CC BY
52
12. Статистичний бюлетень за 2015 piK / Державна служба статистики Укра!ни, 2016 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
13. За даними Державно! служби статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
14. Самоощнка домогосподарствами Укра!ни pi-вня сво!х доходiв (за даними вибipкового обстеження, проведеного у сiчнi 2013 р.): стат. збipник / Державна служба статистики Укра!ни. — К., 2013. — 84 с.
15. Самоощнка домогосподарствами Укра!ни pi-вня сво!х доходiв (за даними вибipкового обстеження, проведеного у сiчнi 2015 р.): стат. збipник / Державна служба статистики Укра!ни. — К., 2015. — 76 с.
16. Статистичний щоpiчник Укра!ни за 2014 рж / Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
17. Райнерт Э.С. Как богатые страны стали богатыми, и порчему бедные страны остаются бедными / Э.С. Райнерт; пер. с англ. Н. Автономовой. — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. — 384 с.
18. Фiнансовi результати дiяльностi великих та се-редшх тдприемств Укра!ни за ачень-вересень 2015 року / Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
19. Витрати на робочу силу за 2014 piK Статистичний бюлетень / Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov. ua.
20. Основш показники соцiально-економiчного розвитку Укра!ни / Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov. ua.
21. Экономические потери Украины от войны [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://thekievtimes.ua/economics/430849-ekonomicheski e-poteri-ukrainy-ot-vojny.html.
22. 1нтернетресурс [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zik.ua/news/2015/11/29/gontarieva_ nazvala_ekonomichni_vtraty_ukrainy_vid_viyny_na_donb asi_647549.
23. Аналогична доповщь до Щорiчного Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Украши «Про внутршне та зовншне становище Укра!ни в 2015 рощ». — К.: Н1СД, 2015. — С. 334.
24. 1ндекси споживчих щн на товари та послуги у 2015 рощ (до грудня попереднього року) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
25. Мгжвщомчий координацшний штаб повщом-ляе / Державна служба Укра!ни з надзвичайних ситу-ацiй [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mns.gov.ua.
26. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2013 рж / Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
27. Основш тенденщ! грошово-кредитного ринку Укра!ни за листопад 2015 року / Нащональний банк Укра!ни. Офiцiйне iнтернет-представництво [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank. gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=147l6l46&cat_ id=58038.
28. Кiнцевi споживчi витрати домашнiх госпо-дарств за щлями за I квартал 2015 року / Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
29. Малиновська О. Трудова миращя населення Укра!ни: чого чекати в найближчому майбутньому? / Всеукра!нська iнформацiйно-аналiтична щомiсячна газета «Мiграцiя» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://migraciya.com.ua/News/migrant-workers/ ua-labour-migration-ukraine-what-to-expect-in-the-near-future-part-1/.
О. С. Вишневський
канд. екон. наук
1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украши,
м. Кшв
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИМ РОЗВИТКОМ УКРАШИ З УРАХУВАННЯМ ПРОЦЕС1В ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11
Низька яюсть життя бiльшостi населення Укра!ни не вiдповiдае наявним можливостям економiки, piвню освiти та квалiфiкацi! трудових pесуpсiв та природним багатствам, що свiдчить про вади в оргашзащ! управ-лiння нацiональним господарством. Визначена невщ-повiднiсть збеpiгаеться протягом остантх десятиpiчь та вказуе на стратепчний характер проблем. Врахову-ючи поглиблення системно! кризи (падiння ВВП, зро-стання piвня безpобiття, споживчих щн тощо) та нега-тивт наслiдки вiйськового конфлiкту (втрата люд-ського потенцiалу, теpитоpiй, фiнансових, виробни-чих, природних pесуpсiв, зростання непродуктивних видатюв тощо) потреби в удосконаленш стpатегiчного упpавлiння набувають критично! значущосп для збе-реження та розвитку кра!ни у майбутньому. Низька
яюсть стpатегiчного управлшня на державному та ре-гюнальному piвнi призводить до втрати економiчно! суб'ектностi кра!ни та обумовлюе реактивну, а не про-активну дiяльнiсть влади та суспiльства у сощально-економiчнiй сфеpi та в питаннях нащонально! без-пеки. Чинний уряд кра!ни акцентуе увагу на тактич-них заходах, а не стратепчних перспективах розвитку кра!ни. Як наслщок, вiдсутнiсть дiевого стpатегiчного упpавлiння обумовлюе залежшсть сощально-еконо-мiчного розвитку кра!ни вiд коливання цiн на глоба-льних ринках сировини (чоpнi метали, хiмiя, зерно тощо) [1], що поширюе загрози для нацiонально! еко-номiки пiд час спадних тpендiв у глобальнiй економiцi та зменшуе можливостi для використання соцiальних ресуретв i капiталiзацi! людського потенцiалу.
Таким чином постшно тдвищуеться актуальшсть запровадження повноцiнного стратепчного управ-лiння розвитком краши та П perioHÍB, яке мае узгоджу-ватися з процесами децентралГзаци.
Метою до^дження е аналГз теоретичних засад стратепчного управлшня, оцiнка чинного стану стратепчного управлшня соцiально-економiчним розвитком Украши та формування пропозицш щодо його удосконалення з рахуванням чинно! политики з де-централГзацп.
Теоретичнi основи узгодження CTpaTerÍ4Horo управлшня вщ мiсцевого до державного р1вня
Науково обГрунтоваш пiдходи до стратегiчного управлiння, включаючи планування, були закладеш в другiй половинi ХХ столитя [2, с.239]. Цю тематику активно дослщжували всесвiтньо визнанi вченi, серед яких Р. Акофф, I. Ансофф, Р. Мiнцберг, М. Портер, П. Кругман. Накопиченш результати дослiджень дозволили провести систематизащю i визначити вщпо-вiднi школи, з !х специфiчними вiдмiнностями та осо-бливостями [3]. Попит на стратепчне управлшня та його широке практичне використання в останш деся-тилiття зростае, що обумовило процеси його стандартизации Так, в мгжнародному стандарта ISO 9001, зпд-но з яким (станом на початок 2015 року) сертифжо-вано понад 1,1 млн компанш та оргашзаци з усього свгту [4], вказуеться на необхщшсть забезпечення постановки цшей оргашзаци з боку вищого керiвництва (п. 5.4.1. ICO 9001:2008). Внаслщок цих процесiв су-часна структура стратеги, майже канонiзувалась i включае так! елементи: мiсiю, бачення (в!зж>), цшно-стi, стратегiчнi цМ, плани заходiв, ризики реалГзаци стратеги.
