безпеки та значенням Ытегрального показника, меншим за 0,368.

Таким чином, порiвняння рейтинпв регiонiв УкраТни за рiвнем сталого розвитку та станом економiчноТ безпеки дозволило виявити певн розбiжностi у рейтингових мюцях низки адмiнiстративно-територiальних одиниць. На нашу думку це зумовлено використанням переважно абсолютних значень показниюв для розрахунку Ытегральних iндексiв економiчного, екологiчного, соцiально-iнституцiонального вимiрiв. Цей недолк пропонуемо усунути за рахунок застосування вщносних показникiв, анапогiчно методицi оцЫки рiвня економiчноТ безпеки. Для прикладу запропонуемо уточнен параметри для розрахунку iндикаторiв економiчного вимiру сталого розвитку репону (табл. 1).

Як видно з таблиц 1, ми залишили незмiнними вiдноснi показники, якi використовуються в iснуючiй методицi оцiнки економiчного вимiру сталого розвитку. При цьому, абсолюты показники ми замЫили вщносними, використовуючи систему iндикаторiв Методики розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни та враховуючи можпивостi визначення окремих iндикаторiв промисловоТ та сiльськогосподарськоТ сфери, нематерiальноТ сфери, транспортноТ iнфраструктури, малого бiзнесу, споживчого ринку, заборгованостi та Ыших виходячи iз наявноТ статистичноТ бази за репонами УкраТни.

Зауважимо, що важливою умовою забезпечення сталого розвитку е побудова новоТ економiки, основаноТ на знаннях. Тому, окремi групи iндикаторiв сталого розвитку доцiльно доповнити показниками наукомюткост^ зокрема:

- виробничi можливостi: частка обсягiв високотехнологiчних галузей у загальних обсягах реалiзованоТ продукцп промисловостi;

Таблиця 1. 1ндикатори економпчного вимiру сталого розвитку регiону та Ух уточнен параметри

Методика оцшки сталого розвитку згщно [3] Уточнен параметри

1ндекс Категорiя полiтики Сфери реалiзацN, iндикатор Ключовi параметри

1ндекс конкурентоспроможностi Базовi потреби Валовий нацiональний продукт Валовий регюнальний продукт на одну особу

Промислова i сiльськогосподарська сфера Обсяг промисловоТ продукцií Випуск промисловоТ продукцií, в рк на 1 особу

Продукця сiльського господарства Виробництво продукцп стьського господарства, в рк на 1 особу

Введення в експлуатацю житла 1ндекс прийняття в експлуатацю житла, % до попереднього року

Нематерiальна сфера Дiяльнiсть пiдприeмств сфери послуг Обсяг реалiзованих послуг, в рк на 1 особу

Виробництво електроенергп Виробництво електроенергп, в рк на одну особу

Транспортна iнфраструктура Довжина автомобiльних дор^ загального користування Щты-лсть автомобiльних дор^ загального користування з твердим покриттям, км на 1000 км2 територп

Довжина залiзничних колм загального користування Щтьнють залiзничних колiй загального користування, км на 1000 км2 територп

Пщприемницька дiяльнiсть Виробничi можливостi Вартiсть основних засобiв Частка у промисловому виробниц^ продукцп високотехнологчних галузей, %

Ступiнь зносу основних засобiв

Мiжнародне торговельне спiвробiтництво Обсяги експорту товарiв i послуг Рiвень вщкритост економiки регiону, %

Обсяги iмпорту товарiв i послуг Коефiцiент покриття iмпорту експортом

Малий бiзнес Обсяги реалiзованоí продукцií малими пiдприeмствами Обсяги реалiзованоí продукцп малими пщприемствами в рiк на 1 особу

Ктькють суб'eктiв 6ДРПОУ Рентабельнють операцiйноí дiяльностi пiдприемств, %

Споживчий ринок Оборот роздрiбноí торпвлi Темпи змiна обороту роздрiбноТ торгiвлi, % до попереднього року

Кiлькiсть малих пiдприeмств Частка малих i середнх пiдприемств в загальнiй кiлькостi суб'ектв господарювання, %

Заборгованiсть Кредиторська заборгованють Дебiторська заборгованiсть Частка пiдприемств, якi одержали прибуток, у загальнiй кiлькостi пiдприемств, %

