CC BY
12
The method of research of exposure ecologically of the depressed regions is offered on the basis of structural territorial changes of the nature protection system, results of her activity by organization of the corresponding monitoring. By means of the offered monitoring it is possible to educe the changes of the state of the natural system of region after the increase of territories with worsening (by an improvement) of the state of earth, natural resources, with diminishing (by an increase) of spatial forms of conservancy, to educe the tendencies of changes.
Keywords: ecologically the depressed regions, structural territorial changes, nature protection system, natural system, territorial public system, public, investment activity of conservancy.
УДК 658.8 Доц. М.В. Одрехiвський, канд. техн. наук -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ 1НТЕГРАЦ11 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРУКТУР В ЕКОНОМ1КУ РЕГ1ОН1В
Проаналiзовано та запропоновано шляхи виршення еколого-економiчних проблем штеграцп шновацшних структур в економшу регюшв, пов'язанi з дiяльшс-тю пiдприeмств хiмiко-технологiчного, паливно-енергетичного та машинобудiвного комплексiв, полiгонами твердих побутових вiдходiв.
Еколого-економ1чш проблеми штеграцп шновацшних структур у еко-номжу регюшв, зазвичай, зумовлюються шдприемствами х1мжо-технолопч-ного, паливно-енергетичного та машинобуд1вного комплекшв, пол1гонами твердих побутових вщход1в. Наприклад, на територи Регюнально! агломера-ци "Дрогобиччина" зосереджено багато шдприемств х1м1чно! промисловост1, паливно-енергетичного та машинобуд1вного комплекЫв, пол1гони твердих побутових вщход1в Дрогобича, Стебника, Трускавця 1 Борислава, немало побутових шдприемств та погано обладнаних з саштарно-ешдемюлопчного та еколопчного погляду установ торпвл1, як негативно впливають на стан еко-системи агломераци. Все це потребуе належно! оргашзаци саштарно-ешдемь олопчного та еколопчного мошторингу в агломераци, еколопзаци шдприемств, наукомютких та безвщходних технологш з утил1заци заводських та побутових вщход1в. Зазначеш проблеми зумовлюють пошук шдход1в до вирь шення таких завдань [23, 25, 27]: економ1чне регулювання еколопчшстю технологш шдприемств; еколого-економ1чш дослщження надзвичайних ситу-ацш; оцшювання р1вшв еколопзаци технологш шдприемств на шновацшнш основц управлшня еколопчними ризиками шновацш; формування показниюв оцшки еколого-економ1чно! ефективност шдприемств; еколопчного мониторингу; еколопчний аудит та еколопзащя управлшня шдприемствами.
З метою обгрунтування необхщност та доцшьност створення х1мжо-технолопчного кластера та вщповщних шновацшних структур у регюнах з багатими рекреацшними ресурсами та наявними на !х територи шд-приемствами х1мшо-технолопчного комплексу, у робот [23] представлено дослщження еколого-економ1чних проблем шновацшного розвитку Регь онально! агломераци "Дрогобиччина". Наведет результата дослщжень ма-ють наукову { практичну значимють, оскшьки на основ! реальних даних про стани еколопчно-небезпечних агломерацш обгрунтовуеться необхщшсть
еколопзацн сталого розвитку шдприемств хiмiко-технологiчного комплексу шляхом створення хiмiко-технологiчного кластера та вщповщних шнова-цiйних структур.
Одним з найбшьш реальних шляхiв вирiшення суперечностей мiж економiчним ростом i необхщшстю зменшення екодеструктивного наванта-ження на навколишне природне середовище е виробництво та просування на ринок еколопчно! продукцй, що пiдвищуе економiчну ефективнiсть галузi и використання та одночасно сприяе еколопзацн економiки. Формуванням ринку еколопчно! продукцй можна ефективно управляти, перерозподшяючи засоби мiж виробниками продукцй рiзного рiвня екологiчностi [16].
У сучасних умовах мають переважати стимуляцшш методи управлш-ня, наприклад, представлення податкових пшьг розробникам, виробникам та споживачам еколопчно! продукцй. Хоча е шдстави та можливостi для поси-лення впливiв примусових механiзмiв. Однак, зпдно з чинним законодав-ством, плату беруть лише за окремi його види. Необхщно також враховувати, що управлшня формуванням ринку еколопчно! продукцй пов'язане з опера-цшними затратами, що супроводжують отримання вщповщного еколого-еко-номiчного результату на рiвнi держави, регiонiв та пiдприемств [4, 5].