АналГз стратегiчного управлiння та ключових еле-ментiв стратегГ! в загально фшософському контекстi дозволяе визначити його онтолого-гносеолопчш1, просторово-часовi та етичнi основи.
Онтолопчним елементом стратеги е мюГя, яка вщповщае на питання «навщо i чому юнуе оргашза-щя?»2.
Просторово-часова складова стратеги уособлю-еться в баченш i цшях, яю вщповщають на питання «куди прямуе оргашзащя i де плануе виявитися в май-бутньому?». Невiд'емними «супутниками» цшей е ризики, яю характеризуюсь ступень невизначеностi май-бутнього.
Етична складова стратеги вщображаеться у цш-ностях. Вони вщповщають на питання «яю морально-етичнi умови вiдповiдають мюи оргашзаци i наклада-ють обмеження на И дГяльшсть в рамках досягнення поставлених цшей?». Не припустимо досягнення цшей засобами, яю суперечать цшностям.
Гносеологiчна складова проявляеться на етат формування стратеги (стратегiчному плануванш) i ха-рактеризуе взаемодiю розробниюв стратеги i навко-лишнього середовища.
В системi державного управлiння на вiдмiну вщ корпоративного виникае низка особливостей, пов'яза-них iз вiдсутнiстю чггко! iерархu та необхiдностi до-держання демократичних принцитв вiд мiсцевого до нацюнального рiвня при взаемоди органiв влади, гро-мадянського суспшьства та бiзнесу.
Розгляд структури стратеги та процесу И ство-рення у онтолого-гносеолопчному та просторово-ча-совому контекстi дозволяе визначити низку проблем та можливостей 1х вирiшення щодо децентралiзащí та гармошзаци стратегiчного управлiння (включаючи планування) м1ж державним, регiональним та мюце-вим рiвнями.
Враховуючи онтологiчну суттсть мки вона мае бути тотожною на всiх рiвнях стратегування. Наяв-нiсть в рiзних регiонах краши мiсiй, яю не узгоджу-ються м1ж собою, характеризуе або фундаментальну рiзницю м1ж цими регiонами, або певш методологiчнi недолiки 1х визначення3.
Аналогiчна ситуацiя спостерiгаеться щодо бачення. Якщо рiзнi репони мають дiаметрально проти-лежнi вектори розвитку, то гармонiзувати 1х бачення майбутнього на державному рiвнi не можливо.
Вже iз цього випливае, що стратегування мож-ливе лише зверху вниз: з державного до мюцевого рiвня. В iншому випадку узгодження мiсiй мiсцевих стратегiй на репональному рiвнi, та регiональних на державному виявляеться нездоланною перешкодою.
Окремим питанням е узгодження щнностей у стратепях рiзного рiвня. Рiзниця у цiнностях за репо-нами та на рiвнi мiсцевих громад обумовлюе суттеву вiдмiннiсть у тдходах до реалiзащí цшей державно'1 стратеги на репональному та мюцевому рiвнi.
Спiввiдношення цiнностей за рiзними рiвнями управлiння може бути побудовано двома шляхами: (1) незалежно один вщ одного (рис. 1.А) або (2) iера-рхiчно узгоджено (рис. 1.Б). При цьому пщхщ (1) може призвести до ситуаци, коли щнносп на державному, регiональному та мюцевому рiвнi не мають нiчого спального.
Тому цiнностi мають бути узгоджеш за схемою «державнi щнносп» е складовою частиною «репональ-них щнностей», яю в свою чергу мютяться у «мiсцевих щнностях» (рис. 1.Б)4. Повний збiг цiнностей немож-ливий через об'ективно iснуючи регiональнi та мiсцевi вiдмiнностi.
Стосовно ризиюв реалiзацil рiзнорiвневих страте-гiй то вони, як i цiнностi мають вiдмiнностi залежно вiд географiчного розташування репошв та особливостей мiсцевих громад, а також вертикальних вщмшно-стей на державному та репональному рiвнi. Напри-клад, управлiння ризиками, пов'язаними з нащональ-ною безпекою е прерогативою держави.
Пдсумовуючи цей роздш, можливо зробити вис-новок, що узгодження тси, бачення, цшей та щннос-тей е теоретично можливим та практично необхiдним iнструментом забезпечення стратепчного управлшня
1 Онтолопя — роздш фшософи, у якому дослщжу-ються фундаментальнi проблеми iснування. Гносеоло-пя — роздш фшософи, який дослiджуе теорiю пiзнання.
2 В якоси «оргашзаци» може розумгтися держава, ре-гюн, мiсцева громада.
3 Як свщчить аналiз мюш, зазначених в Регюнальних
стратегiях розвитку регютв Украши, на регiональному р!вт таких проблем не виникае.
4 Зворотнш порядок, коли «мюцев! цшносп» входять в «регюнальт», яю в свою чергу «входять» у «державт» неможливий тому юнують цшносп специфГчт для певно! мюцевоси, яю не можливо прийняти на загально нащо-нальному р!вт.
Рис. 1.А
Рис. 1.Б
Рис. 1. Варiанти моделi узгодження цтностей на рiзних рiвнях стратегування
нацюнальним розвитком з урахуванням процеав централ1зацГ! та децентрализации
Стан стратепчного управлшня в УкраМ
Питания стратепчного управлшня на державному та региональному ргвиг в Укра!н1 дослгджують установи (наприклад Нацiоиальиий шститут стратепчних дослг-джень1), громадськ1 об'еднання (наприклад «Нова кра-!на»2) та окрем1 науковцГ Але наявиг дослгдження вкрай обмежено охоплюють вс1 фуикцГ! управлiиия одночасно, при !х аиал1з1 у стратег1чиому масштаб!, та ие придГляють зиачиу увагу аиал1зу високор1виевих елемеит1в стратегГ! у виглядг мгсГ! та бачеиия.
Проведений аиал1з показав, що чиииа система стратепчного управлшня в Укра!ш е недосконалою. Жодиа з класичиих фуикц1й управлшня3, до яких належать: (1) стратеггчне плаиуваиия; (2) реал1зац1я стратегГ!; (3) мотивац1я до реалгзацГ! стратегГ!; (4) контроль за реалгзацгею стратегГ!, ие зд1йсиюються в цгй сис-тем1.
