CC BY
13
I. В. Точонов
канд. екон. наук,
В. В. Гордieнко. Л. М. Токарева
Донбаська нацюнальна академiя будiвницmва i архтектури, м. Краматорськ
НАПРЯМИ СТРАТЕПЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1Й
ДОНЕЦЬКО! ОБЛАСТ1
Постановка проблеми. Стан соцiапьно-економiч-ного розвитку Донецько! областi у зв'язку з военним конфлiктом значно попршився i потребуе розбудови сучасно! та ефективно! економiчноl системи. Вирь шення ще! проблеми можливо за допомогою страте-гiчного планування вiдновлення територш.
Стратегiчне планування являе собою особливий вид практично! дiяльностi людей — планово! роботи, що полягае у розробленш стратегiчних рiшень, що пе-редбачають висування таких цшей i стратегiй пове-дiнки вiдповiдних об'екпв управлiння, реапiзацiя яких забезпечуе !х ефективне функцiонування у довгостро-ковш перспективi, швидку адаптацiю до мiнливих умов зовнiшнього середовища.
Змiстом стратепчного планування е планомiрна органiзацiя регулювання розвитку нацiонапьно! еко-номiки, !! окремих пiдсистем, планування дiяльностi комерцшних структур. Результатом стратегiчного планування е розроблена стратепя, реапiзацiя яко! здшс-нюеться в процесi стратепчного управлшня [5].
Анал1з останн1х дослщжень. Забезпечення сталого розвитку е одним з ключових питань сучасного роз-витку територiй сходу Укра!ни з огляду на сучасш еко-номiчнi, соцiапьнi та еколопчш проблеми викпиканi вiйськовим конфлiктом. Враховуючи надзвичайну ак-туапьнiсть даного питання для розвитку у цшому, ба-гато науковцiв присвятили сво! роботи дослщженню проблем сталого розвитку, аспектам стратепчного планування та розробщ шпяхiв його забезпечення. Серед наукових робгт окремо слiд вiдзначити пращ таких дослщниюв, як В.П. Антонюк, О.1. Амоша, 1.П. Бу-леев, Г.В. Возняк, В.П. Горбулш, Е.М. Лiбанова, В.1. Ляшенко, О.Ф. Новжова, С.1. Пирожков та iн.
Нещодавно була оновлена Стратегiя розвитку Донецько! обласи на перiод до 2020 року. Необхщшсть оновлення Стратеги викликана змiною сощально-еко-номiчно! ситуацп як в кра!нi, так i областi, а також вимогами Порядку розроблення репональних страте-гiй розвитку i планiв заходiв з !х реапiзацi!, а також проведення мониторингу та оцiнки результативностi реапiзацi! зазначених репональних стратегш i планiв заходiв, затвердженого Постановою Кабiнету Мшст-рiв Укра!ни вщ 11 листопада 2015 року № 392 [8].
Метою статп е виявлення напрямiв вщновлення територiй та розробка рекомендацiй щодо удоскона-лення стратегiчного планування розвитку територш Донецько! область
Виклад основного матер1алу дослщження. На роз-виток схщного регiону Укра!ни негативно вплинув вiйськовий конфлiкт, який ще тривае. Донецька i Лу-ганська обласи зазнали великих втрат в сощальнш, економiчнiй, полiтичнiй та екологiчнiй сферах. По-страждаш територп потребують особливо! уваги для
виршення проблем вщновлення. Основою для цього повинен стати новий спещальний план стратеги розвитку Донецько! обласп з урахуванням його природ-но-ресурсного, економiчного, науково-техшчного, трудового потенцiапу, а також особливостей спещаш-зацп у виробництвi товарiв та послуг.
Реапiзацiя стратегiчно! мети розвитку схщних ре-гiонiв вщбуватиметься в умовах поки що неповного врегулювання конфлiкту, правово! невизначеностi з розподшом повноважень, вiдповiдапьностi та фшансу-вання процесу вiдродження та рештеграцп цих репо-нiв. Оскшьки швидко подолати напруженiсть та про-тистояння (не тшьки вiйськове) неможливо, слщ за-значити, що дiяльнiсть з розбудови миру та вщновлення територш буде довготривалим процесом [4].
