Научная статья на тему 'СТРАТЕГіЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМі іНСТИТУЦіЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАїНИ'

СТРАТЕГіЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМі іНСТИТУЦіЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
118
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «СТРАТЕГіЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМі іНСТИТУЦіЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАїНИ»

А.Ф. Мельник

академш АЕН Укршни

Д.А. Лавр1в

м. ТернопЫь

СТРАТЕПЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМ11НСТИТУЦ1ЙН0Г0 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАМИ

Вчет-економюти, яю дослщжують проблематику еконсмчного зростання, все бшыпе схиляються до думки, що негативи в економид, недостатня устшнють реформ зумовлеш слабким шститущйним забезпечен-ням сощально-економтюго розвитку, вщсутшстго шститущонально! стратеги.

Анатз основних макроеконом1чних показникга в Украйи дае можливють вщмп'ити позитивну динамку: реального ВВП, прирют якого у 2007 р. склав 7,3 %, тода як у 2006 р. становив 7,1 % та 2,6 % у 2005 р.; обсягу про-мислового виробництва, темп приросту якого склав у

2007 р. 10,2 % проти 6,2 % у 2006 р. та 3,1 % у 2005 р.; шве-стищй в основний кап!тал, прирют яких у слчш-вересш 2007 р. становив 28,5 %, тод1 як у 2006 р. вш складав 19,0 % та 1,9 % у 2005 р. Однак показник темпу приросту ВВП не досяг р1иня 12,1 % 2004 року; попршився показник виробництва продукци сшьського господарства, у 2007 р. його спад склав 5,6 %; 13 прискореиням зростання ршня шфлящ! негативних змш зазнала динамка реальних доход1в населения: прирют реально! середньомюячно! заробшга! плати у 2007 рощ склав 12,5 %, тода як у 2006 р. вш становив 18,3 % та 20,3 % - у 2005 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Гядекси основних макроеконом!чних показнишв в УкраШ у дииамЩ 2000-2007 рок1в'

Показннкн % до поперед нього рокз

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Валовнй внутршшШ продукт 105,9 109,2 105,2 109,6 112,1 102,6 107,1 107,3

Доходи населення 131,2 122,7 117,1 116,5 127,2 135,1 125,7 129,9г

Продукиш ПРОМИОПОВООП 113,2 114,2 107,0 115,8 112,5 103,1 106,2 110,2

Продукщя О1льоького гооподаротва 109,8 110,2 101,2 89,0 119,7 99,9 100,4 94,4

1нвсотищК в ооновний кап1тал 114,4 120,8 108.9 131,3 128,0 101,9 119,0 128,5*

Ношнальна оередньомюячна зароб1ша плата 129,6 135,2 121,0 122,8 127,5 136,7 129,2 129,б3

Реальна оередньомюячна зароб1тна плата 99,1 119,3 118,2 115,2 123,8 120,3 118,3 112.5

Примипки:1Наведено за [1], [2]; 2— аченъ-вересень 2007р.; 3 — сЫень-листопад 2007р.

Тобто, попри позитиви в динамод виробництва, яюсть економ1чного зростання, його результативтсть залитаеться проблемою та вимагае пошуку шлях1в роз-в'язагшя. 3 1 сшня 2007 р. вщбулось пщвищення ставки оподаткування дохода ф1зичних ос1б з 13 % до 15 %, при цьому уповшьнились темпи зростання миймальних сощ-альник гарантШ. Витрати населення за 11 мюящв 2007 року зросли на 33,3 % проти 27,4 % у 2006 р., однактака динамка пояснюеться зростанням вартост! житлово-комунальних послуг, годвшценням тариф1в на електро-енергда та природний газ, подорожчанням товар1в про-довольчо! групи. При формуванш Державного бюджету на 2008 рис передбачено показник шфляци на р!вш 9,6 %, при цьому, за прогнозами Свггового банку шфля-цш в держав1 у 2008 р. складе 13,8 % [2].

Таким чином на сьогодш можна констатувати, що реашзащя захода, спрямованих на забезпечення еконо-м1чного зростання, сощальне зближення, зростання жит-тевого ршня вщбуваеться шд впливом низки внутрппнк чинниюв р1зновекторно! да. Водночас варто зазначити, що сощально-економ1чний розвиток краши все бшыпе попадав тд вшгив глобал1защйних процеош, вщзначаеть-ся зростання взаемозалежност! нащонально! економки вщ економк шших краш. На нього все бшьший вплив справляють, окр1м орган1в державно! влади, неурядов1 оргашзацй, гастигущональт швестори (страхов! компанй, пенсШш та швестицШш фонда), транснацюнальш корпораций м1жнародш оргашзацй (Сштовий банк, МВФ, СОТ, МОП та га.), урадова полиика краш-партнер1в.

За таких умов украшське суспшьство, як велика корпоращя, повинно враховувати позитиви 1 загрози зовншшього середовшца, що, зрозумшо, вимагае стра-теичного управлшня, його складових — стратепй, стра-тепчного планування. Необхщнють упровадження стра-тепчного планування на век р1внях передбачена Планом дай «Украша-бС».

Сгратепчне планування в Украйн Указом Президента Украши № 460/99 «Про впровадження системи стратепч-ною планування 1 прогнозування» [3] запроваджене ще у 1999 рощ. Однак як система воно дом повноцшно не реал1зусться. На сьогодт не у повюй м1р1 реал1зовано заходи щодо системного запровадження стратепчного планування на державному та репональному р1внях. Не завершено створення адмшютративних структур 1 процедур ще! регулятивно! функщ! щодо сталого розвитку економки, зокрема дос1 не прийнято Нащональну страте-пю сталого розвитку. У стадах виконаиня знаходиться довготермшова стратегш, передбачена Планом дай «Ук-ра!на-€С». Проте, I теоретично, 1 емшрично доведено, що саме стратепчне планування може вцщрати цшеор1-ентуючу, структуризуючу, коордюгуючу роль, сприяти концентрацй зусиль на виршенн! ключових для суспшь-ства проблем й спрямовувати д1яльтсть уск суб'ект!в управлшня на досягаення епшьних завдань, виступати засобом усунення ¡нформащйно! асиметрй на ринку та в цшому сприяти удосконаленню мехашзму управл1ння нащональним господарством. 3 огляду на це, питания ощнки р1вня його ¡мплементацп у практику управлшня,

ефективносп як форми уиравлшського вгошву набирае особливо! актуальное!!.

Проблематика стратепчного планувания знайшла свое вщображення у ряда праць вшшзнянихдослцщиюв, зокрема Я. Базилюка, В. Богдановича, А. Семенченка, Р. Брусака, Г Дробенка, Я. Жалша, Ю. Зими, О. Карого, Д. Покришки, Р. Св1рського, Ю. Шарова [4-8]. Проте як у теорп, так 1 в практищ питания системного його удос-коналення на макро- та мезор1внях нацюнально! еко-номжи доЫ залишаеться вщкритим. При наявносп роз-роблених на науковому р1вш стратепчних документа, таких як загальнодержавш стратеги сощально-еконошч-ного розвитку, репональш стратеги розвитку, а також стратепчт плани та стратеги розвитку мгст, необхщно констатувати невирипешеть проблем оргатзащйного характеру, вщеутшеть д1евих мехатзм!в виконання плашв. У бшьшосп випадк1в не практикуегься моюто-ринг, перегляд та коригування стратепй. У зв'язку з цим стратепчне планування в систем! управлшня нащональ-ним господарством не приносить очкуваних результата.