Розроблення стратеги штеграцн 1С у розвиток репошв, наприклад, ку-рортополiсу Трускавець у розвиток репонально! агломерацн "Дрогобиччи-на", без урахування еколопчних проблем неможливе. Розвиток курортополь су та ефективне використання наявних у регют рекреацiйних ресуршв, мож-ливе лише за умови збалансованого розвитку iнфраструктури всього регюну, оскiльки у Дрогобичi розвиваються нафтопереробний та машинобудiвний комплекси, у Бориславi i Стебнику - функцiонують шдприемства видобувно1 та хiмiчноl промисловостi. Це створюе велике навантаження на ландшафт регюну, який володiе особливо ушкальними за своши властивостями мшераль-ними водами та валеологiчною флорою.
З метою оргашзацн екологiчного мошторингу у регiонi доцiльно сформувати систему еколого-економiчних показникiв, якi адекватно вщобра-жали б ефективнiсть природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Це зумовлюе також необхiднiсть ре^заци моделi еко-логiчно сталого соцiально-економiчного розвитку регiону, що охоплюе еко-логiзацiю виробництва на основi впровадження шновацшних технологiй. Лише на основi iнновацiйного розвитку (включаючи впровадження еколопчних шновацш) можна досягнути гармони у системi "людина-технолопчна систе-ма-навколишне середовище" [19, 22].
Систему еколопчного монiторингу регiону пропонуемо розглядати як шформацшну, забезпечувальну пiдсистему органiзацiйно-економiчного меха-нiзму iнновацiйного розвитку для ютотного пiдвищення якостi ("еколопчнос-тГ') управлшня у сферi iнновацiйного розвитку агломерацн. Органiзацiя та проведення екологiчного мошторингу мають становити систему повторних спостережень одного i бшьше елементiв навколишнього природного середовища у просторi i часi, з наперед заданою метою та пiдготовленими програ-мами [3, 15, 20, 21, 28, 29]. Проведення еколопчного мошторингу передбачае таю основш види дiяльностi: спостереження за факторами, що безпосередньо чи опосередковано впливають на навколишне природне середовище у межах
територй агломерацн; розроблення концепцн i методiв прогнозування, 1хня реалiзацiя щодо прогнозування сташв навколишнього природного середови-ща та рекреацшних ресурсiв на найближчу та вщдалену перспективу. При цьому розрiзняють глобальний i регiональний монiторинги, як базовi (або фоновi) та iмпактнi монiторинги [20, 21, 28]. Фоновий еколопчний мошго-ринг забезпечуе слщкування за станом природних екосистем у зош функщ-онування пiдприемств, котрi забруднюють середовище без накладання на них регюнальних антропогенних явищ, а iмпактний - функцiонуе в умовах антро-погенних змiн у навколишньому середовишд. Тобто екологiчний монiторинг дае змогу створити регюнальну iнформацiйну систему ощнювання, аналiзу i прогнозування сташв навколишнього природного середовища, прийняття оп-тимальних управлiнських рiшень.
Розглянутi шдходи можна застосовувати також для ощнювання еко-номiчного ефекту вiд використання еколопчно1 шформацн про стани навколишнього природного середовища у процесах розроблення та ре^заци уп-равлшських рiшень iнновацiйного характеру. Законодавство Украши мае поступово створювати надiйну та дiеву правову основу для формування i ве-дення рiзних систем еколопчного мошторингу, для шформацшного забезпе-чення реалiзацil екологiчно орiентованоl моделi розвитку територiй.
Найбiльшу загрозу для навколишнього природного середовища Регь онально1 агломерацн "Дрогобиччина" створюе Стебницьке державне прничо-хiмiчне пiдприемство "Полiмiнерал", воно входить до перелжу екологiчно найбшьш небезпечних об'еклв агломерацн (табл.), хоча варто зазначити, що прогнозоваш збитки вщ можливо1 надзвичайно1 ситуацн значно перевищать ресурсш можливостi областi для 1х подолання. Тому, на наш розсуд, варто переглянути ощнки еколопчних ризиюв та перенести ДГХП до перелжу еко-логiчно-небезпечних об,ектiв загальнодержавного рiвня i вiдпрацювати модель його шновацшного розвитку.
Немало еколопчних проблем на Дрогобиччиш створюють полшони твердих побутових вiдходiв Дрогобича, Стебника, Трускавця та Борислава, що зумовлюе будiвництво у регюш високотехнологiчного, наукомюткого, екологiчного заводу з утилiзацil твердих побутових вiдходiв.