(1) Стратеглчне планування.
До осиовиих правових документов, як! визнача-ють зм1ст процесу стратепчного плаиуваиия розвитку кра!ии, належать Стратепя сталого розвитку «Укра-!иа — 2020» (дал1 — ССРУ 2020) [5], Державна стратепя регионального розвитку на пергод до 2020 року (дал1 — ДСРР-2020) [6], Стратепя национально! безпеки Укра-!ии (дал1 — СНБУ) [7]. Безпосередиьо зм1ст та реалгза-ц1я ДСРР-2020 визиачаеться Порядком розроблення Державно! стратегГ! репонального розвитку Укра!ни 1 плану заходов з !! реалгзацГ!, а також проведениям мониторингу та оцшкою результативиост1 реалгзацГ! за-зиачеиих позицгй у стратегii 1 плану заходов [8] та Порядок подготовки, укладеиия та викоиаиия угоди щодо регионального розвитку 1 в1дпов1дио! типово! угоди [9]. Дек1лька рок1в зиаходиться на розглядг у Верхови1й Рад1 Укра!ии Проект Закону Укра!ии «Про державие стратепчне плаиуваиия» [10], який ие приймаеться парламентом.
Враховуючи, що СНБУ спрямоваиа на реал1зац1ю реформ, передбачеиих ССРУ-2020, то в подальшому увага буде придГлятися саме ССРУ-2020.
Нев1дпов1ди1сть зм1сту ССРУ-2020 та СНБУ щодо ДСРР-2020 порушуе прииципи «сшвробггаицтва»4 та «координацГ!»5 державно! регионально! политики, ви-зиачеи1 в закои1 Укра!ии «Про засади державно! регионально! пол1тики» [11]. Одиочасио, зггдно Порядку розроблення Державно! стратегГ! регионального розвитку Укра!ии 1 Плану заходгв з !! реал1зацГ!, а також проведения мониторингу та оц1нки результативности реал1зацГ! зазначено! СтратегГ! 1 плану заходгв немае жодних посилань на Стратегию сталого розвитку Ук-ра!ни до 2020 року. Таким чином нац1ональн1 стратегГ! не узгоджуються з просторовим (реггональним) розвитком, 1 простежуеться в1дсутн1сть збалансованост1 культури стратепчного управлшня в кра!н1, що знач-ною м1рою обумовлено нетривалою 1стор1ею його 1с-нування.
ССРУ-2020, яка була затверджена на початку 2015 р. — це перша загальнонац1ональна стратепя, прийнята на державному р1вн1. Натомгсть Державна стратегия рег1онального розвитку з'явилася значно ра-н1ше — у 2006 р. з термгном дГ! до 2015 року (дал1 ДСРР-2015). Тобто, не лише протягом перших 15 ро-к1в незалежиостг не було нав1ть спроб започаткувати систему стратег1чного управл1ння, а навГть перш1 стра-тег1чн1 документи на державному р1вн1 формувались в региональному контекст1 без урахування загальнона-цгональних 1нтерес1в, що у пГдсумку мало негативна наслгдки у сфер1 безпеки 1 оборони кра!ни.
З методолопчио! позицГ! ССРУ-2020 та ДСРР-2020 мають схож! недолгки щодо якостг зм1сту, який м1стить перел1к бажаних показникгв без урахування наявних та необхГдних ресурс1в, вГдповГдальних за викоиаиия, глобальних тренд1в економ1чного розвитку.
Окремо треба зауважити, що в ССРУ-2020 закла-дено занадто оптим1стичн1 ц1льов1 показники, що ро-бить !х недосяжиими у встановлен1 термгни.
Так серед «Стратег1чних 1ндикатор1в реал1зацГ! СтратегГ!» передбачаеться, що «валовий внутр1шн1й
1 http://www.niss.gov.ua/.
2 http://novakraina.org/.
3 Перел1к функц1й визначено зг1дно класичних по-ложень школи управл1ння А. Файоля.
4 Принцип сшвробггаицтва — узгодження цглей,
пр1оритет1в, завдань, заход1в 1 д1й центральних та м1сце-вих орган1в виконавчо! влади, Верховно! Ради Автоном-
но! Республ1ки Крим, орган1в виконавчо! влади Автономно! Республ1ки Крим, орган1в м1сцевого самовряду-вання, забезпечення сп1вроб1тництва мгж ними шд час формування та реал1зацГ! державно! рег1онально! пол1-тики.
5 Принцип координацГ! — взаемозв'язку та узгодже-ност1 довгострокових стратег1й, плашв 1 програм розвитку на державному, репональному та м1сцевому р1внях.
продукт (за паритетом кутвельно'1 спроможноси) у розрахунку на одну особу, який розраховуе Свгговий банк, пiдвищиться до 16 000 доларiв США».
Але, станом на 2014 р. вш становив лише 8 665,5 долл. США1, а за результатами 2015 р. оч^еться падшня на 12%2. У 2016 р. прогнозуеться зростання вщ 1 до 2,9%3 за найоптимютичшшим iз сценарив. Таким
Динамика ВВП,% ВВП, долл. США за
Вщповщно, вже зараз зрозумшо, що необхщним е актуалiзацiя цiеï стратеги та адаптащя ïï до сучасних умов. Натомють стратегiя продовжуе дiяти без змш.
Окремого розгляду потребуе визначення мiсiï та бачення в державних та репональних стратегiях. На державному рiвнi визначення «мiсiï» та « бачення» про-iгноровано: анi ССРУ-2020, анi ДСРР-2020 не розгля-дають цього питання. Натомiсть на репональному рiвнi за вiдсутностi визначеностi на державному, мае мюце рiзноманiття пщходив до визначення цих клю-чових елемента стратеги.
Проведений аналiз стратегш регiонального розвитку демонструе, що переважна бшьшють регiонiв визначилася з власною мiсiею (18 iз 25) та баченням (23 iз 25).
Midi репошв, як правило зосереджують увагу на «якостi життя населення» (Вiнницька, Дншропетров-ська, Житомирська, Закарпатська, Запорiзька, Мико-ла'!вська, Сумська, Тернопшьська, Черкаська, Черш-вецька). Таким чином виникае питання: «Чим один репон вiдрiзняеться вiд iнших?», Якщо ушкальшсть мiсiï вiдсутня, то ставиться щд сумнiв адекватнiсть (природнiсть) чинного територiального розподшу на регiони.
