CC BY
34
У нашому випадку коефщент кореляци розра-ховуеться за такою формулою:
2 -
2 х2 у
(8)
¡(2 - 2)(2 у 2)
К п п
Використовуючи результати розрахунюв по табл. 3, а також додатаога розрахунки, одержимо так! результати:
900559,10- 27031,8*356,0 ,-_12_
Г68382958,22- 270318* 270318¥11859,78- 356,0*356,0
12
12
г- 0,99.
Коефщент кореляцп може приймати значення вщ 0 до 1. Чим ближче величина до 1, тим бшьш тю-ний зв'язок м1ж явищами, що вивчаються, i навпаки. У даному випадку величина коефщента кореляци абсолютна (0,99). Це дозволяе зробити висновок про те, що товарний випуск — основний чинник, вщ яко-го в даному випадку залежить рiвень прибутку.
Квадрат коефiцiента кореляцп мае назву коефь цiента детермшаци
й - г2 - 0,99*0,99 - 0,98.
Це означае, що прибуток пщприемства ПАТ «ЗАПОР1ЖТРАНСФОРМАТОР» на 98% залежить вiд товарного випуску, а на частку шших чинниюв при-падае лише 2%. З економiчноí точки зору це е випра-вданою ситуацiею тому, що доход вщ реалiзацií про-дукцп, або товарний випуск продукцп пiдприемства формуеться як цiна виробу помножена на кшьюсть виробiв, що реалiзованi у звiтному перiодi. Цша ж виробу складаеться iз собiвартостi та норми прибутку.
Взагалi ж вважаемо, що математично обГрунто-ваш методи фiнансового менеджменту можуть бути застосоваш в технологи розробки та удосконаленш фшансово1 стратеги розвитку тдприемства ПАТ «ЗАПОР1ЖТРАНСФОРМАТОР» i дозволять бшьш детально пщходити до вирiшення таких питань, як залучення короткострокових позикових кошпв у гос-
подарську дiяльнiсть пiдприемства з метою отриман-ня додаткового приросту показника рентабельностi власного капiталу.
IV. Висновки.
1. Дослщження фшансово-господарсько1 дiяль-ностi пiдприемства ПАТ «ЗАПОР1ЖТРАНСФОРМА-ТОР» дозволяе запропонувати певш заходи щодо удосконалення швестицшно1 стратеги розвитку пщп-риемства за допомогою iнструментарiю фiнансового менеджменту.
2. За результатами розрахунку маемо: зниження коефiцiента чисто! рентабельносп продажiв i показника ресурсовщдач^ показник рентабельностi власного катталу знизився на 0,5528 i 0,0149 пункта вщпо-вiдно. Змiна рiвня коефiцiента фшансово1 залежностi привела до збшьшення коефiцiента рентабельностi власного катталу на 0,0371 пункта. У цих розрахун-ках черговий раз простежуеться пропорцшний зв'язок мiж коефщентом фшансово1 залежностi пщпри-емства i змiною рентабельностi власного капiталу: збшьшення ступеня фшансово1 залежностi пщприем-ства вщ зовнiшнiх джерел фiнансування приводить до зростання рентабельностi власного катталу. Вважаемо, що шструментарш штегрального фiнансового аналiзу може бути використаний з метою удосконалення фшансово1 стратеги пщприемства ПАТ «ЗА-ПОР1ЖТРАНСФОРМАТОР».
3. Висока фiнансова стiйкiсть пщприемства — об'екта швестування — чи не найважливший чинник, що впливае на прийняття рiшення потенцшним iнвестором. Тому змiцнення фшансово1 стшкосп мае важливе значення для покращення швестицшно1 привабливостi. Фiнансову стiйкiсть можна покращи-ти, збшьшуючи розмiр власного оборотного катталу та зменшуючи поточш зобов'язання.
Список використаних джерел
1. Соколенко С.1. Глобалiзацiя i економжа Укра-!ни / С.1. Соколенко. — К.: Логос, 1999. — 568 с.
2. Фатфудинов Р. А. Стратегический менеджмент: учебник / Р. А. Фатфудинов. — М.: Бизнес школа «Интел-Синтез, 1998. — 416 с.
п
г -
В. Ф. Столяров
академк АЕН Украты м. Чернiвцi
О. В. Шинкарюк
м. Кы'1в
ПРОВ1ДН1 СКЛАДОВ1 МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ «ЖИТТЯМ ПО-НОВОМУ» (в умовах децентралiзащí влади)
Актуальшсть проблеми. Одним з головних девiзiв виборiв нового Президента Украши в 2014 рощ став виств «Жити по-новому», практична реалiзацiя якого потребуе вщповщного науково-методичного забезпе-чення.
Науков1 надбання Науково-дослщного економiч-ного iнституту Мiнiстерства економiчного розвитку та торгiвлi Укра1ни, Науково-дослщного фшансового iнституту ДННУ «Академiя фшансового управлшня» Мiнiстерства фiнансiв Укра1ни, Приватного вищого навчального закладу «Буковинський ушверситет»,
Наша краша — Сдина родина
1нституту природно1 економiки iм. В.1. Вернадського та 1нституту фiзичноl економiки iм. С.А. Подолинсь-кого за роки незалежносп нашо1 держави дозволяють визначити провщш складовi та основи формування органiзацiйно-економiчного i фшансового мехашзму державного управлiння «Життям по-новому».
Постановка завдання. Метою статтi е узагаль-нення тенденцiй людського розвитку на нацюналь-ному i регюнальному рiвнях та обГрунтування реко-мендацш i пропозицiй щодо пiдвищення результати-вностi та ефективностi державного управлшня сощ-
ально-економiчним розвитком адмшстративно-тери-тс^альних утворень в умовах децентралiзащl влади.
Особлива увага буде придшена дослiдженню бюджетного федералiзму з бюджетним центризмом з визначенням !х меж та принцитв взаемодп.
Виклад основного матерiалу.
Глобальний, нац1ональний та регiональний вимпр життя в УкраШ
Програми розвитку ООН (ПРООН) з 1990 року щорiчно публiкують сво! Глобальнi Звгги про людсь-кий розвиток, а розрахунки 1ндексу людського розвитку (1ЛР) для Укра!ни були вперше включенi у Глобальний Звiт з людського розвитку 1993 року.
Укра!на першою з держав Центрально! та Схщ-но! бвропи, а також серед краш-члешв СНД прий-няла Концепщю людського розвитку як оргашчну складову Концепщ! сталого розвитку в глобальному та нащональному вимiрi та як основу цивЫзацшного прогресу. Так, вже у 1995 рощ було вперше опублжо-вано Нащональний звгт про людський розвиток в Укра!ш, пiдготовлений пiд егiдою ПРООН, яю вiд того часу готуються раз на два роки.
Науковою базою КонцепцГ! сталого розвитку Укра!ни е Концепщя ноосфери, яку розробив видат-ний укра!нський вчений свiтового рiвня, академiк Володимир 1ванович Вернадський ще на початку ХХ столiття, i суть яко! полягае в обов'язковiй узгодже-ностi людського (тобто сощального), екологiчного i економiчного розвитку таким чином, щоб вiд поко-лшня до поколiння не зменшувалась яюсть i безпека життя людей, не попршувався стан довкшля i вщбу-вався соцiальний прогрес.
Формування мехашзму державного управлiння життям «по-новому» повинно базуватись на нацюна-льнш систем! цтностей з орiентацiею на вщповщ-шсть сучасним уявленням про напрями сталого розвитку людства, виражених у девiзi ЕКСПО-2005 — «Мудрють природи». Цей девiз розкривають три ор-ганiчних складових: Матриця природи; Мистецтво життя; Розвиток екоспшьнот.
Матриця природи — це розумшня механiзмiв природи як складного взаемовiдношення м1ж життям, iнформацiею i всесвггом.
Мистецтво життя — це розумшня механiзмiв природи, яке знайдено в свггових культурах, мистец-твi, сощальних нормах i технологiчнiй етицi у мину-лому i сьогоденнi, що вiдкривае можливостi для май-бутнього.
Розвиток екоспльнот — це створення нового способу життя, у якому суспшьство i уряд планують та розвивають нащональне виробництво, споживан-ня, розвиток i охорону природи для пiдтримки саме того способу життя, яке забезпечуе гармонiю людини з природою.
