CC BY
11УДК 528.94+911.9(477.84)+910.26)
Застосування картограф1чного моделювання в досл1дженн1 антропогенноi перетвореност1 ландшафт 'в у межах Товтр на територп ТернопшьськоУ област1
Терноптьський нацюнальний педагопчний уыверситет iMeHi Володимира Гнатюка, м. Тернопiль
е-mail: Gavrishok_B@ ukr.net, potokiy58@mail.ru
Анотащя У статт/' розглядаються питання картограф1чного моделювання результат/в ретроспективного вивчення природокористування та антропогенно¡' перетвореностi ландшафт1в Товтрового кряжу на територп Тернопльсько¡' област1. Подано картосхеми, що в1дображають розорансть територп, змну люистост1 та забудованостi за перюд у понад стол/'ття, а також заселення й освоення регюну досл1дження. Здйснено анал/'з побудованих картосхем та ¡нтерпретац/ю отриманоГ ¡нформаи/г Детально описано методику проведення картометричних роб/'т на р/'зночасових картах. Наведено конкретн1 приклади змни площ та конфгурац¡' лсових масив/'в п/'д впливом господарсько'1 д1яльност1. З допомогою карт простежено розвиток та деградацию (у тому числi й зникнення) окремих поселень. Окреслено перспективи подальших досл/'джень у цьому напрям1.
Ключовi слова: картограф/'чне моделювання, картосхема, люистють, забудовансть, розорансть, антропогенна перетворенсть, заселення територп, природокористування.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок з важливими науковими та
практичними завданнями
Подтля загалом i Товтрове пасмо зокрема належать до територш давно заселених i освоених людиною. У результат! тривало'Г юторп освоення дослщжуваноТ територп структура природних ландшафт1в зазнала значних змш, що призвело до формування природно-господарських систем, у яких суттево знизилась здатнють до саморегуляци, та виникнення комплексу еколого-географ1чних проблем. Тому вивчення р1зних форм антропогенного впливу на природу у взаемозв'язку з процесами заселення та освоення е актуальною науковою проблемою, вир1шення яко'Т потребуе комплексного юторико-географ1чного та еколого-географ1чного анал1зу. Окр1м того, постае необхщнють наукового обфунтування заход1в щодо оптим1зацп природокористування у цьому райош давнього й штенсивного освоення, головним чином стьськогосподарського. Дослщження етнокультурних господарських традицш регюну необхщне для розумшня ^енези сучасних антропогенних (у тому числ1 культурних) та умовно-природних ландшафт1в. Детальне ретроспективне вивчення природокористування та антропогенно' перетвореносп ландшафт1в вщносно невеликих територш вважаемо за доцтьне проводити на основ! р1зночасових картограф1чних моделей. Дане дослщження спрямоване на реал1зац1ю дшчих рег1ональних наукових програм: Програми розвитку земельних вщносин у Терноптьськш област1 на 2007-2015 роки (затвердженоТ р1шенням обласноТ Ради в1д 31.12.2007 за №264) та Програми розвитку люового господарства ТерноптьськоТ област1 до 2015 року (затвердженоТ р1шенням обласноТ Ради вщ 27.05.2008 за №289).
Аналiз останнiх дослiджень, у яких започатковано виршення проблеми
Останн1м часом в УкраТш зростае популярн1сть ретроспективно-географ1чних досл1джень, зокрема тих, що опираються на р1зночасов1 карти. Б1льш1сть з них акцентують увагу на конкретних територ1ях i процесах. 1сторичним картам як джерелу шформацп про територш УкраТни присвячене досл1дження Р. Сосси [1], а на можливостях використання р1зночасових карт у ретроспективно-географ1чних дослщженнях невеликих територ1й Терноп1льськоТ област1 акцентував увагу С. Гулик [2].
Серед публкацш останшх рок1в можна виокремити роботи, в яких було розглянуто деяк1 аспекти природокористування та ландшафтного мошторингу в межах окремих дтянок Товтр та в тш чи шшш м1р1 використано картограф1чн1 модел1 як джерело чи результат дослщження. У цьому напрям1 працювали М. Рутинський (2000), Р. Волошин (2002), В. Триснюк (2005), I. Каплун (2004), К. Москалюк (2009), I. Кааяник (2007) та ряд шших автор1в.