Miсiï деяких регiонiв носять здебшьше сощокуль-турний та емi характер. Так згщно стратеги розвитку Черкасько1 областi на перюд до 2020 року «Чершпв-щина — це пiвнiчнi ворота Украши. Чершпвщина — це юторична i культурна перлина краши. Чершпвщина — це невичерпш можливосп для розвитку», а в стратеги Ктвсько1 областi проголошуеться, що «Ктвщина — це колиска украшського народу. Кив-щина — це серце сучасно'1 Украши. Ктвщина — це мати, що еднае свои сишв зi Сходу та Заходу, з Шв-ночi та Пiвдня».
Змют стратегiчних бачень дозволяе визначити спрямовашсть бiльшоï частини регiонiв на шновацш-ний розвиток, з урахуванням мюцевих особливостей.
Таким чином можна зробити висновок, що визначення стратепчного бачення на репональному рiвнi виявляеться бшьш зрозумшим для розробниюв стратегш завданням, шж формування мiсiй. Miж тим нездоланних протирiч мiж м^ями та баченнями розвитку репошв Украши не юнуе.
1 GDP per capita, PPP (current international $). Data. 2014 [Electronic resource] / The World Bank. — Mode of access: http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP. PP.CD.
2 Свгговий банк попршив прогноз падшня ВВП Ук-
раши в 2015 рощ: Падшня ВВП до 12%. — Режим доступу:
чином, досить оптимютичний варiант це збшьшення ВВП Украши на 2% у 2016 р. В цьому раз^ починаючи з 2017 р. згщно ССРУ-2020, оч^еться зростання ВВП краши близько 20% щороку до 2020 р. (табл. 1). Однак, жодних зовшшшх та внутршшх передумов, для такого прискореного економiчного розвитку на разi не мае.
Таблиця 1
(2) Реалiзацiя стратеги
Впровадженню розглянутих стратепчних документа заважае не лише Их неузгоджешсть м1ж собою та зовнiшньоекономiчними умовами, а також вщсутшсть зв'язку iз бюджетами на державному та репональному рiвнi. Так, Державний бюджет на 2016 рж не Грунтуеться на положеннях головних стратепчних документа краши (ССРУ-2020, ДСРР-2020). Натомсть на змiст Державного бюджету Украши значний вплив зробила експертна думка представниюв МВФ, — головного зовншнього кредитора краши.
Опосередкований зв'язок ДСРР-2020 з Держав-ним бюджетом на 2016 рш можна встановити лише в частиш видатюв у виглядi Державного фонду репона-льного розвитку у розмiрi 3 млрд грн.
Громадсью оргашзаци, мiсцевi громади та бiзнес не проводять або вкрай обмежено проводять власну дiяльнiсть виходячи з загальнодержавних стратегiчних документiв. Це знещнюе змiст самих стратегiй та ро-бить !х безкорисними.
(3) Мотиващя на реалiзацiю стратеги
Вщсутшсть образу майбутнього, який схвалений
переважною бшьшютю населення, зменшуе стимули для розвитку краши, тдвищуе невизначенiсть, розпо-рошуе ресурси та в окремих аспектах призводить до соцiально-економiчноl деградаци. Одночасно норма-тивна-правова невизначешсть процесу стратегiчного управлiння не мотивуе державних службовщв до ви-конання положень стратегiчних документiв. Напри-клад, дiюча система оцiнки репонального розвитку [12] не мае посилань на ДСРР-2020 та ССРУ-2020.
Таким чином, аш представники державних орга-нiв влади, анi мiсцевих оргашв самоврядування, анi громадянського суспшьства та бiзнесу не мотивованi на реалiзацiю цих стратегiй.
(4) Контроль за реалiзацieю стратеги
Контроль за реалiзацiею стратегш мае вщбува-
тися в першу чергу з боку громадянського суспшьства та частини полггикуму, який знаходиться в опозици до влади. Але фактична вщсутшсть реалiзацil стратеги позбавляе сенсу будь-яю форми контролю.
Узагальнюючи проведений аналiз всiх чотирьох функцш стратегiчного управлiння, можна констату-вати, що жодна з них не реалiзуеться.
http://economics.unian.ua/finance/1130565-svitoviy-bank-pogirshiv-prognoz-padinnya-vvp-ukrajini-v-2015-rotsi.html.
3 МЕРТ: Експерти попршили оцiнку зростання ВВП Украши в 2016 р. — 10.01.2016. — Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news/-/366875/mert-eksperty-po-girshyly-otsinku-zrostannya-vvp-ukrayiny-v-2016-r.
Фактичш та перспективш значення ВВП Украши у 2014-2020 рр
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
-6,8 -12 2 19,76 19,76 19,76 19,76
8 666 7 626 7 778 9 315 11 156 13 360 16 000
ПКС
Наявш проблеми у стратепчному управлшш кра-!ною спонукають до активних дiй з боку представниюв громадянського суспшьства та Верховно! Ради Укра'ши. Про це свщчить дiяльнiсть Тимчасово1 спещаль-но! комюп Верховно1 Ради Укра1ни з питань майбут-нього, Громадянсько1 Платформи «Нова Кра1на», 1ш-цiатива «21 листопада», Фонду «Освгтш Iнiцiативи» тощо, яю спшьно органiзувапи цикл науково-прак-тичних конференцiй протягом вересня-грудня 2015 р.
Вказаними органiзацiями було проведено значну роботу у виглядi циклу конференцш, спрямованих на осмислення стратепчного образу майбутнього Укра'ши. Якщо систематизувати цi заходи щодо ключових елементiв стратеги (табл. 2), то стане зрозумшо, що акцент було зроблено на «щнностях», «щлях», «ризиках» та обмежено «баченнi», в той час як «м^я» фактично залишилась поза увагою. Це можна пояснити надзви-чайною скпаднiстю И формулювання в нацюнальному масштабi. Фактично «мiсiя» для держави ототожню-еться iз «нацюнально1 iдеею».
Таблиця 2
Змiст практичних заходiв з формування майбутнього
Укра?ни в контекст! ушверсально? структури стратеп?
