CC BY
16
УДК. 65.012
Мехович Сергш Анатольович, канд. екон. наук, професор, Email: [email protected]
Нацюнальний техтчний унiверситет «Харшвський полiтехнiчний шститут», м. Харкав, Украша. Вул. Фрунзе,
21, м. Харшв, Украша, 61002
ЕФЕКТИВН1СТЬ РЕГ1ОНАЛЬНИХ М1ЖГАЛУЗЕВИХ ЗВ'ЯЗК1В В УМОВАХ ЗД1ЙСНЕННЯ
КЛАСТЕРНОÏ ПОЛ1ТИКИ
У cmammi розглянуто мехамзми управлiння регiональними мiжгалузевими зв'язками у сучаснш рeгiональнiй тновацтнш cucmeMi та ocHoeHi форми мiжгалузeвоï ттеграцИ Приведено модель регюнальних мiжгалузeвuх зв 'язюв в умовах здшснення кластерно'1 полimuкu, що дозволяе оцтити доцшьтсть ïx створення та визначити резерви ïx актив1зацИ\
Ключовi слова: ефективтсть, регюнальт мiжгалузeвi зв'язки, рeгiональна тновацшна система, кластер, синергетичний ефект, модель порттно'1 cпiралi.
Мехович Сергей Анатольевич, канд. экон. наук, профессор, Email : [email protected]
Национальний технический университет «Харьковский политехнический институт», г. Харьков, Украина. Ул..
Фрунзе, 21, г. Харьков, Украина, 61002
ЭФФЕКТИВНОСТЬ РЕГИОНАЛЬНЫХ МЕЖОТРАСЛЕВЫХ СВЯЗЕЙ В УСЛОВИЯХ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ КЛАСТЕРНОЙ ПОЛИТИКИ
В статье рассмотрен механизм управления региональными межотраслевыми связями в современной региональной системе и основные формы межотраслевой интеграции. Приведена модель региональных межотраслевых связей в условиях осуществления кластерной политики, которая позволяет оценить целесообразность их создания и обозначить резервы их оптимизации.
Ключевые слова: эффективность, региональные мiжоmраcлeвыe связи, региональная инновационная система, кластер, синергетический эффект, модель портийной спирали.
Mekhovich Sergey Anatoliyovich, professor of department of economic analysis and account e-mail : [email protected]
National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharkiv, Ukraine. Str. Frunze, 21, Kharkiv, Ukraine, 61002
EFFICIENCY of REGIONAL INTER-BRANCH CONNECTIONS is In the conditions of REALIZATION of CLUSTER POLITICS
The mechanisms of management regional inter-branch copulas in the modern regional innovative system and basic forms of inter-branch integration are considered in the article. A model over of regional inter-branch connections is brought in the conditions of realization of cluster politics, that allows to estimate expediency of their creation and define backlogs of their activation.
Keywords: efficiency, regional inter-branch copulas, regional innovative system, cluster, sinergistical effect, model of портшно'1 spiral.
Актуальшсть теми дослщження
Трансформацшт процеси, що постшно вщбуваються у нацюнальному шновацшному середовищ1, змши у шституцшному оточены та глобал1защя стали причиною переосми-слення сутносп м1жгалузево! штеграци як економ1чно! категори. Набули актуальности питания щодо розробки ново! промислово! пол1тики, головна роль у реал1заци яко! выводиться региональному р1вню. Ïï приоритетним напрямом повинно стати вщтворення виробничого сектору, як основи створення нацюнального багатства та формування мережево! взаемоди в умовах здшснення кластерно! пол1тики. Системний тдхщ до вир1шення ще! задач1 потребуе пошуку мехашзм1в ефективного ствроб1тництва регионально!' влади, б1знесу та заклад1в науки. Актуальшсть вибрано! теми статп пояснюеться обмежешстю дослщницьких роб1т, що використовують методи кшькюного комплексного анал1зу ефективносп м1жгалузевих зв'язюв в шновацшному середовищ1, що побудовано за моделлю потршно! страл1, та особистютю якого е кластерна форма взаемоди.
Стушнь розробки проблеми.
Модел1 оцшки ефективносп просторового розвитку регюну на основ1 формування регюнальних економ1чних кластер1в розглянуто у роботах Диваево! Е. А., Скоча А. В., Олекаева О. О., Хасанова Р. Х., Якутша Ю.[1-5] та шших. Вивчення свггового досвщу свщчить про те, що бшьшють дослщжень щодо питань м1жгалузево! коопераци не
враховують новг обставини, якг склалися на ринку внаслгдок процесiв глобалгзацп, втрати певних галузевих ознак через появу фгнансово-промислових груп, холдiнгових компанiй та гнших ринкових формувань. Практично вiдсутнi дослгдження, що розглядають мiжгалузевi зв'язки в умовах здгйснення кластерно'1' полiтики.