Нащональна система цтностей УкраТни призвана забезпечить збереження рiзноманiтних шдивщуаль-них особливостей населення кожного регюну, його моральних засад: духовносmi й освiченостi, сторичноТ спадщини i mериmорiальноТ цшсност^ звичаТв i тради-цш, культури i свтогляду, мирного менталтету та етичних цтностей, а також взаемообумовленого емер-джентного розвитку регюшв держави як единого орга-шчного цмого («Наша краТна — едина родина!») [1].
На нащональному рiвнi 1ндекси людського розвитку обчислюються згщно з методикою ПРООН за даними про стан здоров'я, рiвень освгга i добробут населення. Характеристику здоров'я дае показник
середньо! оч^вано! тривалоси життя при народжен-ш, освгга — показники писемностi дорослого населення i охоплення навчанням (шкшьним i тсляшю-льним) вiдповiдних його вiкових груп, добробуту — обсяг ВВП за паритетом кутвельно! спроможносп в розрахунку на душу населення.
У Глобальному Звт з людського розвитку 1993 року Укра!на входила до складу кра!н з високим рiв-нем людського розвитку (таких кра!н було 55) i пось дала 45 мiсце зi 174 кра!н i територiй [2].
У 2013 рощ до групи кра!н з високим рiвнем людського розвитку входило 54 кра!ни (поряд iз 47 кра!нами з надзвичайно високим рiвнем людського розвитку). Укра!на займала 83 мюце зi 187 кра!н i територiй (значення 1ЛР склало 0,734). У цьому рощ за 1ЛР Бш орусь займала 53 мiсце (0,786), а Росшська Федерацiя — 57 мюце (значення 1ЛР — 0,778).
У 2013 рощ до перших десяти кра!н з надзвичайно високим рiвнем людського розвитку входили Норвепя, Австралiя, Швейцарiя, Нiдерланди, США, Гермашя, Нова Зеландiя, Канада, Сшгапур, Данiя, а до першо! десятки кра!н з високим рiвнем людського розвитку входили Уругвай, Багамсью острови, Чор-ногорiя, Бшорусь, Румунiя, Лiвiя, Оман, Росiя, Бол-гарiя, Барбадос [3].
Абсолютне значення зведеного 1ЛР Укра!ни за розрахунками 1990 року дорiвнювало 0,844. Десятирь чна криза зумовила рiзке зниження показниюв сере-дньодушового ВВП й iстотне скорочення тривалосп життя. А найгiршi рейтинговi показники припали на 1995 рж — 102 мiсце (Глобальний Звгт з людського розвитку 1998 року).
Пiсля того як Укра!на здобула незалежнiсть, держава пройшла крiзь дуже важку сощально-еко-номiчну кризу, пiд час яко! попршилися всi економь чнi показники та зменшився рiвень життя людей. Але з 1999 року почалося економiчне зростання, яке повинно було привести до тдвищення життевого рiвня бiльшостi укра!нцiв.
У 2005 рощ Глобальний Звгт про людський розвиток констатував — замiсть прогнозованого полш-шення й пiдняття на двЬп'ять сходинок Укра!на опинилася на 78 тсщ з iндексом 0,766. У 2006 рощ Укра!на зайняла 77 мюце в свiтовому 1ндека людського розвитку, а в 2007 рощ — 76 мюце.
За перюд з 1990 по 2010 рж значення 1ЛР для Укра!ни зменшилось з 0,844 до 0,710, тобто на 13,4% вщсотка, або в середньому на 0,67 вщсотка за рiк. Протягом цього перюду в Укра!нi очiкувана трива-лiсть життя при народженнi зменшилася приблизно на 1 рiк, середня тривалють навчання зросла бшьш н1ж на 2 роки, очiкувана тривалють навчання — також бшьш, нiж на 2 роки. Валовий нацiональний дохiд (ВНД) у розрахунку на одну особу в кра!ш зменшився на 28% [4].
На регюнальному рiвнi в Укра!ш з 1999 року розраховуються також 1ндекси регiонального людського розвитку (1РЛР) за адмiнiстративно-територiаль-ним устроем держави: по 24 адмшстративним областям, АР Крим, м. Киеву i м. Севастополю.
Методолопя розрахунку 1РЛР також Грунтуеться на мшмальному наборi показниюв, яю вiдображають ключовi можливостi у забезпеченнi всього процесу людського розвитку на данш територп: прожити дов-ге й здорове життя (вимiр — довголiття); набути, роз-ширювати й оновлювати знання (вимiр — освiче-нiсть); мати доступ до засобiв iснування, що забезпе-чують гiдний рiвень життя (вимiр — матерiальний рiвень життя).
Нащональна методика розрахунку 1РЛР, яка бу-ла затверджена Спшьною Постановою Колегп Держ-комстату Укра!ни та Президп НАН Укра!ни в 2001 рощ, передбачала визначення узагальнюючих шдика-торiв дев'яти основних аспектiв регюнального людсь-кого розвитку: демографiчний розвиток, розвиток ринку пращ, матерiальний добробут населення, умо-ви проживання населення, рiвень освiти населення, стан та охорона здоров'я, сощальне середовище, еко-логiчна ситуацiя, фiнансування людського розвитку.
Державна служба статистики Укра!ни, починаю-чи з 1999 року, видае щорiчний статистичний бюле-тень «Регюнальний людський розвиток» з розрахун-ками 1РЛР за всiма аспектами людського розвитку в розрiзi адмiнiстративно-територiального устрою Украши.
За результатами рейтингово! ощнки 1РЛР в 2011 рощ за 9 основними аспектами Державною службою статистики Укра!ни було видшено 3 групи репошв
[4]:
регюни-лщери, яю за результатами розрахунку 1ндексу людського розвитку посiдають першi 5 мюць;
регiони основно! групи (18 репошв), яю за результатами розрахунку 1ндексу людського розвитку займають з 6 по 23 мюце;
регiони-аутсайдери, яю за iнтегральними розра-хунками займають 4 останнiх мюця.
Перше мiсце з великим вщривом — за даними 1999-2011 роив — упевнено займав м. Ки!в, якому належать першi позищ! за штегральними iндексами демографiчного розвитку, матерiального добробуту, умов проживання населення, рiвня освiти та фiнан-сування людського розвитку.
Наступне мюце належало м. Севастополю (перше мюце за розвитком ринку пращ та охороною здоров'я, друга позищя — за демографiчним розвитком, рiвнем освiти та умовами проживання населення, висок! мюця за фшансуванням людського розвитку та матерiальним добробутом).
Трете мюце посыла Харювська область: друга позищя у рейтингу за розвитком ринку пращ, третя — за рiвнем освгги; досить висою мiсця за рiвнем мате-рiального добробуту, умовами проживання та охороною здоров'я. Але за абсолютними показниками ш-дексу !х домшування е не таким виразним, як позищя м. Киева (0,674).
Ки!вська область входила до п'япрки лiдерiв за iндексами демографiчного розвитку, матерiального добробуту, умов проживання, освгти та фiнансування людського розвитку. Негативними сторонами у зага-льному шдекс регiону е соцiальне середовище та розвиток ринку пращ.
Полтавська область займала 4 мiсце за iндексом фiнансування людського розвитку та мала вщносно велик значення за ощнкою iнших блоков. Слiд за-значити, що область практично не мае складових, яю суттево негативно впливають на П розвиток.
На протилежному фланзi шкали — Донецька (27 мюце), Луганська (26 мiсце) та Житомирська (25 мю-це) обласп, як помiтно вiдставали за шдексами людського розвитку вiд бшьшосп регiонiв Укра!ни. Слiд також зазначити, що за остант роки значно попр-шились позищ! Вшницько! (з 2005 року 21-26 мюце) та Житомирсько! (25 мiсце у 2010 рощ — найнижча позицiя за вс роки розрахунюв) областей, яю на единiй шкалi iнтегрального шдексу регiонального людського розвитку в 2011 рощ не набагато випере-джали аутсайдерiв — Донецьку та Луганську областi
У 2011-2012 роках найбшьш болючими для До-нецько! обласп залишалися проблеми полiпшення
демографiчно! ситуащ! (23 мiсце), умов проживання населення (24 мюце) та стан навколишнього природного середовища (27 мюце).