Нафта, як фактор впливу на довкшля регiону шд час нафтовидобутку, забруднюе грунтовий покров, водойми, шпбуе дiяльнiсть бiологiчних систем. Забруднення нафтою вщбуваеться пiд час спонтанних И виходiв на поверхню земл^ аварiйних виливiв, пiд час транспортування тощо. Найбшьш небезпеч-ними е аваршш виливи нафти, яю вiдбуваються унаслiдок порушення герме-тичнос^ свердловин, нафтопроводiв, технологiчного обладнання. Таких ви-ливiв протягом одного року на територн Бориславського нафтового родови-ща може бути не менше двохсот, яю забруднюють земельнi дшянки площею вiд одного до п'ятдесяти i бiльше квадратних метрiв. Особливо велию терито-рil забруднено бшя фонтанних свердловин, з яких нафта тсля пробурення пiд високим тиском викидалась на поверхню, знищуючи живi органiзми на своему шляху. В регюш траплялися також аваршш виливи нафти з мапс-тральних нафтопроводiв.
Табл. Перел'к екологiчно небезпечних o6'eKmie Дрогобиччини
№ з/п Пвдприемство Вид дiяльностi Вiдомча тдпорядковатсть
1 АТ "НПК "Галичина" Переробка нафти Мiнiстерство палива та енергетики
2 ДВАТ "Мапстральт нафтопроводи "Дружба" Транспортування нафти НАК "Нафтогаз Украши"
3 ЗАТ "Захвдтранснаф топродукт" Транспортування нафтопродукпв НАК "Нафтогаз Украши"
4 ПУ "Прикарпат-Транснафтопродукт" Транспортування нафтопродукпв НАК "Нафтогаз Украши"
5 Стебницьке ДГХП "Полiмiнерал" Видобуток калшних солей Державний комтт промполiтики
6 НГВУ "Бориславнафтогаз" Видобуток нафти i газу НАК "Нафтогаз Украши"
7 Продуктопровщ заводу "По-люлефши" ВАТ "Орiана" Транспортування палива ВАТ '^ана", Росiя
8 УМГ ДК "Львiвтрансгаз" Транспортування природного газу НАК "Нафтогаз Украши"
9 Полiгони твердих побуто-вих вщходов м. Дрогобича, м. Стебника, м. Трускавця i м. Борислава Захоронення вiдходiв Дрогобицька мшька рада Стебницька мшька рада Трускавецька мiська рада Бориславська мшька рада
Отже, паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) Дрогобиччини створюе немалi екологiчнi проблеми для регюну. Хоча ПЕК е одним з головних чин-никiв стiйкого розвитку економши регiонiв та кра1н загалом, збiльшення 1х економiчноl безпеки. Особливо це стосуеться економжи та енергетично! без-пеки Укра1ни, яка володiе незначними запасами паливно-енергетичних ре-сурЫв. Тому ПЕК Укра1ни потребуе шновацшного шляху розвитку. Для роз-роблення та практично! реалiзацil паливно-енергетичних шновацш, оргашза-цп 1х мiжнародного трансферу, пропонуемо створити загальнодержавну мережу паливно-енергетичних шновацшних структур (ПЕ1С), з виходом 1х на мiжнароднi мережь До ПЕ1С варто вiднести паливно-енергетичш технопарки, технополiси, малi й середш паливно-енергетичнi iнновацiйнi центри, як сукупно можуть утворювати нацiональну та регюнальш паливно-енергетичнi iнновацiйнi системи.
Належну органiзацiю шновацшно! дiяльностi у нафтовш сферi Дрогобиччини, забезпечення шновацшного розвитку нафтовидобувного, нафтот-ранспортного та нафтопереробного комплекЫв можна було б здшснювати шляхом створення нафтопромислового кластеру та технопарку "Галичина", якi б штегрували вiдповiднi науковi та проектш структури Прикарпаття, наф-топереробний комплекс "Галичина", нафтовидобувш установи Бориславсько-го та Схщницького нафтового родовища, iншi структури нафтово! галузi Украши та зарубiжжя.
