CC BY
110
УДК 658:005.52
Мехович Сергш Анатолшович, канд. екон. наук, професор кафедри еконо]шчного анатзу та облшу Нацiональний технiчничний ушверситет «Харшвський полiтехнiчний шститут»; e-mail: [email protected], тел. (+38) 050-402-62-12.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ФОРМУВАННЯ РЕГ1ОНАЛЬНИХ М1ЖГАЛУЗЕВИХ ЗВ'ЯЗК1В
На основi аналгзу наукових концепцш формування кооперацшних зв'язюв м1ж промисловими тдприемствами сформовано сучасний погляд на суттсть регюнальних мiжгалузевих зв'язюв та розроблено 1х класифiкацiю на основi використання кластер них технологш.
Ключовi слова: регiональнi мiжгалузевi зв'язки, iнтеграцiйнi процеси, технологiчнi платформи, державно-приватне партнерство, технологiчний ре iнжинiринг, трансферт технологш.
Мехович Сергей Анатольевич, канд. экон. наук, профессор кафедры экономического анализа и учета Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт»; e-mail : [email protected], тел. (+38) 050-402-62-12.
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ФОРМИРОВАНИЕ РЕГИОНАЛЬНЫХ МЕЖОТРАСЛЕВЫХ
СВЯЗЕЙ
На основе анализа научных концепций формирования кооперационных связей между промышленными предприятиями сформирован современный взгляд на сущность региональных межотраслевых связей и разработана их классификация на основе использования кластерных технологий.
Ключевые слова: региональные межотраслевые связи, интеграционные процессы, технологические платформы, государственно-частное партнерство, технологический реинжиниринг, трансферт технологий.
Mehovich Sergey Anatoleyevich , professor at the National Technical University " Kharkiv Polytechnic Institute ? Kharkov, Ukraine . Frunze st., 21, Kharkov, Ukraine, 61002, e-mail: [email protected], tel. (+38) 050-402-62-12.
THE MODERN VIEW OF THE NATURE OF THE REGIONAL INTER-SECTORAL LINKAGES
Based on the analysis of scientific concepts formation of cooperative ties between industry formed the modern view of the nature of the regional inter-sectoral linkages and developed their classification on the basis of the use of cluster technology.
Key words : regional inter - industry linkages , integration processes, technology platforms, public -private partnerships, technological reengineering technology transfer.
Постановка проблеми
Науков1 концепци формування регюнальних м1жгалузевих зв'язюв е складовою частиною наукових теорш та концепцш в обласп розмщення виробництва i територ1ально'1 оргашзаци господарства . Поняття «мiжгалyзевi зв'язки» слщ розум^и як економiчнi зв'язки мiж галузями матерiального виробництва, що формують единий господарчий мехашзм. Вони вщображають yd стадп процесу вщтворення продукцп кожно'1 галyзi та сукупного суспшьного продукту. Його кшькюна характеристика дозволяе отримати величину пропорцш мiж галузями. Об'ективна необхщшсть пропорцюнальносп розвитку галузей господарства юнуе у будь якому суспшьста.
Основна частина
У роботах М. Портера, М. Трейа, Ф. I. Шерера, Д. Роса та шших вчених розглядаються загальш питання питання штеграцшних процеав у корпоративному секторi та питання впливу мiжгалyзевих зв'язюв на конкурентноздатшсть галузей та тдприемств. Теоретичш основи нового тдходу до визначення сут мiжгалyзевих зв'язюв та оцiнка факторiв, що впливають на ix розвиток, дютали у працях iнститyцiоналiстiв та неошституцюналютсв Д.Бейна, Дж. Б'юкенена, Г. Демсеца, Р. Коуза, Е. Мейсона, Д. Норта, Г. Саймона, О. Ушьямсона та шших. 1нституцюнальна теорiя розглядае розвиток форм мiжгалyзевих зв'язкiв з позицп вибору шляхiв вирiшення проблеми координацп в економiчних системах.