1ндекс iнновацiйно-кадрового потенщалу Ринок працi Ефективнють ринку працi Попит на робочу силу Середньорiчна чисельнiсть найманих працвникв Вщношення попиту на робочу силу до ктькосл безробiтних, %

Можливостi ринку прац Середньомiсячна заробiтна плата Вщношення середньоТ зарплати до прожиткового мУмуму, %

Чисельнiсть наявного населення Пiдвищено квалiфiкацiю працiвникiв, % до облковоТ кiлькостi штатних працвниюв

Дохiдно-витратний баланс Доход населення у розрахунку на одну особу

Витрати населення у розрахунку на одну особу

lнновацiйно-iнвестицiйнi можливост Наукова дiяльнiсть Внутршы поточн витрати на науковi i науково-технчн роботи Вiдношення видаткiв державного бюджету на науку у ВРП, %

Подано заявок на видачу охоронних документв Коефщент винахщницькоТ активностi

Рiвень iнновацiйностi Обсяг ЫновацйноТ продукцií Частка iнновацiйноí продукцп у загальних обсягах реалiзованоТ продукцп промисловост,%

Освоення нових видiв продукцií у промисловостi 1ндекс змiни активност освоення нових видiв продукцií, %

Впровадження прогресивних технологчних процесiв у промисловостi Вщношення кшькост впроваджених об'ектiв промисловоТ власност до зареестрованих, %

lнвестицiйнi можливостi Прямi iнвестицií в регiон Вiдношення чистого приросту прямих Ыоземних iнвестицiй до ВРП, %

Прямi Ывестицп з регiону Частка прямих Ыоземних Ывестицм у загальному обсязi iнвестицiй, %

Капiтальнi iнвестицií Вщношення Ывестицм в основний каптал до ВРП, %

- млжнародне торговельне спiвробiтництво: частка високотехнологiчноí продукцп в експортi (iмпортi); частка вщправленоТ на експорт iнновацiйноí продукцií у загальних обсягах реалзованоТ iнновацiйноí продукцп, новоТ для ринку; коефiцieнт технолопчно'Т залежностi (вiдношення iмпорту та експорту високотехнологчних товарiв);

- iнвестицiйнi можливост: частка iнвестицiй у високотехнологiчнi галузi промисловостi в загальних обсягах Ывестицм в основний капiтал; частка Ывестицм у високотехнологiчнi галузi промисловостi в загальних обсягах прямих Ыоземних Ывестицм.

Методологiя BMMÏpy сталого розвитку передбачае розрахунок вiдповiдного iндексу в npocTopi трьох bmmîpîb: eK0H0Mi4H0r0, еколопчного, соцiально-iнституцiонального. При цьому, дослiдження Ыституцюнапьного розвитку здiйснюеться переважно в сощалыному аспектi, а його рiвень оцЫюетыся з урахуванням показникiв попiтичноï свщомосп громадян, вппиву репiгiйних iнституцiй та ефективност державноï впади [3, с. 6]. Проте, iнституцiонапiзацiя сталого розвитку повинна передбачати удосконапення нормативно-правового регулювання та оргаызацмного забезпечення оптимiзацiï со^алы-ю'!', економiчноï та екопогiчноï складових репону.

Забезпечення економiчноï безпеки регiону з урахуванням принцитв сталого розвитку i гармонiйного поеднання економiчноï, соцiапыноï та екопогiчноï складових, узгодження регiонапыних та нацюналыних iнтересiв можливе лише за умови формування ефективного iнституцiонапыного середовища як на макро-, так i на мезорiвнi системноï iерархiï управлЫня. Саме тому можна вважати Ыституцюналыну складову базовою для забезпечення реа^зацп концепцiï сталого розвитку в регюы та в державi загалом.

Удосконалення Ыституцюналыного складника повинно вiдбуватися з урахуванням вимог побудови iнновацiйноï економки, яка за рахунок запровадження новiтнiх технопогiй дозволяе ефективнiше використовувати наявний ресурсний потен^ал регiону, зменшуючи навантаження на еколопю, та забезпечуе вищий рiвены життя населення в репонк Отже, ефективнi iнституцiï можна вважати основою такого економiчного розвитку, який забезпечуе належний рiвены екопогiï та високу ягасты життя в репонк Тому iнституцiонапына складова повинна розглядатися як окремий вимiр сталого розвитку репону з урахуванням ïï впливу на економiчну, екопогiчну та со^алыну сфери життедiяпыностi.

