Cоціально адекватний менеджмент регіонального людського розвитку в українському Донбасі та на Поділлі

Столяров В. Ф.; Шинкарюк О. В.

ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ

doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-229-256

В. Ф. Столяров,

доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-4399-7117, e-mail: [email protected];

О. В. Шинкарюк,

кандидат економ1чних наук, докторант, ORCID 0000-0002-3004-0404,

1нститут ф1зичног економ1ки ¡м. С.А. Подолинського, м. Кигв

"Периоды повышательных волн больших циклов, как правило, значительно богаче крупными социальными потрясениями и переворотами в жизни общества, чем периоды понижательных волн" [с. 42]. К крупным социальным потрясениям и переворотам Кондратьев относил революции и войны. Войны (в том числе и мировые) он считал скорее следствием длинных волн, чем их причиной. При этом он не отрицал обратного влияния войн на конкретные проявления соответствующей длинной волны.

Кондратьев Н.Д,, Опарин Д. и. Большие циклы конъюнктуры. М.,1928. 265 с.

«Ми не хотыи змшюватися i тому вшна прийшла в наш diM».

Андрш Цаплieнко (Книга змш)

«Учиться - это духовно, потому что знание разрушает невежество, предрассудки и алчность».

Сильвия Браун, Общество «Novus Spiritus»1, г. Кэмпбелл, штат Калифорния, США

СОЦИАЛЬНО АДЕКВАТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ РЕГИОНАЛЬНОГО ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРА1НСЬКОМУ ДОНБАС1 ТА НА ПОД1ЛЛ1

(виклики, HaMipH та реалп BHMipy: 2003-2013; 2017-2027)

Частина 1

Метролопя людського розвитку та проблеми менеджменту в регшш

1. Актуальность теми досл'дження та стан и розв'язання.

Ввдновлення миру на Донбаа та збереження те-риторiальноl едност Укра1ни стало першочерговим напрямом подальшого державотворення - впро-вадження принципово нового мехашзму сощально-економiчноl взаемодп держави i репону. Доцшьним стае сощолопчний аналiз тенденцiй i закономiрнос-тей регiонального людського розвитку в Украш-ському Донбасi, включаючи визначення неврахова-них виклишв та нездшснених намiрiв свого часу, по-чинаючи з 2003 року, коли Украша приедналася до виконання Цiлей Розвитку Тисячолггтя на перiод до 2015 року та з 2017 року тсля прийняття постанови Кабiнетом Мiнiстрiв Укра1ни вiд 13.12.2017 року № 1071 «Про затвердження Державно! цшьово! про-

грами вiдновлення та розбудови миру в схвдних ре-rioHax Украши».

Гасло «Життя по-новому» з 2014 року вимагало й pеaлiзaцil девiзy «Упpaвлiння по-новому» з прове-денням оцiнок реальних подiй з використанням ме-тодiв соцiaльно адекватного менеджменту як «висо-коефективно! моделi yпpaвлiння, що зоpieнтовaнa у майбутне та слугуе iнстpyментом узгодження управ-лiнськнх зусиль загальнонащонально! i репонально! влади. Така модель спрямовуе управлшсьш впливи переважно в площину самооргашзащйних пpоцесiв, на всiх piвнях управлшня спiввiдноснться з найваж-ливiшими ментальними характеристиками соцiyмy та його репональними складовими» [1, с. 354].

В той час (у 2014 рощ) автори за результатами бaгaтоpiчних науково-пошукових дослiджень за-пропонували сустльству та центральнш i репональ-ним органам влади рекомендацп щодо здiйснення державного yпpaвлiння «Життям по-новому» на ос-новi Концепцл людського розвитку [2, 3].

1 Нова духовшсть. Еконотчний вюник Донбасу № 2(56), 2019

Насамперед, щодо вишру життя в Укра!ш на глобальному, нащональному i регiональних рiвнях; переходу до розробки й реалiзацi! Нащонально! i Ре-гiональних програм людського розвитку; впрова-дження бюджетного федералiзму в Укра!ш як уш-тарнiй державi на основi використання гармошйно! пропорщ! «Золотого перетину»; впровадження 1н-дексу репонального людського розвитку (1РЛР) в якост критерiю ефективност державно! регюналь-но! полiтики в соцiально-економiчному розвитку те-риторiй.

Вони залишились злободенними i на сьогоднi, тому що «Управлшня по-новому» необхiдно було здiйснювати за власним розумом з врахуванням кра-щого свiтового досвiду, а не за зовшшшми порадами та вказiвками, якi супроводжувались «грошовими грантами» допомоги та по!здками за кордон на стажування або вiдпочинок, якi були спрямоваш на використання iноземними ляльководами «халявно-го менталитету» чиновництва укра!нського сощуму.

Переосмислюючи прийдешнi роки, змушен констатувати, що державотворення в Укра!ш вщбу-валось, на жаль, тд зовтштм впливом гасел «демократ^! i свободи» за логiстикою Мiжнародного ге-ополiтичного бiзнесу, а не на засадах впровадження обгрунтованих рекомендацш вчених та фахiвцiв вiтчизняно! еколопчно!, сощально! i економiчно! науки.

Вiдсутнiсть розвинуто! громадсько! вщповь дальност i вщсутнють бажання вчитись не сприяло генеращ! та освоенню нових знань в системi державного управлiння. Навпаки, використовуючи зов-шшньо нав'язаний провокацшний популiзм щодо необхiдностi якнайшвидшого завершення лiбералi-защ! укра!нсько! економiки, сформувався iерархiч-ний стрижень невiгластва (невежества), упере-дження (предрассудков) та зажерливост (алчности) окремих керiвникiв загальнонацiонально! та ре-гiонально! влади. Вони виступали, як правило, гран-товими агентами - проввдниками та учасниками ть ньових схем особистого та корпоративного збага-чення.

В 2000 рощ свтова спшьнота прийняла 8 Цiлей Розвитку Тисячолгття на перiод до 2015 року, 7 з яких (без восьмо!) Укра!на адаптувала в 2003 рощ на загальнонацюнальному рiвнi та у 2005-2006 роках -на рiвнi пшотних проектiв «Луганщина-ЦРТ», «До-неччина-ЦРТ», «Львiвщина-ЦРТ», а в 2010 рощ та-кож «АР Крим-ЦРТ». Але цi намiри не були реаль зованi саме по Укра!нському Донбасу та АР Крим, де в майбутньому (2013-2014 рр.) проявились так зван сепаратистськ настро! населения.

Впевнено припускаемо, що адаптащя 8-! ЦРТ в Укра!нському Донбасi - «Сформувати всесвiтне партнерство з метою розвитку» - також попередила б виникнення сепаратизму на територiях Лугансько! та Донецько! областей. Тим бшьше, що Порядок розроблення, проведення монтторингу та оцiнки ре-

алiзацi! регюнальних стратегiй розвитку, затвердже-ний постановою Уряду ввд 16 листопаду 2011 року № 1186 (за тдписом М.Я. Азарова), передбачав ощ-нювати вплив (реальний та прогнозований) зовшш-ньоекономiчно! та зовнiшньополiтично! ситуацi! на основi здiйснення як1сно! i кшькюно! характеристики зовнiшнiх вiдносин, мiжрегiональних та зов-нiшньоекономiчних зв'язк1в (включаючи участь у транскордонному i мiжрегiональному спiвробiтниц-твi), а також ощнки кон'юнктури свiтового ринку, зовнiшньополiтично! ситуацл в кра!нах - основних дшових партнерах [16].

В 2012 рощ адаптащю 7 ЦРТ здiйснила ОДА Чершвецько! областi (М.М. Папiев, Е.М. Лiбанова), а у 2016 рощ авторами статп була виконана порiв-няльна оцiнка !х виконання з Хмельницькою та Львiвською областями [4-5].

Починаючи з 2013 року Чершвецька область за щорiчними рейтинговими ощнками 1РЛР стабiльно займала друге мюце, а у 2017 роцi - перше мюце. Львiвська область в щ роки за 1РЛР займала вщпо-вiдно у 2013 та 2015 роках -трете мюце, а у 2014 та 2016 роках - четверте мюце, а у 2017 рощ - друге мюце (табл. 1). Це демонструе високий рiвень пла-ново-аналгтично! роботи в обласних радах та в об-ласних державних адмiнiстрацiях Буковини та Львiвщини.

Тобто, якби не тшьки в Черн1вецьк1й i Львiв-ськш областях, а й в Луганськш i Донецькiй областях та в у^х iнших адмiнiстративних областях Ук-ра!ни була здiйсненна адаптащя вах 8 ЦРТ в Регюнальних стратепях, в Програмах сощально-еконо-мiчного розвитку та Зведених мюцевих бюджетах, то вiдбувся би запуск сощально адекватного менеджменту репонального людського розвитку в Укра!нському Донба« на засадах узгодженостi соцi-ально-економiчно! взаемодi! загальнонацiонально! та регiональних гшок влади.

Об'ективно виникли б намiри освоення та впровадження i бюджетного федералiзму в унiтарнiй держава

Необхiдно було б керiвництву на рiзних рiвнях державного управлiння своечасно, випереджаючи зовнiшнiй вплив на щ процеси, проходити перепiд-готовку та тдвищення квалiфiкацi! у вiдповiдних Державних навчально-наукових установах «Акаде-мiя фшансового управлiння» Мiнфiну Укра!ни та «1нститут економiки i прогнозування^> НАНУ, в Академп державного управлiння при Президент! Укра!ни, а також в 1нституп вищо! квалiфiкацi! Ки-!вського нацюнального торговельно-економiчного унiверситету МОН Укра!ни, шщатором створення i першим директором якого був професор В.Ф. Столяров. Але головне - це вщсутнють власного дос-вiду та нових знань управлiнщв не компенсувалось технолопею обов'язкового прийняття й виконання ршень органами загальнонацiонально! i регiональ-но! влади на науковiй основi.

Таблиця 1

Динамжа перших 10-ти мкць рейтинговоТ оцiнки 1РЛР адмiнiстративних областей УкраТни

у 2004-2017 роках (в т.ч. згщно Методики 2012 року - чисельник ___та згщно методики 2001 року - знаменник)*____

Облает! 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Закарпатська 1 1 1 1 1 2 3 3 2 5 3 4 3 4

4 6 7 8 9 12 8 9 - - - - - -

АР Крим 2 5 2 2 3 3 5 9 6 4 - - - -

7 9 9 16 8 5 7 8 - - - - - -

Льв1вська 3 4 3 8 6 5 7 4 4 3 4 3 4 2

6 8 5 10 10 16 12 18 - - - - - -

Полтавська 4 2 5 7 12 9 9 5 9 8 9 9 9 6

5 5 4 4 6 6 6 5 - - - - - -

Чершвецька 5 6 9 5 5 1 2 2 3 2 2 2 2 1

11 24 12 17 14 18 14 12 - - - - - -

КиТвська 6 10 16 11 4 6 4 7 7 7 6 8 13 8

12 12 13 7 4 4 4 4 - - - - - -

Харк1вська 7 3 4 3 2 4 1 1 1 1 1 1 5 3

3 3 3 2 3 3 3 3 - - - - - -

Дншропетров-ська 8 8 8 12 9 11 13 15 14 15 12 13 11 7

20 11 15 12 17 14 13 16 - - - - - -

Тернопшьська 9 9 18 17 14 10 11 12 17 10 8 7 6 5

16 15 19 15 11 11 10 11 - - - - - -

Черкаська 10 13 10 4 8 7 6 8 16 11 14 14 16 9

8 10 10 9 12 15 11 12 - - - - - -

* Складено за матерiалами [6, с. 37;23, с. 8].

Результатившсть та ефективнють державотво-рення в Укра!нi суттево пiдвищилась би також на засадах узгодження завдань та iндикаторiв Цiлей Роз-витку Тисячолiття (ЦРТ) на перюд 2000-2015 роки з iндикаторами ощнки складових та в цiлому 1ндексу Регiонального Людського Розвитку (1РЛР) [5].

Тобто в минулому дiюча система державного управлiння не була налаштована як на генерацiю та запозичення нових оригiнальних iдей, так й на реа-лiзацiю прикладних рекомендащй вiтчизняно! гума-штарно! науки.

1де! та рекомендацi! щодо розробки i затвер-дження Нацiонально! i Регюнально! програм людського розвитку, як проввдних ланок Державних програм i Регiональних плашв соцiально-економiч-ного розвитку, державного та мюцевих бюджетiв, якими передбачалось не тшьки лiкування сощаль-них хвороб Донбасу, а й заходи з !х профiлактики, були оприлюднен у 2006 роцi в передвиборчш про-грамi Блоком безпартгйних «Сонце» (рух «Сдина родина», О.М. Ржавський, м.Красний луч, Луганська область), а також в газет! «Зоря Донбаса» (В.Ф. Столяров, м. Свердловськ, Луганська область). Щ ж пропозицп мiстились i в 2014 рощ в передвиборчш програмi Руху «Укра!на - Сдина кра!на».

Десять рошв тому (у 2008 рощ) в Киевi товари-ством «Знання» за рекомендацiями МОН Укра!ни були видан двi книги з фшанив, в яких були викла-ден два однакових роздiли «Мiсцевi фiнанси. Бюджетний федералiзм i фшансове вирiвнювання».

Перша книга - навчальний посiбник «Фiнанси. Курс для фшансистгв» - була пiдготовлена фахiв-

цями Харшвського державного унiверситету харчу-вання i торгiвлi МОН Украши за редакщею к.е.н., професора В.1. Остова.

Друга книга - тдручник, присвячений 40-рiччю Тернотльського нацiонального економiчного унiверситету МОН Укра!ни за редакщею д.е.н., професора С.1. Юрiя, д.е.н., професора В.М. Федосова.

Протягом десяти роив розвитку положень бюджетного федералiзму сприяли монографiчнi до-атдження, якi передбачались паспортами мапстер-сько! освiтянсько! програми 8.03050801 «Фiнанси i кредит» та науково! спецiальностi для кандидат-ських i докторських дисертащй за спецiальнiстю 08.00.08 «Грошi, фшанси i кредит».

Не розкриваючи змют однакових роздiлiв вка-заних книг, констатуемо, що вони за сутнютю спiв-падають з наступним авторським стислим визначен-ням бюджетного федералiзму в унттарнш державi, який полягае в регламентацп таких масштабiв фь нансово! самодостатност органiв регiонально! влади та мюцевого самоврядування щодо оцiнки та прогнозних розрахуншв джерел i обсяпв мiсцевих фiнансiв на основi бюджетно-фюкально! децентра-лiзацi! за доходами, ям визначеш, виходячи з ви-даткових повноважень в соцiально-економiчному розвитку. Видатковi повноваження мають вщпо-вiдати обсягу надходжень.

Регiональнi органи влади та органи мiсцевого самоврядування, не очiкуючи вказiвок i контроль-них цифр вщ оргашв загальнонацiонально! влади, самостийно аналiзують варiанти власних фiнансових можливостей в базовому, звiтному та плановому пе-

рюдах (як мшмум у трир1чному вишрюванш) й на пiдставi сощальних нормативiв (не нижче рiвня Mi-нiмальних соцiальних потреб i галузевих стандартiв надання послуг населению - освггая та медична субвендiя, кошти на соцiальиий захист i сощальне забезпечення) самостiйно приймають рiшения щодо реалiзацiï Мiсцевих цiльових програм i Плашв за-ходi з реалiзацiï Регiональиих стратегш.

Впровадження бюджетного федералiзму нащ-лено, з одного боку, на забезпечення фiнансових потреб кожноï територiальноï громади вiдповiдно до ïï економiчноï спроможностi з мобшзащею внутрш-иьо-регiональиих резервiв, а, з iншого боку, - на забезпечення сощально1' рiвностi в отриманш населен-ням конституцiйно гарантованих державою пу6л!ч-них послуг в кожному райош.

Але, нажаль, положення бюджетного федера-лiзму не були усввдомлеш помiчииками народних депутатiв та керiвникiв Верховно!' Ради й Уряду, фа-хiвцями Мiнфiиу, Мiнекономрозвитку та Мшстер-ства освiти i науки Украши для 1х практичного ви-користання.

Вiсiм рокiв тому (у 2011 рощ) Державна на-вчально-наукова установа «Академ1я фiнансового управлiиня» i Украшський ушверситет фiнансiв та мiжнародноï торгiвлi Мiнфiну Украши надрукували наукове видання колективу авторiв «Науково-прак-тичний коментар до Бюджетного кодексу Украши» (за заг. ред. Ф.О. Ярошенко, наук. ред. - вщ. вик. проекту В.Ф. Столяров) [7].

В Передмовi коментаря «Науковi основи пода-льшого розвитку та вдосконалення концептуальних положень оновленого Бюджетного Кодексу Украши» були розкрит проввдш елементи методичного забезпечення сощально-адекватного менеджменту: система нацiональиих щнностей; складовi девiзу ЕКСПО-2005 «Мудрiсть природи» (Матриця при-роди, Мистецтво життя, Розвиток екоспiльнот); сут-шсть та змют категорiй «Рiвень життя», «Стандарт життя», «Яшсть життя» та структурно-ввдтворюва-льного пiдходу до розмежування видаткових повно-важень центральних та мюцевих органiв влади в со-щально-економiчних процесах адмшстративно-те-риторiальиих утворень держави; визначення катего-рiй «регiональнi фшанси» та «збалансоване управ-лiния сталим розвитком держави», а також iидика-торiв регiонального людського розвитку.

Передмова до «Науково-практичного коментаря до Бюджетного кодексу Украши», науковими рецензентами якого виступили д. е. н., професор А.Т. Ковальчук, чл.-кор. НАНУ Е.М. Лiбанова, д.е.н. К.В. Павлюк, д.е.н., професор 1.Г. Манцуров, д.е.н., пофесор В.С. Найдьонов, була надiслана ке-рiвництву Верховноï Ради Украши, Кабiнету Мшс-трiв Украши, Мiнекономрозвитку Украши, Мшс-терству фiнансiв Украши, Мiиiстерству освгти i науки Украши.

Реакцл - иiякоï, крiм зацiкавленостi у травш 2013 року Мiнiстра МОН Украши Дмитра Табач-

ника, який виявив бажання, щоб обгрунтування стратепчних iидикаторiв пiдвищеиня освiченостi населення Украши на основi прогнозних розрахун-шв 1ндексу людського розвитку (1ЛР) здшснював державний ВНЗ, а не приватний 1нститут.

В Передмовi було запропоновано включити до складу фiнансових нормативiв бюджетноï забезпе-ченостi при планування видаткiв мiсцевих бюджетiв (державне управлшня; освiта; охорона здоров'я; со-щальний захист i соцiальне забезпечення; культура i мистецтво; фiзична культура i спорт) додатково фь нансовi нормативи бюджетного забезпечення гаран-тованих послуг житлово-комунального господар-ства та засобiв масовоï iнформацiï (до глави 13 «За-гальнi положення», у статп «Фiнансовi нормативи бюджетноï забезпеченостi»).