Зокрема, К. Москалюк [3] на основ! картограф1чного моделювання простежила геопросторов1 особливосп природокористування в Подтьських Товтрах у зв'язку з рельефом територп. Дослщниця окреслила вплив рельефу на формування системи дор1г в Товтрах, виявила, що на вир1внянш вершиннш поверхн1 головного пасма розм1щене лише одне поселення - село Красне, шш1 ж
Гавришок Б., Потокш М.
розмщуються у долинах pi40K, що перетинають кряж. Нею також частково вивчено динамку люового покриву в межах окремих геоморфолопчних пiдрайонiв.
У дослщженн О. Волiк i3 спiвавторами [4] здшснено обчислення i порiвняння площ окремих люових масивiв, сiльськогосподарських угщь, забудованих земель тощо на рiзночасових одномасштабних картах територп ПЗ "Медобори" та прилеглих земель. Автори провели аналiз на два часових зрiзи (20-тi i 80-тi рр.) й встановили зменшення лiсистостi регюну.
Роботи, присвяченi ретроспективному аналiзу природокористування в межах Товтр на територп ТерноптьськоТ областi з використанням рiзночасових карт, практично вiдсутнi.
Метою статт е показ можливостей та основних напряммв застосування картографiчного моделювання (створення картографiчних моделей) при ретроспективному дослщженн природокористування та антропогенноТ перетвореностi ункальних ландшафтних комплексiв, якими е Товтри.
Завданням дослщження е аналiз хронологiТ процесу заселення i господарського освоення дослщжуваноТ територiТ; на основi картографiчних матерiалiв провести ретроспективний аналiз впливу господарськоТ дiяльностi на перетворення ландшафтiв у межах Подтьських Товтр i прилеглих територш.
Виклад основного матерiалу
Основи картографiчного методу дослiдження розробленi професором К. Салщевим [5], уточненi i розвиненi професором О. Берлянтом [6]. «Картографiчний метод дослiдження - метод використання карт для шзнання вщображених на них явищ» [6]. Шзнання включае отримання за картами якюних вiдомостей i кiлькiсних характеристик явищ i процесiв, вивчення взаемозв'язкiв i взаемозалежностей в геосистемах, ТхньоТ динамки та еволюцп, установлення тенденцiй розвитку та прогноз майбутшх станiв геосистем [6].
При дослщженш антропогенноТ перетвореност ландшафтiв та результатiв активного природокористування в Терноптьських Товтрах нами використовувалися вихщы (базовi) картографiчнi матерiали, як-то: при дослщжены змiн рослинного покриву - топографiчнi карти, що були видан в Австро-Угорщинi у 1875-1880 роках [7, 8], польськ карти, що були видан у 1923-1930 роках [9, 10], та радянськ топографiчнi карти, перевиданi у 1999-2001 роках [11, 12]. Використання цих карт дало змогу дослщити змшу люистосп на невеликих площах. Для цього вибиралася атка площею 4 км2.
Розроблено ряд картографiчних моделей, на яких представлен результати вивчення процесу заселення територп Товтр i прилеглих територш на основi археолопчних даних, ретроспективного аналiзу Т'Т освоення, змш лiсистостi, забудованостi й розораност територiТ.
У результатi картографiчноТ штерпретацп зiбраноТ археологiчноТ iнформацiТ побудовано низку картосхем, кожна з яких вщображала розмщення пам'яток окремих археологiчних культур. Проведений в такий споаб аналiз заселення територiТ вiдтворюе археологiчну шзнанють регiону тiльки на даний час, проте вш дозволив побудувати узагальнюючу картосхему розмiщення археологiчних пам'яток. На Т'Т основi в межах дослщжуваноТ територп нами видтено чотири осередки заселення, у кожному з яких виявлено пам'ятки вах археологiчних епох, починаючи з середнього палеолiту (рис. 1): 1) Присеретський (Мильне - Великий Глибочок); 2) Старозбаразький (басейн рiчки Гшзна); 3) Кутковецько-1вахывецький; 4) Поднютровський (Китайгород - Врублiвцi). Перший з них охоплюе 7 сучасних поселень. У Тх межах виявлено двадцять одну археолопчну пам'ятку, що належать до десяти археолопчних культур. У Старозбаразькому осередку на територп шести сучасних поселень дослщжено 17 пам'яток дев'яти археолопчних культур. Кутковецько-1вахывецький осередок охоплюе 6 населених пунк^в, на територп яких виявлено 17 пам'яток, що вщносяться до 7 археолопчних культур. Останнш iз осередш охоплюе територш чотирьох сучасних ст, де вщомо 14 пам'яток, приналежних до 7 археолопчних культур.