У 2011 роцi Луганська область входила до тршки аутсайдерiв за аспектами демографiчного розвитку (25 мюце), умов проживання населення (26 мюце), рiвня освiти (25 мiсце). Незадовшьними для областi були iндекси природного середовища (27 мюце) та сощально! сфери (20 мiсце).
Логiчно стверджувати, що динамiка показниюв-дестимуляторiв регюнального людського розвитку в Донецькш та Лугансьюй областях обумовлюе та фо-рмуе виникнення i розповсюдження основних видiв девiантно! поведiнки iндивiдiв i соцiальних груп, у першу чергу, економiчно! злочинностi, монiторинг яко! здшснюють органи правоохоронно! системи (Мiнiстерство внутршшх справ Укра!ни, прокуратура, судовi органи), а також алкоголiзму i наркомаш!, самогубств i проститущ! та шших деструктивних со-цiальних явищ.
Так, гострi проблеми соцiально-економiчного розвитку Донецько! областi визначаються несприят-ливою екологiчною ситуацiею. Стан навколишнього середовища регюну став одним з головних чинниюв, який характеризуе проблеми демографiчного розвитку — низьку тривалють життя i висою показники смертносп немовлят i перинатально! смертностi.
В обласп мае мiсце високий рiвень професiйних захворювань шахтарiв, металургiв, пращвниюв хiмiч-но! галузi. На незадовшьну оцiнку також впливае ни-зький рiвень умов проживання: висока щшьтсть населення накладаеться на низьку забезпечешсть жит-лом i його комфортшсть, недостатнiсть лiкарняних л1жок i станцiй швидко! допомоги.
У Лугансьюй областi ситуацiя характеризуеться також незадовшьними показниками умов проживання населення — облаштовашстю житла, щiльнiстю дор^ i телефотзащ!. На низький рiвень освiти впливае низький рiвень охоплення дiтей початковою i базовою середньою освiтою. У регiонi спостер^аеться також незадовшьна демографiчна ситуацiя: негатив-ний показник м^ращ! i низька середня очiкувана тривалiсть життя, високий рiвень професiйних захворювань i захворювань на туберкульоз.
Тобто визначальними факторами показниюв-дестимуляторiв регiонального людського розвитку в Донецькш i Лугансьюй областях слiд вважати стан навколишнього природного середовища, правоохо-ронно! системи та системи охорони здоров'я, регю-нальних ринюв працi. Саме щ фактори Грунтуються на деструктивнш культурi окремих верств мiсцевого населення i суперечать морально-етичним i гумашта-рним нормам нащонально! системи щнностей.
Економiчна злочиннiсть в регiонах Укра!ни характеризуеться наявнiстю осередюв !х виникнення та розповсюдження. За даними Мшстерства внутрiшнiх справ Укра!ни в 2011-2012 роках такими осередками лопчно вважати Луганську, Донецьку, Одеську та Дншропетровську областi [5].
Загалом для територiально! диференщащ! еко-номiчно! злочинносп в розрiзi регiонiв Укра!ни характерна идентична тенденцiя, як i у випадку загально! злочинностi: юльюсть злочинiв у розрахунку на 10 тис. населення зростало в напрямку з Пiвнiчного заходу на Швденний схiд. Причому бiльш високим рiвнем економiчноl злочинностi порiвняно з сусщш-ми регiонами характеризувалися Львiвська, Житомирська та Вшницька областi (у 2011 рощ), Львiвсь-ка, Одеська обласп, АР Крим (у 2012 рощ).
У 2012 рощ було затверджено нову Методику вимiрювання регюнального людського розвитку в Украшь До розрахунку регюнального шдексу людського розвитку включено 33 показники, яю були об'еднаш у 6 блоюв вщповщно до основних аспекгiв людського розвитку: вщтворення населення; сощаль-не становище; комфортне життя; добробут; гщна праця; освгга. Експериментальнi розрахунки регюна-льного людського розвитку за щею методикою були здшснеш починаючи з 2004 року [6].
За результатами рейтингово'1 ощнки 1РЛР Державною службою статистики Украши в 2012 рощ за 6 основними аспектами регюнального людського розвитку були отримаш так! результати.
Перше мюце упродовж 2004-2009 роюв займала Закарпатська область, яка посщала першi позицп за штегральним iндексом комфортного проживання. У 2010-2012 роках перше мюце належало Харювсьюй областi. Високий ранг областi пояснюеться найкра-щими показниками освiти та добробуту населення. Наступне мюце належить Чершвецьюй областi (пер-шi позицп за розвитком соцiального середовища та добробуту).
Натомють на останнiх мюцях розташованi Жи-томирська область (найгiршi показники добробуту, освiти, ринку пращ та вщтворення населення), Юро-воградська область (низьк показники вiдтворення населення та сощального середовища) та Херсонська область (низью показники соцiального середовища, добробуту та вщтворення населення).
Таким чином, результати розрахунюв 1ндексу регюнального людського розвитку (1РЛР) можуть служити основою для визначення ключових проблем та прюритетних напрямiв соцiально-економiчного розвитку для кожного регюну та держави в щлому, виходячи з завдань збереження i подальшого розвитку складових нацiональноï системи цiнностей.
Кiлькiснi значення складових 1РЛР певною мь рою вщображають також ефективнiсть дiяльностi ор-ганiв державно'1 влади щодо розвитку людського по-тенцiалу вiдповiдного регюну, особливо в умовах переходу Украши до парламентсько-президентсько'1 моделi побудови системи державно'1 влади, проведен-ня адмiнiстративно-територiальноï реформи i пов'язаним з цим зростанням ролi мiсцевих оргашв державно'1 влади та мiсцевого самоврядування в реп-ональному людському розвитку, як провщна ланка в соцiально-економiчному розвитку регiонiв.
Найсильнiший вплив на визначення мюця реп-ону на единш шкалi ГндексГв регiонального людського розвитку мають рiвень освгга, умови проживання та матерiальний добробут населення. Найменш помь тним е вплив шдикаторГв ринку пращ. ЙмовГрно це пояснюеться тим, що опосередковано ситуащя на ринку пращ визначае мюце регюну на шкалГ шдекав людського розвитку через матерГальний добробут i меншою мГрою — через умови проживання [7-9].
Цгльовими показниками сощально-економГч-ного розвитку регюну, як i нацюнального господарс-тва в щлому, е показники рГвня, стандарту i якосп життя населення. Саме вони з найбшьшою змютов-ною адекватнютю вщображають сощальну спрямова-нють вах змш, що вщбуваються в регюш.
PieeHb життя — це комплексний показник, що характеризуе досягнуте задоволення матерГальних i духовних потреб людини i суспгльства в щлому, вщо-бражаючи в юнцевому результата добробут населення. Причому структура матерГальних i духовних потреб людини адекватна структур! людсько'1 дГяльносп, по-чатковим моментом i метою яко'1 е 1х задоволення.
Стандарт життя — це сощально прийнятий норматив рГвня життя. У рядГ держав юнують офщш-ш певш стандарти життя i, крГм того, кожна сощаль-на група i спшьнють та навиъ кожна людина мае свш власний суб'ективний стандарт. Стандарт життя також змшюеться Гз часом, але ця змша вщбуваеться дискретно у мГру яюсно'1 змши сощально-еконо-мГчно'1 системи.
Яксть життя — це стввщношення рГвня життя та прийнятого стандарту. Цей критерш показуе сту-тнь задоволення потреб, а осюльки потреби вини-кають тгльки за наявносп потенцшних можливостей, то яюсть життя фактично вщображае рГвень рГвнова-ги сощально-економГчно'1 системи i характеризуе рь вень сощально'1 напруги.
Диференщащя регюшв Украши за рГвнем людського розвитку — це найбшьш комплексний шдика-тор ощнки ефективноси державно'1 регюнально'1 поливки, яка здшснюеться за основними складовими людського розвитку: станом охорони здоров'я та де-мографГчною ситуащею, рГвнем освгга та розвитком системи освгга, станом ринку пращ та рГвнем добробуту.
При цьому показники сощально-економГчного розвитку регюну стають не тгльки функщею виключ-но природних ресурав, катталу та оргашзацшно-техшчних факторГв, а й результатом реалГзацп сощ-ального катталу — освГченосп, здоров'я, культури, юторично'1 спадщини населення, свщомосп здшснен-ня еколопзацп виробництва й управлшня в пщпри-емницьюй дГяльносп та шше.
