CC BY
20
10. Мудрак О.В. Подшля, Ботанiчний сад Подшля / О.В. Мудрак, Ю.О. Клименко // Еколопчна енциклопедiя. - У 3 т. / редкол.: А.В. Толстоухов, гол. ред. та iH. - К. : ТОВ "Центр еколопчно!' освгги та шформаци", 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 113-114.
11. Жуков А.Б. Дубравы УССР и способы их восстановления / А.Б. Жуков // Дубравы СССР. - М. : Гослесбумиздат, 1949. - Т. 1. - 352 с.
12. Зобов Н. Охрана лесов / Н. Зобов // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - № 4, 1872. - С. 1-7.
13. Л1си Вшниччини та ix охорона. - Одеса : Вид-во "Маяк", 1975. - 68 с.
14. Новиков Ю.Ф. Внимание: вода! / Ю.Ф. Новиков. - М. : Изд-во "Мол. Гвардия", 1983. - 207 с.
15. Редько Г.1. Корабельш люи Украши / Г.1. Редько, В.П. Шлапак. - К. : Вид-во "Либвдь", 1995. - 333 с.
16. Шалт М. Заповедники та пам'ятники природи Украши / М. Шатт. - Харюв, 1932. - 75 с.
17. Офщшний сайт Державного управлшня охорони навколишнього природного сере-довища у Вшницькш область [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vineco.gov.ua
Елисавенко Ю.А., Мудрак А.В. История сохранения лесных угодий Винниччины
Рассмотрена проблема истории исследования охраны лесных угодий Виннич-чины, а также разработки ее периодизации на основе трудов ученых и естествоведов. На основе исследований выделено восемь периодов охраны лесных угодий Винницкого региона. Основной целью является исторический анализ охраны лесных угодий Винницкого региона и сравнение ее с современными методами охраны.
Ключевые слова: лесные угодья, лесоохрана, лесовосстановление, естественно-заповедный фонд.
Yelisavenko Yu.A., Mudrak O.V. History of timberlands guard of Vinnitsya region
The article is devoted the problem of history of research of guard of timberlands of Vinnitsya region, and also developments of its division into periods on the basis of labours of scientists and natural scientists. On the basis of researches eight periods of guard of timberlands of Vinnitsya region are selected. A primary purpose is a historical analysis of guard of timberlands of Vinnitsya region and comparison of it with the modern methods of guard.
Keywords: timberlands, forest guard, forest renewal, nature protective fund.
УДК 658.8 Acnip. Г.В. 1ванченко - Rbeiecbm КА
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РЕГИОНАЛЬНО! АГЛОМЕРАЦ11 "ДРОГОБИЧЧИНА" ЯК АГЛОМЕРАТИВНОГО КЛАСТЕРА
Запропоновано стратепю кластеризацп регионально!' агломерацп "Дрогобиччи-на", визначено прюритетш напрями дiяльностi регюну, обгрунтовано кластерш мо-делi розвитку рекреацшно'1, осв^ньо'1, медично'1', аграрно'1', xiмiко-теxнологiчноi та машинобудiвноi сфер регюну.
Ключовi слова: стратепя кластеризации региональна агломеращя, кластерш модели галузi регюну.
Вступ. Кластери як штегроваш утворення шдприемств, ф1рм, оргаш-зацш, установ, д1яльшсть яких знаходиться в однш сфер1 б1знесу, е глобаль-ним явищем. Вони юнують у розвинених крашах, у краiнаx, що розвивають-ся, та у крашах з перехщною економжою. Досвщ заруб1жних краш св1ту свщ-чить, що кластери сприяють регюнальному розвитку. Зокрема, використання кластер1в як форми сшвпращ шдприемств та оргашзацш регюну, дасть змо-
2. Екологiя довкiлля
95
гу: шдвищити ефективнiсть формування i використання людського, шнова-цiйного, iнвестицiйного, виробничого та торговельного потенщалу; стабшзу-вати зв'язки мiж учасниками кластера, що шдвищуе конкурентоспроможнiсть продукци та об'ективно полегшуе можливiсть виходу вiтчизняних товарови-робниюв на внутрiшнi та зовнiшнi ринки; створити додатковi робочi мiсця та можливост щодо пiдготовки нових квашфжованих робiтникiв i пiдвишення квалiфiкацiï пращвниюв. Тому в основу методологiï побудови моделей штег-рацiï iнновацiйних структур у економшу регiонiв пропонуемо покласти клас-тернi моделi. Кластернi моделi [2, 7] стали сьогоднi ефективною оргашза-цiйною формою iнтеграцiï суб'еклв господарювання за географiчною озна-кою з метою об'еднання зусиль у певнш сферi дiяльностi для отримання си-нергетичного ефекту, конкурентних переваг, активiзацiï економiчного та ш-новацшного розвитку.
Постановка завдання. Запропонувати стратегш кластеризацiï регь онально1' агломерацiï "Дрогобиччина", визначити прiоритетнi напрями дiяль-ност регiону, обгрунтувати кластернi моделi розвитку рекреацшно1", освiтньоï, медично1', аграрной хiмiко-технологiчноï та машинобудiвноï сфер регiону.
Основна частина. Формування стратеги кластеризаци регюнально1" агломерацiï "Дрогобиччина" неможливе без урахування юнуючих проблем теперiшнього розвитку Дрогобиччини. Територiя Дрогобиччини становить 121 тис. га, 23 % яко1' займае прська частина - зона райошв Карпат iз значни-ми рекреацшними ресурсами, лiсовим фондом у 39 % територи, унiкальними зразками флори i фауни, сприятливими природно-кшматичними умовами. Все це зумовлюе прiоритетним напрямом дiяльностi регiону обрати розвиток рекреацшно1" сфери, забезпечення комплексного вирiшення прюритетних проблем розвитку курортних зон регюну, розвитку туристично1' шфраструк-тури, шдвищенню ефективностi використання наявних рекреацiйних ресур-сiв, шляхом створення регiональноï рекреацшно1" iнновацiйноï системи (Р1С) як регюнального рекреацiйного кластера [7]. Уже створено "Курортополю Трускавець", агенцiю iнновацiйного розвитку сшьського туризму, ведуться роботи щодо створення регюнального рекреацшного бiзнес-iнкубатора та на-дання iнновативностi розвитку курорту "Схщниця", шляхом трансформаци його у рекрополю як рекреацiйноï iнновацiйноï структури з вщпрацювання та реалiзацiï шновацш клiматобальнеологiчного оздоровлення дiтей. Створення рекрополюу "Схiдниця" дасть змогу вiдкрити Схщницю не лише для швести-цш, якi у цей час надходять до курорту, але й для рекреацшних iнновацiй, зо-рiентованих на ефективне оздоровлення дггей винятково природними чинни-ками, наявними у Схщнищ.