На наш погляд, проблематика цього виду планування знаходиться в трьох площинах — недостатшй теоре-тичшй розробленост1, невщпрацьованосп оргашзащй-ного та методичного забезпечення 1 психолопчшй не-готовнося сусшльства, територ1альних громад до учаси у процесп планування.

У вггчизняшй теорп, незважаючи на велику кшыасть доелвджень з проблем стратеичного планування, нерозв'язаними залишаються суперечност! щодо трактувагшя його основних категорШ, мае м1сце невирь шешеть проблеми оф1щйного тлумачення визначальних термппв, що, в свою чергу, негативно позначаеться на практичшй реал1зацн технологш планування в систем! управлшня нацюнальним господарством, оскшьки ви-никають неузгодженосп щодо застосування тих чи шших понять у методищ та практичшй розробщ стратепчних плашв розвитку.

Так, зокрема, А. Е. Балобанов трактуе стратепчне планування як роботу, спрямовану на формування уяв-лень про сенс \ призначення д1яльноеп оргашзащй, перетворення цих уявлень на ор1ентири, необхщш для конкретно! управлшсько! роботи; здШснення стратепч-ного планування автор вважае необхщною умовою взае-моузгодженосп окремих дш, реал1зованих на р1зних р1внях оргашзаци, а не обернення !х у хаос розр1знених операщй [9, с. 63].

Розгладаючи стратепчне планування в систем! державного управлшня, В.Я. Малиновський характериэуе його як систематичний процес, за допомогою якого органи виконавчо! влади прогнозують! планують свою д!яльшсть на майбутне [10, с. 238]. О.В. Котлярська, О.В. Голинська, 1.Д. Метелева, А.С. Сащова визначають понят стратепчного планування як процес планування даяльноси мюцевого самоврядування, що включае в себе визначення головио! мети д1ялыюст1 оргашзаци на довгострокову перспективу, стратепчт цш, а також методи ис досягнення [11, с. 23].

Зазначеш пщходи р!зняться визначенням об'екта управления, р1внем управлшсько! ситуацц, ступеием ор1ентацп на кшцевий результат.

Заслуговуе на увагу трактування стратепчного планування Ю.П. Шаровим, який визначае його суть як

поетапний, виконуваний за певними методиками з ви-користанням певних техтк та шетрументарио, процес координування цшей, нових можливостей та внухршньо-го потенщалу оргашзаци, який базуеться на стратепчно-му аиал!з1 зовншшього i внутрштього середовища та стратепчному синтез! для формування стратеги й стратепчного плану д!й. Стратепчне планування визначае, що оргашзащя мае робити в кожен момент часу задля peani-зацИ свое! mícíi, тобто здайснюе поглад на оргашзацно з майбутнъого в сьогодення. Головною ознакою цього пщходу е передбачення змш замють реакци на подо, що вже вщбулися [8, с. 97]. Такий пщхщ, на наш погляд, вщзначаеться системшстю, широтою й змктовшетю.

Не вдаючись до широко! дискусй, зазначимо, що деяй дослщники вщзначають, що стратепчне планування охоплюе систему довго-, середньо- та короткостро-кових план!в, проекта i програм, а головний змютов-ний акцент при цьому роблять на довгострокових цшях та стратепях !хнього досягнення [12, с. 25]. Наведет пщходи до визначення понятая дещо вщизняються за 3míctom, але, разом з тим, характеризуются широтою та комплекстстю. Адже на макроеконом1чному та мак-роструктурному р1внях стратепчне планування вводиться до розробки та реал1заци стратеги, на мезо- та мкро-р1внях, як правило, — стратепчних плашв з детальним описом цшей, завдань та !х виконавщв.

Оцшюючи плюси i мшуси зазначених шдходев, вважаемо, що шд стратепчним плануванням сл!д розу-míth комплексну, обгрунтовану на ochobí проведения детального стратепчного анал1зу макро- та мкросере-довища, систему формування досяжних стратепчних цшей та стратепй i засоб1В !х реал1заци, детал1зованих у стратепчних планах чи програмах, виконання яких за-безпечуе ефективне функщоиування об'екта планування у довгостроковШ перспектив! та швидку адаптацио до умов зм!нного ринкового середовища.

Опираючись на викладет теорегичи! посилки, ми ставимо за мету розв'язання бишш прагматичного зав-дання — ощнити ефективнють здШснення стратепчного планування в Укра!ш на макро- й мезор1внях в !нте-ресах визначення напрямк!в удосконалення його про-neciB та мехашзм!в, вироблення пропозиций щодо методичного супроводу.

Анал!з заруб!жних та впчизняних публ!кац!й, а також практики заруб!жних кра!н дозволяе виявити певт 3aKOHOMÍpHOC'ri (вимоги) до змюту, лопки i методик стратепчного планування, якг передбачакхгь: його наукову обГрунтовашсть; врахування природного, совдально-економ1чного, науково-техшчного потенщалу територи; визначення стратепчного бачення та формулювання mící'í; висування досяжних стратепчних цшей та на-прямйв на ochobí проведения стратепчного SWOT-ана-л!зу; розробку детально розписаного за завданнями, заходами, термшами викона1ШЯ, джерелами фшансуван-ня та вщповщальними виконавцями плану дай для досягнення нам!чених цшей.

Вщиовщно, через призму ефективност! спробуемо ощнити bcí складов! процесу формування i реал!заци стратепчних плашв. Bn6ip критерпв ощнки ефективносп, на ochobí яких визначаються напрямки удосконалення стратепчного планування, залежить в!д ступеня розроб-леносп стратепчного плану i мае, на нашу думку, здайсню-

ватись за певним алгоритмом: якщо стратепчний план розвитку вщповщшм оргашзад1йно1 системи не розроб-лено взагал1 — необхвдно розпочинати його побудову; коли тшьки ведеться робота з розроблення стратеги чи плану — доцшьио оцшити стаи побудови цього процесу з метою надання рекомевдащй щодо його удосконален-

ня; якщо документ пщготовлено, аде вш ще не виконуегь-ся, — оцшщ щддаетъся змют (з метою покращення його науково-методичного р1вня); коли стратепчний план чи стратепя реал1зуються — слщ оцшити ефектившсть 1х виконання (з метою виявлення недолжш та и усунення або вивчення передового досвщу) (рис. 1).

ефок'пшнос'г! »»шоиания

КрйтерН'

С|5'КШ1. «формошмкия! < ромалшюш «уапльСтни и римкич рсш1г>аи1У

СфЯГйНЧНО! о ____

^оЛгсолшлшя

Зуеиж> цюмдаладя! шшколо р<;щ|(ввд1Г «1РШ СОЧИМО

мн ^мм ям тг'ш т «и м*

№№шь пикизник!« роншчку окоцоч^чносо

„„^Ш&ЯШ----

< К>|ф<Ш(.01ШЯ икооп

ЖШТЯГОРСШЛИИ

ОП1НКЙ побудови процссу

КрятерЯ

: I |)Упчч1чн01011И.шу иишыияфЫи»»!!

____...—-

¿■ДвМИЛвЛ

_____

' Нняш^еп.улюлжсши« громндсшело

.^„».^^^¡ШЙШй.______

ЪшвМШЙПИт. 1>|лм|вн1№. 1ЮК)ГМ«1<Т¥ _______

____

1'мрпйкт хЬмиЗД авмсргаттшк

....----лядаа.---------

08ц.(у1ивц|им.«п> ШЮОру (ммйиг

«. — и.™ ——

I (пямййь^ИИЙИИГО .ЙМПОМШХ ефмопщ» прадрлг шгсийши жши!»