Для простеження динамки площ лiсiв, поселень тощо на рiзночасових картах всю територш роздтено на облiковi дтянки площею 4 км2, що сшвпадае з квадратами атки карти масштабу 1:100 000, який е базовим масштабом дослщження.
Таю картометричш дослщження проведено на кожному з трьох часових зрiзiв. За Тх результатами побудовано картограми люистосп та забудованосп на 1880 рк, 1930 рк та сучасну. Пюля цього визначено змшу люистосп й забудованостi за перюд з 1880 р. до сьогодш, шляхом обчислення рiзницi значень для кожноТ облiковоТ дiлянки i побудувано вiдповiднi картограми.
Окрiм картометричних дослщжень, проведено вiзуальний аналiз карт за зазначеними часовими зрiзами та сучасних космiчних знiмкiв, отриманих iз системи Google Earth. Це дозволило простежити змшу конфкураци лiсових масивiв, проаналiзувати сучаснi тенденцГТ експансГТ люу на землi, не залученi у стьськогосподарський о6Гг.
Для простеження динамки люистосп територiТ дослiдження використанi рiзночасовi карти (1880, 1930, 1991 рр.). Картометричш дослщження проведет на кожному з трьох часових зр1з1в.
Рис. 1. Розмщення археолопчних пам'яток в рифовш 30Hi Подiльських Товтр
За ïx результатами побудован1 картограми люистосп на 1880, 1930 i 1991 роки. Пюля цього визначалась змша л1систост1 за пер1од з 1880 р. до сучасносп, шляхом обчислення р1зниц1 значень цього показника для кожно' облiковоï д1лянки i будувалась вщповщна картограма. На останню накладались пунсони сучасних населених пункт1в, що дозволило виявити зв'язок м1ж зниженням люистосп й наближен1стю до поселень (рис. 2).
Знищення л1с1в ч1тко видно при пор1внянн1 топограф1чних карт за 1880 р. i 1930 р. Наприклад, було вирубано значну дтянку на швычному сход1 люового урочища "Малинник" в околицях Новостки (ранше Новослка Скалатська). За перюд з 1880 по 1991 рр. площа люу зменшилась на 2,6 км2. У к1нц1 20-их рр. XX стол1ття на цш територп виник однойменний ф1льварок. Останнш був знищений в перюд радянсько' влади i на даний час ця територ1я зайнята орними землями (рис. 3).
Рис. 2. Змша лicиcтоcтi тepитоpiï pифовоï зони Подiльcьких Tовтp за пepiод з 1880 p. до cyчаcноcтi (зменшено з
маcштабy 1:100 000)
За цей же пepiод cyттeво змeншилиcь площ1 лicy в околицях мюта Збаpажа. Лicовий маcив "Збаpазький лю" був повнicтю виpyбаний i на його мюц1 виникли офем1 хyтоpи, а чepeз лicовий ма^в зах1дн1ше в1д ceла Залужжя пpолягла зал1зниця. Зменшення площ i подpiбнeння лicових маcивiв мало мicцe i в люах м1ж ceлами Мала Бepeзовиця та Гонтова (cьогоднi оpнi земл1 cхiднiшe в1д гоpи Гонтова). Схщшше ceла Iгpовицi, в п1дн1жж1 i на cхилi гоpи Зубова, pозмiщyвавcя лicовий маcив "Обpозiвка", що був захщним пpодовжeнням icнyючого на здогодш лicового ypочища "Дуб1вцГ. Площа його у 1880 p. становила близько 1,7 км2. До 1930 p. лю був повнютю зpyбаний, а на каpтi збepiгcя лише топоым. Подальш1 зм1ни на цш д1лянц1 були не cyттeвими i пов'язан пepeважно з1 зм1ною конфiгypацiï та незначним зб1льшенням площ1 люу в ypочищах "Дуб1вцГ i "Пожаpниця".