В багатьох укра!нських мютах та репонах планування економiчного розвитку здшснюеться лише на короткостроковий перюд, як правило, на один рж. Перелiк проблем, як1 вирiшуються рiчним планом со-цiапьно-економiчного розвитку репону, обмежуеться поточними, такими, що виршують нагапьнi потреби життезабезпечення населення [6].
Забезпечення сталого соцiапьно-економiчного розвитку Донецько! обласи е важливою передумовою !! економiчного зростання, що обумовлюе необхщшсть забезпечення умов та визначення прюритеив страте-гiчного планування розвитку репону.
Постраждалi територп мають певну специфiку проблем та рiзний ступiнь гостроти, тому мехашзми !х вирiшення та можливосп можуть бути принципово рiзнi.
На даному етапi з урахуванням ситуацп, що скла-лася, оптимальними будуть так1 прiоритетнi напрями:
1) для тимчасово окупованих територiй — !х по-вернення пiд контроль Укра!ни, соцiапьно-економiчна реiнтеграцiя в нацюнальну економiку та комплексне вiдновлення ветх сфер життезабезпечення, рештегра-цiя в соцюкультурний та iнформацiйний простiр укра-!нського суспшьства;
2) для територш, яю постраждали вiд окупацп, але перебувають пiд контролем Укра!ни, — комплексне вщновлення систем життезабезпечення, стимулю-вання економiчного розвитку. Для цих двох титв територш важливим е всебiчне сприяння поверненню внутршньо перемiщених осiб (дапi — ВПО) до мюць свого постшного проживання, створення умов для розвитку сощального дiапогу та iнститутiв громадян-ського суспшьства;
3) для територш третього типу важливими е сут-тева модернiзацiя та пiдвищення ефективносп державного управлiння, економiки i соцiапьно! сфери, забезпечення адаптацп та соцiапьного захисту пересе-
94
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
ленщв, сприяння !х поверненню додому за к бажан-ням;
4) для територш областей, яю межують iз зоною конфлiкгу, необхiдно створити сприятливi регуляторш режими стимулювання пщприемницько! дiяльностi та
На територп промислових мiст для подолання на-слiдкiв бойових дш в основу стратеги розвитку кожного мюта мае бути покладена програма його вщнов-лення. Вщновлення провiдних галузей Донбасу при розробщ заходiв щодо !х вiдновлення та розбудови до-цшьно здiйснювати на основi державно-приватного партнерства, за участю компанiй i пiдприeмств.
Потрiбно розвивати взаемовщносини з промис-ловими тдприемствами, об'еднаннями промисловцiв, громадськостi та профспшками для устшно! реалiзацi! промислово! политики; формувати в суспiльствi та тру-дових колективах внутрiшню злагоду з приводу цшей розвитку i засобiв для !х досягнення, яю забезпечують поступове зростання економiки та промисловоси завдяки моделi розширеного вiдтворення на основi переходу на шновацшно-швестицшний шлях розвитку i пiдвищення ефективносп.
Разом з тим суб'екти пщприемницько! дiяльностi можуть сформувати перелiк заходiв щодо подолання наслiдкiв ведення бойових дш, яю вiн може пщтри-мати. Об'еднання зусиль мiсцевих оргашв влади i
самозайнятостi осiб, яю не планують найближчим часом повертатися до попереднього мюця проживання, а також штеграцп ВПО у теритс^альш громади [4].
Прiоритети стратепчного планування розвитку Донецько! областi повинш мiстити конкретнi заходи (табл. 1).
Таблиця 1
Також необхщно створювати умови для розвитку нових виробництв, малих промислових пiдприeмств, яю використовують сучаснi технологи; стимулювати виробництва, що працюють на мiсцевих сировинних ресурсах та застосовують технологи переробки вiдходiв виробництва i знижують шкiдливi викиди в атмосферу.
