CC BY
9УДК 911.3:314(091)
Добровольська С. Я.1, Круль В. П.2, Круль Г. Я.2
Ретроспективно-географ'чний аспект досл 'дження сусп'льно-географ'чних процесв заселення регону
Галицький коледж iM. В.Чорновола, м.Тернопть 2Чершвецький нацюнальний уыверситет iM. Ю.Федьковича, м.Чершвц e-mail: kroolv@ukr.net; krul galina@ukr.net
Анотаця. Розглянутi способи математичного визначення процес/'в заселення та просторово¡' в/'зуал/'зацИ первсних поселенських систем. Запропонованi показники для параметризацИ' процес/'в утворення поселень залежно вд клькостi та давностi виявлених у них археолог/'чних культур. Виявлен1 критерП' для просторово¡' органзацн ретроспективно-сучасно¡' поселенсько¡' мереж.i.
Ключовi слова: показник ретроспективного заселення, сумарна поселенська енергия територи, поселенський потенциал територи, коеф1ц1ент ваги культур, показник интегрального поселення.
Вступ
Чомусь основна увага географ1в у виявленн ретроспективно-географ1чних особливостей заселенських процеав р1зних територш спрямовуеться на з'ясування ТхньоТ кшцевоТ розселенськоТ картини, тобто головним моментом виступае констатац1я останньоТ. При цьому, вщкидаеться доц1льн1сть комплексного сусптьно-географ1чного п1дходу i3 ретроспективними аспектами до самих заселенсько-розселенських процеав. Таю аспекти передбачають здшснення дiахронiчного аналiзу виникнення та подальшого розвитку поселень, що формують ту чи iншу поселенську мережу (надалi -п.м.) великого або малого конкретного репону. Саме наскрiзний (повночасовий) аналiз е тим головним засобом досягнення повноцшноТ характеристики поселенськоТ структури, яка можлива за розгляду становлення ваеТ сучасноТ мережi населених пунктiв (надалi - н.п.). Отже, вивчення сусптьно-географiчних процеав заселення будь-яких земель коректно можливе лише завдяки залученню всього ретроспективно-географiчного арсеналу вишукувань, без яких дослщження п.м. було б не завершеним.
Найчастiше заселенськi процеси ставали об'ектами дослщження юториш, однак вони розглядають Тх за певнi, доволi коро™, вiдтинки часу. Скаж1мо, В.Степанчуком заселення вивчалося в нижньому, середньому i на початку верхнього палеол^у [30], Н.Стеблш - у III-VII ст. н.е. [29], С.Швидким - в XVI-XVII ст. [32], В.Прком - у XVI-XVIII ст. [27], 1.Бровченко - у др. пол. XVII-XVIII ст. [29], О.Марченко -наприкшц XVIII-поч. ХХ ст. [25]. Також рiзними за осягами були територи дослщження: вщ Верхнього Поднютер'я i Верхнього Попруття (у Н.Стеблш), Степового Побужжя (в О.Марченко), Слобожанщини (у С.Швидкого), пд.-сх. стетв УкраТни (в 1.Бровченко) до СтеповоТ УкраТни (у В.Пiрка) i всiеТ територи УкраТни (у В.Степанчука).
Географи ж, якщо й розглядали процеси заселення, то опосередковано - як один iз засобiв досягнення головноТ мети того чи шшого дослiдження. Скажiмо, залюднення побiжно розглянуте у Н.Веприк [4], яка вивчала сiльськогосподарське землекористування рiзними етносами на Буковинi наприкшц XVIII-поч. XX ст. У географiчному дослiдженнi палеолiту пiвночi Подiлля Л.Теодорович [31] виявила природы умови старокам'яноТ доби i встановила етапи заселення даноТ територiТ впродовж тривання останньоТ.
Грунтовн ретроспективно-географiчнi студiТ частково або вах н.п. окремих природних, юторико-геогрaфiчних територiй або ваеТ ЗахщноТ УкраТни здiйсненi О.Гадельшиним, Р.Гищуком, Г.Григор'евою, В.Крулем, Г.Круль. Зокрема, Г.Круль, Г.Григор'ева й О.Гадельшин здiйснили aнaлiз заселення сточищ основних рiчок (Днiстрa, Прута, Фрета, Черемошу й Сучави) ^вшчноТ Буковини [23]. В.Круль дослiдив ретроспективы аспекти заселення iсторико-геогрaфiчних краТв Волиы, Галичини i ПiвнiчноТ Буковини, встановив етапи виникнення Тхых поселень та формування п.м. пщ впливом морфометричних показниш [20]. В.Круль i Г.Круль виявили особливост поселенського освоення передпрських i гiрських лaндшaфтiв ПiвнiчноТ Буковини [15]. Г.Григор'ева i Г.Круль на основi дiaхронiчного aнaлiзу провели оцшку процесiв заселення, вiдповiдно, ПвшчноТ Бессараби i ПiвнiчноТ Буковини [9, 22]. Ними з'ясован етапи утворення поселень, чaсово-просторовi особливостi складання мережi н.п. У роботах Р.Гищука, територiaльним об'ектом яких стала 1вано-Франшська область, виявлен особливостi формування первюноТ п.м. вщ РП до сьогодення [5, 6, 7].