У багатьох крашах, наприклад у кра1нах СНД, е велик паливно-енер-гетичнi ресурси, яю використовуються неефективно, i 1х подальше викорис-тання потребуе глибоких фундаментальних та прикладних дослiджень, про-ведення яких в одному регюш ускладнене. Мережа науково-дослiдних шсти-тутiв вщповщних профiлiв розвинена достатньо добре. Цю проблему пропо-
нуеться вирiшувати шляхом науково-технологiчноï iнтеграцiï цих шститу^в та ПЕ1С у iнновацiйнi цикли через шновацшш мережi, використовуючи, наприклад, мiжнароднi та внутрiшньодержавнi шформацшш мережi. При цьому, вже iснуючi паливно-енергетичнi структури, можуть бути трансформоваш у iнновацiйнi структури i займатись розробленням, реашзащею, впроваджен-ням та використанням ресурсних, технолопчних, продуктових, ринкових, ор-ганiзацiйних та управлiнських паливно-енергетичних iнновацiй. Це дасть змогу оптимiзувати технологiчнi цикли паливно-енергетичних комплексiв, збшьшити ïx ефективнiсть i, таким чином, збшьшити енергетичну, i, вщпо-вщно, економiчну безпеку держав. У крашах Свропи вже створено чимало структур, що займаються розробленням та реалiзацiею паливно-енергетичних iнновацiй. Тепер необxiдно створювати посередницькi iнновацiйнi структури у виглядi малих та середнix iнновацiйниx цен^в, якi, знаходячись в шновацшних мережах, могли б органiзовувати трансфер шновацш.
Формування мiжнародниx iнновацiйниx мереж паливно-енергетичних шновацшних структур пропонуемо проводити на регюнальному, галузевому та загальнодержавному рiвняx. З цiею метою ми i створили регюнальну агло-меращю "Дрогобиччина", яка б охоплювала вс сфери дiяльностi агломераци в горизонтальш i вертикальнi iнновацiйнi цикли. Зосередження паливно-енергетичного iнновацiйного циклу у регюш практично неможливе. Тому па-ливно-енергетичний комплекс агломерацiï, з метою ïï сталого розвитку на ш-новацiйнiй основi, потребуе внесення його у мiжнароднi мережi паливно-енергетичних шновацшних структур. Це дасть змогу реалiзувати таю пробле-ми сталого розвитку агломераци [23]: формувати рацюнальну структуру ви-робництва та споживання енерги; пiдвищувати теxнологiчний рiвень i еколо-гiчну безпеку паливно-енергетичного комплексу шляхом його переоснащен-ня з використанням високих технологш спалювання палива; розвивати нетра-дицiйнi джерела енерги; проводити модершзащю, реконструкцiю та оновлен-ня теxнологiй, якi сприяють зменшенню енерговитрат, розробленню та впро-вадженню меxанiзмiв економи енерги, зокрема удосконалення цiновоï поль тики; ефективно використовувати власну базу енергоресурЫв, проводити ре-конструкцiю пiдприемств нафтово1' промисловостi; створювати власш шнова-цiйнi паливно-енергетичнi цикли.
З метою забезпечення сталого розвитку агломераци, охорону навколишнього природного середовища та рацюнальне використання природних ресурЫв потрiбно розглядати як невщ'емну частину процесу розвитку, що потребуе проведення певних заxодiв щодо еколопзацн агломераци [23]. Тому, виходячи з еколопчних проблем, зумовлених дiяльнiстю паливно-енерге-тичного комплексу агломераци у минулому столгга, необхщно розробляти i використовувати технологи з повторного, багатократного, безвдаодного використання здобутих ресуршв. Необхщно нарощувати науковi дослiдження, спрямоваш на новi енергетичнi технологи, пошук альтернативних джерел енерги. На сьогодш в агломераци ведуться роботи з освоення нетрадицшних джерел енерги. На ïï територи вже встановлена вггрова електростанцiя, ведуться роботи щодо оргашзаци виробництва бiодизельного пального. Проте усшшне вирiшення цих проблем не може бути виршено у межах агломера-
цiï, воно мусить опиратися на hobï, cbïtobï досягнення науки i технiки, на визнаш прiоритетними нетрадицiйнi джерела енерги - джерела, що вщнов-люються. Це вiтер, сонце, тепло морiв, океанiв, глибинних шарiв Землi, 6i-омаси, приливи i вiдливи, хвил^ течiï та iншi джерела [2].
Незважаючи на грандiознiсть гiдроелектростанцiй та потужшсть атом-них електростанцiй, 60 % електроенерги сьогоднi виробляють тепловi елек-тростанцiï, що працюють на нафт й газi [18]. Вуглеводи нафти дають життя мiльярдам моторiв автомобiлiв i лiтакiв, тракторiв i кораблiв, а запаси нафти не безмежш. Тому ера газу, нафти i вугшля як палива мае доб^ати кiнця, хо-ча можливост використання нафти, як сировини для синтезу, розширяться, ïï переробка поглибиться. Це мае зменшувати обсяги добування нафти, полег -шувати стан навколишнього природного середовища вiд д^' вуглеводiв.