На рис. 1 представлеш теорп регюнального розмiщення виробництва, еволюцiя
яких дозволяе дшти до уявлення 1х сучасного стану. Науковi концепци формування регюнальних мiжгалузевих зв'язкiв беруть свiй початок вщ теорп «iзольованоi держави» Й. Тюнена (1826 р.). Вiн припускав юнування економiчно iзольованоi вiд усього св^ держави, в якiй е центральне мiсто, що е единим ринком збуту сшьськогосподарсько'1' продукцп та джерелом забезпечення промисловими товарами. Дослщник звернув увагу на залежнiсть результапв господарсько'1' дiяльностi вiд таких факторiв розмiщення сiльськогосподарського виробництва, як вщстань вiд господарства до ринку збуту, щни на рiзнi види продукцп та земельна рента. Й. Тюнен обгрунтував основнi положения земельно'1' ренти по мюцю знаходження. Певний продукт продаеться по однш i тш же цiнi незалежно вiд мюця свого виробництва. Мiнiмум транспортних витрат на доставку сшьськогосподарсько'1' продукцп вщповщае максимуму земельно'1' ренти. Вирiшальним фактором розмщення виробництва у В Лаунхардта (1882 р.), як i у Й. Тюнена, е транспорты витрати , а оптимальне розмщення пiдприемства залежить вщ ваги вантажiв та вiдсталi 1х перевозки. З ускладненням економши та економiчних вiдносин з'являлись новi дослiдження.
В свош теорп «штандорта» А. Вебер ввiв в теоретичний аналiз новi фактори розмiщення виробництва i сформулював бiльш широку оптимiзацiйну задачу - мiнiмiзацii загальних витрат виробництва, а не тшьки транспортних. Вш запропонував класифiкацiю факторiв розмщення по 1'х впливу, ступеню стльносп та проявам. За Вебером фактор розмщення - це економiчна вигода, яка полягае у скороченш витрат з виробництва i збуту певного промислового продукту та означае можливють його виготовлення у певному мсп з меншими витратами, нiж у шшому. Вiн аналiзуе три види виробничих витрат, що не залежать вщ мют положення : витрати на сировину, на робочу силу i транспорты витрати, тобто аналiзуються три фактори: транспорт, робоча сила i агломерацiя. Вiдповiдно, видiляються i три основнi орiентацii у розмщенш: транспортна, робоча i агломерацiйна. Транспортна орiентацiя рекомендуе розмiщати пiдприемства там, де витрати на транспорт мшмальш. Орiентацiя на трудовi ресурси виходить iз пошуку мiсць, де по рiвню заробiтноi плати та продуктивност працi маються найбiльш низькi витрати. Трудова орiентацiя розмiщення переважае над транспортною у тому випадку, коли економiя витрат на робочу силу перевищуе транспортнi витрати. На думку А. Вебера агломерацшна орiентацiя виникае у тих випадках, коли економiя вщ концентрацп виробництва (агломерацiйний ефект) перевищуе додатковi витрати на транспорт та робочу силу, що виникають при перемщенш промисловостi у пункт агломерацп.
Як рiвнiсть попиту та пропозицп для кожного центрального мюта по кожному товару та кожнш послузi можливо розглядати теорiю центральних мюць В. Кристаллера. На 1х основi можуть бути сформованi оптимальш ринковi зони, знайденi найкоротшi транспорты маршрути та вибранi найкращi мюця для органiв адмiнiстративно-територiального управлшня. Ця думка була розвинена у працях А. Леша [1]. Вш дав бшьш точне пояснення мехашзму формуванню ринкових зон iз розповсюдженням теорii на будь якi види виробництва. Здобутки В. Кристаллера та А. Леша полягають у тому, що вони зробили спробу вщкрити закон взаемного просторового розмщення населених пункпв та побачити порядок розмщення мiст, той, що пiддаеться розрахунку, та застосувати його при проектуванш населених пункпв на нових територiях. Вони встановили iерархiчнi ступенi просторово! системи населених пунктiв i зв'язок мiж мiстом населеного пункту у цш системi та його функцюнальними особливостями -складом населення, рiвнем його обслуговування, тощо [2] .