Для оцiнювання iнституцiонапыноï скпадовоï сталого розвитку регiону пропонуемо використовувати показники ефективност реапiзацiï репоналыних програм, якi стосуютыся соцiапыного, Ыновацмного, екопогiчного, iнвестицiйного, промислового розвитку та участ регiону в мiжнародному спiвробiтництвi. До уваги повинн братися показники ефективносп: анапiз коштiв i корист (cost-benefit), що базуетыся на розрахунку вщношення ефекту вiд реапiзацiï програми до витрат на ïï реалiзацiю в грошових одиницях; анапiз коштв i резупытативностi (cost-effectiveness) як розрахунок ефекпв, виражених у фiзичних та вартюних показниках [12, s. 63-64]; аналiз ступеня реапiзацiï стратегiчних цтей програми, при якому визначаетыся, на сктыки вiдсоткiв досягнуто значення контролыних показникiв.

Висновки. Теоретико-методопогiчне порiвняння сутнюних характеристик категорiй «сталий розвиток» та «економiчна безпека» на регiонапыному рiвнi дозволяюты стверджувати про взаемоубовпенiсты та взаемозалежнюты цих поняты. Сталий розвиток репону можливий лише за умови вщповщносп ключових його iндикаторiв критерiям економiчноï безпеки. Забезпечення економiчноï безпеки передбачае досягнення певного оптималыного стану соцiапыно-економiчноï системи регiону, який характеризуемся вiдносною стапiстю економiчних, соцiапыних та еколопчних параметрiв. Вiдповiдно, для репоыв з високим iндексом сталого розвитку мае бути характерний стан економiчноï безпеки, наближений до оптималыного.

В резулытат дослщження iснуючих методопогiчних пiдходiв до оцiнки рiвня сталого розвитку репону було виявлено низку проблем, яга обумовлююты певну неточнюты рейтингових оцЫок регiонiв Украïни та 1х невiдповiднiсты характеристикам регiонiв за станом економiчноï безпеки. Основними недопiками на нашу думку е: використання для розрахунку iндикаторiв та оцЫки категорм попiтики абсолютних показникiв, що не дозволяе провести ягасний анапiз процесу сталого розвитку та коректн мiжрегiоналынi порiвняння; використання експертних оцiнок при визначенн вагових коефiцiентiв для окремих iндикаторiв, категорiй попiтики та складових сталого розвитку при розрахунку вщповщних Ытегралыних показникiв; комплексна оцiнка соцiапыно-iнституцiонапыноï скпадовоï сталого розвитку з акцентом в Ыституцюналынм скпадовiй на експертних оцЫках попiтичноï свiдомостi громадян, впливу релИйних iнституцiй та ефективностi державноï влади.

Усунення зазначених проблем методологи дослщження сталого розвитку, на нашу думку, можливе за рахунок поеднання методичних пiдходiв до оцЫки Ытегралыних показнигав сталого розвитку з методикою розрахунку рiвня економiчноï безпеки репону. Такий пщхщ фунтуетыся на взаемозв'язку сталого розвитку та економiчноï безпеки як соцiалыно-економiчних категорiй. Вiдповiдно, доцтыно модифiкувати систему iндикаторiв сталого розвитку вщносними показниками з урахуванням критерпв економiчноï безпеки. При цыому, для визначення вагових коефщенлв, якi визначаюты внесок кожного iндикатора в Ытегралыний показник економiчноï, екопогiчноï, соцiапыноï, iнституцiоналыноï складових та ïх внеску в Ытегралыний iндекс сталого розвитку репону, повинен застосовуватися метод головних компонент, аналопчно методик розрахунку рiвня економiчноï безпеки. Також необхiдно удосконалити методику оцЫки iнституцiонапыного середовища як окремоï скпадовоï сталого розвитку, для оцЫки якоï доцiпыно застосувати показники ефективност та резупытативностi реапiзацiï комплексних репоналыних програм та програм в конкретних сферах життедiялыностi.