Основна частина
Незважаючи на велику увагу дослiдникiв щодо сутностi економiчного простру та рiзноманiтностi впливу гнноващйно'1' системи на господарчу дiяльнiсть, у термгнологгчному та змiстовому планi мiсце мгжгалузево'1' кооперацп у цих системах остасться недостатньо вивченим. Це потребуе розвинення уявлень щодо ïx сутностi та природи. Сутнiсть регiональниx мiжгалузевиx зв'язкгв пов'язана з поняттями та особливостями галузевого, мiжгалузевого та регiонального управлгння. Науковi концепцп формування регiональниx мiжгалузевиx зв'язкiв беруть свiй початок вгд теорГï «гзольовано'1' держави» Й.Тюнена (1826 р.) [6], теори «штандорта» А. Вебера [7]. Закону взаемного просторового розмгщення населених пунктгв . А. Леша [8] теорп мгжнародного (мгжреггонального) розподглу пращ Е. Хекшера та Б. Олгна [9]. Проведене дослгдження показало, що для економгчного розвитку характернг три основнг епохи : догндустргальна, гндустргальна та постгндустргальна. При цьому для реггонгв, що знаходяться на ргзних стадгях розвитку, повиннг бути ргзнг пгдходи до управлгння процесом економгчного розвитку. На стадп гндустргального розвитку дгють закономгрностг, що визначаються роллю ведучих галузей. Вони утворюють мультиплгкативний ефект та визначають ргвень розвитку реггону в цглому. Для цге'1' епохи характерна герархгчна система управлгння гз адмгнгстративним прийняттям ргшень та ринкова система гз цгновими сигналами. У постгндустргальнгй епосг головним фактором розвитку реггону стае ргвень розвитку реггонально'1' гнфраструктури (рис. 1 ).
Як видно гз рис. 1, свгтове суспгльство постгндустргально'1' епохи характеризуеться мережевим механгзмом координаци, що синтезуе переваги герархгчно'1' та ринково'1' системи, а кластери стають головною структуроутворюючою ланкою свгтового ринкового простору та усгх його пгдсистем. З приводу цього слгд зазначити актуальнгсть концепцг'1' економгчного районування (теоргя утворення реггональних комплексгв), що була створена М. Колосовським, вгдповгдала потребам свого часу та була затребувана в умовах гндустргально'1' стадп розвитку економгки. Вгдповгдно до його концепцп, уся територгя кра'1'ни розподгляеться на економгчнг райони, що утворюються вгдповгдно виробничим ознакам та в цглому представляють закгнчену систему реггональних об'еднань продуктивних сил [10] . Такий пгдхгд пояснюе можливгсть та умови створення кооперацгйних зв'язкгв у таких об'еднаннях.
Сучаснг мгжгалузевг зв'язки засновано на основних принципах, що формують вгдносини у оновленгй гнновацгйнгй системг. Дослгдження показало, що система взаемозв'язкгв у сучасному нацгональному гнновацгйному середовищг (Н1С) внаслгдок ринкових перетворень зазнала суттевих змгн, що обумовило появу нових теоретичних пгдходгв до обгрунтування механгзму ïx функцгонування та органгзацп мережено'1' взаемодг'1' (рис. 2).
Огляд лгтературних джерел показав теоретичну обгрунтовангсть ствердження, що якгсно новий ргвень зв'язкгв сумгжних галузей обумовлюе домгнуюча технологгя. 1з цього виходить, що формування РМЗ доцгльно пов'язувати гз гнновацгйними програмами технологгчних та логгстичних перетворень в умовах гнтегруючих процесгв влади, бгзнесу та науки помгж собою та гз дгючими гнститутами, серед яких видглено технологгчнг платформи, гнжингринг, державно-приватне партнерство, мережг трансферу технологгй.
Пгд реггональними мгжгалузевими зв'язками розумгеться процес наближення спецгалгзованих ланцюггв виробництв, що розташованг у межах одного реггону, вгдносяться до ргзних галузей та мають спгльнг економгчнг гнтереси у гнновацгйнгй дгяльностг, виробництвг або маркетингу та в умовах дп зовнгшнгх факторгв проявляють властивостг цглгсностг, що дозволяе комплексно формувати та використовувати економгчнг та фгнансовг ресурси для створення розширеного вгдтворення. Реггональнг мгжгалузевг зв'язки - це дгяльнгсть зростаючого масштабу на ргзних ргвнях: пгдприемства, корпорацг'!',
мiжкорпоративному piBHi, региональному, piBHi кластерного формування, а також державного управлшня. Ця дiяльнiсть можлива завдяки вiдповiдним механiзмам управлшня.
Рис. 1. Характеристика мережевого мехашзму координацп у свiтовому суспiльствi постшдус^ально'1' епохи (розроблено автором).
Механiзм управлшня репональними мiжгалузевими зв'язками - це набiр нормативно-законодавчих актiв, ринкових прийомiв та iнструментiв, що створюють систему, яка здатна сама розвиватись Ï3 певною мiрою гнучкостi, передбачати формування загальних i приватних стратегiй розвитку мiжгалузевих об'еднань, засобiв ïx оцшки, реалiзацiï та контролю, реагувати на змши зовнiшнього та внутрiшнього середовища, змiнювати свою стратегiю i цш, формалiзованi структури, органiзацiйну культуру та поведшку учасникiв процесу створення мiжгалузевиx зв'язкiв у межах цшсно'1' регионально!! соцiально-економiчноï системи на основi системного тдходу.