^iM того в Передмовi було рекомендовано розробити «Основш положення щодо впровадження вiдповiдальностi вищих органiв державноï i мiсцевоï влади та органiв мюцевого самоврядування за недо-фiнансуваиня за нормативами бюджетноï забезпече-ност Нащональних та Регiональиих програм людського розвитку» (до Роздшу V «Контроль за дотри-манням бюджетного законодавства та ввдповвдаль-шсть за порушення бюджетного законодавства») [7, с. 26-27].

Наведет пропозицл i рекомеидацiï нацшет на встановлення фiнансових нормативiв бюджету-вання соцiальних послуг вiд визначеноï законодав-ством потреби, а не ввд обсягу фiнансових ресурсiв, ям Мiнфiн Украши разом з Головними розпорядни-ками бюджетних коштiв на освпню та медичну суб-венщю та соцiальиий захист i сощальне забезпечення вважають за можливе видiлеиня на забезпе-чення цих потреб.

Передмова включае рекомеидацiï до ввдповвд-них роздшв i глав Бюджетного кодексу Украши (2010 р.), достатшх для розробки Нацiональноï i Ре-гiональиих програм людського розвитку, як пiсля доопрацювання в Iнститутi фiзичноï економiки iM. С.А. Подолинського були направленi електрон-ною поштою народним депутатам бюджетного комитету та керiвиикам ввдповвдних фракцiй Верхов-ноï Ради Украши 7-го скликання.

Таким чином не тшьки фундаментальна а й прикладш iиiцiативиi методичнi положення та прак-тичш пропозицiï на основ! науково-аналгтичних на-працювань украшських вчених економют1в не тальки не враховувались р1зними гiлками влади, а навiть ^норувались, бо не спiвпадали з порадами ¡з зовш.

В Украш продовжувала формуватись така система державного управлшня, яка не була зорiенто-вана на впровадження нових впчизняних iдей, кра-щих за нав'язуваний зарубiжний досввд й яка не вра-ховувала юторичну практику власного минулого. Навпаки мали мiсце принизливо iмперськi нахили впливу загальнонацiональноï влади на регюнальну, що продемонструвало введення економiчноï бло-

кади (включаючи водно-енергетичш складов^ спо-чатку по вiдношенню до АР Крим, а потом й до Укра!нського Донбасу.

Крiм того, замють законодавчо визначено! управлшсько! категорп «Голова обласно! державно! адмшстрацп» вживаеться термш «Губернатор», наче це е колишнш монархiчний розподiл територi! нашо! держави росшським царським урядом. Або в умовах децентралiзацi! нав'язуеться термiн «Префект» для ще! ж посади, на французький манер, тому що агент впливу стажувався у Францл.

«Сила правительства держится на невежестве народа, и оно знает это и потому всегда будет бороться против просвещения» - подчёркивал более 200 лет тому назад Лев Николаевич Толстой. -«Пора нам понять это».

Але склалося враження, що в у^ роки незалеж-ност нашо! держави, як i в царськш Росп, наведене визначення «Сили Уряду» усввдомлено використо-вувалося. Окремi керiвники загальнонащонально! влади пiсля Революцi! гiдностi 2013-2014 роив, не розумточи свое! провини щодо вiдсутностi власно! духовностi, висловлювали стосовно населения Укра!нського Донбасу, який визнали раковою пух-линою, такi словосполучення, що принижували людську гiднiсть: «ватники», «бандити», «совки», «неповноцiннi», «без генетики», «мразЬ»

Тобто начебто це населення приречене лише до того способу i укладу життя, яке !м визначено усiма бiльш свiдомими вищими гiлками влади, засновано! на нев^ластм (невежестве), на упередженнi (предрассудках), на зажерливост (алчности), а також на неусввдомлеш, але активно освоеш в останне п'яти-рiччя нав'язан пропагандою ознаки i характеристики русофобп.

Окремi народнi депутати й керiвники вищих органiв законодавчо!, виконавчо! та представни-цько! загальнонацiонально! влади на додаток до пе-релiчених надуманих хворобливих порокiв населення Укра!нського Донбасу у сво!й публiчнiй дiя-льност або у прийнятих рiшеннях поспйно вико-ристовували начебто у гумаштарних намiрах як до укра!нського народу, що е укра!номовним та русскоязычным, так само i до його взаемовiдносин з росш-ським народом:

- провокацiйний популiзм, який грунтуеться на протиставленi iитересiв широких верств населення iнтересам елiти (тобто риторику, що апелюе до простих людей, !хшх надiй, страхiв, незадоволення життям);

- неприкритий цинiзм як шгшстичне став-лення до людсько! культури (тобто вiдверто зневаж-ливе ввдношення до загальноприйнятих норм мо-ралi, етики, стосовно того, що мае загальне визнання i повагу);

- тотальне ханжество як показно! форми благо-честя та набожности (тобто явно! або тайно! невiрно-ст iдеям, що сповiдуються);

- вщверту брехню як умисного або неумисного введення в оману (тобто твердження того, що не е ютинним).

Замiсть популiстсько-емоцiйних гасел «Якщо куля в лоб, то куля в лоб», «Я з ганьбою жити не буду», «Хто не скаче, той москаль», «Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ...». «...а дети Донбасса будут сидеть в подвалах», «Ми тдемо iншим шляхом», «Стадюн, так стадюн», до-цiльним було б брати на озброення девiзи «Пока-яння та людянiсть», «Повага та юторична справед-ливiсть», «Мир та дружба» або «Гармошя та порядок» за прикладом нового iмператора Японп На-рухiто (початок правлiння з 1 травня 2019 року).

Необхвдно визнати, що шнцевим результатом ринкових перетворень в Укра!нському Донбаа без проведення конструктивного економiчного та культурного всеобучу широких верств населення стала його сощальна стратифшащя як результат подшу населення на вищi й нижчi класи, що привело до громадсько-вшськового конфлiкту з органами загальнонащонально! влади, керiвники яко! поспйно змiиювались пiд виглядом розвитку демократл та свободи на mдставi довготривалих зовнiшнiх впли-вiв в логiстицi Мiжнародного геополiтичного бiз-несу.

При радянськш владi, в системi сощалютич-ного господарювання, яка використовувала адмшс-тративно-командну планову економiку, шахтарi отримували гаряче харчування безпосередньо на ро-бочих мiсцях тд землею; а тепер вони тд землею тижнями страйкують з вимогами виплати борпв по заробiтнiй плат навiть на тдконтрольнш Укра!нi територi! Зах1дного Донбасу. Це стало наслвдком того, що перехвд вiд планово! до ринково!, тобто до невiдомо! для населення, економши вiдбувався за порадами та рекомендащями зарубiжних експертiв та консультантов за участю вiтчизияних агентiв впливу як на загальнонацюнальному, так i на регю-нальному рiвнi.

В плановш економiцi узгодженiсть взаемодi! тдроздшв системи вуглезбуту з баншвськими ус-тановами забезпечувалась надходженням грошових кошттв з 10 до 12 годин наступного ранку за ввдван-тажене шахтами вугiлля до 18-о! години поперед-нього дня.

Тобто в сучасних умовах визрiла необхiднiсть принципового перегляду укра!нсько! моделi ол^ар-хiчно-партiйного й кланово-кумiвського катталь зму з його рейдерським механiзмом перерозподiлу власностi та результатов працi трудових колективiв. Стала наявною потреба використання на практищ положень сощально адекватного менеджменту для налагодження узгоджено! взаемодi! загальнонащо-нально! i регiонально! гiлок влади. Це - гнучкий ш-струмент досягнення синхронiзацi! за iерархiею та у чаа автономних i спiльних зусиль рiзних гiлок влади в управлiннi соцiально-економiчним розвит-ком регiонiв.

Треба постшно, безперервно навчатись, вчи-тись i ще раз вчитись, тому що тзнання iстини вщ-буваеться тiльки через переосмислення реально! практики життя. 1сторичний досвiд використання планово! системи управлiння народним господар-ством узагальнений на Всесвiтнiй конференцл, яка була присвячена 50-рiччю першого п'ятирiчного плану, буз запозичений проввдними кра!нами свiту. Доцiльно й Укра!ш переосмислити власний досвiд державного планування та програмно-цiльового прогнозування, запозичивши його здобутки.

Необхiдно кожному управлшцю взяти за девiз настанову, яка викладена в якостi етграфа статп: «Навчатися - це духовно, тому що знання руйнують невiгластво (невежество), упередження (предрассудки), зажерливють (алчность)».

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Стислий анализ виклишв та нам1р1в Их по-долання.

Укра!нський Донбас включае Луганську i До-нецьку областi, ям межують з Донбасом Росiйсько! Федерацл на державному кордонi з Ростовською об-ластю Пiвденного федерального округу Росп. В умовах планово!, адшшстративно-командно! системи управлiння народним господарством статис-тичш спостереження та науково-аналгтичш до-слiдження проводились, як правило, саме за таким розподшом територи Донбасу колишнього СРСР.

Закриття в середиш та у другiй половиш 90-х рошв минулого столiття шахт Укра!нського Донбасу та передача об'екпв !х соцiально! сфери на баланс мюцевих оргашв влади (за наполегливими по-радами закордонних раднишв та консультантiв, хоча витрати на !х утримання складали 5-6% ввд со-бiвартостi вугiлля) призвiв до виникнення вахтово! трудово! мираци укра!нських шахтарiв до росш-ських шахт Ростовсько! области Крiм того, на Лу-ганщинi та Донеччиш почали вiдкриватись, так зван «копанки» для нелегального вуглевидобутку без державного техшчного нагляду за безпекою пращ шахтарiв та без державного фшансового контролю за реалiзацiею вугшля.

Впровадження методом «шоково! терапи», без поетапного експериментально! апробацi! з враху-ванням регiональних складових ментальних характеристик укра!нського соцiуму, англо-саксонсько! моделi ринково! економiки на Укра!нському Дон-басi з наступним !! викривленим поглибленням за усi роки незалежност нашо! держави призвело до негативно! динамши соцiально! структури суспшь-ства, до його сощально! стратифiкацi! - диференща-ц1! населення на вищi i нижчi класи [1, с. 346].

В Луганськш i Донецькш областях почали гостро проявлятися ознаки тяжких соцiальних хвороб: сощально! ексклюзи (розмежування груп населення з нерiвними можливостями): соцiально! мiмi-крi! (приховування з метою виживання iстинно! системи цiннiсних орiентацiй та справжнiх намiрiв);

соцiально! поляризацп (високий рiвень економiчно! i сощально! нерiвностi) [1, с. 340,341, 343].

В сощальнш структурi населення Укра!нського Донбасу з'явилися невiгласнi й упереджеш гене-тичш ополченцi-козачки як патрюти свого краю, не-освiченi безробггш активiсти як блудн iнiцiатори безладу й бандитизму, деморалiзованi вiджимом бiзнесу пiдприемцi, iдейно модна молодь, укра!но-мовнi та рускоязычные пенсiонери. Доречно нага-дати, що до 19-20 рошв минулого столгття частина територи Лугансько! i Донецько! областi були землями Вшська Донського, в столищ якого - м. Ново-черкаську - в 1962 рощ вщбувся виступ трудящих i населення проти свавiлля радянсько! влади, пов'язаного з рiзким i значним тдвищенням цiн на продукти харчування. Виступ був придушений силами вшськових. Цей випадок свiдчить про вшьно-любний характер мiсцевого населення, наявшсть за-гостреного почуття соцiально! справедливост!

Тобто на теренах Укра!нського Донбасу реально виникли передумови для сепаратизму, яш за-гальнонацiональна влада не визнала i почала розгля-дати як терористичн1 сепаратистськi утворення, а не як ностальгiчно омрiянi форми виживання й вiднов-лення соцiально! справедливостi !хн1ми мешкан-цями, що вже пiд впливом ново! загальнонащональ-но! влади 2014 року почали на фот матерiального зубожшня втрачати морально-iсторичнi цiнностi свого минулого, поточного та майбутнього буття.

Саме ця частина населення Укра!нського Донбасу у 2014 рощ стала активним ополченням, зорiентованим на росiйськi зарплати i росiйськi пен-сi! як у анексованому пiвостровi Крим.

Якщо сепаративш настро! населення в АР Крим вже були реалiзованi шляхом проведення мiсцевого референдуму щодо виходу твострова зi складу Ук-ра!ни, то сепаративний заколот Укра!нського Дон-басу можливо було об'ективно очолити шляхом проведення термшових перемовин щодо встанов-лення в межах бюджетного федералiзму гарантш фi-нансових нормативiв бюджетно! забезпеченосп со-цiально-економiчного розвитку Лугансько! i Донецько! областей з !х збереженням в територiальнiй едност^ з уйма областями нашо! держави. Органам загальнонащонально! влади необхщно було спра-цювати на випередження активiстiв створення на-родних республiк в Укра!нському Донбасi.

Протягом одного поколiння вщбувся перехiд вiд усталеного способу й укладу життя в адмшстра-тивно-команднш системi управлiння народним господарством з плановою дисциплiною в отриманш соцiальних гарантий та послуг до ринково! еконо-мiчно! розрухи з вказаними негативними соцiаль-ними наслщками. Стала наявною девiантна пове-дшка окремих громадян та !х груп, яка не вщповь дала загальноприйнятим нормам, внаслiдок чого вiдбувалось порушення цих норм та виникнення но-вих соцiальних хвороб - бомжування, безробiття, пияцтво, наркоманiя, проституцiя та iншi.

Можливо, що для тaкиx бaзовиx гaлyзей ^о-миcловоcтi Укpaïнcького Донбacy як вyгiльнa, rip-ничоpyднa, метaлypгiйнa, xiмiчнa, a тaкож для метa-лообpобки тa мaшинобyдyвaння впpовaдження умов вшьного pинкy повинно було та деякий чac пеpед-бaчaти птанову, aдмiнicтpaтивно-договipнy (a не aд-мiнicтpaтивно-комaнднy) cиcтемy гоcподapювaння як пpомiжний еволюцшний етaп до вiльноï лiбе-paльноï економiки.

Зaмicть пpиcкоpення економiчноï лiбеpaлiзaцiï нaцiонaльного гоcподapcтвa доцшьним було б по-ш^енна тa поглиблення його «cоцiaльно-економiч-но1' лiбеpмaнiзaцiï» зa вдеями вiдомого xapкiвcького пpофеcоpa Овciя Лiбеpмaнa. Вiн був «головним конcтpyктоpом» гоcподapcькоï pефоpми в 1966-19У0 pокax минулого cтолiття, якa мaлa ycпix, зaвдя-чуючи ycвiдомленню тpyдящими тa вciм та^лен-ням ïï положень. Гоcподapcько-економiчнi екcпеpи-менти тa pефоpми в плaновiй економiцi не повинн були погipшyвaти piвень тa якють життя paдянcькиx людей [В, c. У3-ВВ].

В yмовax пеpеxодy до pинковоï економiки деp-жaвний фiнaнcовий контpоль зa фоpмyвaнням i ви-коpиcтaнням пpибyткy пpивaтними тд^ием-cтвaми, оpгaнiзaцiями i фipмaми повинен бути бшьш жоpcтким, нiж зa плaновоï економiки з еле-ментaми ayдитy ефективноcтi.

Впевненi, що доcягненню конституц^но!' c^a-ведливосп в Укpaïнcькомy Донбaci буде cпpияти з'яcyвaння, ycвiдомлення тa ycyнення cоцiaльниx pозбiжноcтей в житп piзниx веpcтв та^летая тa ïx девiaнтноï поведiнки щодо вкaзiвок i piшень зaгaль-нонaцiонaльноï влaди, як не зaвжди гpyнтyвaлиcь нa дyxовно-моpaльниx зacaдax пpaвоcлaвниx xp^-тиянcькиx цино^ей, нacaмпеpед «не вбий», тa та вpaxyвaннi pегiонaльниx cклaдовиx нaйвaжливiшиx ментaльниx xapaктеpиcтик yкpaïнcького cоцiyмy.

Ha таше пеpеконaння доcягти цього можливо зaвдячyючи викоpиcтaнню pезyльтaтiв pетpоcпекти-вного cоцiaльного aнaлiзy динaмiки Iндекcy pегiонa-льного людского pозвиткy Лyгaнcькоï i Донецькоï облacтей, якa пеpедyвaлa 2013-2014 pокaм, a тaкож cтpaтегiчномy вимipy тa пpоектyвaнню 1РЛР, що та-дacть можливост^ оволодiння методaми cоцiaльно aдеквaтного менеджменту для обгpyнтовyвaння його бaжaного piвня тa оптимaльноï cтpyктypи обу-мовлюючих cклaдовиx.

В Зaгaльнiй чacтинi Деpжaвноï cтpaтегiï pегiо-нaльного pозвиткy нa пеpiод до 2020 pокy, якa бyлa зaтвеpдженa piшенням Уpядy вiд 6 cеpпня 2014 pокy № 3В5 (зa пiдпиcом А.П. Яценю^) конcтaтyeтьcя пpо те, що поди ям вiдбyлиcя з почaткy 2014 pокy нa теpитоpiï mвоcтpовa Кpим тa пiвденно-cxiдниx pегiонax Укpaïни, e нacлiдком пpоpaxyнкiв тa недо-лiкiв деpжaвноï внyтpiшньоï тa зовнiшньоï полiтики, в тому чиcлi, i пол^ики pегiонaльного pозвиткy [9].

Вiдcтaлa теxнологiчнa бaзa тa бaгaтофyнкцiо-нaльнicть пpомиcловоcтi Донецькоï i Лyгaнcькоï об-лacтей, cиpовинний xapaктеp екcпоpтy пpодyкцiï тa

оpieнтaцiя його пеpевaжно та pоciйcький pинок кон-cеpвyвaлa недоототалу cтpyктypy економiки, зaлеж-нicть ввд зовнiшнього pинкy, зокpемa енеpгетичниx pеcypciв.

Деpжaвнa пpомиcловa полiтикa, що бaзyвaлacь нa нaдaннi пpефеpендiй окpемим теpитоpiям тa тд-пpиeмcтвaм вyгiльноï тa метaлypгiйноï ^омиздово-cii, не cпpиялa пiдвищенню конкypентоcпpоможно-cii зaзнaчениx pегiонiв. Полiтикa мicцевиx оpгaнiв влaди пpизвелa до зaкpитоcтi pегiонaльниx pинкiв !a фaктичноï ix iнтегpовaноcтi до pоciйcького pинкy.

