CC BY
25
14. Статистичний щорiчник Украхни за 2013 piK / Офiдiйний сайт Державно! служби статистики Украхни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Лелык Л.И. Особенности становления и функционирования малого предпринимательства и его влияние на развитие национальной экономики
Рассмотрены особенности становления и функционирования субъектов отечественного малого предпринимательства в целом и в отдельных отраслях национальной экономики по видам экономической деятельности и по формам собственности в докризисный, кризисный и посткризисный периоды. Раскрыта отраслевая структуру производства малых предприятий и представлено распределение объемов производства продукции (работ и услуг) по основным видам экономической деятельности на малых предприятиях. Также исследовано состояние занятости населения в сфере малого предпринимательства, определен уровень безработицы и представлена его динамика.
Проанализировано влияние малого предпринимательства на развитие национальной экономики и ее основных отраслей.
Ключевые слова: малое предпринимательство, структура производства, отрасли экономики, национальная экономика, формы собственности, виды экономической деятельности, занятость населения, уровень безработицы.
Lelyk L.I. Some Features of Formation and Functioning of Small Domestic Business and its Influence on the Development of the National Economy
Some features of formation and functioning of small domestic businesses in general and in specific sectors of the national economy according to economic activity and ownership in pre-crisis, crisis and post-crisis periods are considered. Branch structure of small enterprises is revealed; the allocation of goods production (works and services) for the main economic activities in small enterprises is represented. The state of employment in small business is explored, the level of unemployment is determined, its dynamics is described. The impact of small business on the development of the national economy and its major branches is analysed.
Key words: small business, production structure, economy branches, the national economy, ownership forms, types of economic activity, employment, unemployment rate.
УДК 332.01 Acnip. О.1. Мацьтв1 - 1РДНАН Украти
АНАЛ1З КЛАСИЧНИХ ТЕОР1Й РЕПОНАЛЬНО'1 ЕКОНОМ1КИ КР1ЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО МЕТРОПОЛ1ЙН1 ПРОЦЕСИ
Проаналiзовано класичш теорп регюнально! економши в контекст генезису на-укових шдxодiв, як передували безпосередньому дослщженню метрополшних проце-ciB. Охарактеризовано основш положения теорш, описано ix переваги, недолжи та можливост застосування для розумшня метрополшних процесв. Виокремлено основы чинники просторового розвитку, що покладеш в основу розглянутих теорш з позпцп використання 1х для розкриття потенщалу метрополшних процеив. Систематизовано теоретичш шдходи за генезисом для розкриття положень метрополiйноi теорп.
Ключовi слова: метрополiя, теорш, концепщя, регюнальний розвиток, розмщен-ня, мiсто, центр, полюс, рют, нововведення, галузь.
Постановка проблеми. Провщш краши свиу змшюють акценти еконо-Mi4HOi политики - прюритетного значения набувае мкький (локальний) piBem>. З огляду на це, актуалiзувались дослщження метрополiй. Метрополй' можна вважати ключовими локомотивами економiчного зростання регiонiв. До метро-полiй мiгруе населення i каштал; вони - своерiднi матриц урбанiзацií. Внасль док територiальноí економiчноí концентрацií та економií вiд масштабу метрополй характеризуются значним просторовим впливом, стали центрами розвитку.
1 Наук. кергвник: ст. наук. спшроб. М.1. Мельник, д-р екон. наук
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Аналiз наукових напрацювань класиюв регiональноí економiки висвилено у працях таких вiтчизняних та зару-бiжних вчених: Об. Бавико, Л. С. Валiнуровоí, Ю.А. Гаджиева, А.Г. Гусейнова, В.1. Добренькова, ОБ. Жихор, ТА. Лех та iн. Проте на сьогодш у регiональнiй економщ недостатньо вивченим залишаеться iдейний спадок класичних теорiй регiональноí економiки ^зь призму дослiдження метрополiйних процессе.
Метою роботи е огляд основних вдей класикш регiональноí економiки крiзь призму сучасних уявлень про метрополiйнi процеси.
Виклад основного матерiалу. Спираючись на основш постулати класи-кiв регюнальних дослiджень, науковцi напрацювали рiзнi варiанти подалу теорiй та напрямки. Проте класифшащя деяких теорiй е умовною, не охоплюе единою логiкою всього спектра явищ i процесiв. Вiдповiдно до такого дискурсу, систе-матизовано напрямки i модифiковано класифiкацiю найпоширешших теорiй ре-гiональноí економiки (табл.). Через призму запропоновано!' класифiкацií зробле-но огляд тих засадничих положень класичних теорiй регiонального розвитку, в яких безпосередньо не розглядалися метрополи й метрополiйнi процеси, але ят мiстять комплекс iдей, що поглиблюють розумшня генезису цих процесiв.