Рис. 2. Система взаемозв'язюв у репональнш шновацшнш системi
(розроблено автором).
Iнституцiйнi змши в економiчному середовищi привели до появлення нових видiв виробничо! кооперацп. Сучасна система мiжгалузевих зв'язкiв заснована на основних тдходах щодо штеграцп, якi формують вiдносини у оновленш iнновацiйнiй системi (рис.
3).
Як видно iз рис. 3, мiжгалузевi зв'язки мають наступнi форми штеграцп:
■ економiчна iнтеграцiя, що заснована на нецшовш конкуренцп та спшьному iнтересi;
■ технологiчна iнтеграцiя виробництва заснована на спшьних технологiчних платформах та спрямована на розвиток мiжгалузевих звязюв;
■ органiзацiйно-економiчна iнтеграцiя промислового виробництва, що виражаеться у розвитку бiзнес-формувань , якi пiдпорядковують собi та регулюють виробництво малих i середнiх виробникiв ;
■ шформацшна iнтеграцiя, що здiйснюеться у межах iнтегрованоi системи трансферу технологiй та заснована на використанш iнформацiйних технологш, банкiв даних зi стандартiв якост i пiдпорядкована головним задачам здшснення технолопчного реiнжинiрингу високотехнологiчних виробництв;
■ правова штегращя промислового виробництва заснована на взаемо- обумовленосги правових норм та закошв;
■ мiжнародна iнтеграцiя виробництва спрямована на участь у процесах мiжнародного розпод^ працi;
кластерна штегращя, що спрямована на розвиток мережено'1' взаемодп, розвиток територiй, сприяе технологичному ре шжишрингу та мiжгалузевим зв'язкам.кластерна штегращя, що спрямована на розвиток мережено'1' взаемодп, розвиток територiй, сприяе технологичному ре шжишрингу та мiжгалузевим зв'язкам.
Рис. 3 . Форми штеграцп при здшсненш регiональних мiжгалузевих зв'язкiв
(розроблено автором).
Особливiсть кластерно'1' штеграцп полягае у формуваннi основи мюцевого середовища, тому 1'х вщносять до географiчно обмежених концентрацiй взаемопов'язаних фiрм. У одному регiонi можуть iснувати як один так i декiлька видiв кластеру. Основнi концепцп передбачають iснування у регiонах промислових, шновацшних та iнжинiрингових кластерiв. Кожен iз цих видiв кластерiв вiдрiзняеться сво'1'ми особистостями. У рiзних кластерiв е спiльнi ознаки, та таю, що характерш тiльки для певного виду. До репональних кластерiв вщносяться галузi, промисловi кластери, окремi компанп, що пов'язанi використанням загальних технологий, ушверситети, дослiдницькi iнститути та виробничi системи, тощо. Конкурентними перевагами таких кластерiв е соцiальний капiтал та географiчна близькiсть, а також юторичш передмови розвитку регiонiв. Такi кластери потребують щлеспрямовано'1' пiдтримки держави. Для промислових та шжишрингових кластерiв характерна технологична спрямовашсть. Промисловий кластер представляе собою функщональне угруповання компанiй, як не детермiнованi строго територiальними межами певних региошв. Вiн може розташовуватись в окремому регiонi i може охоплювати ряд регiонiв i навт краш Такими кластерами е мiжгалузевi комплекси та полюси зросту, вщ
яких кластери вiдрiзняються високим piBHeM шновацшно'' активносп та гнучкiстю спeцiалiзацii, отримуючи вигоди i3 спiльного ринку пpацi. Внаслщок посилення впливу тeоpiй iнновацiйного розвитку та eкономiчного зростання на кластерну концепщю напpикiнцi ХХ стоpiччя з'явився термш «шновацшний кластер». Його поява була обумовлена розвитком теорн нацюнально'' шновацшно'' системи. Чисeльнi дослiджeння в област iнновацiйного розвитку окремих кра'н привели до переосмислення як фактоpiв, що впливають на iнновацiйнi процеси, так i змiсту самого процесу. По-перше, з'явилося pозумiння важливостi для генерацн iнновацiй взаемоди мiж господарюючими суб'ектами та науково-дослiдницькими установами. По-друге, дослщження iнституцiйних сфер довели важливють партнерства наукового, пiдпpиeмницького та державного сeктоpiв eкономiки. Запропонована Г. 1цковщем та Л. Лейдесдорфом модель «потршно' спipалi» переконала у можливостi перерозподш функцiй мiж учасниками iнституцiонального середовища та у pозшиpeннi сфер ix дiяльностi [11-13]. Мiж iнститутами, що утворюють iнновацiйний кластер, встановлюються двосторонш зв'язки, заснованi на принципах виробничо-технолопчно' кооперацн та державно-приватного партнерства. 