Назва науково-практичноТ конференцп i3 cepiT «УкраТна майбутнього» Елемент стратега
«Щнносп та модернiзацiя» (17 вересня 2015 р.) Щнноси
«Економiка Укра'ши: шлях вщ занепаду до процвiтання» (4 листопада 2015 р.) «Людський каптал» (24 листопада 2015 р.) ЦЫ / Бачення (частково)
«Украша в ^d^i свiтовоi без-пеки» — 9 грудня 2015 р. Ризики
Пд час обговорення майбутнього Укра'ши у пе-реважнш бшьшосп доповщей акцентувалася увага на 1стор1ях устху шших кра!н, та робилися виключно статистичш ощнки економ1чного потенщалу зрос-тання Укра!ни. Одночасно були розглянуп нетривь альш пщходи до формування майбутнього. Так, тд час конференцп «Людський каттал» С. Дацюком [13] було зазначено, що формування образу майбутнього Укра'ши у 2030 рощ? спираючись на прогнози ВВП? не мае сенсу, а перш за все необхщно дати вщповщь на низку запитань, серед яких: «Чи буде взагал1 Украша?», «Чи буде мир у свт?», «Чи будуть в м1жнародн1й полггащ юнувати держави?», «Чи буде юнувати чин-ний правовий порядом (ООН, НАТО, СОТ тощо)?», «Чи буде юнувати долар як свггова валюта?», «Чи буде юнувати об'еднана бвропа?».
Припущення, що без однозначно! вщповда на щ питання неможливо формувати стратепю розвитку Укра!ни, е хибним. З точки зору лопки стратегування не мае перешкод для формування образу майбутнього. Наявшсть цих питань лише вказуе, що неможливо у стратепчному управлшш спиратися на юнуючу реаль-шсть, а необхщно базувати стратепю на науково об-Грунтованих трендах розвитку людства, яю мають тс-
1 http://www.trendhunter.com/; trendguide.com; trend watching.com.
2 До програми Всесвiтнього економiчного форму (20-23.01.2016 р.) входить тема пщ назвою «Культура та
це зараз та потенцшно виникнуть у найближчому май-бутньому.
Таким чином виходячи iз гiпотези, що Укра1на буде юнувати в незапежностi, вiд «юнування» Росп, 6С, долара США, як провщно1 свггово! валюти, мож-ливо сформувати бачення ядра образу майбутнього, виходячи iз економiчних законiв та наявних тенденцш для побудови конкурентоспроможно1 та вщповщно1 вимогам часу структури економiки. Це потребуе ви-значення цих трендiв.
Технологiчнi тренди як основа стратепчного бачення
В економiчно розвинутих крашах досить активно розвиваеться сфера дiяльностi пiд загальною назвою «трендхантшг», тобто полювання за тенденцiями i вже зараз активно працюють декшька майданчиюв1. Нато-мiсть в УкраНш придшяеться незначна увага сучасним трендам, що тдтверджуе анапiз державних та репона-льних стратегiй. Моделювання образiв майбутнього проводиться виходячи iз минулих тенденцш та наявних технологш, яю застарели в переважнiй бшьшосп галузей декшька десятирiчь тому, про що свщчить по-рiвняння структури економiки Укра1ни з iншими кра-1нами (табл. 3). Це унеможливлюе оргашзацшно-еко-номiчне супроводження iнновацiйних процеав в Ук-раНш та призводить до падшня наукоемностi ВВП [14, с.155], що в свою чергу обумовлюе стагнацiйнi та де-пресивш явища в економiцi та зниження И стiйкостi.
Таблиця 3
Частка технолопчного укладу в економiцi кра?ни,%
Крата Устрш,% в економщ кражи
III IV V VI
Украша 55-60 30-35 5-7 0,1
США 10 20 60-65 5-7
Китай 30-35 40-45 30-35 3
Рос1я 25-30 55-60 15-20 1,5
* Таблицю розроблено д.е.н., проф. В.1. Ляшенко [15, с.26].
Вщповщно до технологiчних укладiв вiдбуваються промисловi революцп, яю обумовлюють змiнення структури сощальних pecypciB, формування людського потенщалу та використання людського капiталу через сферу пращ. Виходячи i3 юнуючих класифiкацiй видiв працi вони, виокремлюються у два рiзновиди: (1) фь зична та (2) розумова дiяльнiсть. В свою чергу розу-мова дiяльнiсть розподшяеться на безпосередньо управлшську (менеджерську) та творчу з формування нових щей, образiв, парадигм тощо. Iсторiя техноло-гiчного розвитку дозволяе визначити тренди використання людсько! пращ.
Протягом перших двох шдус^альних революцш спостерiгаеться iнтенсифiкацiя замiщення фiзично'i працi на механiзовану машину (табл. 4). Третя шдуст-рiальна револющя обумовила подальше витiснення фь зично! працi автоматизованою машиною, а також початок замщення управлшсько! пращ в сферi контролю.
Логiка так звано! «1ндустрп 4.0», тобто четверто'1 промислово'1 революцп, яка е предметом обговорення бiзнес-елiти свiту2, передбачае значну автоматизащю
четверта 1ндустр1альна революц1я» (Culture and the Fourth Industrial Revolution). — Режим доступу: http://www.wefo rum.org/events/world-economic-forum-annual-meeting-2016 /sessions/culture-and-the-fourth-industrial-revolution.
менеджерських функцш в процес1 виробництва. Таким чином д1яльшсть людини в процес1 виробництва все б!льше концентруеться на створення дизайну про-цес1в та речей у найширшому сенс1 цього слова, в той час як функц1я управлшня виробництвом, обм1ном та розподГлом товар1в та послуг автоматизуеться. В!дпо-в1дно в1дбуваеться зм1щення центру додано! вартост! з виробництва товар1в та послуг в проектування.
В аpхiтектуpi «1ндустрп 4.0» pоботизованi ма-шини будуть здатш комунiкувати мiж собою за 1нтер-нет-протоколом. Таким чином прогнозуеться все бь льше виключення людини iз ланцюга створення додано! вартоси i фактично залишаеться за нею двi pолi:
(1) розробника iдей того, що та як треба виробляти та
(2) юнцевого споживача.