Засадничi положения класичних теорiй регiонального розвитку опосе-редковано розкривають i поглиблюють розумшня генезису метрополшних про-цеав. У дослiдженнi метрополiйних процесiв одним iз ключових е питання, яке стосуеться фактора розмщення: яш фактори та мехашзми сприяли становлен-ню та домiнуванню метрополiй над шшими просторовими утвореннями? Грун-товно цього питання торкалися такi класики науково1 думки з регiональноí еко-номки, як Й.Г. фон Тюнен, В. Лаунхард, А. Вебер, В. Кристаллер, Т. Паландер, А. Льош, У. Айзард. 1хш напрацювання навiть об'еднано в напрямок пiд назвою "Теорп розмiщення".
У "Теорií сшьськогосподарського штандорту" Й. Тюнена розглянуто мкто-центр як домiнуюче структурне утворення в просторовому вимiрi на пев-шй територií, яке виготовляе промисловi товари i постачае на прилеглу терито-рда (аграрний придаток центру); е единим ринком збуту сшьськогосподарсько1 продукцп, виготовлено1 периферiею. Ця теорк дае розумшня перебку метропо-лiйних процеск, взаемозв'язкiв мiж метрополiею та п метрополiйним ареалом, базових принципiв i закономiрностей розвитку й органiзацií економiчного простору. Зокрема, домiнування мкта-центру на певнiй територií, яка е його метро-полiйним ареалом, виявляеться в переважаннi видк економiчноí дкльносп з вищим ркнем додано1 вартосп в структурi економiчноí системи метрополи по-рiвняно з периферiею (в часи Й. Тюнена це був вторинний сектор, на цей час четвертинний i п'ятеринний сектори). Усталеш економiчнi зв'язки мiж центром i прилеглою територiею знаходять вияв в обмiнi товарами, послугами робочою силою i т. iн. (у теорп Й. Тюнена - це рух сiльськогосподарськоí продукцц та промислових товарк).
Тюнен Й. встановив, що чим вища продуктивнiсть сшьськогосподарсь-кого виробництва, тим ближче до мiста-центру воно мало б розмщуватись. Принцип ефективносп просторово-виробничоí та розподiльчоí самооргашзацп знайшов у подальшому свое продовження в розгортанш метрополiйних проце-
сiв. Вщбуваеться концентрация у мiстах-метрополiях головних офкш корпора-цш, банюв, страхових компанш, сервiсних органiзацiй з надання високоштелек-туальних послуг тощо.
Табл. Генезис теоретичних пiдходiв до^дження регюнальног економти з погляду концептуалЪацп метрополитен теори
Назва теорiй Автор, рiк Внесок
Теори розмь щення Й. Тюнен (1826 р.) тдняв питання просторового розмщення територiальних соцiально-економiчних систем
В. Лаунхардт (1882 р.) дослвдив оптимальне розмщення окремого промислового шдприемства
А. Вебер (1909 р.) сформулював першу цшсну класичну теорш розмiщення промислового виробництва
В. Кристаллер (1933 р.) доповнив класичну теорда розмщення положенням про функцй та позицюнування системи населених пункпв
Т. Паландер (1935 р.) здшснив перехщ вщ розгляду iзольованого промислового шдприемства до аналзу взаемопов'язаних пiдприeмств
А. Льош (1940 р.) побудував загальну теорiю розмiщення фiрми
У. Айзард (1956 р.) спробував зв'язати единою теорiею i методами локацшш та регiональнi проблеми економжи
Теори розвитку Т. Хагерстранда (1953 р.) визначив мехашзми поширення економiчного зростання на периферiИнi територи
Ф. Перру (1961 р.) описав процес ланцюгово1 передачi економ1чного зростання, зумовленого домiнуванням суб'ект1в господарювання
Ж. Будвшь (1966 р.) сполучив галузьмотори економ1чного зростання iз просторо-вим аспектом 1х вираження - тстом-центром - i розглянув 1х як взаемопов'язаш i взаемозалежнi
Д. Фрщманн (1966 р.) описав стади формування центрiв зростання
Х. Рiчардсон (1973 р.) показав, що основним фактором зростання е концентрата виробничо! дiяльностi в тих мктах, якi е великими промисловими центрами
Теори просто-рово! ор-гашзаци мкт Е. Берджес 1923 р. зонував мкьке середовище i визначив чинники, що впливають на його розвиток
Х. Хойт 1939 р. запропонував досконалiшу, клиноподiбну модель зонування мiського простору
К. Гарркон та Е. Ульман (1945 р.) визначили кнування багатьох дiлових центрiв у мкькому середовищi та вiдмежованих кластерiв економiчноl активностi
Г. Лаппо (1983 р.) розвинув щею каркасно1 органiзадll системи розселення
Дж серело: склав автор за 1, с. 125; 2-4].