1з появою нових iнститутiв шновацшного розвитку та ускладненням господарських задач щ зв'язки зазнали суттевих змш Перш за все, вони, обумовлеш змiнами у eкономiчному сepeдовищi внаслщок процеав приватизацн , глобалiзацii та корпоратизаци. Тpансфоpмацiйнi процеси у шституцшному сepeдовищi створюють новi фактори впливу, що потребуе коригування мeтодологiчниx засад взаемоди суб'екпв ринкових вiдносин. Усе це перюдично створюе дисбаланси у взаемовщносинах i впливае на результати пщприемницько' дiяльностi. Теоретичне обгрунтування шновацшних кластepiв створило прогресивний пiдxiд, що засновано на рухливосп коpдонiв кластеру. Змша ступеню повноти облiку учасниюв взаемоди всepeдинi кластеру пов'язана iз бiльш поширеним тлумаченням галузево' спeцiалiзацii та мiжгалузeвиx зв'язкiв всepeдинi кластеру. 1нновацшш тepитоpiальнi кластери (1ТК) мають значну долю шновацшно' продукци, а також сформовану шновацшну структуру, яка складаеться iз взаемоди учасникiв регюнально' шновацшно' системи (заклади науки, ушверситети, центри дослiджeнь та розробок, мepeжi трансферу тexнологiй, технопарки, суспiльнi оргашзацп, фiнансовi iнститути, центри кластерного розвитку, тощо). 1ТК може включати оргашзацп Р1С, що обслуговуе кiлька кластepiв. 1ТК i Р1С вiдpiзняються результативною частиною. Якщо результатом дiяльностi 1ТК е iнновацiйнi товари та послуги, то результатом дiяльностi Р1С е патенти, опитш вироби, кадри фаxiвцiв, що обслуговують кiлька кластepiв регюну. Це свiдчить про те, що 1ТК включае бiльшу частку ланцюпв цiнностi поpiвняно з Р1С. Концепщя iнжинipинговиx кластepiв з'явилась останнi роки та ще не сприйнята ринковим середовищем, але е дeклаpацiя росшського Комiтeту по пpомисловостi та взаемоди iз природними монополiями щодо 1х сутностi та напpямiв дiяльностi, що дае тдстави враховувати ix особистосп при фоpмуваннi концепцй. Головна щея таких кластepiв в об'еднаннi ведучих компанiй peгiону, ix навичок, опиту , потужностей i тexнологiй з метою здшснення eфeктивноi кооперацй у здшсненш iнжинipинговиx пpоeктiв та надання повного комплексу високопрофесшних послуг тд единим тexнологiчним та оpганiзацiйним кepiвництвом. Таке призначення iнжинipинговиx кластepiв мае важливе значення для подальшого формування щеологн ново'' кластepноi концепцй, яка спрямована саме на виршення задач розвитку кооперацшних звязкiв.
Аналiз вщомих концeпцiй створення кластepiв дозволив дшти до висновку, що кожна iз них окремо виpiшуе певне коло проблем, але не забезпечуе комплексного тдходу щодо виршення задач, яю актуальнi для eкономiки Укра'ни. Слабю зв'язки, вiдсутнiсть об'еднуючо'' iдei та обмежешсть фiнансовиx peсуpсiв стримують сьогодш iнновацiйний процес. У той же час св^овий досвiд демонструе iснуючi можливостi виpiшeння бiльшостi проблем. Тому принциповим тдходом до формування концепцй кластеру нового типу е побудова мexанiзмiв, що здатнi об'еднати уа iнститути та бiзнeс-фоpмування навколо стльно'' iдei. Такою iдeею е створення цшюно'' peгiональноi господарчо'' системи iз сталими внутpiшнiми зв'язками, що забезпечують ii саморозвиток.
На OCHOBÏ викладеного вище, постае питання про можливють поеднання переваг, що характерш для кожного Ï3 типiв кластерiв, в однiй iнтегрованiй CTpyKTypi. Такою структурою у дисертацп пропонуеться Регюнальний iнновацiйно-iнжинiринговий промисловий кластер. Його поява е логичною реакцiею на об'ективне юнування у складi iнновацiйних систем нових iнстрyментiв активiзацiï iнновацiйного розвитку, яю у пройшли yспiшнy апробащю у рiзних економiках, але не знайшли свого мiсця у втизнянш практицi. Створення 11ПК е лопчним розвитком еволюцп кластерно'1' теорп.
Концепщя формування 11ПК представляе собою загальну задумку та перспективне бачення основ кластерно'1' пол^ики у виробничiй сфер^ мiстить вихiднi принципи i методолопчш засади ïï побудови i функцюнування, визначае цiлi, задачi, прiоритети шновацшного розвитку економiки, напрямки та засоби ï'x реалiзацi'ï. Основнi методологiчнi принципи ïx формування викладеш у додатку Б. Концепщя розроблена на основi бачення мюп нацiональниx iнновацiйниx кластерiв у економiцi краши iз урахуванням пiдxодiв Нацюнально'1' Академи наук Украши, Мiнiстерства економiки та Державного агентства Украши по iнвестицiям та шноващям.