Рис. 3. Лю «Малинник» на картах 1880, 1930 i 2000 роюв
Анал1з рис. 2 дае змогу стверджувати, що в1дбулися значн1 змши в зал1сненост1 дослщжувано''' територп. На значних площах дослщжувано' територп спостер1гаеться зниження л1систост1. Найб1льш активно вирубували люи поблизу населених пункт1в, а також пщ час буд1вництва ф1льварк1в. Максимальн1 показники зниження л1систост1 (-68 % та -89 %) виявлен на п1вн1чний сх1д в1д Товтрового пасма i пов'язан з розвитком поселень. У першому випадку на м1сц1 л1сового масиву виникло село Хом1вка, а в другому - хуирна забудова мiж селами Лопушно, Панасiвка й Волиця. Значне зниження люистосп (-57 %) вiдбулося поблизу села Болязуби, а також швденыше села Га''-Розтоцью, поблизу сiл Залужжя, Луб'янки, Красне. На пiвденний схщ вiд села Максимiвка змiни люистосп ч^ко простежуються на Товтровому пасм^ що зумовлено вiдсутнiстю лiсiв на прилеглих рiвнинаx вже у 1880 р. Найбiльшi змiни на цьому в^зку простежуються мiж селами Красне, Садж1вка й Волиця, поблизу села Монастириха (-40 %) та на швычному сxодi лiсового урочища "Малинник" (-42 %).
Загалом, достатньо ч^ко простежуеться зв'язок мiж зниженням люистосп територп' i наближенютю ïï до населеного пункту, що, очевидно, зумовлено економiчною доцтьнютю сiльськогосподарського використання земель, наближених до поселення. На окремих дтянках дослщжувано' територiï спостерiгаеться i певне пщвищення лiсистостi. Найбiльш суттеве IT зростання спостеркаеться на захщних околицях ПЗ "Медобори", що ймовiрно пов'язано з припиненням господарсько' дiяльностi на цих територiяx i е явищем негативним, адже призводить до зменшення площ цшно''' злаково-рiзнотравноï та петрофiльноï степово' рослинностi.
Вивчення динамки площ стьськогосподарських угiдь на основi картографiчниx матерiалiв значно ускладнене. Топокарти Генерального штабу Радянсько' армп не вiдображають категорiй сiльськогосподарськиx угщь. Вивчення сучасно' структури сiльськогосподарськиx угщь проведено на основi статистично' зв^носп (6-зем форми). На основi отриманих даних побудовано картосхеми, зокрема картографiчну модель розораносп територiï дослiдження (рис. 4). Вона вщображае частку рiллi в структурi землекористування адмiнiстративно-територiальниx утворень.
У розпод^ орних земель в межах регюну дослiдження простежуються ч™ територiальнi закономiрностi. Найвищi показники розораносп характеры для центрально'' частини територп дослщження. Так, мiж л^ями Черниxiвцi - Збараж на пiвночi та Остап'е - Мала Лука на швды простягаеться майже суцтьний масив з розоранютю понад 70%. Вищi показники (80-95%) xарактернi лише для так званих Луб'янецьких Товтр (Кре^вц^ Стри'вка) та для низки ст, що прилягають до Товтрового пасма iз заходу (Колодiïвка, Зелене, Лежаывка, Товсте, Малi Бiрки), чи сходу (Клебашвка, lванiвка).
Менш розораними е твычно-захщна та пiвденна частини регюну дослщження. Еколопчно-виправданi показники розораносп нижче 50% в регюш характеры для територп Вкнянсько', Саджiвецькоï, Калагарiвськоï, Раштiвецькоï, Дубовецько' сiльськиx рад та для територп мiж селами Ратищi i Малашiвцi. Розоранiсть 50-60 % характерна для територш мiж селом Новики та мютом Збараж, а також для Новостшсько''', Постолiвськоï, Городницько' та ряду iншиx сiльськиx рад. Вкрай негативним явищем е розоранють земель сxилiв i вершинних поверхонь головного Товтрового пасма, особливо на землях прилеглих до ПЗ "Медобори" та шших природоохоронних об'ек^в. Так, островами серед орних земель розмщеш гора Любовня та гора Гостра Могила, а вщома гора Гостра -вщокремлений масив ПЗ "Медобори", оточена ртлею i пасовищем, яке, очевидно, рщко використовуеться, а тому заросло бур'янами.
Рис. 4. Розоранють земель адмшютративних одиниць в межах Подiльських Товтр i прилеглих територiй
(зменшено з масштабу 1:250 000)
Степов1 д1лянки головного пасма в околицях ст Городниця та Остап'е м1ж л1совим урочищем "Малинник" та В1княнським л1сництвом ПЗ "Медобори" являють собою вузьку смугу шириною до 1,5 км, роздтену стьськогосподарськими полями на к1лька фрагменпв. Фактично нерозораними залишились лише т1 д1лянки, оранка яких ф1зично не можлива. Переважно вони займають стр1мкий п1вденно-зах1дний макросхил I частково вершины поверхн головного пасма Товтр з виходами коршних пор1д.