----------«ж,...,___

Илумт|*!Н>Аг1),утип!||Ц1;.:п. нктлчуннх

аоммй чй^тблоти:« (»«к»«

___

вша»»»)

Ступки. зайтооуыиш» иарпюрсыюг» оккоау при

СЙуЩИк |>1шЮв№и>га1 ВДШ1ВД' еТртйЧищфПЖШКаЯ» ----------------------

1|»*ииГе'гг> «1®йЦти.ч кфуетур з арганЬакЯ .......

Завучем)* г^нфйШн^модёр^рйдоп^в«' ...........

р1яю» лосадапиь)

ЙИНИЬ 1мфорН)ЛНИ1И1 | |>Лм;и1('|,КЧКТГ | шодо оршзг *

«фтНчмато юшфммш, и'^мштыктсе

______п||......»¡л'гмя1даМтйр1П1)|>1Т д

""*' "учойГ грйТдаКд'у го^па'М"«!^??!!»!»^^

тлтшш тЛЩ&ШЗ! УЧ11Й11. В|'Я)|Че"(Я рук1ур у ф«|Шу4ИМ11М ярз!?

___......

I 4

I *

Ч

у

У Лип» |]Н).«!Ц|ськис111 у £тор<Лщг яросюу сгр

......-«.»...-.„„ЛЩй!)!..,,.-.....

Учтеп. бЬмсчпруиур у ретровш" тЧиввцр *г

ь—~ ....КИК...»

Унють нрдотмпнк!« шушшхкЬгу доев»

Рмаройкп :оитеми мшигорншу ирмкеу _____ .„'НЕЦЙЗийЬ—--

$ 2 ват - серФШ: Шт - ШМШШ; 0 Шйв ^ иМиутнШ

1

ВНХ1Д

усуивинж иедолк!»

або випмснмя «йреДового дос»1ду

1%оме1ШиГГмшяо покршненн» юук<ию*

МИЙДЙЧИОГО р!В11Я

документу

X

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

(ЧжомошиииК шодо удоегамдашлвя яршигсу^^йтМчного гшоцувашая

Рис, 1. Алгоритм оцтки стратеячного плануоання на основг тдикаторзв

Узагальнеиня досвщу стратепчного планування в Украйп дозволяе вщмггати наступив. На макроекономк-ному р1В1П в краШ мало мюце розроблення «Стратеги економ1чного та сощального розвитку Украши на 2002— 2011 роки», «Стратеги економ!чного та сощального розвитку Украши до 2011 року», «Стратеги економ1чного 1 сощального розвитку Украши (2004-2015 роки) «Шляхом европейсько! штеграцц», жодна з яких не була ре-ал1зована.

На макроструктурному р1вш розроблено й затвер-джено «Державну стратепю рейонально! политики до 2015 року», «Стратейю нацюнально! безпеки Украши», «Енергетичну стратепю Украши до 2030 року»; на р1вш проекту залишились «Нащональна стратейя розвитку шформащйного сусшльства в Украш на 2006-2015 роки», «Стратега розвитку туризму \ курор-пв Украши». Однак в цшому р1вень розробленос-й макроструктурних стратепй залишаеться досить иизьким. На сьогодш на даному 1ерарх1чному р1вш потребують розробки: стратейя розвитку державного сектора економки, стратейя приватизацп; стратейя розвитку науки та освпи; стратейя науково-техгачяого розвитку; шноващйна стратега розвитку; стратега розвитку медицини та медично! освп'и; стратейя розвитку державного управлшня.

Ступшь розробленосй репональних стратейчних плашв (рейональних стратепй розвитку) в цшому мож-на ощнити позитивно, однак у деяких рейонах рейо-нальш стратеги розвитку дос1 не розроблеш, ряд стра-тегй залишаеться шформативно недоступним для громадськосп.

В систем! управлшня адмшютративними районами розробки стратейчних плашв практично адсугаь Кроки, що здайснюються у даному напрямку, все ще можна ощнити як недостатш. Зокрема, у адмшстративних районах Тернопшьсько! област1 розпочато роботу з1 схратейчного планування тшьки у дев'яти ¿з амнадцяти района, а стра-тейчш плани розроблено лише у деяких мютах окремих районш (Чортив, Кременець) та смт. Гусятиш [13].

Водночас, на р1вш базових адмшютративно-тери-тор1альних одиниць на сучасному еташ здШснено знач-ний поступ у напрямку реалЬацп засад стратепчного планування. Зокрема, розроблено стратейчш плани розвитку у таких мютах, як Гола Пристань, Городок, Вознесенськ, Вшниця, Бердянськ, Богодоив, Бровари, Джанкой, Дшпропетровськ, Дрогобич, 6впатор1я, бна-юеве, Здолбушв, 1вано-Фрашавськ, Калуш, Кашв, Ка-м'янець-Подшьський, Ковель, Комсомольськ, Короп, Костопшь, Краматорськ, Кременець, Кременчук, Кун'янськ, Луганськ, Луцьк, Льв1в, Мар1уполь, Мелгго-йоль, Мерефи, Миколаш, Мукачеве, Шжин, Нкополь, Павлоград, Прилуки, Ивне, Ровеньки, Ромни, Руб1ж-не, Сарни, Свпловодськ, Славутич, Суми, Тернопшь, Токмак, Хмельницысий, Чершвщ, Чершйв, Чигирин, Чортюв, ЧугуУв, Южне. Проте слад зауважити, що ршень базових админстративно-територ1альних одиниць в Ук-раМ представлений 457 мютами, 885 селищами мюько-го типу, 28562 сшьськими населеними пунктами [14], тобто можна стверджувати, що бшыиа частина терито-р1альних спшьнот здШснюе свШ розвиток без надежного стратепчного ор1ентиру.

Використовуючи трьохбальну систему (рис. 1), ступшь розробленосй стратепй та стратепчних плашв

на макроекономхчному, макроструктурному, репоиаль-ному р1внях та на piBHi адмшютративних райошв i базових адмпистративно-територ1альних одиниць можна ощнити наступним чином (табл. 2).

Таблиця 2

Оцшка ступени розробленосп сгратегШ та стратепчних плашв у систем! стрягеНчного планування в Украш

Р1вш стратепчного

планування

1 1 tä 1 О

в б b н,

КритсрП ощнки о S 8 В fe- < И

1 t 1 а. I- 1

Я я 9

Оц1нка в балах

Наявшсть розробок стратепй (для 0 1 2 0 2

макроскономтиого та

макроструктурного piBHie) чи

стратепчних тшшв (для piem

областей, адмшетративних райотв,

м!ст)

Тривае розробка стратепй чи 1 1 2 1 2

стратепчних плашв

Проведена ощнка свщчить, що в даний час слщ ак-пшзувати роботу i3 розроблення стратегш на макроеко-номшному, макроструктурному р!внях i у адмшютративних районах, хоча й на шших 1ерарх1чних р1внях уряду-вання процедура планування ще далеко не досконала.

Так, зокрема, практика побудови процеав стратепчного планування на piBHi perioHiß га мют Украши свадчить, що низьким по регюнах та недостатньо висо-ким у Micrax е ступшь застосування партнерського пщхо-ду. Зокрема, без участа територ1ально1 громади розроб-леш «Стратейя сощальио-економ1чного розвитку Сумсько! обласп до 2015 року», «Стратегш економ1чно-го i сощального розвитку Вшницько! облает! на 20052015 роки». Характерним е лише залучеюш окремих представниюв громадськосп до розробки «Стратеги сощально-еконошчного розвитку Чершйвсько! обласп на перюд до 2015 року», «Стратеги розвитку Тернот-льсько! обласп на перюд до 2015 року», що було зведе-но до проведения ряду консультаций висловлення гро-мадсько! думки щодо стратепчного бачення розвитку рейошв [15-18. Забезпечення партнерства влади, громадськосп i 6i3Hecy хоча й декларуеться у бшьшосп стратейчних плашв мют пад час гх розроблення, проте роль громадськосп, як правило, обмежуеться участю у розробщ стратейчних плашв на початкових етапах.