Розвиток рекреацiйноï iнновацiйноï системи Дрогобиччини залежить вiд ïï iнтеграцiï в горизонтальш та вертикальнi iнновацiйнi цикли, взаемодп мiж рiвнями Карпатсько1' рекреацшно1" iнновацiйноï системи, яку пропонують моделювати [7] у виглядi кластерной територiально-iерархiчноï моделi, як одно1' з рiзновидiв мережних моделей, складовими яко1' можуть бути регь ональнi рекреацiйнi шновацшт системи, що належать Украïнi, Польшд та ш-шим крашам Карпатсько!" рекреацiйноï зони.
Особливий гнтерес пiд час дослiдження процесiв побудови кластерних моделей територiальних iнновацiйних структур викликае дослiдження проблем створення регюнальних освiтнiх iнновацiйних систем, оскгльки, з одного боку, вiд рiвня розвитку освгтньо! галузi безпосередньо залежить розвиток гн-ших галузей реггонально! економiки, а з iншого - у Дрогобицькому реггонг, через наявнгсть педагогiчного унiверситету, е достатнiй освгтнш гннова-цiйний потенцiал та вгдповгдна освiтня iнновацiйна культура.
Тому як приклад побудови регюнальних галузевих шновацшних систем обрано створення освггньо! шновацшно! системи Дрогобиччини, яка мо-же бути побудована у виглядi мережно! моделi - освiтнього кластера [7], ку-ди входять: мгський вiддiл освiти м. Дрогобича з методичним шновацшним центром, мережа загальноосвгтшх навчальних закладiв, до яких належать школи, гiмназiя, педагогiчний лiцей та мережа дошкшьних закладiв мiста Дрогобича i Стебника з банками освгтнгх iнновацiй; мiський вiддiл освiти м. Борислава з методичним шновацшним центром, мережа загальноосвггшх навчальних закладгв, до яких належать школи та ггмназгя, мережа дошкшьних закладгв мгста Борислава з банками освгтнгх шновацш; мгський вгддгл ос-вгти м. Трускавця з методичним шновацшним центром, мережа загальноос-вгтнгх навчальних закладгв, до яких належать двг школи та навчально-вихов-ний комплекс, мережа дошкшьних закладгв Трускавця з банками освгтнгх гн-новацгй; вгддгл освгти Дрогобицького району з методичним шновацшним центром, мережа загальноосвгтшх навчальних закладгв, до яких належать школи I, I-II, I-III ступенгв та школа для дгтей з вадами розвитку, мережа дошкшьних закладгв з банками освгтнгх шновацш Дрогобицького району; ре-гюнальш професшно-техшчш навчальнг заклади; вищг навчальнг заклади I-II ргвнгв акредитацп реггону; Дрогобицький державний педагоггчний унгверси-тет гм. Iвана Франка, в структуру якого доцгльно включити реггональний ос-вгтнгй бгзнес-гнкубатор.
Формування освгтньо! шновацшно! системи Дрогобиччини пропо-нуемо проводити шляхом забезпечення динамгчностг потокам освгтнгх гнно-вацгй у реггон, пгдвищення ргвня гнновативностг всгх освгтнгх установ регг-ону, становлення !х як шновацшних навчальних закладгв [7]. Характерною особливгстю гнновацгйних навчальних закладгв е те, що вони впроваджують нововведення за власною гнгцгативою для задоволення зростаючих потреб учнгв, учителгв, батькгв, суспгльства загалом. Цг нововведення реалгзуються переважно за рахунок внутргшнгх резервгв, на основг нових гдей г досягнень науки, вони ргзномаштш, привабливг, перспективы.
Активгзацгю шновацшно! дгяльностг у сферг освгти вбачаемо у трансформаци методичних кабгнетгв мгських вгддглгв освгти у методичнг гннова-цгйнг центри. Вгдпрацювання стратеги шновацшного розвитку системи освг-ти агломераци, проведення спгльних фундаментальних та прикладних дослг-джень, розроблення нових методик та технологгй навчання могли б здгйсню-вати Львгвський нацгональний унгверситет гм. Iвана Франка та Дрогобицький державний педагоггчний унгверситет гм. Iвана Франка сукупно з гнститутами АПН Укра!ни та НАН Укра!ни.
Побудова освггньо1 iнновацiйноï системи агломерацiï сприятиме тран-сформацiï Bcix навчальних закладiв регюну в шновацшт навчальш заклади, для яких характерним е те [6, 7], що учень, клас - суб'екти дiяльностi, а об'ект управлшня - педагопчна ситуaцiя. Результати навчального процесу - активна, шщативна, розвинена, розкрiпaченa особистiсть, яка вiрить собi, впевне-на у власнш прaвдi, життездатна.
Для вiдпрaцювaння та реаизаци iнновaцiйноï полiтики щодо розвитку медичноï сфери aгломерaцiï доцiльно було б при медичних об'еднаннях мют aгломерaцiï оргaнiзувaти iнновaцiйнi пiдроздiли. 1нновацшна дiяльнiсть заз-начених структур могла б штегруватись з дiяльнiстю лжувальних пiдроздiлiв курортополiсу Трускавець та рекрополюу Схiдниця, медичних вишiв Украши, iнститутiв Нaцiонaльноï aкaдемiï медичних наук Украши та медичних структур зaрубiжних краш. Медичну шновацшну систему Дрогобиччини пропонуемо будувати на основi наявних у регюш медичних установ [12].