Перехщ до розробки Нащонально!'
та регюнальних програм людського розвитку
Украшська наука накопичила вщповщне науко-во-методичне та шформацшно-статистичне забезпе-чення ощнки людського розвитку як держави в целому, так i ïï регюшв [7-9].
Використання нащональних методик розрахунюв 1РЛР забезпечило обГрунтованють порГвнянь со-щально-економГчного розвитку окремих регюшв Украши, наукове забезпечення систематичних розрахунюв шдекав людського розвитку регюшв, визначення кожного регюну на ушверсальнш шкалГ, яка дозволяе виконувати методолопчно коректш ств-ставлення як за штегральним шдексом, так i за кож-ним Гз окремих аспекпв людського розвитку.
Завдяки цьому результати рейтингових ощнок 1РЛР доцЛьно почати використовувати для суттевого пщвищення результативностГ та ефективностГ державного регулювання нацюнально'1 економГки, в першу чергу, для визначення прюритетав, обсяпв та структури фГнансування складових людського розвитку в процеет розробки коротко-, середньо- та довго-строкових планГв i програм сощально-економ1чного розвитку регГонГв та держави в цшому.
Наукове та практичне розв'язання проблем державного регулювання людського розвитку в регюнах Украши на загальнодержавному та територГальних рГвнях рекомендуеться здшснювати у складГ Програм та ПрогнозГв соцГально-економГчного розвитку, Державного та мюцевих бюджетГв з використанням мехашзму державно-приватного партнерства [11-12].
Поряд з мониторингом та аналггачними ощнка-ми фактичних рГвнГв 1ЛР i 1РЛР доречно реалЬувати перехщ до 1х прогнозування, планування та фшансу-вання у складГ Нацюнально1 та регГональних програм людського розвитку на 3, 5 та 10 роюв, яю повинш стати центральними серед Програм соцГально-еконо-
мiчного розвитку та Бюджетних програм на щ ж пе-рюди на загальнодержавному та територiапьних рiв-нях державного регулювання соцiально-економiчних процеав.
Ознаками видшення пiдпрограм Програм люд-ського розвитку доречно визначити аспекти людського розвитку на нацiональному та регюнальних рiвнях, яю одночасно е факторами формування обсягiв i структури регiональних фiнансових ресурсiв [13].
Складовi узагальнюючих iндикаторiв пiдпрограм доцшьно подшити на основнi показники (використо-вуються у розрахунках) та профiльнi показники (ви-значають змiст людського розвитку), яю одночасно будуть обставинами факторiв формування обсяпв i структури регюнальних фшансових ресурсiв.
Показники-стимулятори, зростання яких буде сприяти збiльшенню 1ндексу регюнального людсько-го розвитку, та показники-дестимулятори, зростання яких бути супроводжуватися його зниженням, одночасно стануть параметрами факторiв формування обсяпв та структури регюнальних фшансових ресур-ав [14].
У бюджетнш системi Укра1ни застосування про-грамно-цшьового методу в бюджетному процеа на макро- та мiкрорiвнi базуеться на програмнiй класи-фжацп видатюв державного та мiсцевих бюджепв, суть i змiст яко! реалiзуеться у визначеннi перелiку бюджетних програм. Якщо послiдовно застосовувати ознаки визначення пщпрограм у запропонованих На-цюнальнш та регiональних програмах людського розвитку, то завдяки практичнiй реалiзацií програмно-цшьового пiдходу за допомогою теорп орiентованого графа («Дерево цшей») та моделей сiтьового аналiзу, планування та управлшня можна збудувати систему агрегованого управлшня економiчним кругообiгом доходiв нацюнально1 економiки.
Система агрегованого управлшня процесами регюнального вщтворення та процесами вщтворення нацюнально1 економiки дозволяе уточнювати повно-важення учасниюв бюджетного процесу, виходячи з конкретних завдань та пщпрограм Нацюнально! та регюнальних програм людського розвитку, а вщповь дно до цього — i адреснiсть бюджетних призначень, як економiчного важеля державного управлiння по-лшшенням складових 1ндексу людського розвитку. Вщповщно до Методичних вказiвок щодо програмно-цшьового пiдходу в бюджетному процеа Украши першi три частини структури коду програмно! класи-фжацп виглядають таким чином:
1) I частина коду (перша, друга i третя цифри коду) — показуе головного розпорядника (вщповщ-ний код ддачо! вщомчо1 класифжацп видатюв державного бюджету);
2) II частина коду (четверта цифра коду) — показуе вщповщальних виконавщв у системi головного розпорядника;
3) III частина коду (п'ята i шоста цифри коду) — показуе бюджетну програму в межах одного вщповь дального виконавця.
Забезпечуючи лопчну послiдовнiсть у розвитку програмно1 класиф^цп бюджетних процесiв при розробцi Нацюнально1 та регiональних програм людського розвитку, пропонуеться, збертаючи структуру коду, в його IV частит передбачити чотири цифри (сьома, восьма, дев'ята та десята цифри коду):
сьома цифра — буде визначати напрям дiяльнос-т в однш бюджетнш програм^ який визначено озна-кою видшення пiдпрограм Програми людського розвитку на загальнонацюнальному рiвнi;
восьма цифра — буде розкривати конкретш заходи, яю реалiзуються у видшенш пiдпрограмi Програми людського розвитку на загальнонацюнальному рiвнi;
дев'ята цифра — буде визначати напрям дiяльно-ст в однiй бюджетнш програм^ який визначено ознакою видшення пщпрограм Програми людського розвитку на регюнальному рiвнi;
десята цифра — буде розкривати конкретш заходи, яю реалiзуються у видiленiй пiдпрограмi Програми людського розвитку на регюнальному рiвнi.
Завдяки введенню IV частини коду програмно1 класифжацп в бюджетнш системi стае можливим здшснення монiторингу процесiв та процедур фшан-сування Нацюнально1 та регiональних програм людського розвитку. При цьому лопчна схема формування регюнальних фшансових ресуретв буде включати два етапи:
перший — заявочний, або етап намiрiв, коли вщ-повiдний рiвень мюцево1 влади, не очiкуючи контро-льних вказiвок (рiвня показниюв), визначае обсяги прогнозних видатюв вiдповiдно до обсягу та структури власних фшансових ресуретв.
другий — розподшьчий, або вирiвнювання, на якому визначаються узгоджеш обсяги фiнансових трансфертiв з державного та регюнальних бюджепв для досягнення единих сощальних стандартiв якостi життя населення регiонiв за критерiем «забезпечення сощально1 справедливостi».
Перший етап лопчно1 схеми буде реалiзовувати принцип автономносп у формуваннi регiональних фiнансових ресурав, а другий — принцип сумюносп як основи мiжбюджетних вiдносин у цшюнш та ефе-ктивнiй системi державного управлiння нацюналь-ною економжою [10, 15].
Застосування програмно-цшьового методу формування мюцевих бюджетiв дозволяе здшснити прак-тичний перехiд до оцшки, аналiзу та прогнозування Шдексу регiонального людського розвитку у сукупно-стi вiдповiдних складових.
Кожному з аспекив людського розвитку буде вiд-повгдати окремий блок визначених показниюв, що формують систему вщповщних iндикаторiв людського розвитку регiонiв у конкретних пщпрограмах Нацю-нально1 та регюнальних Програм людського розвит-ку.
Нацюнальна та регюнальш програми людського розвитку за сво1м складом повинт включати:
1. Основш напрямки людського розвитку в державi на 10 роюв, яю будуть визначенi у передви-борчих програмах та зверненнях до украшського народу кандидата у Президенти Украши та у Послан-нях Президента Украши до Верховно1 Ради Украши.
2. Оцшки стану, виявлеш тенденцп та результа-ти мониторингу щорiчного виконання Нацюнально1 та регюнальних програм людського розвитку, яю будуть здшснюватися Кабiнетом Мiнiстрiв Украши.
3. Завдання щодо людського розвитку на пла-новий перюд (на 3 i 5 роюв) за вщповщними пщпро-грамами, яю обГрунтовуються у Програмi дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни та затверджуються Верховною Радою Украши.