Все ж, незважаючи на недостатню розробленiсть географами питань заселення, Тхне зaцiкaвлення заселенсько-поселенськими процесами спрямовувалося i за меж1 УкраТни. Так, в етногрaфiчному дослiдженнi В.Куреляка про украТнську дiaспору Мараморощини йдеться про заселення украТнськоТ етнiчноТ територiТ та про ТТ демогеогрaфiчну характеристику [24].
I в росшськш географiчнiй науцi ретроспективы аспекти заселення територп на даний час е нечастими, однак вони проступають доволi чiтко. Тут, необхщно згадати дослiдження Н.Богорсуково'Т [2], в якому запропонований ретроспективний аналiз заселення i формування сiльського розселення на територп Краснодарського краю. У питаннях висв^лення заселення, як у Росп, так i в УкраTнi, вагомшим е доробок iсторикiв. Загалом, проблеми заселення росшських регiонiв пов'язуються дослщниками з етнiчною компонентою. Так, простежуеться iсторiя заселення татарами Оренбурзького краю за XVШ-поч. XX ст. (Д.Денюов [10]), iсторiя залюднення й освоення якутами сточища р. 1ндтрки наприкшц XVШ-поч. XX ст. (М.Старостiна [28]), заселення i господарське опанування роаянами Середнього Прикам'я у др. пол. XVI-пер. пол. XIX ст. (Н.Агафонова [1]) тощо.
Виходячи з рiзноманiтностi часових пер^в, якi застосовуються у зазначених вище ретроспективно-заселенських дослщженнях, при розкриттi особливостей процесiв заселення будь-яко'Т територп, доцiльно зупинитися на визначенн Т'хых хронологiчних меж. Чггке математичне означення останнiх залежить вщ завдань, якi вирiшуються у конкретнш роботi, тому, окрiм свого часового, несуть ще й iншi навантаження. Скаж1мо, етнiчне, коли вирiшуватиметься специфка походження етносу; демографiчне, коли з'ясовуватимуться особливостi населення регiону; психологiчне, коли дослщжуватиметься етнорегiональна психологiя населення тощо [19, стор. 36]. У цьому контекст важливо звернути увагу на те, що будь-який процес чи явище мають оптимальний час свого дослщження, який дозволяе розкрити Тхню сутнють. Для процесiв заселення й утворення поселень (заснування мiсць постшного перебування людностi), якi е невщдтьними i взаемозалежними мiж собою, варто зосередити головну увагу на перод вiд раннього палеолiту, тобто вщ часу з'яви палеоантропiв.
Наступною важливою умовою характеристики процесiв залюднення е необхщнють математичноТ фiксацiТ перебування людност у межах первiсних поселень (надалi - п.п.). Одним iз видiв такоТ фшсацп, зокрема для сучасних н.п., е виявлення Т'хньоТ' чисельност населення, що не можна здшснити для первiсних i давнiх поселень, адже така статистика була неможливою. Виходячи з цього, реконструк^я демографiчноТ „ваги" теТ чи шшо'Т поселенськоТ старожитносп, а рiвнобiжно iз цим приблизноТ' параметризаци заселенсько-поселенсько'Т динамiки певного регюну, е важливим завданням ретроспективно' географи поселень. Отже, видаеться важливим оглянути способи математичного визначення процеав заселення та просторово'Т вiзуалiзацiТ первюних поселенських систем.
Тривалий процес заселення не залишив свiдчень про величину i кiлькiсть давнiх поселень. Бтьше того, статистичнi данi щодо Т'хньоТ людносп абсолютно вiдсутнi i ми можемо ттьки гiпотетично уявляти собi чисельнiсть населення, скажiмо, неолiтичних чи енеол^ичних н.п. Однак на даний час ми маемо доволi визначений цифровий матерiал (iз подальшими археолопчними вишукуваннями вiн постiйно доповнюватиметься новими даними) про ктькють п.п. у тих чи шших сучасних н.п., про Тхню приналежнють до певно'Т археологiчноТ культури (надалi - а.к.), про тривалiсть життя у кожному конкретному поселены (дана величина iз наближенням нагадуе дату заснування н.п.), а також про давнють освоення тих територш, де сучасн н.п. з а.к. мають певну вщсоткову частку. Остання формуе т.зв. показник ретроспективного заселення (Прз) [21].
Найпроспшим iз показниш для параметризац^ процеав утворення поселень буде дата виникнення н.п. або дата першоТ згадки про нього у письмових джерелах. В обох випадках, виходячи iз ^еТ початково'Т i кiнцевоТ дат (прив'язуеться або на час проведення дослщження, або на час припинення юнування поселення), видтяеться хронолопчний ряд, який фiзично складатиме перiод юнування н.п. Цей унiверсальний принцип був покладений в основу для визначення такого показника, як поступовий потен^ал ланцюговост/ заселення (ПЛЗп) [13, 17] певного поселення.
Зауважимо, що ПЛЗп використовуеться ттьки для конкретного поселення i е звичайним хронолопчним рядом. На певнш територп, на якш знаходиться рiзна кiлькiсть поселень iз рiзним ПЛЗп, територiальний ПЛЗп не е простою сумою поселенських ПЛЗп, бо в рiзних н.п. можуть iснувати одночасовi, тобто синхроны культури. Саме за цих вщмшних обставин даний показник означуеться як поселенська енерг'я територп (ПЕТ) [13] i розраховуеться за формулою:
де:/ - загальна ктькють п.п.; Тс - час синхронного (одночасового) юнування н.п.