У 30-х роках шведсью економюти Е. Хекшер та Б. Олш розвили теорiю мiжнародного (мiжрегiонального) розподшу працi. 1х основнi висновки зводяться до того, що регюни повинш вивозити продукти iнтенсивного використання надлишкових факторiв виробництва i ввозити продукти штенсивного використання дефiцитних для них факторiв.
Рис. 1. Антолопя основних теорш регионального розмщення виробництва
1з 1х висновкiв слщуе, що вiдсталi або тi регюни, що розвиваються, та мають дефшит капiталу i надлишок робочо! сили, повинш спецiалiзуватись на виробництвi i вивозу трудомютко! продукцп. Розвинутi регюни, що накопичили велик маси функцюнуючого капiталу, повиннi наближатися до вивозу катталомютко! продукцп. У всiх крашах та регiонах економiчний розвиток проходить три основш стадп : до шдус^альний, iндустрiальний та постiндустрiальний. При цьому для регюшв, що знаходяться на рiзних стадiях розвитку, повинш бути рiзнi пiдходи до управлшня процесом економiчного розвитку. На стадп iндустрiального розвитку дiють закономiрностi, що визначаються роллю ведучих галузей. Вони утворюють мультиплiкативний ефект та визначають рiвень розвитку регiона в цшому. На постiндустрiальнiй стадп головним фактором розвитку регюна стае рiвень розвитку регионально! iнфраструктури. З приводу цього концепщя економiчного районування (теорiя утворення регюнальних комплексiв), що була створена Колосовським М. М., вiдповiдала потребам свого часу та була затребувана в умовах шдус^ально! стадп розвитку економши. Вiдповiдно до ше'1 концепцп, уся територiя краши розподiляеться на економiчнi райони, що утворюються вщповщно виробничих ознак та в цшому представляють закiнчену систему регiональних поеднань продуктивних сил.
У сучасних умовах регюн дослвджуеться як багатофункцiональна та багатоаспектна система, як тдсистема шформацшного суспiльства, або як безпосереднiй учасник штернащоналiзацп та глобалiзацп економiки. Еволющя теорп регiонiв вiдображае прагнення у переходi регiонiв на модель сталого розвитку.
У 50-х роках ХХ - го сторiччя з'являеться теорiя дифузп нововведень шведського вченого Т. Хагерстрандта. Вона базуеться на тому, що економiчний розвиток е результатом
дифузп мiж крашами та регiонами нововведень: техтчних удосконалень, нових джерел сировини та енергп, нових матерiалiв, тощо. Основн поняття, що вiдносяться до теорп нововведень вщповщають глобальнiй моделi шформацшного суспiльства i е важливими параметрами економши розвитку сучасних держав.