Iнновацiйно-iнжинiринговий промисловий кластер (11ПК) - це нова модель просторового розвитку украшсько'1' економши, що дозволяе створювати шновацп на основi власних i запозичених технологш. Ïï вiдрiзняе наявшсть iнновацiйно активно'1' промисловостi, фундаменталь-но'1' практико-орiентованоï науки, вiдповiдниx iнжинiринговиx компанiй, спшьних теxнологiчниx платформ, розгалужено'1' мережi трансферу технологш, сучасно'1' освiти, системи штеративного планування стратегiчного розвитку та нов^ньо'1' моделi формування Н1С - моделi потршно'1' спiралi. Модель мае принципову вщмшшсть вiд iншиx моделей структурою та мехашзмом взаемодп ïï окремих елементiв. Головна цiль створення 11ПК полягае у формyваннi iнновацiйно спрямовано'1' цiлiсноï соцiально-економiчноï системи, у економiчномy просторi яко'1' здiйснюеться формування кооперацшних зв'язкiв на основi концепцiï технолопчного ре iнжинiрингy. Iнновацiйно-iнжинiринговi промисловi кластери -це якюно нова територiальна структура господарчого комплексу Укра'1'ни. Головна ïï особистють складаеться у тому, що ядрами кластеру визначено високотехнолопчш промисловi пiдприемства вiйськово-промислового комплексу, яю на основi теxнологiчного реiнжинiрингy сприяють розвитку мiжгалyзевоï кооперацiï , що посилюе синергетичний ефект. Навколо ключових пiдприемств формуються сателiтнi утворення завдяки передачi подвiйниx теxнологiй та створенню пiдприемств девиробництва. Кластерна стратегiя передбачае побудову не тшьки горизонтального вимiрy кластеру, а i вертикального, що означае географiчний розподiл працi i ствроб^ництво yчасникiв у рамках кластеру. Тобто тдприемства рiзниx стадiй виробничого процесу будуть доповнювати один одного та для кожного учасника ствроб^ництва бути важливим фактором виробництва. Кластерна взаемодiя побудована на принципах протилежносп локально'1' кооперацiï та конкуренцп. Таке можливо за умови вщсутносп регiонального протекцiонiзмy i рiзниx преференцш для державних пiдприемств. Створення рiвниx умов для всix сyб'ектiв господарсько'1' дiяльностi регiонy дасть можливiсть сформувати ринок недосконало'1' конкyренцiï та забезпечити сталють цiлiсноï регiональноï соцiально-економiчноï системи.
Для шновацшно-шжишрингових промислових кластерiв характерш наступш вiдмiннi риси, що вiдрiзняють ïx вiд iнновацiйниx, промислових та шших видiв iснyючиx класифiкацiй :
■ цшьова орiентацiя на технолопчний реiнжинiринг виробничо'1' основи промислових тдприемств;
■ використання нових форматiв державно-приватного партнерства;
■ спшьшсть теxнологiчниx платформ;
■ шжишрингова складова;
■ штерактивне планування;
■ мережа трансферу технологш;
■ здiбнiсть до навчання;
■ довгострокова кадрова полпика;
■ стратепчне планування.
Регюнальний шновацшно-шжишринговий промисловий кластер включае в себе оргашзацп реriональноï шновацшно'1 системи, яка може обслуговувати декшька кластерiв. Разом Ï3 тим, шновацшно-шжишринговий промисловий кластер включае в себе бшьше частин ланцюжюв цiнностi, шж регiональна iнновацiйна система. Цi додатковi ланцюжки цiнностей створюе iнжинiринг. Як свщчить свiтова практика, iнжинiринговi компани спiвробiтничають Ï3 провiдними виробниками рiзноманiтноï продукци рiзних краш, що забезпечуе обмш досвiдом та технологiями. Головною цшлю дiяльностi 11ПК е формування конкурентноздатно'1' теxнолоriчноï основи пiдприемств-учасникiв з метою переходу на вироблення експортоорiентованоï продукци. Включення вiтчизняних шновацшно-шжишрингових промислових кластерiв у глобальнi ланцюжки створення додатково'1 вартостi дозволять суттево пiдняти рiвень нацiональноï теxнологiчноï бази, пщвищити швидкiсть та якiсть економiчного зросту.У якостi умов формування шновацшно-шжишрингових промислових кластерiв можливо видiлити насту пне:
■ наявшсть високотехнологiчних пiдприемств - ядра кластеру;
■ наявшсть наукового потеншалу, великих наукових центрiв, вузiвськоï та заводсько'1 ( виробничо'1 ) науки;
■ наявшсть виробничих передмов, а саме достатнш рiвень шновацшносп промисловостi регiону в цiлому , та окремих тдприемств, що входять до кластеру;
■ орiентацiя на модель потршно'1 спiралi;
■ наявшсть плашв стратегiчного розвитку регiонiв та окремих тдприемств;
■ узгодження штереав бiзнес-формувань iз iнтересами влади та науки;
■ спшьно схваленi потенцшними учасниками технологiчнi платформи;
■ наявшсть шституцшних передмов, пiдтримка держави та рiзних фондiв;
■ наявнiсть полпичних передмов.