Коли в межах певно'Т територп вщсуты поселення з одночасовими культурами (Тс = 0), то ПЕТдано'Т територп буде сумою часткових ПЕТ, тобто кожного окремого поселення. Якщо ж таю поселенсью старожитносп наявш, то до загально'Т суми ПЕТ зараховуеться лише одинарна ТТ тривалють [26].
Матерiали i методи
Результати i обговорення
Тс =É (f1 +12 +...+),
1
де: t-i,2...i - випадки к1лькост1 рок1в i3 синхронним триванням культур. Причому, для обчислення Тс не береться до уваги час юнування одые' культури у рiзних н.п., а приймаеться для визначення ПЕТ величина за одним поселенням.
Набагато ушверсальышим показником, який враховуе особливост розвитку заселення вiд його першовитош, тобто вiд раннього палеолiту (надалi - РП), е сумарна поселенська енерг'я територп (СПЕТ). Вш не просто фксуе мiсце а.к., починаючи вiд РП i закiнчуючи сучаснютю, з ïï часовою тривалiстю, але й ктькюно позицiонуе ï'ï на часовому промеж, тобто найдавнш культури рангово е бтьшими за культури, що наближен до наших чаав [20, стор. 334]. З шшого боку, таке позицiонування виходить за вказаш часовi межi „вщ РП i закшчуючи давньоруською добою" [20, стор. 334] i сягае сьогодення. Тим бтьше, що даний факт пщтверджуеться i наведеною „матрицею життя" [20, стор.336], за допомогою яко''' пропонуеться трансформовувати роки iснування н.п. у бали, аж до 2000 р. включно.
При визначенн величини СПЕТ не спiвмiрно великими були ктькюн значення тих поселень, в яких фксувалася б присутнють навiть одые''' давшшо''' культури (буго-днютровсько'Г, лшшно-с^чково''' керамiки, рiзних етатв трипiльськоï тощо), порiвняно з тими н.п., де були наявн ктька „молодих" культур (липицько', черняхiвськоï, празько' тощо). Тому для зменшення ваги давшх а.к. i для зростання бально' потужностi „молодших" культур, тобто для зрiвноваження 'хньо' частки у кшцевому показнику СПЕТ, доцiльне запровадження хронолопчного коеф1ц1ента ваги культур (Квк) [22]:
К _ Кк.п.
Кв.к. _ к ,
де:Ккп. - кiлькiсть культур або число появи людност у поселеннi (ктькють а.к., наявнють письмово'' згадки), К - максимально можлива кiлькiсть фксацп появи людностi в поселеннях для те''' чи шшо''' територiï. Скажiмо, для територiï Пвшчно''' Буковини вона склала 19, а для територп Днютерського каньйону, який за площею е бтьшим, - 32. Причому, до останнього числа включено 30 а.к. (в т.ч. 3 етапи триптьсько''' та 2 етапи пщкарпатсько'О. Окрiм того, остання давньоруська культура подтена на два етапи - раннш (Х-ХШ ст.) та тзнш (XIV-XV ст.), а перша письмова згадка про н.п., якщо вона виходить за межi давньорусько' культури, вважаеться як самостшна а.к., що дозволило пщняти число всiх а.к. у регюы дослiдження до 32 [il].
Основною причиною застосування коефiцiента Квк. е прагнення зменшити вагу найдавшших а.к. у загальнiй сумi СПЕТ та пiдвищити роль бально'' потужностi бiльшого числа хронологiчно молодших культур. 1ншими словами, чим часпше у тому чи iншому н.п. на певнш територiï з'являлася люднють, тим бiльшими були величини Квк., якi, загалом, коливалися вiд 0 до 1. Тому, особливосп розвитку процесу заселення найдоцтьыше визначати, як вважае Г. Круль, через опосередковану сумарну поселенську енерг1ю територп (СПЕТо):
СПЕТо= Кв.кхСПЕТ
З-помiж багатьох поселень, початки яких фксуються вщ РП, мають мюце н.п. з рiзною ктькютю а.к. (>1). Варто акцентувати увагу на тих поселеннях, де ктькють культур сягала >3. 1'х наявнють свщчить про iнтенсивнiсть заселення дано' територп. Вказаш поселення видтяються з-помiж iнших, як своерiднi вузли юторично' заселюваностi, тому 'х слщ означити як ¡сторичн!' центри заселення (1ЦЗ) [18; 20, стор.317].
Також е й такi н.п., де вщнайдеш 2 чи 1 а. к. Вони мають штерес для реконструкци поселенсько'' мережi, однак за своею важливютю вони будуть меншими, нiж 1ЦЗ, тому 'х означують як ¡сторичн!' пункти заселення (1ПЗ). Поселення, де мала мюце 1 культура, вважаються 1ПЗ першого порядку (1ПЗ|), а т, де зафксовано 2 культури - 1ПЗ другого порядку (1ПЗ||) [20, стор.317-318].