Надзвичайно актуальною проблемою у регюш е забезпечення шнова-цшного розвитку aрхiтектурно-будiвельного та автодорожнього комплексiв, комплексу ландшафтно1' aрхiтектури та озеленення агломерацп, паркового мистецтва, оскшьки освоення та ефективне використання рекреацшних ре-сурЫв безпосередньо зaлежнi вiд 1'х рiвня розвитку. Розвиток арх^ектурно-будiвельного та автодорожнього комплекЫв, комплексу ландшафтно1' архь тектури та озеленення мають надзвичайно великий вплив на швестицшну привабливють рекреaцiйних регiонiв щодо побудови сучасних оздоровчих та реабштацшних комплексiв, впровадження новггшх нaукомiстких технологiй за вЫма напрямами дiяльностi цих комплексiв, шдвищення 1'х економiчноï та оздоровчо1' ефективность
Таким чином, створення aрхiтектурно-будiвельного кластера та вщпо-вiдного технопарку на Дрогобиччиш (де iнновaцiйну полiтику виробляли б: 1нститут aрхiтектури Нaцiонaльного ушверситету мЛьвiвськa полiтехнiкaм, Львiвський лiсотехнiчний ушверситет, Державний iнститут мМiстопроектм, Львiвськa aкaдемiя мистецтв тощо), дасть змогу: здшснювати проектування будiвель, забезпечити необхiдними науково-методичними основами i прак-тичними проектними виршеннями специфiчних (наприклад, з рекреацшного погляду) i складних будiвель; шдвищити конкурентоспроможнiсть будiвниц-тва, як одно! з основних кашталотворчих галузей економши, вiд стану розвитку яко! залежить якiсний життевий рiвень суб'еклв господарювання та на-селення регюну; aктивiзувaти iнновaцiйно-iнвестицiйну дiяльнiсть та приваб-ливiсть будiвельного комплексу регiону; шдвищити кшьюсть впроваджень нових технологiй, як за остaннi десять рокiв рiзко скоротились, хоча кшь-кiсть освоених нових видiв продукци значно зросла.
Розвиток рекреaцiйноï сфери агломерацп, ïï iнтегрaцiя у економiку регюну, вимагае ефективного розвитку процесiв виготовлення, перероблення, збереження i транспортування еколопчно чистоï сiльськогосподaрськоï продукци. Це зумовлюе створення у регюш аграрного кластера, серцевиною яко-го мш би бути агротехнопарк, який вирiшувaв би проблеми шновацшного розвитку аграрного комплексу.
1нновацшну пол^ику щодо розвитку Bcix сфер дiяльностi аграрного комплексу могли б вщпрацьовувати науковцi наявних у Львiвськiй област науково-дослiдних iнститутiв Нацiональноï академiï аграрних наук Украши, Нацiональноï академiï наук Украши, Львiвського аграрного унiверситету, Львiвськоï академiï ветеринарноï медицини, Львiвського нащонального уш-верситету ïm. 1вана Франка, Нащонального техшчного унiверситету "Львiвсь-ка полггехшка", Львiвського лiсотехнiчного унiверситету, Дрогобицького державного педагопчного унiверситету ïm. 1вана Франка та iнших наукових установ Украши. Зазначеш iнституцiï могли б стати сшвзасновниками агро-технопарку, дощльшсть створення та розвитку якого не шдлягае сумнiву.
Високотехнологiчний розвиток сшьського господарства та сшьсь^ промисловостi вщнесено до стратегiчних та середньотермiнових прюритет-них напрямiв iнновацiйноï дiяльностi в Укра"ш [3]. Актуальною стала проблема розроблення та впровадження шновацшно1" моделi розвитку аграрного сектору регюшв, особливо економiчно привабливих, багатих рекреацшними ресурсами, до яких можна вщнести Дрогобиччину. Однак, подальший розвиток рекреацшного бiзнесу на Дрогобиччинi потребуе високотехнологiчного виробництва екологiчно чистих харчових продук^в та продуктiв з високими оздоровчими властивостями на основi овочевих та зернових культур. Постае також питання про виробництво продукци, яку у промислових масштабах взагалi неможливо виробляти, йдеться про тшьки природш профшактичш та вiдновлювальнi засоби, лшарсью рослини. Таким чином, аналiзуючи агроп-ромислову iнфраструктуру Дрогобиччини, можна дшти висновку, що юну-юча ситуащя у економiцi регiону вимагае створення агропромислового кластера та агротехнопарку.
Агротехнопарк - це рiзновид наукового парку, який спецiалiзуеться на виробництвi сiльськогосподарськоï продукцiï, застосовуючи iнновацiйнi тех-нологiï. Фундаментальною особливютю агротехнопарку, як наукового парку, е його широка сшвпраця з вищими закладами освiти (ВЗО) i науково-дослщ-ними iнститутами, якi готують для парку висококвалiфiкованi кадри й гене-рують новi технологiï. ВЗО розглядають агротехнопарк як iнструмент ïx глибшого залучення у наукомiсткий бiзнес. Така оргашзащя прокладае широкий шлях випускникам у промисловють та шдвищення ix мотивацiï до само-навчання. 1снуе багато прикладiв, коли ВЗО стае ствзасновником агротехнопарку, шдкреслюючи свою значущiсть у регiонi.
У випадку прямоï чи через агентство з розвитку, участ мiсцевоï адмь нiстрацiï, агротехнопарк розглядають з погляду його впливу на регiональний економiчний розвиток. Передбачено, що агротехнопарк створить наукомютю фiрми, якi розширять наявну у регiонi iндустрiальну базу. Ще одна можливiсть полягае у тому, що агротехнопарк генеруватиме ще].', як зможуть вiдкрити но-вi перспективи наявним у регют пiдприемствам. Банки та ш. фiнансовi шсти-тути, як сшвзасновники, знайдуть новi можливост для iнвестицiй [1].
Дiевiсть i ефектившсть агротеxнопаркiв чiтко демонструе зарубiжний досвiд. Наведемо як приклад сферу дiяльностi "Агрополiса - АРС" Фшлянди в галузi нових методiв i технологш [7, 13]: оптимальна уташзащя харчових
2. Екологiя довкiлля
99
продуктiв (наприклад, збереження харчових продуктiв за допомогою бактерш молочноï кислоти); максимально повна уташзащя сiльськогосподaрських про-дуктiв; тдвищення конкурентоспроможностi малих i середнiх фiрм, сприяння новим пiдприемцям, зайнятим у сферi нових технологiй та нових продукпв, а також проведення маркетингу; збшьшення ступеня та дiaпaзону перероблення первинних сшьськогосподарських продуктiв, диверсифiковaностi асортимен-ту отримуваних харчових продуктiв (наприклад, виробництво функцюналь-них харчових продукпв), що збiльшуе цiннiсть i значушдсть продуктiв i ство-рюе новi робочi мiсця для мiсцевого населення; використання сприятливих характеристик мiсцевих харчових продукпв, що здiйснюють оздоровчий вплив на споживача (наприклад, хaрчовi продукти з низьким вмютом шюдли-вих домiшок); розроблення нових (i удосконалення iснуючих) технологiй упа-кування харчових продукпв, створення сшьськогосподарського дослщниць-кого центру методiв збереження якостi продукци i зменшення несприятливих впливiв пакувальних мaтерiaлiв на стан навколишнього середовища; розроблення i впровадження еколопчно чистих методiв, способiв i технологш вироб-ництва (наприклад, виробництво в замкненому цикл та ведення фермерсько-го господарства з використанням тшьки оргaнiчних добрив).