Не падготовлене до супроводу процес1в стратепчного планування чинне законодавство в цшому. «Мето-дичними рекомендацшми щодо формування рейональних стратепй розвитку», затвердженими наказом Мшюгерства економ1ки та з питань европейсько'1 штег-рацй" вад 29 серпня 2002 р., визначено, що основою стратепчного репоналыюго планування е Закоии Украши «Про мюцеве самоврядування в Украй'ш», «Про мюцев1 державш адайшетраци», «Про державне прогаозування та розроблення програм економ1чного i соц1ального розвитку Украши». Однак згадаш законодавч1 акти не

враховують засад стратепчного планування, не мютять його категорШ.

В оргструктур! мюцевих оргашв виконавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування, як правило, вщсутш ввдповщш пщроздши, яи були б зосереджеш на розробщ та оргашзацп виконання стратепчних плашв. Оргашзащя розробки стратепчних плашв на региональному р1вш у бшыпоси випадюв здайснюеться посадо-вими особами, без залучення профемйних модератор1в, що негативно позначаеться на внутршньому юпмаи процесу планування та налагодженш взаемодц мзж влад-ними структурами, представниками б1знесових, науко-вих кш та громадськютю, хоча на р1вна мют залучення модератор1в до процесу розробки стратегШ та плашв на сьогодш уже стало нормою.

Недосконалою залишаегься методична база стратеичного планування. Якщо на репональному р1вш вико-ристовуеться загальноприйнята методика — «Методичш рекомендаци щодо формування репональних стратепй розвитку», яю встановлюють единий порядок формування стратегШ [19], то на р1вш базових адмшютративно-територ1альних одиниць — методики проект заруб1жних оргатзащй («Економ1чний розвиток мют» за пщтримки ШАП), «Залучення громади до розробки стратеичного плану сталого розвитку» в рамках Програми малих еко-лоичних проектов за пщтримки Британського фонду «Довкшля доя бвропи»). Фактично не юнуе едино!, адап-товано! до впчизняних умов, методики формування стра-тейчного плану розвитку мют. У цьому контекст на ува-гу заслуговуе проблема проведения маркетингових досль джень та 8\УОТ-анал1зу. Зокрема, маркетингов1 дослщ-ження носять фрагментарний характер I охоплююгь, заз-вичай, соцюлопяш обстеження думки населения щодо визначення нрюритетних проблем розвитку, визначення штерес1В головних стейкхолдер1в (хоча щ штереси не повною м1рою знаходять вщображення у цшях та заходах стратепчного плану), маркетингове опитування «Вивчен-ня думки пщприемщв» (що певною м1рою впливае на визначення критичних питань).

Низьким залишаеться р1вень шформування гро-мадськост! щодо процес1в стратепчного планування. У процес1 розробки стратепчних плашв недостатньо вцщрацьований етап формування системи мониторингу. Останшй, як правило, формулюеться як перелж певних заход1в чи напрямюв, але вщсутш розробки графшв,

Оцшка побудови процес1в стратепчного плапув«

схем з передбаченням вщповщних заходов, виконавщв, джерел фшансування, що дають можливють планувати й вщелщковувати реал1защю цшей стратепчного планування, До мониторингу та контролю за реал1защею стратепчних плашв не залучаеться громадсьюсть.

Проведений анал!з побудови процес1в стратепчного планування на piBHi репошв та мют дае можливють скласти його наступну ощнку (табл. 3).

Отримаш результата оцшки дозволяють виокреми-ти елементи шетитущйного забезпечення, яга необхщно покласти в основу удосконалення: вдосконалення нор-мативно-правово! бази стратепчного планування; запро-вадження единого, партнерського, пщходу щодо його оргашзацп; розроблення загальноприйнятих методичних засад стратепчного планування для мезор1вня; шформування громадськоста щодо сутносп та цшей стратепчно-го планування з метою !х широкого залучення до процесу планування; закршлення за конкретними напрямка-ми реал1зацп репональних та локальних стратепчних плашв не лише посадових oci6 оргашв виконавчо! влади та мюцевого самоврядування, а й вщповвдгах представ-нигав громадських оргашзащй; забезпечення реалдзацп контролюючих функщй щодо стратепчного планування ящерами терищмальних громад; системного формування та забезпечення широкого доступу до мошторингу реал1зацп стратепчного планування на ycix р1внях через засоби масово! шформацп та глобальну мережу Internet.

У вггчизняшй практищ залишаеться невир1шеною проблема виконання стратепчних плашв, що вже роз-роблеш. Виб1рковий анализ причин невиконання стратепй розвитку репошв (Сумсько!, Вшницько! областей) дозволив виявити так1 з них: невщповщшеть змюту ти-повим рекомендациям; неякюна ощнка базових переду-мов розвитку облаетт; поверховють проведения SWOT-анал1зу; закпадення \в основу цшей репонального розвитку тевденцШ розвитку бвропи, шгоруючи при цьому анаМз внутршшх чиншшв; зазначения назв реаль защйних npoipaM у стратепях, хоча на цьому еташ вже шщибно подавати пакет розроблених програм, взаемо-узгоджених Mix собою у 4aci, за структурою, виконав-цями та джерелами фшансування; низький р1вень струк-турованост1 (надто велику частину документу займае опис тенденщй соц1ально-економ!чного розвитку об-лас-п); необГрунтованють стратепчного бачення та Mici'i репону; нечгпасть планування мошторингу.

Таблиця 3

ня узагальнено на pieni perioHie га №ст УкраТни

КритерК PIbhI стр»тег1чного планування

репональнии 1 р1вень Micra

Оц1нка в балах

Стушнь застосування партнерського шдходу при оргапвацп процесу стратепчного планування 1 2

Участь громадськоспу визначенш стратепчного баченпя 1 3

Участь бЬнес-структур у формулювант стратепчного бачення 1 3

Участь науковшв V визначенш отратепчного бачення 1 3

Участь громадськост» у розробщ проекту стратепчного плану 1 1

Участь бинес-струетур у розробщ проекту стратепчного плану 1 1

Участь представниюв каукових кш у розробщ проекту стратепчного плану 1 1

Огутнь вшповшност! процесу стратепчного планування внмогам чинного законодавства 1 1

Наявшсть загальноприйнятих методик 31 стратепчного планування 3 1

Наявшсть в!дповшних структур з оргатзацп стратепчного планування 1 1

Залучення професШних модераторов до процесу стратепчного планування 0 3

Ртень проведения маркетингових дослщженьу контекст! прийнягтя р1шень 31 стратопчного планування 1 2

Урахування ¡етерес1в стейкходдер^в 1 3

Рюень шформування громадськост! щодо процес|В31 стратепчного планування, що мають мюце на вццкшдтйтеригорп 1 2

Розробка системи мошторингу процесу стратепчного планування 0 1

Залучення громадськост! до участ! у конгрол! за здШсненням процесу стратепчного планування 0 0

Окреслеш недолпси е типовими для розробки вггчизняних репональних стратейй розвитку та негативно впливають на ефектившсть проведения стратепчно-го анал1зу, вибору стратепчних напрямюв розвитку, уне-можливлюють формування доевого мехашзму реал1заци стратепчних цихей, внаслщок чого ряд стратейй регю-нального розвитку не виконуеться.