1ЦЗ та 1ПЗ, якi виявленi в межах будь-яких територiальних одиниць, формують структуру 'хнього поселенського потенцiалу, який е кшцевим пiдсумковим результатом уах заселенських рухiв людностi певно' територп. Все ж, загальна ктькють юторичних поселень (1ЦЗ + 1ПЗ) не може стати результатом реально' заселюваносп певно' територiï, бо вона (ктькють) не спроможна повнютю вiдтворити структуру поселенського потен^алу регiону. Тому показником, який може репрезентувати первюну поселенську структуру (надалi - ППС) будь-яко' просторово' одиницi заселення за певний час, е поселенський потенц1ал територп (ППТ), а, власне, сумарний та ¡нтегрований (вщповщно, ППТс та ППТ) [20, стор. 324; 21].
Вагомший ППТ повинна мати та територiя, в якш бтьшою е ктькють 1ЦЗ, а за рiвностi останшх -та, де е поселення (1ЦЗ), що мають щонайбiльше число культур [20, стор.318]. Для цього був запропонований сумарний ППТ (ППТс), який розраховуеться за формулою:
ППТс = X (т1 ■ к1 + т2 ■ к2 +... + т, ■ к,) с 1
де: к - ктькють поселень iз тим чи iншим числом а.к.; т - число а.к. у поселены або його ретроспективний поселенський ранг, що визначаеться у балах [26].
До кшцевого числового виразу ППТс не включена вага поселень у загальному ретроспективному поселенському устроевi будь-якоТ територп, що залежить вiд числа а.к. у тому чи шшому н.п. Для усунення даного недолку був запроваджений коеф1ц1ент поселенськоУ ваги (Кпв.) регюну, який обчислюеться за формулою:
I
X (т1 +т2 +... + т,)
Кпв■ М
де:М - максимально можлива сума ретроспективних ранг1в поселень.
Для визначення юторичноТ ваги будь-якоТ територп в процесах заселення було запропоновано застосовувати величину ¡нтегрованого ППТ [14; 20], яка, на основi наявних п.п. у поселены, розраховуеться за формулою:
ППТ , = К х ППТ
X (т 1 1
+ т ,)
М
X (т 1 1
■ к 1 + т 2 ■ к 2 + ... + т , ■ к,)
+т +
2
X
с
Важливий показник для врахування цшносп всiх поселень, що мали мюце впродовж всiх етапiв Тхнього виникнення, тобто для визначення Тхньо'Т загальноТ ваги запропонував Р.Гищук i означив його як хронолог'чно зважений коефцент мсткост/ п.п. (хзКМпп.) [8]. Останнш, на думку автора, охоплюе як культурну складову п.п. за археолопчний час, так i враховуе об'еднан п.п. в смузi сучасних н.п. шсля т.зв. викопноТ ютори.
Для кiлькiсноТ параметризаци етапiв заселення Г.Круль пропонуе застосовувати показник густоти (наповнюваност) п.п. (Гпп), який виявляеться на основi сучасних н.п. iз рiзною наповнюванютю Тх п.п.:
К
Г = п.п ' п.п.
К
де: Кпп. - кiлькiсть п.п. за етап або загалом за весь час заселення територп, Кснп. - ктькють вах сучасних н.п. [22]. Зауважимо, що цей же показник у низки авторiв (В. Круля, Г. ГригорЬевоТ та О. Гадельшина [16]) називаеться коеф1ц1ентом ваги п.п. (КВпп).
Для характеристики залюднення будь-якоТ територп важливо виявити просторовi особливосп Т'Т заселення за часовими етапами. Однак у бтьшосп вишукувань вiдсутнi кiлькiснi показники, якими можна було б параметризувати етапи виникнення та юнування поселень. Тому у своТй дисертацп Г. Григор'ева спробувала лквщувати дану прогалину [9]. Зокрема, була звернута увага на необхщнють визначення ктькюних спiввiдношень мiж н.п., де за етап мала мюце ттьки одна поселенська старожитнють (надалi - п.с.) та поселеннями, де простежуеться вiд 3 i бтьше таких п.с. Саме Тхнi ктькюы величини стали визначальними для 3 показниш - коеф1ц1ента ваги м1н1мальних поселень для сучасних н.п. (Км п.), коеф1ц1ента ваги м1н1мальних поселень для всх п.п. (К'м.п) / для коеф1ц1ента концентрацИ перв'юно'Улюдност/' (Кп.л).
Зокрема, Кмп. вказуе на сшввщношення ктькосп н.п., в яких виявлена лише одна поселенська старожитнють за той чи шший етап заселення (Кнп-1) до вах н.п. iз поселенськими артефактами за той же етап (Квм.п):
Км
К,
н.п.-1
Кв
Доповненням до Кмп. е коефiцiент К'мп, адже вш визначае сшввщношення ктькосп п.п. у сучасних н.п. iз одыею поселенською старожитнiстю (Кпп-1) (а ця величина спiвмiрна числовi останнього показника, тому Кпп-1 = Кнп-1) до числа вах п.п., що мають мюце у межах н.п., де вони виявлен (Квпп.):
К'м .п. =
К
п.п.—
К
Вщзначимо, що Квпп. чисельно вiдповiдае ППТс, обфунтування якого висвiтлене у [20, стор.324]. Однак там вiн застосовувався для адмшютративних районiв ЗахiдноТ УкраТни, а Г. Григор'ева пропонуе свш показник для територп ПiвнiчноТ Бессарабп, як iсторико-географiчного краю, що об'еднуе дектька адмiнiстративних районiв. Тут вш задiюеться для цiлком обмежених часових вщтинш (етапiв заселення), на вщмшу вiд [12], де ППТс обчислювався для набагато бтьшого вiдрiзку часу: палеол^ -1300 рр. н.е. Тому, саме для таких випадш пропонуеться для показника кшькосп вах п.п. у сучасних н.п., наявнють яких визначаеться за певний етап, використовувати означення - Квпп.