Варто зауважити, що Дрогобицький район мае достатш умови для за-безпечення йому стшкого розвитку, необхiднi передумови щодо створення aгропромисловоï iнновaцiйноï структури на зразок агротехнопарку [7]. У зас-нуванш агротехнопарку мають брати участь ri оргaнiзaцiï, вiд яких у сукуп-ностi залежить його створення та розвиток. Власне кажучи, агротехнопарк -це спшьне шдприемство, створене на штересах його зaсновникiв. Кожен iз зaсновникiв, природно, переслiдуе свою мету i свою вигоду, беручи участь у створенш агротехнопарку, але тшьки лише у такому склaдi кожен з них змо-же досягти своеï мети.
Внутрiшню структуру агротехнопарку можна умовно представити у виглядi двох частин: "ядра" i "оболонки" [7, 9]. "Ядро" агротехнопарку мю-тить у собг iнкубaтор aгробiзнесу; мaлi пiдприемствa i ферми з виробництва та перероблення сшьгосппродукци, як вийшли з iнкубaторa aгробiзнесу, за-лежно вiд своеï мaсштaбностi, чи перейшли з регiону на територш агротехнопарку; дочiрнi пiдприемствa великих фiрм. Усi мaлi й середш пiдприемствa та ферми, що входять у "ядро" агротехнопарку, е переважно тдприемствами шновацшними, що реaлiзують на практищ застосування високих технологiй тощо. Тобто це зазвичай виробничi шдприемства, що використовують високi технологiï та рiзнi нововведення у свохи дiяльностi.
В iнкубaторi aгробiзнесу поселяються шновацшт починaючi мaлi ферми i шдприемства, що мають потребу у свош шдтримщ саме на початковому еташ ïхнього становлення. Саме мaлi ферми i пiдприемствa, що знаходяться в iнкубaторi aгробiзнесу, одержують максимум шдтримки (фiнaнсовоï, мaтерi-aльно-технiчноï, iнформaцiйноï, юридично:, у гaлузi менеджменту i маркетингу тощо) з боку команди менеджерiв та шших сервюних фiрм агротехнопарку. До складу "оболонки" агротехнопарку входять сервюш фiрми, що надають комплекс послуг фермам i шдприемствам, яю знаходяться у "ядрГ агротехно-
парку. Якщо в структур^ нaзвaноï агротехнопарком, немае "оболонки" або во-на юнуе формально, то можна впевнено сказати, що це не агротехнопарк.
Мaлi ферми, що входять в "оболонку" агротехнопарку, прямо не зв'язаш з виробництвом i переробкою сiльськогосподaрськоï продукци, але вони вiдiгрaють винятково важливу роль у тому, щоб ефективно дiяли вироб-ничi "ланки", що охоплюють ферми, переробш пiдприемствa, транспорты та торговельнi пiдприемствa [13]. Наведемо сферу шдтримки малих ферм i шд-приемств, яку мае сформувати у сшьськогосподарському регiонi агротехнопарк. Це: надання на пшьгових умовах виробничих й шших примiщень, зе-мельних дiлянок малим пiдприемствaм переробноï, хaрчовоï промисловостi та сiльськогосподaрським фермам; проведення маркетингових дослщжень i надання допомоги фермам i малим шдприемствам, що оселилися в агротехнопарку, у визначенш секторiв ринку або окремих груп споживaчiв; шдго-товка фaхiвцiв, насамперед менеджерiв i фшансис^в для малих ферм i шд-приемств; надання допомоги малим фермам i шдприемствам в отриманш ш-вестицiй, пiльгових кредитiв, iншоï фiнaнсовоï пiдтримки; консалтинг у рiз-них галузях; лiзинг устатковання, оргтехнiки, транспортних зaсобiв тощо.
1нкубатор aгробiзнесу поеднуе ферми сшьськогосподарського вироб-ництва, мaлi пiдприемствa первинного перероблення сiльськогосподaрськоï продукци i мaлi пiдприемствa з виробництва готовоï продукци. 1нкубатор аг-робiзнесу агротехнопарку з'еднуе в едину економiчну мережу сшьськогоспо-дарське, переробне чи харчове виробництво. При цьому ферми i мaлi шдприемства в економiчнiй мережi взaемопов,язaнi та взаемозалежш одна вiд iншоï. Цi мережi виходять на вiдповiднi пiдприемствa транспортного обслу-говування i безпосередньо на групи споживaчiв внутрiшнього ринку, а також на зовшшнш ринок. Тобто в агротехнопарку формуються також структури простого i складного сервюного обслуговування малих ферм i шдприемств, розмщених в iнкубaторi aгробiзнесу. Це дае можливють, з одного боку, за допомогою малих ферм i шдприемств переробноï i хaрчовоï промисловостi здшснити спецiaлiзaцiю, а з iншого - здшснити ^хню кооперaцiю у едину еко-номiчну мережу в межах агротехнопарку, цим самим шби оргашзувати низку кооперaтивiв з виробництва визначеного виду продукци (м'ясно", молочноï, овочевоï тощо), що задовольняе потреби рiзних груп споживaчiв. Важливим тут е те, що з допомогою сервюних фiрм досягаеться формування сектору шдприемщв у агропромисловому комплексi, ведеться ^хне навчання, перешд-готовка, надаються рiзнi консультaцiï та послуги. Команда агротехнопарку скеровуе дiяльнiсть сервiсних структур таким чином, щоб вони надавали шд-приемцям, фермерам послуги у гaлузi маркетингу та менеджменту, що зазви-чай е слабким мюцем у починаючих шдприемщв.
Оскшьки агротехнопарк мае справу з харчовою продукщею, то вш обов'язково мусить мати у своему склaдi структуру, яка проводила б сертифь кaцiю готовоï продукци, оскшьки ця продукщя здебiльшого поставлятиметь-ся на оздоровчий ринок регюну, який штенсивно розвиваеться. Це також зу-мовлюе необхiднiсть у наявнос^ в регiонi нaукомiстких аграрних технологш - створення агротехнопарку.