Картограф1чне моделювання забудованост спрямоване на вивчення сучасного стану I динамки площ поселень в межах територп дослщження. Поселенське навантаження за окремими часовими зр1зами обчислено для територш обл1кових дтянок. Суть методу аналопчна описаному вище при обчисленн люистостк Станом на 1880 р. розподт земель, зайнятих поселенською забудовою, в межах дослщжувано'Т територп вкрай нер1вном1рний. Забудован1 земл1 часто поширен1 в р1чкових долинах Серету, Збруча, ГнилоТ', Гн1зни-ГнилоТ, Гшздично'Т тощо, де частка земель, зайнятих поселеннями в межах обл1кових дтянок, школи перевищуе 20%.
П1вденн1ше села Гори Стрийовецьк1 поселенськ1 ландшафти поширен переважно на зах1д I схщ в1д головного пасма. Виняток становить лише село Красне. На швычний захщ в1д м1ста Збаража головне
пасмо виражене не 4îtko i роздтене улоговинами та pî4kobmmm долинами на OKpeMi "гори". Забудова тут приурочена до рiчкових долин. Станом на 1880 р. найвищi показники частки земель, зайнятих поселеннями, становили 30-33%. Вони характеры для мюта Збаража i прилеглих ст. Центрами пщвищеноТ концентрацп поселенськоТ забудови виступають також мютечка Заложцi, Скалат, Гримайлiв та села ГаТ-Розтоцью, Личкiвцi.
Станом на 1930 р. ситуа^я мало змшилася. Продовжився розвиток ранiше окреслених смуг i центрiв iнтенсивноï забудови. Виняток становить хiба що регiон Залiзцi - ГаТ-Розтоцькк Проте iнтенсифiкувалась розбудова поселень на швденний схiд вщ мiста Збаража в районi ст Максимiвка, Чагарi Збаразькi, Гори Стрийовецькк Тривав розвиток й iнших ст, здебiльшого за рахунок виникнення хуторiв та фiльваркiв, бiльшiсть з яких на сьогодн припинили iснування. Прикладом може служити село Гостра Могила, що юнувало в околицях села Остап'е на однойменнш товтрi i було знищене загонами НКВС пюля ДругоТ свiтовоï вiйни. У цей перюд виникли й розвивались таю поселення як Хомiвка, Вигода, Монастириха. Тривав розвиток давшх польських ст - Гонтова, Мала Березовиця.
Прикладами фшьвармв, що виникли в цей перюд безпосередньо в межах Товтр можуть служити: Бттвка (територiя авiацiйного полiгону "Саташв"), Ставки (пiвнiчнiше села Красне), Паламарка (в пщыжж1 гори Назарова), Малинник (на швшчно-схщнш околиц однойменного лiсового урочища). Через те, що площi перелiчених забудов-хуторiв мiзернi, вони не вiдображенi на картограмм проте 1'хне iснування е доказом штенсивного поселенського освоення Товтр на початку ХХ стол^тя.
У сучасному поселенському навантаження дослщжуваноТ територiï помина слабка тенденцiя до вирiвнювання поселенськоТ освоеностi центрально!' частини регiону дослщження. На ïï фонi рiзко видтяеться лише регiон мiста Збаража i його околиць, де забудовою зайнято понад 20% земель. Забудованють понад 20% характерна також для територп в околицях мюта Скалата. Для цього часового зрiзу характерна певна концентраця поселенського природокористування, що проявилось у розбудовi великих ст i поступовому занепадi малих сiл i хуторiв, якi в радянський перюд були визнан "неперспективними". У перюд пюля ДругоТ свiтовоï вiйни з карти регюну зникли будинки люниш, фтьварки i навiть окремi села (Гонтова, Гостра Могила, Нетреба, Запуст).
Для узагальнення проаналiзованих змш поселенського навантаження за останн майже швтора столiття побудовано вiдповiдну картографiчну модель (рис. 5). З неТ видно, що близько третини облкових дтянок у межах регюну дослщження характеризуются стабтьними показниками забудованих земель.