Наступний показник - Кп.л, на вщмшу вщ попередшх двох, характеризуватиме н.п. iз великою кiлькiстю в них поселенських старожитностей. Так, вш е стввщношенням загального числа п.п., у тепершшх н.п., де Т'х фксуеться 3 i бiльше (Кпп. >3), що е у межах н.п., де вони виявлен (Квпп):
к
У п.п. >3
К п п -
¡с
А в.п.п.
З шших параметричних показникiв, як доцiльно використати для аналiзу етатв заселення, пропонуються р'тноважний коефцент перв'юно)' людност/ - Кр, коефцент насиченостi п.п. н.п. етапу КНпп, коефцент насиченостi п.п. всх н.п., що складають сучасну п.м. рег'юну досл'дження -КНпп, вага ¡'сторичних центр'т заселення - Вццз тощо. Зокрема, перший вказуе на вагу малих 0з 1 або 2 п.п.) або великих 0з 3 i бтьше п.п.) н.п. у формуванш структури поселень за той чи шший етап заселення. За допомогою Кр визначаеться структура первюно'Т п.м. Так, при Кр = 1, вона е паритетною, тобто у нш однакову роль в^грають як мал^ так i велик населен пункти. Його спрямування у бк збтьшення вiд 1 свiдчитиме про переважання великих поселень, а до 0 - про домшування малих н.п. при формуванш територiальноТ поселенськоТ мереж1.
Для подальшого ретроспективно-сучасного поселенського аналiзу пропонуеться величина безперервного часового зр'зу залюднення (БЧЗЗ) у певному н.п. [9]. Вона слугуватиме характеристикою важливост того чи шшого поселення з позицп черговост осiдання на його землi первiсноТ людностi. М^мальним часовим вiдтинком безперервностi заселення земель будь-якого н.п. е трьохчасовий зрiз (три етапи залюднення).
Заселення територп населеного пункту характеризуеться також тривалстю безперервност/ Ухнього залюднення (ТБЗ) [9], яку визначають, виходячи вщ найдавшшого етапу замешкання i до найостаншшого, тобто до сьогодення. ТБЗ вимiрюеться у кiлькостях етапiв, впродовж яких люднють безперервно заповнювала територш того чи iншого поселення. Окрiм загально'Т кiлькостi поселень, що мали мюце в будь-якому н.п., подiбною параметричною величиною е загальна кльксть етапв замешкання, незалежно вщ того, чи процес заселення те' чи шшо'Т територп переривався, чи був безперервним.
Показник'¡нтегрального поселення (П) е ушверсальною величиною, яка передбачае поеднання не ттьки кшькосп всiх п.п., але й встановлення ТхньоТ важливостi, виходячи з етапносп залюднення певного н.п. Рiвнем iнтегрованостi стане та загальна кшькють балiв (загальна бальнiсть) вах еташв, що е постiйною величиною у конкретному регюш та позначаеться як Е [9]. Отже, П визначатиметься за формулою:
2(п1 • е1 + п2 • в2 + ....п, • е,)
' Е
де: п - ктькють п.п. за етап; е - бальнють етатв заселення у спадному порядку: вщ найдавнiшого (першого) - 19 балiв, якщо Т'х 19 i до останнього - 1 бал.
Провщним завданням ретроспективно-географiчних дослiджень е виявлення просторовоТ оргашзацп ретроспективно-сучасно'Т поселенськоТ мережi. Однак не ва н.п. вiдiгрaють вирiшальну роль у ТТ формувaннi у будь-якому регюш. Виходячи з цього, варто iз загального числа н.п. виокремити т, якi можуть стати основою для просторовоТ структуризацп як давшх, так i нових поселень. Критерiем для Т'хнього видiлення, на нашу думку, мала би бути переачногеометрична величина СПЕТ0 (СПЕТгеом.) для вах н.п. будь-якого регюну. Тому т н.п., яких СПЕТо <СПЕТгеом., для подальшого aнaлiзу iгноруються, а т, в яких вона бiльшa, нaдaлi дослiджуються щодо ретроспективно' територiaльноТ поселенськоТ оргашзацп.
Наголосимо, що тaкi поселення, де СПЕТо >СПЕТгеом., е мюцями концентраци пiдвищеноТ поселенськоТ енергп i чим бiльшою буде Т'хня величина (у балах), тим вища Т'хня роль у формуванш поселенських структур. Таю н.п. вaжливi для поселенськоТ оргашзацп будь-яко'Т територп, тому Т'х доцшьно означити як поселенськ/ енергетичн/ центри (ПЕЦ). Ктькють таких ПЕЦ на тш чи шшш територп рiзнa, оскiльки залежить як вщ ТТ площинних розмiрiв (чим вони бтьш^ тим знaчнiший кiлькiсний склад ПЕЦ), так i вiд величини СПЕТгеом., яка також е шдивщуальною для певно'Т територп, та кшькосп а.к., що зaфiксовaнi у межах останньо'Т, оскiльки вони детермiнують Квк.