Суттевою перевагою 11ПК е можливють системного забезпечення широко'1 коопераци приватного iнвестицiйного бiзнесу iз малими пщприемствами, що додають гнучкостi усьому технологiчному ланцюгу. Це дозволяе створити мехашзм вiдродження машинобудiвного комплексу на основi кластерно'1 концепцiï.
Ефективнiсть е найважлившим показником, що визначае доцшьшсть формування регiональних мiжгалузевих зв'язкiв. Природа економiчноï ефективностi полягае у здатносп системи створювати та здiйснювати шдтримку потенцiйним ефектам. Мережевi взаемодiï виникають в регiональнiй iнновацiйнiй системi у залежносп вiд рiвня ïï шновацшного розвитку, техшко-технолопчного та органiзацiйного рiвня виробництва учасникiв, завдяки кластерним формуванням, корпоратизацп, полiтики виробничо'1 кооперацiï та шшим внутрiшнiм та зовнiшнiм процесам, тому методичний шдхщ до визначення ïx впливу на формування соцiально-економiчного ефекту передбачае диференцiацiю мережевих ланцюпв за напрямками та формами взаемоди. Мiжгалузевi зв'язки, як i будь яка економiчна категорiя, мають певний потеншал, який формуеться у шновацшнш системi. 1з цього витiкае перша гшотеза , що потребуе усвщомлення: соцiально-економiчний ефект мережевох взаемодiï формуеться у регюнальнш iнновацiйнiй системi та залежить вщ ïï можливостей створювати умови для отримання ефекту. Iнновацiйно-iнженiринговi промисловi кластери формуються у регюнальнш шновацшнш системi ( Р1С ) та у них створюються мехашзми взаемоди його члешв помiж собою i з шституцшними утвореннями. Друга гшотеза, що потребуе усвщомлення: соцiально-економiчний ефект мережево! взаемодi'ï залежить вiд ефективносп кластерного утворення та його спроможносп забезпечити кооперацiйнi зв'язки в умовах реалiзацiï програм теxнологiчного реiнжинiрингу. ^ гiпотези стосуються зовнiшнix факторiв. До внутршшх факторiв вiдносяться характеристики взаемод^чих суб'ектiв. Як було зазначено вище, головним фактором, що забезпечуе можливють кооперацiï е теxнологiя. Саме особистосп теxнологiчного процесу та стан виробничого обладнання створюють техшчну можливiсть
кооперацп та обумовлюють економ^ pecypciB. Таким чином, третя гипотеза, що потребуе усвщомлення: cоцiально-eкономiчний ефект мережево'1' взаемодп формуеться у пpоцeci peалiзацiï планiв кооперацп та залежить вщ тeхнiчного стану та piBra технологи виробництва учасниюв процесу. Виходячи i3 цих припущень, розглянемо кожну i3 сформульованих гшотез.
Головне призначення Р1С полягае у створенш умов для генерування, впровадження та розповсюдження iнновацiй. Мiжгалyзeвi зв'язки не обов'язково повинш носити шновацшний характер, але по свош суп вони е тим фактором, який у певнш мipi впливае на цшюшсть eкономiчноï системи, тобто створюе cпpиятливi умови для iнновацiй . Тому важливе значення мае визначення мюця i pолi потeнцiалy Р1С щодо формування peгiональних мiжгалyзeвих зв'язюв (ПФМЗ) на оcновi тeхнологiчного решжишрингу. Сyтнicть об'ективно'1' оцiнки потeнцiалy можливостей Р1С забезпечувати та сприяти розвитку мiжгалyзeвих зв'язкiв полягае у ïï здатносп до наступного:
- створювати пpивабливi умови для pозмiщeння промислових пщприемств та розвитку промислового потенщалу;
- створювати iнcтитyти активiзацiï шновацшно'1' дiяльноcтi вiдповiдно тeхнологiям, що експортуються у peгiон;
- забезпечувати пщтримку у cтвоpeннi та yтpиманнi регионально'!' сощально-eкономiчноï cиcтeмi iз повним виробничим циклом; створювати та забезпечувати нормативно-правову базу для здшснення мiжгалyзeвих зв'язюв;
- створювати умови для здшснення шжишрингових та peiнжeнipингових процеав; створювати умови для зацiкавлeноcтi бiзнecy у виpобництвi eкcпоpтооpiентованоï продукцп;
- створювати умови для виробництва, розповсюдження, використання знань та peалiзацiï ïx peзyльтатiв;
- створювати умови для розвитку мереж трансферу технологий;
- створювати умови для розвитку шформацшних технологш; виршувати сощальш проблеми, що пов'язаш iз зайнятicтю населення;
- формування системи показниюв, що дозволяе здшснювати монiтоpинг eфeктивноcтi мiжгалyзeвиx зв'язкiв.