Можна зробити висновок, що хоч i ввдбулась замша потоюв примггивно-промислових та сшьськогосподарських товаров на фiнансовi та iнформацiйнi, проте принцип залишаеться тим же, який свого часу визначив Й. Тюнен: клю-човим аспектом розвитку простору е ефектившсть самоорганiзацií економiчноí системи. Головний внесок В. Лаунхарда полягае в тому, що вш першим звернув увагу на проблему оптимального розмщення промислового пiдприемства i описав метод знаходження оптимального пункту його розмщення з урахуван-ням розмiщення джерел сировини i ринюв збуту продукцц, названий "лока-цiйним трикутником" [5, с. 13]. Оптимальне розмiщення, за його розрахунками, залежить вiд величини транспортних витрат, яш визначались з огляду на вагу
кожного i3 фaктоpiв, зaдiяниx y виpобничомy цикл (pyди, вyгiлля, метaлy) Ta вiдстaнi, нa яку необxiдно тpaнспоpтyвaти.
Шступний кpок концептyaльного знaчення для pозвиткy теоpiï pегi-онгльно!' економiки зpобив нiмецький економiст А. Вебеp у pоботi "Теоpiя pоз-мiщення пpомисловостi". Вiн здшснив детадьну клaсифiкaцiю фaктоpiв pозмi-щення 3a ïxнiм впливом, ступенем спiльностi i виявом. Шлятом вiдсiювaння елементiв виpобничиx витpaт, ят не зaлежaть вiд мiсця pозтaшyвaння, вiн зади-шив тpи скгадов^ що впливaють нa pозмiщення пpомисловостi - тpaнспоpтнy, pобочy i aгломеpaцiйнy склaдовa. Пiдпpиeмствa pозмiщyються в ^rnpax скуп-чення iншиx пpомисловиx п^^жм^в, що пpизводить до скоpочення витpaт нa ствоpення деяко!' виpобничоï iнфpaстpyктypи (тpaнспоpтниx шляxiв, енеpге-тичного господapствa, комyнaльниx об'екпв, тощо) [5, с. 14].
До внеску А. Вебеpa, з погляду сyчaсного бaчення мет^тел^нЕк пpоце-с1в, можнa вiднести: в^облення пеpшоï бaгaтофaктоpноï кiлькiсноï теоpiï pоз-мiщення пpомислового пiдпpиeмствa, що ra^^a^ нa методи кiлькiсного arn-лiзy; pозшиpення пеpелiкy дослiджениx фaктоpiв pозмiщення; пеpенесення уво-ги вiд мiнiмiзaцiï тpaнспоpтниx витpaт до мiнiмiзaцiï зaгaльниx виpобничиx витpaт; i, нaйголовнiше, - вготчення мiсця для aгломеpaцiï виpобництвa, в ме-жax якого буде дiяти aгломеpaцiйний ефект з огляду m тpaнспоpтнi витpaти piзниx в^об^^в. Визнaчення фaктоpiв, якi спpияють оптимольному pозмi-щенню пpомисловиx пiдпpиeмств, дae змогу зpозyмiти, де i чому pозмiщyвaли-ся aгломеpaцiï - у мки^ пpитягaння i концентpaцiï пpомислового, pобочого, iнновaцiйного ТО iншиx потенц^т.
Пaлaндеp Т. у синтезовaнiй теоpiï pозмiщення pозpобив економiчнi методи для aнaлiзy впливу фaктоpiв pозмiщення но pинки. Об'ектом увоги були не тшьки впливи виpобничиx фaктоpiв, зле й pинковиx [5, с. 18]. Вш здiйснив пе-pеxiд вiд pозглядy окpемого й iзольовaного пpомислового пiдпpиeмствa до arn-лiзy взaeмопов'язaниx пiдпpиeмств. Aнaлiзyючи pинковy конкypенцiю mOTp^ емств, Т. Пaлaндеp пpийшов до pозyмiння того, що ключовим фaктоpом pозмi-щення е не стшьки мiнiмiзaцiя витpaт, скшьки мaксимiзaцiя доxодiв i пpибyткiв.