Показники вах ПЕЦ, виходячи вже з ТхньоТ переачногеометрично'Т величини (ПЕЦгеом), необхщно розбити на певну кiлькiсть iнтервалiв, число яких залежить вiд м^мального та максимального показникiв СПЕТ0. На цьому ™ варто виокремити середнш для регiону дослiдження iнтервал, в межах якого знаходиться ПЕЦгеом., тодi поселення, що зi своТми показниками СПЕТо перебувають у вказаному штервал^ можуть означуватися як ПЕЦ переачного рiвня впливу (ПЕЦП). Всi н.п., для яких СПЕТо нижча вщ ПЕЦП, вважатимуться ПЕЦ пониженого рiвня впливу. Причому, якщо такi значення СПЕТо належатимуть до першого штервалу, то це будуть ПЕЦ першого пониженого рiвня впливу (ПЕЦ1), якщо до другого - то ПЕЦ другого пониженого рiвня впливу (ПЕЦ2) i т.д.
Населенi пункти, що за величинами СПЕТо мають показники, вищi за ПЕЦП, варто означити як ПЕЦ пщвищеного рiвня впливу. З-помiж них за своТми значеннями, що вщповщають зростанню кiлькiсних параметрiв СПЕТо, доцiльно видiлити 7 iнтервалiв змiни Т'Т величини, зокрема: ПЕЦ слабо пщвищеного рiвня впливу (ПЕЦ), ПЕЦ помiрно пiдвищеного рiвня впливу (ПЕЦ||), ПЕЦ доволi пiдвищеного рiвня впливу (ПЕЦ|||), ПЕЦ значно пщвищеного рiвня впливу (ПЕЦIV), ПЕЦ дуже пщвищеного рiвня впливу (ПЕЦV), ПЕЦ максимально пщвищеного рiвня впливу (ПЕЦ^), ПЕЦ надмiрно пiдвищеного рiвня впливу (ПЕЦ^).
Подальший аналiз формування ретроспективно-сучасноТ поселенсько-демографiчноТ' територiальноТ структури будь-якого регюну повинен базуватися на принцип м^мально'Т трiйностi просторовоТ органiзацiТ ('"Т утворюватимуть, принаймш, 3 поселення), принципi близькост (поселення розташованi поблизу один одного i мiж ними не повинен знаходитися н.п. без а.к.) та геоморфолопчному принциш, який виступае у виглядi умови недоцтьносп об'еднання в одну територiальну структуру поселень, мiж якими розташованi пiдвищення, рiзнi береги рiчок (якщо вони знаходяться на рiзних терасах), або навпаки, необхщносп об'еднання у разi знаходження поселень у межах того чи шшого рiчкового сточища чи його частини.
У дослщженнях В.Круля [20, 21], Г.Круль [22], Г.Григор'ево'Т [9], Р.Гищука [8] при формуваннi ретроспективно-сучасних поселенських структур (надалi - РСПС) наголос робився здебтьшого на ретроспективних аспектах, тому таку просторово-поселенську оргашзацш можна з умовнютю означувати як сучасну. Виходячи з цього, для виявлення територiальних РСПС пропонуеться поеднувати ретроспективы та сучасн параметричн показники. Такими iз групи перших варто вибрати СПЕТо поселення та кiлькiсть п.п. у кожному н.п. Причому, для того чи шшого територiального поселенського об'еднання визначають сумарне число останшх та сумарну величину СПЕТо, а також СПЕТгеом., тобто до аналiзу залучають 3 ретроспективних показника.
Сучасними параметричними показниками виступають люднють поселень та густота людносп у н.п., тобто демографiчнi величини. Осктьки густота людносп у поселеннi отримуеться за наявносп його площi, то тре™, вже опосередкованим, параметром е площа н.п. Отже, й ктькють сучасних показниш обмежиться 3 складовими. Причому, коли площа визначаеться як сумарна величина для поселенсько'Т територiальноТ структури, то люднють слугуе для не'Т переачногеометричною величиною iз середньоарифметичноТ людност для кожного населеного пункту (за даними на 1989 i 2001 рр.), а густота населення - середньозваженою величиною (часткою) iз суми середньоарифметичних людностей поселень, що входять до ^е'Т чи шшо'Т ПТС та сумарно'Т площi певноТ просторовоТ поселенсько'Т одиницк
Надалi для присвоення поселенським територiальним одиницям iерархiчних таксономiчних назв доцiльно прийняти критерiальнi межк Першою такою межею е результат, що сягав би =20% вщ максимально можливо'Т суми балiв (надалi всi iншi частки виходитимуть iз цього ж прикiнцевого результату). Отже, т ПТС, що наберуть у сумi <20% балiв, називатимуться ретроспективно-сучасною поселенсько-демограф'чною зоною (РСПДЗ). Коли сума рейтингових показниш знаходитиметься у межах =20-40%, то дана поселенська територiальна одиниця буде названа ретроспективно-сучасною поселенсько-демографiчною областю (РСПДО). Третя критерiальна межа у вщносних вимiрах лежатиме в дiапазонi =40-50%, коли ПТС, що в сумi наберуть указаний вщсоток балiв, будуть означенi як ретроспективно-сучасний поселенсько-демографiчний район (РСПДР). Четвертою критерiальною межею став результат у =50-70%, тому таю поселенськ територiальнi елементи iз вiдповiдною кiлькiстю балiв, виступатимуть ретроспективно-сучасним поселенсько-демографiчним вузлом (РСПДВ). Ва iншi ПТС, результат суми рейтингових мюць 6 показниш яких був >70% набраних балiв, стануть найменшою iерархiчною одиницею - ретроспективно-сучасним поселенсько-демограф'чним кущем (РСПДК).