Серед перспективних напрямiв подалыших доспiджены виокремимо найбiпыш цкавк подалыша розробка системи iндикаторiв Ыституцюналыного складника сталого розвитку, яка б дозволяла адекватно оцЫити ефективнiсты Ыституцмного забезпечення економiчноï, соцiапыноï та екологiчноï сфер; розрахунок iнтеграпыного iндексу сталого розвитку з урахуванням запропонованих у цм статт пiдходiв та складання вiдповiдного рейтингу регiонiв УкраГни.

Список використаних джерел

1. Зеркалов Д.В. Проблеми екологи сталого розвитку: Монография/Д.В. Зеркалов. - К.: Основа, 2013. - 430 с.

2. Мельник Л. Г. Поняття про сталий розвиток / Л. Г. Мельник // Основи стшкого розвитку. - Суми: Ун1верситетська книга, 2007. - С. 411-442.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Сталий розвиток регюмв Украни [Текст]/науковий кер1вник М.З. Згуровський. - К.: НТУУ «КП1», 2009. - 197 с.

4. Криворотов В.В. Экономическая безопасность государства и регионов: учеб. пособ. / В.В. Криворотов, А.В. Калина,

H.Д. Эриашвили. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. - 351 с.

5. Zrôwnowazony rozwôj na poziomie lokalnym i regionalnym: teoria i praktyka / red. A.Rzenca, M. Burchard-Dziubinska. - Lodz: Uniwersytet Lôdzki, 2010. - 360 s.

6. Korol J. Ocena zrôwnowazonego rozwoju regionalnego w Polsce w latach 1998-2005 / J. Korol // Gospodarka narodowa. -2008. - № 7-8.- s. 81-98.

7. Czerna-Grygiel J. Uwarunkowania zrownowazonego rozwoju spolecznosci lokalnej / J. Czerna-Grygiel // Zrôwnowazony rozwôj obszarôw wiejskich: Wybrane aspekty spoleczne / red. B.Kryk. - Szczecin: Uniwersytet Szczecinski, 2010. - 209 s.

8. Проф1л1 регомв Украни з1 сталого розвитку 2012 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wdc. org.ua/uk/services/ukraine-sd.

9. Буркальцева Д.Д. 1нституц/ональне забезпечення економ1чно!'безпеки Украни: монограф1я / Д.Д.Буркальцева. - К.: Знання УкраГни, 2012. - 347 с.

10. Бабець 1.Г. Теоретико-методичн пдходи до оцнки економ1чноï безпеки ¡нтеррегонального сп1вроб1тництва /

I.Г.Бабець // Науковий всник Чермвецького нац/онального университету: Зб. наук. праць. Вип. 623-626. Економка. - Черн1вц/: Чермвецький нац ун-т, 2012. - С. 299-305.

11. Наказ MiHicmepcmea eKOHOMiKU Укра/ни eid 02 березня 2007 р. № 60 «Про затвердження методики розрахунку рiвня eKOHOMi4HO'i безпеки Украни» //[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.expert-ua.info/.

12. Ewaluacja ex-post: Teoria i praktyka badawcza / pod red. A. Haber. - Warszawa: Polska Agencja Rozwoju Przedsi^biorczosci, 2007. - 209 s.

References

1. ZerkalovD.V. Problemy' ekologiyi stalogo rozvy'tku: Monografiya/D.V. Zerkalov. - K.: Osnova, 2013. - 430 s.

2. Mel'ny'k L.G. Ponyattya pro staly'j rozvy'tok / L.G. Mel'ny'k // Osnovy' stijkogo rozvy'tku. - Sumy': Universy'tets'ka kny'ga,

2007. - S. 411-442.

3. Staly'j rozvy'tok regioniv Ukrayiny' [Tekst]/naukovy'j kerivny'k M.Z. Zgurovs'ky'j. - K.: NTUU «KPI», 2009. - 197 s.

4. Kry'vorotov V.V. Эkonomy'cheskaya bezopasnost' gosudarstva y' regy'onov: ucheb. posob. / V.V. Kry'vorotov, A.V. Kaly'na, N.D. Э/y'ashvy'ly'. - M.: YuNY'TY'-DANA, 2011. - 351 s.

5. Zröwnowazony rozwoj na poziomie lokalnym i regionalnym: teoria i praktyka / red. A.Rzenca, M. Burchard-Dziubinska. - Lodz: Uniwersytet Lödzki, 2010. - 360 s.