Пpедметом вивчення теоpiï pозмiщення нaселениx пyнктiв (центpaльниx мiст) В. Кpистaллеpa було сше мiсто то його мiсце в системi pозселення. Вiн описов суть поняття центpaльностi. Вот полягае в тому, що ^нф^ь^ мiсця моють сво!' зони збуту то обслуговувоння. Рiзнa фyнкцiонaльнa спpямовaнiсть зумовлюе фоpмyвaння iepapxiчноï стpyктypи з концентpaцieю послуг вищого piвня у поселенняx iз вищим iepapxiчним стотусом то подадьшим ïx пош^ен-ням у зони збуту i обслуговувоння [б, с. 285].
Деят його пiдxоди - щодо оцшки нaявностi то стону pеaлiзaцiï певниx фyнкцiй-iндикaтоpiв - дос збеpiгaють aктyaльнiсть для дослiдження метропо-лiйниx пpоцесiв. Цi фyнкцiï ввдносять до сфеpи послуг i включоють: оpгaнiзa-цiйно-yпpaвлiнськy, економiчнy, iнновaцiйно-кpеaтивнy, iнфоpмaцiйно-мapке-тингову, кyльтypнy, тpaнспоpтно-логiстичнy, соцiaльно-демогpaфiчнy. Його те-оpiю можно ввожоти одшею з пеpшиx, яко безпосеpедньо дослiджyвaлa метpо-полп, позвяк визнaченi ним фокусш центpaльнi мiсця, фоктично, е метpополi-ями в ïx сучосному pозyмiннi.
Льош А. у пращ "Просторова оргашзацк господарства" поглибив теорiю центральних мкць В. Кристаллера, розширивши склад факторiв та умов, роз-глянутих при розмщенш шдприемств (податки, ринков1 ефекти тощо). Допов-нювальни Т. Паландера, вш стверджував, що у конкурентшй боротьб1 ф1рма не тшьки прагне до максишзацп прибуткiв, але 1 до недопущения шших ф1рм на свш ринок. Основою утворення метрополшних ареал1в з позицп А. Льоша мож-на розглядати зони збуту товар1в 1 послуг, як1 пропонують незалежш виробни-ки. Його модель - це модель територ1ально1 самооргашзацп сустльства та його економ1чного життя.
Айзард У. у книз1 "Розмщення виробництва 1 економжа ефективного ви-користання простору" зауважив, що напрацювання попередшх науковщв базу-ються на позищях "частково!' рiвноваги" 1з лшшними функщями транспортних витрат та кривих попиту [5, с. 43]. Таким чином одш виробнич1 витрати можуть замшяти шш1 й оптимальне мадезнаходження буде залежати вщ об'ем1в виробництва. Вш розширив число фактор1в 1 подшив 'х на три групи [5, с. 44]:
1) Транспорта^ якi залежать вiд вщсташ;
2) Витрати на оплату пращ та iншi витрати, яы не залежать вщ ввдсташ;
3) Економiя на агломерацп, яка не залежить вiд розмiщення пiдприeмства.
1з цих груп факторiв на розмщення шдприемства безпосередньо впливае тiльки перша, а постшне зниження транспортних витрат у загальних витратах зумовили деактуал1зацда класичних теорш розмщення. На в1дшну вщ тради-цшних дослщжень 1з розмщення, У. Айзард на переднш план висунув анал1з те-ритор1альних структур та !х окремих елеменпв 1 зв'язкiв м1ж цими елементами.
Науков1 вде!', описаш в "Теор1ях розмодення", зосереджувалися на визна-ченш оптимального мкця розташування (розмщення сiльськогосподарського виробництва, промислового шдприемства, галуз1, мкта тощо). З вщповщного погляду розглядалися чинники розташування. Такий шдхщ розкривав тшьки одну, хоч 1 важливу сторону просторового розвитку - первинш фактори та ме-хашзми, як1 сприяли становленню та домшуванню метрополп над шшими прос-торовими урбанктичними утвореннями. Важливим компонентом, що вимагае тлумачення, е взаемодя та взаемовплив метрополп з ц метропол1йним простором.
Для розумшня взаемовпливу метрополп з метрополшним простором щнними е напрацювання Т. Хагерстранда, Ф. Перру, Ж. Будвiля, Д. Фр1дмана, Х. Р1чардсона, що поклали початок напрямку " теорп зростання". Зокрема, в теорп дифузи нововведень Т. Хагерстранда дослщжено передумови просторового розвитку в контекста продукування та поширення шноващй, зокрема перифе-ршних територш. З його теорп випливае, що переважна бшьшкть шновацш з'являеться у великих мктах у зв'язку з наявнктю там сприятливого середови-ща (висококвал1ф1коваш кадри, високий р1вень освгги 1 культури, висока шфор-мацшна контактнкть середовища та фшансова база). Згодом вщбуваеться по-ширення нововведень на перифершш територп впродовж чотирьох стадш На першш стадц виникае контраст м1ж центром 1 перифер1йними територ1ями; на другш - у дда вступають потужш в1дцентров1 сили, поступово скорочуються р1зк1 репональш контрасти; на третш - актив1защя розвитку; на четвертш - вщ-буваеться загальне насичення [7].