В pезyльтaтi, кpiм економiчниx пpоблем зaзнa-чених pегiонiв, та фош вiдноcно виcокого piвня cе-pедньоï зapобiтноï плaти поpiвняно з iншими облac-тями, зpоcли внyтpiшньо-pегiонaльнi диcпpопоpцiï щодо pозвиткy iнфpacтpyктypи, нaдaння поcлyг нa-cеленню у cфеpi оcвiти, кyльтypи, оxоpони здоpов'я !a нaвколишнього пpиpодного cеpедовищa тa iншi.

Розвивaлиcь в оcновномy облacнi цетри, a шaxтapcькi тa ciльcькi теpитоpiï зaнепaдaли. Hacлiд-ком зaзнaчениx тенденцш cтaло знaчне pозшapy-вaння нacелення зa piвнем доxодiв, безpобiття, тощ-aльне незaдоволення мешкaндiв pегiонy, cтвоpення пiдгpyнтя для пpоявiв cепapaтизмy.

введет конcтaтaцiï необ'eктивнi: невмiння оpгaнiв зaгaльнонaцiонaльноï влaди зaбезпечити ефективний cтpaтегiчний виpобничий i cоцiaльний pозвиток pегiонy пеpеклaдено нa пpовинy оpгaнiв pегiонaльноï влaди щодо ïx оpieнтaцiï нa pоciйcький pинок.

Кpiм того, не таведеш фaкти того, що Лyгaн-^га i Донецькa облacтi в pейтинговiй оцiнцi 1РЛР пpотягом 2003-2013 pокiв зaймaли оcтaннi мicця cе-pед 24 облacтей, АР Кpим !a м. Киïв й м. Cевacто-поль. Пpиpicт чиcлового знaчення 1РЛР Лyгaнcькоï облacтi зa пеpiод з 2004 по 2013 prn cклaв 16,В% пpоти 6,0% по Донецькш облacтi i 11,0% по Укpaïнi в цiломy.

Якщо cпiввiдношення зтачення 1РЛР Лyгaн-cькоï облacтi з зтаченням 1РЛР Укpaïни у 2013 pоцi cклaло 0,9В пpоти 0,93 у 2004 pоцi, то aнaлогiчне cпiввiдношення знaчень 1РЛР Донецькоï облacтi й Укpaïни зменшилоcь з 1,01 до 0,96.

Ha таше пеpеконaння це cтaло нacлiдком пеpе-дaчi об'ект^в cоцiaльноï iнфpacтpyктypи тa cоцiaль-ноï cфеpи з бaлaнcy ^омшлових пiдпpиeмcтв pегi-ону нa бaлaнc мicцевиx оpгaнiв влaди для фоpмy-вaння комyнaльноï влacноcтi.

Caме щ обcтaвини взимку 200В pокy ^извели до теxногенноï кaтacтpофи в м. Алчев^к Лyгaн-cькоï облacтi з тяжкими нacлiдкaми для еколог^ !a людcькими втpaтaми.

Cпецифiкa дiяльноcтi гад^ием^'в вyгiльноï тa метaлypгiйноï пpомиcловоcтi пеpедбaчae обов'яз-кову деpжaвнy фiнaнcовy пiдтpимкy, як пpaвило до-тaцiю, для mдтpимки cеpедньоpiчноï виpобничоï по-тужносп.

Середня заробгтна плата робггаиюв цих галузей визначаеться часткою регiоиу у ВВП держави (1820%).

Необхiдно наголосити на невиконаииi розпо-рядження Уряду ввд 13 березня 2013 року № 208-р «Про затвердження плану заходiв на 2013-2016 роки щодо реалiзацiï Стратегiï реформування системи на-дання сотальних послуг» (за пщписом М.Я. Азарова). Насамперед мова йде про необхiднiсть свое-часного затвердження 15 державних стандартов сотальних послуг, якими визначено змют, обсяг, норми, нормативи, умови та порядок надання соць альних послуг, показники якост 1х надання [10].

Впевнеш, що своечасне, починаючи з 2006 року розроблення Нацiональноï i Регюнальних програм людського розвитку та використання iитегрального 1ндексу регiонального людського розвитку в якост критерiю ефективност регiональноï политики з вра-хуванням положень бюджетного федералiзму не призвело б до такоï негативноï констатацп дииамiки соцiальноï структури населення Украшського Донбасу у 2014 рощ як ïï стратифiкацiï.

Затверджуючи Державну стратегiю регюналь-ного розвитку на перюд до 2020 року, Кабшет Мш1-стр!в Украши постановою вщ 06.08.2014 року №385 зобов'язав Мiнрегiон Украши разом з ¡ншими цент-ральними та мiсцевими органами влади забезпечити у шестимiсячиий строк розроблення Плану заходiв з реалiзацiï Стратеги (тобто до 06.02.2015року) [9].

Планом заходiв на 2015-2017 рр. з ре^зацл Державноï стратегiï регюнального розвитку на перюд до 2020 року, який був затверджений постановою Кабiнету Мшстр!в Украши 07 жовтня 2015 року № 821 (за тдписом А.П. Яценюка; але на см м1сяц1в тзнше встановленого строку), передбача-лося розроблення та подання на розгляд Уряду проекту акту Кабшету Мшст^в Украши щодо порядку та методики обрахування 1ндексу конкуренто-спроможносп регiонiв (1КР) та 1ндексу регюнального людського розвитку (1РЛР) та розрахунку ix прогнозних значень на перiод до 2020 року (в строк до 01 жовтня 2016року) [11, п.13].

Але цей захщ не був виконаний m за змютом m за строками. Натомють, через piK пiсля встановленого термшу його виконання, 20 грудня 2017 року Кабшет Мшют^в Украïии прийняв постанову №1029 "Деяш питання удосконалення системи мо-тторишу та оцшки результативност реал!зацп державноï регiональноï пол!тики" (за тдписом В.Б. Гройсмана), якою затвердив спрощен Порядок та Методики проведення розрахунку 1КР i 1РЛР [12].

При цьому, наприклад, якщо Планом заход!в на 2015-2017 рр. передбачувалось розробити Порядок i Методику для здшснення прогнозних розрахуншв 1РЛР, то постановою Уряду вщ 20 грудня 2017 року - тшьки для узагальнених анал!тичних розрахуншв фактичних значень 1РЛР по адмшютративним областям (за спрощеною схемою отнки з розмщен-ням, як iнформацiйноï довщки, на сайт! М!нрегюну

Украïии без використання в коротко-, середньо- та довгостроковому стратепчному плануванн чи в оперативному управл!нш).

Узгодження положень проекту Постанови Уряду з цих питань вщбулось 13 квiтия 2017 року в М!нрегюш Украïии. Авторами статп була презентована методика прогнозування 1РЛР за 6-ю блоками з 33-ма показниками, яка пройшла апробащю в Хмельницькш ОДА при розробщ «Регiональноï про-грами людського розвитку Хмельниччини у 20162020 роках» [13-14]. Але вона не була прийнята до уваги М!нрегюном Украши, тому що була тдготов-лена без грантового фшансування шоземними фондами та вичизняними кураторами.

Тобто, на виклик часу щодо розробки методичного забезпечення статистичного вим!ру та прогнозу 1РЛР для проектного регулювання його скла-дових М!нрегюном Украïии був передбачений але не здшснений вщповщний нам!р.

Кр!м того, постановою Уряду вщ 07 жовтня 2015 року № 821 за тдписом А.П. Яценюка при за-тверджент Плану заход!в на 2015-2017 рр. з реаль зацл Державноï стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року стратепчш шдикатори ощнки результативности виконання були наведет з ура-хуванням прогнозних значень тшьки на 01 ачня 2017 року, тобто фактично на один 2016р1к [11].

Нажаль, шдикатори оцшки результативно-ст виконання завдань у 2015-2017рр. не були ви-значенi по таких заходах як: вщновлення безпеки життeдiяльностi та економiчна pеабiлiтацiя До-нецько'1 та Лугансько'1 областей; захист нащо-нальних iнтеpесiв та недопущення порушень конституцшних прав громадян Украши на тим-часово окупованих частинах цих областей; ство-рення умов для розв'язання нагальних проблем пеpеселенцiв; створення умов для змщнення зв'язкiв мiж pегiонами та громадами, а також розвиток прикордонних територш.

Натомють, стратепчш шдикатори розвитку ад-мiиiстративииx областей були доведен! Урядом для ОДА на три мкящ шзшше (07 жовтня 2015 року) i, як ми вже вадмггали, з прогнозними розрахунками -тшьки на 2016 рш. Тобто, виконуючи попередш постанови Уряду, ОДА та Облради не мали реального часу й не спромоглися врахувати ц !ндикатори при приведена Регюнальних стратегш розвитку у вщ-повщшсть як з Державною стратепею регюналь-ного розвитку на перюд до 2020 року, так i при роз-робт Платв заход!в з ïx реал1зацл на 20152017 роки.

Головними причинами вщсутносп узгоджено-ст управлшських ршень i стратепчних вказ!вок Уряду у 2014 рощ у простор! та час! можна вважати наступне.

По-перше, вщсуттсть власного досв!ду держа-вотворення М!нрегюном Украïни, якому були передан! повноваження вщ Мшекономрозвитку Украïни щодо методичного кер!вництва розробленням Ре-

гiонaльниx cтpaтегiй pозвиткy i Плaнiв зaxодiв з ïx pеaлiзaцiï, a тaкож пpоведення монiтоpингy тa ощнки ïx кiнцевоï pезyльтaтивноcтi (в тому чи^ з викоpиcтaнням вiдповiдного деpжзaмовлення нa його cвоeчacне виконaння).

По-д^уге, вiдcyтнicть пiдпоpядковaного ввдом-чо-гaлyзевого (по pегiонaльномy cектоpy нaцiонaль-ноï економши) нayкового зaклaдy aбо aгендiй !a ïx фiлiй, якi б yпеpеджено pозpобляли б вiдповiдне ш-фоpмaцiйно-методичне зaбезпечення тa здiйcню-вaли пpогнознi pозpaxyнки. Центpaльний aпapaт мь нicтеpcтвa з цим не впоpaвcя.

Поcтaновою Уpядy вiд 21 липня 2006 pокy № 1001 «Пpо зaтвеpджения Деpжaвноï cтpaтегiï pе-гiонaльного pозвиткy нa пеpiод до 2015 pокy» нa Мiнекономpозвиткy i тоpгiвлi були покгадеш зaвдaния з кооpдинaцiï в межax його повновaжень дiяльноcтi центpaльниx i мicцевиx оpгaнiв викотав-чоï влaди з pозpоблення тa викотання плaнiв зaxодiв щодо pеaлiзaцiï Cтpaтегiï (за пiдписом Ю.1. Схану-рова, який в cвiй чac був ac^parn^ i зaxиcтив ган-дидaтcькy диcеpтaцiю в EHДI Деpжплaнy Укpaïни)

[15].

Поcтaновою Уpядy вiд 16 листют^ 2011 pокy № 11В6 (за пщписом М.Я. Азарова) Мiнicтеpcтвy pегiонaльного pозвиткy, бyдiвництвa i житлово-комyнaльного гоcподapcтвa було доpyчено зaбезпе-чити методичне cyпpоводження пiдготовки pегiо-нaльниx cтpaтегiй pозвиткy [16].

Тобто нэявта вiдcyтнicть ycвiдомлення Уpя-дaми Укpaïни потенц1йних можливоcтей вггчизня-ноï економiчноï нayки, cтpyктypи якоï' безпоcеpед-ньо пiдпоpядковyвaлиcь вiдповiдним мiнicтеpcтвaм. № кaжyчи вже пpо поcтaновкy ввдповвдним зaмов-лень нa нayковi до^дження тa обов'язкового в^о-вaджения ïx pезyльтaтiв.

Cлiд оcобливо вiдмiтити той фaкт, що mCTa-новa Уpядy вiд 21 липня 2006 pокy №1001 [15], cxba-ливши cтpaтегiчне зaвдaння «Cтвоpення шституцш-них умов для pегiонaльного pозвиткy», визнaчилa cиcтемy покaзникiв узгодження дiяльноcтi ^nipa-льних i мicцевиx оpгaнiв виконaвчоï влaди тa оpгa-нiв мicцевого caмовpядyвaния щодо pозвиткy pегiо-нiв ^бл. 2).

Система показникiв узгодження дiяльностi центральних i мiсцевих

Таблиця 2

№ з/п Покaзники № з/п Погазники

i Зaгaльний iндекc дiяльноcтi депpеcивноcтi цен-тpaльниx i pегiонiв мicцевиx оpгaнiв 13 Зaгaльний piвень зaxвоpювaноcтi нacелення (ту-беpкyльоз, ВIЛ/CHIД, pозлaди пcиxiки xa поведi-нки, злоякюш новоyxвоpення)

2 Обcяг доxодiв виконaвчоï влaди xa мicцевиx бю-джепв у оpгaнiв мicцевого pозpaxyнкy га одну caмовpядyвaння щодо оcобy pозвиткy pегiонiв 14 Кiлькicxь iнвaлiдiв у pозpaxyнкy нa i xиc. оciб

3 Cеpедньомicячнa номiнaльнa зapобixнa raa!a нaймaниx пpaцiвникiв 15 Зaбезпеченicть гpомaдян житлом

4 Piвень бiдноcxi 16 Piвень зaбезпечення житлового фонду водовiдве-денням, кaнaлiзaцieю, центpaльним опaленням, гa-зом, гapячим водопоcтaчaнням

5 Кшькють дixей, яш от^имують деpжaвнy допо-могу, ïï cеpеднiй pозмip 1У Pозподiл нacелення зa оcвixою ^a дaними пеpе-пиcy нacелення 2001 pокy)

6 Кшькють мaлозaбезпечениx гpомaдян, яш от^и-мують деpжaвнy допомогу, ïï cеpеднiй pозмip 1В Чacxкa нacелення вiком 19 pокiв i cxapше, що не мae вищоï оcвixи

У Кiлькicxь непpaцездaxниx гpомaдян з мiнiмaль-ними доxодaми, яким пpизнaченa цiльовa гро-шовa допомогa, ïï cеpеднiй pозмip 19 Кiлькicxь мaлиx пiдпpиeмcxв у pозpaxyнкy нa 10 тиа оciб

В Кiлькicxь ciмей, яким ^из^чет cyбcидiï для вiдшкодyвaння оплaxи житлово-комугальних поcлyг, ïx пиxомa вaгa у зaгaльнiй кiлькоcxi ci-мей 2G Кiлькicxь фiзичниx оаб, зaйняxиx пiдпpиeмниць-кою дiяльнicxю, у pозpaxyнкy нa 1G xиc. оаб

9 Piвень зaйнятоcтi xa безpобixxя cеpед оciб вжом 15-У0 pокiв, визнaчений зa методолопею МОП 21 Обcяг pоздpiбного xовapообоpоxy нa одну отобу

10 Чиcельнicxь економiчно неaкxивного ^^лення у пpaцездaxномy вiцi, у тому чи^ оciб вiком до 35 pокiв 22 Деpжaвнi кaпixaльнi iнвеcxицiï у pозвиток депpе-cивниx xеpиxоpiй

11 Кiлькicxь зapеecxpовaниx безpобixниx, яш от^и-мують допомогу з безpобiття 23 Обcяг деpжaвноï фiнaнcовоï пiдxpимки для pозви-тку пiдпpиeмницxвa нa депpеcивниx теpитоpiяx

12 Коефiцieнx cмеpxноcxi дixей вiком до i pокy 24 Обcяг мiжнapодноï xеxнiчноï допомоги, що cпpя-мовyexьcя нa подолaння депpеcивноcтi xеpиxоpiй

Наведет показники в бтьшосп сво!й ствпада-ють з показниками оцiнки 1РЛР (див. табл. 3), тому вони вщображають iнформацiйне забезпечення со-щально-адекватного менеджменту при взаемодi! ор-гашв загальнонацюнально! i регiонально! влади.

Крiм того, доцшьно визнати, що планово-аналь тичний рiвень Порядку розроблення, проведення монiторингу та оцiнки реалiзацi! регюнальних стра-тегiй розвитку, затверджений Постановою Уряду 16 листопаду 2011 року №1186 (за пщписом М.Я. Азарова) [16] в науково-методичному вимiрi вище Порядку розроблення регюнальних стратегш розвитку i плашв заходiв з !х реалiзацi!, а також проведення мониторингу та оцiнки результативности реа-лiзацi! зазначених регiональних стратегш i планiв, що був затверджений постановою Уряду 11 листопаду 2015 року № 932 (за пщписом А.П. Яценюка)

[17].

На ввдмшу ввд Порядку 2015 року Порядок 2011 року включав 6 додатшв:

1. Характеристика сильних та слабих сторш ре-гiонiв.

2. Перелiк та характеристика внутршшх (ендо-генних) факторiв розвитку регiонiв.

3. Характеристика можливостей i загроз зов-нiшнiх (екзогенних) факторiв розвитку регiонiв.

4. Перелш та характеристика проектiв та за-вдань.

5. План реалiзацi! проектов та виконання за-вдань.

6. Показники реалiзацi! Стратеги.

Саме в додатку 6 за кожною стратепчною цiллю визначались заходи зi строками виконання та ввдповвдальним виконавцем з визначенням обсяпв i джерел фiнансування та очшуваними результатами.

В свiй час в системi Мiнекономрозвитку Укра-!ни бшя 70 рошв дiяв Економiчний науково-дослвд-ний iнститут (ЕНД1), 50-рiччя якого ввдзначалось за участi Петра Порошенка як мiнiстра Мшеконом-розвитку Укра!ни, а в Нацiональнiй академi! наук Укра!ни (НАН Укра1ни) - 100^чна Рада з вивчення продуктивних сил Укра!ни (РВПС, що була створена ще всесвгтньоввдомим укра1нським вченим Во-лодимиром 1вановичем Вернадським), ям були го-ловними науковими закладами в державi з питань розробки регiонально! полiтики та методичного за-безпечення !! реалiзацi! на базi генеральних схем i комплексних плашв економiчного i сощального розвитку регюшв (адмiнiстративних районiв i адмь нютративних областей).

В плановiй адмiнiстративно-команднiй системi управлiння народним господарством середньо- та довгостроковi загальнодержавнi рiшения прийма-лись на основi наукових доробок та рекомендацш цих установ, якi на тепершнш час знищенi. Лшвщо-ваш також 1нститут свiтово! економiки i мiжнарод-них вiдносин НАН Укра!ни (академiк Ю.М. Пахо-мов) та Укра!нський державний унiверситет фшан-ав та мiжнародно! торгiвлi (спочатку Мiнфiну, а

згодом Мшосвгти Украïии; доктори наук, профе-сори О.О. Покрищук та В.Д. Гвоздецький).