У цьому контекст цiкаво простежити динамiку розвитку окремих населених пунктв за рiзночасовими картами. Для прикладу взят села Максимiвка, Гори Стрийовецькi та Гонтова, Мала Березовиця. Село Гонтова було розташоване на схщному схилi гори ГонтовоТ за 13,7 км вiд мютечка Залiзцi. За даними Словника географiчного королiвства Польського [13], у мiжвоенний перiод у ньому проживало 267 оаб, переважно полякiв. Площа поселення була близько 0,2 км2. Проюнувало воно до 1946 р. i було повнютю знищене. Подiбна ситуаця вiдбулася iз селом Мала Березовиця, яке наприкшц Х1Х ст. займало площу близько 0,4 км2, з люднютю - 831 особу, iз них 520 католиш, 248 -греко-католиш [13]. Пiсля ДругоТ свтово'|' вiйни полякiв радянська влада виселила, а Тх мiсце зайняли переселенц з Лемкiвщини та iнших територш. В радянський перюд село визнали «неперспективним». Зараз у ньому залишилось 236 жителiв, а площа поселення, порiвняно з 1930 р. зменшилась втричi.
Протилежну ситуацiю спостерiгаемо в околицях Збаража. Станом на 1880 р. село Гори Стрийовецьк було невеличким хутором, а Максимiвка незначним поселенням бтя залiзничноï станцiï. До 1930 р. обидва ц поселення суттево збтьшились за площею i вщповщно зросла забудованiсть територiï, проте вони залишались сукупнiстю хуторiв. У радянський перюд особливо штенсивно розвивалось село Максимiвка, що пов'язано з близькютю залiзницi, наявнiстю робочих мюць на кар'ерi.
Висновки
У результат проведених дослiджень окреслено шляхи використання картографiчного методу у ретроспективно-географiчних дослщженнях природокористування та антропогенно!' трансформацiï ландшафтв невеликих територiй на прикладi Подтьських Товтр Тернопiльськоï областi. Апробовано вiдомi методи картометричних дослiджень для вивчення динамки площ лiсiв та забудованих земель за перюд з 1880 року до сучасностк Результати проведених дослщжень вщображеы на низцi картографiчних моделей. Зокрема, за даними обчислень, побудовано i проаналiзовано картосхеми люистосп та забудованостi на три часовi зрiзи, а також змiни люистосп й забудованостi за дослiджуваний перюд. Виявлено перетворення швычно-схщно!' частини люового урочища «Малинник» та низки шших лiсiв у рiллю. В процеа аналiзу площ забудованих земель встановлено активний розвиток мюта Збараж, ст Максимiвна, Хомiвка тощо. З шшого боку повнiстю зникли такi поселення як Гостра Могила, Гонтова, Нетреба та ктька десятш окремих фтьварш.
Картографiчний метод при вивченнi заселення використано для виявлення геопросторових закономiрностей розмщення пам'яток археологiï. Аналiз побудовано!' картосхеми дозволив видтити чотири осередки заселення регюну.
Рис. 5. Змши поселенського навантаження Товтр i прилеглих територш за перюд з 1880 р. до сучасносп
(зменшено з масштабу 1:100 000)
Вивчення розораносп регюну за рiзночасовими картами практично не можливе, внаслщок вщсутносп диферен^аци стьськогосподарських угiдь за цтьовим призначенням на сучасних топокартах. Розоранiсть регiону вивчено на основi статистично' звiтностi (6-зем форми). На основi цих даних побудовано i проаналiзовано картосхему. Встановлено, що найбтьш розораною е центральна частина регюну дослщження мiж Збаражем та межею ПЗ «Медобори».
Перспективи подальших дослщжень
Подальшi дослiдження необxiдно спрямувати на комплексну оцiнку антропогенно'' перетвореностi регюну з використанням рiзниx методик. В процес цих дослiджень доцiльно створити синтетичну карту антропогенно'' перетвореносп ландшафив Подiльськиx Товтр. При створеннi останньо' буде враховано сучасну структуру природокористування регюну, ïï змши за останн понад 100 рош та вплив на природы ландшафти.
Литература
1. Сосса Р. I. картографування територп Укра'ни: Пщручник / Р. I. Сосса. - К.: Либщь, 2007. - 336 с.
2. Гулик С. Методичн пщходи до вивчення ландшаф^в на пщст^ рiзночасових карт / С. Гулик // Еколопчна географiя: iсторiя, теорiя, практика: Матерiали II мiжнар. наук. конф. - Тернопть, 2004. - С. 43 - 45.