Впровадженню функцiй прогнозування, планування та фшансування людського розвитку при фор-муваннi Нацюнально1 та регiональних програм повинно передувати проектування та налагодження складо-вих органiзацiйно-економiчного механiзму державного управлшня соцiально-економiчним розвитком в Укра'ш на основi таких концептуальних положень:
- оргашзатором розробки, координатором та вщповщальним виконавцем Нацюнально'1 та регюна-льних програм людського розвитку доцЛьно затвер-дити Кабшет МшютрГв Украши, а головним розпо-рядником бюджетник кошта цих програм — Mimc-терство фiнанciв Украши;
- Нащональну та регiональнi програми людського розвитку здатш розробляти Мшютерство еконо-мiчного розвитку та торгiвлi Украши, Мшютерство cоцiальноï полiтики Украши, Мшютерство регюна-льного розвитку, будiвництва та житлово-кому-нального господарства Украши, органи правоохорон-но'1 системи, Miнicтерcтво фшанав Украши i Державна служба статистики Украши разом iз Нащональ-ною академieю наук Украши та вщомчими науково-доcлiдними iнcтитутами;
- Нащональна та регiональнi програми людського розвитку на наступи за плановим перiоди обов'язково узгоджуються зi cтратегiчними целями cоцiально-економiчного розвитку держави та регюшв;
- до Програм cоцiально-економiчного розвитку Украши та регюшв на середньо- та довгостроковий перюди, проекив Державного та мюцевих бюджетiв Украши на короткостроковий перюд у cкладi проек-тiв Нацюнально'1 та регiональних програм людського розвитку повинт додаватися Нацюнальний звiт «Про людський розвиток в Укра'шЬ та аналггичш матерГа-ли «Регiональний людський розвиток» за попередш перiоди порiвняно з iншими крашами та територiя-ми;
- проекти Нацiональноï та регюнальних програм людського розвитку будуть базуватися на пере-лiку ключових проблем та прiоритетiв сощально-економiчного розвитку регiонiв на коротко-, середньо та довгострокову перспективу, яю зшщшоваш та об^рунтоваш центральними i мюцевими органами державно'1 виконавчо'1 влади та органами мюцевого самоврядування на пiдcтавi cоцiального партнерства та сощально'1 вiдповiдальноcтi;
- визначення прiоритетiв людського розвитку в Нащональнш та регюнальних програмах, структури ïx взаемозв'язку повинно здшснюватися за принципом побудови м1жгалузевого балансу — логiчноï схеми, у яюй показники прiоритетiв програм, будучи 1х метою, одночасно е шдикаторами cоцiальноï ефектив-ноcтi за шшими бюджетними програмами;
- Пщпрограми Нацiональноï та Регiональниx програм людського розвитку будуть включати комплекс сощальних заxодiв, яю повинт передбачатися у Програмi дiяльноcтi Кабiнету МшютрГв Украши i бути спрямоваш на:
а) тдвищення вартоcтi квалiфiкованоï пращ;
б) забезпечення права громадян на працю, сощ-альний захист, освиу, охорону здоров'я, житло;
в) розвиток сощально'1 iнфраcтруктури та забезпечення доступносп до базових cоцiальниx послуг;
г) проведення полггаки пiдтримки имей, материнства та дитинства;
- фшансування Нацюнально'1 програми людського розвитку повинно здгйснюватися з Державного бюджету Украши, а регюнальних програм — з Державного та мюцевих бюджепв Украши;
- проект основних напрямiв бюджетно'1 полггаки щодо людського розвитку на наступний бюджет-ний перюд доречно Урунтувати на прогнозних i про-грамних документах еколопчного, економiчного та сощального розвитку регюшв i держави в цшому;
- головш розпорядники бюджетних кошта зп-дно зГ своею мюГею зобов'язаш уточнювати основну мету дГяльноси i формувати бюджетш запити, вихо-дячи з потреб виконання завдань тдпрограм Нацюнально'1 та регюнальних програм людського розвитку;
- Мшютерство фшанетв Украши спроможне здшснювати аналГз бюджетних запита головних роз-порядниюв бюджетних кошта у частиш гх вщповщ-носи завданням тдпрограм Нащонально'1 та регюна-льних програм людського розвитку.
На пщставГ викладених положень оргашзацшно-економГчного мехашзму державного управлшня люд-ським розвитком стае можливим впровадження сис-теми П (прогнозування), П (програмування), Б (бюд-жетування) людського розвитку в регюнах та по дер-жавГ в щлому. Це головна запорука послщовного ш-велювання та подальшого усунення деструктивних сощальних явищ в Украш на основ! укрГплення та розвитку нащонально'1 системи щнностей у процеа досягнення цшей ХХ1 столГття.
Перерозподiл повноважень м1ж центральними та мюцевими органами влади
Перехщ до розробки та реалГзацп Нацюнально'1 та регюнальних програм людського розвитку вимагае проведення перерозподшу повноважень вщ центра-льних оргашв державно'1 влади до мюцевих оргашв самоврядування шляхом розширення гх прав з одно-часним пщвищенням вщповщальноси в забезпеченш сталого сощально-економГчного розвитку конкретного регюну та держави в цшому.
На сьогодш в ощнках 1РЛР фшансування людського розвитку та його мошторинг розглядаються тшьки обГрунтуванням видатюв мюцевих бюджета на освиу, охорону здоров'я та сощальний захист населення, а також у розрГзГ трансферта за рГзним при-значенням з державного бюджету.
Визначення повноважень оргашв влади рГзних рГвшв у процес становлення системи державного управлшня «життям по-новому» повинно передбачати розширення перелГку аспекта людського розвитку, фшансування яких доцшьно здшснювати з мюцевих бюджета адмшютративних областей, райошв i мют. Кожний орган влади повинен мати можливють здш-снювати фшансування тих складових людського розвитку, на функщонування i розвиток яких кожен з них мае найбшьший вплив.
У бюджетнш системи Украши, як уштарно'1 держави, за роки незалежноси створеш передумови до оптимГзацИ поеднання бюджетного централГзму з бюджетним федералГзмом на принципах сощального партнерства та сощально'1 вщповщальность Так, у сучасних умовах уштарноси держави та дГючого ад-мшютративно-територГального устрою розширення фшансово'1 самостшносп мюцевих оргашв влади в регюнальному людському розвитку можна забезпечи-ти на засадах визначення меж бюджетного федера-лГзму в 1х оргашчному поеднанш з можливостями бюджетного централГзму.
Розробку регюнальних програм людського розвитку у складГ ПрогнозГв i Програм сощально-еконо-мГчного розвитку регГонГв доцшьно здГйснювати у межах власних та залучених фГнансових ресурсГв, об-сяпв та структури яких повинно вистачати для простого регюнального вщтворення, насамперед людського потенщалу. Розширене регюнальне вГдтворення людського потенцГалу (екстенсивним або Гнтенсив-ним шляхом) повинно здшснюватися завдяки соцГа-льним трансфертам з державного бюджету — дотащям
та субсищям для забезпечення досягнення единих стандарта якост життя населення держави в П рiз-них регюнах.
Фiнансова самостiйнiсть мiсцевих оргашв влади повинна бути регламентована наявною комунальною власнiстю на землю, люи та iншi природнi ресурси, а також заходами щодо змiцнення доходно! бази мюце-вих бюджетiв та вдосконалення м1жбюджетних вщно-син держави, адмшстративно! областi, району, мiста.
Доцшьно додатково узагальнити i переосмисли-ти нормативно-правовi та методичнi рiшення, яю визначенi чинним законодавством Укра!ни та про-йшли практичну апробацiю в ходi реалiзацi! укра!н-сько-шведського проекту розвитку мiсцевого самов-рядування в м. 1рпеш Ки1всько1 областi.
Пд час проведення державно-правового експе-рименту розвитку мiсцевого самоврядування в м. 1р-пенi, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинсь-ке Кишсько! обласп (з 5 квiтня 2001 року по 5 квггня 2005 року) матерiальною i фiнансовою основою мю-цевого самоврядування в Iрпiнському репош були рухоме i нерухоме майно, доходи мюцевих бюджетiв, позабюджетнi цiльовi (у тому числi валютнi) та iншi кошти, земля, природнi ресурси, що перебували у комунальнiй власносп територiальних громад мiста 1рпеня та селищ Буча, Ворзель, Гостомель, Коцю-бинське, а також об'екти !х спшьно! власностi, що перебували в управлшш 1ртнсько! мюько! ради.