Висновки
При характеристик процесiв заселення будь-яко'Т територп важливою умовою виступае необхщнють математично'Т фксацп перебування людностi у межах первюних поселень, одним i3 видiв яко'Т для сучасних населених пункпв е виявлення ТхньоТ чисельносп населення, що не можна здшснити для первiсних i давнiх поселень, адже така статистика була неможливою. Отже, реконструк^я демографiчноï „ваги" ^е'Т чи iншоï поселенськоï старожитностi, а одночасно i3 цим приблизноï параметризаци заселенсько-поселенсько'Т динамiки певного регiону, е першочерговим
завданням ретроспективно!' географи поселень, що цтком можливо при застосуваннi рiзноманiтних способiв математичного визначення процесiв заселення та просторовоТ вiзуалiзацiï первiсних поселенських систем.
Лiтература
1. Агафонова Н. Н. Заселение и хозяйственное освоение Среднего Прикамья русскими во вт. пол. XVI - пер. пол. XIX вв.: автореф. дис... к.истор. н.: 07.00.02. / Н. Н. Агафонова. - Екатеринбург, 1997. - 22 с.
2. Богорсукова Н. Я. Ретроспективный анализ заселения и формирования сельского расселения на территории Краснодарского края: автореф. дис....к. геогр. н.: 25.00.24 / Н. Я. Богорсукова. - Краснодар, 2004. - 23 с.
3. Бровченко I. Ю. Заселення та господарське освоення твденно-схщних стетв УкраТни в др. пол. XVII-XVIII ст.: автореф. дис.. к. ют. н.: 07.00.01 / I. Ю. Бровченко. - Харюв, 2004. - 20 с.
4. Марченко О. М. Стьське населення Степового Побужжя юн. XVIII - поч. ХХ ст.: автореф. дис. к. ютор. н.: 07.00.01 / О. М. Марченко. - Черывщ 2005. - 19 с.
5. Веприк Н. Стьськогосподарське землекористування на Буковин в юн. 18 на поч. 20 ст. та його вплив на ландшафт / Н. Веприк // Наук. вю. Чершвецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 80: Географiя. - Чершвцк ЧДУ, 2000. - С. 117-121.
6. Гищук Р. Етапи формування первюноТ мережi поселень 1вано-ФрангавськоТ области / Р.Гищук // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Серiя: геогр. - Тернопть: В-во ТНПУ. - №2 (вип. 24). - 2008. - С. 16-22.
7. Гищук Р. М. Динамка формування поселенськоТ мережi 1вано-ФрангавськоТ области в XIV-XXI ст. / Р. М. Гищук // Наук. вюн. Чершвецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 480-481: Географiя. - Чершвцк Чершв. нацюн. ун-т, 2009. - С. 60-65.
8. Гищук Р. М. Просторовi особливост заселення сточищ рiчок Прикарпаття / Р. М. Гищук // Наук. вюн. Чершвецького ун-ту: Зб. наук. пр. Вип. 391: Географiя. - Чершвцк Рута, 2008. - С. 153-167.
9. Гищук Р. М. Ретроспективна екютично-етшчна оцшка заселення територп 1вано-ФранювськоТ области автореф. дис....к. геогр. н.: 11.00.02 / Р. М. Гищук. - Чершвщ 2011. - 20 с.
10. Григор'ева Г. В. Суспiльно-географiчнi процеси заселення ПвшчноТ Бессарабп: дисерта^я... к. геогр. наук.: 11.00.02 / Г. В. Григор'ева. - Чершвщ 2010. - 235 с.
11. Денисов Д. Н. История заселения и этнокультурное развитие татар Оренбургского края: XVIII - нач. XX вв.: автореф. дис.к. истор. н.: 07.00.02. / Д. Н. Денисов. - Оренбург, 2004. - 22 с.
12. Добровольська С. Я. Ретроспективно-географiчнi особливост заселення i поселенськоТ оргашзацп територп каньйонноТ долини Днютра: дисерта^я.к. геогр. н.: 11.00.02 / С. Я. Добровольська. - Чершвщ 2012. - 251 с.
13. Круль В. Екютична завантаженють на тераси в межах Днютерського каньйону / В. Круль, С. Добровольська //Гщролопя, гiдрохiмiя, гщроеколопя: Матер. 5-оТ Всеукр. наук. конф. (Чершвщ 22-23 вересня 2011 р.). -Чершвцк ЧНУ, 2011. - с.130-132.
14. Круль В. Заселюванють територп адмшютративних районiв Галичини / В.Круль // Наук. вюник Чернiвецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 138: Географiя. - Чершвцк ЧНУ, 2002. - С. 116-121.
15. Круль В. Математична детерм^за^я заселенсько-поселенських процеав ЗахiдноТ УкраТни / В. Круль // Przemiamy krajobrazy kulturowego Karpat wybrane aspekty. - Sosnowiec, 2004. - s. 49-62.
16. Круль В. Особенности поселенческого освоения предгорных и горных ландшафтов Северной Буковины / В.Круль, Г.Круль // Krajobraz a czlowiek w czasie i przestrzeni / Praze komisiji krajobrazu kulturowego/ - №20. -Sosnowiec, 2013. - s.34-44.