В агротехнопарку працюють ферми i M8ni шдприемства, пiдсумком дь яльностi яких е готова продукщя, що надходить безпосередньо на ринок, тому питанням реклами цiеï продукци агротехнопарк мае придшяти особливу увагу i надавати шдприемствам-виробникам допомогу у цiй невщ'емнш спра-вi ринковоï економiки. Тобто у межах агротехнопарку реашзовуватиметься завершений цикл: "виробництво сiльськогосподарськоï продукци - первинне перероблення - виробництво готовоï продукци - збереження - транспорту-вання - сертифжащя - реклама - реашзащя готовоï продукци". Новi технолога, якi буде генерувати агротехнопарк, безсумшву, здешевлять i збшьшать асортимент екологiчно чистоï продукци аграрного сектору, що позитивно позначиться на рекреацшнш привабливост регiону i для iнвесторiв, i для вщ-почивальниюв.
Агротехнопарк мае забезпечити iнтеграцiю i взаемозв'язок шдприем-цiв, що займаються виробництвом сiльськогосподарськоï продукци, ïï переробкою, поширенням та реалiзацiею. Таким чином у сшьськогосподарському регiонi формуеться економiчна мережа виробникiв сiльськогосподарськоï продукци та ïï переробниюв. Така структура (кластер) сприятиме розвитку нового, шновацшного малого шдприемництва в агропромисловому секторi економiки регiону, забезпечить комерцiалiзацiю нововведень на основi малих ферм i шдприемств як найбiльш мобiльниx форм просування шновацш. Особливо актуальним для нашого регiону продуктом агротехнопарку е технологи полшшення якостi розвитку виробництва i способiв оброблення хар-човоï продукци, що виключають або зводять до мiнiмуму забруднення навко-лишнього середовища.
Зазначимо, що з допомогою агротехнопарку вщбудеться зближення теоретичного (науковщ), практичного (фермери) i ринкового (санатори i пан-сiонати Трускавця, Схщнищ та району) досвiду, що сприятиме швидшому й ефективнiшому виршенню проблем аграрного сектора регiону, значно ско-ротиться час переходу вщ теоретичного до практичного вирiшення аграрних завдань регюну, час просування товарiв на ринок.
Зауважимо, що створення агротехнопарку може здшснюватись у кон-текстi побудови iнновацiйноï моделi розвитку регiональноï агломераци "Дрогобиччина" як регiональноï мережi iнновацiйниx структур. Першими шнова-цiйними проектами, якi усшшно реалiзованi у регiонi, були: ЗАТ "Трускавець-кий валеологiчний iнновацiйний центр" та СЕЗ "Курортополю Трускавець". Уже створено Регюнальну агломерацiю "Дрогобиччина" як асощащю мiст i територiальниx громад Дрогобиччини i ведуться роботи щодо створення вщ-повщного агротехнопарку, який, своею чергою, може стати каталiзатором по-зитивних змiн у регюш, а саме [7, 9]: створення нових робочих мюць; розроб-лення i впровадження еколопчно чистих методiв, способiв i теxнологiй виробництва; максимально повна уташзащя харчових та сшьськогосподарських продуктiв; пiдвищення конкурентоспроможностi малих i середшх фiрм, спри-яння новим шдприемцям, зайнятим у сферi нових теxнологiй i нових продук-тiв, а також проведення маркетингу; формування нового iмiджу регiону як те-ритори, здатноï створювати, приваблювати i шдтримувати новi форми вироб-
ництва, у цьому ракурс фундаментального значення набуватимуть вищд нав-чальш заклади - генератори нових поколшь кaдрiв, ефект досягнення мети, у виглядi ефективно працюючого агротехнопарку, виходить далеко за межi цiеï структури, дозволяючи наявним у регюш шдприемствам стати субшдрядни-ками нових малих технолопчних компанш, що множить вигоди i дае змогу промисловост регiону вийти на рiвень новiтнiх технологiй i новоï квaлiфiкa-цiï; замкнення на регюн технологiчних та iнновaцiйних циклiв у аграрнш i оз-доровчiй сферах з оргашзащею плiдноï спiвпрaцi iз зaрубiжжям.
Ефективний iнновaцiйний розвиток рекреaцiйноï сфери регiону бачи-мо в штенсифжаци iнновaцiйноï дiяльностi на оргашзацшному й технолопч-ному рiвнях СЕЗ "Курортополю Трускавець" через бiльш ефективне залучен-ня iнтелектуaльного потенцiaлу Украши й зaрубiжжя, у створеннi рекрополь су Схiдниця та iнтегрaцiï шновацшних i технологiчних процесiв курортополь су Трускавець i рекрополюу Схiдниця, у вщпрацюванш оргашзацшно-право-вих та науково-технолопчних передумов формування регiонaльного рекре-ацшного кластера, регiонaльноï рекреaцiйноï iнновaцiйноï структури як скла-довоï Кaрпaтськоï мережi рекреaцiйних iнновaцiйних структур.
На наш погляд, агломеращя, особливо курорти Трускавець та Схщни-ця, мають стати мистецькими салонами европейського рiвня. 1нновацшний, високопрофесiйний розвиток цiеï сфери агломерацп можуть забезпечувати вщповщт iнновaцiйнi структури сумюно з провiдними митцями регюну та Украши, фaхiвцями музично-педaгогiчного факультету Дрогобицького державного педагопчного ушверситету iм. 1вана Франка, Львiвськоï академи мистецтв та Львiвськоï музичноï академи iм. М.В. Лисенка.
На територи Регiонaльноï aгломерaцiï "Дрогобиччина" зосереджено багато шдприемств машинобудування, хiмiчноï промисловостi, полшони твердих побутових вiдходiв Дрогобича, Стебника, Трускавця i Борислава, немало побутових шдприемств та погано обладнаних iз санггарно-ешдемюло-гiчноï та екологiчноï позицiй установ торгiвлi, якi створюють еколопчш проблеми. Усе це вимагае нaлежноï оргaнiзaцiï сaнiтaрно-епiдемiологiчного та еколопчного монiторингу в aгломерaцiï, високих наукомютких та безвiд-ходних технологiй з уташзаци заводських i побутових вiдходiв.