Трансформацшт процеси, що вiдбуваються у нацюнальному iнновацiйному середовищi, змiни у шституцюнальному оточеннi та процеси глобашзацп стали причиною переосмислення сутносп економiчних процеав щодо мiжгалузевоi штеграцп та методiв 1'х регулювання i управлiння. Останн роки проблемам управлiння мiжгалузевими зв'язками присвячено багато наукових робт У цих роботах в свош бшьшосл розглядаються питання щодо розробки вщповщних маркетингових програм, створення нових видiв продукцп та впровадження нових технологий мiжгалузевого виробництва, а проблемам реформування мiжгалузевих формувань та основних видiв 1'х виробничо'1 дiяльностi у динамiчно мiнливих умовах iнновацiйного середовища придшяеться значно менше уваги. Трансформацiйнi процеси, що вщбуваються у нацiональному шновацшному середовищi, змiни у iнституцiональному оточенн та процеси глобалiзацii стали причиною переосмислення сутносп економiчних процесiв щодо мiжгалузевоi штеграцп та методiв 1'х регулювання i управлiння. Нiвелювання галузевого впливу на виробничу та техшчну полiтику пiдпорядкованих бiзнес-формуванням промислових тдприемств створило певнi труднощi у вибору партнерства для тих тдприемств, що виявились поза цими формуваннями. Тому стратегия тдтримки та розвитку мiжгалузевих виробництв стае одним iз головних напрямiв пiдвищення ефективностi господарсько'1 дiяльностi у промисловостi. Особливе значення вона мае у регюнальному аспектi, так як втручання у 1'х дiяльнiсть рiзноi орiентацii стейкхолдерiв викликае сутт^ соцiальнi напруги та проблеми у регюнах, що проявляеться у лшвщацп кооперацiйних зв'язкiв та робочих мюць, банкротствi малих та великих тдприемств, вщображаеться на мiсцевому бюджет! 1снуюча концепцiя побудови iнтегрованих систем управлшня, орiентована на споживача та ефектившсть виробництва потребуе доповнення у частит формування цшей з урахуванням 1'х специфiчних функцiй щодо впливу на процеси решжитрингу, якi стосуються, у першу чергу, високотехнолопчних пiдприемств машинобудування, радiоелектронiки, приладобудування, авiацiйноi та шших галузей. У той же час, без глибокого розумшня цих процеав неможливо забезпечити нормальне функцiонування мiжгалузевих виробництв у динамiчно мiнливих ринкових умовах. Головною проблемою на цьому шляху е подолання стереотипу у поглядах власниюв бiзнес-формувань на розвиток тдприемств, що не входять до кругу 1'х вщомчих штереав. Зрозумшо, що це право власника i iгнорувати цим правом протизаконно. 1нший, цивiлiзований шлях - узгодження штереав на взаемовигiдних для усiх сторш умовах. Цiлком зрозумiло, що перешкодою у цьому питант стае пол^ичний протекцiонiзм та корупцiя, якi знаходяться в Укршт на пiку свого розвитку.
Ще однiею проблемою на шляху удосконалення мiжгалузевих зв'язкiв е проблема економiчного домiнування. Теорiя полюав зросту виникла на основi теорп центральних мiст завдяки працям французького вченого Ф. Перру, який обгрунтував структурне видшення галузей господарства, що швидко розвиваються. Ця теорiя представляе певний штерес враховуючи напрямок дослщження, що прийнятий у дисертацii, тому зупинимось на нш бiльш детально. Ф. Перру разом iз сво'ми прихильниками пiддав критицi ряд основоположник позицш як неокласицизма, так i кейнсiанства i створив оригiнальну теоретичну концептю державного управлiння економiкою, що отримала назву «державного дирижизма». Головну задачу держави економюти бачили у забезпечент структурно!' перебудови економiки, зросту концепци виробництва i капiталу у тлях тдвищення конкурентноздатностi французьких товарiв на свiтових ринках [3]. Вчений стверджував, що мехатзм вiльноi конкурент' не виконуе бшьше ролi регулятора рiвноваги, тому що ринок структурно перетворено монополiями та втручанням шших шститупв. Економiчнi суб'екти пов'язанi мiж собою асиметричними вiдносинами економiчноi i соцiальноi влади, вони свiдомо сприймають ринковi iмперативи i наполегливо здшснюють свою власну економiчну