Проекта стратепчних плашв, розроблеш за методично! щдтримки консультанпв — радниюв Агентства США з мшнародного розвитку (ШАГО), у тому чиат Проект «Стратеги економ1чного розвитку м. Гернополя» [20], е чiткo структурованими у формуються у процес1 здойснення наступних важливих етатв стратепчного планування: по-перше, базового анал1зу; по-друге, виз-начення критичних питань (сьогодшшшх та майбутшх вирцпальних напрямюв економ1чного розвитку мюта, на яких зосередиться стратейчний план, зокрема, для м. Тернополя такими критичними питаниями стали: роз-виток малого 1 середнього пщприемництва та туризм; створення умов для залучення швестицш; розвиток шфраструктури для б1знесу та комунально! шфраструктури); по-трете, 8АУОТ-анал1зу; по-четверте, формулю-вання проекту стратепчного бачення; по-п'яте, на основ! обраних критичних напрямюв складання окремих плашв дай, впровадження яких мае вести до покращен-ня конкурентно! позици мюта; по-шосге, реал1заци плану та мошторингу. Однак оцшка змюту проекпв та плашв, розроблених за методикою ШАГО, також дае пщстави видшити наступний змютовний недолж: у документах не визначаеться м1ая, хоча вона с важливим елементом стратепчного планування.

Означене проблемне питания частково розв'язане при розробщ стратепчних плашв сталого розвитку за методиками Программ розвитку ООН в рамках ГХрогра-ми малих еколойчних проект!в. Зокрема, ознайомлення з1 стратейчними планами сталого розвитку мют Сарни,. Здолбушв, Костопшь [21; 22; 23], розроблених за вказа-ною методикою, дае пщстави вид1лити наступш перева-

Виб1ркова огцпха змюту

ги ще1 методики: у контекст визначення стратепчних напрямюв розвитку мюта формуеться бачення майбутнь-ого та мгая, шсля чого здайснюеться SWOT-aнaлiз; стра-тепчш цш конкретизуються в процеа визначення етатв виконання завдань, з урахуванням термипв, оч1куваних результата, джерел фшансування та вщповщальних ви-конавщв; у конгексп управлшня реал1защбю стратеги передбачаеться розробка системи мошторингу та систе-ми актуал1заци стратеги — внесения змш до стратепчного документу на основ1 проведения зовшшнього аудиту. У цьому зв'язку передбачено, що громадсьюсть повинна бути прошформована через засоби масово! шформаци не лише про досягнення в робой над реал1защею стратеги, але також 1 про вЫ актуальш змши.

Проведений анал1з дае змогу дата наступну ощнку змюгу стратепчних плашв та стратепй (табл. 4).

На основ! проведених ощнок змюту стратепчних документа можна стверджувати, що змютовщсть напов-нення стратепчного плану, що в подалыпому визначае передумови його ефективно! реал1зацп, у значшй м1р1 залежитъ вщ паукового р1вня та повнота дотримання методичних засад розробки цих документа. Тому одним ¿з напрямюв вирппення проблем нереашзойаност1 розроблених репональних стратейй розвитку може бути а переглад та приведения у вщповщнють 1з типовими методичними рекомендащями. Водночас, вимагае удос-коналення техшка стратейчного анал1зу, як одного ¡з найважливших елеменйв стратепчного планування, що забезпечуе об'ектившсть прийняття ршень.

Найбшып поширеною техшкою стратепчного ана-л1зу виступае 8\УОТ-анал!з. Вш використовуеться у всьому свт 1 знайшов вщображення ,у працях багатьох заруб1жних дослщниюв проблем стратепчного планування (I. Ансоффа, А. Томпсона, А.Дж. Стр1кленда, В. Бшошапки, В. Герасимчука, А. Громова, 10. Тютисова, Г. Дробенка, 10. Св1рського, Р. Брусака, В- Немцова, Л. Довгань, В. Обремчук, С. Оборсько!. В. Пономарен-ка, Ю. Шарова, 3, Шершньово! та ш.).

Таблица 4

стратепчних документов

КритерН €трятег1я розвитку СумськоК обл. Стратег1я розвитку В1нницько1 обл. СтратсгЛГза методикою ивАШ СтратегН за методиками Программ розвитку ООН

Оц1н ка в балах

Стушнь В1ДП0ШДН0011 зшогу отратепчного плану загальноприйштй методищ 0 0 3 3

Чптаоть, повнота та лопчнють викпаду 1 1 3 3

йвень якосп шформацШно-анаштично! оцшки базових передумов 1 1 3 3

Наявтоть узгоджвних ¡з громадоьгаотю отратепчного бачення 0 0 3 3

1нноващйшоть, в^дшншоть документу вщ шшнх 1 1 1 1

Стугань науковош обфунтування пр1оритет1в розвитку 1 1 3 3

Повнота отратепчного анализу 0 0 3 3

Обфунтування отратепчних цшей 0 0 3 3

Розробка кшькох апьтврнативних отратспй 0 0 0 0

ОбГрунтованюгь вибору базово! отратеп! 0 0 3 3

Наявтоть одночаоно розроблених з! отратспао програм чи оиотеми. заходов до плану 0 0 3 3

Наумова обгрунтованють визначених заходш чи розроблених в рамках отратепчного планування програм 1 1 3 3

Повнота розробки заход!в щодо фщаноування отратегШ та платв 0 0 2 2

Перопвктави дня залучення ¡нвеогищй 1 1 2 2

Стутнь науковоГ обгрунтоваиооп мошторингу (громадоького та державного) 0 0 1 2

Елементи методики SWOT-aHajii3y зиайшли вщоб-раження у «Методичних рекомендащях щодо формуван-ня репональних стратепй розвитку», згщно з якими характеристика конкурентних переваг та обмежеиь перспективного розвитку регюну, розроблення стратепчного плану розвитку здШснюеться на основ! даагнозу старто-вих умов репонального розвитку шляхом SWOT-anani3y тенденций i передбачуваних наслщюв ix збереження, проблем та юнуючих прогнозних можливостей сощально-економ1чного розвитку регюну, потужносп та ефектив-ностгвикористання наукового, природного, економ1чно-го, трудового потенщалу; анатзу екзогенних та ецдоген-них фактор1в розвитку [19]. Щею методикою визначаеть-ся, що складовими 8Ж)Т-анал1зу виступають: сильш сторони (Strengths) — внутрпнш можливоеп (навички, потенщал) чи ресурс репону, що можуть зумовити фор-мування конкурентно!' переваги; слабы сторони (Weaknesses) — вида даяльноси, ресурси, обставини, як1 використовуються неефективно або не за призначенням; можливоеп (Opportunities) — шанси, яю можливо вико-ристати для досягнення стратепчних цшей (результата) розвитку репону; загрози (Threats) — будь-якт процеси або явища, що перешкоджають руху у напрямку досягнення Mici'i та цшей розвитку репону. SWOT-анашз сильних та слабких сторш певного репону, можливостей щодо змш на краще та загроз щодо його позитивного розвитку здайснюеться, виходячи з того, що: сильш та слабю сторони — це icnyio4i особливосп регюну, що вщповщно е

Критери оцшки силышх та с

базисом розвитку репону чи його ускладшоючими чин-никами (табл. 5), можливоеп та загрози — це юнуюч1 ос об ливосп або таи, що можуть виникнути в майбутнь-ому, яю е, вщповщно спрнятливими чи несприятливими (навгеь небезпечними) для розвитку репону (табл. 6). Послщовшсть у перелжу може залежати вщ оцшки вщносно! значущосн в конкретному periom того чи шшо-го фактору. Кожей фактор як нематер1альний актив мае бути екпертно оцшений, наприклад, за десятибальною шкалою, шляхом застосування KBa3ieK0H0Mi4H0r0 або математичного методу. На основ1 пофакторно! ощнки переваг та обмежень провадиться комплексна оцшка територи репону i виявляються найбшьш обмежуюч! фактори, яю переважно визначають параметри ращональ-ного розвитку репонально! економгки.