На кафедр! фшанав, грошового об!гу i кредиту цього ВНЗ (д.е.н., професор В.Ф. Столяров) було тдготовлено Передмову «Науков! основи подаль-шого розвитку та вдосконалення концептуальних положень оновленого Бюджетного кодексу Украши» та другу редакщю узагальнених науково-прак-тичних коментар!в (2010-2011 роки).

Але нов! органи загальнонацiональноï влади у 2014 рощ передали Академто фшансового управлшня, у склад! якоï д!е Науково-дослщний фшансо-вий шститут, з тдпорядкування Мшф!ну Украïни до Мшютерства освгт i науки Украïии. I це в умовах фiскально-бюджетноï децентрал!заци i необхщ-ност своечасноï розробки фшансових норматиыв забезпечення сощальних норматив!в i норм та галу-зевих стандартов складових людського розвитку.

Тобто якби потенщал та гадпорядкування пере-л!чених 1нститупв та ВНЗ був збережений, то мож-ливо була б завершена своечасна доробка шформа-щйно-методичного забезпечення сощально-аде-кватного менеджменту в узгодженш взаемоди орга-шв загальнонацiональноï та регiональноï влади.

Саме тому, в сучасних умовах менеджмент стратепчного вим!ру та проектування 1РЛР потре-буе подальшого удосконалення i розвитку за своею суттю та змютом, та ще й обов'язкового методичного впровадження в систему державного стратепчного планування для здшснення вщповщних про-гнозних розрахуншв. Отримаш результати доцшьно буде використовувати для визначення прюритетгв подальшого сощально-економ!чного розвитку (в тому числ! i людського розвитку) в у^х регюнах Ук-ра]™.

У Глобальному Звт з людського розвитку 1993 року Украша входила до складу краш з високим р!внем людського розвитку (таких краш було 55) i посщала 45 мюце з! 174 краïн i територш.

У 2013 рощ до групи краш з високим р!внем людського розвитку входило 54 краши (поряд ¡з 47 крашами з надзвичайно високим р!внем людського розвитку). Украша займала 83 мюце з! 187 краïн i територш (значення 1ЛР склало 0,734). У цьому роц за 1ЛР Бшорусь займала 53 мюце (0,786), а Росшська Федеращя - 57 мюце (значення 1ЛР -0,778).

Украïна за даними Державноï служби статистики у 2014 рощ (з початку бойових дш на Украш-ському Донбаа) попршила свш результат на п'ять позицш пор!вняно з 2013 роком але пол!пшила його на дв! позици у 2015 рощ зайнявши 81 мюце серед 188 краш i територш св!ту.

1ндекс людського розвитку Украïни за 2013 рш склав 0,734 i був нижче середнього значення для краш ¡з високим р!внем людського розвитку (0,735) i середнього для краш Свропи та Центральноï Ази (0,738).

У 2016 рощ за 1ндексом людського розвитку Укра!на посiла 84 мюце, а у 2017 рощ - 88 мюце серед 188 кра!н i територiй свгту.

Актуалiзацi! дослiдження сприяло також прий-няття Середньострокового плану прiоритетних дш Уряду до 2020 року, затвердженого розпоряджен-ням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни 03 квгтня 2017 року № 275-р (за пiдписом В.Б. Гройсмана) i яким пе-редбачено наступне досягнення такого ключового показника ефективностг розвитку людського кат-талу як 1ндекс людського розвитку - входження Ук-ра!ни в 2020 роцi до 50-ти кращих кра!н при одноча-сному зменшенню рiвня смертности на 10 вщсотшв та рiвня бщностг (ОЕСР) - на 15 вщсотшв [18].

Крiм того, «Стратепею сталого розвитку «Ук-ра!на-2020» визначено, що за глобальним iндексом конкурентоспроможностг, який розраховуе Всесвгт-нш економiчний форум (WEF), Укра!на ввiйде до 40 кращих держав свгту [19].

У 2019 рощ напередодш чергових виборiв Президента Укра!ни один з претендентов на цей пост -л'дер парти "Основа" Сергш Олексшович Та-рута — наголошував наступне: "Протягом остан-нх трьох рок1в ООН констатуе в1дсутн1сть про-гресу в Укра'Чш щодо розвитку людського капиталу. Наша кра'ша зараз опинилась на 88-й позици 31 189 крат св1ту, на одному р1вн1 з Еквадором, Перу та Колумб1ею. Вс1 европейськ держави — на-багато вище.

Моя висока мета — тдняти Украшу в топ-25 крат св1ту за 1ндексом людського розвитку. Прийшов час в центр державноЧполитики поста-вити загальнолюдськ ц нност " [20, с. 3].

Стратепчна цшь С.О. Тарути та його команди -топ-30; входження Укра!ни до складу проввдних економiчних держав передбачено стратепею еконо-мiчного зростання нашо! держави - Доктриною зба-лансованого розвитку "Украша - 2030", яка створена вченими економютами i бiзнес спшьнотою.

Шдсумовуючи викладене, необхвдно констату-вати наступнi сутнють та змют подальшого цше-спрямованого до^дження.

На виконання постанови Уряду вщ 11 листопада 2015 року № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регiональних стратегiй розвитку i пла-шв заходiв з !х реалiзащ!, а також проведення мош-торингу та оцiнки результативности реалiзацi! зазна-чених регiональних стратегiй i планiв заходiв» мае мiсце наявна потреба в стратепчному прогнозуваннi 1РЛР та сощально-економiчному проектуванн його складових для використання [17]:

- по-перше, при уточненш Планiв заходiв на 2018-2020 рр. з реалiзацil Регюнальних стратегiй на перiод до 2020 року;

- по-друге, при розробщ нових Регiональних стратегiй розвитку адмшютративних областей на перiоди до 2027 та 2030-го рошв;

- по-трете, при розробщ Планiв заходiв з !х ре-алiзацil на перюд до 2027 року - на три роки (пер-

ший етап: 2021-2023 рр.) та на чотири роки (другий етап: 2024-2027 рр.);

- по-четверте, для досягнення адаптованих для Украши 7 Цшей Розвитку Тисячолгття на перюд до 2015 року (для тих регюшв, де вони не досягнул) та декшька з 17-ти Цшей Сталого Розвитку людства на перюд до 2030 року [21].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Оцтка методов вим1ру та тенденцшрег'ю-нального людського розвитку.

Укра!на першою з держав Центрально! та Схщ-но! Свропи, а також серед краш-члешв СНД прийн-яла Концепщю людського розвитку як оргашчну складову Концепцл сталого розвитку в глобальному та национальному вимiрi та як основу цившзащй-ного прогресу.

Програми розвитку ООН (ПРООН) з 1990 року щорiчно публiкують сво! Глобальнi Звгти про люд-ський розвиток, а розрахунки 1ндексу людського розвитку (1РЛР) для Укра!ни були вперше включен! у Глобальний Звгт з людського розвитку 1993 року. На тому етат Укра!на посiдала 45 мюце i була вщне-сена ПРООН до кра!н з високим рiвнем людського розвитку.

Нащональний звгт про людський розвиток в Укра!ш, тдготовлений тд егiдою ПРООН, вперше було тдготовлено у 1995 рощ з наступною публша-цiею один раз на два роки.

На национальному р1вш 1ндекси людського розвитку (1ЛР) обчислювались зпдно з методикою ПРООН за даними про стан здоров'я, рiвень освгти i добробут населения. Характеристику здоров'я надавав показник середньо! очiкувано! тривалостi життя при народженш, освгти - показники писемност до-рослого населення i охоплення навчанням (шкшь-ним i пюляшкшьним) вадповщних його вшових груп, добробуту - обсяг ВВП за паритетом кутве-льно! спроможносп в розрахунку на душу насе-лення.

1лр = 3 (1сз*1он *1 рж ) , (1)

де 1сз - iндекс стану здоров'я населення;

1ОН - iндекс освiченостi населення;

IРЖ- iндекс р!вня життя.

Але аналiз концепцл та методiв обчислення 1РЛР та накопичення досв!ду !х практичного використання у 1995-1998 роках привели фахiвцiв 1нсти-туту демографп та соцiальних дослiджень !м. М.В. Птухи НАН Укра!ни до висновку про !х неповноту в контекст досягнення обгрунтованостг в прийнятп коректних рiшень щодо вдосконалення державно! регiонально! пол^ики. кр!м того, як тдкреслювали фахiвцi Державно! служби статистики Укра!ни, ви-мiрювання регюнальних вiдмiнностей р!вня людського розвитку в межах окремо! кра!ни за методикою ПРООН викликало низку методолопчних та ор-гашзащйно-шформащйних проблем, пов'язаних з особливостями нацiонально! статистики.

В зв'язку з цими обставинами виникла необхвд-шсть у розробц нацiональноï методики вим!ру 1н-дексу людського розвитку на регюнальному р!вш, яка б забезпечувала об'ективнють порiвияиь соща-льно-економ!чного розвитку репошв Украïии.

Цей виклик часу був подоланий завдяки розро-бц Нацiональноï методики розрахунку 1РЛР,

яка була затверджена Сшльною Постановою Ко-леги Держкомстату Украши та Президи НАН Украши в 2001 роц (№182/76 вад 05.04.2001 р. та 14.03.2001 р.) [22]. Нацюнальна методика передба-чала визначення узагальнюючих !ндикатор!в дев'я-ти основних аспектов регюнального людського роз-витку (табл. 3):

Таблиця 3

Система показни^в оцшки 1ндексу pегiонального людського розвитку з адмiнiстpативно-теpитоpiальному подiлу Украши в 1999-2011 роках_

№ з/п № з/п

за наскр!зною в грудах за Показники за складовими частинами людського розвитку

нумеращею аспектами

1 2 3

1. Демогpафiчний розвиток репошв Украши

1. 1.1. коефщент смертносп немовлят, %о

2. 1.2. коефщент перинатально1 смертности %

3. 1.3. середня оч!кувана тривалють життя населення при народженш (без диференщаци за статтю), рошв

4. 1.4. середня очшувана тривалють життя населення при досягненш 15 рошв (без диференщаци за статтю), рошв

5. 1.5. середня очшувана тривалють життя населення при досягненш 45 рошв (без диференщаци за статтю), рошв

6. 1.6. середня очшувана тривалють життя населення при досягненш 65 рошв (без диференщаци за статтю), рошв

7. 1.7. сальдо мираци, тис. оаб

8. 1.8. коефщент штенсивносп мираци, %

2. Розвиток регюнальних риншв пращ репошв Украши

9. 2.1. р!вень економiчноï активносп (мюьке населення), %

10. 2.2. р!вень безробптя за методолопею Мiжиародноï оргашзаци прац! (мюьке населення), %

11. 2.3. р!вень зайнятосп (мюьке населення), %

12. 2.4. середня тривалють пошуку роботи (мюьке населення), мюящв

13. 2.5. питома вага працюючих в умовах неповного робочого дня (тижня)

у загальнш чисельносп зайнятих, %

14. 2.6. питома вага пращвнишв, як1 перебували в адмшютративних вщпустках,

в загальнш чисельносп зайнятих, %

15. 2.7. частка працюючих в умовах, що не ввдповщають саштарно-ппешчним

нормам, в загальнш чисельносп зайнятих, %

16. 2.8. сшвввдношення р!вшв зареестрованого безробптя та визначеного за методолопею МОП, коефщент

17. 2.9 плиннють робочо1 сили, %

3. Матеpiальний добробут населення репошв Украши

18. 3.1. середня заробпна плата, грн.

19. 3.2. середня пенс!я, грн.

20. 3.3. середш сукупш витрати в розрахунку на умовно дорослого, грн.

21. 3.4. сшввщношення сукупних витрат та доход!в, %

22. 3.5. р!зниця м1ж грошовими витратами та доходами, грн.

23. 3.6. середнш доход ввд особистого шдсобного господарства, грн.

24. 3.7. частка грошових доход!в у сукупних, %

25. 3.8. р!вень бщносп, %

26. 3.9. глибина бщносп, %

27. 3.10. коефщент Джин!

кушвельна спроможнють середньодушового доходу, шльшсть

28. 3.11. мшмальних споживчих кошик1в, як! можна придбати на цю суму за регюнальними цшами

29. 3.12. забезпеченють приватними автомоб!лями, к1льк1сть автомобшв у

розрахунку на 100 амей

Продовження табл. 3

1 2 3

4. Умови проживания населення регюшв УкраТни

30. 4.1. щшьнють населення, оаб на 1 км2

31. 4.2. рiвень урбашзаци, %

32. 4.3. забезпеченють житлом, м2

33. 4.4. частка населення, що проживае у мютах з чисельнютю понад 100 тис., %

34. 4.5. питома вага житла з водогоном у мютах, %

35. 4.6. питома вага житла з каналiзацiею у мютах, %

36. 4.7. питома вага житла з центральним опаленням у мютах, %

37. 4.8. питома вага житла з газом у мютах, %

38. 4.9. питома вага житла з водогоном у альсьшй мюцевосп, %

39. 4.10. питома вага житла з каналiзацiею у альськш мюцевосп, %

40. 4.11. питома вага житла з центральним опаленням у сшьськш мюцевосп, %

41. 4.12. питома вага житла з газом у сшьськш мюцевосп, %

42. 4.13. щшьнють автомобшьних дори

43. 4.14. шльшсть мюць у санаторiях, в розрахунку на 10 тис. оаб

44. 4.15. шльшсть лжарняних тжок, в розрахунку на 10 тис. оаб

45. 4.16. планова емнють амбулаторно-полжлшчних заклащв, кшькють вщвщувань на 10 тис. оаб

46. 4.17. кшькють телефошв, в розрахунку на 100 амей

47. 4.18. кшькють таксофошв, в розрахунку на 10 тис. оаб (мюьш поселення)

48. 4.19. кшькють таксофошв, в розрахунку на 10 тис. оаб (сшьська мюцевють)

49. 4.20. обсяг мюцевого телемовлення, годин на добу

5. Освгга населення регюшв УкраТни

50. 5.1. охоплення дней дошкшьними закладами, %

51. 5.2. охоплення дней початковою освгтою, %

52. 5.3. охоплення дгтей та пщлишв базовою середньою освгтою, %

53. 5.4. охоплення дгтей та пщлишв повною середньою освгтою, %

54. 5.5. чисельнiсть студентiв внз!в 1-11 ргвня акредитаци, на тис. оаб вжом 15-23 роки

55. 5.6. чисельнють студентiв внз!в 111-1У ргвня акредитаци, на тис. оаб вжом 17-23 роки

56. 5.7. середня тривалiсть навчання, рошв

57. 5.8. частка оаб !з вищою освгтою в населеннi старше 25 рошв, %

6. Стан та охорона здоров'я населення регюшв УкраТни

58. 6.1. рiвень травматизму, пов'язаного з виробництвом (оаб на 1000 працюючих), %

59. 6.2. середня тривалють перебування хворого у стацiонарi, дшв

60. 6.3. питома вага дiтей до 2 рошв, охоплених щепленням проти дифтериту, %

61. 6.4. питома вага дгтей до 2 рошв, охоплених щепленням проти коклюшу, %

62. 6.5. питома вага дгтей до 2 рошв, охоплених щепленням проти полiомiелiту, %

63. 6.6. питома вага дгтей до 2 рошв, охоплених щепленням проти кору, %

64. 6.7. питома вага новонароджених, охоплених щепленням проти туберкульозу, %

65. 6.8. шдекс умовного здоров'я населення регюну

66. 6.9. забезпеченють населення лжарями, чисельнють лжаргв уах спещальностей у розрахунку на 10 тис. оаб

67. 6.10 забезпеченють населення послугами швидко!' медично!' допомоги, шльшсть станцгй швидко! медично! допомоги в розрахунку на 100 тис. оаб.

7. Сошальне середовище регюшв УкраТни

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

68. 7.1. коефщент злочинностг

69. 7.2. питома вага тяжких злочишв у загальнгй шлькосл, %

70. 7.3. к!льк1сть померлих вгд навмисного самоушкодження, у розрахунку на 100 тис. населення

71. 7.4. шльшсть хворих з вперше встановленим дгагнозом активного туберкульозу, у розрахунку на 100 тис. населення

72. 7.5. шльшсть хворих на розлади психики та поведшки внаслщок уживання алкоголю (алкоголгзм г алкогольнг психози), що взят! на облш з метою лтування г реабглгтацг!, у розрахунку на 100 тис. населення

-241

Еконотчний вюник Донбасу № 2(56), 2019

Зактчення табл. 3

1 2 3

73. 7.6. шльшсть хворих на розлади психши та поведшки внаслщок уживання наркотичних та шших (кр1м алкоголю) психоактивних речовин (наркомани i токсикомани), що взят1 на обл1к з метою л1кування i реабштацп, у розрахунку на 100 тис. населення

74. 7.7. питома вага безробгтних у мюьшй мюцевосп, як не мають роботи б1льше 1 року, %

75. 7.8. ствввдношення розлучень та шлюб1в, раз1в

76. 7.9. питома вага народжених поза шлюбом, %

77. 7.10. к1льк1сть ДТП, у розрахунку на 100 км дорп

78. 7.11. заборгованють по виплап заробггао! плати, грн. у розрахунку на 1 пращвника

8. Екологiчна ситуацiя регшшв УкраТни

79. 8.1. к1льк1сть промислових токсичних в1дход1в у сховищах, тонн в розрахунку на 1 км2

80. 8.2. викиди арки, кг арчаного ангидриду в розрахунку на 1 км2

81. 8.3. викиди азоту, кг окисл1в азоту в перерахунку на NO2 на 1 км2

82. 8.4. викиди шшдливих речовин ввд пересувних джерел забруднення, кг на 1 км2

83. 8.5. шльшсть важких метал1в у спчних водах, кг на 1 км2

84. 8.6. питома вага скинуто! неочищено! води в загальному И обсяз1, %

9. Фшансування людського розвитку у регшнах УкраТни

85. 9.1. видатки м1сцевих бюджепв на осв1ту, грн. на 1 особу

86. 9.2. видатки м1сцевих бюджет1в на охорону здоров'я, грн. на 1 особу

87. 9.3. видатки м1сцевих бюджет1в на сощальний захист, грн. на 1 особу

88. 9.4. трансферта Державного бюджету, грн. на 1 особу

89. 9.5. питома вага видатшв на освиу в сукупних сощальних видатках мюцевого бюджету, %

90. 9.6. питома вага видатшв на охорону здоров'я в сукупних сощальних видатках мюцевого бюджету, %

91. 9.7. питома вага видатшв на сощальний захист у сукупних сощальних видатках мюцевого бюджету, %

92. 9.8. ствввдношення трансферов Державного бюджету з сощальними витратами мюцевих бюджепв

Складено за матер!алами [22, с. 9-19, 28,30].