Важлива роль мае бути вщведена вiдродженню промислово! дiяльностi Донецько! областi. Реалiзацiя промислово! стратеги надасть можливють на основi поглиблення iнтеграцi! господарських зав'язюв пщ-приемств та пiдвищення рiвня менеджменту забезпе-чити освоення нових видiв продукци та стабiлiзувати виробництво, завантажити у повному обсязi виробничi потужноси i проводити технiчне переозброення [7].
У табл. 2 наведет заходи для реалiзацi! вщновлення окремих складових промисловоси.
Таблиця 2
суб'екпв пiдприeмницько! дiяльностi сприятиме при-скоренню темпiв економiчного вiдновлення Донецько! область
Прюритети стратегiчного планування розвитку Донецько? обласп
Напрями Заходи
Змщнити iнституцiйну базу сталого розвитку Створення в уетх органах влади управлiнськi пщроздши зi сталого розвитку; визначити систему цшей розвитку на регюнальному рiвнi
Змщнити нормативно-правову базу Забезпечити розроблення плану дш та його впровадження; забезпечити регулярне проведення експертизи законопроектов та норма- тивно-правових акив на вiдповiднiсть !х принципам сталого розвитку
Забезпечити належне фшансу-вання Модершзувати податкову систему; забезпечити полшшення iнвестицiйного клiмату; сформувати прозорi механiзми залучення iноземно! фiнансово! допомоги
Вiдновити i перебудувати еко-номiку Донбасу Створення вшьних економiчних зон; створення високотехнолопчних галузевих кластерiв в прюритетних секторах економiки; забезпечити спрощення процедур вiдкриття бiзнесу; забезпечити належний захист внутрiшнього ринку вiд контрабандно! iм-портно! продукци
Посилити науково-дослщну роботу Впроваджувати принципи сталого розвитку в уетх галузях економiки; сприяти розвитку дослiджень, що забезпечують виршення регiональних екологiчних, сощальних та економiчних проблем
Прiоритетнi напрями промислово? дiяльностi
Види промислово1 дiяльносmi Заходи
Вугшьна промисловiсть Запуск зруйнованих, пошкоджених шахт; використання новгтшх технiко-технологiчних рiшень; модернiзацiя органiзацiйно! та техшко-технолопчно! бази; переробка вугшля в iншi види палива, перетворення самих вугшьних шахт на енергопiдприeмства шляхом бущвництва когенерацiйних мо-дулiв та ш. [1]
Енергетика Створення ресурсозбалансовано! енергетично! системи; визначення потенцiйних можливостей та ефективностi рiзних джерел електрогенераци з урахуванням соцiальних аспектiв, м1жобласних i трансграничних поставок; створення резервiв антрацитового палива
Металургiйна промисловiсть Орieнтацiя на досягнення беззбитковостi галуз^ припинення транспортно! блокади регiону
||р 2017/№2
95
Вщбудова регюну неможлива без виршення пи-тання кадрового забезпечення, через формування та виконання заходiв щодо подготовки, переподготовки кадрiв. Через посилення уваги на спещальносп, по-трiбнi в першу чергу для вiдбудови сощально-еконо-мiчноï та виробничо'1 iнфраструктур, вирiшенню дефь циту висококвалiфiкованих кадрiв.
Через брак ресурав iстотно обмежуються можли-восп спрямування бюджетних коштiв на вщродження Донбасу, слабкими е надп на зовншш iнвестицiï, тому необхiдно залучати кошти населення. Реформування систем оподаткування i розподшу доходiв м1ж бюджетами рiзних рiвнiв може це виршити.
Головною умовою надання коштав е наявнiсть проектно'1 документацп вщновлюваних об'ектiв. На жаль, на багатьох пошкоджених та зруйнованих об'ек-тах вщсутня проектна документацiя, що унеможлив-люе ïx вiдновлення за кошти заруб1жних iнвесторiв [4].