Таблиця 4
Основш тенденцп використання npaui у створенш додано? BapTOCTi в KOHTeKCTi промислових революцш*
Промислова революц1я Термш Основш особливосп Тренди використання працi у створенш додано! вартост
№ 1 1784 (XVIII ст. — перша половина XIX ст.). Пар, паровий двигун, вода, мехашчне виробни-цтво обладнання Зам1щення ф1зично! прац1 механгзо-ваною машиною
№ 2 1870 (друга половина XIX ст. — початок XX ст.) Електрика, масове вироб-ництво, залiзниця Подальше зам1щення ф1зично! прац1 механ1зованою машиною
№ 3 1969 (друга частина ХХ ст. — тепершнш час) Електрошка, мережащя, 1Т, автоматичне виробни-цтво Зам1щення ф1зично! та розумово! пращ автоматизованою машиною. Початок замщення управлшсько! прац1 в сфер1 контролю
№ 4 Не визначено Кiбеp-фiзичнi системи (1нтернет речей; 3D-пр!нт!нг; автономш ро-боти тощо) Подальше зам1щення ф1зично! та розумово! пращ штелектуал1зованою машиною. Початок зам1щення управлшсько! пращ в розподЫ та використанн ресурс!
* Таблицю складено з використанням зовнiшнiх джерел [16] та власних розробок автора.
Вiдповiдно попит на висококвалiфiкованi кадри буде зростати, а на пращвниюв з низьким piвнем освiти зменшуватися. При цьому будуть знижуватися можливостi для тдтримки та формування середнього класу [16].
Таким чином вже зараз спостер^аеться змшення фундаментальних основ використання сощальних ре-суpсiв, що мае враховуватися у стратепчних документах на нащональному та pегiональному piвнi, але на цей час залишаються поза увагою системи стратепч-ного управлшня.
Напрями удосконалення стpaтeгiчного планування як основа проведення дeцeнтpaлiзaщi
Удосконалення процеав стpатегiчного упpавлiн-ня розвитком кра!ни сприятиме проведенню децент-pалiзацi!, через гармошзащю iнтеpесiв центру та реп-ошв. Комплексна система стpатегiчного упpавлiння мае одночасно поеднувати в собi рух у двох напрямах: вщ населення до влади та вiд державного до мюцевого piвня. Рух вщ населення до влади передбачае первинне формування високоpiвневих елементiв1 стратеги роз-витку (загальну стpатегiю) кра!ни на громадському piвнi з подальшим !х погодженням бiльшiстю населення. Така процедура перетворюе загальну стратепю у iмпеpатив для оpганiв влади. Рух з державного piвня до мюцевого pеалiзуеться пiд час переходу на проект -ний piвень, коли фоpмалiзуються нацiональнi, регю-нальнi та мiсцевi цiлi за методологiею SMART та формуеться iеpаpхiя стpатегiй та вщповщних !м бю-джетiв вiд державного до мюцевого piвня.
Формування системи стратепчного планування доц1льно розпочинати 1з розробки загально! стратег!! Укра!ни. Текст ще! стратег!! мае стати результатом ро-боти експертно! сп!льноти 1з кола пров1дних пщприе-мц1в, науковщв, державних службовц1в, д1яч1в мисте-цтва та громадських д1яч1в. Строк тако! стратег!! мае становити в1д 20 до 30 рок1в, тобто дор1внювати три-валост1 одного покол1ння. Такий промгжок часу зна-чно перевищуе пол1тичний цикл, обумовлений вибо-рами Президента Укра!ни, Верховно! Ради Укра!ни та оргашв м1сцевого самоврядування. Текст загально! стратег!! (у вигляд1 м1с!!, бачення та цшностей) вино-ситься на суспГльне обговорення, п1сля врахування громадсько! думки доопрацьовуеться. У подальшому необх1дно звернути увагу на мгжнародний досв1д прийняття стратег1чних р1шень, який передбачае проведення нащонального референдуму. Актуал1зац1я (перегляд) стратег!! необхщно проводити не рщше н!ж ко-жн1 10 рок1в, а також у випадку значного зм1нення зо-вн1шнього чи внутршнього соц1ально-економ1чного чи военно-пол1тичного становища2.
Такий п1дх1д дозволяе залучити до розробки стратег!! всю прогресивну та активну частину суспГльства, 1 при цьому виключити полггачну складову цикл1чних коливать обумовлену виборами вс!х р1вн1в. Затвер-дження стратег!! на нащональному референдум! забез-печуе ствпричетшсть кожного громадянина до цього документу, що е мотивуючим фактором для !! реалгза-
ц!!.
Аналопчно розробляються та приймаються зага-льн рег1ональн1 та м1сцев1 стратег!!.
1 Miei! та бачення. 2 1тщювати перегляд загально! стратег!! може насе-
лення через вщповщну електронну петищю.
В межах прийнятих загальних стратегш полггачш парт!! конкурують щодо метод1в !х досягнення. В!дпо-в1дно за результатами чергових вибор1в до Верховно! Ради Укра!ни, правляча коал1ц1я формуе Каб1нет М1-шстр1в Укра!ни, який в свою чергу розробляе Стратегию розвитку Укра!ни та и рег1он1в на п'ять рокГв1. Верховна Рада Укра!ни за поданням Каб1нету М1н1стр1в Укра!ни схвалюе стратег1ю.
Аналог1чна процедура пропонуеться на регюна-льному та м1сцевому р1вн1.
Розглянут1 стратег!! утворюють систему стратепч-ного планування (табл. 5), яка е базисом для комплексно! системи стратег1чного управлшня.
Безпосередня реал1защя стратегш на вс!х р1внях неможлива без !х в1дображення в вщповщних бюджетах. Тому кожного року державний 1 регюнальш бю-джети мають бути спрямован1 на реал1защю стратепч-них ц1лей вщповщно! стратег!! та бути погоджен1 м!ж собою (рис. 2).
Перелiк основних стратегiчних документiв
Таблиця 5
№ Назва документу Строк / горизонт дп Розробник 1нструмент затвердження / схвалення Частота актуашзацп
1. Загальна стратег1я Ук-раïни (м1с1я, щнносп, бачення) 20-30 рокiв Нащональна експе-ртна сп1льнота Всеукрашський референдум Щонайменш 1 раз на 10 рошв / За необхщ-ност1
2. Загальна стратег1я розвитку репону (м1с1я, ц1нност1, бачення) 20-30 рошв Региональна експертна спшь-нота РегГональний референдум Щонайменш 1 раз на 10 рок1в / За необхщ-ност1
3. Загальна стратепя розвитку мгсцево'! громади (м1с1я, ц1нност1, ба-чення) 20-30 рокiв Мicцева експертна сшльнота МГсцевий референдум Щонайменш 1 раз на 10 рок1в / За необхщ-ност1
4. Стратег1я розвитку Ук-раши та ïï репошв (ц1л1, плани, ризики) 5 рошв Кабiнет м1н1стр1в Украïни Верховна Рада Укра'ши / Президент Укра!ни Щороку
5. Стратег1я розвитку репону (ц1л1, плани, ри-зики) 5 рокiв Региональна експертна cп1льнота Обласна рада Щороку
6. Стратег1я розвитку м1с-цевоï громади (ц1л1, плани, ризики) 5 рокiв Мicцева експертна сп1льнота МГська / районна рада Щороку
PIBEHb
ВЕРЕСЕНЬ
ЖОВТЕНЬ ЛИСТОПАД
ГРУДЕНЬ
Державний
Державний бюджет
Рис. 2. Загальна схема узгодження стратег1чних документгв та бюджетгв вгдповгдного ргвня
1 Термш дiяльностi парламенту.