Хагерстанд Т. також виокремив 4 типи галузей, якi сприяють виникнен-ню i поширенню нововведень. Динамiчна - це галузь, що швидко перелашто-вуеться, вщповвдаючи на коливання кон'юнктури; пропульсивна - вагомо впли-вае на пов'язаш з нею галузi через попит та пропозицда; ключова - перебувае на вершиш велико1 юлькосп постачальникiв, яких вона, фактично, контролюе; лiдируюча - нова галузь, яка вирiзняеться високим рiвнем технологiчностi, здатна генерувати шновацп i передавати 1х вплив на периферда [5, с. 59].
1де1 Т. Хагерстанда для до^дження метрополiйних процесiв е важливи-ми в контекстi: по-перше, виокремлення галузей генерування економiчного зростання i дифузií iнновацiй; по-друге, визначення механiзму впливу згаданих чотирьох тишв галузей на сумiжнi галузi, постачальникiв та в просторовому ас-пектi, íх делiмiтацií - що розкривае визначальну роль метрополiй у питаниях просторового розвитку; по-трете, висвiтления напрямкiв поширення iнновацiй, якi можна звести до наступних: ввд центрiв найвищого iерархiчного порядку (мiст-метрополiй) до нижчого рiвня - зон безпосереднього впливу метрополш (периферiйних територiй).
Теорiя "полюсiв розвитку" i "центров росту" Ф. Перру описуе ланцюго-вий характер виникнення та поширення регiонального зростання. Вш, на його думку, зумовлений нерiвнiстю економiчних суб'ектiв, i, як наслвдок, iснуваниям домiнуючих i пiдпорядкованих господарських одиниць. Домiнуюча економiчна одиниця мае змогу використовувати економiчний примус, який можна розгля-дати як певне економiчне благо. Навколо не! формуеться сприятливе середови-ще для розвитку; утворюеться потужний "ефект залучення", завдяки якому ввд-буваеться концентрацiя нових пiдприемств та формуеться "ефект агломерацп", що об'еднуе взаемодоповнювальнi види дiяльностi в едине цше [8].
Таким чином, процес поширення економiчного зростання розпочи-наеться в певних просторових центрах - мiсця концентрацп найдинамiчнiших галузей-моторiв промисловостi. Останнi, об'еднуючи домiнантi одиницi, мають потужний машпулятивний ефект, здатнi модифiкувати економiчну структуру метрополшного простору. Поряд з цим економiчнi суб'екти, що входять до ввд-повiдного поляризованого простору, вщчувають на собi як стимулювальнi, так i дестимулювальнi впливи.
"Полюс зростання" (метрополiя) за Ф. Перру мае охоплювати: 1) галузь-мотор, що характеризуеться швидким зростанням i генеращею значно!' кшькос-тi нововведень; 2) iншi галузi, що пов'язанi з галуззю-мотором через систему вiдносин типу "витрати-випуск"; 3) агломерацiйний ефект [3]. Метрополiя е мiсцем кiнцевоí перероблення продукцií, виготовлено1 в метрополiйному прос-торi, е центром включення метрополшного простору до ринтв вищих iерархiч-них рiвнiв (з регiонального в державний або глобальний).
Будвiль Ж. у теорц "полюсiв розвитку" i "центрiв росту" обfрунтовував iдею, що гомогенний простiр у процесi розвитку поляризуеться. Якщо Хагерстанд та Перру концентрувалися на функцiональнiй складовш економiчного зростання - виокремленнi та характеристик галузей, що його забезпечують, то Будвшь функцiональну складову доповнив географiчною i зддйснив пряму прив'язку галузевих характеристик до 1х просторово1 iнтерпретацií (мiста).
Регюнальний центр, що мктить вщповщт новац1йн1 галуз1, стае ключем регюнального розвитку 1 забезпечуе еволющю просторово'' структури. Вш са-моспйно розвиваеться, шдкорюе, здшснюе управлiния та забезпечуе подаль-ший розвиток економiчноí даяльносп у всш зонi свого впливу. Така тенденщя зумовлена агломеращею економiчноí активностi. 1ншими словами, автономний рiст властивий тшьки верхиiм iерархiчним рiвиям центральних мкць (метропо-лiям), тод як ркт низових територiальних структур визначаеться мехашзмами дифузií нововведень вiд регiонального центру [7]. 1стотним кроком, який зро-бив Ж. Будвшь, було те, що вш у сво'й теорц сполучив галузi-мотори економiч-ного зростання iз просторовим аспектом 'х вираження - мiстом-центром i роз-глядав 'х як взаемопов'язанi i взаемозалежш складовi.