стратепю. На думку Ф. Перру, сучасна ринкова економша - це св^ фiрм, що панують та фiрм, що 1м пiдлегли. Домiнуe фiрма, що виробляе бiльш нiж 40 % продукцп вае'1 галузi. Вона е центром кон'юнктури, а iншi фiрми пристосовуються до 11 рiшень [4]. Найважлившим принципом державно! економiчноi пол^ики соцiологiчна школа оголосила принцип вибiрковостi полiтики держави, який покладено в основу принципу «привелшйованих точок застосування сили». Сучаснi галузi, такi, як важка промисловють, хiмiя, загальне машинобудування, нафтопереробка - це рушiйнi сили прогресу. Вони або удосконалюють iншi галузi, або пiдготовлюють масове нововведення у майбутньому. Розвиток цих галузей повинно бути метою вибiрковоi пол^ики уряду, бо вони збiльшують масштаби i темпи економiчноi експансп, модифшують структуру вае'1 нацюнально! економiки. Загальна економiчна теорiя Ф. Перру - це систематичний аналiз проблеми влади в економщ, в основi яко! теорiя економiчного домiнування. Соцiологiчнi та шституцюнальш змiни в його теорп об'еднаш для того, щоб видшити один факт -загальний характер феномена влади в економiчному житп суспiльства. Керуючись цими принципами, Ф. Перру сформулював концепцiю трьох економш. Домiнуюча економiка (економiка домшуючо! сили), яка, на його думку, вщповщае сучасному рiвню розвитку капiталiзму. Гармошзоване суспiльство (економiка гармонiзованого зросту) - економша, що викликае удосконалення сучасно! катталютично! системи завдяки державному регулюванню, та загальна (глобальна ) економша - що вiдповiдае суспiльству майбутнього, де виробництво буде задовольняти потреби кожно! людини, зникнуть злиднi та насильство. Ядро теорп влади у домшуючш економщ складае концепцiя асиметричних вiдносин мiж економiчними суб'ектами. Ф. Перру стверджував, що у сощально-економiчнiй системi сучасного капiталiстичного суспшьства немае нiяких внутрiшнiх спонукань, яю б штовхали 11 до встановлення рiвностi. Нерiвнiсть витiкае iз вщмшносп у розмiрах виробництва i катталу, iз рiзного ступеня iнформованостi партнерiв, iз причетностi до рiзних сфер господарювання та впливу, тощо. Слщ погодитись iз Перру, що на сучасному етат сформувалась домiнуюча економша, в 11 рамках змiнюються суть i форми вiдносин мiж економiчними суб'ектами та виникають незалежнi макроодинищ, а в 1х серединi змшюеться природа та змiст конкуренцп [5, с. 157]. В основi цих змш лежить не стiльки прагнення забезпечити максимальний прибуток для кожного тдприемства, але й максимальний прибуток для макроодинищ. Це означае, що конкуренщя iз агресивно'1 перетворюеться в «колективну», впливае на рух капiталiв в серединi галузi та мiж галузями, тобто норма прибутку окремих пiдприемств не регулюеться величиною 1х власного капiталу [6].
Ефект домшування е головним фактором у сферi економiчноi дiяльностi. Спираючись на концепщю «домшуючо! економiки» та поняття неоднорщносп зросту, Ф. Перру робить наступш висновки щодо практики планування в умовах капiталiзму.
По-перше, збалансований зрют не здiйснимо, полiтика зросту - це завжди пол^ика нерiвномiрного зросту незалежно вщ того, досягаеться вона свщомо або вiдбуваеться стихiйно.
По-друге - пол^ика зросту що здшснюеться як структурна полiтика, спрямована не на пристосування до юнуючих структур, а на активне перетворення цих структур у бажному напрямку. У-третсх, оскшьки зрют нерiвномiрний, структурна пол^ика е обов'язково полiтика виборча, а не глобальна, як це стверджують кейнашанщ [5, с. 155].
Економша гармошзованого зростання передбачае ведучу роль держави у прийнятп рiшень, що стосуються перспективного розвитку економши. Це передбачае формування довгострокових програм розвитку на основi директивного, шдикативного i програмного планування. Особливiстю економiчного зростання вважаеться те, що державна структурна пол^ика повинна бути вибiрковою. На цьому етапi слiд прагнути максимiзацп валового реального продукту, зменшенню диспропорцш мiж рiзними секторами економiки та гумашзацп економiчних процесiв. Це означае необхщшсть приведення 1х у вщповщнють планам окремих пiдприемцiв та сощальних групп [5, с. 203]. На стадп загально'1
(глобально!) економши суспшьство наблизиться до створення господарства, у якому можливо подолати економiчнi та сощальш конфлiкти. На цьому етап змiни торкнуться принцитв оргатзацп господарств та правових шститупв, зросте роль держави, як арб^ражного органу. На думку Перру щ змiни стануть можливими завдяки принциповому перетворенню природи прибутку, який перестане бути доходом та стане винагородою за творчу дiяльнiсть [5, с. 204]. Це ствердження е дискусшним, але слiд погодитись iз Перру щодо можливосп подолання конфлiктiв використовуя рiзнi форми оргатзацп господарств.