Вiдомо, що людство до кшця ХХ ст. витягувало iз Землi понад 120 млрд т рiзноï руди, палива i будiвельних матерiалiв. Приблизно через кожнi 15-18 роюв об'ем свiтового видобутку корисних копалин подвоювався [26]. Тому низка краш, зокрема Японiя, США, ФРН i Франщя, вибрали шлях структурних змш у промисловостi та енергоощадних технологiй. Цi краши щодо споживання енерги залишаються на рiвнi 80-х роюв минулого сторiччя, анiскiльки при цьому не гальмуючи зростання виробництва, не знижуючи рiвня життя, а шдвищуючи його. Все це за рахунок щонайширшого використання останшх досягнень науки i технiки, за рахунок обрання шновацшного шляху розвитку. Важливою тут стае проблема мiжнародного трансферу ре-сурсних, технологiчних, продуктових, ринкових, органiзацiйних i управлшсь-ких шновацш паливно-енергетичного комплексу, оскiльки енергетична проблема - глобальна проблема для всього людства.
На штеграцшт процеси шновацшних структур в економжу регюшв мають неабиякий вплив машинобудiвнi пiдприемства як найбiльш економiч-но ефективш пiдприемства i вiд розвитку яких найбшьше залежить економiч-ний стан регюшв. На територи Дрогобиччини частка таких шдприемств ста-новить 12,6 %, (включаючи металургiю та оброблення металiв) шфраструкту-ри Львiвського регiону, тому вони чинять на ландшафт рекреацшного, за своею суттю, регюну неабияке навантаження, що не сприяе ефективному ви-користанню наявних рекреацшних ресурЫв. Це зумовлюе розроблення та ре-алiзацiю стратегiï шновацшного розвитку машинобудiвних пiдприемств аг-ломераци [23]. Пропонуеться створення регiонального машинобудiвного кластеру [6] та вiдповiдноï iнновацiйноï структури, яка б iнтегрувала техно-логiчнi та iнновацiйнi процеси машинобудiвних установ агломераци, з по-дальшим випуском наукомiсткоï, екологiчноï (безвiдходноï), високотехноло-гiчноï продукци, з ефективним використанням наявних у регюш та за його межами штелектуальних ресурсiв машинобудування.
Варто зауважити, що державна програма розвитку промисловостi на 2003-2011 рр., схвалена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 28 липня 2003 р., передбачала основною метою iнновацiйноï моделi розвитку промис-ловостi поеднання науково-технiчноï та виробничоï сфер. З урахуванням ш-телектуального, виробничого i науково-техшчного потенцiалу Украши, до прiоритетних напрямiв iнновацiйноï дiяльностi [12] було вщнесено низку га-
лузей промисловост^ у яких Украша мае певш досягнення. Серед таких прь орите^в важливе мiсце посiдае й машинобудування. Тому прiоритетною проблемою для Украши сьогодш стае пiдтримка та сприяння шновацшному розвитку пiдприемств машинобудiвноï галузь
Для вирiшення аналогiчниx проблем у розвинених крашах дедалi час-тше використовують метод створення iнновацiйниx структур, переважно технолопчних парюв, на яю й покладаються функцп щодо сприяння шновацшному розвитку регюшв. Використання тако1' методологи в Украïнi е мож-ливою, а в окремих напрямах вона практикуеться достатньо тривалий час, частково i в машинобудуванш. Першим етапом у побудовi шновацшно1" мо-делi розвитку машинобудiвного комплексу е вивчення та аналiз особливостей i перспектив застосування свггового досвщу щодо побудови вiдповiдниx тех-нопаркових структур. Багато держав розглядають створення наукового парку як важливий стратепчний зашб для розвитку сучасно1' конкурентноспромож-но1' промисловостi, стимулювання пiдйому економжи i розвитку суспiльства загалом. За статистичними даними, у свт нараховуеться понад 400 рiзного роду технопарюв, що розташованi головним чином в Америщ, Gвропi та Ази. За юльюстю перше мiсце займають США (бшьше 100), друге - Шмеччина (понад 60), далi стоять Великобриташя (40), Францiя (30), Японiя (20) i Шв-денна Корея (10) [1].