Фрiдман Д. у теорп "центр-периферiя" визначив, що економiчне зростання концентруеться в мiстах. Вiдповiдно до цього твердження вiн видшив чоти-ри стадií формування центров зростання. Перша стадя характеризуеться кну-ванням локальних центров, котрi мало впливають на навколишнi територií. На другш стадií серед локальних центрiв починае виокремлюватись найпотужнi-ший центр, який набувае рис полюсу зростання - його вплив поступово поши-рюеться на периферда. На третiй стадií починаеться розвиток кшькох менших центрiв, що зумовлюе формування полщентрично!' структури. На четвертш ста-дií вiдбуваеться ткне економiчне сполучення урбанiстичних центр1в нижчого рангу i основного центру в структуру з потужною периферкю [9, с. 164].
На перших етапах центр поширюе свш вплив тшьки на близько розта-шовану периферда. Вона щшьно з ним пов'язана i отримуе вiд нього шпульси розвитку. На думку Д. Фрiдмана, рушiйною силою, що лежить в основi "цен-тро-периферiйних" вiдносин, е постшний перебiг трансформацiйних процес1в у центральному мкт! та генерування i дифузiя нововведень у напрямку периферц.
Теорiя мiськоí агломерацií Х. Рiчардсона грунтуеться на твердженнi про те, що основним фактором економiчного зростання е концентращя виробничо'' дiяльностi в мктах, якi е великими промисловими центрами. На його думку, са-ме регiональна агломерацiйна економiя ввдграе ключову роль. Це стимулюе техшчний прогрес i зростання продуктивностi пращ, впливае на процеси розмi-щення пiдприемств [10].
У теорií Х. Рiчардсона фактори економiчного зростання розглянуто через призму взаемозв'язку з ефектом агломерацц та перевагами локалiзацií. Зага-лом локалiзацiя е результатом накладання необхiдностi в мiнiмiзапií виробни-чих витрат за низько'' мобшьносп природних ресурс1в та потреби залучення мо-б1льних ресурсiв з перифершних територiй [3].
У "Теорiях зростання" економiчний простiр описано як подобу "силового поля" iз певними полюсами. 1х формування забезпечуеться наявнктю галузi або сукупностi галузей, ят вiдповiдають таким критерiям: швидкий ркт, шдви-щена iнновацiйнiсть, значна кшьккть пiдпорядкованих контрагеитiв. Кожний полюс мае свш, властивий тшьки йому, проспр, на який поширюеться його вплив. Межi цього впливу обумовленi зонами впливу шших, поддбних йому по-люсiв. До них спрямовуються виробничi фактори внаслiдок найефективнiшого 1х використання.
Сформувалося розумшня, що вiдповiдними полюсами або центрами ре-гiонального розвитку е мкта, що концентрують сукупнiсть пiдприемств лщиру-ючих галузей. Верхшм iерархiчним ршням центральних мiсць (метрополiям) властивий автономний ркт; вiд них залежить ркт низових територiальних структур, що визначаеться мехашзмами дифузií нововведень. В ешцен^ "те-орií просторово1 органiзацií мкт i мiсць" стойъ дослiджения структурних змiн середовища. До класикiв науково1 думки цього напрямку можна вщнести Е. Берджеса, Х. Хойта, К. Харркона, Е. Ульмана, Г. Лаппо.
Берджес Е. був представником соцiально-економiчного напрямку досль дження мiста. Вш сконцентрувався на аналiзi соцiального розподшу мiського середовища. Кiльцеву модель мкта Е. Берджеса можна вважати ввдповвдником кшьцево1 моделi розмiщения сiльського господарства Й. Тюнена, застосовано1 в масштабах мкта. Основним чинником впливу на розвиток мкта на той час була промисловкть. Й обслуговування потребуе значних людських ресурсiв - цим самим вона позначаеться на розселенш. Внаслiдок проведеного аналiзу мiста Чикаго, Е. Берджес описав вдею формування концентричних зон, де кожне коло позначае певний споаб використання земл^
Згiдно з його теорiею центром мкта е дшовий район, в якому сконцен-трована далова активнкть. Центральний район оточений перехiдною зоною, в якш сконцентрована промислова та шша комерцiйна активнiсть. Далi - житловi квартали для промислово1 зони. В кожнiй наступнiй зонi мкта проживають люди iз дедалi вищим соцiально-економiчним статусом. Концентричнi кола фор-муються внаслiдок вiдмiнностi в сумi орендних платежiв. Вiдзначаеться залеж-нiсть мiж рiвнем життя i вiдстанню вiд центрального дшового району.