Один iз таких пiдходiв полягае у кластерiзацii економiчних вiдносин. Саме завдяки системi мiжгалузевих зв'язкiв, розвиток яких забезпечуе кластер, створюеться единий господарчий мехашзм. Необхiднiсть пропорцiйного розвитку галузей господарства юнуе у будь якому суспшьсга з розвинутим громадським розподшом працi. Наслiдки руйнування виробничих сил у пострадянських крашах привели до безпрецедентних втрат та сощальних катастроф. Поряд iз прямими зв'язками мiж галузями iснуе складна система непрямих мiжгалузевих зв'язкiв, що опосередкованi участю у виробництвi продукцп цiлого ряду галузей. У першу чергу це стосуеться високотехнолопчних виробництв.
Об'ективне порозумшня процеав виробничо! штеграцп дозволяе отримати класифшацшш ознаки щодо регiональних мiжгалузевих зв'язкiв. Представлена на рис. 2 класифшащя вiдповiдае iнституцiйному середовищу, що склалося. Як видно iз рисунку, регюнальш мiжгалузевi зв'язки класифiкуються за видами економiчноi дiяльностi, за формою здшснення зв'язкiв, за способом тдлеглосп, за видом партнерства, за територiальною ознакою, за засобом формування, за цшьовим призначенням та за видом ефекту. Головним вектором у цш класифшацп е ознаки за видами економiчноi дiяльностi. Саме вiд них залежить призначення та засоби партнерства. Як видно iз рисунку, класифшащя розроблена за умови цшьово'1 орiентацii мiжгалузевих зв'язкiв на виконання програм технологiчного ре iнжинiрингу та спрямована на отримання синергетичного ефекту.
На розвиток регюнальних мiжгалузевих зв'язкiв здшснюють вплив технологiчнi, економiчнi, iсторичнi, корпоративш та полiтичнi фактори. (рис. 3).
В чист основних можна видшити технологiчнi, економiчнi, iсторичнi, корпоративнi та пол^ичш фактори. Iснуючi реалп свщчить про те, що виробничi тдприемства, фiнансово-промисловi групи та взагалi бiзнес-формування належать рiзним власникам, якi у свою чергу тдтримують тi чи iншi полiтичнi партп та угрупування. Тому в Украiнi полiтичнi фактори е виршальними при виборi форм виробничих зв'язюв,
Вiдповiдно до форм штеграцп задачi мiжгалузевого управлiння у промисловосп можна звести до такого [7, 8].
1. Створення оргашзацшно'1 структури управлшня.
2. Залучення учасниюв регюнальних шновацшно-шжишрингових кластерних формувань щодо учасп у державно-приватному партнерствi.
3. Формування спшьних технологiчних платформ.
4. Розробка стратепчних iнтеративних планiв комплексного розвитку територш, узгоджених iз вщповщними планами бiзнесу та науки.
5. Розробка принцитв самоуправлшня у дiяльностi iнтегруючих пiдприемств, що входять до единого мiжгалузевого комплексу.
6. Закршлення взаемно'1 вiдповiдальностi iнтегруючих пiдприемств на договiрних умовах.
7. Формування едино'1 системи економiчних стимулiв та заохочення.
Зпдно сформульованим задачам представляеться можливим розвинути основт положення методики формування РМЗ на основi використання кластерних технологш, що схематично зображено на рис. 4.