Як бачимо, провщними крашами за кiлькiстю створених теxнопаркiв та ефектившстю ïx дiяльностi е США, краши Свропи та деякi краши Азiï. Ко-ристуючись статистичними даними Мiжнародноï асоцiацiï наукових паркiв (МАНП) [17] проаналiзуемо особливостi дiяльностi таких шновацшних структур у Сврош. Бшьшють наукових паркiв Свропи (75 %) розмщеш в мiс-тах, де кшьюсть населення перевищуе 50 тис. оЫб, 24 % - розмщеш в при-мiськiй зонi на вщсташ не бiльше нiж 25 км вщ мiста, i лише 1 % технопарюв розмщеш на вщсташ понад 25 км. Це св^ить про те, ефектившсть функць онування теxнопаркiв пов'язана iз мюцями скупчення великоï кiлькостi людей. Хоча серед наукових парюв, що розмщеш у мюьких зонах 44 % працю-ють в малих мютах (кiлькiсть населення вiд 50 до 500 тис. оЫб), 7 % в серед-нix мютах (500 тис. - 1 млн оЫб) i 24 % в великих мютах (понад 1 млн оЫб).
Дробиччина, як регiональна агломеращя з територiею у дiаметрi близько 30 км, з наявним природним та трудовим потенщалом, порiвняно з наведеними статистичними даними, щеально може слугувати мюцем розта-шування мережi технопаркових структур. Теxнологiчнi парки у Схщнш Gвропi пiд час створення зазнають певних трудношдв iз землею, тому бшь-шiсть iз них створюеться вже на базi готових шдприемств. Створення маши-нобудiвного технопарку у Дрогобицькому регюш може проводитись на базi дшчих великих шдприемств, таких як завод автомобшьних крашв, долотний та машинобудiвний заводи.
Вщповщно до мети, теxнологiчнi парки мають забезпечити шдтримку малого пiдприемництва. Багато технопарюв Свропи (88 %) виршують цю проблему шляхом створення бiзнес-iнкубаторiв. Тобто, проводиться шдтрим-ка малого бiзнесу на початкових етапах його становлення (шформацшна пiд-тримка, пошук замовникiв, iнвестицiй, допомога у пiдборi управлiнськиx кад-
рiв, навчання шдприемщв-початювщв), окрiм цього, малим шдприемствам надаються на умовах оренди обладнання, офюи i примiщення, необхiднi для початку виробництва того чи шшого продукту. Бiзнес-iнкубацiя була i зали-шаеться надзвичайно важливим елементом технолопчних паркiв. Серед них 52 % технопарки керують бiзнес-iнкубацiйним центром самостшно. У 23 % технологiчних парюв бiзнес-iнкубацiйний процес становить iндивiдуальний проект з незалежною командою керiвникiв, а 13 % - це науковi парки, де фак-тично вщбувся процес еволюци вiд бiзнес-iнкубаторiв до технопарюв. I лише 12 % технолопчних парюв не займаються процесом бiзнес-iнкубацil [17].
Технопарки окрiм базових послуг пропонують i низку додаткових, яю так чи iнакше дають змогу оптимiзувати та пiдтримувати дiяльнiсть шд-приемств, якi працюють на територп технологiчного парку. Тому розглянемо основш напрями дiяльностi наукових парюв [17]: 27 % - це так зваш "ушвер-сальнi" науковi парки, якi до свое1 дiяльностi залучають пiдприемства рiзних технологiчних напрямюв; 25 % - спецiалiзованi технопарки, що спрямоваш на певну галузь дiяльностi (бiотехнологiя, iнформацiйнi технологи); 48 % -"цшеспрямоваш унiверсальнi" парки, тобто, з самого початку !х було задумано як ушверсальш парки, та поступово вiдмовилися вщ унiверсальностi на користь спецiалiзацil.
Важливим елементом для процесу створення та функцюнування тех-нологiчного парку виступають державш та мiсцевi органи влади. Адже на-самперед саме вони можуть виступати шщатором створення технопарку. Як показуе свггова практика, 55 % серед дослщжуваних технопаркiв Свропи були створенi саме за шщативи регiональних органiв влади, 45 % - за участ мюцевого керiвництва, 26 % - центрального керiвництва, а 13 % - за шщати-ви унiверситетiв [17]. У процес функцiонування технопарку влада може на-давати пiдтримку у виглядi безоплатного фiнансування, пiльгового видшення земель, податкових пiльг (у свгговш практицi !х нараховуеться понад 300). В Укра1ш е законодавча база [7-14, 24], яка може сприяти розвитку шновацшних процеЫв, створенню шновацшних структур. Однак ця законодавча база у напрямi шновацшно1 пол^ики не е досконалою та ефективною. Вона потребуе значних доопрацювань з метою створення максимально сприятли-вих умов для побудови технопаркових структур та реалiзацil шновацшно-ш-вестицшних проекпв.