Крiм того, в ходi експерименту видшялися за цi-льовим призначенням кошти з обласного бюджету, а також кошти, яю були одержанi вiд асощацп оргашв мюцевого самоврядування, iншi джерела. Була перед-бачена можливiсть створення цшьового позабюджет-ного фонду, порядок формування та використання коштiв якого визначаеться вщповщним положенням, затвердженим мiською радою.
Статтею 21 «Особливостi формування мiсцевих бюджета» Законом Укра!ни «Про державно-правовий експеримент розвитку мюцевого самоврядування в тсп Iрпенi, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Ко-цюбинське Кишсько! областi» вщ 5 квiтня 2001 року було передбачено, що:
по-перше, фiнансовою основою мюцевого самоврядування в 1ртнському регiонi були бюджети мiста 1рпеня та селищ Буча, Ворзель, Гостомель, Коцю-бинське (мiсцевi бюджети);
по-друге, доходи мюцевих бюджетiв формували-ся за рахунок власних, визначених законом джерел, що знаходились вiдповiдно на територп мiста та селищ, а також закрiплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податюв, зборiв та iнших обов'язкових платеж1в;
по-трете, для фiнансування загальнорегюналь-них програм та заходiв, утримання бюджетних уста-нов i органiзацiй, сфера дiяльностi яких поширюва-лася на територда усього регiону, а також для утво-рення резервного фонду бюджету мюта, певна части-на кошта з бюджета селищ передавалась до бюджету мюта (вщповщно до нормативiв, визначених мiською радою за погодженням iз селищними радами).
На перюд проведення експерименту до мiського та селищних бюджета зараховувались у повному об-сязi податки на доходи фiзичних осiб, на промисел, що справлялись на вщповщнш територп.
Особливосп справляння податку на додану вар-тiсть на територ!! проведення експерименту полягали в тому, що в разi забезпечення органами мiсцевого самоврядування 1ртнського регiону перевиконання планових надходжень вiд цього податку до Державного бюджету Украши, 50% сум !х перевиконання зара-
ховувались до мюцевого бюджету. При цьому вони не включались до розрахунюв доходно! бази мюцевого бюджету в процес фшансового вирiвнювання.
Одним з провщних елементiв формування мю-цевих фшанетв, яю передбачались у ходi проведення даного експерименту були доходи вщ мюцевих позик i мiсцевих лотерей, яю могли включатись до поза-бюджетних коштiв так само, як i прибуток, одержа-ний вщ проведення громадських робiт на добровшь-них засадах, а також добровшьш внески i пожертву-вання громадян, пщприемств, установ i органiзацiй. Але в ходi проведення експерименту не були вирше-нi проблеми формування комунально! власностi та землекористування, не були визначеш територiальнi кордони експерименту та порядок формування i ви-користання трансфертiв з державного та обласного бюджета, не була запроваджена передбачена законом норма щодо зарахування у мюцевий бюджет 50% по-запланових надходжень ПДВ з 1ртнського району та ш.
У той же час саме у положеннях цього державно-правового експерименту була закладена можли-вiсть мобiлiзацi! фшансових ресурсiв на тому рiвнi мюцево! влади, яка може забезпечити !х ефективне використання при наданнi громадських (або публiч-них) послуг у сощальнш сферi.
Крiм того, пщвищення фiнансово! самостiйностi мiсцевих органiв влади на сучасному етапi повинно базуватися на врахуванш вiтчизняного досвiду дiяль-ностi Рад народного господарства (РНГ у 19571965 рр.) при переважно територiальному принципi керування укра!нською економiкою у межах Укррад-наргоспу, розробки Соцiальних паспортiв адмiнiстра-тивних областей при переважно галузевому принцит керування укра!нською економiкою в системi Держ-плану Укра!ни, а також впровадження соцiальних нормативiв створення матерiально! бази об'ектiв со-цiально! сфери, яю були кращими за европейсью стандарти (м. Славутич Ки!всько! обласп).
Визначення тих ланок бюджетно! системи Укра-!ни, як1 найб^льше впливають на ту чи iншу складову людського розвитку, доц^льно здiйснювати на основi використання так званого структурно-вщтворюваль-ного пiдходу до розмежування повноважень центра-льних та мiсцевих оргашв влади в сощально-еконо-мiчних процесах адмшстративно-теритс^альних утворень держави.
Сутнiсть та змют структурно-в!цтворювального пiдходу полягають у тому, що:
по-перше, регюнальний розвиток розглядаеться як динамiчна характеристика регюнального простору, що об'еднуе у межах регюшв виробник1в i спожива-чiв товарiв та послуг в едину оргашчно цiлiсну еколо-го-економiко-соцiальну систему. У свою чергу, регiон являе собою просторово-територiальну концентрацiю галузей суспшьно-господарсько! дiяльностi;
по-друге, вiдтворювальнi процеси за масштабами державного управлшня економiкою класиф^ються на загальнодержавнi (у масштабах нацюнального господарства); територiальнi (у межах адмшстративно-територiального устрою); галузевi (у рамках галузей економiки та промисловосп та за видами економiч-но! дiяльностi); iндивiдуальнi (у рамках суб'екив ринку рiзних форм власносп).
У процесi становлення системи державного управлшня «життям по-новому» повноваження мю-цевих органiв влади в соцiально-економiчному розвитку вiдповiдних регiонiв згщно з адмiнiстративно-територiальним устроем Укра!ни доц^льно уточнюва-
ти та регламентувати на базi тако! класиф^цп тери-торiальних вщтворювальних процесiв, яю охоплюють:
вiдтворення матерiально! бази сощально! сфери (житлово-комунальне господарство, освгга, охорона здоров'я, соцiальний захист i соцiальне забезпечення, культура i мистецтво, засоби масово! шформацп, фь зична культура i спорт);
вщтворення об'екпв зв'язку, телекомунiкацiй та шформацп;
вiдтворення виробничо! та дорожньо-транс-портно! iнфраструктури;
охорона навколишнього природного середовища та забезпечення комплексного i рацюнального при-родокористування.
Вартiснi оцiнки теритс^альних вщтворювальних процесiв визначають так зваш регiональнi фiнанси, як та частина загальнодержавних фiнансiв, економiч-ний кругооб^ яких забезпечуе органiчну еднiсть вар-тюно! та натурально! форм регюнального валового випуску юнцево! продукцп та послуг при створенш валово! додано! вартосп регiону.
Завершенiсть територiальних вщтворювальних процеетв мае мiсце в таких межах територи, де згiдно з об'ективним розподшом i кооперацiею суспшьно! працi наявнi можливостi створення юнцево! продук-цi! та послуг iз замкнутим виробничо-технологiчним циклом. Ознаками завершеноси територiальних вщ-творювальних циклiв е фази виробництва, розподшу, обмiну й споживання товарiв i послуг на данш тери-торп.
Повноваження оргашв влади на рiзних рiвнях державного регулювання нацюнального господарства доцшьно регламентувати виходячи з ощнки !х найбь льшого впливу на ту чи шшу складову людського розвитку в межах власних та залучених фшансових ресурсiв.
Визначення потреб у власних фшансових ресурсах регюну, яю утворюють структуру його нацюналь-ного господарства й виражають економiчнi зв'язки та господарсью вiдносини на територи, доцшьно здшснювати вщповщно до структури теритс^альних вщ-творювальних процеетв [16, 17].
Формування регiональних фшанав пропонуеть-ся здiйснювати вiдповiдно до принципу автономнос-тi, який характеризуе рiвень завершеностi економiч-ного кругооб^у територiальних вiдтворювальних про-цесiв, та згщно з принципом сумiсностi, який вщо-бражае глибину взаемодп загальнодержавних вщтворювальних процеетв з теритс^альними.
Регiональнi фiнанси — це результат взаемодп за-гальноекономiчних, галузевих, теритс^альних та ш-дивiдуальних вiдтворювальних процеав при форму-ваннi валового внутршнього продукту нацiонально! економiки та валово! додано! вартоси регiону.