Для залучення iнвестицiй в економiку регiону по-трiбно визначати прiоритети iнвестицiйноï полггики територп, як! мають бути лептимними для iнвесторiв; сприяти пошуку потенщальних iнвесторiв; пщвищити iнвестицiйну привабливiсть пщприемств.
Прiоритетнi напрями iнвестицiйноï политики слщ визначати шляхом: аналiзу стану високоприбуткових галузей; оцшки науково-теxнiчного потенцiалу реп-ону; вибору прiоритетниx напрямiв розвитку галузей з потужними ресурсами.
Важливою складовою системи заxодiв мають бути: формування мюько'1 политики управлiння об'ек-тами зруйнованих територш, визначення умов i характеру к вщновлення, особливостей нового викори-стання з урахуванням 1х гiдрогеологiчного, гщрогеохь м!чного стану, можливостей iнженерноï шфраструк-тури; створення реестру територш промислово'1 забу-дови, придатних для реконструкций та бущвництва нових об'екпв; забезпечення доступу до ще1 iнформацiï для потенцшних iнвесторiв; стимулювання розвитку ддачих i створення в мютах нових виробництв на основ! рециклшгу вщход1в промислового виробництва та продукци, яка втратила сво'1 споживч! властивость
Очевидно, що на rai економ1чно1 розрухи i сощ-ального занепаду, провалу реформ за ветма напря-мами, саме Донбас здатний забезпечити шституцюна-льний базис вщродження економ!ки на новш техноло-пчнш основ!. У зв'язку з цим в Украш на першому етап необхщно провести загальнонацюнальну подат-кову i бюджетну децентрал!защю, забезпечити тсля-военним i прикордонним територ!ям максимальну економ!чну свободу. Виходячи з м!жнародно'1 практики, необхщно законодавчо закршити територж» Донбасу як вшьну економ!чну зону i майданчик випе-реджаючого розвитку. В рамках рештеграцп Донбасу надзвичайно важливим е питання надання торгове-льно-економ!чних преференцш з боку 6вроком!сп i бвразшсько'1 економ!чно1 комюп та введення двох зон вшьно1 торпвл!, яю будуть д!яти в односторонньому порядку, а також вщновлення зруйнованих коопера-цшних зв'язюв у прюритетних секторах економ!ки.
Донбас необхщно законодавчо закршити як тери-торж> з! спещальним режимом швестицшно1 д!яльно-си, забезпечити максимальну податкову i бюджетну децентрал1защю, забезпечити умови для секторального та транскордонного ствробггаицтва в рамках 6в-разшського економ!чного союзу (дал! — 6АЕС)
(в перспектив! створення зони вшьно'1 торпвл! (дал! — ЗВТ)).
Наступним кроком мае стати вщновлення i роз-виток зруйнованих м1жнародних (зовншньоеконом!ч-них) i м1жрегюнальних кооперацшних зв'язюв. Це в свою чергу призведе до зростання зайнятосп та кут-вельно'1 спроможноси населення, стимулювання по-питу на товари внутршнього виробництва, формування реально'1 бази оподаткування. Саме вектор зов-ншньоеконом1чного розвитку, здатний залучити м1ж-народш гранти та швестицп под перспективы шнова-цшно-швестицшш проекти, спрямоваш на яюсне по-лшшення життя громадян i формування реально'1 виробничо'1 бази в макрорегюш. У цьому напрямку акту-альним видаеться створення в Украш Спещального мошторингового центру по врегулюванню ситуацп на сход! Украши.
Вщновлення зруйнованих кооперацшних зв'язюв з крашами-учасницями 6АЕС — шституцюнальний базис вщновлення Донбасу. Особливу увагу в рамках вщновлення Донбасу слщ придшити вибору вектору регюнально'1 економ1чно'1 штеграцп. Маючи розгалу-жену кооперащю з крашами 6АЕС, вихщ !з ЗВТ в рамках минулих краш СНД та дезштегращя з крашами 6АЕС завдали вщчутного удару по економщ промислових прикордонних регюшв Донбасу. Це миттево вщбилося на ютотне скорочення обсяпв експорту то-вар!в, а також на падшня р!вня промислового виробництва — фактично дешдустр!ал!зацп краши.