Свiтовий досвiд формування iнновацiйних процеЫв сприяе розроблен-ню методологil створення та функцюнування технопаркових структур у реп-онах Украши, особливо у економiчно та культурно привабливих. Така форма розвитку регюшв досить поширена для провщних краш свггу i е цiлком при-датною для економжи Укра1ни. Це пiдтверджуеться дiяльнiстю таких iннова-цiйних структур, яю вже працюють в Украlнi, зокрема технопарками: 'Институт електрозварювання iм. в.О. Патона", "1нститут монокристалiв", "1нтелек-туальнi iнформацiйнi технологil" та ш. Кiлькiсть наукових паркiв, якi б спри-яли розвитку машинобудiвноl галуз^ як прiоритетноl в Украlнi [12], недос-татня. Тому створення регюнальних екологiчних машинобудiвних технопаркових структур е вкрай необхщним, особливо у рекреацшних територiях з на-явними потужними низькоеколопчними машинобудiвними комплексами, до яких можна вщнести Дрогобиччину.
Таким чином, еколого-економiчнi проблеми штеграцп iнновацiйних структур у економжу perioHiB, зумовленi шдприемствами хiмiкo-тeхнoлoгiч-ного, паливно-енергетичного та машинoбудiвнoгo кoмплeксiв, пoлiгoнами твердих побутових вiдхoдiв, можна виpiшувати шляхом кластеризаци реп-ошв, формування мepeжi iннoвацiйних структур, що стае актуальним у вЫх сферах людсько! дiяльнoстi i особливо у хiмiкo-тeхнoлoгiчних та машинобу-дiвних комплексах з метою 1х еколопзацп. Оскiльки немае жодного продукту, виробництво якого не було б пов'язане з витратами енерги, то 1х зниження можливе тшьки на пiдставi iннoвацiйнoгo шляху розвитку паливно-енерге-тичного комплексу, через створення паливно-енергетичних кластepiв, шнова-цiйних структур, 1х мереж. Зменшення витрат енерги при цьому може слугу-вати кpитepiем штеграцп iннoвацiйних структур у економжу peгioнiв, оцшю-вання тeмпiв зростання науково-техшчного прогресу i сталого розвитку еко-нoмiки peгioнiв та краши загалом,
Л1тература
1. Антонюк Л.Л. 1нноваци: теор1я, мехашзм розробки та комерщашзаци : монограф1я / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 394 с.
2. Безруких П.П. Нетрадиционные возобновляемые источники энергии / П.П. Безруких // Энергетическая безопасность и малая энергетика. XXI век : сб. докл. Всероссийской науч.-техн. конф. (ЭбиМЭ-2002, 3-5 декабря 2002 г.), 2002. - М. : Изд-во "Наука". - С. 30-39.
3. Бирюков В.Л. Некоторые проблемы создания региональной экологической службы мониторинга природно-технических систем / В.Л. Бирюков, В.В. Довгуша, М.Н. Тихонов // Экономика природопользования. - 1996. - № 1. - С. 36-35.
4. Божкова В.В. Методические основы управления экологическими рисками инноваций на уровнях государства, региона и предприятия / В.В. Божкова // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Во-роновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 156-161.
5. Вайзеккер Э. Фактор четыре. Затрат - половина, отдача - двойная. Новый доклад Римскому клубу / Э. Вайзеккер, Э. Ловинс, Л. Ловинс : пер. А.П. Заварницына и В.Д. Новикова / под ред. акад. Г. А. Месяца. - М. : Изд-во "Academia". - 2000. - 384 с.
6. Волосюк М.В. Роль кластер1в у промислово-шновацшному розвитку регюшв / М.В. Волосюк // Економша: проблеми теори i практики : зб. наук. праць. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2006. - № 213. - Том IV. - С. 1255-1263.
7. Гаман М.В. Державне регулювання шноващями Украши та заруб1жний досвщ : мо-нограф1я / М.В. Гаман. - К. : Вид-во "В1ктор1я", 2004. - 312 с.
8. Господарське законодавство Украши : зб. нормат. акпв / уклад. В.С. Щербина, О.В. Щербина. - К. : Вид-во "А-пка", 2001. - 352 с.
9. Закон Укра'ни "Про господарсью товариства" вщ 19 вересня 1991 р., № 1576-ХП // Вщомосп Верховно! Ради. - 1991. - № 49. - 682 с.
10. Закон Укра'ни "Про швестицшну д1яльнють" № 3201-IV (3201-15) вщ 15.12.2005. // ВВР, 2006. - № 13. - С. 110-113.