17. Круль В. П. Археолопчш об'екти ^вшчнобессарабськоТ частини Днютерського Каньйону / В.П. Круль, Г.В. Григор'ева, О.Р. Гадельшин //Днютровський каньйон - ушкальна територiя туризму: мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. (16-18 травня 2009 р., м.Тернопть). - Тернопть: В-во „Пщручники i поабн.", 2009. - С. 86-88.
18. Круль В. П. Детермшованють процеав розселення Галичини / В.П. Круль // Укр. геогр. журнал. - 1999. - № 2. - С. 36-42.
19. Круль В. П. Заселення територп ЗахщноТ УкраТни: iсторико-географiчнi аспекти / В.П. Круль // укр. географи. - Вип.5. - Тернопть. - 2002. - с.77-84.
20. Круль В. П. 1сторична географiя ЗахщноТ УкраТни: конспект лекцш / В.П. Круль [за ред. Я.1.Жупанського] -Чершвцк ЧДУ, 1999. - 46 с.
21. Круль В. П. Ретроспективна географiя поселень ЗахщноТ УкраТни / В.П.Круль. - Чершвцк Рута, 2004. - 382 с.
22. Круль В. П. Ретроспективно-географiчний аналiз поселень ЗахщноТ УкраТни: дисерта^я ... д. геогр. н.: 11.00.02 / В.П.Круль. - Чершв^, 2006. - 390 с.
23. Круль Г. Я. Географо-краезнавча оцшка процеав заселення ПвычноТ Буковини: автореф. дис.. к. геогр. н.: 11.00.02 / Г.Я.Круль. - Чершвц^ 2006. - 20 с.
24. Круль Г. Я. Територiальнi характеристики заселення сточищ основних рiчок ПвычноТ Буковини / Г.Я. Круль, Г.В. Григор'ева, О.Р. Гадельшин // Наук. зап. Вшницького держ. педун-ту iм. М.Коцюбинського. Серiя: Географiя. - Вшниця, 2007. - Вип.14. - С.33-39.
25. Куреляк В. УкраТн^ РумунськоТ Мараморощини / В.Куреляк. - Львiв. нац. ун-т iм. 1.Франка. - Львiв, 2001. -184 с.
26. Математичш аспекти дослщження ретроспективно-географiчних процесiв заселення регiону / В. Круль, С. Добровольська, Р. Гищук, Г. Григор'ева // Наук. вюник Волинського нацюн. ун-ту iм. Леа УкраТнки. Серiя: географ. Науки, 2012. - №9 (234). - С.81-88.
27. ^рко В. О. Заселення i господарське освоення СтеповоТ УкраТни в XVI-XVIII ст.: Монографiя / В.О.Пiрко. -Донецьк: Сх. вид. дiм, 2004. - 223 с.
28. Старостина М. И. История заселения и освоения бассейна Индигирки якутами в кон. XVIII - нач. XX вв.: по матер. генеалогии: автореф. Дис.к. истор. н.: 07.00.02. / М.И.Старостина - Якутск, 2002. - 21 с.
29. Стеблш Н. География поселень в археолопчних дослiдженнях (за матер. черняхiвськоï культури Верхнього Поднiстер'я та Верхнього Попруття / Н.Стеблiй // Вюн. iн-ту археологiï. - 2007. - Вип. 2. - С. 17-30.
30. Степанчук В. М. Динамка заселення територп Укра'ни в нижньому, середньому i на початку верхнього палеолп-у / В.М.Степанчук // Археолопя. - 2006. - № 1. - С. 3-12.
31. Теодорович Л. В. Природы умови палеол^ ГНвычного Подтля: автореф. дис..... к.геогр. н.: 11.00.04 /
Л.В.Теодорович - Л., 2005. - 19 с.
32. Швидкий С. З ютори заселення пiвд. регiонiв СлобщськоТ Укра'ни / С.Швидкий // Нар. творчють та етнографiя. - 2003. - № 5-6. - С. 74-76.
Аннотация. С. Я. Добровольская, В. П. Круль, Г. Я. Круль Ретроспективно-географический аспект исследования общественно-географических процессов заселения региона. Рассмотрены способы математического определения процессов заселения и пространственной визуализации первобытных поселенческих систем. Предложены показатели для параметризации процессов образования поселений в зависимости от количества и давности выявленных в них археологических культур. Выявлены критерии для пространственной организации ретроспективно- современной поселенческой сети. Ключевые слова: показатель ретроспективного заселения, суммарная поселенческая энергия территории, поселенческий потенциал территории, коэффициент веса культур, показатель интегрального селения.
Abstract. S. Y. Dobrovols'ka, V. P. Krool', G. Y. Krool' The retrospective and geographical aspect of the study of social and geographical processes of settlement in the region. The methods of mathematical definition of settlement processes and spatial visualization primitive settlement systems were considered. Indicators for parameterization of formation of settlements depending on the amount and duration of identified archaeological cultures are proposed. The criteria for the spatial organization of retrospective and modern settlement network identified.
Keywords: index of retrospective settlement, the total energy of the settlement of area, settlement potential of the territory, the rate of loss of cultures, the index of integral settlement.
Поступила в редакцию 01.02.2014 г.