Забезпечення iнновaцiйного розвитку хiмiко-технологiчним шдприемствам можна було б розпочати з ïхньоï трансформаци у вщповщш технопарки та iнновaцiйнi центри, шновацшш процеси яких доцiльно було б ш-тегрувати у хiмiко-технологiчний кластер i по горизонтaлi - на мезорiвнi, i по вертикaлi - з галузевими науковими, проектними i виробничими структурами, зi спорщненими пiдприемствaми Укрaïни та зaрубiжжя. Iнновaцiйнa дi-яльнiсть зазначених технопарюв та iнновaцiйних центрiв могла б замикатися на НВО "Синтез" (м. Борислав), хiмiчний факультет Львiвського нацюналь-ного унiверситету iм. 1вана Франка, 1нститут хiмiï та хiмiчних технологш На-цiонaльного унiверситету "Львiвськa полггехшка", на проектнi та iн. установи регюну, Украши та зaрубiжних краш.
Виокремленш проблеми зумовлюють пошук пiдходiв до вирiшення таких завдань [4, 5, 7, 10, 11]: економiчного регулювання еколопчшстю тех-
нологiй шдприемств; еколого-економiчнi дослiдження надзвичайних ситу-ацш; оцiнка рiвнiв екологiзацiï теxнологiй шдприемств на шновацшнш осно-вi; управлшня екологiчними ризиками iнновацiй; формування показниюв оцiнки еколого-економiчноï ефективностi пiдприемств; еколопчного мошто-рингу; екологiчного аудиту та еколопзаци управлiння пiдприемствами.
На штеграцшш процеси в агломераци мають неабиякий вплив шдприемства машинобудiвного комплексу, розмщет на територи Дрогобиччини. ïx частка становить 12,6 %, зокрема металурги та оброблення металiв) ш-фраструктури Львiвського регiону i можуть утворювати регюнальний маши-нобудiвний кластер [2]. В основу побудови iнновацiйноï моделi розвитку ма-шинобудiвного комплексу Дрогобиччини пропонуемо покласти створення вiдповiдного технопарку, оскiльки вщомо, що технопарк - це масштабний ш-новацiйний центр, основними функщями якого е забезпечення умов максимально сприятливих для реалiзацiï науково-техшчних iнновацiйниx проектiв. Створюються технопарки на базi наукових центрiв (унiверситетiв) та шдприемств, тому тут ми розглянемо перспективи створення технолопчного парку, засновниками якого можуть бути ТОВ "Ушверсальна бурова техшка", ВАТ "Дрогобицький машинобудiвний завод", АТ "Дрогобицький завод авто-мобшьних кранiв", Фiзико-меxанiчний шститут iM. А.В. Карпенка НАН Украши, 1нститут iнженерноï меxанiки та транспорту Нащонального ушверси-тету "Львiвська полiтеxнiка", Iнженерно-педагогiчний факультет Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iM. 1вана Франка та iн. [6, 7], яю, своею чергою, шляхом регiональноï iнтеграцiï машинобудiвниx iнновацiйниx та технолопчних процесiв, можуть становити регiональний машинобудiвний кластер.
Подальший розвиток технопарку передбачае залучення й iншиx шд-приемств та наукових цен^в, представникiв великого бiзнесу, що працюють у галузях високих машинобудiвниx теxнологiй, для здшснення розробок ш-новацiйниx продуктiв та продукци, в основi яких лежать результати наукових дослщжень, проведених засновниками. Тому пропонуемо створення технолопчного парку, який штегрував би технолопчш та шновацшш процеси маши-нобудiвниx iнституцiй Регiональноï агломераци "Дрогобиччина", з подаль-шим випуском регiональноï конкурентоспроможноï та наукомiсткоï продукци, ефективним використанням наявних у регюш та за його межами штелек-туальних ресурсiв у галузi машинобудування.
Таким чином, метою кластеризаци регiону, дiяльностi всix зазначених вище iнновацiйниx структур агломераци мають стати: використання i розвиток наявного мистецького та науково-технолопчного потенщалу регюну, Украши та зарубiжжя; пiдтримка малого шдприемництва; залучення шоземних iнвестицiй для стабшзацп i подальшого розвитку виробництва науком^^ продукци; розроблення та введення нових ресурсозбер^аючих та екологiчно чистих - безвщходних теxнологiй; теxнiчне переоснащення i модершзащя пiдприемств; iнтенсифiкацiя виробництва та реалiзацiï конкурентоспромож-ноï на внутршньому i свiтовому ринках продукци; насичення ринку регюну та Украши товарами i послугами високоï якост^ шдвищення добробуту насе-лення агломераци. Тобто агломеращя, у нашому розумiннi, - це агломератив-
ний кластер, мережа шновацшних структур, штегрованих у регюнальну шно-вaцiйну систему, яка вщпрацьовуе стрaтегiю ïх розвитку, здшснюе збалансо-ваний розподiл продуктивних сил, встановлюе прюритетшсть у ïх розвитку, оргашзовуе взaемодiю iз зовнiшнiм середовищем, шформацшш та техноло-гiчнi взаемини мiж суб'ектами пiдприемницькоï дiяльностi. ВЫ сфери дiяль-ностi aгломерaцiï мають розвиватись саме на шновацшнш основь Всi установи aгломерaцiï мають бути шновацшними, якщо не за структурою, то хоча б за дiяльнiстю. Тшьки таким чином вони зможуть забезпечувати собi пос-тшний розвиток, бути конкурентоспроможними i на внутршньому, i на зов-шшньому ринках. Усi сфери дiяльностi агломерацп мають знаходитись у го-ризонтальних та вертикальних iнновaцiйних циклах.