Ш I m TI -i
0
1
S H
Рис. 2. Система класифшацп репональних м1жгалузевих зв'язюв
ш
8 i о
ш
4
0 тз
ш
1
s
UJ
ш с s
5
<
□ ТЗ
ш
1 го
I
s го
1Л 1Л
Рис. 3. Фактори, що обумовлюють розвиток репональних мiжгалузевих зв'язкiв
Методичний пiдхiд умовно складае сiм блокiв : суб'екти та об'екти, аналiтичний, критерiальний, планування, формування РМЗ , моделювання, система заохочення, технолопчний аудит та контролшг.
Щодо пiдходiв до вибору механiзмiв реалiзащi задач у межах кожного блоку, слщ мати на уваз^ що якiсно новий рiвень зв'язюв сумiжних галузей обумовлюе домiнуюча технология [9, 10 ].
Висновки
1. Сучасний погляд на мiжгалузевi зв'язки вщдзеркалюе змiни у економiчному середовищ^ обумовленi, у першу чергу, процесами перерозподшу власностi i пов'язаних iз ними особливостями трансформацiй у галузевому впливу на формування промислово'1' пол^ики.
2. Важливе значення у здшсненш кооперацiйних зв'язкiв мае технологiчна сумюнють. Саме на п забезпечення орiентована кластерна полiтика та технологiчний ре шжишринг. У той же час виршальними при виборi форм виробничих зв'язюв е полiтичнi фактори.
2. У зв'язку з тим, що ППК представляе собою вщкриту сощально-виробничу систему, для нього характернi закономiрностi щодо формування структур, систем та механiзмiв , якi дозволяють у максимальнш ступенi отримати ефект. Головна щея формування мiжгалузевих зв'язкiв на основi кластерно'1' щеологп складаеться в тому, щоб на основi економiчно обгрунтованих та технологiчно реалiзуемих ршень i комерцiйних механiзмiв створити умови решжишрингу високотехнологiчних галузей промисловостi.
Суб'екти РМЗ . (Управляюча система - регюнальт органи державно! влади та колепальний координацiйний орган^^ластсриого^творсния)^
Об'е1сти РМЗ (бiзнеc-фopeIування, пpoмиcлoвi тдприммства, науково-Д0СЛ1ДПИЦ1>В1 шститути, уШверситетиДнститути ШЖ>вацШного середовища, транспортно-логютичт фнрми)
Аналiз умов, передмов та фактopiв формування РМЗ Вибip шструменпв дocлiдження екoнoмiчнoгo середовища pегioну
Визначення видiв дiяльнocтi , що здiйcнюють основний вплив на розвиток РМЗ Оценка !х значущ! у економши регюну.
хс
Кpитеpiем включення видiв екощ^чно! дiяльнocтi е показник технолопчно! cумicнocтi виробничо! бази штегруючих пщприемств, який визначаеться на ocнoвi технoлoгiчнoгo аудиту та характеризуе:
- основш характеристики виpoбiв та технолопчного обладнання , що пoтpiбнo для 1х виготовлення;
- квалiфiкацiйнi характеристики виробничого персоналу,
- iнвеcтицiйнi можливосп ;
- вплив виконання робгг на екcпopнo-iмпopтний пoтенцiал pегioну.
Формування матpицi показниюв, що характеризують потенщал клаcтеpiзацil гнучких технoлoгiй. Проведення кластерного ан^зу для виявлення видiв дяльносп у pегioнi, для яких пoтpiбнi гнучю виpoбничi системи.
------------------------Г>----------------------
Аналiз iнвеcтицiйних пpoектiв впровадження гнучких виробничих систем за програмами технoлoгiчнoгo ре iнжинipингу. Обгрунтування екoнoмiчнoi
дoцiльнocтi формувануя_рМЗ для 1х pеалiзацц.
Вибip ваpiантiв формування pегioнальних мiжгалузевих зв'язкiв на ocнoвi гнучких виробничих систем тапрограм технолопчного ре iнжинipингу.