Формування регюнальних фшанав пропонуеть-ся здiйснювати вщповщно до принципу автономнос-тi, який характеризуе завершенють кругообiгу тери-тс^альних вiдтворювальних процесiв, та згiдно з принципом сумюноси, який вiдображае глибину взаемодп загальнодержавних вщтворювальних процеав з територiальними.
Використання принципу автономноси, який розкривае меж1 бюджетного централiзму, та принципу сумюносп, який характеризуе рiвень бюджетного централiзму, у формуваннi регiональних фiнансiв забезпечуе обГрунтування фiнансово! самостiйностi мiсцевого самоврядування i територiального самоуп-равлiння та глибину мiжбюджетних вiдносин на рiз-них рiвнях державного управлiння нацюнальною економiкою.
Впровадження в теорж> та практику державного управлiння економiчноï категорп «регiональнi фшан-си» допоможе, по-перше, встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки вщтворювальних процеетв рiзних масштабiв нацюнального господарства; по-друге, ощнювати рiвень ïx взаeмозалежностi i, по-трете, обГрунтовувати глибину ïx взаемодп при простому та розширеному регюнальному вiдтвореннi.
У юнцевому результатi це буде проводитись шляхом здшснення обГрунтованих розрахунк1в показниюв валово! додано! вартостi (ВДВ) регюшв та валового внутршнього продукту (ВВП) на нащональному рiвнi. У системi нащональних рахунк1в ВВП дорiвнюe загальнiй сумi ВДВ регюшв з урахуванням сальдо непрямих податюв i субсидш.
Досягнення iнтенсивного типу регюнального розширеного вiдтворення (нарощування ВДВ регюну завдяки пiдвищенню ефективностi використання дь ючого потенцiалу або завдяки нарощуванню факторiв економiчного зростання з одночасним пщвищенням ефективноси !х використання) буде сприяти економп соцiальниx трансферов з державного бюджету. Част-ку цieï економiï (до 50%) доцшьно направляти на виплату надбавок або премiальниx працiвникам ви-конавчих оргашв мюцево! влади. Друга частина економп сощальних трансферов з державного або регюнального бюджету (до 50%) стане джерелом формування регюнальних фшансових ресуретв.
Такий методолопчний пiдxiд до формування регюнальних фiнансiв буде сприяти уникненню пере-хресних та прихованих субсидiй, дотацш та субвенцiй i орieнтувати мiсцевi та центральнi органи виконавчо! влади на пошук i мобiлiзацiю внутршн1х резервiв i нових напрямiв саморозвитку, на iнiцiювання заxодiв для забезпечення сталого й збалансованого сощаль-но-економiчного розвитку регiонiв.
Збалансоване управлiння сталим розвитком держави на основi системи нацiональниx цiнностей пе-редбачае у майбутньому визначення того, щоб видат-ки на утримання i вщтворення матерiальноï бази сощально! сфери та iнфраструктури конкретного регюну забезпечувались власними та залученими фшансо-вими ресурсами, що акумульоваш у мiсцевому бю-джетi, а трансферта з державного бюджету та зведе-ного бюджету регюшв призначались би в основному для забезпечення единих стандарта якосп життя населення держави в рiзниx регюнах шляхом ствфь нансування вiдтворення матерiальноï бази соцiальноï сфери (див. таблицю).
Тобто якщо прiоритетнi завдання сощально-економiчного розвитку областей, районiв, мют, сш та селищ будуть обГрунтовуватись згщно iз Програмами людського розвитку вщповщного регiону, то тодi джерела формування мiсцевиx фiнансiв повиннi ви-значатись вiдповiдно до повноважень мюцевих оргашв влади в забезпеченш економiчного кругооб^у територiальниx вiдтворювальниx процеав. Показниками фiнансування людського розвитку регюну (на 100 тис. населення) будуть суми видатюв мюцевих бюджета на кожну складову територiальниx вщтворювальних процеетв.
У сучасних умовах децентралiзацiï влади об'ек-тивно вщсутш фiнансове та матерiальне пiдгрунтя забезпечення вщтворення об'екпв зв'язку, телекому-шкацш та iнформацiï, а також вщтворення виробничо! та дорожньо-транспортно! шфраструктури на рiв-нi адмшютративних областей. Тому ствфшансування цих територiальниx вщтворювальних процеав дощ-льно здiйснювати за рахунок кошта мюцевих та Державного бюджету Украши.
Таблиця
Схема розподыу видаткових повноважень мгсцевих органiв влади у фшансуванш регiонального людського розвитку
+— часткове фiнансування (до 30%); ++— сп1льне фiнансування (до 50%); +++— пров1дне фiнансування (бшьше 70%).
Висновки. В умовах каштатзаци нацюнально! економ1ки на перший план регюнал^ащ! територп Укра'1ни виходять принципи та ознаки ринково'1 еко-ном1ки: конкурентоспроможшсть, пщприемницька та швестицшна привабливють суб'екив господарювання та регюшв в цшому; наявтсть стратеги сощально-економганого 1 людського розвитку, сценарпв швес-тицшного та шновацшного менеджменту; режимш фшансово! дшльносп регюну, в тому числ1 для спещ-альних (вшьних) економганих зон та територш прюритетного розвитку, а також фшансування людського розвитку за рахунок кошта мюцевих та державного бюджета.
Результати сощально-економганого 1 людського розвитку територш повною мфою залежать в1д характеру та ефективноси дшльносп трьох секторш регю-ну: громадського, приватного та державного як р1в-ноправних сощальних партнерш. Сощальне партнерство трьох секторш регюну е формою прояву сощ-ального катталу територ!!, насамперед освшеноси населення, його здоров'я 1 культури, юторично! спа-дщини, як! е провщними складовими системи нацю-нальних щнностей.
Регюнальний розвиток в умовах сощального партнерства буде базуватись на спшьному створенш привабливого б^нес-клшату на територП на основ1 плщно! спшпращ м!ж громадсьюстю, б1знесом та органами мюцевого самоврядування. Комплексшсть регюнального розвитку полягае у створенш еколого-, сощально-, економгано ефективних масштабш госпо-дарсько'1 дшльносп на конкретнш територП, що за-безпечуе пщвищення добробуту населення, його освгаеносп та якосп життя.
В Укра!ш в основу цивЫзацшного процесу по-кладеш основш положення КонцепцП людського ро-
звитку на нацюнальному та регюнальному р1вн1. Метою державного управлшня «життям по-новому» стае вщродження та розвиток нацюнально! системи щн-ностей.
Основною мехашзму державного управлшня «життям по-новому» в умовах децентрал^ащ! влади покликан стати принципи взаемодП бюджетного централ1зму з бюджетним федерал1змом:
принцип вiдповiдносmi — видатков1 повноваження центральних та мюцевих оргашв влади в сощально-економганих процесах повинш бути адекватними структур! та взаемодП загальнодержавних, галузевих, територ1альних та 1ндив1дуальних вщтворювальних процесш;
принцип розвитку — бюджетна система Укра'1ни повинна бути оршнтована на створення сощально! держави та И ефективне функцюнування 1 розвиток;
принцип вiдтворення — просте регюнальне в1д-творення доцшьно здшснювати у межах власних ф1-нансових ресурсш регюну, а розширене — за рахунок мжбюджетних трансферта, призваних забезпечити досягнення единих стандарта якосп життя населення держави на данш територП.
Провщними складовими мехашзму державного управлшня «життям по-новому» в умовах децентралЬ защ! влади покликан! стати:
глобальний, нащональний та регюнальний вимiр життя в УкраТш;
розробка Нацюнально! та регюнальних програм людського розвитку;
перерозподм повноважень мж центральними та мсцевими органами влади.
Сталий збалансований екологганий, сощальний ! економганий розвиток регюну повинен забезпечува-тись вщповщшстю обсягш та структури фшансових ресурсш мюцевих оргашв влади, б1знесу ! оргашзова-но! громадськост! в динамщ та структур! територь альних вщтворювальних процесш, як! забезпечують завершешсть територ1альних виробничо-технологга-них циклш з випуску продукщ! та надання послуг.
Впровадження системи П (прогнозування), П (програмування), Б (бюджетування) людського розвитку в регюнах та по держав! в цшому передбачае розробку сощальних нормативш ! стандарта життя населення Украши, а також норм фшансового забезпечення видаткш державного та мюцевих бюджета (державне управлшня; освгта; охорона здоров'я; сощальний захист ! сощальне забезпечення; культура ! мистецтво; ф!зична культура ! спорт, гарантованих послуг житлово-комунального господарства та засобш масово'1 шформащ!) на основ! державно-приватного партнерства.