1) демограф!чний розвиток (8 показнишв);

2) розвиток ринку пращ (9 показнишв);

3) матер!альний добробут населення (12 показнишв);

4) умови проживання населення (20 показнишв);

5) р!вень освгга населення (8 показнишв);

6) стан та охорона здоров'я (10 показнишв);

7) сощальне середовище (11 показнишв);

8) еколопчна ситуащя (8 показнишв);

9) фшансування людського розвитку (8 показнишв).

На субнацюнальному (регюнальному) р!вш в Украш з 1999 року почали розраховувати 1РЛР за адмiиiстративно-територiальиим устроем держави: по 24 адмшютративним областям, АР Крим, м. Киеву i м. Севастополю.

Методолопя розрахуншв 1РЛР також грунтува-лась на мшмальному набор! показнишв, як! вщо-бражали ключов! можливост у забезпеченш всього процесу людського розвитку на данш територи: прожити довге й здорове життя (вим!р - довголптя);

набути, розширювати й оновлювати знання (вим!р осв!чешсть); мати доступ до засоб!в iсиуваиня, що забезпечують пдний р!вень життя (вим!р - матер!а-льний р!вень життя).

Нащональна методика розрахунку 1РЛР забез-печила виконання методолопчно коректних ствста-влень як за штегральними значеннями 1РЛР, так i за кожним з дев'яти !ндек«в окремих аспектов людського розвитку, шдикаторами яких була вщповщна система показнишв. При цьому комплексний тдхщ до характеристики регюнальних особливостей людського розвитку забезпечувався побудовою !нтегра-льного !ндексу людського розвитку за схемою, яка передбачала процес в три етапи вщповщно до 3-х рiвневоï iерарxiчноï системи показнишв: вихщш, пром!жш та узагальнюючг

Розрахунки 1РЛР за цим алгоритмом дозволили побудувати едину шкалу, на яшй у ранговому порядку розм!щуються ва регюни Украïии. Конкретне значення штегрального !ндексу (або !ндекав, що характеризуют окрем! аспекти людського розвитку) не мали економiчноï штерпретаци. Важливим стало

лише мюце, яке належало кожному конкретному регюну на единш для в«е! Укра!ни шкал!

Це стало найбшьш важливим для формування державно! регюнально! пол!тики та визначення прюритепв сощально-економ!чного розвитку кожного регюну та держави в цшому.

Державна служба статистики Укра!ни, почина-ючи з 1999 року стала видавати щор!чний статисти-чний бюлетень «Регюнальний людський розвиток» з розрахунками 1РЛР за вс!ма 9-ю аспектами людського розвитку в розр!з! адмшютративно-територь ального устрою Укра!ни.

За результатами рейтингово! ощнки 1РЛР в 2011 рощ (яка в останне мала мюце за 9 основними аспектами регюнального людського розвитку) Державною службою статистики Укра!ни було видшено 3 групи регюшв [23, с. 5]:

- регшни-лщери, як1 за результатами розрахунку 1ндексу людського розвитку посвдали перших 5 мюць;

- регшни основноТ групи (18 регюшв), як! за результатами розрахунку 1ндексу людського розвитку займали з 6 по 23 мюце;

- регшни-аутсайдери, як! за !нтегральними розрахунками займали 4 останшх мюця - з 23 по 27.

Перше мюце з великим вщривом - за даними 1999-2011 рошв - упевнено займав м. Ки!в, якому належали перш! позици за !нтегральними !ндексами демограф!чного розвитку, матер!ального добробуту, умов проживання населення, р!вня освгти та фшан-сування людського розвитку.

Наступне - друге мюце - належало м. Севастополю (перше мюце за розвитком ринку пращ та охо-роною здоров'я, друга позищя - за демограф!чним розвитком, р!внем освгти та умовами проживання населення, висок! мюця за фшансуванням людського розвитку та матер!альним добробутом).

Трете мюце посвдала Харшвська область: друга позищя у рейтингу за розвитком ринку пращ, третя - за р!внем освгти; досить висок! мюця за р!внем ма-тер!ального добробуту, умовами проживання та охороною здоров'я. Але за абсолютними показни-ками !ндексу !х дом!нування було не таким вираз-ним, як позищя м. Киева (0,674).

Полтавська область займала 4 мюце за ¡ндексом фшансування людського розвитку та мала вщносно велик! значення за ощнкою !нших блоков. Слад за-значити, що область практично не мала складових, як суттево негативно впливали на !! розвиток.

Ки!вська область входила до п'япрки лщер!в за !ндексами демограф!чного розвитку, матер!ального добробуту, умов проживання, освгти та фшансу-вання людського розвитку. Негативними сторонами у загальному !ндекс! регюну було сощальне середо-вище та розвиток ринку пращ

На протилежному фланз! рейтингово! шкали розмютились Донецька (27 мюце), Луганська (26 мюце) та Житомирська (25 мюце) обласп, як! по-

мГтно вiдставали за 1ндексами людського розвитку вiд бiльшостi регюшв Украши.

Слад також зазначити, що за ii останнi роки спостережень значно попршились позици Вшниць-ко! (з 2005 року 21-26 мюце) та Житомирсько! (25 мiсце у 2010 рощ - найнижча позищя за ва роки розрахунк1в) областей, як на eдинiй шкалi штегра-льного iндексу регiонального людського розвитку в 2011 рощ не набагато випереджали аутсайдерiв -Донецьку та Луганську обласп Укра!нського Дон-басу.

Незважаючи на досить високий рiвень матерГа-льного добробуту (2 мiсце серед усГх регiонiв) та висок! показники на ринку пращ (5 мюце), у 2011 рощ Донецька область продовжувала займати останне мюце в Укра!ш у рейтингу за 1РЛР. Найбiльш болю-чими для Донецько! областi залишалися проблеми полiпшення демографiчноï ситуаци (26 i 23 мюця), умов проживання населення (26 i 24 мюця) та стан навколишнього природного середовища (27 мюця) -табл. 4.

У 2010-2011 роках Луганська область входила до трiйки аутсайдерiв за аспектами демографiчного розвитку (22 i 25 мюця), умов проживання населення (24 i 26 мюця), рiвня освгти (26 i 25 мюця). Не-задовшьними для обласп були Гндекси природного середовища (22 i 21 мюця) та соцiальноï сфери (21 i 20 мюця) - табл. 4.

Лопчно стверджувати, що динамша показни-кiв-дестимуляторiв регюнального людського розвитку в Донецькш та Луганськш областях

обумовлювало та формувала виникнення i роз-повсюдження основних видГв девiантноï поведшки Гндиввдв i сощальних груп, у першу чергу, еконо-мiчноï злочинносп, мониторинг якоï здшснюють ор-гани правоохоронноï системи (Мшютерство внут-ршшх справ Украши, прокуратура, судовГ органи), а також алкоголГзму i наркомани, самогубств i проституци та Гнших деструктивних сощальних явищ.

Необхщно наголосити, що гострГ проблеми со-щально-економГчного розвитку Донецько!' обласп визначались насамперед несприятливою еколопч-ною ситуащею. Стан навколишнього середовища регюну став одним з головних чиннишв, який ха-рактеризував проблеми демографГчного розвитку -низьку тривалють життя i висок показники смертности немовлят i перинатальноï смертности

В обласп мав мюце високий рГвень професш-них захворювань шахтарГв, металурпв, пращвнишв хiмiчноï галузг На незадовшьну ощнку також впли-вав низький рГвень умов проживання: висока щшьнють населення накладалась на низьку забезпеченють житлом i його комфортнють, недостатнють ль карняних лГжок i станцш швидкоï допомоги.

У Луганськ1й обласп ситуащя також характе-ризувалась незадовшьними показниками умов проживання населення - облаштованютю житла, щшь-

1ндекси та рейтинги шдекав аспсктш людського розвитку в рсмонах та 1ндекс регионального людського розвитку

Таблнця 4

Регюни Роки Демограф1чний Розвиток Розвиток ринку пращ Матер1альний добробут Умови проживания населения Р1вень осв1ти Стан та охорона здоров "я Сощальне середовище Еколопчна ситуащя Фшансування людського розвитку 1ндекс регюна-льного людського розвитку

шдекс Рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг шдекс рейтинг

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Луганська область ОБЛАСТ1 СХЩНО! УКРА1НИ

1999 0.303 23 0.463 25 0.354 23 0.233 23 0.251 27 0.626 15 0.418 27 0.826 23 0.353 21 0.422 27

2000 0.156 26 0.413 24 0.413 22 0.231 23 0.286 27 0.643 14 0.426 27 0.807 24 0.331 14 0.412 27

2001 0.177 25 0.383 25 0.430 14 0.247 21 0.263 27 0.645 15 0.392 27 0.820 22 0.367 12 0.413 27

2002 0.123 27 0.415 24 0.525 6 0.239 23 0.227 27 0.402 26 0.392 27 0.805 23 0.403 9 0.390 27

2003 0.163 27 0.472 17 0.514 6 0.223 22 0.261 27 0.513 20 0.395 27 0.812 23 0.398 13 0.414 26

2004 0.121 27 0.466 22 0.569 3 0.231 22 0.234 27 0.576 17 0.382 27 0.690 24 0.340 24 0.400 27

2005 0.160 25 0.530 24 0.508 4 0.240 21 0.229 27 0.615 5 0.461 23 0.640 23 0.353 16 0.412 26

2006 0.142 26 0.533 18 0.534 5 0.227 24 0.216 27 0.609 21 0.492 20 0.671 21 0.297 24 0.412 26

2007 0.139 26 0.551 16 0.541 4 0.222 24 0.235 27 0.637 18 0.486 20 0.616 21 0.380 16 0.420 25

2008 0.163 25 0.517 20 0.526 6 0.216 23 0.238 27 0.658 15 0.442 21 0.615 23 0.455 19 0.421 26

2009 0.148 24 0.668 18 0.527 6 0.217 24 0.280 26 0.640 16 0.416 25 0.651 22 0.398 20 0.433 26

2010 0.202 22 0.620 16 0.464 8 0.210 24 0.313 26 0.633 8 0.426 21 0.624 22 0.398 18 0.428 25

2011 0.22 25 0.615 17 0.533 6 0.194 26 0.306 25 0.593 7 0.447 20 0.628 21 0.411 18 0.434 26

Донецька область 1999 0.297 25 0.610 8 0.484 8 0.261 17 0.347 25 0.53) 23 0.566 14 0.465 26 0.453 7 0.440 26

2000 0.176 25 0.655 4 0.519 6 0.249 21 0.401 25 0.548 25 0.541 18 0.511 26 0.504 5 0.450 26

2001 0.131 27 0.558 9 0.517 4 0.264 18 0.374 25 0.546 25 0.462 25 0.497 26 0.516 5 0.425 26

2002 0.135 26 0.566 7 0.560 2 0.255 20 0.280 26 0.525 18 0.481 21 0.543 26 0.496 5 0.421 26

2003 0.177 25 0.605 8 0.585 2 0.249 20 0.268 26 0.374 26 0.496 20 0.532 26 0.486 6 0.413 27

2004 0.128 26 0.589 10 0.665 2 0.237 21 0.268 26 0.506 23 0.500 17 0.474 26 0.436 7 0.418 26

2005 0.192 23 0.670 3 0.500 5 0.238 22 0.272 26 0.490 20 0.488 18 0.337 26 0.451 6 0.397 27

2006 0.217 23 0.659 4 0.545 4 0.238 22 0.285 26 0.556 23 0.489 21 0.274 27 0.349 15 0.397 27

2007 0.160 25 0.656 5 0.574 3 0.227 22 0.319 21 0.579 21 0.483 21 0.143 27 0.437 7 0.392 27

2008 0.183 24 0.618 9 0.580 2 0.213 25 0.317 21 0.574 24 0.460 20 0.213 27 0.507 11 0.401 27

2009 0.090 26 0.686 15 0.540 4 0.208 26 0.372 17 0.550 24 0.470 20 0.345 27 0.463 12 0.408 27

2010 0.134 26 0.723 5 0.558 2 0.206 26 0.394 18 0.464 24 0.468 19 0.269 27 0.445 14 0.401 27

2011 0,238 23 0,673 10 0,583 3 0,202 24 0,432 12 0,535 12 0,484 18 0,275 27 0,451 15 0,426 27

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

СО

О

О ё

о

О СО

В

3 я

м «

о К о

Ы о К

о» &

ю

Складено за матер1алами [23, с. 26-28].

нютю дорж ! телефошзаци. На низький р!вень освгти впливав низький р!вень охоплення дгтей початко-вою ! базовою середньою освгтою. У регюш спосте-р!галась незадовшьна демограф!чна ситуация: нега-тивний показник м!граци ! низька середня оч!кувана тривалють життя, високий р!вень професшних за-хворювань ! захворювань на туберкульоз.

Тобто, визначальними факторами показнишв-дестимулятор!в регюнального людського розвитку в Донецьшй ! Лугансьшй областях слщ вважати стан навколишнього природного середовища, правоохо-ронно! системи та системи охорони здоров'я, нероз-виненють регюнальних риншв пращ

Саме щ фактори грунтувались на деструктив-нш культур! окремих верств мюцевого населення ! суперечили морально-етичним ! духовно-гумаштар-ним нормам нащонально! системи ценностей.

На наше переконання саме нащональна система ценностей Укра!ни призвана була забезпечити збереження та розвиток р!зномангття !ндив!дуаль-них особливостей населення кожного регюну та його моральних засад: духовносп ! осв!ченосп, ю-торично! спадщини ! територ!ально! щлюносп, зви-ча!в ! традиций, культури ! св!тогляду, мирного мен-тал!тету та етшчних ценностей.

Саме тому, нащональна система ценностей у кра!ш повинна бути спрямована на досягнення взае-мообумовленого д!алектично спорщненого та емер-джентного розвитку регюшв держави як единого ор-гашчного цшого - «Наша кра!на - едина родина!»

Слад наголосити про наявну вщсутнють прямо! залежносп рейтингу регюшв Укра!ни за 1РЛР вщ його мюця за аспектом "Фшансування людського

розвитку". Так, Донецька область за цим аспектом протягом 1999-2010 рошв з 27-ми мюць п'яте мюце займала 3 рази, шосте мюце - 2 рази, сьоме - 3 рази, а рейтинг обласп за 1РЛР залишався практично не-змшним: 26-27 мюце.

Льв!вська область навпаки, займаючи за аспектом фшансування людського розвитку практично останш мюця у другш десятщ регюшв, за 1РЛР у 1999-2010 роках займала п'яте мюце - 2 рази, сьоме восьме ! дев'яте мюце - по 1 разу, десяте мюце - 3 рази.

Економ!чна злочиннють в регюнах Укра!ни ха-рактеризувалась наявнютю осередшв !х виникнення та розповсюдження. За даними Мшютерства внутрь шшх справ Укра!ни в 2010-2011 роках такими осе-редками лопчно було вважати Луганську, Доне-цьку, Одеську та Дшпропетровську обласп.

Загалом, для територ!ально! диференщаци еко-ном!чно! злочинносп в розр!з! регюшв Укра!ни характерна вдентична тенденция, як ! у випадку загаль-но! злочинносп: кшькють злочишв у розрахунку на 10 тис. населення зростало в напрямку з Швшчного заходу на Швденний схщ. Причому бшьш високим р!внем економ!чно! злочинносп пор!вняно з сусвд-шми регюнами характеризувалися Льв!вська, Жито-мирська та Вшницька обласп (у 2011 рощ), Льв!в-ська, Одеська обласп, АР Крим (у 2012 рощ) [24].

У 2012 рощ ршенням Президи НАН Укра!ни та колеги Державно! служби статистики Укра!ни № 123 вщ 13 червня було затверджено нову Методику ви-м!рювання регюнального людського розвитку в Ук-ра!ш [25, табл. 5].

Таблиця 5

Система показниюв оцшки 1ндексу регiонального людського розвитку в УкраТш з 2012 року*

№ з/п за наскр!з-ною нуме-ращею № з/п в блоках за показни-ками Блоки та показники Характер впливу на людський роз-виток Стандартне значення Вага

1 2 3 4 5 6

1. Вщтворення населення

1 1.1 Сумарний коефщент народжуваносп Стимулятор 2,1 0,1426

2 1.2 Дитяча смертнють (смертнють датей у вод до 5 рошв), % Дестимулятор 1,6 0,1956

3 1.3 Середня оч!кувана тривалють життя при народженш, рок1в Стимулятор 82,0 0,2834

4 1.4 Имов!рнють чоловшв дожити вщ 20 до 65 рошв Стимулятор 0,7500 0,2160

5 1.5 Имов!рнють ж1нок дожити вщ 20 до 65 рошв Стимулятор 0,9500 0,1624

2. Сощальне становище

6 2.1 Коефщент злочинносп (шльшсть зарее-строваних злочишв на 100 тис. населення) Дестимулятор 400 0,2186

7 2.2 Кшьшсть хворих !з вперше встановленим д!агнозом активного туберкульозу (на 100 тис. населення) Дестимулятор 40,0 0,2210

В. Ф. Cтoляpoв, О. В. Шинкapюк

Продовження табл. 5

1 2 3 4 5 6

S 2.3 Кшькють xвopиx iз впеpше вcтaнoвленим дiaгнoзoм aлкoгoлiзмy i aлкoгoльниx ши-xoзiв, poзлaдy пcиxiки та пoведiнки вна-cлiдoк вживання нapкoтикiв та iншиx пcиxoaктивниx pечoвин ( на 100 тиа rnœ-лення) Дecтимyлятop 50,0 0,177S

9 2.4 Кiлькicть дiтей-cиpiт та дтгей, шзбавле-ниx бaтькiвcькoгo тклування (на 100 тиc. дiтей у вщ 0-17 poкiв) Дecтимyлятop 400 0,170S

10 2.5 Кoефiцieнт пiдлiткoвoï нapoджyвaнocтi (кiлькicть дiтей, нapoджениx дiвчaтaми у вiцi 15-17 poкiв, на 10 тиа дiвчaт ввдшвь дшго вiкy) Дecтимyлятop 6,0 0,072S

11 2.6 Кiлькicть пoмеpлиx ввд нaвмиcнoгo c^o-yшкoдження (на 100 тиа нacелення) Дecтимyлятop 7,0 0,1390

3. Комфортне життя

12 3.1 Забезпеченють житлoм у мicькиx noce-лeнняx (загальна плoщa на 1 ocoбy), кв. м Cтимyлятop 25,0 0,2455

13 3.2 Питoмa вага квapтиp (oднoквapтиpниx будинк1в), oблaднaниx цeнтpaлiзoвaнoю кaнaлiзaцieю та вoдoвiдвeдeнням у аль-^шй мicцeвocтi, % Cтимyлятop 55,0 0,1S04