Заслугою Е. Берджеса у контекста становлення метрополшних теорiй е те, що вш пiдияв питання морфологи великого мкта та сформулював загальш принципи його розвитку iз врахуванням мiських соцiальних процесш.
Секторальна модель мкта Х. Хойта з'явилась як модифшащя концен-трично1. Вiн визначив, що основним чинником, який визначае функцюнальне зонування мiста, е фактор структури транспортно1 системи. Згiдно з секторною моделлю мiста функцiональнi зони поширюються вiд центрального д1лового району вздовж автомагктралей, залiзничних дорiг та шших транспортних арте-рiй. Таким чином, на його думку, мкта складаються з клиноподiбних секторiв, а не з концентричних кш, як у моделi Е. Берджеса. Деят сектори зайиятi про-мисловими шдприемствами i поруч розташованими житловими кварталами, за-селеними переважно робiтниками цих пiдприемств. Iншi лiнiйнi сектори представляли в основному житловi квартали середнього класу з вiдповiдною кон-центрацiею сфери послуг.
Багатоядерна модель мкта Харркона-'Ульмана описала процес утворен-ня центрiв д1лово1 активносп за межами центрального ддлового району. Новi центри можуть формуватися шд впливом промислово1, транспортно1 чи шшо1 концентрацií ддлово1 активностi. Навколо нових центр1в розвиваеться житлова забудова та пов'язана iз нею обслуговувальна даяльнкть.
Харрiс К. i Ульман Е. стверджували, що великi мiста не зростали як од-ноядернi, а розвивали багато ядер, кожне з яких функцiонувало як точка росту.
Причиною цього, на !хню думку, е те, що деякi промисловi види дiяльностi ви-магають хорошо!' транспортно!' доступносп (порпв, залiзничниx станцiй i т. ш.), щоб знизити тpанспopтнi витрати. Iншi види дiяльнoстi перебувають у зв'язку i3 взаемною вигодою (утверситети, книжкoвi магазини i кафе, i т. ш.), утворю-ючи своерщш кластери.
Лаппо Г. розвинув i аргументував концепцию каркасно!' opганiзацií сис-теми розселення. Вiн виокремив опорний каркас як мережу найзначшших посе-лень певно!' територй' i транспортних комушкацш, що ix визначають. Г. Лаппо видалив три чинники, ят зумовлюють формування каркасно!' системи розселення: ефект агломерацц; ефект магiстpалiзацii; кoмпoзицiйний ефект. Ефект агло-мерацн сприяе формуванню широкого спектра екoнoмiчниx зв'язкiв, що пов'язують мiж собою виробнишв. Ефект магiстpалiзацii сприяе оптишзацн транспортних витрат i, загалом, шдвишуе ефективнiсть функцioнування вироб-ництва. Композицшний ефект проявляеться в екoнoмiчнoму зближенш центр1в, i, як наслiдoк, скороченш oбсягiв транспортних перевезень.
Висновки. Розглянуто теорй' класикiв pегioнальниx дoслiджень, ят, до-повнюючи один одного, описували тi чи iншi oсoбливoстi просторового розмь щення кoмпoнентiв екoнoмiчнoi системи. Кожний iз них розробив i запропону-вав piзнi мoделi, спрямоваш на пояснення функцioнальнoi opганiзацii екoнoмiч-ного простору мiста. На цей час бшьшкть моделей втратили свою значимкть. Проте аде!, погляди, думки згаданих авторш сформували базу для розумшня ре-гioнальниx процесш, стали шдфунтям для появи метpoпoлiйниx теорш.
Лiтература
1. Гусейнов А.Г. Основные направления развития и подходы в теории региональной экономики в развитых западных странах / А.Г. Гусейнов // Фундаментальные исследования : науч. журнал. - Пенза, 2014. - Вип. 8. - 272 с.
2. Божидарнж Н. Регюнальна асиметрш в Свропейському Сокет та мехашзми ц регулкван-ня : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 - "Свгтове господар-ство i м1жнародн1 економ1чн1 вщносини" / Н.В. Божидарнж; КНЕУ ]м. В. Гетьмана. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 19 с.