Таким чином, дана методика визначае алгоритм-здШснення SWOT-ananisy, вказуе на його сп!ввщношен-ня i3 визначенням стратепчних цшей, передбачае застосування кваз1економ1чного чи математичного апара-ту. Однак напрямки застосування осташих у шй повною Miporo не розкрито; не вирипеною залишаеться проблема чпкого нодшу фактор1в впливу за чотирма кригерг-ями (Strengths; Weaknesses; Opportunities; Threats), що не дозволяе вщр1знити силу вщ можливоеп, слабкють вщ загрози. Щ та mmi суперечносп призводять до проблем у використанш техноси стратепчного анал1зу на прак-тищ, зумовлюють застосування переважно штуггивних методов при його здойсненш.

Таблиця 5

l6khx cropin розвитку репону

Потенц1йн1 внутр!шн1 переваги (конкуренте! перевари) | Потенции! внутр!шн1 иедол!кн (обмеження щодо реНонпяьного розпитку)

Лриродно-ресурсний потенции! характеризуютьс* станом 1 прогнозними оцшкамн земельних, водних, шеових, мшералько-сировинних, оздоровчнх 1 рекреащйних ресурсов та станом природного ссредовища.

Оцшка земельних ресурсов здШснюеться на основ( визначення р1вня та ефеетивност! внкористання земепьннх ресурав за даними земельного кадастру; р1вня господарського внкористання, розподшу земельного фонду за власликами ■ землскористувачамн, за категор1ями земель; р1вня забудови земель населсних пунктов, промисловосп, транспорту I зв'язку, частей земель еколопчно! мерена; грошово! ощнки земель, можливоеп 1 умов функцюнального перерозподшу земель.

Оцшка водних ресурсш проводиться шляхом визначення '¿х обсяпв, якюного стану, можливостей збшыиення, ступсня та ефективиосп эикорнстання.

Л1сов1 ресурси ощнюються за площею, породним складом, вдовою структурою, категор/ями захшцемосп, продуктившепо та викорнстанням Л1СОВОГО фонду.

Мшерально-сировинш ресурси (включаючи так зван! «техногети родовища») ощнюються за йс структурою, запасами та можливостями к приросту, обсягами та умовами вндобутку.

Оцшка оздоровчнх та рекреащйних ресурсш проводиться шляхом визначення 1х иридатиосп для лйсування та вщпочинку (кшматичт умови, естетична щишеть лавдшафттв, иаявтетъ бальнеолопчних властивостей тощо)._

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ЕкономЫний потенцию оцшюеться за обсягами, структурою, рюнем внкористання, ступеней зношеиостг основних фонд1в, розгалужешетю виробничо! бази, часткою наукоемиих швестищйко-спроможних галузей 1 пщприсмств, здатиих до реалЬаци шновацшно! модещ еконоМ1чного зростання, ступеней квал|ф1каци трудових ресурсш, потужтепо, техтчним станом та щЫьтстю шжеиерно-траиспортно! тфраструктури.

Науково-техтчний потенцшп оц1нюетъся за показннками наявносп науково-досл1дннх, досшдно-експериментальних, упровяджуючих, гаформащйиих, проектних оргаи1зацш, вищнх навчальних закпад|в, IX вщновщносп спец!алпаци економшн репону, кшькосп та яшепо! характеристики Иаукових кадр1в, иаявиост! наукових розробокевпового р1вня, кицкося отриманих патендв.

Стан отдчуючого природного середовища характеризусться ршнями забруднення водного та ноштряпого басейн1в, фунпв, обсягами иакопичення ВС1Х вцдт В1ДХ0Д1В та 1х видовою структурою, акустичного дискомфорту, епсктричиих ! магштних полш, вннром1ИЮваш1я ■ опром1Иювання, потужтстю, структурою та перспективами нарощування елсменпв еколопчно! мереж! (заповедники, натрональш природт парки, б10сферт заповвдники, заказники, еколопчт корвдори тощо).

Ощнка трудового потенщалу включае визначення юнуючо! та Прогаозоважн кшькост) та в1ково! структури трудових ресурсш, IX квал1ф1кащ>', зайнятосп та стану на ринку пращ (кшыасть та р}вень 6сзроб1ття тощо).__

Туристично-рекреацШний потенцшл одиносться за наявщетю, кшьшеиою та яюсною характеристикою ¡сторико-культурних (ютори'ша спадщнна), природно-юпматичних та мсдико-саштарних умов, Л1кувально-оздоровчих, рекреащйних ресурс1в, розвитком - туристично! тфраструктури. ____________________________________________________________

Риень прироЬно-нахшяноЧ бапеки характеризусться перелшом, структурою, розмпцешим потенцМно небезпечних об'екттв та пипих дакерел виниккеиня надзвичайних ситуащй, Ёс розлодшом за трупами рнзику, параметрами зон уражень (площа територ^ кльк1стъ населених пунктов та населения) та наслщками иадзвичайних ентуащй. станом об'екпв, перел!ком. варткяю та джерелами фжансува!шя запобокиих заход! в._

Просторово-економЫний потенщап Оцшка просторово-сконом)чного потенщалу (опорного каркасу територи) здШснюеться шляхом виявлення основних лиий та вузл1в сощальио-економ1чного розвитку 1 тяжтня швестищй: ¡сиуючих чи иам1чуваннх м1Жнародних транспортних корцдорщ, шших 1нфраструктурно-комун!кац|йних мапстралей, головних р!чок, узбережжя мор1в, прикордонних смуг та розтааюваних на £х перетилашц головиих м1ст, а також зон и стимулюючого впливу.

Людський потенцшп

Розвиток тфраструктури ___

Наведено за [19]

Таблиц* б

Критерн ощнки можливостей га загроз розвитку рег!ону

Потенщйт зовшшт можливосп

ПоТСШЦЙт ЗОВШШШ загроз н_

ГеоекономЫне та геопапипнчне положения. Випдшсть геоекономшного та геопол1Тичного положения репону в систем! прилеглих регютв або краш визначаеться наявтотю мереж! м1жнародних транопортних коридор1в, загальнодержавних та м1жрепональних комушкацШних мапстралей.

Макроеконом1чна ситуации Вплив (реальний та прогнозований) макроеконом1чно! ситуацп ощнюсться за результатами розвитку економки краши, кон'юнктури внутр1шнього ринку, сощально-гкштично! стабшьност! в держав1 тощо._

Зовмшпьоеконом'тна та зовшишьополтшчна сшпуацгя Вплив (реальний та прогнозований) зовшшньоеконом1чно'1 та зовшшньополггично! ситуацН оцшюеться на основ! зд1Йснсння яюсно! та, юлыасно! характеристики зовшшшх вадносин, м1жрепональних та зовшшньоеконом^чних зв'язмв (включаючи участь у транскордонному та м1жрепнальному ствроб1тництв0, ОЩНКИ кон'юнктури СВ1ТОВОГО ринку, ЗОВНШ1НЬОПОЛ1ТИЧИО'1 ситуаци в крашах, що е ооновними д1ловими партнерами

Наведено за [19]

3 метою виршюння означених методичних проблем нами пропонуеться методичний шдхщ, нацшений на посилення використання формал1зова.них метод1в у контекст поетапно! оцшки потенщалу та чинниюв репонального розвитку, вдосконалення процесу формуван-ня едино! сукупност показниюв для ранжування чинниюв; визначення штегрально! ощнки цих показниюв. Пропонована, методика передбачае:

— виокремлення типово! сукупност показниюв, анал1з яких дае пщстави комплексно оцшити сучасний стан репонального розвитку у контекст визначеного стратепчного бачення, а також виявити наявш та перспективы можливост його удосконалення чи 1снуюч1 або 1мов1рш загрози;

— групування сукупност показниюв за двома блоками: «сили/слабкост» (групи «8», «\У») (ириродно-ре-сурсна, демограф1чна, економ!чна, еколопчна та ¡нно-ващйна складов! розвитку репону); «можливост/загро-зи» (групи «О», «Т») (сукупнють полп'ичних, правових, економ1чних, соцюкультурних, науково-технолопчних, ринкових умов розвитку репону);

— юльюсну (абсолютну або вщносну) оценку показниюв, при якай враховуеться !х динамка, змша струк-

турних сшввщношень, пор1вняно з аналопчними показ-никами шших репошв чи держави в цшому: в межах вщ 1 до 4 бал1в, якщо вони позитивно впливають на розви-ток облает, або вщ -1 до -4 бал1в у раз1, коли !х вплив е иесприятливим. Ощнка в 4 баяи вщповщае показни-кам, що характеризуют трива;и яюсш зрушення у ди-нампц останшх десяти роюв; 3 бали — означав, що по-казник мае суттевий (чи матиме в перспектив!) пози-тивний вплив на вщповщну складову розвитку репону, але така динамка е нетривалою; 2 бали — показник характеризуется в цшому як позитивний з точки зору впливу на вщповщну складову розвитку, однак в по-р1внянш з показниками аналопчних регютв вш е не-достатньо високим; 1 бал — характеризуе позитивний, але незначний, вплив на складову репонального розвитку; -1 бал — означае незначний негативний, вплив; -2 бали — змша показника негативно впливае на певну сюшдову розвитку репону; -3 бали — даний параметр створюе суттев1 перешкоди у розвитку; -4 бали — критично негативний вплив показника на сучасний чи пер-спективний стан вщповщно! складово! репонального розвитку. В залежносп вщ того, додагньою чи вщ'емною е бальна ощнка, показник буде вщнесений: до сприят-ливих чинниюв для розвитку репону стосовно стратепч-ного бачення («сильних сторш») або, навпаки, стриму-ючих розвиток, ускладнюючих використання зовшттх сприятливих можливостей («слабких сторш»); до таких, яю позитивно впливають або можугь впливати на д^яльшеть та перспективний розвиток («можливосп»), або м!стять у соб1 небезпеки та перешкоди («загрози») досягнення стратепчного бачення репону;

— визначення для кожно! групи штегрального показника: Ту — для «сильних сторш»; 1\у — для «слабких сторш»; 10 — для «можливостей»; 1Т— для «загроз», значения якого знаходиться в межах вщ 0 до 1 для 7^та 10 й у межах вщ — 1 до 0 для /)(да 1Г Визначення Интегрального показника здШснюеться через коригування штегрально! бально! ощнки j-o! складово! репонального розвитку (Ш0ц) за допомогою вагового коефпцента У-о! складово! у блощ та сумування отриманих значень:

7=1

(1)

Вагов1 коефвденти у'-о! складово! у блощ наведено у табл. 7.

Таблица 7

Вагов) косфииети показ}шк1в 8\УОТ-аиал1зу

Блок «сили/слабкост!» Блок «можливостМзагрози»

]-пй складов! регюнапьного розвитку Групая 1 Групаш у-/Я1 складов! можливостей розвитку Групао 1 Групат

Вагот кОефщгенпш КВап Ваговг коефи центы Квап

Природно-ресурсиа складова 0,1 -0,1 Пол1тичне ссредовище 0,1 -од

Економ1чна складова 0.2 -0,2 Правове оередовище 0.2 -0,2

Еколопчна складова 0,2 -0,2 Ринково-економ1чие середовище 0,3 -0,3

Сощальна складова 0,2 -0,2 Сощокультурне середовище 0,1 -0,1

1нновацШна складова 0,3 -0,3 Науково-технолопчне ссредовище 0,3 "0,3

Разом 1 -1 Разом 1 4

— для визначення штегрально! бально! ощнки У-о! складово! репонального розвитку необхщно до бально! ощнки /-го показника (Бош)]~о! складово!

рег1онального розвитку застосувати ваговий ко-ефщ!еит {КВАП) складово! у блощ, розраховйний за формулою:

К ВАЛ

1x4

(2)

де 1 — кшыасть показниюв, що формують вщповудау складову групп; 4 — максимально можлива бальна оцш-ка i-го показника.

Обчислеш штегральш показники переносяться у матрицю SWOT (рис. 2). На ocuoei сумування значень штегральних;показник1в визначаються поля матриц! SWOT: значения поля «Сила/МожливостЬ> = значения поля «Слабкосп/МожливостЬ = £ 1]у + Е/0; значения поля «Сила/Загрози» = 2 Is + £значения поля «Слабкосп/Загрози» = Б/г

На ocuoBi визначення пол1в матрищ SWOT можна з бшыпою точшстю змоделювати сценари iMOBipHicmix

подШ як сукупносн припущень, яю визначають можли-воста майбутнього стану региону. Пщ час моделювання повииш розглядатися р1зш вар1анти сценарию: ймов1рш сценари, яи е бажаними! видаються здайсненними; сценари, яю е небажаними, але ймов!рними (це робить важ-чим досягнення потреб 1 завдань стратепчного плануван-ня); сценари, яю е бажаними, але найменш ймов1рними; сценари, яй е небажаними, але менш ¡мов!рними. Вщпо-вщно до цих сценарпв у стратепчному плаш мае закла-датись планування непередбаченост!. Емшрична пере-в1рка запропоновано! методики показала можливгсть Н практичного використання, високий р1вень об'ективносп й дала змогу уточнити прюритети сощально-економ1чно-го розвитку Тернопшьсько! обласи, визначеш «Державною стратепею репонально! полггаки до 2015 року».

.... вжж .'' \ . i ' «мо«ливосг1/загро;1и» БЛОК N. «СИИГ/СЛйбКОС'1'i» \ JVJ|tww^oci1 KlIAIl 3iJq)i№i Вот Ktivi^ fi

Полпичпс Cl!|3CAO«H»W По.чп'Мчпс, ссродакш'но

Лршоне С0РСЯОШ|Ш<? ПрявОпв сердопнще

I'HIiKOUQ- екожжгчне сорцдатдв Ринконб- С'КОПОЫИШй фёредовище

Сойокуяь'г^рн» ссрсдонгжй СоцЬкультурле сиредошнпе

Миукомо- •I'UXHWWri'llW СерЦДОМПЦС Йяукоио- тешояопчне серелотндс

Снлън! счсиЛка ®0tli WDAII Kiw 11 Поле «Сила i можлнвоет!» Поле «Сила i загроаи»

ЛрИрОДИО peCV|M« «ИЯШМ®

.lrh()j(0M\ ui(i СК.ЧПД01К1

Honor) ни u mot»i

Соц1ш1ыш ШНШОШ1

litnomiuiiDin cKiiiuiona

%

CmUM 'jiWil; ®Oiy КнлГ! <w • Воле i. Иоле «€лабк1аь 1 аагро:»!»

Ж "Ct -J^-Ji О Й I'll

12коиом)ч«и ; 1

JJxOJioi'l'ina

Ooaiaitma

'ТйпоницМлп

£

Рис. 2. Матриця SWOT розвитку регюну

Таким чином, на основ1 даного пщходу можна забез-печити методичний супровщ розробки стратепчних плашв розвитку регюшв, посилити науковють SWOT-affiwfoy; пщвищити об1рунтованють вибору альтернативних сце-нарпв розвитку та визначення стратепчних прюритепв.