14 3.3 Питoмa вага квapтиp (oднoквapтиpниx будинк1в), oблaднaниx цeнтpaлiзoвaним гaзoпocтaчaнням aбo пiдлoгoвoю елект-poплитoю у аль^ий мicцeвocтi, % Cтимyлятop 100,0 0,1534

15 3.4 Iнтeгpaльнiй шказник cтaнy нaвкoлиш-ньoгo cepeдoвищa Cтимyлятop 1,000 0,2239

16 3.5 Платова eмнicть aмбyлaтopнo-пoлiклiнi-чниx зaклaдiв (на 10 тис нaceлeння) Cтимyлятop 300,0 0,1176

17 3.6 Oбcяг peaлiзoвaниx нaceлeнню пocлyг (на 1 o^y) Cтимyлятop 3,0 0,0792

4. Добробут

1S 4.1 Рiвeнь бiднocтi за в^ш^им кpитepieм (питoмa вага наеелення, eквiвaлeнтнi cy-кyпнi вит^ати ятого не пepeвищyють 75 % мeдiaннoгo piвня), % Дecтимyлятop 11,0 0,2S42

19 4.2 Питoмa вага дoмoгocпoдapcтв як1 poбили зaoщaджeння, aбo купували нepyxoмicть, % Cтимyлятop 55,0 0,129S

20 4.3 Кiлькicть мiнiмaльниx ^o^ram^ ko-шик1в, як1 мoжнa ^идбати за cepeдньo-дyшoвий дoxiд Cтимyлятop 3,75 0,2747

21 4.4 Baлoвий peгioнaльний пpoдyкт (на 1 o^y) Cтимyлятop 2,00 0,165S

22 4.5 Питoмa вага дoмoгocпoдapcтв, як1 мають вci тoвapи тpивaлoгo кopиcтyвaння бaзo-вoгo нaбopy (тeлeвiзop, xoлoдильник, ^альна машина), % Cтимyлятop 100,0 0,1454

5. Гiдна праця

23 5.1 Рiвeнь зaйнятocтi нaceлeння (чacткa за-йнятиx cepeд нaceлeння 1S-65 po^), % Cтимyлятop S5,0 0,1596

24 5.2 Рiвeнь бeзpoбiття (чacткa бeзpoбiтниx œ-peд нaceлeння 1S-65 po^), % Дecтимyлятop 4,0 0,1926

25 5.3 Чacткa пpaцiвникiв, яю oтpимyють зap- плату менше 1,5 пpoжиткoвиx мiнiмyмiв, % Дecтимyлятop 15,0 0,2127

Зактчення табл. 5

1 2 3 4 5 6

26 5.4 Частка пращвнишв, як працюють в умо-вах, що не вщповщають саштарно-гиге-шчним нормам, % Дестимулятор 10,0 0,1489

27 5.5 Спiввiдношения середньо! заробгтно! плати до мшмально!, одиниць Стимулятор 4,0 0,1560

28 5.6 Р!вень охоплення сощальним страху-ванням (частка застрахованих оаб у зайнятому населенш), % Стимулятор 90,0 0,1303

6. Освiта

29 6.1 Чистий показник охоплення дошшль-ними навчальними закладами дгтей вь ком 3-5 рошв, % Стимулятор 99,9 0,1057

30 6.2 Охоплення загальною середньою освгтою дгтей шшльного вшу (6-18 рок1в), % Стимулятор 99,9 0,2733

31 6.3 Частка оаб !з освгтою не нижче р!вня «базова вища» серед населення 25 рошв ! старше, % Стимулятор 65,0 0,2094

32 6.4 Середня тривалють навчання оаб вжом 25 рошв ! старше, рошв Стимулятор 15,0 0,2445

33 6.5 Середнш бал за результатами зовшш-нього незалежного ощнювання (по вах предметах) Стимулятор 180 0,1671

* Методика вишрювання регюнального людського розвитку / НАН Укра!ни, 1нститут демограф!! та сощальних дослщжень !меш М.В. Птухи; Мшекономрозвитку ! торпвл! Укра!ни; Державна служба статистики Укра!ни. Ки!в, 2012.

Можливо це було здшснено для зм!ни поплвдв св!тово! спшьноти на жалюпдний стан промислово-розвинутого Укра!нського Донбасу в контекст! люд-ського розвитку або для його поглинання як потен-щйного конкурента за логютикою М!жнародного ге-ополгтичного б!знесу.

В усякому раз! органи загальнонацюнально! влади не прийняли жодного ршення щодо покра-щення рейтингово! ощнки людського розвитку в Лу-гансьшй ! Донецьшй областях.

До алгоритму розрахунку регюнального !нде-ксу людського розвитку було включено 33 показ-ники, як! були об'еднаш у 6 блошв вщповвдно до ос-новних аспектов людського розвитку (табл. 5):

1) ввдтворення населення (п'ять показнишв);

2) сощальне становище (шють показнишв);

3) комфортне життя (шють показнишв);

4) добробут (п'ять показнишв);

5) пдна праця (шють показнишв);

6) освгта (п'ять показнишв).

Виб!р показнишв для ново! Методики вишрювання регюнального людського розвитку було здш-снено з використанням наступних 7 принцитв [25, с. 16].

1. Придатнють для щор!чних розрахуншв.

2. Забезпечешсть наявною шформащею Державно! служби статистики Укра!ни.

3. Забезпечення надшностт оценок на регюналь-ному р!внг

4. Вщповщшсть специфщ проблем людського розвитку в Укра!ш (диференщащя окремих показ-ник1в за вшом, статтю та типом мюцевостт).

5. Однозначнють трактування щодо впливу на людський розвиток.

6. Вщсутнють високо! кореляци м!ж окремими показниками.

7. Достатшсть статично! та динам!чно! вар!аци.

Зггдно ново! Методики вишру регюнального

людського розвитку процедури розрахуншв 1РЛР складаються з п'яти етатв [25, с. 21]:

1) нормування показнишв;

2) катбращя показник1в;

3) визначення ваг показник1в у блоках;

4) розрахунок !ндексу по кожному блоку показнишв;

5) розрахунок !нтегрального ¡ндексу регюналь-ного людського розвитку.

Нормування здшснюеться за формулою (1) для показнишв-стимулятор!в та за формулою (2) для по-казнишв-дестимулятор!в:

_ Л-Б]Г

£ ] £ ]

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

(2) (3)

де 21]г - нормоване значення J-го показника у 1-му блощ показник1в по г-му регюну;

Хщг - фактичне значення .¡-го показника у 1-му блощ показнишв по г-му регюну;

Хй lj - стандартне значення ¡-го показника у 1-му блощ показнишв;

1 - номер блоку показнишв (1 = 1, 2, ..., 6); j - номер показника у 1-му блощ показнишв ( = 1, 1к);

1к - кшьшсть показнишв у 1-му блош показнишв; г - регюн (г = 1, ..., 25).

Згiдно Методики, стандартнi значення показни-кiв визначаються експертним шляхом з урахуван-ням таких чиннишв:

- розмах варiацп та середне значення показника по регiонах;

- тенденцп змiни показника за 2004-2010 роки;

- необхвднють зменшення впливу процедури стандартизаци на подальшi розрахунки в серединi блоку.

Стандартне значення е поспйним протягом ди ше! методики.

Експериментальш перерахунки регiонального людського розвитку за новою методикою були здш-сненi починаючи з 2004 року. За результатами рейтинговое' ощнки 1РЛР Державною службою статистики Укра!ни в 2012 роцi за шютьма основними аспектами регюнального людського розвитку були отриманi там результати по Укра!нському Донбасу у складi Лугансько! i Донецько! областей (табл. 6).

Сшвставлення рейтингових оцшок 1РЛР ЛуганськоТ i ДонецькоТ областей

Таблиця 6

Регюн Роки Ранг на единш для вше! Укра!ни шкалi

Методика 2001 року Методика 2012 року

Луганська область 2004 27 24

2005 26 22

2006 26 23

2007 25 23

2008 26 20

2009 26 20

2010 25 18

2011 26 20

2012 26 11

2013 26 16

Донецька область 2004 26 11

2005 27 14

2006 27 12

2007 27 13

2008 27 16

2009 27 19

2010 27 21

2011 27 18

2012 27 12

2013 27 20

Рiвень та динамша показникiв 1РЛР Лугансько! областi за новою Методикою вишру регiонального людського розвитку не суттево покращило !! розта-шування на шкалi единш для всiе! Укра!ни у порiв-няннi з розташуванням Донецько! обласп (табл. 7).

Вiдповiдно до ново! Методики вишру 1РЛР перше мюце у продовж 2004-2008 роив займала Зака-рпатська область, яка посвдала першi позици за ^е-гральним iндексом комфортного проживання, до складу якого входив 1нтегральний показник стану навколишнього середовища.

Доцiльно вiдмiтити, що господарська дiяль-нiсть Закарпатськ1й област здшснювалась в умовах положень Вiльно! економiчно! зони (див. табл. 1).

У 2010-2015 роках перше мюце в рейтинговш ощнш 1РЛР адмiнiстративних областей Укра!ни займала Харк1вська область, а друге - Чершвецька. Найбiльш стабшьною виглядали Львiвська область, яка з року в рш чередувала трете та четверте мюце, Ки!вська - 7 мюце та Полтавська - 9 мюце (див. табл. 1).

Натомють зменшення перелшу аспектов регю-нального людського розвитку, ям вимiрювались у

I попереднiй Методищ для аналiзу i прогнозування з I дев'яти до шести, а перелiку показникiв з 92 до 33 не тшьки знизили, на наше переконання, об'ектив-нiсть його вимiрювання, та ще й зменшили рiвень державного контролю та регулювання насамперед екологiчно! ситуаци в Укра!нському Донбасi.

Саме еколопчний стан навколишнього природ-нього середовища Укра!нського Донбасу продовжу-I вав бути джерелом професшних та сощальних хвороб населения в Луганськш i Донецьк1й областях.

Механiзм штрафiв за забруднення землi, води i повiтря практично не дiяв в повному обсязi, а пере: хiд до комплексного природокористування здшсню-

вався надто повiльно. [ Незважаючи на зменшення кшькост i робочого

[ часу дiяльностi пiдприемств вугшьно!, металургш-но! та хiмiчно! промисловост в умовах переважання , процеив сiльгоспевроiнтеграцi! та зменшення тра-дицшних зв'язкiв !х коопераци, шкiдливi викиди в навколишне природне середовище продовжують мати мiсце поза визначених екологiчних норм i нор-мативiв. Змiна методiв вимiрювання регiонального людського розвитку, на наш погляд, не повинна

и «

о К о

Динамжа складових 1ндексу регшнального людського розвитку Укра'шського Донбасу

у 2004-2013 рр.*

Таблиця 7

Роки Блок 1 «Вщтворення населения» Блок 2 «Сощальне середо-вище» Блок 3 «Комфортне життя» Блок 4 «Добробут» Блок 5 «Пдна праця» Блок 6 «Освга» 1РЛР

Стандартизован! кал1бро-ваш значения Ранг Стандартизован! кал1бро-ваш значения Ранг Стандартизован! кашбро-ваш значения Ранг Стандартизован! кашбро-ваш значения Ранг Стандартизован! кал1бро-ваш значения Ранг Стандартизован! кашбро-ваш значения Ранг Сума Ранг

Луганська область

2004 р. 0,5768 23 0,3055 24 0,4940 20 0,4417 12 0,5824 12 0,7705 9 3,1709 24

2005 р. 0,5626 23 0,3625 23 0,4977 18 0,5189 9 0,6045 12 0,7894 9 3,3356 22

2006 р. 0,5725 25 0,3361 25 0,5107 15 0,4806 15 0,6183 12 0,7982 6 3,3164 23

2007 р. 0,5777 24 0,3274 24 0,5082 18 0,4998 16 0,6439 11 0,7771 14 3,3342 23

2008 р. 0,5855 24 0,3238 25 0,5230 18 0,6170 9 0,6383 12 0,8004 8 3,4880 20

2009 р. 0,6201 24 0,3230 25 0,5209 18 0,6032 9 0,5887 10 0,7976 13 3,4536 20

2010 р. 0,6394 24 0,3425 24 0,5244 18 0,6392 6 0,5778 10 0,8112 9 3,5344 18

2011 р. 0,6490 23 0,3569 23 0,5276 18 0,5903 9 0,6036 8 0,8408 2 3,5682 20

2012 р. 0,6616 21 0,3681 21 0,5669 18 0,7387 4 0,5971 9 0,8341 7 3,7665 11

2013 р. 0,6700 20 0,3520 23 0,5496 18 0,7056 4 0,5973 9 0,8301 11 3,7046 16

Донецька область

2004 р. 0,5573 25 0,3324 21 0,4405 24 0,6210 1 0,6744 2 0,8118 1 3,4375 11

2005 р. 0,5606 24 0,3661 22 0,4520 23 0,6061 2 0,6978 2 0,8330 1 3,5157 14

2006 р. 0,5787 23 0,3612 22 0,4695 23 0,5917 4 0,7156 2 0,8383 1 3,5550 12

2007 р. 0,5640 25 0,3509 20 0,4576 24 0,6182 4 0,7483 1 0,8551 1 3,5940 13

2008 р. 0,5812 25 0,3512 21 0,4654 23 0,6279 8 0,7067 5 0,8678 1 3,6001 16

2009 р. 0,6029 25 0,3576 20 0,4597 25 0,6130 8 0,6204 8 0,8333 1 3,4870 19

2010 р. 0,6096 25 0,3772 20 0,4398 25 0,6602 4 0,6036 3 0,8342 2 3,5247 21

2011 р. 0,6228 24 0,3938 17 0,4495 25 0,6426 5 0,6335 3 0,8337 6 3,5759 18

2012 р. 0,6213 25 0,4090 16 0,4851 25 0,7306 5 0,6257 3 0,8826 1 3,7543 12

2013 р. 0,6253 25 0,4065 18 0,4633 25 0,6688 9 0,6225 4 0,8559 1 3,6422 20

£ к

о» р

о

^

& к>

к/

а О

о ё

-ё о

О СО

В

*Складено за матер1алами [26, с. 40-48, 55].

я -§

3 я

була дезорieшувати та зменшувати роль державного втручання органiв загальнонащонально! влади в контроль та упорядкування еколопчно! ситуацп в Укра!нському Донбасс

Згiдно розрахуншв Державно! служби статистики Укра!ни за новою Методикою вишрювання 1РЛР на останнi мюця едино! для всie! Укра!ни шкали замiсть Лугансько! i Донецько! областей пе-ремiстились Житомирська область (найгiршi показ-ники добробуту, освiти, ринку пращ та вщтворення населення), Клровоградська область (низьк1 показ-ники вщтворення населення та соцiального середо-вища) та Херсонська область (низьк1 показники со-цiального середовища, добробуту та вщтворення населення) [23, с. 7].

Доречно вщмггити, що якщо у попереднiй Ме-тодицi вишрювання 1РЛР екологiчна ситуацiя реп-ошв Укра!ни оцiнювалась з використанням шести показнишв (див. табл. 1), то при тдготовщ впрова-дження ново! Методики вишру 1РЛР одночасно була розроблена фахiвцями 1нституту природокори-стування i сталого розвитку НАН Укра!ни окрема Методика розрахунку 1нтегрального показника стану навколишнього природнього середовища при розрахунках якого використовуються вже 29 показнишв [25, с. 25].

Метою розрахунку штегрального показника стану навколишнього середовища (1Шт) стало визна-чення середньо-геометричного показник1в: земель-них, водних ресурсiв та атмосферного повггря [25,

с. 22]: _

!шт V^sp * !вр * !атм , (3)

де 1зр - зведений iндекс екологiчного стану земель-них ресурсiв (розраховуеться з використанням чо-тирнадцяти показник1в);

1вр - зведений iндекс екологiчного стану водних ресурав (розраховуеться з використанням одинад-цяти показник1в);

1атм - зведений iндекс екологiчного стану атмосферного повпря (розраховуеться з використанням чотирьох показник1в).

Згiдно Методики 1нтегральний показник е абсо-лютним i визначаеться об'ективними результатами монiторингу стану довшлля в певному регiонi Укра-!ни та не залежить вiд його мюця вщносно iнших ре-гюшв. Iнформацiйною базою розрахунку е щорiчна державна статистична звiтнiсть.

1нтегральний показник коливаеться в дiапазонi вiд 0 до 1: вище значения свiдчить про бiльш спри-ятливий еколопчний стан. При цьому використову-еться така шкала ощнки стану навколишнього природного середовища залежно вщ значення штегра-льного показника (табл. 8).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1нтегральний показник стану навколишнього середовища вщносно до показника - стимулятора людського розвитку, стандартне значення якого до-рiвнюe 1000 з вагою 0,2239. При цьому стан середовища вважаеться сприятливим за характером впливу на людський розвиток.

Таблиця 8

Ознаки стану навколишнього середовища

Значення штегрального Стан середовища

показника

0,000 - 0,200 Кризовий

0,201 -0,400 Критичний

0,401 -0,600 Напружений

0,601 -0,800 Задовшьний

0,801 - 1,000 Сприятливий

Зпдно Методики, стандартнi значення показнишв визначаються експертним шляхом з урахуван-ням таких чиннишв: розмах варiацi! та середне значення показника по регюнах, тенденцл змiни показника за 2004-2010 роки, необхщнють зменшення впливу процедури стандартизаци на подальшi роз-рахунки в серединi блоку. Стандартне значення е постшним протягом усiх рошв ди Методики.

Необхiднiсть переходу до ново! Методики ощнки 1РЛР обгрунтовувалась в основному завдан-нями усунення недолiкiв нацiонально! системи статистики та потребами здшснення додаткових опиту-вань.

Але в умовах переходу в Укра!ш до Концепци сталого збалансованого соцiально-економiчного розвитку регiонiв мае мюце наявна потреба досяг-нення гармонiзацi! його екологiчного, сощального та економiчного аспектiв.

При цьому, на перше мюце виходе екологiчна складова, дотримання норми яко! повинно не тшьки сприяти здоровому дiтонародженню i зменшення смертности немовлят, матерiв та дорослих, а й лшвь даци шкiдливих викидiв в атмосферу, воду i землю.

Переходу на комплексне природокористування (без вiдходiв) буде сприяти впровадження сощо-еколого-економiчного розвитку територи нашо! держави, складовi iндикатори та штегроваш показники якого розроблеш фахiвцями 1нституту еконо-мiки промисловост НАН Укра!ни [27].

Висновки i рекомендацп. Соцiологiчна енци-клопедiя визначае мораль як форму суспшьно! свь домосп, сукупнiсть принципiв, правил i норм, якими керуються люди у сво!й поведiнцi. Цi норми е виявленням ставлення людей як один до одного, так i до рiзних форм людських спiльнот: до сiм'!, трудового колективу, класу, наци, суспiльства зага-лом [1, с. 242].