Анал!з показуе, що економ!чне вщродження Донбасу можливо при налагодженш кооперацшних зв'язюв з крашами 6АЕС, а також перегляд умов торпвл! з крашами 6С. У цих умовах Донбасу потр!бна ЗВТ з 6С i 6АЕС, яка буде д!яти в односторонньому порядку.
Враховуючи той факт, як багато держав намага-ються допомогти Укра'1н! в подоланн! кризи на Донбас!, очевидно, що це питання може бути виршене як один з мехашзм1в реал1зацп комплексного плану захо-д!в по вщновленню Донбасу.
Усп!шне в!дновлення миру та запоб!гання новим конфл!ктам потребують вироблення загальних прин-цип!в роботи з постконфл!ктного в!дновлення, пошуку структурних передумов в!дродження i пщтримки миру, включаючи гармон!зац!ю принцип!в i стратегш р!зних учасник1в процесу.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Стратепчне планування е необх!дним елементом уп-равл!ння. Очевидно, що неможливо визначити ушвер-сальних напрям!в стратег!чного планування розвитку постраждалих територ!й. Необх!дним е розробка на-прям!в стратег!чного планування розвитку Донецько'1 област!.
Як!сть стратепчного планування сощально-еко-ном!чного розвитку регюну багато в чому залежатиме вщ науково-методичного забезпечення даного процесу. Для забезпечення обГрунтованосп стратег!чного планування, досягнення сукупного позитивного ефек-ту в результат! реал!зац11 розроблено'1 стратеги необ-х!дн! об'еднання зусиль адмшстративно-управлшсь-ко'1, ф!нансово'1, виробничо'1, науково-техн!чно'1 сфер, максимально можливе залучення та оптим1защя при-родно-ресурсного, людського, науково-техн!чного та шновацшного потенц!алу рег!ону, розвиток науково-!нформац!йних ресурс!в, вивчення та доведення свгго-
96
В1СНИК EK0H0MI4H0Ï НАУКИ УКРАШИ
ТРУШК1НА Н В., КОЧЕШКОВА I. М.
вого та вгтчизняного досвщу стратепчного планування розвитку репошв.
Реалiзацiя вказаних напрямiв спричинить поси-лення сощально! стiйкостi, яка матиме тенденцiю до посилення, пщвищиться рiвень довiри та ствпращ на всiй територп Укра!ни.
Список використаних джерел
1. Амоша А. Угольная промышленность: время закладывать парки / А. Амоша, Д. Череватский // Зеркало недели. — 2015. — № 25. — С. 8.
2. Антонюк В.П. Антимодершзацшш процеси в Донецькш i Луганськш областях та !х сощальш на-слiдки / В.П. Антонюк, О.Д. Прогшмак // Економiч-ний вюник Донбасу. — 2015. — № 3 (41). — С. 17-26.
3. Возняк Г.В. Сучасш теори та парадигми репо-нального розвитку: практичний вимiр для Укра!ни // Глобальнi та нацiональнi проблеми економiки / Ми-кола!вський нащональний унiверситет iменi В. О. Су-хомлинського. —2015. — Вип. 5. — С. 671-677.
4. Внутршньо перемщеш особи: вiд подолання перешкод до стратеги устху: монографiя / О.Ф. Новь кова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш.; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. — Ки!в, 2016. — 448 с.
5. Ляшенко В.1. Укра!на ХХ1: неошдус^альна держава або «крах проекту» ?: монографiя / В.1. Ляшенко, 6.В. Котов; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. — Полтава, 2015. — С. 63, 65.
6. Пушкар З. Стратепчне планування репональ-ного розвитку /З. Пушкар, Б. Пушкар // Укра!нська наука: минуле, сучасне, майбутне. —2011. — Вип. 13. — С. 14-19.