Державна стратепя мае прийматися або проходи актуашзащю не шзшше вересня поточного року для забезпечення можливосп врахування суттевих змш (за !х наявностi) в регюнальних та мiсцевих стратегiях та подальшого вiдображення фiнансового забезпечення реашзаци плашв з реашзаци стратегiчних цшей у бюджетах на наступний рж.
Запропонована модель стратепчного управлiння дозволяе забезпечити основш принципи та елементи децентрашзаци: субсидiарнiсть, перемiщення вщповь дальносп за розвиток регiонiв та краши найближче до людей, узгодження цшей мiсцевого, регiонапьного та державного розвитку.
Нажаль, проект закону «Про внесення змш до Конституци Украши (щодо децентрашзаци влади)» [17] жодним чином не торкаеться питань стратепчного розвитку регiонiв та мюцевих громад, тому його дощ-льно доопрацювати в контекстi внесення вщповщних змiн до Конституци Украши.
Висновки
1. Яюсно створена стратепя характеризуе фунда-ментапьнi основи розвитку суспшьства. Це дозволяе консолiдувати населення краши та посилити його мо-тивацiю до досягнення стратегiчних цшей, i одночасно мiнiмiзувати транзакцiйнi видатки щодо «сумнiвiв» стосовно вибору альтернатив майбутнього при пере-ходi до реашзаци конкретних стратегiчних планiв.
2. Розробка науково обГрунтовано1 довгостроко-во! загальнонацюнально1 стратеги, яка дае вiдповiдi на онтолопчш питання та формуе загальний образ май-бутнього, дае можливють невшювати вплив полггач-них цикшв у виглядi виборiв Президента Украши, Верховно1 Ради Укра1ни та представниюв мiсцевих ор-ганiв влади, пщпорядкувавши боротьбу полiтичних партiй в межах загально нацiонапьних iнтересiв.
3. Чинна система стратепчного управлшня не вщповщае вимогам часу. Первинна функцiя стратепчного управлшня — стратепчне планування не дiе. На державному рiвнi iснуе деюлька стратегiй (Державна стратепя репонального розвитку до 2020, затверджена Кабiнетом Мiнiстрiв Укра1ни, Державна стратепя ста-лого розвитку «Укра1ни 2020» та Стратепя нацюналь-но! безпеки Укра1ни, затвердженi Президентом Украши), яю не узгоджуються м1ж собою та не пов'язаш з формуванням та виконанням бюджету краши. Таким чином, наявш стратеги не дозволяють перейти до стратепчного управлшня розвитком краши по цшям, що перешкоджае соцiапьно-економiчному розвитку, формуванню та використанню сощальних ресурсiв, а також катташзаци людського потенцiапу.
4. Запровадження яюсного стратегiчного плану-вання потребуе розширення горизонту планування до 20-30 роюв та залучення до цього процесу як екс-пертно1 спшьноти при формуванш мюи та бачення розвитку краши, так й всгх громадян для обговорення та схвалення загально1 стратеги розвитку кра1ни. В перс-пективi доцшьно залучити м1жнародний досвщ та приймати И на всеукрашському референдумi.
5. Коректно встановленi стратепчш цiлi, !х об-Грунтоване ресурсозабезпечення та постшна актуашза-цiя створюють передумови яюсного управлшня май-буттм держави.
6. Наявнiсть стратегiчного управлшня спри-ятиме збереженню, залученню та використанню сощальних ресурав. Визначення «ядра» стратепчного руху
дозволяе сконцентрувати соцiальнi ресурси в виглядi людського потенщалу ринковими та позаринковими мехашзмами для досягнення стратегiчних цшей. Сус-пшьно схвалена стратегiя буде вдагравати роль моти-вацiйного чинника, який сприятиме зменшенню тру-дово! м^раци та залученню професiйних кадрiв для l'i реалiзащí з iнших кра!н свiту.
7. Чиннi глобальнi тенденци передбачають щд-вищення продуктивностi використання людського ка-пiталу, як головного ресурсу зростання будь-яко! еко-номiчноl системи, що мае враховуватися при формуванш стратепчних орiентирiв розвитку кра!ни.
8. Децентралiзацiя управлiння мае враховувати стратепчний аспект та гармоншно вбудовуватися у стратегiчне управлiння нащональним розвитком. Впровадження комплексно! системи стратепчного управлшня дозволяе об'еднати громадян не лише за ге-ографiчним принципом, а також в межах единих цшей та щнностей, що е фактором концентраци сощальних ресурав на перетворення людського потенщалу в люд-ський капiтал.
Список використаних джерел
1. Кораблин С. Великая депрессия. Украина [Электронный ресурс] / С. Кораблин. // Зеркало недели. — 21 августа 2015. — Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/macrolevel/velikaya-depressiya-ukrain a -_.html
2. Ушакова О.А. Развитие стратегического планирования в мировой и российской практике / О.А. Ушакова // Вестник ОГУ — 2014. — №6 (167). — С.239-243.
3. Минцберг Г. Школы стратегий. Стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента / Г. Минцберг, Б. Альстранд, Дж. Лампель. — М., 2013. — 367 с.
4. The ISO Survey of Management System Standard Certifications — 2014 [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.iso.org/iso/iso_survey_executive-summa ry.pdf?v2014.
5. Стратепя сталого розвитку «Украша — 2020»: Указ Президента Украши вщ 12.01.2015 р. № 5/2015 // Офщшний вюник Президента Украши. — 2015. — №2. — Ст. 154.
6. Державна стратепя репонального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 06.08.2014 р. № 385 // Офщшний вюник Украши. — 2014. — №70. — Ст. 1966.