Специфiчною складовою моралi е усталенi в сусmльствi уявлення про добро й зло, про обов'язок, справедливють i честь, яш втiлюються в сусп1льних нормах, традищях та звичаях. Стiйкi норми морально! поведiнки, якi переходять вiд поколiння до поко-лшня, формують моральну традицiю [1, с. 243].

В сучасних умовах поглиблення органами зага-льнонацiонально! влади лiбералiзацi! ринково! еко-номiки Укра!ни виникла потреба усвiдомлення та укрiплення власно! нацiонально! iде! укра!нцiв як громадян нашо! держави - бути хазя!ном на рiднiй землi. Наявним стало уточнення, збереження та роз-

виток системи нацюнальних ценностей, яка призвана забезпечити р!зномашття iидивiдуальних особ-ливостей населення кожного регюну держави: духовности й осв!ченосп, звича!в ! традицш, культури й св!тогляду, мирного менталитету й територ!ально! едностг, юторично! спадщини та етшчних цшнос-тей.

Наявнють стойких моральних традицш взаемо-дп центру ! територш призвано сприяти виник-ненню взаемообумовленого емерджентного розвитку вах регюшв держави як единого оргашчного й динам!чного целого.

Розвиток державностг в Укра!ш повинен вщпо-ввдати сучасним уявленням про напрями розвитку людства, що були визначеш ще в дев!з! ЕКСПО-2005: «Мудрють природи», який розкривають три оргашчш складов! - «Матриця природи», «Мисте-цтво життя», «Розвиток екоспшьнот».

«.Матриця природи» - це розушння мехашз-м!в природи як складного взаемовадношення м!ж життям, шформащею та всесвгтом.

«Мистецтво життя» - це розушння мехаш-зм!в природи, яке знайдено в св!тових культурах, мистецтв!, сощальних нормах ! технолопчшй етищ у минулому й сьогоденш, що вщкривае можливостг для майбутнього.

«Розвиток екоспшьнот» - це створення нового способу життя, в якому суспшьство й Уряд плануют й розвивають нацюнальне виробництво, спо-живання, розвиток й охорону природи для тд-тримки саме такого способу життя, яке забезпечуе гармошю людини з природою.

Конститущя Укра!ни визначае нашу кра!ну су-веренною ! незалежною, демократичною, сощаль-ною, правовою державою (ст. 1). Людина, !! життя ! здоров'я, честь ! пднють, недоторканють ! безпека визнаються в Укра!ш найвищою сощальною щнш-стю (ст. 3).

Укра!нськими вченими доведено, що цшьо-вими показниками сощально-економ!чного розвитку регюшв, як ! нацюнального господарства в целому, е показники р!вня, стандарту ! якостг життя на-селення. Саме вони з найбшьшою змютовною адек-ватшстю ввдображають сощальну спрямовашсть вах змш що проводяться в регюнах.

Р вень життя - це комплексний показник, що характеризуе досягнуте задоволення матер!альних ! духовних потреб людини ! суспшьства в цшому, вь дображаючи в кшцевому результат! добробут насе-лення. При чому структура матер!альних ! духовних потреб людини адекватна структур! людсько! д!яль-ностг початковим моментом ! метою яко! е !х задо-волення.

Стандарт життя - це социально прийнятий норматив р!вня життя. У ряд! держав юнують офь щйш певш стандарта життя !, кр!м того, кожна социальна група ! спшьшсть та навгть кожна людина мае свш власний суб'ективний стандарт. Стандарт життя також зм!нюеться !з часом, але ця змша ввд-

буваеться дискретно у м!ру якюно! змши сощально-економ!чно! системи.

Ятсть життя - це ствввдношення р!вня життя та прийнятого стандарту. Цей критерш пока-зуе ступень задоволення потреб, а оскшьки потреби виникають тшьки за наявностг потенщйних можли-востей (не можна бажати того, чого не знаеш), то як-ють життя фактично ввдображае р!вновагу соща-льно-економ!чно! системи ! характеризуе р!вень со-щально! напруги.

В вдеальному вар!атг бюджетного мехашзму збалансованого управлшня сталим розвитком держави на основ! нацюнально! системи ценностей уп-равл!ння сощально-економ!чним (в т.ч. людським) розвитком регюшв повинне здшснюватись на основ! цшьово! функцп, яка е !ндикатором якостг життя.

Тобто, реально досяжна на певному тимчасо-вому !нтервал! змша значень показнишв якостг життя, виходячи з сощально-економ!чного стану ре-гюну та держави в цшому, !х позиций в зовиiшиьому середовищ! ! прийнят^й стратег!! розвитку в умовах глобал!зацп.

В 2005-2006 роках Урядом Укра!ни було прий-нято р!шення щодо локал!зац!! Ц!лей Розвитку Ти-сячол!ття (ЦРТ) на перюд до 2015 року в якостг п!-лотних проектов для Укра!нського Донбасу у склад! Лугансько! ! Донецько! областей, а також для Льв!в-сько! област!.

П!лотн1 проекти були призван! адаптувати 15 завдань ! 33 стратег!чних !ндикатора 7 нацюнальних цшей ЦРТ: 1) Подолання б!дност! (3 завдання та 5 шдикатор1в); 2) Забезпечення як1сно! освгти впро-довж життя (2 завдання та 6 !ндикатор!в); 3) Забез-печення гендерно! р!вност! (2 завдання та 4 !ндика-тора); 4) Зменшення дитячо! смертности (1 завдання та 2 !ндикатора); 5) Полшшення здоров'я матер!в (1 завдання та 2 !ндикатора); 6) Обмеження поши-рення В1Л-!нфекц!!/СН1ДУ та туберкульозу ! запо-чаткування тендендгй до скорочення !х масштаб!в (2 завдання та 6 !ндикатор!в); 7) Сталий розвиток до-вк1лля (4 завдання та 8 шдикатор1в).

Досягнення ЦРТ до 2015 року як за пшотними проектами, так ! по Укра!ш в ц!лому було визнано за найважливше для консол!дац!! зусиль трьох складо-вих сусп!льства: влади, б!знесу та громадськост!. Але цього не ввдбулося.

Сл!д також п!дкреслити, що невипадковим було визначення на першому мютг серед 7 нац^она-льних ЦРТ ц!л! «Подолання б!дност!». Якби органи загальнонац!онально! ! рег!онально! влади на засадах сощально адекватного менеджменту забезпе-чили !! поетапне досягнення з 2003 року, то припускаемо, що шякого сепаратистського заколоту у 2014 роц! в Укра!нському Донбас! не в!дбулося.

Академш-секретар Вгддглення економ!ки НАН Укра!ни Елла Марлешвна Л!банова вже при прий-нятт! Укра!ною 17 Ц!лей Сталого Розвитку на пер!од до 2030 року наголошувала наступне: «Б!дн!сть ви-

значаеться як неможливють через брак коштОв тдт-римувати спосiб життя, притаманний конкретному суспiльству в конкретний перюд часу. До бiдних верств суспшьства належать тО, хто не з власно! волi позбавленi необхiдного: нормального житла, !ж^ одягу, можливост здобувати освгту та лiкуватися. Крiм того, бщнють - це ще страх перед майбутшм, обумовлений непевнiстю людини у сво!х можливо-стях. Подолання бiдностi е ключовим завданням су-спiльного розвитку» [21, с. 12].

I знову серед вже 17 нацюнальних ЦСР, як i серед 7 нацюнальних ЦРТ на першому мютО в Укра!нi визначена цшь «Подолання бiдностi» (3 завдання i 5 iндикаторiв). Тобто ситуащя в Укра!нi вимагае збереження цшьово! орiеитацi! людського розвитку при переходi вiд реалiзацi! ЦРТ на перюд до 2015 року до досягнення ЦСР на перюд до 2030 року.

Саме завдячуючи реалiзацп пшотного проекту «Львiвщина-ЦРТ», в уточненiй у 2014-2015 роках Регюнальнш стратеги розвитку област на перiод 2020 року та у Плат заходiв з !! реалiзацп на 20162018 роки з'явилась Програма 2 «Якють життя», яка включала 18 стратепчних iндикаторiв стiйкого людського розвитку. Крiм того, на виконання Закону Укра!ни «Про стимулювання розвитку регюшв» вiд 8 вересня 2005 року (набрав чинност з 1 «чня 2006 року) Львiвська ОДА i Облрада уклали Угоду з Ка-бiнетом мiнiстрiв Укра!ни щодо виконання Плану заходiв вiдповiдно до державних прiоритетiв розвитку областi.

Чершвецька ОДА та Облрада, адаптувавши 7 нацюнальних ЦРТ у 2009-2010 роках до рiвня области, забезпечили стабiльнiсть 2-го мюця в рейтинго-вiй ощнщ 1РЛР за Методикою 2012 року адмшстра-тивних областей Укра!ни у 2010-2011, 2013-2016 роках та 1-ше мiсце у 2009 та у 2017 роках.

Нажаль, в Укра!нському Донбасi такого не ввд-булося. Завдання пшотних проектiв «Луганщина-ЦРТ» та «Донеччина-ЦРТ» не були передбаченi нi в Програмах i Бюджетах сощально-економiчного розвитку Лугансько! й Донецько! областей, т в загаль-нонацiональному плат та державному бюджет! на 2006-2010 роки.

Державною службою статистики Укра!ни у 2010-2011 роках за результатами рейтингово! ощнки за статистичними даними з 1999 року 9-ти скла-дових 1РЛР за 27 адмiнiстративно-територiальними утвореннями Укра!ни (24 област, АР Крим, м. Севастополь та м. Ки!в) Луганська та Донецька област були визнанi регюнами-аутсайдерами на протязi усiх 13 рошв спостережень.

Визначальнi фактори показнишв-дестимулято-рiв регiонального людського розвитку в Донецькш i Луганськiй областях у 1999-2011 роках грунтува-лись, як правило, на деструктивнш культурi окре-мих верств мiсцевого населення i суперечили морально-етичним i гуманiтарним нормам национально! системи цiнностей, становлення яко! вщбува-

лось стихийно за у« роки незалежностi нашо! дер-жави.

Необхщно об'ективно i чесно констатувати, що серед першочергових актуалiтетiв полгтики людського розвитку заради порятунку наци в умовах !! депопуляци якраз i посiдають екологiчнi проблеми Укра!нського Донбасу [31].

Керiвниками Урядiв вiддавалась перевага зару-бiжним консультантам i експертам щодо цшеспря-мованого поглиблення лiбералiзацi! ринково! еконо-мши, а не впровадженню рекомендацiй вгтчизняних вчених-економiстiв на пiдвищення ефективностi державного регулювання сощально-економiчного розвитку Укра!нського Донбасу з використанням Концепци людського розвитку, Цшей Розвитку Ти-сячолiття на перюд до 2015 року та Цшей Сталого Розвитку на перюд до 2030 року.

У 2011-2012 роках вгтчизняною економiчною наукою були обгрунтоваш рекомендацп щодо вико-ристання рейтингових оцiнок складових та iитегра-льного значення 1РЛР як критерто ефективностi державно! регiонально! полiтики для визначення прiоритетiв розвитку регiонiв на базi впровадження бюджетного федералiзму в Укра!ш як унiтарнiй держава

Бюджетний федералiзм грунтуеться на складових «Матриц! природи» i передбачае досягнення структурно! гармони субнацюнальних (регюналь-них) i загальнонацюнальних (суспiльних) вщтворю-вальних процесiв в соцiально-економiчному розвитку регюшв i держави.

В 2019 рощ напередодш чергових виборiв Президента Укра!ни один з претендентов на цей пост на-родний депутат УкраТни Юлiя Володимирiвна Тимошенко, лiдер фракцп «Бать^вщина» в Вер-ховнiй Радi УкраТни разом з соратниками наголо-сила, що нащональна iдея, яка вважаеться свое-часною для украТ'нськоТ' наци - це створення таких порядюв та правил сшльного життя, щоб ко-жен змiг, не порушуючи закошв всесвiту, повш-стю та безперешкодно реалiзувати свiй потенцiал у гармони з Творцем i Природою, Людством i Су-спiльством. УкраТнському народу випала плане-тарна мюя це зробити для себе, для свпу та вщ-крити шлях для шших [28].

За задумом Творця з благословення старщв в чотирьох сторонах Укра!ни спорудженi поклош християнсьш хрести, як1 утворили на карт Укра!ни правильний православний хрест на центральну час-тину територи нашо! держави: у Чорнобил (вершина хреста), у Старому Почаевi Тернопшьсько! области (права сторона хреста, храм 1ова Поча!в-ського), у Спасовому Скит бiля Харкова ^ва сторона хреста, храм Хреста Спасителя Преславного Преображення i часовня Нерукотворного Спаса), в Кулевчi Одесько! област (пiднiжжя загального хре-ста).

Православний хрест на теренах Укра!ни на-чебто фiзично визначае морально-енергетичний

каркас для донорського поширення християнських ценностей людяносп ! гармош! православного обряду на всю територш нашо! держави для покаяння м!ж укра!нцями за загибель Небесно! сотш та право-охоронтв, м!ж укра!нцями та роаянами за громад-сько-збройний конфлшт на Донбас!, для спшьного ввдновлення його матер!ально! бази, гумангтарних та сощально-економ!чних насладив, а також для духовного спшкування з Творцем ! Природою, Люд-ством ! Суспшьством.

Покаяння мае бути не тшьки молитовним, а й самоспйним залишенням чиновниптвом кер!вник посад в ус!х гшках загальнонацюнально! ! регюна-льно! влади та шляхом складання повноважень на-родними депутатами за конститушйш зрушення у сошально-побутовш сфер! з негативними наслщ-ками для народу.

Досягти гармони з Творцем ! Природою, Люд-ством ! Суспшьством укра!нський народ спромож-ний шляхом цшеспрямованого впровадження вдей бюджетного федерал!зму в уштарнш держав!, вико-ристовуючи гармошйш пропорци «Золотого перетину)) у фюкально-бюджетних та фшансових взае-мовщносинах центру ! регюшв.

Ввдношення бшьшо! частини коштгв Зведеного бюджету Укра!ни на соцiально-економiчиий розвиток до його меншо! частини повинен дор!внювати вадношенню загального обсягу коштгв Зведеного бюджету Украши на сощально-економ!чний розвиток до його бшьшо! частини ! складати 1,618 (62% / 38% - гармоншна пропорщя «Золотого перетину)).

Числове значення 1,618 - це число Творця, зпдно якого вочевидь визначен православш хрести на теренах Укра!ни та структура ДНК генетичного коду украшшв. Це число Краси, яка править в Природ!, Людств! та Суспшьствг

Якщо пропорци м!ж державним ! мюцевими бюджетами Лугансько! та Донецько! областей бу-дуть побудован за пропорциями «Золотого перетину)), то буде досягнута структурна гармошя фь нансово-бюджетно! системи нашо! держави, тому що вони, як й складов! ДНК, генетично об'еднаш у едине цше - Зведений бюджет Украши.

Не тшьки адмшютративним областям Укра!н-ського Донбасу, а й ус!м областям Укра!ни слщ вста-новити фшансову автономто в межах мюцевих бюджетов, як! знаходяться в гармошйних пропорциях «Золотого перетону)) з державним бюджетом. Це божественна основа територ!ально! едносп Ук-ра!ни.

Першим етапом впровадження бюджетного фе-дерал!зму може стати визначення спiввiдношеиня коштгв державного ! мюцевого бюджетов на розвиток людського катталу в регюнах, а на наступному етат - спiввiдношения коштгв на сощально-еконо-м!чний розвиток регюшв та держави в цшому.

Тобто якщо для кожно! адм!шстративно! области Укра!ни 62% коштгв на розвиток людського ка-

тталу передбачити з державного бюджету, а 38% -з мюцевого бюджету, то таким чином буде визна-чена нижня межа бюджетного централ!зму.

Напроти, якщо 62% коштгв на розвиток людського катталу передбачити з мюцевого бюджету, а 38% - з державного бюджету, то таким чином буде визначена верхня межа бюджетного федерал!зму.

Застосування розглянуто! лопчно! схеми ре-формування бюджетного уштаризму доцшьно роз-почати з визначення обсяпв бюджетних коштгв для простого вщтворення наявного людського катталу кожного регюну, як1 повинт складати не менше 38% з мюцевого бюджету. Розширене вщтворення людського катталу територи необхщно передба-чати шляхом збшьшення обсяпв коштгв мюцевих бюджетов на розвиток людського катталу до 62%.

При формуванш Нацюнально! та Регюнальних програм людського розвитку граничш пропорци «Золотого перетону)) утворюють меж! бюджетного централ!зму й бюджетного федерал!зму в Укра!ш як в уштаршй держав!: 62% -38% = 24% кош-пв зведеного бюджету держави, як! можуть бути викорис-тан для фшансування завдань ! заход!в Програм людського розвитку на загальнонацюнальному й ре-гюнальному р!внях. Спшьш меж! бюджетного централ!зму й бюджетного федерал!зму утворюють зону вибору узгоджених ршень при сошальному дь алоз! оргашв загальнонацюнально! ! регюнально! влади.

Меж! бюджетного федерал!зму та бюджетного централ!зму для кожно! адмшстративно! област будуть визначатись, виходячи з !х числового зна-чення 1РЛР, його спiввiдношения з числовими зна-ченнями 1РЛР областей, як! входять у вщповщний Край (пропонуеться 8 Кра!в з 24 областей) або в систему 10 територ!альних природно-господарських окрупв при формуванн ново! регюнально! карти нашо! держави зпдно вимог СС, а також з числовим середшм значенням 1РЛР по Укра!ш в цшому [2930]. МЫмальш масштаби фшансово! автономи областей в межах бюджетного федерал!зму будуть ви-значати фшансову автономто Регюнальних програм людського розвитку та Плашв заход!в з !х реал!зац!!.

Таким чином, масштаби фшансово! автоном!за-ц!! Програм людського розвитку обумовлюються повноваженнями (правами ! вщповщальнютю), з одного боку, центральних орган!в законодавчо! ! вико-навчо! влади щодо орган1зац!! та управлшня соц!а-льно-економ!чним розвитком держави в цшому та кожного регюну окремо. З !ншого боку, - повнова-женнями обласних державних адм!н1страц!й та об-ласних рад у впроваджент державно! соцгально-економ!чно! пол!тики щодо досягнення единих для кра!ни стандартов життя на в!дпов!дних територ!ях шляхом розробки власних Рег!ональних стратег!й розвитку та Плашв заход!в з !х реал!зац!!.