6. Korol J. Ocena zrownowazonego rozwoju regionalnego w Polsce w latach 1998-2005 / J. Korol // Gospodarka narodowa. -

2008. - № 7-8.- s. 81-98.

7. Czerna-Grygiel J. Uwarunkowania zrownowazonego rozwoju spolecznosci lokalnej / J. Czerna-Grygiel // Zröwnowazony rozwoj obszarow wiejskich: Wybrane aspekty spoleczne / red. B.Kryk. - Szczecin: Uniwersytet Szczecinski, 2010. - 209 s.

8. Profili regioniv Ukrayiny' zi stalogo rozvy'tku 2012 // [Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://wdc. org.ua/uk/services/ukraine-sd.

9. Burkal'ceva D.D. Insty'tucional'ne zabezpechennya ekonomichnoyi bezpeky' Ukrayiny': monografiya / D.D.Burkal'ceva. - K.: Znannya Ukrayiny', 2012. - 347 s.

10. Babecz' I.G. Teorety'ko-metody'chni pidxody' do ocinky' ekonomichnoyi bezpeky' interregional'nogo spivrobitny'cztva / I.G.Babecz' // Naukovy'j visny'k Chernivecz'-kogo nacional'nogo universy'tetu: Zb. nauk. pracz'. Vy'p. 623-626. Ekonomika. -Chernivci: Chernivecz'ky'j nacz. un-t, 2012. - S. 299-305.

11. Nakaz Ministerstva ekonomiky' Ukrayiny' vid 02 bereznya 2007 r. # 60 «Pro zatverdzhennya metody'ky' rozraxunku rivnya ekonomichnoyi bezpeky' Ukrayiny'» //[Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://www.expert-ua.info/.

12. Ewaluacja ex-post: Teoria i praktyka badawcza / pod red. A. Haber. - Warszawa: Polska Agencja Rozwoju Przedsi^biorczosci, 2007. - 209 s.

ДАН ПРО АВТОР1В

Бабець 1рина Георгивна, доктор економнних наук, доцент, професор кафедри економки та економлчноТ безпеки Львiвський державний умверситет внутршмх справ вул. Кривоноса 1, м. Львiв, 79000, Украна e-mail: [email protected]

Серпенко Св^лана Валентиывна, студентка мапстратури «УправлЫня фiнансово-економiчною безпекою» Львiвський державний умверситет внутршмх справ вул. Кривоноса 1, м. Львiв, 79000, Украна e-mail: [email protected]

ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ

Бабец Ирина Георгиевна, доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры экономики и экономической безопасности

Львовский государственный университет внутренних дел ул. Кривоноса,1, г. Львов, 79000, Украина e-mail: [email protected]

Сергиенко Светлана Валентиновна, студентка магистратуры «Управление финансово-экономической безопасностью» Львовский государственный университет внутренних дел ул. Кривоноса,1, г. Львов, 79000, Украина e-mail: [email protected]

DATA ABOUT THE AUTHORS

Babets Irina Georgiivna, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor, Department of Economics and Economic Security Lviv State University of Internal Affairs 1, Krivonosa street, Lviv, 79000, Ukraine e-mail: [email protected]

Sergienko Svetlana Valentynivna, student of magistrates «Financial and Economic Security» Lviv State University of Internal Affairs 1, Krivonosa street, Lviv, 79000, Ukraine e-mail: [email protected]

УДК: 332.14: 504: 314.48 (477)

«ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМ1КА: СТРАТЕПЧНИЙ ПР1ОРИТЕТ РЕФОРМ НА РЕПОНАЛЬНОМУ Р1ВН1

Вша С.О.

Предмет роботи. У статтi висвтлено теоретичн та мeтодологiчнi засади, надано практичн рекомендацИ' щодо задiяння потенц1алу «зеленоi» економки у формуванн «точок зростання» та «арeалiв eкономiчного розвитку» на мсцевому, регюнальному рiвнях; обфунтовано стратeгiчнi прюритети комплексних реформ на регюнальному рiвнi, що пов'язанi з розвитком «зелено» економки.

Цль роботи. Висвтлити рiзноманiтнi форми розвитку «зелено» економки на мсцевому, регональному рiвнях; визначити сфери застосування eкологiзацií виробництва на мсцях; дослiдити стратeгiчнi проритети реформування

© Вша С.О., 2014

Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 22/1

127

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.