Виходячи iз ще'1 передмови, методолопчш принципи розробки системи показниюв, що характеризують pозвинyтicть мiжгалyзeвиx зв'язюв у peгiонi, полягають у застосуванш тризвенного пiдxодy до визначення ефективносп Р1С при cтвоpeннi peгiональниx мiжгалyзeвиx зв'язкiв:
- оцiнка умов створення та функцюнування мiжгалyзeвиx зв'язкiв у поль коpпоpативнiй cиcтeмi;
- оцшка маcштабiв залучення пiдпpиемcтв та закладiв науки до yчаcтi у кооперацшних зв'язках; оцiнка eфeктивноcтi мiжгалyзeвиx зв'язюв для yчаcникiв та для репону.
Систему показникiв, що характеризують ефектившсть peгiональноï iнновацiйноï системи у забезпеченш мiжгалyзeвиx зв'язкiв, можна представити у виглядi трьох структурних блокiв. Перший блок дае уявлення щодо умов створення та функцюнування мiжгалyзeвиx зв'язюв. Другий блок дае уявлення щодо маcштабiв залучення пщприемств та закладiв науки до участи у кооперацшних зв'язках. Третш блок дае уявлення щодо ефективносп мiжгалyзeвиx зв'язкiв для учасниюв та peгiонy. Розвиток регюнальних мiжгалyзeвиx зв'язкiв як елементу процесу формування цшсно'1' peгiональноï cоцiально-eкономiчноï системи передбачае нeобxiднicть алгоpитмiзацiï процесу 1'х створення i розвитку з урахуванням pозподiлy повноважень та вщповщальносп на ycix етапах peалiзацiï алгоритму мiж коpпоpацiею (мiнicтepcтвом, галуззю), учасниками та виконавчою владою репону. На четвертому етат оцшюються iнcтитyцiйнi умови забезпечення кооперацшних зв'язюв та приймаються необхщш piшeння щодо приведення ïx до потpiбного стану. На п'ятому етат здшснюеться pозподiлeння повноважень та обов'язюв. Шостий i сьомий етап -peалiзацiя планiв створення мiжгалyзeвиx зв'язкiв та розрахунок eкономiчного ефекту. Доcлiджeння перспектив розвитку Р1С внасшдок формування мiжгалyзeвиx зв'язкiв
визначило, що динамша процесу обумовлюсться сукупною приведеною рейтинговою оцiнкою умов створення ( УС ) та функцюнування мiжгалузевих зв'язкiв у полiкорпоративнiй системi, сукупною приведеною рейтинговою оцшкою масштабiв залучення тдприемств та закладiв науки до участи у корпоративних зв'язках (МЗА) та штегрально! оцiнки ефекту мiжгалузевих зв'язкiв ( ЕМЗ), а також базовими станом (1Ро) та шдикатором розвитку Р1С (IРiс) Цей методичний тдхщ може бути формалiзовано наступним чином:
IPic=f (УС,МЗА,ЕМЗ,1ро, IPic)
Характер приведено! функцп f залежить вщ особливостей розвитку певного региону, рiвня оргашзацп та координацп мiжгалузевих зв'язкiв за участю керiвного органу ПИК, характеру процесу !х створення, механiзмiв формування умов функцiонування потенцшних зв'язкiв, процесу фiнансування та отримання ефекту, а сама функшя представляе складну модель соцiально-економiчного розвитку региону
Висновки
1. Створення або покращення взаемовiдносин мережевого типу е головним результатом кластерного тдходу у формувант регiональних мiжгалузевих зв'язкiв. Головна цшь кластерно! полiтики може бути визначена як максимiзацiя вигоди, що може бути отримана завдяки можливостям мережевого об'еднання. Тому основна оцшка кластерного тдходу полягае у тому, як мережевi процеси впливають на роботу тдприемств та региону вцшому.
2. Мережевi створення як результат полпики розвитку регюнальних мiжгалузевих зв'язкiв е самодостатшми.
3. Створення мережевих зв'язюв пiдвищуе конкурентоспроможнiсть кластерiв та скорочуе вплив олтополютично! дiяльностi, як антиринково! поведiнки.
4. Створення мережевих взаемодш приводить до системних змiн як в самому кластер^ так i у оточующому середовищi.
Список викормстанох л^ератури
I. Диваева Э .А. Методология оценки функционирования региональных инновационных систем. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора экономических наук. М.: - 2013.
З.Алексеев А. А., Дятлова Е. С., Фомина Н. Е., Метод оценки инновационного потенциала региона с позиции формирования кластерной политики, Вопросы экономики и права. 2012. № 54. С.106-111.
3. Скоч А.В. Синергетический эффект кластерообразующих инвестиций: методы количественной и качественной оценки / А.В. Скоч // Менеджмент в России и за рубежом. - 2008. - №3. - с.23-30.
4. Хасанов Р. Х. Синергетический эффект кластера // Проблемы современной экономики, N 3 (31), 2009. - с. 71-77.
5. Якутин Ю. Концептуальные подходы к оценке эффективности корпоративной интеграции / Ю. Якутин // «Российский экономический журнал». — 1998. — № 5. - с. 71-81.