11. Закон Укра'ни "Про шновацшну д1яльшсть" // 1нновацшне законодавство Украши : Повне з1брання нормативно правових акпв. - У 3-ох т. / за заг. ред. В.В. Костицького. - К. : Вид-во "Лбра", 2003. - Т. 1. - С. 35-55.
12. Закон Укра'ни "Про прюритетш напрямки шновацшно! д1яльност в Укра1ш". - № 3421-IV вщ 09.02.2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kiev.rada.ua.
13. Закон Укра'ни "Про спещальну економ1чну зону туристсько-рекреацшного типу "Курортополю Трускавець" // Вщомосп Верховно! Ради (ВВР), 1999. - № 18. - С. 139-144.
14. Закон Укра'ни "Про спещальний режим шновацшно! д1яльност технолопчних парюв № 3333-IV вщ 12.01.2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kiev. rada.ua.
15. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды / Ю.А. Израэль. -Л. : Гидрометеоиздат, 1979. - 376 с.
16. Ильяшенко С.Н. Теоретические основы экономического регулирования экологич-ности технологий предприятий ТЭК / С.Н. Ильяшенко, О.В. Прокопенко // Инновационное
развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 139-147.
17. 1нтернет-сторшка Шжнародно'1 асощацл наукових парюв (МАНП). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.technopark.al.ru.
18. Крикавський С.В. Маркетинг енергозбереження / С.В. Крикавський, Н.С. Косар, Л. А. Мороз. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол^ехтка", 2001. - 196 с.
19. Лапко Е. Экологический фактор в инновационной деятельности / Елена Лапко // Экономика Украины. - 1998. - № 8. - С. 69-75.
20. Мишенин Е.В. Принципы формирования экологического мониторинга / Е.В. Ми-шенин, М. А. Комлык // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 168-173.
21. Мишенин Е.В. Организационно-экономические принципы формирования мониторинга лесов / Е.В. Мишенин // Бизнес-информ. - 1999. - № 21-22. - С. 81-85.
22. Мишенина Н.В. Оценка уровня экологизации производства на инновационной основе / Н. В. Мишенина // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К. : Вид-во "Знания Украины", 2004. - С. 151-156.
23. Одрех1вський М. Маркетингово-ор1ентоване управлшня рекреацшними шновацшни-ми пщприемствами / Микола Васильович Одрех1вський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.
24. Положення "Про порядок створення i функцюнування технопарюв та шновацшних структур шших титв". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.in.gov.ua/index.php? lang=ua&get=55&law_id=62# 1
25. Реймерс Н.Ф. Природопользование: словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. - М. : Вид-во "Мысль", 1990. - 637 с.
26. Семенов В.А. Управление нагрузкой в США и Великобритании / В. А. Семенов // Энергетик, 1992. - № 6. - С. 19-20.
27. Смоленський 1.М. Системний пщхщ до первинного еколопчного аудиту як шстру-менту екоменеджменту магшевого виробництва / 1.М. Смоленський, Г.С. Степанюк // Региональна економша, 2005. - № 4. - С. 157-166.
28. Экологический мониторинг / А. А. Гела, В.П. Соловьев, Н.В. Одрехивский, О.Е. Од-рехивская. - Трускавец, 1993. - 40 с.
29. Яремчук 1.Г. Економша природокористування / 1.Г. Яремчук. - К. : Пошуково-ви-давниче агентство "Книга пам'ят Украши", вид. центр "Просвгта", 2000. - 431 с.
Одрехивский М.В. Эколого-экономические проблемы интеграции инновационных структур в экономику регионов
Проанализированы и предложены пути решения эколого-экономических проблем интеграции инновационных структур в экономику регионов, связанные с деятельностью предприятий химико-технологического, топливно-энергетического и машиностроительного комплексов, полигонами твердых бытовых отходов.
Odrekhivskyi M.V. Ecological-economic problems of integrating the innovation structures into the regional economy
The paper presents the analysis and offers the ways of solving ecological-economic problems of integrating the innovation structures into the regional economy that are determined both by enterprises of chemical engineering, fuel and power as well as machine building complexes and by the grounds of solid everyday waste.
УДК 631; 631.95 Наук. ствроб. O.I. Панков - 1нститут агроекологи i
економки природокористування НААН Украти
ЗАРУБ1ЖНИЙ П1ДХ1Д ДО ФУНКЦЮНАЛЬНОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОСИСТЕМ
На базi зарубiжного досвщу представлено функцюнальний пщхщ до виконання еколого-економiчного оцшювання екосистем. Висв^лено основш переваги та вади