3. Гаджиев Ю.А. Неоклассические и кумулятивные теории регионального экономического роста и развития // Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета : сб. науч. тр. - Сыктывкар. - 2008. - Вип. 1. - 130 с.
4. Добреньков В.И. Теория концентрических зон. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://society.polbu.ru/dobrenkov_histsociology/ch78_all.html.
5. Валинурова Л.С. Теории пространственной и региональной экономики : учебн.-метод. пособ. для подготовки магистров по направлению "Экономика / Л.С. Валинурова, О.Б. Казакова, Л.Г. Ахтариева. - Уфа : Изд-во БАГСУ, 2012. - 98 с.
6. Жихор О.Б. Теоретичш основи формування шновацшно! полпнки розвитку регюшв / О.Б. Жихор // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Укра-ши. - 2008. - Вип. 18.7. - 308 с.
7. Бавико O.G. Теоретико-методологiчнi основи розвитку регюналъного економiчного простору / O.G. Бавико. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=1140.
8. Глух Н.А. Институционально-социологическая традиция во Франции / Н.А. Глух, Ф. Перру. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn .pl? type= in&links=./in/perroux/lectures/perroux_l1.txt&name=perroux&img=lectures_small.gif.
9. Пономаренко Г.Н. Сравнительная характеристика теорий регионального развития / Г.Н. Пономаренко // Экономический вестник Ростовского государственного университета : сб. науч. тр. - Ростов на Дону : Изд-во РГУ. - 2012. - Вип. 1. - 200 с.
10. Лех Т.А. Полюса экономического развития / Т.А. Лех. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.rusnauka.com/26_NTP_2014/Economics/14_176454.doc.htm.
Мацкив О.И. Анализ классических теорий региональной экономики сквозь призму современных представлений о метрополийных процессах
Проанализированы классические теории региональной экономики в контексте генезиса научных подходов, которые предшествовали непосредственному исследованию метрополийних процессов. Охарактеризованы основные положения теорий, описаны их преимущества, недостатки и возможности применения для понимания метрополийних процессов. Выделены основные факторы пространственного развития, которые положены в основу рассмотренных теорий с позиции использования их для раскрытия потенциала метрополийних процессов.
Ключевые слова: метрополия, теория, концепция, региональное развитие, размещение, город, центр, полюс, рост, нововведения, отрасль.
Matskiv O.I. The Review of the Main Ideas of Regional Economy Classical Scholars in Terms of Modern Ideas about Metropolitan Processes
Some classical theories of regional economy in the context of genesis of theoretical approaches preceding the direct examination of metropolitan processes are analysed. Some main issues of the theories are characterised; their virtues, disadvantages and applicability in the context of the research of the metropolitan processes are described. The basic factors of spatial development, underlying theories from the standpoint of their application to the study of metropolitan processes, are determined. Furthermore, the genesis of theoretical approaches of the research of the regional economy in terms of the conceptualization metropolitan theory is systematized.
Key words: metropolis, theory, concept, regional development, location, city, center, pole, growth, innovation, industry.
УДК 351.72 Студ. В.М. Натиняк - Львiвський ДУ вттршн1х справ;
доц. Г.А. Лех, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАН I ОСОБЛИВОСТ1 ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ФУНКЦЮНУВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Визначено мету та проблемшсть дослщження теми. Проаналiзовано лггературш джерела щодо тематики цього дослщження. Визначено змют найважливших проблем розвитку банювсько! системи Украши для всебiчного аналiзу сформованого положення i пошуку шл^в ii вдосконалення. Розглянуто сутшсть та особливост розвитку бангавсь-ко! системи Украши на сучасному еташ. Визначено роль i мюце банкшсько! системи в розвитку економши. Оцшено основш показники дiяльностi банюв. Дослщжено вплив зовшшшх i внутршшх чинниюв на функщонування банювсько! системи. Запропоновано основш шляхи вдосконалення мехашзму функщонування банювсько! системи в Укрщш.
Ключовi слова: банк, банквська система, мехашзм функщонування, облшова ставка.
Постановка проблеми. Функщонування ринково!' економжи, що ба-зуеться на приватному iнтересi, не завжди приводить до позитивних результа-тав. Воно може супроводжуватися такими небажаними явищами, як iнфляцiя, зростання безробтя, зниження обсяпв национального виробництва тощо. У цих умовах роль уряду як виразника сусшльних iнтересiв полягае в здшсненш макроекономiчноí полiтики, спрямовано!' на подолання цих негативних явищ та забезпечення стабiльного розвитку економжи, високого р1вня зайнятостi, стри-мування iнфляцií, пiдвищення суспiльного добробуту. Одним з важливих еле-