7. Прюритетт напрями стратепчного планування розвитку промисловосп мюта / М.О. Солдак // Еко-номiчний вюник Донбасу. — 2014. — № 3(37). — С. 2529
8. Стратепя розвитку Донецько! обласп на перюд до 2020 року: Розпорядження Донецько! обласно! державно! адмшстращ!, Донецько! обласно! вшськово-цившьно! адмшстращ! вiд 21 червня 2016 року № 498 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://document.ua/pro-strategiyu-rozvitku-doneckoyi-ob lasti-na-period-do-2020--doc276236.html.
9. Томарева-Патлахова В.В. Стимулювання шно-вацшно-технолопчного розвитку регiонiв / В.В. Тома-рева-Патлахова // Держава та репони. Серiя: Еконо-мiка та пщприемництво. — 2012. — № 2. — С. 196-201.
Н. В. Трушина
канд. екон. наук,
I. М. Кочешкова
1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Kuïe
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СФЕРИ УПРАВЛ1ННЯ В1ДХОДАМИ В УКРАШ1
Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку шститущонального середовища важливу роль вда-грае нормативно-правовий механiзм, який створю-еться державою в контекстi переходу до концепци ста-лого розвитку з метою стимулювання природоохорон-но! дiяльностi суб'ектiв господарювання. Це вiдповiдае Стратеги сталого розвитку «Укра!на — 2020», у якш за вектором безпеки передбачено розробку та реалiзацiю Програми збереження навколишнього природного середовища [1].
На даний час головною проблемою в сферi охо-рони навколишнього природного середовища визнано вдосконалення системи управлiння промисловими вiдходами. Основш кроки з вирiшення дано! проблеми прописано в документа ООН «Глобальш цiлi сталого розвитку 2030», в якому зазначено про доцшьшсть впровадження заходiв з управлiння переробкою вщхо-дiв, а також попередження, зменшення, переробки та повторного !х використання [2].
Вщповщно до Цшей сталого розвитку 20162030 рр. забезпечення вщкритоста, безпеки, життестш-костi й еколопчно! стiйкостi мiст, а також переходу до ращональних моделей споживання i виробництва можна досягти у результата суттевого зменшення об-сягу вiдходiв шляхом вживання заходiв щодо запо-бiгання !х утворенню, скорочення, переробки та повторного використання [3].
Нормативно-правовi акти Укра!ни мютять ряд базових вимог щодо поводження з вiдходами, якi вщ-повщають деяким нормам европейського законодав-ства. Так, Закон Укра!ни «Про вщходи» в целому вра-ховуе вимоги Рамково! Директиви 75/442/6С про вщходи та Директиви про небезпечш вщходи 91/689/6С. Одним iз важливих напрямiв спiвробiтництва з питань охорони навколишнього середовища, сталого розвит-ку та зелено! економiки (за Угодою про Асощащю мiж Укра!ною та 6С), як зазначаеться, визнано управлшня вiдходами та ресурсами [4].
Отже, прийняття Закону Укра!ни «Про вщходи» та «Нацюнально! стратеги управлiння вщходами в Ук-ра!нi до 2030 року» започаткувало якiсно новий етап формування та розвитку системи управлшня вщходами з урахуванням передового зарубiжного досвщу.
Однак процес розбудови нормативно-правово! бази в Укра!ш йде суперечливо. Нацюнальне законо-давство значною м1рою е фрагментарним, неповним або вщмшним вiд вiдповiдного законодавства 6С. 1с-нують такi недолiки, як невизначенiсть прiоритетностi цшей i недостатнiй рiвень iнтеграцi! питань охорони навколишнього природного середовища у галузевш стратег!!. Монiторинг наявних прогалин у нормативно-правовому пол! показуе, що багато питань з управлшня вщходами в Укра!ш залишаються неврегульова-ними, а окрем! аспекти потребують подальшого ре-формування.
|Sp 2017/№2
97