Управлшня шновацшною дiяльнiстю aгломерaцiï мае здшснюватись не порушуючи принципи мiсцевого самоврядування, а навпаки, ефективно його використовуючи. Завдання та функцп оргашв управлшня агломеращею, якi не належать до завдань та функцш оргaнiв мюцевого самоврядування, зaкрiпленi статутом aгломерaцiï. Предметом дiяльностi оргaнiв упрaвлiння aгломерaцiï та ïï iнновaцiйних структур е: проектування, будiвництво, експлуaтaцiя об,ектiв виробничого, технолопчного, наукового, освiтнього та культурного призначення, мiжнaродного спiвробiтництвa та пiдтримки малого i середнього бiзнесу; оргашзащя впровадження новiтнiх нaукомiстких тех-нологш, надання послуг з маркетингового обслуговування та прогнозування; створення iнформaцiйноï шфраструктури, банку та баз даних наукових роз-робок, пaтентiв, "ноу-хау" та шновацш; оргaнiзaцiя та керiвництво роботою курЫв, семiнaрiв, конференцiй, конгресiв та симпозiумiв, постiйних та тимча-сових виставок i ярмарок; надання консультацш, представницьких, посеред-ницьких послуг з маркетингу пiдприемницькоï, фiнaнсово-економiчноï, на-уковоï сфер дiяльностi на регiонaльному, нацюнальному та мiжнaродному рiвнях; надання примщень пiд офiси, лaборaторiï та мaлi пiдприемствa; орга-нiзaцiя i проведення науково-технолопчних, сaнiтaрно-епiдемiологiчних, екологiчних, економiчних та шших видiв експертиз нaуково-технiчноï дiяль-ностi, iнвестицiйних та iнновaцiйних проекпв, пiдготовкa до прийняття вiд-повщних рiшень, висновкiв та рекомендaцiй, наукового та технiко-еконо-мiчного обгрунтування; здiйснення зовнiшньоекономiчноï дiяльностi в порядку, передбаченому законодавством Украши; надання посередницьких послуг та консультацш при створенш нових шдприемств рiзного рiвня орга-нiзaцiï, сприяння розвитку спшьних пiдприемств, aсоцiaцiй, aкцiонерних то-вариств, шновацшних структур на зразок технопарюв, технополiсiв, малих та середнiх шновацшних структур, тимчасових колективiв з метою промислово-го впровадження iнновaцiй; надання допомоги у пошуку потенцшних партне-рiв, оцiнкa ïх потенцiйних науково-техшчних можливостей з метою створення умов для економiчного i науково-технолопчного спiвробiтництвa; здiйс-нення усiх видiв реклaмноï та видaвничоï дiяльностi, розроблення та виготов-лення реклaмноï продукци; репрезентування штереЫв агломерацп та регюну шд час розроблення та реaлiзaцiï спiльних ресурсозберiгaючих та нaукомiс-тких проекпв, програм нaуково-технiчного, економiчного та шшого виду внутрiшнього й зовшшнього спiвробiтництвa, зокрема мiжнaродного; розши-
рення контакта з мiжнародними економiчними та науково-техшчними орга-нiзацiями з питань, що вщнесет до компетенци iнновацiйниx структур агломераци; сприяння у реашзаци заxодiв з пiдготовки та перешдготовки фаxiв-цiв виробничоï та невиробничоï сфер дiяльностi; органiзацiя та проведення iнвестицiйноï дiяльностi, залучення iнвестицiй для шдготовки та реалiзацiï iнновацiйниx проекта; створення шформацшних систем i технологш для шд-тримки виробничоï, невиробничо", науково", фiнансовоï та комерцiйноï сфер дiяльностi; створення консалтингових фiрм та служб, надання консультацш пiд час придбання сучасних засобiв виробництва, обладнання та технологш, з лiзинговиx послуг; надання консультацшних послуг з iнновацiйноï дiяльностi та дiяльностi взагалi у сферi охорони здоров'я, екологи, ергономжи, оргашза-ци виробництва; розроблення маркетингових та комерцшних прогнозiв, вив-чення кон'юнктури свiтового та внутрiшнього ринюв; органiзацiя здiйснення торгiвлi науково-теxнiчною продукщею, iнновацiйними товарами та послуга-ми; виконання комерцшних операцш за сферами iнновацiйноï дiяльностi агломераци на внутршньому та мiжнародному ринках; надання посередниць-ких та представницьких послуг, консультацш з питань правового забезпечен-ня у сферi iнновацiйного шдприемництва та шдприемництва загалом, фшан-сово-комерцiйноï дiяльностi для фiзичниx та юридичних оЫб агломераци та за ïï межами; надання представницьких, консультацшних, агентних та посе-редницьких послуг украшським та шоземним юридичним i фiзичним особам; здiйснення патентних пошукiв, патентування винаxодiв, лiцензування техно-логiй, захисту iнтелектуальноï власностi; операци з оформлення патента, "ноу-хау", шжишрингов^ лiзинговi, дшерсью, iнновацiйнi, впроваджувальнi операци, пов,язанi з освоенням, виробництвом та збутом товарiв широкого вжитку; створення шновацшно зорiентованиx засобiв масовоï iнформацiï, ор-гашзащя iнновацiйноï редакцiйно-видавничоï дiяльностi, комерцiйноï дiяль-ностi в галузi реклами шновацш, товарiв та послуг агломераци; створення i оргашзащя нових робочих мюць, професiйна орiентацiя, професiйний вiдбiр кадрiв для скерування ïx на подальше навчання, добiр кадрiв вiдповiдноï ква-лiфiкацiï для потреб агломерац^ та ïï зовшшнього середовища.
Для практичноï реалiзацiï зазначених завдань необxiдний висококваль фiкований кадровий потенцiал. До виршення цiеï проблеми пропонуемо за-лучати провщш вишi Украïни та зарубiжжя, вводити вiдповiднi спецiалiзацiï у Дрогобицькому державному педагопчному унiверситетi iM. 1вана Франка. З цiею метою у структурi Унiверситету вже створено спшьну кафедру еконо-мiчноï кiбернетики та шноватики МОН Украïни та НАН Украïни, спiльно з фаxiвцями НАН Украши розроблено навчальш плани та програми з основ ш-новацiйноï дiяльностi та iнновацiйного менеджменту, апробащя та впрова-дження яких вже вщбулися в Унiверситетi. Однак цього недостатньо, тут не-обxiдна належна пiдтримка владних структур, спiвпраця з науковими та бiз-несовими колами усiеï Украïни та зарубiжжя.
Висновки. Кластеризащя агломерац^, збалансування ïï розвитку ви-магають: проведення фундаментальних i прикладних дослiджень щодо вiд-працювання стратеги шновацшного розвитку всix сфер дiяльностi агломераци, ïï кластеризации розроблення та реалiзацiï нових оргашзацшно-управ-
лшських та правових мехaнiзмiв регуляцп розвитком агломерацп; розроблення концепцп та програми шновацшного розвитку економiки агломерацп; створення регюнальних галузевих клaстерiв, мережi шновацшних структур; дослщження iнновaцiйно-iнвестицiйноï привaбливостi агломерацп; розроблення та реaлiзaцiï шновацшно-швестицшних проектiв. Таким чином, штег-рацшш процеси на Дрогобиччинi сприятимуть створенню регiонaльноï шно-вaцiйноï системи як агломеративного кластера, забезпеченню стшкого розвитку вЫх сфер дiяльностi регюну на основi iнновaцiйноï моделi.