У заключному роздМ V «Контроль за дотриман-ням бюджетного законодавства та вщповщальшсть за порушення бюджетного законодавства» оновленого Бюджетного кодексу Укра1ни рекомендуеться розро-бити «Основш положення щодо впровадження вщпо-вщальносп вищих оргашв державно! ! мюцево! влади та оргашв мюцевого самоврядування за недофшансу-вання за нормативами фшансово! (бюджетно! та приватного спшфшансування ) забезпеченост! Нащона-льно! та регюнальних програм людського розвитку».
Основними напрямками подальшого висвплен-ня наукових доробок у сфер! створення цтсно! та ефективно! системи управлшня нацюнальною еко-ном1кою е розкриття таких пров1дних складових ме-хан1зму державного управл1ння «життям по-новому», як наукове та освиянське забезпечення функцш ! процес1в управл1ння, !х кадрове та законодавче забез-печення.
Видатковi повноваження в структурi територiаль-них в1дтворювальних процесiв Адмшстративно -територiальний рiвень
Область Район М1сто, село, селище
Освпа Вища та пiс- лядипломна +++ Дошкшьна, позашкшь-на, загаль- на середня +++
Професiйно-технiчна та для громадян, як1 потребують соцiальноl допомоги та реабтта-цй ++
Охорона здоров'я +++ ++ +
Соцiальний захист i соцiальна допомога + ++ +++
Житлово -комунальне господарство + ++ +++
Культура, мистецтво i ЗМ1 + ++ +++
Фiзична культура i спорт + ++ +++
Зв'язок, телекомунжацй та iнформацiя ++ ++ ++
Виробнича та дорожньо-транспортна iнфраструк-тура ++ ++ ++
Комплексне природоко-ристування та охорона навколишнього природного середовища ++ ++ ++
Список використаних джерел
1. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу Украши [Текст] / кол. aBTOpiB [наук. реда-кщя В.Ф. Столярова]. — 2-ге вид., доп. та перероб. — К.: ДННУ АФУ; УДУФМТ, 2011. — 560 с.
2. Human Development Report 1993. — Published for the United Nations Development Programme (UNDP). — New York: One United Nations Plaza New York; Oxford: Oxford University Press, 1993. — www.undp.org.
3. Human Development Report 2013. The Rise of the South: Human Progress in a Diverse World. — Published for the United Nations Development Programme (UNDP). — New York: One United Nations Plaza New York; Oxford: Oxford University Press, 2013. — www.undp.org.
4. Репональний людський розвиток [Електрон-ний ресурс] // Статитистичний бюлетень. — Ки1в: Державна служба статистики Украши, 2012. — Режим доступу: http//www.ukrstat.gov.ua/druk/katalog/ kat_u/ 2012/ 08_2012/zb_rlr_2011.zip.
5. Зыбарева О.В. Тенденции экономической преступности в регионах Украины как формы проявления девиантной социализации [Электронный ресурс] / О.В. Зыбарева, О.В. Шинкарюк // Вопросы современной экономики. Вып. №3. — М.: Издательский дом «Научное обозрение», 2013. — Режим доступу: http://economic-journal.net/2013/10/056/.
6. Репональний людський розвиток [Електрон-ний ресурс] // Статитистичний бюлетень. — Ки1в: Державна служба статистики Украши, 2013. — Режим доступу http//www.ukrstat.gov.ua/druk/katalog/ kat_u/ 2013/ 08_2013/zb_rlr_2012.zip.
7. Людський розвиток в Укра!ш: можливоста та напрями сощальних швестицш (колективна науково-аналггична монографiя) [Текст] / За ред. Е.М. Лiба-ново!. — К.: 1н-т демографп та сощальних дослщжень НАН Укра!ни, Держкомстат Укра!ни, 2006. — 356 с.
8. Людський розвиток регюшв Укра!ни: аналiз та прогноз (колективна монографiя) [Текст] / За ред. Е.М. Лiбановоl. — К.: 1н-т демографп та сощальних дослщжень НАН Укра!ни, Держкомстат Укра!ни, 2007. — 328 с.
9. Людський розвиток в Укра!ш: шновацшний вимiр (колективна монографiя) [Текст] / За ред. Е.М. Лiбановоl. — К.: 1н-т демографп та сощальних досль
джень НАН Украши, Держкомстат Украши, 2008. — 316 с.
10. Калашткова Л.М. Формування регюнальних фшанав. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Л.М. Калашткова [Текст]. — Нац. акад. держ. по-датк. служби Украши. — 1ртнь, 2004. — 19 с.
11. Столяров В.Ф. Методолопя розробки програм та бюджету регюну в контекст людського розвитку [Текст] / В.Ф. Столяров, О.В. Шинкарюк // Збiрник наукових праць. — Вип. 6. Економiчнi науки.
— Чершвщ: Книги—ХХ1, 2010. — С. 55-65.
12. Столяров В.Ф. Методолопя бюджетування людського розвитку в Украш [Текст] / В.Ф. Столяров, О.В. Шинкарюк // Збiрник наукових праць. — Вип. 8. Економiчнi науки. — Чершвщ: Книги—ХХ1, 2012. — С. 17-35.
13. Шинкарюк О.В. Формування фшансово'1 без-пеки регюнального людського розвитку [Текст] / О.В. Шинкарюк, В.Ф. Столяров // Сборник научных трудов SWorld. Материалы международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2012». — Вып. 4. Том 33. — Одесса: КУПРИЕНКО, 2012. — ЦИТ. 412-1295. — С. 84-87.
14. Шинкарюк О.В. Сутнють та складовi фшансово'1 безпеки людського розвитку в Украш: вщтво-рювальний пщхщ / О.В. Шинкарюк, В.Ф. Столяров // Всеукрашський науково-виробничий журнал «Ста-лий розвиток економжи». — 2013. — №1 (18). — С. 27-33.
15. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Основи ощнки фшансово'1 безпеки регюнального людського розвитку в контекси стратегИ економiчних реформ [Текст] // Збiрник наукових праць. — Вип. 9. Еконо-мiчнi науки. — Чершвщ: Книги—ХХ1, 2013. — С. 7689.
16. Дрошк_С.В. Методичш основи формування балансу фшансових ресуретв регюну: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 / С.В. Дрошк_ [Текст]. — Н.-д. екон. ш-т М-ва економжи Украши. — К., 1999.
— 16 с.
17. Кукарцева С.В. Мехашзм забезпечення ком-плексноста регюнального розвитку промисловосп: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спещальнютю 08.07.01 / С.В. Кукарцева [Текст]. — Економ^ промисловосп / Ки-1вський нащональний ушверситет технологш та дизайну. — Ктв, 2006. — 19 с.
Л. I. Тараш
д-р екон. наук
I. П. Петрова
м. Донецьк
МЕХАН1ЗМ РЕАЛ1ЗАЦП nAPTHEPCbKOÏ ВЗА€МОДП ДЕРЖАВИ I ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ
Партнерська взаeмодiя держави та суб'екив приватного сектору на засадах державно-приватного партнерства передбачае створення механiзму реалiза-цiï, який мае на мета пщвищення ефективностi, про-зоростi й об'ективносп прийняття iнвестицiйних рь шень, оптимiзацiю витрат у мiнливих умовах ринко-во1 економiки та досягнення бажаного результату для обох учасниюв. Для ефективного формування мехаш-зму реалiзацiï державно-приватного партнерства (ДПП) необхщно визначитися зi складовими, як1
утворюють цшюну систему партнерсько'1 взаемодп держави та суб'екив приватного сектору.
Практика реалiзацiï мехашзму ДПП у заруб1ж-них крашах мае рiзнi особливоста у формуваннi стру-ктурних елементав i процедур щодо концептуального, шституцшного й методичного забезпечення партнерсько'1 взаемодп держави i бiзнесу. Тому мiжнароднi органiзацiï з питань пщтримки та розвитку ДПП про-водять мошторинг м1жнародного досвiду реалiзацiï механiзмiв партнерсько'1 взаемодп держави i бiзнесу та на основi цих дослщжень розробляють рекоменда-