7. Стратепя нащонально! безпеки Украши: Указ Президента Украши вщ 26.05.2015 р. № 287/2015 // Офщшний вюник Украши. — 2015. — №43. — Ст. 1353.
8. Про затвердження Порядку розроблення Державно! стратеги репонального розвитку Украши i плану заходiв з П реалiзацil, а також проведення мош-торингу та ощнки результативносп реалiзацil зазначе-них Стратеги i плану заходiв: Постанова Кабшету Mi-нiстрiв Укра1ни вiд 11.11.2015 р. № 931 [Електронний ресурс] // Офщшний вюник Украши. — 2015. — №92. — Ст. 3130. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/931-2015-%D0%BF.
9. Про затвердження Порядку пщготовки, укла-дення та виконання угоди щодо репонального розвитку i вщповщно1 типово1 угоди: Постанова Кабшету Мшс^в Укра1ни вiд 23.05.2007 р. № 751 [Електронний ресурс] // Вюник Украши. — 2007. — 39. —
Ст. 1546. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/751-2007-%D0%BF.
10. Про державне стратепчне планування (Проект Закону Укра'ши) [Електронний ресурс]: Внесено Кабь нетом Мшс^в Укра'ши до другого читання 19.12.2011 р. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=4l685.
11. Про засади державно'' репонально! полiтики: Закон Верховно! Ради Укра'!ни вiд 05.02.2015 р. 156-VIII [Електронний ресурс] // Офщшний вiсник Укра-!ни. — 2015. — №18. — Ст. 470. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/156-19.
12. Про затвердження Порядку здшснення мош-торингу соцiально-економiчних показниюв розвитку регiонiв, районiв та мют обласного, республiканського в Автономнiй Республщ Крим значення для визнання територш депресивними: Постанова Кабiнету Мшст-рiв Укра!ни вщ 02.03.2010 р. № 235 // Офщшний вю-ник Укра!ни. — 2010. — № 16. — Ст. 754.
13. Дацюк С. Проблеми людського потенщалу Укра!ни [Електронний ресурс] / С. Дацюк //Укра!на Майбутнього. Людський Каттал. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=y5fzVlzSyqs.
14. Пдоричева I. Ю. Фiнансове забезпечення та оpганiзацiйно-економiчне супроводження шноващй-них процеав в економiцi Укра!ни / 1.Ю. Пiдоpичева // Економ!чний вюник Донбасу. — 2014. — №3. — С. 154-170.
15. Ляшенко В.1. Укра!на XXI: неоiндустpiальна держава або «крах проекту» ?: моногр. / В.1. Ляшенко, 6.В.Котов / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Полтава, 2015. — 196 с.(с.26)
16. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution What It Means and How to Respond [Electronic resource] / K. Schwab // Foreign affairs. December 12, 2015. — Mode of access: https://agenda.weforum.org/2015/12/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/.
17. Проект Закону про внесення змш до Конституций Укра!ни (щодо децентpалiзацi! влади) [Електронний ресурс]: Внесено Президентом Укра!ни. Номер реестращ! 2217а вщ 01.07.2015 р. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511= 55812.
С. М. Войт
д-р екон. наук,
С. Б. Холод
канд. техн. наук
Днтропетровський утверситет ¡м. Альфреда Нобеля
АКТИВ1ЗАЦ1Я ТРУДОВОГО ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЧЕРЕЗ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ
Постановка проблеми у загальному виглядь
Проблема рол1 1 масштаб1в державного регулю-вання економ1чних процес1в на рег1ональному р1вн1 являеться сп1рною 1 визивае дискус1ю у середовищ1 вчених р1зних наукових шк1л 1 напрямк1в. Анал1з на-укових роб1т щодо поcтавленоï проблеми показуе, що деяю методолог1чн1 1 теоретичш аспекти рег1онального розвитку залишаються недостатньо розробленими, а деяю положення потребують уточнення щодо кон-кретних соц1ально-економ1чних умов 1 вщдзеркалення ïx трансформаций. На наш погляд найб1льш слабким ланцюгом у економ1чних досл1дженнях являеться не-достатн1сть уваги науковц1в до проблеми проекту-вання ц1льово'! функци економ1чно'! пол1тики, до фак-тор1в, що впливають на ïï формування, вщповщноси результат1в проведення економ1чно'! пол1тики постав-леним ц1лям.
Важливою особлив1стю сучасних економ1чних за-коном1рностей, на наш погляд, являеться 1нтелекту-ал1зац1я соц1ально-економ1чних процес1в. I, як насл1-док, у сьогоденн1 постало ряд проблем, як1 ран1ш не виникали перед економ1чною наукою. Перш за все, це процеси, що обумовлюють створення 1 розвиток нових 1нститут1в. При цьому зм1нюеться пр1оритетн1сть: ун1-верситети, академ1'!, 1нститути, досл1дницьк1 оргашза-ц1'!, що проводять пошук, виконують анал1з 1 система-тизац1ю теоретичних знань, стають новими суб'ектами
складних саморегулюючих соц1ально-економ1чних систем макро- 1 мезор1вн1в. Б1льш того, в1дбуваеться модиф1кац1я 1, свого роду, трансформац1я усто'!в сус-п1льних сил, що мотивуе яюсш зм1ни економ1чно'! системи в ц1лому.
Так, якщо в 1ндустр1альн1й економ1ц1 цей розклад визначаеться власшстю на матер1альн1 1 ф1нансов1 фактори виробництва, то новий ступ1нь розвитку у сьогоденн1 вимагае включити у вщомий перел1к кап1-тал1в у р1зних його проявах ще й принципово новий вид — «1нтелектуальний каттал» у р1зних його проявах, який 1 являеться джерелом «додаткового продукту» 1 вщниш становиться основним фактором еко-ном1чного зростання.
Отже, насл1дком наведено'! тенденци являеться актуальн1сть сьогодення — проблематика визначення економiчноï сутност1 1нтелектуального катталу; досл1-дження механ1зму його формування, ощнки 1 ефек-тивност1 використання, а також досл1дження його практичноï значимоси 1 м1сця у склад1 трудового по-тенц1алу, його накопичення 1 управл1ння використан-ням.
Методолог1чною основою досл1джень економ1ч-ного аспекту 1нтелектуального кап1талу являеться тео-ретично-концептуальн1 засади Л. Едв1нсона, М. Ме-лоуна [13], окрем1 проблеми розкрит1 В. 1ноземцевим