6. Тюнен Й.Г. 1зольована держава у його вщношенш до сшьського господарства та нацюнальнш економщг : пер. з шм. Т.1. М.: Економ1чне життя . 1926.
7. Вебер А. До питання щодо соцюлоги держави та культури /Культуролопя. ХХ век: Антолопя/ гол.ред. i скл. сери С.Я. Левгг; вщп.ред.: С.Я. Левгг, Л.Т.Мильска . М : Юрист. 1995.
8. Леш А. Пространственная организация хозяйства: пер. с нем. М.: Наука, 2007- 662с.
9. Теорiя Хекшера - Олша. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.aup.ru/boocs . Дата звернення 27.11.2013.
10. Колосовський М.М. Теорiя економiчного районування / М.М. Колосовський/ - М.: Мысль, 1969. -
335 с.
II. Ицковиц Г. Модель тройной спирали// Инновационная Россия, №4, 2011.- с.84 - 96.
12. Катуков Д. Д., Малыгин В. Е., Смородинская Н. В. Институциональная среда глобализированной экономики: развитие сетевых взаимодействий. М., Институт экономики, 2012.- 34с.
13. Ицковиц Г. ДНК инновационного развития. ОПЕК.ги. Экспертный портал Высшей школы экономики.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.opec.ru/1335337.html
References:
1.Divaena E. A. Methodology of estimation of functioning of the regional innovative systems. Abstract of thesis of dissertation on the competition of graduate degree of doctor of economic sciences / [ Metodologia otsenki
НТП И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОИЗВОДСТВА
funktsionirovania regionalnykh innovatsionnykh system. Avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoy stepeni doktora ekonomicheskikh nauk] М.: - 2013.
2. Alekseev A. A., Diatlov E. S., Diatlova E. S., Fomina N. E. Method of estimation of innovative potential of region from position of forming of cluster politicy. Questions of economy and right /[Metod otsenki innovatsionnogo potetsiala regiona s pozitsii formirovania klasternoy politiki. Voprosy ekonomiki i prava] 2012.
№ 54. P.106-111.
3. Skoch A. V. Synergetics effect of klasteroobrazuyuschikh investments: methods of quantitative and high-quality estimation / A.V. Skoch // Management in Russia and abroad. [ Sinergericheskiy effect klastoobrazuiushchikh invistitsiy: metody kolichestvennoy i kachestvennoy otsenki / A. V. Skoch // Menedzhement v Rossii i za rubezhom]. -2008. - № 3. - P. 23-30.
4. Khasanov R. Kh. Synergetics effect of cluster of // Problem of modern economy [Sinergericheskiy effect klastera // Problemy sovremennoy ekonomiki]. - N 3 (31), 2009. - P. 71-77.
5. Jakutin . Ju. Conceptual going near the estimation of efficiency of corporate integration / Yu. yakutin // the «Russian economic magazine» [Kontseptualnye podkhody k otsenke effektivnosti korporativnoy integratsii/ Ju. Jakutin // «Rossiyskiy ekonomicheskiy zhurnal ». - 1998. - № 5. - P. 71-81.
6. Tiunen I . G. The isolated state is in his attitude toward agriculture and national economy. : per. from nymas. T.1. M.: Economic life [Izolovana derzhava u yogo vidnoshenni do silskogo gospodarstva ta natsionalnoy ekonomitsi: per. z nim. пер. Т.1. М.: [Ekonomichne zhittya].- 1926.
7. Veber A.. To the question in relation to sociology of the state and culture of /Kul'turologiya. XX vek: Antologiya/ [Do pytannia shchodo sotsiologii derzhavy ta kultury // Kulturologia. XX vek: Antologia] / gol.red. and skl. series of S. Ya. Levit; vidp. red.: of S. Ya. levit, L. T.Mil'ska . M: Lawyer. 1995.
8. Lesh A. Spatial organization of economy: trudged. with him. [Prostranstvennaia organizatsia khoziaystva: per. s nem].- М.: Science, 2007. - 662 p.
9. Theory Khekshera - Olina [Teoriya Khekshera - Olina.// [Electronic resource]. - Access mode: www.aup.ru/boocs . Date of appeal. - 27.11.2013.
10. Kolosovskiy M. M. Theory of the economic districting / [Teoriya ekonomichnogo rayonuvannya] / M. M. Kolosovskiy//. - M.: Mysl', 1969. - 335 p.
11. Itskovits G. A model of triple spirali // is Innovative Russia [Model troynoy spirali// Innovatsionnaia Russiya]. - № 4, 2011. - P. 84- 96.
12. Katukov D. D., Malygin V. E., Smorodinskaya N. V. Institucional'naya environment of globalizirovannoy economy: development of network cooperations [Institutsionalnaya sreda globalizirovannoy ekonomiki: razvitie setevykh vzaimodeystviy]. M., Institute of economy, 2012. - 3 p.
13. Itskovits G. DNA of innovative development. OPEC.ru. Expert portal of Higher school of economy. [ DNK innovatsionnogo razvitia.OPEK.ru. Ekspertny portal Vysshey shkoly ekonomoki].
Поступила в редакцию 25.07 2015 г.