Падшмаючи проблему оргашзащйного та методичного забезпечення (удосконалення) стратепчного планування, не можна не враховувати, що на р1вень вико-

нання розроблених стратегий га стратепчних плашв в Укра'1Ш негативно впливають: низький стушнь сформо-ванос-ri громадянського суспшьства в рамках реал!заци pimenb, пов'язаних з ними; недостатшй р1вень консоль дацп зусиль влади. громадськоси та б1знес-структур, несформовашсть мехашзм1в реал1зацп стратепчних плашв на ycix iepapxi4HHX р1внях управлшня нащональ-ним господарством.

Резюмуючи, можемо зазначити, що удосконалення стратепчного планування в Укра'ш, приведения його у систему на.сучасному трансформащйному erani в цшо-му потребуют»: покращення шститущйного, методичного забезпечення; переходу на партнерсью засади прий-няття ршень, коли громадськють вщчуватиме себе по-вноправним учасником управлшського процесу; забезпечення постйного мошторингу, оцшки та контролю за процесами стратепчного планування на ycix р1внях; налагодження мехашзм1в корёгування та актуашзацГх стратепй; посилення р1вня шформованоста населения та реал1заци громадського контролю за виконанням стра-тепчних плашв, стратепй i програм.

Забезпечення pea л1зацй д1евого мехатзму стратепчного планування в систем! нащонального господарства на макро-, мезоршнях сприятиме усуненню вад ринко-вого саморегулювання, здайсненню стабшзащйних за-ход1в, урахуванню сусшльних imepecÍB й сощалыюму захисту населения.

Лггература

1. Украша у цифрах у 2006 р.: статистичний довщник / За ред. О. Г. Осауленко.— К.: Видавництво «Консультант», 2007.

2. Все про ВВП: 1нформащйний портал [Електрон-ний ресурс].— Режим доступу: http: //vvp. org. ua.

■ 3. Про впровадження системи стратепчного планування i прогнозування. Указ Президента Укра'ши вщ 30 квиты 1999 р. №460/99 (Í3 змшами i доповненнями, внесеними Указом Президента Укра'ши вщ 30 серпня 2004р. № 1017/2004) [Ёлектронний ресурс] // Комп'ю-терно-правова система «ilii'a Закон».— Режим доступу: http: //www. liga. kiev. ua.

4. Жалшо Я., Базилюк Я., Покришка Д. Стратеггя сощально-економ1чних перетворень // Украша: Стра-тепчт npiopHTeTH. Анал1тичт оцшки: Моиограф1я.— К, 2006.-С. 233.

5. Богданович В., Семенченко А. Формал1зацш стратепчного планування у сфер1 державного управлшня // Економка Украши,— 2007.— № 2,— С. 13—26.

6. Дробенко.Г, О. Стратепчне планування розвитку те-ритор1альних громад: Методичний помбник / Дробен-ко Г. О., Брусак Р. П., Сгарський Ю, I.— JIbBiB: СГ10-ЛОМ, 2001.- 117 с.

7. Карий О. I. Стратепчне планування та швеетищй-на полпжа територ!альних громад: Навчально-методич-ний пос1бник для слухач1в дистанщйного курсу / Карий O.I., Зима 10. В.— К.: Асощащя míct Укра'ши та. громад, 2007,— 142 е.— (Cepia «Навчальних програм для пращвниюв мюцевого самоврядування» у 20 кн., кн. 17 [за заг. ред. М. В. Штцика]).

8. Шаров 10. Г1. Стратег1чне планування в муниципальному менеджмент: концептуальш аспекта: Моио-граф1я — К: УАДУ, 2001,— 302 е.— (Наукове видання).

9. Балобанов А. Е. Схемы и. процедуры стратегического планирования // Стратегическое планирование в муниципальном управлении: Введение в предмет / Ред.-COCT. A. Е. Балобанов, О. И. Генисаретский].— М.: Московский общественный научный фонд, 2000,— С. 63-117.

10. Малиновський В. Я. Державне управлшня: На-вчальний поыбник.— К: Атака, 2003.— 576 с.

11. Управлшня мюьким бюджетом за програмно-цшьо-вим методом: Навчальний поабник / КотлярськаО.В., Голинська О. В., Метелева I. Д., Сащова А. С.— К.: ви-дання Асощаци míct Укра'ши та громад, 2007.— 180 е.— (CepÍH «Навчальних програм для пращвниюв мюцевого самоврядування» у 20 кн., кн. 12 [за заг. ред. М. В. Штцика]).

12. Шершньова 3. С. Стратепчне управлшня: Навчальний пошбник / Шершньова 3. €., Оборська С. В.— К: КНЕУ, 1999.- 384 с.

13. Про оргашзащю дослщжень з питань стратепчного планування розвитку територШ.— № 01/1-165 вщ 21.02.2008 р. (Нормативний документ Головного управлшня економши Терношльсько! обддержадмшютрацц. Лист).

14. Ochobhí coцiaльнo-eкoнoмiчнi показники míct за 2005 piK.— К.: Видання Асощаци míct Украши та громад, 2006.

15. Стратепя сощально-економ1чного розвитку Сумсько! облает до 2015 року.— Суми, 2006. [Ёлектронний ресурс].— Режим доступу: http: //state-gov. sumy. ua.

16. Стратепя економ1чного i сощального розвитку Вшницько! облает на 2005—2015 роки.— Вшниця, 2005. [Ёлектронний ресурс].— Режим доступу: http://vin.gov.ua.

17. Бшоус Н. Стратегш сощально-економ1чного розвитку Чернтвсько!' облает на перюд до 2015 року— необхщнють сьогодення [Ёлектронний ресурс].— Режим доступу: http: //regadm. en. ua.

18. Стратепя економ1чного та сощального розвитку Терношльсько! облает! на 2004—2015 роки. 2-ге видання, доп. i перероблене.— Тернопшь, 2004. [Ёлектронний ресурс].— Режим доступу: http: //oda. te. gov. ua.

19. Методичт рекомендаци щодо формування perio-нальних стратепй розвитку: Затверджено наказом MiHicTepcTBa економжи та з питань европейсько! iHTer-рацц вщ 29 липня 2002 р. № 224.

20. Стратепчний план економ1чного розвитку м. Тернопшь / Пщготовлений Комитетом стратепчного планування за сприяння проекту «Економ1чний розвиток míct» за пщтримки USAID.— Тернопшь, 2006.

21. Стратепчний план сталого розвитку мюта Сарни PiBiieHCbKoI обласп / Розробка здайснена Волииським ресурсним центром за методиками Програми розвитку ООН за фшансово! пщтримки Британсько! Ради в Ук-pai'm та Сарненсько! мюько! ради.— Сарни, 2007.

22. Стратепчний план сталого розвитку Miera Здол-бушв PÍBHeHCbKoi облает / Розробка здайснена Волинсь-ким ресурсним центром за методиками Програми розвитку ООН за фшансово! пщтримки Британсько! Ради в УкраШ та Здолбушвсько! мюько! ради,— Здолбушв, 2007.

23. Стратепчний план сталого розвитку м. Костошль PÍBHeHCbKoi облает. Аудит сталого розвитку / Розробка здтйснена Волииським ресурсним центром за методиками Програми розвитку ООН За фшансово! пщтримки Британсько! Ради в Украпп та Костопшьсько! мюько! ради,- Костопшь, 2006-2007.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.