Лггература
1. Аллен Д. Технопарки: организация и управление / Д. Аллен, Т. Бродхерст. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.technopark.al.ru/tpark/technopark.zip
2. Волосюк М.В. Роль кластер1в у промислово-шновацшному розвитку региошв / М.В. Волосюк // Економша: проблеми теорп i практики : зб. наук. праць. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2006. - № 213. - Т. IV. - С. 1255-1263.
3. Закон Украши "Про прюритетш напрямки шноващйнот д1яльносп в Укршш" вщ 09.02.2006 р., № 3421-IV [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kiev.rada.ua.
4. Одрехивский Н.В. Эколого-экономические проблемы создания химико-технологических инновационных структур / Н.В. Одрехивский, М.М. Бабяк, В.Г. Скотный // Экономическая безопасность государства: территориальный аспект / под ред. М.М. Бабяка, И.В. Недина. - Дрогобыч : Изд-во "Коло", 2006. - С. 155-158.
5. Одрехивский Н.В. Методология моделирования и исследования топливно-энергетических инновационных структур и их сетей / Н.В. Одрехивский // Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства / Д.А. Андреев, В.А. Артеменко, М.В. Аршевская и др. / под общ. ред. Г.К. Вороновского и И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2005. -С. 489-494.
6. Одрех1вський М.В. 1нновацшна модель розвитку агломерацп "Дрогобич -Борислав - Стебник - Трускавець - Схщниця" / М.В. Одрех1вський // Региональна економша. - Льв1в, 2002. - № 4. - С. 128-134.
7. Одрех1вський М. Маркетингово-ор1ентоване управлшня рекреацшними шновацшними пщприемствами / М.В. Одрех1вський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.
8. Одрех1вський М.В. Методологичш засади розвитку машинобуд1вного комплексу Дрогобиччини / М.В. Одрех1вський, Ю.С. Хомош // Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд. Проблеми управлшня шновацшною д1яльнютю : зб. наук. праць. - Льв1в, 2005. - Вип. 3 (53). - С. 511-518.
9. Проблеми створення та функцюнування агротехнопарку "Дрогобич" / 1.Д. М1зерник, Б.1. Бугай, М.В. Одрех1вський, Н.Б. Франюв // Региональна економша, 2006. - № 2. - С. 238-245.
10. Реймерс Н.Ф. Природопользование : словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. - М. : Вид-во "Мысль", 1990. - 637 с.
11. Смоленський 1.М. Системний пщхщ до первинного екологичного аудиту як шструменту екоменеджменту магшевого виробництва / 1.М. Смоленський, Г.С. Степанюк // Региональна економша, 2005. - № 4. - С. 157-166.
12. Стратегия розвитку Львiвськоï области до 2015 року // Економша. Суспшьство. Середовище. Мошторинг за 2007 рш. - Головне управлшня статистики у Льв1вськш области, 2008. - Вип. 6. - 309 с.
13. Шукшунов В.Е. Концепция агропромышленных парков (агротехнопарков) и инкубаторов агробизнеса / В.Е. Шукшунов. - М. : Изд-во "Слалом", 1995. - 10 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.technopark.al.ru/shukshunov/shu_pubs_1996-1995_agro.htm
Иванченко Г.В. Функционирования региональной агломерации "Дрогобиччина" как агломеративного кластера
Предложена стратегия кластеризации региональной агломерации "Дрогобиччи-на", определены приоритетные направления деятельности региона, обоснованы клас-
терные модели развития рекреационной, образовательной, медицинской, аграрной, химико-технологической и машиностроительной сфер региона.
Ключевые слова: стратегия кластеризации, региональная агломерация, кластерные модели, отрасли региона.
Ivanchenko G. V. Functioning of regional agglomeration "Drogobych-chyna" as an agglomerative cluster
In this paper the strategy of clusterization of regional agglomeration "Dro-gobychchyna" has been proposed. The main priorities of region development have been determined; the cluster models of recreation, education, agrarian, chemical-technological and machine-building development have been substantiated.
Keywords: strategy of clusterization, regional agglomeration, cluster models, been substantiated.
УДК338.465.4 Асист. 1.В. Мельничук -
1вано-Франтвський НТУ нафти i газу
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК1СНОЮ ПИТНОЮ ВОДОЮ НАСЕЛЕННЯ М1СТА 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКА ТА ШЛЯХИ II ВИР1ШЕННЯ
Окреслено основш проблеми забезпечення якюною питною водою населення Украши. Проаналiзовано рiвень якост питно! води в 1вано-Франювську вщповщно до норм. Вщзначено необхiднiсть впровадження державних програм i законiв, з метою тдвищення якостi водних ресурав. Подано короткий опис проектiв та окреслено перспективы заходи, внаслщок впровадження яких буде забезпечено практично уах мешканцiв мiста високоякiсною питною водою.
Ключов1 слова: питна вода, яюсть, житлово-комунальне господарство, бювети активовано! води, колективнi установки доочищення водопровщно! води, система водопостачання.
Проблеми забезпечення населення Укра!ни яюсною питною водою належать до найважливших проблем державного значення, оскшьки вони без-посередньо впливають на стан здоров'я населення \ кардинально визначають стушнь еколопчно! та ешдемюлопчно! безпеки цших регюшв. Р1вень якост питно! води 1з централ1зованих водопровщних систем та джерел питного во-допостачання в сшьськш мюцевосп е низьким, а в окремих регюнах - критич-ним. Причиною тако! ситуаци насамперед е застарш методи дезшфекци води (застосування на станщях водошдготовки х1мреагент1в та активного хлору), яю, кр1м знезараження води, призводять до утворення небезпечних речовин.
Питна вода - це вода, яка повинна мати достатньо високу яюсть для вживання !! без прямо! шкоди людиш. Також вживання тако! води не повинно завдавати шкоди здоров'ю сусшльства у майбутньому. За даними Всес-вггньо! оргашзаци здоров'я (ВОЗ) [4], висока середня тривалють життя спос-тер1гаеться у двох випадках:
• у кра!нах, де склались природт сприятлив1 умови, е в достатньому об'ем1 природна м'яка маломшерал1зована, чиста вода (Макао - 81,6 р.; Япотя -80,7 р.; Швейцар1я - 79,6 р.; Норвепя - 78,65 р. та ш.);
• у кра!нах, де немае природно!, чисто!, маломшерал1зовано! питно! води, але держава тклуеться про сво!х громадян, впроваджуючи сувор1 стандарти,