Якщо спiввiдношения кошт!в з державного та мюцевих бюджетов на розвиток людського катталу буде встановлене зпдно пропорций «Золотого пере-

тину», то буде досягнута структурна гармошя фь нансово! системи держави, яка, з одного боку, забез-печить узгоджешсть соцiально-економiчних штере-ав органiв загальиоиацiоиальио!' i репонально! влади, а, з iншого боку, стане Генератором покра-щення рiвня i якостi життя украшського народу в уштаршй державi, виконуючи тим самим його пла-нетарну мiсiю.

Тобто мае мюце наявнiсть формування переду-мов встановлення гармошйних пропорцiй «Золотого перетину» в реальну практику формування ствввдношень мiсцевих бюджетов репошв з держа-вним бюджетом.

Сощально адекватний менеджмент репональ-ного людського розвитку, заснований на парадигмi «Людяносп та гармони», буде дiяти реально, а не тшьки в намiрах при приборканш чергових виклишв приватного i суспшьного життя украшщв як грома-дян нашо! незалежно! держави Украши.

Лггература

1. Соцiологiчна енциклопедiя / укладач В.Г. Го-родяненко. Ки!в: Академвидав, 2008. 456 с. (Серiя «Ен-циклопедiя ерудита»). 2. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Провщт складовi мехашзму державного управ-лiння «життям по-новому» (в умовах децентралiзацil влади). BicHUK eKOHOMiHHOi науки Украши. 2014. № 2 (26). С. 131-140. 3. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Науково-освиянську забезпечення мехашзму державного управлшня «життям по-новому» (в умовах децен-тралiзацi! влади). BicHUK eKOHOMiHHOi науки Украши. 2014. № 3 (27). С. 113-126. 4. Локагазащя цшей розвитку тисячолптя у Чершвецькш обласп. Аналiтична доповiдь. Чернiвцi, 2012. URL: http://www.undp.org. ua/ files/ua_66898Localizing_MDGs_Chernivtsy_ukr.pdf.

5. Шинкарюк О.В. Становления та розвиток шфор-мацшно-методичного забезпечення монiторингу регю-нального людського розвитку (в контексп реалiзацil нацiональних завдань ЦРТ). Модeлювання та iнфор-матизащя cоцiально-eкономiнного розвитку Украши / голов. ред. Л.Б. Шостак. Ки!в, 2016. №1. С. 40-59.

6. Регшнальний людський розвиток. Статистичний бюлетень. Ки!в: Державна служба статистики Украши, 2018. 73 с. 7. Науково-практичний коментар до Бюджетного Кодексу Украши / кол. авторiв.; за заг. ред. Ф.О. Ярошенко; наук. ред. В.Ф. Столярова. - 2-е вид., доп. та перероб. - Кшв: Державна навчально-наукова установа «Академiя фшансового управлшня», Укра!н-ський державний ушверситет фiнансiв та мiжнародно! торгiвлi, 2011. 560 с. 8. Столяров В.Ф. Интенсификация и система управления промышленным производством (организационно-экономический аспект) / НИЭИ Госплана Украины; отв. ред. В.А Поповкин. Киев: Наукова думка, 1988. 263 с. 9. Про затвер-дження Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 6 серпня 2014 року № 385. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF/.

10. Про затвердження плану заходiв на 2013-2016 роки щодо реалiзацi! Стратеги реформування системи надання сощальних послуг: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 13 березня 2013 року № 208-р.

URL: https ://zakon.rada.gov. ua/laws/sho w/208-2013-%D 1%80. 11. Деяк питання реалiзацi! у 2015-2017 роках Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 7 жовтня 2015 року № 821. URL: https: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2015-%D0%BF.

12. Деяк питаиия удосконалення системи мониторингу та оцiнки результативностi реалiзацi! державно! регiонально! полiтики: Постанова Кабшету Мшст^в Укра!ни вiд 20 грудня 2017 року № 1029. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/1029-2017-%D0%BF.

13. Корншчук О.О., Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Формування мехашзму державного регулювання стшкого людського розвитку Хмельницько! областi (вiд где! до експерименту: Ч. 1 - стан i проблеми державного регулювання). EmHOMirn та держава. 2017. № 3 (березень). С. 4-15. 14. Корншчук О.О., Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Формування мехашзму державного регулювання стшкого людського розвитку Хмельницько! обласп (ввд ще! до експерименту: Ч. 2 -перспективи державного регулювання по-новому). EmHOMirn та держава. 2017. № 4 (квгтень). С. 4-15. 15. Про затвердження Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 21 липня2006 року № 1001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-%D0%BF. 16. Про затвердження Порядку ро-зроблення, проведення мониторингу та оцшки ре-алiзацi! регiональних стратегiй розвитку: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 16 листопада 2011 року № 1186. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1186-2011-%D0%BF. 17. Про затвердження Порядку ро-зроблення регюнальних стратегiй розвитку i планiв захода з !х реалiзацi!, а також проведення мониторингу та оцшки результативносп реалiзацi! зазначених регю-нальних стратегiй i планiв заходiв: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 11 листопада 2015 року № 932. URL: https ://zakon.rada.gov. ua/laws/show/932-2015-% D 0%BF. 18. Про затвердження середньострокового плану прiоритетних дiй Уряду до 2020 року: Розпо-рядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 3 квгтня 2017 року № 275-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/275-2017-%D1%80. 19. Про Стратепю сталого розвитку «Укра!на - 2020»: Указ Президента Укра!ни ввд 12 сiчня 2015 року № 5/2015. URL: https://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/5/2015. 20. Мирна стратепя Та-рути. План «Три основи» щодо досягнення миру та вщновлення територiально! цiнностi Укра!ни. 2019. С. 4. 21. ЦШ Сталого Розвитку: Укра!на. Нацiональна доповвдь 2017 / Мiнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни. 2017. 176 с. 22. Методика вимь рювання людського розвитку регiонiв Укра!ни. Дода-ток до Постанови «Про методолопчш засади вимiрювання людського розвитку для репошв Укра!ни» Колегй' Держкомстату Укра!ни №182/76 вiд 05.04.2001 р. та Президп НАН Укра!ни 14.03.2001 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_182202-01. 23. Регшнальний людський розвиток. Статистичний бюлетень. Ки!в: Державна служба статистики Укра!ни, 2012. 73 с. 24. Зыбарева О.В., Шинкарюк О.В. Тенденции экономической преступности в регионах Украины как формы проявления девиантной социализации. Bo^ocm cOeßeMeHHOü ^OHOMmM. Выпуск №3. Москва: Издательский дом «Научное обозрение»,

2013. URL: http://economic-journal.net/2013/10/056/. 25. Методика вимiрювання регионального людського розвитку: Ршення Президiï НАН Украши та колеги Державно! служби статистики Украïни вщ 13.06.2012 № 123-м. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/ kat_u/2018/zb/09/zb_rlr2017_pdf.pdf. 26. Регiональний людський розвиток. Статистичний бюлетень. Кшв: Державна служба статистики Украши, 2015. 51 с. 27. Модершзащя економiки Донецько! областi: стра-тегiчнi сценарiï реалiзацiï з позицiï сталого розвитку до 2020 року: наук. доп. / Ю.М. Харазшвш, В.1. Ля-шенко, Л.Л. Шамiлева, Ю.1. Жихарева; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. Кшв, 2016. 116 с. 28. Новий курс Украши. Програма дiй кандидата в Президента Юлп Тимошенко. 2019. С. 3. 29. Актуалггети полггики розвитку / Т.Т. Ковальчук, В.К. Черняк, В.Я. Шевчук. Кшв: Знання, 2009. 326 с. 30. Микитенко В.В., Мики-тенко Д.О. Формування територiальних природно-господарських округiв та переформатування сощаль-но-економiчного простору Украши. Економiчний всникДонбасу. 2018. № 1 (51). С. 31-39. 31. Розвиток заради порятунку / В.Я. Шевчук, В.К. Черняк, Т.Т. Ковальчук, М.П. Педан, О.1. Панков та ш. Кшв: Геопринт, 2016. 227 с.

References

1. Sotsiolohichna entsyklopediia [Sociological Encyclopedia]. (2008). (Compiled by V.G. Gorodyanenko). Kyiv,Akademvydav [in Ukrainian].

2. Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2014). Providni skladovi mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia «zhyttiam po-novomu» (v umovakh detsentralizatsii vlady) [Main constituents of state administration mechanism of «new life» (in the conditions of decentralization of the power)]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (26), рр. 131-140 [in Ukrainian].

3. Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2014). Naukovo-osvitiansku zabezpechennia mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia «zhyttiam po-novomu» (v umovakh detsentralizatsii vlady) [Scientific and educational maintenance of the mechanism of public administration «new life» (in the conditions of decentralization)]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Bulletin of Economic Science of Ukraine, 3 (27), рр. 113-126 [in Ukrainian].

4. Lokalizatsiia tsilei rozvytku tysiacholittia u Chernivetskii oblasti [Localization of the Millennium Development Goals in Chernivtsi Oblast]. (2012). Chernivtsi. Retrieved from http://www.undp.org.ua/files/ua_66898 Localizing_MDGs_Chernivtsy_ukr.pdf [in Ukrainian].

5. Shynkariuk O.V. (2016). Stanovlennia ta rozvytok informatsiino-metodychnoho zabezpechennia monitoryn-hu rehionalnoho liudskoho rozvytku (v konteksti realizatsii natsionalnykh zavdan TsRT) [Establishment and development of information and methodological support for regional human development monitoring (in the context of the MDGs' national tasks)]. Modeliuvannia ta informatyzatsiia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy - Modeling and informatization of socio-economic development of Ukraine, 1, рр. 40-59 [in Ukrainian].

6. Rehionalnyi liudskyi rozvytok. Statystychnyi biuleten [Regional human development. Statistical bulletin]. (2018). Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

7. Naukovo-praktychnyi komentar do Biudzhetnoho Kodeksu Ukrainy [Scientific and Practical Commentary to the Budget Code of Ukraine]. (2011). (2nd ed., rev.). Kyiv, State Educational and Scientific Institution "Academy of Financial Management", Ukrainian State University of Finance and International Trade [in Ukrainian].

8. Stolyarov V.F. (1988). Intensifikatsiya i sistema upravleniya promyshlennym proizvodstvom (organiza-tsionno-ekonomicheskiy aspekt) [Intensification and industrial production management system (organizational and economic aspect)]. Kyiv, Naukova dumka [in Russian].

9. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 6 serpnia 2014 roku № 385 [On Approving the State Regional Development Strategy for the Period to 2020: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 6, 2014 No. 385]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF/ [in Ukrainian].

10. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv na 2013-2016 roky shchodo realizatsii Stratehii reformuvannia systemy nadannia sotsialnykh posluh: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 13 bereznia 2013 roku № 208-r [On Approval of the Action Plan for 2013-2016 for the Implementation of the Strategy for Reforming the System of Social Services: Order No. 208-r of the Cabinet of Ministers of March 13, 2013]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/208-2013-%D1%80 / [in Ukrainian].

11. Deiaki pytannia realizatsii u 2015-2017 rokakh Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 7 zhovtnia 2015 roku № 821 [Some Issues of Implementation of the 2015-2017 State Strategy for Regional Development for the Period up to 2020: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of October 7, 2015 No. 821]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2015-%D0%BF [in Ukrainian].

12. Deiaki pytannia udoskonalennia systemy moni-torynhu ta otsinky rezultatyvnosti realizatsii derzhavnoi rehionalnoi polityky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 hrudnia 2017 roku № 1029 [Some Issues of Improving the System of Monitoring and Evaluation of the Effectiveness of the Implementation of the State Regional Policy: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 10, 2017 No. 1029]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1029-2017-%D0%BF [in Ukrainian].

13. Korniichuk O.O., Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2017). Formuvannia mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia stiikoho liudskoho rozvytku Khmelnytskoi oblasti (vid idei do eksperymentu: Ch. 1 - stan i problemy derzhavnoho rehuliuvannia) [Formation of the mechanism of state regulation of sustainable human development of Khmelnitsky region (from idea to experiment: Part 1 - state and problems of state regulation)]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 3, pp. 4-15 [in Ukrainian].

14. Korniichuk O.O., Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2017). Formuvannia mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia stiikoho liudskoho rozvytku Khmelnytskoi oblasti (vid idei do eksperymentu: Ch. 2 - perspektyvy derzhavnoho rehuliuvannia po-novomu) [Formation of the mechanism of state regulation of sustainable human deve-

B. O. CronapoB, 0. B. fflHHKaproK

lopment of Khmelnitsky region (from idea to experiment: Part 2 - prospects of state regulation in a new way)]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 4, pp. 415 [in Ukrainian].

15. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehio-nalnoho rozvytku na period do 2015 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 lypnia 2006 roku № 1001 [On approval of the State strategy for regional development for the period up to 2015: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 21, 2006 No. 1001]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001 -2006-%D0%BF [in Ukrainian].

16. Pro zatverdzhennia Poriadku rozroblennia, pro-vedennia monitorynhu ta otsinky realizatsii rehionalnykh stratehii rozvytku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16 lystopada 2011 roku № 1186 [On Approval of the Procedure for Development, Monitoring and Evaluation of the Implementation of Regional Development Strategies: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of November 16, 2011 No. 1186]. Retrieved from https: //zakon. rada. gov.ua/laws/show/1186-2011-%D0%BF [in Ukrainian].

17. Pro zatverdzhennia Poriadku rozroblennia rehionalnykh stratehii rozvytku i planiv zakhodiv z yikh realizatsii, a takozh provedennia monitorynhu ta otsinky rezultatyvnosti realizatsii zaznachenykh rehionalnykh stratehii i planiv zakhodiv: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 lystopada 2015 roku № 932 [On approving the Procedure for development of regional development strategies and action plans for their implementation, as well as monitoring and evaluation of the effectiveness of the implementation of the mentioned regional strategies and action plans: Cabinet of Ministers of Ukraine of November 11, 2015 № 932]. Retrieved from https: //zakon. rada. gov.ua/laws/show/932-2015-%D0%BF [in Ukrainian].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

18. Pro zatverdzhennia serednostrokovoho planu priorytetnykh dii Uriadu do 2020 roku: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 kvitnia 2017 roku № 275-r [On approval of the medium-term plan of priority actions of the Government until 2020: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of April 3, 2017 No. 275-p]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/275-2017-%D1%80 [in Ukrainian].

19. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina -2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12 sichnia 2015 roku № 5/2015 [On the Sustainable Development Strategy "Ukraine 2020": Presidential Decree No. 5/2015 of 12 January 2015]. Retrieved from https://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015 [in Ukrainian].

20. Myrna stratehiia Taruty. Plan «Try osnovy» shchodo dosiahnennia myru ta vidnovlennia terytorialnoi tsinnosti Ukrainy [Taruta's peace strategy. The Three Fundamentals plan for peace and restoration of Ukraine's territorial value]. (2019). [in Ukrainian].

21. Tsili Staloho Rozvytku: Ukraina [Sustainable Development Goals: Ukraine]. (2017). Ministerstvo ekono-michnoho rozvytku i torhivli Ukrainy - Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine [in Ukrainian].

22. Metodyka vymiriuvannia liudskoho rozvytku rehioniv Ukrainy. Dodatok do Postanovy «Pro metodolohichni zasady vymiriuvannia liudskoho rozvytku dlia rehioniv Ukrainy» Kolehii Derzhkomstatu Ukrainy

№182/76 vid 05.04.2001 r. ta Prezydii NAN Ukrainy 14.03.2001 r. [Methods of measuring human development in the regions of Ukraine. Supplement to the Resolution "On Methodological Basis for Measuring Human Development for the Regions of Ukraine" of the State Statistics Committee of Ukraine No. 182/76 of 05.04.2001 and the Presidium of the NAS of Ukraine 14.03.2001]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_182202-01 [in Ukrainian].

23. Rehionalnyi liudskyi rozvytok. Statystychnyi biuleten [Regional human development. Statistical bulletin]. (2012). Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

24. Zybareva O.V., Shinkaryuk O.V. (2013). Tenden-tsii ekonomicheskoy prestupnosti v regionakh Ukrainy kak formy proyavleniya deviantnoy sotsializatsii [Economic crime trends in the regions of Ukraine as a form of manifestation of deviant socialization]. Voprosy sovremennoy ekonomiki - Questions of the modern economy, Issue 3. Moscow, Scientific Review Publishing House. Retrieved from http://economic-journal.net/ 2013/ 10/056/ [in Russian].

25. Metodyka vymiriuvannia rehionalnoho liudskoho rozvytku: Rishennia Prezydii NAN Ukrainy ta kolehii Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy vid 13.06.2012 № 123-m [Methods of measuring regional human development: Decision of the Presidium of the NAS of Ukraine and the collegium of the State Statistics Service of Ukraine dated 13.06.2012 No. 123-m]. Retrieved from http: //www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/09/zb_ rlr2017 pdf.pdf [in Ukrainian].

26. Rehionalnyi liudskyi rozvytok. Statystychnyi biuleten [Regional human development. Statistical bulletin]. (2015). Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

27. Kharazishvili Yu.M., Liashenko V.I., Shamileva L.L., Zhykhareva Yu.I. Modernizatsiia ekonomiky Donetskoi oblasti: stratehichni stsenarii realizatsii z pozytsii staloho rozvytku do 2020 roku [Modernization of Donetsk Oblast Economy: Strategic Implementation Scenarios for Sustainable Development by 2020]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].

28. Novyi kurs Ukrainy. Prohrama dii kandydata v Prezydenty Yulii Tymoshenko [New course of Ukraine. Program of actions of the presidential candidate Yulia Tymoshenko]. (2019). [in Ukrainian].

29. Kovalchuk T.T., Cherniak V.K., Shevchuk V.Ya. (2009). Aktualitety polityky rozvytku [Actualities of development policy]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].

30. Mykytenko V.V., Mykytenko D.O. (2018). Formuvannia terytorialnykh pryrodno-hospodarskykh okruhiv ta pereformatuvannia sotsialno-ekonomichnoho prostoru Ukrainy [Formation of territorial natural-economic countries and re-formation of social and economic space of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (51), pp. 31-39 [in Ukrainian].

31. Shevchuk V.Ya., Cherniak V.K., Kovalchuk T.T., Pedan M.P., Pankov O.I. et al. (2016). Rozvytok zarady poriatunku [Development for the sake of salvation]. Kyiv, Geoprint [in Ukrainian].

Orarra HagiMmna go pegaKmï 07.06.2019

npHHHHTO go gpyKy 19.06.2019

EKOHOMÎHHHH BÎCHHK ^QHÔacy № 2(56), 2019

Cоціально адекватний менеджмент регіонального людського розвитку в українському Донбасі та на Поділлі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Столяров В. Ф., Шинкарюк О. В.

Текст научной работы на тему «Cоціально адекватний менеджмент регіонального людського розвитку в українському Донбасі та на Поділлі»