3. Москалюк К. Л. Аналiз рельефу Подтьських Товтр для оптимiзацií природокористування: дис. ... канд. геогр. наук:11.00.04 / К. Л. Москалюк.- Львiв: Львiвський нацiональний унiверситет, 2009. - 256 с.
4. Волк О. В. Антропогенна трансформация природи заповедника „Медобори" та прилеглих територiй впродовж ХХ ст. / О. В. Волк, Й. М. Свинко, П. М. Дем'янчук // Охорона i менеджмент об'ек^в неживо' природи на заповщних територiях. Матерiали мiжнародноí науково-практично' конференций (Гримайлiв, 21-23 трав. 2008 р.). - Гримайлiв-Тернопiль: Джура, 2008. - С. 54-57.
5. Салищев К.А. Картоведение / К.А. Салищев. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 408 с.
6. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация / А.М. Берлянт. - М.: Мысль, 1986. - 240 с.
7. Spezialkarte der österreichisch-ungarischen Monarchie. Zone 6 col. XXXIII atosce. M 1:75 000. - Wien: K. k. Militär Geographischens Institut, 1879.
8. Spezialkarte der österreichisch-ungarischen Monarchie. Zone 7 col. XXXIII Tarnopol, Zone 7 col. XXXIV Podwoloczyska, Zone 8 col. XXXIV Skatet und Grzymatow, Zone 9 col. XXXIV Kopycznce. M 1:75 000. M 1:75 000. - Wien: K. k. Militär Geographischens Institut, 1880.
9. Mapa taktyczna Polski. A49 B41 Zatosce, A50 B41 Tarnopol. M. 1:100 000. - Warszawa: Wojskowy Instytut Geograficzny, 1925.
10. Mapa taktyczna Polski. P50 S42 Podwoloczyska, P51 S42 Skatet, P52 S42 Kopycznce. M. 1:100 000. - Warszawa: Wojskowy Instytut Geograficzny, 1930.
11. Топографическая карта. Вишневец, Тернополь. М 1: 100 000. - К.: Киевская военно-картографическая фабрика, 2002.
12. Топографическая карта. Лановцы, Хмельницкий. М 1: 100 000. - К.: Киевская военно-картографическая фабрика, 1999.
13. Slovnik geograficzny Krölewstwa Polskiego i innych krajöw slowianskich. - T. II. - Warszawa, 1881. - S. 683.
Аннотация Б. Гавришок, М. Потокий Применение картографического моделирования в исследовании антропогенных приобразований ландшафтов в пределах Толтр на территории Тернопольской области. В
статье рассматриваются вопросы картографического моделирования результатов ретроспективного изучения природопользования и антропогенных изменений ландшафтов Толтрового кряжа на территории Тернопольской области. Подано картосхемы, отражающие распашку территории, изменение лесистости и застроенности за период более века, а также заселение и освоение региона исследования. Осуществлен анализ построенных картосхем и интерпретация полученной информации. Подробно описана методика проведения картометрических работ на разновременных картах. Приведены конкретные примеры изменения площадей и конфигурации лесных массивов под влиянием хозяйственной деятельности. С помощью карт прослежено развитие и деградацию (в том числе и исчезновение) отдельных поселений. Определены перспективы дальнейших исследований в этом направлении..
Ключевые слова: картографическое моделирование, картосхема, лесистость, застроенность, распашка, антропогенные изменения, заселение территории, природопользования.
Abstract. B. Havryshok, M. Potokiy The use of cartographic modelling in the study of anthropogenic transformation of landscapes within the Tovtry on the territory of Ternopilska region.. This article deals with the cartographic modelling of results of retrospective study of nature use and anthropogenic transformation of the Tovtry ridge landscapes on the territory of Ternopilska region. The map charts reflecting the ploughing-up, woodiness change and building-up of the area for a period of more than a century and also the population and development of the region of study have been given. The analysis of the map charts and interpretation of the received information have been made. The methodology of carrying out cartometric work on the maps of different eras has been described in details. Particular examples of change in areas and configuration of forest tracts under the influence of economic activity have been given. The development and degradation (including extinction) of particular settlements by means of maps have been traced. The prospects for further research in this area have been outlined..
Keywords: cartographic modelling, map chart, building-up, ploughing-up, anthropogenic transformation, territory population, nature use.
Поступила в редакцию 28.01.2014 г.