На ocнoвi програм державно-приватного партнерства
На ocнoвi швестицшних пpoектiв впровадження гнучких виробничих
Пеpioдичний вплив оргашв державно! влади на формування та функцюнування pегioнальних мiжгалузевих зв'язкiв безпосередньо або через колепальний координацшний орган кластерного утворення
Розробка кластерно! мoделi opганiзацii pегioнальних м1жгалузевих звязюв
Розрахунок показниюв, що хаpактеpiзують pегioнальний синергетичний ефеку
Рис. 4. Схематичне вщображення методики формування РМЗ на основ1 використання
кластерних технологий
Список використаноТ лiтератури:
1. Лёш А. Географическое размещение хазяйства.М.: Изд-во иностранной литературы, 1959, 455 с.
2. Саушшн Ю. Г. Экономическая география : история, теоория, методы, практика. М.: Мысль,1973, 559 с. (С. 272-273).
3. История экономических учений:современный этап./ Под ред. А. Г. Худокормова.М.: -Инфра,1998.
- С. 157.
4. Сорвина Г. Н. Экономическая мысль XX столетия: страницы истории. Лекции. - М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000. - С. 203.
5. История экономической мысли. / Под ред. В. В. Крутова, Е. В. Балахоновой. - СПб.: Питер, 2008.
- 203 с.
6. Марков Л. С. Экономические кластеры: понятия и характерные черты // Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых: Сб. науч. тр. / Под ред. В. Е. Селиверстова, В. М. Марковой, Е. С. Гвоздевой. Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2005.- Разд. 1. - С. 102-123.
7. Мехович С. А. Формирование региональных межотраслевых связей на основе концепции технологического реинжиниринга: монография / Мехович С. А. - В1ровецьА. П.-Х.-2013. - С. 360
8. Scott A. J. & Storper M. Regional development reconsidered. - London: Belhaven press, 1990. - P. 3-24.
9. Porter M. E. The Competitive Advantage of Nations. - London: Macmillan, 1990. - Р. 69-130.
10. Andersson T., Schwaag-Serger S., Sorvic J., Hansson E.W. The Cluster Policies Whitebook, IKED. 2004. 2004 [Электронный ресурс]. URL:http//www.competitiveness.org/article/view/241/1.
References:
1. A. Lesh. Geographic location hazyaystva.M .: Publishing House of Foreign Literature, 1959, 455 p.
2. Saushkin Yu. G. Economic Geography: History, teooriya, methods, and practice. Misl.- M-1973, 559 p. (Р. 272-273).
3. History of Economic Thought ( the current stage ./ Ed. A.G. Hudokormova. M.: Infra - M -1998. -P. 157.
4. Sorvino GN Economic thought of the XX century: the pages of history. Lectures. - M .: "Russian Political Encyclopedia" (ROSSPEN), 2000. - P. 203.
5. History of Economic Thought. / Ed. Vladimir Krutov, E.V. Balahonova. - SPb.: Peter, 2008. - 203 p.
6. Markov L. S. Economic clusters: concepts and characteristics // Actual problems of socio-economic development: a view of young scientists: Sat. scientific. tr. / Ed. V. E. Seliverstova, V. M. Markova, E. S.Gvozdeva.-Novosibirsk IEOPP SB RAS, 2005. - Div. 1. - P. 102-123.
7. Mekhovich S. A. Formation of regional inter-sectoral linkages based on the concept of process reengineering: monograph / Mehovich S. A.// - Virovec A. P. -X. : - 2013. - P. 360.
8. Scott A. J. & Storper M. Regional development reconsidered. - London: Belhaven press, 1990. - P. 3-24.
9. Porter M. E. The Competitive Advantage of Nations. - London: Macmillan, 1990. - Р. 69-130.
10. Andersson T., Schwaag-Serger S., Sorvic J., Hansson E. W. The Cluster Policies Whitebook, IKED. 2004. 20 URL:http//www.competitiveness.org/article/view/241/1.
Поступила в редакцию 02.02 2015 г.
